Організаційно–економічне забезпечення ефективності скорочення викидів парникових газів в атмосферу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Організаційно-економічне забезпечення ефективності скорочення викидів парникових газів в атмосферу

Рябич Оксана Миколаївна

АНОТАЦІЯ

парниковий викид екологічний економічний

Рябич О.М. Організаційно-економічне забезпечення ефективності скорочення викидів парникових газів в атмосферу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. - Одеса, 2007.

Дисертація присвячена розвитку і поглибленню існуючих та обґрунтуванні нових теоретичних і методичних положень щодо забезпечення ефективності регулювання викидів парникових газів в атмосферне повітря та удосконалення механізму спільного впровадження проектів зі скорочення викидів парникових газів в атмосферу. Здійснено аналіз механізмів Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату та обґрунтована необхідність застосування механізму спільного впровадження. Запропоновано підхід до організації процесу взаємодії учасників механізму спільного впровадження, згідно напрямку розвитку “Схема розвитку II” (передбаченої Марракешськими угодами) на основі відкритого тендера проектів. Сформульовано теоретичні основи та розроблено методичне забезпечення попереднього комплексного скринінгу проектної пропозиції щодо скорочення викидів парникових газів в атмосферу заявником, як інструменту прийняття ефективних рішень з активізації механізму спільного впровадження в Україні. Запропоновано підхід до еколого-економічної оцінки ефективності проектів спільного впровадження з урахуванням вуглецевого фактора, трансакційних витрат та сполучених вигод і розроблені показники оцінки ефективності вуглецевих трансакцій. Проведено оцінку еколого-економічної ефективності проектної пропозиції з утилізації метану у вугільній промисловості. Запропоновані рекомендації з оцінки викидів парникових газів при видобутку вугілля, утилізації шахтного метану і використанні його як енергоресурсу.

Ключові слова: регулювання викидів парникових газів, спільне впровадження, вуглецеві “кредити”, еколого-економічна оцінка ефективності, утилізація метану.

АННОТАЦИЯ

Рябич О.Н. Организационно-экономическое обеспечение эффективности сокращения выбросов парниковых газов в атмосферу. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. - Одесса, 2007.

Диссертация посвящена развитию теоретических и методических положений по обеспечению эффективности регулирования выбросов парниковых газов в атмосферу, а также разработке научно обоснованных практических рекомендаций по совершенствованию механизма совместного осуществления проектов по сокращению выбросов парниковых газов в атмосферу.

Исследованы теоретические аспекты регулирования антропогенных выбросов парниковых газов с помощью механизмов международного сотрудничества по сокращению выбросов парниковых газов и обоснована необходимость применения в Украине механизма совместного осуществления. Определено, что данный механизм является одной из важнейших составляющих организационно-экономического обеспечения эффективности регулирования антропогенных выбросов парниковых газов в атмосферу, средством привлечения в страну инвестиционных ресурсов, также инструментом стимулирования природоохранной деятельности хозяйствующих субъектов. Сравнение отдельных групп стран мира на основе показателей устойчивого развития, характеризующих состояние окружающей среды, позволило обосновать национальную стратегию предотвращения антропогенных выбросов парниковых газов в атмосферу.

В диссертации разработан целостный комплекс процедур взаимодействия участников механизма совместного осуществления, на основе направления развития “Схема развития II” (предусмотренной Марракешскими соглашениями) и открытого тендера проектов, который окажет поддержку хозяйствующим субъектам на стадиях разработки и сопровождения проектов совместного осуществления.

Для повышения обоснованности решений о возможности использования механизма совместного осуществления хозяйствующими субъектами предложено методическое обеспечение скрининга проектного предложения по сокращению выбросов парниковых газов в атмосферу. Предлагается поэтапный подход к анализу принципа дополнительности, основного критерия детерминации проекта совместного осуществления.

В работе предложен методический подход к эколого-экономической оценке эффективности проектов совместного осуществления с учетом углеродного фактора, трансакционных затрат, сопряженных выгод, для обоснования научной основы и определения компенсированности риска реализации данных проектов. Методический подход реализован на примере проекта по утилизации шахтного метана в угольной промышленности.

Предложены рекомендации по оценке выбросов парниковых газов при добыче угля, утилизации шахтного метана и использовании его как энергоресурса, путем дополнительного учета базовых проектно-ориентированных уровней выбросов метана.

Результаты исследования могут быть использованы при создании региональных программ управления выбросами парниковых газов в атмосферу, а также хозяйствующими субъектами при обосновании предложений по сокращению выбросов парниковых газов в атмосферу, как проектов совместного осуществления.

Рекомендации соискателя нашли практическую реализацию на угольных шахтах АП “Шахта им. А.Ф. Засядько”, ОАО "Шахта Комсомолец Донбасса", использованы Государственным управлением охраны окружающей природной среды в Донецкой области.

Ключевые слова: регулирование выбросов парниковых газов, совместное осуществление, углеродные “квоты”, эколого-экономическая оценка эффективности, утилизация шахтного метана.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На початку двадцять першого століття людство опинилося перед загрозою глобальної еколого-економічної кризи, викликаною зміною клімату. Вперше кризою охоплена вся планета, що зумовлено не тільки природними процесами, але й постійним зростанням антропогенних викидів парникових газів в атмосферу. Це створює “парниковий ефект”, який змінює навколишнє середовище в сотні й тисячі разів швидше, ніж під впливом природної еволюції. Глобальна “деградація” довкілля призводить до поширення масштабів економічних збитків, які обчислюються сотнями мільярдів доларів США щорічно (в Україні протягом 1997-2005 р. вони становили близько 5 млрд. грн.). Ось чому ця проблема стає найважливішою складовою сучасних наукових досліджень зі стабілізації концентрації парникових газів в атмосферному повітрі для запобігання небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему.

