Механізм організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАН УКРАЇНИ”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

МЕХАНІЗМ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Бояринова Катерина Олександрівна

Київ - 2007

Анотація

інфраструктура інновація підприємництво

Бояринова К.О. Механізм організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретичних і науково-методичних засад формування і реалізації ефективного механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва.

У дисертації набув подальшого розвитку понятійний апарат у сфері інноваційної діяльності, зокрема - існуючі категорії доповнено визначенням дефініцій “інноваційне підприємництво”, “організаційно-інфраструктурне забезпечення інноваційного підприємництва”. Розкрито концептуальні основи механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва, роль інноваційних комунікацій в цьому процесі. Проаналізовано організаційно-інфраструктурне забезпечення інноваційного підприємництва, виявлено чинники активізації інноваційного підприємництва. Запропоновано рекомендації щодо формування зазначеного механізму, його реалізації на основі створення інноваційно-інтеграційного партнерства з центральним органом управління на колегіальній основі. Запропоновано організаційні засади формування та реалізації діяльності відділів комерціалізації технологій при ВНЗ. Розроблено методичні підходи до добору суб'єктів організаційно-інфраструктурного забезпечення. Обґрунтовано та запропоновано методичні рекомендації щодо реалізації конкурсного відбору інноваційних проектів в умовах стабільності інноваційних комунікацій і організаційно-інфраструктурного забезпечення.

Ключові слова: інноваційне підприємництво, суб'єкти інноваційного підприємництва, механізм організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва, інноваційні комунікації, інноваційно-інтеграційне партнерство.

Аннотация

Бояринова Е.А. Механизм организационно-инфраструктурного обеспечения инновационного предпринимательства. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - ГУ “Институт экономики и прогнозирования НАН Украины”, Киев, 2007.

Диссертация посвящена вопросам разработки и обоснования новых теоретических и методических положений формирования и реализации эффективного механизма организационно-инфраструктурного обеспечения инновационного предпринимательства.

В диссертации приобрел дальнейшее развитие понятийный аппарат в сфере инновационной деятельности, в частности - существующие категории дополнено определением дефиниций “инновационное предпринимательство”, “организационно-инфраструктурное обеспечение инновационного предпринимательства”. Выявлено, что субъекты инновационного предпринимательства могут быть как главными его реализаторами, так и относится к организационно-инфраструктурной поддержке. Раскрыто содержание механизма организационно-инфраструктурного обеспечения инновационного предпринимательства, выявлена роль инновационных коммуникаций в его реализации, направления взаимодействия субъектов инновационного предпринимательства и организационно-инфраструктурного обеспечения.

Проанализировано состояние организационно-инфраструктурного обеспечения инновационного предпринимательства, влияние составляющих механизма на активизацию инновационного предпринимательства. Обосновано необходимость и процедуру отбора инновационного предложения на основе конкурсного подхода.

Предложены рекомендации по формированию и реализации эффективного механизма организационно-инфраструктурного обеспечения инновационного предпринимательства. Показано, что его основная функция состоит в достижении наибольшего положительного результата путём кооперирования деятельности как отдельных субъектов инновационного предпринимательства и организационно-инфраструктурного обеспечения, так и их инфраструктурных подразделений, которые могут предоставлять помощь в удовлетворении нужд организационно-инфраструктурного обеспечения осуществления инновационного предпринимательства при условиях благоприятного государственного влияния. При реализации указанного механизма предложено использовать системный поход для формирования интеграционного взаимодействия субъектов инновационного предпринимательства и организационно-инфраструктурного обеспечения; создание инновационно-интеграционного партнёрства с центральным органом управления на коллегиальной основе как научно-инновационно-производственного комплекса, центра научно-технических и социально-экономических инноваций с учетом максимально возможной совокупности инновационных коммуникаций и логического соединения субъектов инновационного предпринимательства и организационно-инфраструктурного обеспечения.

Разработано методику отбора субъектов организационно-инфраструктурного обеспечения инновационного предпринимательства для партнерских взаимоотношений с инновационными предприятиями с учетом рейтинговой оценки и сравнение их соответствия эталонным значениям существующих потребностей. Предложено организационные основы формирования и реализации деятельности отделов коммерциализации технологий при высших учебных заведениях; методические рекомендации относительно реализации конкурсного отбора инновационных проектов в условиях стабильности инновационных коммуникаций и организационно-инфраструктурного обеспечения, где обоснован алгоритм комплексного оценивания инновационных проектов на отдельных этапах проведения конкурса и определены основные требования к ним.

Ключевые слова: инновационное предпринимательство, субъекты инновационного предпринимательства, механизм организационно-инфраструктурного обеспечения инновационного предпринимательства, инновационные коммуникации, инновационно-интеграционное партнёрство.

Annotation

Boyarinova K.O. Мechanism of the organizationally-infrastructural maintenance innovative business. - Manuscript.

The dissertation for searching a scientific degree of the Candidate of Economic Sciences on speciality 08.00.03 - economy and management of a national economy. - The State Organisation “Institute for Economics and Forecasting, Ukrainian National Academy of Sciences ”, Kyiv, 2007.

