Розвиток економічного механізму екологічного менеджменту регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ РЕГІОНУ

Кучкова Наталя Вікторівна

Полтава 2007

Анотація

менеджмент економіка екологічний регіон

Кучкова Н.В. Розвиток економічного механізму екологічного менеджменту регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, Полтава, 2007.

Дисертаційна робота присвячена узагальненню та удосконаленню теоретичних основ, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо розвитку економічного механізму екологічного менеджменту регіону.

У роботі розглянуто трансформацію поглядів на нормативно-методичні засади ЕМЕМ регіону при переході України до сталого розвитку; проаналізований зарубіжний досвід впровадження систем екоменеджменту; визначені основні напрямки удосконалення системи фінансового забезпечення природоохоронної діяльності з метою досягнення найбільш ефективної форми організації економічного механізму екологічного менеджменту регіону.

Запропонований механізм ефективного розподілення грошових коштів на природоохоронну діяльність, який передбачає використання індикаторів стійкого зниження викидів й індикаторів стійкого збільшення викидів.

Ключові слова: сталий розвиток, регіон, екологічна безпека, екологічний менеджмент регіону, стимулювання, економічний механізм, природокористування.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У зв'язку з перебудовою державної екологічної політики України на засади сталого соціально-економічного розвитку, важливим став перегляд економічного механізму природокористування на регіональному рівні.

Результативність існуючої природоохоронної діяльності на державному та регіональному рівнях є недостатньою і такою, що не відповідає задачам сьогодення щодо оптимального використання економічних важелів формування й реалізації сучасної екологічної політики держави, яка декларує власні інтеграційні наміри щодо Євроспільноти. У цілому створений в Україні економічний механізм екологічного менеджменту перебуває у стадії становлення, причому окремі його підсистеми та елементи мають різні ступені розвитку та практичної реалізації. Тому особливої актуальності сьогодні набувають наукові дослідження, спрямовані на вдосконалення існуючого економічного механізму екологічного менеджменту в Україні.

Теоретична й практична розробка питань, пов'язаних з екологічним менеджментом регіонів виконана багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими. До них належать О. Амоша, О. Балацький, Г. Білявський, Д. Буттербродт, О. Веклич, В. Вернадський, В. В'юн, Т. Галушкіна, В. Горлачук, Б. Данилишин, С. Дорогунцов, М. Долішній, І. Карагодов, О. Кащенко, О. Комеліна, Р. Коуз, Г. Клаасен, В. Лук'янихін, Л. Мельник, В. Міщенко, С. Макаров, В. Онищенко, А. Пігу, І. Синякевич, О. Сологуб, О. Теліженко, Т. Тимберг, С. Харичков, В. Юнь та ін.

Що ж стосується економічного механізму вирішення екологічних проблем на регіональному рівні, то ці питання ще недостатньо досліджені. Особливо це стосується комплексних напрацювань із теорії, методології і практики формування економічного механізму екологічного менеджменту, орієнтованого на параметри та критерії сталого розвитку регіонів, в умовах поширення глобалізаційних процесів. Крім того, потребують подальшої розробки науково-методичні підходи до розподілу коштів із бюджетів різних рівнів на природоохоронну діяльність регіону, питання вдосконалення екологічного менеджменту регіону. Тому обґрунтування доцільності використання ринкових економічних механізмів екологічного менеджменту підтверджує актуальність нашого дослідження.

Головна ідея дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі узагальнення науково-методичних напрацювань, практичного досвіду та системного дослідження економічного механізму екологічного менеджменту регіону обґрунтувати напрямки вдосконалення процесу його формування та розвитку згідно із завданнями державної екологічної політики України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної науково-дослідної теми кафедри маркетингу Українського державного хіміко-технологічного університету “Створення ефективної інтеграційної системи управління діяльністю вітчизняних підприємств в ієрархічному конкурентному середовищі” (державний реєстраційний номер 0105U000418). Автором доведено доцільність упровадження комплексної системи екологічного менеджменту і менеджменту якості продукції в регіональному аспекті; удосконалено систему ефективного функціонування економічного механізму стимулювання природоохоронної діяльності в Дніпропетровському регіоні. Тема та зміст дисертаційного дослідження відповідають основним напрямкам “Концепції сталого розвитку України”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних засад формування та розвитку економічного механізму екологічного менеджменту регіону та розробка практичних рекомендацій щодо зменшення деструктивного впливу шкідливих викидів на навколишнє природне середовище.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність розв'язання в дисертаційній роботі таких завдань:

- розкрити сутність методологічних підходів формування концепції екологічного менеджменту регіону і дати оцінку існуючим нормативно-методичним підходам до визначення поняття “економічний механізм екологічного менеджменту регіону”;

- поглибити теоретико-методологічні засади формування економічного механізму екологічного менеджменту регіону;

- розробити науково-методичні засади економічного механізму екологічного менеджменту регіону на основі формування концепції екологічної політики;

- дослідити сучасні підходи оцінювання ступеня екологічної небезпеки регіону і на цій основі розробити модель розподілу фінансових ресурсів на природоохоронну діяльність;

- визначити основні напрямки удосконалення системи фінансового забезпечення природоохоронної діяльності з метою досягнення найбільш ефективної форми організації економічного механізму екологічного менеджменту на регіональному рівні.

