Формування та розвиток франчайзингових відносин підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ФРАНЧАЙЗИНГОВИХ ВІДНОСИН ПІДПРИЄМСТВ

Мирончук Тетяна Вікторівна

Львів-2006

Анотація

франчайзинговий винагорода витрат

Мирончук Т.В. Формування та розвиток франчайзингових відносин підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2006.

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню проблеми розроблення теоретичних положень і прикладних рекомендацій щодо вдосконалення процесу формування та розвитку франчайзингових відносин підприємств. На засадах узагальнення літературних джерел удосконалено та доповнено класифікацію видів франчайзингу, сформульовано та систематизовано внутрішні чинники формування й розвитку франчайзингових відносин підприємств, проаналізовано доцільність, стан та перспективи розвитку франчайзингу в Україні. Удосконалено процес встановлення розміру, структури та порядку сплати франчайзингової винагороди, зокрема, систематизовано форми здійснення періодичних франчайзингових платежів, удосконалено методичні положення щодо визначення граничних (мінімальної та максимальної) меж розміру франчайзингової винагороди, розроблено методичні рекомендації з визначення оптимальної структури франчайзингової винагороди на основі максимізації функції корисності франчайзера. Удосконалено методичні рекомендації з економічного оцінювання пріоритетності франшиз потенційним франчайзі, що передбачають формування переліку пропонованих до продажу франшиз в порядку спадання рівня економічної ефективності їх використання.

Ключові слова: франчайзинг, франчайзингові відносини, франчайзер, франчайзі, франшиза, франчайзингове підприємство, франчайзингова винагорода, франчайзингові платежі, першо-початковий платіж, періодичні платежі.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ефективне функціонування ринкової економічної системи неможливе без наявності та оптимального поєднання в ній суб'єктів малого, середнього та великого підприємництва, що успішно здійснюють свою діяльність. Місце малого та середнього підприємництва в економіці країни визначається його здатністю формувати конкурентне середовище, сприяти подоланню структурних диспропорцій в економіці, активізувати інноваційні процеси, швидко реагувати на зміни кон'юнктури ринку, розв'язувати проблеми зайнятості населення, забезпечувати швидку окупність витрат, сприяти формуванню та поповненню “середнього класу” як основи демократичного суспільства. Великі господарські структури, в свою чергу, надають стабільності та керованості економіці країни і є базою для проведення широкомасштабних науково-технічних досліджень та реалізації крупних інноваційних проектів, здійснюють масштабні інвестиційні програми; їх ефективне функціонування підвищує конкурентоспроможність національної економіки загалом.

Стан розвитку вітчизняного підприємництва характеризується наявністю низки проблем, які вимагають негайного вирішення з метою стабілізації економічної ситуації в країні. Як показує світовий досвід, успішність діяльності суб'єктів малого, середнього та великого підприємництва значною мірою визначається наявністю тісної співпраці між ними, що реалізується через використання різних видів господарської інтеграції. Одним з таких видів є широко використовувана у світі, однак ще маловідома в Україні, франчайзингова форма співробітництва господарюючих суб'єктів.

Проблематику формування та розвитку франчайзингових відносин підприємств розкривають у своїх працях такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як Г. Андрощук, І. Бойчук, З. Варналій, А. Виноградська, Ж. Дельтей, В. Денисюк, Д. Земляков, О. Корольчук, Г. Кочетков, О. Кузьмін, О. Легейда, М. Макашев, М. Мендельсон, Я. Мюррей, С. Сілінг, Бр. Сміт, Дж. Стенворт, У. Сухорська, Г. Цират, С. Шейн, І. Школа, Л. Шульгіна, О. Шулус та інші. У роботах цих авторів розкриваються сутність та значення франчайзингових відносин, підходи до класифікації франчайзингу, переваги та недоліки використання франчайзингу суб'єктами підприємницької діяльності, особливості процесу формування та здійснення франчайзингових відносин тощо.

Разом з тим, слід наголосити на недостатності теоретичних напрацювань в сфері розкриття сутності та особливостей впливу чинників формування й розвитку франчайзингових відносин підприємств, зокрема, подальших досліджень вимагають питання встановлення розміру, структури та порядку сплати франчайзингових платежів, оцінювання економічних результатів участі суб'єктів господарювання у відносинах франчайзингу. Крім того, в літературних джерелах існують розбіжності щодо тлумачення основних понять, що розкривають зміст франчайзингової форми співробітництва, систематизації видів франчайзингу, недостатньо розкривається питання ролі франчайзингу у вирішенні проблем вітчизняного підприємництва.

Необхідність наукового розроблення окреслених проблем з врахуванням особливостей вітчизняної економіки зумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначила її мету та завдання.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає науковому напрямку кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” - “Удосконалення систем менеджменту і розвиток міжнародного підприємництва” (номер державної реєстрації №0105U007300).

