Формування трудового потенціалу рекреаційних зон України (на прикладі СЕЗ "Курортополіс Трускавець")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування трудового потенціалу рекреаційних зон України (на прикладі СЕЗ „Курортополіс Трускавець”)

Ковенська Оксана Аркадіївна

Київ - 2007

Анотація

труд рекреаційний зона

Ковенська О.А. Формування трудового потенціалу рекреаційних зон України (на прикладі СЕЗ „Курортополіс Трускавець”). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07. - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, м. Київ 2007.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методологічних засад вивчення та удосконалення механізму формування трудового потенціалу рекреаційної зони. На основі ретроспективної оцінки теоретичних поглядів і підходів у роботі дістали подальшого розвитку методологія визначення „трудового потенціалу рекреаційної зони”; запропоновано удосконалену класифікацію факторів, що впливають на формування її трудового потенціалу; розроблено алгоритм розрахунку інтегрального індексу якості трудового потенціалу на основі групових індикаторів його якості.

В роботі здійснено оцінку тенденцій формування трудового потенціалу спеціальної економічної зони „Курортополіс Трускавець”, розроблено економічну та соціальну математичні моделі залежності показників якості трудового потенціалу СЕЗ „Куротополіс Трускавець” від системи факторів впливу на такі показники. Обґрунтовано систему заходів по створенню центру формування та розвитку трудового потенціалу в структурі „Трускавецького валеологічного інноваційного центру”, запропоновано шляхи удосконалення механізму формування трудового потенціалу рекреаційної зони в контексті державної інноваційної політики.

Ключові слова: рекреаційна зона, спеціальна економічна зона, рекреаційна діяльність, валеологічні інноваційні структури, механізм формування та розвитку трудового потенціалу.

Анотация

Ковенская О.А. Формирование трудового потенциала рекреационных зон Украины (на примере специальной экономической зоны “Курортополис Трускавец”). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена проблемам формирования трудового потенциала рекреационных зон Украины (на примере специальной экономической зоны (СЭЗ) “Курортополис Трускавец”), а также совершенствования теоретико-методологических основ их изучения.

В работе рассмотрены основные теоретико-методологические и прикладные аспекты изучения процессов формирования и использования трудового потенциала. Исходя из результатов ретроспективной оценки теоретических взглядов и подходов в ней получила развитие категория “трудовой потенциал рекреационной зоны”, определен ряд проблем, с которыми связано формирование сбалансированного трудового потенциала непосредственно рекреационных зон, предложена усовершенствованная классификация факторов, влияющих на формирования трудового потенциала, позволяющая более глубоко и всесторонне их исследовать. Оценены возможности адаптации к украинским условиям накопленного международного опыта создания специальных экономических зон в контексте их влияния на формирования трудового потенциала.

В диссертации дана оценка действующей в Украине методологии изучения процесса формирования трудового потенциала, выявлены некоторые ее недостатки, предложен алгоритм расчета интегрального индекса качества трудового потенциала рекреационной зоны, разработаны экономическая и социальные математические модели зависимости показателей качества трудового потенциала СЭЗ “Курортополис Трускавец” от системы факторов влияния на такие показатели.

В результате анализа региональных условий формирования трудового потенциала СЭЗ “Курортополис Трускавец” и изучения современного уровня последнего была разработана система мероприятий по созданию Центра формирования и развития трудового потенциала, с определением его функций, источников финансирования, связей и взаимодействия с органами местного самоуправления, предприятиями и организациями. Проведенное исследование позволило разработать и предложить методологическую схему формирования организационно-экономического механизма управления инновационно-инвестиционной деятельностью СЭЗ “Курортополис Трускавец”, использование которой создает более благоприятные условия для формирования висококвали-фицированного трудового потенциала и привлечения в ней инвесторов.

В диссертации предложены основные направления усовершенствования механизма формирования трудового потенциала рекреационной зоны в контексте государственной инновационной политики. Разработана инновационная модель формирования рекреационной системы Украины, составной частью которой, в отличии от существующих моделей, есть центр формирования и развития трудового потенциала и валеологические инновационные структуры.

По результатам проведенного исследования сформулированы конст-руктивные подходы к определению перспектив дальнейшего формирования и развития трудового потенциала рекреационных зон Украины.

Ключевые слова: рекреационная зона, специальная экономическая зона, рекреационная деятельность, валеологические инновационные структуры, механизм формирования и развития трудового потенциала.

Annotation

Kovenska O.A. Formation of labour potential of recreation arias of Ukraine. (on example “Kurortopolis Truskavets”). - manuscript.

