Актуальність теми. Активізація соціально-економічного розвитку України, визнання її у світовій співдружності країн як рівноправного партнера вимагає розробки нових підходів до оцінки стану національної економіки як складної територіальної суспільної системи (ТСС) та її підсистем чи ТСС нижчого ієрархічного рівня - регіонів, адміністративних районів, окремих поселень. У цих підходах має бути враховано те, що в Україну яка в останні роки зробила вагомі кроки на шляху подолання соціально-економічної кризи, актуалізувалося завдання санації депресивних ТСС.

Виникнення й існування депресивних ТСС та поглиблення депресії в їх межах не тільки спричинило посилення диференціації соціально-економічного розвитку регіонів, але й сформувало деякі системні диспропорції, що становить загрозу енергетичній, соціальній, продовольчій та фінансовій безпеці держави.

Для призупинення зростання депресивних явищ та попередження виникнення нових депресивних ТСС, що може у найближчому майбутньому призвести до стримування економічного зростання та погіршення матеріального становища широких верств населення, Кабінет Міністрів України робить послідовні кроки у напрямі визначення пріоритетів регіонального розвитку на період до 2015 р., включення визначених пріоритетів до регіональних стратегій та програм соціально-економічного розвитку з передбаченням відповідних видатків у місцевих бюджетах для забезпечення виконання регіональних і галузевих програм.

Така постановка питання є надзвичайно важливою з огляду на те, що в проектах регіональних стратегій розвитку можна ставити і вирішувати питання санації депресивних ТСС та подальшої активізації їх розвитку. При цьому виникають важливі теоретичні та прикладні проблеми: виявлення депресивних ТСС на основі науково обґрунтованої системи критеріїв, встановлення глибини їх депресивності, визначення обсягів ресурсів (фінансових, матеріальних та інших), необхідних для санації депресивних ТСС. Такі проблеми є характерними не тільки для України, але і для інших (навіть для розвинених) країн світу. В країнах із розвинутою економікою є значні досягнення у вивченні процесів поглиблення депресивності в межах тих чи інших ТСС та розробленні систем заходів з їх санації. Проте не завжди методологічні установки та методичні розробки закордонних фахівців можна використати в умовах сучасного розвитку національного господарського комплексу.

Є й вітчизняні методики визначення депресивних ТСС, у тому числі й такі, що містяться в нормативно-законодавчих актах, і мають бути, згідно з останніми, обов'язковими для використання. Але апробація цих методик на практиці показала їх недосконалість. У зв'язку з цим актуальність виявлення депресивних ТСС в сучасних умовах України, дослідження їх стану та особливостей функціонування постійно зростає. Вона знайшла відображення у непересічному інтересі вітчизняних вчених до цієї проблематики. Так, заслуговують на увагу роботи українських учених, що охоплюють переважно загальні питання регіонального розвитку (М. Бєленький, П. Борщевський, М. Долішній, С. Дорогунцов, Ф. Заставний, С. Злупко, І. Лукінов, В. Пила, СПирожков, С. Писаренко, Я. Побурко, М. Чумаченко, О. Шаблій), а також роботи українських дослідників, що присвячені безпосередньо дослідженню депресивності сучасних вітчизняних ТСС (М. Долішній, В. Куценко, Ф. Заставний, І. Ванда, В. Коваль, Д. Коваль, В. Коломийчук, А. Новікова, Л. Шевчук).

Порівняння досвіду науковців розвинутих країн в сфері вивчення депресивних ТСС із пропозиціями вітчизняних вчених дає змогу зробити висновок про необхідність поглиблення досліджень депресивних ТСС. Отже, актуальність обраної автором теми дисертації зумовлена її значенням та необхідністю пошуку нових шляхів вирішення даної проблеми в умовах ринкових перетворень національної економіки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дисертаційне дослідження пов'язане з низкою науково-дослідних робіт, що виконувалися в Інституті регіональних досліджень НАН України, а саме: "Теоретичні основи регіональної політики" (№ Д. Р.0197U002572), "Механізми реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки" (№ Д. Р.0100U002572), "Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації" (№Д. Р.0102U000424), "Розробка стратегії економічного та соціального розвитку Львівської області до 2011 р." (№Д. Р.0103U004869), "Стратегічні засади соціально-економічного розвитку Тернопільської області до 2005 року (№Д. Р.0102U000425)", "Обґрунтування концепції генерального плану м. Львова" (№Д. Р.0101U009325), "Стратегія економічного і соціального розвитку Закарпатської області на період до 2015 року" (№Д. Р.0106U002907). Результати дисертаційного дослідження покладені в основу розробки стратегічних напрямків регіональної політики, перспективного розвитку регіонів та міст західного соціально-економічного району України.