Матеріали наукового дослідження використані при розробленні держбюджетної теми Національного університету “Львівська політехніка” ДБ/87 ВГС “Формування та використання механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (номер державної реєстрації №0104U002289), затвердженої рішенням НТР Національного університету “Львівська політехніка”, протокол №4 від 24 квітня 2003р., зокрема, при розробленні підрозділу 1.2.4 “Дослідження організаційно-технічних факторів інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” розділу 1 “Формування механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (Акт впровадження від 05.06.2006р.).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних положень і прикладних рекомендацій щодо вдосконалення процесу формування та розвитку франчайзингових відносин підприємств.

Для досягнення мети у роботі були поставлені такі завдання:

розкрити сутність основних категорій франчайзингу, удосконалити та доповнити класифікацію видів франчайзингу;

дослідити особливості франчайзингової форми співробітництва, на основі чого виокремити та систематизувати внутрішні чинники формування та розвитку франчайзингових відносин підприємств;

систематизувати форми здійснення періодичних франчайзингових платежів;

удосконалити процес визначення розміру франчайзингової винагороди шляхом вироблення методичних положень щодо встановлення його граничних меж;

розробити методичні рекомендації з визначення оптимальної структури франчайзингової винагороди на основі максимізації функції корисності франчайзера;

удосконалити методичні рекомендації з економічного оцінювання пріоритетності франшиз потенційними франчайзі на основі визначення економічної ефективності їх використання.

Об'єктом дослідження є процес формування та розвитку франчайзингових відносин підприємств.

Предметом дослідження є економіко-фінансові чинники формування та розвитку франчайзингових відносин підприємств.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети було використано такі методи дослідження: систематизації та узагальнення (для удосконалення та доповнення класифікації видів франчайзингу - підр.1.1, групування внутрішніх чинників формування й розвитку франчайзингових відносин підприємств - підр.1.2, доповнення класифікації франчайзингових платежів - підр.2.1, формування класифікації форм здійснення періодичних франчайзингових платежів - підр.2.1, розробки класифікації витрат франчайзера - підр.2.2), статистичного та порівняльного аналізу (при оцінюванні стану та тенденцій розвитку франчайзингових відносин в Україні - підр.1.3), економіко-математичного моделювання (для розроблення методичних рекомендацій з визначення оптимальної структури франчайзингової винагороди - підр.2.3, формування порядку встановлення рівня несхильності франчайзера до ризику в процесі оптимізації структури франчайзингової винагороди - підр.2.4), структурно-логічний (для удосконалення методичних рекомендацій з економічного оцінювання пріоритетності франшиз потенційними франчайзі - підр.3.3), графічний (для наочного представлення результатів дослідження).

Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та іноземних авторів, матеріали періодичних видань, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, національні законодавчі та нормативно-правові акти, офіційні видання Асоціації франчайзингу України (каталоги франшиз).

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробленні теоретичних положень та прикладних рекомендацій щодо вдосконалення процесу формування та розвитку франчайзингових відносин підприємств. Результати виконаного дослідження, що визначають його наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

розроблено методичні рекомендації з визначення оптимальної структури франчайзингової винагороди на основі максимізації функції корисності франчайзера, що дозволяють встановлювати такі відносні частки першопочаткового та періодичних платежів у структурі франчайзингової винагороди, які максимально відповідатимуть рівню схильності франчайзера до ризику;

удосконалено:

методичні положення щодо визначення розміру франчайзингової винагороди на основі встановлення мінімальної (із врахуванням величини витрат франчайзера, зумовлених його участю у відносинах франчайзингу) та максимальної (із врахуванням економічної вигоди франчайзі від використання франшизи) граничних меж франчайзингової винагороди. Використання пропонованих методичних положень, на відміну від існуючих підходів, дозволяє франчайзеру встановлювати розрахунково обґрунтований розмір франчайзингових платежів;

методичні рекомендації з економічного оцінювання пріоритетності франшиз потенційними франчайзі, що, на відміну від існуючих підходів, передбачають формування переліку пропонованих до продажу франшиз, умови використання яких відповідають цілям та можливостям потенційних франчайзі, в порядку спадання рівня економічної ефективності їх використання;

дістали подальшого розвитку:

класифікація видів франчайзингу шляхом систематизації за відповідними класифікаційними ознаками (за кількістю франчайзингових підприємств, якими володіє один франчайзі, наявністю посередників між франчайзером та франчайзі) відомих видів франчайзингу (одноелементного, багатоелементного, комбінаційного, прямого, регіонального, субфранчайзингу), а також введення нових класифікаційних ознак (за місцем знаходження та резиденством франчайзера і франчайзі, правом франчайзі займатися іншими видами діяльності, окрім визначених угодою франчайзингу). Така класифікація дозволяє учасникам франчайзингових відносин приймати більш обґрунтовані рішення на етапі обрання виду франчайзингового співробітництва та формулюванні умов франчайзингової угоди;

виокремлення та систематизація чинників формування й розвитку франчайзингових відносин підприємств. На противагу існуючим підходам сформульовано внутрішні чинники формування та розвитку франчайзингових відносин підприємств, які об'єднано у чотири групи: економіко-фінансові, організаційні, технологічні, соціально-психологічні;