This paper (dissertation) is for reaching the Ph degree of economic sciences on specialization 08.00.07 - Demography, labour economy, social economy and policy. - The Counsel on learning the productivity forces of Ukraine. Kyiv 2007.

The dissertation is devoted learning theoretical - methodological aspects and improving the mechanism of formation recreation's arias labour potential. The basis of retrospective analysis of theoretical views and approaches was the background for development methodology of determination “labour potential of recreation zone”, also was suggested improving of factors classification which influence on forming labour potential of recreation arias, elaboration of algorithm calculation the integral index quality of labour potential based on group indicators of labour potential of recreation arias.

In this paper the analysis of regional tendencies of formation labour potential is made (on example “Kurortopolis Truskavets”), are also made economical and social mathematical models of dependence indicators of labour potential SEA “Kurortopolis Truskavets”, substantiated the system of measures for creation the centre of formation and development labour potential in the structure “Truskavets valeological innovational centre”, suggestion the ways of development labour potential of recreation aria in the context of state innovational policy.

Key words: recreation aria, special economic aria, recreation activity, valeological innovational structures, mechanism of formation and development of labour potential.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі формування соціально орієнтованої ринкової економіки європейського типу, що відповідає міжнародним стандартам якості життя, в Україні особливої актуальності набуває проблема формування та розвитку її трудового потенціалу, яка ще більше загострюється в умовах трансформації її економічної системи. Інтелектуалізація економічного життя обумовлює істотне зростання ролі освіти і науки, а також інвестицій у всебічний розвиток людини. Необхідно на державному рівні створити всі передумови для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховувати покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатись протягом життя, продуктивно використовувати свій потенціал з урахуванням завдань державної інноваційної політики.

На сьогодні Україна має реальний досвід створення інноваційної інфраструктури виробництва лише на прикладі створення та функціонування технопарків. На думку фахівців цей досвід є досить перспективним з точки зору реалізації державної інноваційної політики. Однак, виникає потреба в удосконаленні механізму формування трудового потенціалу рекреаційних зон України, перш за все в контексті підвищення його якості та підпорядкованості інноваційній моделі розвитку.

Теоретико-методологічні й економіко-організаційні аспекти формування та використання трудового потенціалу розглянуто в працях багатьох вітчизняних та зарубіжних учених. Зокрема в їх розробку значний вклад внесли: Бандур С.І., Богиня Д.П., Долішній М.І., Вороніна М.С., Генкін Б.М., Грішнова О.А., Заяць Т.А., Дж. Кейнс, Костаков В.Г., Куценко В.І., Кравців В.С., Лібанова Е.М., Лукінов І.І., Е.Мейо, Мельник Л.Є., Онікієнко В.В., Панкратов А.С., Пирожков С.І., Приймак В.І., Покрищук В.О., Сергеєва Г.П. та ін.

Окремі теоретичні аспекти та практичні проблеми розвитку спеціальних економічних зон достатньо широко розглянуті Василенком В.Н., Кравченком В.О., Кухарською Н.О., Левицьким М.А., Ляшенком В.І., Макогоном Ю.В., Одрехівським М.В., Сіваченком І.Ю., Стеченком Д.М., Суховірським Б.І., Пилою В.І., Чмиром О.С. Проте, аналіз опублікованих праць, присвячених дослідженню цієї багатогранної проблеми, показав, що вона є ще недостатньо дослідженою, як у теоретико-методологічному, так і в практичному аспектах. Особливо це стосується спеціальних економічних зон рекреаційного спрямування, розвиток яких відбувається в умовах перехідного періоду формування ринкової економіки.

Вказане вище обумовлює необхідність пошуку конкретних шляхів удосконалення механізму формування трудового потенціалу саме рекреаційних зон, а також розробки більш ефективних методичних підходів до оцінки його стану та визначення пріоритетів державної політики щодо забезпечення відповідності його якісних характеристик потребам суб'єктів господарювання. Актуальність даної проблеми визначили тему дисертаційної роботи, її головну мету та задачі дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає пріоритетам державної соціально-економічної політики. Тема ж дисертації тісно пов'язана із науково-дослідними роботами, які виконувались в Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. Івана Франка, зокрема за темами: „Дослідження шляхів забезпечення економічної безпеки територій” (номер державної реєстрації теми: 0105U001878, НГК 105/07.МОН, код 0601), в межах якої автором визначено раціональний рівень еколого-економічних параметрів суб'єктів господарювання і оточуючої рекреаційної території; „Соціально-економічні умови функціонування СЕЗ „Курортополіс Трускавець”, в якій роль автора полягала в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад створення та ефективного функціонування СЕЗ „Курортополіс Трускавець”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій по удосконаленню механізму формування трудового потенціалу рекреаційних зон відповідно до інноваційної моделі їх розвитку.

