Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Гура Ольга Леонідівна

УДК: 658.23:338.27(477)

ПРОГНОЗУВАННЯ У СИСТЕМІ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Янковой Олександр Григорович, Одеський державний економічний університет, професор кафедри статистики

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Орлов Олівер Олексійович, Хмельницький національний університет, завідувач кафедри економіки підприємства і підприємництва

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Фесенко Оксана Олександрівна, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України

Захист відбудеться “18” січня 2008р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.055.01 Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул.. Преображенська, 8.

Автореферат розісланий “13” грудня 2007р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.І. Ковальов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У ринкових умовах господарювання особливої значущості набувають питання вдосконалення функцій управління підприємством і, в першу чергу, планування підприємницької діяльності. Від того, наскільки грамотно організована планово-аналітична робота на нижчій ланці промислового виробництва, багато в чому залежать і кінцеві результати розвитку країни. Причому це однаковою мірою справедливо як для великого, так і для малого та середнього бізнесу.

Важливою методологічною базою планування на промисловому підприємстві є прогнозування основних показників господарської діяльності та навколишнього економічного середовища. Завдяки прогнозуванню планові служби отримують об'єктивні імовірнісні оцінки шляхів і методів досягнення поставлених в рамках стратегічного та тактичного планування цілей. Значна кількість підприємств в Україні, зокрема ряд об'єктів м'ясопереробної галузі харчової промисловості, має незадовільний рівень забезпечення планування відповідним прогнозним інструментарієм та відчуває дефіцит фахівців-прогнозистів. За своєчасної розробки та впровадження заходів, спрямованих на поліпшення методів прогнозування й планування, такі підприємства зможуть підвищити ефективність свого управлінського потенціалу, відновити стратегію і тактику розвитку в умовах жорсткої конкурентної боротьби за споживача. Попередження розвитку негативних кризових явищ на підприємстві є можливим лише за систематичної та об'єктивної оцінки його майбутнього стану.

Крім того, у сучасних економічних умовах для більшості підприємств м'ясопереробної галузі однією з основних є проблема залучення фінансових ресурсів. Тому для їх ділових партнерів (інвесторів, банків, державних установ) особливого значення набуває одержання науково обґрунтованих планів майбутньої підприємницької діяльності, яке практично неможливе без застосування сучасних методів прогнозування. Отже, це також обумовлює необхідність удосконалення системи планування і прогнозування на промисловому підприємстві.

У науковій літературі вже накопичено достатньо інформації щодо дослідження проблем стратегічного і тактичного планування, проаналізовано втрати, які може понести підприємство внаслідок прийняття недостатньо обґрунтованих рішень. Вказаними питаннями займалися такі вітчизняні та зарубіжні економісти: О.В. Акіліна, Р. Акофф, Л.Є. Басовський, І. Е. Берзінь, І.О. Бланк, Ю.В. Богатін, А.М. Богатирьов, С.А. Варакута, І. М. Герчикова, А.Ф. Гойко, В.А. Горемикін, В. А. Грузінов, Н.Н. Грибанова, Ю.Н. Єгоров, Ю.А. Єгупов, В. Д. Камаєв, У. Кінг, Н.Д. Кондратьєв, М.Я. Коробов, А.І. Кочеткова, В.Р. Кучеренко, О.О. Орлов, В.І. Осипов, В.Г. Пасічник, В.М. Попов, Дж. Ріггс, В.Т. Солодков, Г.М. Тарасюк, Е.О. Уткін, Р. Хадсон, Д. Хан, В. Хойєр, Т.Є. Циба, В.З. Черняк, Л.І Шваб, Л.А. Швайка та ін.

Також не обділена увагою науковців проблематика прогнозування, зокрема соціально-економічного. Тут можна згадати роботи таких учених, як І.В Бєстужев-Лада, Дж. Бокс, В.П. Боровиков, Л.В. Голованов,.Є. Грабовецький, Г. Дженкінс, В. М. Ентов, М. Кендєл, Г.С. Кільдишев, Л.І. Ковальова, Ю.П. Лукашин, К.Д. Льюїс, С.А. Саркісян, Г. Тейл, О.О. Фесенко, О.А. Френкель, В.Н. Цигічко, Є.М. Четиркін, О.Г. Янковой та ін. Проте деякі питання щодо методології використання прогнозування в процесі складання стратегічних та тактичних планів промислових підприємств залишаються відкритими. Вони вимагають подальших досліджень і формування нових підходів та напрямків удосконалення прогнозування планових показників підприємства. Вказані моменти значною мірою визначили вибір теми даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. У дисертаційній роботі були використані матеріали, які зібрав автор у межах виконання НДР „Статистичний аналіз та прогнозування соціально-економічних процесів у регіоні” в Одеському державному економічному університеті (державний реєстраційний номер 0103U007717).

Мета і завдання дослідження. Головною метою роботи є удосконалення теоретичних і методологічних підходів до прогнозування в процесі складання стратегічних та тактичних планів промислових підприємств.

Меті дослідження підпорядковано вирішення ряду завдань локального характеру:

- систематизувати та поглибити теоретичну базу понять планування на підприємстві, розкрити їхню роль і зміст в умовах ринкової економіки, охарактеризувати різноманітні класифікації прогнозів за різними критеріями, ознаками;

- дослідити існуючі методи та прийоми прогнозування показників господарської діяльності на підприємстві, виявити їх переваги та недоліки;

- проаналізувати особливості стратегічного планування, зокрема формальні моделі стратегічного аналізу;

- розробити теоретичну модель життєвого циклу товару на основі S-подібних функцій з визначенням їх ключових точок та параметрів (максимуму, перегину, коефіцієнтів еластичності тощо);

- апробувати запропоновані методи моделювання при прогнозуванні та стратегічному плануванні виробництва і збуту м'ясопродуктів на Одеському ПП „Гармаш”;

- обґрунтувати об'єкти прогнозування у тактичному плануванні на промисловому підприємстві; розробити факторну модель збуту і використати її при точковому та інтервальному прогнозуванні продажів варених ковбас м'ясопереробних підприємств Одеської області на 2008 р.;

- довести можливість застосування в ході тактичного планування маркетингової програми промислового підприємства апарату граничного аналізу з метою визначення беззбиткових та оптимальних обсягів збуту товару, ціни, що забезпечують отримання максимального прибутку;

- визначити цінову еластичність продажів товару для деяких найбільш популярних функцій попиту;

- здійснити практичне впровадження запропонованих підходів у процесі проведення прогнозних розрахунків в рамках розробки маркетингової програми та фінансового плану виробництва й реалізації продукції на м'ясопереробному підприємстві „Гармаш” „Біляївський м'ясокомбінат”.