систематизація форм здійснення періодичних франчайзингових платежів, що на відміну від існуючих підходів передбачає виокремлення різновидів таких форм за класифікаційними ознаками: періодичністю проведення, порядком нарахування та порядком стягнення платежів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в удосконаленні методичних положень щодо визначення граничних меж розміру франчайзингової винагороди, розробленні методичних рекомендацій з визначення оптимальної структури франчайзингової винагороди, удосконаленні методичних рекомендацій з економічного оцінювання пріоритетності франшиз потенційними франчайзі. Результати проведеного автором аналізу доцільності, стану та перспектив розвитку франчайзингових відносин в Україні використано у роботі управління економіки виконавчого комітету Славутської міської ради (Довідка №401^а/01-13 від 13.06.2006р.). Отримані результати дослідження також впроваджені у діяльність ВАТ “Концерн Галнафтогаз” (Довідка №1040-1/04-02 від 14.06.2006р.), ВАТ “Славутський руберойдовий завод” (Довідка №754-А від 15.06.2006р.), салону кухонь „Меркс” (ПП Маракуєва) (Довідка №187 від 14.06.2006р.), що засвідчило їх прикладну цінність та можливість використання на підприємствах.

Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка” при викладанні дисциплін “Основи менеджменту” (для студентів базових напрямів “Економіка і підприємництво” та “Менеджмент”), “Міжнародна економіка” (для студентів базового напряму “Економіка і підприємництво”), “Міжнародні економічні відносини” (для студентів базового напряму “Менеджмент”), “Підприємництво та менеджмент” (для студентів базового напряму “Соціологія”), у курсовому та дипломному проектуванні студентів економічних спеціальностей (Довідка № 65-14-629 від 01.06.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які становлять індивідуальний внесок автора. Внесок автора в колективні опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дисертаційної роботи було розглянуло та схвалено на таких всеукраїнських і міжнародних науково-практичних та науково-методичних конференціях: “Проблеми управління міжнародною економічною діяльністю” (Львів, 2004), “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2004), “Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки” (Луганськ, 2005), “Актуальні проблеми теорії та практики менеджменту” (Рівне, 2005), “Дні науки Національного університету “Острозька академія” (Острог, 2005) “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2005), “Сучасний соціокультурний простір 2005” (Київ, 2005), “Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (Львів, 2006), а також на наукових семінарах кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” (31.03.2004р., 25.05.2005р., 28.09.2005р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 15 наукових праць (наукові статті, тези доповідей на конференціях), з них 12 одноосібно. Загальний обсяг публікацій становить 4,47 др. ар., з яких особисто автору належить 4,09 др. ар. У фахових виданнях опубліковано 5 праць, з них 4 одноосібно.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 259 сторінок. Основний її зміст викладено на 211 сторінках. Робота містить 14 таблиць та 18 рисунків на 32 сторінках, список використаних джерел із 234 найменувань, 14 додатків.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

франчайзинговий винагорода витрати

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та завдання, предмет та об'єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні та прикладні засади формування та розвитку франчайзингових відносин підприємств” розкрито об'єктивний характер сутності основних категорій франчайзингових відносин, сформовано класифікацію видів франчайзингу, розкрито особливості франчайзингової форми організування підприємницької діяльності, виокремлено та систематизовано внутрішні чинники формування й розвитку франчайзингових відносин підприємств, проаналізовано доцільність, стан та перспективи розвитку франчайзингу в Україні.

Як засвідчив огляд літературних джерел, в яких розкривається сутність поняття “франчайзинг”, існує низка різнопланових тлумачень цього терміну. Встановлено, що найбільш поширеними є трактування франчайзингу як: особливого виду ліцензування, форми вертикальної інтеграції великих і малих підприємств, способу просування та збуту товарів і послуг, форми організації підприємницької діяльності, виду ділового співробітництва. Зроблено висновок про обґрунтованість тлумачень франчайзингу як форми організування підприємницької діяльності та виду ділового співробітництва. Узагальнення поглядів науковців та власні дослідження дозволили визначити франчайзинг як вид ділового співробітництва, сутність якого полягає в наданні одним суб'єктом підприємницької діяльності (франчайзером) права здійснення визначеної діяльності із використанням його торговельної марки, технологій, ноу-хау, інших об'єктів інтелектуальної власності другому суб'єкту підприємництва (франчайзі) протягом встановленого терміну на обмеженій території і на визначених умовах.

На основі опрацювання підходів провідних науковців до систематизації видів франчайзингу та власних досліджень запропоновано класифікувати франчайзинг за ступенем готовності продукції, яку отримує франчайзі для реалізації (товарний, виробничий, діловий); кількістю франчайзингових підприємств, якими володіє один франчайзі (одноелементний, багатоелементний, комбінаційний); наявністю та роллю посередників між франчайзером і франчайзі (прямий та непрямий (регіональний, субфранчайзинг)); місцем знаходження та резидентством франчайзера і франчайзі (внутрішній, національний, міжнародний); правом франчайзі займатися іншими видами діяльності, окрім визначених угодою франчайзингу (обмежувальний, частково обмежувальний, необмежувальний).

