У вступі обґрунтовано актуальність, задачі дослідження, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі "Теоретичні та концептуальні основи управління розвитком підприємств в умовах глобалізації економіки" досліджено вітчизняну регіональну економічну політику як фактор розвитку територіальних господарських комплексів, проведено аналіз концепцій і методів організаційного забезпечення розвитку підприємств будівельної індустрії в сучасних умовах господарювання.

Розвиток підприємств багато в чому визначається загальнонаціональними і світовими тенденціями, факторами розвитку. У ході дослідження показано, що важливим є їх врахування місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, галузевими, корпоративними органами управління у процесі керування розвитком підприємства. Визначено мету, напрямки розвитку підприємств будівельної індустрії.

Показано, що особливістю сучасних трансформаційних перетворень у вітчизняній економіці є те, що вони відбуваються в умовах глобалізації світової і регіоналізації національної економік. Процес регіоналізації економіки на рівні адміністративно-територіальних одиниць може розглядатися як об'єктивно необхідний в умовах глобалізації національної економіки спосіб гарантування безпечного розвитку територіального господарського комплексу і його складових - підприємств, організацій та їх об'єднань.

У результаті аналізу особливостей управління підприємствами різних форм власності в сучасних умовах зроблено висновок, що об'єктом управління, сферою впливу на ринкових засадах державних органів управління і органів місцевого самоврядування у процесі управління ними галузевим розвитком є галузь як сфера взаємовідносин споріднених підприємств і організацій, об'єднаних однією або декількома групами продуктів - товарів, робіт, послуг. Зазначене поняття галузі та способів управління розвитком підприємств є базисом для формування методичної основи, визначення принципів, пріоритетів, цілей і стратегій розвитку.

Сучасний стан економіки країни, регіонів, галузей, окремих підприємств підтверджує, що найбільш прийнятною стратегією їх подальшого розвитку є інноваційний напрямок.

Модель інноваційного розвитку підприємств будівельної індустрії регіону базується на якісно новій концепції і таких методологічних принципах:

Визначення продуктових пріоритетів територіально-галузевого інноваційного розвитку;

визначення об'єднання підприємств, галузевого господарського комплексу як територіальної цілісності, яка функціонує в умовах глобалізації економіки і міжрегіональних економічних зв'язків;

координація діяльності галузевих територіальних утворень - кластерів;

об'єднання зусиль підприємств територіального комплексу на засадах партнерства, координації господарської й науково-технічної діяльності;

визначення відносної самостійності економічних інтересів підприємств-учасників кластерного об'єднання;

державна цільова підтримка суспільно значимих пріоритетів розвитку підприємства і управління стохастичними, невизначеними процесами розвитку ринковими економічними методами.

З урахуванням специфіки поточного розвитку підприємств будівельної індустрії, визначені загальні умови і напрямки забезпечення розвитку підприємств, характерні для глобалізації економіки (рис.1).

Рис. 1. Схема забезпечення розвитку підприємств будівельної індустрії.

Серед факторів розвитку підприємств будівельної індустрії особливе місце належить кластеризації як одній з найбільш ефективних у ринкових умовах господарювання форм організації їх розвитку. Вона є проявом тенденції регіоналізації всередині адміністративно-територіальної одиниці (регіону) і відповідає за своїми сутністю, принципами, методами, умовами організації усім характерним особливостям процесу регіоналізації. Кластер виконує функцію захисту безпечного розвитку підприємств-учасників від негативних проявів глобалізації, недобросовісної конкуренції на міжрегіональному і регіональному ринках. Він може бути організаційною формою інноваційного розвитку підприємств будівельної індустрії регіону, де переважають малі та середні підприємства, в більшості не спроможні до самостійної реалізації такого напряму розвитку.

