Регіональні трансформаційні соціально економічні системи в умовах платіжної кризи

6519

126,2

6401

98,2

4928

77,0

2657

50,4

2548

93,1

2232

84,2

1111

49,8

960

86,4

806,4

84,0

військовослужбовцям

208

-

233

11,9

466

у 2 р.

427

91,6

340

79,5

23

6,9

90

388,1

77

85,0

-

-

-

-

-

-

пенсіям

1154

-

1361

117,9

2013

148,0

1359

65,7

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

стипендіям

108

-

105

97,4

99

94,0

14

14,5

9

64,2

2

18,1

3

200

2

44,1

0,03

2,7

0,4

12 р.

0,2

50,0

допомоги по безробіттю

10

-

17

170

26

160

18

68,5

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

потерпілим на виробництві

-

-

-

-

424

-

610

143,9

615

101

484

78,7

340

70,4

230

67,7

37

16,1

18

53,1

7,3

40,6

коштів соц. страхування

192

-

232

120,9

269

116,2

221

82,1

168

75,8

105

62,4

80

76,5

64

79,7

17

26,6

11

36,3

5,5

50,0

окремим видам соц. допомоги

20,1

-

23,1

114,9

27,6

119,7

43,8

у 1,6 р.

61,5

у 1,4 р.

15,2

у 2,5 р.

153,1

10,1 р.

-

-

-

-

-

-

9,9

-

Усього заборгованість населенню

5881

-

7136

121,3

9845

138,0

9094

92,4

6121

67,3

3113

50,9

2981

95,8

2322

77,9

1165

50,2

989

84,9

829,3

83,9

На третьому етапі за рахунок мобілізації доходів бюджету, спрямуванням їх на погашення соціальних боргів та широким застосуванням в цих цілях бартеру вдалося змінити динаміку боргів по зарплаті: з 2000 року активізувалася державна політики щодо зменшення обсягів соціальних боргів, вдалося “переламати” ситуацію та перейти до сучасного етапу, на якому соціальні борги скорочувалися, набувши хронічного характеру.

Розкриваються проблемні питання державної соціальної політики та особливості її застосування щодо оплати праці, заборгованостей з заробітної плати та інших соціальних виплат, розповсюдженню бартерних, взаємозалікових та сурогатних розрахунків з населенням на макроекономічному рівні, рівні окремих галузей та регіонів, пропонуються заходи щодо виходу з пастки соціальних боргів.

У четвертому розділі “Циклічна динаміка платіжної кризи” здійснено аналіз теоретико-методологічних засад вивчення часових рядів макроекономічних показників, логіки дослідження динаміки немонетарної економіки. Визначено поняття “економічного боргового циклу” та “індикаторів боргової активності”. Введення економічної категорії “індикатор боргової активності” пов'язано з тим, що, по-перше, в умовах інфляції заборгованості, що виникли на початку періоду, поступово знецінюються, по-друге, врахуванням її значення як своєрідного товарного кредиту, який підприємства надають одне одному. Для визначення реальної динаміки боргів побудовано сукупність з 15 індикаторів боргової активності, привівши їх до порівнянного вигляду, розділивши приріст заборгованості за період спостереження до макроекономічних показників. Змістом цієї категорії є визначення, яка частка результату економічної діяльності (зокрема - ВВП, обсягу реалізації продукції (для заборгованості по зарплаті - до фонду оплати праці) здійснюється за рахунок накопичення боргів. Приведення цих індикаторів до єдиного вигляду дозволило визначати загальну динаміку немонетарної економіки, емпірично дослідити боргові цикли і циклічність кожного з індикаторів боргової активності в країні, галузях та регіонах.

На основі спеціально сформованих баз даних проведено панорамний аналіз українських боргових циклів, а саме:

1) заборгованостей між підприємствами країни (дебіторської і кредиторської);

2) зовнішньоекономічної заборгованості українських підприємств;

3) соціальних боргів. Виявлено та описано закономірності та особливості циклів немонетарних розрахунків країни, галузей і регіонів. Підтверджено гіпотезу про “імпульсно-хвильовий” характер змін основних параметрів немонетарної економіки.