У дисертації проведено огляд особливостей франчайзингової форми співробітництва, на основі чого побудовано модель формування та здійснення франчайзингових відносин підприємств, теоретичне значення якої полягає у наочному відображенні основних аспектів взаємовідносин між сторонами франчайзингової угоди.

Формування й розвиток франчайзингових відносин, як і будь-який інший економічний процес, відбувається під впливом чинників, що визначають особливості та характер його перебігу. На відміну від існуючих підходів до виокремлення чинників розвитку франчайзингу у дисертації сформульовано та систематизовано внутрішні чинники формування й розвитку франчайзингових відносин підприємств, які визначаються природою, діями, поведінкою сторін відносин франчайзингу.

У роботі проаналізовано доцільність розвитку франчайзингових відносин в Україні, зокрема, обґрунтовано, що поширення франчайзингу сприятиме вирішенню таких проблем суб'єктів малого підприємництва, як складний доступ до кредитних ресурсів, нестача професійного досвіду, знань та навичок роботи підприємців у конкурентному середовищі, жорстка конкуренція з боку імпортних товарів, труднощі із пошуком надійних ділових партнерів, завоюванням власної ніші на ринку, отриманням повної та достовірної інформації про стан та кон'юнктуру ринку, надмірно високі ціни на якісну рекламу тощо, а також таких проблем суб'єктів великого підприємництва, як нестача капіталу для розширення діяльності та організування ефективної системи збуту продукції, низька здатність до організаційних змін та швидкого реагування на зміни кон'юнктури ринку, великі витрати на утримання громіздкого апарату управління тощо. За оцінками російських експертів після першого року діяльності на ринку залишається 97% франчайзингових підприємств та 62% підприємств, що не беруть участі у відносинах франчайзингу, через 5 років діяльності такі показники становлять відповідно 92% та 23%, через 10 років - 90% та 18%. З огляду на це, а також враховуючи високий рівень збитковості вітчизняних малих підприємств (за даними офіційної статистики, у 2002р. в Україні збитково працювали 38,2% малих підприємств, у 2003р. - 37,1%, у 2004р. - 35,5%) на сьогоднішній день особливо актуальною є участь у франчайзингових відносинах вітчизняних суб'єктів малого підприємництва.

Франчайзинг є відносно новим явищем в економіці України. Разом з тим, за оцінками експертів, франчайзингова форма організування підприємницької діяльності останніми роками набуває швидкого поширення серед вітчизняних суб'єктів господарювання. Зокрема, за даними Асоціації франчайзингу України у 2003 р. на території нашої держави здійснювали діяльність близько 70 франчайзингових мереж, у 2004 р. - 120, у 2005 р. - 200. Однак говорити про широке використання франчайзингових відносин вітчизняними суб'єктами господарювання ще досить рано, що підтверджується статистичними даними розвитку франчайзингу в окремих країнах світу, а саме: на початку нинішнього століття у США нараховувалось близько 350 тис. франчайзингових підприємств, Німеччині - 37 тис., Франції - 30 тис., Італії - 26 тис., Угорщині - 5 тис. В Україні ж, за даними Асоціації франчайзингу, на початку 2006р. їх функціонувало близько 2380 одиниць.

Франчайзинг в Україні в основному представлений мережами вітчизняного походження, що працюють у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг. Встановлено, що структура суб'єктів франчайзингу в Україні за ознаками країни походження та сфери діяльності значною мірою зумовлена економіко-фінансовими чинниками формування й розвитку франчайзингових відносин підприємств, зокрема, розміром франчайзингової винагороди, величиною інвестицій у створення та забезпечення діяльності франчайзингового підприємства, очікуваними результатами діяльності франчайзингового підприємства. Так, зокрема, дані табл. 1 свідчать про вищий рівень привабливості для вітчизняних потенційних франчайзі економіко-фінансових умов використання франшиз вітчизняного походження, порівняно з умовами, що пропонуються іноземними франчайзерами.

У другому розділі “Удосконалення процесу встановлення розміру та структури франчайзингової винагороди” досліджено економічний зміст франчайзингових платежів як елемента процесу формування та здійснення франчайзингових відносин підприємств, систематизовано форми здійснення періодичних франчайзингових платежів шляхом виокремлення різновидів таких форм за відповідними класифікаційними ознаками, удосконалено методичні положення щодо визначення розміру франчайзингової винагороди на основі встановлення його граничних меж, розроблено методичні рекомендації з визначення оптимальної структури франчайзингової винагороди на основі максимізації функції корисності франчайзера, запропоновано порядок встановлення рівня схильності франчайзера до ризику в процесі оптимізації структури франчайзингової винагороди.

Одним з основних елементів процесу формування та здійснення франчайзингових відносин є франчайзингова винагорода, під якою слід розуміти грошову виплату, що здійснюється з боку франчайзі на користь франчайзера в обмін на право користування об'єктами інтелектуальної власності, матеріальні цінності, послуги, що надаються франчайзером відповідно до умов угоди франчайзингу. Сплата франчайзингової винагороди проводиться, як правило, шляхом здійснення таких двох видів платежів: першопочаткового внеску, який становить фіксовану суму і сплачується під час укладання франчайзингової угоди, та періодичних платежів, які здійснюються протягом всього терміну дії франчайзингової угоди і встановлюються, зазвичай, або у вигляді відсотку від обороту чи прибутку франчайзингового підприємства, або у вигляді фіксованої суми періодичних відрахувань.