У другому розділі розглянуті економетричні та економіко-математичні методи прогнозування обсягів виробництва та споживання продукції будівельних матеріалів. Наведена спеціальна методика розрахунків прогнозів на основі отриманих залежностей обсягів виробництва продукції будівельної індустрії від головних факторів: інвестицій, кількості зайнятого населення та обсягів будівельних робіт. Оскільки розвиток виробництва будівельних матеріалів проводиться через кластери підприємств будівельної індустрії, то наведені економіко-математичні моделі оптимізації розвитку і розміщення виробництв будівельних матеріалів є важливими.

У третьому розділі "Аналіз ресурсного забезпечення і прогнозування розвитку підприємств промисловості будівельних матеріалів" проведено дослідження стану і умов розвитку підприємств будівельної індустрії в Україні та Херсонській області шляхом аналізу їх виробничого, науково-технічного, фінансового, кадрового потенціалу та сировинної ресурсної бази такого розвитку.

Встановлено, що в області постійно відчувається дефіцит будівельних матеріалів, скла віконного, арматури, труб тощо. Причинами незбалансованого забезпечення матеріалами виконавців будівельних робіт було недостатнє використання потужностей та застаріле технологічне устаткування підприємств будівельної індустрії. Також слід зазначити, що Херсонщина відноситься до областей з низькою ефективністю використання загального природно-ресурсного потенціалу. Не є винятком і ефективність використання мінерально-сировинних будівельних ресурсів.

В ході дослідження наголошено, що сучасна вітчизняна і зарубіжна практика будівництва вказує на загальну характерну особливість його розвитку, яка полягає у використанні новітніх проектів і застосуванні нових будівельних матеріалів, конструкцій, технологій будівництва. Науково-технічні, технологічні інновації є передумовою конкурентоспроможності підприємств будівельної індустрії. Водночас статистика свідчить про постійне зменшення кількості інноваційно активних підприємств Херсонщини. Для будівельних підприємств області необхідними є принципово нові підходи до управління інноваційною діяльністю працівників. Аналіз діяльності загального фінансового стану і можливостей ресурсного забезпечення підприємств галузі свідчить про реальні економічні передумови для реалізації цього напрямку розвитку. Загальнодержавний і регіональний будівельні ринки в умовах відкритості економіки, глобалізаційних процесів, мобільності підприємницьких структур повинні орієнтуватися також на тенденції розвитку європейського ринку.

Темпи розвитку будівельної галузі відображають темпи розвитку промисловості, економіки країни, регіону взагалі. Ця закономірність може бути використана для формування методологічних підходів до прогнозування розвитку підприємств будівельної індустрії регіону.

Основою для формування регіональної інвестиційної політики, прогнозування розвитку будівництва, підприємств будівельної індустрії е прогноз соціально-економічного розвитку території. З урахуванням виявлених методологічних особливостей прогнозування розвитку регіонального будівельного комплексу, які полягають у випереджаючій взаємозалежності динаміки розвитку будівельної галузі і динаміки розвитку господарського комплексу регіону в цілому та напрямків розвитку економіки Херсонської області до 2011 року під час дослідження було розроблено прогноз розвитку місцевого будівельного комплексу, у тому числі підприємств будівельної індустрії, який наводиться у табл. 1.

Прогнозування розвитку місцевого будівельного комплексу здійснювалося з урахуванням прогнозів збільшення обсягів виробництва у промисловості та в агропромисловому комплексі області.

Спеціальними розрахунками на підставі даних за попередні роки було встановлено високу взаємозалежність обсягів будівництва і обсягів промислової продукції (коефіцієнт кореляції = 0,91).

У зв'язку з низьким показником залежності від обсягів агропромислового комплексу області (коефіцієнт кореляції = 0,42) у подальших прогнозних розрахунках враховувалися тільки дані щодо майбутнього розвитку промисловості, які, виходячи з "оптимістично-необхідного" варіанта прогнозу розвитку області, передбачають щорічні темпи зростання обсягів промислової продукції на рівні 9,5%.

