Механізм формування економічної стійкості розвитку морських торгових портів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

УДК 656.615.003

Механізм формування економічної стійкості розвитку морських торгових портів

Спеціальність 08.07.04 - Економіка транспорту і зв'язку

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Мезіна Лілія Василівна

ОДЕСА 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України

Захист відбудеться “__25__” ___січня__________ 2007 р. о __12___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “__19__” ____грудня_________ 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Моліна О. В.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

фрахтовий морський транспортний порт

Актуальність теми. Морська транспортна система країни являє собою, з одного боку, високоефективний вид підприємницької діяльності, а з іншого, забезпечує загальну безпеку зовнішньоекономічної діяльності резидентів. Морська транспортна система держав формувалася протягом тривалого періоду часу. Одночасно проходив процес оптимізації економіко-правових положень стійкого функціонування морегосподарського комплексу.

Для України склалася особлива ситуація, внаслідок дії зовнішніх та внутрішніх факторів і умов, через які країна значною мірою втратила основний потенціал транспортного флоту. У структурі портів значні втрати фінансових ресурсів утворилися в початковий період придбання країною політичного суверенітету. Вибір стратегічних напрямків розвитку зовнішньоекономічної діяльності визначив доцільність вибору і обґрунтування найважливіших параметрів національної морської транспортної системи.

Для вироблення перспективної стратегії становлення України як морської держави, необхідне обґрунтування наукових положень, що враховують загальносистемні закономірності розвитку транспорту в специфічних умовах формування економічного суверенітету. При цьому виділяються дві принципові задачі: вибір критеріальних підходів, що забезпечують раціональність досягнення кінцевих результатів, і обґрунтування ефективності програм залучення альтернативних джерел фінансування розвитку.

У досягненні стабільності й стійкості національної економічної системи визначальне місце займає рівень розвитку морського транспорту і досягнення збалансованості виробничого потенціалу. Розробці проблеми в цілому у закордонних і вітчизняних дослідженнях приділено багато уваги. Досить згадати роботи з економічного розвитку Буркинського Б.В., Дергачова В.О., Долишнього М.І., Котлубая М.І., Кулаєва Ю.Ф., Примачова М.Т., Сича Є.М., Хачатурова Т.С., Чекаловця В.Г., Чумаченка М.Г., Кейнса Дж.М., Сакса Дж., Самуельсона П.

Проте, для умов, що відбивають особливості розвитку національних морських портів з урахуванням специфіки економічного становища країни, наукові розробки не мають закінчених рекомендацій.

Зазначені проблеми обумовили вибір теми, мету та визначили цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до програм “Стабілізація і розвиток морського і річкового транспорту України”, “Програма соціально-економічного розвитку морських портів України до 2010 року” і планів науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за темами: “Транспортна галузь в системі пріоритетів розвитку економіки України” (номер держреєстрації 0101U000710), “Підвищення внеску транспорту України до внутрішнього валового продукту та поліпшення його структури” (номер держреєстрації 0104U000581), де автором розроблено методичні положення стійкого розвитку торговельних портів.

Мета і задачі дослідження полягають в теоретичному обґрунтуванні і виборі науково-методичної бази підвищення ефективності стійкого розвитку і функціонування морських торгових портів (МТП) в умовах міжнародної інтеграції морського транспортного ринку.

Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені такі задачі:

- уточнити нові тенденції функціонування світового фрахтового ринку, що визначають особливості розвитку локальних транспортних систем;

- виявити особливості та класифікацію факторів розвитку національної морської транспортної системи під впливом глобальних процесів;

- проаналізувати проблеми стійкого функціонування морських торгових портів України;

- систематизувати загальні принципи управління економічною стійкістю морських торгових портів;

- обрати критерії управління параметрами економічної стійкості портів;

- дослідити проблеми і принципи формування механізму ефективного функціонування морських портів по етапах життєвого циклу;

- обґрунтувати організаційно-економічний механізм і конкурентне позиціювання торгових портів в інтегрованих транспортних сполученнях;

- розробити методи прийняття раціональних рішень у системі стійкого розвитку;

- обґрунтувати найважливіші напрямки функціональної діяльності морських торгових портів у глобальному морському ринку транспортних послуг (РТП).

Об'єкт дослідження - процес формування системи стійкого розвитку морських торгових портів.