Актуальність теми дослідження зумовлена відсутністю в Україні економічних механізмів, які б зацікавили суб'єктів господарювання в скороченні викидів парникових газів в атмосферне повітря в умовах концентрації енергоємного виробництва і становлення ринкової економіки. Після набуття чинності Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) в лютому 2005 р. для України відкрилися альтернативні джерела фінансування проектів зі скорочення викидів парникових газів на основі механізмів міжнародного співробітництва з одержанням істотних переваг соціально-економічного й екологічного характеру. Особливо це стосується сфер, де через обмеження ринкового характеру, зумовлених недостатньою фінансовою віддачею й високими ризиками, спостерігається дефіцит фінансових ресурсів для капітальних вкладень.

Проблематика кліматичних змін у контексті завдань забезпечення стійкого розвитку є важливим об'єктом наукових досліджень вітчизняних наукових шкіл: Київська, Львівська, Одеська, Сумська та ін. Разом з тим, наявність безумовно значущих досліджень, які було проведено, не відкидає потребу в подальшому висвітленні низки важливих питань з організаційно-економічного забезпечення ефективності скорочення викидів парникових газів в атмосферу суб'єктами господарювання в Україні, що визначили вибір теми дисертації, її актуальність, мету і задачі дослідження.

Взаємозв'язок роботи з науковими програмами та темами. Дисертаційна робота відповідає “Національному плану дій по реалізації положень Кіотського протоколу до Ранкової Конвенції ООН про зміну клімату”, схваленого розпорядженням КМУ № 346-р від 18.08.05р.; підготовлена відповідно до виконання тематики науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету за темами: Н-6-2001 “Розробка методів підвищення рентабельності роботи вугільних шахт Донбасу на основі використання принципово нових підходів у плануванні розвитку гірничих робіт та використанні інвестицій” (2001-2006 рр.), в рамках якої автор брав участь у проведенні аналітичних розрахунків та формуванні рекомендацій з оцінки параметрів операційної діяльності вугільних підприємств; держрозрахунковій науково-дослідній теми, що виконувалася на замовлення Міністерства освіти і науки України (номер держреєстрації 0102U001152) “Розробка наукових основ моделювання вугільної промисловості як безлічі економіко-технологічних об'єктів (шахт) з метою оптимального розподілу інвестицій” (2000-2004 рр.), в рамках якої автором запропоновано методичний підхід до еколого-економічної оцінки ефективності інвестиційних проектів з урахуванням вуглецевого фактора.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теоретичних, методичних основ і розробка наукових положень та практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективності регулювання антропогенних викидів парникових газів в атмосферне повітря шляхом удосконалення механізму спільного впровадження проектів зі скорочення викидів парникових газів.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких задач:

- обґрунтувати можливості залучення міжнародних інвестицій на екологічну діяльності України за допомогою вуглецевого “кредитування” та необхідність розробки організаційно-економічного механізму спільного впровадження проектів зі скорочення викидів парникових газів на національному рівні;

- сформувати підхід до організації процесу взаємодії учасників механізму спільного впровадження в Україні зі структуруванням й описом практичних процедур і модальності;

- розробити методичне забезпечення попереднього скринінгу проектної пропозиції щодо скорочення викидів парникових газів в атмосферне повітря заявником, як інструменту прийняття ефективних рішень з активізації механізму спільного впровадження;

- провести аналіз методичних підходів до еколого-економічної оцінки ефективності інвестиційних проектів та обґрунтувати критерії оцінки проектів спільного впровадження;

- розробити рекомендації з оцінки базових проектно-орієнтованих рівнів викидів парникових газів при видобутку вугілля, утилізації шахтного метану і використанні його як енергоресурсу;

- економічно обґрунтувати ефективність механізму спільного впровадження на прикладі утилізації шахтного метану.

Об'єктом дослідження є процес забезпечення ефективності скорочення викидів парникових газів в атмосферу.

Предметом дослідження є економічні відношення що виникають між суб'єктами господарювання, державою і зацікавленими сторонами в процесі забезпечення ефективності скорочення викидів парникових газів в атмосферу.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є положення теорії економіки природокористування та охорони навколишнього природного середовища, економічної і національної безпеки, сучасної теорії менеджменту та закони функціонування ринкової економіки, методи наукової апробації, а також наукові праці та методичні розробки провідних вітчизняних та зарубіжних учених-економістів. Широко застосовувались законодавчі та нормативні акти в сфері атмосфероохоронного регулювання. Обґрунтованість дослідження і вірогідність отриманих результатів забезпечено використанням таких наукових методів: при дослідженні процесів становлення інститутів міжнародної природоохоронної діяльності - метод історизму; для вивчення стану навколишнього середовища в Україні - метод системного аналізу; для вивчення динаміки показників викидів метану у вугільній промисловості - методи економіко-статистичного аналізу; для визначення сутності, завдань та принципів Кіотського протоколу - аксіоматичний метод; для розрахунку сполучених вигод від реалізації проекту - метод математичного аналізу (метод множників Лагранжа).