Таблиця 1. Умови придбання та використання франшиз, що пропонуються до продажу в Україні у 2006 р.

Можливості використання різних баз нарахування, способів стягнення періодичних платежів зумовлюють існування низки форм здійснення періодичних франчайзингових платежів. Аналіз фактичних матеріалів діяльності підприємств (ВАТ “Концерн Галнафтогаз”, ТОВ “Меркс-Трейд”, ТОВ “Системи швидкого харчування”, ВАТ “Торговий дім “Воронін-Україна” та деяких інших), опрацювання літературних джерел, а також власні дослідження дозволили класифікувати форми здійснення періодичних франчайзингових платежів за періодичністю проведення, порядком нарахування та порядком стягнення платежів.

Платний характер франчайзингових взаємовідносин вимагає від франчайзера прийняття обґрунтованого рішення щодо розміру франчайзингової винагороди, від якого залежатиме ефект від участі у відносинах франчайзингу для обох їх учасників. На практиці набуло поширення використання емпіричного та евристичного способів визначення величин франчайзингових платежів, що може призводити до встановлення недостатньо об'єктивних та необґрунтованих їх значень. З метою надання розрахункового обґрунтування величині франчайзингової винагороди в дисертації розвинуто методичні положення щодо визначення мінімального та максимального розмірів винагороди.

На засадах аналізу факторів, які визначають розмір франчайзингових платежів, зроблено висновок, що величина франчайзингової винагороди повинна дозволяти франчайзеру покривати усі його витрати, пов'язані зі створенням та забезпеченням функціонування франчайзингової системи, але водночас не перевищувати реальної вигоди франчайзі від використання наданих йому франчайзером матеріальних та нематеріальних цінностей, що формують франчайзинговий пакет.

Таким чином, мінімальний розмір франчайзингової винагороди запропоновано встановлювати на рівні витрат франчайзера, пов'язаних з його участю у відносинах франчайзингу. Вивчення сутності, особливостей та необхідності здійснення основних груп витрат франчайзера дозволили виокремити такі види витрат франчайзера: прямі, непрямі часткові, непрямі загальні (за можливістю віднесення на окремого франчайзі); зумовлені необхідністю виконання умов франчайзингової угоди, зумовлені необхідністю виконання умов інших договорів між франчайзером та франчайзі, що супроводжують франчайзингову угоду, не зумовлені необхідністю виконання будь-яких угод, але є необхідними для успішного функціонування франчайзингової системи (за мотивом здійснення). Виокремлення таких видів витрат франчайзера дозволило формалізувати розрахунок мінімального розміру франчайзингової винагороди у вигляді формули:

,

де - мінімальна розрахункова франчайзингова винагорода, грн.,

- відповідно прямі, розподілені непрямі часткові, розподілені непрямі загальні витрати франчайзера, віднесені на визначеного франчайзі, крім витрат, здійснення яких обумовлюється необхідністю виконання умов супроводжуючих франчайзингову угоду інших договорів між франчайзером та франчайзі, грн.

З метою надання розрахункового обґрунтування максимальному розміру франчайзингової винагороди в дисертації доповнено класифікацію франчайзингових платежів, а саме: за ознакою характеру платежів виділено чисті франчайзингові (виплати за право користування об'єктами інтелектуальної власності франчайзера) та супроводжуючі (оплата вартості наданих франчайзером послуг, матеріальних цінностей тощо) платежі. На основі виокремлення таких двох видів франчайзингових платежів, а також використання доходного підходу до оцінювання об'єктів інтелектуальної власності і нематеріальних активів, визначення максимального розміру франчайзингової винагороди () запропоновано проводити за допомогою формули:

,

де - супроводжуючі платежі, грн.;

- прибуток франчайзі в і-му році, грн.;

- вартість матеріальних активів франчайзі в і-му році, грн.;

- норма прибутку на матеріальні активи в середньому по галузі, в якій працює франчайзі;

n - термін дії франчайзингового договору, роки;

r - ставка дисконтування.

Вивчення практичного досвіду функціонування франчайзингових систем показало, що найбільшого поширення набуло стягнення франчайзингової винагороди у вигляді різних комбінацій першо-початкового внеску та періодичних відрахувань із використанням такої форми комісійного нарахування періодичних платежів, яка передбачає їх встановлення у вигляді відсотку від обсягів реалізації продукції франчайзингового підприємства. Використання такого способу стягнення франчайзингової винагороди зумовлює залежність величини фактично отримуваної франчайзером винагороди від її структури, під якою слід розуміти відносні частки першо-початкового внеску та періодичних платежів у складі винагороди.

На основі використання положень теорії ігор в дисертації розроблено методичні рекомендації з визначення оптимальної структури франчайзингової винагороди, наочне узагальнення яких подано у вигляді послідовності.