Досягнення поставленої мети дослідження зумовило необхідність постановки та розв'язання наступних задач:

- поглибити теоретико-методологічні підходи до визначення економічної сутності категорії „трудовий потенціал рекреаційної зони”;

- удосконалити класифікацію факторів, що активно впливають на формування трудового потенціалу спеціальної економічної зони;

- визначити особливості формування трудового потенціалу спеціальної економічної зони „Курортополіс Трускавець”, здійснити його комплексну оцінку та визначити перспективи її розвитку з урахуванням тенденцій, що формуються на загальнодержавному ринку рекреаційних послуг;

- оцінити вплив інноваційно-інвестиційних процесів на формування трудового потенціалу спеціальної економічної зони, а також розробити систему заходів по удосконаленню механізму управління інноваційно-інвестиційною діяльністю з метою залучення інвесторів в інноваційний розвиток рекреаційних зон України;

- виявити потенційні загрози формуванню якісного трудового потенціалу та визначити шляхи їх попередження;

- обґрунтувати напрями удосконалення механізму формування трудового потенціалу рекреаційної зони з метою всебічного задоволення різноманітних рекреаційних потреб населення.

Об'єктом дослідження є процеси формування та розвитку трудового потенціалу спеціальної економічної зони „Курортополіс Трускавець”.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади удосконалення механізму формування та розвитку трудового потенціалу рекреаційних зон України.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою проведених досліджень є наукові положення економічної теорії, наукові праці вчених економістів, соціологів, демографів, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Укази Президента України та Постанови Кабінету Міністрів України.

Інформаційною базою дослідження стали матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, звітна документація Трускавецького міського центру зайнятості населення, відділу статистики м. Трускавець, результати власних соціологічних досліджень.

В роботі використано методи: аналізу та синтезу - при обґрунтуванні авторського тлумачення категорії „трудовий потенціал” в системі функціонування спеціальної економічної зони (СЕЗ); статистичного аналізу - при виявленні та узагальненні факторів впливу зовнішнього середовища на формування та розвиток трудового потенціалу СЕЗ; теоретичного узагальнення та порівняння - при зіставленні світового досвіду управління людськими ресурсами; середніх та відносних величин - при визначенні показників, які характеризують трудовий потенціал; а також графічний - при відображенні динаміки його формування та розвитку.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- розроблено економічну та соціальну математичні моделі залежності показників якості трудового потенціалу СЕЗ „Куротополіс Трускавець” від системи факторів впливу на такі показники. Дані моделі можна застосовувати при сценарному прогнозуванні показників якості трудового потенціалу на перспективний період;

- обґрунтовано організаційно-економічні засади створення „Центру формування та розвитку трудового потенціалу” в структурі „Трускавецького валеологічного інноваційного центру”, з визначенням його функцій, джерел фінансування, зв'язків та взаємодії з органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями і установами та запропоновано схему управління процесом формування та розвитку трудового потенціалу рекреаційної зони;

- розроблено методичні підходи до визначення інтегрального індексу якості трудового потенціалу рекреаційної зони, в основу яких покладено розрахунки групових індикаторів його якості. Це дозволяє здійснювати комплексне дослідження залежності узагальнюючого показника якості трудового потенціалу рекреаційної зони від зміни групових однорідних показників;

удосконалено:

- класифікацію факторів, що впливають на формування трудового потенціалу рекреаційної зони, в яку, на відміну від існуючих, включено чинники, що визначають кон'юнктуру рекреаційних послуг;

- методологічну схему формування організаційно-економічного механізму управління інноваційно-інвестиційною діяльністю рекреаційної зони, в основу якої, на відміну від існуючих, покладено інноваційну парадигму сталого розвитку;

дістали подальшого розвитку:

- методологія визначення трудового потенціалу рекреаційної зони, якою, у порівнянні з існуючою, передбачено здійснення кількісної його оцінки з урахуванням всього населенням території, а не лише його працездатної частини працездатного віку;

- інноваційна модель формування рекреаційної системи України, складовою частиною якої, на відміну від існуючих моделей, визначено центр формування і розвитку трудового потенціалу та валеологічні інноваційні структури.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані наукові результати дослідження, які викладені в дисертації, доведено до рівня практичних рекомендацій і можуть бути використані суб'єктами господарювання, зокрема управліннями держадміністрацій обласного та районного рівнів, центрами зайнятості населення в процесі розробки заходів з формування та розвитку трудового потенціалу регіонів.

