Організаційно-економічні основи інформаційно-аналітичного забезпечення екологічно сталого розвитку
Сучасний стан і особливості організації інформаційного забезпечення управлінських рішень з реалізації екологічного розвитку. Формування системи оцінних і критеріальних показників макроекономічної та локальної усталеності еколого-економічних систем.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.08.2013 |
| Размер файла | 457,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 332.143 (100): 502. 33
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Спеціальність 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища
ЛЕБІДЬ ВАДИМ МИКОЛАЙОВИЧ
Суми - 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник:
КИСЛИЙ Володимир Миколайович, кандидат економічних наук, доцент, Сумський державний університет, доцент кафедри управління.
Офіційні опоненти:
ЧУПІС Анатолій Віталійович, доктор економічних наук, професор, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри фінансів;
ШАПОЧКА Микола Костянтинович, кандидат економічних наук, доцент, Сумський державний університет, професор кафедри економіки.
Провідна установа:
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, відділ економічного регулювання природокористування, м. Одеса.
Захист відбудеться "10" березня 2006 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, ауд. М-412.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.
Автореферат розісланий "08" лютого 2006 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Сабадаш.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На Всесвітній конференції ООН з питань навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 р. була прийнята стратегічна концепція сталого розвитку, так званий "Порядок денний на XXI сторіччя", що передбачає гармонійне досягнення основних цілей - збереження довкілля і формування "здорової" економіки для всіх народів світу. Було проголошено, що "людина знаходиться у центрі усього, що має відношення до сталого розвитку".
Особливе місце у процесі становлення концепції сталого розвитку займає проблема його інформаційно-аналітичного забезпечення шляхом створення системи соціальних, економічних, екологічних, інституціональних показників-індикаторів і формування відповідних інститутів (суб'єктів інформаційного процесу) та механізмів їх взаємодії (інформаційних комунікацій).
Науково-методичні питання інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку, проблеми формування інформаційних систем щодо стану довкілля на макро- і мікрорівнях достатньо ґрунтовно досліджені у працях С.І. Бандура, С.М. Бобильова, О.О. Веклич, В.М. Геєця, Б.М. Данилишина, А.В. Євдокимова, І.І. Лукінова, Л.Г. Мельника, О.Г. Осауленко, М.К. Шапочки, Дж. Рута, М.Дж.А. Лінстера, Дж. Діксона, Ж. Беккеса, Г. Гамільтона, А. Канта, Ж. Хі, Є. Лату, А. Маркандія, С. Педжіоли і багатьох інших дослідників.
Водночас існуюча система інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку як на міжнародному, так і на національному рівнях усе ще не відповідає сучасним вимогам, що стримує практичну реалізацію концепції сталого розвитку.
Насамперед, відзначимо необхідність вирішення теоретично-методичних питань, пов'язаних із дослідженням ролі і місця інформаційного фактору в процесі екологізації системи економічних відносин. Окремого вирішення потребують питання, що стосуються визначення цілей, функцій, задач еколого-економічного обліку в умовах сталого розвитку. Недостатньо розробленими і такими, що потребують свого удосконалення, є науково-методичні підходи до оцінки економічної ефективності екологічної інформації.
Недостатньо вирішеними в теорії є питання щодо розроблення критеріальної основи і формування інформаційної бази для прийняття екологічно обґрунтованих рішень. Мова йде про необхідність формування такої системи показників (індикаторів), яка, з одного боку, охоплювала б всі сфери життєдіяльності людини, а з іншого - могла б бути органічно включеною до традиційних інформаційно-облікових систем.
Усе вищевикладене й обумовило вибір об'єкта, теми, мети дослідження, її актуальність, сформувало структуру дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження відповідає напрямкам державних, галузевих і регіональних програм і тем: програмі Наукової ради НАН України "Розробка наукових основ сталого розвитку в Україні"; "Основних напрямків державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і ядерної безпеки"; тематиці наукових робіт Сумського державного університету. Зокрема, результати дисертаційного дослідження були використані у фундаментальній темі "Методологічні основи економічної оцінки стану і динаміки біоресурсного потенціалу України" (№ ДР 0197U016592), де автором була запропонована система показників-індикаторів для моніторингу стану і динаміки біоресурсного потенціалу; держбюджетній темі "Теоретичні і методичні основи економічної оцінки ресурсного потенціалу території" (Міністерство освіти і науки України, № ДР 0100U003225), де автором були розроблені пропозиції щодо інформаційно-аналітичного забезпечення економічної оцінки ресурсного потенціалу території.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробленні науково-методичних підходів до формування інформаційно-аналітичного забезпечення екологічно сталого розвитку соціально-економічних систем.
Відповідно до поставленої мети у дисертації були вирішені такі основні задачі:
узагальнити принципи, методи та механізми формування державної екологічної стратегії в контексті глобального розвитку;
здійснити ретроспективний аналіз методів виміру та інформаційного забезпечення екологічно сталого розвитку;
проаналізувати сучасний стан і особливості організації інформаційного забезпечення екологічно сталого розвитку в Україні;
розробити наукові принципи інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку;
розробити науково-методичні підходи до формування системи оцінних і критеріальних показників макроекономічної та локальної усталеності еколого-економічних систем;
удосконалити систему інформаційного забезпечення управлінських рішень з реалізації екологічно сталого розвитку;
розробити методичні положення щодо визначення соціально-економічної ефективності інформаційного забезпечення сталого розвитку;
удосконалити організаційний механізм інформаційного забезпечення сталого розвитку;
удосконалити систему статистики сталого розвитку.
Об'єктом дослідження є організаційно-економічний механізм збору, обробки, поширення та використання інформації для екологічно сталого розвитку.
Предметом дослідження є система соціо-еколого-економічних відносин між суб'єктами інформаційного забезпечення стратегії сталого розвитку.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, системний підхід, фундаментальні положення сучасної економічної теорії, економіки природокористування й охорони навколишнього середовища, інформаційної економіки, наукові засади концепції сталого розвитку.
При проведенні дисертаційного дослідження були використані методи: порівняльний і групування - при аналізі чинників інформаційного забезпечення сталого розвитку, при проведенні розрахунків показників усталеності; абстрактно-логічний і системно-структурний - при розробленні структурно-функціональної схеми комунікаційно-інформаційної системи підприємства, при формуванні системи показників сталого розвитку; факторний аналіз - при встановленні оптимальних співвідношень між капіталом, живою працею та природним капіталом.
