Методологічні засади структуризації економічної теорії

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Львівський національний університет імені Івана Франка

Горбачевська Оксана Василівна

УДК 331.25: 369 (477)

Методологічні засади структуризації економічної теорії

Спеціальність: 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент, доктор філософії Стеблій Галина Ярославівна, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, завідувач кафедри економічної теорії.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, Малий Іван Йосипович, Київський Національний економічний університет, професор кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів;

кандидат економічних наук, доцент, Кульчицький Ярослав Володимирович, Український державний лісотехнічний університет, декан економічного факультету, доцент кафедри економічної теорії.

Захист відбудеться 30 жовтня 2007 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, просп. Свободи, 18, ауд.115.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова 5.

Автореферат розісланий “28” вересня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Стасишин А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Трансформаційні процеси в економіці України передбачають формування нового економічного мислення, економічної психології та економічної культури. Це забезпечують нові знання, методологічною основою яких є економічна теорія, що вивчає ефективність функціонування економічної системи та її механізмів в умовах обмежених виробничих ресурсів і формує поняттєво-категоріальний апарат економічної науки. Унаслідок засвоєння вітчизняною наукою сучасних економічних знань, що заперечують минулі теоретичні уявлення, важливою науковою проблемою є структуризація економічної теорії, формування нового поняттєвого апарату.

Додаткової актуальності цій проблемі надає те, що довкола філософії економіки як сукупності принципів і складників побудови найефективнішої й найоптимальнішої економічної системи точиться гостра полеміка між представниками різних політичних сил.

Проблема структуризації економічної теорії перебувала тривалий час у стадії становлення і розглядалася не як окремий напрям наукового дослідження, а як складова методологічного підходу. Перші ідеї щодо структуризації політичної економії зустрічаємо в працях У. Петті, А. Сміта, Д. Рікардо, Ж.Б. Сея, С. Сісмонді, Н. Сеніора, К. Маркса, Дж.С. Міля, М.Зібера, М. Туган-Барановського, А. Маршала.

Важливим чинником структуризації економічної теорії стало виникнення наукових економічних шкіл, трактування ними системних економічних понять, розуміння предмету, структури і логіки побудови курсу, формування сучасного поняттєво-категоріального апарату. Ці проблеми досліджуються у працях сучасних зарубіжних економістів, зокрема П. Семюелсона, Р. Барра, А. Пезенті, К.Р. Макконнелла, С. Брю, М. Бурди, М. Блауга, В. Нордгауза, Н.Г. Манківа та ін. Вагомий вклад у дослідження цих проблем зробили вітчизняні економісти: Г. Башнянин, З. Ватаманюк, Є. Воробйов, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гриценко, С. Дзюбик, П. Єщенко, В. Єременко, В. Загорський, О. Задой, В. Клочко, В. Ковальчук, К. Кривенко, В. Лагутін, І. Малий, Ю. Ніколенко, Г. Оганян, С. Панчишин, А. Савченко, В. Савчук, Г. Стеблій, В. Тарасевич, І. Тивончук, А. Ткаченко, С. Тумакова, А. Чухно та ін.

Проведений аналіз наукових напрацювань щодо проблеми структуризації економічної теорії засвідчує відсутність її системного дослідження. Недостатньо відображено в науковій літературі і питання формування сучасних економічних шкіл в Україні, їх розгляд та аналіз з позиції особливостей трансформаційних процесів вітчизняної економіки. Потребує поглибленого вивчення і проблема формування сучасного економічного поняттєво-категоріального апарату. Поглибленого дослідження на основі наукових принципів вимагають наявні концепції вивчення та викладання економічної теорії в Україні. На порядку денному також і розроблення моделі вітчизняної вищої економічної освіти в межах формування європейського освітнього простору.

Наявність нерозв'язаних теоретичних та практичних проблем, що стосуються формування нової парадигми економічної теорії у вітчизняній науці, зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження, його основні завдання, об'єкт, предмет і методологію.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних принципів, методів і правил структуризації економічної теорії, з'ясування особливостей формування поняттєво-категоріального апарату у вітчизняній економічній науці та визначення рекомендацій щодо поліпшення викладання економічної теорії у вищих навчальних закладах України.

Для досягнення зазначеної мети у дисертації поставлені такі завдання:

дослідити економічну теорію як галузь знання, розглянути еволюцію предмета і методології в контексті філософії економіки;

дослідити еволюцію поглядів на розвиток економічної теорії в Україні, розглянути особливості її структуризації через призму формування наукових економічних шкіл;

визначити особливості формування поняттєво-категоріального апарату в умовах трансформаційної економіки України та провести його класифікацію на основі встановлених критеріїв і закономірностей;

з'ясувати особливості світового досвіду структуризації економічної теорії, дослідити зміни в її структурі на рівні мікроекономіки з урахуванням ідей інституціоналізму і розширення проблематики неокласичного підходу;

розробити концепцію курсу економічної теорії через вирішення проблем векторності, структури і предмету;

провести комплексний аналіз навчальних посібників і підручників з економічної теорії та визначити основні принципи її структуризації;

запропонувати модель нової парадигми викладання економічної теорії в Україні з урахуванням світового досвіду та особливостей вітчизняної економічної школи.

Об'єктом дослідження є економічна теорія як галузь знання та навчальна дисципліна з її основними розділами.

Предметом дослідження є особливості та закономірності розвитку економічної теорії, основні положення її структуризації, логіка побудови курсу та поняттєво-категоріальний апарат.

