Механізм державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Механізм державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну

Київ - 2006

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах формування і освоєння ринкового середовища адекватно розвивається система державного регулювання експорту та імпорту сільськогосподарської продукції. Входження України в СОТ та глобалізація світової економіки підсилюють необхідність регулювання експортно-імпортних процесів. Постійна ситуаційна нестабільність на світовому продовольчому ринку потребує розробки і використання механізмів адаптованих до кон'юнктурних змін у зовнішньому світовому середовищі. Особливо потребують вдосконалення діючі механізми та інструменти державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції. Це обумовлено перш за все необхідністю забезпечення інтересів держави, конкретного виробника в системі зовнішньоекономічної діяльності України.

Розв'язанню цієї задачі присвячені наукові дослідження багатьох вчених в Україні та за рубежем, а саме: І.Р. Бондара, В.І. Власова, В.Є. Власюк, Д.М. Гладких, І.В. Горбенко, В.І. Губенка, О.Д. Гудзинського, А.М. Гуменюк, Б.П. Дмитрука, Т.В. Драги, В.В.Зіновчука, О.Г.Івченко, А.М. Кандиби, С.М. Кваші, Н.В. Коваленка, Б.А. Кормич, Н.П. Литвиненко, Ю.В. Макогон, О.В. Мартинюк, Н.М.Міщенко, Л.І. Михайлової, О.Ю. Оболенського, Н.І. Патики, О.П. Рябченка, П.Т. Саблука, В.К. Савчука, О.В. Савчука, В.М. Скупого, В.П.Тітаренко, В.В. Юрчишина, А.І. Яворського та інших науковців.

Вченими недостатньо досліджено як в теоретико-методологічному так і у практичному плані регулювання імпортної діяльності АПК України, не розроблено удосконаленого механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції, як системи. Не завжди враховувалася специфіка розвитку економіки в аграрному секторі та можливі наслідки від незбалансованості механізмів державного протекціонізму і лібералізму в системі регулювання імпорту продукції сільського господарства. Більшість науковців проблему державного регулювання розглядають через призму формування механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності в цілому і в основному експортних процесів.

Таким чином, виникла об'єктивна необхідність проведення досліджень як емпіричного, так і теоретико-методологічного плану, що вказує на актуальність наукової теми та її народногосподарське значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами; планами, темами. Обраний напрям досліджень пов'язаний з тематикою наукової роботи кафедри менеджменту імені професора Й.С. Завадського НАУ «Розробка організаційно-економічних та технологічних аспектів наукового менеджменту і маркетингу в АПК» (номер державної реєстрації 0101U003739).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування та розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну як системи.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

- узагальнити тенденції еволюції розвитку теорій і методологій регулювання експортно-імпортних процесів відповідних історичних періодів з виділенням ситуацій, задач, проблем;

- уточнити визначення сутності механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в умовах глобалізації економіки;

- визначити класифікаційні аспекти в теорії державного регулювання імпорту;

- розвинути підходи, методики для державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції як систем з усіма їх складовими;

- обґрунтувати економічні ефекти в державному регулюванні імпорту;

- удосконалити механізм державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції як систему та її складову - організаційно-економічний і правовий механізми;

- запропонувати організаційну структуру, орган, що відігравав би роль інтегратора для удосконалення державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну;

Об'єктом дослідження є механізм державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти формування механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є сучасна економічна теорія, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, в яких досліджувалися проблеми зовнішньоекономічної діяльності АПК, державного регулювання аграрного сектору, стан та розвиток експортно-імпортних операцій сільськогосподарською продукцією в Україні. Методологічну базу дисертаційної роботи становлять результати дослідження теорій міжнародної торгівлі.

