Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ КОМПЛЕКСІВ

Спеціальність: Економіка, організація і управління підприємствами

Шубалий Олександр Михайлович

Львів, 2006 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах ринкових відносин і глобалізації економіки зростає роль стратегічного підходу до планування економічної діяльності господарських комплексів на основі врахування сукупності чинників, що забезпечують їх ефективність у довгостроковому періоді, зокрема взаємозв'язків між підприємствами, зумовлених технологічними процесами підготовки та використання сировинної бази, а також випуску готової продукції. З іншого боку, питання розробки стратегії та стратегічних планів роботи для більшості вітчизняних господарських комплексів та їх первинних ланок є новими та не відпрацьованими у практичній діяльності, а переваги методології стратегічного планування, яка успішно застосовується у зарубіжній практиці, недостатньо вивченими та обґрунтованими.

Вивчення цінного закордонного досвіду у сфері стратегічного планування діяльності складних господарських систем, його адаптація до вітчизняної галузевої специфіки має наукове і практичне значення для економіки окремого регіону та господарських комплексів, що визначають стратегічні перспективи його розвитку. Розробка відповідних теоретико-методологічних підходів дозволить на науково обґрунтованій основі впровадити у практику роботи господарських комплексів методологію стратегічного планування з метою забезпечення їх ефективного функціонування в ринкових умовах.

У вітчизняній економічній науці дослідження теоретичних основ та розробка практичних рекомендацій щодо розв'язання проблем планування економічної діяльності господарських комплексів знайшли відображення у працях О. Алимова, О. Амоші, П. Бєлєнького, А. Бобка, Є. Бойка, С. Вовканича, В. Войцеховського, О. Врублевської, В. Геєця, С. Генсірука, З. Герасимчук, М. Голубця, М. Долішнього, С. Дорогунцова, Я. Дяченка, Я. Коваля, М. Козоріз, М. Колісниченка, Б. Колісника, Ю. Медведєва, В. Михайловського, В. Мікловди, Є. Мішеніна, Ф. Морозова, О. Оксанича, В. Паламарчука, В. Пили, С. Писаренко, Я. Побурка, М. Римара, І. Синякевича, Ю. Туниці, Д. Телішевського, М. Чумаченка, О. Шаблія, Г. Шевченка, О. Фурдичка, І. Юхновського та ін.

Базові теоретичні та прикладні аспекти здійснення стратегічного планування висвітлені у працях зарубіжних вчених, починаючи з кінця 60-х років (початку його активного використання в економіці). Серед них можна виділити Д. Аакера, Ф. Абрамса, І. Ансоффа, У. Кінга, Д. Кліланда, Дж. Куіна. Ф. Котлера, Г. Мінцберга, М. Портера, А. Стрікленда, А. Томпсона, Д. Хассі, Г. Хемела, К. Хофера, А. Чандлера та багатьох інших. Основну перевагу стратегічного планування вони вбачають у можливості створення стратегічно гнучкої системи управління підприємством, що забезпечить швидке та адекватне реагування на непередбачувані зміни ринкового середовища.

Аналіз літературних джерел показує, що питання стратегічного планування як для окремого підприємства, так і для сукупності підприємств в межах господарських комплексів мають, в основному, постановочний характер. Зокрема, недостатньо вивченими залишаються проблеми методології та методики розробки стратегії, а також механізму формування стратегічних планів економічної діяльності господарських комплексів в межах окремого регіону, особливо для тих з них, які характеризуються значним часовим лагом відновлення сировинної бази. В найбільшій мірі це стосується лісогосподарських комплексів.

Названі проблеми, необхідність їх вирішення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Луцького державного технічного університету в рамках держбюджетної теми „Організаційно-економічні засади енергетичне збереження” (номер державної реєстрації 0104U000533 від 01.01.2004 р.) та Інституту регіональних досліджень НАН України в рамках теми „Розробка методології моніторингу соціально-економічного стану у регіонах України” (номер державної реєстрації 0105U001932 від 01.01.2005 р.). При виконанні вказаних робіт дисертант брав участь у проведенні аналітичних розрахунків та формуванні рекомендацій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування напрямків формування механізму стратегічного планування економічної діяльності господарських комплексів на прикладі лісогосподарських комплексів регіону.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:

- дослідити сутність стратегічного планування та підходи щодо його використання у практичній діяльності господарських комплексів;

- вивчити організаційно-економічні засади стратегічного планування діяльності лісогосподарських комплексів;

- дослідити ресурсний потенціал та практику планування економічної діяльності регіонального лісогосподарського комплексу;

- провести аналіз ефективності функціонування та практичної реалізації цільових орієнтирів розвитку лісогосподарського комплексу регіону;

- запропонувати методичний підхід до організації процесу стратегічного планування економічної діяльності регіональних лісогосподарських комплексів;

- обґрунтувати методи оцінювання стратегічних конкурентних переваг підприємств регіональних лісогосподарських комплексів;

- розробити методику організації процесу бюджетування на лісогосподарських підприємствах.

Об'єктом дослідження є процес стратегічного планування економічної діяльності лісогосподарських комплексів Волинської області.

Предметом дослідження виступають теоретико-методологічні та прикладні положення формування механізму стратегічного планування економічної діяльності лісогосподарських комплексів в регіоні.

Методи дослідження. Теоретичними і методичними засадами дослідження стали фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері стратегічного планування, регіональної економіки, сучасні концепції сталого розвитку й раціонального лісокористування.