Запропоновані дисертантом конкретні пропозиції та рекомендації знайшли практичне застосування в ЗАТ „Трускавецький валеологічний інноваційний центр”, зокрема щодо створення підрозділів з формування та розвитку трудового потенціалу, а також маркетингу (довідка № 15/9 від 14.09.2006 р.).

Результати дослідження було використано також при розробці Програми розвитку санаторно-курортної сфери, туризму та відпочинку у Львівській області на 2003-2007 роки. Зокрема, запропоновані дисертантом конкретні пропозиції щодо забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів для закладів туристично-рекреаційної сфери та стимулювання раціонального формування трудового потенціалу рекреаційної зони є складовою частиною даної Програми (довідка № 1810 від 20.10.2006р).

Результати проведених досліджень знайшли застосування і у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка МОН України при розробці тематики курсових та дипломних робіт, складанні індивідуальних завдань, розробці тестів, навчальних модулів, ділових ігор при підготовці фахівців за спеціальністю „Менеджмент організацій”(довідка № 979 від 19.09.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій особисто автором розроблено теоретико-методологічні засади і практичні рекомендації по удосконаленню механізму формування трудового потенціалу рекреаційних зон України. Наукові положення, висновки і рекомендації, викладені у дисертаційній роботі, одержані дисертантом самостійно. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались та обговорювалися на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародній науково-практичній конференції „Мотивація трудової діяльності в умовах формування конкурентного середовища” (м. Хмельницький, 2003 р.); на ІІ всеукраїнській науково-практичній конференції „Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); на ІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку” (м. Харків, 2005 р.); на п'ятій міжнародній науково-практичній конференції „Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств та ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС” (м. Хмельницький, 2005 р.); на міжнародній науково-практичній конференції „Людський розвиток в Україні: проблеми та перспективи” (м. Київ, 2006 р.); на всеукраїнській науково-практичній конференції „Соціальні пріоритети економічного розвитку регіону: проблеми і перспективи”(м. Івано-Франківськ, 2006 р.).

Публікації. Результати дисертації опубліковано у 8 наукових працях, серед яких 6 статей - у наукових журналах і збірниках наукових праць, що визнані ВАК України фаховими з економіки. Загальний обсяг публікацій становить 3,2 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 201 стор. комп'ютерного тексту, в тому числі 14 таблиць та 23 рисунки, з яких лише 5 займають всю площу сторінки. Список використаних джерел із 163 найменувань викладений на 13 стор., а 12 додатків - на 17 стор.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами, її мету та завдання, теоретичну і методологічну базу дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади формування трудового потенціалу рекреаційних зон”, на основі дослідження теоретичних положень, розкрито сутність та зміст категорії „трудовий потенціал рекреаційної зони”; виявлено сукупність чинників, що впливають на формування трудового потенціалу рекреаційної зони, удосконалено їх класифікацію; поглиблено методичні підходи до соціально-економічної оцінки трудового потенціалу рекреаційної зони; узагальнено світовий досвід створення СЕЗ та обґрунтовано можливості його застосування в Україні.

На думку дисертанта, трудовий потенціал рекреаційної зони слід трактувати як сукупність здібностей її населення щодо якісного забезпечення виробництва споживчих благ та надання оздоровчих, реабілітаційних, туристичних та інших видів послуг суспільству в конкретних умовах соціально-економічного, науково-технічного та культурного розвитку даної території.

Доцільність розширення параметрів економічної активності та зайнятості населення є виправданим, оскільки, як свідчить досвід високорозвинених країн з ринковою економікою, у період 15-28 років людина все ще перебуває у фазі професійного становлення, адже пік професійної кар'єри припадає на період 45-55 років. З іншого боку, враховуючи негативний вплив демографічного фактора на формування обсягів пропозиції робочої сили на повному ринку праці, слід всебічно сприяти підвищенню ролі молоді у реалізації активної державної інноваційної політики. Це обумовлює вже сьогодні необхідність пильної уваги до процесів формування і розвитку робочої сили молоді, зокрема підвищення її конкурентоспроможності на ринку праці, формування високого рівня громадянської свідомості, мотивації до продуктивної трудової діяльності тощо.