У процесі дослідження використані такі методи економічних досліджень: логічно-історичний - при вивченні об'єктивної необхідності державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції; індуктивний і дедуктивний - при визначенні суті механізму державного регулювання імпорту як системи; метод соціально-економічного експерименту, метод зовнішньоекономічного експерименту, метод імпортного експерименту, кількісні (спеціальні) методи, а саме статистичні - при дослідженні сучасного стану організаційно-економічного механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції; загальнонауковий метод пізнання (економічних процесів) - при вивченні правового та організаційно-економічного механізму державного регулювання імпорту.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження були матеріали державних органів законодавчої та виконавчої влади, статистичні дані та аналітична інформація наукових закладів та державних органів управління. Використано різноманітні наукові та літературні джерела, а також інша наукова інформація, яка має форму недрукованої продукції та розміщена в світовій мережі INTERNET.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- сформована система заходів з удосконалення регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну яка ґрунтується на основних положеннях теорій міжнародної торгівлі та теоретичних підходів оцінених із застосуванням логічно-історичного методу в ув'язці з розвитком міждержавних економічних відносин; ситуацій, задач і проблем відповідних історичних періодів, що визначали механізми регулювання експортно-імпортних процесів; орієнтується на існуючі принципи за якими розвивається теорія;

- обґрунтовано необхідність створення Державного сільськогосподарського багатофункціонального об'єднаного асоціативу (ДСБОА (або Держбас), в якому поєднують свою діяльність всі учасники процесу організації кооперативів, представники з інших країн світу, як виключно сільськогосподарські виробники; представляв би внутрішній ринок України на зовнішньому аграрному ринку, що підвищило б ефективність державного регулювання імпорту аграрної продукції; при розробці врахована діяльність існуючих органів державного управління;

отримали подальший розвиток:

- трактування терміну «механізм державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну», під яким слід розуміти систему форм, методів, інструментів організаційно-економічного, законодавчого, виконавчого та судового напрямів, за допомогою яких держава забезпечить оптимізацію високодиференційованого асортименту імпорту іноземних товарів-аналогів, що надходять на внутрішній ринок України;

- підхід щодо оцінки основних особливостей формування механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну як системи, що включає процеси: інтернаціоналізацію, лібералізацію, транснаціоналізацію, конкурентоспроможність, інтеграцію, використання досягнень НТП; базується на ситуацію, що склалась в Україні;

- «метод імпортного експерименту», як результат конкретного явища - імпорту, з усіма його складовими, застосуванням прикладних розробок в поєднанні з економічним дослідженням; орієнтується на існуючий в теорії спеціальний «метод соціально-економічного експерименту» та «метод зовнішньоекономічного експерименту»; покладено в основу удосконалення механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції;

- методологічний підхід до формування механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції як системи, яка включає раціональні норми споживання на душу населення, рівень насиченості внутрішньодержавного продовольчого ринку, визначення потреби в імпорті основної сільськогосподарської продукції з урахуванням темпів вітчизняного виробництва 2, 4, 6, 10%, орієнтуючись на прогнози виробництва;

удосконалено:

- методику оцінки державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції від введення ввізного мита, із запропонованою назвою, «ефекту перерозподілу надприбутку», що виникає внаслідок перерозподілу надприбутків іноземних виробників від збільшення ціни після впровадження імпортного мита країною-імпортером до її державного бюджету; базується на існуючі в теорії ефекти: доходів, переділу, захисту та споживання;

- класифікацію основних стадій формування системи механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в напрямі виділення чотирьох етапів із використанням нових назв та вперше запропонованим поділом на підетапи, що дозволило виявити як загальні, так і специфічні аспекти розвитку імпортних відносин та адекватні їм механізми державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції; базується на існуючі етапи розвитку зовнішньоекономічної діяльності, досліджувані вченими-економістами;

- «ефект бумерангу КоФЕ» як зворотної реакції іноземних країн в результаті зниження рівня ставок імпортного мита на сільськогосподарську продукцію; орієнтується на існуючий в теорії короткочасний фіскальний ефект;

- систему інформаційного забезпечення органів управління в напрямі формування потоків інформації, із вперше запропонованими назвами та систематизацією у класифікацію «Етапи інформування про факти зростання імпорту», поділом на 2 етапи («рівень А», «рівень Б») і 4 підетапи («А.1», «А.2», «Б.1», «Б.2»), що дозволяє визначити міру відповідальності і правовий аспект повноважень суб'єктів експортно-імпортних процесів на базі сформованої в державі системи інформатизації зовнішньоекономічної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертації можуть бути впроваджені в роботу державних органів управління та в господарську практику.

Результати дослідження використано при підготовці матеріалів по деяких аспектах Загальнодержавної комплексної програми підтримки та розвитку українського села «ДАР України», проектів постанов КМУ «Деякі питання Аграрного фонду» та «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на визначення Державного агента із забезпечення експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки за міжнародними договорами». Результати дисертаційної роботи впроваджено у навчальному процесі на кафедрі менеджменту імені професора Й.С. Завадського НАУ та використані при викладанні курсу «Стратегічне управління підприємствами».

