Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський національний аграрний університет

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Розвиток ринку добового молодняку птиці в сільському господарстві

Карасьов Олексій Павлович

Суми - 2006

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення населення високоякісними продуктами харчування є стратегічним завданням агропромислового комплексу України. Скорочення виробництва та зниження купівельної спроможності населення призвело до того, що потреба у білках тваринного походження задовольняється менше як на половину. Тому постало невідкладне завдання щодо нарощування і підвищення ефективності виробництва високобілкових продуктів харчування, насамперед за рахунок розвитку тваринництва. На думку ряду вчених саме птахівництво, як скоростигла та менш затратна галузь порівняно з іншим тваринництвом, може в короткий термін задовольнити потребу в цих продуктах.

Ефективний розвиток птахівництва в Україні має велике економічне і соціальне значення, яке полягає у широкому попиті на високоякісне за жиро- та амінокислотним складом м'ясо, воно є повноцінним і водночас доступним для широких верств населення джерелом білків.

За останні роки у птахівництві намітився деякий підйом. У державі була прийнята програма розвитку галузі птахівництва на 2005-2008 роки. В планах реалізації цієї програми значне місце приділяється інкубаційному виробництву, як основі птахівництва.

Інкубаторно-птахівничі підприємства вважаються однією з основних організаційних форм інтенсивного птахівництва. Сучасне інтенсивне птахівництво основане на спеціалізації, концентрації і кооперуванні виробництва, застосуванні комплексної механізації і автоматизації, які забезпечують високу продуктивність праці, рівномірне, цілорічне виробництво продукції.

Широке коло питань, пов'язаних з дослідженням сучасних організаційно-економічних проблем розвитку птахівництва в ринковій економіці Україні, знайшли відображення в працях багатьох вчених. Серед них: О. Березін, А. Бєлкін, В. Голик, Р. Дьяченко, В. Коба, В. Коваленко, Б. Лясковський, С. Михайлов, Т. Погорєлова, І. Попов, В. Рижков, В. Семенщук, І. Хасанов, П. Царенко, Н. Чуприна, І. Юхновський, Ф. Ярошенко та інші.

Однак при всій увазі до проблеми економіки птахівництва, з боку науковців постає багато питань стосовно розвитку ринку добового молодняку птиці.

В умовах формування нових відносин ринок добового молодняку птиці в сільському господарстві потребує кваліфікованого наукового обґрунтування напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування виробництва та каналів просування добового молодняку птиці як на регіональному ринку, так і в країні в цілому.

На жаль, крупно-товарним інкубаційним виробництвом в Україні займається обмежена кількість господарств, серед яких є як збиткові так і високорентабельні. Причини загального занедбаного стану інкубаторно-птахівничих підприємств сягають у минуле. У попередні роки галузі не надавалось належної уваги, недостатньо вирішувались проблеми підвищення ефективності виробництва на інкубаторних підприємствах.

Тому ця галузь як в цілому, так і суб'єкти підприємництва зокрема, відчувають необхідність у кваліфікованому науковому обґрунтуванні особливостей ринку добового молодняку, в удосконаленні економічного механізму взаємовідносин сільськогосподарських птахівничих і інкубаторних підприємств, що і обумовило народногосподарське значення та актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування ефективного відтворення та забезпечення розвитку ринку добового молодняку птиці в сільському господарстві.

У відповідності з цим були поставлені та вирішувались такі завдання:

- узагальнити сутність товарного ринку окремої продукції, складових його механізму та ринкової інфраструктури;

- опрацювати особливості розвитку товарного ринку племінних яєць і добового молодняку птиці для сільського господарства;

- визначити напрями державної політики регулювання і підтримки виробництва продукції племптахогосподарств та інкубаторних підприємств;

- оцінити динаміку розвитку, канали реалізації і ефективність продукції інкубаторних підприємств;

- обґрунтувати обсяги інкубації, цінову політику та маркетингові стратегії просування продукції на ринку добового молодняку птиці;

- запропонувати наукові підходи щодо удосконалення економічних зв'язків і взаємовідносин між птахоплезаводами, інкубаторними підприємствами і споживачами добового молодняку птиці;

- запропонувати логістичну модель вантажоперевезень в системі взаємовідносин інкубаторних підприємств і племтахогосподарств.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процеси функціонування інкубаторних підприємств та їх взаємовідносини з племптахогосподарствами та сільськогосподарськими товаровиробниками на ринку добового молодняку птиці.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні організаційно-економічні аспекти формування та розвитку ринку добового молодняку птиці в сільському господарстві.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дослідження були положення економічної теорії, системний підхід та аналіз, законодавчі та нормативно-правові акти органів державної влади України, наукові розробки та публікації вітчизняних і зарубіжних вчених з питань інкубаційного виробництва.

