Регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів для промислового регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів для промислового регіону

Донецьк - 2007

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасні умови трансформації економічної системи України та розвитку ринкових відносин, отримання регіонами значної економічної самостійності вимагають регулювання регіональних відтворювальних процесів. Для забезпечення стійкого розвитку регіону особливого значення набуває збалансування ринку праці як чинника економічної та соціальної стабільності у регіоні.

Процеси виробництва у регіоні висувають високі вимоги до рівня і якості освіти працівників. Функціонування підприємств у промислових регіонах, зміна структури та темпів зростання виробництва впливають на динаміку розвитку ринку праці, що необхідно враховувати при підготовці кадрів. Диспропорції, що склалися у підготовці кваліфікованих кадрів, надлишок фахівців з одних напрямів підготовки та їх нестача з інших, посилення конкуренції на ринку праці серед тих, хто прагне знайти роботу, потребують якісних змін у системі підготовки кадрів та висувають необхідність регулювання цих процесів.

Дослідження виробничих процесів на регіональному рівні в сучасних умовах соціально-економічних перетворень визначається необхідністю наукового обгрунтування ефективних та дієвих заходів з регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів та забезпечення стійкого розвитку регіональної економіки. Ефективне використання кваліфікованої робочої сили та регулювання підготовки кваліфікованих кадрів потребує втілення у практику господарювання економічних принципів та напрямів розвитку, викладених у Конституції України, Законах України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про інвестиційну діяльність», Законі України «Про зайнятість населення», у Концепції державної регіональної політики.

Теоретичні та прикладні аспекти підготовки кваліфікованих кадрів досліджено у наукових працях багатьох учених-економістів і практиків, зокрема В.П. Антонюк, С.І. Бандура, Я.Г. Берсуцького, В.М. Василенка, Н.І. Гордієнка, В.В. Гришка, Б.М. Данилішина, М.І. Долішнього, Т.С. Жорняк, Т.А. Заєць, О.М. Зухби, С.П. Калініної, О.В. Комеліної, Б.Т. Кліяненка, Н.Я. Лобанова, Н.Д. Лук'янченко, Ю.В. Макогона, О.В. Мартякової, В.К. Мамутова, В.О. Оніщенка, В.М. Петюха, В.А. Савченка, М.Г. Чумаченка.

У той же час, недостатньо дослідженими залишаються питання регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів, що обумовлює актуальність теми роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до наукових тем Донецького університету економіки та права та Інституту економіки промисловості НАН України. За темою «Науково-методичне забезпечення підготовки фахівців в умовах довгострокової перспективи та сталого динамічного розвитку вищої освіти» (номер державної реєстрації 0102U004296) розроблено методи управління підготовкою фахівців з економіки на основі аналізу світового досвіду; у рамках виконання теми «Формування та розвиток інноваційного освітнього середовища у вищому навчальному закладі» (номер державної реєстрації 0105U000476) проведено дослідження проблем формування та розвитку інноваційного освітнього середовища, розроблено методологічні положення щодо удосконалення підготовки фахівців, цільової програми підвищення якості професійно-практичної підготовки студентів;

В процесі виконання теми «Розробка економіко-математичних методів та моделей розвитку промислових підприємств» (номер державної реєстрації 0101U002580) сформовано моделі управління освітою; відповідно до теми «Моделювання процесів антикризового управління виробничо-економічними об'єктами» (номер державної реєстрації 0103U007372) розроблено науково-методичне забезпечення підготовки фахівців в умовах розвитку антикризового управління виробничо-економічними об'єктами.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є удосконалення теоретико-методологічних основ і розробка науково-практичних рекомендацій щодо формування системи регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів на основі використання засобів організаційного, економічного, соціального та інформаційного забезпечення.

