Актуальність теми. Житлово-комунальному господарству (ЖКГ) властиві численні особливості, зокрема: життєво важливе значення функціонування галузі, монопольне положення і комплексність роботи її підгалузей, залежність від міського бюджету і т. ін. На жаль, у цей час галузь перебуває в глибокій системній кризі: мізерне фінансування розвитку галузі, відсутність у населення коштів на оплату житлово-комунальних послуг призводять до зростання неплатежів, дебіторської та кредиторської заборгованостей. Для підприємств ЖКГ характерно на сьогоднішній день зниження стимулів до економії ресурсів і поліпшення фінансового становища, тобто пошуку можливих резервів зниження витрат і поліпшення якості послуг, що надаються.

Якщо розглядати управління житловим фондом як систему, що забезпечує здійснення певних функцій, то можна сказати, що така система ще не створена. Зміна структури власності в житловій сфері вимагає нових підходів до управління житловою нерухомістю. Однак на практиці ця система не перетерпіла ніяких змін: не відбулося передачі багатоквартирних будинків і земельних ділянок в управління реальним власникам. Прийняття рішень з приводу утримання і ремонту будинків, як і раніше, перебуває у існуючих структур - державних підприємств або органів місцевого управління. Дотепер зберігається традиційний принцип управління, що діяв в адміністративно-командній системі, коли житлово-експлуатаційні організації здійснюють функції і власників, і управляючих, і експлуатуючих організацій: вони самі собі замовляють, виконують і оплачують роботи (послуги). Це призводить до "непрозорості" фінансових потоків, безконтрольній витраті коштів і необґрунтованому збільшенню витрат на утримання і ремонт житлових будинків. Очевидно, що при такій ситуації не можна розраховувати на приплив інвестиційних ресурсів до цієї сфери.

Все вищевикладене обумовлює необхідність дослідження і пошуку нових шляхів знаходження можливих резервів зниження витрат і поліпшення якості послуг, що надаються у сфері ЖКГ, тобто підвищення його соціально-економічної ефективності, що в ринкових умовах неможливо без активного залучення інноваційних факторів. Це пов'язано з необхідністю створення потужної мережі малих підприємницьких структур, яка може гнучко реагувати на актуальні потреби ринку комунальних послуг та задовольняти потреби населення.

Проблемами дослідження шляхів реформування ЖКГ займались і займаються відомі вітчизняні та закордонні учені: Альшевських А.Г., Безлюдов А.І., Блохнін А., Буркинський Б.В., Бутенко А.І., Гелбрейт Дж., Додатко Т., Костецький Н., Полежаєв Л.К., Райков А., Ромейко В.С., Румянцева Є. Є., Ряховська А.Н., Тагі-Заде Ф.Г., Шалабай Л. Однак багато питань на сучасному етапі залишаються невизначеними.

Недостатнє вивчення цих питань та їх важливість для забезпечення ефективного розвитку економіки зумовили вибір теми дисертаційної роботи та окреслили основні напрямки, внутрішню логіку і структуру наукових досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на базі тематичних планів науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, які виконувались відповідно до Координаційного плану НАН України, згідно з планом держбюджетних тем "Розвиток підприємництва в інфраструктурному секторі економіки" (2002-2004 рр., № держреєстрації 0101U000711) та наукових досліджень Херсонського національного технічного університету за темою "Визначення тенденций та удосконалення механізмів впливу бюджетно-податкової політики на економічний розвиток регіону" (2006-2008 рр., державний реєстраційний номер № 0106U004201). Автором запропоновано новий підхід до розробки стратегії реформування сфери ЖКГ.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в розвитку теоретичних і методичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо підвищення соціально-економічної ефективності житлово-комунального сектора економіки на засадах впровадження інноваційних методів його реформування.

Досягнення зазначеної мети обумовило вирішення таких основних задач:

- дослідити роль житлово-комунального господарства в ринковій економіці;

- дослідити стан розвитку ЖКГ та відносини, що склалися на ринку житлово-комунальних послуг у сучасних умовах;

- визначити перспективи розвитку ЖКГ як матеріально-виробничої основи ринку комунальних послуг;

- розробити новий підхід до дослідження ЖКГ шляхом побудови системи моделей ринків комунальних послуг;

- розробити стратегію реформування ЖКГ на засадах впровадження інноваційних методів;

- обґрунтувати інноваційний механізм реформування тарифної політики підприємств ЖКГ з урахуванням важливості їх соціально-економічної функції, необхідності залучення інвестицій, а також підвищення життєвого рівня населення.