Об'єктом дослідження є процес розвитку економічного механізму екологічного менеджменту на регіональному рівні.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні та прикладні засади розвитку економічного механізму екологічного менеджменту регіону.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі були використані такі загальнонаукові методи дослідження, як спостереження та узагальнення (для систематизації організаційно-економічних показників діяльності підприємств), аналізу і синтезу (для виявлення пріоритетних чинників екологізації виробництва за ефективної системи екологічного менеджменту), метод історизму (для аналізу становлення сучасної системи організаційно-економічних механізмів та інститутів міжнародної системи екологічного менеджменту), статистичний (для вивчення екологічної ситуації в Дніпропетровському регіоні), англомеративний метод Уорда (для критеріальної класифікації підприємств за ступенем забруднення), моделювання і прогнозування (для визначення основних напрямів і шляхів удосконалення системи фінансування природоохоронної діяльності в регіоні).

Поставлені завдання розв'язувалися із застосуванням сучасних версій систем обробки інформації пакетів прикладних програм Statistica for Windows 5.0.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження слугували закони України, постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, звітні дані Державного управління екології та природних ресурсів у Дніпропетровській області, вітчизняні й зарубіжні періодичні видання, аналітичні розрахунки автора, виконані у процесі проведення дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретико-методологічного обґрунтування засад розвитку економічного механізму екологічного менеджменту регіону з метою зменшення деструктивного впливу на навколишнє природне середовище.

У процесі дослідження отримано результати, які містять наукову новизну і виносяться на захист дисертаційної роботи:

вперше

- розроблено науково-методичні положення економічного механізму екологічного менеджменту, що базуються на основі концепції екологічної політики регіону. Науково обгрунтована необхідність застосування кластерного аналізу для оцінки ступеня екологічної небезпеки регіону, що забезпечує високу ефективність розподілу бюджетних коштів на природоохоронну діяльність;

удосконалено

- організаційні засади екологічного страхування в Україні як одного з дієвих інструментів економічного механізму екологічного менеджменту, які, на відміну від існуючих, передбачають функціонування товариств взаємного екологічного страхування, що дозволяють скоротити бюджетні витрати на природоохоронну діяльність і забезпечити цільове використання коштів на відвернення і ліквідацію забруднення навколишнього природного середовища;

- науково-методичні підходи до розподілу коштів із бюджетів різних рівнів на природоохоронні заходи, які, на відміну від існуючих, передбачають застосування індикаторів стійкого зниження і збільшення викидів та дають можливість оптимізувати розподіл бюджетних коштів на природоохоронну діяльність;

- механізм функціонування аналітично-інформаційної системи на основі розробленої економіко-математичної моделі розподілу коштів з бюджетів різних рівнів та запропоновані рекомендації, які на відміну від відомих, дозволяють оперативне керування екологічним станом регіону;

набули подальшого розвитку

- концепція екологічного менеджменту, яка, на відміну від існуючої, побудована на основі використання системного підходу, що надає концепції цілісності та дозволяє на ринкових засадах визначити економічну й соціальну ефективність економічного механізму екологічного менеджменту регіону;

- інструментарій економічного механізму екологічного менеджменту регіону, який передбачає зміну порядку нарахування плати за забруднення навколишнього природного середовища з метою посилення екологічної відповідальності суб'єктів господарювання.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені науково-методичні підходи до розподілу коштів з бюджетів різного рівня на природоохоронні цілі призначені для широкого використання на регіональному або міському рівнях в екологічному менеджменті. Розглянуті підходи вдосконалення фінансування природоохоронної діяльності підприємств спрямовані на суттєве спрощення стосунків з бюджетними екологічними фондами, посилення економічної мотивації залучення приватних капіталів в екологічну сферу.

Наукові результати дисертаційної роботи знайшли конкретне практичне застосування в структурному підрозділі “Придніпровська ТЕС” (довідка № 8176/13 від 21.10.2005 р.), Управлінні з екології Дніпропетровської міської ради (довідка № 363/3 від 26.10.2005 р.).