Інформаційною базою дисертаційного дослідження є законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету міністрів України, звіти Державного комітету статистики й інших відомств, матеріали Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), проект “Технічна допомога Україні та Білорусі відносно їх зобов'язань щодо глобальної зміни клімату”, інші програми, реалізовані в Україні, а також результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в розвитку і поглибленні існуючих та обґрунтуванні нових теоретичних і методичних положень щодо забезпечення регулювання викидів парникових газів в атмосферу та вдосконаленні механізму спільного впровадження на національному рівні як складової організаційно-економічного забезпечення ефективності скорочення викидів парникових газів в атмосферу. Основні результати дисертаційної роботи, які відзначаються науковою новизною, полягають у такому:

Вперше:

- розроблено методичну базу попереднього скринінгу проектної пропозиції щодо скорочення викидів парникових газів в атмосферу, яка поєднує міжнародні і національні критерії відбору проектів спільного впровадження та дозволяє забезпечувати прийняття управлінських рішень з активізації механізму спільного впровадження суб'єктами господарювання;

- запропоновано методичний підхід до еколого-економічної оцінки ефективності проектів спільного впровадження, який на відміну від існуючих враховує вуглецевий фактор, трансакційні витрати та сполучені вигоди, та дозволяє отримати науково обґрунтовану основу впровадження проектів зі скорочення викидів парникових газів в атмосферу.

Удосконалено:

- методологію застосування принципу додатковості проектів спільного впровадження, що передбачає у випадку їх рентабельності, застосування бар'єрного підходу до схвалення проектів;

- підхід до організації процесу взаємодії учасників механізму спільного впровадження, сутність якого полягає в систематизації процедур розробки та супроводу проектів спільного впровадження з урахуванням тендерного підходу до закупівлі вуглецевих квот.

Дістало подальший розвиток:

- методика оцінки викидів парникових газів при видобутку вугілля, утилізації шахтного метану і використанні його як енергоресурсу шляхом додаткового урахування базових проектно-орієнтованих рівнів викидів метану;

- класифікаційні ознаки трансакційних витрат для проектів спільного впровадження, а саме місії і моменту виникнення цих витрат при вуглецевому “кредитуванні”.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в роботі наукові положення, висновки й рекомендації розвивають положення теорії економіки природокористування та охорони навколишнього природного середовища з регулювання антропогенних викидів парникових газів в атмосферу.

Методичні розробки з еколого-економічної оцінки ефективності проектних пропозицій зі скорочення викидів парникових газів з урахуванням вуглецевого фактора, трансакційних витрат та сполучених вигод використані Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області (довідка № 01-3266 від 07.06.2007 р.), для формування регіональної програми управління викидами парникових газів та виявлення стимулюючих аспектів, що збільшують привабливість проектів спільного впровадження на регіональному рівні.

Науково обґрунтовані практичні рекомендації щодо інвестування проектів по утилізації шахтного метану за допомогою механізму спільного впровадження здобули практичне застосування на ОП “Шахта ім. О.Ф. Засядько” (довідка № 2/326 від 27.01.2006 р.), на ВАТ "Шахта Комсомолець Донбасу" (довідка № 07/188 від 04.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою, у якій представлено авторський підхід і особисто одержані теоретичні і практичні результати щодо забезпечення ефективності скорочення викидів парникових газів в атмосферне повітря на рівні суб'єкта господарювання. Усі викладені в ній наукові результати отримано дисертантом особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї й положення, що становлять індивідуальний внесок автора. Конкретний особистий внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження пройшли апробацію на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства” (м. Дніпропетровськ, 5 листопада 2003 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інвестиційні стратегії стійкого розвитку” (м. Дніпропетровськ, 28 лютого 2004 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 26 жовтня 2004 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (м. Запоріжжя, 20 квітня 2005 р.); International Cjnference on JI Projects in Ukraine “Climate Change and Business” (October 3-5 2005 р., Kiev, Ukraine); на Другої міжнародній конференції по проектам спільного впровадження в Україні “Зміна клімату та бізнес” (м. Київ, Україна, 23-25 жовтня 2006 р.); на круглому столі “Стратегія енергозбереження України - альтернативні джерела енергії” (м. Донецьк, 30 листопада 2006 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 17 наукових працях загальним обсягом 6,27 друк. арк. (з них особисто авторові належить 5,4 друк. арк.), в тому числі: стаття в монографії, 5 статей у наукових журналах і 4 - у збірниках наукових праць, 7 - у матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Матеріали дисертації викладено на 222 сторінках машинописного тексту (у тому числі основний текст - 179 сторінок). У дисертації розміщено 36 таблиць, 20 рисунків, 12 додатків і список використаних джерел із 166-и найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми, сформовано мету і задачі, викладено методологію дослідження, обґрунтовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи забезпечення регулювання антропогенних викидів парникових газів в атмосферу” досліджено сутність регулювання антропогенних викидів парникових газів в атмосферне повітря для визначення економічної складової вирішення проблеми зміни клімату.

У роботі визначено, що еколого-економічна проблема зміни клімату має складний і системний характер та є глобальною, яку вирішити на рівні окремої держави неможливо, тому необхідно у сфері охорони атмосферного повітря впровадження системи регулювання викидів парникових газів на певних рівнях: глобальному, національному, регіональному і локальному, за допомогою механізмів Кіотського протоколу до РКЗК ООН, сутність яких представлено в табл. 1.

