Комплекс макроеконометричних моделей прогнозування економічного розвитку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Міністерство освіти і науки України

Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем

УДК 338.27 + 330.101.541

Комплекс макроеконометричних моделей прогнозування економічного розвитку України

08.03.02 - економіко-математичне моделювання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Кравченко Тетяна Григорівна

Київ 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій та систем НАН України та Міністерства освіти і науки України (м. Київ).

Науковий керівник доктор економічних наук, професор, академік НАН України Бакаєв Олександр Олександрович, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України та Міносвіти і науки України, радник дирекції

Офіційні опоненти: доктоp економічних наук, професор Матвєєв Михайло Тимофійович, Науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки, радник дирекції,

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Скрипниченко Марія Іллівна, Інститут економічного прогнозування НАН України, завідувач відділу

Провiдна установа: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра математичних методів економіко-екологічних досліджень факультету кібернетики.

Захист відбудеться " 26" червня 2001 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.171.01 по захисту дисертацій у Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій та систем НАН України та Міносвіти і науки України за адресою: 03680 МСП Київ 187, проспект академіка Глушкова, 40.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кібернетичного центру НАН України, 03680 МСП Київ 187, проспект академіка Глушкова, 40.

Автореферат розiсланий “25” травня 2001 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої pади РЕВIН В.А.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В Україні вже майже десятиліття триває процес трансформації економіки до ринкових відносин. Цей процес іде важко, супроводжується структурною деформацією економіки, інфляційними процесами, явищами гострої платіжної кризи, спадом національного товаровиробництва, неконкурентоздатністю і, навіть, втратою внутрішніх ринків збуту. Сукупна дія цих чинників на фоні дезорганізації господарського управління привела до того, що кризові явища охоплюють майже всі сфери соціально-економічного життя суспільства.

Найважливішими ознаками економічної кризи в Україні є перш за все різке зниження виробництва валового внутрішнього продукту (ВВП), промислової продукції та продовольства. Так, валовий внутрішній продукт за період незалежності України знизився більш як наполовину та склав в 1999 р. 40 відсотків від рівня 1990 р. Виробництво промислової та сільськогосподарської продукції за цей період також зменшилося майже у 2 рази. За найважливішими показниками виробництва продукції у натуральному виразі економіка України відкинута назад на 20--25 років. В Україні, як і в інших країнах СНД, триває криза у виробництві, яка за своїми масштабами не має аналогів у світі. Так, у США в 1929--1933 рр. спад виробництва не перевищував 25%, в СРСР під час другої світової війни він становив 20%.

Скорочення виробництва сприяє зростанню інфляції. Україна пережила бурхливі темпи зростання інфляції й особливо рекордну гіперінфляцію в 1993 р. Бюджет не витримує інфляційного тиску, внаслідок чого зростання заробітної плати значно відстає від зростання цін. Це, у свою чергу, призводить до досить значного зниження життєвого рівня населення, особливо працівників бюджетних організацій, молоді, що навчається, пенсіонерів та інших незахищених верств населення. Спостерігається зростання соціальної напруги, бо відбувається різка поляризація суспільства.

Швидко зросла армія безробітних. Нині кількість офіційно зареєстрованих безробітних наближається до 1,2 млн. чол., але ця цифра не враховує прихованого безробіття (працівники, які перебувають у вимушених неоплачуваних відпустках, працюють неповний робочий день або неділю), яке в Україні досягло також значних розмірів. Тільки у 1999 р. уперше за останнє десятиріччя чітко виявили себе ознаки економічної стабілізації.

Актуальність теми. В таких умовах особливого значення набувають комплексні дослідження, які дають змогу на основі всебічного аналізу стану справ розробити науково обґрунтовані підходи до прогнозування подальшого розвитку економіки України. При цьому особливу увагу, зважаючи на складну соціально-економічну ситуацію, в якій Україна змушена переходити до ринку, слід приділяти питанням наукового передбачення наслідків заходів, що пропонуються як на близьку так і на довгострокову перспективу. Наукове передбачення можна здійснити за допомогою економіко-математичних моделей, які описують реальні економічні процеси та дозволяють, імітуючи різні варіанти їх подальшого розвитку, оцінювати реакцію досліджуваної системи. Таким чином, використовуючи комплекс економіко-математичних моделей, який є інструментом аналізу та моделювання розвитку економічної системи, можна вивчити основні тенденції розвитку об'єкта дослідження та виявити й проаналізувати причинно-наслідкові взаємозв'язки та пропорції між економічними показниками. Про актуальність теми свідчить прийняття Закону України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”.

