Енергоекономічна оцінка технологій виробництва зерна

технологій

Найкращі показники енергетичної ефективності забезпечили інтенсивні технології, зокрема інтенсивна за мінеральної системи добрив (К_ее=2,8), інтенсивна базова (К_ее=2,5) та інтенсивна енергонасичена (К_ее=2,3). Для ресурсозберігаючих технологій найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності у ресурсозберігаючої 1, а в ресурсозберігаючої біологізованої технології та альтернативного варіанта технології К_ее=0,5-0,7. Низьке значення коефіцієнта енергетичної ефективності у двох останніх варіантах є наслідком того, що побічна продукція попередника і гній містять в собі досить велику кількість енергії, що позначається на величині коефіцієнта.

У третьому розділі “Економічна ефективність технологій виробництва зерна” наведено результати порівняльного аналізу економічної ефективності технологій виробництва зерна для трьох природно-економічних зон, а також результати економічної оцінки ресурсозберігаючих технологій виробництва зерна, дано оцінку впливу основних факторів інтенсифікації на енергетичну та економічну ефективність виробництва зерна озимої пшениці по кожній природно-економічній зоні та по Україні в цілому.

Розрахунки по кожній природно-економічній зоні проводились для варіанта з мінімальним використанням технологічних ресурсів, варіанта з обмеженим використанням та варіанта інтенсивної технології.

Економічна оцінка ефективності технологій по природно-економічних зонах наведена в таблиці 4.

Таблиця 4 Економічна ефективність технологій по зонах

Дані таблиці 4 свідчать, що інтенсивні технології є більш ефективними, ніж технології з мінімальними витратами ресурсів. У зонах Полісся, Лісостепу та Степу загальна сума витрат виробництва на 1 га посіву при інтенсивних технологіях збільшується у 1,6 раза, порівняно з мінімальними витратами ресурсів, а врожайність зростає у 2,1-2,3 раза. Затрати праці на 1 ц продукції знижуються на 14,5-30,6 %, собівартість нижча на 24-33 %, зростають прибуток і рентабельність зернового виробництва.

На сучасному етапі більшість господарників спрямовують своє виробництво на екстенсивний шлях розвитку, за рахунок збільшення посівних площ при мінімальних витратах. Обмежені кошти вони вкладають в технічне забезпечення: пально-мастильні матеріали, техніку, ремонт, електроенергію тощо, без технологічного забезпечення зернового виробництва. В результаті вирощений урожай недостатній для окупності вкладених коштів, розширеного відтворення виробництва, підвищення його ефективності.

Для визначення впливу технічного та технологічного забезпечення на економічну ефективність виробництва зерна проаналізовано структуру витрат виробництва на 1га посіву. Для інтенсивних технологій витрати на технічне забезпечення (пальне, амортизаційні відрахування, електроенергія, поточний ремонт) у структурі загальних витрат становлять 875-1150 грн/га, на технологічне забезпечення (засоби захисту рослин, добрива, елітне насіння) - 710-830 грн/га при врожайності 55-60 ц/га. При обмеженому використанні ресурсів витрати на технічне забезпечення досягають 760-1060 грн/га, а на технологічне забезпечення - 450-520 грн/га, при цьому врожайність зменшується до 40,3-47,1 ц/га. Для технологій з мінімальними витратами ресурсів витрати на технічне забезпечення становлять 690-960 грн/га, на технологічне забезпечення - 245-310 грн/га при врожайності 23,5-28,1 ц/га. Таким чином, зменшення витрат у технологічне забезпечення призводить до зниження урожайності.

Інтенсивні технології дозволяють реалізувати потенційну продуктивність сортів з урахуванням особливостей природно-економічних зон і базуються на управлінні процесами формування продуктивності рослин та якості зерна через застосування новітніх досягнень науки і передового досвіду та дотримання всього комплексу рекомендованих заходів. Враховуючи кризові явища в економіці, нестачу в сільськогосподарських товаровиробників мінеральних добрив, засобів захисту рослин і пально-мастильних матеріалів, важливого значення набуває впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, які забезпечуватимуть економне використання матеріальних ресурсів і екологізацію навколишнього середовища.

Оцінка економічної ефективності проведена стосовно інтенсивних, ресурсозберігаючих і альтернативних технологій (табл. 5).

Таблиця 5 Економічна ефективність варіантів технологій

Найвищі показники ефективності характерні для інтенсивних технологій (інтенсивна базова, інтенсивна енергонасичена та інтенсивна за мінеральної системи добрив). Урожайність при названих технологіях становила 53-59 ц/га, при затратах праці 0,5-0,6 люд-год/ц, собівартості - 35-40 грн/ц. Прибуток з 1 га зернових досягав 550-760 грн/га при рентабельності 23-41 %.