Мета й основні завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних основ визначення і вивчення депресивних ТСС різного ієрархічного рівня, окреслення параметрів депресивності ТСС та напрямків, механізмів й заходів санації депресивних ТСС. Реалізація мети передбачає вирішення таких основних завдань дослідження:

визначення сутності поняття "депресивна ТСС" та окреслення характеристик, ознак, властивостей депресивних ТСС різного ієрархічного рівня;

аналіз вітчизняних і зарубіжних підходів до вивчення депресивних ТСС;

виявлення і оцінка генезису й факторів депресивності ТСС;

формування методики дослідження депресивних ТСС;

аналіз ознак і параметрів сучасних депресивних ТСС України;

розробка класифікації депресивних ТСС України;

здійснення оцінки рівня депресивності депресивних ТСС України;

вивчення зарубіжного й вітчизняного досвіду санації депресивних ТСС;

розробка механізму санації депресивних ТСС;

розробка пропозицій щодо здійснення інвестиційної політики України в контексті санації депресивних ТСС та щодо особливостей врахування санації депресивних ТСС при формуванні регіональної політики України.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти санації депресивних ТСС в умовах трансформації економіки України.

Об'єкт дослідження - депресивні ТСС різного ієрархічного рівня.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є економічна теорія, теорія регіоналістики, теорія соціально-економічного зростання, теорія інформаційного суспільства, дослідження сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення формування ТСС, циклічності й системності їх розвитку, що стало підґрунтям дослідження виникнення депресивності й розвитку депресії, розробки заходів санації депресивних ТСС та їх врахування при формуванні та реалізації регіональної політики.

У процесі наукового дослідження використовувалися монографічний, аналітичний та статистичні методи - для всебічного вивчення об'єкту дослідження; метод теоретичного порівняння, економічного аналізу та узагальнення - для розкриття змісту понять по темі дослідження та визначення їх місця в структурі понятійно-термінологічного апарату; методи візуального і просторового аналізу - для виявлення просторових ознак і особливостей депресивних ТСС; системно-структурного аналізу - для розробки класифікації депресивних ТСС; багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу - для виявлення залежності між глибиною та лагом депресії й необхідними ресурсами для санації депресивних ТСС; метод картографічного моделювання - для оцінки регіонів України з позиції наявності в їх межах депресивних ТСС; моделювання - для розробки схем санації депресивних ТСС; методу прогнозування - для виявлення перспективних змін зайнятості та фінансових результатів в депресивних ТСС в результаті реалізації програм санації; програмно-цільовий підхід - для розробки пропозицій щодо поліпшення використання програм санації депресивних ТСС в процесі реалізації регіональної політики.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, статистичні дані, матеріали галузевих управлінь, а також міжнародні законодавчі та нормативні акти і угоди.

Наукова новизна одержаних результатів даного дисертаційного дослідження полягає у тому, що в ньому:

1. Вперше:

розроблено класифікацію депресивних ТСС України за генезисом депресії і за сукупністю інших характерних для неї ознак та обґрунтовані системи критеріїв визначення депресивних ТСС в залежності від їх генезису: циклічно-депресивні ТСС - динаміка валової доданої вартості за ретроспективний 5 - 15 річний період у порівнянних цінах, індекси валової доданої вартості до попереднього року у відсотках і до базового в аналізі року, індекси обсягу промислової продукції за галузями, динаміка населення, кількості зайнятих і безробітних за ретроспективний 5-15річний період в абсолютних і відносних значеннях, індекс інтенсивності спадних тенденцій поступу ТСС; структурно-депресивні ТСС - щорічні показники структури ТСС протягом 5-15 річного ретроспективного періоду, індекс прогресивності структури, індекс інноваційності по ТСС загалом і по окремих структурних ланках (галузях, видах економічної діяльності), індекс ресурсозабезпеченості власними ресурсами; функціонально-депресивні ТСС - зменшення масштабів прояву основних функцій, банкрутство значної кількості підприємств - носіїв основної функції; залпово-депресивні ТСС - параметри ТСС до і після катаклізму, аварії, катастрофи чи соціального вибуху;

територіальна суспільна система санація

розроблено методику визначення рівня розвитку внутрішньорегіональних ТСС, яка базується на темпово-нормованих індексах показників-ідентифікаторів їх розвитку (показників-стимуляторів розвитку і показників-дестимуляторів розвитку), на основі яких обчислюється інтегральний індекс трансформації розвитку внутрішньорегіональної ТСС, котрий і дає змогу визначити місце останньої на регіональному рівні.

