Регіональні особливості розвитку торгово-побутової сфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Головня Е.М. Региональные особенности развития торгово-бытовой сферы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2007 г.

Диссертационная работа посвящена вопросам развития и размещения торгово-бытовой сферы в условиях транзитивной экономики Украины. В диссертации раскрыты социально-экономическая сущность, значение и функции торгово-бытовой сферы в развитии производительных сил. Углублены теоретико-методические основы территориальной организации сферы и сформированы методологические подходы к определению уровня эффективности в стране и регионах в условиях рыночных трансформаций экономики. Изучено влияние развития сферы на вступление Украины во Всемирную торговую организацию. Исследован экономический и социальный аспект эффективности торгово-бытовой сферы, установлено, что между ними существует функциональная зависимость.

Проведена комплексная оценка современного уровня развития и тенденций торгово-бытовой сферы Украины в целом, и Винницкого региона в частности. Выявлены региональные особенности количества предприятий сферы, потребление торгово-бытовых услуг на душу населения, товарооборот на душу населения. Исследованы факторы влияния на конъюнктуру названой сферы, среди которых выделены постоянные и временные. Определены проблемы развития торгово-бытовой сферы, среди которых - негативные сдвиги в территориальной организации торгово-бытовой сферы в городской и сельской местности, сокращение количества предприятий на 10 тыс. человек, значительная территориальная деформация в употреблении основных видов услуг, низкий уровень материальных доходов населения, ухудшение санитарно-гигиенических условий труда работников сферы, недостаточный государственный контроль за торгово-бытовым обслуживанием. Среди положительных направлений развития исследованной сферы: возрастание количества малых предприятий, конкурирующая среда, постоянное обновление и расширение номенклатуры товаров, развитие внемагазинных форм продажи, развитие Интернет-торговли, повышение культуры обслуживания, развитие новых организационно-правовых форм хозяйствования и другие. Исследованы основные причины кризисных явлений в торгово-бытовой сфере.

Предложена методика расчета интегрального индекса уровня развития торгово-бытовой сферы в регионе, что дает возможность проводить комплексную оценку ее развития за специальными показателями. Данный метод дал возможность определить уровень развития указанной сферы всех административных районов Винницкой области, что было предоставлено графически в виде картосхемы. Графическое изображение подчеркивает деформацию территориальных пропорций.

Обоснованы основные направления повышения эффективности торгово-бытовой сферы на базе использования инновационных подходов. Разработан и научно аргументирован экономический механизм усовершенствования территориальной организации торгово-бытовой сферы. Представлена модель прогноза основных показателей развития сферы до 2015 гг.

Ключевые слова: торгово-бытовая сфера, торгово-бытовое обслуживание, развитие торгово-бытовой сферы, товарооборот, эффективность торгово-бытовой сферы, социальная сфера, торгово-бытовые предприятия.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процеси, що відбуваються в суспільному розвитку України, пов'язані з трансформацією економіки держави в соціально орієнтовану. Піднесення соціально-економічного розвитку країни повинно враховувати завдання, які пов'язані з ростом добробуту населення і збалансованістю попиту та пропозиції на товари і послуги. Визначальним результатом розвитку економіки повинен стати прогрес у соціальній сфері, оскільки серед головних соціальних проблем помітне місце займають проблеми кардинального поліпшення роботи галузей сфери обслуговування. Однією з вирішальних умов соціально-економічного розвитку країни є активізація людського фактора, де суттєву роль відіграє сфера послуг.

Важливою умовою забезпечення стабільного розвитку України та піднесення її економіки є вдосконалення функціонування ринку товарів і послуг. У цьому контексті значущою проблемою є дослідження торгово-побутової сфери, яка впливає практично на всі основні макроекономічні показники і відображає соціально-економічний стан країни, сприяє вдосконаленню системи продуктивних сил і виробничих відносин з метою перетворення України на соціально орієнтовану державу ринкового типу, яка буде забезпечувати поступове зростання загальної заможності всього населення, створення базису для ефективного розвитку виробництва. Здійснення заходів, що сприяють створенню ринкової торгово-побутової сфери, має відбуватися з урахуванням реальних атрибутів сучасного стану та передбачуваних тенденцій розвитку господарства країни.

Нинішня економіка України висунула перед вітчизняною економічною наукою низку проблем щодо формування сфери послуг взагалі та торгово-побутової, зокрема. Питання становлення ринкових відносин у сфері послуг в умовах сучасної економіки розглянуто в працях таких українських і російських учених: Апопія В.В., Долішнього М.І., Карсекіна В.І., Козака В.Є., Корягіної Т.І., Кочерги О.І., Мазаракі А.А., Мельник А.Ф., Новікова В.М., Правдіна Д.І., Прокопишак К.В., Рутгайзера В.М., Юхименка В.В. Поміж дослідників, які працюють над питаннями територіальної організації галузей торгово-побутової сфери, необхідно відзначити праці Андрушківа Б.М., Данилишина Б.М., Дорогунцова С.І., Куценко В.І., Олійника Я.Б., Остафійчука Я.В, Пили В.І., Фащевського М.І., Чернюк Л.Г., Чумаченка М.Г. та інших.