Так, розгляд зміни кредиторської та дебіторської заборгованості між українськими підприємствами протягом 1993-2006 рр. (54 квартали) дозволив виявити три періоди боргових циклів: 1993-1997 рр., 1998-2000 рр., 2001-2006 рр. Спостерігаються мінімуми в останньому кварталі, а максимуми - в першому кварталі. Двічі (наприкінці 2000 р. та 2004 р.) відбувалося значне зменшення кредиторської та дебіторської заборгованості, існує два “екстремуми”, коли приріст кредиторської заборгованості між підприємствами України майже дорівнював квартальному ВВП: перший у четвертому кварталі 1993 р., другий - у першому кварталі 1999 р.

Особливостями циклічної місячної динаміки заборгованості промисловості України було те, що зазвичай: а) протягом першого кварталу відбувався різкий “підйом” відносної заборгованості, коли з майже нульового значення у січні вона досягала максимального за рік значення; б) після різкого підвищення на початку весни борг зменшувався; в) у другій половині року амплітуда змін майже була вдвічі менше, “піки” та “западини” боргу “розмитими”, змінювалися різними роками в інтервалі “вересень-листопад”; г) негативна частка “річної боргової хвилі” припадала на середину та початок року.

Емпірично досліджено також регіональні особливості побудованих індикаторів немонетарних розрахунків. Трансформації стимулюють виникнення в регіонах нових факторів посилення депресивності і кризову дивергенцію регіонального розвитку. На рисунку 6 показано як змінювався індикатор соціального боргу в різних регіонах в 1998 р. і 1999 р. - час максимального розповсюдження зазначених боргів. Індикатор розраховано як відсоток приросту соціального боргу за рік у грошових доходах (нормованих на одну особу).

Проаналізовано особливості трансформацій і платіжної кризи в регіональних соціально-економічних системах. Загальновизнаним є те, що трансформації мають свої особливості в кожній країні. Однак менш уваги приділяється тому, що у соціально-економічному просторі кожної країни, є регіони, які прискорено трансформуються, і навпаки є регіони, які реформуються повільно.

Більшість досліджень розглядають платіжну кризу виключно як внутрішню економічну проблему. Водночас, протягом останніх років економіка України ставала дедалі все більш відкритою та залежною від зовнішньої торгівлі, що призводило до формування експортно-імпортного сегменту немонетарної економіки. Підтверджено авторську гіпотезу, що немонетарні розрахунки характерні також для зовнішньоекономічній діяльності підприємств, а динаміка цієї заборгованості має нелінійний характер.

У п'ятому розділі “Системний аналіз державної політики соціально-економічного трансформування” проаналізовано вітчизняні та іноземні дослідження теоретико-методологічних засад розбудови державної політики постсоціалістичних трансформацій і подолання платіжної кризи. Сформовано терміносистему та методологічний інструментарій дослідження особливостей антикризової трансформаційної політики в умовах використання немонетарних розрахунків.

Загальновизнано, що від якості політичної підсистеми управління трансформаціями соціально-економічних систем країни, галузей і регіонів, як єдиної сукупності у значному ступені залежить ефективність реформ. Суб'єкт і об'єкт політики трансформацій повинні розвиватися збалансовано, гармонійно у тісному взаємозв'язку. В Україні та інших постсоціалістичних країнах накопичено значний практичний досвід трансформування, антикризового управління в умовах трансформаційного спаду, платіжної кризи та інших криз, пов'язаних с процесами системних перетворень.

Зазначене дозволило провести ретроспективний аналіз щодо формування політико-правових рамкових умов системних трансформацій, виявити, роль яких факторів та заходів була позитивною для успіху, а яких - негативною. Проаналізовано засади державної політики трансформацій в цілому та сукупність організаційно-економічних заходів з подолання платіжної кризи в історичному контексті, розглянуто теоретичні підходи до обмеження їх негативних наслідків; правову базу антикризової стратегії.

Проведений аналіз вітчизняних політико-правових актів, зокрема - програм Уряду та стратегічних пропозицій Президента щодо подолання платіжної кризи показав, що політико-правове та соціально-економічне регулювання концентрувалося не на нормативному забезпеченні політики трансформацій, а на виконанні так званої “регламентарної” функції, за якою ключові проблеми забезпечення господарської діяльності та життєзабезпечення населення регулювалися нормативними регламентами несистемообразуючого характеру, виконання яких безпосередньо залежало від фінансових чи бюджетних можливостей. Узагальнено досвід інших країн з антикризового управління економікою в частині подолання чи пом'якшення наслідків платіжної кризи. Виходячи з сформульованої мети та завдань дослідження, було проаналізовано релевантність системи та механізмів державної політики особливостям конкретного соціально-економічного явища, яке отримало назву “платіжна криза”.