При проведенні досліджень використовувались такі методи та прийоми: абстрактно-логічний (при теоретичних дослідженнях та формуванні висновків); статистично-економічний та розрахунково-конструктивний (прийом графічних відображень, середніх величин, кореляційно-регресійний аналіз, вирівнювання динамічних рядів), за допомогою яких визначені та спрогнозовані тенденції розвитку основних показників ефективного інкубаційного виробництва; монографічний - для детального вивчення явищ, передового досвіду, процесів; лінійного програмування - для оптимізації вантажоперевезень інкубаційних яєць.

Інформаційною базою послужили звітність інкубаторно-птахівничих підприємств, матеріали Державного Комітету статистики України та Міністерства аграрної політики України, розробки науково-дослідних установ, літературні джерела, а також результати власних досліджень автора. У просторовому розрізі використана інформація 1990-2004 рр.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних, методичних засад та формування практичних рекомендацій подальшого функціонування ринку добового молодняку птиці.

У процесі дослідження одержані такі наукові результати:

вперше:

- встановлено, що обсяги продажу добового молодняку птиці формуються в залежності від варіабельності попиту на нього, вартості комбікормів, кількості зерна, одержаного за оренду землі і вирощеної продукції рослинництва з присадибних ділянок;

- обґрунтовано логістику вантажоперевезення яєць з племінних господарств до інкубаторних підприємств з метою мінімізації витрат і підвищення ефективності виробництва добового молодняку птиці;

удосконалено (доповнено):

- інфраструктуру ринку птахівничої продукції такими структурними складовими як інспекції по контролю за стандартами і цінами, страховий нагляд, центри комерційної інформації;

набули подальшого розвитку:

- складові інфраструктури ринку добового молодняку птиці та інкубаційного яйця, в напрямі обґрунтування організаційної форми Асоціації інкубаторно-птахівничих підприємств та її вертикальних і горизонтальних взаємозв'язків в системі галузевого управління;

- цінова політика на ринку молодняку птиці та інкубаційних яєць в напрямі визначення якісних характеристик товару через дотримання режимів інкубації та транспортування, ветеринарно-санітарних і гігієнічних вимог, якості сортування;

- особливості товарного ринку інкубаційних яєць і добового молодняку через забезпечення інформатизації відносин між виробниками племінних яєць і добового молодняку та споживачами даного товару (юридичними і фізичними особами) в умовах конкуренції, сезонності, впливу біологічних і генетичних особливостей птиці;

- напрями державної підтримки виробництва продукції племптахогосподарств та інкубаторних підприємств через розвиток перспективних цільових Програм, зовнішнього і внутрішнього інвестування, недопущення монополізму у виробництві продукції, зниження кредитних ставок і регулювання імпорту м'яса птиці та племінних яєць.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні параметрів ринку молодняку сільськогосподарської птиці при інтенсифікації та концентрації інкубаторного виробництва в регіоні. Запропоновані рекомендації по формуванню річного попиту на добовий молодняк різних видів птиці і обсягів виробництва племінних інкубаційних яєць. Встановлена кількісна залежність обсягів продажу від валового збору зернових та собівартості комбікормів.

Асоціацією інкубаторно-птахівничих підприємств прийнято до впровадження модель і методика оптимізації вантажоперевезення інкубаційного яйця в залежності від потужностей репродукторів (довідка № 7 від 20.04.2006 р.).

Рекомендації по плануванню оптимальних обсягів інкубації за видами птиці, а також встановлення кількісних і якісних параметрів племінних ферм прийняті до використання головним управлінням сільського господарства і продовольства Дніпропетровської облдержадміністрації (довідка № 3-1119 від 20.06.2006 р.).

Спеціалістам, які займаються птахівництвом в сільському господарстві, запропоновані “Методичні рекомендації до організації та економіки інкубації яєць сільськогосподарської птиці”, які враховують організацію і особливості інкубації яєць птиці (довідка № 50 від 17.05.2006 р.).

Теоретичні засади сутності товарного ринку продукції, складових його механізму та ринкової інфраструктури рекомендовано до використання у навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету, зокрема, при викладанні таких дисциплін, як “Основи підприємництва”, “Планування в аграрних формуваннях”, “Нормування та оплата праці” (довідка № 9-11-98 від 08.06.2006 р.).

