Євроінтеграційний вектор розвитку аграрного сектора економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Євроінтеграційний вектор розвитку аграрного сектора економіки

зовнішньоекономічний євроінтеграційний аграрний сектор

Найбільш впливовим явищем сучасної світової економіки є процес її економічної інтеграції та глобалізації. З огляду на значний ресурсний потенціал, вигідне геополітичне положення України, з одного боку, та зростаючий рівень конкуренції на зовнішніх ринках, з іншого, непересічного значення для забезпечення продовольчої безпеки нашої держави набуває стратегія інтеграції до світового економічного простору, насамперед до Європейського Союзу (далі ЄС). Одним з головних векторів зовнішньоекономічної політики України визнана інтеграція до Європейського Союзу.

Прагнення України інтегруватись до Європейського Союзу зумовлює необхідність здійснення виваженої державної політики в різних галузях економіки, в т. ч. в її аграрному секторі. Така політика спрямовується на розробку комплексу заходів щодо адаптації вітчизняного сільського господарства до вимог і стандартів спільної аграрної політики (далі САП) ЄС. Збалансована і ефективна аграрна політика, яка забезпечуватиме конкурентоспроможність вітчизняного продовольства і сільськогосподарської сировини на світових ринках, повинна стати важливим позитивним аргументом при вирішенні питання членства України в ЄС.

Досвід інтеграції європейських країн свідчить, що основи цих процесів закладаються на мікрорівні. Теоретичне обґрунтування критеріїв оптимізації міжнародного економічного співробітництва та практичне їх втілення може відігравати важливу стабілізаційну роль, стати прискорювачем зростання економіки країни. Вирішення окремих проблем, пов'язаних з адаптацією вітчизняного аграрного сектора до вимог ЄС, обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Для вітчизняної економічної науки проблема інтеграції України до Європейського Союзу є відносно новою. Проблематика партнерства з Євросоюзом і ряд питань теоретичного та прикладного змісту знайшли відображення в працях В. Андрійчука, О. Білоруса, В. Будкіна, В. Власова, А. Гальчинського, В. Геєця, В. Горьового, В. Губенка, С. Дем'яненка, О. Жемойди, Т. Зінчук, С. Кваши, А. Кредiсова, Л. Михайлової, А. Мокія, А. Румянцева, П. Саблука, А. Фiлiпенка та ін., в яких розглядаються умови міжнародної економічної інтеграції України до ЄС і загальні питання сучасної глобалізації в господарській сфері. Незважаючи на безумовну значущість проведених досліджень, більш детального вивчення потребують важливі питання організаційного, інституційного, інструментального забезпечення взаємодії України з ЄС. Теоретична і практична необхідність вирішення проблеми обґрунтування напрямів оптимізації міжнародного економічного співробітництва з країнами-членами ЄС обумовлює доцільність проведення окремого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Державного вищого навчального закладу «Державного агроекологічного університету» за темою: «Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора Північно-Західного регіону України» (номер державної реєстрації 0104U008697).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні напрямів адаптації вітчизняного аграрного сектора до вимог спільної аграрної політики ЄС та розробці практичних рекомендацій щодо забезпечення зростання ефективності зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД) аграрних підприємств Житомирського регіону в контексті євроінтеграційних процесів.

Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі вирішувалися такі завдання:

· уточнити понятійний апарат проблеми дослідження, зокрема міжнародної економічної інтеграції в аграрному секторі;

· обґрунтувати історичні, економічні та соціальні передумови зовнішньоекономічних відносин України з європейськими державами в аграрному секторі;

· узагальнити методичні підходи до визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектора;

· з'ясувати основні тенденції й перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин аграрних підприємств регіону із зарубіжними партнерами;

· оцінити конкурентоспроможність продукції аграрних підприємств регіону на європейському та світовому ринках;

· визначити резерви зростання позитивного зовнішньоторговельного сальдо продовольства і сільськогосподарської сировини регіону;

· визначити напрями оптимізації експортно-імпортної товарної номенклатури аграрних підприємств регіону;

· обґрунтувати стратегію розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектора регіону в контексті євроінтеграційних перспектив.