Об'єктом дослідження є відносини у сфері планування і прогнозування основних господарських показників промислових підприємств.

Предметом дослідження виступають теоретичні та методологічні аспекти планування і прогнозування розвитку підприємств, спрямовані на виявлення додаткових можливостей адаптації об'єктів промисловості до мінливого економічного середовища.

Методи дослідження. У дисертації автор використала як теоретичну і методологічну базу діалектичний метод дослідження економічних явищ та процесів у їх взаємозв'язку і розвитку, системний підхід до проблем, що розглядаються. Для вирішення поставлених завдань були також застосовані такі методи: структурно-логічний аналіз - при побудові логіки та структури роботи; метод деталізації та синтезу для вивчення предмету і взаємозв'язку його складових частин. Крім того, використовувалися статистичні методи, зокрема кореляційно-регресійний аналіз при моделюванні та прогнозуванні зв'язків, тенденцій і закономірностей розвитку м'ясопереробних підприємств.

Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є класичні наукові положення вітчизняної і зарубіжної економічної думки у сфері теорії та практики планування й прогнозування показників господарювання промислових підприємств. Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали конференцій, публікації в друкованих та електронних економічних виданнях, першоджерела та дані фінансової звітності групи підприємств м'ясопереробної галузі харчової промисловості Одеської області.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробці теоретичних і методологічних засад прогнозування показників господарської діяльності промислових підприємств на базі трендових, регресійних моделей, а також рівнянь, побудованих на основі методів граничного аналізу. Найбільш вагомі результати, що характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, такі:

вперше:

- розроблено теоретичну модель прогнозування ключових точок життєвого циклу товару з використанням S-подібних функцій, що надає нові потенційні можливості в процесі стратегічного планування розвитку промислового підприємства, зокрема дозволяє точно визначити моменти часу, коли прискорений розвиток збуту товарів буде змінюватися на уповільнений і навпаки, а також, коли варто диверсифікувати виробництво й починати життєвий цикл нового товару;

- запропоновано комплексний підхід до розробки основних параметрів маркетингової програми виробництва і фінансового плану з використанням методів граничного аналізу, який забезпечує системне визначення точок і зон беззбитковості, обсягу випуску й ціни товару, що максимізують операційний прибуток, а також цінової еластичності збуту в рамках тактичного планування на підприємстві;

удосконалено:

- визначення поняття „планування” як безперервного творчого процесу, що має на меті досягнення поставлених цілей при оптимальних витратах ресурсів та приведення можливостей підприємства у відповідність до умов зовнішнього середовища;

- багатофакторну модель збуту для прогнозування продажів продукції підприємств м'ясопереробної галузі харчової промисловості Одеської області з урахуванням сучасного стану та особливостей окремих сегментів ринку ковбасних виробів;

дістали подальший розвиток:

- класифікація планів промислового підприємства за рахунок поширення кола групуючих ознак, що дозволило доповнити існуючі в науковій літературі види, класи, різновиди планів;

- аналіз придатності відомих методів прогнозування для системи планування розвитку промислового підприємства з точки зору їх об'єктивності, економічності, забезпеченості достатньою інформаційною базою при одночасному збереженні високої надійності й точності прогнозних оцінок.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані автором наукові результати мають не тільки теоретико-методологічне, а й прикладне значення для вирішення конкретних практичних проблем. Серед них можна відзначити впровадження виконаних розробок на підприємствах харчової промисловості, а саме: ПП „Гармаш” (акт впровадження №57/2 від 16.07.2007 р.), ТОВ “ Одеський м'ясопереробний завод” (акт впровадження №117 від 9.08.2007), ТОВ “Лібра” (акт впровадження №099 від 19.07.2007 р.), а також СП „Клото” (акт впровадження №16 від 20.08.2007 р.).

Результати проведеного дослідження використані також в навчальному процесі в Одеському державному економічному університеті під час викладання дисциплін „Статистика”, „Статистичне моделювання та прогнозування” (довідка №01-18/946 від 01.10.2007 р.), Одеському інституті фінансів Українського державного університету економіки і фінансів під час викладання дисциплін „Економіка підприємств”, „Фінанси підприємств”, „Інвестування” (довідка №222 від 03.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї, підходи і розробки, які визначають наукову новизну, реалізовані в рамках проведеного дисертаційного дослідження і виносяться на захист, належать особисто автору. Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві, вказаний у списку опублікованих праць.

Апробація результатів роботи. Головні положення і результати проведеного дисертаційного дослідження доповідалися автором і обговорювалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету (м. Одеса, 2002, 2006 рр.), Буковинського державного фінансово-економічного інституту (м. Чернівці, 2003 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції „Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми” (м. Одеса, 2003 р.), на другій Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи” (м. Одеса, 2007 р.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження автором опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,38 друкарських аркушів, з яких особисто авторові належать 3,48 друкарських аркушів. З них 7 статей опубліковано у наукових збірниках, затверджених ВАК України як фахові.

