Ефективність функціонування акціонерних товариств в економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 334.722.85 (477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.06.01. - Економіка, організація і управління підприємствами

САГАЙДАК ЮЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на кафедрі теоретичної та прикладної економіки.

Науковий керівник:

ЛИТВИНЕНКО Тетяна Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки.

Офіційні опоненти:

ЛУПЕНКО Юрій Олексійович, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН, директор програм Міжнародного фонду сприяння інвестиціям;

СІРКО Анатолій Васильович, кандидат економічних наук, професор, Вінницький інститут економіки Тернопільського державного економічного університету, професор кафедри економічної теорії.

Провідна установа:

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем реформування відносин власності, антимонопольної політики і розвитку підприємництва, м. Київ.

Захист відбудеться 26 квітня 2006 року о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90-а, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12.

Автореферат розісланий 25 березня 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент О.І. Жилінська.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку, якому притаманні процеси глобалізації, умови функціонування та характер діяльності підприємств суттєво змінюються, що зумовлює відхід від стереотипів господарювання та мислення категоріями індустріального суспільства. Трансформаційні процеси, інституційні зміни в економіці України зумовлюють особливості виникнення акціонерних товариств і вимагають якісно нових підходів до вивчення діяльності корпоратизованих підприємств та оцінки результатів їх роботи. Акціонерне товариство - це відкрита система, результати діяльності якої залежать не лише від внутрішніх, а й від зовнішніх чинників впливу. Особливістю функціонування корпорацій є існування різних за інтересами та можливостями впливу на результати діяльності груп зацікавлених сторін. Найбільш вагомими є інтереси таких груп як акціонери, менеджери, наймані працівники підприємства, кредитори, держава, постачальники та споживачі. Саме вони та характер взаємодії інтересів цих груп справляють значний вплив на ефективність діяльності компанії. Різнонаправленість інтересів зацікавлених сторін у акціонерному товаристві спричиняє виникнення конфліктів всередині корпорації, що значно послаблює її позиції у зовнішньому середовищі. Розв'язання конфліктів інтересів та узгодження цілей діяльності акціонерного товариства з усіма учасниками корпоративних відносин підвищує стійкість та розширює перспективи функціонування компанії, сприяє динамізму розвитку і підвищенню ефективності її діяльності.

Про актуальність проблем, що розглядаються у дисертаційній роботі, свідчить наявність значної кількості наукових праць з питань ефективності діяльності підприємств. Однак більшість фахівців практично ототожнюють ефективність діяльності підприємства з ефективністю виробництва, розуміють її як результативність використання уречевленої у засобах виробництва праці та продуктивної сили живої праці. Такі підходи до визначення ефективності є статичними, вони не розкривають механізму забезпечення підвищення ефективності роботи підприємства, що функціонує у формі акціонерного товариства.

Динамізм розвитку середовища господарювання компаній вимагає оцінки не лише досягнутих результатів, але й визначення чинників, що впливають на такі результати. Це характеризується поняттям ефективності функціонування акціонерного товариства, яке дозволяє побудувати систему управління його діяльністю як систему впливу на чинники результативності його роботи. ефективність функціонування акціонерне товариство

Наукові розробки щодо проблематики дослідження є багатовекторними і пов'язані з різними етапами розвитку суспільства. Для індустріального суспільства характерним було висвітлення проблем ефективності з точки зору розвитку виробництва. Саме зазначеним аспектам присвячено праці таких вчених, як Д.В. Валового, М.Н. Горшкова, Г.Б. Морозова, Б.П. Плишевського, А.Н. Цигичка, Г.Є. Чернявського, І.С. Ястремського та інших.

У постіндустріальному суспільстві результативність діяльності підприємств оцінюється більш комплексно, з точки зору організаційної ефективності. Дослідженню проблематики організаційної ефективності акціонерних товариств та питань управління корпоративними підприємствами присвячені наукові праці зарубіжних вчених Дьюбіела Стенлі, Демб Ади, Ла Порта, Лопес-де-Сіланеса, Макконнелла, Нойбауера, Серваеса, Шлейфера. Проблемам ефективного розподілу власності в акціонерному товаристві приділяють увагу такі вчені, як П.А. Алтухов, В. Басаргін, П. Кузнєцов, Ю. Перевалов, А. Фоміних. Серед українських учених проблемами корпоративних підприємств займаються Д.О. Баюра, Т. Бень, М.В. Венецька, В.А. Євтушевський, І.М. Кучеренко, Ю.О. Лупенко, А. Педько, Ю.Є. Петруня, А.В. Сірко, Я.М. Шевченко. Водночас комплексний підхід до ефективності функціонування підприємств, передусім як акціонерних товариств, залишається недостатньо дослідженою проблемою.

Сучасний етап соціально-економічного розвитку України характеризується динамічними зрушеннями в умовах господарювання, передусім, трансформацією відносин власності. Суттєвою складовою змін, що відбуваються в економіці країни, є процеси корпоратизації, які закладають фундамент економічного та соціального зростання.

Корпоративний сектор займає особливе місце в національній економіці, де функціонує понад 35 тисяч підприємств, створених у формі акціонерних товариств. Ефективність їх функціонування суттєво впливає на розвиток держави загалом. Результати роботи акціонерних товариств залежать не лише від здатності менеджменту раціонально використовувати наявні ресурси, а й від їх спроможності своєчасно реагувати на зміни зовнішнього середовища. Постійний розвиток та вдосконалення внутрішнього механізму діяльності акціонерних товариств, зміни в зовнішньому середовищі та необхідність адаптації підприємств до мінливих умов функціонування вимагають якісно нового підходу до визначення ефективності акціонерного товариства.