Інформаційну базу дослідження склали міжнародні і національні законодавчі акти та нормативні матеріали, офіційні дані Державного комітету статистики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, літературні джерела.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретичних основ та науково-методичних положень, що визначають процес інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку.
Найбільш суттєві результати дослідження, що мають наукову новизну, полягають у такому:
вперше:
на теоретичному рівні обґрунтовані принципи та розроблені методи визначення необхідних та достатніх умов забезпечення сталого розвитку національної економіки на основі встановлення оптимальних співвідношень між капіталом, живою працею та природним капіталом;
удосконалено:
теоретично-методичні підходи до визначення поняття "соціо-еколого-економічна система" на основі встановлення провідної ролі екологічного фактору в забезпечені сталого розвитку;
принципи інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку на основі системного врахування їх взаємообумовленості та комплексності;
науково-методичні підходи до визначення економічної ефективності екологічної інформації, що ґрунтуються на принципі виділення її частки в інтегральному еколого-економічному ефекті від реалізації управлінських рішень щодо забезпечення сталого розвитку;
набули подальшого розвитку:
науково-методичні підходи до розроблення системи показників-індикаторів сталого розвитку, які базуються на принципі еколого-економічної збалансованості функціонування економічних систем локального рівня;
науково-методичні підходи до формування організаційного механізму функціонування комунікаційно-інформаційної системи забезпечення сталого розвитку;
підходи до вдосконалення системи державної статистики для забезпечення сталого розвитку, що базуються на засадах програмно-цільового планування.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що висновки і пропозиції автора можуть бути використані для забезпечення ефективного функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку. Практично застосовуватися можуть розроблені в дисертації методика розрахунку показників-індикаторів сталого розвитку для різних ієрархічних рівнів управління, методичні підходи до визначення економічної ефективності екологічної інформації, пропозиції щодо вдосконалення системи державної статистики в умовах реалізації сталого розвитку, рекомендації щодо формування організаційного механізму інформаційного забезпечення підприємств.
Результати дослідження можуть використовуватися державними органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування при формуванні стратегічних планів державного та регіонального розвитку.
Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Сумського державного університету при викладанні дисципліни "Інформаційні системи в менеджменті".
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладений авторський підхід до вирішення наукового завдання стосовно інформаційно-аналітичного забезпечення екологічно сталого розвитку. З опублікованих у співавторстві робіт у дисертації використані тільки ті ідеї і положення, що були запропоновані особисто автором.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і результати дисертаційної роботи доповідалися на наукових і науково-технічних конференціях, у тому числі: щорічних науково-технічних конференціях викладачів, аспірантів і студентів економічного факультету Сумського державного університету (Суми, 2001-2003 рр.); Першій Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми управління" (Київ, 2001 р.); Дев'ятій Міжнародній науково-практичній конференції "Економіка для екології" (Суми, 2002 р.); Першій та Третій щорічних Всеукраїнських конференціях "Екологічний менеджмент у загальній системі управління" (Суми, 2001 р., 2003 р.).
Публікації. За результатами дисертації опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3,5 друкованих аркуша, з яких особисто автору належить 2,9 друкованих аркуша, у тому числі: 1 навчальний посібник (у співавторстві), 1 колективна монографія (у співавторстві), 3 статті в наукових спеціалізованих виданнях (із них 1 у співавторстві), 7 публікацій у матеріалах конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 213 сторінок, у тому числі 12 таблиць, що займають 7 стор., 14 рисунків - 12 стор., список використаних джерел із 162 найменувань - 15 стор. Обсяг основного тексту дисертації складає 179 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми, формулюються мета, основні задачі, предмет та об'єкт дослідження, наводяться методи дослідження, висвітлюються наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, їх апробація та використання, подані відомості про публікації автора, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі "Теоретичні основи інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку" досліджені проблеми екологічної стратегії у контексті сталого розвитку, розглянуті гносеологічні аспекти виміру та інформаційного забезпечення екологічно сталого розвитку, проаналізовані сучасний стан та особливості організації інформаційного забезпечення сталого розвитку в Україні.
Кризовий стан навколишнього природного середовища і значне погіршення умов життєзабезпечення людства вимагають корінної зміни пріоритетів і вибору нових стратегічних напрямків розвитку. Мова йде про формування екологічної парадигми сучасної соціально-економічної політики - концепції сталого розвитку.
Класичним вважається погляд на сталий розвиток як такий, що забезпечує необхідний рівень стабільності та гармонійності людської діяльності і характеризується певним колом взаємозв'язаних факторів та аспектів: політико-правових, економічних, екологічних, соціальних, інформаційних, міжнародних. Сталий розвиток складних соціо-еколого-економічних систем забезпечується завдяки розробленню і впровадженню відповідної державної екологічної політики.
Під державною екологічною політикою в дисертації розуміється цілісна сукупність методів та інструментів управління, за допомогою яких організуються, регулюються і координуються процеси охорони навколишнього середовища і природокористування у взаємозв'язку з виробничими та соціально-економічними процесами, відтворюється якість довкілля як специфічне суспільне благо, задовольняються сировинні і екологічні потреби.
Системний аналіз теоретико-методологічних підходів до визначення поняття "соціо-еколого-економічна система" показав, що центральне місце в концепції сталого розвитку займають проблеми задоволення екологічних і сировинних потреб сучасних і майбутніх поколінь людей, урахування довгострокових екологічних наслідків економічних рішень, забезпечення включення цілей екологічної безпеки в політику і практику соціально-економічного розвитку. В дисертації зроблено висновок про визначальну роль екологічного фактору в забезпеченні сталого розвитку.
Виходячи з цього висновку, в роботі головна увага приділяється дослідженню економічної сутності таких основних принципів сталого розвитку, як принцип забезпечення екологічної сталості довкілля; принцип платності природокористування; принцип альтернативних витрат; принцип використання найкращої з доступних екологічно чистих технологій; принцип застереження деградації природного середовища; принцип урахування критичних навантажень на довкілля і принцип доступності екологічної інформації. У роботі доведено, що саме ці принципи є основними у забезпеченні сталого розвитку складних соціо-еколого-економічних систем. Вони є взаємозв'язаними та такими, які через урахування впливу (дії) екологічного фактору на суспільні відносини формують основи сталого розвитку країни в широкому розумінні цього поняття.