Основні висновки і пропозиції роботи можуть бути використані у подальших дослідженнях розвитку птахівництва, у діяльності органів центрального, регіонального рівнів управління та в господарських одиницях при розробці і реалізації заходів їх ринкового розвитку.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено особисте бачення автора на існуючі проблеми розвитку ринку добового молодняку птиці в державі та її регіонах. Запропоновано напрями їх розв'язання в сучасних умовах функціонування аграрної економіки. В статті [4 за переліком в авторефераті] дисертанту належить аналіз стану племінних ферм в області, потреби у племінному яйці та обсягів завезення з інших областей. Отримані наукові результати і висновки в дисертації є особистими розробками автора.

Апробація результатів дисертації. У процесі науково-дослідних робіт автором використовувались такі форми апробації одержаних результатів як обговорення із спеціалістами підприємств агропромислового комплексу, обласних та районних органів управління, з науковцями, виступи на конференціях.

Основні положення наукових досліджень і висновки про необхідність і напрямок розвитку інкубаторних підприємств доповідались на науково-практичних конференціях Дніпропетровського державного аграрного університету: “Науково-практична конференція викладачів, аспірантів та студентів інституту економіки за підсумками науково-дослідної роботи в 2003 р.” (Дніпропетровськ, 2004 р.), “Науково-практична конференція викладачів, аспірантів та студентів Інституту економіки за підсумками науково-дослідної роботи в 2004 р.” (Дніпропетровськ, 2005 р.), “Науково-практична конференція викладачів, аспірантів та здобувачів Навчально-наукового інституту економіки за підсумками науково-дослідної роботи в 2005 р.” (Дніпропетровськ, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта 2004" (м. Дніпропетровськ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених- аграріїв” (Дніпропетровськ, 2006 р.), а також на Науково-методичній раді Дніпропетровського державного аграрного університету і раді Дніпропетровської асоціації інкубаторно-птахівничих підприємств у 2005 р.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць (з них 5 у фахових виданнях). Загальний обсяг публікацій 6,55 друкованих аркушів, які відбивають головні положення дослідження.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація написана українською мовою, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 162 сторінок комп'ютерного тексту, містить 56 таблиць, 18 рисунків. У роботі міститься 14 додатків на 13 сторінках. Список використаної літератури нараховує 202 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

інкубаторний ринок птиця молодняк

У першому розділі “Теоретичні засади формування і функціонування товарного ринку окремої продукції” розглядаються сутність товарного ринку окремої продукції, складових його механізму та ринкова інфраструктура, особливості розвитку товарного ринку племінних яєць і добового молодняку птиці, державна політика регулювання і підтримки продукції племптахогосподарств та інкубаторних підприємств.

Встановлено що ринок добового молодняку птиці в значній мірі залежить від концентрації і спеціалізації суб'єктів підприємництва в даній галузі.

Головними суб'єктами на ринку інкубаційних яєць є інкубаторно-птахівничі підприємства і велика кількість племрепродукторів і племзаводів України. В залежності від попиту населення та сільськогосподарських підприємств на добовий птахомолодняк регулюються обсяги виробництва.

Виходячи з умов виробництва племінних яєць і їх реалізації, товарний ринок інкубаційних яєць можна охарактеризувати як сукупність відносин між юридичними і фізичними особами, між виробниками племінних яєць і споживачами даного товару в умовах конкуренції, сезонності, впливу біологічних і генетичних особливостей птиці.

На товарному ринку птахівничої продукції суб'єкти ринкових відносин виступають одночасно як покупці, так і продавці. Репродуктори і племзаводи закуповують батьківські форми птахомолодняку і матеріально-трудові ресурси, проводять племінну роботу по поліпшенню товарних якостей птиці й одночасно продають інкубаційні яйця інкубаторним підприємствам і птахофабрикам. У свою чергу інкубаторно-птахівничі підприємства закуповують інкубаційні яйця і матеріально-трудові ресурси і продають добовий птахомолодняк сільськогосподарським підприємствам і населенню. Добовий птахомолодняк вирощується на м'ясо чи для товарного виробництва яєць. Потім продукція використовується для реалізації населенню, а також для особистого споживання. Такий рух на ринку птахівничої продукції взаємопов'язаний і будь-яке порушення в цьому ланцюжку призводить до кризових явищ. Тобто необхідно, щоб всі ланки цього механізму функціонували з однаковою інтенсивністю (табл. 1).