Зв'язок з науковими програмами і темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка за комплексною темою "Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень", підрозділ "Дослідження галузевої структури народного господарства", шифр 01 БФ 040-01, в межах якої автором обґрунтовано напрями підвищення ефективності функціонування акціонерних товариств.

Мета дисертаційної роботи полягає у поглибленні теоретичних засад оцінювання ефективності функціонування акціонерних товариств України на основі врахування особливостей їх функціонування та обґрунтуванні напрямів її підвищення у системі управління акціонерним товариством.

Відповідно до мети роботи окреслено коло завдань:

- обґрунтувати теоретичні підходи до сутності ефективності функціонування акціонерного товариства;

- виявити чинники, що здійснюють суттєвий вплив на ефективність діяльності саме акціонерного товариства;

- визначити особливості функціонування акціонерних товариств в Україні;

- обґрунтувати підхід до формування системи показників оцінки економічної ефективності акціонерних товариств;

- розкрити сутність та концептуальні положення управління ефективністю функціонування акціонерного товариства на основі аналізу та узагальнення різних теоретичних та методичних підходів;

- удосконалити модель управління функціонуванням акціонерних товариств за допомогою економіко-математичних методів, зокрема, із застосуванням рівнянь лінійної регресії;

- обґрунтувати рекомендації щодо визначення структури капіталу акціонерного товариства та відповідного типу дивідендної політики компанії.

Для вирішення поставлених завдань проаналізовано шість підприємств фармацевтичної галузі, які представляють різні регіони України.

Об'єктом дослідження є ефективність функціонування акціонерних товариств України.

Предметом дослідження є теоретичне та методичне забезпечення оцінювання ефективності функціонування акціонерних товариств України.

Методи дослідження. У роботі використані загальнонаукові та спеціальні методи, за допомогою яких було досліджено процеси та явища в їх взаємозв'язку. Теоретичну основу дослідження склали фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі корпоративного управління, ефективності діяльності компаній, теорії управління складними соціально-економічними системами, стратегічного управління.

У роботі використовувалися методи логічного, економічного аналізу, експертних оцінок, середньозважених оцінок, балансовий метод та метод порівняння (при визначенні фінансово-економічного стану підприємств фармацевтичної галузі, оцінці їх фінансової стійкості), метод системного аналізу (при визначенні критеріїв оцінки ефективності взаємовідносин між різними групами зацікавлених сторін і акціонерним товариством), синтезу, індукції, дедукції, метод аналогій (при визначенні та узагальненні теоретико-методологічних засад щодо управління підприємством), економіко-математичні методи (при обґрунтуванні управління ефективністю функціонування акціонерного товариства).

Інформаційною базою дослідження є дані Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, матеріали Державного комітету статистики України, економічні звіти науково-дослідних центрів, законодавчі та нормативні акти, що регламентують діяльність суб'єктів господарської діяльності.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі виявлено закономірності функціонування акціонерних товариств, на їх основі узагальнено теоретичні та розроблено методичні підходи до оцінювання ефективності функціонування акціонерних товариств для врахування в системі управління ними. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

- поняття "управління ефективністю функціонування акціонерних товариств" визначено як процес впливу на складові внутрішнього та зовнішнього середовища, що визначають результати функціонування, узгодженість та інтегрованість інтересів суб'єктів корпоративних відносин: різних груп фінансових і нефінансових інвесторів з метою максимізації ефекту при відповідному ресурсному потенціалі;

- запропоновано методику кількісної оцінки впливу різних суб'єктів середовища функціонування акціонерного товариства на результати діяльності з урахуванням реалізації інтересів зацікавлених сторін, що дозволяє обґрунтувати вибір типу дивідендної політики акціонерного товариства;

удосконалено:

- методичні підходи до оцінювання функціонування акціонерного товариства на основі критеріїв відбору показників, які дозволяють визначити рівень ефективності функціонування акціонерного товариства, а саме: показників ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності, ринкової активності, ефективності господарської діяльності;

- методику визначення впливу чинників внутрішнього та зовнішнього середовища на ефективність функціонування акціонерних товариств фармацевтичної галузі на основі побудови системи рівнянь лінійної регресії;

дістали подальшого розвитку:

- теоретичні підходи до визначення структури акціонерного капіталу, що підвищує ефективність діяльності акціонерних товариств і враховує не лише загальні чинники впливу, а й особливості функціонування окремого корпоратизованого підприємства;

- пропозиції щодо вибору дивідендної політики, адекватної виявленим особливостям розвитку та перспективам зростання акціонерного товариства на відповідному ринку, задоволенню інтересів різних груп зацікавлених сторін.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження можуть бути використані в подальших теоретичних розробках з питань оцінювання ефективності функціонування акціонерних товариств, практично вони застосовані у роботі Київського міського інформаційно-аналітичного центру медичної статистики (довідка № 05-04/66 від 01 березня 2005 р.) та ВАТ "Київмедпрепарат" (довідка № 09/732 від 14 червня 2005 р.) у роботі з формування попиту на продукцію власного виробництва та визначенні принципів та методів співпраці з аптечними закладами України.

Наукові положення дисертаційної роботи стосовно методики оцінювання ефективності діяльності акціонерних товариств, структури акціонерного капіталу, нормативної підтримки стимулювання розвитку корпоративних підприємств використовуються в навчальному процесі кафедри теоретичної та прикладної економіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні навчальних дисциплін "Діагностування підприємств", "Корпоративне управління", "Управління розвитком потенціалу підприємств" (довідка № 511/700 від 13 червня 2005 р.).

