- методичні підходи до регулювання напрямів інвестиційного забезпечення ТРК - дослідження ефективного використання його інвестиційного потенціалу, диференціація інвестиційних ресурсів для досягнення стратегічної мети інвестування, забезпечення практичної реалізації інвестиційних проектів з метою отримання комерційного і соціального ефектів;

удосконалено:

- методику діагностики розвитку ТРК на регіональному рівні, яка включає: поєднання структурного та функціонального аналізу (вивчення ретроспективних тенденцій і особливостей розвитку ТРК Закарпаття), проведення діагностики внутрішнього та зовнішнього середовища з використанням SWOT- аналізу (вивчення сильних і слабких сторін об'єкта);

- форми і методи державного управління інвестиційними процесами в ТРК на регіональному рівні і запропоновано здійснювати його за наступним алгоритмом: обґрунтування пріоритетності залучення інвестицій у ТРК; вивчення чинників інвестиційної привабливості та напрямів діяльності в ТРК; формулювання мети залучення інвестицій; визначення основних видів туристично-рекреаційного продукту; прогнозування результатів, які можуть бути отримані внаслідок впровадження інвестиційних проектів у ТРК.

Практичне значення одержаних результатів. Системне застосування розробленої методики діагностики розвитку ТРК на регіональному рівні через поєднання структурного аналізу (вивчення ретроспективних тенденцій і особливостей розвитку ТРК Закарпаття) і проведення діагностики внутрішнього та зовнішнього середовища з використанням SWOT- аналізу (вивчення сильних та слабких сторін об'єкта) дасть змогу оцінити стан і впливати на ефективність функціонування ТРК; удосконалення методів державного управління інвестиційними процесами в ТРК на регіональному рівні сприятиме розробці єдиної комплексної інвестиційної політики на основі загальнодержавної та регіональних концепцій і програм розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку.

Основні положення і пропозиції, викладені у дисертації, використані: головним управлінням з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв'язків та туризму Закарпатської обласної держадміністрації (довідка № 393/05 від 14.09.05); науково-практичним об'єднанням „Реабілітація” (довідка № 692/01 від 20.09.05); ДП санаторій „Квітка полонини” (довідка № 127 від 15.09.05) та ВАТ „ГТК Інтурист-Закарпаття” (довідка № 04Н/09-05 від 02.09.05).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано ті положення та ідеї, які отримані в результаті особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Про основні результати досліджень до по відалось: на між народній науково-методичній конференції „V міжнародний конгрес українських економістів” (м. Львів, 2000 р.); на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу УжНУ у 2001-2005 рр.

Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення у 8 наукових публікаціях у фахових виданнях України загальним обсягом 3,1 д.а., з яких особисто автору належать 2,6 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (220 позицій) та додатків. Зміст роботи викладено на 199 сторінках комп'ютерного тексту, у тому числі проілюстровано у 6 таблицях і 10 рисунках. Додатки містять на 35 сторінках 25 таблиць та 13 рисунків.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі - “Теоретико-методичні засади управління розвитком туристично-рекреаційного комплексу регіону” - розкривається організаційно-економічна сутність та основні завдання діяльності туристично-рекреаційного комплексу; досліджується науково-прикладний аспект стратегічного моделювання державного управління розвитком ТРК регіону та узагальнюється світовий досвід організації і регулювання ринку туристично-рекреаційних послуг.

Запорукою динамічного розвитку Закарпатської області є вибір правильного стратегічного курсу. Враховуючи те, що Закарпаття є географічним центром Європи, а з точки зору природного потенціалу - унікальною екосистемою, при формуванні політики освоєння регіону необхідно розумно використати його геополітичні переваги і зберегти екологічний феномен території. Звідси постає потреба у розробці механізму управління розвитком туристично-рекреаційного комплексу регіону як пріоритетної структурної складової економіки Закарпаття. У дисертації поглиблено сутність понятійного апарату і запропоновано визначати туризм як подорож, що передбачає досягнення визначених цілей. Цілі в даному випадку є багатовекторними: активний відпочинок, участь в ділових, наукових і культурних зустрічах, спортивний, оздоровчий, виховний, релігійний, екологічний, історичний, літературно-художній, навчальний, пов'язаний із задоволенням особистих інтересів. Метою туристично-рекреаційної діяльності пропонується вважати надання послуг, які б задовольняли потреби населення у відтворенні трудового потенціалу. У свою чергу, комплекс туристично-рекреаційних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час подорожі, формує специфічний результат діяльності - туристично-рекреаційний продукт. Виходячи з проведених досліджень, пропонується трактувати “туристично-рекреаційний комплекс (ТРК)” як систему, що включає суб'єкти господарювання туристично-рекреаційної сфери, суміжні та обслуговуючі їх підприємства інфраструктури, які мають тісні виробничо-господарські зв'язки, спільно використовують економічні ресурси з метою задоволення різноманітних пізнавальних, культурних, оздоровчих потреб споживачів. У роботі детально висвітлені і проаналізовані основні функції ТРК.