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Наведені в дисертаційній роботі наукові результати, що виносяться на захист, отримані дисертантом особисто. Наукові статті написані здобувачем одноосібно. З праць опублікованих у співавторстві використані лише власні розробки автора.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні та практичні положення даного дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на Міжнародному семінарі Літньої школи Спільного Європейського проекту «SusFood» («Sustainable Food Chain Management for Ukraine») (м. Біла Церква, БДАУ, 8-10 вересня 2003 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування вищої аграрної освіти: на шляху до Європейської інтеграції» (м. Біла Церква, БДАУ, 10-11 вересня 2003 р.); на науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень в контексті створення єдиного економічного простору країн СНД - 2003» (м. Біла Церква, БДАУ, 3-7 листопада 2003 р.); в Програмі сприяння Парламенту України (Parliamentary Development Project) «Помічник Голови Комітету Верховної Ради України 2004» (м. Київ, 9 грудня 2003 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Концептуальні підходи до підготовки спеціалістів з обліку і аудиту в сучасних умовах України» (м. Харків, ХІБМ, 19 березня 2004 р.); на ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі» (м. Кривий Ріг, НМетАУ, 08-09 квітня 2004 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Глобальні та національні проблеми в аграрній економіці України» (м. Луганськ, ЛНАУ, 18-19 травня 2004 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «АПК в умовах активізації інтеграційних процесів: стан, проблеми, перспективи» (м. Кам'янець-Подільський, ПДАТА, 20-21 травня 2004 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Формування конкурентоздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки» (м. Полтава, ПДАА, 2-4 червня 2004 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, магістрів і студентів, присвяченої 140-річчю з дня народження М.І. Туган-Барановського та 75-річчю економічного факультету Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва «Сталий розвиток аграрного сектора економіки» (м. Харків, ХНАУ, 10-11 червня 2004 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні проблеми села в пореформений період» (м. Миколаїв, Миколаївський ДАУ, 22-24 вересня 2004 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченої 75-річчю економічного факультету Харківського національного університету ім. В.В. Докучаєва «Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора» (м. Харків, ХНАУ, 5-6 жовтня 2004 р.); на науково-практичній конференції молодих вчених, докторантів, аспірантів «Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття» (м. Біла Церква, БДАУ, 11-13 травня 2004 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів» (м. Запоріжжя, Запорізький ДУ, 7-9 жовтня 2004 р.); на Всеукраїнській науковій конференції «Проблеми організації і управління економікою регіону в умовах самоврядування» (м. Івано-Франківськ, Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника, 7-9 жовтня 2004 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу 2004» (м. Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2004 р.); на Міжвузівській «Науково-теоретичній конференції професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців за підсумками науково-дослідної роботи 2004 року» (м. Кам'янець-Подільський, ПДАТУ, 15-16 березня 2005 р.); в парламентському слуханні «Стан і перспективи євроінтеграції України та її участі у формуванні Єдиного економічного простору» (м. Київ, Верховна Рада України, 22 червня 2005 р.); у «Сьомих річних зборах Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників (м. Київ, ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН, 9-10 листопада 2005 р.); на Всеукраїнській науковій конференції «Регіональні аспекти організації і управління фінансовими ресурсами» (м. Івано-Франківськ, Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника, 11 листопада 2005 р.); в парламентському слуханні «Співробітництво України та Німеччини» (м. Київ, Верховна Рада України, 16 листопада 2005 р.); на засіданнях кафедри менеджменту ім. професора Й.С. Завадського Національного аграрного університету у 2004-2006 роках.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано шістнадцять наукових праць вісім з яких - статті у наукових фахових виданнях обсягом 3,1 д.а., дві статті у наукових нефахових виданнях обсягом 0,5 д.а., шість матеріалів і тез науково-практичних конференцій обсягом 1,3 д.а, авторські свідоцтва №14680 від 14.11.2005 р., №17374 від 26.07.2006 р.

Обсяг і структура роботи. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 165 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (308 найменувань), містить 35 таблиць, 55 рисунків, 47 додатків.