Таблиця 1. Товарний ринок птахівничої продукції

В узагальненому вигляді проблеми розвитку ринку птахівничої продукції, як складової частини ринку продовольства, потребують здійснення системи макроекономічних заходів, зокрема:

- стимулювання безпосередніх виробників продукції птахівництва з метою нарощування виробництва і товарообігу;

- економічного регулювання раціональної структури ринку і ринкових відносин з боку уряду шляхом розробки перспективних цільових програм відродження та розвитку птахівництва, інвестиційної політики, фінансово-економічних заходів;

- системного наукового прогнозування, балансових розрахунків і застосування методів оптимізації намічених рішень для визначення обсягів виробництва;

- введення системи контролю за цінами і забезпечення співвідношення попиту й пропозицій на ринку, гарантованої прибутковості племінних та інкубаторних підприємств;

- запровадження відповідної фінансово-кредитної й податкової політики;

- регулювання імпорту м'яса птиці та племінних яєць.

Формування ринку птахівничої продукції, особливо в умовах її дефіциту, повинно залишатись однією із важливих функцій держави, що випливає із необхідності:

- раціонального забезпечення населення продукцією птахівництва;

- збалансованості видового співвідношення м'яса птиці.

Збереження і ефективне використання наявного генофонду птиці має бути державною турботою, адже витрати коштів і праці для одержання племінної продукції набагато вищі, ніж для отримання товарної. Оскільки товарне птахівництво повинно розвиватись виходячи з наявної продукції племінних господарств, то державна підтримка має розпочатись з останніх. Задля цього необхідно проводити часткове фінансування програм селекції в птахівництві, забезпечити здешевлення коротко- і довгострокових кредитів, здійснювати часткову компенсацію до 30 % вартості кліткового обладнання. Це дасть можливість відновити попит на племінну продукцію птиці, відродити національне м'ясне птахівництво, довести споживання м'яса птиці в розрахунку на душу населення до рівня розвинутих країн світу.

У другому розділі „Сучасний стан ринку добового молодняку птиці в сільському господарстві” проаналізовано динаміку розвитку птахівництва, зроблена оцінка каналів реалізації добового молодняку птиці, визначено рівень ефективності виробництва і реалізації продукції інкубаторних підприємств.

У сільському господарстві спостерігається ніким не передбачений і об'єктивно не виправданий надзвичайно великий спад виробництва м'яса. Якщо в 1990 р. виробництво м'яса в Україні складало 2763 тис. т, то в 2003 воно зменшилось у 4,89 рази, у тому числі м'яса птиці у 2,2 рази. Така ситуація вплинула на виробництво валової продукції сільського господарства та продукції тваринництва. Падіння, відповідно, склало 1,89 та 2,22 рази. У Дніпропетровської області виробництво м'яса зменшилось в 3,5 рази. Позитивний рівень рентабельності м'яса птиці у 17 % спостерігається тільки в 1990 році. Наступні 12 років були збитковими і тільки у 2003 р. виробництво м'яса птиці забезпечило її рівень рентабельності в 11 %. Така ситуація склалася в результаті дороговизни комбікормів та значній енергоємності м'ясного птахівництва. Дещо краща ситуація спостерігається в яєчному птахівництві, де забезпечується відповідний рівень рентабельності незважаючи на варіабельність по роках.

Встановлено, що в структурі продажу населенню добового молодняку м'ясо-яєчні породи курей займають лідируючу позицію, тому що при досить високій яйценосності і великому виході м'яса, вони пристосовані до утримання в особистих господарствах.

Встановлено, що продаж м'ясних порід птахомолодняку складає у середньому 18,46 % від загальної кількості. У цілому на молодняк курячих порід припадає 69,8 %.

Молодняк водоплаваючої птиці займає вагому позицію в структурі продажу (29,53 %). При цьому попит на окремі види птиці, має тенденцію до росту (табл. 2).

Таблиця 2. Продаж птахомолодняку населенню, тис. гол.

На розвиток птахівництва значно впливає стан ринку добового молодняку, особливо з точки зору сезонності та різновиду птиці. Виявлено, що молодняк курей яєчних, м'ясо-яєчних і м'ясних порід в основному реалізується з лютого по серпень. У лютому і серпні продаж незначний. З початку квітня до кінця червня спостерігається пік купівельного попиту населення на молодняк курей яєчних порід, м'ясо-яєчних - з початку березня до кінця червня, м'ясних - з початку лютого до кінця червня. Добові каченята реалізуються з березня по серпень, а гусенята - з лютого по серпень. Купівельний попит на водоплаваючу птицю підвищується з початку квітня до кінця червня, а попит на індиків виникає з квітня по серпень. Максимум продажу молодняку птиці припадає на період з початку квітня до кінця липня.

Сезонність у продажу птахомолодняку пов'язана з тим, що витрати на виробництво продукції птахівництва в осінньо-зимовий період значно вищі, ніж у весняно-літній, тому попит на продукцію інкубаторних підприємств виникає саме у весняно-літній період, коли витрати на тепло та корми мінімальні. Ця закономірність характерна для кожної групи птахомолодняку.

