Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

Формування ефективного механізму використання інноваційного потенціалу в промисловості

Побережець Ольга Валеріївна

Актуальність теми. В українській промисловій і науковій сфері поширене твердження, що Україна володіє значним науково-технічним та інноваційним потенціалом, що з ряду причин не реалізується. Однією з причин сформованої ситуації, що склалася в інноваційній сфері, є відсутність достатнього досвіду використання потенціалу в ринкових умовах. Аналіз стану промисловості та галузевої науки, виконаний у даній роботі, дає можливість стверджувати як про наявність інноваційного потенціалу, так й про існування потреби у його використанні, що дозволяє стверджувати про необхідність удосконалення механізмів та інструментів застосування цього потенціалу й актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Розвиток сучасної економіки стає більш залежним від ефективного генерування, розповсюдження та застосування інновацій. Проте однієї з основних теоретичних передумов є той факт, що економічне зростання носить хвилеподібний та циклічний характер - у різних теоріях представлений як довгохвильова динаміка, коливальна динаміка, концепція циклів, концепція криз. Ці проблеми набули широкого висвітлення в працях відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: Амоша О.І., Буркинський Б. В., Геєць В.М., Глазьєв С.Ю., Грузнов І.І., Лапко О.О., Чухно А., Яковець Ю., Яковлєв А.І., Кларк Х., Коваль С., Кондратьєв М., Менш Г., Солоу Р., Твіст Б., Форрестер Дж. та інші. У ході еволюції інноваційні концепції економічного розвитку виробили теоретичне представлення економічних процесів на основі циклічних змін, виявили роль інновацій як джерел зростання і причин порушення економічної рівноваги і сформували основи для прогнозування реальних процесів. З цих позицій введення в теорію і практику поняття “інноваційний потенціал” (ІП) не змінює сутності більшості концепцій (інноваційної теорії Шумпетера Й., теорії нагромадження в капітальному секторі Форрестера Дж., неокласичної теорії макроекономічного зросту Солоу Р., теорії рівноважного зросту Хікса С., теорії ефективного зросту Шарпа У., теорії довгострокового розвитку Глазьєва С., концепції великих циклів Кондратьєва М.).

Отже, сучасний стан інноваційної сфери України свідчить про зростання ролі окремих суб`єктів господарської діяльності. Важливість їхньої орієнтації на інноваційний тип розвитку робить актуальним саме проблему використання їхнього інноваційного потенціалу. Ефективне вирішення цієї проблеми передбачає саме формування адаптованого механізму, який має містити інструменти для ефективного використання інноваційного потенціалу на макро-, мезо- та мікрорівнях, що й зумовило актуальність і вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України і відповідає основним напрямкам наукової діяльності відділу соціально-економічного розвитку приморських регіонів. Наукові дослідження з теми дисертації є складовою частиною тематики: “Наукові основи формування та використання інноваційних технологій у соціально-економічному розвитку регіону” (0101U000707, 2001-2003 рр.), “Стратегія мобілізації і використання соціально-економічного потенціалу регіону” (0104U000578, 2004-2006 рр.). Участь автора в їхньому виконанні полягала в розробці механізму підвищення рівня інноваційного потенціалу промислового комплексу.

Мета та задачі дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методичних підходів до використання інноваційного потенціалу в промисловості, а також формування елементів механізму, що забезпечує ефективне його використання в процесі взаємодії промислових підприємств у межах інфраструктури регіональної економіки.

Відповідно до основної мети дисертації були поставлені та вирішені такі задачі: інноваційний потенціал регіон статистичний

- провести комплексний аналіз питань процесу використання ІП в промисловості;

- узагальнити ряд положень макроекономічних теорій, що дозволяє виявити джерело економічного зростання в промисловості;

- обґрунтувати використання ІП як об'єктивної складової процесу економічного розвитку регіону;

- сформулювати уявлення про структуру процесу використання інноваційного потенціалу у трансформаційній економіці;

- установити принципи формування інноваційно-орієнтованої промислової політики на макро- і мезорівнях;

- проаналізувати вплив розподілу інноваційних результатів на загальний економічний процес;

- сформулювати методичні підходи до інноваційного розвитку підприємства;

- розробити концептуальні підходи та обґрунтувати модель інноваційного розвитку підприємства в сучасних умовах;

- розробити методичне забезпечення процесу використання ІП у промисловому комплексі;

- розробити організаційно-економічний механізм удосконалення інноваційних процесів на основі дослідження процесу формування та використання ІП у промисловості регіону.