імпорт сільськогосподарський орган регулювання

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовані мета, задачі, об'єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача й апробацію результатів дисертаційного дослідження та їх публікації.

У першому розділі «Теоретичні основи механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» на основі узагальнення теоретичних положень у працях вітчизняних та зарубіжних учених розкривається сутність механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції на територію нашої держави як цілісної системи; досліджуються особливості розвитку зовнішньоекономічної діяльності АПК в умовах глобалізації економіки, а також їх вплив на формування регулювання державою імпортних процесів в аграрному секторі.

Систематизовано методологічні підходи теорій міжнародної торгівлі: класична теорія регулювання (саморегулювання), теорія неомеркантилізму, теорія абсолютних переваг тощо, за принципом як представлено на прикладі моделі «ціна-золото-потоки» в таблиці 1. Вони покладені в основу формування системи заходів по регулюванню імпорту сільськогосподарської продукції.

Наслідками (вигодами та втратами) від введення імпортного мита на сільськогосподарські товари, що імпортуються до нашої країни є (систематизовано на основі літературних джерел з нашими доповненнями та уточненнями):

Вигоди:

- Вигоди держави - додаткові доходи в державному бюджеті, що обчислюють як добуток розміру імпорту даного товару до країни після введення мита та розміру самого мита.

- Вигоди, які отримують національні виробники передбачають додаткові доходи, що розраховуються як різниця між додатковим прибутком та додатковими витратами для виробництва додаткової кількості товару від введення імпортного мита.

- Вигоди які отримує держава від іноземних виробників від різниці, в ціні на аналогічний імпортований сільськогосподарський товар та після введення імпортного мита. Виходячи з цього, пропонуємо до групи перерозподілювальні ефекти окрім ефекту доходів та ефекту переділу приєднати ще один ефект, який назвемо ефект перерозподілу надприбутку, що виникає внаслідок перерозподілу надприбутків іноземних виробників від збільшення ціни після впровадження імпортного мита країною-імпортером до її державного бюджету.

Втрати:

- Чисті загальні втрати споживача (Ч_зв), тобто скорочення споживчого надлишку, вигоди від придбання даних товарів за ціною в умовах вільної торгівлі до введення на нього імпортного мита.

- Втрати споживчого надлишку є чистими втратами країни (Ч_вс = В_д)

- Втрати від виробництва додаткового обсягу сільськогосподарського товару після введення тарифу є економічними втратами держави (D_в = В_д).

- Втрати іноземних виробників, передбачають різницю в ціні на даний сільськогосподарський товар до і після введення тарифу, з одночасним зниженням внутрішнім його споживанням після введення імпортного мита, тобто від різниці кількості внутрішнього споживання імпортного товару до введення тарифу та після його впровадження.

В методологічному плані удосконалені підходи щодо розкриття сутності «ефекту перерозподілу надприбутку», виділення класифікаційної групи та процедури дослідження від загального до конкретного.

Удосконалена класифікація основних етапів формування механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції як системи з використанням класифікації чотирьох основних стадій в напрямку змістовного наповнення названих етапів механізмами державного регулювання імпорту та недоліками в їх використанні.

Обґрунтовано підхід щодо оцінки особливостей на формування механізму державного регулювання імпорту досліджуваної продукції.

У другому розділі - «Оцінка практики формування та використання механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» - досліджена практика формування та використання механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну. Дано оцінку сучасному стану, тенденціям та розвитку імпорту, досліджено правовий механізм державного регулювання її ввезення.

В оцінці практики формування та використання механізму державного регулювання імпорту визначено та представлено географію поставок на прикладі живих тварин, частку з СНД, Європи, Азії, Африки та Америки в загальній кількості ввезень живих тварин за січень-грудень 2004 року у ваговій, кількісній та вартісній формах, досліджено та проаналізовано стан і динаміку розвитку імпорту, встановлено структуру та тенденції розвитку поставок, визначено структуру та тенденцію питомої ваги товарів в загальному обсязі імпорту іноземної продукції.

Для проведення емпіричних досліджень використано методологічний підхід удосконаленого нами «ефекту бумерангу КоФЕ». Встановлено, що короткочасний фіскальний ефект від впровадження на всі види зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі імпортної, єдиної низької ставки ввізного мита на сільськогосподарську продукцію з часом зменшить масштаби зовнішньоторговельних відносин, як зворотної реакції іноземних країн, тобто матимемо ефект, який назвемо «ефект бумерангу КоФЕ». Така обумовлена нами необхідність формування якісної зведено-аналітичної інформації щодо ситуації, яка складається на світовому ринку в системі зовнішньоекономічної діяльності, особливо по імпорту.

