Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Автореферат

з теми: «Формування еколого-економічного механізму використання і відтворення лісоресурсного потенціалу регіону»

Спеціальність 08.00.06

Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

Ривак Зоряна Мирославівна

РІВНЕ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України, м. Рівне.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Римар Микола Васильович,

Львівська державна фінансова академія

Міністерства фінансів України, завідувач кафедри

податків, бюджету та казначейської справи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Коваль Ярослав Васильович,

Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України, завідувач відділу проблем використання і охорони лісових ресурсів;

кандидат економічних наук, доцент

Холявка Володимир Зеновійович,

Національний лісотехнічний університет України,

доцент кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств.

Захист відбудеться “_21_” листопада 2007 року об _15-00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.104.03 Національного університету водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Соборна, 11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету водного господарства та природокористування за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Приходька, 75.

Автореферат розісланий “_20_” жовтня 2007 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент Н.Е. Ковшун

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах інтенсивного розвитку економіки значно зростає антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище, в тому числі і на таку важливу складову економічної системи, як ліси, що є джерелом одержання деревини, продуктів недеревного походження, екологічних і соціальних функцій лісових насаджень. У зв'язку з цим виникає невідкладна потреба їх раціонального використання, збереження і відтворення на засадах сталого розвитку, доведення до оптимального рівня у кожній області України. Ці завдання в значній мірі відносяться і до Західного регіону, де протягом останніх десятиріч минулого століття проводилась надмірна нерегульована експлуатація лісів, в результаті чого значно погіршилась їх вікова структура та знизились природно-захисні функції. За останні 500 років ліси в Україні знизились втричі, і як наслідок цього лісистість країни знаходиться на найнижчому рівні в Європі і становить лише 14,3%, що в значній мірі відстає від науково-обґрунтованих нормативів.

Покращення ситуації, що склалась, потребує особливої уваги до ґрунтовних наукових розробок щодо використання лісоресурсного потенціалу, дослідження сукупності факторів, які визначають особливості відтворення і використання лісових ресурсів на засадах переходу лісового сектора економіки на ринкові умови господарювання, де поєднувались би в єдине ціле інтереси лісових підприємств, навколишнього природного середовища і суспільства в цілому.

Вагомий внесок у розвиток теоретичних та практичних засад розв'язання проблем, пов'язаних з підвищенням ефективності природокористування, охорони навколишнього природного середовища та економіки лісокористування зробили у своїх працях: З.Ф. Бриндзя, В.В. Варанкін, П.В. Васильєв, Т.П. Галушкіна, С.А. Генсірук, Д.І. Гнаткович, М.А. Голубець, К.Г. Гофман, В.І. Гринчуцький, Б.М Данилишин, Т.А. Кислова, Я.В. Коваль, В.С. Кравців, Л.Г. Мельник, Є.В. Мішенін, В.І.Павлов, А.П. Петров, М.В. Римар, І.М. Синякевич, С.М. Стойко, В.І. Тарасов, Д.А. Телішевський, Ю.Ю. Туниця, М.А. Хвесик, В.З. Холявка, Є.І. Цурик, М.М. Цвєтков та ін.

Не зважаючи на значимість і цінність проведених досліджень з викладеної вище проблеми, на даний час питання еколого-економічних засад раціонального використання і відтворення лісоресурсного потенціалу і зокрема лісових ресурсів Західного регіону України вивчені недостатньо. Все це зумовило вибір і слугувало підставою для визначення теми дисертаційної роботи, окреслило основні напрями пошуку, визначило мету, структуру та зміст відповідного наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках держбюджетних науково-дослідних тем кафедри обліку і аудиту Українського державного лісотехнічного університету: “Відтворення та ефективне використання виробничо-ресурсного потенціалу підприємствами лісової галузі” (№ державної реєстрації 01098U002974, № обліковий 0201U003440), в якій відображені результати її дослідження з оптимізації лісоресурсного потенціалу на основі критеріїв, що ґрунтуються на факторах господарської діяльності і спрямовані на покращення екологічного стану територій, досягнення компромісу між грошовою вигодою від реалізації деревини та покращенням екологічного стану довкілля; “Економічний механізм покращення фінансового стану і раціонального використання лісових ресурсів на підприємствах лісопромислового комплексу” (№ державної реєстрації 0101U005132, № обліковий 0204U003661), в якій відображені результати її дослідження з удосконалення управління екологізацією інноваційної діяльності підприємств лісопромислового комплексу із застосуванням у виробництві екологоощадних технологій.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо створення ефективного еколого-економічного механізму раціонального використання і відтворення лісоресурсного потенціалу в контексті забезпечення сталого розвитку.

Багатогранність і актуальність поставленої проблеми визначила необхідність розв'язання комплексу завдань дисертаційного дослідження:

- на основі наукових підходів проаналізувати тенденції щодо зміни рівня лісистості на території України і структури лісового фонду протягом різних історичних періодів;

- розкрити сутність, еколого-економічне значення та роль лісових ресурсів у соціально-економічній системі країни та збереженні довкілля;

- дослідити і дати оцінку процесу становлення і розвитку комплексних лісових підприємств Західного регіону України і їх реформування в сучасних умовах;

- поглибити методологічні підходи щодо економічної оцінки лісових ресурсів на екологічних засадах;

- розкрити суть стратегії формування лісоресурсного потенціалу в процесі становлення ринкової економіки;

- запропонувати пріоритетні напрямки розвитку науково-технічного прогресу на підприємствах лісогосподарського комплексу;

- визначити оптимальне використання лісових ресурсів з урахуванням природоохоронних факторів;

- обґрунтувати раціональну систему організаційно-правових і екологічних складових використання і відтворення лісових ресурсів.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є процес функціонування еколого-економічного механізму раціонального використання і відтворення лісоресурсного потенціалу.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади формування еколого-економічного механізму використання і відтворення лісоресурсного потенціалу в умовах забезпечення сталого розвитку.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної науки, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища, еколого-економічного механізму використання та відтворення лісових ресурсів, економіки лісокористування. В теоретичну основу досліджень закладені принципи взаємодії теорії і практики, економічних та організаційних заходів впливу на еколого-економічну ситуацію в процесі використання і відтворення лісових ресурсів.