Об'єктом дослідження є інноваційні процеси в промисловості України в умовах динаміки ринкових змін вітчизняної економіки.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні аспекти формування ефективного механізму використання інноваційного потенціалу в промисловості на макро-, мезо- і мікрорівнях.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали роботи сучасних вітчизняних і закордонних учених в галузі економічної теорії, регіональної економіки, загальної теорії менеджменту, стратегічного та інноваційного менеджменту, економічного аналізу, фундаментальні положення загальної теорії систем, програмно-цільового планування і управління та інші.

При рішенні конкретних задач використовувалися такі методи та підходи: системний підхід до проблеми дослідження структури процесу використання ІП; методи теоретичного узагальнення і порівняння для розкриття сутності і змісту таких категорій як “інноваційний потенціал”, “організаційна платформа інноваційного розвитку”; методи економічного та статистичного аналізу - при дослідженні інноваційних можливостей промисловості України; статистичної обробки даних, причинно-наслідкового аналізу - при дослідженні динаміки змін вітчизняної промисловості та стану інноваційної сфери; структурний та програмно-цільовий підхід - при розробці моделі інноваційного розвитку підприємств; методи експертних оцінок; SNW-, SWOT- і PEST- аналіз - при оцінці стану промисловості Одеської області.

У процесі дослідження використовувалися матеріали Державного комітету статистики України, експертні оцінки керівників промислових підприємств регіону, законодавчі і нормативні акти Верховної Ради, Кабінету Міністрів України; інноваційні програми регіонів та матеріали, що отримані в ході дослідницької і практичної діяльності з реформування підприємств і участі в національних і міжгалузевих програмах підтримки інноваційного підприємництва.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретичних основ, моделей і методичних підходів до формування ефективного механізму використання інноваційного потенціалу в промисловості регіону. Наукові результати дисертаційного дослідження, що виносяться на захист і характеризують його новизну, полягають у такому:

вперше:

- розроблено концептуальну модель інноваційного розвитку підприємства, яка відображає механізм формування та обґрунтування інноваційних стратегій в процесі динамічного розвитку суб'єкта господарювання;

- запропоновано комплексний підхід до формування механізму використання інноваційного потенціалу на підприємстві на основі забезпечення побудови системи моніторингу інноваційних показників інноваційного потенціалу, оцінки ступеня чутливості до змін, відповідності організаційної структури до інноваційної стратегії, що дозволяє досягнути ефективного використання інноваційного потенціалу в промисловості регіону і дає можливість науково обґрунтовувати формування програм інноваційного розвитку;

удосконалено:

- систематизацію елементів використання інноваційного потенціалу, яка проведена на основі дослідження процесів формування та використання інноваційного потенціалу у взаємозв'язку з державними, галузевими та регіональними програмами розвитку промисловості, та базується на розподілу зазначених елементів на три групи: теоретичні, методологічні та організаційні;

- технологію підтримки діючого механізму використання інноваційного потенціалу в регіоні на основі послідовного використання визначених етапів, що дозволяє комплексно розробляти науково обґрунтовані стратегії інноваційного розвитку промисловості;

набуло подальшого розвитку:

- заходи щодо дослідження інноваційного розвитку підприємства, які визначаються використанням циклічного підходу та розумінням його місця як елемента, що трансформує короткострокові сигнали ринку в довгохвильову динаміку розвитку економіки в цілому; уточнення змісту і сутності категорій “інноваційний потенціал” та “організаційна платформа інноваційного розвитку”;

- методичний підхід до визначення структури і змісту інноваційного процесу як зміни його дискретних станів на підставі поступових стратегічних рішень з урахуваннях динаміки зовнішніх змін.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені концептуальні підходи та методичні основи використання інноваційного потенціалу в промисловості можуть бути застосовані при формуванні промислової політики регіону.