Об'єкт та предмет дослідження. Об'єктом дослідження є процес розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств регіону з країнами ЄС та світу. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів проблеми адаптації аграрного сектора економіки України до вимог спільної аграрної політики Європейського Союзу як передумови підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняного продовольства і сільськогосподарської сировини на європейському та світовому ринках.

Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційного дослідження використано системний метод наукового пізнання, визначальним у якому є положення, що всі процеси і явища досліджуваної проблеми розглядаються й аналізуються у взаємозв'язку й взаємозалежності і, діючи у єдності, дають змогу вивчати її всебічно і завершено.

Для уточнення поняття «міжнародна економічна інтеграція», теоретичних узагальнень та формулювання висновків використано метод наукової абстракції. Історичний метод дав змогу здійснити ретроспективний аналіз зовнішньоекономічних відносин вітчизняних та європейських підприємств в аграрному секторі. Для оцінки рівня конкурентоспроможності продовольства і сільськогосподарської сировини регіону на світовому ринку застосовувалися: статистико-економічний метод, зокрема такі його прийоми як: порівняння (середньообласних та середньодержавних показників); індексний аналіз (для розрахунку індексів відносних порівняльних переваг аграрної продукції на світовому ринку); групування (встановлювалось значення індексів для товарів, що мають найбільші та найменші порівняльні переваги). Для визначення резервів росту експортного потенціалу аграрних підприємств та оптимізації зовнішньоторговельних потоків продовольства і сільськогосподарської сировини області застосовано розрахунково-конструктивний та економіко-математичний методи. На основі соціологічного методу та експертної оцінки визначено можливі економічні результати інтеграції України до ЄС. У роботі також використовувалися графічний метод, методи аналізу і синтезу.

Інформаційними джерелами дисертаційного дослідження були офіційні матеріали Державного комітету статистики України та Управління статистики Житомирської області, нормативно-довідкова література, результати моніторингу Міністерства аграрної політики України, Головного управління агропромислового розвитку та Головного управління економіки Житомирської обласної державної адміністрації, власні матеріали соціологічних досліджень, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних фахівців з проблеми дослідження, а також інформація всесвітньої комп'ютерної мережі «Internet».

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

· обґрунтовано стратегію зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектора регіону в контексті перспектив інтеграції України до світового економічного простору, в т. ч. вступу до Європейського Союзу, на основі оптимізації структури експорту продовольства і сільськогосподарської сировини з врахуванням вимог продовольчої безпеки, ефективного використання виробничого потенціалу аграрних підприємств регіону та реалізації конкурентних переваг окремих видів продукції;

уточнено:

· аграрний аспект поняття «міжнародна економічна інтеграція», що передбачає процес структурного наближення аграрних секторів національних економік на базі утворення спільного ринкового простору сільськогосподарської сировини, продовольства, товарів і послуг в аграрному секторі, поширення міжнародних форм господарювання, зростання комплементарності агропромислових комплексів, узгодження аграрної економічної політики та спільного регулювання діяльності господарюючих суб'єктів на основі міждержавних угод;

· тенденції і перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин аграрних підприємств регіону із зарубіжними партнерами в аграрному секторі, що передбачає наукове обґрунтування даних процесів з урахуванням особливостей розвитку сировинної бази регіону;

· історичні, економічні та соціальні передумови зовнішньоекономічних відносин України з європейськими державами в аграрному секторі, що обумовлюються традиційністю економічних та торговельних зв'язків, географічним положенням, приналежністю до суспільно-політичних і культурних традицій європейської цивілізації, демографічним складом;

дістали подальшого розвитку:

· методичний підхід до визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектора, що, на відміну від традиційного, передбачає системність у застосуванні загальних та спеціальних показників, таких як індекс порівняльних переваг та імпортозалежності, обсяг зовнішньоторговельного обороту, динаміка експорту та імпорту, їх товарна та географічна структура, а також застосування графічних моделей для оцінки результатів європейської інтеграції в аграрному секторі регіону;

· обґрунтування можливих економічних результатів для аграрного сектора регіону за умови вступу України до ЄС шляхом прогнозування обсягів сільськогосподарської торгівлі, доходності сільськогосподарських товаровиробників, розвитку інфраструктури села та сільських територій;