В правовому механізмі державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну, здійснення процесу інформування про факти його зростання, що заподіює значної шкоди чи загрожує заподіянням значної шкоди національному сільськогосподарському товаровиробнику для застосування відповідних заходів, ми пропонуємо здійснювати за вдосконаленою формою і класифікацією «Етапи інформування про факти зростання імпорту», що можна поділити на 2 етапи - «рівень А», «рівень Б» і 4 підетапи - «А.1», «А.2» та «Б.1», «Б.2». «А.1» - відповідний орган виконавчої влади в Україні у випадку зростаючої тенденції обсягів імпорту сільськогосподарської продукції, інформують про це міністерство, «А.2» - міністерство збирає інформацію за власною ініціативою, «Б.1» - передбачає подання Кабінету Міністрів України, міністерством інформації, та (або) копії заяви, поданої конкретним виробником, «Б.2» - подання інформації міністерством членам Комісії щодо захисту національного товаровиробника від зростаючого імпорту даної продукції, та (або) заяви; базуючись при дослідженні на порядок інформування щодо демпінгового імпорту.

Для удосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання імпорту пропонуємо використовувати економічний «метод імпортного експерименту», що є новим поглядом для можливості удосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну. Представлено розглядати імпортний експеримент як метод дослідження конкретного явища, в даному випадку імпорту з усіма його складовими, з застосуванням конкретних (в тому числі запозичених в інших держав) прикладних розробок в поєднанні з економічним дослідженням.

В організаційно-економічному механізмі державного регулювання імпорту зазначених товарів запропоновано створити Державний сільськогосподарський багатофункціональний об'єднаний асоціатив (ДСБОА (або Держбас) як окремий інститут роботу якого здійснювали б представники сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України із фінансуванням за рахунок державних коштів, підтримкою з боку інших органів державної влади; який займався б виключно процесом організації кооперативів, відповідно з врахуванням механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК України, в тому числі механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції; орієнтувався б на світовий досвід сільськогосподарського виробництва країн-членів СОТ; поєднав би в собі всіх учасників процесу організації кооперативів, що існують на сьогодні в Україні; представляв би внутрішній ринок нашої держави відповідно на зовнішньому аграрному ринку; визначав би необхідність імпорту, базуючись на потребу внутрішнього аграрного ринку в потребі сільськогосподарської продукції та інше.

В третьому розділі - «Сучасні напрями удосконалення механізму регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну» - пропонуються сучасні напрями удосконалення механізму імпорту сільськогосподарської продукції на територію нашої держави.

В дисертації проведено дослідження оцінки соціальних та економічних наслідків приєднання України до СОТ, виходячи з позицій держави та позиції автора. Розроблено методологічний підхід до формування механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції як системи, що включає: цілі, задачі, об'єкти, механізми, ресурсне та інформаційне забезпечення, методичний інструментарій. В дисертаційній роботі детально розкриті складові елементи названої системи.

Для визначення обсягу імпорту сільськогосподарської продукції в дисертаційній роботі розроблена методика в основу якої покладені:

- потреба населення в продуктах харчування згідно медичних норм споживання;

- фактичний обсяг виробництв сільськогосподарської продукції та на душу населення;

- можливий коефіцієнт приросту сільськогосподарської продукції власного виробництва;

- обсяг продукції, яка необхідна для задоволення потреб згідно медичних норм споживання та резерву;

- загальний обсяг імпорту сільськогосподарської продукції пропонуємо здійснювати за формулою (1):

З_оі = З_пм - З_овв ^х К_п + З_ор, (1)

де З_оі - загальний обсяг імпорту;

З_пм - загальний обсяг потреб згідно медичних норм споживання;

З_овв - загальний обсяг власного виробництва сільськогосподарської

З_овв - загальний обсяг власного виробництва сільськогосподарської продукції;

К_п - коефіцієнт приросту обсягу власного виробництва;

З_ор - загальний обсяг резерву.