На основі теоретичних досліджень сформована система методів, що дозволила розробити інноваційну стратегію підприємства в залежності від умов використання його інноваційного потенціалу. Про практичне значення отриманих результатів свідчить використання окремих рекомендацій у процесі формування планів розвитку й ухваленні рішення про запуск у виробництво нових виробів у ТОВ “Гідравлік - 2” (акт впровадження № 189 від 18.03.2005 р.), використання пропозицій щодо формування стратегії розвитку підприємства на основі інноваційних змін на ВАТ “ОЗРСВ” (акт № 1225/пс від 12.06.2005 р.).

Розроблений в дисертації проект Програми “Про державну підтримку інноваційної діяльності в Одеській області” прийнято та введено до плану регіональних програм Одеською облдержадміністрацією (довідка № 13/03-334 від 02.02.2006 р.). Результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова при викладанні дисциплін “Економіка підприємства”, “Інноваційний менеджмент” (довідка № 142 від 10.04.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, в якій викладено авторський підхід і особисто отримані теоретичні і прикладні результати в сфері ефективного використання інноваційного потенціалу у вітчизняній промисловості з урахуванням динамічних змін української економіки. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації були розглянуті і схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях: “Стратегия и тактика развития производственно-хозяйственных систем” (м. Гомель, 2003 р.), “Управление развитием социально-экономических систем: глобализация, предпринимательство, устойчивый экономический рост” (м. Донецьк, 2003 р.), “Наука і освіта 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), “Динаміка наукових досліджень 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), “Аграрна наука і освіта XXI століття “ (м. Умань, 2006 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць обсягом 4,8 д.а. (9 у співавторстві). З них: 2 статті у наукових журналах, 8 статей - у збірниках наукових праць, 5 тез доповідей у матеріалах наукових конференцій. Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження загальним обсягом 226 сторінок складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 158 найменувань та 2 додатків на 17 сторінках. Дисертація містить 16 рисунків і 17 таблиць.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження; визначено мету, предмет і об'єкт дослідження; сформовано основні завдання дослідження, наведено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Закономірності використання інноваційного потенціалу у промисловості” проведено аналіз розвитку економічних концепцій про інноваційний потенціал (ІП) як основи теорії використання ІП, виявлено економічну сутність і зміст категорії “інноваційний потенціал”, систематизовано розвиток концепцій ІП як основи стратегічного управління в промисловості, розглянуто особливості використання ІП в регіональній економіці.

На основі проведеного аналізу економічних концепцій щодо визначення сутності інноваційного потенціалу встановлено, що, незважаючи на розходження, у більшості підходів визнається таке: інноваційний потенціал є базисною категорією розвитку економіки і саме використання ІП забезпечує стабільний розвиток промисловості.

Виконане в дисертаційній роботі дослідження дозволило розділити існуючі концепції на три групи: концепції, орієнтовані на якісне визначення потенціалу; концепції, орієнтовані на параметричне визначення потенціалу; концепції, орієнтовані на діагностичне визначення потенціалу для існуючих стратегій.

Розвиток концепцій ІП носить еволюційний характер, тому між ними існують окремі протиріччя. Якісні концепції орієнтовані на введення поняття ІП як конкретного стану економіки або суспільства. Дослідження в сфері науково-технічного потенціалу привели до появи визначення, що містить ключові слова “здатність” і “готовність” здійснення науково-технічної діяльності. При цьому її завдання полягає у формуванні набору показників, які найбільш точно описують склад цього комплексу (параметричний підхід). Важливим висновком у діагностичній концепції є той факт, що інтегральний ІП визначається станом сукупності приватних потенціалів. Діагностична концепція вимагає єдності представлення того чи іншого параметра на всіх рівнях: від підприємства до промисловості в цілому.

Базуючись на описаних підходах запропоновано таке визначення категорії: інноваційний потенціал - це здатність держави, регіону, промислового комплексу або підприємства здійснювати інноваційну діяльність з метою безперервного соціально-економічного розвитку (якісна характеристика) та готовність здійснювати таку діяльність в умовах динамічних ринкових змін (кількісна оцінка ресурсного забезпечення).