Апробація результатів дослідження. Отримані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції пройшли апробацію на 9 конференціях, зокрема, на Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку фінансової системи України" (м. Київ, 20 листопада 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Промислове виробництво в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку" (м. Київ, 21-22 березня 2003 р.), 4-ій Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління" (м. Харків, 02-09 листопада 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні проблеми економіки підприємства" (м. Дніпропетровськ, 05 листопада 2003 р.), 4-ій Міжнародній науково-практичній конференції "Перспективи розвитку внутрішнього ринку промислових товарів в Україні" (м. Київ, 26 березня 2004 р.), Міжнародному економічному форумі "Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації" (м. Київ, 27-28 травня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених "Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми і перспективи розвитку" (м. Київ, 10-12 березня 2005 р.), 5-ій Міжнародній науково-практичній конференції "Перспективи розвитку індустріального виробництва в умовах глобалізації" (м. Київ, 15-16 квітня 2005 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць, серед яких 8 статей, з них 3 публікації - у фахових виданнях; 4 публікації - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,6 д.а., всі належать особисто автору.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 189 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 40 таблиць та 20 рисунків, які подано на 27 сторінках; список використаних джерел із 194 найменувань вміщено на 16 сторінках, 16 додатків - на 27 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі дисертаційної роботи висвітлено актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, наукову новизну одержаних результатів із зазначенням їх теоретичного та практичного значення. У роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

У першому розділі "Теоретичні основи дослідження ефективності функціонування акціонерних товариств" сформульовано положення про те, що трансформаційні процеси, які відбуваються в економіці України, значно впливають на діяльність акціонерних товариств, вимагаючи змін умов їх функціонування та реалізації нових підходів до визначення власного місця у ринковому середовищі. У зв'язку з цим виникає необхідність у формуванні нових концепцій управління всією господарською діяльністю корпоративних підприємств, враховуючи не лише загальну практику господарювання, але й певні особливості кожного суб'єкта, що визначаються видами економічної діяльності, зовнішнім середовищем.

Визначено, що функціонування підприємства - це сукупна діяльність всіх структурних одиниць, досвід, набутий в процесі становлення та розвитку компанії. З'ясовано, що ефективність визначається як досягнення максимально можливого результату з найменшими затратами потенціалу у певний визначений проміжок часу. Фактично визначення ефективності полягає в оцінці результатів діяльності. Ефективне функціонування підприємства забезпечується достатністю ресурсів, високим рівнем організації та компетентністю управління. Ефективність у найбільш загальному значенні є результатом співставлення та співвідношення затрат та результатів. При цьому затрати та результати можуть співставлятися між собою різними способами в залежності від того, на якому саме аспекті ефективності акцентується увага.

Встановлено, що у науковій літературі з питань критеріїв та показників ефективності існують різні точки зору, які узагальнено за двома підходами. Прибічники одного підходу інструментом вивчення ефективності пропонують побудову єдиного комплексного показника. Відповідно до інших підходів запропоновано розробити систему показників для оцінки ефективності. В результаті аналізу теоретичних та методологічних основ існуючих підходів щодо визначення показників ефективності автором розроблено власну методику розрахунку ефективності діяльності акціонерних товариств. Згідно з нею середовище функціонування акціонерного товариства поділяється на внутрішню та зовнішню складову. Такий поділ викликаний необхідністю класифікації сил впливу на результативність діяльності компанії та їх кількісної й якісної оцінки. Виявлено, що чинниками внутрішнього середовища, які мають вагомий вплив на ефективність діяльності корпоратизованого підприємства, є взаємовідносини з акціонерами та найманими працівниками. Найбільш вагомими чинниками зовнішнього середовища товариства є взаємовідносини товариства з постачальниками, споживачами, кредиторами та державою. Встановлено, що особливістю діяльності акціонерних товариств України є належність держави до суб'єктів корпоративного управління, а не лише функціонування її як регулятора діяльності всіх учасників ринку. Складність аналізу чинників, що впливають на ефективність діяльності акціонерного товариства, полягає у тому, що інтереси перерахованих груп суттєво різняться, що породжує суперечності. Відповідно до авторської методики на основі спеціально розроблених анкет визначено рівень задоволеності роботою акціонерного товариства кожною групою зацікавлених сторін, всі оцінки зважуються та оцінюються за шкалою "низький-середній-високий".

Визначено, що результатом функціонування акціонерного товариства є досягнення не лише прибутковості та зростання курсу акцій компанії на фондовому ринку. Підтримання постійних зв'язків з перевіреними постачальниками та наявність постійних споживачів і висококваліфікованого персоналу також означає досягнення позитивного результату в роботі корпорації, або як мінімум утримання його на певному рівні. Інтегруючим показником, що узагальнює всі напрацювання компанії, є прибуток. Оскільки інтереси зацікавлених сторін акціонерного товариства є різними, а частіше всього і протилежними, то прибуток компанії є джерелом конфліктів інтересів, що виникають між державою, власниками, компанією та трудовим колективом. Таким чином, ефективне функціонування акціонерного товариства полягає також в узгодженні інтересів та подоланні конфліктів, що підвищує стійкість акціонерного товариства у зовнішньому середовищі та сприяє підвищенню ефективності його діяльності.