2. Удосконалено:

суть поняття "депресивна ТСС", котра трактується як така територіальна суспільна система того чи іншого ієрархічного рівня (система, де головними елементами є частина суспільства та територія, оконтурена політико-адміністративними границями з системоформуючим центром, представленим політико-адміністративний центром), в якій за відносно короткий період часу кардинально змінилися тенденції розвитку - від висхідних до низсхідних. Уточнюється, що депресивна ТСС - це система, яка характеризується конкретним соціально-економічним станом, в той час, як терміном "депресивність ТСС" слід позначати появу та протікання процесу спадного поступу після соціально-економічного зростання в кордонах ТСС, який веде до погіршення соціально-економічної ситуації вТї межах. Запропоновано нові терміни, зокрема назви класів депресивних ТСС (циклічно-депресивні ТСС, структурно-депресивні ТСС, функціонально-депресивні ТСС, залпово - депресивні ТСС);

структуру понятійно-термінологічної системи регіональної економіки "депресивні ТСС" як сукупність взаємозв'язаних підсистем "об'єкти - депресивні ТСС", "депресивні таксони", "структурні елементи" та універсальна підсистема "просторові процеси", яка пов'язана з функціонуванням об'єктів, описаних попередніми підсистемами;

концепцію факторів формування депресивних ТСС різного ієрархічного рівня, яка включає фактори генезису депресивних ТСС та фактори функціонування депресивних ТСС;

визначення суті санації депресивних ТСС, яка представляє сукупність запланованих і здійснюваних урядовими, державними та іншими структурами найрізноманітніших заходів, спрямованих на оздоровлення соціально-економічного стану цих систем, зокрема, на гальмування негативних тенденцій їх поступу з метою активізації соціально-економічного розвитку в найближчій перспективі.

3. Знайшли подальший розвиток:

шляхи удосконалення механізму управління санацією депресивних ТСС, які полягають у розробці нового законодавства стосовно санації депресивних ТСС в різних регіонах України; виробленні нового відношення урядових структур до функціонування депресивних ТСС; формуванні в складі перспективної регіональної політики нового важливого напрямку соціально-економічного регіонального розвитку - санації депресивних ТСС; активізації діяльності та інтенсифікації самоорганізації всіх економічних суб'єктів, які функціонують в депресивних ТСС; залученні іноземних та вітчизняних інвестицій для регенерації найперспективніших існуючих та для створення нових економічних об'єктів - ядер перспективного соціально-економічного розвитку господарських територіальних утворень.

пропозиції щодо розробки Концепції регіональної інвестиційної політики, яка б не тільки враховувала необхідність санації депресивних ТСС, але й містила низку заходів, спрямованих на її здійснення; при цьому наголошено, що санація депресивних ТСС повинна бути домінантною складовою регіональної інвестиційної політики зокрема і регіональної політики держави загалом.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в процесі дослідження теоретичні результати і методичні підходи знайшли впровадження: на національному рівні - при формуванні регіональної політики; на регіональному рівні - при розробці державних регіональних програм соціально-економічного розвитку та в практиці містобудівництва; на локальному рівні - при обґрунтуванні перспективного розвитку міст України.

Результати досліджень використані в проектній роботі "Сучасний стан та перспективи використання виробничих територій м. Рівне" (Львівський промбудпроект, 2002), що підтверджується довідкою (№ АУП-64 від 07.02.2002). Крім того, авторські пропозиції використані при розробці проектної документації, яка виконувалася у 2002 р. в "Державному проектному інституті "Львівський промбудпроект" (№ АУП-64 від 07.02.2002).

Результати дисертації використані проектним інститутом "Містопроект" (Львів) при розробці Концепції Генерального плану міста Львова (№301/01 від 05.06.2002), проектним інститутом "Діпромісто" в процесі підготовки "Концепції схеми планування території Львівської області", в розробках документів стратегічного значення Львівської ОДА (№5/15-2773/7-11 від 01.07.2004), Закарпатської ОДА (№10/646 від 20.10.2006).