На основі даного визначення нами модифіковано поняття номінального та реального трудового потенціалу. На погляд дисертанта, під номінальним трудовим потенціалом слід розуміти наявні здібності населення рекреаційної зони, а під реальним - здатність номінального трудового потенціалу до впровадження інновацій при відповідному забезпеченні його робочими місцями.

Такий підхід до розкриття сутності даних категорій дозволяє більш чіткіше визначити фактори, що найбільш суттєво впливають на формування та використання трудового потенціалу. Виходячи з цього запропоновано дещо іншу їх класифікацію, яка на відміну від існуючих, відрізняється розширеним змістом, з огляду на специфіку розвитку рекреаційної зони.

Дисертантом здійснено ґрунтовне дослідження методичних підходів до оцінки трудового потенціалу, зокрема, функціонально-цільового, балансового, інтегрального, системного аналізу, витратного та результативного, тощо. Результати дослідження дають підстави для висновку, що за своїм змістом ці методи мають як певні переваги, так і недоліки. Тому в роботі запропоновано власний методичний підхід до розрахунку інтегрального індексу якості трудового потенціалу, в основу якої покладено розрахунки індикаторів його якості. Це дозволяє здійснювати комплексне дослідження залежності узагальнюючого показника якості трудового потенціалу рекреаційної зони від зміни групових однорідних показників. При цьому автор спирався на певні напрацювання науковців по оцінці трудового потенціалу регіону з використанням методів багатовимірного статистичного аналізу.

Наприклад, розрахунок узагальненого індексу освіти населення певної рекреаційної зони нами пропонується проводити за наступною формулою:

, (1)

де І₁ - індекс чисельності осіб, що навчаються в освітньо-навчальних закладах;

І₂ - індекс кількості загальноосвітніх навчальних закладів;

І₃ - індекс кількості професійно-технічних навчальних закладів;

І₄ - індекс прийому студентів до вузів І-ІV рівнів акредитації;

І₅ - індекс основних показників діяльності докторантури і аспірантури;

І₆ - індекс розподілу населення за рівнем освіти.

Спираючись на результати оцінки кожного із індикаторів (всього 55 індексів), з'являється можливість побудови єдиного інтегрального показника якості трудового потенціалу рекреаційної зони, характер якого має бути вагомою підставою для прийняття певних управлінських рішень в напрямку його підвищення. Запропонована нами методика дозволить здійснювати розрахунок показника якості трудового потенціалу, використовуючи фактичні статистичні показники розвитку спеціальної економічної зони.

У другому розділі „Сучасний стан розвитку трудового потенціалу СЕЗ „Курортополіс Трускавець” виявлено потенційні можливості, стимули та наявні обмеження розвитку трудового потенціалу вказаної спеціальної економічної зони, охарактеризовано сучасний стан, загрози та специфіку формування його якісного складу.

За своєю суттю СЕЗ “Курортополіс Трускавець” є спеціальною економічною зоною туристсько-рекреаційного типу, яка функціонує з 01 січня 2000 року і створена на період 20 років в адміністративно-територіальних межах міста Трускавця Львівської області. З метою забезпечення більш сприятливого правового та економічного середовища у вказаній економічній зоні виконавчим комітетом Трускавецької міської ради на 01.01.2006 року затверджено 27 інвестиційних проектів кошторисною вартістю 102,9 млн. доларів США. В основному ці інвестиційні проекти спрямовані, в першу чергу, на забезпечення комфортності існуючих санаторно-курортних комплексів, шляхом їх реконструкції та технічного переоснащення, запровадження новітніх методик лікування і оздоровлення з використанням сучасної лікувально-діагностичної апаратури, енерго- та ресурсозберігаючих технологій.

У сучасному розумінні “Курортополіс Трускавець” слід розглядати із позиції взаємодії трьох основних складових елементів валеологічної інноваційної структури: географічної, - як міста-курорту, з відповідними природно-рекреаційними, кліматичними та екологічними умовами; економічної, - як єдиного господарського комплексу з відповідною інфраструктурою з правами спеціальної економічної зони; оздоровчої, - як валеологічної інноваційної структури, що займається розробкою та використанням нових технологій рекреації, реабілітації хворих та сервісу.