При формуванні національної стратегії дій за Кіотським протоколом необхідно виходити з передбачених теоретичних підходів до використання механізмів залежно від зобов'язань держави. В роботі проведено аналіз двох варіантів стратегій щодо використання механізмів кліматичної Конвенції: помірної і активної.

Згідно помірної стратегії, хоча підприємства, які є ключовими джерелами викидів і будуть брати участь у спільному впровадженні проектів зі скорочення викидів парникових газів в атмосферу, але тільки Уряд має право розпоряджатися і торгувати вуглецевими квотами з іншими країнами (“Додаток I” РКЗК ООН).

Таблиця 1. Сутність і зміст механізмів Кіотського протоколу до РКЗК ООН

Механізми	Сутність	Недоліки	Переваги
Міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів	Передбачає можливість переуступки національних дозволів на викиди парникових газів країнам (“Додаток I” РКЗК ООН), тільки у період 2008-2012 р.р., та після затвердження на міжнародному рівні звітів країн-учасниць	Внутрішній ринок вуглецевих квот ще не сформований. Недоступність для суб'єктів господарювня Можливість застосування тільки для державних програм.	Максимізація ціни на вуглецеві квоти за рахунок мінімальних економічних і політичних ризиків.
Чистого розвитку	Застосовується країною, що входить у (“Додаток II” РКЗК ООН), і країною, що не має зобов'язань зі скорочення викидів парникових газів та є країною, що розвивається. Діє з 2000 р.	В програму включені тільки розвинені країни-інвестори (для України неприйнятний). Значні економічні ризики для інвесторів.	Затверджені методології базового сценарію та моніторінгу викидів парникових газів.
Спільного впровадження проектів зі скорочення викидів парникових газів	Передбачає порядок і методи переуступки вуглецевих квот між країнами (“Додаток I” РКЗК ООН), які є результатом діяльності з найбільш ефективного скорочення викидів парникових газів в атмосферне повітря. Почне дію з 2008 р.	Необхідність верифік-ації проектів Наглядовою радою на міжнародному або національному рівні. Значні трансакційні витрати. На національному рівні не сформовано податкове законодавство. Не апробований в ринкових умовах.	Забезпечує: - одержання доходів суб'єктами господарювання, - мінімізацію капітало- ємності вуглецевих квот, - залучення міжнародних технологій в конкретні проекти, - поліпшення інвестицій-ного клімату та вирішення екологічних проблем на місцевому рівні.

Активна стратегія передбачає участь юридичних осіб у спільному впровадженні проектів, або торгівлі квотами з чіткими зобов'язаннями щодо обмежень викидів парникових газів і правами, пов'язаними з володінням квотами на викиди. У зв'язку з тим, що Україною не виконані деякі вимоги Кіотського протоколу, для неї на сьогодні прийнятна помірна стратегія, але надалі варто перейти до активної стратегії.

Обґрунтовано необхідність застосування на національному рівні механізму спільного впровадження. Авторська позиція складається з того, що спільне впровадження слід розглядати як механізм що сприяє забезпеченню зобов'язань України стосовно обмежень викидів парникових газів в рамках Кіотського протоколу, як засіб залучення в країну інвестиційних ресурсів та інструмент стимулювання екологічної діяльності суб'єктів господарювання, удосконалення якого представлено на рис. 1.

Під час дослідження виявлено, що в Україні механізм спільного впровадження тільки починає формуватися. Для того щоб він ефективно функціонував, Уряд повинен якнайшвидше затвердити нормативно-правові акти відносно сутності та прав власності на одиниці скорочення викидів парникових газів, укласти міжнародні договори із зацікавленими країнами - Меморандуми про взаєморозуміння, та розробити методичну базу реалізації проектів спільного впровадження.

В другому розділі “Організаційно-економічне забезпечення спільного впровадження проектних пропозицій зі скорочення викидів парникових газів в атмосферу” запропоновано структурування й опис практичних процедур взаємодії учасників механізму спільного впровадження. Запропоновано методичний підхід до еколого-економічної оцінки ефективності проектів спільного впровадження з урахуванням вимог Кіотського протоколу.

Автор в дослідженні прийшов до висновку, що одним з важливих питань формування механізму спільного впровадження в Україні є необхідність визначення процедур взаємодії його учасників. З урахуванням міжнародних угод та національних нормативних актів автором структурована і систематизована послідовність проектного циклу механізму спільного впровадження. Запропонована схема процесу реалізації проектів спільного впровадження в Україні, яка базується на напрямку розвитку “Схема розвитку II” (передбаченого Марракешськими угодами), що заснований на зовнішній валідації і верифікації проектів та відкритому тендері і включає дії заявників проектних пропозицій та країн, які активізують цей механізм. Ця схема є необхідною при організації роботи з реалізації механізму спільного впровадження, тому що враховує послідовність і тимчасові рамки здійснення усіх етапів.

Одним із основних аспектів функціонування механізму спільного впровадження на етапах підтримки і схвалення проектів є відповідність національним критеріям їх відбору і міжнародним нормам, які висуваються до проектів спільного впровадження. Тому рекомендовано комплексний підхід до попереднього скринінгу проектної пропозиції щодо скорочення викидів парникових газів в атмосферу (рис. 2), який є необхідним інструментом підвищення обґрунтованості прийняття ефективних рішень про можливість використання механізму спільного впровадження суб'єктами господарювання.