У дисертації представлені практичні підходи до виміру потенціалу регіону, а саме:

- дослідження фактів впливу на створення і розвиток організаційного середовища і моделювання стану середовища на основі прогнозування і розрахунку інтегральних показників;

- оцінка очікувань суспільства і соціальних груп його представників. Як правило, найбільш важлива оцінка економічних очікувань, хоча доцільно проводити комплексні дослідження, які оцінюють соціальні та політичні очікування суспільства;

- дослідження динаміки створення, розвитку, реорганізації і ліквідації підприємницьких структур;

- прогнозування розвитку організаційного середовища і використання індексу розвитку як можливого потенціалу даного фактора. Якщо попередні методики використовують сформований стан, то дана методика оцінює саме потенціал - можливість майбутнього розвитку.

Основною теоретичною передумовою, необхідною для формування моделі, є положення економічної теорії, яке стверджує, що використання ІП є обов'язковою умовою розвитку підприємства. Дане твердження дозволяє автору сформулювати таке теоретичне положення: для ефективного використання ІП необхідна ідеалізована модель інноваційного розвитку, яка дозволяє, з одного боку, виявляти тенденції і закономірності інноваційного розвитку, а, з іншого - розробляти рекомендації для забезпечення такого розвитку.

Автором запропоновано основні принципи побудови моделі циклічності розвитку підприємства: джерелом розвитку є інновації; розвиток підприємства носить як хвильовий, так і дискретний (імпульсивний) характер; найкращим параметром зміни є час, як природний вимірник хвильових процесів; як результат діяльності підприємства можна використовувати показники: вартість підприємства - інтегрований показник і рентабельність власного капіталу - як частковий показник. В межах циклічної моделі запропоновано типи інноваційного розвитку: помірний, оптимальний та агресивний (рис. 1).

Виходячи з проведеного дослідження, введено поняття “організаційна платформа інноваційного розвитку” - як комплекс заходів для використання інноваційного потенціалу, при чому організаційні платформи мають відповідати як наявному потенціалу, так і циклу розвитку підприємств. Організаційні платформи для інноваційного розвитку можуть створювати держава (на рівні центральних органів влади і місцевого самоврядування) та окремі підприємства.

У другому розділі “Механізм та елементи використання інноваційного потенціалу в промисловості” проведено дослідження інноваційних можливостей в промисловості України на підставі статистичних даних Держкомстату України, що дозволило виявити фактори, які впливають на інноваційну активність підприємств; досліджено роль інноваційних процесів в регіоні (на прикладі Одеської області); проаналізовано і теоретично узагальнено структуру процесу використання ІП.

Останнім часом спостерігається тенденція стабілізації показників інноваційної діяльності промислових підприємств Одеської області в порівнянні з іншими регіонами України, про що свідчать дані табл. 1.

Таблиця 1. Показники інноваційної діяльності регіонів у загальних обсягах по Україні у 2005 р. (%)

На основі узагальнення результатів дослідження виявлено, що найбільше значення для інноваційно-активних підприємств мають як фактори зовнішнього середовища, так і внутрішній організаційно-економічний механізм використання ІП, що дозволило зробити такі висновки:

- частка інноваційно-активних підприємств недостатня для ефективного зростання промисловості;

- середній вік основних фондів високий, що пояснюється низькими темпами відновлення;

- не більше половини інноваційно-активних підприємств проводять дослідження власними силами, що в сучасних умовах недостатньо;

- на багатьох підприємствах відсутня загальна стратегія розвитку, у тому числі й орієнтована на інноваційну діяльність;

- неприпустимо низька частка витрат на інноваційну діяльність у загальному складі витрат промислових підприємств, що не дозволяє створювати необхідний рівень інноваційного потенціалу підприємства.

Для дослідження стану інноваційних процесів в регіонах України автором запропоновано розподіл регіонів на п'ять груп згідно рівню розвитку, а саме: перша група регіонів з рівнем розвитку вищим за середній, друга - із середнім рівнем розвитку; третя - з рівнем розвитку нижчим за середній, четверта - з низьким рівнем розвитку, п'ята група - з украй низьким рівнем розвитку (в табл. 1 представлено по одному представнику - регіону з кожної групи). За результатами даної методики рейтинг регіонів дозволяє визначити як властивості групи в цілому, так і місце регіону в загальному рейтингу. Для регіонів першої групи характерні високі показники душового ВРП і обсягу інвестицій в основний капітал, фінансової забезпеченості, залучення в зовнішні економічні зв'язки, відносно високої купівельної спроможності населення.

