Оцінка рівня та способу життя населення регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

АВТОРЕФЕРАТ

з теми: «Оцінка рівня та способу життя населення регіону»

Спеціальність 08.10.01

розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Тридід Сергій Олександрович

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Харківському національному економічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Кизим Микола Олександрович

Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (м. Харків), директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Бубенко Павло Трохимович,

Північно-Східний науковий центр

НАН і МОН України (м. Харків), директор

кандидат економічних наук, доцент

Узунов Федір Володимирович

Університет економіки управління (м. Сімферополь), перший проректор

Провідна установа - Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, кафедра

Міністерство освіти і науки України, м. Полтава

Захист відбудеться 10.02. 2006 р. о 10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.089.01, у Харківській національній академії міського господарства за адресою: 61002, Україна, м. Харків, вул. Революції, 12, в залі засідання Вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської національної академії міського господарства за адресою: 61002, Україна, м. Харків, вул. Революції, 12.

Автореферат розісланий 10.01. 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Момот Т. В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Високий рівень життя населення є визначальною ознакою сталого розвитку суспільства, основою життєдіяльності держави. Процес інтеграції України у світове співтовариство перевів цю категорію до першорядних при визначенні соціально-економічної політики держави.

В 2005 р. Україна серед 177 країн світу за показником "рівень життя населення" була на 78-му місці, в 2004 р. - на 70-му. Досить низький рівень життя населення, а також тенденції до його погіршення спонукали Уряд України до перегляду соціально-економічної політики країни з метою підвищення рівня життя населення регіонів за рахунок покращення його способу.

В свою чергу, доводиться констатувати, що сьогодні в практиці управління соціально-економічним розвитком регіонів країни високий рівень та гарний спосіб життя населення ще не стали головною метою. Потребують теоретичного обґрунтування і методи оцінки рівня та способу життя населення.

Рішенню окремих задач цієї проблеми присвячені роботи багатьох вітчизняних і закордонних учених таких як: С. Айвазяна, А. Альохіна, І. Бестужев-Лади, Д. Богині, П. Бубенко, Дж. Гелбрейта, М. Вороніна, М. Долішнього, С. Дорогунцова, О. Лібанової, В. Пономаренко, М. Кизима, Ф. Узунова, Г. Ковалевського, С. Валентея, А. Дауренбекова, В. Жеребіна, Т. Клебанової, Є. Кузнєцова, В. Майера, В. Мандибури, О. Новікової, Н. Римашевської, О. Сурікова, М. Толстих та інших.

Проте, цілий ряд аспектів проблеми оцінки рівня та способу життя населення потребують подальшого теоретичного обґрунтування. Серед таких слід назвати: розмежування понять “рівень”, “якість” та “спосіб” життя населення; розробка методик оцінки рівня та способу життя населення регіонів; аналіз впливу способу на рівень життя населення та інші.

Тому тема роботи, у якій розглядається науково-практичне завдання удосконалення теорії і практики оцінки рівня та способу життя населення регіонів країни, є актуальною.

Доцільність даного дослідження полягає в тому, що воно розвиває нові знання в цій області і забезпечує підвищення обґрунтованості управлінських рішень з розробки регіональних програм соціально-економічного розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Харківського національного економічного університету та Північно-Східного наукового центру за договором з Харківською обласною адміністрацією. В основу дисертації покладені теоретико-методологічні і практичні розробки, що є частиною досліджень науково-дослідної роботи “Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року” (номер державної реєстрації 0602U003496). При виконанні цього дослідження особисто дисертантом було запропоновано методику інтегральної оцінки рівня життя населення регіонів країни з використанням таксономічного методу.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в узагальненні і розвитку теоретичних і методичних основ, розроблені рекомендації щодо комплексної оцінки рівня способу життя населення регіонів, а також визначення їх взаємозв'язку.