Аналіз літературних джерел дозволив, виходячи з позицій екологічної сталості економічного розвитку, виділити такі його основні типи: сильної сталості, слабкої сталості і традиційного техногенного типу розвитку (табл. 1).
Однією із важливих науково-методичних задач, пов'язаних з практичною реалізацією концепції сталого розвитку, є подальший розвиток системи еколого-економічних показників (індикаторів).
Таблиця 1.
Типи екологічної сталості економічного розвитку
|
Критерії оцінки |
Техногенний тип |
Сталий тип |
||
|
Слабка сталість |
Сильна сталість |
|||
|
Ступінь екологічності економіки |
Природоємна економі-ка, необмежений ринок |
Екологозбалансована еко-номіка. "Зелені" ринки, що регулюються інстру-ментами економічного стимулювання |
Максимально еколого-збалансована "зелена" еко-номіка, що жорстко регулюється для мінімі-зації вилучення ресурсів |
|
|
Стратегія управління |
Орієнтація на експлу-атацію ресурсів, досягнен-ня економічних цілей (максимізація економіч-ного зростання, ВВП, ВНП) |
Ресурсоохоронна пози-ція. Модифіковане еко-номічне зростання (при-стосований для "зеленого" виміру ВВП, ВНП) |
Орієнтація на макси-мальне збереження ре-сурсів. Стабілізація або зменшення масштабів економіки і кількості населення |
|
|
Можливість заміни природ-ного капіталу на техногенний |
Можливість заміни необ-межена завдяки розвитку ринку і НТП |
Заміна можлива, але необхідне збереження загального агрегованого запасу усіх видів капіталу |
Природний і техноген-ний капітал доповнюють один одного і не можуть бути повністю замінені. Необхідне збереження природного капіталу |
|
|
Етика |
Підтримка традиційних поглядів: пріоритет прав і інтересів сучасного поко-ління, антропоцентризм відносно природи, максимі-зація споживання |
Розширення системи погля-дів: рівність між поколін-нями, антропоцентризм відносно природи, зміна споживацької поведінки |
Подальше розширення системи поглядів: інте-реси колективу вище індивідуальних, первинна цінність екосистем, жорст-ке обмеження споживання |
Показники сталого розвитку, визначені ООН, були вивчені і перероблені Євростатом на основі оптимізації їх кількості і доцільності застосування для країн Європи. Дослідження Євростату дозволили сформувати оптимальну систему показників сталого розвитку, яка містить у собі чотири блоки: екологічний, економічний, соціальний, інституціональний.
На підставі аналізу теоретично-методичних підходів до формування системи показників-індикаторів сталого розвитку в дисертації відзначається, що здійснення обґрунтованої політики сталого розвитку в Україні можливе лише за умови функціонування сучасної інформаційної бази з використанням комплексної системи показників сталого розвитку.
Для забезпечення методологічного зіставлення формування системи показників сталого розвитку в Україні повинно здійснюватися в методологічних і робочих рамках, запропонованих Комісією з питань сталого розвитку ООН, але з урахуванням структури української економіки, рівня розвитку продуктивних сил, системних реформ суспільно-економічних відносин.
У роботі показано, що існуючі різнорівневі системи інформаційно-аналітичного забезпечення процесу реалізації концепції сталого розвитку в Україні не відповідають сучасним вимогам та стримують їх впровадження. Аналітичний огляд вітчизняного досвіду показує, що найбільшого поширення набули такі інструменти інформаційного забезпечення екологічно сталого розвитку, як екологічні баланси, екологічний облік, екологічний контролінг та екологічний аудит.
Аналіз літературних джерел дозволив зробити висновок про те, що розроблення екологічного блоку системи показників сталого розвитку потребує поетапного переходу від використання окремих екологічних показників-індикаторів до узагальнених індексів екологічної стійкості територій, які повинні враховувати всі сировинно-енергетичні та грошові потоки, що існують між природною та економічною підсистемами. Вони повинні характеризувати взаємозв'язок між елементами природного та антропогенного середовищ, кількість та якість природних ресурсів, діяльність людини та її наслідки для навколишнього середовища, а також реакцію суспільства на ці наслідки.
У другому розділі "Науково-методичні аспекти інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку" сформовані принципи науково-інформаційного забезпечення сталого розвитку, розроблені науково-методичні підходи до оцінки та прогнозування рівня сталості розвитку соціо-еколого-економічних систем на макроекономічному рівні, розроблена система показників локальної сталості еколого-економічних систем.
На основі аналізу інформаційних аспектів сталого розвитку в роботі були розроблені принципи його інформаційного забезпечення. Основною метою формування принципів інформаційного забезпечення сталого розвитку є забезпечення: об'єктивної і комплексної оцінки внеску конкретної організації (регіону, країни) у реалізацію концепції сталого розвитку; порівнянності інформаційних даних попередніх і наступних періодів, а також порівнянності інформації між окремими суб'єктами інформаційного процесу; достовірності відображення питань, що є значущими для всіх зацікавлених сторін.
Принципи згруповані:
системоутворюючі принципи: контексту міжнародної рівності і взаємозалежності, безперервності інформаційного процесу, відкритості підготовки інформації, участі в інформаційному процесі усіх зацікавлених сторін, верифікованості інформації;
принципи, що визначають зміст інформаційного забезпечення: контексту сталого розвитку, комплексності, значущості, репрезентативності;
принципи, що стосуються якості і достовірності інформації: точності, об'єктивності, порівнянності;
принципи, що стосуються доступності інформації: однозначності, актуальності.
У дисертації запропоновані науково-методичні підходи до оцінки та прогнозування рівня сталості розвитку соціо-еколого-економічних систем на макроекономічному рівні. На основі "правила незмінності основного капіталу" (країна, економіка якої залежить від видобутку невідновлюваних природних ресурсів, повинна реінвестувати природну ренту для забезпечення незмінності реального споживання в часі) була встановлена залежність між рівнем сталості і пов'язаним з ним накопиченням основного капіталу.
У роботі розглядаються три види основного капіталу: створений людиною - Km; людський (інформація, знання, вміння) - Kh; природний - Kn.