Об'єктом дослідження є інноваційні процеси реформування житлово-комунального господарства України та ринку комунальних послуг.

Предметом дослідження є методи та засоби підвищення соціально-економічної ефективності житлово-комунального сектора економіки на засадах впровадження інноваційних методів його реформування.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є сучасні теорії ринкової економіки, праці провідних учених-економістів України та інших країн, що стосуються проблеми підвищення соціально-економічної ефективності житлово-комунального сектора економіки. Інформаційною базою дослідження стали чинне законодавство України та офіційні статистичні дані, що характеризують результати діяльності ЖКГ. Для вирішення задач дослідження використовувалися принципи діалектичної логіки, єдності логічного і теоретичного, системного аналізу, проблемно-цільовий підхід, методи класифікації, експертних оцінок. З метою забезпечення вірогідності висновків та рекомендацій використані методи порівняльного економічного аналізу при визначенні стану ЖКГ, абстрактного аналізу та експертних оцінок при обґрунтуванні часових та просторових параметрів ринку комунальних послуг. Проблемно-цільовий підхід, експертні оцінки, системний аналіз використані при оцінці умов підвищення соціально-економічної ефективності житлово-комунального сектора економіки на засадах впровадження інноваційних методів його реформування.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі сформульовано такі, найбільш значимі наукові результати, що виносяться на захист.

Вперше:

- запропоновано і реалізовано методичні рекомендації щодо дослідження ЖКГ шляхом побудови системи нових моделей ринків комунальних послуг з відповідним розподілом і аналізом їх за секторним принципом;

- розроблено новий підхід до формування інноваційної стратегії реформування ЖКГ, що полягає у трансформації характеру відносин між субєктами ринків комунальних послуг на засадах впровадження механізму зворотного звязку "споживачі - постачальники комунальних послуг".

Удосконалено:

методичні підходи до формування тарифної політики на ринках комунальних послуг з урахуванням важливості їх соціально-економічної функції, необхідності залучення інвестицій та інновацій, а також платоспроможного попиту населення.

Дістало подальший розвиток:

- концепція підвищення ефективності функціонування підприємств житлово-комунальної сфери на засадах зниження собівартості продукції шляхом впровадження інноваційних методів стратегічного управління витратами;

- концепція формування конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг, що базується на розподілі функцій управління, контролю і організації надання послуг між структурами органів місцевого самоврядування та підприємницькими структурами, які спеціалізуються на наданні житлово-комунальних послуг, на принципах довірчого управління.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації теоретичні положення і практичні рекомендації дають можливість визначити шляхи активізації використання інноваційних методів при реформуванні ЖКГ з метою підвищення його соціально-економічної ефективності. Розроблені рекомендації були використані на ХМКП "Херсонтеплоенерго" (довідка № 2084-01 від 17.10.2006 р.). Розроблені автором рекомендації щодо вдосконалення державної політики у сфері інноваційного розвитку житлово-комунального господарства використані Херсонською облдержадміністрацією при розробці Програми соціально-економічного розвитку в Херсонській області на 2005-2006 рр. (довідка № 58-525-1244/9-06/3 від 16.10.2006 р.) та Херсонською міською радою при підготовці проекту Програми реформування ЖКГ м. Херсона на 2004-2007 рр. (довідка № 431-01 від 05.10.2006 р.). Окремі положення|становища| дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів "Місцеві фінанси", "Фінанси підприємств" в Херсонському національному технічному університеті (довідка від 13.10.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті положення та ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів роботи. Основні положенні результатів дисертаційного дослідження апробовано в доповідях, повідомленнях і були схвалені на декількох національних, галузевих науково-методичних і науково-практичних конференціях. Зокрема, на: міжнародних наукових конференціях "Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (м. Донецьк, 2005 р.), "Теорія та практика державного управління в умовах євроінтеграції" (м. Луцьк, 2006 р.); всеукраїнських наукових конференціях "Проблеми управління". За темою дисертації опубліковано 7 статей у спеціалізованих збірниках наукових праць і 5 - у матеріалах конференцій загальним обсягом 4,1 д. а., з я За темою дисертації опубліковано 7 статей у спеціалізованих збірниках наукових праць і 5 - у матеріалах конференцій загальним обсягом 4,1 д. а., з яких особисто автору належить 2,05 д. а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладений на 199 сторінках, з них 20 таблиць на 27 сторінках, 6 рисунків на 6 сторінках, додаток на 15 стор. Список використаних джерел з 182 найменувань.