Формула загального обсягу потреб згідно медичних норм споживання має такий вигляд (2):

З_пм = (З_овв ^х К_п) + З_оі, (2)

де З_пм - загальний обсяг потреб згідно медичних норм споживання;

З_овв - загальний обсяг власного виробництва сільськогосподарської продукції;

К_п - коефіцієнт приросту обсягу власного виробництва;

З_оі - загальний обсяг імпорту.

На основі представлених моделей визначені кількісні параметри обсягів імпорту для задоволення потреб населення України в продуктах харчування згідно раціональних норм споживання. При цьому вважаємо за необхідність враховувати економічну доцільність імпорту відповідного продукту в збалансованій єдності експортно-імпортних процесів. Загальна потреба в імпорті сільськогосподарської продукції може коригуватися на коефіцієнт виходячи із цільової спрямованості імпортних процесів по підвищенню в аграрному секторі України рівня розвитку конкуренції в плані посилень стимулюючої функції серед виробників за зменшення витрат, зниження собівартості продукції та підвищення її якості, а в цілому - конкурентоспроможності та підвищенню рівня захисту споживача як головного носія влади на продовольчому ринку.

В зв'язку з майбутнім входженням України в СОТ виникатимуть нові ситуації соціального та економічного характеру, які впливатимуть на механізми державного регулювання як експорту так і імпорту сільськогосподарської продукції. В дисертаційній роботі розглянуті основні напрямки СОТ щодо АПК та правова база для закінчення процедури завершення вступу до неї України. Дана оцінка позитивним і негативним сторонам від входження АПК у СОТ, виявлені переваги та ризики, проведено дослідження з позицій держави та автора. Розроблені методологічні підходи до адаптації організаційно-економічного та правового механізмів державного регулювання імпорту до умов входження у СОТ. Запропоновані методологічні підходи до формування гнучкої системи механізмів лібералізації та державного регулювання експортно-імпортних операцій АПК. Представлено новий методичний підхід щодо технології формування правового механізму адекватного ситуаційним змінам у сфері зовнішньоекономічної діяльності на принципах упереджувальної дії. Удосконалено методологічний підхід щодо формування механізмів регулювання в основу якого покладено: можливі ситуації, маркетингові стратегії, цільова спрямованість, функції механізму регулювання, адаптовані механізми регулювання.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення важливого науково-практичного завдання щодо розвинення теоретичних положень, обґрунтування та розробки методичних підходів і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну як системи з усіма її складовими.

1. Досліджено і встановлено зв'язок між теоріями міжнародної торгівлі та сучасною зовнішньоторговельною діяльністю щодо імпортних операцій продукцією сільського господарства, а саме державного протекціонізму, що дало можливість підвищити рівень обґрунтованості методологічних підходів до формування результативного механізму державного імпорту сільськогосподарської продукції в Україну, визначення якого отримало подальший розвиток.

2. На основі класифікаційних ознак виділені стадії формування системи механізму державного регулювання імпорту продукції: «стартовий період»; «крок до вільної торгівлі» або «передчасність лібералізації»; «стоп імпорту»; «шлях до СОТ» із вперше запропонованим поділом на підетапи: «кроки до Європи» та «напрям (курс) на євроінтеграцію в оновленій Україні». Це дозволило виявити як загальні так і специфічні аспекти розвитку імпортних відносин, які покладені в основу формування адаптивно розвиваючої системи механізму державного протекціонізму.

3. Оцінка сучасного стану імпорту та тенденцій розвитку експортно-імпортних процесів показала, що на рівні держави при обґрунтуванні механізмів державного регулювання недостатньо враховується потенціал аграрного сектору економіки та рівень насиченості продуктами харчування населення України. По багатьох видах продукції з коефіцієнтом насиченості внутрішнього ринку 0,5-0,7 має місце вивезення продуктів харчування в інші країни. Обсяги імпортної продукції в Україну не перекривають потребу в продуктах харчування на рівні раціональної норми споживання. За нашими розрахунками потреба в імпорті для насичення продовольчого ринку з коефіцієнтом 1,0 становитиме по м'ясу і м'ясопродуктах 2124,6 тис. тонн, молоку - 3,4 млн. тонн, яйцях - 1204,5 млн. штук. В дисертаційній роботі визначена потреба в імпорті сільськогосподарської продукції з врахуванням темпів вітчизняного виробництва 2; 4; 6; 10%.