Разом з тим у вітчизняній літературі проблеми становлення та розвитку торгово-побутової сфери залишаються недостатньо висвітленими. Аналіз опублікованих робіт, матеріалів науково-практичних конференцій, монографій, присвячених дослідженню цієї багатогранної проблеми, показав, що вона має ряд недосліджених і нерозв'язаних теоретичних і практичних проблем. Зокрема, відсутні роботи, в яких комплексно розглядалися б економічна природа та сутність торгово-побутової сфери, недостатньо обґрунтовані напрями забезпечення ефективного розвитку в цій сфері. У зв'язку з цим є доцільним удосконалення торгово-побутової сфери на основі реструктуризації всіх її головних чинників і складових. Це можливо за допомогою цілеспрямованого, системного здійснення, у рамках держави, відповідних програмно-цільових заходів соціально-економічного та організаційно-управлінського змісту. Здійснення цих заходів, направлених на виробництво і продаж конкурентоспроможних товарів і послуг, має відбуватися з урахуванням конкретних особливостей сучасного стану всієї держави та окремих регіонів. Актуальність і необхідність своєчасного вирішення названих проблем і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, а саме темами: 3.1.5.58 „Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу (номер державної реєстрації 0100U000089), де автором розроблені напрями розвитку торгово-побутової сфери на перспективу; 3.1.5.59 „Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний розріз)” (номер державної реєстрації 0199U003691), в якій автором обґрунтовано шляхи оптимізації розвитку торгівлі та сфери послуг.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є поглиблення теоретико-методологічних підходів до обґрунтування шляхів удосконалення розвитку та розміщення торгово-побутової сфери на регіональному рівні.

Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність розв'язання таких задач:

- визначити економічну природу та сутність торгово-побутової сфери в умовах транзитивної економіки у контексті різних форм власності;

- обґрунтувати теоретико-методологічні засади територіальної організації торгово-побутової сфери;

- вдосконалити систему показників щодо оцінки соціальної та економічної ефективності згаданої сфери Вінницького регіону з урахуванням специфіки формування та результатів її господарської діяльності;

- виявити основні фактори та обґрунтувати їх вплив на розвиток торгово-побутової сфери в умовах ринкових трансформацій;

- запропонувати складові, які можуть бути мотивом для визначення інтегрального показника розвитку зазначеної сфери;

- обґрунтувати пропозиції щодо формування економічного механізму вдосконалення територіальної організації торгово-побутової сфери;

- розробити модель перспективного розвитку торгово-побутової сфери регіону на базі якої спрогнозувати основні показники до 2015 року.

Об'єктом дослідження є соціально-економічні процеси діяльності торгово-побутової сфери в умовах ринкових трансформацій.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних засад вдосконалення розвитку торгово-побутової сфери регіону.

Методи дослідження. Наукові положення, основні результати та висновки, що містяться в дисертації, ґрунтуються на глибокому аналізі, дослідженні значного інформаційного матеріалу з використанням сучасних економіко-статистичних методів і прийомів дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження стало вивчення та економічне переосмислення досягнень зарубіжної та вітчизняної економічної думки з приводу проблем розвитку торгово-побутової сфери, механізмів її регулювання та підтримки. Інформаційною базою дослідження є статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Вінницького обласного управління статистики, Управління зовнішньоекономічної діяльності Вінницької області. При вирішенні поставлених задач використовувався комплексний методичний підхід, який містить в собі: критичний аналіз теорії і практики, діалектичний метод пізнання, структурно-функціональний підхід.

Як спеціальні методи дослідження застосовувалися:

- системно-структурний для дослідження структури торгово-побутової сфери;

- історичний, монографічний, емпіричний, метод наукової абстракції для вивчення та узагальнення теоретико-методологічних і методичних основ територіальної організації названої сфери;

- аналіз соціально-економічних процесів, метод статистичних групувань, метод порівняльних характеристик для вивчення та аналізу сучасного стану торгово-побутової сфери України та її регіонів;

- графічний метод для визначення територіальних відмінностей розвитку торгово-побутової сфери регіону;

- економетричне моделювання й прогнозування для визначення основних напрямів розвитку і розміщення торгово-побутової сфери та обґрунтування її перспективного розвитку.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження становлять сформульовані та обґрунтовані положення, висновки і рекомендації, сукупність яких слугує теоретичними засадами вирішення важливої наукової і практичної проблеми - визначення основних напрямків удосконалення розвитку торгово-побутової сфери регіону стосовно сучасних умов. Найбільш суттєвими науковими результатами дисертаційного дослідження, які відзначаються новизною, є наступні:

вперше

- розроблено необхідний категоріальний апарат, зокрема поняття „торгово-побутова сфера” в контексті розвитку різних форм власності, що дає можливість розглядати її як об'єкт економіко-теоретичного дослідження, визначити вплив кількісних і якісних характеристик на макроекономічні процеси та виявити шляхи оптимізації даної сфери в умовах ринкових відносин;

- запропоновано методичний підхід до визначення інтегрального показника розвитку торгово-побутової сфери регіону, що дозволяє здійснити комплексну оцінку даної сфери, виявити регіональні особливості розвитку та фактори, що їх зумовили;

- сформовано модель розвитку торгово-побутової сфери, що передбачає ситуаційний аналіз результатів її діяльності та визначення стандартів, використання яких дозволяє забезпечити суттєве покращення обслуговування населення на різних ієрархічних рівнях;

удосконалено

- теоретико-методологічні засади територіальної організації торгово-побутової сфери, які спираються на соціально орієнтовану ринкову модель економіки, що передбачає створення ефективної системи задоволення попиту населення регіонів відповідними послугами на основі раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів названої сфери;

- систему показників щодо оцінки соціальної та економічної ефективності досліджуваної сфери, які, на відміну від існуючих, враховують специфіку формування та результати господарської діяльності сфери;