Основний зміст роботи

У проведеному дослідженні викладені методичні положення і практичні рекомендації щодо підвищення соціально-економічної ефективності житлово-комунального сектора економіки на засадах впровадження інноваційних методів його реформування.

інноваційний реформування житловий комунальний

У вступі розкрито сутність і стан наукового завдання, обґрунтовано його актуальність, визначено положення наукової новизни, подано теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі "Теоретичні основи розвитку житлово-комунального господарства України у період трансформації економіки" проаналізовано стан ЖКГ в Україні, досліджено формування ринків комунальних послуг та проаналізовано їх економічні моделі.

Аналіз теорії та практики дозволив визначити сутність ЖКГ як економічної системи, що відіграє вирішальну роль у соціально-економічному розвитку держави, яка полягає у відтворенні продукту кінцевого споживання, що задовольняє найважливіші людські потреби. Результати дослідження свідчать, що, не зважаючи на значний вплив ЖКГ на рівень життя населення, розвиток цієї господарської сфери не відповідає потребам громадян та значно відстає від інших галузей економіки: збитки підприємств житлово-комунального господарства за 2005 рік склали майже 1 мільярд гривень. Загальні ж борги (як дебіторські, так і кредиторські) за спожиті житлово-комунальні послуги по країні досягли вже 8,8 мільярда гривень. Тобто 8,8 мільярда гривень винні житлово-комунальному сектору (у тому числі 5 мільярдів гривень - населення) і стільки ж винен він, причому, більше половини - 55 % - постачальникам газу та електроенергії (табл.1).

Таблиця 1

Структура кредиторської заборгованості підприємств ЖКГ (на 1.01.06 р.)

Крім того, якість житлово-комунальних послуг (ЖКП), які отримує населення, дуже низька. Кожний третій житловий будинок вимагає капітального або поточного ремонту. Втрата тепла через погану ізоляцію вікон становить 50% загальних втрат теплової енергії. В аварійних і старих будинках проживає 202,4 тис. чоловік. Більше 10 тис. ліфтів відслугували свій термін і вимагають заміни. В такому стані перебуває чверть всіх очисних споруджень і кожна п'ята насосна станція. В аварійному стані перебувають 35% водогінних мереж і 31% каналізаційних. У сумі тільки по цих позиціях необхідно терміново замінити більше 47 тис. кілометрів труб. Більше половини міст із населенням, що перевищує 100 тис. чоловік, одержують питну воду за графіком. У деяких областях вона взагалі не відповідає вимогам державних стандартів, а через технічний стан труб відбувається її повторне забруднення після очищення.

Ми вважаємо, що причиною відставання розвитку ЖКГ є повне ігнорування ринкових принципів і відносин як усією системою, так і окремими її складовими. Це також стосується і проблеми реформування ЖКГ. Отже, головною проблемою реформування і подальшого розвитку ЖКГ ми вважаємо переведення ЖКГ на ринкові принципи господарювання та впровадження ринкових відносин. Для цього нами розроблено ланцюгову модель відтворювального процесу на ринку комунальних послуг (рис. 1).

Рис. 1. Структура ринку житлово-комунальних послуг.