Дослідження виконувались на основі використання ряду методів емпіричного та теоретичного дослідження: системного підходу - для вивчення елементного складу та механізму функціонування господарського комплексу як відкритої системи; методів кореляційно-регресійного аналізу - для вивчення:

- причинно-наслідкових зв'язків між показниками-індикаторами та прогнозування лісистості території;

- методу економіко-статистичного порівняння - для проведення порівняльних оцінок та групування лісогосподарських підприємств за системою критеріїв;

- аксіоматичного методу - для визначення сутності, завдань та принципів стратегічного планування;

- методів графічного аналізу - для наочного відображення основних тенденцій використання і відтворення ресурсів, динаміки показників ефективності роботи підприємств;

- картографічного аналізу - для проведення просторового дослідження основних характеристик господарських ланок комплексу за територіальним розміщенням.

Для практичної реалізації методів, запропонованих у дисертації, крім базових офісних програм, використано прикладну програму обробки та представлення територіальних даних у вигляді картограм та картодіаграм Software MapViewer 4.0. Інформаційну базу дослідження складають законодавчі і нормативно-правові акти, звіти Державного комітету статистики та Державного комітету лісового господарства України, аналітичні матеріали Волинського обласного управління лісового господарства та Головного управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених. Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна отриманих в дисертаційному дослідженні результатів визначається сукупністю теоретичних і прикладних положень, висновків і рекомендацій щодо формування механізму стратегічного планування економічної діяльності господарських комплексів на прикладі лісогосподарських комплексів регіону, зокрема:

Вперше:

- розроблено методичний підхід до організації процесу стратегічного планування економічної діяльності регіональних лісогосподарських комплексів, який базується на закріпленні за кожним рівнем управління функцій по розробці планових документів із синхронізацією завдань виконавчих органів, що дозволить забезпечити систему противаг між функціональними та галузевими структурами управління, а також баланс інтересів між лісокористувачами та територіальними громадами;

- запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня та тенденцій зміни конкурентних переваг підприємств лісогосподарського комплексу за системою критеріїв (забезпеченості та ефективності використання ресурсів, ефективності роботи за основними сферами та функціональними напрямками економічної діяльності) з метою формування стратегічних груп підприємств та вибору модельних стратегій для кожної групи;

- розроблено методику організації процесу бюджетування на лісогосподарському підприємстві, яка передбачає управління фінансовими потоками на основі врахування природно-ресурсних обмежень, виробничих потужностей та міжгалузевої взаємодії і полягає в оптимізації бюджетів доходів і витрат як за функціональною спрямованістю, так і за видами діяльності.

Удосконалено:

- методичний підхід до побудови фінансового механізму реалізації стратегії розвитку лісогосподарських комплексів регіону, який на відміну від існуючого, передбачатиме залучення на всіх стадіях руху капіталу у відтворювальному процесі коштів ринкових посередницьких інститутів (страхових і лізингових компаній, банківських установ) та зовнішніх інвесторів, підвищуватиме стимулюючу функцію фіскальних методів і забезпечуватиме фінансову незалежність лісогосподарських підприємств.

Отримали подальший розвиток:

- методологічні засади стратегічного планування діяльності регіональних господарських комплексів в ринкових умовах, що полягають у забезпеченні адекватності основним принципам планування, використанні цільового та функціонального підходів до вирішення регіональних проблем, передбачають дотримання визначеної послідовності та використання спеціальних методів планування, визначають методологічну базу вибору стратегій;

- положення методології вибору показників-індикаторів розвитку лісогосподарських комплексів і формування на їх основі стратегічного прогнозу лісистості та зміни обсягів виробництва, що дозволить підвищити обґрунтованість планових рішень.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані у дисертації наукові положення та рекомендації щодо формування механізму стратегічного планування економічної діяльності на прикладі лісогосподарського комплексу Волинської області знайшли практичне застосування у роботі Волинського обласного управління лісового господарства у процесі розробки заходів щодо виконання Обласної цільової програми „Ліси Волині на період 2002-2015 рр.” та проведення порівняльного аналізу результатів функціонування лісогосподарських підприємств, їх групування за рівнем стратегічних конкурентних переваг (довідка № 615 а від 26.09.05 р.). Практичні рекомендації щодо організації процесу стратегічного планування на лісогосподарських підприємствах застосовуються Головним управлінням агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації (довідка № 1793/14-22 від 22.09.05 р.). У практичній роботі Державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області використано результати аналізу поточного стану та тенденцій зміни ресурсного потенціалу лісогосподарського комплексу Волинської області (довідка № 01-13/3330 від 26.12.05 р.). Запропонована у роботі модель бюджетування знайшла своє практичне застосування на Любешівському державному лісомисливському господарстві (акт від 07.09.05 р.).

Матеріали дисертації використані в процесі викладання навчальних дисциплін “Економіка підприємства”, „Статистика природокористування”, “Економіка і організація діяльності об'єднань підприємств” в системі підготовки бакалаврів і спеціалістів за напрямом “Економіка і підприємництво” у Луцькому державному технічному університеті (довідка від № 3173/І-10 від 30.11.05 р.).

Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації результати досліджень належать особисто авторові і є його внеском у розвиток теорії та методології стратегічного планування економічної діяльності регіональних лісогосподарських комплексів. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї, положення та висновки, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на: ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2004 р.), ІІ міжнародній науковій конференції „Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія та сьогодення” (м. Тернопіль, 2004 р.), ХХ науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу ЛДТУ (м. Луцьк, 2005 р.). Наукові результати дослідження обговорювались і отримали позитивну оцінку на наукових семінарах кафедри економіки та підприємництва Луцького державного технічного університету у 2000-2005 рр. Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць:

- із них дві монографії у співавторстві, загальним обсягом 13,0 друк. арк., з яких особисто автору належить 3,6 друк. арк.;

- 11 публікацій у фахових виданнях, з яких 9 одноосібних. Загальний обсяг публікацій становить 18,5 друк. арк., з них 8,1 друк. арк. - належить особисто автору.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з:

- вступу;

- трьох розділів, висновків, що становить 178 сторінок основного тексту в комп'ютерному наборі (у тому числі 16 таблиць, 22 рисунки);

- списку використаних джерел із 180 найменувань та 20 додатків, викладених на 53 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовані актуальність теми, мета та завдання дослідження, сформульовані наукова новизна та висновки щодо практичного значення одержаних результатів, описані форми їх апробації та використання.

Перший розділ „Теоретичні основи стратегічного планування економічної діяльності господарських комплексів” присвячений визначенню сутності, завдань та організаційно-економічних засад стратегічного планування економічної діяльності господарських комплексів.

У дисертації під стратегічним плануванням розуміється сукупність дій, спрямованих на обґрунтування найважливіших рішень для майбутнього організації на основі єдиної сукупності принципів, ефективного механізму поєднання методів, важелів та ресурсів, спрямованих на досягнення цілей з врахуванням зовнішніх обмежень. Стратегічне планування включає процес ідентифікації місця організації у ринковому середовищі, визначення місії та цілей, ресурсів, необхідних для їхнього досягнення, і політики, спрямованої на використання цих ресурсів.

Господарські комплекси регіонів розглядаються, з одного боку, як структурні підрозділи національного господарства, а з іншого - як сукупність підприємств, що характеризуються наявністю однорідних за виробничо-технологічною специфікою виробництв, які спеціалізуються на окремій стадії (або декількох стадіях) створення доданої вартості. При цьому, в якості матеріальної складової доданої вартості на першій стадії виробництва виступає єдиний для всіх підприємств основний ресурс, який на кожній стадії технологічного ланцюга може змінювати як форму, так і певні властивості. Регіональні господарські комплекси слід розглядати як відкриті системи, які поряд з рядом традиційних обмежень характеризуються географічно визначеною територією, на якій відбувається безпосередній процес взаємодії їх складових ланок між собою, з іншими суб'єктами підприємницької діяльності та інститутами (рис. 1).

Рис. 1. - Узагальнена схема господарського комплексу як відкритої системи:

Більшість господарських комплексів сьогодні характеризуються неузгодженістю діяльності окремих підприємств, що призводить до нераціонального використання основних засобів, трудових та фінансових ресурсів, гальмує організацію комплексного використання основної сировини. Вирішення цієї важливої проблеми має наукове і практичне значення для економіки окремого регіону та господарських комплексів, що визначають стратегічні перспективи його розвитку. Вказані вище проблеми зумовлюють необхідність розробки дієвого інструментарію стратегічного планування регіонального розвитку з метою вчасного виявлення першопричин деструктивних тенденцій у регіональних господарських комплексах, методологічного забезпечення корекції напрямків та пріоритетів, закладених у регіональних програмах, ліквідації інституційних та організаційних суперечностей у системі регіонального управління.

У дисертації сформульовано методологічні засади формування механізму стратегічного планування регіонального господарського комплексу (табл. 1).

Стосовно вирішення проблем розвитку лісогосподарських комплексів стратегічне планування передбачає визначення місії та стратегічних цілей, проведення ґрунтовного аналізу та оцінки ресурсно-виробничого потенціалу, інтенсивності його використання, а також розробку стратегічного плану з детальним обґрунтуванням стратегії поведінки в умовах ринкового середовища. Враховуючи довго тривалість циклу лісовідновлення, стратегічне планування повинно охоплювати значний часовий горизонт і в довгостроковій перспективі практично зливатися із стратегічним прогнозуванням.

Це ставить додаткові вимоги до рівня організації процесу стратегічного планування економічної діяльності на лісогосподарських підприємствах і передбачає перегляд ряду базових засад всього механізму функціонування лісогосподарського комплексу (включаючи питання власності на лісові ресурси та організаційні форми господарювання) з метою його адаптації до ринкового середовища (створення відповідної ринкової інфраструктури), а також вирішення проблем фінансового забезпечення (удосконалення фінансового механізму).