· рекомендації щодо оптимізації товарної експортно-імпортної номенклатури аграрних підприємств регіону та способів забезпечення її стійкості на основі структурної перебудови аграрного виробництва, а саме поглиблення спеціалізації сільськогосподарських підприємств та диверсифікація діяльності переробних підприємств, вільного руху ресурсів і товарів, формування ринкової інфраструктури, посилення екологічного спрямування аграрного виробництва, переходу до європейських стандартів якості й безпеки харчування.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та пропозиції дисертаційної роботи використовуються для забезпечення оцінки еколого-економічних аспектів ринкових перетворень аграрного сектора Житомирської області в контексті євроінтеграційних перспектив (довідка Головного управління економіки Житомирської обласної державної адміністрації № 24/147 від 20.01.2006 р.).

Основні положення та результати дослідження щодо підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому виробництві прийнято для впровадження та використовуються Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (довідка Головного управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації № 2449/1 від 20.10.2006 р.). Теоретичні та практичні узагальнення, що містяться в дисертаційній роботі, застосовуються у навчальному процесі кафедри економіки АПК та зовнішньоекономічної діяльності підприємств Державного вищого навчального закладу «Державного агроекологічного університету» при викладанні дисциплін «Економіка підприємства», «Міжнародний маркетинг», «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародна економіка», «Основи зовнішньоекономічної діяльності», «Зовнішньоекономічна діяльність», «Світова економіка та ЗЕД» та «Світове сільське господарство та основи зовнішньоекономічної діяльності» (довідка Державного вищого навчального закладу «Державний агроекологічний університет» № 882 від 20.10.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є завершеною роботою автора. Наведені у дисертації положення, висновки й пропозиції є особистими розробками автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом власних досліджень.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати, викладені в дисертаційній роботі, пройшли апробацію на міжнародних і міжвузівських науково-практичних конференціях, зокрема, на Всеукраїнській науковій конференції студентів, магістрів та аспірантів «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (м. Харків, 2003 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Молодь в умовах нових соціальних перспектив» (м. Житомир, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні проблеми села в пореформений період» (м. Миколаїв, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції «Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці» (м. Житомир, 2005 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції «Молодь в умовах нових соціальних перспектив» (м. Житомир, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища» (м. Львів, 2005 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Молодь в умовах нових соціальних перспектив» (м. Житомир, 2006 р.); міжвузівській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки» (м. Рівне, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Аграрний форум-2006» (м. Суми, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Management theory and studies for rural business and infrastructure development» (м. Каунас, Литва, 2006 р.), «Problemy rolnictwa њwiatowtgo» (м. Варшава, Польща, 2006 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 22 наукові праці, з яких 10 статей у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 7,19 др. арк., у т.ч. у наукових фахових виданнях - 3,83 др. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 184 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел і додатків. Дисертація містить 29 таблиць, 43 рисунки, 23 додатки. Бібліографічний список складається із 200 літературних джерел.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв'язок з науковими програмами, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів дослідження та особистий внесок здобувача у вирішенні поставлених завдань, наводяться дані про апробацію отриманих результатів і їх публікацію.

У першому розділі - «Теоретико-методичні основи євроінтеграційних процесів в аграрній сфері» - розглянуто сутність механізму інтеграції, спільної аграрної політики країн ЄС, особливості інтеграційних процесів і передумови ЗЕД підприємств в аграрному секторі, уточнено зміст поняття «міжнародна інтеграція» в аграрному секторі. Розкрито методичний підхід до визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств та етапів проведення її аналізу на мікро- та макрорівнях.

У результаті досліджень встановлено, що національна економіка буде більш ефективною за умови скоординованості з економічною стратегією інших країн. Суть підготовчого етапу інтеграційних процесів в аграрному секторі безпосередньо визначається зовнішньоекономічною діяльністю аграрних підприємств, що вимагає формування раціональної структури експортного потенціалу відповідно до конкурентних переваг вітчизняного сільськогосподарського продовольства і сировини. Теоретичне і прикладне значення має розробка комплексного підходу до проблеми підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств регіону, а також обґрунтування структури і оптимальних розмірів експорту аграрної продукції.