The dissertation is dedicated to a substantiation of theoretical and scientific-practical bases of formation and realization of effective mechanism of organizational- infrastructural maintenance of innovative business.

The contents of definitions “innovative business”, “organizational-infrastructural maintenance of innovative business” has got the further development. It is opened conceptual bases of the mechanism of organizational-infrastructural maintenance of innovative business, a role of innovative communications in this process. Organizational-infrastructural maintenance of innovative business is analysed, factors of activization of innovative business are determined in the work. Recommendations on formation of the specified mechanism, its introduction on the basis of creation of innovative-integration partnership with the central controls on a joint basis are offered. Methodical approaches to selection of subjects of organizational-infrastructural maintenance are developed. Methodical recommendations on competitive selection of innovative projects in conditions of stability of innovative communications and organizational-infrastructural maintenance are proved and offered.

Key words: innovative business, subjects of innovative business, mechanism of the organizationally-infrastructural maintenance of innovative business, innovative communications, innovative-integration partnership.

1. загальна характеристика роботи

В умовах становлення в Україні інноваційної моделі економіки залучення результатів науково-технічної діяльності в промисловість набуває особливого значення. Важливим елементом цього процесу є активізація і розвиток інноваційного підприємництва.

Актуальність теми. Недостатність фінансових ресурсів у вітчизняних підприємств, низька інвестиційна активність, недосконале правове регулювання, брак інформації щодо інноваційних пропозицій, обмеженість попиту на науково-технічні досягнення та інертність господарювання суб'єктів інноваційного підприємництва уповільнюють його розвиток. Вагомий вплив на здійснення інноваційного підприємництва має організаційно-інфраструктурне забезпечення.

Приведення в гармонійну відповідність діяльності суб'єктів інноваційного підприємництва та організаційно-інфраструктурної підтримки зумовлює пошук і обґрунтування напрямів формування механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва через розроблення нових форм інтеграції науки і виробництва, удосконалення механізмів взаємодії між учасниками інноваційного процесу та напрямів поєднання інноваційного попиту і пропозиції.

Необхідність вирішення порушених питань та наявність нагальної потреби в теоретико-методичному обґрунтуванні заходів щодо формування та реалізації ефективного механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва обумовило вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Проблемам активізації інноваційного підприємництва через удосконалення його інфраструктурної підтримки присвятили свої дослідження вітчизняні і зарубіжні вчені, серед яких В.П. Александрова, І.В. Алєксєєв, Л.Л Aнтонюк, О.Б. Бутнік-Сіверський, І.Б. Галюк, Ф. Горфинкель, А. П. Гречан, П. Друкер, В.В. Зянько, Г.Д. Ковальов, І.С. Кузнєцова, О.О. Лапко, В.Г. Мединський, В.П. Мельник, Л.О. Мусіна, В.П. Соловйов, Л.І. Федулова, Г.В. Шепелев, Й. Шумпетер та ін. Однак питання формування ефективного механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва, розроблення організаційно-економічних інструментів його реалізації потребують подальших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна робота виконувалась в Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” відповідно до планів наукових досліджень кафедри менеджменту за темою “Управління інноваційною діяльністю промислових підприємств” (№ ДР 0107U002106). Роль автора полягає в обґрунтуванні підходів до інноваційного розвитку промислових підприємств завдяки формуванню та реалізації механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення та удосконалення теоретичних положень, методичних та науково-практичних рекомендацій щодо формування і реалізації ефективного механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі основні завдання:

- узагальнити теоретичні підґрунтя та з'ясувати економічну природу інноваційного підприємництва, його суб'єктів і організаційно-інфраструктурного забезпечення;

- розкрити концептуальні основи механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва;

- визначити роль інноваційних комунікацій як інструмента взаємодії суб'єктів інноваційного підприємництва і організаційно-інфраструктурного забезпечення;

- обґрунтувати вплив складових механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення на активізацію інноваційного підприємництва;

- розробити напрями формування та впровадження механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва, запропонувати практичні рекомендації щодо форми його реалізації та методичні підходи до добору суб'єктів організаційно-інфраструктурного забезпечення;

- запропонувати та обґрунтувати методичні рекомендації щодо відбору на конкурсній основі інноваційних проектів для суб'єктів організаційно-інфраструктурного забезпечення та інноваційного підприємництва.

Об'єктом дослідження є організаційно-інфраструктурне забезпечення інноваційного підприємництва в сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є методичні і науково-практичні основи формування та реалізації ефективного механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва.

Методи дослідження. Теоретичну основу проведеного дослідження становили наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені дослідженню можливостей розвитку інноваційного підприємництва через організаційно-інфраструктурну підтримку.

Методичною основою дисертаційного дослідження є комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: логіки, діалектики, системного підходу, формалізації і порівняння (при визначенні понять та концептуальних основ); синтезу, системно-структурного та порівняльного аналізу, логічного моделювання, анкетування та експертних оцінок, нечіткої логіки (у процесі дослідження умов організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва); комплексного і системного підходів, структурно-логічного моделювання, декомпозиції, агрегації, графічний метод та математичної статистики (при розробленні напрямів реалізації механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва).