Таблиця 1. - Основні методологічні засади стратегічного планування регіонального господарського комплексу:

Засади	Зміст
1. Адекватності основним принципам планування	- забезпечення єдності у методах планування; - забезпечення точності первинних даних та результатів планування; - забезпечення неперервності процесу планування; - забезпечення гнучкості стратегічних планів; - забезпечення участі у процесі планування компетентних розробників та виконавців
2. Цільового підходу до вирішення регіональних проблем	- забезпечення ефективності розподілу ресурсів; - адаптація господарського комплексу до змін зовнішнього середовища; - забезпечення внутрішньої координації та регулювання роботи всіх ланок господарського комплексу; - своєчасне проведення організаційних змін у системі управління господарського комплексу; - врахування регіональних та галузевих особливостей господарського комплексу
3. Послідовності здійснення планування	- визначення місії, стратегічних цілей і завдань регіонального господарського комплексу; - аналіз та оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища господарського комплексу; - визначення стратегічних альтернатив розвитку комплексу; - вибір стратегії досягнення цільових орієнтирів роботи господарського комплексу; - підготовка стратегічного плану регіонального господарського комплексу
4. Методичного забезпечення планування	- побудова формальних моделей планування роботи господарського комплексу; - використання загальнонаукових методів дослідження; - проведення аналізу розриву „факту” від „плану”; - проведення порівняльного статистичного аналізу результатів роботи господарського комплексу, вивчення взаємозв'язків та прогнозування; - застосування матричних моделей стратегічного аналізу конкурентних переваг окремих ланок господарського комплексу
5. Функціонального підходу до планування	- планування інноваційної направленості виробничо-технічного розвитку господарського комплексу та його окремих ланок; - планування маркетингового забезпечення збуту продукції; - планування фінансового забезпечення функціонування господарського комплексу та наповнення місцевих бюджетів; - планування організаційного забезпечення реалізації планових рішень; - планування руху, мотивації та соціального захисту персоналу
6. Формування базових стратегій	- вибір та обґрунтування глобальної стратегії розвитку регіонального господарського комплексу; - визначення та обґрунтування корпоративної стратегії за кожним напрямком діяльності господарського комплексу; - обґрунтування функціональних стратегій розвитку окремих ланок господарського комплексу; - формування бізнес-планів обґрунтування ефективності реалізації окремих проектів розвитку господарського комплексу та його низових ланок

Розробка, впровадження та адаптація принципово нових методологічних підходів до планування має базуватися на врахуванні основних принципів функціонування лісогосподарського комплексу: не виснажливості, безперервності та комплексності використання лісових ресурсів.

У другому розділі “Дослідження особливостей планування економічної діяльності лісогосподарських комплексів Волинської області” проаналізовано ресурсний потенціал, практику планування економічної діяльності, проведено порівняльну оцінку результатів роботи підприємств, досліджено процес реалізації цільових орієнтирів розвитку лісогосподарських комплексів Волинської області.

Волинська область є одним з найбільш залісених регіонів України. Загальна площа земель лісового фонду області складає 690,5 тис. га, рівень лісистості - 31,7%. Це становить третину території області і 6 % площі лісів України. 62,8% лісів перебуває у користуванні 14 держлісгоспів і 4 мисливських господарств, підпорядкованих обласному Управлінню лісового господарства. 27,3% лісів перебувають у користуванні 9 міжгосподарських спеціалізованих лісгоспів, підпорядкованих Головному управлінню агропромислового розвитку.

У структурі лісогосподарського комплексу області найбільшу питому вагу за обсягами реалізації продукції займають лісозаготівельна ланка (48,3 %) та первинна деревообробка - 43,4 %. Дослідження лісо-ресурсного потенціалу Волинської області показало, що незважаючи на певні позитивні зрушення, що проявляються у збільшенні площ лісового фонду, раціоналізації використанні деревини, є певні проблеми, пов'язані з наявністю диспропорцій у породно-віковій структурі деревостанів, що може призвести до обмеження пропозиції деревини.

Аналіз практики планування показав, що лісогосподарські підприємства у своїй практичній діяльності не використовують методологію стратегічного планування та не проводять розробку стратегічних планів та програм своєї роботи, навіть, на період чіткої визначеності ресурсної бази, що значно знижує їх конкурентно-спроможність та потенційну прибутковість в умовах динамічного ринкового середовища. Порівняльний аналіз основних показників роботи лісогосподарських підприємств Волинської області (табл. 2) свідчить про те, що держлісгоспи йдуть переважно екстенсивним шляхом розвитку, а міжгосподарські лісгоспи - інтенсивним, що пояснюється більш мобільною структурою їх виробничих ресурсів.

Таблиця 2. - Основні показники роботи лісогосподарських підприємств Волинської області за 2002-2004 рр.:

Показник	Держлісгоспи	Спец. лісгоспи
	2002р.	2003р.	2004р.	2002р.	2003р.	2004р.
1. Обсяг реалізованої продукції, робіт, послуг (без ПДВ, акцизу) у діючих цінах, тис. грн.	58 536	64 613	82 606	7 945	10 390	14 294
2. Рентабельність продажу, %	1,2	1,1	1,2	8,1	7,8	7,2
3. Середньооблікова чисельність працівників, чол.	5949	5512	5570	1217	1259	1289
4. Чистий прибуток, тис. грн.	709,1	740,1	965,7	640	807,5	1034,7
5. Витрати на лісове господарство в розрахунку на 1 га лісу, грн.	58,8	66,1	91,8	12,1	15,4	20,5
6. Валові інвестиції в основний капітал, тис. грн.	9152,0	5433,0	12405,0	614,3	419,9	653,8
7. Продуктивність праці, грн./чол.	12 767	15 355	19 085	6474	7932	10054
8. Середня зарплата одного працюючого, грн./рік	2 806	3 219	5 142	2283,5	3021,0	4104,0

За даними Управління лісового господарства та Головного управління агропромислового розвитку Волинської області.