На основі аналізу існуючих в науковій літературі трактувань пропонується авторське тлумачення аграрного аспекту поняття «міжнародна економічна інтеграція», що передбачає процес структурного наближення аграрних секторів національних економік на базі утворення спільного ринкового простору продовольства і сільськогосподарської сировини, послуг, поширення міжнародних форм господарювання, зростання компліментарності агропромислових комплексів, узгодження аграрної економічної політики та спільного регулювання господарюючих суб'єктів на основі міждержавних угод.

Міжнародна економічна інтеграція в аграрному секторі характеризується такими якісними вимірами як стадії, рівні та напрями інтеграції (рис. 1). Під стадіями слід розуміти ступінь синтезу елементів технологічного процесу інтеграції, напрямами - вибір оптимальної, з позицій ресурсного забезпечення організаційної форми аграрного підприємства, а реальне втілення стадій міжнародної економічної інтеграції відбувається на чотирьох рівнях.

Згідно САП ЄС, сільське господарство включається до спільного європейського ринку, здійснюється квотування аграрного виробництва, державне регулювання цін, запроваджуються єдині стандарти якості на продовольство і сільськогосподарську сировину та технічні вимоги до її виробництва, скасовуються митні збори, що діють між країнами ЄС, та вводиться єдиний зовнішньоторговельний тариф.

Рис. 1. Якісна оцінка міжнародної економічної інтеграції в аграрному секторі

У результаті ретроспективного дослідження встановлено, що Україна мала традиційні економічні зв'язки з європейськими державами, які посилилися з 10 століття та проявлялися насамперед, у двохсторонній торгівлі. Основними статтями експорту українських товаровиробників були наступні сільськогосподарські товари: пшениця, жито, ячмінь, овес, гречка, просо, овочеві культури, хутра, мед, віск, племінна худоба та м'ясо. Імпортувала Україна переважно ремісничі вироби, зброю, шовк і атлас, спеції, ювелірні та інші вироби з дорогоцінних металів, каменів тощо. Також мав місце обмін досвідом між ремісниками з України та європейських країн. Отже, сучасні контакти підприємств України з європейськими в аграрному секторі мають історичні, економічні та соціальні передумови, що ґрунтуються на географічному положенні, належності до суспільно-політичних і культурних традицій європейської цивілізації, демографічному складі населення.

Створення науково обґрунтованого економічного інструментарію комплексної оцінки результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектора дає можливість виявити резерви зростання її ефективності. Таку оцінку доцільно здійснювати з використанням загальних та спеціальних показників ефективності ЗЕД аграрних підприємств. До них можна віднести індекс порівняльних переваг та імпортозалежності, обсяг зовнішньоторговельного обороту, динаміка експорту та імпорту, їх товарна та географічна структура, а також застосування графічних моделей для оцінки результатів європейської інтеграції в аграрному секторі регіону.

У другому розділі - «Оцінка конкурентоспроможності продовольства і сільськогосподарської сировини регіону на світових та європейських ринках» - проаналізовано тенденції розвитку зовнішньоекономічних відносин аграрних підприємств Житомирської області з країнами ЄС та світу в аграрній сфері, рівень конкурентоспроможності продовольства і сільськогосподарської сировини та схеми господарської діяльності даних підприємств, обсяги, напрями та наслідки іноземного інвестування сільського господарства регіону.

Результати свідчать, що протягом 1996-2005 рр. аграрні підприємства області здійснювали зовнішньоекономічні операції з 95 країнами світу. В структурі експорту та імпорту продовольства і сільськогосподарської сировини регіону частка ЄС становить відповідно 14% та 40% від загальної вартості експорту аграрної продукції. Головними зовнішньоекономічними партнерами серед країн Європейського Союзу були Польща, Німеччина, Іспанія, Італія, Бельгія, Нідерланди та Австрія. Основними товарами експорту з області до країн ЄС у середньому за 2003-2005 рр. є пиво, мінеральна вода, спирт, овочі, горіхи, зерно, буряк кормовий, пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, коні. Важливими позиціями імпорту є свинина, яловичина, м'ясо птиці, риба, овочі, рис, шишки хмелю, соки, кава, какао та чай.