Для досягнення поставленої мети у роботі вирішено наступні задачі:

дослідити теоретичні основи регулювання ринку праці;

запропонувати методологічні підходи до регулювання підготовки кваліфікованих кадрів у промисловому регіоні;

визначити методи оцінки якості підготовки кваліфікованих кадрів;

здійснити аналіз формування кадрової структури промислового регіону;

здійснити оцінку регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів у промисловому регіоні;

розробити модель інформаційного забезпечення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів для промислового регіону;

визначити концептуальні підходи до удосконалення регулювання підготовки кваліфікованих кадрів;

удосконалити систему оцінки якості підготовки кваліфікованих кадрів за рахунок показників функціонування вищих навчальних закладів;

запропонувати напрями удосконалення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів, зокрема алгоритм збалансування попиту та пропозиції кваліфікованої робочої сили у промисловому регіоні.

Об'єктом дослідження є підготовка кваліфікованих кадрів для забезпечення відтворення кваліфікованої робочої сили у промисловому регіоні.

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів для промислового регіону (на прикладі Донецького регіону).

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи виступають фундаментальні положення економічної теорії, розробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також методи комплексного системного аналізу економічних явищ (для всебічного дослідження якості підготовки кваліфікованих кадрів у промисловому регіоні), методи порівняльного аналізу (для співставлення ефективності функціонування окремих ВНЗ Донецького регіону), економіко-математичні методи та методи математичного аналізу (для дослідження структури підготовки кваліфікованих кадрів, динаміки її розвитку і реформування системи вищої освіти України, визначення показників ефективності функціонування ВНЗ промислового регіону), метод статистичного аналізу (для аналізу тенденцій розвитку регіональної системи підготовки кадрів), метод логічного узагальнення (для формування методологічних підходів до регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів).

Інформаційною базою дослідження є матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства освіти та науки України, матеріали Донецького обласного центру зайнятості та Головного управління освіти Донецької обласної державної адміністрації, нормативні документи, що регламентують підготовку кваліфікованих кадрів, внутрішні документи та звітність вищих навчальних закладів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних підходів щодо регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів, а також розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів з урахуванням потреб промислового регіону.

Науковою новизною характеризуються наступні результати виконаного дослідження:

вперше:

запропоновано концептуальний підхід до регулювання підготовки кваліфікованих кадрів, який включає обґрунтування необхідності контролю ринкової ситуації з підготовки кваліфікованих кадрів, напрями вирішення проблем регулювання підготовки кваліфікованих кадрів, виділення особливостей підготовки кадрів у промисловому регіоні, опис підходів до регулювання, формування інформаційного забезпечення регулювання підготовки кваліфікованих кадрів; використання даного підходу дозволить удосконалити організаційно-економічні засади регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів;

розроблено економіко-математичну модель визначення регіональних потреб у кваліфікованих кадрах для формування регіональних замовлень на їх підготовку в залежності від обсягів промислового виробництва, інвестицій та експорту;

удосконалено:

теоретико-методологічні підходи щодо напрямків регулювання підготовки кваліфікованих кадрів за рахунок удосконалення методів діагностики економічного розвитку системи освіти в регіоні та діагностики динамічних якостей системи підготовки кваліфікованих кадрів з метою скорочення розбіжності між попитом та пропозицією на регіональному ринку праці та зменшення соціальної напруженості у промисловому регіоні;

складові інформаційного забезпечення системи регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів за рахунок створення баз даних для використання підприємствами, вищими навчальними закладами, центрами зайнятості, спеціалізованим координаційним центром, створення якого запропоновано автором і для якого визначено функції, цілі та задачі, з метою підвищення результативності регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів у промисловому регіоні;

отримали подальшого розвитку:

понятійно-категоріальний апарат регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів, а саме удосконалено поняття: «відтворення кваліфікованих кадрів», яке автор розглядає як процес безперервної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з урахуванням потреб регіональної економіки; «підготовка кваліфікованих кадрів» - як процес викладання теоретичних основ з конкретної галузі та навчання певним умінням та навичкам, що необхідні у відповідній сфері діяльності; «якість підготовки кваліфікованих кадрів» - як відповідність державним стандартам освіти та затребуваність кваліфікованих кадрів на регіональному ринку праці;

науково-методичні підходи до оцінки якості підготовки кваліфікованих кадрів у вищих навчальних закладах регіону за рахунок комплексного використання показників витрат на підготовку одного студента, показників інформатизації, показників еластичності пропозиції кваліфікованої робочої сили, що надасть змогу оцінити якість функціонування вищих навчальних закладів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці науково-практичних положень і рекомендацій щодо організаційно-економічного забезпечення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів з урахуванням потреб регіонального ринку праці.