Для досягнення визначеної в дисертаційній роботі мети використовувались такі методи дослідження: факторний аналіз - при вивченні чинників, що зумовлюють взаємозв'язок використання і відтворення лісових ресурсів з природоохоронною діяльністю; економіко-статистичний метод - при вивченні динаміки нанесення шкоди довкіллю і суб'єктам господарювання внаслідок проведення безсистемних лісогосподарських робіт; метод аналізу та синтезу - при дослідженні еколого-економічних і організаційних механізмів забезпечення сталого розвитку довкілля до оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств з урахуванням екологічних факторів; системний метод - при розробці та обґрунтуванні системи критеріїв для удосконалення еколого-економічного механізмів екологізації виробництва лісогосподарських підприємств; метод порівняльного та графічного аналізу - при визначенні рівня економічного і екологічного розвитку лісової галузі та її потреби у реалізації проектів науково-технічного прогресу природоохоронного спрямування.

Інформаційну базу дослідження складають закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, статистичні публікації міністерств та відомств, аналітичні документи, економічні огляди, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних та зарубіжних авторів, статистична інформація розвитку народного господарства України в динаміці, статистичні дані та фінансова звітність діяльності підприємств лісового комплексу.

Наукова новизна одержаних результатів. Особливість виконаного дисертаційного дослідження полягає в тому, що в роботі на основі системного підходу розроблені методологічні засади та практичні рекомендації щодо вивчення комплексу еколого-економічних питань, пов'язаних з використанням і відтворенням лісових ресурсів, що дозволило обґрунтувати основні напрямки розбудови механізму управління природоохоронною діяльністю регіону. У результаті проведення дисертаційного дослідження до найбільш суттєвих наукових результатів, які відзначаються новизною, можна віднести такі:

- вперше:

- обґрунтовано організаційно-економічний механізм управління виробничою діяльністю підприємств лісового комплексу, який на відміну від існуючого, враховує екологічні чинники, інноваційно-технологічні аспекти, ринкові форми господарювання;

- запропоновано новий підхід щодо організації праці на лісогосподарських підприємствах, суть якого полягає у створенні невеликих за чисельністю мобільних бригад (малих підприємств, в тому числі родинного типу), які в майбутньому стали б повноправними власниками окремих лісових ділянок, для виконання комплексу лісогосподарських робіт;

- удосконалено:

- модель оптимізації лісоресурсного потенціалу на основі критеріїв, які ґрунтуються на факторах господарської діяльності, спрямованих на покращення екологічного стану територій, досягнення компромісу між грошовою вигодою від реалізації деревини та покращенням лісових екосистем внаслідок поглинання ними вуглекислого газу, продукування кисню, затримання пилу та сажі, запобігання ерозії ґрунтів тощо;

- організаційно-економічний механізм формування пріоритетних напрямів розвитку лісоресурсного потенціалу, що враховує економічно-орієнтовані напрямки використання лісових ресурсів, організаційно-правові та нормативні важелі лісогосподарської діяльності (ґрунтозахисні та природоохоронні заходи) стосовно до гірської частини Карпат; лісоресурсний потенціал ринковий економіка

- подальшого розвитку набули:

- рекомендації еколого-економічного спрямування щодо запобігання масового всихання ялинових насаджень у Карпатському регіоні на базі встановлення спеціального статусу ведення лісового господарства в похідних ялинниках, розширення сфери дослідження з питань лісозахисту та врахування міжнародних критеріїв сталого розвитку лісового господарства.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційного дослідження полягає у розробці методичних підходів до вирішення питань, пов'язаних з використанням, збереженням і відтворенням лісових ресурсів. Пропозиції щодо форм власності на ліси та модель оптимального використання складових лісоресурсного потенціалу з урахуванням екологічних факторів пропонуються до впровадження на підприємствах лісової галузі.

Матеріали дисертаційного дослідження використані науково-дослідним сектором Українського державного лісотехнічного університету при виконанні науково-дослідних робіт (довідки №13-422 від 15.05.07р. та №13-423 від 15.05.07р.), де згідно пропозицій дисертантки впроваджено методи оптимізації лісоресурсного потенціалу на основі досягнення компромісу між грошовою вигодою від реалізації деревини та покращенням екологічного стану довкілля і метод управління екологізацією інноваційної діяльності підприємств лісогосподарського комплексу щодо застосування у виробництві екологоощадних технологій; науково-дослідним сектором Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Державного вищого навчального закладу “Національний лісотехнічний університет України” щодо оптимізації лісоресурсного потенціалу на основі критеріїв, які ґрунтуються на факторах господарської діяльності, спрямованих на покращення екологічного стану територій (довідка №302 від 04.05.2007р.).