Велику роль у формуванні корпоративного сектору в Україні відіграла держава. Реальне здійснення приватизації показало, що вона і зараз залишається власником значних корпоративних прав. Державне регулювання діяльності акціонерних товариств зводиться не лише до фіскальних та правових функцій. Оскільки держава є суб'єктом корпоративного управління, то постає питання щодо ефективного управління власними корпоративними правами. Управління державними корпоративними правами має два аспекти. З одного боку, держава повинна виконувати свою соціальну функцію, тобто першочерговими її інтересами є задоволення суспільних потреб та реалізація макроекономічних функцій, а саме усунення диспропорцій економічного розвитку галузей та регіонів, розвиток тих напрямків діяльності, які є необхідними для всієї національної економіки, але не отримують підтримки з боку приватного капіталу. Важливим завданням держави є також регулювання соціальних наслідків циклічного характеру виробництва з метою подолання безробіття, підтримка розвитку наукомістких галузей народного господарства. З іншого боку, держава має реалізувати свої інтереси як акціонер у межах акціонерного товариства. З огляду на це необхідно забезпечити ефективне використання та збереження державного майна, що ввійшло до статутних фондів акціонерних товариств, організувати контроль за рухом грошових потоків, дотриманням чинного законодавства, своєчасного та повного надходження дивідендів до бюджету. Отже, існує потреба збалансування інтересів держави з інтересами розвитку акціонерного товариства.

Виявлено, що державна власність - це найбільш дискусійна тема у країнах з перехідною економікою. Часто здійснення економічних реформ ототожнюють з тотальною приватизацією всіх об'єктів державної власності. В той же час зарубіжний досвід свідчить, що така форма існування господарських суб'єктів або державних часток у підприємствах інших форм власності є ефективною, вона співіснує разом з приватною та колективною формами, тісно з ними переплітається. Держава не може і не повинна повністю відмовитися від своїх прав у корпоратизованих підприємствах, оскільки саме вони дають можливість забезпечувати функціонування малорентабельних, але важливих для національної безпеки підприємств, оздоровлювати вражені кризою галузі, підтримувати наукомісткі підприємства, розвивати соціальну сферу, сприяти охороні довкілля. З огляду на це держава повинна не відмовлятися від своїх прав, а спрямовувати отримані кошти у відтворювальний процес, стати ефективним власником, що можливе лише в умовах конкуренції з іншими власниками.

З'ясовано, що неефективність управління державними корпоративними правами зумовлена низкою причин, зокрема недостатньою розвиненістю корпоративних відносин, низькою корпоративною культурою, незрілістю фондового ринку України, неврегульованістю правового поля діяльності акціонерних товариств. Для усунення проявів негативізму необхідним є вдосконалення правової бази, а саме прийняття Законів України "Про акціонерні товариства", "Про управління об'єктами державної власності", "Про державну програму приватизації на 2004-2006 роки" та "Про Фонд державного майна України", "Про холдингові компанії", якими мають бути визначені ключові питання розпорядження державною власністю в сучасних умовах.

У другому розділі "Оцінка економічної ефективності функціонування акціонерних товариств (на прикладі фармацевтичного ринку)" визначено, що ефективність діяльності акціонерного товариства залежить від загальних та особливих елементів, які випливають із специфіки функціонування компанії. Особливості діяльності товариства обумовлені і галузевими тенденціями, які є частковими похідними від особливих елементів управління. У зв'язку з цим, виявляючи проблеми функціонування акціонерних товариств фармацевтичної галузі, необхідно враховувати певну специфіку їх діяльності.

Одним з ринків, що характеризується напруженою конкуренцією є фармацевтичний ринок. У світі відбувається постійне змагання за фармацевтичний ринок, у тому числі і за ринок України, з боку вітчизняних і зарубіжних фірм. За оцінкою ВООЗ, у країнах з населенням близько 50 млн. чол. обсяг фармацевтичного ринку має становити 3 млрд. дол. США. Обсяг вітчизняного виробництва лікарських засобів у 2003 році становив 350,3 млн. дол. США, а у 2002 році - 320,12 млн. дол. США. Тобто обсяг українського виробництва у 2003 році збільшився на 4,3 % порівняно з 2002 роком. Проте Україна ще не досягла міжнародних стандартів. Діяльність суб'єктів фармацевтичного ринку далека від досконалості. Керівництво кожного фармацевтичного підприємства разом з вивченням ринку і чинників макросередовища аналізує власний потенціал підприємств, що дає можливість вивчити привабливі напрямки діяльності, а також окреслити зони підвищених ризиків і небезпек. Базою для проведення досліджень фармацевтичних акціонерних товариств є звітність компаній та визначення на основі даних звітності показників ринкової, ділової активності товариств та їх фінансової стійкості.

З метою впливу на затрати ресурсів, які безпосередньо і визначають рівень ефективності товариства, розраховано групу показників. За показниками ліквідності постачальники оцінюють здатність компанії повернути борги при настанні строку їх повернення. Показники фінансової стійкості та ділової активності дають інформацію кредиторам та акціонерам щодо ефективності діяльності акціонерного товариства. Держава оцінює ефективність діяльності акціонерного товариства за даними фінансової звітності, на основі розрахунку фінансових показників. Таким чином, розрахунок показників фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності капіталу необхідні для визначення "вузьких місць" у діяльності корпорації. Відхилення показників від їх нормативних або запланованих значень можуть вказувати на проблеми, які можливо виникнуть у відносинах із зацікавленими сторонами.