- пропозиції щодо поліпшення територіальної організації об'єктів торгово-побутового призначення з використанням сучасних економічних методів на загальнодержавному та регіональному рівнях, які ґрунтуються насамперед на цільових програмах розвитку зазначеної сфери;

знайшли подальший розвиток

- методичні підходи до обґрунтування впливу основних факторів на потенційний розвиток торгово-побутової сфери шляхом оптимізації взаємодії факторів, серед яких виокремлено ті, що зумовлюють ризики для розвитку даної сфери;

- система інноваційних підходів, спрямованих на вдосконалення торгово-побутової сфери, зокрема фінансово-кредитної підтримки підприємств, цінової політики держави, використання прогресивних форм та методів продажу товарів і послуг для якомога повнішого забезпечення потреб населення в обслуговуванні;

- економетрична модель залежності показників розвитку торгово-побутової сфери, що покладена в основу розробки прогнозу сфери на період до 2015 року і послужила мотивом для представлення прогнозу кількості об'єктів сфери та реалізації торгово-побутових послуг на одну особу населення.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані в дисертаційній роботі теоретичні положення та розроблені практичні рекомендації збагачують теорію і практику розвитку продуктивних сил і регіональну економіку новими знаннями щодо вдосконалення торгово-побутової сфери в умовах ринкових трансформацій. Ряд пропозицій є перспективними для розробки системи заходів подолання негативних наслідків перехідного періоду в сфері торгово-побутового обслуговування та захисту населення регіонів від впливу кризових явищ в економіці.

Наукові результати дисертаційного дослідження, зокрема інноваційні підходи розвитку торгово-побутової сфери регіону, використані Головним управлінням економіки Вінницької обласної державної адміністрації при розробці Стратегії соціально-економічного розвитку Вінницької області на 2005-2015 рр. (затверджена рішенням сесії Вінницької обласної ради № 910 від 12 жовтня 2005 р.) (довідка Головного управління економіки Вінницької обласної державної адміністрації № 1125/04 від 11.04.2006 р.).

Пропозиції щодо залучення інвестицій у торгово-побутову сферу використані Управлінням регіонального розвитку та євроінтеграції Вінницької обласної державної адміністрації при розробці Програми залучення інвестицій в економіку Вінницької області на 2005-2006 рр. (довідка Управління регіонального розвитку та євроінтеграції Вінницької ОДА № 185/3 від 13.04.2006 р.).

Ряд положень дисертаційної роботи з питань теорії і практики територіальної організації, управління та маркетингової діяльності торгово-побутової сфери використовується в навчальному процесі при викладанні дисциплін „Розміщення продуктивних сил”, „Менеджмент організацій”, „Маркетинг” у Вінницькому державному аграрному університеті (довідка ВДАУ № 01-395 від 17.04.2006 р.).

Окремі положення дисертації використані при написанні „Схем (Прогнозів) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу (довідка РВПС України НАН України від 14.09.2006 № 25/ 696-13-4).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є результатом самостійних наукових досліджень і одноосібно виконаною науковою роботою, в якій викладено авторський підхід до розв'язання важливого наукового завдання - дослідження особливостей розвитку та шляхів вдосконалення торгово-побутової сфери в Україні та її регіонах. Наукові результати дисертаційної роботи належать особисто авторові і є його внеском у розвиток економічної науки, зокрема в таку її галузь, як розвиток продуктивних сил і регіональна економіка.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були апробовані на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м. Київ, 20-21 квітня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Сталий розвиток аграрного сектора економіки” (м. Харків, 10-11 липня 2004 р.), Науково-практичній конференції „Ринок: проблеми освіти і практики” (м. Вінниця, 12 січня 2005 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта 2005” (м. Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005 р.), Всеукраїнській науковій конференції „Проблеми забезпечення економічного розвитку підприємств” (м. Донецьк, 29-30 квітня 2005 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” (м. Хмельницький, 12 травня 2005 р.), ХІ Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 3-5 червня 2005 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень 2005” (м. Дніпропетровськ, 20-30 червня 2005).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені у 16 опублікованих працях загальним обсягом 7,5 др. арк., з них 6 наукових статей обсягом 3,2 др. арк. опубліковано у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Повний обсяг дисертації становить 232 сторінки, у тому числі 19 таблиць, що займають 8 сторінок, 30 рисунків на 15 сторінках, список використаних джерел із 194 найменування, що займає 17 сторінок, 23 додатки на 25 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи дослідження розвитку торгово-побутової сфери регіону” розкрито теоретичні аспекти дослідження територіальної організації торгово-побутової сфери регіону, в тому числі закономірності, принципи, фактори розміщення, обґрунтовані методологічні основи оцінки рівня ефективності і розвитку торгово-побутової сфери, розкрито її роль і значення в розвитку продуктивних сил регіону.

Торгово-побутова сфера розглядається в дисертації як сфера суспільної діяльності, в якій надаються торгово-побутові послуги, відбувається доведення їх до споживачів, а також обслуговування процесу споживання для задоволення потреб населення; це мережа різноманітних організацій, що надають населенню послуги торговельно-побутового характеру і таким чином поліпшують умови життєдіяльності населення, збільшуючи його вільний час. Торгово-побутова послуга може виступати у ролі еквівалента нової споживчої вартості і знижувати навантаження на виробничі галузі. Торгово-побутова сфера являє собою багатофункціональну складову сфери економіки. Тому між структурними ланками сфери існують істотні відмінності в основних характеристиках виробничого обладнання, специфіці технологічних процесів, організаційних структурах, режимах роботи, розміщенні і територіальній організації. Поява сукупної пропозиції „товар - послуга” замість простого продажу товару відповідає запитам споживачів і є ефективним засобом конкурентної боротьби. Як елемент соціальної інфраструктури торгово-побутова сфера відіграє значну роль у підвищенні ефективності економіки регіону.