Інформаційною базою дослідження є офіційні статистичні дані соціально-економічного розвитку України, опубліковані Державним комітетом статистики України, Міністерством промислової політики України; укази Президента України; нормативні акти Кабінету Міністрів України; Закони України.

Наукова новизна результатів проведеного дослідження полягає у поглибленні існуючих, розробленні й обґрунтуванні нових теоретичних та методичних положень щодо формування та реалізації ефективного механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва, зокрема:

вперше:

- під час реалізації механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва запропоновано використовувати системний підхід для формування інтеграційної взаємодії суб'єктів інноваційного підприємництва і організаційно-інфраструктурного забезпечення із застосуванням централізованого колегіального управління та здійснення зазначених процесів на основі залучення максимально можливого набору компонентів організаційно-інфраструктурної підтримки й стабілізації інноваційних комунікацій, що матиме позитивний вплив на інноваційний розвиток національного господарства завдяки активізації інноваційного підприємництва та прискоренню становлення національної інноваційної системи в цілому;

удосконалено:

- форму реалізації інноваційного партнерства через створення інтеграційної структури з центральним органом управління, що, на відміну від існуючих, спроможна надавати як інфраструктурну, так і організаційну підтримку інноваційним підприємствам, а також виконувати функції науково-виробничого комплексу як центру трансферу знань, науково-технічних і соціально-економічних інновацій, залучаючи та поєднуючи суб'єктів інноваційної сфери національної економіки;

- методичні підходи до добору суб'єктів організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва для партнерських взаємовідносин з інноваційними підприємствами із врахуванням рейтингової оцінки та порівняння їх відповідності еталонним значенням існуючих потреб;

- організаційні засади формування та реалізації діяльності відділів комерціалізації технологій при вищих навчальних закладах, які доповнено функціями інвентаризації і аудита інноваційної пропозиції ВНЗ, створення бази даних науково-технічних досягнень для їх комерціалізації та супутньої підтримки технічного, економічного і юридичного характеру;

- методичні рекомендації щодо реалізації конкурсного відбору інноваційних проектів, де обґрунтовано алгоритм їх комплексного оцінювання на окремих етапах проведення конкурсу та визначено основні вимоги щодо проектів. Це дозволить оптимальніше розподіляти кошти між проектами-переможцями та аналізувати потреби конкурсантів в організаційно-інфраструктурному забезпеченні. Результати проведених з урахуванням запропонованих рекомендацій конкурсів сприятимуть визначенню на національному (регіональному) рівні пріоритетів науково-технічного розвитку, які ґрунтуватимуться на фактичному співставленні попиту та пропозиції інноваційних проектів.

набули подальшого розвитку:

- понятійний апарат у сфері інноваційної діяльності, зокрема - існуючі категорії доповнено визначенням дефініцій “інноваційне підприємництво” “організаційно-інфраструктурне забезпечення інноваційного підприємництва” “механізм організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва”, якими слід доповнити нормативно-правову базу інноваційної діяльності.

- модель інноваційних комунікацій, в структурі якої удосконалено конфігурацію ланцюгів комунікацій, що сприятиме інтеграційній взаємодії суб'єктів інноваційного підприємництва і організаційно-інфраструктурного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів. Значна частина розроблених методичних рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення організаційно-інфраструктурного забезпечення може бути використана підприємствами та навчально-науковими установами. Зокрема, в Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” в процесі створення наукового парку використано: запропоновані автором напрями реалізації механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення; методику відбору учасників та партнерів інноваційного середовища наукового парку з врахуванням оцінення рівня їх інноваційності та компонентів організаційно-інфраструктурного забезпечення; рекомендації щодо організації та функціонування відділу з питань інтелектуальної власності при його заснуванні в НТУУ “КПІ” (акт впровадження № 9/201 від 18.09.06). В ДП СКБ “Електронагрівач” впроваджено методику відбору інноваційних проектів та інвестиційних партнерів для їх реалізації, методичні засади налагодження взаємозв'язку з суб'єктами організаційно-інфраструктурного забезпечення (акт впровадження № 19 від 17.04.06). Рекомендації стосовно організаційно-методичних засад проведення конкурсів інноваційних проектів впроваджено Державною бюджетною установою “Північний регіональний центр інноваційного розвитку” (довідка № 12/2 від 22.10.07).

Теоретичні положення дисертації використовуються у навчальному процесі Національного технічного університету України “КПІ” під час підготовки та викладання дисциплін: основи менеджменту, планування діяльності промислових підприємств, підприємництво та малий бізнес, управління процесом розробки і освоєння виробництва нових продуктів, економіка інноваційного підприємства (акт впровадження № 125 від 01.10.07).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні результати дослідження доповідались на: Науково-практичній конференції студентів та молодих вчених вищих навчальних закладів України “Держава і економічне зростання” (м. Київ, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні” (м. Житомир, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених вищих навчальних закладів “Формування та проблеми розвитку підприємництва в економічних системах” (м. Київ, 2005 р.); Міжнародній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (м. Київ, 2007 р.) та інших.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 21 одноосібну наукову працю загальним обсягом 5,45 друк. арк., серед яких 11 - у фахових виданнях, 10 тез доповідей.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає 216 сторінок, у тому числі робота містить: 36 таблиць, з яких 4 розміщено на окремих сторінках; 41 рисунок, з яких 7 - на окремих сторінках; 7 додатків займають 23 сторінки; список використаних джерел нараховує 163 найменування, які розміщено на 17 сторінках.