Стан вивчення проблеми. Питанням розробки та розвитку системного підходу до вивчення економічних явищ присвячені праці таких провідних вчених як В.Г. Афанасьєв, Д.М. Гвішиані, Г.С. Поспєлов, Н.П. Федоренко, В.Н. Цигічко, А.К. Семенов, І.В. Блауберг, Е.М. Мирський, В.М. Садовський, Б.Г. Юдін, А.І. Уємов. Цими авторами були розроблені загальні етапи системного дослідження складних економічних систем. Значний вклад у розробку економетричних моделей економічного розвитку України та її окремих складових внесли наукові праці І.І. Лукінова, О.О. Бакаєва, В.М. Гейця, О.С. Ємельянова, Б.М. Панасюка, М.В. Михалевича, О.С. Власюка, Г.В. Бондаренко, М.І. Скрипниченко та ін. Все це зумовлює необхідність поєднання системного підходу до моделювання економічного розвитку України за умов становлення ринкових відносин. Це ще раз підтверджує актуальність теми даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках плану науково-дослідних робіт Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН та Міністерства освіти і науки України: IП 100.01 та IП 100.05 “Розробити комплекс макроеконометричних моделей прогнозування економіки України з урахуванням різних сценаріїв її розвитку” (1997-1998 рр., 1999-2000 рр.).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є подальше вдосконалення економіко-математичних методів дослідження економічного розвитку України шляхом розробки та побудови комплексу макроеконометричних моделей та використання методів економетричного моделювання.

Для досягнення мети дослідження в дисертації поставлені та розв'язані такі завдання:

розроблені методологічні основи системного дослідження економіки України;

виконано аналіз сучасного економічного стану та основних тенденцій розвитку України;

виявлені та враховані особливості прогнозування економічного розвитку України;

вибрана та обґрунтована система показників, необхідних для моделювання економічного розвитку України;

виконана формалізація взаємозв'язків між обраними показниками;

запропонована методика оцінки обсягів тіньової економічної діяльності в Україні за теперішнього часу і на перспективу;

розроблено комплекс макроеконометричних моделей прогнозування економічного розвитку України;

виконана оцінка якості прогнозних рішень розробленого комплексу макроеконометричних моделей;

розроблені сценарії економічного розвитку України;

виконані прогнозно-імітаційні розрахунки за розробленим комплексом моделей згідно з обраними сценаріями.

Об'єкт дослідження - економіка України в умовах становлення ринкових відносин.

Предмет дослідження - прогнозування економічного розвитку України в залежності від впливу щорічних змін: обсягів імпорту основних енергоносіїв - нафти і газу, обсягів інвестування, рівня інфляції, структури доходів і витрат Зведеного бюджету, офіційного обмінного курсу гривні до долара США.

Методи дослідження. Теоретична та методологічна база дослідження проблеми моделювання економічного розвитку України ґрунтується на економічній теорії та системному аналізі.

Математичним апаратом дослідження є методи економіко-математичного моделювання, які базуються на таких розділах математики, як математична статистика, економетричне моделювання, нормативне та цільове прогнозування, імітаційне моделювання.

Інформаційною базою дослідження послужили офіційні статистичні дані, що характеризують економічний стан України за останні 10 - 15 років, та аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в наступному:

Розроблено на засадах системного аналізу до сучасних проблем управління методологічні основи дослідження економіки України як складної, неоднозначної, динамічної системи за умов становлення ринкових відносин.

Проведено вибір та обґрунтування системи показників, необхідних для моделювання економічного розвитку України та формалізація взаємозв'язків між ними.

Запропонована методика врахування зростання/спаду виробництва за умов інфляції, яка базується на моделюванні виробництва окремих продуктів у натуральному виразі у взаємозв'язку з вартісним показником - реальним валовим внутрішнім продуктом у порівняних цінах. Тим самим здійснено зв'язок макропоказників із зростанням/ спадом виробництва продуктів, які представляють різні галузі промисловості (електроенергетику, чорну та кольорову металургію, паливну, хімічну та нафтохімічну, машинобудівну, деревообробну, легку та харчову промисловість) та сільського господарства.