Результати наукових досліджень дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Львівської державної фінансової академії при викладанні дисциплін “Екологія”, “Менеджмент”, “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”, “Економіка підприємств”, “Основи підприємництва” (довідка №357 від 30.04.07р.); професорсько-викладацьким складом Тернопільського державного університету ім. Івана Пулюя в процесі читання курсу лекцій і проведення практичних занять з таких дисциплін, як “Економіка підприємств”, “Основи природокористування”, “Інноваційні технології в АПК” (довідка №432 від 18.04.07р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи і становлять індивідуальний внесок автора. Конкретний внесок здобувача у ці праці вказаний в авторефераті переліку основних публікацій за темою дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідались, обговорювались та отримали позитивну оцінку на:

- щорічних науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, дисертантів та аспірантів Українського державного лісотехнічного університету (Львів, 2000-2004рр.);

- ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Фінансові механізми активації підприємства в Україні” (м. Львів, 2004р.);

- V міжнародному симпозіумі “Проблеми інтеграції науково-освітнього, інтелектуального потенціалу в державотворчому процесі” (м. Тернопіль-Бахчисарай, 2005р.);

- міжнародній науково-практичній конференції “Корпоративне управління в Україні: менеджмент, фінанси, аудит” (м. Рівне, 2006р.);

- науково-практичній конференції “Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку” (м. Київ, 2007р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 6 статей у науково-фахових виданнях, загальним обсягом 2,4 д. а. (з них 2,1 належить особисто автору).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 189 сторінок комп'ютерного тексту. В роботі подано 17 таблиць та 3 рисунки. Список літературних джерел із 152 найменувань викладено на 13 сторінках. Із загальної кількості таблиць та рисунків 4 займають всю площу сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації, показано зв'язок роботи з науковими програмами, дослідженнями інших авторів, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про апробацію основних положень роботи, відомості про публікації за темою дисертаційного дослідження.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади використання і відтворення лісоресурсного потенціалу” - подається характеристика сучасного стану лісових ресурсів як природоохоронної складової економічної системи країни, розглядається їх еколого-економічна природа в процесі використання і відтворення у контексті принципів сталого розвитку.

Раціональне використання і відтворення лісових ресурсів, як і лісоресурсного потенціалу, нерозривно пов'язане з лісистістю території України, яка є однією з найменш лісистих у Європі і становить лише 14,3 відсотків проти науково-обґрунтованих нормативів 20-22%. Щодо лісистості Західного регіону України, то цей регіон є найбільш лісистою частиною країни, де зосереджено її основні лісосировинні ресурси: понад 40% лісового фонду і близько 60% запасів стиглих і перестиглих насаджень. Площа лісового фонду тут становить понад 3 млн. га і, як видно з наведених у таблиці 1 даних, за останні 50 років спостерігається безперервне зростання лісистості.

Стосовно структури лісового фонду і його якісного складу, то він перебуває під впливом ряду факторів як організаційного, так і економічного характеру. Так, не дивлячись на те, що у відповідності до діючого законодавства лісовий фонд України задекларований як виключно державна власність, фактично він знаходиться в постійному користуванні лісових підприємств, які підпорядковані різним міністерствам і відомствам, що видно з таблиці 2. Така розпорошеність лісового фонду негативно відобразилась на роботі лісогосподарських підприємств і призвела до порушень ведення лісового господарства, зокрема, правил лісокористування.

Таблиця 1. Лісистість областей Західного регіону України, %

Область	Частка площі області	1946	1956	1966	1976	1986	1996	Оптимальна лісистість
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Івано-Франківська	10,58	35,8	34,3	33,8	32,4	39,6	40,4	49,0
Чернівецька	6,17	25,8	27,6	26,2	28,0	28,8	29,2	33,0
Закарпатська	9,75	48,1	47,7	46,6	48,2	49,7	50,8	55,0
Львівська	16,60	24,9	24,0	24,8	25,5	25,5	28,0	30,0
Тернопільська	10,51	11,2	10,7	11,2	12,0	12,6	13,1	20,0
Хмельницька	15,69	10,8	10,9	10,8	11,4	11,6	12,5	17,0
Рівненська	15,31	28,5	30,9	32,4	35,5	36,1	36,5	40,0
Волинська	15,38	17,2	23,1	28,0	30,7	29,2	30,9	37,0

В економічній системі України лісові ресурси є важливим джерелом цінної деревини, технічної сировини, харчових продуктів, кормів і лікарської сировини. Для них характерна така риса, як здатність до відтворення, що при раціональному лісокористуванні і належному веденні лісового господарства практично робить їх невичерпними.

Таблиця 2. Відомче розподілення земель і запасів лісового фонду України

Міністерства, відомства	Землі лісового фонду, тис. га	Загальний запас деревини, млн. м3	Стиглі насадження
	Всього	Покриті лісом		Площа, тис. га	Запас, млн. м3
1	2	3	4	5	6
Державний комітет лісу	7114,9	6086,1	1283,48	778,9	204,45
Міністерство агропромислової політики	2847,9	2696,9	336,45	210,4	27,09
Міністерство оборони	236,4	170,5	36,26	20,4	6,20
Місцеві державні адміністрації	38,2	34,8	10,59	4,8	1,83
Інші відомства	544,9	411,9	69,24	42,0	11,28
Разом по Україні	10782,3	9400,2	1736,02	1056,5	250,85

З природоохоронної точки зору ліси є важливим стабілізатором екологічної рівноваги, надійним захисником ґрунтів, рік і водоймищ, джерелом біологічноактивного кисню. Тому для підвищення еколого-економічної ефективності використання лісових ресурсів необхідне створення нових і вдосконалення діючих технологічних процесів, проведення реконструкції і технічного переоснащення підприємств, більш широке використання замінників деревини, заміна у виробничому процесі деревини таких цінних порід як дуб, бук, сосна, ялиця, деревиною м'яколистяних порід, зрощування кускових відходів деревини, розширення виробництва деревообробних плит за рахунок використання низькосортної деревини, технологічних дров і відходів.

Такий підхід щодо покращення технічного рівня виробництва розглядається як реальна передумова для підвищення ефективності роботи галузей і підгалузей лісопромислового комплексу, пов'язаних з механічною і хімічною технологією переробки деревини як основного сировинного ресурсу, що сприятиме раціональному використанню деревних запасів, збереженню лісових насаджень і більш ефективному їх використанню з еколого-економічної точки зору.