Вирішення цього завдання потребує посилення контрольованості економічного середовища, підвищення якості інформаційного забезпечення. На основі сформульованих засад управління трансформаційними процесами, уточнення категоріального апарату, структури і функцій економічних агентів визначено зміст організаційно-нормативного забезпечення трансформацій, запропоновано механізм та відповідну сукупність інструментів управління подолання платіжної кризи.

Обґрунтовано шляхи удосконалення антикризового управління в умовах економічного відновлення в Україні та запропоновано пропозиції щодо реформування вітчизняної політики трансформацій. Можливості покращення державної політики системних трансформацій значно збільшуються за активною регіональною політикою. Зазначене потребує визначення особливостей, проблем та напрямів забезпечення ефективної регіональної політики. У зв'язку з цим у роботі проаналізовано сучасний стан та обґрунтовано проблеми подолання міжрегіональних диспропорцій, пов'язаних з платіжною кризою, визначено напрями і завдання щодо їх подолання. Ґрунтуючись на емпірично доведеному у дослідженні висновку, що платіжна криза по різному впливає на соціально-економічний стан регіонів, що призводить до подальшої їх негативної дивергенції, та є ознакою регіональної депресивності, запропоновано авторську розробку правових засад та теоретико-методологічних основ концепції щодо впровадження правового режиму територій, який діятиме в особливих умовах кризових явищ. Концепція особливого правового режиму подолання депресивності територій розуміє під ним порядок регулювання, затверджений законом із специфічного поєднання дозвільних і зобов'язувальних правовідносин, що взаємодіють між собою. Використано принцип парності правовідносин. Якщо дозвільний спосіб правового регулювання використовує формулу “дозволено все, окрім того, що заборонено законом” (дозвіл), то його антипод - “заборонено все, крім того, що дозволено законом” (заборона). Аналогічно, за відомої аксіоми парності дії права (зобов'язуючи одну сторону, закон одночасно з цим наділяє іншу сторону відповідними правами) запропоновано використовувати другу пару правових категорій “зобов'язання” - “правомоччя”, які доповнюють першу пару.

Сума теоретичних напрацювань з транзитології та запропонована концепція дослідження трансформацій як процесу зміни їх базових характеристик у багатовимірній системі координат була практично використана для формування підходу до аналізу траєкторії трансформації соціально-економічної системи України, розв'язання завдання щодо визначення історичного інтервалу трансформаційних процесів та часу їх завершення.

Відмінності одержаних результатів дослідження від існуючих наукових напрацювань полягають в системності розв'язання проблем регіональних трансформацій в умовах платіжної кризи та інших специфічних трансформаційних криз, тобто у застосуванні теоретико-методологічної бази, що ґрунтується на гармонізації державної та регіональної політики трансформацій, дозволяє вдосконалити нормативну їх спрямованість за рахунок модернізації антикризового управління.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано конструктивне вирішення актуальної наукової проблеми формування державної політики, що забезпечує трансформації соціально-економічних систем, її антикризової складової, підвищення на цій основі ефективності економічних реформ в Україні. Це дозволило сформулювати сукупність методологічних і науково-практичних висновків, які забезпечують вирішення основних завдань до мети дисертації, зокрема:

1. Обґрунтована актуальність та практична затребуваність досліджень щодо модернізації державної політики забезпечення соціально-економічних трансформацій, показана недостатність теоретичної бази її антикризової складової в частині: а) врахування різних видів сучасних трансформацій, зокрема: від планової до ринкової економіки; від аграрно-індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства/економіки; б) розуміння нестаціонарності соціально-економічних трансформацій, закономірним наслідком якої є кризові явища; в) цілісного уявлення щодо трансформацій країни, галузей і регіонів, що розглядаються як єдина сукупність. Зазначене потребує вдосконалення теорії транзитології, модернізації її понятійно-категоріального апарату, розкриття сутності та змісту трансформацій різних видів, визначення їх закономірностей та особливостей.

Доведено, що трансформації супроводжуються закономірними кризовими явищами, а невід'ємною складовою стратегій трансформацій повинна бути антикризова політика та протидія деструктивним кризам, що вимагає формування методологічного і методичного апарату досліджень кризових явищ.