Матеріали дисертаційного дослідження використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при підготовці "Схем розвитку та розміщення продуктивних сил України та її регіонів до 2015 року" (№25/685-2-4 від 17.11.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладений авторський підхід до оцінки депресивних ТСС та формування напрямків їх санації. Наукові положення, висновки і рекомендації, які винесені на захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті здобутки, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати дисертаційної роботи пройшли апробацію в методичних розробках, рекомендаціях і пропозиціях, використаних в проектній документації, викладених у статтях, впроваджених в управлінську практику.

Основні теоретичні та практичні положення і результати дослідження доповідалися на таких всеукраїнських та міжнародних науково-практичних семінарах, конференціях, як: Міжнародна науково-практична конференція "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (1999, Київ), V Міжнародний конгрес українських економістів "Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку" (2000 р., Львів), III Всеукраїнська науково-практична конференція "Соціально-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (2003 р., Київ), Міжвузівська науково-методична конференція "Проблеми економічної освіти і науковий прогрес" (2005 р., Кривий Ріг), науково-практична конференція "Політика демографічного розвитку: сучасний стан та її перспективи в західному регіоні України" (2005 р.), м. Моршин Львівської області), XV міжнародна науково-практична конференція "Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція" (2006 р. Чернівці).

Публікації. Результати проведених досліджень, теоретичні та методологічні положення, практичні рекомендації опубліковані у 24 роботах загальним обсягом 7,37 д. а., в т. ч. у фахових виданнях 9 наукових праць загальним обсягом 5,2 д. а., з них особисто автору належать 4,04 д. а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 165 найменувань, 8 додатків. Обсяг дисертації становить 187 сторінок. В роботі міститься 28 таблиць і 5 рисунків.

Основний зміст дисертації

У розділі 1 "Методологічні основи дослідження депресивних територіальних суспільних систем (ТСС)" розкривається зміст поняття "депресивні ТСС", окреслюються підходи до вивчення і методи дослідження депресивних ТСС, аналізуються генезис і фактори депресивності ТСС. Розробка теоретико-методологічних основ дослідження депресивних ТСС різного ієрархічного рівня здійснюється з метою окреслення параметрів депресивності ТСС та визначення напрямків, механізмів й заходів їх санації.

Автором запропоноване власне визначення змісту поняття "депресивна ТСС" та окреслена понятійно-термінологічна система "депресивна ТСС”.

Депресивна ТСС - це така територіальна суспільна система конкретного ієрархічного рівня, в якій за відносно короткий проміжок часу висхідні тенденції соціально-економічного розвитку трансформувалися в спадні тенденції. В 90-х роках XX ст., тобто в період гострої і затяжної соціально-економічної кризи, коли виникла низка депресивних ТСС різного ієрархічного рівня, інтенсифікувалося формування понятійно-термінологічної системи "Депресивна ТСС", що в значній мірі зумовлено як активізацією вивчення таких систем, так і необхідністю подолання депресивності. Понятійно-термінологічна система "Депресивна ТСС" складається з окремих підсистем, які всебічно характеризують депресивний стан ТСС. Серед них найважливішими є:

1. Підсистема "Об'єкти - депресивні ТСС" (депресивні сільські поселення, депресивні адміністративні райони, депресивні урбанізовані території, депресивні регіони, депресивний національний комплекс).

2. Підсистема "Депресивні таксони" (ланка, полігон, зона, ареал, район, регіон, тобто будь-яка територія, яка визначається за конкретною депресивною ознакою чи за сукупністю таких ознак).

3. Підсистема "Структурні елементи" (точка, центр, джерело, фокус, ядро, периферія, полюс, антиполюс, вузол).

Крім того, формується універсальна підсистема "Просторові процеси" (розвиток, деградація, поширення, переміщення, стягування, поляризація, вирівнювання, диверсифікація, симплікація), яка пов'язана з функціонуванням об'єктів, описаних поняттями і термінами трьох попередніх систем.

Досліджені підходи до вивчення депресивних ТСС, що дало можливість поділити на два великих блоки:

1. Блок цільових підходів до вивчення депресивних ТСС, суть яких визначається метою і завданнями дослідження таких ТСС (зокрема, отримання нових теоретичних знань про ТСС, або одержання знань, які мають прикладний характер) (І. Бережна, В. Коваль, Д. Коваль, В. Коломийчук, І. Прокопа, А. Ткаченко, Л. Шепотько).