Незважаючи на теоретичне визначення принципу додатковості проектів спільного впровадження, в даний час відсутні методичні підходи до розгляду, аналізу й застосуванню даного принципу. Тому автором запропоновано поетапний підхід до оцінки принципу додатковості, що включає аналіз рентабельності та бар'єрів реалізації даних проектів, який дозволяє обґрунтувати відповідність проектної пропозиції зі скорочення викидів парникових газів критерію додатковості. Встановлено, що у випадку рентабельності проекту спільного впровадження мають бути надані вагомі аргументи, які переконливо доводять, що тільки участь

зовнішнього інвестора допоможе перебороти існуючі перешкоди в його розробці і виконанні, тому варто використовувати аналіз бар'єрів.

Проведене в роботі дослідження дозволяє зробити висновок, що особливостями економічного обґрунтування проектів спільного впровадження зі скорочення викидів парникових газів є урахування вуглецевого фактора, альтернативних цін на вуглецеві “кредити”, та трансакційних витрат і додаткових вигод.

В зв'язку з тим, що заявники проектів спільного впровадження мають взяти на себе низку додаткових зобов'язань, котрі передбачають високі трансакційні витрати, автор пропонує для планування та обліку ці витрати класифікувати за такими ознаками: місії та моменту виникнення.

Трансакційні витрати, що пов'язані з процесами при яких вони утворюються (місії) містять у собі: витрати на підготовку проекту для одержання попередніх даних, оцінки й управління проектом (зокрема, витрати пов'язані з підготовкою техніко-економічного обґрунтування, проектної документації, а також маркетингом вуглецевих одиниць); витрати на просування проекту, включають верифікацію, виплати брокерам (якщо вони наймані) і адміністративні витрати на утримання Наглядового комітету з проектів спільного впровадження.

Залежно від моменту виникнення трансакційних витрат, останні розподіляються на: одноразові і поточні. Одноразові витрати виникають на попередній стадії реалізації проекту. Ці кошти вкладаються ще до початку проекту (тобто до моменту, коли він починає приносити доход) і включають витрати, пов'язані з ухваленням, перевіркою й сертифікацією. Поточні виникають при реалізації проекту, коли він приносить доход і включають витрати на: замовлення, документацію, демонстрацію, моніторинг, розподіл кредитів тощо.

Автор в дослідженні прийшов до висновку, що для підвищення шансів реалізації проектів спільного впровадження, необхідно врахувати додаткові вигоди, якi мають не кліматичні ефекти. До додаткових вигод слід віднести доход від продажу супутньої продукції та переваги, породжені зовнішніми ефектами.

В роботі на прикладі проекту з утилізації метану в вугільній промисловості, розраховані додаткові вигоди та запропоновано способи розрахунку зниження експлуатаційних витрат і сполучених ефектів.

Для визначення суми зниження експлуатаційних витрат від впровадження проекту зі скорочення викидів парникових газів при збільшенні обсягу виробництва основної продукції, автором запропоновано економіко-математичний розрахунок установлення функції витрат, при якому для визначення ступеня надійності функції, використано залишкову дисперсію результативної ознаки. Наприклад, в результаті проведеного в роботі дослідження на ОП “Шахта ім. О.Ф. Засядько” за рахунок використання енергоносіїв власного виробництва зниження експлуатаційних витрат може скласти 4550 тис. грн. на рік.

В роботі доведено, що регулювання викидів парникових газів створює стимули для зниження викидів основних забруднюючих речовин. Тому для збільшення привабливості проектів спільного впровадження на регіональному рівні, запропоновано, враховувати сполучений позитивний ефект за допомогою показника відверненого екологічного збитку, який визначається за формулою:

=З_е.е.з -З_с.з,

де З_е.е.з - еколого-економічний збиток навколишньому середовищу від викидів забруднюючих речовин в атмосферу, грн.; З_с.з.- еколого-економічний збиток навколишньому середовищу від викидів забруднюючих речовин при виробництві додаткової продукції, грн.

k

При цьому: З_с.з.=У*З_пит.,

і=1

де k - кількість джерел викидів забруднюючих речовин; З_пит - питомий збиток від викидів забруднюючих речовин на i-му джерелі з урахуванням періоду введення джерела в експлуатацію, грн.

Методичний підхід до еколого-економічної оцінки ефективності, запропонований в поданій роботі, може послужити методичною базою розгляду економічних аспектів проектів спільного впровадження. Доведено, що провести еколого-економічну оцінку ефективності проектної діяльності на базі якогось одного показника неможливо і тільки комплексний підхід може максимально враховувати всі результати і витрати підприємства, до якого слід віднести загальні показники оцінки ефективності інвестиційних проектів і специфічні.

До загальних показників, які треба враховувати при оцінці ефективності проектів спільного впровадження, відносяться: чиста приведена вартість (для визначення фінансової додатковості проекту); внутрішній коефіцієнт рентабельності (є критерієм ціноутворення ОСВ); період окупності проекту та ін.

Під час дослідження виявлено, що при формуванні національної політики стосовно механізму спільного впровадження необхідно мати офіційно встановлене значення показника внутрішнього коефіцієнту рентабельності проекту, який повинен скласти не менш 20%, оскільки дані проекти мають ризики вищі за середнє через виробництво нового товару - одиниць скорочення викидів. Це твердження ґрунтується на класифікації проектів за рівнями ризику запропонованій Холтом Робертом.