Встановлено, що купівельна спроможність на молодняк птиці для населення майже не залежить від зібраного урожаю зернових культур в регіоні чи районі, а визначається обсягами одержаного пайового фонду зерна та продукції рослинництва з присадибних ділянок. Виходячи, що на ефективність інкубації яєць птиці впливають такі фактори, як якість яйця, дотримання технології інкубації та ступінь завантаження інкубаторного парку. За період 1990-2004 рр. за рахунок недостатньої якості інкубаційних яєць знизився загальний відсоток виводу птахомолодняку в 1,1 раза; обсяги інкубації яєць зменшились з 27051,1 до 1994,9 тис. шт. Деякий ріст обсягів інкубації з 1998 року не забезпечив стабільності розвитку цієї галузі. В Дніпропетровській області зараз існує 30 господарств, які займаються інкубацією яєць птиці. Їх кількість зросла майже у 1,6 раза, хоча кількість інкубаторів тільки в 1,35. У 1990 році середня кількість оборотів інкубаторного парку склала 7,1 за рік, а в 2004 р. - 1,83. Це означає, що наявні виробничі потужності недостатньо використовуються (рис. 1.).

Рис. 1. Динаміка кількості інкубаторно-птахівничих господарств, інкубаторів та ступінь їх використання в Дніпропетровській області

За період з 1990 по 2004 роки в області катастрофічно знизилось поголів'я птиці в племінних господарствах. У зв'язку із скороченням батьківських стад, інкубаторні підприємства змушені завозити яйце з репродукторів інших областей. Якщо в 1990 році загальна потреба складала 27649 тис. яєць, а завезено було 8395,8 (30,36 %), то в 1997 році вже 55,3% при потребі 3275,2 тис. яєць. У 2004 році відсоток завезення вже склав 61,7 %.

Суттєвий вплив на ринок продажу птахомолодняку населенню здійснюється через Асоціацію інкубаторно-птахівничих підприємств, яка забезпечує в середньому 51,4 % від всього продажу. Дані підприємства мають більш широкий асортимент продукції та інкубують всі види свійської птиці.

Аналізуючи економічний стан Дніпропетровської асоціації інкубаторно-птахівничих підприємств (табл. 3) можна відмітити, що зі скороченням кількості робітників на 48 %, продуктивність праці одного працівника зросла на 14,6 %. Заробітна плата в середньому по господарствах збільшилась на 109 %.

Таблиця 3. Економічна діяльність Дніпропетровської асоціації інкубаторно-птахівничих підприємств

У 2004 в порівнянні з 1999 роком прибуток зменшився на 25,7 %, рентабельність виробництва - на 4,5 пункти. Підприємства Асоціації постійно мають прибутки при варіабельності рівня рентабельності. Коефіцієнт кореляції між обсягом реалізації продукції інкубації і рентабельністю виробництва склав 0,95296, що свідчить про тісний зв'язок між цими показниками.

На підставі досліджень за 1997-2004 роки по підприємствам Дніпропетровської асоціації інкубаторно-птахівничих підприємств було встановлено, що собівартість інкубації яєць всіх видів птиці зросла. Це пов'язано із зменшенням обсягів інкубації і, відповідно, продажем птахомолодняку, а також зі зростанням цін на енергоносії. Одночасно збільшення попиту веде до зменшення собівартості виробництва добового птахомолодняку. Найбільшу питому вагу у структурі витрат пов'язаних з інкубацією займає заробітна плата з нарахуваннями, амортизація та інші витрати, відповідно 40,1, 20,0, 20,2 %. Для скорочення інших витрат, які пов'язані з тратами на переутримування добової птиці, треба слідкувати за попитом. На зміну ціни добового птахомолодняку впливає вартість інкубаційного яйця. За період з 1997 по 2002 рік ціна на племінне яйце курей м'ясних порід збільшилась у 2,5, м'ясо-яєчних 1,5, качок 1,9, гусей 2,7, індиків 4,52 рази. Це пов'язано з стрімким підвищенням цін на комбікорми, яке і призвело до збільшення вартості інкубаційного яйця птиці.

У третьому розділі „Перспективи розвитку ринку добового молодняку птиці в сільському господарстві регіону” - обґрунтовано обсяги інкубації, цінова політика та маркетингові стратегії просування продукції на товарному ринку, удосконалено економічні зв'язки між птахоплезаводами, інкубаторними підприємствами і споживачами добового молодняку птиці, розроблена логістична модель оптимізації вантажоперевезень інкубаційного яйця.