Цьому в значній мірі і сприятимуть розглянуті в дисертаційній роботі існуючі методологічні підходи щодо економічної оцінки лісових ресурсів на екологічних засадах, в основу яких покладено різні концепції економічної оцінки природних ресурсів - “затратна”, “величини економічного ефекту”, а пізніше сформованих “рентної” та “рентнозатратної” концепцій.

Проте незважаючи на те, що оцінка лісових ресурсів на сьогоднішній день є надзвичайно актуальною народногосподарською проблемою, на даний час відсутня єдина методика розрахунку показників, які б характеризували повноту освоєння лісових ресурсів і їх окремих компонентів, що в свою чергу знижує ефективність ведення лісового господарства, сповільнює формування системи сталого розвитку, порушує процес гармонізації суспільства у збереженні і відтворенні цілісності навколишнього середовища, його збереження для наступних поколінь.

У другому розділі дисертації - “Еколого-економічна оцінка розвитку лісоресурсного потенціалу”, використовуючи всебічний аналіз пріоритетних напрямів розвитку лісогосподарського комплексу на екологічних засадах та оцінку стратегії його формування в процесі становлення ринкової економіки, проаналізовано сучасний стан лісових ресурсів та ефективність їх використання.

До початку XVI століття Україна була густо вкрита лісами і вважалась високолісистим краєм. Однак в процесі розвитку виробництва деревина набувала все вагомішого значення і це призвело до масового вирубування лісів, їх надмірної експлуатації, що спричинило такий негативний наслідок, як поява сотень тисяч гектарів пустирів і малоцінних насаджень. Разом з тим неефективна система господарювання при проведенні вибіркових і суцільних рубок в Карпатах, що проводились на великих площах і крутих схилах без урахування напрямку панівних вітрів, була головною причиною значного послаблення деревостанів і поширення вітровалів. Проте розглядаючи процес становлення і розвиток лісового господарства, його лісоресурсного потенціалу, слід відмітити, що проходив він не однозначно в кожний історичний період і мав свої характерні особливості. Це, в першу чергу, стосується періоду існування радянської планової економіки в повоєнні роки, коли перед підприємствами (ліспромгоспами), які входили до лісової промисловості, було поставлено надзвичайно важливі завдання для відродження економіки країни в найкоротші терміни забезпечити народне господарство лісобудівельними матеріалами і паливними дровами у необхідній кількості.

Розглядаючи лісоресурсний потенціал як складову частину народногосподарського комплексу, в роботі зосереджена увага на таких основних позиціях:

- наявність лісосировинних ресурсів;

- наявність інших корисностей лісу (продукції побічного користування, збір ягід і грибів, лікарських рослин, добування живиці, розширення існуючої і створення нової бази для розвитку хутряного і мисливського промислу).

При цьому враховувались і такі важливі функції лісу як його вплив на клімат, на підвищення врожайності полів, захист їх від суховіїв і посух. Не менш важлива роль відводиться і протиерозійній властивості лісу, здатності запобігання збідненню ґрунтів, регулюванню водного басейну та іншим екологічним функціям в процесі збереження біологічної рівноваги в природному середовищі.

У процесі становлення і розвитку лісоресурсного потенціалу важливе місце відводиться лісовідновленню, яке відбувалося в основному за рахунок створення лісових культур. При цьому великі обсяги лісокультурних робіт припадають на повоєнний період. Разом з тим слід відмітити, що протягом останніх двох десятиріч не було зроблено відповідного доробку для ефективного вирішення проблем, пов'язаних з інтенсифікацією робіт щодо заліснення окремих непридатних для сільськогосподарського користування земель.

Таблиця 3. Виконання лісокультурних робіт у державному лісовому фонді Львівського обласного управління лісового господарства

	Найменування робіт, заходів	Одиниці виміру	Роки
			1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Садіння лісу	га	2057,0	2089,0	2015,0	2329,0	2529,0	2480,0	2251,0	3009,0
		тис. грн.	226,4	249,1	265,7	693,5	810,5	558,8	731,8	1070,5
2	Сприяння природному поновленню	га	414,0	320,0	266,0	311,0	428,0	663,0	378,0	201,0
		тис. грн.	3,1	2,1	1,4	7,3	8,2	18,7	8,6	7,9
3	Реконструкція насаджень	га	97,0	121,0	112,3	149,0	74,0	8,0	-	-
		тис. грн.	4,2	4,9	4,6	5,2	4,3	2,9	-	-
4	Догляд за лісовими культурами у переведенні на одноденний	га	10233,0	9766,0	11402,0	11406,0	12321,0	13403,0	15728,0	15617,0
		тис. грн.	181,1	175,9	284,1	683,2	846,4	659,1	1040,4	1276,5
5	Доповнення лісових культур	га	2920,0	2029,0	203,0	2347,0	2272,6	2330,0	2908,0	2700,6
		тис. грн.	64,0	57,0	14,3	163,3	163,1	138,1	179,2	220,3
6	Підготовка ґрунту під лісові культури	га	1662,0	500,0	1594,0	2317,0	2457,0	2626,0	2676,0	3020,0
		тис. грн.	107,2	33,9	147,0	399,0	489,4	298,9	370,9	547,4
7	Вирощування садивного матеріалу в розсадниках	га	28,0	21,3	19,1	45,1	45,5	47,1	45,4	45,6
		тис. шт.	16737,4	16527,9	15693,0	18915,1	24099,0	22786,2	25173,8	23935,0
		тис. грн.	142,8	118,6	162,8	470,8	609,5	443,9	690,6	1030,5
8	Інші види робіт	тис. грн.	103,6	191,3	327,5	358,0	411,2	277,4	303,0	525,4
	Разом	тис. грн.	832,4	832,8	1207,4	2780,3	3342,6	2397,8	3324,5	4678,5