Реалізацію розроблених методичних рекомендацій здійснено на базі вітчизняної мережі закладів громадського харчування швидкого обслуговування “Мак Смак”, що дозволило розрахувати такі частки першопочаткового та періодичних платежів у структурі франчайзингової винагороди, які є оптимальними для франчайзера “Мак

Смак” при різних рівнях його схильності до ризику (табл.2).

Таблиця 2. Функції корисності франчайзера “Мак Смак” та параметри оптимальних структур франчайзингової винагороди для різних значень коефіцієнта несхильності до ризику

Особливістю розроблених методичних рекомендацій з визначення оптимальної структури франчайзингової винагороди є те, що розраховане з їх використанням оптимальне співвідношення першо-початкового внеску та періодичних відрахувань суттєво залежатиме від рівня схильності франчайзера до ризику, який на основі вивчення положень теорії корисності та теорії портфеля формалізовано у вигляді коефіцієнта несхильності до ризику л. З огляду на це, в дисертації в межах рекомендацій з оптимізації структури франчайзингової винагороди запропоновано порядок встановлення значення коефіцієнта л, який передбачає реалізацію таких послідовних етапів: оцінювання об'єктивних чинників (рівня фінансової стійкості франчайзера; міри ризиконасиченості рішення щодо структури франчайзингової винагороди; рівня стабільності економічної ситуації в державі); оцінювання суб'єктивних чинників (стилю керівництва та ставлення до ризику менеджера, що приймає рішення щодо структури франчайзингової винагороди; ставлення до ризику його підлеглих); присвоєння значення коефіцієнту несхильності франчайзера до ризику. Для оцінювання об'єктивних та суб'єктивних чинників, що визначають рівень схильності франчайзера до ризику, у дисертації побудовано моделі у вигляді дерев рішень, відповідно до яких франчайзеру необхідно послідовно оцінити стан визначених чинників на момент прийняття ним рішення стосовно структури франчайзингової винагороди. Присвоєння значення коефіцієнту несхильності франчайзера до ризику запропоновано здійснювати із використанням матриці, яка містить значення коефіцієнта л для різних комбінацій результатів оцінювання об'єктивних та суб'єктивних чинників.

У третьому розділі “Оцінювання економічних результатів участі у франчайзингових відносинах” розглянуто переваги та недоліки франчайзингу для учасників франчайзингових відносин, сформульовано рекомендації щодо оцінювання економічної ефективності створення та діяльності франчайзингового підприємства, удосконалено методичні рекомендації з економічного оцінювання пріоритетності франшиз потенційними франчайзі.

На засадах вивчення літературних джерел проведено аналіз переваг і недоліків франчайзингових відносин для їх учасників. На відміну від наукових робіт вітчизняних та зарубіжних авторів, в яких розкриваються позитивні та негативні сторони франчайзингу, в дисертації встановлено, які характерні ознаки відносин франчайзингу зумовлюють появу тих чи інших її переваг та недоліків для учасників франчайзингових відносин. Така форма викладу результатів оцінювання позитивних та негативних ознак франчайзингу вказує учасникам франчайзингових відносин, в тому числі і потенційним, на напрямки та можливі шляхи підсилення переваг і усунення недоліків франчайзингової форми співробітництва.

На основі аналізу переваг і недоліків франчайзингу зроблено висновок про те, що його здатність стати ефективним способом розвитку підприємницької діяльності для суб'єкта господарювання значною мірою закладається на етапі оптимізації потенційним учасником франчайзингових відносин рішення щодо вибору партнера по франчайзингу.

Огляд та аналіз широко використовуваних у світовій практиці способів оцінювання економічної ефективності інвестиційних проектів, а також характерних особливостей реалізації проекту створення та забезпечення діяльності франчайзингового підприємства дозволили зробити висновок, що найбільш обґрунтованим в процесі оцінювання економічної ефективності проекту створення та діяльності франчайзингового підприємства є використання показників інтегральної приведеної вартості, індексу прибутковості та внутрішньої норми

рентабельності проекту. При цьому під час розрахунку зазначених показників стосовно проекту франчайзингового підприємства в частині грошових доходів франчайзі як інвестора запропоновано враховувати також ліквідаційну вартість активів франчайзингового підприємства на момент закінчення терміну дії франчайзингової угоди, яка є різницею між ліквідаційною вартістю усіх чистих активів франчайзингового підприємства та ліквідаційною вартістю такого його нематеріального активу, як права користування об'єктами інтелектуальної власності франчайзера. Прикладна цінність сформульованих рекомендацій з оцінювання економічної ефективності створення та діяльності франчайзингового підприємства полягає, зокрема, в можливості їх використання потенційними франчайзі в процесі прийняття оптимального рішення щодо придбання тієї чи іншої франшизи.