Деталізований аналіз ефективності роботи держлісгоспів свідчить про ряд позитивних змін у їх роботі, зокрема щодо впровадження сучасної техніки та технології, переходу на практично повне самофінансування лісогосподарської діяльності, але, з іншого боку, переробна ланка комплексу має значні резерви для подальшого зростання обсягів діяльності.

Поглиблення ринкових перетворень зумовлює необхідність формування місії функціонування, перегляду змісту стратегічних цілей діяльності лісогосподарських комплексів і шляхів їх досягнення в умовах нестабільності ринкового середовища та підвищення актуальності вирішення проблем охорони лісових ресурсів (рис. 2).

Рис. 2. - Стратегічні напрямки розвитку лісогосподарських комплексів регіону:

Реалізація запропонованих заходів передбачає формування цілісної системи планування, яка повинна базуватися на стратегічному підході, що забезпечить впорядкованість процесу планування економічної діяльності лісогосподарських комплексів регіону на довгострокову перспективу.

Третій розділ „Напрямки формування механізму стратегічного планування економічної діяльності лісогосподарських комплексів регіону” присвячений обґрунтуванню методичних підходів до організації процесу стратегічного планування діяльності лісогосподарських комплексів регіону, оцінювання конкурентних переваг та впровадження методології бюджетування на лісогосподарських підприємствах.

З метою закріплення позитивних тенденцій стабілізації і подальшого розвитку лісогосподарських комплексів регіону автором запропонована багаторівнева система стратегічного планування економічної діяльності, що передбачає, в доповнення до Обласної цільової програми „Ліси Волині”, запровадження практики розробки стратегічних планів на кожному рівні управління (табл. 3).

Таблиця 3. - Система управління процесом стратегічного планування розвитку лісогосподарських комплексів Волинської області:

Рівень управління	Найменування суб'єкта управління	Плановий документ	Основні функції у процесі стратегічного планування	Виконавчий орган
1 рівень	Обласна Рада	Обласна цільова програма „Ліси Волині”	експертиза; обговорення; затвердження; правова підтримка виконання; проміжний контроль результатів; внесення змін	Спеціальна комісія
2 рівень	Обласне Управління лісового господарства	1.Проект обласної цільової програми. 2.Прогноз динаміки лісового фонду	розробка проекту програми та прогнозу; адміністративно-правова підтримка виконання; обробка та аналіз інформації про виконання; внесення рекомендацій виконавцям та пропозицій щодо змін.	Спеціальна постійно діюча комісія (разом з представниками національного парку та лісокористувачів інших відомств, науковцями)
	Обласне Управління екології та природних ресурсів
3 рівень	Обласне Управління лісового господарства	Стратегічний план діяльності державних підприємств	ретроспективний аналіз результатів роботи та визначення стратегічних конкурентних переваг; формування місії та стратегічних цілей роботи; розробка стратегії та стратегічного плану досягнення цілей; адміністративно-правова, фінансова та методична підтримка підвідомчих підприємств; пропозиції для спеціальної комісії (2 рівня)	Планово-економічні служби (разом із відділами лісового господарства та збуту)
	Відділ лісового господарства Головного управління агропромислового розвитку	Стратегічний план діяльності міжгосподарських лісгоспів
	Шацький національний природний парк	Стратегічний план діяльності природн. парку
	Регіональні керівні органи лісокористувачів інших відомств	Стратегічний план діяльності лісокористувача
4 рівень	Держлісгоспи, мисливські господарства, НПП, спецлісгоспи	Стратегічний план діяльності підприємства	розробка та контроль виконання плану; надання інформації про виконання; внесення пропозицій вищому керівництву	Планово-економічні служби (разом із відділами лісового госп. та збуту)
		Бізнес-план окремого проекту

Ці документи відрізнятимуться від цільової регіональної програми розширеним обґрунтуванням стратегії функціонування як окремих підприємств-лісокористувачів (які перебувають на самостійному балансі), так і їх сукупності за спільністю відомчого підпорядкування на чітко визначений часовий період з виробленням конкретних цільових показників та рішень щодо поведінки залежно від конкурентної позиції, кон'юнктури ринку та впливу зовнішнього середовища.

У дисертації обґрунтовано фінансовий механізм реалізації стратегії розвитку лісогосподарських комплексів регіону, що поєднує у єдиному відтворювальному процесі різні організаційно-правові форми підприємницької діяльності, ринкові посередницькі структури (лізингові та страхові компанії, банківські установи), постачальників та покупців, інвесторів та галузеві і функціональні органи управління. Таке поєднання сприятиме вільному руху капіталів, підвищить стимулюючу роль фіскальних методів та забезпечить фінансову незалежність лісогосподарських підприємств.

Врахування галузевої специфіки роботи лісогосподарських підприємств дозволило вибрати основні виробничі фактори, що визначають величину обсягу виробництва продукції:

- Х₁ - заготівля деревини від усіх видів рубок (м³);

- Х₂ - середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості (чол.);

- Х₃ - первісна вартість основних засобів на кінець періоду (тис. грн.).

На основі аналізу інформації про роботу держлісгоспів Волинської області за 2002-2004 рр. зроблено припущення про лінійну залежність між виробничими факторами та показником виробництва. За результатами розрахунків та перевірки адекватності моделі побудовано таку лінійну регресійну модель:

y_r = - 763,48 + 0,046 * X₁ + 8,390 * X₂ + 0,209 * X₃

Найбільший позитивний вплив на обсяг виробництва серед розглянутих факторів досягається із збільшенням чисельності працівників.