За результатами аналізу діяльності шести підприємств фармацевтичної галузі встановлено, що протягом 2000-2004 років в акціонерних товариствах спостерігалася тенденція до зменшення залишків грошових коштів, зростала дебіторська заборгованість, що мало негативні наслідки в роботі з постачальниками. Лише 30 % компаній нарощували виробництво і за рахунок цього оновлювали власні основні фонди. Позитивним моментом у діяльності акціонерних товариств було зменшення або відсутність заборгованості з оплати праці. Це призвело до зростання рівня задоволеності найманих працівників підприємств і загалом сприяло підвищенню ефективності функціонування компаній. Особливої уваги заслуговує показник, який характеризує роботу фармацевтичних підприємств як акціонерних товариств. Це скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію. Найбільший чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію досліджуваних підприємств, становив 232 гривні. Аналіз діяльності акціонерних товариств засвідчив, що спостерігається тенденція до щорічного зменшення зазначених величин в середньому на 21 %. Але найбільше занепокоєння викликало те, що жодне із зазначених підприємств взагалі не здійснювало виплат дивідендів. Така політика акціонерних товариств пояснюється недосконалістю українського законодавства і зменшує рівень ефективності діяльності компаній через зростання незадоволення акціонерів.

Від рівня ліквідності активів залежить платоспроможність підприємства - здатність своєчасно повертати кредити і позики, видавати заробітну плату, погашати зобов'язання перед бюджетом, розраховуватися з постачальниками. Знаючи рівень ліквідності компанії, можна управляти взаємовідносинами з постачальниками та кредиторами. Розраховані показники ліквідності вказують на проблеми акціонерних товариств у цій сфері. Коефіцієнт абсолютної ліквідності в середньому становить 0,23 при нижній межі нормативного значення 0,2. Таким чином, встановлено, що 60 % проаналізованих товариств мають труднощі при розрахунках з постачальниками.

Встановлено, що фінансовий стан більшості фармацевтичних акціонерних товариств характеризується як нестійкий. Компаніям, які використовують у своїй діяльності довгострокові кредити, слід звернути увагу на те, що при великій сумі боргу і незначному прибутку підприємство може виявитися неспроможним сплатити проценти за борги і в майбутньому погасити суму боргу. Тому переваги залучення довгострокових кредитів для одержання додаткового доходу необхідно співставляти із зростаючим фінансовим ризиком неплатоспроможності. У разі негативного результату функціонування підприємства стабільність фінансового стану може бути відновлена за рахунок прискорення оборотності оборотних активів та їх зменшення на 1 гривню чистого доходу, дотримання залишків запасів відповідно до визначених нормативів, збільшення робочого капіталу за рахунок прибуткової господарської діяльності.

Важливе значення для підприємства має обґрунтування та прийняття раціональних рішень щодо використання активів компанії. У зв'язку з цим йому необхідно здійснювати пошуки оптимального співвідношення між структурою та обсягами економічних ресурсів та кількістю економічних благ, які створюються за допомогою цих ресурсів. Отже, підприємство прагне впливати на середовище, в якому воно діє. Ефективність такої діяльності характеризує ділову активність акціонерного товариства. Загалом спостерігалися негативні тенденції щодо роботи підприємств. Особливо інтенсивно зростала тривалість погашення кредиторської заборгованості, тобто було порушено дисципліну розрахунків з постачальниками компанії. Все менше активів компанії формувалося за рахунок власного капіталу.

Для кожного суб'єкта підприємницької діяльності ключовою проблемою є питання ринкової активності компанії. Для ефективного функціонування на ринку необхідно нарощувати оборотні активи, покращувати розрахунки з постачальниками та покупцями, використовувати новітні технології, що має забезпечуватись наявним прибутком та нарощуванням вартості власного капіталу. Визначено, що в середньому 68 % власного капіталу акціонерних товариств становив додатково вкладений капітал. З'ясовано, що ціна реалізації випущених акцій перевищувала номінальну. Оскільки власники акцій зацікавлені в отриманні прибутку на вкладений капітал та в його раціональному розподілі, то їх цікавить, яка частка отриманого прибутку йде на реінвестування, а яка на виплату дивідендів. Встановлено, що повна ринкова вартість для власників акціонерного товариства - це сума виплачених дивідендів та приріст власного капіталу.

Розрахунки показників ліквідності, фінансового стану, ринкової та ділової активності в дослідженні здійснено з метою визначення узагальнюючого показника ефективності функціонування компанії. Основними показниками результативної роботи підприємства є прибуток та рентабельність. Однак, абсолютна величина прибутку не дає змоги оцінити рівень ефективності господарської діяльності суб'єкта. Найбільш повно підприємницьку діяльність характеризує співвідношення отриманого прибутку з витратами, які понесла компанія для його отримання, тобто рентабельність функціонування товариства. За результатами дослідження виявлено, що загальна економічна рентабельність компаній спадала. Отже, ефективність розпорядження створеним прибутком і активами, які приймали участь у формуванні фінансового результату, зменшувалася.