Для досягнення поставленої мети в роботі поставлені і вирішені такі задачі: життя населення соціальний

дослідження існуючих підходів до визначення понять “рівень”, “якість” та “спосіб” життя населення;

уточнення та розмежування сутності понять “рівень” та “спосіб” життя населення;

узагальнення існуючих підходів до оцінки рівня та способу життя населення;

визначення теоретичних та практичних основ побудови інтегральних показників та систем окремих кількісних показників оцінки рівня та способу життя населення регіонів країни;

розробка підходу до якісної оцінки рівня і способу життя населення регіонів країни;

визначення впливу способу на рівень життя населення регіонів країни;

розробка теоретичних основ побудови матриці позиціонування регіонів країни в площині “рівень-спосіб життя населення”.

Об'єктом дослідження в роботі є процеси управління соціальним розвитком регіонів країни.

Предметом дослідження в дисертації є методи оцінки рівня та способу життя населення регіонів країни та визначення їх взаємозв'язку.

Методи дослідження. Теоретичним та методологічним підґрунтям дослідження виступають положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених.

У дисертаційній роботі використовувались такі методи емпіричного і теоретичного дослідження: логічний аналіз - для уточнення і розмежування понять “рівень” і “спосіб” життя населення; аналізу і синтезу - для оцінки впливу способу на рівень життя населення регіонів країни; статистичні методи моделювання (кластерний аналіз) - для побудови якісної оцінки рівня і способу життя населення регіонів країни; матричні методи - для побудови матриці позиціонування регіонів країни у площині “рівень-спосіб життя населення”, кореляційний аналіз - для визначення впливу способу на рівень життя населення регіонів країни.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативні документи з питань регулювання рівня та способу життя населення, офіційні статистичні дані щодо соціально-економічного стану 25-ти регіонів країни. Основна частина розрахунків виконана за допомогою ПК з використанням програмного забезпечення Statistica.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці комплексу теоретичних і методичних положень щодо оцінки рівня та способу життя населення регіонів:

вперше:

- розроблено комплексний підхід до позиціонування регіонів країни в площині “рівень - спосіб життя населення”, який базується на двовимірній матриці якісних оцінок, що забезпечує обґрунтований вибір політики їх соціально-економічного розвитку;

удосконалено:

- визначення поняття “рівень життя населення” з використанням структурно-логічної моделі характеристик життєдіяльності, що дає можливість більш точно охарактеризувати процес формування певного рівня життя населення в регіонах країни;

- визначення поняття “спосіб життя населення” на основі принципів включення окремих видів діяльності до його складу, що дозволило виділити компоненти його оцінки і забезпечити їх інтегрування;

одержали подальший розвиток:

- методика кількісної і якісної оцінок рівня життя населення регіонів країни, яка базується на інтегральному і системі часткових показників з використанням таксономічного методу та економіко-математичних моделей, що дає можливість об'єктивно комплексно оцінити це соціальне явище;

- методика оцінки способу життя населення регіонів країни на основі інтегрального показника і системі часткових показників з використанням економіко-математичних методів та моделей, що забезпечує комплексну оцінки цього соціального явища.

Практичне значення отриманих результатів. Наукове значення розроблених у дисертації нових наукових положень і методичних рекомендацій полягає в тому, що вони дозволяють вирішити науково-практичну задачу підвищення ефективності побудови стратегії соціально-економічного розвитку регіону шляхом оцінки впливу способу на рівень життя населення.

Практичне значення наукових положень, що були розроблені у роботі, полягає в тому, що вони втілені в конкретні методики і пропозиції з удосконалення методик оцінки рівня і способу життя населення, а також їх взаємозв'язку.

Методичні положення і практичні рекомендації дисертації впроваджені:

- при розробці “Стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року”.

Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Харківського національного економічного університету за курсом “Регіональна економіка” (довідка № 86/02-110 від 12.05.05).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно підготовленою науковою працею, у якій викладено авторський підхід до вирішення важливого наукового і практичного завдання - оцінки впливу способу на рівень життя населення регіону. Сукупність отриманих наукових результатів є підсумком авторського аналізу науково-практичних проблем, пов'язаних з рівнем та способом життя населення, та шляхів вирішення відповідних практичних завдань.

Конкретна особиста участь здобувача у роботах, виконаних у співробітництві, наведена в списку робіт: виділення компонентів оцінки рівня життя населення регіону в [1]; структурно-логічна модель характеристик життєдіяльності людини в [2]; виділення факторів, що впливають на рівень життя населення регіону, - в [4]; виділення компонент оцінок рівня життя населення регіону, що впливають на його спосіб, - в [6].