2. Основний зміст

У першому розділі “Теоретичні основи організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва” узагальнено теоретичні підґрунтя та з'ясовано економічну природу інноваційного підприємництва, організаційно-інфраструктурного забезпечення його здійснення, розкрито концептуальні основи механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва, виявлено роль інноваційних комунікацій в реалізації цього механізму, напрями взаємодії суб'єктів інноваційного підприємництва і організаційно-інфраструктурного забезпечення.

В Україні на законодавчому рівні немає трактування інноваційного підприємництва як категорії, наукові підходи щодо його визначення також різняться. Тому зміст дефініції “інноваційне підприємництво” необхідно уточнити. На наш погляд, інноваційне підприємництво - це сукупність ініціативних систематичних дій взаємопов'язаних суб'єктів інноваційної підприємницької діяльності, що мають ризиковий характер і забезпечують перебіг етапів інноваційного циклу, який проходять інновації з високим рівнем соціальної, науково-технічної та комерційної значущості з метою задоволення потреб споживачів та отримання прибутку. Активізація інноваційного підприємництва в Україні залежить, в тому числі, і від рівня його організаційно-інфраструктурного забезпечення, під яким слід розуміти комплекс заходів зі створення сприятливих умов для здійснення інноваційного підприємництва через систему взаємопов'язаних інститутів, які спрямовують свою діяльність на його підтримку.

Для належного організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва потрібні важелі та заходи організаційного регулювання, стимулювання та скеровування, які б ґрунтувались на поєднанні процесів діяльності та обслуговування. Цього можна домогтися завдяки гармонійній взаємодії суб'єктів інноваційного підприємництва із суб'єктами організаційно-інфраструктурного забезпечення, формуванню та реалізації ефективного механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва. Під цим механізмом запропоновано розуміти комплекс процесів забезпечення потреб суб'єктів інноваційного підприємництва через взаємодію із суб'єктами, які надають організаційно-інфраструктурну підтримку з метою поєднання інноваційного попиту і інноваційної пропозиції та прискорення на цих засадах комерціалізації інновацій (табл. 1).

Таблиця 1. Складові механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва

Інноваційне підприємництво здійснюється на основі постійних взаємовідносин між учасниками процесу, стабільних і систематичних інтеграційних зв'язків, що вимагає побудови системи інноваційних комунікацій. На базі цього розроблено модель інноваційних комунікацій з головними комунікаційними ланцюгами між суб'єктами інноваційного підприємництва та організаційно-інфраструктурного забезпечення протягом інноваційного циклу. Ефективним напрямом налагодження взаємозв'язку суб'єктів інноваційного підприємництва і організаційно-інфраструктурного забезпечення є інноваційне партнерство, але лише за умови створення відповідних інтеграційних структур з центральним органом управління на колегіальній основі і належним відбором учасників на всіх стадіях інноваційного циклу.

У другому розділі “Умови організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва” оцінено сучасний стан організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва, вплив складових механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення на активізацію інноваційного підприємництва, обґрунтовано необхідність та процедуру відбору інноваційних проектів на засадах конкурсного підходу.

Критичний аналіз стану організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва дозволив визначити потребу в розробленні заходів щодо подолання проблем: недостатньої мотивації науковців застосовувати свої розробки, що спонукає до пошуку можливостей їх впровадження за кордоном; обмеженої кількості спеціалізованих інститутів маркетингових досліджень потреб промисловості в інноваціях; низької фінансової підтримки; обмеженості кількості установ, які готують спеціалістів з питань інтелектуальної власності; низького рівня аналітичної обробки інформації; орієнтації банківського сектора лише на короткострокове та середньострокове кредитування, низького рівня залучення іноземних інвестицій, недосконалості пільгової системи оподаткування, незацікавленості торговельних компаній в реалізації продукції інноваційного спрямування.

За допомогою ранжування показників якості складових механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва на основі апарату нечіткої логіки виявлено чинники активізації інноваційного підприємництва. Отримані результати від експертів-науковців та експертів-підприємців довели, що як наукові організації, так і підприємства прагнуть до налагодження інтеграційних зв'язків із суб'єктами організаційно-інфраструктурного забезпечення (рис 1).