Правило незмінності основного капіталу можна формалізувати так:
, при . (1)
Загальні умови незмінності основного капіталу, що визначають сталість розвитку соціо-еколого-економічних систем на макроекономічному рівні, можна визначити за допомогою виробничої функції як нерівність:
, (2)
де - загальне накопичення; dm - коефіцієнт амортизації створеного людиною капіталу; dh - коефіцієнт амортизації людського капіталу; dn - коефіцієнт амортизації природного капіталу.
У дисертаційній роботі розглядаються два підходи до забезпечення сталого розвитку на макроекономічному рівні: економічний і екологічний. При економічному підході "правило незмінності основного капіталу" трансформується в таке: запас капітальних активів країни не повинен зменшуватися у часі (табл. 2). При екологічному підході система розвивається стало за умов, коли вона повністю відтворює свої характеристики після екологічного деструктивного впливу.
Для оцінки рівня сталості розвитку соціо-еколого-економічних систем на макроекономічному рівні у дисертації запропоновано використовувати індекс сталості (Z), який визначається за формулою:
, (5)
де Y - валовий внутрішній продукт.
Таблиця 2.
Умови забезпечення екологічної сталості економічного розвитку
|
Рівень сталості розвитку |
Формалізована характеристика сталості |
Умови сталості розвитку |
|
|
Слабка сталість |
(3) |
Має місце у випадку, коли перевага віддається інвестиціям в основні засоби виробництва (Km) та людський капітал (Kh) |
|
|
Сильна сталість |
(4) |
Має місце у випадку, коли сумарні запаси природного капіталу країни не скорочуються |
У таблиці 3 подані результати розрахунків індексу сталості розвитку окремих країн світу. На рисунку 1 подана динаміка зміни індексу сталості розвитку України.
Таблиця 3.
Оцінка сталості розвитку окремих країн (2001 р.)
|
Країна |
Валове внутрішнє накопичення |
Амортизація створеного капіталу |
Амортизація природного капіталу |
Індекс сталості розвитку* |
|
|
Країни зі сталим розвитком |
|||||
|
Японія |
33 |
14 |
2 |
+17 |
|
|
Фінляндія |
28 |
15 |
2 |
+11 |
|
|
США |
18 |
12 |
3 |
+3 |
|
|
Країни з умовно сталим розвитком |
|||||
|
Мексика |
24 |
12 |
12 |
0 |
|
|
Великобританія |
18 |
12 |
6 |
0 |
|
|
Країни з несталим розвитком |
|||||
|
Ефіопія |
3 |
1 |
9 |
-7 |
|
|
Індонезія |
20 |
5 |
17 |
-7 |
*Примітка. Розрахунок індексу проводився без урахування амортизації людського капіталу, визначення якого має дискусійну основу із-за суперечності впливу інформаційної складової на прийняття рішень щодо сталого розвитку.
Рис. 1. Динаміка зміни індексу макроекономічної сталості розвитку
У роботі зроблено висновок про несталий розвиток економіки України. Причому при підвищенні темпів зростання ВВП індекс сталого розвитку (Z) зменшується. Це обумовлено значною часткою внеску екологічно небезпечних галузей промисловості при формуванні ВВП України, зокрема чорної металургії.
Еколого-економічна підсистема регіону (локальний рівень) є базовою, тією, яка визначає сталий стан і розвиток двох інших підсистем: соціально-економічної і соціально-екологічної. Збалансованість еколого-економічної підсистеми регіону можна охарактеризувати природоємністю виробничої системи регіону (включаючи господарську діяльність домогосподарств), экологоємністю та самовідновлюваним потенціалом природного середовища регіону. Эколого-економічну підсистему можна вважати екологічно стійкою, якщо інтегральна природоємність суб'єктів господарювання і домогосподарств регіону не перевищує відтворювальні можливості природно-ресурсного й екологічного потенціалів довкілля.
Аналіз показав, що задача пошуку індикаторів і критеріїв сталості розвитку зводиться до визначення ступеня збалансованості функціонування соціо-еколого-економічних систем. У дисертації пропонується доповнити систему існуючих екологічних показників індикаторами екологічної збалансованості (ІЕЗ). ІЕЗ пропонується поділити на дві групи: індикатори збалансованого використання природно-ресурсного потенціалу території та індикатори збалансованого використання асиміляційного потенціалу навколишнього середовища (табл. 4).
Перша група індикаторів характеризує рівновагу між об'ємами споживання природних ресурсів та об'ємами їх штучного або природного відновлення протягом певного часу. Індикатори збалансованого використання природно-ресурсного потенціалу поділяються за видами природних ресурсів та можливостями їх відтворення. Для відтворювальних природних ресурсів (рослинні, тваринні, земельні та інші) пропонуються такі індикатори екологічної збалансованості: індикатор відновлення природного ресурсу; індикатор зміни запасів природного ресурсу; індикатор природної відтворюваності ресурсу; індикатор забезпечення природного ресурсу за рахунок власних природних ресурсів території. Для невідтворюваних природних ресурсів показниками еколого-економічної збалансованості можуть бути: індикатор ефективного використання природного ресурсу; індикатор заміщення природного ресурсу.
Індикаторами збалансованого використання асиміляційного потенціалу території є такі: індикатор асиміляції відходів у навколишньому середовищі; індикатор швидкості асиміляції відходів; індикатор екологічної безпеки. Значення індикаторів екологічної збалансованості визначаються на основі відповідних екологічних балансів. Рівень еколого-економічної збалансованості як однієї з характеристик сталого розвитку системи поділяється за критеріальними ознаками: система екологічно збалансована, незбалансована, перебуває у критичному стані.
У третьому розділі "Інформаційно-комунікаційні аспекти управління екологічно сталим розвитком" сформовані методичні основи визначення економічної ефективності використання екологічної інформації, розроблені пропозиції щодо формування інформаційної системи організації, розглянуто процес реформування системи державної статистики в умовах сталого розвитку.
Таблиця 4.