Положення та висновки дисертації знайшли своє практичне застосування в навчальному процесі під час викладання курсів “Місцеві фінанси”, “Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка”, “Економіка природокористування” при підготовці фахівців в Українському державному хіміко-технологічному університеті. Теоретичні положення дисертаційного дослідження були використані при написанні ІІ, ІІІ, ІV, V глав навчального посібника “Місцеві фінанси” (довідка № 10/027-03 від 24.05.07 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до виявлення регіональних особливостей становлення і розвитку економічного механізму екологічного менеджменту. Основні ідеї та результати досліджень дисертаційної роботи здобуті автором особисто. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом власної роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Про основні теоретичні й практичні результати дослідження доповідалось на науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: IV Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (м. Харків, листопад 2003 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції “Екологія. Людина. Суспільство” (м. Київ, травень 2003 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта - 2004 р.” (м. Дніпропетровськ, лютий 2004 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, травень 2004 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Менеджмент малого та середнього бізнесу: проблеми та перспективи” (м. Севастополь, вересень 2004 р.), V Міжнародної науково-практичної конференції “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємство, стале економічне зростання” (м. Донецьк, листопад 2004 р.), II Міжнародної науково-практичної конференції “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право” (м. Луцьк, квітень 2005 р.), а також на щорічних науково-практичних конференціях в Академії митної служби України (м. Дніпропетровськ, 2002-2007 рр.).

Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 19 наукових працях (зокрема, 9 статей у наукових фахових виданнях, включених до переліку ВАК України, 10 тез доповідей на конференціях) загальним обсягом 4,5 друк.арк., з яких особисто автору належить 3,2 друк.арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 210 сторінок комп'ютерного тексту, який включає 24 рисунки і 11 таблиць. Із загальної кількості таблиць і рисунків 4 займають усю площу сторінки. Список використаних джерел налічує 175 найменувань і викладений на 14-ти сторінках, 7 додатків на 43-х сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У першому розділі “Методологічні засади розвитку екологічного менеджменту регіону в ринкових умовах” розкрито сутність та зміст екологічного менеджменту регіону в стратегії сталого розвитку України; досліджена структура формування компонентів екологічного менеджменту регіону; сформовані концептуальні положення екологічного менеджменту регіону, які є головною часткою сучасної економіко-екологічної доктрини розвитку держави.

Сучасний стан екологічного становища регіонів України показує, що, не зважаючи на особливу гостроту існуючої проблеми, економіко-екологічна доктрина та ідеологія сталого розвитку не набули в країні достатнього поширення і не знайшли належного відображення в державній політиці і господарській діяльності регіонів. На сучасному етапі для вирішення екологічних проблем регіонів розвиток економіки потребує вдосконалення існуючих еколого-економічних механізмів, які використовуються для захисту навколишнього природного середовища. Для цього необхідно мати науково обґрунтовані, соціально орієнтовані напрямки розвитку екологічної політики держави на засадах сталого розвитку. У зв'язку з цим, проведений аналіз літературних джерел дозволив вибрати та оцінити сучасні еколого-економічні інструменти реалізації екологічної політики, які формують екологозбалансований сталий розвиток. Виявлено, що в реалізації концепції екополітики і підвищенні екобезпеки населення провідну роль відіграє економічний механізм екологічного менеджменту регіону (ЕМЕМ). У роботі даний механізм розглядається як сукупність правових, економічних, моральних і етичних відносин, які формуються в регіоні в процесі реалізації екологічної політики. Виходячи з функцій господарського механізму та використовуючи системний підхід, економічний механізм екологічного менеджменту можна визначити як систему форм, методів та інструментів використання економічних законів, розв'язання економічних протиріч, реалізацію відносин власності, формування системи потреб, створення системи стимулів і погодження економічних інтересів суб'єктів господарювання.

Визначено, що функціонування даного механізму передбачає державне регулювання, метою якого є підтримання належного рівня фінансової основи екологічного менеджменту в регіоні (рис. 1). Доведено, що саме економічний механізм екологічного менеджменту, інструментами реалізації якого виступають екологічні платежі, екологічне оподаткування, фінансові ресурси підприємств, штрафи та санкції за порушення екологічного законодавства, екологічне страхування та екологічний аудит, стимулювання природоохоронної діяльності з боку держави дозволяє ефективно реалізовувати екологічну політику в регіоні.

З'ясовано, що в існуючій системі еколого-економічного розвитку фактично не функціонують система кредитування заходів охорони навколишнього середовища, пільгового кредитування, державної підтримки природоохоронної діяльності, матеріального заохочення еколого-практичної діяльності підприємств і, зокрема, екологічного страхування та аудиту. Виникає необхідність підтримки фінансової стабільності підприємств і відшкодування завданої шкоди навколишньому середовищу за допомогою екологічного страхування, а також матеріального заохочення екологізації виробничої діяльності з бюджетів різного рівня.