Методи дослідження. Застосований методологічний інструментарій обумовлений метою та завданнями дисертаційного дослідження. На основі єдності історичного та логічного підходів досліджено еволюцію предмету та методології економічної науки в контексті філософії економіки. За допомогою функціонального підходу досліджено поняттєво-категоріальний апарат в українській економічній науці, логічно-функціональні зв'язки між категоріями мікроекономіки. Системний підхід використано при побудові системи мікроекономічних категорій. Для узагальнення результатів дисертаційного дослідження застосовувався порівняльний табличний метод, а також методи абстрактно-логічного аналізу, що дало змогу запропонувати конкретні рекомендації щодо поліпшення викладання навчальних дисциплін економічної теорії.

Наукова новизна одержаних результатів. Унаслідок проведеного дисертаційного дослідження отримані наукові результати, які виносяться на захист, і є особистим здобутком автора, зокрема:

вперше: 1) запропоновано критерії визначення наукових економічних шкіл в Україні, проведено класифікацію цих шкіл та проаналізовано їх наукові позиції стосовно предмету, структури і логіки побудови курсу економічної теорії; 2) здійснено ґрунтовний аналіз економічної теорії як навчальної дисципліни з визначенням основних принципів її структуризації на основі узагальненого досвіду наукових поглядів видатних учених-економістів;

набули подальшого розвитку: 1) методологічний підхід, за яким економічну теорію доцільно розглядати як галузь знань, що розкриває систему економічних явищ, процесів і законів; як теоретичну базу прикладних економічних дисциплін, що формує загальноприйнятий економічний поняттєвий апарат; як навчальну дисципліну; 2) теоретичне обґрунтування застосування філософії розвитку науки і наукового пізнання в економічній науці, розглянуто і проаналізовано її класичну, некласичну і постнекласичну моделі; 3) розроблення основних критеріїв визначення економічних категорій та проведення їх класифікації на основі системного аналізу; 4) розгляд функцій економічної науки за допомогою комплексно-функціонального підходу до складових економічної теорії, що визначає загальну побудову курсу економічної теорії;

удосконалено: 1) термінологічний апарат, зокрема трактування: “поняття”, “термін”, “категорія”, - що пов'язане з відповідними етапами в пізнанні економічних явищ; 2) способи дослідження особливостей формування нового економічного поняттєво-категоріального апарату в умовах трансформації економіки України; 3) основні принципи класифікації економічних категорій та чинники структурних змін на рівні мікроекономічної системи; 4) підхід до аналізу досліджень різних економічних шкіл з визначенням історичної, аналітичної, світоглядної компоненти щодо предмета економічної теорії.

Теоретичне значення одержаних результатів. Теоретична значимість дисертаційної роботи полягає у проведенні наукового дослідження структуризації економічної теорії як теоретичної і методологічної основи сучасної економічної науки в Україні.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні конкретних рекомендацій щодо поліпшення вивчення і викладання дисциплін економічної теорії в умовах ринкової трансформації економіки України.

Отримані теоретичні положення та методологічні підходи можуть використовуватися у процесі викладання дисциплін циклу загальноекономічної підготовки у вищих навчальних закладах, зокрема під час читання курсів політекономії, макроекономіки, мікроекономіки, історії економічних вчень, а також при розробці спецкурсів та практикумів, написанні навчальних посібників і підручників. Дисертаційне дослідження пов'язане з проведенням наукового проекту Львівського банківського інституту Національного банку України “Дистанційна форма навчання”, є складовою науково-дослідної роботи ЛБІ НБУ за темою “Еволюція грошей та їх соціальна природа у XXI столітті”.

Особистий внесок здобувача. Зміст та положення дисертації є особистим та завершеним дослідженням автора. З наукових праць, що опубліковані у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої праці здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження, що містяться у дисертації, обговорювалися та доповідалися на засіданні кафедри економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка, на Міжнародній науково-методичній конференції “Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання)” (Київ, КНЕУ, 26 - 27 квітня 2000р.); Міжнародній науково-методичній конференції “Формування нової парадигми економічної освіти в Україні” (Львів, 19 - 20 жовтня 2000 р.); на II Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна освіта: проблеми і перспективи” (Черкаси, 16 - 17 жовтня 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (Львів, 24 - 25 жовтня 2003 р.) та ін.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано чотири навчальних посібники: два індивідуальних (обсягом 2,125 д.а. і 10,23 д.а.) та два в співавторстві (обсягом 17,205 д.а. і 11,16 д.а.); наукову монографію (в співавторстві) (обсягом 10,93 д.а.) і 9 наукових статей у виданнях, зареєстрованих ВАК України. Загальний обсяг публікацій, які становлять основу дисертації, є 32,6 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація містить вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел (285 позицій). Основний зміст дисертації викладено на 189 сторінках машинописного тексту. Робота містить 8 таблиць, 17 рисунків.

економічний теорія методологія предмет

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі дисертації - “Теоретико-методологічні засади дослідження структуризації економічної теорії” - з'ясовано предмет економічної теорії як галузі знань, розглянуто його еволюцію в контексті філософії економіки, розкрито методологічні підходи до структуризації економічної теорії на основі визначених принципів, досліджено формування наукових економічних шкіл з урахуванням диференціації їх підходів та визначених критеріїв.

Автор виходить з того, що економічну теорію доцільно розглядати як: 1) галузь знань, що розкриває систему економічних явищ, процесів і законів; 2) теоретичну базу прикладних економічних дисциплін, що формує поняттєвий апарат; 3) навчальну дисципліну, у процесі вивчення якої студенти набувають знання про економічні явища і процеси.