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати висвітлені у наукових публікаціях дисертанта, які доповідались й обговорювались на трьох науково-практичних конференціях, зокрема на науково-практичній конференції “Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року” (Харків, ХНЕУ, 2003 р.), на науково-практичній конференції “Проблеми гендерної тематики в Україні” (Харків, ХНЕУ, 2005 р.), на науково-практичній конференції “Економічні проблеми іноваційно-структурних перетворень в Україні” (Харків, ХНЕУ, 2005 р.).

Публікації. За результатами дослідження по темі дисертації опубліковано 7 наукових робіт загальним обсягом 2,35 ум. - друк. арк., із них у фахових виданнях - 3, з яких особисто авторові належить 1,81 ум. - друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел і додатків у тому числі 22 таблиці (на 14 сторінках) і 58 ілюстрацій (на 22 сторінках), основний текст викладений на 144 сторінках. Список використаних літературних джерел налічує 155 найменувань на 12 сторінках. Додатки розміщені на 5 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі дана загальна характеристика дисертаційної роботи, обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначені мета, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, охарактеризовано наукова новизна і практичне значення, подано інформацію про їх апробацію і впровадження у практику.

У першому розділі - “Теоретичні основи оцінки рівня життя населення регіонів країни” - уточнені визначення, а також особливості використання термінів, синонімічних за значенням з рівнем життя населення. Для розмежування цих понять побудовано структурно-логічну модель взаємозв'язку характеристик життєдіяльності людини (рис. 1).



Рис. 1. Структурно-логічна модель характеристик життєдіяльності людини

Обґрунтовано використання критерію “рівень життя” як найбільш адекватного для опису категорії життєдіяльності людини.

В рамках аналізу теорії і практики застосування поняття “рівень життя населення” в наукових дослідженнях зроблений порівняльний аналіз різних визначень поняття “рівень життя населення”.

В результаті проведеного дослідження у дисертації запропоноване використання такого визначення цього поняття: рівень життя населення характеризує досягнутий на визначений період часу в суспільстві рівень задоволення різноманітних потреб населення (не тільки фізичних, а і соціальних, інтелектуальних, духовних, політичних), який гарантується соціально-правовим забезпеченням умов життєдіяльності населення і обмежується рівнем економічного розвитку держави.

Розглянуті підходи до класифікації оцінок рівня життя населення. Описано переваги і недоліки основних із них, а також особливості оцінки рівня життя населення регіонів країни. Узагальнено існуючі методичні підходи до оцінки рівня життя населення, запропонована їхня класифікація, що дозволяє побудувати методику оцінки рівня життя населення регіонів країни, найбільш адекватну цілі дослідження. На основі цілей людини, а також аналізу думок вчених щодо цього питання, було запропоновано такий склад компонент кількісної оцінки рівня життя населення регіонів країни: прожити довге й здорове життя; мати доступ до засобів існування; отримати, поширити й оновити знання, мати сприятливе середовище проживання. На рис. 2 наведено компонентний склад кількісної оцінки рівня життя населення регіонів країни, а також окремі показники, за допомогою яких вони оцінюються.

Рис. 2. Компонентний склад та показники кількісної оцінки рівня життя населення регіонів

Комплексна оцінка, компонент й інтегральна оцінка рівня життя населення регіонів країни здійснюється за допомогою методу таксономії. Якісна оцінка рівня життя населення здійснюється за допомогою кластерного аналізу.

На рис. 3 зображена запропонована схема якісної оцінки рівня життя населення регіонів країни за допомогою методів кластерного аналізу.

Рис. 3. Схема якісної оцінки рівня життя населення регіонів країни

Отримані кластери регіонів країни мають такі якісні характеристики рівня життя населення: високий, середній, низький.

У другому розділі - “Теоретичні основи оцінки способу життя населення регіонів країни” - проведено аналіз різноманітних думок щодо сутності терміна “спосіб життя населення”, а також зв'язок цього терміна з термінами, що схожі з ним за значенням, довів синонімічність таких термінів, як спосіб та образ життя населення.