Узагальнюючи вітчизняний досвід проведення екологічної політики, обґрунтована концепція екологічного менеджменту регіону, яка служить основою для прийняття управлінських рішень, охоплюючи принципи, функції організацію та інфраструктуру екологічного менеджменту, визначення пріоритетних напрямків екологічної політики та ефективності екологічного менеджменту в цілому. Виявлений взаємозв'язок між її базовими елементами дозволив на ринкових засадах визначити соціальну та економічну ефективність екологічного менеджменту регіону.

Таким чином, перехід України до сталого розвитку потребує розроблення законодавчої бази з урахуванням усієї сукупності компонентів економічного механізму екологічного менеджменту та подальшого удосконалення зв'язків між підприємствами регіону і навколишнім середовищем для підтримки мотиваційної бази екологічної політики на державному та регіональному рівнях.

У другому розділі дисертації “Дослідження розвитку економічного механізму екологічного менеджменту регіону” обґрунтована методика формування економічного механізму екологічного менеджменту регіону; проведений аналіз і подана загальна оцінка зарубіжного та вітчизняного досвіду впровадження економічного механізму екологічного менеджменту на регіональному рівні; охарактеризований сучасний стан фінансового забезпечення природоохоронної діяльності в Україні.

Узагальнюючи методику формування економічного механізму екологічного менеджменту, встановлено, що даний механізм є важливим елементом механізму господарювання та реалізації економічних відносин у сфері природокористування.

Рис. 1. Загальна схема формування і реалізації економічного механізму екологічного менеджменту

Його формування відбувається у процесі створення нормативної бази, системи економічних і правових регуляторів діяльності щодо охорони довкілля. Елементами механізму є форми, методи й інструменти проведення екологічної політики як на державному, так і на регіональному рівнях.

Стан фінансового забезпечення природоохоронної діяльності в Україні більшістю експертів-науковців визначається як кризовий і такий, що не відповідає сучасному рівню еколого-економічних процесів у промислово розвинутих країнах та потребам сталого розвитку. У 2006 р. на охорону навколишнього природного середовища за рахунок державного та місцевих бюджетів були затверджені видатки у сумі 1920,3 млн. грн. (з урахуванням внесених змін), у тому числі за рахунок державного бюджету - 1421,1 млн. грн. та місцевих бюджетів - 499,2 млн. грн. Фактично використано (за даними Держказначейства) 86,8 відсотків від затвердженої суми. Неефективне управління бюджетними асигнуваннями Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2005-2006 рр. призвело до того, що кожна третя гривня коштів Фонду витрачена не за цільовим призначенням.

Такі бюджетні відрахування не компенсують збитків унаслідок надмірного техногенного навантаження на природне середовище, що призводить до накопичення негативних наслідків, та створює загрозу одночасного виникнення екологічних, економічних і фінансових криз у державі. У цих умовах доцільним є впровадження економічного механізму екологічного менеджменту.

На основі узагальнення зарубіжного досвіду впровадження економічного механізму екологічного менеджменту виявлено, що даний механізм поєднує дві групи законодавчо закріплених регуляторів екологічної політики. Перша спрямована на примушення забруднювачів навколишнього природного середовища обмежувати свою екодеструктивну діяльність, друга - на мотивацію природокористувачів щодо поліпшення стану довкілля. Власне, друга група регуляторів є наймогутнішими інструментами оздоровлення навколишнього середовища. З'ясовано, що застосування пільгового кредитування, пільгових тарифів податків на капітальні витрати природоохоронного призначення, застосування механізму економічного стимулювання підприємств до зниження деструктивного впливу на навколишнє середовище, розроблення природоохоронної стратегії регіонів, залежно від цілей та завдань, які вони перед собою ставлять, запровадження регіональних комплексних програм екологічного менеджменту ефективно впливає на формування та розвиток економічного механізму екологічного менеджменту.

Дієвим інструментом ЕМЕМ в Україні є формування новітніх форм організації добровільного екологічного страхування, які дозволяють забезпечити цільове використання коштів на запобігання екологічного забруднення і його ліквідацію. Розвиток екологічного страхування в Україні гальмується низькою мотивацією добровільного страхування, відсутністю надійних та загальноприйнятих методик оцінки ризику і розрахунку ймовірної шкоди, низькою потужністю самого ринку, що позбавляє змоги здійснювати страхування небезпечних та великих екологічних ризиків. У зв'язку з цим, пропонується обмежити багатофункціональність фондів охорони довкілля і наділити їх лише компенсаційною функцією, пов'язаною з відшкодуванням збитків, джерело яких не можна визначити, а також для компенсації тієї частини екологічної шкоди, що є наслідком техногенної аварії і не забезпечена страховим відшкодуванням.