Об'єм і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (162 найменувань) та додатків. Загальний обсяг дисертації 218 сторінки комп'ютерного тексту, в тому числі основний зміст викладений на 176 сторінках. Робота містить 17 таблиць, 24 малюнки, 12 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми проведеного дослідження, визначені об'єкт, предмет та методи наукової розробки, розкрита наукова новизна, практичне значення і апробація отриманих результатів.

У першому розділі “Дослідження теорії та методології прогнозування показників, що застосовуються у плануванні розвитку підприємства” автором розглянуто сутність планування в умовах ринкового господарювання, місце і роль прогнозування в системі планування, проведена класифікація прогнозів та аналіз придатності методів прогнозування для системи планування розвитку промислового підприємства.

Особливістю сучасного періоду розвитку промисловості є те, що система ринкового регулювання виробництва поки що знаходиться на стадії формування. Ринкові засади господарювання підприємств обумовлюють самостійне планування своєї господарської діяльності без постійного контролю зверху з урахуванням в основному укладених домовленостей з партнерами та кон'юнктурних змін навколишнього економічного середовища.

Можна виділити, принаймні, три наступні особливості реалізації функції планування в сучасній ринковій економіці:

а) підвищення її ролі в умовах жорсткої конкуренції, оскільки у разі негативних результатів управлінської діяльності мова йде про банкрутство даного підприємства, зміни його власника тощо;

б) охоплення широкого кола виробничих, соціальних, екологічних та інших питань і, в першу чергу, питань збуту продукції (послуг), що виготовляється;

в) адаптивний характер, спрямований на пристосування до мінливого економічного оточення підприємства.

Тому у цей час у науці й практичній роботі йде переосмислення місця й ролі планування в системі управління економікою і, зокрема підприємствами м'ясопереробної галузі харчової промисловості.

Сучасне визначення планування важко сформулювати одним реченням. Багато авторитетних учених запропонували власне бачення суті планування, але їхні визначення мають різний зміст і часто суперечать одне одному. Аналіз численних вітчизняних та закордонних літературних першоджерел дозволив авторові надати власне визначення планування як найважливішої функції управління в ринковій економіці. На нашу думку, це безперервний творчий процес, що має на меті досягнення поставлених цілей при оптимальних витратах ресурсів та приведення можливостей підприємства у відповідність до умов ринку.

На основі ретельного дослідження існуючих у сучасній економічній літературі класифікацій автором запропонована система планів підприємства, що включає 11 головних ознак, за якими вони підрозділяються на окремі групи, класи, різновиди.

Оскільки планування завжди здійснюється за невизначеності умов, тобто потребує врахування декількох варіантів зміни навколишнього економічного середовища, коли може бути задана ймовірність тієї чи іншої ситуації, то альтернативні рішення приймаються з ризиком. Для оцінки цієї невизначеності при розробці планів з урахуванням альтернатив розвитку підприємства у майбутньому використовують попередній етап планування - прогнозування.

Більшість науковців визнають, що прогнозування в управлінському циклі передує плануванню і його завдання полягає в передбаченні розвитку підприємства, а також у пошуку рішень, які забезпечать розвиток виробництва та його частин в оптимальному режимі. Прогнозування і складання планів - елементи єдиної системи планування, об'єднані спільністю цілей і задач.

Прогнозування покликане відповісти на такі головні запитання: чого з найбільшою ймовірністю слід очікувати у майбутньому? Як треба змінити внутрішні та зовнішні умови, щоб досягти поставлених цілей? Прогнозування є важливою зв'язуючою ланкою між мінливим економічним середовищем, в якому знаходиться промислове підприємство, і плануванням його виробничої діяльності на перспективу.

Принциповою відмінністю прогнозування від планування є характер вихідної інформації: обов'язковість планової інформації і орієнтовний характер прогнозної інформації. Прогноз, на відміну від плану, носить імовірнісний характер. Його головне завдання полягає у науковому передбаченні можливих альтернатив розвитку підприємства із вказівкою відповідних ймовірностей, а також у пошуку варіантів, які забезпечать оптимальний режим при досягненні поставлених цілей.

Прогнози можна класифікувати за різними критеріями і ознаками залежно від цілей, завдань, об'єктів, предметів, проблем, періоду упередження, організації прогнозування тощо. У дисертаційній роботі наведено класифікацію прогнозів, що включає вісім різноманітних ознак, які найбільшою мірою відповідають сформульованому підходу до прогнозування як до попередньої, методологічної стадії в системі планування на промисловому підприємстві.

Аналіз існуючих у прогностичній та математико-статистичній літературі методів прогнозування дозволив виявити їхні переваги й недоліки і тим самим установити придатність їх для системи планування промислового підприємства.

На нашу думку, формалізовані та комбіновані методи прогнозування є найбільш придатними з точки зору їх використання в системі планування розвитку промислового підприємства, оскільки вони у порівнянні з інтуїтивними методами менше залежать від суб'єктивізму фахівців-плановиків, мають достатню інформаційну базу у вигляді статистичних рядів динаміки та рядів розподілу, потребують значно менших витрат при одночасному забезпеченні досить високої надійності й точності прогнозних оцінок.

У другому розділі “Аналіз використання прогнозів у стратегічному плануванні на підприємстві” автором розглядалися особливості та склад стратегічного планування, досліджувалися формальні моделі стратегічного аналізу, в тому числі моделі життєвого циклу товару (ЖЦТ), а також їхнє застосування при прогнозуванні виробництва ковбасних виробів на підприємствах м'ясопереробної галузі України.

Аналіз стану економіки української промисловості показує, що успішність її функціонування в умовах непередбачуваності сьогодення, мінливої кон'юнктури ринку, насамперед, залежить від розвитку та зрілості на підприємстві такої функції управління, як планування. При цьому важливо, щоб внутрішні можливості підприємства відповідали або, принаймні, були б адекватні вимогам ринкового середовища, що може бути досягнуто в основному за допомогою стратегічного планування. Саме стратегічне планування може стати тим дієвим інструментом сучасного управління, завдяки якому вітчизняні підприємства (в тому числі і м'ясопереробні) зможуть піднятися, стабілізувати свою діяльність і одержати необхідний імпульс для подальшого розвитку.