Результати проведеного дослідження свідчать, що система Законів України щодо сприяння покращенню способу життя населення не є відокремленою в спеціальний підрозділ права, а належить до різних галузей законодавства, і це дещо ускладнює активне провадження гарного способу життя серед населення країни.

Аналіз існуючих визначень поняття “спосіб життя” дозволив запропонувати таке його визначення - всі види життєдіяльності людини, в процесі яких створюються блага (труд, суспільно-політична діяльність) та формуються потреби, як духовні (побут, духовність, культура), так і фізіологічні (раціональне харчування).

За результатами проведеного дослідження існуючих методик оцінки способу життя населення встановлено, що компоненти, які найчастіше використовуються у методиках, є такі: “спорт”, “харчування” та “злочинність”, дещо менш частіше “культура та духовність”. В той же час, компоненти, що використовується найрідше: “туризм” та “санаторно-курортне дозвілля та оздоровлення”. Таким чином, у процесі побудови методики оцінки способу життя населення регіону було доведено, що найбільш доречно оцінювати спосіб життя за допомогою 4-х компонент: раціональне харчування, антисоціальна поведінка, культура та духовність, активний відпочинок і туризм.

У результаті дослідження було запропоновано оцінювати компоненти способу життя населення регіонів країни за допомогою таких показників (рис. 4).



Рис. 4. Компоненти та показники способу життя населення регіонів країни

Комплексна оцінка компонент й інтегральна оцінка способу життя населення регіонів країни здійснюється за допомогою таксономічного методу. Якісна оцінка способу життя населення регіонів країни проводиться згідно із запропонованою схемою, зображеною на рис. 3.

Отримані кластери регіонів країни мають такі якісні характеристики способу життя населення: гарний, задовільний, незадовільний.

У третьому розділі - “Аналіз впливу способу на рівень життя населення” - проведено апробацію запропонованих у першому та другому розділах підходів до оцінки рівня та способу життя населення регіонів країни.

Так, згідно з інтегральним кількісним показником, який розраховується за допомогою таксономічного методу, регіони країни у 2003 році з найвищим значенням рівня життя населення розподілились таким чином: Харківський (0,67412); Полтавський (0,55418); АР Крим (0,46963).

Щодо регіонів країни з найнижчим значенням інтегрального показника, то це: Волинський (0,03525); Житомирський (0,11108); Вінницький (0,11474).

Для визначення кількості кластерів, базуючись на значеннях компонент рівня життя населення, була побудована дендрограма агломеративної кластеризації регіонів України (рис. 5).

За допомогою методу k-середніх регіони країни за якісною характеристикою були розділені на 3 кластери в залежності від значення компонент рівня життя населення (рис. 6).

Далі дендрограми засвідчили наявність 3-хкластерів регіонів країни в залежності від рівня життя їх населення.

Згідно з розрахунками до 1-го кластеру (високий рівень життя) було віднесено регіони: АР Крим, Полтавський, Рівненський, Сумський, Тернопільський, Харківський. До 2-го кластера (середній рівень життя) увійшли такі регіони: Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Івано-Франківський, Київський, Луганський, Львівський, Миколаївський, Одеський. До складу 3-го кластера (низький рівень життя) увійшли такі регіони: Вінницький, Волинський, Житомирський, Закарпатський, Кіровоградський, Херсонський, Хмельницький, Черкаський, Чернівецький, Чернігівський.

Крім оцінки рівня життя населення, також було розраховано показник способу життя населення регіонів країни. Згідно із запропонованою методикою, в роботі на основі таксономічного методу розраховано значення інтегрального кількісного показника способу життя населення регіонів України. Найбільше значення інтегрального показнику способу життя населення в 2003 році мали такі регіони: Полтавський (0,37915); Вінницький (0,35008); Херсонський (0,34792). Щодо регіонів з найнижчим значенням інтегрального показника, то це: Луганський (0,00627), Київський (0,01852), Донецький (0,02683).

Для визначення кількості кластерів, базуючись на значеннях компонент способу життя населення регіонів країни, була побудована дендрограма агломеративної кластеризації регіонів України (рис. 7).