Визначено, що одним з показників ефективності діяльності акціонерного товариства є співвідношення витрат на матеріально-технічні, фінансові, трудові, інформаційні ресурси корпорації та отриманого результату у вигляді реінвестованого прибутку. Чинниками, що впливають на ефективність діяльності акціонерної компанії є фактори внутрішнього і зовнішнього середовища. В роботі доведено, що найбільш суттєвими чинниками, що сприяють збільшенню рівня ефективності є зменшення витрат матеріально-технічних ресурсів, покращання фінансової дисципліни, утримання заробітної плати найманих працівників на певному рівні, ефективне використання інформації про стан внутрішнього і зовнішнього середовища компанії. Управління вищезазначеними факторами можливе через побудову економіко-математичної моделі прогнозування розвитку акціонерних товариств, що враховує вплив множинних факторів та ретроспективний аналіз діяльності компаній. Перспективи розвитку акціонерних товариств прогнозуються на основі побудови рівнянь лінійної регресії. За допомогою застосування економіко-математичного апарату виявлено, що щорічний дохід від реалізації 30 % проаналізованих акціонерних товариств в середньому зменшувався на 819,47 тис. грн. Лише 2 % компаній мають сприятливий прогноз, оскільки щорічно їх доходи збільшувалися в середньому на 806,66 тис. грн. При розрахунку коефіцієнту детермінації встановлено, що найбільша залежність доходу в часі спостерігається у АТ "Вінницяфармація" (R2 = 0,9587), ВАТ "Києво-Святошинська аптека №5" (R2 = 0,9998) та ВАТ "Здолбунів-Фармація" (R2 = 0,9249). Щодо останніх двох підприємств, то практичне значення статистики Фішера у ВАТ "Києво-Святошинська аптека №5" Fpr = 16247,79, а у ВАТ "Здолбунів-Фармація" Fpr = 36,72, імовірність того, що моделі неадекватні значно менше рівня похибки = 0,05. Коефіцієнти моделі значимі, оскільки Р- значущості менші за = 0,05.

Дослідження отриманих економіко-математичних моделей дозволить вибрати раціональне управлінське рішення, що сприятиме підвищенню ефективності діяльності акціонерного товариства при відповідних обмеженнях.

У третьому розділі "Напрями підвищення ефективності функціонування акціонерних товариств" за результатами дослідження дано авторське визначення поняття управління ефективністю, що розглядається як процес впливу на складові внутрішнього та зовнішнього середовища, що визначають результати функціонування, узгодженість та інтегрованість інтересів суб'єктів корпоративних відносин: різних груп фінансових і нефінансових інвесторів з метою максимізації ефекту при відповідному ресурсному потенціалі. Не всі фактори піддаються впливу з боку компанії, оскільки вони поділяються на контрольовані та неконтрольовані. Всі фактори внутрішнього середовища корпорації носять, як правило, контрольований характер, а фактори зовнішнього середовища, якщо вони не піддаються впливу та контролю, можна лише прогнозувати. До головних чинників впливу віднесено суб'єктів зовнішнього середовища, а саме постачальників ресурсів, кредиторів та споживачів.

Доведено, що вплив на елементи системи управління ефективністю акціонерного товариства сприяє постійному покращанню економічних характеристик діяльності компанії шляхом: 1) здійснення моніторингу - періодичної об'єктивної та систематизованої оцінки параметрів діяльності компанії та факторів, що впливають на її діяльність. При цьому вивчається характер впливу окремих чинників на діяльність акціонерного товариства з метою покращання результатів діяльності, здійснюється комплексний, фундаментальний фінансовий аналіз діяльності акціонерного товариства, аналіз структури акціонерного капіталу; 2) розробки і реалізації корпоративної політики, основна мета якої полягає у вирішенні конфлікту інтересів в акціонерному товаристві. Ця мета досягається шляхом удосконалення системи відносин "фінансовий інвестор - акціонерне товариство" через механізм дивідендної політики.

Встановлено, що значний вплив на підвищення ефективності роботи корпорації має наявність фінансових ресурсів для провадження діяльності. Основою фінансових ресурсів є капітал компанії. Базисом управління капіталом є визначення його структури. Найбільш загально структура капіталу підприємства - це співвідношення власних та залучених коштів, оскільки для підприємницької структури принциповим моментом є питання тієї суми коштів, яку можна використати на господарські потреби.

У результаті дослідження виявлено, що не існує єдиного оптимального співвідношення власних і залучених коштів для всіх господарюючих суб'єктів. Кожне акціонерне товариство формує власну структуру капіталу, враховуючи такі основні показники як коефіцієнт валової рентабельності активів, ставка проценту за кредит, ризик, ставка податку на прибуток, рівень прогнозованих дивідендних виплат, співвідношення позаоборотних та оборотних активів економічного суб'єкта.

Вплив структури акціонерного капіталу на ефективність функціонування компанії зумовлений тим, що акціонери мають право контролю за діяльністю товариства. Відносини власності є основою існування та базисом ефективного функціонування економічних систем. Вони вагомо впливають на формування стратегії та умови господарювання суб'єктів. З точки зору корпоративного управління власність розглядається як сукупність активів акціонерного товариства, або його капітал, а управління власністю - як діяльність з перерозподілу прав власності між суб'єктами корпоративних відносин. Таким чином, поведінка та результати діяльності підприємства залежать від того, яка категорія власників володіє найбільшим пакетом акцій. Отже, ще одним параметром, який визначає структуру акціонерного капіталу, є співвідношення акцій між різними групами власників. Серед найбільш впливових груп акціонерів виділено три: трудовий колектив, менеджери та держава.

Кінцевим результатом діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку, що веде до збільшення власного капіталу фірми. На підприємствах корпоративного типу акценти щодо максимізації прибутку зміщуються на задоволення інтересів власників корпоративних прав, тобто акціонерів. Головним критерієм успішної діяльності акціонерного товариства для пересічного акціонера є питання виплати очікуваного доходу по цінних паперах - дивідендів. Кожне акціонерне товариство на кінець фінансового року повинно прийняти рішення: виплачувати дивіденди чи реінвестувати нерозподілений прибуток. Отже, суть дивідендної політики полягає у раціональному розподілі прибутку підприємства. Дослідження теорій нарахування дивідендів та вивчення типів дивідендної політики дозволило підтвердити розрахунками, що кожне акціонерне товариство повинно індивідуально підходити до способу нарахування дивідендів, враховуючи власні умови функціонування та стратегію розвитку. При цьому механізм виплат та нарахування дивідендів повинен бути прозорим та зрозумілим, що значно підвищить ефективність діяльності корпорації.