У результаті розрахунку індексів відносних порівняльних переваг RCA, відносної експортної конкурентоспроможності RXA, відносної залежності від імпорту RMP та RSCA, що є симетричною трансформацією RCA, встановлено, що найбільші порівняльні переваги на європейських ринках має така аграрна продукція Житомирського регіону як пиво, спирт етиловий, овочі, окремі види кондитерських виробів, льон, хміль, ячмінь та пшениця; на азіатських та африканських ринках - молочна продукція, насіння свиріпи та ріпаку, кондитерські вироби, пшениця і ячмінь; на ринках країн СНД - продукція тваринництва, молочні товари та соки.

Розрахунок показників імпортозалежності свідчить, що Житомирська область має значну потребу у продукції сільського господарства та харчової промисловості для задоволення внутрішніх потреб. Насамперед це цукор, свинина, риба та рис. Проте імпорт таких товарних груп як зерно, борошно, кукурудза, цукор та цукровий буряк і продукція тваринництва можна вважати економічно необґрунтованим з огляду на ресурсний потенціал області. За умови налагодження вирощування та виробництва даних видів аграрної продукції в необхідних обсягах, область спроможна забезпечити регіональну продовольчу безпеку.

У результаті оцінки надходжень іноземних інвестицій встановлено, що сільське господарство області інвестується на 99,8% за рахунок країн ЄС, зокрема Великобританії, Данії, Італії, Нідерландів, Німеччини та Франції. Надходження сировини до регіону та її переробка в цілому сприяють зростанню агропромислового виробництва, поповненню місцевого бюджету додатковими відрахуваннями, створенню додаткових робочих місць. Проте досить поширені давальницькі схеми функціонування аграрних підприємств, які зумовлюють залежність підприємств від зовнішніх джерел постачання сировини, обмеженість грошових надходжень за переробку давальницької сировини, що може стримувати розвиток вітчизняних підприємств.

У контексті євроінтеграційної орієнтації зовнішньої політики України та вступу до СОТ варто розглянути перспективи та небезпеки для вітчизняного аграрного сектора шляхом проведення SWOT аналізу (табл. 1).

Таблиця 1. Можливості та загрози для вітчизняного аграрного сектора в зовнішньоекономічній діяльності у контексті вступу до ЄС

Враховуючи можливості та переваги вітчизняного аграрного сектора та його загрози, що можуть виникнути при вступі України до ЄС, можна очікувати на позитивні зрушення в розвитку економіки країни в цілому та її регіонів зокрема.

У третьому розділі - «Перспективи зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектора регіону в контексті розвитку євроінтеграційних процесів» - здійснено прогноз можливих наслідків євроінтеграції для аграрного сектора, виявлено резерви зростання обсягів зовнішньої торгівлі області за рахунок оптимізації прибутку від експорту продовольства і сільськогосподарської сировини та обґрунтовано пропозиції щодо стратегічних напрямів підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому виробництві.

Результати проведеного опитування громадської думки серед населення Житомирського регіону щодо очікувань від можливих результатів євроінтеграції для аграрного сектора показали, що респонденти до позитивних результатів євроінтеграції відносять вільне пересування робочої сили, захист прав працівників АПК, реформу соціальної сфери, охорону навколишнього середовища, збільшення доходів сільськогосподарських товаровиробників, покращання інфраструктури села та розвиток сільських територій; до негативних - небезпеку втрати частини вітчизняного ринку та загрозу банкрутства дрібних товаровиробників та неспроможністю вітчизняних товаровиробників успішно конкурувати на європейському ринку. В нинішній ситуації інтеграція України до ЄС сприймається в суспільстві неоднозначно, проте більшість респондентів оцінили можливі результати цієї інтеграції переважно позитивно (рис. 2).