Імперативом інноваційного розвитку є наявність інноваційної пропозиції з подальшим її впровадженням для створення високотехнологічних товарів суспільної значущості. В Україні немає державного органу загальної оцінки інноваційної пропозиції. З огляду на незадовільний стан фінансового забезпечення і недосконалу систему венчурного фінансування стає необхідним пошук можливостей інвестиційного супроводу інноваційних проектів. Здійснити такі заходи сьогодні можливо за умови використання конкурсного підходу до відбору інноваційної пропозиції. Власний аналіз та узагальнення досліджень науковців дали змогу запропонувати структурну модель формування такого підходу. Організація конкурсу з оцінювання інноваційної пропозиції має складається з п'яти етапів: вибору організації, яка проводитиме конкурс; створення спільного фонду інвестування; формування експертної ради; безпосередня експертиза і відбір; розподіл коштів між проектами-переможцями. Це дозволить врахувати принципи оптимізації кожної структурної компоненти.

Рис. 1. Чинники активізації інноваційного підприємництва в контексті механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення

У третьому розділі “Напрями реалізації механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва” розроблено практичні рекомендації щодо формування та реалізації ефективного механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва; запропоновано методичні підходи добору суб'єктів організаційно-інфраструктурного забезпечення, методичні рекомендації щодо конкурсного відбору інноваційних проектів у контексті організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва.

Механізм організаційно-інфраструктурного забезпечення має реалізовуватись у напрямі кооперування діяльності як окремих суб'єктів інноваційного підприємництва та організаційно-інфраструктурного забезпечення, так і в зіставленні їх інфраструктурних підрозділів.

Кожний суб'єкт повинен розглядатися з точки зору власника певного набору можливостей і ресурсного потенціалу, а організаційно-інфраструктурне забезпечення - як процес інтеграції техніко-матеріальних баз, інтелектуального капіталу, супутньої підтримки реалізації інноваційних проектів, сприяння в організації здійснення інноваційного підприємництва. Підрозділи організаційно-інфраструктурної підтримки суб'єктів інноваційного підприємництва і/або окремі суб'єкти організаційно-інфраструктурного забезпечення через взаємодію із суб'єктами інноваційного підприємництва надають допомогу щодо задоволення потреб організаційно-інфраструктурного забезпечення знаходження предмета діяльності, його реалізації та комерціалізації результату. Реалізація механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення залежить від державного регулювання, що передбачає створення належних умов функціонування суб'єктів організаційно-інфраструктурного забезпечення, координацію та регулювання їх діяльності, розроблення принципів та напрямів організаційно-інфраструктурного забезпечення, сприяння поєднанню діяльності суб'єктів інноваційного підприємництва та організаційно-інфраструктурного забезпечення, підтримку створених сприятливих умов організаційно-інфраструктурного забезпечення.

Важливими державними заходами щодо реалізації механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва відповідно до його складових є:

- здійснення моніторингу промислової сфери щодо потреб та напрямів підготовки фахівців з інноваційної діяльності; створення за сприяння державних органів центрів підвищення кваліфікації зі здійснення інноваційного підприємництва для персоналу промислових підприємств та освітніх установ; забезпечення належного рівня оплати праці фахівцям наукової сфери (кадрове організаційно-інфраструктурне забезпечення);

- створення кредитного фонду розвитку малих інноваційних підприємств; розроблення чіткого механізму створення інноваційних структур і централізованої установи регулювання їх діяльності; забезпечення поінформованості промислової сфери щодо напрямів діяльності, галузевої належності та регіонального розміщення інноваційних структур (технологічне організаційно-інфраструктурне забезпечення);

- створення на базі міських, обласних державних адміністрацій інформаційних центрів, які б надавали інформаційну допомогу щодо потреб здійснення інноваційного підприємництва (інформаційне організаційно-інфраструктурне забезпечення);

- створення реєстру консультаційних організацій, які спеціалізуються на інноваційному розвиткові; сприяння обміну досвідом між підприємствами та підприємствами-лідерами в інноваційній сфері; здійснення державного замовлення послуг з інноваційного консультування для державних підприємств (економіко-консультаційне організаційно-інфраструктурне забезпечення);

- відновлення діяльності наукових організацій галузевого спрямування з попереднім моніторингом та оцінюванням на предмет відповідності їх матеріально-технічних баз та управління сучасним умовам господарювання, якості виконання робіт (наукове організаційно-інфраструктурне забезпечення);

- залучення до інвестиційної діяльності банківського сектору економіки (як партнерів реалізації інноваційних проектів), міжнародних фондів фінансування, іноземних інвесторів через надання державних гарантій щодо виконання інноваційних проектів (фінансове організаційно-інфраструктурне забезпечення);

- забезпечення належного контролю за укладанням угод з приводу комерціалізації інноваційних розробок; створення юридично-коректних пакетів документів про угоди між винахідником та покупцем інноваційних розробок; розроблення обґрунтованої методики оцінювання вартості та встановлення цін на інноваційні продукти/продукцію; запровадження конкурсної системи відбору інноваційної пропозиції; удосконалення механізму державних закупівель інновацій (організаційно-інфраструктурне забезпечення комерціалізації);

- надання пільгового державного кредитування промислових підприємств, які впроваджують новітні розробки з відстроченням їх платежів; розроблення системи пільг та механізму взаємодії інвесторів з промисловими підприємствами; організація державного викупу застарілих технологій та матеріально-технічних баз у промислових підприємств; закріплення організацій галузевої науки за певними підприємствами відповідно до напрямів діяльності та галузевого спрямування (промислове організаційно-інфраструктурне забезпечення);

- встановлення контролю за виконанням Законів України, постанов Кабінету Міністрів України та Указів Президента України в інноваційній сфері; внесення до Закону України “Про інноваційну діяльність” понять інноваційний процес, інноваційне підприємництво; прискорення прийняття Законів “Про наукові парки”, “Про іннополіси” та “Венчурне фінансування” (правове організаційно-інфраструктурне забезпечення).