Таким чином, економічний механізм екологічного менеджменту відіграє подвійну роль, яка полягає в отриманні додаткових бюджетних коштів за експлуатацію природних об'єктів і техногенне навантаження на довкілля, а також у створенні таких умов, за яких самі виробники будуть зацікавлені в підвищенні екологічної безпечності своїх виробничих процесів, продукції та послуг з економічних міркувань.

У третьому розділі “Шляхи вдосконалення економічного механізму екологічного менеджменту на регіональному рівні” проаналізована організація екологічної сертифікації промислових підприємств регіону; визначені основні напрямки вдосконалення системи фінансового забезпечення природоохоронної діяльності з метою досягнення найбільш ефективної форми організації економічного механізму екологічного менеджменту на регіональному рівні.

З'ясовано, що пріоритетна готовність до впровадження систем екологічного менеджменту на основі стандартів ISO 14000 характерна для підприємств, що мають сертифіковані системи управління якістю. Разом з тим, випадки сертифікації екологічного менеджменту в Україні залишаються одиничними (на відміну від сертифікації систем якості); і це, в першу чергу, пов'язано з високою вартістю сертифікації і еколого-економічними проблемами підприємств регіону.

На підставі аналізу статистичних матеріалів про інтенсивність господарської діяльності підприємств Дніпропетровського регіону розроблена і економічна обґрунтована економіко-математична модель розподілу коштів з бюджетів різних рівнів на природоохоронні заходи.

Результати кластеризації забруднюючих речовин 18-ти обстежених підприємств (найбільших забруднювачів атмосферного повітря) Дніпропетровського регіону за 2006 р. показано на рис. 2. Процедура кластер-аналізу приводить до чіткого розподілу підприємств на дві групи: умовно ”чисті” та умовно ”брудні”. Цінність кластер-аналізу зростає, якщо врахувати, що розподіл на групи проводиться в автоматичному режимі без будь-якої апріорної інформації про належність об'єктів до відповідних класів. Проведений порівняльний аналіз трьох способів ранжирування підприємств (на основі сумарного обсягу викидів забруднюючих речовин, з урахуванням класів небезпеки забруднюючих речовин та із застосуванням кластерного аналізу) дав змогу сформувати економіко-математичну модель раціонального розподілу коштів з бюджетів різних рівнів на природоохоронну діяльність між підприємствами регіону.

Рис. 2. Дерево об'єднання підприємств у багатовимірному просторі викидів забруднюючих речовин за 2006 р. у Дніпропетровському регіоні

Блок-схема реалізації економіко-математичної моделі розподілу бюджетних коштів на природоохоронну діяльність регіону наведена на рис.3. За основу прийнято алгоритмічну модель, яка, зважаючи на події та особливості забруднюючих речовин, нараховує кожному підприємству певні бали (bal). Значення модельних балів установлює частку грошових коштів, що виділяються підприємству як заохочення. Крім цього, для оцінки стійкості розвитку підприємств щодо захисту навколишнього середовища обчислюються індикатори стійкого зниження викидів (Ir) та індикатори стійкого збільшення викидів (Is). Потік початкових даних приведених обсягів викидів D_(i) щороку поступає на вхід моделі. Процедура обчислення починається за наявності інформації не менше ніж за два роки. Якщо обсяги викидів даної речовини на даному підприємстві протягом наступного року зменшилися, тобто виконується умова D_(i-1)-D_(i)> 0, то Ir збільшується на 1, Is обнульовується, а bal знаходиться як добуток відносного збільшення обсягу викиду, поточного значення Ir і квадрата коефіцієнта небезпеки (Ko) речовини. Таким чином, кількість балів тим більше, чим більше зниження викидів протягом одного року, чим більше Ir і чим небезпечна речовина. Якщо підприємство з року в рік знижує обсяги викиду даної речовини, то значення індикатора стійкого зниження зростатиме, що призведе до збільшення модельних балів. Структура вихідних даних моделі дозволяє проводити аналіз суми набраних балів й індикаторів стійкості для кожного підприємства по всім речовинам і, відповідно, для кожної речовини по всім підприємствам регіону.

Рис. 3. Блок-схема програмного алгоритму функціонування моделі

На основі розробленої економіко-математичної моделі розподілу бюджетних коштів на природоохоронну діяльність регіону виконані відповідні розрахунки і здійснено розподіл модельного стимулу між підприємствами залежно від набраних балів за 2002-2006 рр. Відвернений екологічний збиток від упровадження моделі раціонального розподілу коштів з бюджетів різного рівня на природоохоронну діяльність підприємств у 2006 р. становить майже 9 млн. грн./рік. Це доводить її переваги на прикладі підприємств Дніпропетровського регіону і засвідчує доцільність використання розроблених наукових положень, рекомендацій і висновків у їх практичній діяльності для підвищення ефективності економічного механізму екологічного менеджменту.