Результати дослідження рекомендовано Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України до розповсюдження і використання регіональними управліннями освіти при регулюванні підготовки фахівців (довідка №1.4/18-1207 від 31.05.07) - модель визначення потреб у кваліфікованих кадрах та система оцінки якості підготовки кваліфікованих кадрів для підприємств промислового регіону.

Результати проведених досліджень використано управлінням освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації для діагностування стану підготовки фахівців та ефективного регулювання ринку освітніх послуг Донецького регіону (довідка №01/10-3060 від 18.02.07) - модель інформаційного забезпечення взаємодії учасників регіонального ринку праці.

Результати дослідження використано Гуманітарним інститутом Донецького національного університету (довідка №23/32.1 від 23.03.07) - система показників оцінки якості підготовки кваліфікованих кадрів.

Результати дисертаційного дослідження використано Донецьким інститутом залізничного транспорту Української державної академії залізничного транспорту (довідка №58/01 від 17.01.07) - методи оцінки якості підготовки кваліфікованих кадрів.

Результати досліджень впроваджено в навчальний процес Донецького університету економіки та права (довідка №2.01-351 від 08.11.2006) при викладанні дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини».

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні висновки, положення і результати дисертації доповідались та отримали схвалення на міжнародних, всеукраїнських і регіональних конференціях, зокрема: на регіональній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми якості освіти» (м. Донецьк, 2007 р.), на всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» (м. Донецьк, 2006 р.), на міжнародній науково-практичній конференції «Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період» (м. Хмельницький, 2005 р.), на міжнародній науково-методичній конференції «Евристичне навчання математики» (м. Донецьк, 2005 р.), на регіональному науково-практичному семінарі «Технології особистісно орієнтованого навчання» (м. Донецьк, 2004 р.), на регіональній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економіки, фінансів, управління та права періоду трансформації» (м. Донецьк, 2002 р.), на всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми формування та реалізації інвестиційної стратегії господарюючого суб'єкта» (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), на регіональній науково-практичній конференції «Місто і підприємство: досвід та перспективи розвитку» (м. Донецьк, 2001 р.).

Публікації. Основні положення, результати та висновки дисертаційного дослідження опубліковані у 20 наукових працях загальним обсягом 8,1 д.а., з них особисто автору належить 7,1 д.а.; з них у фахових виданнях - 10 наукових праць загальним обсягом 5 д.а., з яких особисто автору належать 4,4 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 186 найменувань і додатків. Основний текст дисертації викладено на 173 сторінках друкованого тексту, включаючи 15 рисунків на 15 сторінках, 13 таблиць на 22 сторінках.

кваліфікований кадр підготовка попит

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, об'єкт та предмет дослідження, сформульовано його задачі, розкрито загальну методологію вивчення проблеми, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи регулювання підготовки кваліфікованих кадрів» розкрито теоретичні основи формування регіонального ринку праці, розвинуто теоретико-методологічні підходи до регулювання підготовки кваліфікованих кадрів та методи оцінки якості їх підготовки.

В умовах становлення та розвитку ринкових відносин зростає роль і значення підготовки кваліфікованих кадрів для різних галузей і видів діяльності. Кваліфікація фахівців є методологічною, економічною та соціальною категорією, що зумовлює необхідність регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів.

В результаті проведеного дослідження уточнено ключові поняття: «відтворення кваліфікованих кадрів», «підготовка кваліфікованих кадрів», «якість підготовки кваліфікованих кадрів». Під відтворенням кваліфікованих кадрів автор розуміє процес безперервної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з урахуванням потреб регіональної економіки. При цьому процес відтворення кваліфікованих кадрів може бути звуженим, простим або розширеним залежно від розмірів і структури попиту на робочу силу, що склалися на відповідному регіональному ринку праці.