Індикатори екологічної збалансованості локальних систем
|
Найменування індикатора |
Формула для розрахунку індикатора |
Вимоги до індикатора |
|
|
1. Індикатори збалансованого використання природно-ресурсного потенціалу |
|||
|
1.1 Індикатор відновлення природного ресурсу (для відтворюваних природних ресурсів) |
де Ввик - обсяг споживання даного виду природного ресурсу території; Ввід.пр та Ввід.ш. - відповідно обсяг відновлення ресурсу природним та штучним шляхами |
1 |
|
|
1.2 Індикатор зміни запасів природного ресурсу (для відтворюваних) |
де , - враховані запаси природного ресурсу на кінець та на початок періоду |
1 |
|
|
1.3 Індикатор природної відтворюваності ресурсів (для відтворюваних) |
>1 |
||
|
1.4 Індикатор забезпеченості потреб за рахунок власних природних ресурсів території |
де та - відповідно обсяг споживання власного природного ресурсу та загальний обсяг його споживання на даній території |
<1 |
|
|
1.5. Індикатор ефективності використання природного ресурсу |
де , - відповідно темпи зростання знов доданої вартості у галузях, де використовуються власні природні ресурси та темпи їх використання |
>1 |
|
|
1.6. Індикатор заміщення природного ресурсу |
де - темпи використання невідтворюваних природних ресурсів та темпи заміни їх на відтворювані |
>1 |
|
|
2. Індикатори збалансованого використання асиміляційного потенціалу |
|||
|
2.1 Індикатор асиміляції відходів |
де - маса відходів, що надійшли у навколишнє середовище; - маса відходів, що асимільовано у довкіллі |
=1 |
|
|
2.2 Індикатор швидкості асиміляції відходів |
де - темпи зміни кількості відходів, що надійшли у навколишнє середовище; - темпи зміни концентрації шкідливих речовин у навколишньому середовищі |
>1 |
|
|
2.3 Індикатор екологічної безпеки |
де Сі - концентрація і-ї речовини у навколишньому середовищі; ГДКі - гранично допустима концентрація і-ї речовини |
1 |
У роботі доведено, що без достовірної та релевантної інформації щодо стану та змін у соціальній, економічній та екологічній підсистемах територіальної системи неможливо здійснювати стратегічне управління сталим розвитком. У той самий час інформаційне забезпечення сталого розвитку пов'язане зі збором, обробкою, поширенням та використанням значних масивів інформації та витратами. Ці процеси потребують значних коштів. Тому доцільним є визначення економічного ефекту та економічної ефективності цих витрат. Аналіз показав, що існуючі на цей час науково-методичні підходи до оцінки економічної ефективності екологічної інформації недостатньо розроблені й потребують свого вдосконалення.
У дисертації під економічним ефектом використання екологічної інформації при розробленні та впровадженні заходів щодо забезпечення екологічно сталого розвитку розуміють сумарну економію або відвернуті втрати матеріальних, трудових та фінансових ресурсів у суб'єктах господарської діяльності та у населення. Економічний ефект від використання екологічної інформації проявляється у прирості або запобіганні втратам чистої продукції, додатковому прибутку від зниження собівартості продукції у виробничій сфері; економії витрат на здійснення послуг у невиробничій сфері; збільшенні доходів та зменшенні витрат у домогосподарствах.
У роботі обґрунтовується висновок про те, що сама по собі екологічна інформація не забезпечує економічний ефект, але підвищує обґрунтованість та ефективність заходів, спрямованих на підвищення рівня сталості соціально-економічного розвитку. Тому економічний ефект від використання екологічної інформації є складовою частиною загального економічного ефекту від реалізації заходів щодо забезпечення екологічно сталого розвитку. Його величина визначається як різниця між економічним результатом використання екологічної інформації за розрахунковий період і сумою витрат на її збір, обробку та використання.
Економічний ефект від використання екологічної інформації визначається за кожним управлінським рішенням або їх комплексам, взятим на основі даного виду інформації за формулою:
(6)
де - економічний результат від використання екологічної інформації m-го виду для k-го управлінського рішення n-го користувача у році t; - коефіцієнт дисконтування економічних результатів від використання екологічної інформації, одержаних протягом періоду Т; - сукупні витрати на одержання m-го виду екологічної інформації для k-го управлінського рішення n-го користувача; K, N, M, T - відповідно кількість управлінських рішень, де використовується М видів екологічної інформації N користувачами протягом розрахункового періоду Т.
Економічний результат від використання екологічної інформації визначається як сума економії коштів на здійснення управлінських рішень щодо забезпечення сталого розвитку та частки від економічного ефекту реалізації самого управлінського рішення за формулою:
(7)
де , - приведені витрати на здійснення управлінського рішення щодо забезпечення сталого розвитку за базовою стратегією (без використання екологічної інформації) та за прийнятою стратегією (з використанням екологічної інформації); - економічний ефект від здійснення управлінського рішення, сформованого на основі використання екологічної інформації (визначається як зменшення поточних або запобігання майбутнім втратам господарських суб'єктів; - коефіцієнт участі екологічної інформації у економічному ефекті здійснення управлінського рішення.
Економічна ефективність екологічної інформації визначається відношенням економічного результату від її використання до сукупних витрат, пов'язаних з одержанням та використанням екологічної інформації.
У роботі були вирішені питання щодо вдосконалення комунікаційних процесів у контексті сталого розвитку. Сучасні вимоги до сталого розвитку потребують організації комунікаційних процесів на якісно новому рівні. Комунікації слугують засобом, що з'єднує організацію з зовнішнім середовищем, та є інтегруючим механізмом, що поєднує функції і методи управління, сприяє розробленню й прийняттю управлінських рішень, забезпечуючи загальну ефективність управління.
Проведений в дисертації аналіз сутності поняття ''комунікація'' дозволив запропонувати таке уточнене його визначення. У системі управління комунікація - це процес обміну інформацією в системі свідомо встановлюваної взаємозалежності, в якій учасники процесу обмінюються її змістом за допомогою різноманітних форм зв'язку, що базуються на взаємовідносинах та спрямовані на досягнення цілей організації.
Відмінністю запропонованого в роботі трактування комунікаційного процесу є те, що процес комунікації одночасно розглядається і як процес інформаційно-аналітичного забезпечення екологічно сталого розвитку на мікро- та макрорівнях.
Основною метою комунікаційних процесів є забезпечення адекватного сприйняття інформації, яка слугує предметом обміну та правильне використання технології передачі повідомлення. На рис. 2 наведена розширена схема комунікаційного процесу, де детально розглянуті всі стадії трансформації інформації в процесі прийняття управлінських рішень щодо сталого розвитку.