Запропоновано методику оцінки обсягів тіньової економічної діяльності в Україні.

Побудовано комплекс макроеконометричних моделей економічного розвитку України, який базується на щорічній інформації і враховує вплив на економіку України такого важливого для української економіки сьогодення чинника як її принципова залежність від імпорту енергоносіїв - показників ввозу нафти та газу у натуральному виразі, а також зміни рівня інфляції, зміни частки інвестицій у ВВП, змін в структурі Зведеного бюджету.

Розроблено сценарії моделювання економічного розвитку України.

Проведене імітаційне моделювання згідно розроблених сценаріїв для отримання варіантів економічного розвитку України.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретична цінність роботи полягає в поглибленні знань із питань моделювання економічного розвитку України. Наукові висновки і результати дослідження, які отримані у даній дисертації, дають можливість кількісно оцінити сучасний рівень макроекономічних показників України, визначити закономірності їх зміни в часі, розрахувати прогнози макроекономічних показників за заданими та очікуваними значеннями факторів, вплив яких на економічний розвиток досліджується. Запропоновані у дисертації методологічні підходи до дослідження економіки України та структура розробленого комплексу макроеконометричних моделей можуть бути використані для здійснення дослідження, як економічного розвитку України, так і її окремих складових. Розроблений комплекс макроеконометричних моделей є відкритим для подальшого поглиблення та розширення його можливостей.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною закінченою науковою працею. Особистий внесок автора полягає в розробці методологічних основ дослідження економіки України за умов становлення ринкових відносин, побудова комплексу макроеконометричних моделей, вибір і економетричне моделювання показників, розробка методики оцінки обсягів тіньової економічної діяльності в Україні та сценаріїв прогнозування економічного розвитку України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та одержані результати дисертаційного дослідження доповідалися, обговорювалися та отримали схвалення на теоретичних семінарах і науково-практичних конференціях. Зокрема, на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (ДПА України, Ірпінь, 2000 ); наукових семінарах наукової ради НАН України з проблеми “Кібернетика” протягом 1995 - 2000 рр.

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових праць, у тому числі 4 - у фахових виданнях ВАК України, в яких публікуються основні наукові результати дисертаційних досліджень, та 1 - тези доповіді на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” ( ДПА України, Ірпінь, 2000).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Вона викладена на 216 стор. загального тексту, основний зміст - 167 стор., включає 3 додатки, 14 рисунків, 24 таблиць. Список використаних джерел налічує 115 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Перший розділ - "Методологічні основи розробки комплексу макроеконометричних моделей економічного розвитку України" присвячено розгляду системного підходу до вирішення проблеми прогнозування економічного розвитку України.

У роботі пропонується поділити розробку комплексу моделей на такі три основні етапи:

домодельні дослідження;

конструювання комплексу моделей, тобто моделювання окремих рівнянь комплексу та генерація системи рівнянь;

постмодельні дослідження, тобто, одержання прогнозних рішень по розробленій системі моделей.

На етапі домодельних досліджень було визначено економічний розвиток України як систему, виділено основні підсистеми та його зовнішнє середовище, проведено аналіз стану та тенденцій економічного розвитку України; визначено особливості моделювання економічного розвитку України за умов становлення ринкових відносин.

Основними складовими підсистемами, які можна також розглядати як відносно самостійні: “Виробництво”, “Фонди та капітальні вкладення”, “Зайнятість населення та безробіття”, “Податки та бюджет”, “Ринок”, “Грошовий ринок”, “Соціальна сфера” та “Зовнішнє середовище”.

Проведено аналіз динаміки, за період 1990 - 1999 рр., виробництва основних продуктів у натуральному виразі таких галузей української економіки як паливна, електроенергетика, металургія, будівництво, машинобудування, хімічна, легка промисловість, виробництво товарів культурно-побутового та господарського призначення і продуктів харчування, сільськогосподарське виробництво. Виявлена за останні роки деяка сповільненість темпів спаду більшості економічних показників, а також відмічена стабілізація і вже початок зростання виробництва окремих розглянутих показників.

Виконано аналіз динаміки основних макроекономічних показників згідно із системою національних рахунків, які характеризують загальний економічний стан держави. Валовий внутрішній продукт України протягом дев'яти років мав від'ємні темпи зростання і порівняно з радянським періодом скоротився більш ніж у два рази.