Якщо виходити з наукових даних, зокрема, раціональних норм харчування, то на м'ясо птиці повинно припадає в рік приблизно 17-19 кг, чи близько 20-22% від загальної його кількості. Інститут птахівництва УААН вважає, що раціональним співвідношенням у виробництві м'яса птиці повинні бути наступні його види: бройлери - 59,6%, кури - 16%, качки - 13,7%, індики - 9%, гуси й інша птиця - 1,7%. За даними інших авторів співвідношення у виробництві м'яса птиці може бути і трохи іншим. Фізіологічна потреба споживання яєць на одну людину складає 280 шт. /рік.

М'ясо птиці в структурі споживання в 2004 році по Дніпропетровський області перевищило співвідношення за нормами в 3,3 рази. Тому, виходячи з рекомендованих наукових норм, для харчування населення регіону, в наступні 2-3 роки виробництво м'яса за видами птиці необхідно забезпечити на рівні 63000 т (табл. 4).

Для інкубації яєць птиці необхідно мати додатково 25324 тис. яйцемісць. Потужність інкубаторного парку Дніпропетровської області в 2004 р. склала 8328,5 тис. яйцемісць. Кількість оборотів, при загальній сумі фактичних та додаткових проінкубованих яйце місць, складе 4,84. Тобто потужностей інкубаторного парку в області достатньо.

Нарощування додаткового поголів'я для виробництва м'яса птиці може бути покладено на фермерські господарства, які будуть купувати молодняк на інкубаторних станціях області. Для інкубаторних підприємств це додатковий напрямок просування молодняку птиці на ринок області. Темпи нарощування поголів'я будуть визначатися в основному державною підтримкою виробника.

Таблиця 4. Розрахунок обсягів виробництва м'яса для досягнення раціональних норм харчування в Дніпропетровській області, тис. т.

Для ефективного виробництва добового молодняку необхідно не тільки нарощувати виробництво, а і уміло проводити цінову політику на підприємстві. Від здатності економічної служби аналізувати вплив складових собівартості та цін на ринку залежить економічне благополуччя підприємства, його здатність до розширеного відтворення.

Рис. 2. Система взаємозв'язків між підприємствами, що займаються інкубацією

Для забезпечення цінової еквівалентності між сільськогосподарською продукцією, зокрема добовим молодняком птиці та обладнанням для його інкубації, на наш погляд доцільно створювати фонд фінансової підтримки, стабілізації і розвитку інкубаторних станцій шляхом введення “Податку з купівлі” на делікатесне харчування та дорогі промислові товари, а також залучити частину бюджетних відрахувань і податку з підприємств-монополістів.

Успішний розвиток галузі птахівництва в Україні можливий тільки при чіткій організації побудови системи взаємозв'язків підприємств і організацій та управління ними (рис. 2).

На базі регіональних асоціацій інкубаторно-птахівничих підприємств повинні концентруватись грошові і матеріально-технічні ресурси, які дозволять сільськогосподарським товаровиробникам закредитувати інкубацію яєць птиці під кінцеву продукцію, що оцінюється за ринковими цінами. Одночасно асоціація може гарантувати і закупку лишків молодняку птиці за ринковими цінами. Держава тим самим може одержати м'ясо птиці в обсягах, що забезпечують внутрішні потреби регіонів і країни в цілому.

При дослідженні економічного механізму взаємовідносин птахівничих і інкубаторних підприємств встановлено три ринки: племінного інкубаційного яйця, добового птахомолодняку, птахівничої продукції (м'яса, яйця), котрі взаємопов'язані між собою і їх діяльність необхідно розглядати в системі. Система охоплює вертикальні та горизонтальні зв'язки між всіма суб'єктами установ управління та виробництва.

Задачі планування вантажоперевезень можливо вирішити за допомогою складання і рішення економіко-математичної моделі. У загальному вигляді вона формулюється таким чином: задана безліч постачальників (пункти навантаження) і споживачів (пункти розвантаження) однорідних (взаємозамінних) вантажів; відома кількість однорідних вантажів, що є у постачальників, і необхідні обсяги постачань споживачам.

Для задоволення потреби в яйці, за даними наших розрахунків на технологічних потужностях репродукторних підприємств, необхідно збільшити маточне поголів'я качок до 10 тис шт. в кожному з наявних господарств. Тоді транспортні обсяги робіт зменшаться до рівня 34212,5 тис шт.-км.