Предмет дослідження - теоретичні, методичні основи і механізм управління основними параметрами розвитку торгових портів.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження є розробки вітчизняних та зарубіжних учених з економічної теорії, а також в галузі економіки транспорту. Враховані положення законодавчих, нормативно-правових та регламентуючих документів. Використані матеріали по маркетингу та менеджменту ринкових відносин. У дисертації використані методи: групування, економічного та системного аналізу - при дослідженні динаміки та параметрів стану РТП; системного аналізу та логістики - при обґрунтуванні організаційно-економічного механізму управління вартісними параметрами портів; експертної оцінки та прогнозування - для обґрунтування параметрів функціональної стійкості інвестиційних процесів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці й уточненні відомих, обґрунтуванні ряду нових теоретичних і методичних положень, що визначають принципи і стратегію оптимізації розвитку і функціонування торгових портів на основі раціонального включення в систему інтеграційних процесів за критеріями економічної стійкості. Основні наукові результати, що виносяться на захист, є:

вперше:

- обґрунтовано механізм прийняття рішень щодо стійкого та ефективного розвитку торгових портів протягом життєвого циклу проекту з урахуванням факторів глобалізації;

- сформульовано принципи і методи управління функціональною стійкістю торгових портів за основними критеріальними параметрами (ураховується система локальних критеріїв);

- систематизовано параметри, що визначають ефективність функціональної стійкості МТП у сучасній системі інтеграції світового морського ринку транспортних послуг;

удосконалено:

- класифікаційний підхід до визначення факторів, що обумовлюють напрямок і параметри розвитку національних транспортних комплексів;

- підходи до вибору принципів управління економічною стійкістю МТП у системі впливу зовнішніх факторів;

- критеріальне забезпечення процесів управління параметрами конкурентної стійкості морських торгових портів;

одержали подальший розвиток:

- дослідження напрямків і особливостей розвитку світового фрахтового ринку, що визначає параметри розвитку локальних транспортних систем;

- систематизація проблем і задач ефективного розвитку МТП в умовах жорсткої зовнішньої конкуренції;

- формування організаційно-економічного механізму конкурентного позиціювання МТП у глобальних і локальних транспортних системах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тім, що на базі теоретичних і методично обґрунтованих підходів розроблено положення щодо створення стійкої системи позиціювання портів у транзитних і локальних вантажопотоках. Це дозволяє торговим портам і вантажовласникам досягти максимального ефекту при реалізації проектів розвитку і взаємодії. Отримані в дисертації результати при їхньому практичному використанні визначають посилення фінансової стійкості порту при виборі стратегії розвитку і використання діючого потенціалу в умовах, що постійно змінюються.

Окремі положення і розробки автора дисертації знайшли відображення в програмах розвитку морських транспортних підприємств, використані при формуванні концепції розвитку портів. Обґрунтування і пропозиції, що випливають з дисертаційного дослідження, таким чином, реалізовані частково у виробничій сфері і широко використані в навчальному процесі при викладанні дисциплін: “Основи теорії прийняття рішень”, “Основи теорії транспортних процесів і систем”.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним дослідженням, у якому представлено авторський підхід і особисто отримані теоретичні та практичні результати, щодо обґрунтування основних положень стійкості функціонування МТП в умовах інтеграції і глобалізації. Уперше представлено механізм прийняття рішень щодо стійкого та ефективного розвитку торгових портів протягом життєвого циклу проекту. Розроблено методи управління функціональною стійкістю торгових портів. Досліджено найбільш перспективні напрямки розвитку світового фрахтового ринку, що визначає параметри розвитку портів. В опублікованих у співавторстві наукових працях використано тільки ті ідеї й розробки, що є результатом особистого наукового внеску.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів дисертаційної роботи апробовано в доповідях і були схваленні на науково-практичних міжнародних конференціях: “Чорноморський регіон у системі міжнародної економічної інтеграції” (м.Феодосія, вересень 2003р.), “Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України”, (м.Коктебель, червень 2004р.); спеціалізованих конференціях в ОНМУ і ІПРЕЕД НАН України (2005 - 2006 рр), ОНМА (2006 р.).

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 9 наукових праць, у тому числі 7 статей у збірниках наукових праць, 2 - у матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг 5,25 д.а., з яких 4,4 д.а. належить особисто автору.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 3-х розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи викладено на 211 сторінках друкованого тексту, в тому числі 7 таблиць на 7 сторінках, 24 рисунків на 24 сторінках. Список використаних джерел нараховує 195 найменувань на 92 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Оцінка стійкості функціонування морських торгових портів у системі ринку транспортних послуг” виконано аналіз і надана оцінка стану морського транспортного ринку, функціонування торгових портів, особливостей динаміки і структури РТП, задачі і принципи регулювання основних параметрів підприємств морського транспорту. Формування і розвиток світової економіки характеризується процесами глобалізації та інтернаціоналізації. В основі функціонування світової економіки виділяється низка найважливіших аспектів: сукупність національних господарств; система світових економічних відносин на основі участі національних господарств у міжнародному розподілі праці; система, що діє на принципах саморегулювання продуктивних сил і виробничих відносин.

Періоди нестабільності функціонування світової економіки, в основі якої є скорочення обсягів міжнародного обміну, негативно позначається на розвитку РТП і світового судноплавства. Варто звернути увагу на одну особливість циклічності фрахтового ринку. У стадії падіння активності відбувається близькі за результатами погіршення роботи всіх діапазонів вантажопідйомності спеціалізованого флоту. На стадії підйому зміни відбуваються нерівномірно й істотно розрізняються за групами однотипного тоннажу, особливо це помітно для контейнеровозів.