Дещо нижчими були показники при застосуванні ресурсозберігаючих технологій (ресурсозберігаюча 1 та ресурсозберігаюча з елементами біологізації). Урожайність при застосуванні цих технологій становила 47-48 ц/га, при собівартості 39-40 грн/ц і затратах праці 0,6 люд-год/ц. Прибуток з 1 га посіву становив 425-480 грн/га при рентабельності 22-26 %.

Найнижчими показники ефективності були в альтернативному варіанті технології з урожайністю 34,4 ц/га, при собівартості 48,5 грн/ц і затратами праці 0,7 люд-год/ц. Прибуток становив лише 28 грн/га при рентабельності 1,7 %.

Застосування інтенсивних технологій передбачає збільшення витрат матеріально-технічних ресурсів, що в кінцевому рахунку є збільшенням енерговитрат на виробництво продукції. Тому важливо визначити загальні витрати непоновлюваної енергії на виробництво зерна й енергетичну ефективність його виробництва в окремих природно-економічних зонах та по Україні в цілому.

Для оцінки впливу основних факторів інтенсифікації на енергетичну та економічну ефективність виробництва озимої пшениці в Україні були опрацьовані статистичні дані за 5 років (1999 - 2004 рр.).

Розрахунки проводилися для двох варіантів технології: з мінімальним використанням ресурсів та інтенсивної технології. Відповідні показники енергетичної та економічної ефективності виробництва зерна по Україні представлені в таблиці 6.

Таблиця 6 Енергоекономічна ефективність виробництва зерна озимої пшениці в Україні

Впровадження інтенсивних технологій в Україні приведе до збільшення енерговитрат у 1,9 раза - з 91,9 млрд МДж до 172,3 млрд МДж, що дасть змогу збільшити валовий збір зерна озимої пшениці у 2,2 раза - з 15,6 млн до 34,1 млн тонн, при цьому енерговитрати на виробництво 1т зерна зменшаться на 14 %.

По Україні збільшення витрат з 6,81 до 10,8 млрд грн на інтенсифікацію виробництва дасть можливість збільшити валовий збір зерна озимої пшениці з 15,6 млн тонн до 34,1 млн тонн, знизити собівартість 1т продукції на 26,9 %, збільшити прибуток з 1,43 млрд до 6,8 млрд грн, підвищити рентабельність виробництва з 22,7 до 68 %.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і практичне вирішення проблеми підвищення ефективності виробництва зерна в Україні шляхом впровадження оптимальних варіантів технологій виробництва зерна на основі енергетичної та економічної їх оцінки.

Результати роботи дають підстави для таких висновків:

1. Енергетична та економічна оцінка технологій виробництва зерна дозволяє об'єктивно характеризувати виробничу діяльність господарських структур, раціонально використовувати енергетичні та матеріально-технічні ресурси.

2. Енергетичну ефективність технологій виробництва зерна доцільно визначати системою таких показників: повна енергоємність технологій, енергомісткість врожаю, коефіцієнт енергетичної ефективності, витрати енергії на виробництво одиниці продукції.

3. Економічну ефективність технологій зернового виробництва слід розрахувати за такими показниками: урожайність з 1га посіву, затрати праці на виробництво одиниці продукції, собівартість одиниці продукції, прибуток з 1 га посіву, рівень рентабельності.

4. Енергетична ефективність інтенсивних технологій вища порівняно з технологіями при мінімальних витратах ресурсів. Коефіцієнт енергетичної ефективності інтенсивних технологій знаходиться в межах 2,9-3,4, а для мінімального використання ресурсів - 2,4-2,8. Збільшення сукупних енерговитрат при інтенсивних технологіях у 1,8-1,9 раза забезпечує підвищення врожайності озимої пшениці у 2,1-2,3 раза у всіх природно-економічних зонах України, при цьому енерговитрати на 1 тонну продукції зменшаться в середньому на 14 %.

5. Сукупні витрати енергії на виробництво зерна для технологій з мінімальними витратами ресурсів становлять у середньому 16 тис. МДж/га, із них на технологічне забезпечення - 9 тисяч, а на технологічне забезпечення - 7 тис. МДж/га. При інтенсивних технологіях сукупні витрати енергії зростають до 30 тис. МДж/га, при співвідношенні технічного і технологічного забезпечення 1:1,6. Таким чином, збільшення витрат енергії на технологічне забезпечення у 2,6 раза сприятиме підвищенню врожайності у 2,2 раза. Це свідчить, що для підвищення ефективності виробництва зерна необхідно використовувати всі складові технологій.

6. У лісостепових господарствах з оптимальним рівнем рентабельності (40-45 %) рекомендуються для використання інтенсивні технології з найвищою енергетичною ефективністю (К_ее=2,3-2,8); у господарствах з мінімальним рівнем рентабельності (5-7 %) доцільні ресурсозберігаючі технології (К_ее=0,7-2,6), а в збиткових господарствах - альтернативні технології (К_ее=0,5).