Підготовка кваліфікованих кадрів - це процес викладання теоретичних основ з конкретної галузі та навчання певним вмінням та навичкам, що необхідні для роботи у відповідній сфері діяльності. Під якістю підготовки кваліфікованих кадрів автор розуміє не тільки відповідність державним стандартам освіти, але й затребуваність кваліфікованих кадрів на регіональному ринку праці.

У результаті дослідження виявлено, що для регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів особливу значущість набуває виявлення потреб у фахівцях в регіоні. Доведено, що ринкове регулювання є незбалансованим через невизначеність та слабку прогнозованість ринкових процесів. Ринок праці як інститут збалансування попиту та пропозиції кваліфікованої робочої сили в регіоні потребує визначення методологічних підходів щодо регулювання підготовки кваліфікованих кадрів.

У дисертаційній роботі запропоновано комплексне використання просторово-часового, генетичного, геосистемного, відтворювального і проблемного підходів. На думку автора, доцільно використовувати наступні формалізовані підходи до діагностики системи підготовки кваліфікованих кадрів у економічному відтворенні регіону, які можуть бути застосованими для обгрунтування напрямів підготовки фахівців.

Перший підхід - діагностика економічного рівня розвитку системи підготовки кадрів у регіоні. Він відображає одночасно кількісну і якісну характеристики системи підготовки кваліфікованих кадрів у регіоні, характеризує ступінь використання в даній сфері регіональних трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, тому важливо оцінити ефективність досягнутого рівня розвитку. В рамках цього підходу можливо визначення кількості підготовлених кваліфікованих кадрів в розрахунку на один навчальний заклад, населений пункт, на 1000 осіб населення і т.д. Доцільно розраховувати коефіцієнти участі системи підготовки кадрів у сукупному обсязі послуг, що надаються в регіоні, та частку недержавних вищих навчальних закладів у формуванні прибуткової частини регіонального бюджету.

Другий підхід ґрунтується на діагностиці динамічних якостей системи підготовки кваліфікованих кадрів в регіоні. Як критерії економічного розвитку слід брати наступні етапи: зростання, пожвавлення, кризу і депресію. Враховуючи, що жорстких економічних параметрів для визначення критеріїв не може існувати, потрібно задавати певну базу порівняння (за регіонами, роками функціонування тощо).

Для оцінки якості підготовки кваліфікованих кадрів запропоновано комплексне використання статистичних методів, програмно-цільового методу та методу моделювання, що дозволить вчасно виявляти диспропорції у попиті та пропозиції на регіональному ринку праці.

Обґрунтовано, що окрім безпосередньої мети - усунення диспропорцій між попитом та пропозицією кваліфікованих кадрів, - регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів дозволить знизити відтік кваліфікованих кадрів та сприятиме соціальній стабільності у промисловому регіоні.

У другому розділі «Оцінка напрямів та якості підготовки кваліфікованих кадрів для промислового регіону» проаналізовано специфіку та проблеми формування кадрової структури промислового регіону, проведено оцінку регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів, досліджено інформаційне забезпечення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів для промислового регіону.

Зміна галузевої структури виробництва приводить до відповідних змін на ринку праці промислового регіону. Диспропорції між попитом та пропозицією кваліфікованої робочої сили у промисловому регіоні мають довготривалий характер та глибокі соціальні наслідки. Скорочення попиту на кваліфіковану робочу силу у промисловості та його збільшення у сфері послуг вимагає удосконалення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів. У своїй діяльності вищі навчальні заклади мають орієнтуватися на попит регіонального ринку праці.