Дані дендрограми засвідчили наявність 3-х кластерів регіонів країни в залежності від способу життя їх населення.

Для розподілу регіонів країни за якісною оцінкою по трьох кластерах залежно від значення компонент способу життя населення у роботі використовувався ієрархічний метод кластерізації k-середніх. За його допомогою регіони країни були розділені на 3 кластери в залежності від значення компонент способу життя населення. На рис. 8 подано графік середніх значень характеристик компонент кластерів регіонів країни залежно від значень компонент способу життя населення.

За результатами аналізу регіони країни були розділені на 3 кластери. До 1-го кластеру (гарний спосіб життя) увійшов один регіон: АР Крим. До 2-го кластеру (задовільний спосіб життя) було віднесено регіони: Вінницький, Волинський, Житомирський, Закарпатський, Івано-Франківський, Кіровоградський, Миколаївський, Полтавський, Рівненський, Сумський, Тернопільський, Херсонський, Хмельницький, Черкаський, Чернівецький, Чернігівський). До 3-го кластеру (незадовільний спосіб життя) увійшли регіони: Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Київський, Луганський, Львівський, Одеський, Харківський.

Аналіз категорій рівень і спосіб життя населення зазначив їх тісний взаємозв'язок. Врахування такої залежності при побудові стратегії соціально-економічного розвитку як регіону, так і країни в цілому підвищить обґрунтованість рішень, що приймаються. Але, як зазначив проведений аналіз, на практиці високий рівень життя не завжди відповідає гарному способу життя. Для вирішення цієї проблеми було запропоновано використовувати двовимірну матрицю позиціонування регіонів країни у площині “рівень - спосіб життя населення”. Матриця являє собою шість зон, які характеризуються різними значеннями рівня та способу життя населення регіонів країни. Отже використовуючи наведену методику, регіони України за даними 2003 р. в площині “рівень - спосіб життя населення” розташувалися таким чином (табл. 1).

Таблиця 1. Матриця позиціонування регіонів України у площині “рівень - спосіб життя населення”

IРЖ ІСЖ	Рівень життя населення
	Високий	Середній	Низький
Спосіб життя населення	Гарний	“Зона успіху”: АР Крим	“Задовільна зона”: Полтавський Рівненський Сумський Тернопільський	“Нерівноважна зона”: Харківський
	Задовільний	“Задовільна зона”:	“Зона рівноваги”: Івано-Франківський Миколаївський	“Критична зона”: Дніпропетровський Донецький Запорізький Київський Луганський Львівський Одеський
	Незадовільний	“Нерівноважна зона”:	“Критична зона”: Вінницький Волинський Житомирський Закарпатський Кіровоградський Херсонський Хмельницький Черкаський Чернівецький Чернігівський	“Зона лиха”:

В роботі було досліджено оцінку впливу на компоненту “прожити довге й здорове життя” рівня життя населення компонент оцінки способу життя: “харчування”, “антисуспільна поведінка”, “активний відпочинок і туризм”.

За допомогою методу кореляції в дисертації визначено, які саме показники з компонент оцінки способу життя мають найбільший вплив на компоненту оцінки рівня життя населення. До них віднесено:

- кількість членів домогосподарств, які палять;

- захворюваність та поширеність розладів психіки та поведінки внаслідок уживання психоактивних речовин (наркоманія);

- кількість зареєстрованих злочинів за регіонами, тис.

Побудовані моделі дали змогу зробити висновки, що сумарний вплив способу життя на рівень життя населення регіону склав 54 %.

Найбільший вплив на рівень життя населення мають показники: захворюваність та поширеність розладів психіки та поведінки внаслідок уживання психоактивних речовин (наркоманія) та хронічного алкоголізму, а також поширеності тютюнопаління серед населення.

Таким чином, для підвищення рівня життя населення регіонів країни найбільше слід приділяти увагу програмам, що ставлять на меті протидію розповсюдження наркоманії, алкоголізму та тютюнопаління серед населення України.

Висновки

Загальним результатом дисертаційної роботи є вирішення науково-практичного завдання удосконалення теорії і практики оцінки рівня та способу життя населення регіонів країни. З цією метою в роботі проведений комплекс досліджень на теоретичному, інструментальному і прикладному рівнях.