Економічна теорія як галузь знання передбачає тлумачення господарської діяльності на рівні фундаментальних проблем науки, що пов'язані з предметністю і методологією та на рівні дослідження конкретної економічної проблеми.

У реферованому розділі показано, що аналіз предметності і методології говорить про фундаментальні основи економічної теорії, яка потребує філософського обґрунтування і пояснення. Класичну модель науки можна обґрунтувати як таку, що має прикладний характер з властивим емпіричним змістом, об'єктивністю і предметністю наукового знання. Розвиток науки передається у формі лінійно-кумулятивної схеми: у процесі зростання наукового знання зберігаються попередні результати з додаванням нових. Така схема розвитку науки повністю відповідає економічній класиці.

Некласична модель використовує теоретично-ідеальні об'єкти, які описуються за допомогою математики і математичної логіки з використанням методології поліваріантності. Наукові співтовариства об'єднуються на основі спільної парадигми, роль якої виконують найбільш фундаментальні ідеї, принципи, теорії, що визначають спрямованість теоретичної діяльності, задають загальновизнані зразки постановки проблем та способи їх розв'язання. Сучасний економікс - характерне некласичне знання, яке є визнаним “основним потоком”, оскільки володіє такими рисами як: універсалізм - спроможність пояснення не тільки економічних, а й соціальних, національних та інших явищ; моделювання - важлива форма дедуктивного методу дослідження, що дозволяє змінювати ступінь складності або деталізації економічних проблем.

Дисертант доходить висновку, що виникнення філософської постнекласичної парадигми науки зумовлене появою глобальних проблем сучасності. Стрижнем постнекласичної науки стає прогностична методологія, а об'єктом - самоорганізовані і саморегульовані системи, основою дослідження яких є методологія синергетизму. Це поліваріантний напрям розвитку науки із застосуванням імітаційного комп'ютерного моделювання. Такі підходи поступово формуються в економічній науці, що свідчить, що паралельно до неокласики поступово складається постнекласична парадигма.

Економічна теорія як навчальна дисципліна, на думку автора, має викладатися відповідно до внутрішньої логіки та певної класифікації розділів. Інакше кажучи, ця галузь економічного знання, має бути структурованою на підставі поділу на елементи, їх цілісності та тісного зв'язку між ними. Першим важливим чинником структуризації економічної теорії є історичний розвиток самої науки. В умовах однопарадигмальної моделі економічні дослідження не мали строго визначеної структури. Утвердження наприкінці XIX - початку XXст. маржиналізму сформувало економічну теорію як систему течій, де “основний потік” представляє неокласика, яку доповнюють інші впливові течії - неокейнсіанство, інституціоналізм, еволюційна економіка і т.д. Диференціація знання спричинила спочатку однолінійну структуру економічної теорії, а пізніше - ієрархічну. Другим важливим складником структуризації економічної теорії є методологічний підхід, що посилює або зосереджує дію методології в конкретному напрямі. Серед найважливіших методологічних підходів в економічній теорії є позитивістський, структурний, діалектичний, синтетичний. За своєю структурою сучасна економічна теорія нагадує матрицю, рядки якої утворюють різні методологічні підходи, а елементи - різні економічні проблеми.

У розділі показано, що основним напрямом дослідження структури економічної теорії як навчальної дисципліни є визначення принципів її структуризації, що зроблено в дисертації на основі всебічного аналізу навчальної економічної літератури. Дисертант доходить висновку, що доцільно визначати чотири основні принципи структуризації економічної теорії, які у свою чергу поділено на кілька складників.

По-перше, принцип альтернативного підходу, який віддзеркалює різні погляди на структуру економічної теорії як навчальної дисципліни на одну і ту саму економічну проблему. Цей принцип містить такі складники: а) переваги теорії ринкового механізму як пріоритетного змісту курсу; б) визначення певних розділів соціально - економічних проблем; в) “основний потік”, що ґрунтується на концепції неокласичного синтезу; г) еклектику як спробу поєднати ліворадикальну політекономію і неокласику.

По-друге, принцип історичності, бо кожне економічне явище обов'язково має свої історичні передумови, причини походження, розвиток у часі тощо. Такий підхід сам по собі не може дати теоретичного відтворення предмета, тому його доцільно поєднувати з установленням взаємозв'язків усередині системи, виявленням їх інтегральних закономірностей. Через це визначається складова єдності історичного і логічного, що дає змогу розглядати економічну систему в динаміці.

По-третє, принцип системності обумовлений функціонуванням національної економіки як складної економічної системи, що включає різні рівні й елементи дослідження, а також тим, що фундаментальну економіку можна дослідити тільки на основі інтегрування позицій усіх економічних шкіл. Крім того, оскільки економічна теорія охоплює кілька галузей економічного знання, то її навчальний курс має дати цілісний виклад основних теоретико-методологічних підходів до економіки. Так як принцип системності є досить широким, то доцільно визначати такі його складники: а) рівневий, що розглядає рівні мікро- і макроекономіки, міжнародної економіки; б) концепцій розвитку суспільства, що дає змогу використовувати стадійну, формаційну, цивілізаційну, інформаційну концепції, концепцію обмеженості ресурсів; в) цілісності, коли розгляд окремих економічних систем поєднується з виявленням загального між ними. При цьому використовуються різні підходи до способу поєднань частин в єдине ціле: однопорядковий, ієрархічний, концентрований.

По-четверте, принцип національного менталітету, що передбачає розгляд економічних проблем на основі цінностей народу, певного інституційного середовища та особливостей розвитку національної економіки.