На основі проведеного аналізу на базі Львівської та Рівненської областей можна зробити висновок, що майже по всіх видах робіт і заходах щодо лісовідновлення спостерігається зростання обсягів виконання робіт як у кількісному - гектарах, так і в грошовому вимірах (табл. 3 і 4). Порівнюючи ці дані видно, що в лісогосподарській галузі відбуваються зміни щодо покращення процесу лісовідновлення, удосконалення методів ведення лісового господарства на засадах екологічно зорієнтованого лісокористування і лісовідновлення у відповідності з вимогами Карпатської конвенції, спрямованої на сталий розвиток регіону. Такий підхід в однаковій мірі стосується як гірських, так і рівнинних районів України, а тому є одним із пріоритетних напрямів раціонального споживання лісових ресурсів, збереження довкілля, ефективного використання лісоресурсного потенціалу в період переходу до ринкової економіки.

Таблиця 4. Виконання лісокультурних робіт у державному лісовому фонді Рівненського обласного управління лісового господарства

	Найменування робіт	Роки	темп росту 2004 р. до 2003 р.
		2003	2004
		Обсяг, га	Сума витрат, тис. грн.	Обсяг, га	Сума витрат, тис. грн.	до обсягу в га	до суми витрат
1	Садіння лісу	1924	713,6	2024	992,2	105,0	139,0
2	Сприяння природному поновленню	952	71,3	965	110,2	101,3	154,5
3	Реконструкція насаджень	52	16,1	99	32,6	190,4	202,4
4	Догляд за лісовими культурами в переводі на одноденний	11425	772,0	11378	1121,2	99,5	145,2
5	Доповнення лісових культур	2864	219,3	3156	339,2	110,1	154,6
6	Підготовка ґрунту під лісові культури	2188	166,4	2352	179,2	107,5	107,8
7	Вирощування садивного матеріалу в розсадниках	84,8	903,3	85,6	1411,7	100,9	156,2
8	Інші види робіт		447,6		605,1		135,2
	Разом		3309,6		4791,4		144,7

Разом з тим, у цьому питанні є ряд серйозних і невирішених проблем. В першу чергу це стосується фінансування робіт, пов'язаних з веденням лісового господарства, а отже, з лісовідновленням. Не дивлячись на те, що названі роботи повинні фінансуватись з державного бюджету, частка їх у кошторисі обласних управлінь мізерна. Підтвердженням цього можуть бути дані, приведені на рис. 1, де відображено динаміку витрат на ведення лісового господарства за останні 6 років.

Як підтверджують матеріали проведеного аналізу, за останні 8-10 років проблеми підвищення ефективності використання лісоресурсного потенціалу в умовах формування ринкових відносин охоплюють широке коло питань теоретичного та прикладного характеру і характеризуються впровадженням прогресивних ресурсоощадних технологій, конкурентноздатністю продукції, раціональним використанням сировинно-матеріальних ресурсів, засобів праці, завоюванням ринків збуту, підвищенням ефективності відтворення лісового фонду, як основи лісоресурсного потенціалу і поглибленням комплексного його використання.

В ефективному використанні і відтворенні лісоресурсного потенціалу і його тісному взаємозв'язку з природоохоронним процесом особливе місце належить захисному лісорозведенню, як одному із важливих напрямків лісівничої діяльності, що підтверджує економічну і екологічну доцільність та ефективність лісомеліоративних насаджень у боротьбі з вітровою і водною ерозією.

Отже, враховуючи те, що лісові насадження періодично зазнають інтенсивного антропогенного впливу, який порушує природні функції лісових екосистем, необхідно поступово створювати на лісових землях різновікові за складом лісостани, які спрямовувались би на охорону генетичного лісового різноманіття, своєчасне застосування біологічних методів боротьби з хворобами та шкідниками лісу, відтворення змішаних біологічно стійких лісостанів, спроможних виконувати водоохоронні, ґрунтозахисні та санітарно-гігієнічні функції, примножуючи при цьому розвиток лісоресурсного потенціалу.

Третій розділ дисертації - “Удосконалення еколого-економічного механізму використання і відтворення лісоресурсного потенціалу” присвячений формуванню пріоритетних напрямів розвитку інноваційних процесів у лісогосподарському комплексі, оптимізації використання складових лісоресурсного потенціалу з урахуванням екологічних факторів та конвергенції організаційно-правових, економічних та екологічних складових раціонального використання і відтворення лісових ресурсів.

У період зростаючого антропогенного впливу і прогресуючого забруднення довкілля проблема збереження лісів, їх ефективного використання і відтворення набуває важливого державного значення і в значній мірі залежить від підтримки належного санітарного стану лісових екосистем, очищення насаджень від захаращеності, проведення якісних вибіркових та суцільних санітарних рубок, своєчасної реконструкції малоцінних насаджень, відновлення лісосік на яких проводились суцільні вирубування та ін. Ці заходи спрямовані на покращення роботи в лісовій галузі, а також екологічної ситуації в ній, і можливі лише при наявності цілого комплексу організаційних, економічних, технологічних і технічних заходів, які відображені на рис. 2.