Для забезпечення потенційних франчайзі інструментом здійснення порівняльного аналізу привабливості пропонованих на ринку франшиз у роботі удосконалено методичні рекомендації з економічного оцінювання пріоритетності франшиз, результатом практичного використання яких має стати перелік франшиз, сформований в порядку спадання рівня економічної ефективності їх використання для потенційного франчайзі.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми формування та розвитку франчайзингових відносин підприємств на основі вдосконалення процесів встановлення величини та структури франчайзингової винагороди, економічного оцінювання результатів участі у відносинах франчайзингу. Отримані у дисертації наукові результати сприятимуть підвищенню ефективності виробничо-господарської діяльності учасників франчайзингових відносин. Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. В умовах існування низки проблем, що перешкоджають успішному розвитку вітчизняного підприємництва, обґрунтовано необхідність пошуку та впровадження ефективних форм співпраці малих, середніх і великих підприємств, використання яких дозволяло б їм компенсувати слабкі сторони один одного. Однією з таких форм співпраці є франчайзинг, стримане використання якого вітчизняними суб'єктами господарювання пояснюється, зокрема, обмеженістю їх обізнаності в особливостях використання франчайзингової форми співробітництва та недостатністю наукового розроблення проблеми формування та розвитку відносин франчайзингу у вітчизняних умовах господарювання. За таких умов необхідним є вироблення методологічних і методичних положень, спрямованих на удосконалення процесу побудови й здійснення франчайзингових відносин підприємств.

2. Керівники інституційного рівня управління підприємств - учасників (в тому числі, потенційних) франчайзингових відносин, а також приватні підприємці - потенційні франчайзі - можуть використовувати удосконалену та доповнену класифікацію видів франчайзингу для прийняття більш обґрунтованих рішень на етапі обрання виду франчайзингового співробітництва та формулювання умов франчайзингової угоди залежно від установлених цілей.

3. Сформульовані внутрішні чинники формування та розвитку франчайзингових відносин підприємств, які об'єднано у чотири групи (економіко-фінансові, організаційні, технологічні, соціально-психологічні), вказують на шляхи оптимізації взаємовідносин франчайзингу і з цією метою можуть бути використані менеджерами всіх рівнів управління підприємств - учасників (в тому числі, потенційних) франчайзингових відносин.

4. Проведена систематизація форм здійснення періодичних франчайзингових платежів шляхом виокремлення різновидів таких форм за відповідними класифікаційними ознаками (періодичністю проведення, порядком нарахування та порядком стягнення платежів) може використовуватися керівниками, фахівцями економічних і фінансових служб підприємств-франчайзерів в процесі обрання ними оптимальної форми здійснення періодичних франчайзингових платежів, що відповідатиме інтересам, видам діяльності франчайзера, умовам франчайзингової угоди тощо.

5. Удосконалені методичні положення щодо визначення розміру франчайзингової винагороди на основі встановлення мінімальної (із врахуванням величини витрат франчайзера, зумовлених його участю у відносинах франчайзингу) та максимальної (із врахуванням економічної вигоди франчайзі від використання франшизи) граничних меж франчайзингової винагороди забезпечують економістів та фінансистів підприємств-франчайзерів інструментом встановлення такої величини винагороди, при якій зберігається економічна привабливість участі у франчайзингових відносинах для обох їх сторін.

6. Найпоширенішим у практиці франчайзингових відносин є спосіб сплати франчайзингової винагороди у вигляді комбінації першо-початкового внеску та періодичних відрахувань із застосуванням форми комісійного нарахування періодичних платежів (базою нарахування є обсяг реалізації франчайзингового підприємства). Використання такого способу сплати франчайзингової винагороди зумовлює залежність фактично отримуваної франчайзером величини винагороди від питомої ваги у її складі першопочаткового та періодичних платежів. Використання фахівцями економічних, фінансових та маркетингових служб підприємств-франчайзерів розроблених методичних рекомендацій з визначення оптимальної структури франчайзингової винагороди на основі максимізації функції корисності франчайзера дозволяє встановлювати такі відносні частки першопочаткового та періодичних платежів у структурі винагороди, за яких сподівана її величина буде максимальною при існуванні прийнятного для франчайзера рівня ризику.

7. Одним із вирішальних факторів, що впливають на значення оптимальних відносних часток першо-початкового і періодичних платежів у структурі франчайзингової винагороди, є рівень схильності (несхильності) франчайзера до ризику, який відповідно до методичних рекомендацій з визначення оптимальної структури франчайзингової винагороди формалізований у вигляді коефіцієнта несхильності до ризику. Вперше розроблений порядок визначення коефіцієнта несхильності франчайзера до ризику дозволяє в процесі оптимізації структури франчайзингової винагороди встановлювати обґрунтований рівень готовності франчайзера ризикувати задля отримання вищих грошових надходжень від франчайзі на основі врахування впливу як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників.