Дисертант виходить з того, що оскільки структура економічної теорії як науки і як навчальної дисципліни визначається різними поглядами економістів щодо ролі, місця та проблеми дослідження, то це спричинило виникнення різних економічних шкіл. У дисертації поняття “економічна школа” трактується як категорія і як інструмент для порівняння різних методологій і поглядів учених-економістів. В основі “школи” як категорії лежать певні критерії її діяльності, що в сукупності творять певну економічну школу (рис.1).

На підставі критеріїв визначення наукових шкіл автор виокремлює в Україні такі економічні школи: Львівська, Київська, Харківська та Запорізька.

Таблиця 1 - Класифікація економічних шкіл в Україні

	Системи поглядів	Напрям наукових досліджень
Київська школа	Еклектика	Проблеми викладання економічної теорії, розвиток практичної спрямованості економічної теорії
Львівська школа	Неокласичний синтез	Формування нової парадигми економічної теорії
Харківська школа	Інституціоналізм	Інституційні основи ринкової економіки
Запорізька школа	Критика ліворадикальної політичної економії	Розроблення економічної теорії з позиції соціального ринкового господарства



У другому розділі дисертації - “Поняттєво-категоріальний апарат та його систематизація в економічній науці України” - досліджено поняттєво-категоріальний апарат як важливу складову наукового пізнання, що формує чіткість, несуперечливість і культуру наукової мови. Загальноприйнятий у науковому світі поняттєвий апарат є теоретичною базою для прикладних дисциплін. У вітчизняній економічній науці є розрив між теоретичними і прикладними дослідженнями, що призводить до неоднозначного використання категорій і понять, введення нових понять, які не узгоджені з попередніми. Причиною цього є мультипарадигмальний характер економічної науки, де кожна парадигма породжує відповідну їй систему понять.

У дисертації відзначено, що мова економічної науки потребує упорядкування уже на рівні сприйняття, що таке “поняття”, “термін”, “категорія“. На думку автора динаміка цих складників мови науки зумовлена трьома різними етапами в пізнанні економічних явищ. Перший етап передбачає засвоєння і використання понять, що характеризують об'єкт узагальнено. Другий етап - це розкриття внутрішнього змісту економічних понять, що трансформує “поняття” на “термін”. Третій етап - це формування і систематизація “категорій”, що є важливим критерієм структуризації економічної теорії. Цей етап обумовлюється складними, субординованими процесами економічної науки, встановленням причинно-наслідкових зв'язків і залежностей між економічними явищами і процесами.

У реферованому розділі показано, що економічним категоріям притаманні такі основні ознаки: 1) адекватність як узагальнене відображення різних сторін реальної економічної дійсності; 2) історичність, що визначається змінністю самих категорій упродовж періоду розвитку науки; 3) наявність фундаментальних категорій, що існують в концепціях різних економічних шкіл і не втрачають свого змісту за різних господарських систем; 4) системність як сукупність категорій із відповідною субординацією і впорядкованістю; 5) динамізм як постійна зміна і розвиток категорій; 6) двоїстість системи категорій як їх якісна і кількісна характеристика; 7) категоріальність діад, що спричинена існуванням різних концепцій і відповідно викликає диференціацію фундаментальних категорій та різну логічну структуру їх загальної системи; 8) диференціація в національній термінології, коли одне і те саме явище має різні назви.

Враховуючи основні ознаки економічних категорій, дисертант доходить висновку, що означення мають відповідати таким критеріям: однозначності, чіткості і завершеності. Це дає змогу поділяти означення на короткі, розгорнуті, повні або вичерпні.

Важливим питанням дисертаційного дослідження є також класифікація економічних категорій, що дозволяє визначити принципи формування системи економічних категорій, критерії їх якісної оцінки. Нині у вітчизняній економічній науці запропоновано різні критерії класифікації категорій: за формами відтворення; за субординацією в системі категорій; розгляд категорій через форми прояву закону; як відображення окремої підсистеми цілісної економічної системи. Класифікація, на думку автора, має орієнтуватися на кілька критеріїв, що дає змогу виокремити різні види економічних категорій і впорядкувати їх за певною субординацією. Такий підхід, безперечно, є досить умовним, бо одні і ті самі категорії відноситимуться до різних груп. Проте основною його перевагою є те, що буде витримано певну логіку класифікації, яка дозволить згрупувати категорії, дослідити їх функціональні взаємозв'язки і взаємозалежності.

Дисертант доходить висновку, що доцільно застосовувати шість критеріїв класифікації економічних категорій (рис.2).



Рис. 1 - Критерії класифікації економічних категорій

Побудову системи економічних категорій варто здійснювати поетапно: 1) аналітичне визначення певної підсистеми, яка виконує функціональну роль у загальній структурі і забезпечує її внутрішню єдність; 2) визначення логічно-функціональних взаємозв'язків між категоріями; 3) кількісне відображення якісних категорій.

Найважливішим етапом у побудові системи категорій, на думку автора, є перший етап, що визначає центральне поняття, яке функціонально взаємодіє з іншими категоріями, логічно їх спричинює, але не може визначатися через інші поняття. Це так зване функціональне ядро економічної системи.

Фундаментальні категорії можна віднести до категорій надсистеми, оскільки це такі основні поняття, які утворюють певну логічну конструкцію і без яких не може розвиватися сама система. Наприклад, до надсистемних категорій у мікроекономіці можна віднести: ринок, споживача, виробника, ринковий механізм, ціну, потребу, благо, продукт, ресурси тощо.

У третьому розділі дисертації - “Проблеми і напрями формування нової парадигми економічної теорії в Україні” проаналізовано економічну теорію як сукупність навчальних дисциплін.