2. Блок проблемних підходів до дослідження депресивних ТСС, змістом якого є виявлення та вивчення методологічних, теоретичних, методичних та інших проблем функціонування депресивних ТСС (М. Дацишин, Ф. Заставний, М. Ляшевська, А. Новікова).

Конкретизація застосовуваних підходів детермінується використовуваними методиками. Наявні методики (наприклад, методика В. Коломийчука, Ф. Заставного та ін.) є відмінними від тієї, на яку спирається Закон України № 2850-FV 8 вересня 2005 року "Про стимулювання розвитку регіонів", а доцільність використання показників, що наведені в статті 9 цього Закону є дискусійною. Отже, для визначення депресивних ТСС необхідні додаткові показники. Для того, щоб наявна нормативно-законодавча база, що стосується депресивних територій, була дієвою, необхідно внести низку поправок.

Автором розроблено методику вивчення ТСС в умовах України, запропоновано класифікацію депресивних ТСС за генезисом депресивності, виявлено фактори формування депресивних ТСС різного ієрархічного рівня та фактори, які активізують депресію, що має велике значення як для розуміння їх суті, так і для розроблення стосовно них програм санації (табл.1).

При цьому, фактори генезису депресивності в ТСС визнані факторами першого порядку, тобто такими, які викликають процес, явище, чи зміни в розвитку об'єкта безпосередньо. До факторів другого порядку (діють на процес, явище, чи об'єкт опосередковано) віднесено всі відомі фактори, які найчастіше оцінюються при вивченні розвитку і розміщення продуктивних сил, а саме: політичні фактори, географічне положення, природно-ресурсний потенціал, історичні фактори, рівень соціально-економічного розвитку ТСС, трудовий потенціал, інфраструктурні фактори, екологічна ситуація тощо. Але, в окремих випадках фактори, які зазвичай виступають у ролі факторів другого порядку, можуть виконувати пріоритетні ролі. В Україні таким фактором стала політична ситуація, яка сформувалася в країні під час та після здобуття нею незалежності. Саме вона стала тою пріоритетною силою, котра загальмувала економічне й культурно-соціальне життя, спровокувавши нечувану соціально-економічну кризу 90-х років, тривалість і гострота якої дали можливість говорити про Україну того періоду як про депресивну країну.

У другому розділі "Критерії формування і аналіз стану депресивних ТСС різного ієрархічного рівня" визначені ознаки й параметри сучасних депресивних ТСС України, здійснена оцінка депресивних ТСС України, запропонована класифікація депресивних ТСС України.

Автором виявлена залежність показників депресивності тієї чи іншої ТСС оперувати показниками, характерними для конкретної депресивної ТСС.

Таблиця 1

Класифікація ТСС за генезисом депресивності та фактори генезису депресивності ТСС

В 90-х роках XX ст. депресивні процеси були властиві практично для всіх регіонів. В дисертації визначення ступеня депресивності внутрішньорегіональних ТСС здійснено на прикладі Львівської області. Генезис депресивності окремих внутрішньорегіональних ТСС Львівщини локалізується в промисловості, про свідчать показники зміни обсягу промислової продукції в 2005р. порівняно з 1990р., 1995р., 2000р. 2003 p. p. На основі аналізу встановлено, що деякі внутрішньорегіональні ТСС Львівської області, які були депресивними на початку 90-х років, з початку нового десятиліття почали виходити з депресії.

За показником темпу зміни кількості найманих працівників виділяються такі ТСС Львівської області за ступенем депресивності:

1. Кризово-депресивні ТСС (темп зміни до 55%).

2. Глибоко-депресивні ТСС (темп зміни 56-65%).

3. Депресивні ТСС (темп зміни 66-75 %) - Радехівський.

4. Територіальні суспільні системи з загальмованим розвитком (темп зміни 76-85 %) - м. Борислав.

5. ТСС з сповільненим розвитком (темп зміни 86-95 %) - м. Дрогобич, м. Новий Розділ, м. Самбір, м. Червоноград, Бродівський, Городоцький, Жидачівський, Золочівський, Мостиський, Перемишлянський, Самбірський, Сокальський, Старосамбірський.