Виконаний у дисертації аналіз, який базується на використанні технології SWOT, виявив, що в промисловості Одеської області склалися негативні тенденції, які впливають на процес використання ІП у регіоні: система організації продаж; співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості; недостатній рівень маркетингу, менеджменту; відсутність інноваційної діяльності як здатності до комерціалізації нових продуктів на ринку. І сильні сторони: підтримка місцевої адміністрації промислових підприємств; наявність конкурентноздатних продуктів на підприємствах регіону; якість персоналу; якість торгових марок; здатність до лідерства перших осіб організацій; прагнення до інноваційних перетворень. Результати аналізу дозволяють визначити напрямки розробки стратегічного розвитку території.

Вивчення питань формування і розвитку інноваційних процесів у промисловості не тільки дозволило виявити закономірності інноваційного розвитку, але й визначило низку його елементів.

Отже перешкоджають ефективному використанню інноваційного потенціалу такі елементи: визначення загроз інноваційного розвитку, питання ідентифікації, процес виміру рівня досягнутого інноваційного потенціалу, визначення апарату комплексного використання інноваційного потенціалу, аналіз ефективності використання ІП, організаційного забезпечення процесу використання ІП, системної діагностики об'єкта. Проведені дослідження дали змогу систематизувати елементи використання інноваційного потенціалу в промисловості (рис. 2).

Для формування цілісної системи уявлень про використання ІП у дисертації проведено дослідження процесу використання ІП.

Процес використання ІП представлено в дисертаційному дослідженні як послідовність таких стадій: вибір періоду дискретизації безперервного економічного процесу; формування уявлень про економічний процес; структурування економічного процесу з виділенням напрямків інноваційного розвитку; вибір технології розробки стратегії з існуючих; формування галузевих, територіальних і цільових уявлень на основі відомих технологій розробки стратегії; здійснення інноваційного процесу по стадіях (послідовних для одного виду потенціалу і паралельних для усього ІП); перехід до нового стану економічного процесу.

У третьому розділі “Удосконалення організаційно-економічного механізму використання інноваційного потенціалу в промисловості” показано необхідність посилення ролі інноваційних програм у межах основних напрямків промислової політики регіону на прикладі Одеської області; обґрунтована необхідність сполучення макроекономічних, соціально-економічних і корпоративних підходів у промисловій політиці на основі погодженості національних і регіональних цілей; сформульовано задачі аналітичної діяльності в регіоні на основі моніторингу ІП; представлено організаційне забезпечення комплексної технології використання ІП в промисловості регіону, яка заснована на прямих та непрямих методах підтримки використання ІП, серед яких виявлено роль організаційних платформ і аутсорсінгу; розроблено метод забезпечення процесу використання ІП на підприємстві - оцінки чутливості суб'єкта господарювання до змін.

Інтеграційні процеси в економіці, вимоги міжнародної конкуренції, а також потреби забезпечення соціальної стійкості в умовах швидкої зміни параметрів промислового розвитку вимагають вироблення обґрунтованих рекомендацій щодо розробки і здійснення інноваційно-орієнтованої промислової політики. У рамках регіональної політики в Україні (що відрізняє її, насамперед, від європейських країн) можливе здійснення як макроекономічного, так і соціально-економічного підходів. Крім того, у регіонах, що мають досить високий рівень розвитку промисловості, можливо використовувати корпоративний підхід.

Організаційними складовими комплексної технології використання ІП в промисловості регіону (на прикладі Одеської області), є заходи, які проведені за розділами (рис. 3):

- організаційно-фінансове та нормативно-правове забезпечення інноваційної програми;

- централізовані маркетингові дослідження основних ринків у регіоні з публікацією в засобах масової інформації;

- комплексні проекти в освітній сфері для підтримки інноваційної діяльності;

- комплексні наукові, науково-технічні, інноваційні, венчурні й інвестиційні проекти в науково-технологічній і соціальній сфері;

- інфраструктурні проекти та заходи щодо розвитку середовища інноваційної діяльності.