Прийшовши на зміну довгостроковому плануванню приблизно чотири десятиліття назад, стратегічне планування посіло основне місце в планово-аналітичній діяльності західних фірм. Період особливого захоплення формальними методами стратегічного аналізу і планування, появи найбільш популярних моделей доводиться на 70-і роки минулого сторіччя. На цей час були розроблені такі підходи та моделі, як крива „досвіду”, концепція ЖЦТ, модель „продукт - ринок” А. Стейнера, портфельні моделі аналізу стратегій - матриця Бостонської консультаційної групи, модель А.Д. Літла, багатофакторна матриця Мак-Кінсі, комплексний діловий аналіз ПІМС, модель Мак-Кінсі „7С”, конкурентний аналіз М. Портера, матриця Ансоффа, стратегії конкурентної боротьби А. Юданова, тривимірна схема Д. Абеля та ін. У 80-і роки вказані методи і моделі певною мірою втратили свою популярність, однак це не означає повної відмови від них, а виражається в тому, що сьогодні формальні інструменти стратегічного аналізу та планування застосовуються з більшою обережністю, з урахуванням конкретних обставин даного підприємства.

Важливим напрямком стратегічного аналізу є моделювання, прогнозування й планування процесів розвитку товарного виробництва на основі дослідження ЖЦТ. Це пов'язано з тим, що з початку минулого століття в економічній науці домінує концепція, згідно з якою продажі будь-якого товару характеризуються певною циклічністю (рис. 1).

Рис. 1. Криві життєвих циклів двох товарів

Незважаючи на те, що до сих пір не вдавалося встановити чітку адекватність життя товарів (в тому числі й м'ясних виробів) традиційній кривій ЖЦТ, ми вважаємо, що сама концепція та її модель дуже корисні для прогнозування динаміки продажів, доходу й рентабельності промислового підприємства.

На нашу думку, ЖЦТ найкраще розглядати як ідеальну криву, тобто як абстрактне явище, що хоча й повністю не співвідноситися з економічною реальністю, але приблизно відображає основні характерні властивості процесу. Модель ЖЦТ є ідеальним поняттям, оскільки кожний конкретний випадок, імовірно, буде відрізнятися від наукової абстракції. Ідеальна величина не є чимось довільним, вона проростає із цілком правдоподібних припущень, підказаних досвідом.

Вище досягнення управління підприємством в рамках стратегічної концепції ЖЦТ полягає в умінні точно визначити момент часу, коли варто почати диверсифікацію виробництва й „зачати” життєвий цикл нового товару (показаний штриховою кривою А*В*С*D* на рис. 1). Якщо це вдається, то гребені „хвиль успіху” ВС і В*С* наближаються одна до одної (зменшується зона втрат першого товару СВ*FE на рис. 1) і процвітання бізнесу підприємства в часі може бути продовжене надалі.

Якщо проаналізувати графіки кривих ЖЦТ на рис. 1, то можна побачити, що найбільш підходящим моментом для започаткування життєвого циклу нового товару є точка М, яка приблизно відповідає максимальному обсягу продажів першого (за часом) товару. Аналогічно, початок впровадження на ринку третього товару збігається з точкою N, яка відповідає максимальному обсягу продажів другого (за часом) товару тощо.

Очевидно, що у разі дотримання такого графіка планування і виходу на ринок успіх підприємства в часі буде продовжуватися скільки завгодно довго. При цьому треба відповісти на наступне запитання: як в процесі планування розрахувати точки М, N,... на вісі часу?

Ми в даній дисертаційній роботі пропонуємо відповідь на дане запитання шукати на основі моделювання ЖЦТ за допомогою S-подібних функцій і прогнозувати найважливіші ключові точки кривих - такі, як точки перегину, коли прискорений ріст продажів змінюється на уповільнений (точки K, L, O на рис. 1), точки максимуму (точки М, N на рис. 1), а також визначати коефіцієнти еластичності вказаних функцій.

Можна навести, принаймні, п'ять S-подібних математичних функцій та їхні ключові точки, які при певних умовах можуть використовуватися для моделювання і прогнозування ЖЦТ (табл. 1).

Вибір тієї чи іншої функції з наведених в табл. 1 з метою використання її для моделювання й прогнозування ЖЦТ (у даному випадку - динаміки продажів певного виробу) відбувається за допомогою їх порівняльного аналізу на основі найважливіших статистичних характеристик точності, надійності та адекватності побудованих рівнянь регресії.

Таблиця 1. Ключові точки та еластичність S-подібних функцій, що використовуються при моделюванні ЖЦТ

Рівняння регресії	Точки максимуму	Точки перегину	Еластичність
1. Синусоїда Y = а0 + а1sinX*, де X* - радіанна міра чинника Х	Y = а0 + а1 при X* = р/2 + 2рn	Y = а0 при X* = р + 2рn	Е = а1X*cosX*/ (а0 + а1sinX*)
2. Функція, зворотна до гіперболічної експоненти Y = 1/(а0 +а1e-Х) при однакових знаках а0, а1	Y = 1/а0 при X + ?	Y = а0/2 при X = ln(а1/а0)	Е = а1Х/(а1 + а0eХ)
3. Степенево-показникова функція Y = а0Xа1Х при а1 < 0, а0 > 0 або а1 < 0, а0 < 0	Y = а0(e-1)а1/e при X = е-1	Y = а0 при Х = 1	Е = а1X(lnX + 1)
4. Логістична функція Y = 1/(а0а1Х + а2) при а0 > 0, 0 < а1 < 1, а2 > 0	Y = 1/а2 при X + ?	Y = 1/2а2 при Х = ln(а2/а0)/lnа1	Е = -а0а1Хln(а1)XY
5. Функція Гомперця Y = EXP(а0а1Х + а2) при 0 < а1 < 1, а0 < 0	Y = EXP(а2) при X + ?	Y = ЕХР(-1+а2) при Х = ln(-1/ а0)/ln(а1)	Е = а0а1Хln(а1)X

Використання методу прогнозування життєвого циклу товару за допомогою S - подібних функцій дає можливість оптимізувати стратегічний план промислового підприємства, вчасно прийняти обґрунтоване рішення за такими напрямками:

- нарощення обсягу виробництва продукції, що виготовляється;

- проведення додаткових методів стимулювання збуту продукції;

- оновлення асортименту продукції.