Найбільш повно розкрити роль сфери можна через аналіз функцій, які вона виконує: обмін результатів праці (товару, послуги) на гроші, тобто реалізація виробленої споживчої вартості; забезпечення безперервності обігу виробленої в регіоні продукції та її відтворення на розширеній основі; сприяння стабілізації грошового обігу у регіоні; активний вплив на виробництво і споживання; забезпечення зв'язку між галузями економіки і регіонами країни; підтримка підвищення матеріальної зацікавленості трудових ресурсів регіону; підвищення ефективності регіонального розподілу праці; ряд функцій, обумовлених концепцією маркетингу: розробка товару та послуги, ринкові дослідження, організація розподілу, визначення ціни, створення служб сервісу та інші; реалізація активної позиції при вступі держави в інтеграційні утворення та міжнародні торговельні організації.

Територіальна організація торгово-побутової сфери розглядається в роботі як процес просторово-ієрархічної локалізації закладів сфери у взаємозв'язку з розселенням, соціальними, економічними, природними, технологічними й іншими факторами і структурами управління, які виконують конкретні функції в суспільному відтворенні. Принципи територіальної організації сфери можна поділити на загальні і специфічні. Перші відображають ефективність територіальної організації (територіальної доступності; комплексного розвитку об'єктів; рівномірного розміщення однотипних закладів на території населеного пункту адекватно до щільності населення; концентрації підприємств, відповідно до якої, заклади з більш широким асортиментом товарів та послуг мають такий радіус дії, який охоплює зони діяльності дрібніших і менш спеціалізованих закладів і утворюється декілька рівнів (ступенів) концентрації торговельно-побутової мережі; пропорційності; територіальної ієрархії об'єктів при їх локалізації, поєднанні концентрації та дисперсії або поліцентричність територіальної структури торгово-побутової сфери). Другі відображають особливості організації надання торгово-побутових послуг населенню, виходячи зі специфіки виробництва і надання кожного виду товару і послуги та попиту на них.

Серед основних закономірностей територіальної організації торгово-побутової сфери потрібно виділити наступні: утворення територіальної доступності підприємств торгово-побутової сфери для населення з метою задоволення відмінностей за обсягом і структурою потреб у послугах; комплексна концентрація підприємств торгово-побутової сфери різних видів на конкретній території; поєднання офіційно фіксованих зон обслуговування із зонами, які довільно формуються; планомірне, динамічне і пропорційне розміщення об'єктів торгово-побутової сфери відносно населення.

На рішення про розташування підприємств торгово-побутової сфери впливають чинники двох рівнів: макро- та мікрорівень. Основні чинники макрорівня: демографічні та економічні чинники, які впливають на розмір та розвиток основних ринків збуту товарів і послуг; кількість та якість трудових ресурсів; податкова політика та стимулювання економічного розвитку; умови проживання (клімат, культура тощо). Основні чинники мікрорівня: близькість до житлових масивів; вартість земельної ділянки та будівництва; обмежувальні норми на розвиток соціальної зони; місцезнаходження конкурентів.

На розміщення торгово-побутової мережі впливають наступні способи: рівномірний - з метою максимального наближення до населення; концентричний або ступеневий - за типом житлових районів; груповий - створення торгівельних вулиць (пасаж), торгівельних центрів, „торговельно-побутових ланцюгів”. Рівень та ефективність територіальної організації зумовлені комплексною дією містобудівних, демографічних, транспортних, соціальних та економічних факторів.

Під ефективністю торгово-побутової сфери автор розуміє здобуток сферою максимального ефекту у процесі руху і реалізації торговельно-побутових послуг за найменших сукупних витрат, найбільш повному зростаючому попиті за збереження високої якості обслуговування споживачів. Сутність ефективності торгово-побутової сфери полягає в тому, що за відносно менших затрат суспільних засобів, праці і раціонального використання наявних ресурсів, потрібно забезпечити найбільш повне задоволення торгово-побутових потреб населення за високої якості послуг і культури обслуговування.

Автор наголошує на специфіці торгово-побутової сфери, яка обумовлена її соціальною і економічною роллю у відтворювальному процесі, тому проблема ефективності має два аспекти: соціальний і економічний. При цьому соціальний аспект ефективності торгово-побутової сфери отримує вираження у соціальному прогресі суспільства (підвищенні матеріальних умов життя населення), економічний аспект - у підвищенні економічної віддачі затрачених ресурсів і праці в торгово-побутовій сфері. Основне економічне завдання торгово-побутового обслуговування - прискорення руху і реалізації товарів та послуг, а також збереження їх кількості та атрибутів на всьому шляху від виробника до споживача. Економічний аспект торгово-побутової сфери проявляється у збільшенні сукупного національного доходу. До основних соціальних завдань відносяться - задоволення матеріальних, соціальних, побутових потреб населення, створення для споживачів гарних умов.

Узагальнюючим показником розвитку торгово-побутової сфери є роздрібний товарооборот, у динаміці якого знаходять своє відображення внутрішньогалузеві, територіальні пропорції, а також розподіл національного доходу на фонд споживання і фонд нагромадження, ріст платоспроможності населення.