6. ТСС з відносно стабільним розвитком (темп зміни 96-105 %) - м. Львів, м. Моршин, м. Стрий, м. Трускавець, Буський, Дрогобицький, Жовківський, Кам'янка-Бузький, Миколаївський, Сколівський, Стрийський, Турківський, Яворівський.

7. ТСС з активним розвитком (темп зміни 106-115 %) - Пустомитівський.

8. ТСС з інтенсивним розвитком (темп зміни 116-125 %).

9. ТСС - ядра соціально-економічного розвитку (темп зміни 126 %).

Крім зазначених вище показників, оцінку депресивності ТСС характеризують: кількість наявного населення, рівень зареєстрованого безробіття, середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників, інвестиції в основний капітал, викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Для обчислення рівня розвитку ТСС, враховуючи ознаки депресивності, автором запропоновано методику, яка включає наступні етапи:

1. Розрахунок темпово-нормованих індексів показників - ідентифікаторів розвитку.

2. Визначення пріоритетності j-ої ознаки.

3. Розрахунок інтегрального індексу трансформації розвитку ТСС.

4. Визначення рівня розвитку ТСС за певний період на основі розрахунку коефіцієнта рівня розвитку.

В результаті розрахунків отримано щорічні інтегральні індекси трансформації розвитку ТСС (розраховано на прикладі Львівської області за 2001 - 2005 p. p.), які дозволили визначити типологію ТСС (станом на початок 2006 p.), в основі формування якої - відмінності в рівнях розвитку м іст та районів Львівської області за період 2001 - 2005 p. p. (рис.1).

Рис.1. Типологія ТСС Львівської області за показником рівня розвитку ТСС

Аналіз засвідчує, що за останні роки більшість внутрішньо-регіональних ТСС Львівської області змогла подолати спадні тенденції розвитку завдяки щорічним інвестиціям. Це означає, що надавати статус депресивної ТСС можна не більше, як на 3-5 років, оскільки саме за такий період часу цілком реально вивести внутрішньо-регіональні ТСС з депресії. Виявлено, що депресивні процеси є більш інтенсивними в монофункціональних ТСС. В другому розділі виявлені проблеми депресивності ТСС українсько-польського прикордоння, окреслені підходи до розробки заходів, спрямованих на її пом'якшення та ліквідацію. Визначені і проаналізовані найважливіші фактори формування депресивності ТСС в межах українсько-польського прикордоння, серед яких, як найважливіші, відібрані наступні:

1. Історичні особливості соціально-економічного розвитку досліджуваної території, які зумовили суттєву диференціацію і строкатість поширення практично всіх соціально-економічних явищ в її межах.

2. Віддалене положення прикордоння від центрів обох держав, яке сформувало відношення до цієї території на державних рівнях як до периферійної, що зумовило гальмування соціально-економічного розвитку українсько-польського прикордоння в результаті неефективного господарювання, зокрема внаслідок "викачування" мінерально-сировинних ресурсів; все це в кінцевому рахунку зумовило виникнення в межах прикордоння низки депресивних територіальних суспільних систем.

3. Наслідки впливу комуністичної ідеології, які виступали своєрідним гальмом суспільного поступу і які в польській частині прикордоння проявилися в меншій мірі.

Запропонована низка заходів спрямована на активізацію соціально-економічного розвитку українсько-польського прикордоння (розвиток транскордонної співпраці, розбудова транспортної митної та іншої інфраструктури).

У третьому розділі "Напрямки санації депресивних ТСС" розглядається зарубіжний та вітчизняний досвід санації депресивних ТСС, пропонуються механізми санації депресивних ТСС та окреслюються шляхи вдосконалення регіональної інвестиційної політики України в контексті санації депресивних ТСС.

Санація депресивних ТСС в регіональній економіці - це сукупність запланованих і здійснюваних урядовими, державними та іншими структурами найрізноманітніших заходів, спрямованих на оздоровлення соціально-економічного стану цих систем, зокрема на гальмування негативних тенденцій їх поступу з метою активізації соціально-економічного розвитку в найближчій перспективі. Санація депресивних ТСС повинна плануватися і узгоджено здійснюватися з напрямами державної регіональної політики.

