Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки україни

Ужгородський національний університет

УДК 334.012.64 (477.87)

Спеціальність 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування економічного середовища функціонування малого підприємництва на селі (на матеріалах Закарпатської області)

Варцаба Віра Іванівна

Ужгород - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу Ужгородського національного університету МОН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Мікловда Василь Петрович, Ужгородський національний університет МОН України, завідувач кафедри економіки, менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Козоріз Марія Андріївна, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу проблем розвитку фінансово-кредитних відносин в регіоні

- кандидат економічних наук, доцент Сідун Олександра Яношівна, Мукачівський технологічний інститут МОН України, доцент кафедри маркетингу

Провідна установа: Львівський національний університет ім. І. Франка, МОН України, кафедра економіки підприємства.

Захист дисертації відбудеться 4 липня 2006 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в Ужгородському національному університеті за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий 3 червня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук О.Г. Чубарь

Анотації

Варцаба В.І. Формування економічного середовища функціонування малого підприємництва на селі (на матеріалах Закарпатської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Ужгородський національний університет, Ужгород, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методичних проблем формування економічного середовища функціонування малого підприємництва на селі.

В роботі розвинуто і поглиблено теоретичні та методичні основи, які стосуються специфіки сільського підприємництва, ступеня зрілості ринкових інститутів та їх впливу на ефективність роботи малих підприємств у сільській місцевості. Сформульовано концептуальні підходи до формування економічного середовища функціонування малого підприємництва в регіоні, що включає: передумови його розвитку, інституціональні засади, задіяння регіональних факторів, формування функціональних підсистем підтримки сільського підприємництва.

Ключові слова: малі підприємства, економічне середовище, державна підтримка, інфраструктура, фінансово-кредитна підтримка, сільське підприємництво.

Варцаба В.И. Формирование экономической среды функционирования малого предпринимательства на селе (на материалах Закарпатской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Ужгородский национальный университет, Ужгород, 2006.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методических проблем формирования экономической среды функционирования малого предпринимательства на селе.

В диссертации углублены теоретико-методические аспекты сущности малого предпринимательства на селе. Раскрыта специфика функционирования субъектов малого бизнеса в различных отраслях сельской экономики - аграрном производстве, сфере услуг, туристически-рекреационном комплексе Закарпатской области. Учитывая многонациональный состав населения области, в работе на основании мониторинга сельских жителей исследовано влияние этнической компоненты на склонность к предпринимательской деятельности.

В теоретической части диссертации акцент сделан на необходимости учёта в региональной стратегии поддержки малого предпринимательства проблем, которые возникают перед мелкими предпринимателями, непосредственно функционирующими в аграрном секторе экономики в краткосрочном и долгосрочном периодах. Неэластичность спроса на сельскохозяйственную продукцию, технологические изменения оказывают существенное влияние на динамику цен и уровень доходов сельских предпринимателей в различные периоды времени, что обуславливает необходимость со стороны государства их активной финансово-кредитной поддержки.

В диссертации большое внимание уделено анализу экономической эффективности деятельности крестьянских хозяйств, которые сегодня составляют ядро малого бизнеса на селе и производят более 93% валовой продукции сельского хозяйства, а также в сфере услуг, торговли, зелёном туризме, агротуризме. Приведены конкретные рекомендации по устранению барьеров на пути развития мелкого предпринимательства, главными из которых являются несовершенство правовой базы, отсутствие активной финансово-кредитной поддержки малого бизнеса со стороны государства, неразвитость инфраструктуры обслуживания субъектов предпринимательства, отсутствие эффективных механизмов взаимодействия местных органов власти и бизнеса.

В заключительной части диссертации значительное внимание уделено формированию экономической среды функционирования малого предпринимательства в регионе. С использованием системных подходов сделана попытка теоретического обоснования предпосылок развития малого бизнеса, субъектов, объектов и инструментов регулирования, задействования региональных факторов развития предпринимательской инициативы, формировании, институционально-функциональных подсистем поддержки малых предприятий. Значительное внимание уделено совершенствованию методики разработки региональных программ развития и поддержки малого бизнеса, формированию многоканальной системы его кредитования, развитию мелких кооперативных банков финансирования.

На основании обобщения накопленного опыта в индустриально развитых странах в работе сделаны конкретные предложения по формированию экономической среды функционирования мелкого предпринимательства на селе.

Ключевые слова: малые предприятия, экономическая среда, государственная поддержка, инфраструктура, финансово-кредитная поддержка, сельское предпринимательство.

Vartsaba V. Formings of economical environment of operation of small business on a village (on materials of Zakarpattya region). - Manuscript.

Thesis on obtaining of a scientific extent of the candidate of economical sciences behind a speciality 08.06.01 - Economics, organization and controls of the plants. - Uzhgorod National University, Uzhgorod, 2006.