Ми вважаємо, що для впровадження ринкових відносин у сферу виробництва та надання ЖКП потрібно, перш за все, чітко уявити весь економічний механізм виробництва, трансформування та надання ЖКП, тобто весь відтворювальний процес, що відбувається в галузі. Необхідно також чітко змоделювати цей процес з наданням йому ринкових рис, визначити ЖКП як товар, а також усі характеристики ринку, на якому обертається цей товар, і, крім того, визначити характер відносин як між виробниками ЖКП по вертикалі та горизонталі, так і між виробниками та споживачами. Диференціація цього процесу за етапами утворення, трансформації та споживання споживчої вартості послуги дозволяє представити ринок відповідного конкретного товару (послуги) у вигляді графічної моделі (див. рис. 1). Якщо виходити з визначення ринку як сфери обертання і створення товару, його обслуговування, транспортування до споживача, а також сам процес споживання, то на ринку комунальної сфери як товар виступають житлово-комунальні послуги. У першому секторі виробляється проміжний товар, що є носієм споживчої вартості послуги (вода, газ, пар, електрична енергія тощо). У другому секторі виробляється безпосередньо послуга, тобто її споживча вартість: питна вода, теплоносій відповідної температури, газ відповідного тиску. Третій сектор виконує специфічну для ринку житлово-комунальних послуг транспортну послугу, яка полягає у транспортуванні товару, як споживчої вартості відповідної послуги, за допомогою відповідних мереж (зокрема, трубопроводів) безпосередньо до споживача. При цьому товару, щоб послуга відповідала встановленим вимогам, додаються певні характеристики: тиск, температура, тощо. Отже, крім транспортування, структури третього сектора, шляхом утримання мереж у відповідному стані тощо, приймають участь у забезпеченні споживчої якості житлово-комунальних послуг. Найчутливіший до споживчої якості послуг четвертий сектор - безпосереднього споживання. Реалізація такої ринкової моделі дозволить впровадити ринкові відносини у систему функціонування ЖКГ та його структурних підрозділів і перевести стратегію реформування галузі на ринкові рейки.

У другому розділі "Аналіз ринків комунальних послуг і перспективи їх становлення" наведено аналіз стану і перспектив розвитку ЖКГ як матеріальної виробничої основи у системі ринку комунальних послуг (РКП). Дослідження автора базувались на двох методичних підходах: традиційному, що передбачав уявлення ЖКГ як сукупності окремих господарств, що спеціалізуються на наданні ЖКП, та суто авторському, що базується на уявленні системи виробництва, надання та відтворення ЖКП як системи соціально-економічних відносин. Результати аналізу, виконаного на основі першого підходу, не відрізняються від загальновідомих даних, оприлюднених в багатьох виданнях, що фіксують жалюгідний стан ЖКГ і необхідність його реформування. Однак, ми прийшли до висновку, що, спираючись тільки на традиційний економічний аналіз підприємств ЖКГ (аналіз рентабельності та шляхів підвищення ефективності за рахунок збільшення тарифів), неможливо провести структурне реформування ЖКГ з урахуванням його соціально-економічних наслідків. Другий підхід до аналізу, виконаний за авторською методикою, передбачав, перш за все, визначення соціальних і ринкових принципів, за якими мають встановлюватися відносини між споживачами та постачальниками ЖКП. Автором, у ході виконаних досліджень, визначено такі принципи, а саме:

1) пріоритетність потреб і гарантія захисту прав споживачів ЖКП;

2) стабільність правил встановлення договірних відносин між споживачами і постачальниками ЖКП та їх правова закріпленість;

3) відповідність якості та обсягів надання ЖКП їх вартості;

4) відповідність вартості наданих ЖКП платоспроможному попиту всіх верств населення.

В цілому система відносин, у які вступають споживач і постачальник на ринку комунальних послуг, може бути представлена схемою (рис.2).

Рис. 2. Система соціально-економічних відносин між споживачами та постачальниками ЖКП.

Відповідно визначеним принципам, відносини, в які вступають споживач і постачальник ЖКП, мають відповідати певним характеристикам, а саме:

– наявність угоди, що юридично регламентує відносини між споживачем і постачальником ЖКП, і має обов'язково включати права,

– обов'язки та відповідальність обох сторін за ненадання чи неякісне надання ЖКП;

– якість і обсяг ЖКП і регламент їх надання постачальником мають завжди відповідати нормам комфортного мешкання населення, незалежно від їх соціального стану;

– вартість ЖКП (тариф) має відповідати якості її надання, а їх сумарна вартість - платоспроможному попиту населення;

– механізм оплати ЖКП має відповідати принципу зворотного зв'язку, тобто бути зручним саме для споживача, а також передбачати оплату тільки за фактично надану якісну послугу.