Таблиця 1

Прогноз розвитку будівельного комплексу Херсонської області на 2006-2011 роки

Структурно-факторний регіональний аналіз показує, що у локальних центрах будівельної галузі Херсонської області - Херсонському, Каховському і Генічеському регіонах існують можливості для впровадження кластерної моделі інтеграції будівельних організацій, підприємств будівельної індустрії, обслуговуючої їх інфраструктури і забезпечення на цій основі динамічного розвитку будівництва в області.

Різноманітність цілей, мотивів, причин інтеграції, широка диференціація у рівнях деталізації угод щодо об'єднання підприємств вказують на складність розрахунків його ефективності. Принциповим тут має бути розуміння синергетичного ефекту, який пов'язаний із фактом об'єднання зусиль підприємств і завжди є більшим ніж проста арифметична сума ефектів, досягнутих кожним із учасників об'єднання. В роботі наводиться методика розрахунку ефекту об'єднання.

У четвертому розділі "Удосконалення механізму управління розвитком підприємств будівельної індустрії" обґрунтовано модель системи управління розвитком господарського комплексу, шляхів формування механізму забезпечення інноваційного розвитку підприємств будівельної індустрії і впливу стратегії розвитку їх інтеграційних об'єднань на ефективність роботи.

Для побудови економіко-математичної моделі управління розвитком підприємств використані математичні інструменти якісних характеристик управлінських рішень, а саме їх маневреності, еластичності, напруженості, надійності та актуальності. Вхідні і вихідні характеристики процесу управління виробничо-господарським комплексом представлені на рис. 2.

Рис. 2. Схема процесу управління виробничо-господарською діяльністю кластера

Вхідними даними мають бути економічні та організаційні параметри, які будуть обумовлювати виробничо-господарську діяльність кластера. До організаційних параметрів слід віднести:

рівень інформативності щодо ринків збуту і постачання (І);

доступ кожного члена кластера до новітніх технологій, впроваджених у будь-кого з членів об'єднання (Т);

спеціалізація у виробництві унікальних товарів чи послуг (С);

конкурентоспроможність за рахунок завоювання ринків збуту, горизонтальних зв'язків і вертикальної інтеграції (К).

До економічних параметрів, які будуть обумовлювати результати виробничо-господарської діяльності кластера, належать:

збільшення обсягів виробництва, розширення асортименту товарів і послуг (О);

зниження вартості кінцевої продукції за рахунок зменшення собівартості (В);

повне використання виробничих потужностей у зв'язку з багатомасштабною діяльністю кластерів, що збільшує фондовіддачу основних фондів (Ф);

посилення маркетингової служби і дистрибуторської мережі (М).

Вихідним параметром виробничо-господарської діяльності кластера, як і всіх підприємств, що входять до його складу, вважаємо дохід (Д). Його можна розглядати як функцію перерахованих вище вхідних параметрів, тобто:

Д = f (І; Т; С; К; О; В; Ф; М) (1)

Для того, щоб знайти аналітичну залежність доходу кластера від усіх вхідних параметрів, необхідно вирішити систему диференційних рівнянь залежності доходу від кожного параметра, який входить в інтегральне рівняння: Д = f (І); Д = f (Т) і т.д. Рішення будь-якою структурною одиницею господарського комплексу приймається на підставі оптимізаційної моделі загального вигляду:

f (x) > opt, (2)

g_k (x) ? P_k, k Є K, (3)

h_і (x) ? Si, i Є I, (4)

де: f (х) - критерій оптимізації планового рішення х;

g_k (х) - функція випуску k-го продукту;

h_{і (}х) - затрати і-го ресурсу в залежності від рішення, що приймається;

h_{і (}х) К - номенклатура продуктів (вихідних показників структурної одиниці);

h_{і (}х) I - номенклатура ресурсів, що витрачаються (вхідних параметрів);

h_і (х) Р_k - завдання (попит) на k-ту продукцію даної структурної одиниці;

h_{і (}х) S_i - планове (договірне) забезпечення і-тим ресурсом.