У світовій практиці динаміка роботи транспортних підприємств, а також інвестиційна активність, аналізується відносно обсягу валового національного продукту. На основі ВНП можна обґрунтувати принципи і параметри розвитку національної морської транспортної системи.

Незважаючи на загальні закономірності функціонування світового РТП при розвитку національних морських портів необхідно враховувати важливі аспекти, що визначають індивідуальні особливості проекту і його конкурентноздатність: концентрація функціональної діяльності, структура вантажообігу і рівень транспортного сервісу; рівень технологічних процесів і характер інтеграції з іншими транспортними системами.

Закономірності позиціювання об'єктів світової економіки визначають вимоги до рівня і параметрів розвитку національного виробничого потенціалу і його транспортного забезпечення. Транспортний комплекс стає загальною умовою безперервності й ефективності виробництва, доставки продукції та її реалізації. Адекватний розвиток національної морської транспортної системи тісно пов'язаний з діяльністю інших секторів РТП, що припускає визначення умов економічної стійкості усіх видів діяльності.

Варто розрізняти особливості прояву зовнішніх факторів формування національної морської транспортної системи. До внутрішніх умов і факторів формування морегосподарського комплексу можна віднести ті, котрі сприяють або стримують підприємницьку ініціативу і реалізація яких залежить від державної судноплавної політики. Географічне положення України визначає потенційне завантаження портів транзитними вантажопотоками. З цієї причини виробнича інфраструктура країни природним образом включається в проекти розвитку загальноєвропейської комунікаційної системи.

Проблемами функціонування транспортного комплексу України є такі: низька конкурентноздатність на внутрішньому і зовнішньому ринках; складність вибору джерел фінансування транспортних підприємств; недостатня ефективність функціонування портів внаслідок порушення пропорцій між рівнем основних виробничих фондів і обсягами виконуваної роботи; недосконалість нормативно-правового забезпечення діяльності підприємств транспорту; нестабільність правової бази; повільна уніфікація транспортного законодавства з нормами міжнародного права.

Морський транспортний комплекс для економіки країни є засобом здійснення зовнішньоторговельних перевезень і найважливішим джерелом валютних надходжень. Однією із складових цього комплексу є морські порти. Торговельні порти України до 1997 року працювали в складних соціально-економічних умовах. Занепад ділової, виробничої, інвестиційної діяльності, хронічний дефіцит обігових коштів помітно вплинув на їх роботу (рис.1).

Рис. 1 Вантажообіг портів Чорноморського басейну

З 1998 року з'явилися ознаки стабілізації в роботі МТП України, що виразилося в затримці темпів падіння обсягів перевезень і збільшенні обсягів переробки вантажів.

В другому розділі “Теоретичні основи механізму управління економічною стійкістю морських торгових портів” обґрунтовуються принципи і критерії оптимізації основних результатів діяльності МТП у системі ринку транспортних послуг і формується механізм управління економічною стійкістю.

Підтримка стабільності участі національних МТП у забезпеченні світогосподарських зв'язків і оптимізації підприємницьких результатів і витрат націлена на стійкість портового комплексу в міжнародному розподілі праці і стивідорному ринку. У комплексі життєвого циклу кожного торгового порту варто розрізняти цикли зросту. Це стосується будь-якого наступного кроку розвитку на базі збільшення пропускної здатності або диверсифікованості. Це одне з найважливіших умов досягнення стійкості МТП у довгостроковому періоді за показниками функціональної та економічної конкурентноздатності.

На рис. 2 представлена інформаційно-логічна модель забезпечення нормалізованої стійкості портів під впливом характеру зміни зовнішнього середовища, а також зусиль підприємств з досягнення адекватності стану виробничого потенціалу щодо вантажопотоків і конкуренції в системі пропускної здатності. Під механізмом забезпечення економічної стійкісті торгового порту розуміється сукупність форм і методів використання економічних принципів у специфічній системі ринку стивідорних послуг для досягнення максимальної ефективності основного капіталу.

Основною задачею портів стає вибір перспективної стратегії підтримки адекватності виробничої системи щодо тенденції розвитку світових господарських зв'язків. Торгові порти мають здійснювати тарифну політику, засновану на пріоритетах залучення вантажопотоків за критерієм маси прибутку. У поточній і довгостроковій стратегії управління техніко-економічним рівнем і, отже, конкурентноздатністю МТП важливо урахувати динаміку структури витрат.

Інвестиційна стратегія, націлена на забезпечення функціональної й економічної стійкості МТП, будується на основі моделі їх економічного розвитку у загальній системі міжнародній економіки. Модель у свою чергу ґрунтується на зв'язку цільових показників і механізму їхньої оптимізації. Головним критерієм такого підходу є вибір масштабу стійкості підприємства в реальних умовах ринку транспортних послуг.