Задоволення сукупності потреб суб'єктів інноваційного підприємництва в організаційно-інфраструктурному забезпеченні створює сприятливі умови господарювання для поєднання інноваційного попиту та інноваційної пропозиції. Окрім зазначеного ефекту, можливі й інші, що полягають в активізації діяльності існуючих суб'єктів інноваційного підприємництва та залученні до інноваційного підприємництва нових.

Формою реалізації механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва може стати інноваційно-інтеграційне партнерство з центральним органом управління на колегіальній основі і цілісним поєднанням напрямів організаційно-інфраструктурного забезпечення. Ініціаторами створення таких структур можуть стати університетські установи технічного спрямування, які мають високий початковий потенціал. Для їх орієнтації в інноваційному підприємництві мають функціонувати відділи комерціалізації технологій з функціями інвентаризації і аудита інноваційної пропозиції ВНЗ, створення бази даних науково-технічних досягнень з метою їх комерціалізації та супутньої підтримки технічного, економічного і юридичного характеру. Процес реалізації механізму повинен починатись з прийняття рішення університетом про створення центру управління організаційно-інфраструктурним забезпеченням. Ініціативною групою здійснюватиметься основна підготовча діяльність: аналіз сильних та слабких сторін університету в контексті організаційно-інфраструктурного забезпечення, залучення відповідних структурних підрозділів та добір кадрового складу. На підставі результатів проведеної діяльності створюється базис для формування центру управління організаційно-інфраструктурним забезпеченням. Надалі здійснюється залучення сторонніх суб'єктів організаційно-інфраструктурного забезпечення та суб'єктів інноваційного підприємництва, які мають необхідні інфраструктурні підрозділи. Надання організаційно-інфраструктурної підтримки утвореною структурою має розподілятись за напрямами: надання організаційно-інфраструктурної підтримки суб'єктам інноваційного середовища партнерства, стороннім суб'єктам-замовникам інноваційного підприємництва та реалізація інноваційних проектів в умовах стабільності інноваційних комунікацій і організаційно-інфраструктурного забезпечення.

Координування діяльності інноваційно-інтеграційного партнерства в контексті механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення має здійснюватись Центральним органом управління організаційно-інфраструктурного забезпечення через функціонування відділів: забезпечення інноваційної діяльності (функції - аналіз ринкового середовища щодо можливості реалізації проектів, забезпечення фінансування, розподілу прав власності, визначення реалізаторів проекту, укладання угод про співпрацю, експертизи інноваційних замовлень, аналіз можливостей партнерства реалізувати вибрані напрями дослідження та інноваційні проекти); управління інтеграційними процесами (формування складу учасників та партнерів, регулювання їх взаємовідносин); реалізації інноваційних проектів (безпосереднє регулювання та моніторинг виконання інноваційних проектів); комерціалізації (комерціалізація об'єктів інтелектуальної власності, трансфер знань).

Ефективність реалізації механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва у формі інноваційно-інтеграційного партнерства досягається тільки в разі збалансованості інтересів учасників і партнерів. Тому доцільно визначати показник ефективності організаційно-інфраструктурного забезпечення суб'єкта інноваційного підприємництва:

де Е - показник ефективності організаційно-інфраструктурного забезпечення суб'єкта інноваційного підприємництва;

S - відносна значущість пріоритетного показника ефекту суб'єкта інноваційного підприємництва порівняно з відносною значущістю пріоритетного показника вигоди партнерства;

l_j - показник ефекту організаційно-інфраструктурного забезпечення від участі в інноваційно-інтеграційному партнерстві;

l_{1 j}- значення показника l без участі в інноваційно-інтеграційному партнерстві;

f_i - показник ефекту інноваційно-інтеграційного партнерства;

f_1i - показник середнього значення ефекту організаційно-інфраструктурного забезпечення за певним критерієм до входження в інноваційно-інтеграційне партнерства відповідного суб'єкта;

- значущість j-го показника порівняно зі значущістю пріоритетного показника (нормований ваговий показник j-го показника, j=1,n (ваговий показник для пріоритетного показника вважається рівним одиниці);

- значущість і-го показника порівняно зі значущістю пріоритетного показника (нормований ваговий показник і-го показника, і=1,п);

n - кількість другорядних показників ефекту суб'єкта інноваційного підприємництва;

m - кількість другорядних показників вигоди партнерства.