Усі перераховані функції були застосовані при моделюванні, прогнозуванні та плануванні виробництва м'ясопродуктів на ПП „Гармаш”, що має досить розвинену торгівельну мережу в Одеській області. У якості об'єкта дослідження Y виступали обсяги місячних продажів одного з різновидів вареної ковбаси - сосисок „Замовлених” (за даними 12 місяців 2006 р. - змінна часу Х), що реалізувалися в мережі фірмових магазинів підприємства.

Аналіз статистичних показників точності, надійності та адекватності побудованих моделей показав, що тільки три з п'яти запропонованих функцій (синусоїда, логістична, Гомперця) здатні задовільно описувати динаміку продажів сосисок „Замовлених”. При цьому перевагу треба віддати двом останнім функціям, оскільки лише вони забезпечують позитивні коефіцієнти еластичності і цілком реальні точкові та інтервальні прогнози, що піддаються тлумаченню.

При цьому коефіцієнти еластичності і довірчі інтервали прогнозу, отримані на базі функції Гомперця і логістичної функції, майже співпадають, що свідчить про їх схожі апроксимаційні можливості. Зіставляючи статистичні параметри двох останніх регресійних моделей, ми дійшли висновку, що найбільш точною, надійною і адекватною у порівнянні з іншими чотирма моделями є функція Гомперця

Y = EXP(-4,0892680,421101^Х + 3,71357), (1)

яка і була використана для аналізу та прогнозування виробництва сосисок „Замовлених” на ПП „Гармаш”. Дослідження рівняння (1) дозволило зробити наступні висновки:

1) якщо тенденція розвитку продажів сосисок „Замовлених” буде зберігатися у близькому майбутньому, то його величина у січні 2007 р. (період часу Х = 13) буде складати приблизно 4,1 т (точковий прогноз). При цьому з достовірністю 95% прогнозну оцінку продажів можна очікувати у межах від 4,054 до 4,146 т (інтервальний прогноз).

2) треба відзначити, що ріст продажів даного виду варених ковбас за останні місяці 2006 р. був дуже уповільнений (листопад 3,8 т, грудень 3,9 т, прогноз на січень 2007 р. майже 4,1 т), тобто ринок даного товару наблизився до свого насичення.

3) точка Х = 3,34 є точкою перегину. Це означає, що з другої декади квітня 2006 р. прискорений ріст продажів сосисок „Замовлених” змінився на уповільнений і почалося поступове насичення ринку даним товаром.

На нашу думку, настав час готувати „заміну” сосисок „Замовлених” на новий ковбасний виріб. Менеджери ПП „Гармаш” повинні зреагувати на зміни у ринковому середовищі, прийняти стратегічне рішення щодо розробки й упровадженні у виробництво нової ковбасної продукції з покрашеними смаковими якостями. У відповідних стратегічних планах підприємства слід зробити уточнення з метою пристосування виробництва варених ковбас до потреб споживчого ринку.

Така реакція управління допоможе запобігти погіршенню ефективної виробничої діяльності ПП „Гармаш” на певний період функціонування, а також визначити нові способи реалізації стратегічних цілей і завдань м'ясопереробного підприємства відповідно до його можливостей.

У третьому розділі „Удосконалення методів прогнозування показників тактичного плану підприємства” обґрунтовуються основні об'єкти прогнозування в тактичному плануванні, наводяться результати прогнозування обсягів збуту варених ковбас та найважливіших показників маркетингової програми й фінансового плану м'ясопереробних підприємств за допомогою граничного аналізу.

Основною метою тактичного планування є конкретизація стратегічних планів на коротку перспективу (зазвичай на рік) при оптимальних витратах ресурсів промислового підприємства. Розгорнутою формою тактичного плану є поточний річний техніко-економічний план діяльності підприємства. На нашу думку, принаймні, два його розділи - „План виробництва і збуту продукції (робіт, послуг)” та „Фінансовий план” неодмінно повинні базуватися на методах і моделях прогнозування.

Ми вважаємо, що найбільш доцільним методом визначення майбутніх параметрів виробництва і збуту продукції, зокрема, м'ясної, в рамках маркетингової програми є кореляційно-регресійний аналіз, оскільки він базується на вивченні реальних чинників попиту, носить здебільшого об'єктивний характер, має досить широке програмне забезпечення для його реалізації на персональному комп'ютері.

Практичне застосування даного методу при розробці маркетингової програми відбувалося на основі моделі збуту групи варених ковбас 16 м'ясопереробних підприємств Одеської області за даними 2006 р. У якості залежної змінної Y розглядалася річна величина збуту варених ковбас (тонн). Аналіз факторів маркетингового комплексу дозволив виявити головні чинники, що визначають обсяги збуту вареної ковбаси на досліджуваних підприємствах з урахуванням особливостей цільового ринку досліджуваного виду продукції:

Х₁ - середній показник смакової якості товару (у балах від 1 до 10);

Х₂ - середня ціна 1 кг варених ковбас, грн.;

Х₃ - витрати на просування товару, тис. грн.;

Х₄ - час виготовлення та поставки партії ковбасних виробів у

торгівельну мережу, годин.