Представляється недостатньо обґрунтованим розгляд факторів і ресурсів розвитку без урахування організації мультимодальних технологій. У цих умовах реструктуризація та інтенсифікація діючого потенціалу вимагає значних інвестицій. Тому принциповою задачею в управлінні функціональною і економічною стійкістю торгових портів (рис.2) в обслуговуванні вантажопотоків є залучення інвестиційних ресурсів. Цього можна досягти при формуванні державної транспортної політики, орієнтованої на максимізацію грошових потоків портового бізнесу незалежно від резидентності власників.

Збалансованість конкурентноздатного розвитку має досягатися за критерієм оптимуму сукупних інтегральних витрат. В основі реалізації вимог варто використовувати фондозберігаючі організаційно-економічні, технологічні та технічні рішення. Будь-яке підвищення капіталомісткості за економічними факторами повинне компенсуватися зростанням продуктивності сукупної праці.

Величина капіталомісткості обмежується співвідношенням її щодо економічних результатів і саме цим контролюється збалансованість і стійкість МТП при зміні трудомісткості перевантажувального процесу.

Найважливішими критеріями прийняття господарських та інвестиційних рішень є норма рентабельності основного капіталу. Як локальні критерії прийняття господарських і економічних рішень, використовується час доставки вантажів, якість транспортного процесу, надійність функціонування транспортної системи, ритмічність і стійкість функціонування. Особливе місце в оцінці стану торгового порту займають показники прибутковості або рентабельності. Якщо виходити з ролі прибутковості в господарській діяльності, то цю групу показників можна використовувати для аналізу і управління успішною діяльністю з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів.

Для вибору параметрів розвитку і оптимізації позиціювання порту в стивідорному ринку, критеріальне забезпечення ефективності прийняття рішень про доцільність інвестиційного процесу включає: оцінку ресурсів, формування ефективності з урахуванням збалансованості взаємодіючих підприємств транспорту; вибір рівня якісних параметрів функціонування в розрахунковому періоді і визначення відповідно до доцільного обсягу інвестицій; вибір параметрів, що обумовлюють і обмежують рівень продуктивності і техніко-економічної відповідності стосовно логістичних параметрів систем.

Логіка, орієнтована на досягнення функціональної та економічної стійкості МТП, вимагає визначених етапів вирішення проблеми раціонального розвитку морського транспортного комплексу.

1. Невизначеність функціонування РТП і поводження інших учасників торгового судноплавства - найважливіший аспект вибору стратегії.

2. Досліджується характер прояву потенційних ситуацій, особливості впливу на середовище складних і суб'єктивних проблем.

3. Господарські та інвестиційні проекти розглядаються з усіма зв'язками з міжнародною економікою, ринком транспортних послуг, міжнародної транспортної інтеграції. Установлюються зв'язки всіх аспектів - обсягу, часу, вартості ресурсів, ризику.

При виборі стратегії розвитку портів в умовах обмеженості ресурсів необхідно як критерій розглядати темпи зростання сукупного результату. В сукупному результаті необхідно враховувати як комерційні показники флоту і портів, так і позатранспортний ефект. З досягненням визначеного рівня матеріально-технічної бази МТП зростають можливості подальшого підвищення ефективності за рахунок розширення сфери операторської діяльності. В інтегральному ефекті зростає відносна економія ресурсів вантажовласників. Цей фактор має враховуватися при розробці державної морської політики.

При побудові моделі розвитку МТП важливо обрати механізм охоплення всіх організаційно-економічних факторів. З цією проблемою пов'язана проблема виміру параметрів розвитку стосовно використовуваних ресурсів. Важливо, щоб витрати ресурсів і результати порту чітко описували ефективність процесу в цілому, незважаючи на відомі коливання тарифів.

У проектах розвитку та при обґрунтуванні економічної доцільності інвестиційного процесу не вирішене питання взаємозумовленості життєвого циклу об'єкта і терміну відшкодування капітальної вартості. Життєвий цикл проекту залежить від економічності функціонального використання, умов НТП, амортизаційної політики, темпів відновлення технологічних процесів.

Життєвий цикл МТП пропонується визначати з урахуванням оптимальної тривалості базової спеціалізації капітальних активів з урахуванням гарантованого відшкодування витрачених на створення об'єкту коштів. У системі нерівномірного розвитку фрахтового ринку і при жорсткому дефіциті інвестиційних ресурсів для національних МТП як критерій варто розглядати максимізацію кінцевих параметрів їх функціонування. При скороченні ступеня дефіциту фінансових ресурсів задача вибору проекту розвитку зводиться до визначення необхідних вкладень для досягнення максимуму ефекту.