2. Показана небезпека платіжної кризи, найважливішими рисами якої є: швидкість та масовість розповсюдження; соціально-економічна сутність, основою якої виступають невиконання розрахункових зобов'язань; наявність соціально-психологічних ефектів; залучення більшості економічних агентів; на початку - ознаки “фінансової піраміди”; ланцюговий характер взаємодії, стійкість. Для визначення суті платіжної кризи запропоновано авторську концепцію немонетарної економіки, ознакою якої є те, що в економічних операціях замість грошей тривало і масово використовується сукупність немонетарних розрахунків.

Теоретично узагальнено та уточнено зміст інститутів немонетарних інститутів, в якості яких виділено: бартер, прострочені заборгованості (неплатежі), взаємозаліки та грошові сурогати (зокрема - фінансові векселі), з'ясовано основи їх розповсюдження, класифіковано їх за критеріями значущості та ступеню впливу, контрольованості з боку держави. Доведено, що зазначені немонетарні інститути в трансформаційних економіках у багатьох випадках виконують функції локальних валют. Для моделювання динаміки немонетарної економіки науково обґрунтована та побудована сукупність індикаторів боргової активності, які застосовано для описання платіжної кризи.

3. Зроблено огляд теорій економічних циклів, структурно-функціональних криз. Розглянуто сутність циклічних економічних процесів як невід'ємної частини соціально-економічних трансформацій. Проаналізовано основні засади моделювання циклічності трансформаційних кризових процесів різних рівнів локалізації. Теоретично обгрунтувано та емпірично описано цикли платіжної кризи. Показано, що на розвиток країни, галузей, регіонів впливає дія коротких хвиль. Доведено, що хвильові цикли криз складають єдину сукупність, в якій окремі елементи, взаємодіючи один з одним, формують траєкторію розвитку кожної трансформаційної системи. Обґрунтовано необхідність подальшого методологічного вдосконалення антикризового управління трансформаціями (на прикладі платіжної кризи) та визначено його особливості для різних немонетарних інститутів.

Запропонована авторська періодизація платіжної кризи, що здійснена за ознаками запасів (обсягів, масштабів та ступеню розповсюдженості) та потоків (динаміки змін) бартеру, заборгованості, взаємозаліків та векселів. Також, враховуючи суспільне значення, проаналізована динаміка соціальних боргів, у першу чергу - заборгованості по виплаті заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат.

4. Об'єкт економічної транзитології запропоновано розширити за рахунок визначення особливостей регіональних трансформацій (регіональної транзитології). Обґрунтовано, що завдання трансформацій в умовах дії кризових явищ безпосередньо залежать від конкретної соціально-економічної ситуації, а також визначеної стратегії реформ. Сформульовано концептуальні положення державної політики управління регіональними трансформаціями, що розширює інструментальну базу управління, забезпечує її переорієнтацію з проблем подолання кризових явищ на більш тривалі пріоритети підвищення людського потенціалу, забезпечення сталого розвитку в умовах формування інформаційного суспільства. Розроблено пропозиції щодо інформаційно-методичного забезпечення антикризової складової регіональних трансформацій. Удосконалена методологія дослідження регіону як системи, траєкторію розвитку якого змінюють кризи.

Важливим завданням державної політики є забезпечення подолання диспропорцій в соціально-економічному розвитку регіонів. Платіжна криза посилила регіональну дивергенцію, виникли нові ознаки кризової депресивності регіонів. Запропоновано використання критеріїв регіональної депресивності у вигляді сукупності індикаторів боргової активності, на основі яких досліджено особливості економічної динаміки регіональної депресивності. В якості пріоритету розвитку визначено подолання регіональної депресивності, пов'язаної з існуванням явища платіжної кризи. Обґрунтована доцільність запровадження та розроблена концептуальна модель особливих правових режимів для кризових депресивних територій.

5. Показано, що управління платіжною кризою є складним процесом, що полягає у гармонізації прийняття рішень всіма суб'єктами громадянського суспільства - органами державної влади та органами місцевого самоврядування, установами та організаціями фінансового та реального секторів економіки, населенням щодо випуску, розміщення, обслуговування та погашення боргових зобов'язань. Доведено необхідність формування узгодженої стратегії трансформацій країни, регіонів, галузей, невід'ємною складовою якої є антикризова політика.