Згідно вищевикладеному нами проведено аналіз наявності таких ринкових відносин у ЖКГ деяких міст України, результат якого наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Аналіз відносин між споживачами та постачальниками ЖКП

Результати аналізу свідчать, що більшість ринкових ознак, які мають позитивно характеризувати відносини у сфері ЖКП зазначених міст, відсутні, що, на нашу думку, і спричинило невдачі реформування ЖКГ України. Це також підтверджує аналіз тарифної політики, який показав, що вона базується на застарілому методі відшкодування витрат і що при розрахунку тарифів продовжують виходити з фактичних витрат підприємств, які надають ЖКП, і які, природно, постійно зростають, що, в свою чергу, призводить до зростання тарифів. Тому така застаріла методика формування тарифів не містить у собі механізму, стримуючого зростання цін.

У третьому розділі "Інноваційні напрямки реформування житлово-комунального господарства" наведено методичні підходи до інноваційного розвитку ЖКГ, визначено шляхи створення конкурентного середовища в сфері ЖКГ, а також напрямки оптимізації тарифної політики шляхом впровадження сучасних методів управління витратами.

Аналіз досвіду реформування ЖКГ як за кордоном, так і в різних містах України показав, що відсутність інноваційного підходу до реформування, який полягає у впровадженні ринкових відносин і методів господарювання та управління, а саме: відносин власності, методів організації, управління, обліку, контролю та відповідальності, тільки шкодить як самому ЖКГ, так і населенню.

При розробці стратегії реформування ЖКГ має бути вирішено головне питання: залишити підприємства ЖКГ у комунальній власності, коли весь тягар їх фінансового забезпечення лягає на місцеві бюджети, або передати (різними шляхами) підприємницьким структурам, які є більш ефективними управлінцями. При цьому нами доведено, що для впровадження ринкових відносин у сфері ЖКГ необхідно зосередити у таких напрямках: вдосконалення системи управління відносинами на ринку ЖКП шляхом організації жорсткого контролю за діяльністю підприємств, що надають ЖКП, для чого функції замовника, постачальника та власника, які сьогодні зосереджені в одній структурі, мають бути розподілені між трьома субєктами. Тобто функція власника (балансоутримувача) залишається за місцевими органами влади, функція замовника має належати споживачам ЖКП, а функція постачання ЖКП має передаватися підприємницьким структурам, наприклад, управляючим компаніям (рис.3). Така схема управління дозволяє реалізувати механізм зворотного звязку між споживачами та постачальниками ЖКП, який, в свою чергу, дає можливість впливати на якість ЖКП та підвищувати соціально-економічну ефективність функціонування ЖКГ в цілому. Крім того, впровадження такої схеми управління, яка має реалізовуватися лише на конкурсній основі, дозволяє створити конкурентне середовище на ринку житлово-комунальних послуг. Природно, що контроль діяльності цих структур з боку місцевих органів влади не має обмежуватися проведенням тендерів, він повинен бути постійним, і особливо (з огляду на важливість цієї соціальної сфери) у частині тарифної політики. Причому, не тільки в питаннях затвердження тарифів, але й контролю правильності їх застосування, регулювання, економії витрат з метою пошуку резервів їх зниження. Проведення комунальної реформи не повинно супроводжуватися зростанням тарифів. У противному випадку губиться зміст самої реформи. Покладатися тільки на бюджетні ресурси (державні й місцеві) у найближчому майбутньому (4-5 років) також мало перспективно. Отже, вирішення питань комунальної реформи, при обмежувальних умовах - стабільності (а в перспективі, і зниження) тарифів, може бути здійснено тільки інноваційним шляхом.