Зазначені економіко-математичні методи дозволяють забезпечити високий рівень надійності оцінки варіантів стратегій ведення бізнесу підприємств будівельної індустрії на перспективу. Із застосуванням цих методів проведена оцінка можливостей стратегії створення і розвитку будівельного кластера "Каховський", яка дозволяє зробити такі висновки:

оцінка сильних та слабких сторін кластера свідчить про перевищення вагомості сильних сторін (4,65) більш як у 5 разів над вагомістю його слабких сторін (0,85);

за оптимістичним прогнозом сукупна оцінка привабливості кластера становить 5,86 балів, а за песимістичними - 3,86, що свідчить про невисоку інвестиційну привабливість підприємств кластера;

оцінка конкурентних переваг кластера свідчить, що найбільшою є загроза з боку конкурентів, які знаходяться у Херсонському регіоні області (СКх = 5,53; СЛКх = 0,85), найменшою - загроза з боку підприємств-конкурентів, розташованих у Генічеському регіоні (СКг = 2,57; СЛКг = 1,77);

аналіз конкурентних переваг кластера свідчить, що найбільш прийнятною стратегією його розвитку є "стратегія збирання урожаю" із загальною привабливістю 12,6 балів, загальною загрозою 8,11 балів і перевагою у 4,49 балів.

Для цілей управління фінансами галузевого об'єднання запропоновано визначення фінансових ресурсів галузевого об'єднання як сукупності фінансових фондів, які беруть участь у забезпечені діяльності суб'єктів структурних одиниць об'єднання, суми фінансових ресурсів суб'єктів господарювання, об'єднаних за галузевою ознакою, та коштів централізованих фондів об'єднання.

З метою аналізу фінансового розвитку галузевого об'єднання за окремими напрямками пропонується застосовувати спеціальні показники. Наприклад, для аналізу фінансового забезпечення інноваційного розвитку об'єднання можна застосовувати показник інноваційної спрямованості інвестицій у підприємств і організацій - учасників об'єднання, який визначається за формулою:

І_{ін. г.} = К₁хБ_к+К₂хЗо+К₃хО_н, (5)

де: І_{ін. г. -} показник інноваційної спрямованості інвестиційних ресурсів (валових інвестицій в основний капітал) структурних одиниць об'єднання, у відсотках;

К₁ - питома вага інвестицій інноваційного спрямування у капітальне будівництво (Б_к) у частках одиниці;

К₂ - питома вага інвестицій інноваційного спрямування у загальній сумі інвестицій на придбання раніше існуючих основних засобів (Зо), придбаних за межами об'єднання, у частках одиниці;

К_{3 -} питома вага інвестицій інноваційного спрямування на придбання (виготовлення) нових основних засобів ₍О_н), у частках одиниці.

Для визначення рівня інноваційної активності підприємств і організацій - учасників об'єднання (Іa) пропонується враховувати питому вагу учасників об'єднання, що освоювали інвестиції у звітному періоді (Па) та інноваційну спрямованість їх інвестицій (Іін. п.):

Іa = Па х Іін. п. (6)

Оцінка стратегій розвитку підприємств будівельної індустрії та SWOT-аналіз їх окремих бізнес-проектів дозволяє зробити висновок, що за умови інтеграції зусиль підприємства з іншими підприємствами галузі значно розширюються перспективи власного бізнесу: зростають можливості перейти в поле більш високої конкурентоспроможності, зайняти більшу частку на ринку, збільшити масу прибутку за рахунок переваг, пов'язаних з місцезнаходженням бізнесу у безпосередній близькості від основних регіональних споживачів продукції, розвитком кооперації, зростанням масштабів виробництва.

В четвертому розділі також наведені методи удосконалення управління та розрахунки прогнозів будівельних матеріалів і характеристики підприємств кластерів.

Висновки