З відновленням державної незалежності України розпочався принципово новий етап господарського розвитку - побудова ринкової системи відповідно до логіки та законів цивілізаційного суспільства. Унаслідок концептуальної кризи радянської політичної економії було запроваджено дисципліну “економічна теорія”, яка мала наблизити викладання економіки до світових стандартів.

Концепція курсу економічної теорії, на думку дисертанта, містить три складники: векторність, структуру економічної теорії і предмет науки.

Векторність економічної теорії відображає скерованість економічної науки. В Україні це виявляється в проблемі співвідношення політичної економії та економічної теорії. Одні економісти розмежовують політичну економію і економічну теорію, як різні галузі економічного знання, інші їх ототожнюють. При цьому вітчизняні економісти пропонують різні підходи: а) економічна теорія - це, по суті, політична економія, але у світлі нових економічних вимог; б) економічна теорія є ширшим поняттям, ніж політична економія, бо охоплює також і практику сучасного господарювання. Проблема векторності щодо того, яким має бути курс економічної теорії, нині передбачає два напрями розв'язання: економічна теорія - це 1) курс сучасної ринкової економіки; 2) економічна теорія - це сума політичної економії та “економікс”, тобто еклектичний підхід.

У реферованому розділі показано, що другий блок - структура економічної науки - є вивченням таких проблем: аналіз наявної класифікації економічних наук, структура самої економічної теорії та принципи структуризації. Аналізуючи структуру курсу економічної теорії, дисертант виявив такі підходи до її класифікації у вітчизняній науці: а) “пірамідальний” підхід, який представляє економічну науку подібно до піраміди, в основі якої є дисципліни економічної теорії, а вершина передбачає вивчення практичних дисциплін; б) багатокомпонентний підхід, що розглядає економічну науку як систему дисциплін про економіку. Останній підхід має певні різновиди.

Проблема структури самої економічної теорії дає змогу виявити в об'єкті економіки певні характерні елементи, установити структурні взаємозв'язки і функціональні залежності. Дисертант доходить висновку, що сама структура економічної теорії залежить від принципу структуризації. Принцип об'єкта дослідження дозволяє виділяти традиційний звужений і традиційний розширений підходи. Перший підхід передбачає вивчення лише макроекономіки та мікроекономіки. Другий підхід розширює будову цієї галузі знання до триступінчатої або чотириступінчатої структури. Досить поширеною у вітчизняних підручниках є змішана структура, що об'єднує класичну політекономію та неокласичний економікс, або використання класифікації з багатокомпонентним підходом. Особливе значення має і серединна структура економічної теорії, яка залежить від принципів структуризації. При цьому поширеними в Україні є такі принципи структуризації, як альтернативного підходу, історичності, системності та національного менталітету.

Третім складником концепції курсу економічної теорії є предметність. Предмет окреслює коло проблем дисципліни, визначає її специфіку та зміст. Зміна предмета економічної теорії є характерною для української науки періоду трансформаційних процесів. Основними підходами до предмета є класичне, неокласичне і еклектичне визначення предмета. Найпоширенішим є еклектичне визначення предмета економічної теорії. Існують погляди на предмет як дослідження основних закономірностей розвитку економічної системи, а також спроби синтезу різних визначень предмета і використання методології найкоротшого, розгорнутого і повного визначення.

Різні підходи щодо логіки побудови концепції курсу економічної теорії в Україні простежуються в сучасних економічних школах.

Київська школа характеризується чіткою спеціалізацією за окремими економічними дисциплінами. Особливо активно розвивається політекономія, а її предмет тлумачать у класичному стилі. Мікро- і макроекономіка подаються в неокласичній версії. Векторність макроекономіки розглядається через системний погляд на економічні науки, а в мікроекономіці стверджується через різні види аналізу: сутнісний та функціональний.

Львівська школа трактує економічну теорію як низку галузей економічного знання - аналітична економія, теорія ризику, теорія фінансів і т.д. Інакше кажучи, економічна теорія - це сукупність теоретичних положень галузей економічного знання. Ту частину економічної теорії, яка використовує якісні вимірники і показники, досліджує процеси впливу держави та інших інститутів на господарську діяльність, а також проблеми соціальної ефективності та справедливості, представники цієї школи називають політичною економією або політико-економічним аналізом. Львівська школа акцентує на тому, що усі складові економічної теорії спрямовані на поліпшення функціонування економіки, виявлення в ній різних взаємозв'язків і впливів, що дають змогу підвищити ефективність господарської діяльності. Соціальне тлумачення предмета стверджує пріоритет загальнолюдських цінностей для представників Львівської школи.

Харківська школа намагається об'єднати альтернативні погляди різних економічних шкіл. У складі економічної теорії виділяються три основні структурні частини, кожна з яких вивчає свій аспект економічної діяльності. Наголошується на практичному значенні економічної теорії. Предмет певною мірою еклектичний з досить нейтральним класичним тлумаченням. Мікро- і макроекономіка подаються в неокласичній версії.

Запорізька школа за свою мету вважає виявлення найбільш загальних економічних законів розвитку виробництва в сучасних умовах, обґрунтування теорії цих законів і створення єдиної теорії ринків. Представники цієї школи виходять з того, що структура економічної теорії залежить від еволюції соціального ринкового господарства. Школа більше тяжіє до розгляду мікроекономічних проблем, про що свідчить і предметна позиція школи.