Створення інформаційної бази процесу прийняття рішень в управлінні сталим розвитком повинно здійснюватися в безпосередньому зв'язку із реалізацією перспективної моделі державної статистики України. З огляду на багатоаспектність і неоднозначність динаміки економічного і соціального розвитку України створення сучасної статистичної системи потребує перегляду й удосконалювання процесу управління державною статистикою на основі забезпечення його комплексності та послідовності.
У роботі визначені основні напрямки та сформовані основні елементи програмного забезпечення реформування статистичної системи та її адаптації до вимог екологічно сталого розвитку.
Визначено, що основна мета реформування статистичної системи полягає у створенні цілісної моделі державної статистики, адаптованої до процесу реалізації концепції сталого розвитку і спроможної найбільш повно задовольняти потреби органів управління й інших користувачів в об'єктивній статистичній інформації на рівні держави, регіонів, окремих організацій.
У роботі запропоновані основні програмні заходи щодо реформування системи державної статистики в контексті екологічно сталого розвитку в таких напрямках: реформування системи статистичних показників; перехід до нових форм статистичного спостереження; удосконалення методології комплексного аналізу діяльності у контексті сталого розвитку; впровадження системи державних класифікаторів і реєстрів; впровадження сучасних методів формування інформаційних фондів та інформаційних технологій; удосконалення системи поширення статистичної інформації; удосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів у галузі державної статистики; міжнародне співробітництво у галузі статистики; удосконалення системи перспективного планування і програмування статистичної діяльності.
Рис. 2. Схема комунікаційного процесу екологічно сталого розвитку на мікро- та макрорівнях
ВИСНОВКИ
Узагальнення науково-методичних та практичних результатів дисертаційного дослідження дало змогу зробити такі висновки.
1. Кризовий стан навколишнього природного середовища і значне погіршення умов життєзабезпечення людства потребують корінної зміни пріоритетів і формування екологічної парадигми сучасної соціально-економічної політики, що втілюється в концепції сталого розвитку. Центральне місце в концепції сталого розвитку займають проблеми задоволення екологічних і сировинних потреб сучасних і майбутніх поколінь людей, урахування довгострокових екологічних наслідків економічних рішень, забезпечення включення цілей екологічної безпеки в політику і практику соціально-економічного розвитку.
2. Перехід людства до концепції сталого розвитку в контексті сучасної екологічної політики потребує формування і подальшого розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення. Існуюча система інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку в Україні не відповідає сучасним вимогам. Формування системи інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку в Україні повинно реалізовуватися в методологічних і робочих рамках, запропонованих Комісією з питань сталого розвитку ООН, але й з урахуванням внутрішньої специфіки.
3. Основними принципами інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку є такі: контекст міжнародної рівності і взаємозалежності, безперервність інформаційного процесу, відкритість підготовки інформації, участь в інформаційному процесі всіх зацікавлених сторін, верифікованість інформації, контекст сталого розвитку, комплексність, значущість, об'єктивність, репрезентативність, точність, порівнянність, однозначність, актуальність. екологічний сталий розвиток забезпечення
4. Сталість розвитку соціо-еколого-економічних систем на макроекономічному рівні визначається на основі "правила незмінності основного капіталу в часі" (створеного людиною матеріального капіталу; людського капіталу, пов'язаного з накопиченням інформації, знань, вмінь; природного капіталу).
5. Сталість соціо-еколого-економічних систем на локальному рівні (регіон) можна охарактеризувати природоємністю еколого-економічних підсистем регіону (враховуючи господарську діяльність домогосподарств), екологоємністю та самовідновлюваним потенціалом природного середовища регіону. Соціо-еколого-економічну систему можна вважати екологічно сталою (збалансованою), якщо інтегральна природоємність суб'єктів господарювання і домогосподарств регіону не перевищує відтворювальні можливості природно - ресурсного й екологічного потенціалів природного середовища.
У роботі пропонується екологічну сталість локальних соціо-еколого-економічних систем визначати за допомогою індикаторів екологічної збалансованості - індикаторів збалансованого використання природно-ресурсного потенціалу території та індикаторів збалансованого використання асиміляційного потенціалу навколишнього середовища.
6. Екологічна інформація є основою для обґрунтування і прийняття управлінських рішень щодо сталого розвитку, бере участь у формуванні екологічного, соціального й економічного ефектів. Економічний ефект від використання екологічної інформації втілюється у прирості або запобіганні втратам чистої продукції, додатковому прибутку від зниження собівартості продукції у виробничій сфері; економії витрат на здійснення робіт у невиробничій сфері; збільшенні доходів та зменшенні витрат у домогосподарствах та визначається як різниця між економічним результатом використання інформації за розрахунковий період і сумою витрат на збір, обробку та використання екологічної інформації.
7. Сучасні вимоги до розвитку підприємств потребують організації комунікаційних процесів на якісно новому рівні. Комунікації слугують засобом, що включає підприємство в зовнішнє середовище, і є інтегруючим механізмом, що поєднує функції і методи управління, сприяє розробленню і прийняттю управлінських рішень, забезпечуючи загальну ефективність управління.
8. Створення інформаційної бази процесу прийняття рішень в управлінні сталим розвитком повинно здійснюватися в безпосередньому зв'язку із реалізацією перспективної моделі державної статистики України. З огляду на багатоаспектність і неоднозначність динаміки економічного і соціального розвитку України створення сучасної статистичної системи потребує перегляду концепції вдосконалення процесу управління державною статистикою на основі забезпечення вимог сталого розвитку.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографії та монографічні видання:
Лебедь В.Н. Информационное обеспечение систем управления окружающей средой предприятия // Методы решения экологических проблем / Под ред. Л.Г. Мельника. - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2001. - С. 397-409.
Лебідь В.М. Комунікативні процеси в системі керування // Інформаційні системи в менеджменті: Навчальний посібник. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2005. - С. 72-95.
Статті у наукових фахових виданнях:
Кислый В.Н., Лебедь В.Н. Информационно-коммуникационные аспекты менеджмента организаций // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. - 2002. - № 7 (40). - С. 133-139. Особистий внесок: автором проведений аналіз комунікаційного процесу і виділені його базові елементи, запропонована розширена схема комунікаційного процесу.
Лебідь В.М. Принципи інформаційного забезпечення суспільства на макроекономічному рівні // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. - 2004. - № 6 (65). - С. 52-56.