Одним з основних результатів розділу є, сформовані автором, методичні підходи до визначення рівня ефективності і розвитку торгово-побутової сфери. Вони включають дев'ять агрегованих груп кількісних та якісних показників, які різнобічно характеризують регіональний розвиток сфери і служать основою для економічного аналізу та розробки основних напрямків і шляхів удосконалення рівня розвитку сфери. Серед яких: загальний обсяг товарообороту торгово-побутової мережі, товарна структура роздрібного товарообороту, індекси роздрібних цін на товари та послуги торгово-побутової мережі, мережа підприємств торгово-побутової сфери, показники економічної ефективності сфери та інші.

У другому розділі „Аналіз та оцінка сучасного стану та розвитку торгово-побутової сфери регіону” здійснено оцінку сучасного стану та тенденцій розвитку торгово-побутової сфери в країні в цілому, та у Вінницькому регіоні зокрема. Охарактеризовано проблеми розвитку сфери та виявлено їх основні причини, проаналізовано основні територіальні відмінності розвитку торгово-побутової сфери Вінницького регіону в розрізі адміністративних областей.

Всебічний аналіз і оцінка сучасного стану торгово-побутової сфери в Україні свідчить про значні регіональні відмінності розвитку і розміщення об'єктів сфери та диспропорції у споживанні торгово-побутових послуг. Так, в Україні кількість підприємств торгово-побутової сфери в 2005 році зменшилась порівняно з 1995 роком на 92,5 тис. одиниць. Зростання забезпечення населення торгово-побутовою мережею сприяє підвищенню показників діяльності торгово-побутової сфери і є необхідною умовою підвищення якості обслуговування. Зниження цього показника характеризує кількісне спадання торгово-побутової мережі, а це є передумовою зниження конкурентної боротьби на споживчому ринку.

Відбулося зменшення майже всіх категорій підприємств торгово-побутової сфери, особливо це стосується підприємств, які здійснюють ремонт предметів особистого користування і домашнього вжитку. Проте структура торгово-побутової сфери у 2005 році порівняно з 1995 роком за видами діяльності змінилася несуттєво. Забезпеченість населення України торгово-побутовими підприємствами в розрахунку на 10 тис. чоловік в 2005 році порівняно з 1995 р. зменшилась на 41% . Крім того, у забезпеченості населення регіонів України підприємствами торгово-побутової сфери спостерігаються значні диспропорції. Так, у 1995 році забезпеченість коливалась від 36 підприємств на 10 тис. чоловік у Дніпропетровській області до 53 - у Полтавській області, а у 2005 р. - від 21 об'єкта у Донецькій області до 36 у Чернігівській області. Скорочення кількості стаціонарних підприємств торгово-побутової сфери призвело до скорочення торговельної площі, що зменшилася в 2005 р. у порівнянні з 1990 р. на 44%.

Автор вважає, що недоліки в розміщенні підприємств торгово-побутової сфери обумовлені відсутністю цілеспрямованої державної політики з боку місцевих органів влади. Крім того, суб'єкти господарювання відкривають торгово-побутові підприємства, як правило, без проведення маркетингових досліджень і в умовах недостатньої інформованості про стан ринку в регіонах, його місткості. Спеціалізація підприємств торгово-побутової сфери не гармонізована з потребами всіх прошарків населення в регіонах України.

У ході аналізу реалізації торгово-побутових послуг на 1 особу за регіонами країни було виявлено, що має місце тенденція зростання середнього рівня реалізації. Якщо в 1995 р. він склав 239 грн., то в 2005 р. 2028 грн.

Прослідкувавши варіаційно-динамічні зміни реалізації торгово-побутових послуг на 1 особу по регіонам України, було помічено, що в межах нижнього рівня реалізації послуг у розрахунку на 1 особу (28,0-60,0% від величини середньоукраїнського показника) у 1995 р. не знаходилось жодного регіону, а у 2005 р. - 15 областей. Лідерами у споживанні торгово-побутових послуг на душу населення протягом аналізованого періоду є Дніпропетровська та Харківська області, а також м.Київ.

Аналізуючи фактори, які стимулюють та стримують розвиток торгово-побутової сфери, автор здійснює ґрунтовну характеристику кон'юнктури. Кон'юнктура торгово-побутової сфери - це сформована ситуація, яка характеризує співвідношення між попитом і пропозицією, це сукупність природних, технічних, економічних, соціально-демографічних і політико-правових умов, які впливають на виробництво товарів та послуг, методи їх просування, а також на ціни товарів та тарифи послуг. Кон'юнктура являє собою характеристику економічного стану, тенденцій і перспектив розвитку виробництва, обігу і споживання торгово-побутових послуг. Таке розуміння кон'юнктури дало змогу виділити фактори, які можна поділити на постійні і тимчасові, циклічні і нециклічні. Це дало підстави дійти висновку, що становище торгово-побутової сфери в Україні вказує на незадовільну макроекономічну ситуацію і наявність небажаних соціально-економічних процесів, обумовлених такими чинниками: зниження рівня та ефективності територіальної організації сфери в міській та сільській місцевостях; значні регіональні відмінності в забезпеченні об'єктами сфери; зниження рівня матеріального добробуту населення та зростання цін на товари і послуги; погіршення санітарно-побутових умов праці, значні територіальні диспропорції споживання послуг; „стихійний” характер розвитку і розміщення багатьох дрібнороздрібних підприємств, що пов'язано в певній мірі з недостатнім державним контролем за здійсненням торгово-побутового обслуговування та інші.