Для зменшення ризику недосягнення рівня ефективності реалізації механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва розроблено методику добору суб'єктів організаційно-інфраструктурного забезпечення, яка базується на зворотному зв'язку з використанням розроблених карт. Відповіді на питання анкет якісного характеру є самооціненням претендентів, за якими здійснюється їх рейтингова кваліфікація. Інтегральний показник визначається на основі площі багатокутника, що допомагає встановити рівень окремих показників відносно еталонного значення. Крім рейтингового аналізу, організації-претенденти розбиваються на групи, що дозволяє сформувати набір пріоритетно важливих учасників, які залучатимуться в разі потреби як додаткове організаційно-інфраструктурне забезпечення.

Послідовність та методика конкурсного відбору інноваційних проектів із врахуванням організаційно-інфраструктурного забезпечення включають: карту визначення організаційно-інфраструктурного забезпечення конкурсанта, методику відбору інноваційних проектів. На першому етапі оцінюється новизна проекту та сфера використання нововведення - науково-технічна значущість; далі - ринкові перспективи і промислова придатність, тобто комерційний успіх. На основі актуальності і технічного успіху оцінюється рівень значущості й успішності проекту, що в комплексі визначає придатність до комерціалізації і, з урахуванням економічної ефективності, дає показник ефективності проекту. На основі цього показника і оцінювання розуміння реалізації проекту конкурсантом (ризиковість) визначається оптимальний варіант набору проектів. Безпосередній експертизі має передувати аналіз можливостей конкурсантів щодо рівня їх організаційно-інфраструктурного забезпечення та належності інноваційно-інтеграційного партнерства до відповідного комплексу інфраструктури.

Процес оцінювання і відбору інноваційних проектів повинен проходити за багатоступеневою схемою і доповнюватись розподілом фінансових ресурсів між проектами-переможцями. Сума, що призначається для k-го проекту, може бути обчислена як

де F_k - сума, що призначається для k-го проекту;

Q - загальна сума фонду, яку вдалося залучити для проведення конкурсу;

M - загальна кількість проектів, поданих на конкурс;

q₁ - відповідна частка коштів призначена для фінансування експертизи проектів (q₁Q - фонд фінансування експертизи);

- впорядковувальна функція, що задає пріоритет k-го проекту з-поміж інших проектів-переможців (R₊ - множина всіх не додатних чисел: ):

де - множина проектів;

p_k, c_k, t_k, r_k, s_k - відповідно показники ефективності, вартості, терміну виконання, рівня ризику та придатності до комерціалізації k-го проекту;

б, в, г та д - вагові коефіцієнти, що відображають значущість кожної із вказаних характеристик у процесі впорядкування проектів-переможців.

Запропонована методика відбору інноваційних проектів враховує основні засади конкурсного відбору інноваційних проектів і може модифікуватися залежно від умов конкурсу, вимог до проектів та конкурсантів.

Висновки

Одержані результати в сукупності вирішують науково-практичне завдання формування та реалізації ефективного механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва, що має істотне значення для активізації інноваційних комунікацій на рівні наука - виробництво та створення умов задоволення потреб інноваційних підприємств щодо організаційно-інфраструктурного забезпечення. Проведене дослідження дозволяє зробити такі загальні висновки і рекомендації:

1. Прискорення інноваційного розвитку національної економіки потребує створення стабільних умов розвитку інноваційного підприємництва. Досягти вирішення проблем, що перешкоджають активізації зазначених процесів, можна завдяки відповідним важелям та заходам щодо регулювання, стимулювання, скеровування діяльності суб'єктів організаційно-інфраструктурного забезпечення та державних органів управління інноваційної сфери, а також - налагодженню системи інноваційних комунікацій, спрямованої на підтримання інноваційного підприємництва.

2. Узагальнення теоретичних положень сутності інноваційного підприємництва дозволило уточнити зміст його дефініції як сукупності ініціативних систематичних дій взаємопов'язаних суб'єктів інноваційної підприємницької діяльності, що мають ризиковий характер і забезпечують перебіг етапів інноваційного циклу, який проходять інновації з метою задоволення потреб споживачів та отримання прибутку. Суб'єктами інноваційного підприємництва слід вважати окремих підприємців або юридичних осіб усіх форм власності, що вдаються до ініціативних, самостійних, систематичних дій, маючих ризиковий характер, і забезпечують внаслідок цього змінність етапів інноваційного циклу. З огляду на комплексний процес інноваційного підприємництва його суб'єкти можуть бути як головними його реалізаторами, так і сприяти створенню умов для здійснення інноваційного підприємництва через систему взаємопов'язаних інститутів, які спрямовують свою діяльність на його підтримку.

3. Під механізмом організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва слід розуміти комплекс процесів забезпечення потреб суб'єктів інноваційного підприємництва через взаємодію із суб'єктами, які надають організаційно-інфраструктурну підтримку з метою поєднання інноваційного попиту і інноваційної пропозиції та прискорення на цих засадах комерціалізації інновацій. До складових механізму належать: технологічне, кадрове, інформаційне, економіко-консультаційне, наукове, промислове, правове, фінансове організаційно-інфраструктурне забезпечення та забезпечення комерціалізації. Передумовою ефективності цих процесів є створення умов повноти і неперервності інноваційних комунікацій, що можна досягти за допомогою інноваційного партнерства через створення інтеграційної структури з центральним органом управління на колегіальній основі.