Особливістю використання вдосконаленої системи розподілу коштів на природоохоронну діяльність і аналітично-інформаційної системи управління викидами є те, що вони зведені в єдину комп'ютерну технологію, яка допомагає оперативно управляти екологічною безпекою регіону, а це значною мірою підвищує ефективність економічного механізму екологічного менеджменту регіону. Використання розробленої моделі забезпечує процес обробки первинної інформації з отриманням необхідних показників і подальшої їх передачі на сервер аналітично-інформаційної системи управління охорони навколишнього природного середовища міської та обласної ради для прийняття необхідних рішень. Впровадження моделі розподілу бюджетних коштів дає змогу органам виконавчої влади та місцевого самоврядування гнучко реагувати на зміну екологічної ситуації в регіоні, стимулювати підприємства до стійкого зниження викидів забруднюючих речовин, що дозволяє ефективно реалізовувати ЕМЕМ в регіоні.

Реформування економічного механізму екологічного менеджменту в Україні передбачає проведення необхідних змін у методологічній базі вже існуючих економічних інструментів, а також запровадження нових, більш ефективних регуляторів природокористування: податкових пільг, пільгових позик, пільгових кредитів, гнучких екологічніх податків на продукт, матеріального заохочення екологізації виробничої діяльності, диференціацію ціноутворення згідно з екологічним критерієм. Необхідно закласти в основу розрахунків збору за забруднення природного середовища залежність величини плати за забруднення від загальних витрат природокористувачів на зменшення забруднення. Прийняття в Україні системи зачислення в рахунок зборів за забруднення коштів, витрачених на екологічні цілі, буде першим практичним кроком на шляху створення вітчизняної системи податково-кредитних пільг.

Бюджетний механізм є потужним інструментом екологічної політики щодо акумуляції та перерозподілу коштів у державі залежно від обраних пріоритетів. Реформування бюджетного механізму передбачає встановлення порядку, за яким статті видатків коштів Державного бюджету на фінансування природоохоронних заходів повинні бути захищеними; використання цільових бюджетних коштів для погашення відсотків за кредитами в природоохоронні інвестиційні проекти; удосконалення організаційного механізму розподілу коштів з бюджетів різного рівня на природоохоронні цілі.

ЕМЕМ не функціонуватиме ефективно без належного контролю з боку суспільства. З'ясовано, що проблемою громадського управління є відсутність засобів матеріального стимулювання осіб, діяльність яких сприяла припиненню екологічного правопорушення, притягненню винних до відповідальності й відшкодуванню шкоди, завданої конкретним правопорушенням. У зв'язку з цим, для посилення соціальної складової екологічного менеджменту потрібно застосувати економічне стимулювання осіб, діяльність яких дала можливість припинити екологічне правопорушення.

Розв'язання проблеми страхування екологічних ризиків потрібно розглядати в контексті створення товариств взаємного екологічного страхування. Законодавча неврегульованість цілого ряду аспектів екологічного страхування стримує їх появу та розвиток. Запропоновано вирішити цю суперечність через запровадження чіткого переліку екологічних ризиків, законодавче встановлення порядку здійснення добровільного та обов'язкового екологічного страхування, встановлення мінімальних розмірів страхової компенсації цивільної відповідальності за екологічну шкоду. Визначено, що товариства взаємного екологічного страхування - одна з найперспективніших організаційних форм комплексного соціального захисту суб'єктів господарювання.

Таким чином, для ефективного розвитку економічного механізму екологічного менеджменту регіону необхідна чітка взаємодія державних органів, структурних підрозділів міського самоврядування, підприємств та громадськості.

Висновки

У дисертаційній роботі поглиблено теоретичні положення та методологічні і методичні підходи до використання економічного механізму екологічного менеджменту з метою підвищення ефективності захисту навколишнього природного середовища. Результати дослідження дають підстави для таких висновків.

1. Автором обґрунтовано, що необхідною передумовою економічного зростання та забезпечення ефективних умов для ринкового господарювання є системна перебудова природоохоронної діяльності й удосконалення екологічної безпеки держави. Вирішення цих складних завдань досягається шляхом упровадження ЕМЕМ і визначення його ролі в процесах ринкових перетворень. Відповідно до цього встановлено сутність даного механізму і шляхи його формування на різних рівнях управління.

2. Виходячи з функцій господарського механізму, економічний механізм екологічного менеджменту можна визначити як систему форм, методів та інструментів використання економічних законів, розв'язання економічних протиріч, реалізацію відносин власності, формування системи потреб, створення системи стимулів і погодження економічних інтересів суб'єктів господарювання.