На думку автора, важливим кроком в аналізі ефективності діяльності торгово-побутової сфери регіону або країни в цілому є система аналітичних показників. Серед них вагоме місце займають такі, як: частка прибуткових підприємств торгово-побутової сфери в загальній кількості підприємств торгово-побутової сфери, частка реалізованих торгово-побутових послуг населенню в загальному обсязі платних послуг, частка витрат населення на оплату торгово-побутових послуг у загальному обсязі грошових витрат, питома вага валових інвестицій вкладених у малі підприємства торгово-побутової сфери, кількість малих підприємницьких структур торгово-побутової сфери в розрахунку на 10000 осіб та інші.

Соціально-економічний механізм торгово-побутової сфери у регіонах України формується на основі загальнодержавних тенденцій з урахуванням регіональних особливостей. Так, територіальна організація торгово-побутової сфери Подільського економічного району в цілому, та Вінниччини зокрема, і територіальна структура значною мірою визначається особливостями розселення. На Вінниччині розміщення об'єктів торгово-побутової сфери повторює ієрархічну підпорядкованість системи розселення, її конфігурацію, враховує функціональні типи населених пунктів.

Для узагальнюючої оцінки розвитку торгово-побутової сфери Вінницької області було використано метод комплексної оцінки, який можна застосувати для інших регіонів України. В якості бази порівняння використано максимальне значення кожного з аналізованих показників, що дозволяє оцінити глибину і ступінь диференціації регіонів щодо розвитку торгово-побутової сфери. Крім того, орієнтація на більш високий рівень, досягнутий у конкретному регіоні, стимулює розвиток інших регіонів. Даний метод включає декілька етапів: відбір 12 показників регіональної статистики, які повноцінно характеризують розвиток торгово-побутової сфери області; вибір максимального (найкращого) значення для кожного показника на основі статистичних даних усіх адміністративних районів області; розрахунок показників рівня розвитку конкретного показника торгово-побутової сфери адміністративного району як відношення фактичного значення для кожного адміністративного району до максимального значення в одному з районів; визначення узагальнюючих показників розвитку торгово-побутової сфери адміністративного району (на основі окремих); розрахунок на основі узагальнюючих показників інтегрального коефіцієнта, який відображає рівень розвитку торгово-побутової сфери кожного адміністративного району. За результатами розрахунків було зроблено групування адміністративних районів області за величиною інтегральних коефіцієнтів торгово-побутової сфери.

Найнижчий рівень розвитку торгово-побутової сфери за інтегральним показником спостерігається у Ямпільському адміністративному районі, де цей показник на 33% нижчий від найвищого (Погребищенський район) і складає 0,198. Найбільш численна група знаходиться в межах інтегрального показника, що становить від 0,301 до 0,400 і нараховує 10 районів.

В третьому розділі „Основні напрямки вдосконалення розвитку та розміщення торгово-побутової сфери регіону в сучасних умовах” пропонуються інноваційні підходи підвищення організаційно-економічного рівня розвитку торгово-побутової сфери, розроблено рекомендації та пропозиції щодо шляхів вдосконалення територіальної організації сфери, здійснено моделювання перспектив розвитку сфери.

Поліпшення розвитку торгово-побутової сфери є одним із ключових завдань сталого розвитку економіки України. Тому таке вдосконалення, на переконання автора, в умовах ринкових перетворень держави повинно передбачати підвищення ролі таких стратегічних важелів, як: менеджмент, який відповідає досягненню цілей підприємства у конкретних ринкових умовах; маркетинг, що повинен ґрунтуватися на комплексному дослідженні з метою визначення потреб потенційних покупців; цінова політика з орієнтацією цінової стабільності на споживчих ринках; товарна політика держави з урахуванням факторів конкуренції, зміни у потребах споживачів та інші.

Для покращення розвитку підприємств торгово-побутової сфери та культури обслуговування в цих закладах, необхідно враховувати особливості функціонування сфери. У дисертаційній роботі запропонована модель розвитку торгово-побутової сфери, яка дає можливість застосувати прогресивний підхід, як такий, що дозволяє забезпечити безперервний контроль над складовими сфери на рівні держави та окремих її регіонів. Модель містить складові у вигляді блоків, серед яких вагоме місце посідає чітке встановлення критеріїв якості обслуговування, ситуаційний аналіз ринку торгово-побутових послуг, визначення ступеня задоволення споживачів та інші.

В прискореному розвитку торгово-побутової сфери вагоме місце займає розробка концепції підприємства, яка включає побудову найраціональнішої організації всіх оперативних процесів підприємства, що спрямована на максимально ефективне обслуговування покупців. До основних складових концепції зараховано наступні: архітектура закладу, загальний інтер'єр, санітарно-гігієнічні умови для працюючих, покращення стану організації обслуговування, соціальні вигоди для клієнтів, врахування фактору часу, функціональні зручності, візуальний і акустичний компоненти.

Удосконалення територіальної організації торгово-побутової сфери повинно являти собою органічну частину процесу оптимізації розвитку кожної зі складових, який відбувається в часі і просторі та ґрунтується на глибокому аналізі існуючої структури даної сфери, оцінці поставлених перед регіоном перспективних соціально-економічних і культурних завдань, зростаючих потреб регіонального розвитку. Економічний механізм удосконалення територіальної організації торгово-побутової сфери повинен поєднувати ринкові важелі управління з державним регулюванням з метою подолання негативних явищ і досягнення високої соціально-економічної ефективності розвитку торгово-побутової сфери в країні та її регіонах.