Встановлено, що при нарощуванні маточного поголів'я бройлерів в Приватній виробничій фірмі “Агроцентр” до 20 тис. голів стане можливим задоволення потреб в інкубаційному яйці (378,2 тис шт.). Співпраця з цим підприємством вигідна для 8 інкубаторних станцій ( В2, В3, В4, В5, В6, В8, В10, В11). Для інкубаторних станцій В1 і В12 краще працювати з ЗАО “Птахокомбінат Дніпровський” Нікопольського району Дніпропетровської області. Тоді оптимальний обсяг транспортних робіт був би на рівні 34246,9 тис шт.-км, це в 2,8 рази менше за фактичне значення.

Найбільш вигідно нарощувати обсяги виробництва інкубаційних яєць м'ясо-яєчної птиці в господарствах ТОВ “Агроцентр-К” (до 527,1 тис яєць при поголів'ї 35 тис голів), ПП “Кравець” (до 131,4 тис яєць при поголів'ї 10 тис голів), тоді б вантажоперевезення скоротилися до рівня 104287,7 тис шт.-км, тобто зменшилися у 2,28 рази.

В цілому по Дніпропетровській асоціації інкубаторно-птахівничих підприємств можливо отримати економію транспортних робіт, яка складе 21,6 тис. т-км. При собівартості 1 т-км рівного 1,61 грн., загальна економія витрат може досягти 34,8 тис. грн.

ВИСНОВКИ

1. Особливості ринку птахівничої продукції на відміну від інших ринків, формуються природними умовами, сезонним характером виробництва, виробничою структурою господарств, ступенем забезпечення населення продуктами харчування та попитом на птахівничу продукцію.

2. Товарний ринок інкубаційних яєць і добового молодняку в сутнісному аспекті можна охарактеризувати як сукупність відносин між юридичними і фізичними особами, між виробниками племінних яєць і добового молодняку, споживачами даного товару в умовах конкуренції, сезонності, впливу біологічних і генетичних особливостей птиці.

3. Державна політика регулювання і підтримки виробництва продукції племптахогосподарств та інкубаційних підприємств повинна забезпечувати стимулювання безпосередніх виробників продукції птахівництва з метою нарощування виробництва і товарообігу; розробку перспективних цільових програм відродження та розвитку птахівництва; інвестиційну політику; системне наукове прогнозування; введення системи ціноутворення і забезпечення співвідношення попиту та пропозицій на ринку; гарантовану прибутковість племінних та інкубаторних підприємств; запровадження відповідної фінансово-кредитної й податкової політики.

4. Інкубаторний парк області має в наявності інкубатори таких марок, як “Універсал-45”, “Універсал-50”, “Універсал-55”, ІУП-Ф-45, “Інка”. Їхня потужність, при чисельності 156 шт. в 2004 році, склала 8328,5 тис умовних яєць. Більша їх частка пройшла амортизаційний строк та морально застаріла. Тільки інкубатори “Інка” відповідають сучасним технологіям. В області зараз існує 30 господарств, які займаються інкубацією яєць птиці. Їх кількість зросла майже у 1,6 рази, хоча кількість інкубаторів тільки в 1,35. У 1990 році середня кількість оборотів інкубаторного парку склала 7,1 за рік, а в 2004 р. - 1,83. Це означає, що велика частка виробничих потужностей не використовується.

5. При дослідженні попиту встановлено, що молодняк курей яєчних, м'ясо-яєчних і м'ясних порід в основному реалізується з лютого по серпень. У лютому і серпні продаж незначний. З початку квітня до кінця червня спостерігається пік купівельного попиту населення на молодняк курей яєчних порід, м'ясо-яєчних - з початку березня до кінця червня, м'ясних - з початку лютого до кінця червня. Добові каченята реалізуються з березня по серпень, а гусенята - з лютого по серпень. З початку квітня до кінця червня - підвищення купівельного попиту на водоплаваючу птицю. Попит на індиків виникає з квітня по серпень. Максимум продажу припадає на період з початку квітня по кінець липня. Тому інкубаторним підприємствам необхідно нарощувати обсяги виробництва в період найбільшого попиту.

6. Купівельна спроможність на молодняк птиці для населення мало залежить від валового збору зернових культур в області. Обсяги продаж молодняку птиці формуються від варіабельності попиту на нього, вартості комбікормів та зерна одержаного в рахунок оренди землі і продукції рослинництва особистих господарств. Так, при збільшенні вартості комбікормів за період з 1997-2004 рр. для яєчного птахівництва у 2,4 та м'ясного - 2,6 рази, продаж добового молодняку зменшився у 30 разів.

7. У зв'язку із скороченням батьківських стад, інкубаторні підприємства змушені завозити яйце з репродукторів інших областей. Якщо в 1990 році загальна потреба складала 27649 тис. яєць, а завезено було 8395,8 (30,36 %), то в 1997 році вже 55,3% при потребі 3275,2 тис. яєць. У 2004 році відсоток завезення племінних яєць склав 61,7 %. Регіональний ринок добового молодняку птиці з кожним роком все більше залежить від ввезення інкубаційних яєць з інших областей.