Так як проекти спільного впровадження характеризуються великими трансакційними витратами, автором запропоновано запровадити специфічні показники оцінки ефективності вуглецевих трансакцій, які дозволять порівнювати трансакційні витрати з доходом або з прибутком, очікуваним від переуступки вуглецевих “кредитів” та визначити, наскільки може бути великим, керованим або компенсованим ризик реалізації проектів спільного впровадження. Першим показником є покриття вуглецевих трансакцій із “кредитування”, який показує відношення вуглецевого “кредитування” до трансакційних витрат при його реалізації та розраховується в такий спосіб:

П_вт.Вк = Вк/(G_е+G_т) ? 1,

де G_е - трансакційні одноразові витрати; G_т- трансакційні поточні витрати; Вк - величина вуглецевого “кредитування”, що розраховується як обсяг скорочених викидів парникових газів помножений на вартість одиниці скорочень викидів.

Другий показник - покриття вуглецевих трансакцій по вартості одиниць скорочення викидів розраховується за формулою:

П_{вт.Восв.}= ( Р_ОСВ - Б_ОСВ )*V /(G_е+G_т) ? 1,

де Р_ОСВ - ринкова ціна одиниці скорочення викидів, Б_ОСВ - базова ціна одиниці скорочення викидів, V - кількість одиниць скорочень викидів парникових газів.

Також до специфічних показників оцінки ефективності проектів спільного впровадження слід віднести: екологічну додатковість за перший період зобов'язань Кіотського протоколу, сполучений позитивний ефект від відверненого екологічного збитку, частку доходу від генерації одиниць скорочення викидів та капіталоємність одиниці скорочення викидів.

У третьому розділі “Удосконалення механізму спільного впровадження зі скорочення викидів парникових газів в атмосферу” виявлені особливості реалізації проектів спільного впровадження в вугільній промисловості; розроблено рекомендації з оцінки викидів парникових газів при видобутку вугілля, утилізації шахтного метану і використанні його як енергоресурсу; опрацьовується методичний підхід до еколого-економічної оцінки ефективності проектів на прикладі утилізації шахтного метану.

За даними МГЕЗК вугільна промисловість є однією з найбільших джерел викидів парникових газів. Метан вивільняється в результаті гірничих робіт, накопичується в шахтному просторі і потім практично увесь він викидається в атмосферу, наприклад, в Донбасі щорічно з вентиляційної і дегазаційної систем виділяється більше 3,5 млрд. м³ метану. Незважаючи на нетоксичність, метан є другим за шкідливістю парниковим газом бо його потенціал у 21 раз перевищує вуглекислий газ. Обсяг його викидів складає до 19% від загальної кількості парникових газів. Для України - це одна з найболючіших проблем, тому що 95 % діючих шахт є “газовими”. Не випадково відповідно до класифікації МГЕЗК проекти з утилізації шахтного метану належать до пріоритетних напрямків міжнародного інвестування за допомогою механізму спільного впровадження, це пояснюється й тим, що за джерелами викидів метану вугільна галузь займає друге місце після нафтогазової галузі та дає 22% від загальної кількості його викидів.

Автором, на прикладі утилізації метану на ОП “Шахта імені О.Ф. Засядько” доведено, що деякі з цих заходів мають різну екологічну ефективність засновану на кількісній оцінці одиниць скорочень викидів парникових газів, згідно якої випливає, що найбільшу питому вагу серед заходів зі скорочення викидів має електрична й теплова енергія, вироблена на коґенераційній установці, вона на 80% скорочує викиди в атмосферне повітря. Далі за екологічною ефективністю йде заправлення автомобілів - 16% і, нарешті, збагачення метану для побутових цілей - 4%.

Проведене в роботі дослідження дозволяє виявити особливості проектів спільного впровадження з утилізації шахтного метану: необхідність оцінки викидів метану в атмосферне повітря з різних джерел; наявність існуючих вентиляційних і дегазаційних систем, що застосовуються для підвищення техніки безпеки; підвищена ефективність проекту за рахунок віднесення витрат на видобуток і транспортування каптованого метану на собівартість видобутку вугілля; некомерційний характер проекту, тому що вугільні підприємства самі є основними споживачами метану.

Необхідність оцінки антропогенних викидів парникових газів зумовлена зобов'язаннями, прийнятими Україною після підписання Кіотського протоколу. Вона є найважливішою складовою проектно-технічної документації проектів спільного впровадження в яку необхідно включити розрахунки: базового рівня викидів; викидів за проектом, річного обсягу скорочень викидів. Результат розрахунків з утилізації метану на ОП “Шахта ім. О.Ф. Засядько” представлено на рис. 3.

Особливостями розрахунку сумарних базових викидів у вугільній промисловості є урахування викидів в атмосферу від діяльності із дегазації (викиди метану при діяльності, пов'язаної з видобутком вугілля) та викидів, пов'язаних з виробленням електричної енергії, що підлягає заміщенню в рамках реалізації проекту. Слід зазначити, що оскільки газоносність вугільних пластів є показником безпеки видобутку вугілля, коефіцієнт викидів метану необхідно визначати на основі фактичних даних по кожній шахті.

Як показано на рис. 3, на ОП “Шахта О.Ф. Засядько” обсяг одиниць скорочень викидів у результаті реалізації проекту з утилізації метану з роками буде збільшуватися і суб'єкт господарювання зможе отримати додаткові вигоди від переуступки вуглецевих “кредитів” інвесторові.