Значна увага приділена обґрунтуванню важливості проведення ефективної туристично-рекреаційної політики, яка б стала інструментом регулювання економічних відносин на ринку туристично-рекреаційних послуг області. В агрегованому плані модель регулювання діяльності регіонального ринку туристично-рекреаційних послуг зображено на рис. 1.

Рис. 1. Модель регулювання ринку рекреаційно-туристичних послуг в регіоні

Зокрема, під важелями прямого впливу розуміємо механізми державного управління і координації діяльності у туристичній сфері, які передбачають як державне регулювання, так і саморегулювання суб'єктів туристично-рекреаційного бізнесу шляхом створення різних об'єднань і асоціацій.

Під опосередкованим впливом слід розуміти ринкове само регулювання через формування попиту на туристичний продукт і його пропозицію. З огляду на необхідність дерегулювання туристичного сектора економіки, в роботі пропонується мінімізувати пряме втручання і максимізувати опосередковане (наприклад, шляхом сприяння розвитку інфраструктури туристичного бізнесу у всіх регіонах держави, підтримки кредитно-фінансових установ, які займаються кредитуванням підприємств галузі туризму тощо).

В дисертації запропоновано органам місцевого самоврядування моделювати державну рекреаційну полі тику на засадах стратегічного планування, що матеріалізується в цільовій комплексній програмі, яка включає аналітичну і прогнозну інформацію, систему заходів і проектів, передбачених для вико нання державними органами, іншими заінтересованими структурами учасниками ринку рекреаційно-туристичних послуг. Пропонується стратегічну мету державної туристично-рекреаційної політики формулювати як: створення конкурентоспроможного туристично-рекреаційного комплексу, який всебічно задовольнятиме потреби споживачів туристичного продукту, сприятиме розвитку економіки країни шляхом створення нових робочих місць, бюджет них і валютних надходжень, збереження культурної спадщини.

Розроблено і запропоновано використовувати механізм державного регулювання розвитку туристично-рекреаційного комплексу (ТРК), який включає такі блоки:

БЛОК 1. Фінансово-економічні важелі спрямовані на формування сприятливого кредитного середовища для розвитку підприємницької діяльності у туристичній сфері (складові - запровадження системи мікрокредитування шляхом створення системи кредитних інституцій різних форм власності; пільгове кредитування суб'єктів туристичного бізнесу; державне субсидіювання через запровадження системи державних дотацій туристично-рекреаційного комплексу для зміцнення його фінансово-економічних позицій; лізинг; тренінги з фінансово-кредитних питань для працівників сфери туризму);

БЛОК 2. Організаційні - це важелі управління ринковою моделлю з елементами державного регулювання розвитку та активізації господарських процесів у туристичній сфері на загальнодержавному та регіональному рівнях (складові - стратегічне планування розвитку туризму; підтримка зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів туристичної сфери; наукові дослідження ринку туристично-рекреаційних послуг; охорона туристичних ресурсів; гарантування захисту та безпеки туристів; контроль за якістю послуг; кадрове забезпечення);

БЛОК 3. Правові важелі передбачають загальну організацію і правову регламентацію туристичної діяльності, створення сприятливого нормативно-правового поля для всіх суб'єктів туристичного господарювання шляхом: вдосконалення існуючої нормативно-правової бази; вдосконалення практики ліцензування, стандартизації, сертифікації, страхування туристичних послуг; узгодження нормативно-правової бази туризму з міжнародним законодавством;

БЛОК 4. Інформаційно-аналітичні важелі передбачають проведення активних пропагандистських кампаній як для зовнішнього ринку, так і для внутрішніх споживачів туристичного продукту (складові - маркетингова та наукова діяльність; інформаційно-довідкова діяльність; реклама, розробка іміджевої туристичної стратегії).