The thesis is dedicated to study of theoretical-methodical problems of forming of economical environment of operation of small business on a village.

In operation are advanced and the idealized and methodical fundamentalses are deepened, which one concern specificity of agricultural business, extent of maturity of market institutes and their influencing on an overall performance of small enterprises in a countryside. The conceptual approaches to forming economical environment of operation of small business in locale are formulated, which one actuates: premises of its progressing, institutional a fundamentals, usage of regional factors in development of small business, forming of the functional subsystem of support of agricultural business.

Keywords: small enterprises, economical environment, state support, infrastructure, financial-credit support, agricultural business.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Вирішення проблем соціального й економічного розвитку будь-якої держави з перехідною економікою неможливе без розвитку і підтримки різноманітних видів підприємницької діяльності, і передусім малого бізнесу.

Досвід індустріально розвинутих країн світу незаперечно доводить, що саме завдяки малому підприємництву створюються нові робочі місця, знижується рівень безробіття, знімається соціальна напруга в одній з найважливіших сфер економічної життєдіяльності людей - соціально-трудових відносинах, відбувається активізація інноваційних процесів, розвивається досконала конкуренція, а відтак зростає добробут населення.

За роки реформ в Україні закладено підвалини для розвитку малого підприємництва. Відбулися законодавчі зміни статусу, функцій і ролі малих підприємств, формується інституціональна інфраструктура їх розвитку і підтримки, вдосконалюється податкове законодавство та механізми спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого бізнесу. Разом з тим, економічне середовище функціонування малого бізнесу не можна вважати завершеним ні організаційно, ні функціонально. В першу чергу це стосується сільського вектора підприємництва. Між тим, саме на селі внаслідок прорахунків і помилок, допущених у процесі ринкової трансформації аграрного сектора економіки, склалася гостра напруга в сфері зайнятості, рівні життя сільських жителів, спостерігається занепад соціальної інфраструктури. В сільській місцевості не сформована ефективна система взаємодії органів місцевого самоврядування з підприємцями, відсутня розвинута інфраструктура малого бізнесу, немає дієвого механізму його фінансової підтримки, не запрацювала система соціального партнерства.

У працях О. Амоші, О. Барановського, В. Бородюка, З. Варналія, В. Геєця, В. Голікова, М. Долішнього, С. Злупка, П. Єщенка, Т. Ковальчука, В. Корнєєва, М. Козоріз, М. Лендєла, І. Лукінова, В. Мікловди, Ю. Ніколаєнка, В. Новікова, М. Рущака, В. Савчука, В. Степаненка, М. Чумаченка, А. Чухна та багатьох інших вчених розкриваються різні аспекти малого підприємництва. Однак, дослідження цієї проблеми знаходиться на початковій стадії, багато методичних та організаційних аспектів, зв'язаних з формуванням економічного середовища функціонування малого підприємництва на селі, належним чином не розкриті. Принципово нового підходу вимагає формування мотиваційних механізмів залучення сільського населення до активної підприємницької діяльності.

Ці та деякі інші моменти визначають тему, спрямування, мету, об'єкт, завдання та інструментарій дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації положення є складовою частиною науково-дослідної теми Ужгородського національного університету "Ринкова трансформація економіки регіону", зокрема виконання дослідницьких тем "Розвиток підприємництва в регіоні", "Організація і управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення стійкого еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України" (наказ Міністерства освіти і науки України від 01.04.2003 р. № 197).

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних засад регіональної політики формування економічного середовища функціонування підприємництва на селі. Досягнення поставленої мети обумовило вирішення таких завдань, як:

- поглиблення теоретичних засад соціально-економічної сутності та специфіки функціонування малого підприємництва на селі;

- обґрунтування сутності макроекономічної політики формування економічного середовища розвитку і підтримки підприємницької діяльності на селі;

- розвиток і поглиблення теоретико-методичних засад, що стосуються використання економічних важелів підтримки сільських підприємців;

- здійснення аналізу економічної ефективності діяльності суб'єктів малого підприємництва, що функціонують в різних секторах сільської економіки Закарпатської області, та обґрунтування пріоритетних сфер їх розвитку;

- дослідження етноспецифіки функціонування малого підприємництва на селі;

- обґрунтування методичних підходів до формування економічного середовища функціонування малого підприємництва з врахуванням регіональних факторів його розвитку;

- з'ясування суті, передумов, об'єктів, суб'єктів та інституціональних факторів розвитку економічного середовища діяльності суб'єктів малого підприємництва на селі.

Предмет та об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є діяльність малих підприємств у сільській місцевості Закарпатської області в умовах становлення ринкових відносин.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та організаційно-економічні підходи до формування економічного середовища функціонування суб'єктів малого підприємництва на селі.

Методологія та методика дослідження. Методологічна основа дослідження сформована прийомами економічних досліджень, класичними положеннями економічної теорії, науковими публікаціями вітчизняних та зарубіжних вчених з питань розвитку і підтримки малого підприємництва.