Відмічена тривожна тенденція зниження народжуваності, зростання смертності і, як наслідок, скорочення чисельності населення України.

Висвітлено вплив на економічний стан України тіньової економіки, обсяг якої досяг критичного значення 50 відсотків ВВП, що в 5 - 10 разів більше, ніж у розвинутих країнах.

Враховуючи труднощі, які виникають при прогнозуванні вартісних макроекономічних показників за умов становлення ринкових відносин, запропоновано ввести дефлятор ВВП. Він використовується як показник, що відображає інфляційні процеси.

Показана значущість впливу імпорту енергоносіїв на виробництво і зростання інфляції і тому запропоновано дослідити функціонування економіки України в залежності від обсягу імпорту енергоносіїв.

На підставі зв'язку, який існує між обсягами інвестицій та економічним зростанням і, враховуючи досвід таких країн як Китай та Польща, запропоновано оцінити залежність економічного розвитку України від розміру частки інвестицій у ВВП.

Аналіз стану і тенденцій економічного розвитку має важливе значення для розв'язання задач наступних етапів системного дослідження проблеми прогнозування економічного розвитку України з метою визначення його можливих варіантів.

У другому розділі - "Конструювання комплексу макроеконо-метричних моделей прогнозування економічного розвитку України" наведено методику конструювання і загальну характеристику розробленого комплексу моделей прогнозування економічного розвитку України.

На рисунку представлені основні етапи одержання прогнозно-імітаційних рішень на базі розробленого комплексу макроеконометричних моделей.

На етапі конструювання безпосередньо комплексу моделей вирішуються такі задачі:

формалізований опис комплексу моделей;

генерація рівнянь комплексу моделей;

генерація системи рівнянь комплексу моделей.

Формалізований опис моделі здійснюється на основі проведених аналізу та синтезу системи i її зовнішнього середовища.

При цьому елементи системи інтерпретуються як ендогенні змінні, а елементи зовнішнього середовища інтерпретуються як екзогенні змінні.

Після формалізованого опису взаємозв'язків необхідно параметризувати теоретичну модель, використовуючи інформаційні часові ряди для розглядуваних змінних. Процес параметризацiї здійснюється за допомогою спеціалізованої системи економетричного моделювання.

По суті, кожне рівняння представляє собою окрему підмодель прогнозування, тому для розв'язання їх в системі синтезуємо підмоделі в модель аналогічно тому, як синтезовані окремі елементи системи в підсистеми. Для цього поставимо у відповідність кожній підсистемі окрему модель прогнозування, а усій системі - комплекс моделей прогнозування економічного розвитку України.

Розроблено дві версії комплексу моделей прогнозування економічного розвитку України, які відрізняються способом моделювання ВВП. У одній (далі будемо називати її “продуктова”) ВВП моделюється в залежності від обсягів виробництва основних видів продукції, у другій (далі будемо називати її "інвестиційна") - ВВП моделюється в залежності від частки капітальних вкладень у ВВП.

Продуктова версія комплексу економiко-математичних моделей містить 116 співвідношень, з яких 80 - стохастичні регресійні рівняння, 29 - тотожності, 7 - тренди. Вона об'єднує 127 змінних: 116 ендогенних та 11 екзогенних керуючих, складається з таких моделей прогнозування: “Виробництво”, “Фонди та капітальні вкладення”, “Зайнятість населення та безробіття”, “Податки та бюджет”, “Ринок”, “Грошовий ринок”, “Соціальна сфера” та “Зовнішнє середовище”.

За цією версією реальний ВВП моделюється в залежності від обсягів виробництва n основних видів продукції в натуральному виразі (у даному випадку n = 30). Для цього в модель введені часткові прогнози реального ВВП (VVPRі), які визначаються в залежності від рівнів виробництва кожного з і видів продукції (i=). Ця частина моделі складається із 40 співвідношень, з яких 36 є стохастичними регресійними рівняннями, а 4 - тотожностями. Враховуючи виконаний в моделі перехід від абсолютних значень до темпів їх зростання, загальний вигляд цих рівнянь буде таким:

VVPRі/VVPRі[1] = F (ОПі/ОПі[1]), (1)