Лебедь В.Н. Информационно-аналитическое обеспечение мирового устойчивого развития // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. - 2004. - № 5 (64). - С. 51-56.
Матеріали конференцій:
Кислый В.Н., Лебедь В.Н. Анализ и синтез информационной системы предприятия // Тезисы докладов научн.-техн. конф. преподавателей, сотрудников, аспирантов и студентов эконом. факультета. - Сумы: изд-во СумГУ, 2001. - С. 19-20. Особистий внесок: автором сформульовані задачі і розглянуті етапи аналізу і синтезу інформаційних потоків підприємства.
Кислый В.Н., Лебедь В.Н. Совершенствование информационного пространства субъекта хозяйствования в условиях реализации концепции устойчивого развития // Тезисы докладов научн.-техн. конф. преподавателей, сотрудников, аспирантов и студентов эконом. факультета. - Сумы: изд-во СумГУ, 2002. - С. 77-78. Особистий внесок: автором розроблені напрямки удосконалення системи комунікацій суб'єкта господарювання.
Кислый В.Н., Лебедь В.Н. Применение стандартов в управлении состоянием окружающей среды // Тезисы докладов научн.-техн. конф. преподавателей, сотрудников, аспирантов и студентов эконом. факультета. - Сумы: изд-во СумГУ, 2003. - С. 107. Особистий внесок: автором розглянуті особливості застосування міжнародних стандартів з управління навколишнім середовищем у системах інформаційного забезпечення.
Марченко Н.Ю., Лебедь В.Н. Информационное обеспечение систем управления окружающей средой предприятия // Тези доповідей Першої щорічної Всеукраїнської наук. конф. "Екологічний менеджмент у загальній системі управління". - Суми: Вид-во СумДУ, 2001. - С. 57-59. Особистий внесок: автором проведений аналіз системи інформаційного забезпечення екологічної політики підприємства.
Лебедь В.Н. Информационно-аналитическая система экологически устойчивого развития // Тези доповідей Третьої щорічної Всеукраїнської наук. конф. "Екологічний менеджмент у загальній системі управління". - Суми: Вид-во СумДУ, 2003. - С. 45-46.
Лебедь В.Н. Информационное обеспечение системы управления эколого-экономическими процессами на предприятии // Тезисы докладов Первой Международной научн.-практ. конф. "Современные проблемы управления". - К.: КНТУ, 2001. - С. 57-58.
Lebed V. The principle of information providing in conditions of realization ecologically stable development // Proc. 9-th International conference "Economics for Ecology" (ISCS' 2002). - Sumy (Ukraine), 2002. - P. 43-44.
АНОТАЦІЯ
Лебідь В.М. Організаційно-економічні основи інформаційно-аналітичного забезпечення екологічно сталого розвитку. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Сумський державний університет. Суми, 2006.
Дисертацію присвячено вирішенню наукових і практичних проблем формування і розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку.
У дисертації теоретично обґрунтовані принципи та розроблені методи визначення необхідних та достатніх умов забезпечення екологічно сталого розвитку національної економіки. На основі запропонованих принципів інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку розвинуті науково-методичні підходи до формування системи показників-індикаторів на локальному рівні. Удосконалені науково-методичні підходи до визначення економічної ефективності екологічної інформації.
Розроблені складові елементи комунікаційно-інформаційної системи підприємства. Обґрунтовані напрямки вдосконалення системи державної статистики в умовах реалізації сталого розвитку.
Ключові слова: екологічно сталий розвиток, інформаційне забезпечення, показник-індикатор, комунікаційно-інформаційна система, ефективність інформації.
АННОТАЦИЯ
Лебедь В.Н. Организационно-экономические основы информационно-аналитического обеспечения экологически устойчивого развития. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Сумский государственный университет. Сумы, 2006.
Цель диссертационного исследования состоит в разработке научно-методических подходов к формированию информационно-аналитического обеспечения экологически устойчивого развития социально-экономических систем.
Системный анализ подходов к определению понятия "социо-эколого-экономическая система" показал, что центральное место в концепции устойчивого развития занимают проблемы удовлетворения экологических и сырьевых потребностей современных и будущих поколений людей, учет долгосрочных экологических последствий экономических решений, обеспечение включения целей экологической безопасности в политику и практику социально-экономического развития. В диссертации сделан вывод о превалирующей роли экологического фактора в обеспечении устойчивого развития.
В диссертации был проведен ретроспективный анализ процессов измерения и информационного обеспечения экологически устойчивого развития. Теоретически обоснованы принципы и разработаны методы определения необходимых и достаточных условий обеспечения экологически устойчивого развития национальной экономики и формирования на этой основе оптимальных соотношений между капиталом, живым трудом и природным капиталом.
Дальнейшее развитие получили научно-методические подходы к формированию системы экологических, экономических, социальных и институциональных показателей-индикаторов устойчивого развития для различных иерархических уровней управления.
Уточнены и дополнены принципы информационно-аналитического обеспечения устойчивого развития на основе соблюдения требований сопоставимости и комплексности экологической, экономической и социальной информации.
На основе учета вклада экологической информации в интегральный эколого-экономический эффект хозяйственной деятельности получили развитие научно-методические подходы к определению экономической эффективности экологической информации.
На основе системного анализа в диссертации разработаны элементы коммуникационно-информационной системы как составляющей общей системы управления организацией на принципах устойчивого развития.
В диссертации коммуникации рассматриваются как средство, которое включает организацию во внешнюю среду и является интегрирующим механизмом, соединяющим функции и методы управления, способствующим разработке и принятию управленческих решений, обеспечивающим общую эффективность управления. В работе проведен анализ сущности понятия "коммуникационный процесс" и предложено его уточненное определение. Отличием предложенной трактовки коммуникационного процесса является то, что процесс коммуникации одновременно рассматривается в работе и как процесс информационно-аналитического обеспечения экологически устойчивого развития на микро- и макро-уровнях.
Создание информационной базы процесса принятия решений в управлении устойчивым развитием должно осуществляться в непосредственной связи с реализацией перспективной модели государственной статистики Украины. Учитывая многоаспектность и неоднозначность динамики экономического и социального развития Украины, создание современной статистической системы на основе обеспечения требований устойчивого развития требует пересмотра отдельных положений концепции реформирования государственной статистики.