8. Сформульовані рекомендації з оцінювання економічної ефективності проекту створення та діяльності франчайзингового підприємства шляхом визначення та аналізу значень показників інтегральної приведеної вартості, індексу прибутковості та внутрішньої норми рентабельності такого проекту можуть бути використані приватними підприємцями та економістами підприємств, що мають намір придбати франшизу, для економічного обґрунтування доцільності та оцінки рівня економічної ефективності співробітництва з визначеним франчайзером, а також в процесі обрання франшизи з найбільш вигідними умовами її експлуатації. При цьому удосконалені методичні рекомендації з економічного оцінювання пріоритетності франшиз дозволяють обирати серед усіх пропонованих до продажу франшиз такі, істотні умови франчайзингових договорів щодо яких відповідають можливостям та стратегічним інтересам потенційних франчайзі, а також рівень економічної ефективності використання яких є найвищим.

9. На підставі результатів виконаного дослідження можна запропонувати:

- Міністерству економіки України, Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва при розробці нормативних документів щодо управління виробничо-господарською діяльністю учасників франчайзингових відносин використовувати сформульовані в дисертації рекомендації щодо систематизації видів франчайзингу, франчайзингових платежів, форм здійснення періодичних франчайзингових платежів;

- Міністерству освіти і науки України при підготовці спеціалістів у сфері підприємництва використовувати теоретичні та методологічні положення дисертації щодо особливостей та чинників формування й розвитку франчайзингових відносин підприємств.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Мирончук Т.В. Визначення розміру франчайзингової винагороди // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". - Львів: Видавництво НУ"ЛП", 2004. - №517. - С.53-59.

2. Кузьмін О.Є., Мирончук Т.В. Методика оцінювання економічної ефективності створення і діяльності франчайзингових підприємств // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №11. - С.56-65. (Особистий внесок автора: обґрунтовано доцільність використання окремих показників економічного оцінювання інвестиційних проектів в процесі оцінювання економічної ефективності створення і діяльності франчайзингових підприємств; проведено перетворення формул для визначення таких показників із врахуванням умов здійснення франчайзингових відносин).

3. Мирончук Т.В. Витрати франчайзера, зумовлені його участю у відносинах франчайзингу // Проблеми економіки та управління. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". - Львів: Видавництво НУ"ЛП", 2005. - №533. - С.46-51.

4. Мирончук Т.В. Модель ранжування франшиз потенційними франчайзі // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". - Львів: Видавництво НУ"ЛП", 2005. - №527. - С.36-44.

5. Мирончук Т.В. Структура франчайзингової винагороди // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". - Львів: Видавництво НУ"ЛП", 2005. - №547. - С.69-76.

6. Мирончук Т.В. Моделі здійснення періодичних франчайзингових платежів // Економічний вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. - К.: Видавництво ПП “Екмо”, 2005. - №2. - С.174-180.

7. Мирончук Т.В. Переваги та недоліки франчайзингу для учасників франчайзингових відносин // Науковий вісник Львівського юридичного інституту Серія економічна: Збірник / Гол. ред. В.Л. Ортинський. - Львів: Львівський юридичний інститут МВС України, 2005. - Вип.2. - С.32-47.

8. Мирончук Т.В. Система франчайзингових підприємств з організаційної точки зору // Міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих науковців "Проблеми управління міжнародною економічною діяльністю": Зб. матеріалів / Відп. ред. О.Є. Кузьмін. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004. - С.107-109.

9. Мирончук Т.В. Товарний франчайзинг як перспективна маркетингова стратегія // Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції "Маркетинг та логістика в системі менеджменту". - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004. - С.210-212.

10. Мирончук Т.В. Проблеми банківського кредитування франчайзингових підприємств // Матеріали І-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки". - Луганськ: Видавництво ТОВ "Поліпрінт", 2005. - С.128-130.

11. Мирончук Т.В. Фактори, що визначають розмір фінансових зобов'язань франчайзі // Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Тези доп. (3-5 червня 2005 р.) / Відп. ред. Р.А. Слав'юк. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. - С.353-355.

12. Мирончук Т.В. Оптимізація структури франчайзингової винагороди // Сучасний соціокультурний простір 2005: Матеріали всеукр. наук.-практ. інтернет-конференції (26-30 вересня 2005р.). Частина 1. - К.: ТОВ “ТК “Меганом”, 2005. - С.35-38.

13. Мирончук Т.В. Фінансові переваги франчайзингових відносин для такого їх учасника як франчайзер // Збірник тез регіональної міжвузівської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки”. - Рівне: Редакційно-видавничий центр Національного університету водного господарства та природокористування, 2005. - С.33-34.

14. Мирончук Т.В., Калиновська Н.Л. Чинники розвитку франчайзингових відносин підприємств // Міжнародна науково-практична конференція "Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики": Збірник тез доповідей / Відп. ред. Й.М.Петрович. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2006. - С.116-117. (Особистий внесок автора: виокремлено та систематизовано чинники розвитку франчайзингових відносин підприємств).

15. Сорокін Ю.І., Мирончук Т.В. Особливості використання франчайзингу в автомобільній індустрії // Проектування, виробництво та експлуатація автотранспортних засобів і поїздів. Щорічний науково-виробничий журнал Транспортної академії України. - Львів-Чернівці: ВМС, 2004. - №11. - С.262-266. (Особистий внесок автора: розкрито особливості організаційно-економічного механізму формування та здійснення франчайзингових відносин підприємств).

Размещено на Allbest.ru