8. Виробництво м'яса бройлерів та гусей в Дніпропетровській області перевищує потребу відповідно на 14,8 та 0,7 тис. т. при забезпеченні м'ясом качок, індиків відповідно на 9,6 та 2,2 %.

9. Встановлено, що для раціонального харчування і відповідного нарощування виробництва додаткова потреба в інкубаційному яйці складе для курей - 639 тис. шт., качок - 9022 тис. шт., індиків - 1065 тис. шт. Для їх інкубації необхідно додатково 25324 тис. яйцемісць. При використанні наявних потужностей інкубаторного парку області кількість оборотів інкубації може підвищитись до 4,84. Для цього потрібно довести потужність племінних ферм: бройлерів до 201,4 тис. гол., курей яєчних та м'ясо-яєчних порід до 55,0 тис. гол., качок до 187,5 тис. гол., індиків до 14,3 тис. гол. Потужність племінних ферм гусей перевищує 90 тис. гол. та забезпечує потреби в племінному яйці на регіональному рівні і їх вивіз за межі області.

10. Ціноутворення на добовий птахомолодняк обумовлене вартістю інкубаційного яйця, дотриманням режимів інкубації, ветеринарно-санітарних вимог та якості сортування пташенят. У структурі витрат пов'язаних з інкубацією найбільшу питому вагу займають заробітна плата з нарахуваннями, амортизація та інші витрати, відповідно 40,1, 20,0, 20,2 %.

11. Визначальною складовою ринку добового молодняку птиці та інкубаційного яйця треба вважати Асоціацію інкубаторно-птахівничих підприємств, яка буде інформаційним та управлінським центром для обласних і регіональних управлінь, Укрптахопрому, племрепродукторів та інкубаторних підприємств.

12. Оптимізація перерозподілу постачальників племінних яєць на інкубаторні підприємства показала, що необхідно нарощувати маточне поголів'я бройлерів в приватній виробничій фірмі “Агроцентр” і покращувати співпрацю з вісьмома інкубаторними станціями. Для ЗАО “Птахокомбінат Дніпровський” краще працювати тільки з двома інкубаторними станціями, що ефективно працюють в регіоні. В цьому випадку обсяги вантажоперевезень племінних яєць для м'ясної птиці становили б в 2,8 рази менше за фактичні.

13. Внутрішньо-обласне забезпечення потреби яєць м'ясо-яєчної птиці на інкубацію зумовлює необхідність нарощування до 45 тис. гол. батьківського стада в ТОВ “Агроцентр-К” (до 35 тис.) і ПП “Кравець” (до 10 тис), що при роботі з наявними інкубаторними підприємствами дозволять зменшити вантажоперевезення в 2,28 рази.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

3. Карасьов О.П. Формування ринку добового молодняку в птахівництві // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць: В 4 т. Том ІІІ, вип. 188: - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 814-822.

4. Карасьов О.П., Погорєлова Т.П. Розвиток попиту на інкубаційне яйце птахівничих підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць: В 4 т. Том ІV, вип. 190: - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 1023-1028.

5. Карасьов О.П. Оптимізація вантажоперевезень - крок до скорочення собівартості виробництва птахомолодняку // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць: В 5 т. Том ІІ, вип. 201: - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 370-376.

6. Карасьов О. П. Методичні рекомендації до організації та економіці інкубації яєць сільськогосподарської птиці / Дніпропетр. держ. агр. ун-т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - 64 с.

7. Карасьов О.П., Погорєлова Т.П. Дослідження попиту на птахомолодняк водоплаваючої птиці // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта “2004”. Том 16. Економіка АПК. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 44.

8. Карасьов О.П. Маркетингові дослідження попиту на інкубаційне яйце // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів інституту економіки за підсумками науково-дослідної роботи в 2003 р. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2004. - С. 45-46.

9. Карасьов О.П. Оптимізація вантажоперевезень інкубаційного яйця // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Інституту економіки за підсумками науково-дослідної роботи в 2004 р. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2005. - С. 47-49.

10. Карасьов О.П. Дослідження стану інкубаторного парку Дніпропетровської області // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та здобувачів Навчально-наукового інституту економіки за підсумками науково-дослідної роботи у 2005 році. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2006. - С. 83-84.

11. Карасьов О.П. Обґрунтування обсягів потреб продукції птахівництва в Дніпропетровській області // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених-аграріїв” - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2006. - С. 105-106.

Размещено на Allbest.ru