З метою визначення можливостей адаптованого цільового застосування в Україні зарубіжного досвіду санації депресивних ТСС його структуровано за такими напрямами:

1. Зарубіжний досвід комплексної санації депресивних ТСС. Санацією можна охопити доволі великі за площею депресивні території, що здійснюється, як правило за допомогою низки заходів, розроблених і обґрунтованих в програмно-стратегічних і планово-прогнозних документах (наприклад, програма розвитку району Аппалацьких гір). Така тотальна санація депресивних ТСС вимагає мобілізації коштів з найрізноманітніших джерел, в тому числі з державного бюджету.

2. Формування спеціальної нормативно-законодавчої бази, основною метою якої є санація депресивних ТСС.

З. Економічні інструменти (субсидії, допомоги, тощо) санації депресивних ТСС. Наприклад, в Німеччині інвестування галузей в депресивних ТСС заохочувалося державними субсидіями.

4. Податки як один з найважливіших сучасних інструментів санації депресивних ТСС (в Канаді, Італії, Німеччині у менш розвинених в економічному відношенні ТСС встановлюють менші в порівнянні з іншими ТСС податки.

5. Бюджетне фінансування як інструмент санації депресивних ТСС. Так, в США практикується бюджетне фінансування розвитку окремих секторів місцевої економіки, причому часто 50% спрямовується у сферу інфраструктури.

б. Цільовий розподіл фінансових ресурсів з метою "вирівнювання рівнів" соціально-економічного розвитку ТСС. Так, в Канаді використовувався такий фінансовий інструмент, як "вирівнюючі платежі".

7. Створення нових форм організації та функціонування продуктивних сил (СЕЗ, ВЕЗ, технопарків, технополісів, місті-садів тощо).

8. Сприяння створенню підприємств малого бізнесу в депресивних ТСС. Наприклад, у Великобританії в кінці 1980-х років з метою інтенсифікації санації депресивних районів була прийнята програма розвитку малих фірм.

В дисертації зроблено висновок про цілком можливе застосування наведених вище форм, методів, інструментів і для санації депресивних ТСС в Україні. При цьому, необхідне формування механізму управління санацією депресивних територій, який повинен розроблятися як відносно самостійна підсистема механізму регіональної політики України. Шляхи розробки механізму управління санацією депресивних ТСС автор вбачає у:

1) розробці нового законодавства стосовно санації депресивних ТСС в різних регіонах України, зокрема в містах, в тому числі нами пропонується підготовка Закону України "Про санацію депресивних територіальних суспільних систем";

2) виробленні нового відношення Уряду до функціонування депресивних ТСС;

3) формуванні в складі перспективної регіональної політики нового важливого напрямку соціально-економічного регіонального розвитку - санації депресивних ТСС;

4) активізації діяльності та інтенсифікації самоорганізації всіх економічних суб'єктів, які функціонують в депресивних ТСС;

5) залученні іноземних та вітчизняних інвестицій для регенерації найперспективніших існуючих та для створення нових економічних об'єктів - ядер перспективного соціально-економічного розвитку господарських територіальних утворень;

6) необхідності організації статистичних обстежень та статистичної звітності по депресивних територіях України.

Формування в складі перспективної регіональної політики нового важливого напрямку соціально-економічного регіонального розвитку - санації депресивних ТСС повинно впроваджуватися в практику за допомогою нових економічних інструментів державного стимулювання їх розвитку: фінансової підтримки суб'єктів господарювання, котрі відновлюють чи започатковують на зазначених територіях виробничу діяльність, зокрема, на засадах малого підприємництва; державного інвестування виробничої та соціальної інфраструктури; видачі державних замовлень суб'єктам господарювання; направлення коштів фонду зайнятості на створення робочих місць; надання населенню цільових кредитів на житлове будівництво; сприяння в отриманні міжнародної технічної та інвестиційної допомоги тощо.

Ще один з шляхів розробки механізму управління санацією депресивних ТСС - це залучення іноземних та вітчизняних інвестицій і здійснення виваженої регіональної інвестиційної політики в Україні. В складі державних регіональних програм повинні бути інвестиційні програми - складові елементи регіональної інвестиційної політики, в яких мають бути запропоновані системи заходів, спрямовані на санацію депресивних ТСС. Найближчим часом необхідно розробити Концепцію регіональної інвестиційної політики, яка б не тільки враховувала необхідність санації депресивних ТСС, але й містила низку заходів, спрямованих на її здійснення. Санація депресивних ТСС в сучасній Україні повинна бути домінантною складовою регіональної інвестиційної політики, зокрема і регіональної політики держави загалом.

Висновки