3. Виявлено, що стратегія управління регіоном повинна передбачати не тільки захист навколишнього природного середовища, а комплекс нових підходів управління, що ґрунтуються на інтеграції економічних інтересів підприємства та екологічних, соціальних, споживацьких інтересів суспільства. Розроблено концепцію екологічного менеджменту регіону та виявлено взаємозв'язок між її базовими елементами, що надало їй цілісності і дозволило на ринкових засадах визначити соціальну й економічну ефективність системи екологічного менеджменту регіону.

4. Встановлено, що для ефективного функціонування ЕМЕМ потрібно впровадити прямий метод стимулювання природоохоронної діяльності за рахунок зменшення оподатковуваного прибутку на суму придбаного екологічного устаткування та опосередкованого методу шляхом прискореної амортизації основних фондів. Відповідно до цього необхідно внести зміни до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підпунктом статті про норми амортизації (за проектом Податкового кодексу, ст. 2080).

5. Обґрунтована доцільність розв'язання проблеми страхування екологічних ризиків через створення товариств взаємного екологічного страхування, які, на відміну від страхових компаній, укладають договори стосовно майнових інтересів учасників товариства і є одночасно його страхувальниками та співвласниками. Участь підприємства в таких товариствах підвищує його престиж серед населення.

6. Застосування кластерного аналізу для оцінки ступеня екологічної небезпеки викидів дало можливість удосконалити cистему фінансового забезпечення природоохоронної діяльності з метою досягнення ефективної форми організації економічного механізму екологічного менеджменту на регіональному рівні.

7. Розроблені науково-методичні підходи до розподілу коштів з бюджетів різних рівнів на природоохоронну діяльність підприємств, які, на відміну від існуючих, передбачають застосування індикаторів стійкого зниження та збільшення викидів з урахуванням інтегральної оцінки в забрудненні навколишнього природного середовища регіону. Використання запропонованої економіко-математичної моделі розподілу бюджетних коштів дозволить гнучко реагувати на зміну екологічної обстановки регіону і стимулювати підприємства до стійкого зниження викидів забруднюючих речовин, тим самим ефективно реалізовувати економічний механізм екологічного менеджменту в регіоні.

8. Використання системи розподілу коштів на природоохоронну діяльність і створення аналітично-інформаційної системи управління викидами забезпечує оперативне керування екологічною безпекою регіону, що значно підвищує ефективність економічного механізму екологічного менеджменту.

9. Відвернений екологічний збиток від упровадження моделі раціонального розподілу коштів з бюджетів різного рівня на природоохоронну діяльність становить майже 9 млн. грн./рік, що засвідчує доцільність використання розроблених наукових положень, рекомендацій і висновків у їх практичній діяльності для підвищення ефективності ЕМЕМ.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кучкова Н.В., Колесніков В.П. Реформування системи екологічного оподаткування суб'єктів господарювання // Науковий вісник Академії державної податкової служби України. - 2002. - № 4. - С. 241-242. Особистий внесок: досліджена роль екологічних податків та їх стимулюючий вплив на розвиток економіки.

2. Кучкова Н.В, Колесніков В.П. Фінансування природоохоронних заходів у період переходу України до сталого розвитку // Вісник Академії митної служби України. - 2002. - № 4.- С. 46-54. Особистий внесок: досліджено фінансування природоохоронних заходів в Україні за 1997-2001 роки. Виявлені переваги та недоліки функціонування спеціальних екологічних фондів, досліджені форми екологічних інвестицій.

3. Кучкова Н.В., Саннікова С.Ф. Передумови формування ефективної системи екологічного менеджменту на підприємствах шинної галузі // Проблеми науки, освіти та управління. - 2003. -№ 4. - С. 85-87. Особистий внесок: сформовані методичні підходи до формування ефективної системи екологічного менеджменту на підприємствах шинної галузі.

4. Кучкова Н.В., Саннікова С.Ф., Аксьонова Л.О. Система екологічного менеджменту і менеджменту якості у взаємозалежності і взаємозв'язку // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2004. - Вип. 188. - С. 573-578. Особистий внесок: доведена доцільність комплексного впровадження систем екологічного менеджменту та менеджменту якості продукції. Визначена необхідність застосування структурних систем управління охороною навколишнього природного середовища.

5. Кучкова Н.В, Колесніков В.П. Укрупнена оцінка відверненого економічного збитку від забруднення атмосферного повітря в системі екологічного менеджменту // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2004. - Вип. 194. - С. 969-974. Особистий внесок: запропонована альтернативна методика розрахунку відверненого еколого-економічного збитку від забруднення навколишнього середовища в системі екологічного менеджменту.