У процесі наукового дослідження використовувалася сукупність методів, серед яких найважливішими є: статистичний, економічного аналізу - для всебічного вивчення об'єкта дослідження; системно-структурного аналізу - для дослідження структурних змін у сільській економіці, визначення в цій структурі місця і ролі малого підприємництва в розв'язанні проблеми зайнятості та зростанні добробуту сільського населення, насичення внутрішнього ринку товарами і послугами; метод порівняння - для характеристики розвитку малих підприємницьких структур в розрізі адміністративних районів області; моделювання - для розробки стратегічних напрямів формування і розвитку економічного середовища функціонування малого бізнесу.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Укази Президента України та Кабінету Міністрів України, дані Міністерства статистики України, Закарпатського обласного управління статистики, матеріали галузевих управлінь, соціологічні обстеження, експертні оцінки, результати особистих досліджень автора. сільський підприємництво бізнес самоврядування

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та методичному вирішенні завдань, зв'язаних з формуванням економічного середовища функціонування суб'єктів малого підприємництва на селі. Розв'язання зазначених проблем дозволило досягти певних результатів, які полягають у тому, що:

Вперше:

- теоретично обґрунтовано, що в аграрній сфері існують специфічні для галузі довгострокові і короткострокові проблеми, які впливають на ефективність малого підприємництва на селі. У довгостроковому періоді це цінова нееластичність попиту на сільськогосподарську продукцію, технологічні зміни, що відбиваються на попиті і пропозиції товарів. У короткостроковому періоді - нестабільність сільськогосподарських доходів у різні роки в сукупності з нееластичним попитом на продукцію сільського господарства. Це об'єктивно вимагає активної підтримки малого бізнесу з боку держави;

- доведено, що макроекономічне середовище функціонування малого підприємництва на селі може бути сформовано лише в рамках реалізації основних інститутів ринкової системи - приватної власності на засоби виробництва, мотивації трудової діяльності з урахуванням особистого інтересу, конкуренції, свободи підприємництва і вибору, ринкового ціноутворення та обмеженого втручання держави в господарську діяльність;

- розвинуто і поглиблено теоретичні та методичні засади сутності економічного середовища функціонування малого підприємництва, що включає створення передумов, формування інституціональних засад та структурно-функціональних підсистем підтримки малого бізнесу з урахуванням регіональних факторів впливу на підприємницьку діяльність;

- досліджено вплив етнічного фактора на підприємницьку діяльність сільського населення, в процесі якого виявлено, що різні етнічні групи володіють неоднаковим адаптивним потенціалом, що передусім виявляється у схильності до підприємництва. Це вимагає проведення диференційованої соціально-економічної політики, адекватної трудовим традиціям національних меншин в місцях їх компактного проживання.

Уточнено:

- критеріальні оцінки ефективності функціонування економічного середовища розвитку і підтримки малого бізнесу - досягнення консенсусу влади, бізнесу і територіальних громад, наявність стартових умов для започаткування підприємницької діяльності, доступ до виробничо-ресурсного потенціалу, відсутність бар'єрів на шляху до ринку товарів, послуг, капіталів.

Одержали подальший розвиток:

- принципи формування регіональних програм розвитку малого підприємництва - наукова обґрунтованість, адекватність, логічність, контрольованість;

- дослідження інституціонально-функціональної інфраструктури малого підприємництва за рахунок формування функціональних, обслуговуючих та спеціальних підсистем;

- пропозиції щодо вдосконалення грошово-кредитної політики підтримки суб'єктів малого підприємництва.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційного дослідження полягає в тому, що одержані результати створюють основу для теоретико-методологічних і прикладних досліджень розвитку і підтримки малого підприємництва, формування економічного середовища його ефективного функціонування, інституціонально-функціональної інфраструктури, принципів розробки територіальних програм розвитку підприємницької ініціативи, містять рекомендації, спрямовані на підвищення ролі органів місцевого самоврядування у стимулюванні ділової активності сільського населення. Результати дослідження використано головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації при розробці Програми розвитку малого підприємництва в області на 2005-2006 роки (довідка № 10/245 від 19.04.2006р.), Ужгородською філією ВАТ КБ " Надра "в удосконаленні процесу кредитування суб'єктів малого підприємництва (довідка № 709 від 19.04.2006р.), у викладанні спецкурсів "Економіка підприємства", "Економіка аграрних підприємств", "Менеджмент і підприємництво у малому бізнесі" в Ужгородському національному університеті (довідка №01-10 від 21.04.2006р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертації і винесені на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних конференціях: "Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі" (2001 р., м. Ужгород), "Демографічний розвиток сільського населення в західних областях України" (2005 р., м. Львів), наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету (2000-2006 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 2,1 друкованого аркуша, з яких особисто автору належить 1,7 друкованого аркуша. Усі праці опубліковані у фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 191 сторінці друкованого тексту, містить 28 таблиць і 8 рисунків, список використаних джерел, який нараховує 134 найменування.