Розроблений комплексний підхід до формування механізму використання ІП включає в себе оцінку чутливості підприємства до змін, яка визначається його здатністю до швидкого і ефективного освоєння інновацій. Методика визначення ступеня чутливості підприємства до змін, яка запропонована в дисертації, полягає в такому: аналізуючи вплив факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, визначаємо до якого класу чутливості належить дане підприємство. Для аналізу внутрішніх факторів, які впливають на чутливість підприємств, використовуються анкетні дані. Аналіз зовнішнього середовища проводиться в три етапи: оцінюємо стан і вплив факторів за видами діяльності, регіональних факторів і зовнішнього середовища в цілому. Підсумкова галузева оцінка визначається по формулі:

, (1)

де Rbr - підсумковий рейтинг галузі;

mbr - рейтинг впливу сировини і матеріалів;

tbr - рейтинг впливу нових технологій;

іbr - рейтинг впливу інвестиційної активності;

cbr - рейтинг впливу конкуренції.

На основі спрямованого перебору визначено шість класів чутливості підприємств до змін, а саме: 1 клас - абсолютно чутливі підприємства, 2 клас - високочутливі, 3 клас - чутливі підприємства, 4 клас - низько чутливі, 5 клас - не чутливі, 6 клас - абсолютно не чутливі підприємства.

В дисертаційній роботі розроблено модель трансформації організаційної структури підприємства (ОС), в основі якої є принцип динамічного розвитку, при цьому джерелом змін служить інноваційний потенціал. Трансформація ОС розглянута на основі таких положень: ефективність ОС досягається забезпеченням функцій підприємства та постійним розвитком; будь-які зміни відбуваються як під впливом менеджменту підприємства, так і в результаті взаємодії всіх елементів підприємства; розвиток у кожному стані структури специфічний і вимагає своїх методів забезпечення постійного розвитку; трансформація ОС припускає наявність визначених стабільних умов (відсутність перерозподілу власності при зміні структури, збереження правила розподілу ресурсів для елементів структури).

Запропонована модель проходить визначені етапи розвитку, пов'язані як із властивостями самої структури, так і навколишнього середовища, що дозволило зробити наступні рекомендації з формування ефективної організаційної структури з урахуванням впливу інноваційних процесів:

- ОС нового підприємства повинна бути лінійною або функціональною. Вибір лінійної або функціональної структури визначається особливостями ініціаторів створення підприємства і типом інновації;

- лінійна ОС розвивається за рахунок ефекту масштабу, тому спроба реалізувати в даній структурі ще одну нову ідею призводить або до ліквідації підприємства, або до створенню нового підприємства, що може призвести до дефіциту ресурсів. Отже, підприємство з лінійної ОС має максимально використовувати ІП, закладений в основу діяльності підприємства і визволити ІП до моменту переходу до лінійно-функціональної структури;

- лінійно-функціональна ОС вимагає використання спеціальних підходів для свого розвитку, тому що сама структура є консервативною;

- формування дивізіональних структур не може бути самоціллю, тому що зміна структури, яка заснована не на використанні інноваційного потенціалу призводить тільки до ускладнення структури та збільшенню витрат на її утримання.

- мультипроцесна структура найбільше повно відповідає вимогам теорії ІП, але й вимагає значного часу для формування такої структури.

У роботі обґрунтовано, що відмова від впливу на систему розподілу результатів інноваційної діяльності в країнах з обмеженими ресурсами або в країнах, що відстають від світових лідерів у тій чи іншій сфері промисловості, науки, призводить до значного відставання в зазначених сферах. Нерозуміння положень теорії циклічності і більш пізніх досліджень, призводить до неефективного використання не тільки інноваційного потенціалу, але й необхідних ресурсів. Для здійснення інноваційних проривів необхідно вивільнення визначених ресурсів (праці, капіталу, основних фондів, сировинних ресурсів). З іншого боку, недовикористаний потенціал не дозволяє визволити достатню кількість ресурсів, і не виключає той факт, що залучені ресурси будуть спрямовані на споживання.

Висновки

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо формування ефективного механізму використання інноваційного потенціалу в промисловості на засадах удосконалення дослідження його теоретичних і методичних основ.