На основі проведених досліджень зроблені такі висновки та пропозиції:

1. Життєдіяльність людини - комплексне соціально-економічне явище, яке може бути охарактеризоване за допомогою понять "рівня" і "способу" життя населення. Ці поняття взаємозв'язані, але характеризують різні аспекти життя людини. Виходячи з такого тісного взаємозв'язку, виникає необхідність в оцінці впливу способу на рівень життя населення. Для того, щоб оцінка впливу максимально відповідала дійсності та існуючим вимогам необхідно більш детальний аналіз цих понять.

2. В результаті аналізу існуючих визначень рівня життя населення на базі структурно-логічної моделі характеристик життєдіяльності людини одержало подальший розвиток його визначення, яке характеризується як досягнутий на визначений період часу в суспільстві рівень задоволення різноманітних потреб населення (не тільки фізичних, а і соціальних, інтелектуальних, духовних, політичних), що гарантується соціально-правовим забезпеченням умов життєдіяльності населення, і обмежується рівнем економічного розвитку держави.

3. Аналіз основних визначень способу життя населення дав змогу удосконалити його визначення на основі принципів включення окремих видів діяльності до його складу, що дозволяє використовувати більш комплексний підхід оцінки цього соціального явища. Таким чином, спосіб життя населення це - всі види життєдіяльності людини, в процесі яких створюються блага (труд, суспільно-політична діяльність), та формуються потреби, як духовні (побут, духовність, культура), так і фізіологічні (раціональне харчування).

4. Аналіз існуючих підходів до оцінки рівня життя населення довів необхідність їх узагальнення. В рамках дослідження удосконалено класифікацію підходів до оцінки рівня життя населення виходячи з цілей дослідження. Запропонована класифікація обґрунтовує вибір методики оцінки рівня життя населення при наявності визначених цілей дослідження.

5. Запропонована методика кількісної і якісної оцінок рівня та способу життя населення регіонів країни, яка базується на інтегральному і системі часткових показників з використанням таксономічного методу та економіко-математичних моделей, що дає можливість більш об'єктивно та комплексно оцінити це соціальне явище.

6. Розроблено методологічний підхід до якісної оцінки рівня та способу життя населення регіонів країни з використанням комплексу економіко-математичних моделей, що будуються на основі кластерного аналізу.

7. В рамках якісної оцінки впливу способу на рівень життя населення регіонів країни, розроблено комплексний підхід до їх позиціонування в площині “рівень - спосіб життя населення”, який базується на двовимірній матриці оцінок, що забезпечує обґрунтований вибір політики соціально-економічного розвитку регіонів.

8. Для оцінки впливу способу на рівень життя населення регіонів країни запропоновано використовувати кореляційні однофакторні моделі між компонентами способу та рівня життя населення.

9. Кореляційний аналіз засвідчив, що підвищення рівня життя населення регіонів країни в першу чергу повинно здійснюватися шляхом пропоганди здорового способу життя населення, а саме боротьбі з розповсюдженням тютюнопаління, алкоголізму та наркоманії.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Лисица Н.М., Тридед С.А. Взаимосвязь компонент оценки уровня жизни населения региона // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць пр. Випуск 188. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - С. 410-417.

2. Кизим М.О., Тридід С.О. Сутність поняття "спосіб життя населення" // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць пр. Випуск 206. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2005. - С. 524-532.

3. Тридід С.О. Соціально-економічна оцінка рівня життя населення регіону // Управління розвитком. - 2005. - № 2. - С. 17 - 18.

4. Лисица Н.М., Тридед С.А. Факторы влияния на уровень жизни населения региона // Бизнес-Информ. - 2003 - № 1-2. - С. 39-41.

5. Тридед С.А. Матрица подходов к оценке уровня жизни населения как начальный этап разработки социально-экономической диагностики уровня жизни населения региона // Регіональна економіка. Том 51. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - 95 с. (с. 80-83).

6. Кизим Н.А., Тридед С.А. Оценка влияния способа на уровень жизни населения региона // БизнесИнформ. - 2005. - № 7-8. - С. 36-39.