У дисертації, на основі обробленої періодичної статистичної інформації починаючи з 1946 року, побудовано лінію тренду та здійснено прогноз зміни рівня лісистості Волинської області до 2015 року.

На основі запропонованої автором методики, яка базується на використанні індексного методу, проведено оцінку конкурентних переваг держлісгоспів Волинської області за групою критеріїв (забезпеченості та ефективності використання ресурсів, ефективності роботи в основних сферах та функціональних напрямках діяльності) та визначено базові орієнтири конкурентної стратегії залежно від позиції кожного підприємства. Результати картографічного аналізу свідчать про територіальну близькість лідерів (Маневицького та Цуманського держлісгоспів), а також несприятливе територіальне розміщення держлісгоспів з нижчим від середнього (Старовижівського та Ковельського) та низьким рівнем конкурентних переваг (Турійський), які оточені підприємствами, що претендують на лідерство.

Таблиця 4. - Матриця вибору базових орієнтирів конкурентної стратегії діяльності лісогосподарських підприємств:

Рівень конкурентних переваг	Тенденція зміни рівня конкурентних переваг
	стійка тенденція до зростання	нестійка тенденція до зростання	відсутність стабільних тенденцій	нестійка тенденція до спаду	стійка тенденція до спаду
порівняно високий	Зміцнення лідируючих позицій в усіх напрямках	Підтримання зростання, маркетингові інновації	Стабілізація та перехід у наступ на існуючих ринках	Підтримка конкурентної позиції в усіх напрямках	Підтримка конкур. позиції в основних напрямках
вищий середнього рівня	Зайняття вакантної ніші та підтримання росту на існуючих	Стимулювання росту в усіх сегментах ринку, в т.ч. нових	Стабілізація та наступ у найбільш привабливих сегментах ринку	Стабілізація положення на існуючих ринках та напрямках діяльності	Спеціалізація на прибуткових сферах діяльності
нижчий середнього рівня	Закріплення на нових сегментах ринку	Стимулювання росту у найпривабливіших сегментах	Підтримання позицій у привабливих напрямках	Скорочення в окремих напрямках діяльності	Скорочення у непривабливих напрямках діяльності
порівняно низький	Акцент на сильні сторони з швидким оборотом капіталу	Впровадження інновацій у перспективні сфери	Захист позицій у привабливих сферах та нарощення сили	Частковий перехід у нові привабливіші сегменти ринку	Вихід з неприбуткових сегментів ринку

Базовими орієнтирами при виборі конкурентної стратегії на ринку для окремих держлісгоспів залежно від їх позиції у матриці (табл. 4) є стратегія:

- зайняття вакантної ніші та підтримання росту на існуючих ринкових сегментах (Городоцький);

- підтримання зростання, маркетингові інновації (Маневицький);

- стимулювання росту в усіх сегментах ринку, в т.ч. нових (Каширський та Колківський);

- впровадження інновацій у перспективні сфери (Турійський);

- стабілізація та наступ у найбільш привабливих сегментах ринку (Волинський та Ратнівський);

- підтримання позицій у привабливих напрямках (Ковельський та Старовижівський);

- захист позицій у привабливих сферах та нарощення сили (Любешівський);

- підтримка конкурентної позиції в усіх напрямках (Цуманський);

- стабілізація положення на існуючих ринках та напрямках діяльності (Любомльський);

- спеціалізація на прибуткових сферах діяльності (Ківерцівський);

- вихід з неприбуткових сегментів ринку (Шацький).

У дисертації представлено теоретико-методологічне обґрунтування впровадження у практику роботи лісогосподарських підприємств методики бюджетування, що дозволить створити єдиний механізм управління фінансовими потоками за центрами відповідальності та окремими бізнес-процесами, забезпечивши обґрунтованість рішень у фінансовій сфері. Бюджетування у роботі пропонується розглядати, з одного боку, як процес планування руху грошових коштів при формуванні фінансового плану підприємства, а, з іншого - як технологію фінансового планування, що передбачає сценарний підхід до формування пакету фінансових стратегій роботи підприємства залежно від прогнозних передбачень ринкової кон'юнктури та наявних природно-ресурсних обмежень, покликану забезпечити реалізацію фінансових цілей.

Об'єктивно не всі лісогосподарські комплекси без відповідної методичної, фінансової, правової підтримки будуть готові до кардинальних змін у підходах до планування. Тому, виходячи з реального стану справ, виконання своєрідної організаційної функції у цьому процесі має лягти на апарати обласних лісогосподарських управлінь, що стануть центрами координації розглянутих процесів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано новий методологічний підхід до вирішення наукової задачі формування механізму стратегічного планування економічної діяльності лісогосподарських комплексів на регіональному рівні та зроблено наступні висновки:

1. Опрацювання різних підходів щодо сутності стратегічного планування, а також його місця в ринковій системі управління дає підстави стверджувати, що стратегічне планування - це сукупність дій, що полягають у розробці стратегічних рішень на основі формування ефективного механізму поєднання сукупності принципів, методів, важелів та ресурсів, орієнтованого на досягнення цільового стану системи з врахуванням зовнішніх і внутрішніх обмежень. Методологія стратегічного планування економічної діяльності регіональних господарських комплексів має базуватися на засадах:

- адекватності основним принципам планування;

- цільового та функціонального підходів до вирішення регіональних проблем;

- дотримання логічної послідовності здійснення та використання спеціальних методів;

- передбачає вибір та обґрунтування базових стратегій.