У дисертації запропоновано ряд прикладних, адаптованих до ТРК Закарпаття, рекомендацій. Зокрема, доцільно було б: сприяти всебічному розвиткові міжнародного туризму; привести у відповідність до світового рівня транспортну інфраструктуру і готельну базу та підвищити якість обслуговування туристів і рекреантів; встановити відповідність між ціною та якістю туристичного продукту; запровадити інвестиційні кредити; стимулювати інвестиційну активність у напрямі будівництва і реконструкції туристично-рекреаційних об'єктів через випуск спеціальних облігацій; розробити систему заходів щодо збереження природних ландшафтів та унікальних туристично-рекреаційних ресурсів, запобігання спекуляції землею, здійснення архітектурного, санітарно-гігієнічного та екологічного нагляду; провести глобальну інвентаризацію та паспортизацію земельних (в тому числі рекреаційних) ділянок і зон.

У другому розділі - “Аналіз та основні напрями стабілізації розвитку рекреації і туризму Закарпаття ” - аналізуються ефективність використання, умови та рівень освоєння туристично-рекреаційного потенціалу Закарпаття; проведена діагностика стану туристично-рекреаційного комплексу області з використанням SWOT- аналізу розвитку туризму і рекреації.

Проаналізувавши масштаби освоєння туристично-рекреаційного потенціалу Закарпаття, можна стверджувати, що процес його становлення й інтенсивності освоєння перебуває на початковій стадії. Це стосується як санаторно-курортної сфери, так і туризму. Першопричинами такого стану є відсутність інвестиційної стратегії і неефективне реформування ТРК загалом. У дисертації з'ясовано фактори, які обмежують розвиток рекреаційного господарства області та створюють проблеми екологічного характеру не тільки для регіону, а й сусідніх областей та суміжних країн. Основними з них є: недосконалість законодавства з питань рекреації та екології; невідповідність соціальної інфраструктури загального призначення європейським стандартам, низький рівень сервісу, нерозвиненість сучасних систем інформаційного забезпечення рекреаційного бізнесу, відсутність ефективної реклами; дефіцит висококваліфікованих менеджерів тощо.

У роботі аргументовано, що прискорений розвиток туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття при сучасній економічній ситуації є проблематичним. Тому пропонується рекреаційну політику спрямовувати, в першу чергу, на: забезпечення екологічної безпеки рекреаційного освоєння території; зонування рекреаційних територій з виділенням освоєних, перспективних та резервних територій; соціальну необхідність (тобто відповідність наявної бази рекреаційної сфери реальним потребам в оздоровленні, її здатність задовольняти попит населення на рекреаційні послуги в регіоні); економічну доцільність (прибутковість діяльності об'єктів рекреаційної галузі і соціально-економічну вигоду для території); розвиток екологічно чистих видів рекреаційного господарювання та залучення широких верств населення до рекреаційного підприємництва тощо.

Запропонована у дисертаційній роботі комплексна методика діагностики розвитку ТРК на регіональному рівні включає ряд етапів. Метою зазначеної діагностики є не тільки оцінка стану ТРК Закарпаття, а й виявлення причин, факторів, що його зумовлюють. Під час проведення діагностики пропонується здійснювати кількісну й якісну оцінку стану складових ТРК, зв'язків цієї системи та умов, в яких вона функціонує. Для отримання об'єктивних діагностичних характеристик обов'язковим є врахування певних умов, а саме: по-перше, поєднання структурного та функціонального аналізу (вивчення ретроспективних тенденцій і особливостей розвитку ТРК Закарпаття), по-друге, проведення діагностики внутрішнього і зовнішнього середовища з використанням SWOT- аналізу (вивчення сильних та слабких сторін об'єкта). Впровадження такого методичного підходу дає можливість об'єктивно оцінити потенціал зростання ТРК.

Застосування комплексної діагностики (вивчення ретроспективних тенденцій і особливостей розвитку ТРК Закарпаття) дало такі результати:

- за наявними рекреаційними ресурсами Закарпатська область займає одне з провідних місць у державі. Частка природно-рекреаційного потенціалу Закарпаття у сумарному природно-ресурсному потенціалі України становить 7,036 ‰ (це найвищий показник);

- санаторно-курортний комплекс області завдяки багатим запасам лікувальних мінеральних ресурсів має переважно бальнеологічне спрямування: 36,7 % закладів та 63,5 % ліжкового фонду відносяться до санаторіїв і санаторіїв-профілакторіїв;