Відсутність єдиної концепції курсу економічної теорії в Україні призводить до порушення її навчальної логіки. Тому дисертант пропонує такі основні критерії формування нової концепції курсу економічної теорії: 1) логічний і послідовний виклад економічних проблем на основі світових наукових здобутків та узагальнення найкращих досягнень вітчизняної економічної думки; 2) відповідність економічної теорії практичному стану вітчизняної економіки як господарки ринкового господарства. Курс економічної теорії повинен відображати особливості перехідної економіки України, її місце у європейському та світовому економічному просторі; 3) головна ідея курсу - прогрес суспільства на засадах ринкового механізму національної економіки; 4) індивідуалізація підготовки студентів, що передбачає врахування специфіки майбутньої спеціальності. Впродовж навчання доцільно розподілити студентів на економістів-аналітиків і економістів-практиків. Економісти-аналітики поглиблено вивчали б класику, бо вона є основою наукових досліджень. Економісти-практики більше б орієнтувалися на практичні економічні знання. Що стосується студентів неекономічних спеціальностей, то зміст курсу для них мав би передбачати вивчення основних принципах неокласики та ознак різних типів і різновидів економічних систем; 5) деідеологізація курсу, систематизація і тлумачення економічних тенденцій згідно із загальноприйнятими у світі вимогами.

Курс політичної економії, на думку дисертанта, має бути збереженим як складова економічної теорії, оскільки без нього втрачається теоретико-методологічне значення і науковість. Політична економія дає змогу досліджувати не лише економічні, а й соціальні, історичні, психологічні, інституційні, правові умови. Така модифікація предмета може надати економічній теорії ознак економічної глобалістики та дозволить не тільки підвищити теоретико-методологічний рівень економічної науки, а й забезпечити наступність у підготовці бакалаврів, магістрів, подолає двоїстість єдиної теоретичної економічної науки, позбавить її прагматизму, підвищить значення і роль у підготовці фахівців.

Нині вітчизняна і світова економічна наука спрямовані на формування нової парадигми, що зумовлено виникненням нових реалій: глобалізації світової економіки, наявності інноваційних технологій, розвитку конкуренції в загальносвітовому масштабі, інтеграції в економічну систему неекономічного змісту, що дає змогу розширити парадигмальні координати дослідження. Дисертант акцентує на тому, що формування нової парадигми економічної науки - непросте завдання з огляду на революційні наукові зміни. Щоб якомога швидше вирішити це завдання, потрібно виробити певні критерії. Головним серед цих критеріїв, на думку автора, є критерій оцінки корінних радикальних змін, що відбуваються у самому об'єкті економічної науки; критерій урахування загальних світоглядних змін, що відбуваються в сучасному світі; саморозвиток економічної науки, який нерозривно пов'язаний з двома попередніми процесами; історично-прогностичний критерій, що дає змогу відчути суть наявних змін і правильно оцінити можливості і істинність нових парадигмальних рішень.



ВИСНОВКИ

Дисертація містить теоретичне дослідження і пропозиції щодо нового вирішення наукової проблеми - структуризації економічної теорії як теоретико-методологічної основи економічної науки та нової парадигми її викладання в Україні. Досліджується низка недостатньо вирішених завдань побудови курсу економічної теорії, основних принципів її структуризації, формування наукових економічних шкіл у вітчизняній науці, систематизації економічного понятійно-категоріальний апарату.

Проведене дослідження дає підстави для таких висновків.

1. Економічну теорію доцільно розглядати як галузь знання, як теоретичну базу прикладних економічних дисциплін і як навчальну дисципліну. Перший аспект тісно пов'язаний із філософією економіки та питаннями предметності і методології. Другий - формує загальноприйнятий у науковому світі економічний поняттєвий апарат, а третій - пов'язаний із структуризацією економічної теорії.

2. Структуризація економічної теорії визначається історичним розвитком науки та її методологічними підходами. Початковий одноваріантний методологічний підхід до розвитку економічної теорії нині замінений диференційованим підходом в основі з неокласикою. Це формує відповідну ієрархічну структуру економічної теорії та визначає проблематику її дослідження.

3. Дослідження питання структуризації економічної теорії як навчальної дисципліни виявляє різні підходи до її викладання як за змістом, так і за логікою побудови курсу. Запропоновані основні наукові положення, або принципи структуризації економічної теорії (альтернативного підходу, історичності, системності, національного менталітету) дають змогу запропонувати нову парадигму викладання економічної теорії в Україні.

4. Відсутність єдиної концепції економічної теорії як навчальної дисципліни спричинила, на думку автора, формування різних наукових шкіл. Економічна школа - це методологічна єдність щодо кола наукових інтересів та наукової проблематики, регіональна єдність навчально-наукових та науково-дослідних центрів, запровадження механізму наступності і комунікації наукових досліджень. На основі цих критеріїв можна говорити про наявність нині в Україні Київської, Львівської, Харківської і Запорізької економічних шкіл.

5. Економічна теорія як теоретична база прикладних економічних дисциплін формує поняттєво-категоріальний апарат. Саме від нього залежить чіткість і несуперечливість економічної науки. Визначення економічних категорій має відповідати критеріям однозначності, чіткості та завершеності.

6. Принципи формування системи економічних категорій дають змогу провести їх класифікацію. Класифікацію доцільно проводити за кількома критеріями, до яких віднесемо: рівень економічної системи, фази відтворення, способи функціонування економічної системи, ступінь конкретизації, структурно - функціональну ієрархією, логічно - функціональні взаємозв'язки.