Результати проведеного дисертантом аналізу діяльності СЕЗ „Куротополіс Трускавець” за період 2000-2005рр. засвідчують, що її створення було цілком доцільним. На користь цього висновку свідчить те, що вона стала привабливою для інвестицій та успішно вирішує проблему створення нових і збереження існуючих робочих місць. Автором доведено, що результатами діяльності СЕЗ є значне покращення показників, що безпосередньо впливають на якість її трудового потенціалу. Це знайшло відображення у збільшенні очікуваної тривалості життя населення, підвищенні рівня освіти, нарощуванні виробництва продукції та послуг на душу населення, зростанні рівня зайнятості населення, а також збільшенні кількості залучених інвестицій на одного жителя тощо.

Безперечно, що подальший розвиток рекреаційних зон, в тому числі СЕЗ „Курортополіс Трускавець” тісно пов'язаний з інтелектуалізацією робочих місць, впровадженням різного роду сучасних інформаційних систем та робототехнічних комплексів. А це в свою чергу підвищує вимоги до системи формування трудового потенціалу, головним завданням якого є сприяння подовженню активного періоду життя людей, підвищенню ресурсу їх здоров'я та резистентності організму до дії зовнішніх чинників.

Оскільки рівень освіти населення рекреаційних зон є найвпливовішим чинником формування якісного трудового потенціалу, то для забезпечення його конкурентоспроможного рівня дисертант вважає за потрібне рекомендувати здійснення наступних заходів: ввести в практику узгодження планів прийому студентів у вузи та середні професійно-технічні навчальні заклади з потребами регіональних ринків праці; розробити механізм стимулювання підприємств, які дбають про постійне підвищення кваліфікації власних кадрів та своєю успішною діяльністю сприяють зміцненню конкурентних позицій країни і регіонів; створити передумови для інвестиційної підтримки підприємств, які не взмозі самостійно фінансувати навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів.

Щодо СЕЗ „Курортополіс Трускавець”, то з метою прискорення в ній інноваційно-інвестиційних процесів дисертантом визначено та обґрунтовано пріоритетні напрямки залучення інвестицій. Виходячи із необхідності вирішення нагальних проблем розвитку трудового потенціалу запропоновано методологічну схему формування більш досконалого організаційно-економічного механізму управління інноваційно-інвестиційною діяльністю рекреаційних зон України.

При цьому автор виходить з того, що створення належних умов для організації ефективної інноваційної діяльності, з метою забезпечення її сталого розвитку, має передбачати: включення усіх сфер діяльності курортополісу в горизонтальні та вертикальні інноваційні цикли; організацію трансферту інновацій; розроблення та впровадження виключно інноваційно-інвестиційних проектів; постійний моніторинг та ефективне управління інноваційними досвіду процесами.

Вивчення зарубіжного досвіду формування трудового потенціалу ВЕЗ та СЕЗ підтвердили зв'язок між людським капіталом і розвитком країни. Особливо цінним є досвід, набутий країнами Східної Азії, які вклали великі кошти в освіту та розвиток майстерності працівників. Однак, найбільш доцільним для України є використання американо-європейського підходу до формування якісного трудового потенціалу. Дисертант виходить з того, що саме цей підхід найбільшою мірою відповідає сучасним потребам держави і зорієнтований на: підготовку висококваліфікованої робочої сили; організацію безперервного навчання персоналу; створення дієздатної системи управління; впровадження нововведень. За умов переводу національної економіки на інноваційну модель розвитку вказані напрями є пріоритетними. Саме вони визначають якість трудового потенціалу.

Дисертантом вперше розроблено багатофакторні регресійні моделі, які враховують цілий ряд чинників, що впливають на досліджуваний показник, а саме: рівень освіти населення; рівень зайнятості населення; виробництво продукції і послуг на душу населення; середньомісячна номінальна зарплата працівника; кількість залучених інвестицій на 1 жителя; рівень забезпеченості лікарями тощо.

Використовуючи систему показників розвитку спеціальної економічної зони та дані проведеного дисертантом анкетування визначено вплив різних факторів на очікувану тривалість життя працівників СЕЗ „Куротополіс Трускавець”. В результаті одержано 2 лінійні математичні моделі (економічну і соціальну):

Економічна модель має наступний вигляд:

(2)

Нею охоплено наступні показники: очікувану тривалість життя (?); виробництво продукції і послуг на душу населення (x₁); середньомісячну номінальну заробітну плату (x₂); рівень зайнятості населення (x₃); кількість залучених інвестицій на 1 жителя (x₄). Для уникнення мультиколінеарності та підвищення якості моделі із списку факторів виключено х₁ - обсяги виробництва товарів та послуг на душу населення. В результаті отримаємо наступну залежність:

(3)

Як видно, вплив середньомісячної номінальної заробітної плати, рівня зайнятості та залучених інвестицій на очікувану тривалість життя є мінімальним.