Основний зміст роботи

У першому розділі дисертаційної роботи "Теоретичні та методичні засади функціонування сільського підприємництва" обґрунтовано сутність та специфіку функціонування малого підприємництва на селі, з'ясовано макроекономічні інструменти розвитку економічного середовища його функціонування, роль економічних важелів у стимулюванні підприємницької діяльності.

Визначальним фактором успішної реалізації ринкових реформ на селі в сучасних умовах економічного розвитку є підвищення соціальної активності сільського населення. Реалізація цієї ключової проблеми може бути досягнута за рахунок включення широких верств населення у сферу підприємницької діяльності, стимулювання розвитку нових організаційно-правових форм господарювання на селі, в структурі яких вагоме місце посідає малий бізнес. У цьому контексті вкрай важливим є формування економічного середовища функціонування малого підприємництва, компонентну будову якого становлять норми і правила, що регулюють економічну поведінку господарюючих суб'єктів, наявність дієвої інституціональної інфраструктури, системи соціального партнерства, ефективної взаємодії громадських інститутів і підприємців, механізмів фінансової і кредитної підтримки. В сукупності відмічені компоненти формують економічне середовище функціонування підприємництва, наявність якого створює довгострокові переваги регіону в реалізації ресурсного потенціалу, підвищенні його конкурентоспроможності, привабливості для вкладання інвестицій.

Економічне середовище функціонування малого підприємництва взагалі, і на селі зокрема, неможливо сформувати або ввести окремим законом чи указом. Реально такий стан економіки може існувати тоді, коли сформовані основні елементи ринкової економіки. Серед них, враховуючи специфіку сільського господарства, важливо виділити приватну власність на засоби виробництва, у тому числі на землю, свободу підприємництва і вибору, що органічно пов'язані з приватною власністю, мотивацію трудової діяльності з урахуванням особистих інтересів та конкуренцію, яка служить основним регулюючим механізмом у ринковій економіці і є несучою конструкцією економічного середовища функціонування підприємництва. На цій основі в дисертації робиться висновок, що проблема формування ефективного бізнес-середовища може бути вирішена тільки комплексно, у напрямі розвитку основних інститутів ринку.

В роботі зроблена спроба системного аналізу причин, які гальмують розвиток сільського підприємництва, основними з яких є: нерівні можливості доступу до економічних ресурсів, відсутність економії на масштабах виробництва, недостатня внутрішня спеціалізація, недосконалість державного регулювання, ріст трансакційних витрат. Йдеться про витрати, не пов'язані безпосередньо з виробництвом: пошук інформації про ціни, отримання ліцензії на підприємницьку діяльність, витрати по укладанню господарських договорів, отриманню дозволу санепідемстанції на певний вид діяльності тощо. Всі вони в основному відносяться до постійних витрат. На малих підприємствах останні розподіляються на меншу кількість продукції, і тому в цій компоненті малий бізнес програє великому.

Враховуючи те, що сільське господарство відноситься до ринкової структури, яка найбільшою мірою наближається до моделі чистої конкуренції, в роботі зроблено висновок, що сільгоспвиробники володіють обмеженими можливостями впливу на ціни, що неминуче відображається на результаті діяльності малих підприємств, вимагає їх активної державної підтримки. Об'єктивна необхідність такої підтримки зумовлена також тим, що в аграрній сфері існують специфічні для галузі довгострокові і короткострокові проблеми, які впливають на ефективність функціонування сільського підприємництва. В довгостроковому періоді діє ряд факторів, які спричинюють відставання сільськогосподарських цін і доходів від тенденцій змін цін і доходів в економіці в цілому. Короткостроковий період пов'язаний із значною нестабільністю отримуваних доходів у різні роки. Відмічені процеси вимагають посилення регуляторної політики за рахунок використання економічних важелів впливу на функціонування малого підприємництва. Орієнтація на економічні інструменти стимулювання діяльності малих підприємств зумовлена тим, що з їх допомогою стає можливим гнучке поєднання заходів макроекономічного впливу з регіональними факторами розвитку малого підприємництва.

У другому розділі "Соціально-економічні наслідки функціонування малих підприємницьких структур сільської місцевості Закарпатської області" проведено комплексне дослідження економічної ефективності діяльності малих підприємницьких структур в основних галузях сільської економіки - сільському господарстві, побутовому обслуговуванні населення, торгівлі та рекреаційній сфері. Досліджено етнічні особливості функціонування сільського підприємництва.