2. Проведене дослідження структурного складу та проблем розвитку лісогосподарського комплексу підтвердило необхідність впровадження принципів та методології стратегічного планування у практику роботи його господарських ланок. У роботі визначено основні етапи здійснення процесу стратегічного планування на лісогосподарських підприємствах, організаційні рівні розробки стратегії та вимоги щодо формування і ресурсного обґрунтування стратегічних планів їх діяльності. Представлено принципові завдання, які потрібно вирішити у ході стратегічного планування діяльності лісогосподарських комплексів.

3. За результатами дослідження виробничо-технічної бази та природно-ресурсного потенціалу регіонального лісогосподарського комплексу зроблено висновок про нерівномірне територіальне розміщення лісосировинної бази та наявність диспропорцій у породно-віковій структурі лісового фонду в більшості лісокористувачів, що може призвести до зменшення пропозиції деревини. Викликає також занепокоєння значна диференціація лісогосподарських підприємств за показниками ефективності заготівлі сировини.

4. Дослідженням встановлено, що в господарській практиці лісогосподарські підприємства не використовують методичні засади стратегічного планування, орієнтуючись на застарілі підходи. За результатами проведеного порівняльного аналізу ефективності функціонування лісогосподарських комплексів Волинської області зроблено висновок про те, що, незважаючи на більш потужну ресурсну базу, держлісгоспи не забезпечують отримання відповідного економічного ефекту. Мобільніші міжгосподарські лісгоспи працюють прибутковіше, поступово нарощуючи трудовий потенціал, розширюючи та оновлюючи виробничо-технічну базу, хоча продуктивність праці та середня заробітна плата в них залишається значно нижчою, ніж у держлісгоспів.

5. Стратегічними цілями економічної діяльності лісогосподарських комплексів регіону виступають: забезпечення сталого розвитку лісового господарства; підвищення екологічної-економічної ефективності функціонування лісогосподарських підприємств; забезпечення соціальної ефективності використання лісових ресурсів. Пріоритетними напрямками розвитку лісового господарства у Волинській області визначено:

- забезпечення ефективності процесів лісовідновлення (в обсягах, що перевищують площі суцільних рубок), охорони та захисту лісу;

- раціоналізація процесів заготівлі деревини від рубок пов'язаних з веденням лісового господарства;

- інтенсифікація побічного користування лісом;

- збереження та відновлення мисливської фауни;

- розвиток виробництв з поглибленої переробки деревини.

6. У роботі пропонується в доповнення до обласної цільової програми „Ліси Волині” проводити розробку стратегічних планів на усіх рівнях управління з конкретизацією функцій, планових документів та виконавців. Розроблена автором багаторівнева система управління процесом стратегічного планування розвитку регіональних лісогосподарських комплексів передбачає закріплення за кожним рівнем управління функцій по розробці планових документів із синхронізацією завдань виконавчих органів, що дозволить забезпечити систему противаг між функціональними та галузевими структурами управління, а також баланс інтересів між лісокористувачами та територіальними громадами. У дисертації визначено структуру та механізм розробки стратегічного плану діяльності лісогосподарського підприємства, запропоновано основні напрямки удосконалення інституційних, організаційних, фінансових, цінових важелів, що забезпечать реалізацію стратегічних планів на усіх рівнях.

7. Автором удосконалено фінансовий механізм реалізації стратегії регіональних лісогосподарських комплексів, який поєднує в собі різноманітні форми, методи та важелі фінансового забезпечення виконання господарських проектів та передбачає залучення спеціалізованих посередницьких інститутів у процес обороту капіталу. Центральною ланкою даного механізму є поєднання різних організаційно-правових форм підприємницької діяльності в рамках єдиного комплексу в залежності від продуктової спеціалізації та особливостей технологічного циклу, а також стану матеріально-технічної бази та інфраструктурного облаштування. Відповідно до цих форм формується система координації, регулювання, фінансування та контролю і здійснюється розподіл податкових платежів. Для забезпечення ритмічності роботи лісогосподарських підприємств пропонується залучення до співпраці лізингових компаній, банківських та страхових установ, а також зовнішніх інвесторів.

8. Результати використання запропонованої в дисертаційному дослідженні моделі прогнозування показали, що лісистість території Волинської області до 2015 року може досягнути рівня 34,6 %, тобто збільшитися майже на 3 %. На основі застосування розробленої автором методики оцінювання рівня та тенденцій зміни конкурентних переваг, проведено групування держлісгоспів за системою критеріїв (забезпеченості та ефективності використання ресурсів, ефективності роботи в основних сферах та функціональних напрямках діяльності) та визначено базові орієнтири конкурентної стратегії для кожної групи однотипних підприємств.