де VVPRі/VVPRі[1] і ОПі/ОПі[1] темпи зростання/спаду відповідно часткових прогнозів та обсягів виробництва і-го виду продукції (і=). Реальний ВВП (VVPR) розраховується як середнє арифметичне часткових прогнозів:

У підсистемі “Виробництво” здійснюється прогнозування обсягів виробництва обраних видів продукції в натуральному виразі на основі технологічної взаємозалежності виробництв різних видів продукції між собою. Вона складається із 35 співвідношень, з яких 30 є стохастичними регресійними рівняннями, а 5 - трендами. Дану модель можна охарактеризувати як модель міжпродуктових взаємодій, оскільки обсяги виробництва одних видів продукції моделюються в ній в залежності від обсягів виробництва інших видів продукції, що представляють собою сировину, матеріали, паливо або устаткування, необхідні для процесу виробництва видів продукції, що моделюються.

Загальний вигляд рівнянь, що моделюють обсяги виробництва основних видів продукції, слід представити таким чином:

ОПi=F(ОПj,OILІ,GAZІ), (3)

або в темпах зростання:

ОПi/ОПi[1]=F(ОПj/ОПj[1],OILІ/OILI[1],GAZІ/GAZІ[1]), (4)

i ? j ,(i=), (j=),

де ОПi - обсяги виробництва модельованого виду продукції;

ОПi[1] - обсяги виробництва модельованого виду продукції за попередній рік;

ОПj - обсяги виробництва інших видів продукції, від яких залежить виробництво i-го виду продукції;

OILI - обсяг ввезення нафти;

GAZI - обсяг ввезення газу.

Рівняння вигляду (3) - (4) є динамічним варіантом виробничої функції, яка базується на припущенні взаємодоповнюваності виробничих чинників.

Як приклад рівняння (3), наведемо регресійнe рівняння для прогнозування виробництва електроенергії (EL), яке пропонується моделювати в залежності від чотирьох складових:

суми видобутку газу (GAZ), імпорту газу в поточному році з коефіцієнтом 0.7 (GAZI) та імпорту газу за минулий рік з коефіцієнтом 0.3; . GAZI[1]). Коефіцієнти 0.7 та 0.3 вибрані експертним шляхом для урахування запізнення у використанні газу, який був поміщений у газосховища;

суми видобутку нафти (OIL), імпорту нафти (OILI) та вугілля (UG), використовуваних на виробництво електроенергії;

змінної T, яка введена для опису впливу неврахованих чинників (у даному рівнянні змінна Т відображає невраховану явно частку атомної енергетики та гідроенергетики);

лагової змінної EL[1].

Згенероване рівняння має вигляд:

0.52.EL=0.19283 . GAZ+0.7 . GAZI+0.3 . GAZI[1])+0.16812 . (OIL+OILI+(0.07957) (0.07204)+UG)+0.83541 . T+0.23231 . EL[1], (5)

(0.14923) (0.03520)

SE = 2.02430, DW = 2.65, R2 = 1.000,

де SE - середня квадратична похибка рівняння; DW - критерій Дарбiна-Уотсона; R2 - коефіцієнт множинної детермінації; числа в дужках під параметрами - статистики Стьюдента.

Як приклад рівняння (4), наведемо регресійнe рівняння для прогнозування виробництва вугілля:

UG/UG[1]=2.20735 . EL/EL[1] - 0.18658 . LOG(T2 ), (6)

(1.79048) (0.27484)

SE=0.8205, DW= 1.39, R2=0.995.

Інвестиційна версія комплексу економiко-математичних моделей містить 42 співвідношення, з яких 20 - стохастичні регресійні рівняння, 20 - тотожності, 2 - тренди. Вона об'єднує 52 змінних: 42 ендогенних та 10 екзогенних керуючих, складається із таких моделей: “Фонди та капітальні вкладення”, “Зайнятість населення та безробіття”, “Податки та бюджет”, “Ринок”, “Грошовий ринок”, “Соціальна сфера” та “Зовнішнє середовище”. На відміну від продуктової версії в ній відсутня модель прогнозування “Виробництво”.

За цією версією реальний ВВП (VVPRI) моделюється в залежності від частки капітальних вкладень у ВВП (DKVL), для чого використовується регресійне рівняння:

LOG(VVPRI)= 3.58155 . (EXP(DKVL)), (7)

(0.01347)

SE = 0.03970, DW = 1.32, R2 = 1.000.