Ґрунтуючись на вищевикладеному, ми пропонуємо концептуально, випереджаючи комунальну реформу, зафіксувати тарифи на комунальні послуги, встановити мораторій на їх підвищення та з цієї стартової позиції проводити всі реформістські починання. Тому в тарифній політиці величезне значення має пошук резервів економії витрат, що здійснюються підприємствами, які виробляють комунальні послуги, і лежать в основі розрахунку тарифів. Найбільш ефективним у діяльності підприємств, що виробляють комунальні послуги, може виявитися застосування сучасних методів організації й управління. Зокрема, нами рекомендується до освоєння комунальними підприємствами, у частині формування витратної частини тарифів, застосовувати методи "стратегічного управління витратами". Як показує досвід, в умовах ринкової економіки застосування таких сучасних стратегій дозволяє ефективно працювати й перемагати в конкурентній боротьбі. Застосування системи таргет-костінг є сьогодні одним з найбільш перспективних шляхів вирішення цього завдання.

Рис.3. Система управління ринком житлово-комунальних послуг.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке виявляється у підвищенні соціально-економічної ефективності житлово-комунального сектора економіки на засадах впровадження інноваційних методів його реформування. Результати дослідження дозволили автору сформулювати такі висновки і рекомендації:

1. Проведене дослідження дозволило установити, що ведення ринкових відносин і наближення до ринкових принципів господарювання ЖКГ можливе за допомогою впровадження таких заходів: створення великих спеціалізованих компаній, які можуть надавати послуги на ринках природних монополій (наприклад, водопостачання, водовідведення, теплопостачання), що відповідає загальноприйнятим підходам світової практики. Такий підхід дозволяє сконцентрувати ресурси та залучати значні інвестиції у розвиток відповідних структур, технічних систем, мереж і взагалі ринку, з подальшим підвищенням якості послуг; передача в оренду або концесію великим компаніям існуючих комунальних підприємств, що надають ЖКП, на відповідних умовах при жорсткому контролі з боку держави та місцевих органів влади. Така передача має відбуватися лише на конкурсній основі; значне зниження барєрів для входження на ринки комунальних послуг підприємницьких структур, для чого необхідно: визначити перелік видів діяльності на ринку ЖКП, які можуть бути визнані як "соціальне підприємництво"; встановити пільги (у тому числі податкові) для підприємницьких структур, що займаються цими видами діяльності, та законодавчо закріпити їх; встановити безкоштовне ліцензування діяльності підприємницьких структур, що працюють на ринку комунальних послуг; законодавчо підсилити права споживачів ЖКП та розробити механізми їх юридичного й економічного захисту. Відповідно нормативні акти мають передбачати механізми захисту прав споживачів щодо несплати за ненадані або надані неякісно ЖКП.

2. В дисертації доведено, що в сучасних умовах підприємства, що надають послуги з газо-, тепло- та водопостачання, мають можливості, зменшуючи їх обсяги, формально дотримуватись установлених рівнів тарифів, у той же час збільшуючи їх у схованому вигляді, зокрема, за рахунок: зниження кількості та якості послуг, що надаються за тарифами для повних нормативних і наднормативних показників; збільшення власних витрат шляхом включення до собівартості витрат на позапланові ремонти, понаднормативних витрат, невиправданих транспортних витрат тощо.

3. Відсутність комплексного підходу до впровадження ринкових відносин у ЖКГ, недосконалість нормативно-правової бази, непослідовність у прийнятті рішень і відсутність інституційних перетворень призвели до руйнування і кризового стану галузі. Фактично вся реформа ЖКГ звелась тільки до підвищення цін на ЖКП, а інші перетворення мали косметичний характер і практичне не вплинули на сутність господарських відносин і не змінили адміністративного характеру господарського механізму, який і раніше був малоефективним, а в умовах переходу до ринкових відносин виявився абсолютно невідповідним економічному середовищу, що змінилося. В результаті відбулося помітне погіршення рівня вітчизняного ЖКГ і умов надання ЖКП.

4. На підставі аналізу в дисертації доведено, що економіка експлуатації й обслуговування житлового фонду, як і сфери інших комунальних послуг, у сучасних умовах зіштовхується з необхідністю вирішення двох проблем. Перша - для забезпечення гідних умов проживання громадян - надання населенню якісних послуг, у нашому конкретному випадку - якісне й своєчасне обслуговування житлового фонду, включаючи весь необхідний спектр виконання робіт. Друга - з огляду на особливості сучасного історичного періоду становлення й розвитку нашої держави й суспільства, що характеризується нестабільною соціально-політичною ситуацією й низьким економічним рівнем (особливо, низьким платоспроможним попитом населення) - забезпечити ефективне (рентабельне) функціонування обслуговуючих підприємств, по можливості не збільшуючи вартість послуг, що надаються, а виходить, і розмір оплати їх населенням.