Рис. 2. Оцінка можливих результатів інтеграції України в Європейський Союз, %

Відповідно до здійсненого прогнозу динаміки обсягів експорту зовнішньоторговельного обороту та рівня зовнішньоторговельного сальдо Житомирської області з країнами ЄС показує, що обсяги експорту будуть поступово зростати, причому більш швидкими темпами ніж обсяги імпорту. Так, у 2008 р. обсяги експорту регіону приблизно становитимуть 159-161 млн. дол. США. (далі млн. дол.) Відповідна тенденція спостерігається і стосовно обсягу імпорту - він буде становити 149 млн. дол. у 2008 р. Це дає підстави стверджувати, що зовнішня торгівля Житомирської області буде поступово розвиватись, а економічний потенціал ЄС та динаміка його розвитку забезпечать ємний ринок збуту за умови стандартизації та сертифікації аграрної продукції для вітчизняних виробів та джерело задоволення внутрішніх потреб в найрізноманітніших споживчих (рис. 3).

Виявлення резервів забезпечення ефективності ЗЕД аграрних підприємств здійснено на основі факторної моделі резервів росту позитивного зовнішньоторговельного сальдо аграрної продукції регіону від зміни структури експорту продовольства і сільськогосподарської сировини за рахунок її оптимізації. Встановлено, що загальне коливання зовнішньоторговельного сальдо на 81,5% залежить від зміни рівня фізичного обсягу експорту продовольства і сільськогосподарської сировини, значно менше від обсягу імпорту - на 11,4% та імпортної ціни - на 0,5%.

Рис. 3. Прогноз обсягів експорту зовнішньоторговельного обороту Житомирської області країнами-членами ЄС на період до 2008 р., млн. дол.

Враховуючи той факт, що найвпливовішим фактором визначення зовнішньоторговельного сальдо, як показали розрахунки, є обсяг експортованого продовольства і сільськогосподарської сировини, необхідним вбачається оптимізувати структуру експорту для одержання максимального прибутку та забезпечення продовольчої безпеки.

За таких умов область може збільшити виручку від експорту лише за рахунок власного виробництва у 9,3 рази до фактичного рівня, а за умови збільшення регіонального об'єму виробництва десяти найвагоміших груп продовольства і сільськогосподарської сировини на 25% - виручка може зрости майже в 11 разів (рис. 4).

Рис. 4. Результати моделювання оптимального обсягу експорту продовольства і сільськогосподарської сировини Житомирської області, млн. дол.

Така економічна політика забезпечує збереження матеріальних і трудових ресурсів сільського господарства. Здійснення відповідної державної політики на регіональному та національному рівнях дає змогу сформувати в країні оптимальну структуру національної економіки. Подальший розвиток підприємств аграрного сектора області повинен бути спрямований на впровадження стратегії підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств Житомирської області (рис. 5).

Рис. 5. Стратегічні вектори підвищення ефективності ЗЕД аграрних підприємств

Економічно обґрунтована стратегія, посилення ролі зовнішньоекономічних факторів у розвитку аграрної економіки нині стає головним чинником відтворення та однією з вирішальних передумов підвищення її ефективності. Як свідчить світовий досвід, ринковий механізм господарювання сприяє досягненню високих темпів економічного і соціального розвитку, ефективному використанню виробничого потенціалу підприємств, прискоренню науково-технічного прогресу, підвищенню рівня життя населення.

Отже, перспективи зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектора регіону в контексті розвитку євроінтеграційних процесів мають позитивні передумови і залежать від експортно-імпортної номенклатури, яка відображає дійсну систему як внутрішніх економічних відносин в аграрному секторі, так і напрями зовнішніх зв'язків. У ній сфокусовані ресурсні, економічні, технологічні та інші порівняльні переваги області. Відтак передумови стану, форми та ресурси сучасної аграрної економіки безпосередньо пов'язані з більш ефективним використанням експортно-імпортного потенціалу, оптимальною географічною диверсифікацією векторів зовнішньоекономічних зв'язків та інтегруванням її до ЄС.

Висновки

1. Особливості євроінтеграційних процесів в аграрній сфері зводяться до процесу структурного наближення аграрних секторів національних економік на базі утворення спільного ринкового простору сільськогосподарського продовольства, сировини і послуг, поширення міжнародних форм господарювання, зростання компліментарності агропромислових комплексів, узгодження аграрної економічної політики та спільного регулювання господарюючих суб'єктів на основі міждержавних угод. В межах ЄС проводиться спільна аграрна політика, згідно з якою відбувається квотування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, державне регулювання цін, запроваджуються єдині стандарти на аграрну продукцію, скасовуються митні збори, що діють між країнами ЄС, та вводиться єдиний зовнішньоторговельний тариф.