Щодо соціальної моделі, то вона має такий вигляд:

(4)

До цієї моделі включено такі показники: очікувану тривалість життя (?); коефіцієнт стійкості сімей, тобто кількість шлюбів/кількість розлучень (x₁); рівень освіти населення (x₂); забезпеченість лікарями, в розрахунку на 10000 осіб населення (x₃). Одержані результати моделювання дають підстави для наступного висновку: якщо тенденції у зростанні рівня освіти та кількості лікарів на наступні 5 років збережуться, коефіцієнт стійкості сімей залишиться на рівні 2005, а усі інші чинники залишаться без змін, очікувана ж тривалість життя буде становити приблизно .

В третьому розділі „Шляхи та засоби удосконалення механізму формування трудового потенціалу рекреаційних зон України” обґрунтовано концептуальні основи формування якісного трудового потенціалу рекреаційних зон, запропоновано систему заходів по комплексному розв'язанню визначених в дисертації ключових проблем, забезпеченню таких соціально-економічних умов, за яких кожна людина могла б набути адекватних сучасним і перспективним вимогам професійно-кваліфікаційних, соціальних та психофізіологічних якостей, які б дали можливість своєю працею не лише забезпечувати гідний рівень життя собі і своїй родині, а й динамічний розвиток держави.

Для вирішення поставлених завдань автором розроблено і обґрунтовано організаційно-економічні засади створення Центру формування та розвитку трудового потенціалу СЕЗ в структурі „Трускавецького валеологічного інноваційного центру”, з визначенням його функцій, джерел фінансування, зв'язків та взаємодії з органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями та установами. Для забезпечення ефективної роботи даного Центру дисертантом також розроблено нову стратегію його кадрового забезпечення, виходячи із специфіки рекреаційної зони.

На базі конкретизованих дисертантом завдань вказаного вище Центру, а також напрямів та засобів координації дії закладів освіти, підприємств, установ, організацій, місцевих органів виконавчої влади, запропоновано авторську схему управління процесом формування та розвитку трудового потенціалу рекреаційної зони.

Важливим кроком у справі підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу рекреаційних зон є запровадження різного роду інновацій. Дисертантом розроблено авторську модель формування рекреаційної інноваційної системи, тісно поєднаної з процесом розвитку її трудового потенціалу. Головними структуроутворюючими блоками даної рекреаційної інноваційної системи, на думку автора, мають бути: валеологічні інноваційні структури; Центр формування та розвитку трудового потенціалу; підприємства (установи, організації); науково-технічний потенціал та інноваційна інфраструктура. Проте активне запровадження такої моделі можливе лише за умови спільної, цілеспрямованої та узгодженої діяльності відповідних структур державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок та науковців;

Автором визначено і обґрунтовано пріоритетні напрями діяльності різних структур управління у формуванні трудового потенціалу рекреаційних зон України. Щодо закладів освіти, то це: підготовка спеціалістів та робітників (зобов'язати державні та рекомендувати приватним навчальним закладам вносити корективи в плани випуску фахівців відповідно до зміни кон'юнктури ринку праці); перепідготовка та перекваліфікація кадрів з орієнтацією її на потреби господарських структур рекреаційної зони. Стосовно господарюючих суб'єктів, то мова йде про формування та інноваційний розвиток трудового потенціалу; використання резервів підвищення ефективності і якості роботи; запровадження раціональних форм організації та стимулювання праці. На рівні органів місцевого самоврядування пріоритетними напрямами мають бути: сприяння у підготовці спеціалістів для потреб рекреаційної зони; організація профорієнтаційної роботи з молоддю згідно з перспективними потребами ринку праці; розвиток самозайнятості; організація оплачуваних громадських робіт; створення передумов для збереження економічних та створення нових продуктивних робочих місць на діючих підприємствах; сприяння зайнятості населення; регулювання міграційних процесів; підтримка і розвиток малого та середнього підприємництва.

Враховуючи важливість підтримки підприємницької інноваційної діяльності та особливу її роль у формуванні саме якісного трудового потенціалу рекреаційної зони, дисертант вважає за доцільне створення на її території інноваційного техноінкубатора з конкретною метою розвитку, передачі і поширення інновацій.