Аналіз попиту на кваліфіковану робочу силу у Донецькому регіоні (табл. 1) показав, що найбільшими темпами зростає потреба у кваліфікованих кадрах у оптовій і роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами, послугах з ремонту (на 206,38% у порівнянні з 2003 р.); у діяльності готелей і ресторанів (на 164,1%); у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві (на 51,9%); у виробництві електроенергії, газу, тепла та води (на 46,65%). Попит на кваліфіковану робочу силу знизився у фінансовій діяльності (на 26,66%), у сфері колективних і громадських послуг (на 21,88%) та у добувній промисловості (на 17,54%).

Дослідження показало, що найбільші диспропорції у попиті та пропозиції кваліфікованих кадрів спостерігаються у сфері освіти (надлишок у 3393 осіб, або 84%), у фінансовій діяльності (надлишок у 1991 осіб, або 89,8%), у гірничій промисловості (нестача у 4205 осіб, або 69,58%), у торгівлі (нестача у 3470 осіб, або 74,56%).

Результати проведеного дослідження свідчать, що сучасне ринкове регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів є незбалансованим.

Таблиця 1. Динаміка попиту на робочу силу у Донецькому регіоні протягом

Слабка прогнозованість, стихійність ринкових процесів регулювання поглиблюють диспропорції на регіональному ринку праці. Відсутність системи регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів не дозволяє формувати прогнози та нормативи підготовки кваліфікованих кадрів з урахуванням потреб регіонального ринку праці.

Відсутність досліджень потреб підприємств регіону в кадрах певної кваліфікації та ігнорування тенденцій розвитку регіонального ринку праці призведуть останній до великих диспропорцій: надлишку підготовлених спеціалістів певної кваліфікації, нестачі спеціалістів за спеціальностями, попит на які зростає вже сьогодні.

Дослідження показало, що обмеженість інформаційного забезпечення проявляється у відсутності інформації про динаміку попиту та пропозиції на регіональному ринку праці, довгострокових планів та прогнозів підготовки фахівців, баз даних щодо непрацевлаштованих випускників вищих навчальних закладів.

Запропоновано удосконалення інформаційного забезпечення за рахунок використання декількох типів інформаційного забезпечення: орієнтованого на абітурієнтів, призначеного для вищих навчальних закладів, розробленого для підприємств та організацій, що формують попит на кваліфіковану робочу силу. Кожний тип інформаційного забезпечення має бути створеним у вигляді спеціалізованої бази даних, де акумулюється інформація щодо кількості вакансій на підприємствах, прогнозного попиту на кваліфіковані кадри, щодо кількості ВНЗ, що готують відповідних фахівців, та умов вступу до них, щодо кількості непрацевлаштованих випускників, їх здатності та можливості працювати за суміжними спеціальностями.

У третьому розділі «Удосконалення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів» розроблено концептуальний підхід до удосконалення регулювання підготовки кваліфікованих кадрів, удосконалено систему показників оцінки якості підготовки кваліфікованих кадрів у промисловому регіоні, запропоновано напрямки удосконалення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів.

Можливість одночасного настання двох системних криз (у вищій освіті і на регіональному ринку праці) вимагає здійснення моніторингу потреб підприємств регіону у кадрах певної кваліфікації, що викликає необхідність регулювання процесів підготовки кваліфікованих кадрів і розробки концептуальних основ такого регулювання.

Концептуальний підхід до удосконалення регулювання підготовки кваліфікованих кадрів включає наступні напрями діяльності:

забезпечення контролю ринкової ситуації щодо підготовки кваліфікованих кадрів. Робота на ринку освітніх послуг вимагає від навчальних закладів забезпечення високої конкурентоспроможності. Підвищення якості освітніх послуг, впровадження інноваційних технологій в освітні процеси, розширення переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців, допомагають навчальним закладам залучити велику кількість студентів. У той же час підвищення вартості освітніх послуг, зниження оперативності і гнучкості у підготовці кадрів здатні переорієнтувати абітурієнтів і примусити їх звернути увагу на послуги, що надаються іншими навчальними закладами. Повільне реагування на попит, що виникає на ринку праці, відсутність моніторингу ринкових процесів знижують конкурентоспроможність навчальних закладів, роблять їх особливо уразливими у кризовій ситуації. Нестабільність ринків, незбалансованість попиту і пропозиції, відсутність чітких індикаторів підготовки кваліфікованих кадрів і методологічних підходів до їх визначення роблять навчальні заклади немобільними по відношенню до вимог ринку. На зниження гнучкості освітніх установ впливають також тривалий термін підготовки кваліфікованих кадрів і соціально-психологічні особливості населення;