На другому кроці моделювання було отримане трьохфакторне рівняння регресії:

Y = 590,8460 - 11,6132X₂ + 0,2019X₃ - 39,7568X₄, (2)

знаки коефіцієнтів якого повністю співпадають з економічними уявленнями про напрямки причинно-наслідкових зв'язків між результативною та факторними змінними.

Аналіз абсолютної величини бета-коефіцієнтів рівняння (2) показав, що максимальні резерви підвищення Y на досліджуваних м'ясопереробних підприємствах знаходяться в зниженні фактора Х₄, який при тому є найбільш значущим. Тобто споживачі вареної ковбаси віддають явну перевагу такому показнику, як „свіжість” продукту.

Статистичне дослідження моделі (2) показало, що вона відповідає всім критеріям та вимогам, що висуваються до подібних рівнянь регресії, і може бути застосована для отримання точкового та інтервального прогнозів збуту варених ковбас. Для цього у вираження (2) були підставлені майбутні значення факторів Х₂ - Х₄ одного з підприємств-лідерів - ПП „Гармаш” і підрахована величина Y* точкового прогнозу збуту варених ковбас у 2008 р.:

Y* = 590,8460 - 11,613221 + 0,2019540 - 39,75684,9 = 261,186 (т).

Для отримання довірчого інтервалу прогнозу за допомогою системи програм STATISTICA була визначена граничної помилки прогнозу = 16,08 т. Тобто величину збуту ковбасних виробів у 2008 р. на ПП „Гармаш” слід очікувати на рівні 261,2 т., причому з достовірністю 99% вона буде знаходитися в інтервалі від 245,1 до 277,3 тонн.

Таким чином, ПП „Гармаш” може оптимізувати тактичний план виробництва з урахуванням кон'юнктури ринку. Підприємству у 2008 р. доцільно підвищити обсяг виробництва варених ковбас у порівнянні з 2006 р. в середньому на 21,2 тонни, що призведе до збільшення прибутку від реалізації продукції.

Головна мета прогнозування параметрів тактичних планів - це одержання максимального прибутку при найкращому сполученні обсягу збуту й ціни на продукцію, що випускається. У рамках аналізу граничних витрат існують досить ефективні методи визначення оптимального співвідношення цін і обсягів реалізації, основною умовою застосування яких є попереднє визначення функції залежності ціни товару р = f(Y) від розміру збуту Y, а також розподіл витрат промислового підприємства С на постійні с₀ й змінні с₁ у відповідності до рівняння регресії

С = с₀ + с₁Y.

Нехай р = f(Y) = а₀ + а₁Y - лінійна функція, коли ціна товару в залежності від розміру збуту Y змінюється рівномірно (наприклад, при а₁ > 0 на зростаючому ринку, або при а₁ < 0 у випадку його стабілізації і насичення). Величина прибутку підприємства П прийме наступний вигляд:

П = Y(а₀ + а₁Y) - с₀ - с₁Y = а₁Y ² + (а₀ - с₁)Y - с₀. (3)

Прийнявши П = 0, і вирішивши квадратне рівняння відносно Y, можна знайти обидві точки беззбитковості для параболічної функції прибутку:

Y _1,2 = {(с₁ - а₀) [(с₁ - а₀)² + 4а₁с₀]^1/2}/2 а_1. (4)

Для визначення точки оптимального обсягу реалізації товару Y₀ і оптимальної ціни р₀, що максимізують величину прибутку, треба дорівняти першу частинну похідну вираження (3) до нуля:

dП/dY = 2а₁Y + а₀ - с₁ = 0.

Звідси:

Y₀ = (с₁ - а₀)/2а_1, р₀ = а₀ + а₁Y_0, (5)

а розмір максимального прибутку визначається з формули (3) шляхом підстановки в неї отриманого значення Y₀. При цьому для зростаючого ринку (а₁ > 0) повинна виконуватися умова с₁ > а₀, а для стабільного та насиченого (а₁ < 0) с₁ < а₀.

Для лінійної функції попиту Y = F(p) = b₀ + b₁р цінова еластичність E негативна, оскільки підвищення ціни товару зазвичай викликає зниження збуту й навпаки (b₁ < 0), і має вигляд:

E = b₁ p / Y. (6)

В проведеному дослідженні були розроблені формули, аналогічні (3) - (6), для степеневої та експоненційної залежності ціни товару р = f(Y) від розміру збуту Y при нелінійних математичних функцій попиту Y = F(p).

Отримані теоретичні результати найшли практичне використання при визначенні точок беззбитковості та оптимального обсягу збуту товару, оптимальної ціни і максимального прибутку, а також цінової еластичності збуту при розробці маркетингової програми на приватному м'ясопереробному підприємстві „Гармаш” „Біляївський м'ясокомбінат” в процесі тактичного планування виробництва й реалізації сарделей „Дитячих”, що відносяться до вищого сорту варених ковбас.

Розрахунки за місячними даними (липень 2005 р. - березень 2007 р.) показали, що для діяльності досліджуваного підприємства характерні наступні лінійні залежності між ціною та збутом даного ковбасного виробу:

p = 40,3429 - 0,0037Y; Y = 10839,6104 - 268,0519p

при функції витрат С = 64889,7293 + 5,5162Y.

Тоді, згідно з формулами (4) - (6), було отримано: Y₁ = 2558,9 кг; Y₂ = 6853,8 кг; Y₀ = 4706,3 кг; р₀ = 22,9 грн.; П₀ = 17062,9 грн.; E = - 0,98%. Отже, ПП „Гармаш” „Біляївський м'ясокомбінат” буде одержувати реальний прибуток від виробництва і реалізації сарделей „Дитячі”, якщо збут даного товару буде знаходитися у межах від 2558,9 до 6853,8 (кг). Оптимальний обсяг реалізації сарделей „Дитячі” складає 4706,3 (кг), а оптимальна ціна, що забезпечує при цьому максимальний прибуток м'ясопереробному підприємству у розмірі 17062,9 грн., дорівнює 22,9 грн.