6. Кучкова Н.В., Саннікова С.Ф. Проблеми сертифікації української продукції в умовах глобалізації світової економіки // Держава та регіони. - 2005. -№ 2. - С. 83 - 86. Особистий внесок: проаналізовані позитивні та негативні аспекти впровадження системи екологічного менеджменту на підприємствах, які займаються експортно-імпортними операціями.

7. Кучкова Н. В. Концептуальні засади екологічного менеджменту в системі сталого розвитку // Вісник ДДФА “Економічні науки”. - 2005. - № 2. - С. 26-28.

8. Кучкова Н.В. Механізм розподілення грошових коштів на природоохоронну діяльність: принципи моделювання // Вісник Академії митної служби України. - 2006. - № 1. - С. 46-54.

9. Кучкова Н.В. Вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку // Культура народов Причорномор'я. - 2005. - № 73. - С. 10-16.

10. Рева Т.М., Ковальчук К.Ф., Кучкова Н.В. Місцеві фінанси - К.: ЦУЛ, 2007. - 208 с. Особистий внесок: досліджені місцеві бюджети як основна ланка місцевих фінансів, фінансові ресурси місцевого самоврядування, які використовуються на природоохоронну діяльність, планування і порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на охорону навколишнього природного середовища, охарактеризована регіональна фінансова політика (С.33-124).

11. Кучкова Н.В., Енгельс С.В. Передумови формування ефективної системи екологічного менеджменту на підприємствах шинної галузі // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції (3-9 листопада 2003 р.). - Харків: Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2003. - С. 319-320. Особистий внесок: сформовані методичні підходи до формування ефективної системи екологічного менеджменту на підприємствах шинної галузі.

12.Кучкова Н.В., Білова Н.А. Концепція розробки і реалізації системи екологічного менеджменту на підприємствах Дніпропетровської області // Екологія. Людина. Суспільство: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (14-17 травня 2003 р.). - Київ: Київський політехнічний ун-т, 2003. - С. 242-243. Особистий внесок: розроблена концепція екологічного менеджменту підприємства.

13. Кучкова Н.В., Кахович Ю.О. Екологічні пріоритети в стратегії національної безпеки України // Митна політика України в контексті Європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення: Матеріали науково-практичної конференції (20-21 листопада 2003 р.). - Дніпропетровськ: Академія митної служби, 2003. - С. 58-59. Особистий внесок: визначена необхідність впровадження системи екологічного менеджменту в стратегії національної безпеки.

14. Кучкова Н.В. Проблеми розробки систем екологічного менеджменту на малих підприємствах України // Менеджмент малого і середнього бізнесу: проблеми, навчання, перспективи: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції (20-24 вересня 2004 р.). - Севастополь: Севастопольський національний технічний університет, 2004. - С. 8-9.

15. Кучкова Н.В. Укрупнена оцінка відверненого збитку від забруднення атмосферного повітря в системі екологічного менеджменту // Екологічний менеджмент у загальній систем управління: Матеріали науково-практичної конференції (20-24 травня 2004 р.). - Суми: Сумський державний університет, 2004. - С. 32-37.

16. Кучкова Н.В. Екологічний менеджмент у стратегії сталого розвитку України - теоретичний аспект // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємство, стале економічне зростання: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (24-27 листопада 2004 р.). - Донецьк: Донецький національний ун-т, 2004. - С. 303-305.

17. Кучкова Н.В., Колесніков В.П., Саннікова С.Ф., Моніторинг атмосферного повітря як елемент системи екологічного менеджменту // Наука і освіта - 2004: Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції (10-25 лютого 2004 р.). - Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний ун-т, 2004. - С. 87. Особистий внесок: доведена необхідність використання показнику екологічної небезпеки викидів при моніторингу атмосферного повітря.

18. Кучкова Н.В., Колесніков В.П. Інноваційні тенденції системи екологічного менеджменту в умовах інтеграції України у світове господарство // Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління: Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції (24-27 березня 2004 р.). - Київ: Київський політехнічний ун-т, 2004. - С. 67-68. Особистий внесок: виявлені інноваційні тенденції впровадження систем екологічного менеджменту на вітчизняних підприємствах.

19. Кучкова Н.В. Проблема сертифікації української продукції на світовому ринку //Актуальні проблеми економічної безпеки України в умовах її інтеграції до світового співтовариства: Матеріали науково-практичної конференції курсантів, студентів та молодих науковців (31березня - 1 квітня 2005 р.). - Дніпропетровськ: Академія митної служби, 2005. - С. 81-82.

20. Кучкова Н.В. Проблеми сертифікації української продукції в умовах євроінтеграції // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції (25-28 квітня 2005 р.). - Луцьк: Волинський національний ун-т, 2005. - С. 181-183.

Размещено на Allbest.ru