6. Проаналізовано нормативно-законодавчу базу державної політики управління соціально-економічними трансформаціями, складові і структуру стратегічного управління цими процесами, проведено оцінку практики підготовки та реалізації важливіших державних політичних рішень, сформульованих у вигляді сукупності державно-правових актів. Розглянуто особливості стратегічного планування трансформацій, концептуальних пропозицій щодо подолання платіжної кризи, що відображено в посланнях Президента України, Програмах діяльності Кабінету Міністрів України. Законодавче регулювання антикризової політики потребує приведення у відповідність вимогам сучасності, посилення системності. Зокрема, неврегульованими залишаються багато питань, пов'язаних із компетенцією органів влади в цих питаннях, інформаційним забезпеченням моніторингу кризових явищ, регламентування антикризового управління на сучасних ринкових засадах.

Одержані результати забезпечують раціональну побудову системи антикризового управління, координованість цих дій різними економічними агентами.

Доведено, що державна антикризова політика спрямована переважно на ліквідацію наслідків кризових явищ. Запропоновано побудову системи антикризового управління здійснювати відповідно до теоретично обґрунтованої функціонально-структурної моделі.

7. Проаналізовано траєкторію трансформації країни та обґрунтовано висновок, що завершення реформ до кінця першого десятиліття ХХІ століття є ускладненим у зв'язку з невирішеністю питань забезпечення чіткості цілей та заходів реформ, соціальної стійкості суспільства та ефективності державної політики, недосконалістю створених інститутів. Зазначене потребує модернізації нормативної спрямованості вітчизняної стратегії трансформацій. На основі запропонованого визначено зміст організаційного забезпечення трансформаціями, модернізації механізму та відповідної сукупності інструментів управління подолання платіжної кризи.

Виконані дослідження і здійснені розробки, що наведено в дисертації, дозволяють підвищити ефективність державного управління трансформаціями та модернізувати його антикризову складову.

Список основних опублікованих праць за темою дисертаційного дослідження монографії і брошюри

Жиляєв І.Б. Кризові явища в трансформаційних соціально-економічних системах. - К.: ПП “ПННВ”, 2007. - 374 с. (38,09 д. а.).

Жиляєв І.Б. Платіжна криза в Україні: стан, тенденції і шляхи подолання. Частина 1. Трансформації соціально-економічних систем. - К.: ВЦ ВГО “Громадський контроль”, 2006. - 65 с. (3,84 д. а.)

Жиляєв І.Б. Платіжна криза в Україні: стан, тенденції і шляхи подолання. Частина 2. Панорама немонетарної економіки. - К.: ВЦ ВГО “Громадський контроль”, 2004. - 96 с. (6,25 д. а.).

Жиляєв І.Б. Платіжна криза в Україні: стан, тенденції і шляхи подолання. Частина 3. Пастка соціальних боргів. - К.: ВЦ ВГО “Громадський контроль”, 2004. - 53 с. (6,15 д. а.).

Жиляєв І.Б. Платіжна криза в Україні: стан, тенденції і шляхи подолання. Частина 4. Циклічність немонетарної економіки. - К.: ВЦ ВГО “Громадський контроль”, 2005. - 58 с. (3,5 д. а.).

Жиляєв І.Б. Платіжна криза в Україні: стан, тенденції і шляхи подолання. Частина 5. Особливості державної політики подолання платіжної кризи. - К.: ВЦ ВГО “Громадський контроль”, 2006. - 104 с. (9,58 д. а.).

Жиляєв І., Орлова В. Негрошові розрахунки бюджету // Бартерна економіка: негрошові операції в бюджетному секторі України / Під ред. Я. Ширмера. - К.: Гарвардський інститут міжнародного розвитку. Альтапрес, 2000. - С. 53-120. (авторський матеріал: проаналізовано розвиток взаємозалікових операцій, їх законодавче забезпечення - 4,9 д. а.).

Жиляєв І., Ширмер Я. Циклічні процеси немонетарної економіки // Україна: монетизація перехідної економіки / Під ред. Я. Ширмера. - К.: Гарвардський інститут міжнародного розвитку. Альтапрес, 2001. - С. 97-122. (авторський матеріал: проведено аналіз та визначено особливості циклів немонетарної економіки - 2,3 д. а.).

Жиляєв І. Інститути негрошових розрахунків в фінансовому секторі: практика Національного банку України на перехідному етапі // Роль та діяльність Національного банку України в контексті перехідного періоду. Під ред. Я. Ширмера. Вип. 1. - К.: Гарвардський інститут міжнародного розвитку. Альтапрес, 2002. - С. 77-79, 129-135.