В работе предложены основные программные мероприятия по реформированию системы государственной статистики в контексте экологически устойчивого развития в таких направлениях: реформирование системы статистических показателей; переход к новым формам статистического наблюдения; совершенствование методологии комплексного анализа деятельности в контексте устойчивого развития; внедрение системы государственных классификаторов и реестров; внедрение современных методов формирования информационных фондов и информационных технологий; совершенствование системы распространения статистической информации; совершенствование системы подготовки, переподготовки и повышения квалификации кадров в отрасли государственной статистики; международное сотрудничество в области статистики; совершенствование системы перспективного планирования и программирования статистической деятельности.
...Подобные документы
Сучасний стан проблеми сталого розвитку гірничодобувних підприємств. Особливості даної промисловості України. Природоохоронна діяльність та діагностика рівня забезпечення сталого розвитку ВАТ "Павлоградвугілля". Напрямки удосконалення його механізму.
дипломная работа [246,7 K], добавлен 14.05.2011Оцінка сталого розвитку в просторі економічного, екологічного та соціального вимірів. Ступінь гармонізації сталого розвитку. Оптимальне використання обмежених ресурсів. Характеристика та індикатори екологічного виміру. Стабільність соціальних систем.
реферат [23,0 K], добавлен 30.05.2012Визначення позицій сталого розвитку. Основні принципи, на яких базується державна політика України щодо сталого розвитку. Економічні, соціальні, екологічні індикатори сталого розвитку. Особливості інтегрування України в світовий економічний простір.
реферат [22,5 K], добавлен 06.12.2010Сутність регіонального розвитку, роль держави в його регулюванні в умовах перехідного періоду до ринку. Правове забезпечення державної регіональної політики в Україні. Аналіз економічних та соціальних показників, які характеризують сучасний стан регіонів.
контрольная работа [3,1 M], добавлен 16.02.2012Ідентифікація загроз економічної безпеки підприємства в процесі взаємодії з різними суб’єктами господарювання. Методи формування аналітичного інструментарію забезпечення економічної безпеки. Заходи по удосконаленню фінансово-економічної безпеки.
статья [344,4 K], добавлен 13.11.2017Підприємство як суб'єкт господарювання, основні етапи його створення. Бізнес-планування як складова забезпечення розвитку торговельного підприємства. Аналіз торговельної діяльності підприємства ТОВ "Вініл". Сучасний стан та перспективи розвитку.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 09.10.2013Розробка довгострокового плану забезпечення реалізації цілей і завдань підприємства, забезпечення фінансової та економічної безпеки, планування розподілу ресурсів організації в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Безпека інвестиційної діяльності.
статья [43,9 K], добавлен 31.08.2017Теоретичні засади розвитку малого бізнесу. Характеристика ринкового середовища господарювання підприємства малого бізнесу. Нормативно–правове забезпечення сталого розвитку малого бізнесу в Україні. Стан та перспективи розвитку малого бізнесу.
курсовая работа [60,0 K], добавлен 30.03.2007Принципи, категорії і закони економічної науки. Поділ праці та економічна діяльність. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво. Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми. Формування глобальної економічної системи.
курс лекций [2,2 M], добавлен 28.11.2010Еволюція і суть концепції сталого розвитку: цілі, завдання, критерії, механізми та інструменти фінансування. Економічний розвиток України: структура, тенденції, екологічний, соціальний і гуманітарний стан. Напрями стимулювання сталого розвитку України.
реферат [433,8 K], добавлен 19.04.2012Проблеми та шляхи вдосконалення пенсійної системи України. Система пенсійного забезпечення в Україні. Основні фактори незадовільного функціонування системи. Реалізація валютної політики. Економічні показники розвитку країни в останні півтора роки.
реферат [32,3 K], добавлен 31.01.2014Визначення основних принципів та умов здійснення підприємницької діяльності. Ознайомлення із базовими положенням Програми для підтримки розвитку бізнесу в країні; особливості їх використання для ресурсного та інформаційного забезпечення підприємництва.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 21.03.2011Історичний процес виникнення та розвитку системи економічних ідей та поглядів. Періодизація історії економічних вчень. Економічні вчення епохи доринкової економіки, нерегульованої та регульованої ринкової економіки. Формування політичної економії.
презентация [4,4 M], добавлен 25.03.2013Сутність економічних систем та формаційний і цивілізаційний підходи до вивчення суспільства. Ринкова економіка вільної конкуренції та сучасний капіталізм. Характерні риси адміністративно-командної системи і національні моделі організації господарства.
контрольная работа [21,2 K], добавлен 08.10.2010Визначення сутності і змісту організації стратегічної програми розвитку на підприємстві. Аналіз господарської діяльності та фінансово-економічних показників ПАТ "Вінницяспецавтотранспорт". Оцінка стратегічної позиції на ринку послуг вантажних перевезень.
дипломная работа [892,1 K], добавлен 28.01.2014Розміщення залізничного транспорту України, сучасний стан галузі. Проблеми забезпечення залізниці України транспортом. Загальні економічні показники роботи цеху з виробництва запасних частин. Основні заходи по підвищенню ефективності виробництва.
курсовая работа [10,9 M], добавлен 11.11.2010Економічна сутність інвестицій, сучасний стан інвестиційної політики в Україні. Проблеми формування механізмів залучення інвестиційних ресурсів у розвиток економіки. Критерії розподілу капітальних видатків для забезпечення ефективного зростання економіки.
курсовая работа [155,6 K], добавлен 24.03.2019Закономірності розвитку капіталістичної економічної системи. Ознаки капіталізму вільної конкуренції. Особливості розвитку перехідних економік. Етапи еволюції соціалістичної економічної формації. Основні форми монополій. Риси радянського соціалізму.
презентация [514,2 K], добавлен 24.09.2015Напрямки вивчення питання аналізу і оцінки фінансового стану підприємств, їх важливості з позиції забезпечення подальшого розвитку, системи показників і чинників, що впливають на їх проведення у працях відомих представників вітчизняної економічної думки.
контрольная работа [6,5 K], добавлен 13.03.2012Розглянуто інвестиційний клімат сектору та його вплив на конкурентоспроможність сількогосподарських підприємств з виробництва органічної продукції. Проаналізовано динаміку показників розвитку ринку органічного виробництва. Огляд перспектив розвитку ринку.
статья [62,0 K], добавлен 11.09.2017