Ця частина моделі складається із 11 співвідношень, з яких 7 є стохастичними регресійними рівняннями, а 3 - тотожностями.

Після генерації усіх рівнянь моделі виконується структурний аналіз комплексу моделей в середовищі системи, який передбачає побудову схеми взаємозв'язків змінних моделі, а також побудову блок-рекурсивної структури рівнянь моделі, яка відображає послідовність їх розв'язання. Розв'язання системи здійснюється методом Гауса-Зейделя, що являє собою ітеративний метод розв'язання систем лінійних рівнянь.

Для оцінки рівня тіньової економічної діяльності в Україні розроблено методику, яка базується на порівнянні темпів росту ВВП і споживання електроенергії та може бути застосована при прогнозуванні ВВП і частки до нього тіньової економічної діяльності.

У третьому розділі - "Аналіз результатів моделювання економічного розвитку України" проаналізовані прогнози, що отримані по розробленому комплексу моделей за сценаріями, які враховують зміни в імпорті енергоносіїв, рівня інфляції та частки інвестицій у ВВП.

Здійснено верифікацію розробленого комплексу моделей. Для аналізу достовірності параметрiв згенерованих рівнянь та визначення ступеня адекватності їх реальним процесам використовувалися наступні статистичні характеристики:

- середня квадратична похибка рівняння (SE), яка показує ступінь відмінності фактичних значень від розрахункових;

- коефіцієнт множинної детермінації (R2), що служить оцінкою тієї частки дисперсії залежної змінної, яку удається зв'язати з коливаннями пояснюючих змінних рівняння;

- статистики Стьюдента (t), що характеризують значимість пояснюючих змінних (наводяться в дужках під параметрами рівняння);

- критерій Дарбiна-Уотсона (DW), який дозволяє перевірити гіпотезу про наявність автокореляції залишків.

Верифікація рівнянь моделі показала, що всі регресійні рівняння та їх оцінки параметрів статистично достовірні.

З метою аналізу точності прогнозу за реалізованим комплексом моделей на основі ех роst прогнозу за період 1998-1999 рр. розраховані для кожного показника такі показники точності прогнозу: абсолютні та відносні помилки прогнозу за кожний рік; середня абсолютна та середня відносна помилки прогнозу за період 1998-1999 рр.; коефіцієнти невідповідності Тейла; долі розходження Тейла: доля зміщення, доля дисперсії, доля коваріації. Виходячи з аналізу отриманих результатів, можна зробити висновок про задовільну ступінь достовірності сконструйованого комплексу макроеконометричних моделей та його адекватність реальним економічним процесам.

Перед розробкою сценаріїв необхідно було визначити сценарні параметри, а саме ті показники, значення яких складають сукупність припущень про умови майбутнього розвитку системи. На соціально-економічний розвиток України впливає багато факторів. У продуктовій версії досліджується вплив наступних чинників:

зміна у обсягах імпортованих енергоносіїв - нафти та газу;

зміна рівня інфляції;

зміна курсу гривні до долара США;

зміна в структурі доходів і витрат Зведеного бюджету.

Виходячи з цього, сценарними параметрами у продуктовій версії розробленого комплексу макроеконометричних моделей вибрані 11 керованих змінних: ввіз нафти, ввіз газу, дефлятор валового внутрішнього продукту, курс гривні до долара США, частка доходів Зведеного бюджету в ВВП, частка витрат Зведеного бюджету в ВВП, частка витрат на соціальні потреби та частка витрат на народне господарство в структурі витрат бюджету, частка податку з громадян у ВВП, частка податку на прибуток у ВВП, частка податку на додану вартість у ВВП.

Запропоновано до розгляду два варіанти поведінки керованих змінних у перспективі: оптимістичний і песимістичний.

Оптимістичний погляд на економічний розвиток передбачає починаючи з 2001 р. зростання обсягів імпорту нафти на 10 відсотків та газу на 3 відсотки щорічно. Подальшому зростанню імпорту нафти може сприяти приватизація нафтопереробних заводів та диверсифікація постачання нафти, оскільки в такому разі знизяться ціни на імпортовану нафту.

Песимістичний погляд на економічний розвиток України передбачає починаючи з 2001 р. зростання імпорту нафти на 7 відсотків та газу на 2 відсотки на рік, тобто не вдасться ввезти обсяг газу, передбачений оптимістичним сценарієм, наприклад, внаслідок порушення дисципліни розрахунків.