7. Тридед С.А. Оценка позиционирования регионов в плоскости “уровень-способ жизни населения” // БизнесИнформ. - 2005. - № 9-10. - С. 36-39.

Анотація

Тридід С.О. Оцінка способу та рівня життя населения регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Харківська національна академія міського господарства, Харків, 2006.

Дисертація присвячена вирішенню науково-практичній задачі оцінки способу та рівня життя населення регіонів країни. В роботі, базуючись на структурно-логічну модель характеристик життєдіяльності людини, розмежовано такі поняття як “рівень”, “якість”, “спосіб” та “образ” життя населення. Базуючись на проведеному аналізу існуючих визначень, запропоновано визначення понять рівень та спосіб життя населення. На основі компонент оцінки рівня і способу життя побудовано системи окремих кількісних показників оцінки рівня і способу життя населення регіону. Запропоновано методичні рекомендації з оцінки рівня і способу життя населення на основі використання методу таксономії. Розроблено комплексний підхід до позиціонування регіонів країни в площині “рівень - спосіб життя населення”, який базується на двохмірній матриці оцінок.

На основі кореляційного методу розраховано вплив способу на рівень життя населення на рівні їх компонент оцінки.

Ключові слова: рівень життя, спосіб життя, оцінка, інтегральний показник, система часткових показників, компоненти, життєдіяльність.

Аннотация

Тридед С.А. Оценка уровня и способа жизни населения региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности - 08.10.01 - размещение производительных сил и региональная экономика. - Харьковская национальная академия городского хозяйства, Харьков 2006.

В диссертации анализируется и решается научно-практическая задача оценки способа и уровня жизни населения региона.

Основываясь на структурно-логическую модель характеристик жизнедеятельности человека разграничены такие понятия, как “уровень”, “качество” и “способ” жизни населения. Основываясь на проведенном анализе существующих определений, предложено определение понятий “уровня” и “способа” жизни населения.

Предложен подход к классификации методик оценки уровня жизни населения исходя из ориентации подходов на социально-экономическое положение, сложившееся в стране, обосновывающий выбор методики оценки уровня жизни при наличии целей исследований.

Разработана методика количественной оценки уровня жизни населения регионов страны, основывающаяся на интегральном и системе частных показателей с использованием таксономического метода и предложенного состава компонент оценки, дающих возможность комплексно оценить уровень жизни населения региона.

Для обеспечения качественной оценки влияния способа на уровень жизни населения регионов, разработан комплексный подход к позиционированию регионов страны в плоскости “уровень-способ жизни населения”, который базируется на двухмерной матрице оценок, обеспечивающий обоснованный выбор политики их социально-экономического развития.

В рамках количественной оценки влияния способа на уровень жизни населения регионов предложен методический подход, который основывается на оценке влияния отдельных компонент способа на компоненты уровня жизни населения с использованием экономико-математических методов.

Объективная, комплексная оценка влияния способа на уровень жизни населения региона повышает обоснованность выбора политики социально-экономического развития региона.

Ключевые слова: уровень, способ, жизнь, оценка, интегральный, система показателей, компоненты, жизнедеятельность.

Summary

Trydid S.O. Evaluation of way of a life and living standard of population of region. - Manuscript.

Thesis for Degree of Candidate of science (Economics) in speciality 08.10.01 - accommodation of industrial forces. - Kharkiv National Academy of Municipal Economy, Kharkiv, 2006.

The thesis is devoted to scientific and practical task of living standard and way of a life of region's population. The division of “level”, “quality”, “way” of life concepts was made on the basis of structurally-logic scheme of life activities characteristics. The new definitions of life's level and the way of life are offered on the base of definition's analysis. The system of separated quantitative parameters of the level and way of region's population life evaluation was build on the base of their evaluation's components. Methodical recommendations on evaluation of the level and way of region's population life on the bases of the method of taxonomy were suggested. Conceptual approach to region's positioning in the “level-way of life” matrix based on the matrix approach was developed.

Key words: standard, way of life, evaluation, integral, system of indicators, components, life activities.

Размещено на Allbest.ru

...