2. Сучасні контакти підприємств України з європейськими в аграрному секторі мають історичні, економічні та соціальні передумови, що ґрунтуються на географічному становищі, належності до суспільно-політичних і культурних традицій європейської цивілізації, демографічному складі населення. Україна протягом всього процесу державотворення мала сталі економічні зв'язки з європейськими державами, які, насамперед, проявлялись у двохсторонній торгівлі. Традиційною товарною експортною номенклатурою українських товаровиробників були сільськогосподарські товари.

3. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектора прийнято розглядати на макро- та мікроекономічному рівнях. Запропонована методика дослідження ефективності ЗЕД аграрних підприємств зводиться до застосування загальних та спеціальних показників: індекс порівняльних переваг та імпортозалежності, обсяг зовнішньоторговельного обороту, динаміка експорту та імпорту, їх товарна та географічна структура, а також застосування графічних моделей для оцінки результатів європейської інтеграції в аграрному секторі регіону, що дає можливість передбачити наслідки євроінтеграції для окремих аграрних підприємств.

4. Протягом 1996-2005 рр. аграрні підприємства Житомирської області здійснювали зовнішньоекономічні операції із зарубіжними партнерами з 95 країн світу, в т. ч. з 23 країнами-членами ЄС. Головні зовнішньоекономічні партнери з країн Європейського Союзу були з Польщі, Німеччини, Іспанії, Італії, Бельгії, Нідерландів та Австрії. В структурі експорту на країни ЄС припадає більше 14% від загальної вартості експорту продовольства і сільськогосподарської сировини регіону та відповідно 40% імпорту. Основними товарними групами експорту з регіону в країни ЄС були пиво, мінеральна вода, спирт, овочі, горіхи, зерно, буряк кормовий, пшениця і жито, ячмінь, кукурудза та коні, а позиціями імпорту були свинина, яловичина, м'ясо птиці, риба, овочі, рис, шишки хмелю, соки, кава, какао та чай.

5. Найвищий рівень конкурентоспроможності продовольства і сільськогосподарської сировини підприємств аграрного сектора регіону на європейських ринках мають пиво, спирт етиловий, овочі, окремі види кондитерських виробів, льон, хміль, ячмінь та пшениця; на азіатських та африканських ринках - молочна продукція, насіння свиріпи та ріпаку, кондитерські вироби та пшениця і ячмінь; на ринках країн СНД - продукція тваринництва, молочні товари та соки.

6. Іноземні інвестиції в сільське господарство Житомирського регіону здійснюється на 99,8% за рахунок суб'єктів господарювання з країн Європейського Союзу, таких як Великобританія, Данія, Італія, Нідерланди, Німеччина та Франція. Основним напрямом діяльності значної частини аграрних підприємствах є переробка давальницької сировини, що має певні позитивні та негативні характеристики. До позитивних необхідно віднести забезпечення сировиною виробничих потужностей аграрних підприємств області, створення додаткових робочих місць, наповнення бюджету додатковими відрахуваннями, до негативних - залежність від зовнішніх джерел постачання сировини, обмеженість коштів, які отримують підприємства за переробку давальницької сировини, що може стримувати розвиток вітчизняного виробництва.

7. Прогноз соціально-економічних трансформацій в аграрному секторі Житомирської області за умови вступу України до ЄС визначає передумови та можливі наслідки інтеграційних процесів. Основними перевагами, що може отримати країна в результаті євроінтеграції, є макроекономічна стабільність, збільшення продуктивності аграрної економіки, збільшення обсягів торгівлі сільськогосподарською продукцією, вільне пересування робочої сили, захист прав працівників АПК, реформа соціальної сфери, охорона навколишнього середовища, збільшення доходів сільськогосподарських товаровиробників, покращання інфраструктури села та розвиток сільських територій. Суттєвими загрозами євроінтеграційних процесів вбачається небезпека втрати частини вітчизняного ринку та банкрутства дрібних товаровиробників.