Аналіз розвитку малого підприємництва в Закарпатській області засвідчує стійку тенденцію кількісного і якісного зростання цього важливого сегмента економіки. Станом на 01.01.2005 року кількість діючих малих підприємств порівняно з 2000 роком зросла на 114,1 відсотка. Їх кількість у розрахунку на 10 тис. осіб становить 31 при середньо-українському показнику 60 одиниць. Відносно стабільною залишається чисельність працівників, зайнятих на малих підприємствах, яка коливається в межах 40 тис. осіб. За обсягами виробленої продукції і виконаних робіт та наданих послуг виявлено три групи адміністративно-територіальних одиниць за рівнем розвитку малого підприємництва. До першої групи з найвищими обсягами виробництва відносяться Воловецький - 41,4%, Хустський - 33,1%, Тячівський - 31,7%, Берегівський - 29,1% райони. Другу групу формують райони з добре розвинутим сектором малого підприємництва, питома вага яких в обсягах виробленої продукції перебуває на рівні або вище середньо-обласного показника - 18,8%. Сюди відносяться Іршавський район - 22,7%, Виноградівський - 21,7%, Рахівський - 21,3%, Мукачівський - 20,7% райони. Слабо розвинутий малий бізнес, за незначним винятком, у більшості сільських територій, що відносяться до гірської природно-економічної зони області, та складають третю групу - Великоберезнянський - 10,2%, Перечинський - 15,0% та Міжгірський - 15,5% райони, де питома вага малого бізнесу в загальних обсягах виробництва товарів та послуг нижче обласного показника.

Реформування аграрних відносин на селі супроводжується глибокими змінами в структурі організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві (табл. 1).

Із даних, наведених в таблиці 1, видно, що домінуючою формою господарювання на селі є дрібні селянські господарства, питома вага яких у виробництві валової продукції сільського господарства регіону на кінець 2004 р. становила 93,1 відсотка (один з найвищих показників по Україні), а їх частка в користуванні сільськогосподарськими угіддями - 75,9%. Незважаючи на відсутність серйозної матеріально-технічної, фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки, господарства населення є основними виробниками картоплі, овочів, плодів та ягід, ними виробляється основна частина зернових та продукції тваринництва. В роботі дано ряд пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності господарювання селянських господарств, які складають основу малого бізнесу на селі.

Таблиця 1. Розвиток організаційно-правових форм господарювання в сільській місцевості Закарпатської області

	1995	2000	2004
	Усі господарські формування	У тому числі	Усі господарські формування	У тому числі	Усі господарські формування	У тому числі
		сільськогосподарські підприємства	в т.ч. фермерські господарства	господарства населення		сільськогосподарські підприємства	в т.ч. фермерські господарства	господарства населення		сільськогосподарські підприємства	в т.ч. фермерські господарства	господарства населення
Кількість господарств, тис.	300,2	1,5	1,0	298,7	296,7	1,8	1,5	294,9	297,4	1,6	1,4	295,8
Площа сільгоспугідь, тис. га	471,1	231,0	4,8	217,5	463,7	161,8	11,2	271,6	455,6	70,7	10,2	345,7
%	100	49,0	1,0	46,2	100	34,9	2,4	58,6	100	15,5	2,2	75,9
Вироблено валової продукції, усього, млрд. грн.	1251,9	203,8	-	1048,1	1223,9	75,1	-	1148,8	1415,1	97,3	-	1317,8
%	100	16,3	-	83,7	100	6,3	-	93,7	100	6,9	-	93,1
Рівень доходності, %	-	-	-	-	39,3	44,8	44,6	45,6	33,6	40,8	39,6	47,7
Рівень рентабельності, %	-	-	-	-	18,3	16,8	23,8	26,3	12,6	8,3	22,4	28,6

Аналіз діяльності суб'єктів малого підприємництва на селі показав, що внаслідок прийнятих останнім періодом часу законодавчих актів переходу на спрощену систему оподаткування та звітності, здійснення певних кроків у напрямі активізації державної підтримки, малий бізнес поступово проникає в різні сектори економіки. Спостерігається позитивна тенденція до розширення ринку послуг та збільшення обсягів вироблених та реалізованих населенню з боку малих підприємств різного виду послуг (рис. 1).

Рис. 1. Кількість малих підприємств сфери послуг та чисельність зайнятих у них працівників у Закарпатській області за 1998-2004 роки

Однак кількісні показники щодо розвитку та функціонування малих підприємств у сфері послуг не супроводжуються якісними змінами в їх діяльності. Розрахунок показника наданих послуг на одного жителя показав, що малими підприємствами в 2004 році надано послуг в сумі 452,99 грн., а із близько 500 видів побутових послуг сільське населення отримує 7-10 видів.

Проведене соціологічне обстеження сільських жителів показало, що рівнем роботи закладів сфери послуг не задоволені 22,5%, не зовсім задоволені 25,3% опитуваних, важко відповісти - 24,4%. А 2,6 відсотка респондентів відповіли, що таких закладів у їх селі немає.