5. Як показали дослідження, залучення підприємницьких структур на ринки послуг з обслуговування й утримання житлових будинків в Україні гальмується багатьма факторами, основними з яких є такі: практична відсутність стимулювання недержавних підприємств з боку місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування; відсутність зацікавленості у впровадженні конкурсного порядку відбору суб'єктів надання ЖКП із числа підприємств різних форм власності; об'єднання в житлово-експлуатаційних організаціях повноважень замовника ЖКП і функцій підрядної організації; низька платоспроможність населення, що не може в повному обсязі оплачувати ЖКП; застарілий житловий фонд тощо.

8. У межах існуючої системи ціноутворення не вирішені методичні питання формування тарифів: об'єктивні й суб'єктивні умови, які можуть ініціювати процес розгляду тарифів; порядок розгляду тарифів; необхідний і достатній обсяг інформації. Основними недоліками існуючих процедур є: відсутність формалізації цілей регулювання, закритість процедури затвердження тарифів для багатьох зацікавлених сторін; відсутність терміну дії тарифу, що створює ситуацію економічної невизначеності, як для підприємств, так і для споживачів; відсутність "прозорості" при затвердженні тарифів.

9. В дисертаційному дослідженні доведено, що існуюча система ціноутворення, заснована на витратних принципах формування тарифів і обмеженні рентабельності підприємств-постачальників послуг, не зацікавлює комунальні підприємства в зниженні витрат. Витратний метод формування тарифів не створює стимулів для комунальних підприємств до підвищення ефективності діяльності, тому що зниження витрат призводить до зниження тарифу, у той час як зростання витрат компенсується зростанням тарифу. Якщо прибуток, що включається до тарифу, розраховується шляхом множення витрат на нормативний відсоток рентабельності, то зниження витрат означає зниження абсолютної величини прибутку комунального підприємства. Як наслідок, такий підхід веде до зацікавленості підприємства в зростанні, а не в зниженні витрат. При цьому існуюча система ціноутворення робить практично неможливим залучення інвестиційних ресурсів для розвитку галузі.

10. Для підвищення ефективності функціонування підприємств житлово-комунальної сфери на засадах зниження собівартості продукції доцільно впровадити інноваційну систему таргет-костинг, яка, на відміну від традиційних способів ціноутворення, передбачає розрахунок собівартості продукту або послуги, виходячи з попередньо встановленої ціни реалізації. Ця ціна на ринках визначається за допомогою маркетингових досліджень, а на регульованому ринку встановлюється відповідним уповноваженим органом управління, тобто фактично є відомою ринковою ціною продукту або послуги. Для визначення цільової собівартості товару (послуги) величина прибутку, що хоче одержати виробляюча фірма, віднімається від вихідної ринкової ціни.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Thesis for a scientific degree of the candidate in economic sciences in speciality 08.02.02 - Economics and management of scientific and technological progress. - Institute of market problems and economical-ecological researches of the NAS of Ukraine, Odessa, 2007.

The new approach to formation of policy of reforming HMS, consisting in transformation of nature of attitudes between the subjects of the markets of public utilities is designed on the basis of an intrusion of feedback mechanism "customers - sires of public utilities". The methodical approaches to formation of tariff policy in the markets of public utilities with allowance for relevance's of their social and economic function, necessity of engaging of the investments, and also rise in living standards of the population are advanced.

The concept of increase of efficiency of operation of firms of a housing-municipal orb has gained further development on the basis of cost reduction of production by an intrusion innovation's of methods of strategic cost management. The concept of formation of competitive medium in the markets of housing-public utilities has gained further development, which one envisions distribution of control functions, control and granting of services between institutions of local government and managing frames specializing on granting of housing-public utilities, on principles of confidence control.

Keywords: efficiency, innovation, housing-municipal services, gear, competitive medium, markets of services.

Размещено на Allbest.ru