Таблиця 2 Еколого-економічна оцінка ефективності проекту з утилізації метану на ОП “Шахта ім. А.Ф.Засядько”

Показники	Од. вим.	Без ураху-вання ОСВ	З ураху-ванням ОСВ
1	2	3	4
Інвестиційні витрати	тис. грн.	577478	577478
1	2	3	4
Чиста наведена вартість (при ставці 20%)	тис. грн.	-25152	487542
Внутрішній коефіцієнт рентабельності	%	18	57
Період окупності (з урахуванням дисконту при ставці 20%)	років	більш 10	4,7
Індекс прибутковості інвестицій (з урахуванням дисконту)	коеф.	0,9	2,2
Розрахункова норма прибутку (з урахуванням дисконту)	коеф.	5	17
Період окупності проекту (без урахування дисконту)	років	7,07	5,33
Індекс прибутковості інвестицій (без урахування дисконту)	коеф.	1,9	4,4
Розрахункова норма прибутку (без урахування дисконту)	коеф.	12	36
Екологічна додатковість за перший період зобов'язань	тис. т. CO2 -екв.	-	3768,74
Сполучений позитивний ефект від відверненого екологічного збитку	тис.грн.	4513	4513
Частка доходу від генерації ОСВ	%	-	28
Капіталоємність ОСВ	грн.	-	30,7
Покриття вуглецевих трансакцій із “кредитування”	грн.		298
Покриття вуглецевих трансакцій по вартості ОСВ (max 9 у.о.)	грн.	-	835

Згідно розрахунку еколого-економічної оцінки ефективності проектів спільного впровадження з урахуванням екологічної та економічної вигоди, на прикладі ОП “Шахта ім. О.Ф. Засядько” який представлений в табл. 2 випливає, що залучення вуглецевого “кредитування” робить економічно привабливим навіть проект з негативними показниками ефективності.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та отримано нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розвитку теоретичних і методичних основ забезпечення ефективності регулювання антропогенних викидів парникових газів в атмосферу і розробці науково-практичних рекомендацій з удосконалення механізму спільного впровадження проектів зі скорочення викидів парникових газів.

Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати наступні висновки і рекомендації:

1. В дисертаційної роботі доведено, що еколого-економічна проблема зміни клімату породжена постійно зростаючими антропогенними викидами в атмосферу парникових газів і є невід'ємною частиною розвитку суспільства. Проте шлях до покращання кліматичної ситуації полягає не в призупиненні промислового виробництва, а в забезпеченні ефективності скорочення викидів парникових газів за допомогою нових, більш чистих технологій і пошуку компромісних політичних та економічних рішень.

2. Автором доведено, що механізм спільного впровадження є однією з важливих складових організаційно-економічного забезпечення ефективності регулювання антропогенних викидів парникових газів в атмосферу, одночасно є засобом залучення в країну інвестиційних ресурсів за допомогою вуглецевого “кредитування” та інструментом стимулювання екологічної діяльності суб'єктів господарювання.

3. Автором доведено, що реалізація механізму спільного впровадження дозволяє отримати інші, не менш істотні вигоди: поліпшення інвестиційного клімату; стимулювання науково-технічного прогресу; підвищення ефективності використання ресурсів; вирішення екологічних проблем на місцевому рівні.

4. В дисертації розроблено і запропоновано структурування й опис процедур взаємодії учасників механізму спільного впровадження, згідно напрямку розвитку “Схема розвитку II” (передбаченої Марракешськими угодами) на основі відкритого тендера проектів, яка надасть можливість підприємству одержувати підтримку на стадіях розробки й супроводу проектів спільного впровадження.

5. На основі аналізу національних і міжнародних вимог до проектів спільного впровадження, автором розроблено методичне забезпечення попереднього комплексного скринінгу проектної пропозиції щодо скорочення викидів парникових газів в атмосферу заявником, як інструменту прийняття ефективних рішень з активізації механізму спільного впровадження та зменшення небажаних витрат на підготовку і просування проекту.

6. В дисертації здобувачем запропоновано поетапний підхід до оцінки принципу додатковості, що включає аналіз фінансової рентабельності та бар'єрів реалізації проектів спільного впровадження, який дозволяє обґрунтувати відповідність проекту критерію додатковості.

7. Проведений автором аналіз методичних підходів до еколого-економічної оцінки інвестиційних проектів дав змогу обґрунтувати критерії оцінки проектів спільного впровадження. Розроблені показники ефективності вуглецевих трансакцій необхідні заявникам проектних пропозицій для порівняння трансакційних витрат з доходами, очікуваними від передачі вуглецевих “кредитів”, а також для визначення розміру, керованості і рівня компенсованості ризику процедур реалізації проектів.

8. Дисертантом доведено, що вугільна промисловість є однією з найбільших джерел викидів парникових газів, проекти з утилізації метану є надто дорогим і ризикованим заходом, що вимагає великих капіталовкладень. Тому механізм спільного впровадження може надати підтримку у вирішенні питань про часткове фінансування проектів, оскільки у рамках його реалізації існує зацікавленість іноземних інвесторів у купівлі одиниць скорочення викидів.

9. Застосування розробленого дисертантом методичного підходу до еколого-економічної оцінки ефективності проектів спільного впровадження на прикладі утилізації метану на ОП “Шахта ім. О.Ф. Засядько” показало, що залучення вуглецевого “кредитування” робить економічно привабливим навіть проекти з негативними показниками ефективності.