Процеси транспортної інтеграції і узгодження дій на фрахтовому ринку створюють ситуацію для вибору сукупного критерію розвитку і його узгоджень із локальними критеріями підприємницької діяльності портів. При цьому ні сукупний критерій функціонування, ні критерії розвитку не відбивають соціальні, екологічні та структурні наслідки виробничої діяльності МТП. Тому виникає необхідність узгодження критеріального обмеження інвестиційних та інтеграційних процесів.

Економічний механізм управління адекватністю розвитку морегосподарського комплексу країни являє собою сукупність форм і методів реалізації економічних принципів для досягнення, в даному випадку, ефективного стану портів. Такий механізм повинен передбачати організаційну структуру, методи прийняття рішень, форми інвестиційного забезпечення і контроль раціональності використання виробничого потенціалу.

Найважливішим принципом прийняття економічних та інвестиційних рішень є вибір ціни, що забезпечує досягнення основної стратегічної мети підприємства. У системі функціонування тарифи РТП коливаються у визначених межах відповідно до характеру збалансованості вантажопотоків і пропускної здатності портів, тобто пропозиції. В інвестиційному процесі як ціна виступає вартість капіталу, яка регулюється активністю інвестування.

Однак у плані теоретичного обґрунтування параметрів інвестиційної програми варто враховувати незавершеність досліджень щодо ролі і місця процентної ставки, нормативу ефективності і коефіцієнта дисконтування. Не звертається увага, що собівартість утворюється в господарській діяльності, а процентна ставка в системі кредитування. Якщо ставка відсотка не відповідає умовам ефективного використання капітальних активів, що у кінцевому рахунку утворять заощадження необхідні для інвестиційної діяльності, то стає сумнівної концепція стійкості банківської системи.

При можливості концентрації інвестиційних ресурсів необхідно реалізувати стратегію формування конкурентного техніко-економічного рівня морських транспортних підприємств. У короткостроковій стратегії найважливішим стає забезпечення нормальних умов використання базисного потенціалу. Проблемою залишається вибір методу оцінки витрат для досягнення функціональної стійкості МТП. Найбільш часто використовуються як контрольні параметри: величина тарифних ставок, інтенсивність використання виробничого потенціалу, економічність. Кожна з трьох основних форм управління результатами транспортних підприємств, забезпечуючи абсолютну ефективність, відрізняється ресурсоємкістю. Тому необхідний механізм оцінки і прийняття рішень за критеріями ефективної реалізації програми розвитку.

Економічна ефективність, як результат функціональної та інвестиційної діяльності, формується під впливом зовнішніх умов, менеджменту, раціональності проектних рішень і кон'юнктури ринку. Тому для виробітку механізму прийняття рішень необхідно аналізувати окремі результати виробничої діяльності. До таких результатів відносяться темпи зміни прибутковості, капіталоємкісті, трудомісткості, фондовіддачі, безпеки і деякі інші. Параметри їхнього впливу на інтегральну ефективність можуть бути встановлені на підставі функціонального або регресивного зв'язків.

Оптимальність виробничого потенціалу МТП характеризується визначеними масштабами і спеціалізацією. При цьому досягається конкурентна функціональна стійкість адекватна потребам РТП, за критерієм інтенсивності обробки вантажних і транспортних потоків. Однак, масштаби основних капітальних активів не характеризують повною мірою параметри стійкості. Істотною ознакою стає можливість виконати основні вимоги щодо стану фрахтового ринку і формування умов відтворення.

Функціональна стійкість МТП оцінюється параметрами прибутку і капіталізації. При цьому значну роль у використанні потенціалу відіграють зовнішні умови. Цим також визначається характер взаємозв'язку підприємницьких і макроекономічних результатів. Прагнення до максимізації підприємницьких результатів у системі фрахтового ринку часто приводить до порушення збалансованості провізної спроможності та вантажопотоків.

У розділі 3 “Підвищення економічної стійкості національних торгових портів у системі ринку транспортних послуг” обґрунтовуються наукові і практичні положення, щодо оптимізації стану національних МТП за результативними показниками діяльності на основі ефективного використання потенціалу.

Для підрозділів морського транспортного комплексу у зв'язку з обмеженістю інвестиційних ресурсів виникає проблема досягнення адекватного техніко-економічного рівня розвитку. При оцінці раціональності інвестиційних проектів, з позиції оптимальної віддачі економічних ресурсів всіх учасників логістичних товаропровідних систем, для забезпечення стійкості МТП у транспортному обслуговуванні світових господарських зв'язків, у дисертації розкриваються такі питання:

- забезпечення достатньої величини чистого доходу від реалізації проекту, обумовленого принципами мультимодальних транспортних технологій;

- уточнення складу учасників проекту, що одержують доход від його реалізації у формі прямих грошових потоків;

- розподіл сукупного або емерджментного доходу між підрозділами інтегрованого транспортного комплексу. Як альтернативний підхід розглядаються варіанти участі портів у формуванні інвестиційного потенціалу або впливу їх на інтенсивність формування вантажної бази.