Особлива увага при цьому приділяється впровадженню прогресивних систем машин, механізмів і передових технологій, які розглядаються у нерозривному зв'язку як засобів, так і предметів праці. В роботі пропонується заготівлю лісу у гірських районах здійснювати за допомогою бензопил, а трелювання деревини проводити переважно кінно, а також використовувати підвісні дороги. Щодо вивезення деревини, то доцільно вдосконалювати технологічні процеси на діючому устаткуванні, частково удосконаливши його технічні можливості для підвищення рівня продуктивності. Це, зокрема, вивіз сортиментів деревини лісовозними автомобілями з маніпуляторами ПЛГ-50 на КАМАЗ-43105, КАМАЗ-53206, КРАЗ-255Л, що дає змогу використовувати автокран для навантаження сортиментів на верхніх складах. А при відсутності лісовозів, які обладнані маніпуляторами ПЛГ-50, доцільно використовувати конструкцію крана для навантаження сортиментів на рухомий склад лісовозного транспорту на базі трелювального трактора. Щодо захисту лісів від шкідників, то нами пропонується використовувати генератор аерозольний регульованої дисперсності (ГАРД). Ця установка виготовляється в блочному виконанні, встановлюється на платформи вантажних автомобілів високої прохідності типу УРАЛ, ЗІЛ-131, укомплектовується метеопунктом, завдяки якому визначаються необхідні кліматичні параметри для ефективного проведення боротьби з шкідниками лісу, а також автомобілем супроводження типу УАЗ модифікації 2206, 3909, 3962 для перевезення працівників, які забезпечують обробку насаджень. Для відтворення лісових насаджень шляхом створення лісових культур, то тут впровадження технологічних комплексів може проходити на основі залучення корчувальної машини - КМ-1; плуга лісового - ПКЛ-70; плуга лісового дискового - ПЛД-1,2; лісосадильної універсальної машини МЛУ-1А; культиватора універсального - КУН-4 та інших агрегатів, машин і пристроїв.

Такий підхід щодо застосування системи машин і механізмів сприяє оптимізації використання і відтворення лісових ресурсів, приведення їх у стан стійкої екологічно збалансованої рівноваги, розвитку і застосування сучасних технологічних комплексів для вирощування високопродуктивного селекційного посадкового матеріалу, ліквідації трудомістких робіт при проведенні рубок догляду і санітарних рубок, очищення лісу від захаращеності, застосування енергоощадних технологій при проведенні рубок головного користування в рівнинних та гірських умовах. Особливо це стосується проблеми усихання ялинників у гірських держлісгоспах та інших власників лісових масивів, адже ці насадження займають значне місце у структурі лісового фонду регіону і виконують надзвичайно важливу природоохоронну функцію. Тому і заходи запропоновані в роботі направлені на вирішення цих проблем і є адекватними проблемі збереження лісостанів. А саме, для покращення ситуації, яка склалася із всиханням ялинових насаджень у лісовому фонді гірських лісогосподарських і відомчих підприємств, слід проводити цілий ряд комплексних заходів, спрямованих на проведення практичної роботи із формування оптимальної структури лісових насаджень, захисту лісу від шкідників, збудників хвороб, пожеж тощо. Ці роботи повинні проводитись паралельно із профілактичними заходами, пов'язаними із порушенням природокористування негативною діяльністю людини.

Основою удосконалення еколого-економічного механізму використання і відтворення лісоресурсного потенціалу у дисертаційній роботі стала розроблена нами імітаційна економіко-математична модель. Запропонована модель полягає в максимізації можливого економічного ефекту від продажу заготовленої деревини з урахуванням екологічних факторів, кількісне вираження яких залежить від приналежності до різних лісових груп за типами деревостанів:

(1)

(2)

(3)

(4)

де Z - cукупний дохід від продажу всієї заготовленої деревини всіх груп порід, грн.

j - кількість лісових груп за типами деревостанів;

i - кількість екологічних факторів, які враховуються в моделі;

c_j, - відпускна ціна одного кубометра заготовленої деревини відповідної групи порід, грн.;

x_j, - кількість заготовленої деревини відповідної групи порід, м³;

q_іj, - обсяг екологічної вигоди отриманої з 1 га лісу відповідної групи порід, м³;

а_j, - запас деревини на 1 га лісу відповідної групи порід, м³;

f_j - обсяги рубок деревини відповідної групи порід, м³;

S_j - площа, зайнята лісами відповідних груп порід, га;

k_j - коефіцієнт допустимої площі вирубки лісу відповідної групи порід (0<k?1);

- максимально можливий екологічний ефект і-ого виду, отриманого на території відповідної (j-ої) групи порід, м³;

- сукупний максимально можливий екологічний ефект отриманий на всій лісовій території суб'єкта господарювання;

b_і = p_іV_і - допустима величина пониження негативного впливу конкретного (і-ого) екологічного фактору на довкілля;

p_і- коефіцієнт пониження (0<p_і<1).

Функція мети (1) забезпечує отримання максимального прибутку від продажу заготовленої деревини. Умови (2-4) утворюють систему обмежень екологічного та господарського характеру. Розглянута економіко-математична модель дає змогу провести відповідні розрахунки щодо доцільності, ефективності та фінансової вигоди від проведення відповідних рубок за типами деревостанів і дозволяє прийняти науковообґрунтовані рішення з метою оптимізації прибутку підприємств лісової галузі. Математична модель легко піддається масштабуванню шляхом долучення до розгляду інших факторів впливу та введення додаткових обмежень, що сприяє підвищенню адекватності цієї моделі.

Отже, ефективність впливу лісів на стан довкілля обумовлюється як кількісними параметрами, так і низкою факторів позитивного і негативного характеру. Тому в процесі використання і відтворення лісових ресурсів важливе місце слід відвести організаційним і правовим важелям у сфері менеджменту, господарювання і вибору найбільш вагомих пріоритетних напрямків розвитку як лісогосподарських пiдприємств, так і самої галузі.