Таким чином, запропоновані у дисертаційній роботі методичні підходи до оцінювання ефективності функціонування акціонерних товариств дозволяють виявити субординовані чинники впливу на діяльність компаній та врахувати їх в системі управління.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні та розроблено методичні підходи до оцінювання ефективності функціонування акціонерних товариств України, що дозволяє виявити шляхи підвищення ефективності їх діяльності. Основні висновки та результати, які одержано в ході дослідження, зводяться до наступного.

1. Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність якісно нових підходів щодо оцінки ефективності діяльності акціонерних товариств. Це вимагає перегляду відомих понять та розширення їх сутнісної характеристики. Поняття "ефективність", що раніше трактувалося переважно з позицій виробничої діяльності компанії, вимагає комплексного підходу, який охоплює всі сфери діяльності суб'єкта господарювання у взаємозв'язку зі змінами зовнішнього ділового середовища.

2. На основі врахування поділу середовища функціонування акціонерного товариства на внутрішню та зовнішню складові розроблено власну методику розрахунку ефективності діяльності акціонерних товариств. Найбільш вагомими елементами внутрішнього середовища акціонерного товариства є відносини з акціонерами та найманими працівниками. Найбільш важливі фактори впливу зовнішнього середовища товариства зосереджені у взаємовідносинах товариства з постачальниками, споживачами, кредиторами та державою. Ступінь ефективності діяльності визначається за кількісною оцінкою, що характеризує міру ефективності діяльності товариства в результаті взаємодії з кожною групою зацікавлених суб'єктів.

3. Особливістю діяльності акціонерних товариств України є існування різних груп зацікавлених сторін, інтереси яких не тільки різні за своєю сутністю, але й діаметрально протилежні. Також беззаперечним є той факт, що держава є не лише регулятором діяльності всіх ринкових суб'єктів, а і важливим суб'єктом корпоративного управління.

4. Роль держави як суб'єкта корпоративних відносин має зростати з огляду на необхідність забезпечення державою виконання власних функцій через механізм володіння та розпорядження державними корпоративними правами. Вирішення проблем, що виникають у держави як власника часток та паїв акціонерних товариств, лежить в основному у законодавчій площині.

5. Системний аналіз діяльності акціонерних товариств фармацевтичної галузі на основі розрахунків показників фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності капіталу дозволив виявити субординовану систему чинників зниження ефективності. Відхилення показників від їх нормативних або запланованих значень вказують на проблеми, що виникають у відносинах із зацікавленими сторонами корпорацій та потребують їх вирішення з метою підвищення ефективності діяльності акціонерних товариств.

6. Запропоновано розглядати управління ефективністю як процес впливу на складові внутрішнього та зовнішнього середовища, що визначають результати функціонування, узгодженість та інтегрованість інтересів суб'єктів корпоративних відносин: різних груп фінансових і нефінансових інвесторів з метою максимізації ефекту при відповідному ресурсному потенціалі.

7. Доведено важливість управління ефективністю акціонерних товариств через вплив на чинники внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування компанії. Вплив на зазначені фактори здійснюється через побудову економіко-математичної моделі прогнозування розвитку акціонерних товариств, яка враховує ретроспективний аналіз діяльності компаній. Перспективи розвитку акціонерних товариств прогнозуються на основі побудови рівнянь лінійної регресії.

8. Використання системного підходу в дослідженні дозволило виявити, що значний вплив на підвищення роботи акціонерних товариств має структура акціонерного капіталу, яка визначається як співвідношення власних та залучених коштів. Для оптимізації структури капіталу підприємство повинно враховувати коефіцієнт валової рентабельності активів, ставку проценту за кредит, ризик, ставку податку на прибуток, рівень прогнозованих дивідендних виплат, співвідношення позаоборотних та оборотних активів та встановлювати співвідношення між цими величинами, виходячи з практики діяльності.

9. Суттєвим чинником, який впливає на структуру капіталу корпорації, є відносини власності, тобто розподіл акцій між різними групами власників. Серед найбільш важливих груп зацікавлених сторін виділено три: трудовий колектив, держава та менеджери.

10. Одним з головних факторів підвищення ефективності діяльності акціонерного товариства для акціонера є механізм виплати дивідендів. Дослідження теорій нарахування дивідендів та вивчення типів дивідендної політики дозволило підтвердити розрахунками, що кожне акціонерне товариство повинно індивідуально підходити до способу нарахування дивідендів, враховуючи власні умови функціонування та розвитку. Вибір типу дивідендної політики обумовлений величиною прибутку за звітний період, кількістю простих та привілейованих акцій, розподілом акцій між акціонерами та планами керівництва компанії щодо зростання доходів або частки підприємства на ринку. При цьому механізм виплат та нарахування дивідендів повинен бути прозорим та зрозумілим, що значно підвищить ефективність діяльності корпорації.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях:

1. Сагайдак Ю.А. Оптимізація структури акціонерного капіталу // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Дніпропетровськ: ДНУ.- 2004.-Вип. 187.- С. 779-787 (0,4 д.а.).

2. Сагайдак Ю.А. Особливості структури власності українських акціонерних товариств // Теоретичні та прикладні питання економіки: Збірник наукових праць / КНУ ім. Т.Г.Шевченка. - 2004. - Вип.4. - С. 223-229 (0,5 д.а.).