Перша задача вирішується за загальними правилами техніко-економічного обґрунтування проектів, оцінки і контролю формування економічної ефективності. Окремо враховуються принципи оптимізації активів і фінансових результатів.

, (1)

де - збільшення вантажопереробки за фактором інтеграції у відповідну структуру економічно стійкой транспортної підсистеми;- тариф, що за правилами розподілу відноситься на даний термінал;- номінальна собівартість;- коефіцієнт, що враховує інтенсивність використання базисного потенціалу у структурі ММТ;- трансакційні витрати, обумовлені входженням в інтеграційні транспортні системи;- коефіцієнт дисконтування, враховуючий життєвий цикл портів;- капітальні витрати на реалізацію проекту позиціювання порту в системі мультимодальних транспортних технологій; - коефіцієнт наростання витрат.

Розвиток міжнародних мультимодальних коридорів, з одного боку, розширює можливе коло учасників, а з іншого, веде до монополізації окремих морських ренджів. Обмеження параметрів функціональної стійкості, обумовлене зовнішніми факторами, без урахування інвестиційних можливостей, пропонується враховувати у вигляді наступних умов:

, (2)

де - базисний потенціал МТП, на основі якого будується стратегія розвитку; - необхідне збільшення пропускної здатності, обумовлене розвитком світових господарських зв'язків;- необхідне збільшення потужності порту, обумовленої зміною конкурентної ситуації і задачами підтримки функціональної стійкості; - зменшення виробничого потенціалу порту за умовами диверсифікованості;- вибуття виробничого потенціалу зі закриттям проекту; - збільшення виробничого потенціалу МТП за параметрами відтворення на новому якісному рівні об'єктів, що вибули з експлуатації; - коефіцієнт, що враховує циклічну нерівномірність завантаження терміналів; - частка даного порту в загальному вантажопотоку;- частка морського ренджу, в обслуговуванні якого беруть участь конкуруючі порти; - збільшення вантажопотоків з розвитком міжнародної економіки, в яких при реалізації інвестиційної програми може брати участь даний порт.

Основними задачами управління функціональною стійкістю є: підвищення якості обробки вантажних і транспортних потоків до конкурентноздатності; розвиток виробничої інфраструктури, що забезпечує нормальне позиціювання портів у регіоні пріоритетного впливу; вирішення соціально-економічних і екологічних задач розвитку порту на основі нових робочих місць; розвиток експорту транспортних послуг за рахунок залучення інвестицій і спільної діяльності на умовах передбаченими принципами участі у СОТ; формування ефективної системи взаємодії МТП в умовах нерівномірності формування вантажопотоків і ризику завантаження виробничого потенціалу.

Основою моделі розвитку розглядається поступове нагромадження фінансових ресурсів, що повинне забезпечити періодичність підтримки стійкого зросту системи. При цьому державна морська транспортна політика і податкове законодавство мають враховувати оптимізацію платіжного балансу.

Тобто необхідно стежити за відповідністю:

, (3)

де - обсяг необхідних нагромаджень у тривалому періоді життєвого циклу, що повинні забезпечувати фінансування в стратегії розвитку порту; - капіталоємність базисного рівня у функціональній діяльності МТП; - середньорічні темпи збільшення вартості одиниці нового виробничого потенціалу порту; - темпи збільшення вантажопотоків за факторами розвитку національної економіки й участі в транзиті;- індекс, що враховує збільшення цін на капітальні об'єкти, що виводяться з експлуатації і відновлення яких фіксується за рахунок амортизаційних відрахувань.

Процес диверсифікації підсилюється в умовах, коли ціни міжнародного РТП не відбивають дійсну альтернативну вартість і альтернативні витрати на функціонування виробничого потенціалу, не відбивають техніко-економічний рівень створених капітальних активів. У цих умовах вибір стратегії розвитку транспортного комплексу і його складових варто засновувати не на ринкових потоках виторгу, а на альтернативній вартості, обумовленою величиною вантажопотоків ( ). Останнє більш чітко відбиває задачі і параметри досягнення транспортної незалежності національної зовнішньої торгівлі і стратегію експорту транспортних послуг.

При цьому в проектах розвитку необхідно розрізняти дві складові результатів і витрат розвитку. Перша - підприємницькі задачі та ініціативи. Вони вирішуються в системі критеріїв економічної ефективності інвестицій і використання ресурсів. Рівень економічності функціонування в умовах досконалої конкуренції стає найважливішим обмеженням вибору проектних параметрів. Друга складова комплексної стійкості МТП залежить від реалізації стандартних або особливих принципів макроекономічного регулювання.