Така необхідність пояснюється тим, що з розпадом адміністративно-командної радянської системи почала швидкими темпами змінюватись і економіка України, набираючи статусу ринкової. Але на відміну від інших галузей в лісовому господарстві ринкові перетворення проходять надто повільними темпами і реформування тут відстає за темпами не тільки від східноєвропейських країн, а й від колишніх радянських республік. Реформуванню лісової галузі стоять на перешкоді не лише залишки командно-адміністративних методів управління в системі менеджменту, а й непродумане ведення господарства у попередні роки. Негативним у реформуванні галузі є також і проблеми в організаційному, фінансовому та правовому забезпеченні розвитку лісогосподарського комплексу і, зокрема, визначення форм власності. У зв'язку з цим, реформування лісового господарства пропонується здійснювати:

- на основі удосконалення законодавчої бази лісових відносин у екологізації лісокористування, де передбачалися б такі аспекти як рівність всіх форм власності на ліси; право регіонів і територій, на яких зростають ліси, на отримання відповідної частки доходів від експлуатації лісоресурсного потенціалу; посилення функцій державного контролю за використанням і відтворенням лісів, їх захистом та охороною;

- проведення єдиної державної політики щодо виведення із підпорядкування лісів різних міністерств і відомств (за винятком лісів на стратегічних об'єктах і військових полігонах) і підпорядкування їх Державному комітету лісового господарства України;

- з урахуванням екологічних і захисних функцій деревостанів оптимізувати вік рубок лісоутворюючих порід;

- поступовим переходом від суцільнолісосічних способів користування лісом до вибіркових, поступових та суцільних способів проведення лісозаготівельних робіт;

- для проведення комплексу робіт по захисту, охороні, раціональному використанню та відтворенню лісів утворити на базі лісогосподарських підприємств національну лісову компанію, підпорядкувавши її центральному органу лісового господарства, а на мiсцевому рівні - органам місцевого самоврядування;

- привести до оптимального рівня чисельність лісової охорони, встановивши належний рівень соціального захисту її працівників, одночасно сприяти створенню робочих місць для персоналу, який вивільняється в процесі оптимізації кадрового складу підприємств лісового господарства.

Щодо форм власності на ліси, то суспільству слід визначитися, яка ж форма власності буде найбільш ефективною, сприятиме задоволенню потреб в лісопродукції і корисних властивостях лісів та забезпеченню ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку. Враховуючи те, що проблема реформування форм власності на лісове господарство є досить актуальною за рахунок того, що лісові ресурси виконують надзвичайно важливі екологічні функції, які споживає все суспільство, пріоритетною формою власності в лісовій галузі, на нашу думку, повинна бути державна власність. Разом з тим тут слід враховувати досвід розвитку тих країн світу, де існує державна, приватна, муніципальна і кооперативна власність. Однак, при цьому не слід проводити приватизацію лісонасіневих і лісозахисних станцій, науково-дослідних, проектних та інших установ, що фінансуються з державного бюджету, а також основних фондів, які знаходяться на балансі лісогосподарських підприємств.

Разом з тим, для більш успішної і гармонійної роботи лісової галузі, ми пропонуємо створювати різноманітні ринкові структури з мережею торгових будинків і посередницьких структур, де б в достатній мірі були представлені крамницi, складські приміщення, гуртові бази по торгівлі лісоматеріалами, продукцією лісопереробки, побічного користування та ін.

Тому для покращення фінансового стану лісової галузі з метою раціонального використання і відтворення лісоресурсного потенціалу, нами пропонується в перехідний період розвитку економіки наступне:

- звільнити на 50% від оподаткування ту частину доходів підприємств, яка направлена на лісовідновлення;

- знизити до 30-40% існуючу нині ставку податку на додану вартість від продажу лісопродукції на внутрішньому ринку і експорту лісу;

- зменшити до 60% податок на прибуток підприємств, які мають в своєму складі ліси особливого екологічного значення;

- не оподатковувати податком на прибуток молоді насадження віком до 25-30 років (у процентному відношенні до кількості таких насаджень).

Пропонується також новий підхід щодо організації праці на лісогосподарських підприємствах. Суть його полягає у створенні невеликих за чисельністю мобільних бригад для виконання робіт по заготівлі і вивезенню лісу, садінні лісових культур і догляду за ними, сприянні природному поновленню, виконанні робіт по охороні та захисту лісу тощо. Заслуговує на увагу те, що такі бригади пропонується створювати як з числа працівників лісових підприємств, так і з залучених зі сторони найманих робітників, які з часом можуть утворювати малі підприємства. Для цього слід використовувати зарубіжний і наявний вітчизняний досвід роботи бригад (малих підприємств), де між працівниками існують родинні зв'язки і до роботи залучаються цілі династії.

Таким чином, підсумовуючи вище викладений матеріал, приходимо до думки, що в еколого-економічному механізмі відтворення лісових ресурсів, як і лісоресурсного потенціалу в цілому, підприємства лісового комплексу повинні орієнтуватись на ринкові методи господарювання. При цьому пріоритетним напрямком їх розвитку, виходячи із сучасного стану і впливу на них природних та антропогенних факторів, слід вважати створення організаційних, технологічних і правових важелів у сфері менеджменту і господарювання, що сприятиме більш ефективній роботі лісогосподарських підприємств і виходу галузі лісового комплексу на шлях екологічно-збалансованого сталого розвитку.

Висновки

В дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і представлено нові підходи щодо вирішення проблеми раціонального використання і відтворення лісоресурсного потенціалу в умовах реформування економіки України в процесі становлення її багатоукладної форми господарювання.

Це знайшло відображення в осмисленні та подальшій розробці теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій з даної проблематики.

1. Надмірна урбанізація, спричинивши погіршення стану навколишнього природного середовища, зумовила об'єктивну необхідність пошуку способів ведення господарської діяльності з урахуванням взаємозалежності економічних та природних чинників як цілісної еколого-економічної системи. Стосується це, перш за все нашої держави, де природні ресурси використовувались на виснаження, а в густонаселених регіонах розміщувались небезпечні шкідливі промислові підприємства. Це обумовлює необхідність екологізації виробництва, ефективного використання усіх наявних природних ресурсів і зокрема лісових, як важливого чинника екологізації довкілля.