вирішення проблем регулювання підготовки кваліфікованих кадрів, а саме проблем регулювання відтворювальних процесів в регіоні, розробки і реалізації регіональної політики у сфері зайнятості. Ринок праці виступає частиною регіонального ринку, у його рамках можна виділити сегмент - ринок кваліфікованих кадрів. Необхідність регулювання відтворювальних процесів на ринку кваліфікованих кадрів обумовлена великою значущістю ролі кваліфікованих кадрів у всіх галузях економіки і глибокими соціальними наслідками незбалансованості попиту і пропозиції. У свою чергу, регулювання якості кваліфікованих кадрів вимагає розробки методологічних підходів до оцінки їх підготовки та розробки програми моніторингу потреб підприємств у кадрах певної кваліфікації;

виділення особливостей підготовки кваліфікованих кадрів у регіоні. Регіони України розрізняються за рівнем розвитку продуктивних сил, наявністю трудових ресурсів, рівнем зайнятості та розвитку освітніх установ, за доходами. Зосередження промислових виробництв у східних регіонах України, зокрема, в Донецькій області, вимагає відповідної спрямованості навчальних закладів на підготовку і перепідготовку кадрів. Рівень доходів впливає на рівень цін на ринку освітніх послуг, а розвиток кредитних відносин в регіоні робить освітні послуги доступними навіть для малозабезпечених верств населення;

опис підходів до регулювання. Формування концептуальних підходів до регулювання підготовки кваліфікованих кадрів вимагає визначення методів, які можуть бути використані у дослідженні, виявлення інформаційних блоків і забезпечення відповідності концепції розвитку продуктивних сил в регіоні. У методологічному забезпеченні формування концептуальних основ необхідно виділити генетичний, геосистемний, відтворювальний, проблемний підходи, статистичні, програмно-цільові методи і методи моделювання. В інформаційні блоки слід включити демографічні дані, показники розвитку продуктивних сил, зайнятості, інвестиційної активності. Концепція регулювання підготовки фахівців повинна відповідати програмам розвитку регіону, зокрема, програмі науково-технічного розвитку, прийнятій у 2001 р.

формування інформаційного забезпечення регулювання підготовки кваліфікованих кадрів. Удосконалення регулювання підготовки кваліфікованих кадрів неможливе без інформаційного забезпечення та створення єдиного інформаційного простору регіону. Формування регіональної інформаційної мережі та інформаційної системи надасть змогу створити умови для узгодження інтересів приватних та державних вищих навчальних закладів, органів регіонального управління та центрів зайнятості. Це забезпечить оперативне розповсюдження інформації про стан та динаміку розвитку ринку праці, що необхідно для прийняття управлінських рішень вищими навчальними закладами.

У дослідженні запропоновано використання детермінованої стохастичної моделі визначення потреб у кваліфікованих кадрах, яка відображає залежність попиту на кваліфіковану робочу силу від обсягів промислового виробництва, інвестицій та експорту. Використання моделі дозволить прогнозувати потреби у кваліфікованих кадрах та оптимізувати регулювання їх підготовки. Модель має наступний вигляд:

П _{кв.кадри} = 2,8 ?10⁶?Е^1,34 ?І^0,38? Р^0,04 (1)

де П _{кв.кадри} - обсяг потреб у кваліфікованих кадрах;

Е - обсяг експорту;

І - обсяг вкладених інвестицій;

Р - обсяг промислового випуску.

Для здійснення збалансованого регулювання удосконалено науково-методичні підходи до оцінки якості підготовки кваліфікованих кадрів за рахунок розробки показників витрат на підготовку одного студента, показників інформатизації, показників еластичності пропозиції кваліфікованих кадрів.