При цьому збут сарделей „Дитячі” характеризується досить високою ціновою еластичністю: збільшення ціни на 1% викликає падіння попиту на даний товар в середньому теж майже на один відсоток. І навпаки: зниження ціни досліджуваного ковбасного виробу може суттєво стимулювати його збут у торговій мережі підприємства.

ВИСНОВКИ

прогнозування стратегічне планування збут

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми удосконалення основних методологічних засад прогнозування показників господарської діяльності в процесі стратегічного і тактичного планування розвитку промислового підприємства. Виконане дослідження дозволило поглибити існуючі теоретичні та методологічні підходи до моделювання і прогнозування ЖЦТ, сформувати комплексне вирішення задачі визначення основних параметрів тактичного плану на базі граничного аналізу, що має важливе значення як для подальшого розвитку методології прогнозування та планування, так і для практичних планових розрахунків.

Головні висновки проведеної дисертаційної роботи полягають у наступному:

1. Планування є одною з найважливіших функцій управління на підприємстві, роль якої при переході до ринкових умов господарювання зростає внаслідок посилення непередбачуваності економічного довкілля. На нашу думку, планування на промисловому підприємстві - це безперервний творчий процес, що має на меті досягнення поставлених цілей при оптимальних витратах ресурсів та приведення можливостей суб'єкта господарювання у відповідність до умов ринку.

2. При розробці планів на основі альтернатив розвитку підприємства у майбутньому використовується проміжний етап планування - прогнозування, яке є важливою зв'язуючою ланкою між мінливим економічним середовищем, в якому знаходиться промислове підприємство, і плануванням його господарської діяльності на перспективу.

3. Загальні методи прогнозування, що застосовуються в процесі планування на підприємстві, за ознакою ступеня формалізації ретроспективної інформації діляться на три великі групи: інтуїтивні, формалізовані й комбіновані, які, в свою чергу, підрозділяються на декілька окремих класів.

4. На наш погляд, інтуїтивні методи прогнозування мають певні недоліки, оскільки у чистому вигляді вони зазвичай потребують залучення висококваліфікованих експертів в галузі управління, досить високих фінансових витрат для їх реалізації, що не завжди під силу окремому промисловому підприємству. Крім того, інтуїтивні методи, як будь-які експертні системи прогнозування, в значній мірі страждають від суб'єктивізму, який неминуче наявний у висловлюваннях та думках фахівців.

5. Ми вважаємо, що формалізовані та комбіновані методи прогнозування є найбільш придатними з точки зору їх використання в системі планування розвитку промислового підприємства, оскільки вони у порівнянні з інтуїтивними методами менше залежать від суб'єктивізму фахівців-плановиків, мають достатню інформаційну базу у вигляді статистичних рядів динаміки та рядів розподілу, потребують значно менших витрат при одночасному забезпеченні досить високої надійності й точності прогнозних оцінок.

6. Під стратегічним плануванням діяльності підприємства розуміють процес розробки специфічних стратегій різного ступеня невизначеності, часової орієнтації і горизонту планування на основі зіставлення цілей, ресурсів і можливостей підприємства. Важливим інструментом стратегічного планування є стратегічний аналіз - засіб перетворення даних, отриманих у результаті дослідження внутрішнього та зовнішнього середовища, у стратегічний план підприємства.

7. Одним із головних напрямків стратегічного аналізу є моделювання, прогнозування й планування процесів розвитку товарного виробництва на основі дослідження ЖЦТ. У рамках стратегічного аналізу запропоновано моделювати ЖЦТ за допомогою S-подібних функцій і прогнозувати найважливіші ключові точки цих кривих з метою визначення моменту часу, коли варто починати диверсифікацію виробництва й „зачати” життєвий цикл нового товару.

8. Автором обґрунтовано теоретичну модель ЖЦТ, яка будується за допомогою п'яти S-подібних функцій і використовується для прогнозування значень найважливіших ключових точок та параметрів цих кривих (точок максимуму, перегину, коефіцієнтів еластичності). Запропонований підхід був успішно апробований при моделюванні, прогнозуванні та стратегічному плануванні виробництва та збуту м'ясопродуктів на Одеському ПП „Гармаш”, зокрема, сосисок „Замовлених” за місячними даними 2006 р.

9. Використання найкращої моделі, отриманої на базі функції Гомперця, показало, що ріст продажів даного виду варених ковбас за останні місяці 2006 р. був дуже уповільнений: з другої декади квітня 2006 р. прискорений ріст збуту сосисок „Замовлених” змінився на уповільнений і почалося поступове насичення ринку даним товаром. На нашу думку, настав час готувати „заміну” виробництва сосисок „Замовлених” на нову ковбасну продукцію. Менеджери ПП „Гармаш” повинні зреагувати на кон'юнктурні зрушення, прийняти стратегічне рішення щодо розробки й упровадження у виробництво нових ковбасних виробів з поліпшеними смаковими якостями.

10. Ми рекомендуємо у стратегічному плані підприємства зробити уточнення з метою пристосування виробництва варених ковбас до потреб споживчого ринку м. Одеси та області. Така реакція управління допоможе запобігти погіршенню ефективної виробничої діяльності ПП „Гармаш” на певний період функціонування, а також визначити нові способи реалізації стратегічних цілей і завдань м'ясопереробного підприємства відповідно до змін ринкового середовища.

11. Тактичний план є логічним продовженням стратегічного планування, передбачає календарну послідовність реалізації заходів, досягнення поставлених цілей промислового підприємства. Принаймні, два розділи тактичного планування - „План виробництва і збуту продукції (робіт, послуг)” та „Фінансовий план” неодмінно повинні базуватися на методах і моделях прогнозування.