Основні висновки теоретичного та науково-прикладного характеру і результати такі:

1. На підставі здійсненого аналізу встановлена взаємозалежність рішень трьох основних проблем: формування теорії використання ІП, розробки підходів до використання ІП і удосконалювання організаційно-економічного механізму використання ІП. Рішення зазначених проблем базувалося на дослідженні джерел і причин економічного зростання, структури процесу використання ІП у промисловості України, при цьому основним джерелом розвитку промисловості регіону є використання ІП шляхом формування інноваційної стратегії підприємств на основі моделі інноваційного розвитку країни.

2. Автором розроблено циклічну модель інноваційного розвитку підприємств, за допомогою якої сформовано механізм розробки та вибору стратегії розвитку суб'єкта господарювання з урахуванням використання ІП. Запропонована модель дозволяє в конкретний момент часу спостерігати виробничі системи на відповідність діючому технологічному укладу.

3. На основі аналізу існуючих концепцій (параметричної, якісної, діагностичної) у роботі здійснено удосконалення категорій: “інноваційний потенціал”, “організаційна платформа інноваційного розвитку”, що доповнило існуючі науково-теоретичні підходи. Інноваційний потенціал представлений як здатність держави, регіону, промислового комплексу або підприємства здійснювати інноваційну діяльність з метою безперервного соціально-економічного розвитку (якісна характеристика) та готовність здійснювати таку діяльність в умовах динамічних ринкових змін (кількісна оцінка ресурсного забезпечення).

4. Проведений в дисертаційній роботі аналіз інноваційної сфери регіону показує необхідність визначення підходів до виміру його потенціалу, у зв'язку з чим запропоновано практичні підходи, які складаються з: моделювання стану середовища на основі прогнозування, оцінки очікувань суспільства, дослідження факторів впливу на розвиток організаційного середовища і т. ін.

5. У роботі проведено системну діагностику інноваційного стану України в цілому та окремих регіонів, в результаті якої була виявлена необхідність оцінки ступеня використання інноваційної привабливості та здійснено розподіл регіонів України на п'ять груп, в залежності від рівня їх розвитку. Одеська область належить до другої групи.

6. Постановка та вирішення питань щодо формування і розвитку інноваційних процесів у вітчизняній промисловості дозволили визначити і систематизувати сутність проблем використання ІП: його ідентифікації та виміру досягнутого рівня, комплексності використання, організаційного забезпечення розподілу за горизонтальними та вертикальними рівнями ієрархії.

7. Автором удосконалено питання щодо структури процесу використання інноваційного потенціалу, який складається з послідовних стадій: вибір періоду дискретизації економічного процесу, його структурування; вибір технології розробки стратегії; системна діагностика; здійснення економічного процесу з урахуванням використання ІП.

8. Розроблені автором моделі (циклічності інноваційного розвитку, трансформації організаційної структури) і методи (оцінки ступеня чутливості підприємства до змін, комплексна технологія використання ІП) є елементами єдиного механізму використання інноваційного потенціалу, що дає змогу для формування інноваційно-орієнтованої промислової політики регіону.

9. Процес підтримки інноваційної діяльності в Одеському регіоні та відповідно повне використання ІП виявили необхідність застосування різноманітних організаційних форм, серед яких найкращими, за думкою автора, є такі: пряма форма підтримки інноваційної діяльності - аутсорсінг, непряма форма - організаційні платформи інноваційного розвитку.

10. У дисертації автором запропоновано комплексну технологію підтримки використання інноваційного потенціалу в регіоні, що враховує вирішення фінансово-економічних, організаційних, кадрових, маркетингових, соціально-економічних, інформаційних та інших проблем використання ІП у промисловості. Результатом реалізації представленої технології є інноваційна інтегрована програма. Комплексна технологія містить у собі: вибір методу впливу на промисловість регіону, організацію моніторингу ІП, формування промислової політики, форм підтримки використання ІП у регіоні. Вона дозволяє надавати передпланову оцінку інноваційним регіональним програмам.

Використання запропонованих методичних підходів дає змогу наповнити впроваджувану сьогодні в економіку України інноваційну модель інструментами її реалізації та підвищити інноваційну сприйнятливість суб`єктів господарювання в умовах динаміки змін вітчизняної ринкової економіки.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Побережец О.В. Использование мирового опыта в управлении инновационной деятельностью на территории Украины // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2006. - Вип. 211, т. II.- С. 307-313.