При фінансовому обмеженні українських МТП і конкурентному функціонуванні фрахтового ринку як стратегію їх розвитку можна розглядати концентрацію зусиль на якісному зростанні пропускної спроможності. Структура організаційно-економічного механізму включає весь комплекс взаємин учасників мультимодальних транспортних технологій, узгодження інтересів і стимулювання оптимальності сукупних результатів. Важливим для вибору організаційно-правових форм управління портами є такий підхід, що заснований на принципі єдності елементів, що утворять економічну безпеку країни. Національна транспортна політика повинна ґрунтуватися на сполученні державного управління і підприємницької ініціативи, що забезпечують стійкість функціонування морських портів на основі потреб зовнішньої торгівлі та розширення експорту транспортних послуг.

Удосконалювання прийняття рішень щодо ефективного позиціювання МТП в системі ринку транспортних послуг повинне будуватися на базі пріоритетів. Для портів вони включають: нарощування вантажообігу й оптимізацію його структури, підвищення ефективності роботи, інтеграційні процеси.

Умови достатньої економічної стійкості представлено залежністю:

, (4)

де - доходи порта при розширенні участі в обраному ренджі; - виробничий потенціал, що формує витрати на виконання функціональних обов'язків;- норматив використання ресурсів на одиницю кінцевого результату або потенціалу; - ціна одиниці ресурсів за параметрами доступності;- коефіцієнт, обумовлений рівнем ризику успішного досягнення поставлених цілей;- кредитний потік;- інвестиції, необхідні для освоєння нових вантажних потоків;- інвестиції, що забезпечують відтворення вибулих з експлуатації діючих об'єктів;- додаткові інвестиції, обумовлені некомерційними факторами.

Економічна стійкість характеризується оптимальністю параметрів, що відбивають якість реалізації виробничого потенціалу, конкурентністю системи в межах як активного, так і пасивного стану ринку транспортних послуг. У зв'язку зі зростанням конкуренції в розподілі вантажопотоків світових господарських зв'язків, увага приділяється механізму управління функціонуванням національних МТП у системі інтеграції і глобалізації (рис. 3).

Стратегія управління функціональною діяльністю і економічним розвитком МТП повинна ґрунтуватися на цільових задачах і максимізації грошового потоку. Управління може бути побудоване за системою сукупних показників, що відбивають як підприємницькі цілі, так і макроекономічні задачі й ефективність використання ресурсів. Складність забезпечення сукупних результатів у цілому і підприємницьких, зокрема, визначає необхідність застосування розгалуженої системи показників, що характеризують окремі боки економічної стійкості портів.

Раціональне використання виробничого потенціалу і своєчасне нарощування пропускної здатності досягається у взаємодії двох підсистем: основної функціональної діяльності й інвестиційних процесів. Перша орієнтована на досягнення проектних економічних результатів у процесі функціональної діяльності підприємства. Для другої найважливішим є оптимізація конкурентного рівня для підвищення результатів і зниження витрат.

Розвиток МТП у стратегічному аспекті означає сукупність організаційно-технічних заходів, що забезпечують оптимальність функціонування при погодженості інтересів макроекономічного і підприємницького підходу до задоволення потреби в переміщенні товарів і фінансової стабільності системи. Основним критерієм такого розвитку вважається безперервність транспортного обслуговування вантажовласників і нормалізована ефективність транспортного комплексу.

Економічна стійкість МТП залежить від середовища господарської діяльності й адекватного стану факторів виробництва. У сучасних умовах розвитку морського транспортного комплексу України до стійких систем можна віднести ті, котрі мають достатній ступінь концентрації ресурсів і можливість подальшого укрупнення за критерієм ефективного управління. Економічний ефект розвитку МТП можна простежити при підвищенні конкурентноздатності на основі досконалих технологічних процесів по наступному методу:

 (5)

де L0 - питома трудомісткість на 1000 грн. доходу в базовому періоді; L1 - те ж після реалізації проекту розвитку порту; RVPR - розрахунковий доход порту в активному періоді життєвого циклу;w - розрахункова річна заробітна плата одного робітника; - коефіцієнт, що враховує нарахування, пов'язані з виплатою заробітної плати; KPL - інвестиції проекту конкурентної стійкості порту; n - середній коефіцієнт виконання норм на вантажних роботах; Tw - фонд корисного часу одного працівника в базисному періоді.

У системі рівноважних цін головним стає збільшення вантажопотоків на основі реалізації резервів транспортного потенціалу, зниження собівартості за рахунок інтенсифікації використання ресурсів в інтегрованих транспортних системах, зниження простоїв транспортних засобів із причин непогодженості функціональної діяльності.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що проявляється у визначені закономірності стійкого розвитку торгових портів з урахуванням процесів інтеграції і вперше запропоновані підходи до управління основними параметрами конкурентноздатності, що впливає на підвищення економічної стійкості потенціалу українських портів у регіональному секторі стивідорного ринку.

Автором дисертації уточнено ряд наукових положень, що націлені на оптимізацію результатів і ефективність перспективного розвитку. Серед них:

1. В дисертації встановлено нові тенденції структуризації глобального морського ринку, урахування яких дозволяє оптимізувати параметри розвитку національних морських торгових портів.