З огляду на багатонаціональний склад населення області, де проживає понад 100 національностей і народностей, в роботі на основі соціологічних обстежень досліджено вплив етнічної компоненти на схильність до підприємництва. В процесі моніторингу виявлено, що різні етнічні групи володіють неоднаковим адаптивним потенціалом до підприємницької діяльності, що вимагає проведення з боку місцевих органів влади диференційованої соціально-економічної політики щодо розвитку і підтримки підприємництва в місцях компактного проживання різних етносів.

В роботі проаналізовано діяльність малих підприємств у сфері рекреації, сільського зеленого туризму, агротуризму, розраховано коефіцієнт використання місткості підприємств готельного господарства.

У третьому розділі "Організаційно-економічні фактори підвищення ефективності функціонування сільського підприємництва в регіоні" досліджуються і обґрунтовуються теоретико-методичні аспекти розвитку економічного середовища функціонування малого підприємництва, форми кооперації та інтеграції суб'єктів малого підприємництва в територіальні господарські структури, шляхи вдосконалення фінансово-кредитної підтримки малих підприємств.

В роботі обґрунтовано, що ефективність роботи малих підприємств значною мірою залежить від економічного середовища їх функціонування. Теоретична модель концепції формування сприятливого економічного середовища функціонування малого бізнесу (рис. 2) розкриває його змістову, структурно-функціональну сторони, об'єкти, суб'єкти й інструменти підтримки, регіональні фактори стійкості розвитку підприємництва, соціально-психологічні та організаційні детермінанти впливу на ділову активність.

Середовище функціонування підприємництва, як і будь-яка інша керована система, має свою структуру. Вона може бути проаналізована як з точки зору інституціональної (територіальні функціональні органи управління, громадські об'єднання, асоціації підприємців, бізнес-центри, фонди підтримки підприємництва), так і з організаційної сукупності конкретних механізмів підтримки і методів регулювання бізнесу (стратегічне прогнозування, індикативне планування, нормативна регламентація діяльності малих підприємств, система стимулів і санкцій, тобто економічних важелів впливу). Структура середовища функціонування бізнесу може бути розглянута як у горизонтальному розрізі, тобто на рівні: село - район - область, так і у вертикальному, коли аналізуються різні рівні та їх субординація.

Вказані компоненти середовища, зберігаючи певну індиферентність, формують в сукупності єдину, цілісну в своїй основі субординовану систему. Складовими елементами її є органічно взаємозв'язані правові, економічні, соціальні та адміністративні методи підтримки малого підприємництва. У ролі вузлових виступають економічні інструменти, адекватні ринковому господарству, головними з яких є:

- пільгове оподаткування доходу малих підприємств, які функціонують у сфері територіальних економічних пріоритетів;

- виділення цільових коштів з місцевого бюджету перспективним малим підприємницьким структурам;

- фінансова допомога з боку регіональних фондів підтримки малого підприємництва;

- залучення інвестицій та надання кредитів на основі селективного підходу до діяльності малих підприємств.

Застосовуючи економічні важелі підтримки малого бізнесу, місцеві органи влади мають реальну можливість вирішити ключову проблему - залучення в процес реформ соціальних ресурсів села шляхом розвитку малого підприємництва, фермерства, кооперативів, різних форм трудової самоорганізації сільського населення.



Рис. 2. Економічне середовище функціонування малого підприємництва в регіоні

Особливо важлива роль у формуванні економічного середовища для малого підприємництва належить розвитку структурно-функціональних підсистем підтримки малого бізнесу, що включають функціональні, обслуговуючі та спеціальні інституціонально-інфраструктурні підсистеми (рис. 3).

Розвиток функціональних підсистем передбачає вирішення таких завдань:

- завершення роботи з формування правового поля діяльності суб'єктів малого підприємництва;

- здійснення диференційованої податкової політики щодо сільських підприємців;

- розвиток інфраструктури сприяння діяльності малих підприємств;

- усунення міжгосподарської відособленості малих підприємств та налагодження ефективних кооперативних та інтеграційних зв'язків шляхом формування виробничих, обслуговуючих, заготівельних, сервісних багатофункціональних кооперативів на селі;

- поступове усунення адміністративних бар'єрів, штучно створених на шляху започаткування власного бізнесу та допуску товарів на ринок, заборона необґрунтованих численних перевірок з боку контролюючих органів.

На основі аналізу досвіду країн з розвинутими ринковими відносинами і вітчизняного, набутого в процесі реформування національної економіки, в роботі обґрунтовано основні напрями вдосконалення фінансово-кредитної політики щодо підтримки малого бізнесу. В її основі лежить тріада ключових завдань:

- вдосконалення діяльності банківської системи та розвиток кооперативних банків, які спеціалізуються на фінансуванні малого бізнесу;

- здійснення гнучкої податкової політики щодо діяльності малих підприємств, які функціонують у сфері регіональних економічних пріоритетів, на депресивних територіях, у гірських населених пунктах;

- розвиток небанківського фінансового сектора - кредитних спілок, лізингу, спеціалізованих неприбуткових організацій, які займаються питанням мікрокредитування та наданням фінансової підтримки малому бізнесу.