8. У дисертації розроблено методологічний інструментарій організації процесу бюджетування на лісогосподарських підприємствах. Цей процес передбачає управління фінансовими потоками на основі врахування природно-ресурсних обмежень, виробничих потужностей та міжгалузевої взаємодії і полягає в оптимізації бюджетів доходів і витрат. Бюджетування забезпечить тотальний контроль за зміною фінансової ситуації на підприємстві, дозволить прогнозувати зміну фінансових індикаторів розвитку за сферами діяльності, обґрунтовувати ефективність здійснення інвестицій у реалізацію інноваційних проектів. економічний конкурентний бюджетування

9. Впровадження методології стратегічного планування у практику роботи лісогосподарських підприємств в межах окремого регіону дозволить забезпечити обґрунтованість стратегічних рішень щодо напрямків розвитку лісогосподарського комплексу, а також створити ефективну систему організації виконання стратегії та контролю за цим процесом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ефективність функціонування лісопереробних підприємств регіону (на прикладі ДЛГО “Волиньліс”): Монографія / В.І. Павлов, Б.І. Колісник, В.І. Ткачик, О.М. Шубалий. - Луцьк: Надстир'я, 2000. - 192 с. Особистий внесок: Проведено комплексний аналіз та оцінку результатів роботи підприємств ДЛГО „Волиньліс”, обґрунтовано основні методологічні положення розробки стратегії забезпечення їх ефективного функціонування.

2. Шубалий О. Проблеми переходу суспільства на модель сталого розвитку: механізми вибору стратегічних альтернатив. // Україна: крок у ХХІ століття (соціально-політичний аналіз). Монографія / Крисаченко В.С., Степико М.Т., Мостяєв О.І., Теслюк С.С. та ін. - К. - С. 202-210.

3. Побурко Я.О., Шубалий О.М. Методичні аспекти комплексного оцінювання конкурентних переваг підприємств територіального виробничо-господарського комплексу у процесі стратегічного планування. Економічні науки. Збірник наукових праць ЛДТУ. Серія „Регіональна економіка”. - Луцьк: РВВ ЛДТУ. - 2005. - С.39-50 Особистий внесок: розроблено методику оцінки конкурентних переваг лісогосподарських підприємств.

4. Шубалий О.М. Про моніторинг регіональних господарських комплексів // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Моніторинг соціально-економічного розвитку регіону: методологічні підходи. Вип. № 3 (LIII) / НАН України. ІРД. - Львів, 2005. - С. 366-376.

5. Шубалий О.М. Стратегічне планування фінансової діяльності підприємств регіонального лісогосподарського комплексу // Відп. ред. Р.А. Слав'юк. - Луцьк: „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. - С. 341-348.

6. Шубалий О.М. Регіональні аспекти формування механізму стратегічного планування і регулювання діяльності комплексних лісогосподарських підприємств // Стратегія розвитку України. - 2004. - №1-2. - С. 444-451.

7. Шубалий О.М. Стратегічне планування діяльності лісогосподарських підприємств: поєднання зарубіжного досвіду та вітчизняної галузевої специфіки // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Статистичне оцінювання соціально-економічних явищ у регіоні: методологічні підходи (Щорічник наукових праць). Вип. 4'2004 / НАН України. ІРД.- Львів, 2004.- С. 417-426.

8. Шубалий О.М. Концептуальні основи стратегічного планування розвитку регіональних лісогосподарських комплексів // Стратегія розвитку України. - 2004. - № 3-4. - С. 702-710.

9. Шубалий О.М. Перспективи впровадження технології бюджетування на комплексних лісогосподарських підприємствах // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія „Економіка та менеджмент”. - 2004. - № 3-4. - С. 274-278.

10. Шубалий О.М. Результати впровадження технології бюджетування на підприємстві // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія “Підприємництво, інновації та маркетинг”. Випуск VІІІ, №2. Збірник наукових праць. - Луцьк: Надстир'я, 2002. - С. 42-48.

11. Шубалий О.М. Еколого-економічні проблеми оптимізації рекреаційного лісокористування в Шацькому районі // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія “Природокористування та ресурсного збереження”. Випуск VІІ, №4. - Луцьк: Надстир'я, 2001. - С. 89-92.

12. Шубалий О.М. Моделювання ресурсозбереження на підприємствах ДЛГО “Волиньліс” // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія “Природно-користування та ресурсного збереження”. Збірник наукових праць. Випуск VІ, №4, Луцьк: Надстир'я, 2000. - С. 49-55.

13. Талах В.І., Ткачик В.І., Шубалий О.М. Проблеми забезпечення ефективності діяльності лісопереробних підприємств // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія “Підприємництво та зайнятість”. Збірник наукових праць. Випуск VІ, №2, Луцьк: Надстир'я, 2000. - С. 51-59. Особистий внесок: Обґрунтовано напрямки використання резервів підвищення ефективності функціонування лісогосподарських підприємств.

14. Шубалий О.М. Проблеми адекватної оцінки соціально-економічних перетворень в суспільстві перехідного періоду // Крисаченко В.С., Канак Ф.Н. та інші. Людина: мислення і реальність. - К.: Інститут філософії НАН України, 2001. - С. 80-87.

15. Шубалий О. Організаційні аспекти впровадження методології стратегічного планування на лісогосподарських підприємствах регіону // Матеріали ІІ Міжнародної конференції „Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія та сьогодення” м. Тернопіль, 10-11 червня 2004р., Тернопіль, 2004. - С. 128-129.

16. Шубалий О.М. Стратегічні напрямки забезпечення фінансової стабільності лісогосподарських підприємств // Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Тези доп. (4-5 черв. 2004 р.) / Відп. ред. Р.А. Слав'юк. - Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки

17. Шубалий О.М. Удосконалення механізму стратегічного планування діяльності лісогосподарських підприємств // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції „Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. Том ІІ. - Дніпропетровськ: наука і освіта, 2004. - С. 92-93.

Размещено на Allbest.ru

...