7. Економічна ефективність інтенсивних технологій на Поліссі, в Лісостепу і Степу вища порівняно з технологіями при мінімальному використанні ресурсів. При збільшенні виробничих витрат у 1,6 раза врожайність зросте у 2,1-2,3 раза, затрати праці знизяться в середньому на 24 %, прибуток збільшиться у 4-5 разів, рентабельність у середньому зросте до 60 %. Впровадження інтенсивних технологій на Україні забезпечить збільшення валового збору озимої пшениці з 15,6 млн. до 34 млн. тонн при зменшенні собівартості 1 тонни зерна на 27 %.

8. Загальні витрати виробництва для технологій з мінімальними витратами ресурсів становлять в середньому 1230 грн/га, із них на технічне забезпечення - 833 грн/га, а на технологічне - 279 грн/га (співвідношення 3:1). Для інтенсивних технологій ці витрати відповідно дорівнюють 1945 грн/га, 983 і 775 грн/га. Збільшення витрат на технологічне забезпечення сприяє підвищенню урожайності у 2,2 раза.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

Соловей Д.Ю. Досвід застосування енергетичного аналізу для оцінки технологічних процесів і технологій у рослинництві // Економіка АПК. - 2004. - № 3. - С. 91-94.

Соловей Д.Ю. Порівняльний аналіз енергетичної ефективності технологій вирощування озимої пшениці // АгроІнком. - 2005. - № 3-4. - С. 48-51.

Соловей Д.Ю. Порівняльний аналіз економічної ефективності технологій вирощування озимої пшениці // Економіка АПК. - 2006. - № 6. - С. 75-80.

Соловей Д.Ю. Енергоекономічна оцінка технологій виробництва пшениці в лісостеповій зоні // Економіка АПК. - 2007. - № 2. - С. 35-38.

Статті в інших виданнях

Соловей Д.Ю. Вітчизняний і зарубіжний досвід оцінки та аналізу технологій у рослинництві на основі врахування повних затрат енергії // Механізація та електрифікація сільського господарства: Зб. наук. пр. Вип. № 87. - Глеваха: ПоліграфКонсалтинг. - 2003. - С. 264-269.

АНОТАЦІЇ

Соловей Д.Ю. Енергоекономічна оцінка технологій виробництва зерна. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН, Київ, 2007.

У дисертаційній роботі на основі енергетичної та економічної оцінки визначено оптимальні варіанти технологій для підвищення ефективності виробництва зерна в Україні.

Обґрунтовано необхідність поєднання економічної та енергетичної оцінки технологічних рішень при виробництві зерна, що дасть можливість раціонально використовувати енергетичні і матеріальні ресурси та більш об'єктивно оцінювати виробничу діяльність сільськогосподарських товаровиробників. Визначено вплив основних факторів інтенсифікації на енергетичну та економічну ефективність технологій виробництва зерна. Здійснено оцінку економічної та енергетичної ефективності ресурсозберігаючих технологій в умовах Лісостепу України.

Наведено рекомендації щодо впровадження інтенсивних та ресурсозберігаючих технологій виробництва зерна з урахуваннями їх енергетичної й економічної оцінки та рівня прибутковості господарств.

Ключові слова: енергія, енергетичний аналіз, енергетична ефективність, енергоємність технологій, коефіцієнт енергетичної ефективності, економічна ефективність технологій, собівартість, прибуток, рівень рентабельності.

Соловей Д.Ю. Энергоэкономическая оценка технологий производства зерна. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). Национальный научный центр "Институт аграрной экономики" УААН, Киев, 2007.

В диссертации исследованы теоретические и методологические основы энергетической и экономической эффективности технологий производства зерна, излагаются методики энергетической и экономической оценки технологий в растениеводстве.

Выполнен сравнительный анализ энергетической эффективности технологий производства зерна в Полесье, Лесостепи и Степи, проведена энергетическая оценка ресурсосберегающих технологий производства зерна в условиях Лесостепи Украины.

Представлены результаты сравнительного анализа экономической эффективности технологий производства зерна для трех природно-экономических зон, рассматриваются результаты экономической оценки ресурсосберегающих технологий производства зерна, дана оценка энергетической и экономической эффективности производства зерна по каждой природно-экономической зоне и по Украине в целом.

В диссертации отмечается, что для производства сельскохозяйственной продукции требуется все больше затрат энергетических и материально-технических ресурсов, запасы которых ограничены, а стоимость увеличивается. Поэтому получение максимального количества продукции сельского хозяйства от затраченной энергии является важным хозяйственным заданием. Отмечается экспоненциальный рост затрат невозобновляемой энергии на производство каждой дополнительной единицы выращенного урожая. Поэтому вопрос увеличения объемов производства продуктов питания - проблема энергетическая. Особенно важной она является для Украины, поскольку удельные затраты энергии на производство сельскохозяйственной продукции в несколько раз выше, чем в экономически развитых странах.