3. Сагайдак Ю.А. Управління державними корпоративними правами // Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - Вип. 6 (37). - С. 54-57 (0,4 д.а.).

в інших виданнях, друковані праці наукових конференцій:

4. Сагайдак Ю.А. До питання застосування досвіду зарубіжних систем корпоративного управління в Україні // Актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні. Збірник наук. праць студентів економічного факультету спец."Економіка підприємства"/ КНУ ім. Т.Г.Шевченка. - 2001. - Вип.1. - С. 38-43 (0,3 д.а.).

5. Сагайдак Ю.А. Інституційні умови ефективного розвитку промисловості України // Теоретичні та прикладні питання економіки: Збірник наукових праць / КНУ ім. Т.Г.Шевченка. - 2003. - Вип.2. - С. 314-319 (0,3 д.а.).

6. Сагайдак Ю.А. Теоретичне обґрунтування дивідендної політики акціонерних товариств в Україні // Актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні. Збірник наук. праць студентів, аспірантів і молодих вчених економічного факультету спец."Економіка підприємства"/ КНУ ім. Т.Г.Шевченка. - 2003. - Вип.3. - С. 117-120 (0,3 д.а.).

7. Сагайдак Ю.А. Ефективність функціонування підприємства як господарської одиниці // Наук. праці аспірантів економічного факультету: Зб. наук. праць. - К.: Нічлава, 2005. - С. 148-156 (0,4 д.а.).

8. Сагайдак Ю.А. Управління ефективністю діяльності сучасних підприємств // Вісник Київського славістичного університету / Редкол.: Ю.М.Алексєєв (голов. ред.) та ін. - К.: КСУ, 2005. - №21. - С. 105-113 (0,5 д.а.).

9. Сагайдак Ю.А. Світовий досвід виникнення та розвитку акціонерної справи // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління. Матеріали 4-ої Міжнар. міждисципл. наук.-практ. конф. / Харків, ХНУ ім. В.Н.Каразіна. - 2003. - С. 99-100 (0,1 д.а.).

10. Сагайдак Ю.А. Оптимізація структури акціонерного капіталу // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. "Сучасні проблеми економіки підприємства" / Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - С. 122-124 (0,1 д.а.).

11. Сагайдак Ю.А. Вдосконалення механізму захисту прав акціонерів // Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації. - К.: Видавничий дім "Корпорація", 2004. - С. 341-345 (0,2 д.а.).

12. Сагайдак Ю.А. Управління ефективністю персоналу // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління. Матеріали 5-ої Міжнар. міждисципл. наук.-практ. конф. / Харків, ХНУ ім. В.Н.Каразіна, Житомирський ін-т підприємництва і сучасних технологій. - 2004. - С. 96-97 (0,1 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Сагайдак Ю.А. Ефективність функціонування акціонерних товариств в економіці України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2005.

У дисертації представлено комплексний теоретично-прикладний підхід до питань ефективності функціонування акціонерних товариств в економіці України, проблем, що виникають в результаті їх діяльності та напрямів вирішення існуючих суперечностей.

Поглиблено понятійно-категоріальний апарат теорії ефективності діяльності підприємства, обґрунтовано поняття управління ефективністю діяльності акціонерного товариства. Запропоновано розглядати управління ефективністю як процес впливу на складові внутрішнього та зовнішнього середовища, що визначають результати функціонування, узгодженість та інтегрованість інтересів суб'єктів корпоративних відносин: різних груп фінансових і нефінансових інвесторів з метою максимізації ефекту при відповідному ресурсному потенціалі. Розроблено власну концепцію визначення рівня ефективності акціонерних товариств з точки зору врахування інтересів всіх зацікавлених у ефективній діяльності акціонерного товариства сторін. Обґрунтовано шляхи подолання невизначеності в діяльності акціонерного товариства та підвищення ефективності функціонування через побудову оптимальної структури капіталу, встановлення чіткого та прозорого механізму нарахування дивідендів, врахування інтересів держави як власника корпоративних прав. Обґрунтовано вибір типу дивідендної політики для окремо взятої корпорації.

Ключові слова: ефективність, функціонування, управління ефективністю, акціонерне товариство.

АННОТАЦИЯ

Сагайдак Ю.А. Эффективность функционирования акционерных обществ в экономике Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Киев, 2005.

В диссертации представлен комплексный теоретико-прикладной подход к вопросам эффективности функционирования акционерных обществ в экономике Украины, проблем, возникающих в результате их деятельности и путей разрешения существующих противоречий.

Дополнен понятийно-категориальный аппарат теории эффективности деятельности предприятия, обосновано понятие управление эффективностью деятельности акционерного общества. Предложено рассматривать управление эффективностью как процесс воздействия на факторы внутренней и внешней среды предприятия, которые определяют результаты функционирования, согласованность и интегрированность интересов субъектов корпоративных отношений: разных групп финансовых и нефинансовых инвесторов с целью максимизации эффекта при определенном ресурсном потенциале. Исследовано сущность и методологические подходы к вопросам управления деятельностью предприятия и определению показателя эффективности. Разработана авторская концепция определения уровня эффективности акционерных обществ с точки зрения учета интересов всех заинтересованных в эффективной работе акционерного общества сторон. Обоснованы пути преодоления неопределенности в деятельности акционерных обществ и повышения эффективности функционирования через построение оптимальной структуры капитала, определение четкого и прозрачного механизма расчета дивидендов, учета интересов государства как собственника корпоративных прав. Обоснован выбор типа дивидендной политики для отдельно взятой корпорации.