7. Побудову системи економічних категорій варто розглядати поетапно через: 1) аналітичне визначення певної підсистеми; 2) виявлення логічно-функціональних взаємозв'язків між категоріями; 3) кількісне відображення якісних категорій. Найпроблематичнішим є визначення центрального поняття, так званого функціонального ядра економічної системи (або категорії надсистеми), яке має бути деідеологізованим і сприйматися економістами різних наукових шкіл. Саме ці категорії утворюють певну логічну конструкцію в системі категорій.

8. Концепція курсу економічної теорії, на думку дисертанта, повинна враховувати: векторність курсу, структуру економічної науки і предмет економічної теорії. Векторність курсу економічної теорії відображає спрямованість економічної науки. Вітчизняні економісти нині нерідко дотримуються різних протилежних поглядів на векторність курсу - від розмежування політичної економії і економічної теорії до їх ототожнення.

9. Структура економічної науки передбачає проведення класифікації економічних наук, визначення структури самої економічної теорії та визначення принципів її структуризації. У вітчизняній науці склалися два основні підходи до класифікації економічних наук: “пірамідальний” і багатокомпонентний. Щодо структуризації самої економічної теорії, то вона дає змогу виявити в її об'єкті дослідження певні характерні елементи, встановити структурні взаємозв'язки і функціональні залежності між ними.

10. Предметність економічної теорії є методологічною проблемою становлення і розвитку економічної науки. Нині в Україні переважають еклектичні визначення предмета економічної теорії, хоча наявні і намагання синтезу різних визначень. Недостатня увага до питань предмета і методу економічної теорії знижує рівень дослідження її науковості.

11. Національна модель вищої освіти має ґрунтуватися на міжнародній освітній системі з відповідними їй стандартами, але одночасно зберігати і розвивати кращі традиції вітчизняної національної школи. Відповідно виникає потреба у визначенні загального змісту курсу, його логіки і структуризації, предмета й основних функцій економічної теорії. При цьому необхідно враховувати такі характерні риси вищої освіти, як фундаменталізація, індивідуалізація, теоретизація, плюралізм, комп'ютеризація та інформатизація.

12. Формування нової парадигми економічної теорії є завданням як світової, так і вітчизняної науки. Це зумовлено виникненням нових реалій: глобалізації світової економіки, наявності інноваційних технологій, розвитку конкуренції в загальносвітовому масштабі, інтеграції неекономічного змісту в господарську систему.



ЛІТЕРАТУРА

1. Стеблій Г.Я., Горбачевська О.В. Методологічні проблеми структуризації економічної теорії: Монографія.- Львів: ЛБІ НБУ, 2005.- 187 с. (10,93 д.а.).

2. Горбачевська О.В. Вивчення курсу політичної економії за допомогою схем.- Л: ЛБК, 1996.- 68 с. (2,125 д.а.).

3. Горбачевська О.В. Графічні побудови в мікроекономіці. - Л.: ЛБІ НБУ, 2002.- 175 с. (10,23 д.а.).

4. Горбачевська О.В., Мартин О.М. Мікроекономіка в задачах: розв'язки та пояснення: Навчальний посібник. - Л.: ЛБІ НБУ, 2004.- 295 с. (17,205 д.а.).

5. Стеблій Г.Я., Горбачевська О.В. Мікроекономіка у схемах: Комплекс методичних матеріалів з вивчення курсу мікроекономіки (для бакалавра з економіки та підприємництва): Навчальний посібник. - Львів: ЛБІ НБУ, 2005.- 191 с. (11,16 д.а.).

6. Горбачевська О.В. Використання логічно-структурних систем при вивченні проблем ринкової економіки // Формування ринкової економіки в Україні. Вип.1.- Л.- 1997.- С. 100 - 103.

7. Горбачевська О.В. Використання поняттєво-категоріального апарату в сучасній економічній науці України // Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка. - 2003.- С. 55 - 56.

8. Горбачевська О.В. Парадигмальне оновлення української економічної науки // Формування нової парадигми економічної освіти в Україні. - Л., 2000.- С. 77 - 78.

9. Горбачевська О.В. Проблема створення єдиних підходів до викладання теоретичної економіки в Україні // Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання): Матеріали міжнар. наук.-метод. конф. / Відп.ред. І.Й. Малий, Н.О. Татаренко. - К.: КНЕУ, 2000. - С. 247 - 249.

10. Горбачевська О.В. ПФГ як форма підприємств в перехідній економіці України // Вісник Державного університету “Львівська політехніка” № 317 “Промислово - фінансові групи в Україні: проблеми створення, становлення та розвитку”. - Л., 1997.- С. 32 - 34.

11. Горбачевська О.В., Рим Н.Н. Проблема підприємництва в економічній теорії // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць. Вип..16.1.- Львів: НЛТУ України. - 2006.- С. 242 - 249.

12. Стеблій Г., Горбачевська О. Логіка структуризації економічної теорії // Формування нової парадигми економічної теорії в Україні: Науковий збірник. Вип..8.- Л.: Інтереко.- 2001.- С. 158 - 162.

13. Стеблій Г., Горбачевська О. Основні принципи розвитку економічної теорії в умовах трансформації економіки України // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - 2001.- Випуск 30.- С. 158 - 162.

14. Стеблій Г., Горбачевська О. Теоретичні основи розвитку економічної науки в умовах ринкової трансформації економіки України // Формування ринкової економіки в Україні. Науковий збірник. Спецвипуск 13. Економіка України в євроінтеграційних процесах. - Л.: Інтереко. - 2004.- С. 48-53.

15. Горбачевська О.В. Активізація економічного мислення студентів засобом математичних задач // Педагогіка і психологія професійної освіти.- 1997.- № 3 -4(Ч. 2).-С. 57-60.