При вдосконаленні територіальної організації торгово-побутової сфери потрібно виходити з наукового обґрунтування потреб в обсягах і типах послуг. При визначенні цієї потреби необхідно керуватися інтересами рівномірного розміщення об'єктів по території; раціональним використанням матеріальної бази; забезпечення однакових умов для користування послугами усіх верств населення.

Тому, до основних завдань територіального розвитку торгово-побутової сфери віднесені такі: а) завдання, вирішення яких має соціальну направленість - забезпечення територіальних груп населення товарами особистого споживання і побутовими послугами; покращання якості і розширення асортименту товарів та послуг; організація раціонального споживання продуктів харчування і непродовольчих товарів; б) виробничі завдання: нарощування виробничого потенціалу торгово-побутової сфери; вдосконалення форм територіальної організації на основі концентрації і спеціалізації; ресурсні завдання, які направлені на забезпечення торгово-побутової сфери всіма видами ресурсів; в) завдання, пов'язані з підвищенням соціально-економічної ефективності функціонування торгово-побутової сфери: завдання, що вирішують проблеми забезпечення умов для подальшого розвитку сфери обігу товарів і надання побутових послуг; вдосконалення господарського механізму, прискорення науково-технічного прогресу; створення сприятливих умов праці і відпочинку працівників.

Одним із основних результатів розділу є акцентування уваги при визначенні перспектив розвитку торгово-побутової сфери на прогнозуванні показників сфери шляхом моделювання. Такими показниками виступають кількість об'єктів торгово-побутової сфери та реалізація торгово-побутових послуг на 1 особу населення у Вінницькій області.

Прогнозування кількості об'єктів торгово-побутової сфери по Вінницькій області проводилось на основі аналітичних показників динаміки: середнього абсолютного приросту та середнього коефіцієнта росту.

Середній абсолютний приріст обчислений за формулою (1):

, (1)

де - середній абсолютний приріст кількості об'єктів торгово-побутової сфери по Вінницькій області за 1995-2005 рр. одиниць.;

y n - кількість об'єктів торгово-побутової сфери по Вінницькій області за останній рік, одиниць;

y1 - кількість об'єктів торгово-побутової сфери по Вінницькій області за перший рік, одиниць;

n - кількість часових періодів (10 років).

Середній коефіцієнт росту обчислюється за формулою (2):

, (2)

де - середній коефіцієнт росту.

Розрахований середній коефіцієнт росту дорівнює:

, (3)

, (4)

де - прогнозоване значення кількості об'єктів торгово-побутової сфери на n+1 часовий період;

Т - горизонт прогнозу.

Враховуючи отримані значення аналітичних показників рівняння матимуть вигляд (5 і 6):

, (5)

. (6)

Отримані прогнозовані значення кількості об'єктів торгово-побутової сфери по Вінницькій області на період 2006-2015 рр. наведені на рис. 3.

За отриманими значеннями видно, що на майбутній період до 2015 р. спостерігається тенденція середньорічного збільшення кількості об'єктів торгово-побутової сфери. Так, за даними середнього абсолютного приросту, збільшення становить приблизно 13 - 14 об'єктів щорічно. За даними середнього коефіцієнта росту середньорічне збільшення становить 13%. При співставленні значень прогнозу за середньою похибкою можна стверджувати, що прогноз за середнім коефіцієнтом росту має більшу адекватність, ніж прогноз за середнім абсолютним приростом. Модель має достатню точність передбачення у перспективі, що створює можливість передбачати рівень торгово-побутового обслуговування населення.

Радикальні економічні реформи, що здійснюються у нашій країні, створили об'єктивні умови для подальшого розвитку торгово-побутової сфери, а наявні суспільні потреби вимагають відповідного спрямування даного розвитку.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і розроблені заходи по вирішенню важливого наукового завдання, яке полягає в удосконаленні розвитку торгово-побутової сфери регіону. Це знайшло відображення в обґрунтуванні теоретико-методологічних, методичних і практичних положень щодо розвитку торгово-побутової сфери та розробці рекомендацій і пропозицій з її вдосконалення у контексті ринкових трансформацій економіки, що має істотне значення для подальшого розвитку регіональної економіки.

Проведені дослідження дозволили сформулювати наступні висновки, направлені на вдосконалення торгово-побутової сфери як однією з основних складових соціальної сфери:

1. Розвиток та поглиблення ринкових відносин, вихід України на Європейський та Світовий ринки зумовлюють необхідність якісного поліпшення сфери послуг, відповідність її світовим стандартам. Такі позитивні трансформації повинні стосуватись усіх складових сфери послуг, у тому числі і торгово-побутової. Торгово-побутова сфера - це сукупність видів діяльності, функціональне покликання яких у системі економіки розкривається у реалізації торгово-побутових послуг для населення. Названа сфера безпосередньо пов'язана з відновленням працездатності людини, оскільки торгово-побутова послуга - одна із форм задоволення його потреб.

2. Обґрунтовано теоретико-методичні засади територіальної організації торгово-побутової сфери. На основі принципів, закономірностей розміщення мережі сфери і факторів, що її визначають, потрібно забезпечити найбільш високий рівень організації обслуговування територіальної спільності населення товарами народного споживання та послугами при найбільш раціональному використанні ресурсів.