Україна на шляху до інформаційного суспільства / Журавський В.С., Родіонов М.К., Жиляєв І.Б. / М.З. Згуровський (заг. ред.). - К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, 2004. - 484 с. (авт. матеріал: аналіз законодавчого забезпечення розбудови українського інформаційного суспільства (С. 21-41); вступи до глав: другої (С. 54-57); третьої (С. 92-94); четвертої (С. 184-187); п'ятої (С. 290-293). - 3,2 д. а.).

Жиляєв І. Додаток 2. Вплив бартеру та неплатежів на стан фінансового сектора // Роу А., Власенко Ю., Жиляєв І., Оленчик А., Пічі С., Пригожина А. Україна: Фінансовий сектор та економіка: Нові стратегічні завдання / Світовий банк; МБРР / Алан Роу (ред.). - Вашингтон: Всемирный Банк, 2001. - 120 с. (авторський матеріал - С. 69-94. - 2,4 д. а.).

Бюджетна політика як засіб стимулювання економічного розвитку в Україні: Аналітична доповідь. / Жаліло Я.А., Барановський О.І., Головко В.В., Жиляєв І.Б., Сменковський А.Ю., Файер Д.А. - К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2001. - 56 с. (автором проаналізовано особливості міжбюджетних відносин та надано пропозиції щодо вдосконалення бюджетної політики: - 0,9 обл.-вид. арк.)

Перспективи інноваційного розвитку України: Аналітична доповідь. / Жаліло Я.А., Базілюк Я.Б., Гриневич О.С., Жиляєв І.Б., Панфілова Т.О., Романенко С.І., Сменковський А.Ю. Круглий стіл “Безпека економічних трансформацій” 24 жовтня 2002 р. - К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2002 р. - 56 с. (автором проаналізовано особливості інноваційного етапу розвитку в стратегії економічних глобалізацій, стан та особливості фінансування науки України - 0,9 д. а.).

Розвиток інформаційного суспільства в Україні: Правове регулювання у сфері інформаційних відносин. / Згуровський М.З., Родіонов М.К., Жиляєв І.Б. К.: НТТУ “КПІ”, 2006. - 542 с. (авт. матеріал: аналіз законодавчого забезпечення розбудови інформаційного суспільства - розділ 1.3. (С. 32-58); вступи до глав: третьої (С. 105-109); четвертої (С. 157-161); п'ятої (С. 256-260). - 3,8 д. а.).

Атестація наукових кадрів вищої кваліфікації в Україні: проблеми і рішення. / Сергієнко В.І., Жиляєв І.Б., Торкатюк В.І. - Харків: ХНАМГ, 2006. - 228 с. (авт. матеріал: аналіз законодавчого забезпечення наукової та науково-технічної діяльності, атестації наукових кадрів вищої кваліфікації (глави 1.1.та 1.2), аналіз загальних тенденції розвитку науково-кадрового потенціалу України (розділ 2), аналіз авторефератів з економічних спеціальностей по деяким спеціальностям (розділ 3) - 1,6 д. а.).

Zhylyaev I., Orlova V. Non-Monetary Settlements of the Budget. // Бартерна економіка: негрошові операції в бюджетному секторі України (Проект Гарвардського інституту міжнародного розвитку) / Під ред. Я. Ширмера. К.: Альтапрес, 2000. - С. 121-128. (авторський матеріал: визначення та класифікація взаємозаліків - 0,2 д. а.).

Zhylyaev I., Szyrmer J. Cyclical Dynamics of the Demonetized Sector // Ukraine: Monetizing a Transition Economy. / Ed. J. Szyrmer. Harvard/CASE Ukraine Project. - Kyiv. Altapress. 2001. - Р. 82-104. (авторський матеріал: аналіз циклічності немонетарної економіки - 1,8 д. а.).

Zhyliaev I. Annex Two. “The Impact of Barter and Non-Payment on the Sector” // Ukraine: The Financial Sector and the Economy. The New Policy Agenda. Alan Roe (Team Leader and Editor), Katalin Forgacs, Andriy Olenchyk, Stephen Peachey, Angela Prigozhina, Yuri Vlasenco, Ihor Zhyliaev. The World Bank. 2001. - 120 p. (авторський матеріал - Р. 65-89).

Размещено на Allbest.ru

...