16. Горбачевська О.В. Вивчення курсу економічної теорії за допомогою схем // Економіка та право: Збірник наук. праць.- Вип. 2.- Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, 1998.

17. Горбачевська О. Становлення теорії економічної науки в умовах трансформації економіки України // Економічна освіта: проблеми і перспективи: Матеріали II Міжнародної науково - практичної конференції. -Черкаси. - 2001. - С. 19-20.

18. Горбачевська О.В. Структуризація економічної теорії при дистанційній формі освіти // Соціально - економічні дослідження в перехідний період. Дистанційне навчання у XXI столітті: Щорічник наук. пр. - Л., 2001.- С. 189 -192.

19. Горбачевська О.В. Україна - Східна Європа: проблеми перехідної економіки // Діалог культур: Україна у світовому контексті. - Л.: Каменяр.-1996. - С. 300-302.



АНОТАЦІЯ

Горбачевська О.В. Методологічні засади структуризації економічної теорії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2007.

Розглянуто проблеми структуризації економічної теорії як галузі знання і навчальної дисципліни, та формування нового поняттєво-категоріального апарату, що слугує теоретичною базою прикладних економічних дисциплін.У роботі визначено основні принципи структуризації на основі узагальнення досвіду наукових поглядів сучасних зарубіжних та вітчизняних економістів, розроблено засади визначення наукових економічних шкіл в Україні та проведено їх класифікацію. Розвинуто підхід до встановлення основних критеріїв визначення економічних категорій, що дає змогу вдосконалити термінологічний апарат науки. Визначено і обґрунтовано концепцію розвитку економічної теорії щодо векторності курсу, принципів структуризації та предметності в умовах перехідної економіки України.

Ключові слова: економічна теорія, політична економія, основний потік економічної науки, принципи структуризації, поняттєво-категоріальний апарат, економічна школа, парадигма.



АННОТАЦИЯ

Горбачевская О.В. Методологические начала структуризации экономической теории.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли.- Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2007.

Диссертация посвящена исследованию проблемы структуризации экономической теории как отрасли знаний и учебной дисциплины.

Рассмотрены и обобщены различные взгляды отечественных и зарубежных исследователей на предмет и методологию экономической теории в контексте философии экономики. Установлено, что в экономической науке параллельно неоклассике начинает формироваться постнеклассическая парадигма, что определено глобальными проблемами современности.

Обосновано, что экономическая теория как учебная дисциплина должна быть структурирована. Предложено четыре основных принципа структуризации: 1) принцип альтернативного подхода; 2) исторический принцип; 3) принцип системности; 4) принцип национального менталитета.

Рассмотрены разные взгляды отечественных экономистов на проблему исследования структуры экономической теории как учебной дисциплины. Предложено критерии определения научных школ в Украине, на основе которых произведено классификацию школ: Киевской, Львовской, Харьковской, Запорожской; проанализированы их научные позиции по предмету, структуре и логике построения курса экономической теории.

Рассмотрены и обобщены классификации экономических категорий, что дает возможность определить принципы формирования системы экономических категорий и критерии их качественной оценки. Предложена классификация категорий на основе нескольких критериев: по уровню экономической системы, по фазам воспроизводства, по способам функционирования экономической системы, по уровню конкретизации, по структурно-функциональной иерархии, по логически функциональным взаимосвязям. Такой подход имеет преимущество в том, что выдерживается определенная логика классификации, что дает возможность группирования категорий и исследования их функциональных взаимосвязей.

Предложено концепцию курса экономической теории, которая содержит три составные части: векторность, структура и предмет науки.

Обоснованно, что проблема векторности сегодня предусматривает два направления: 1) экономическая теория - это курс современной рыночной экономики; 2) это сумма политэкономии и “экономикса”, т.е. эклектический подход.

Установлено, что вторая составная часть концепции - структура экономической науки - рассматривает проблемы анализа классификации экономической науки, структуру самой экономической теории, принципы структуризации.

Исследовано третью составную концепции - предметность. Выявлено, что изменение предмета экономической теории произошло в сторону эклектики.

Предложено основные критерии формирования новой концепции курса экономической теории: логическое изложение экономических проблем на основе мировых научных достижений, обобщение наилучших достижений отечественной экономической мысли; соответствие практике отечественной экономики; основная идея курса - прогресс общества на основе рыночного механизма; индивидуализация подготовки студентов, что должна предусматривать специфику будущей специальности.

Ключевые слова: экономическая теория, политическая экономия, основной поток экономической науки, принципы структуризации, категориальный аппарат, экономическая школа, парадигма.



ANNOTATION

Horbachevska O.V. Methodological principles of structurization of economic theory. - Manuscript.

The dissertation on competing of a scientific degree of the Candidate of Economic Sciences in speciality 08.00.01 - Economic Theory and History of Economic Ideas. Ivan Franko Lviv National University. - Lviv, 2007.

The problems of economic theory structurization as field of knowledge and educational discipline, the formation of new concept-category device which is the theoretical base of the applied economic disciplines were examined. The basic principles of structurization which are based on generalization of scientific opinions of modern foreign and Ukrainian economists were defined. Afterwards, the essentials of determination of scientific economic schools in Ukraine were developed and their classification was done. The approach to the formation of main criteria for determination of economic categories that enables to improve the science terminology was developed. The conception of economic theory evolution concerning a vectorial features and principles of structurization in the conditions of transitional economy of Ukraine has been proved in dissertation.

Keywords: economic theory, political economy, basic stream of economic science, principles of structurization, concept-category device, economic school, paradigm.

Размещено на Allbest.ru

...