Визначення основних напрямків удосконалення організаційно-економічного забезпечення ефективності регулювання викидів парникових газів за допомогою механізму спільного впровадження є реальним внеском в розвиток і поглиблення положень сучасної теорії економіки природокористування та охорони навколишнього природного середовища.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Гомаль И.И., Рябич О.Н. Особенности реализации проектов совместного осуществления в угольной промышленности / Геотехнології та управління виробництвом ХХІ сторіччя. Т. 2. Сучасні проблеми управління виробництвом. Екологія / Під ред. О.В. Мартякової. - Донецьк: ДонНТУ, 2006. - С.70-75. Особистий внесок здобувача: виявлені головні особливості розробки проектів спільного впровадження для вугільних підприємств.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Гомаль І.І., Рябич О.М. Аналіз екологічних витрат вугільних підприємств. // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування: Зб. наук. пр. - Рівно, 2004. - Вип. 2 (26), Ч. II. - С. 460-464. Особистий внесок здобувача: виявлення критеріїв зіставлення екологічних витрат для вугільних підприємств.

3. Гомаль И.И., Рябич О.Н. Анализ затрат для принятия инвестиционных решений угольных шахт // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - Вип. 190: В 4 т., Т. IV. - С. 966-970. Особистий внесок здобувача: оцінка параметрів операційної діяльності вугільних підприємств та обґрунтування інвестиційних рішень.

4. Гомаль І.І., Рябич О.М. Менеджмент стану навколишнього середовища в умовах трансформації економіки України // Вісник Львівської комерційної академії: Зб. наук. пр. - Львів, 2005.- Вип. 18: Ч. 2. - С.154-159. Особистий внесок здобувача: проведено порівняльний аналіз окремих груп країн світу та України за макроекономічними і екологічними показниками.

5. Гомаль І.І., Рябич О.М. Інституціональні основи та нормативно-правова база реалізації механізмів Кіотського протоколу в Україні // Економіка та право. - 2005-№ 2 (12). - С.57-61. Особистий внесок здобувача: узагальнення проблем формування національної нормативно-правової бази контролю і регулювання стану атмосферного повітря в контексті запобігання емісії парникових газів в атмосферу.

6. Гомаль И.И., Рябич О.Н. Формирование проектного цикла механизма совместного осуществления в Украине // Економіка промисловості. -2005. - № 4 (300). - С.60-68. Особистий внесок здобувача: розробка структури взаємодії учасників механізму спільного впровадження.

7. Гомаль И.И., Рябич О.Н. Установление функции затрат для оценки эффективности проектов по утилизации шахтного метана // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ, 2005.- Вип. 210: В 4-х т. Т. IV. - С.1005-1011. Особистий внесок здобувача: запропоновано економіко-математичний метод установлення функції витрат.

8. Рябич О.Н. Анализ принципа дополнительности и барьеров реализации проектов совместного осуществления на Украине // Прометей: Зб. наук. пр. - Донецьк, 2006. - Вип. 1(19). - С.51-55.

9. Рябич О.Н. Организационно-экономические аспекты формирования механизма стимулирования природоохранной деятельности в Украине. // Вісник Донецького університету: Зб. наук. праць.- 2006. - № 2. Том 1. - С. 215-223.

10. Рябич О.М. Сполучений позитивний ефект від реалізації проектів по захисту клімату на регіональному рівні // СХІД: Зб. наук. праць. - 2007. - С. 14-16.

Матеріали і тези конференцій

11. Гомаль И.И., Рябич О.Н. Проблемы дифференциации расходов на угольных шахтах Донбасса // Сучасні проблеми економіки підприємства: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 5 листопада 2003 р. - Дніпропетровськ, 2003. -Т.II. - С. 114-115.

12. Гомаль И.И., Шаповал С.Н., Рябич О.Н. Анализ надежности существующих методов установления функций совокупных издержек производства на угольных шахтах // Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 26 жовтня 2004 р. - Дніпропетровськ, 2004. -Т.II. - С.37-39. Особистий внесок здобувача: здійснено аналіз існуючих методів установлення функцій короткострокових сукупних витрат виробництва конкретного продукту.

13. Гомаль И.И., Рябич О.Н. Анализ затрат для принятия инвестиционных решений угольных шахт // Інвестиційні стратегії стійкого розвитку: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 28 лютого 2004 р. - Дніпропетровськ, - 2004.

14. Гомаль И.И., Рябич О.Н. Процедурные аспекты реализации проектов совместного осуществления на основе открытого тендера проектов // Изменение климата и бизнес: Материалы международной конференции по проектам СО в Украине. Киев, 3-5 октября 2005 р. - Киев, 2005. - C.101-102.

15. Gomal I.I., Ryabich O. Procedural Aspects of Co-Execution Project Realization on the Basis of Open Projects Tender. // Climate Change and Business: International Cjnference on JI Projects in Ukraine. Kiev, October 3-5. - 2006, - Kiev. Ukraine. - Page 32 of 33.

16. Гомаль И.И., Рябич О.Н. Экологическое инвестирование угольной промышленности. // Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Запоріжжя, 20 квітня 2005 р. - Дніпропетровськ, 2005 р. - Т. III. - С.17-19.

17. Рябич О.М., Захарченко Д. В. Еколого-економічні ефекти від утилізації метану на шахті “Комсомолець Донбасу” Донецького регіону // Світ молоді - молодь світу: Матеріали VI студентської Міжнародної науково-практичної конференції. Вінниця, квітень 2006 р. - Вінниця, 2006. - С.159-160. Особистий внесок здобувача: обґрунтування пропозицій щодо природоохоронних заходів вугільної шахти.

Размещено на Allbest.ru

...