8. Значним резервом забезпечення зростання позитивного зовнішньоторговельного сальдо Житомирської області є зміна структури експорту продовольства і сільськогосподарської сировини. Зокрема встановлено, що загальне коливання зовнішньоторговельного сальдо на 81,5% залежить від зміни рівня фізичного обсягу експорту аграрної продукції, значно менше від обсягу імпорту - на 11,4% та ціни імпорту - на 0,5%. За умови оптимізації структури експорту продовольства і сільськогосподарської сировини в контексті продовольчої безпеки область може збільшити виручку від експорту лише за рахунок власного виробництва у 9,3 рази порівняно з фактичним рівнем, а за умови збільшення обсягу виробництва десяти найвагоміших груп продовольства і сільськогосподарської сировини, таких як шишки хмелю, горіхи, шоколад та продукти з вмістом какао та ін. на 25%, виручка може зрости майже в 11 разів.

9. Стратегія розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектора Житомирської області в контексті інтеграції України до світового економічного простору, в тому числі до Європейського Союзу, повинна базуватися на основі оптимізації структури експорту аграрної продукції з урахуванням вимог продовольчої безпеки регіону, ефективного використання виробничого потенціалу аграрних підприємств регіону, реалізації конкурентних переваг виробництва окремих видів продукції та досягнення позитивного зовнішньоторговельного балансу. Перспективи галузі пов'язані з посиленням її комплексного розвитку, основними напрямами якого повинні стати структурна перебудова аграрного виробництва, поглиблення спеціалізації аграрних підприємств, диверсифікація діяльності переробних підприємств, вільного руху ресурсів і товарів, формування ринкової інфраструктури, посилення екологічного спрямування сільськогосподарського виробництва, переходу до європейських стандартів якості і безпеки харчування.

Література

1.Яценко О.М. Досвід агропромислової інтеграції Чеської республіки в Європейський Союз // Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора: Зб. наук. пр. Харківського НАУ. - X.: ХНАУ, 2004. - № 9. - С. 69-72.

2.Яценко О.М. Історичні аспекти євроінтеграції // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 196: В 4 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - Т. 4. - С. 810-815.

3.Яценко О.М. Конкурентні переваги агропродовольчої продукції Житомирської області у зовнішній торгівлі // Економіка АПК. - 2006. - № 6. - С. 125-131.

4.Яценко О.М. Особливості зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі регіону // Вісник ДАУ. - Житомир: Вид-во Державного вищого навчального закладу «Державний агроекологічний університет», 2006. - № 1. - С. 184-192.

5.Яценко О.М. Оцінка можливих економічних результатів інтеграції України в Європейський Союз // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - Вип. 204, Т. 2. - С. 329-338.

6.Яценко О.М. Проблематика агропромислової інтеграції України в Європейський Союз // Сталий розвиток аграрного сектора економіки: Зб. наук. пр. Харківського НАУ. - X.: ХНАУ, 2004. - № 2. - С. 284-289.

7.Яценко О.М. Соціальні проблеми АПК України в умовах євроінтеграційної орієнтації // Соціально-економічні проблеми села в пореформений період: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Зб. «Вісник аграрної науки Причорномор'я». - Вип. 2 (26), Т. 2. - Миколаїв: Вид-во «Миколаївський державний аграрний університет», 2004. - С. 326-333.

8.Яценко О.Н. Инфраструктура внешнеэкономической деятельности аграрного сектора Украины // Management theory and studies for rural business and infrastructure development: Materials of international conference 5-8 October 2006 / Managing editor J. Ramanauskas. - Lithuania: «Akademija», 2006. - P. 268-271.

9.Бродський Ю.Б., Яценко О.М. Оцінка конкурентоспроможності молочної продукції Житомирської області у зовнішній торгівлі // Зб. «Вісник Тернопільського державного економічного університету»: Вид-во «Економічна думка» ТДЕУ, 2006 р. - С. 161-167.

10.Павловська Л.Д., Яценко О.М. Ocena pozycji konkurencyjnej rolno-spoїywczej produkcji Ukrainy na rynku њwiatowym // Problemy rolnictwa њwiatowtgo.-Warszawa.: SGGW, 2005, Tom.XV, P.321-329.

Размещено на Allbest.ru