2. В роботі розглянуто засади еколого-економічної природи лісових ресурсів у відповідності до концепції сталого розвитку, що дає можливість вносити корективи в процесі ведення лісового господарства. При цьому проведені дослідження і визначено сукупність факторів, які визначають особливості використання і відтворення лісових ресурсів, досліджено фази лісокористування, розглянуто ліс як еколого-економічну систему взаємопов'язаних потенційних продуктів лісу, визначено характерні принципи еколого-економічної оцінки використання лісових ресурсів.

3. Для успішного і ефективного використання лісоресурсного потенціалу в процесі реформування економіки пропонується більш якісна система показників, де знаходить своє відображення використання рекреаційних ресурсів, ресурсів побічного користування, мисливської фауни та не деревних продуктів лісу, що дає можливість визначати не лише повноту та інтенсивність лісоексплуатаційних робіт, але й враховувати еколого-економічні зміни деструктивного характеру, які відбуваються в біоценозі лісових підприємств.

4. Розроблена модель оцінки виробничої діяльності при експлуатації лісових ресурсів з точки зору їх впливу на екологічні показники, яка базується на методах розв'язування оптимальних задач лінійного програмування з використанням симплекс-методу, на основі якого передбачається створення математичної моделі процесів, які досліджуються з поступовим приведенням її до оптимального розв'язку.

5. На основі критичного аналізу і переосмислення теоретичних положень з позиції досягнень науково-технічного прогресу запропоновано впровадження у виробництво інновацій, які поєднують у собі систему машин і механізмів та сучасні найбільш досконалі технології для використання та відтворення лісоресурсного потенціалу, визначення реальних резервів підвищення ефективності господарювання на засадах підвищення соціально-економічних та екологічних функцій лісових насаджень. Вирішення цієї проблеми можливе лише виходячи з позиції ідеології ринкової системи господарювання, взаємодії усіх наявних складових господарського механізму, системи управління і розробки нових критеріїв розвитку лісогосподарського виробництва як цілісної економічної системи України.

6. Процес становлення і розвитку лісоресурсного потенціалу проходив не однозначно в кожний історичний період і має свої характерні особливості. Найбільш вагомих результатів у використанні, відтворенні та охороні лісових ресурсів було досягнуто у 1960-1980 роках при створенні і функціонуванні двох типів комплексних лісових підприємств - лісгоспів і лісокомбінатів, які акумулювали в собі лісогосподарське, добувне та переробне виробництво в одну організаційну, технологічну і економічну складову господарської системи. Удосконалення організаційних форм підприємств лісового комплексу того періоду слід розглядати як об'єктивний еволюційний процес розвитку лісової галузі.

7. Надмірна експлуатація лісів в минулому, відсутність необхідних лісовідновних заходів призвели до виникнення несприятливої вікової структури лісових насаджень, зменшення запасів деревини і зниження продуктивності лісостанів. Покращити вікову структуру, запобігти процесу виснаження лісів і підвищити їх продуктивність можливо лише за умови залучення додаткових інвестицій у лісове господарство. При цьому упродовж 20-25 років рубки головного користування слід зменшити на 15-20% порівняно з величиною розрахункової лісосіки. Це сприятиме збільшенню частки достигаючих і стиглих насаджень і доведе до 50 років середній їх вік.

8. Аналіз виробничо-господарської діяльності показує, що за останні роки відбулись помітні зміни в розвитку лісогосподарського комплексу внаслідок чого проблема ефективності використання лісоресурсного потенціалу все тісніше пов'язується з раціональним споживанням лісових ресурсів, визначення оптимальних і екологічно доцільних меж роздержавлення і приватизації, покращення організаційно-виробничої структури управління лісовою галуззю. Більш ефективному вирішенню цих проблем значно сприятиме державна програма “Ліси України”, в якій визначені основні напрямки та джерела забезпечення збалансованого розвитку лісового господарства, спрямованого на посилення економічних, соціальних та екологічних функцій в умовах сталого розвитку.

9. На основі Закону України “Про мораторій на проведення рубок на гірських схилах в ялицево-букових насадженнях Карпат”, Закону України “Про внесення змін до Лісового кодексу України” та інших законодавчих і нормативних документів розглянуто питання екологічно збалансованого лісокористування, відтворення лісових ресурсів, посилення захисних, водоохоронних, кліматорегулюючих, оздоровчих, санітарно-гігієнічних, рекреаційних та інших корисних функцій лісів для задоволення потреб суспільства.

10. На сьогоднішній день переважна більшість лісових підприємств України використовує в процесі виробництва замість науково-обґрунтованих технологічних комплексів окремі набори випадкових машин та знарядь, технічний рівень яких досить низький. І як наслідок цього - неякісна розробка лісосік, відсутність природо ощадних технологій при проведенні трелювальних робіт завдають значних економічних і екологічних збитків. У зв'язку з цим пропонується заміна тракторів і тягачів на трелювальних роботах парокінними упряжками, що дасть можливість максимально зберегти верхній слій ґрунту, рослинний покрив і підріст, знизити витрати пов'язані з утриманням механізмів, досягнути покращення ситуації щодо охорони навколишнього природного середовища.

11. В еколого-економічному механізмі ефективності використання і відтворення лісоресурсного потенціалу, раціонального використання природних ресурсів і охорони довкілля важлива роль відводиться організаційним і правовим важелям у сфері менеджменту та вибору найбільш вагомих напрямків організації праці у суб'єктів господарювання. Саме тому пропонується новий підхід щодо організації праці на підприємствах лісового господарства. Суть його полягає в створенні невеликих за чисельністю мобільних бригад для виконання робіт по заготівлі та вивезенні ...