Для збалансування ринку праці і забезпечення соціальної стабільності у регіоні у дослідженні запропоновано формування системи регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів і створення спеціалізованого координаційного центру.

Функціями координаційного центру доцільно визначити такі:

проведення постійного моніторингу ринку праці з метою визначення попиту та пропозиції кваліфікованих кадрів;

аналіз попиту і пропозиції кваліфікованих кадрів на регіональному ринку праці;

оцінка стану підготовки і перепідготовки кваліфікованих кадрів у вищих навчальних закладах регіону;

визначення додаткових потреб у кваліфікованих кадрах, які виникають у підприємств, організацій різних форм власності;

працевлаштування випускників вищих навчальних закладів;

формування бази даних, що включає інформацію про непрацевлаштованих випускників вищих навчальних закладів, їх здібності і можливість працювати за суміжними спеціальностями;

надання інформації вищим навчальним закладам про зміну попиту на конкретні спеціальності, формування перспективних прогнозів на підготовку кваліфікованих кадрів;

проведення тендерів серед навчальних закладів на підготовку кваліфікованих кадрів за найбільш рідкими і необхідними спеціальностями.

Зацікавленими особами можуть виступати підприємства, організації, які мають додаткові потреби у фахівцях, виконавцями - координаційний центр, інформаційні, аналітичні агентства, які надають інформацію, необхідну для регулювання підготовки кваліфікованих кадрів.

При формуванні системи регулювання підготовки кваліфікованих кадрів необхідно визначити, які учасники регіонального ринку праці можуть бути замовниками і виконавцями такого регулювання.

У дослідженні запропоновано алгоритм збалансування підготовки кваліфікованих кадрів, який включає такі заходи, як аналіз попиту та пропозиції на регіональному ринку праці, виявлення дефіциту та надлишку підготовлених кадрів, розробку методів регулювання та здійснення регулювання з метою усунення диспропорцій на регіональному ринку праці.

Для удосконалення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів запропоновано комплексне використання організаційних, економічних, фінансових та соціальних методів, що дозволить впливати на підготовку кваліфікованих кадрів.

Формування системи регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів у регіоні і створення спеціалізованого координаційного центру дозволить усунути диспропорції між попитом та пропозицією, запобігти зниженню заробітної плати молодих спеціалістів, знизити відтік, міграцію кваліфікованих кадрів.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі теоретичного обгрунтування і розробки науково-практичних рекомендацій щодо регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів з метою забезпечення збалансованого розвитку регіонального ринку праці.

У результаті проведено дослідження зроблено такі висновки.

1. Дослідження теоретичних та організаційних основ функціонування регіонального ринку праці дозволило встановити наявність наступної диспропорції: надлишок підготовлених фахівців з одних напрямів підготовки та їх нестача з інших. Автором здійснено теоретичне обґрунтування необхідності формування системи регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів для підприємств та організацій промислового регіону. Удосконалено поняття «відтворення кваліфікованих кадрів», «підготовка кваліфікованих кадрів», «якість підготовки кваліфікованих кадрів». Відтворення кваліфікованих кадрів розглядається як процес безперервної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з урахуванням потреб регіональної економіки. Підготовка кваліфікованих кадрів трактується як процес викладання теоретичних основ з конкретної галузі та навчання певним умінням та навичкам, що необхідні у відповідній сфері діяльності. Під якістю підготовки кваліфікованих кадрів автор розуміє не тільки відповідність державним стандартам освіти, але й затребуваність фахівців на регіональному ринку праці.

2. Регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів у сучасних умовах є незбалансованим через недостатність відповідного методологічного забезпечення. Запропоновано під час аналізу підготовки кваліфікованих кадрів використовувати просторово-часовій, генетичний, геосистемний, відтворювальний і проблемний підходи. Для удосконалення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів у дослідженні рекомендовано використання таких методологічних підходів як діагностика економічного рівня розвитку вищої освіти в регіоні та діагностика динамічних якостей системи підготовки кваліфікованих кадрів в регіоні.