В диссертации отмечено, что обеспечение потребностей Украины в зерновой продукции, улучшение качества зерна и повышение его конкурентоспособности связано с внедрением в сельскохозяйственное производство интенсивных технологий производства зерновых культур. Интенсивные технологии дают возможность максимально реализовать генетический потенциал сортов за счет применения новейших достижений селекции, земледелия, химизации и механизации и способствуют значительному повышению урожайности. Внедрение в производство интенсивных технологий связано с использованием больших доз минеральных удобрений и средств защиты растений, что в конечном итоге приводит к значительным затратам энергии. Поэтому при современном дефиците средств защиты растений и недостаточном обеспечении топливом возникает потребность в разработке и внедрении ресурсосберегающих технологий.

На основании проведенных исследований сделаны выводы о необходимости совмещения экономической и энергетической оценки технологий производства зерна, что позволяет возможность рационально использовать энергетические и материальные ресурсы, а также давать более объективную оценку производственной деятельности производителей сельскохозяйственной продукции.

Доказано, что интенсивные технологии имеют более высокую энергетическую и экономическую эффективность в сравнении с технологиями при минимальных затратах ресурсов (которые соответствуют современным реальностям). Коэффициент энергетической эффективности интенсивных технологий находится в пределах 2,9-3,4, а для минимальных затрат ресурсов - 2,4-2,8. Прибыль интенсивных технологий выше в 4-4,8 раза, рентабельность - в 2,5-3 раза.

Исследования показали, что внедрение интенсивных технологий в Полесье, Лесостепи и Степи увеличит урожайность в 2,1-2,3 раза. Совокупные энергозатраты на 1 га в сравнении с реальными затратами энергии сегодня увеличатся в 1,8-1,9 раза, при этом энергозатраты на 1 т продукции уменьшатся на 8-18 %. При внедрении интенсивных технологий общие затраты производства на 1 га увеличатся в 1,6 раза, себестоимость 1 ц зерна уменьшится на 23,6-33,4 %, затраты труда на 1 ц зерна снизятся на 14,5-30,6 %, возрастут прибыль и рентабельность.

Проведенные исследования показывают, что внедрение интенсивных технологий даст возможность увеличить валовой сбор зерна озимой пшеницы по Украине с 15,6 млн тонн до 34,1 млн тонн. Это потребует увеличения общих затрат невозобновляемой энергии на выращивание озимой пшеницы с 91,9 млрд МДж. до 172,3 млрд МДж., при этом энергозатраты на производство 1 т зерна снизятся на 14 %. Затраты на выращивание озимой пшеницы возрастут с 6,81 млрд грн до 10,8 млрд грн, при этом себестоимость 1 т зерна снизится на 26,9 %, прибыль увеличится с 1,43 млрд грн до 6,8 млрд грн, а рентабельность увеличится с 22,7 до 68 %.

Для хозяйств зоны Лесостепи с оптимальным и выше уровнем рентабельности рекомендуются для внедрения интенсивные технологии с наивысшими показателями энергетической и экономической эффективности. Для хозяйств с минимальным уровнем рентабельности рекомендуются для использования ресурсосберегающие технологии. Для убыточных хозяйств рекомендуются для внедрения альтернативные технологии с самыми низкими показателями энергетической и экономической эффективности.

Ключевые слова: энергия, энергетический анализ, энергетическая эффективность, энергоемкость технологий, коэффициент энергетической эффективности, экономическая эффективность технологий, себестоимость, прибыль, уровень рентабельности.

Solovey D.Y. Energy efficient evaluation of grain production technology. - Manuscript.

Ph.D. thesis for a Degree in Economics 08.00.04 - economics and factory management. - (economics of agriculture and agro industrial complex) National scientific center “Institute for Agrarian Economy”, UAAS, Kyiv, 2007. On the basis of energy and economic evaluation, optimum alternative of technologies for grain production effectiveness increase in Ukraine have been defined in the thesis.

Need in combination of economic and energy evaluation of technological decisions when producing grains has been reasoned, which enables to use energy and material resources reasonably as well as evaluate production activity of agricultural commodity producers more effectively. Influence of main intensification factors on energy and economic effectiveness of grain production technology has been defined. Evaluation of economic and energy effectiveness of resource-saving technologies in conditions of forest-steppe of Ukraine has been performed.

Recommendations on implementation of intensive and resource-saving grain production technologies based on their energy and economic evaluation and profitability level of farming have been given.

Key words: energy, energy analysis, energy effectiveness, power intensity of technologies, energy efficiency coefficient, economic effectiveness of technologies, prime cost, income, profitability level.

Размещено на Allbest.ru