4. Аналіз сучасного стану організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва дозволив виявити його недосконалість та низький рівень сприяння поєднанню науки і виробництва, що потребує формування нових дієвих механізмів взаємодії суб'єктів інноваційного підприємництва, структур організаційно-інфраструктурної підтримки, державних органів управління. Чинниками активізації інноваційного підприємництва слід вважати: використання технічних університетів і науково-дослідних інститутів як джерел науково-технічних знань та виконавців наукових замовлень; підготовку кадрового складу науково-технічного спрямування вищими навчальними закладами, його перепідготовку щодо інноваційного підприємництва спеціальними навчальними установами і тренінговими компаніями; здійснення технопарковими структурами посередницької діяльності між промисловими і науковим секторами економіки, забезпечення надходжень спеціалізованої інформації з відповідних служб організації чи на замовлення; здійснення консультування щодо маркетингу та комерціалізації інноваційних розробок консалтинговими компаніями, які спеціалізуються на інноваційній діяльності; посередницьку діяльність промислових підприємств з виробництва і продажу продукції, виробленої на основі переданих технологій; поєднання держбюджетного й іншого фінансування.

5. Задоволення потреб здійснення інноваційного підприємництва в контексті поєднання інноваційного попиту та інноваційної пропозиції в умовах обмеженості фінансових ресурсів потребує запровадження конкурсного відбору інноваційних проектів, реалізація якого має складається з п'яти етапів: вибору організації-реалізатора конкурсної програми; створення спільного фонду інвестування; безпосередньої експертизи і відбору; розподілу коштів між проектами-переможцями, що дозволить враховувати принципи оптимізації кожної структурної компоненти та запровадити ефективний механізм кількісного і якісного оцінювання інноваційної пропозиції.

6. Головною функцією механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва є досягнення найбільшого позитивного результату через кооперування діяльності як окремих суб'єктів інноваційного підприємництва та організаційно-інфраструктурного забезпечення, так і їх інфраструктурних підрозділів, які можуть надавати допомогу в задоволенні потреб організаційно-інфраструктурного забезпечення здійснення інноваційного підприємництва щодо знаходження предмета діяльності, його реалізації та комерціалізації результату за умов сприятливого державного впливу. Реалізація механізму сприятиме поєднанню інноваційних попиту та пропозиції, а також активізації існуючих суб'єктів інноваційного підприємництва та залученні до інноваційного підприємництва нових, що позитивно вплине на інноваційний розвиток національного господарства.

7. Ураховуючи те, що суб'єкти інноваційного підприємництва не в змозі організувати безперервність процесу організаційно-інфраструктурного забезпечення, формою реалізації механізму може стати інноваційно-інтеграційне партнерство з центральним органом управління на колегіальній основі, що виконуватиме функції науково-інноваційно-виробничого комплексу з урахуванням максимально можливої сукупності інноваційних комунікацій та логічного поєднання інноваційного підприємництва і організаційно-інфраструктурного забезпечення. Діяльність центру має зосереджуватись на організаційно-економічному управлінні в сфері аналізу ринкового середовища щодо напрямів досліджень і науково-технічних замовлень, забезпеченні фінансовими ресурсами, розподілі прав власності, визначенні реалізаторів інновацій, укладанні угод про співпрацю, експертизі інноваційної пропозиції, формуванні складу учасників і партнерів, регулюванні їх взаємовідносин, моніторингові виконання інноваційних проектів, комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності, трансфері знань. Для збалансованості інтересів учасників реалізації механізму у формі інноваційно-інтеграційного партнерства запропоновано визначати показник ефективності організаційно-інфраструктурного забезпечення суб'єкта інноваційного підприємництва.

8. Засновниками запропонованого інноваційно-інтеграційного партнерства можуть стати вищі навчальні заклади (насамперед технічні університети), в яких мають функціонувати відділи комерціалізації технологій. Головними етапами їх створення з подальшим функціонуванням визначено: формування кадрового складу, інвентаризацію інноваційної пропозиції, аудит інноваційної пропозиції, формування бази даних, комерціалізацію об'єктів інтелектуальної власності, здійснення взаємозв'язку з суб'єктами інноваційного підприємництва.

9. Для зменшення ризику недосягнення рівня ефективності реалізації механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва слід використовувати методичний підхід добору суб'єктів організаційно-інфраструктурного забезпечення, що включає зворотний зв'язок, рейтингову оцінку, порівняння з еталонним значенням, графічний метод. Для активізації здійснення інноваційного підприємництва його суб'єктами в контексті поєднання інноваційних попиту і пропозиції запропоновано методику конкурсного відбору інноваційних проектів, що містить чотири етапи із врахуванням розподілу коштів між проектами-переможцями і ґрунтується на механізмі комплексного оцінювання, та рекомендації щодо визначення організаційно-інфраструктурного забезпечення конкурсанта.