Рис. 3. Взаємозв'язок інституціонально-функціональних підсистем інфраструктури розвитку і підтримки малого підприємництва

Реалізація зазначених заходів дозволить створити багатоканальну систему обслуговування суб'єктів малого підприємництва та забезпечить стабільну їх діяльність.

Висновки

Розвиток малого підприємництва в Україні та її регіонах, незважаючи на його значну соціальну й економічну ефективність, суттєво відстає від можливостей і потреб економіки. А між тим, як засвідчує досвід індустріально розвинутих країн світу, активна підтримка малого бізнесу може стати вагомим фактором економічного зростання. І хоча за останній період часу з боку уряду здійснювались певні кроки, спрямовані на підтримку підприємницької ініціативи, Україна значно відстає від більшості країн з трансформаційною економікою як за кількісними, так і за якісними параметрами розвитку малого бізнесу.

Дослідження цієї проблеми дало можливість сформулювати низку важливих висновків і пропозицій щодо напрямів формування і розвитку економічного середовища функціонування малого підприємництва на селі:

1. Специфіка аграрного сектора економіки полягає в тому, що сільськогосподарські підприємці мають обмежену можливість контролювати власне виробництво. Погодні умови не підпорядковані сільгоспвиробникам. Паводки, засухи, заморозки можуть привести до низьких врожаїв. Нестабільність аграрного виробництва в сукупності з нееластичним попитом є причиною нестабільності цін на продукцію сільгоспвиробників і їх доходів. Ця обставина суттєво впливає на ефективність малого бізнесу на селі і вимагає постійної уваги до нього з боку державних органів влади.

2. Ефективне функціонування малого підприємництва значною мірою залежить від розвинутості основних інститутів ринку - приватної власності на ресурси, головним з яких в сільському господарстві є земля, свободи підприємництва і вибору, мотивації трудової діяльності з урахуванням особистого інтересу, конкуренції - як корінної властивості ринку, системи ціноутворення, що є координуючим механізмом ринкової організації виробництва і впливає на поведінку підприємців, обмежене втручання держави в господарську діяльність. В сукупності відмічені інститути ринку формують макроекономічне середовище функціонування підприємництва.

3. Під економічним середовищем функціонування малого підприємництва розуміється наявність дієвої інституціональної інфраструктури, системи соціального партнерства влади і бізнесу, ефективної взаємодії громадських об'єднань і інститутів, механізмів фінансово-кредитної підтримки, узаконених норм і правил, що регулюють поведінку господарюючих суб'єктів у процесі господарської діяльності.

4. Аналіз ефективності функціонування малого підприємництва на селі показав, що за видами підприємницької діяльності переважають індивідуально-сімейні господарства - 99,5% від загальної кількості сільгоспвиробників, які виробляють 93,1% сільськогосподарської продукції. Оптовою і роздрібною торгівлею займаються 52,5% малих підприємств, у ресторанному бізнесі - 6,9%, у сфері надання транспортних послуг зосереджено 5,1% малих підприємств. У процесі дослідження виявлено, що основною проблемою сільського підприємництва є необхідність зміни вектора його діяльності в плані підтримки виробничого бізнесу, який забезпечує випуск товарів і надання послуг.

5. Дослідження проблем адаптації етнічних груп, що проживають в сільській місцевості Закарпатської області, до нових соціально-економічних умов показало, що:

а) різні етнічні групи володіють різним адаптаційним потенціалом, що в першу чергу проявляється у схильності до підприємництва. Найвища підприємницька адаптивність виявлена серед осіб румунської національності (коефіцієнт ділової активності 0,81), словаків - 0,58, поляків - 0,57. Другу групу з середнім рівнем підприємницької активності формують німці - 0,50, угорці - 0,48, росіяни - 0,46;

б) етнічні групи розрізняються не тільки за схильністю до підприємництва, але і формами та методами адаптації, поставленими економічними цілями і засобами їх досягнення.

Відмічені особливості вимагають проведення диференційованої соціально-економічної політики в багатонаціональних населених пунктах, в місцях компактного проживання національних меншин. Етноспецифіка схильності до підприємництва повинна знайти відображення в територіальних програмах розвитку і підтримки малого бізнесу.

6. У процесі дослідження виявлено, що пріоритетними сферами розвитку малого бізнесу на селі є туристично-рекреаційна діяльність, відродження традиційних народних промислів та ремесел, сільське господарство, розвиток індустрії сфери послуг. Концентрація інвестиційного потенціалу у цих сферах сприятиме вирішенню основних соціально-економічних завдань - збільшенню виробництва товарів і послуг, росту зайнятості, особливо сільського населення, одержанню стабільних доходів.