12. На наш погляд, найбільш ефективні результати планування обсягів збуту продукції промислового підприємства забезпечує застосування факторних рівнянь регресії, оскільки їхня побудова базується на вивченні реальних чинників попиту та особливостей сегменту ринку даного товару, носить здебільшого об'єктивний характер, має досить широке програмне забезпечення для реалізації на персональному комп'ютері.

13. Втілення методу факторних моделей при розробці маркетингової програми м'ясопереробного підприємства ПП „Гармаш” на основі прогнозу збуту групи варених ковбас 16 м'ясопереробних підприємств Одеської області за даними 2006 р. дозволило отримати трьохфакторне рівняння регресії, що адекватно описує обсяги продажів залежно від головних чинників маркетингового комплексу. Використання побудованої факторної моделі відкрило можливість здійснити науково обґрунтований точковий та інтервальний прогнози збуту ковбасних виробів на ПП „Гармаш” у 2008 р.

14. Використовуючи в тактичному плануванні, зокрема при розробці маркетингової програми та фінансового плану, такі поняття, як беззбитковість, оптимальний обсяг реалізації товару, оптимальна ціна й цінова еластичність можна за допомогою граничного аналізу, принаймні, мінімізувати ймовірність неправильних рішень у процесі прогнозування найважливіших виробничо-фінансових показників господарської діяльності промислового підприємства.

15. Практичне використання основних формул граничного аналізу на м'ясопереробному підприємстві „Гармаш” „Біляївський м'ясокомбінат” в процесі проведення тактичного планування при розробці маркетингової програми виробництва й реалізації сарделей „Дитячих” дозволило визначити точки беззбитковості, оптимального обсягу збуту товару, оптимальної ціни, максимального прибутку, цінову еластичність збуту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Гура О.Л. До питання аналізу ризиків у підприємництві // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 12 / ОДЕУ, - О., 2002. - №12. - С. 70-73. (0,42 д.а.) - розглянуті деякі класифікації і методи багатомірного аналізу ризиків діяльності підприємств у сучасних умовах господарювання.

2. Гура О.Л Автоматизація процесів бізнес-планування інвестиційних проектів у сфері підприємництва // Наук. вісн. Буковин. держ. фін.-екон. інституту: Збірник наукових праць. Вип.. 4: економічні науки. - Чернівці, 2003. - С. 312-314. (0,21 д.а.) - розглянуто доцільність використання імітаційних фінансових моделей у процесі планування й аналізу ефективності діяльності підприємств.

3. Гура О.Л. Системи автоматизації процесів бізнес-планування інвестиційних проектів // Рыночная экономика: соврем. теория и практика управления / ОНУ ім. І.І. Мечникова. - О., 2003. - Т. 6, Вып. 6. - С. 425-428. (0,18 д.а.) - розглянуто доцільність використання основних розповсюджених пакетів прикладних програм аналізу та планування діяльності підприємств щодо підприємств України.

4. Гура О.Л. Роль статистичних методів у сучасному бізнес-плануванні // Вісн. Технол. ун-ту Поділля. №5, ч. 2, Т.2 (55) / Технологічний університет Поділля, - Хмельницький, 2003. - С. 127-129. (0,31 д.а.) - обґрунтовано актуальність проблем бізнес-планування за сучасних умов економіки України, розкрито доцільність використання статистичних методів оцінки фінансової привабливості інвестиційних проектів.

5. Янковой О.Г., Гура О.Л. Методи і моделі оцінки латентних показників у бізнес-плануванні // Вісн. соц.-екон. досліджень. Вип. 24 / ОДЕУ. - О., 2006. - С. 399-403. (0,58 д.а. Внесок здобувача - 0,38 д.а.) - обґрунтовано рекомендації щодо практичного використання апарату кластерного, кореляційно-регресійного та факторного аналізу з метою оцінки латентних показників підприємства у процесі планування його діяльності.

6. Янковой О.Г., Гура О.Л. Оптимізація параметрів тактичних планів підприємства на основі граничного аналізу // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. Вип. 23., Т. 2. / ДонНУЕТ. - Донецьк, 2007. - С.148-153. (0,56 д.а. Внесок здобувача - 0,36 д.а.) - розглядаються проблеми визначення гнучких значень ціни та об'ємів виробництва на промислових підприємствах з метою максимізації прибутку за допомогою методів граничного аналізу.

7. Янковой О.Г., Гура О.Л. Моделювання та прогнозування життєвого циклу товару // Зб. наук. пр. / ХДУХТ. - Харків., 2007. - Вип. 1 (5), т. 2. - С. 185-190. (0,52 д.а. Внесок здобувача - 0,32 д.а.) - розглядаються питання використання математико-статистичних методів в процесі планування і прогнозування розвитку бізнесу на основі моделювання життєвого циклу товару.

В інших наукових виданнях:

8. Янковой О.Г., Гура О.Л. Математическое прогнозирование показателей финансовой деятельности // Матер. другої Міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформ. систем: Стан, проблеми, перспективи” / ОНУ ім. І.І. Мечникова. - О., 2007. - С.169-170. (0,22 д.а. Внесок здобувача - 0,12 д.а.) - розглядаються питання використання математико-статистичних методів в процесі планування фінансової діяльності.

9. Гура О.Л. Статистические методы при разработке технико-экономического обоснования проекта совместного предприятия “Клото” // Проблеми фінансів, обліку, аналізу та контролю в умовах реформування економіки України: Тези доп. Всеукр. студ. наук. конф. / КНТЕУ. - К., 2001. - С. 59-63. (0,29 д.а.) - розглядається доцільність використання статистичних методів при розробці техніко-економічного обґрунтування проекту.

10. Гура О.Л. Методологія складання фінансового плану у бізнес-плануванні // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. „Трансформація ринкових відносин в Україні: орг.-правові та екон. проблеми” / ОНУ ім. І.І. Мечникова. - О., 2003. - С. 153-156. (0,18 д.а.) - розкрито доцільність використання статистичних методів оцінки фінансової привабливості інвестиційних проектів.

...