4. Для забезпечення системності та комплексності при формуванні результативного механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції обґрунтовані методологічні підходи в основу яких покладено: особливості розвитку зовнішньоекономічної діяльності (інтернаціоналізація, лібералізація, транснаціоналізація, конкурентоспроможність, інтеграція, ситуаційні процеси); цільова спрямованість державного регулювання імпорту продукції як цілісної системи; організаційно-економічний та правовий механізми, як цілісна збалансована система; класифікаційні ознаки для виділення класифікаційних груп та вдосконалення процедури дослідження від загального до конкретного; «метод імпортного експерименту»; матричне бачення об'єктивної необхідності державного регулювання імпорту продукції; «ефекту перерозподілу надприбутку» та інше.

5. Удосконалено економічні ефекти. Для виявлення короткочасного фіскального ефекту залежно від рівня ставок ввізного мита нами запропоновано ефект бумерангу КоФЕ від дії короткочасного фіскального ефекту (КоФЕ). Це дозволить в динаміці одержувати інформацію ситуаційного характеру щодо можливого послаблення зовнішньоторговельних відносин, із-за розвитку конфліктності, викликаних розбалансованістю в єдності соціально-економічних інтересів взаємодіючих держав та внаслідок диспаритету цін на імпортну продукцію та продукцію вітчизняного виробництва, наближення обсягів імпорту до критичної межі. На основі одержань своєчасної інформації ситуаційного характеру створюються умови для обґрунтування рішень щодо використання механізмів лібералізму так і державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції адаптованих до ситуаційних змін. Це сприятиме забезпеченню єдності інтересів в системі зовнішньоекономічної діяльності. Для підвищення рівня інформаційного забезпечення системи державного регулювання імпорту зазначеної продукції представлена класифікація «Етапів інформування про факти зростання імпорту» з поділом на підетапи з виділенням організації інформаційного забезпечення технології інформаційних процесів, відповідальних за формування банку інформації.

6. Для визначення обсягів імпорту сільськогосподарської продукції розроблена методика яка покладена в основу обґрунтування кількісних параметрів обсягу імпорту для задоволення потреб населення України. В її основу покладено раціональні норми споживання на душу населення, рівень насиченості внутрішньодержавного продовольчого ринку, можливі темпи приросту власного виробництва.

7. На основі проведених досліджень виявлено, що існуючий організаційно-економічний механізм державного регулювання імпортних процесів своєчасно не адаптується до трансформації в зовнішньому середовищі. Правовий механізм як нормативно-правова база організаційно-економічного механізму упереджувально не адаптований до ситуаційних змін у зовнішньоекономічній діяльності. Представлено основні напрямки формування організаційно-економічного механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції на збалансованій системі правового забезпечення сприятимуть підвищенню результативності державного регулювання експортно-імпортних процесів. Для посилення дії механізму правового забезпечення державного регулювання ввезення досліджуваної продукції систематизовано комплекс основних законів та законодавчих актів, які в своїй єдності сприятимуть досягненню цільової спрямованості державного регулювання в представлених нами ситуаціях на внутрішньому продовольчому ринку України. Досліджена проектна організаційна структура управління, система тарифів, акцизні збори, ПДВ залежно від цільової спрямованості рішень щодо розвитку імпортних процесів, внутрішнього насичення ринку, кон'юнктури ринку, виникаючих ситуацій у міждержавних відносинах. Підвищенню дії правового механізму регулювання імпорту сільськогосподарської продукції сприятиме запропонована нами технологія формування упереджувальної системи розробки складових названого механізму державного регулювання.

8. Для підвищення результативності координаційно-регулюючих функцій запропоновано створення Державного сільськогосподарського багатофункціонального об'єднаного асоціативу, поклавши на нього виконання функцій: прогнозування, потреби обсягів імпорту продукції, здійснення функціональної координації суб'єктів регулювання імпортних процесів.

9. З майбутнім входженням України в СОТ враховано можливі наслідки як позитивного так і негативного характеру на розвиток аграрної економіки. Це дозволить забезпечити єдність інтересів в системі світового співтовариства. Проведено дослідження оцінки соціальних та економічних наслідків приєднання України до СОТ, виходячи з позицій органів державного управління, інших об'єктів і суб'єктів експортно-імпортного регулювання та автора.

Размещено на Allbest.ru