7. Аналіз причин, що гальмують розвиток підприємництва на селі, знижують його ефективність, показав, що основними з них є:

- незавершеність і недосконалість законодавчої бази малого бізнесу, яка функціонально повинна бути спрямована на захист прав власності, інтересів підприємців і споживачів;

- відсутність виваженої, довгострокової стратегії держави щодо розвитку і підтримки підприємництва;

- неефективна фінансово-кредитна та податкова політика;

- відсутність ефективної політики з боку органів місцевого самоврядування щодо підтримки малого підприємництва;

- нерозвинутість інституціональної інфраструктури малого підприємництва на базовому рівні господарювання.

8. Одним із основних дестабілізуючих факторів розвитку малих підприємства на селі є неефективна фінансово-кредитна політика щодо їх підтримки, особливо підприємців-початківців. У зв'язку з цим необхідно в кожному районі мати спеціальні банківські установи, в компетенцію яких входило б пільгове кредитування економічно обґрунтованих бізнес-планів малих підприємств, цільове фінансування програм розвитку підприємництва в пріоритетних галузях територіальної економіки, здійснення лізингових операцій, що значною мірою зняло б напругу з матеріально-технічним забезпеченням суб'єктів малого підприємництва, які функціонують у сфері виробничого бізнесу.

9. З метою стимулювання розвитку малих підприємницьких структур, особливо в гірських населених пунктах Закарпатської області, доцільно встановити визначений часовий лаг із нульовим рівнем оподаткування для малих підприємств, які розпочинають свою діяльність. Тривалість визначення тимчасового лагу повинна бути диференційована залежно від виду діяльності, галузі економіки, обсягів виробництва, валових доходів і прибутку, кількості створених робочих місць.

10. Визначальним фактором успішної реалізації ринкових реформ на селі в сучасних умовах економічного розвитку є підвищення соціальної активності сільського населення. Реалізація цієї ключової проблеми може бути досягнута за рахунок включення широких верств населення у сферу підприємницької діяльності. В цьому контексті вкрай важливим є розширення економічної самостійності господарюючих суб'єктів, соціальних свобод, що виражається в наданні права вибору форм господарювання, адекватних інтересам, потребам і можливостям кожної людини.

11. Важливим чинником, що стримує розвиток малого підприємництва на селі, є нерозвинутість ринкової інфраструктури, націленої на обслуговування малого бізнесу. Функціональне та інституціональне формування інфраструктури малого підприємництва зумовлює потребу в розвитку трьох її підсистем: функціональної - це розробка територіальних програм розвитку малого підприємництва, формування регіональної стратегії та прогнозів, аналіз основних тенденцій в розвитку малого бізнесу; обслуговуючої - фінансово-кредитне, наукове, консультативне обслуговування, підготовка та перепідготовка підприємців; спеціальної - нормативно-правове регулювання малого підприємництва, створення регіональних фондів підтримки та асоціацій підприємців, механізмів соціального партнерства, постійний моніторинг підприємницького середовища. Наявність зазначених підсистем забезпечує цілісне економічне середовище функціонування малого бізнесу в регіоні.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії :

1. Регіональні механізми розвитку і підтримки малого підприємництва / В.П. Мікловда, В.І.Варцаба, М.М. Пітюлич. - Ужгород: Карпати, 2005. - 153 с. / Особистий внесок автора: Досліджено зв'язок між етнічною належністю підприємців та їх адаптацією до змін, зумовлених трансформацією економіки.

Статті у фахових наукових виданнях:

2. Варцаба В.І. Економічні трансформації та їх вплив на розвиток малого підприємництва на селі // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія "Економіка". - Вип. 18. - Ужгород, 2005. - С. 126-133.

3. Варцаба В.І., Мікловда В.В. Макроекономічні інструменти розвитку суб'єктів малого підприємництва // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія "Економіка". - Вип. 17. - Ужгород, 2005. - С. 75-80 / Особистий внесок автора: проведено аналіз основних тенденцій розвитку малого підприємництва в сільській місцевості Закарпатської області.

4. Варцаба В.І. Розвиток і підтримка малого бізнесу в регіоні // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія "Економіка". - Вип. 15. - Ужгород, 2005. - С. 75-78.

5. Варцаба В.І., Югас Е.Ф. Сільське підприємництво: демографічний вимір // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Політика демографічного розвитку, сучасний стан та її перспективи в західному регіоні України: Зб. наук. праць. - Вип. 5. - Львів, 2005. - С. 281-287 Особистий внесок автора: здійснено системний аналіз розвитку малого підприємництва в сільській місцевості Закарпатської області.

6. Варцаба В.І. Формування економічного середовища функціонування малого підприємництва на селі // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія "Економіка". - Вип. 19. - Ужгород, 2006. - С. 21-28.

Размещено на Allbest.ru

...