Що стосується динаміки показників інфляції, то, беручи до уваги те, що, з одного боку, ціни на імпортовані енергоносії досягли майже світового рівня, і те, що, з іншого боку, Україна ще не розплатилася за вже використані імпортовані енергоносії, а також те, що істотних зрушень у реформуванні економіки не відбувається, можна зробити висновок, що інфляція буде і далі зростати, але темпи її зростання вже пройшли свій пік у 1992-1994 роках і повинні на перспективу розвиватися по згасаючій.

Пропонується до розгляду один варіант розвитку інфляції на перспективу, який використовується у всіх розглянутих сценаріях: в 2001 р. - 15 відсотків і далі 10 відсотків щорічно.

У інвестиційній версії комплексу моделей керованими змінними обрані 10 показників: це всі керовані змінні продуктової версії, крім імпорту нафти та газу, а додатково - частка інвестицій у реальному ВВП.

Розглянуто два сценарії змін в інвестиційній політиці: прискорене і сповільнене зростання інвестицій і їх частки у ВВП.

Прискорене зростання інвестицій передбачає такий зріст: 19, 20.5 і 22 відсотки. Сповільнене зростання інвестицій відповідно буде таким: в 2001 р. частка інвестицій у ВВП складе 18.5, в 2002 р. - 19.5, в 2003 р. - 20.5 відсотки.

На основі розробленого комплексу економіко-математичних моделей були отримані прогнози економічних показників, які характеризують альтернативні варіанти економічного розвитку України на період до 2003 року за різними сценаріями розвитку.

Отримані прогнози відображають:

варіанти розвитку виробництва основних видів продукції у натуральному виразі;

варіанти розвитку основних вартісних макропоказників;

варіанти розвитку фондів та капіталовкладень;

варіанти розвитку грошового ринку;

варіанти розвитку соціальної сфери;

варіанти розвитку зайнятих у народному господарстві та прихованого безробіття.

У додатках представлені: додаток А - показники, що складають інформаційну базу розробленого комплексу моделей; додаток Б - перелік усіх рівнянь та тотожностей комплексу моделей; додаток В - результати прогнозних розрахунків до 2003 р. за продуктовою і інвестиційною версіями та за запропонованими сценаріями.

ВИСНОВКИ

Розроблені методологічні засади побудови моделей прогнозування економічного розвитку України на основі системного аналізу дозволили перевести проблему дослідження економіки України в розряд структурованої і застосувати до її рішення апарат математичного моделювання, у тому числі економетричного.

Проведений аналіз стану та тенденцій економічного розвитку України за роки незалежності підтвердив, що перехідний період від командно-адміністративної до ринкової економіки характеризується спадом виробництва практично у всіх галузях економіки, затяжною фінансово-кредитною кризою, збільшенням безробіття та суттєвим зниженням життєвого рівня населення.

Моделювання економічного розвитку України за умов становлення ринкових відносин неможливо здійснювати без врахування особливостей прогнозування економіки, до яких слід віднести:

прогнозування вартісних економічних показників за умов інфляції;

урахування спаду виробництва за умов інфляції;

урахування залежності української економіки від імпорту енергоносіїв;

урахування впливу на економіку України змін в обсягах інвестування;

розрахунок і прогнозування обсягів тіньової економіки в Україні.

Проблему прогнозування вартісних макроекономічних показників за умов інфляції вирішено через введення в рівняння показника інфляції - дефлятора валового внутрішнього продукту.

Проблему урахування спаду виробництва за умов інфляції розв'язано через прогнозування реального валового внутрішнього продукту від обсягів виробництва основних видів продукції у натуральному вираженні. Тим самим, було пов'язано макроекономічні показники з зростанням/спадом у виробництві конкретних видів продукції.

Проблему урахування залежності української економіки від імпорту енергоносіїв розв'язано через введення у відповідні рівняння показників імпорту нафти та газу.

Проблему урахування впливу змін в обсягах інвестування розв'язано через моделювання валового внутрішнього продукту від частки капітальних вкладень у ВВП.

Розрахунок і прогнозування обсягів тіньової економіки в Україні запропоновано здійснити в залежності від споживання електроенергії.

Проведено формалізацію опису економіки України та її зовнішнього середовища, визначено показники та причинно-наслідкові зв'язки між ними.