3. У роботі розкрита роль, яка повинна належати торгово-побутовій сфері в збалансованому розвитку території. Торгово-побутова сфера охоплює виробничу та невиробничу діяльність по задоволенню потреб у торговельно-побутових послугах. Серед найважливіших функцій названої сфери можна зазначити наступні: реалізація виробленої споживчої вартості, забезпечення зв'язку між галузями народного господарства, активний вплив сфери на виробництво, забезпечення безперервності обігу виробленої продукції та її відтворення на розширеній основі, стабілізація грошового обігу у регіоні, підвищення ефективності регіонального розподілу праці та інші.

4. На етапі переходу до соціально орієнтованої економіки ринкового типу завдання щодо соціалізації регіонального господарського життя значно актуалізуються. Економічний аспект торгово-побутової сфери проявляється у збільшенні сукупного національного доходу. До основних соціальних завдань вищезазначеної сфери відносяться такі: задоволення матеріальних, соціальних, побутових потреб населення, створення для споживачів сприятливих умов. Між соціальною і економічною ефективністю існує функціональна залежність. Методичні підходи до визначення рівня ефективності і розвитку сфери в країні та її регіонах, повинні включати, на погляд автора, дев'ять агрегованих груп кількісних та якісних показників, які різносторонньо характеризують регіональний розвиток торгово-побутової сфери і служать основою для економічного аналізу та розробки основних напрямків і шляхів удосконалення рівня розвитку сфери.

5. Всебічне дослідження й узагальнення стану і тенденцій розвитку торгово-побутової сфери України та її регіонів показало, що протягом 1990 - 2005 рр. реформування економічних відносин у згаданій сфері здійснюється в загальному напрямку перетворень господарських систем і форм власності. Воно пов'язано з розвитком нових форм власності на підприємствах торгово-побутової сфери, які можуть конкурувати з підприємствами державної власності. Реформування власності в досліджуваній сфері привело до позитивних та негативних соціально-економічних тенденцій в Україні та на Вінниччині зокрема. До негативних можна віднести зменшення забезпеченості населення об'єктами торгово-побутової сфери, в тому числі магазинами самообслуговування, зменшення площі об'єктів, зменшення середнього розміру підприємств, скорочення чисельності працівників сфери, швидке старіння і вихід з ладу основних фондів сфери, нерівномірність у споживанні торгово-побутових послуг на душу населення по території країни, скорочення споживання майже всіх матеріальних благ, що поглиблює соціальну кризу і погіршує умови життя населення. Нерівномірність в реалізації торгово-побутових послуг на одну особу по території держави в значній мірі обумовлена відмінностями фактичного об'єму реалізації окремих видів послуг. Тобто сформована у попередні десятиліття система торговельно-побутового обслуговування населення виявилася не досить ефективною за нових суспільних обставин.

До позитивних наслідків слід віднести створення конкурентного середовища в галузі, постійне оновлення і розширення номенклатури товарів, використання нових методів і форм продажу товару, збільшення ролі малого підприємництва. Абсолютне та відносне зростання малого підприємництва у сфері торгово-побутового обслуговування демонструє його значний внутрішній потенціал, можливість для багатьох громадян забезпечити власними силами свою економічну незалежність та достаток.

6. У результаті вивчення кон'юнктури торгово-побутової сфери стало можливим виділити фактори, які стимулюють або стримують її піднесення. В розвитку названої сфери відіграють роль такі основні фактори, як політико-правові, економічні, соціально-демографічні та технологічні змінні, в тому числі: зменшення чисельності населення, доходи населення, життєвий цикл товару, державне регулювання економіки, коливання інвестиційної активності в регіоні, науково-технічний прогрес, територіальна концентрація виробництва і капіталу, інфляція.

7. У дисертації запропонована система аналітичних показників для визначення ефективності торгово-побутової сфери всієї країни та її регіонів зокрема. Для аналізу територіальної організації вищезгаданої сфери Вінниччини було розраховано індекси територіальної концентрації об'єктів та територіальної забезпеченості населення об'єктами сфери.

8. Для узагальнюючої оцінки розвитку торгово-побутової сфери Вінницької області було використано метод комплексної оцінки, який включає декілька етапів. Даний метод дав можливість визначити інтегральний показник розвитку торгово-побутової сфери Вінницької області в розрізі адміністративних районів, який був представлений графічно у вигляді картосхеми. Картосхема акцентує увагу на значну деформацію територіальних пропорцій розвитку сфери, яка склалася на Вінниччині.

9. Запропонована модель розвитку торгово-побутової сфери містить складові у вигляді блоків, серед яких вагоме місце посідає ситуаційний аналіз ринку торгово-побутових послуг. Вихід на новий рівень надання торгово-побутових послуг, близький до раціональних норм споживання, повинен відбуватися як за рахунок покращання і розвитку створеного за попередній період виробничого потенціалу сфери, так і шляхом прийняття нетрадиційних рішень, які розширюють діапазон ресурсних джерел розвитку торгово-побутових послуг.

10. Розроблено рекомендації та пропозиції щодо удосконалення територіальної організації досліджуваної сфери. Принципи формування сфери на всіх рівнях управління повинні виходити із регіональних потреб і враховувати основні соціально-економічні цілі розвитку даного району. Економічний механізм удосконалення територіальної організації торгово-побутової сфери повинен ґрунтуватися на прогнозуванні, плануванні та розробці цільових програм розвитку і територіальної організації сфери. Удосконалення територіальної організації повинно являти собою органічну частину процесу оптимізації розвитку кожної з підгалузей, який відбувається в часі і просторі та ґрунтується на глибокому аналізі існуючої структури даної сфери, оцінці поставлених перед регіоном перспективних соціально-економічних і культурних завдань, зростаючих потреб регіонального розвитку.