3. З метою регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів обгрунтовано необхідність використання методів оцінки якості підготовки кваліфікованих кадрів, зокрема статистичних, програмно-цільових методів і методів моделювання. За таких умов чинником підвищення конкурентоспроможності вищих навчальних закладів може стати точна орієнтація підготовки фахівців на динаміку попиту регіонального ринку праці.

4. З метою оцінки якості підготовки кваліфікованих кадрів у дослідженні проведено аналіз кадрової структури Донецького регіону та особливостей взаємодії попиту і пропозиції на регіональному ринку праці, виявлено диспропорції у попиті та пропозиції кваліфікованих кадрів. Створення системи регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів та виділення спеціалізованого координаційного центру сприятиме оперативному відстеженню динаміки попиту і пропозиції на ринку праці, виявленню потреб у фахівцях певної кваліфікації та рівня підготовки, регулюванню підготовки кваліфікованих кадрів.

5. Для забезпечення збалансованого розвитку регіонального ринку праці застосовано оцінку регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів у промисловому регіоні. Проаналізовано недоліки ринкового регулювання підготовки кваліфікованих кадрів, такі як незбалансованість, нестабільність, негнучкість пропозиції фахівців, відсутність методів оцінки якості підготовки кваліфікованих кадрів. У дослідженні запропоновано використання економіко-математичної моделі, яка дозволить прогнозувати потреби у кваліфікованих кадрах на регіональному ринку праці при змінах обсягів промислового виробництва, інвестицій та експорту.

6. Відсутність науково обґрунтованих прогнозів та довгострокових планів підготовки кваліфікованих кадрів не дозволяє оперативно реагувати на зміни у попиті та пропозиції фахівців та вчасно регулювати якість підготовки кваліфікованих кадрів. У дослідженні запропоновано удосконалення складових інформаційного забезпечення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів за рахунок створення баз даних для підприємств, вищих навчальних закладів та абітурієнтів. Інформаційне забезпечення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів розглядається як важливий чинник підвищення мобільності та оперативності вищих навчальних закладів у галузі виконання ними вимог, які висувають ринок праці та економічна ситуація до підготовки фахівців.

7. Для удосконалення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів обгрунтовано необхідність розробки концептуального підходу до регулювання підготовки кваліфікованих кадрів у регіоні, який включає такі напрями, як виділення особливостей підготовки кваліфікованих кадрів у регіоні, обгрунтування необхідності регулювання ринкової ситуації з підготовки кваліфікованих кадрів, вирішення проблем регулювання підготовки кваліфікованих кадрів, опис методологічних підходів до регулювання, формування інформаційного забезпечення регулювання підготовки кваліфікованих кадрів.

8. З метою інформаційного забезпечення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів у дослідженні удосконалено науково-методичні підходи до оцінки якості їх підготовки у вищих навчальних закладах, запропоновано використання показників витрат на підготовку одного студента, показників інформатизації, показників еластичності пропозиції кваліфікованих кадрів. Використання такої системи показників дозволить оцінювати конкурентоспроможність вищих навчальних закладів та їх частку на ринку освітніх послуг.

9. З метою формування системи регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів пропонується створення координаційного центру для усунення диспропорцій у підготовці кваліфікованих кадрів, стимулювання підвищення конкурентоспроможності ВНЗ та удосконалення якості освітніх послуг. Функціями координаційного центру є збалансування попиту та пропозиції на регіональному ринку праці, стимулювання вищих навчальних закладів до підготовки фахівців за дефіцитними спеціальностями, зменшення безробіття серед випускників вищих навчальних закладів.

Для координації зусиль вищих навчальних закладів, центрів зайнятості та координаційного центру розроблено алгоритм збалансування підготовки кваліфікованих кадрів для підприємств промислового регіону. Для удосконалення регулювання якості підготовки кваліфікованих кадрів запропоновано використання економічних, організаційних, фінансових та соціальних методів, що дозволить впливати на пропозицію кваліфікованих кадрів на регіональному ринку праці.

Размещено на Allbest.ru