Розроблено методику оцінки рівня тіньової економічної діяльності в Україні, яка базується на порівнянні темпів росту ВВП і споживання електроенергії, і може бути застосована при прогнозуванні ВВП та частки до нього тіньової економічної діяльності.

Розроблено і побудовано комплекс макроеконометричних моделей прогнозування економічного розвитку України, який складається з таких моделей: “Виробництво”, “Фонди та капітальні вкладення”, “Зайнятість населення та безробіття”, “Податки та бюджет”, “Ринок”, “Грошовий ринок”, “Соціальна сфера”, “Зовнішнє середовище”.

Запропоновано для реалізації дві версії комплексу макроеконометричних моделей прогнозування економічного розвитку України, які відрізняються одна від одної способом моделювання ВВП.

В продуктовій версії, зважаючи на необхідність врахування спаду виробництва за умов інфляції, запропоновано моделювати реальний ВВП у постійних карбованцях 1990 року в залежності від обсягів виробництва основних видів продукції в натуральному виразі. Вона складається з таких моделей прогнозування: "Виробництво”, “Фонди та капітальні вкладення”, “Зайнятість населення та безробіття”, “Податки та бюджет”, “Ринок”, “Грошовий ринок”, “Соціальна сфера”, “Зовнішнє середовище”.

В інвестиційній версії для врахування впливу на економічний розвиток змін в обсягах інвестування, що є необхідною передумовою економічного зростання, запропоновано моделювати ВВП в залежності від частки інвестицій у ньому. Ця версія, на відміну від продуктової версії, не містить модель прогнозування “Виробництво”.

Оцінено прогнозні якості розробленого комплексу на основі отриманих ех роst (1998-1999 рр.) прогнозів кожного показника та ех аnte (2000 р.) прогнозів окремих показників, що дозволило зробити висновок про достатньо задовільну ступінь достовірності сконструйованого комплексу моделей та його адекватність реальним економічним процесам.

Розроблені сценарії можливого розвитку економіки України до 2003 р., враховують одночасний вплив наступних факторів: рівень інфляції, структура бюджету, обмінний курс гривні до долара США та додатково - для продуктової версії обсяги імпорту енергоносіїв, а для інвестиційної - зміни в обсягах інвестицій.

За продуктовою версією розроблені два сценарії поведінки керованих змінних у перспективі: оптимістичний і песимістичний що включають різні значення обсягу імпорту енергоносіїв.

За інвестиційною версією розроблені два сценарії змін в інвестиційній політиці: сповільнене і прискорене зростання інвестицій і їх частки у ВВП

За розробленими сценаріями на основі побудованого комплексу макроеконометричних моделей прогнозування економічного розвитку України отримані прогнозно-імітаційні розрахунки перспектив економічного розвитку України на середньострокову перспективу.

Проведено аналіз сценарних розрахунків, одержаних за двома версіями розробленого комплексу макроеконометричних моделей по ряду економічних показників. За умови розвитку ситуації за розробленими сценаріями в Україні прогнозується економічне зростання.

тіньовий економіка макроеконометричний

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бакаев А.А., Бондаренко Г.В., Гришина Г.А., Кравченко Т.Г. Выбор сценариев прогнозных решений социально-экономического развития Украины на базе комплекса моделей УКР-МАКРО2 // Информационные технологии в исследовании экономических систем: Сб. науч. тр. / Ин-т кибернетики им. В.М. Глушкова НАН Украины, 1997. - С. 4 - 11.

2. Кравченко Т.Г. Прогноз економічного розвитку України до 2005 р. // Экономика промышленности. - 2000. - № 3. - С. 46 -50.

3. Бакаєв О.О., Мірошниченко В.Г., Кравченко Т.Г. Модель прогнозування економіки Польщі та польсько-українських відносин // Економіка і прогнозування. - 2001. - № 1. - С. 85 - 91.

4. Кравченко Т.Г. Підходи до розрахунку і прогнозування тіньової економічної діяльності в Україні // Регіональна економіка. - 2001. - № 1. - С. 77 - 83.

5. Кравченко Т. Прогнозування соціально-економічного розвитку України на базі комплексу моделей УКР-МАКРО // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конф. “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”. - ДПА України; Ірпінь, травень, 2000. - С. 231 - 232.

Размещено на Allbest.ru

...