2. Побережец О.В. Характерные особенности использования лизинга в инновационной деятельности // Экономические инновации. Одесса: ИПРиЭЭИ НАНУ. - 2006. - Вып.24 - С. 37 -44.

3. Побережец О.В. Основные направления государственного регулирования инвестиционной деятельности // Економіка, менеджмент, підприємництво: Зб. наук.пр. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля. - 2006. - Вип. 15. - С. 24 - 31.

4. Побережец О. В. Направление развития реинжиниринга машиностроительного производства // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2005. - Вип. 205, Т.IV - С. 1059-1066.

5. Побережец О. В., Мельник Ю. Н. Особенности организационных форм инновационной деятельности // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - Вип. 193. - С. 1107 - 1114 (Особистий внесок здобувача - представлено класифікацію інноваційних підприємств та виявлено оптимальні організаційні форми).

6. Побережец О. В., Масленников Е. И. Кредитно - инвестиционное обеспечение научных проектов // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004.- Вип. 198. - С. 662 - 668. (Особистий внесок здобувача - виявлено перспективні джерела фінансування інноваційних процесів).

7. Захарченко В. И., Побережец О. В., Ясин Д. М. Комплексная оценка эффективности внедрения инновации // Економіка та держава. - Київ. - 2004. - № 11. - С. 23 - 31. (Особистий внесок здобувача - проведено розрахунки комплексної оцінки інновації).

8. Захарченко В.И., Побережец О.В. Анализ и оценка эффективности инвестиционно - инновационных проектов // Экономические инновации. Одесса: ИПРиЭЭИ НАНУ. - 2003. - Вып. 17.- С. 71 -84. (Особистий внесок здобувача - проведено аналіз ефективності інвестиційно-інноваційного проекту).

9. Побережець О.В. Аналіз факторів, що впливають на рівень цін на насіння соняшника // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. пр. - Одеса: ОДАУ. - 2002. - Вип. 16. - С. 45 - 48.

Тези доповідей

10. Побережець О.В. Економічна парадигма при формуванні інноваційно-ефективної національної економіки // Матеріали VII Міжнародної науково -практичної конференції “Наука і освіта 2004”. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - С.54-56.

11. Побережец О.В., Мельник Ю.Н. Функции инженерно-технической интеллигенции в условиях трансформационной экономики // Матеріали III Міжнародної науково- практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2004”. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - С.14 -17. (Особистий внесок здобувача - виявлено напрямки та функції інженерно-економічної інтелігенції в сучасних умовах).

12. Иванова Т.Г., Побережец О.В. Реструктуризация промышленного производства Причерноморья // Материалы III международной научно-практической конференции “Стратегия и тактика развития производственно-хозяйственных систем”. - Гомель: ГГТУ. - 2003. - С.111 -112. (Особистий внесок здобувача - проведено аналіз напрямку реструктуризації промислових виробництв).

13. Иванищева А. В., Побережец О. В. Государственное регулирование инвестиционной сферы // Материалы IV международной научно-практической конференции “Управление развитием социально-экономических систем: глобализация, предпринимательство, устойчивый экономический рост”. - Донецьк: ДНУ. - 2003. - С. 62 - 64. (Особистий внесок здобувача - проведено аналіз методів державного регулювання інвестиційної сфери).

14. Побережець О.В., Масленніков Є.І. Систематизація проблем використання інноваційного потенціалу в промисловості // Матеріали міжнародної наукової конференції “Аграрна наука і освіта XXI століття”. - Умань: УДАУ. - 2006. - С. 109 - 111 (Особистий внесок здобувача - запропоновано методику систематизації проблем використання інноваційного потенціалу).

Статті в інших виданнях

15. Захарченко В.И., Побережец О.В., Ясин Д.М. Развитие инновационной деятельности и выбор инновационной стратеги предприятия // Інвестиції: практика та досвід. - 2005. № 11. - С. 23-31. (Особистий внесок здобувача - визначено типи інноваційних стратегій).

Размещено на Allbest.ru