2. Виявлено особливості розвитку локальних транспортних систем, що полягають у посиленні інтеграції і взаємодії, що визначає задачі підвищення техніко-економічного рівня морських портів України відповідно до вимог міжнародних транспортних коридорів.

3. У процесі аналізу проблем стійкого функціонування МТП установлено, що перспективні параметри портового потенціалу повинні формуватися не тільки внаслідок національних економічних задач, але й під впливом конкуруючих альтернативних напрямків обробки вантажів.

4. Автором в роботі при систематизації принципів управління економічної стійкості морських торгових портів обґрунтовано напрямки пропускної здатності з урахуванням спеціалізації.

5. Розширено коло критеріїв управління параметрами економічної стійкості МТП, що враховують життєвий цикл проекту і задачі розподілу ефекту синергії.

6. Уточнено проблеми і принципи формування механізму функціональної стійкості, що дозволяє оптимізувати інвестиційні потоки в системі підвищення конкурентноздатності.

7. В дисертаційній роботі вперше обґрунтованио організаційний механізм конкурентного позиціювання портів в інтегрованих транспортних сполученнях, що дозволяє оптимізувати, як поточні витрати, так і рівень використання потенціалу.

8. Вперше в системі методів прийняття раціональних рішень уведені показники, що забезпечують досягнення достатньої економічної стійкості з урахуванням базових параметрів та приступності інвестиційного забезпечення.

9. Автором вперше обґрунтовано напрямки оптимізації функціональної діяльності морських торгових портів з урахуванням системи зовнішніх обмежень, у результаті чого, гарантується збереження стійкості системи за окремими етапами життєвого циклу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мезіна Л.В. Ефективність функціональної й інвестиційної діяльності торговельних портів // Економічні інновації. Випуск 8: Ринок транспортних послуг. Збірник наукових праць. - Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2000. - С.140-149.

2. Мезіна Л.В. Принципи і умови управління функціональною стійкістю торговельних портів // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. Збірник науковіх праць. Випуск 8. - Одеса: ОДМУ, 2001. - С.62-73.

3. Мезіна Л.В. Функціональна стійкість торговельних портів у структурі приморського регіону // Економічні інновації. Випуск 13: Ринок транспортних послуг. Збірник наукових праць. - Одеса: Інститут проблем ринку та економіко - екологічних досліджень НАН України, 2002. - С.162-168.

4. Примачов Н.Т., Примачова Н.Н., Мезіна Л.В. Принципи збалансованого розвитку Чорноморської зони Євроазіатського транспортного коридору // Економічні інновації. Випуск 14: Економічний розвиток регіонів у контексті міжнародної інтеграції (економічні інтереси, конкурентні позиції, стратегічні орієнтири). Збірник наукових праць. - Одеса: Інститут проблем ринку і экономико - екологічних досліджень НАН України, 2003. - С.221-229. Особистий внесок здобувача - обгрунтовано задачі стійкого функціонування транспортного коридору.

5. Примачов Н.Т., Мезіна Л.В. Принципи позиціювання морських торгових портів у системі інтермодальних повідомлень // Економіко-правові аспекти розвитку транспортніх систем: Зб. наук. праць. Вип.7 Одеськ.нац.морськ.ун-т. - Одеса: Фенікс, 2004. - С. 212-222. Особистий внесок здобувача - обґрунтовано овновний принцип вибору ефективності моделі економічного розвитку торгових портів за етапами життєвого циклу, що зумовлює їх місце в системі стівідорного ринку.

6. Кравченко П.В., Куденко В.В., Мезіна Л.В. Умови і задачі нормалізації стану морського транспортного комплексу // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 207: У 5 т. Том 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005.- С.251-263. Особистий внесок здобувача - обгрунотовано систему показників оцінки результативності роботи морських транспортних підприємств.

7. Мезіна Л.В. Обґрунтування показників керування стійкістю торговельних портів // Зб. Экономические инновации - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2006. - Вип. 25. - С.161-168.

8. Примачов Н.Т., Примачова Н.Н., Мезіна Л.В. Принципи збалансованого розвитку Чорноморської зони Євроазіатського транспортного коридору // Тези доповідей третій науково - практичної міжнародної конференції “Чорноморський регіон у системі міжнародної економічної інтеграції: проблеми та перспективи” .- Одеса: Інститут проблем ринку і экономико - екологічних досліджень НАН України, 2003. - С.221-229. Особистий внесок здобувача - обгрунтовано задачі стійкого функціонування транспортного коридору.

9. Вардіашвілі А.В. Мезіна Л.В. Умови стійкості морських транспортних підприємств в системі інтеграції // Матеріали 1-ї міжнародної науково - практичної конференції “Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України”. - Харків: УкрДАЗТ, 2004. - С. 86. Особистий внесок здобувача - обґрунтовано найважливіші фактори розвитку морського транспорту.

Размещено на Allbest.ru

...