Суть його основних переваг та можливостей полягають у: гнучкості та мобільності господарської діяльності; професійно-кваліфікаційному зростанні працівників, їх зацікавленості у формуванні своїх якісних характеристик, оскільки вони забезпечують їм конкурентоспроможність на ринку праці; підвищення рівня зайнятості населення шляхом створення нових продуктивних робочих місць; підвищенні добробуту населення та збільшенні рівня оплати праці за рахунок створення і впровадження нових товарів і послуг; більш динамічному процесі розробки та впровадження інноваційних технологій виробництва та управління; широкій співпраці з багатьма господарськими структурами через свою технологічність.

Таким чином, розвиток малого інноваційного підприємництва дозволить рекреаційним зонам України вийти на якісно вищий рівень розвитку курортних та туристичних послуг, забезпечити збалансованість взаємодії всіх компонентів соціальної сфери суспільства, створити значно більші можливості для реалізації громадянами свого конституційного права на працю, залучити значну частину малоактивного населення країни до розробки прогресивних інноваційних технологій.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв'язання важливого науково-прикладного завдання щодо удосконалення механізму формування трудового потенціалу рекреаційних зон, що знайшло відображення у розробці нових методичних підходів до дослідження якості трудового потенціалу таких зон, визначенні та обґрунтуванні теоретико-методологічних засад управління складовими цього механізму, опрацюванні конкретних рекомендацій органам виконавчої влади. Результати роботи дають підстави для таких висновків:

1. Формування ринкового механізму господарювання, безальтернативність переходу на інноваційний шлях розвитку економіки вимагають адекватного переосмислення та систематизації теоретичних та методологічних підходів до розгляду категорії „трудовий потенціал”. Остання в нових умовах не може сприйматися виокремлено від середовища свого формування та використання. Тому при розв'язанні конкретних завдань важливо забезпечити баланс між потребами в робочій силі, підвищенням її професійно-кваліфікаційного рівня та пропозицією на ринку праці;

2. Основою соціально-економічного розвитку рекреаційних зон України є їх трудовий потенціал, кількісну базу якого складає все населення території, а не лише його працездатна частина працездатного віку. Виходячи із поставлених завдань виявлено сукупність чинників, під впливом яких формується трудовий потенціал рекреаційної зони. При цьому дисертант вважає за необхідне доповнити існуючу класифікацію введенням регіонально-рекреаційних чинників, а саме тих, що визначають: рівень попиту на рекреаційні послуги; пропозицію рекреаційних послуг; специфіку формування СЕЗ (використання рекреаційних природних ресурсів; рівень розвитку виробничої та соціальної інфраструктури; рівень трудозабезпечення регіону; відповідність рекреаційної діяльності нормам екологічного і антропогенного навантаження). Запропонована автором більш досконала класифікація факторів впливу на трудовий потенціал рекреаційної зони дозволяє здійснити значно глибший та всебічний аналіз складу таких факторів і джерел їх формування за певними критеріями та елементами;

3. Одним з основних результатів дисертаційного дослідження є розробка власного методичного підходу та алгоритму оцінки якості трудового потенціалу рекреаційної зони на основі використання відповідної системи індикаторів. Застосування даного підходу дає можливість здійснити розрахунки єдиного інтегрального показника якості трудового потенціалу рекреаційної зони, результати яких є вагомою підставою для прийняття більш обґрунтованих управлінських рішень стосовно тих чи інших заходів по його підвищенню;

4. Результати аналізу процесів відтворення трудового потенціалу СЕЗ „Куротополіс Трускавець” свідчать про збереження та подальше поглиблення в них деструктивних тенденцій. Для їх подолання необхідно здійснити відповідні заходи. Зокрема, щодо призупинення негативних демографічних процесів є необхідність в розробці та впровадженні демографічної стимулюючої політики. Це означає що охоронно-оздоровчі технології Трускавця мають бути зорієнтовані на збільшення активного періоду життя людини, підвищення ресурсу його здоров'я та резистентності організму до дії зовнішніх чинників.

Щодо зайнятості населення, то тут слід орієнтуватися на створення належних соціально-економічних умов формування високопрофесійного трудового потенціалу спеціальної економічної зони з метою активного впровадження конкурентоздатних новітніх технологій. Особливу увагу необхідно зосередити на проведенні активної стимулюючої інвестиційної, фінансово-кредитної і податкової політики;

5. Результати дослідження стану та тенденцій розвитку системи професійної освіти в Україні, у тому числі і в СЕЗ „Куротополіс Трускавець”, як основного з чинників формування трудового потенціалу, вказують на необхідність: забезпечення доступності вищої освіти для різних соціальних груп населення за рахунок поширення практики надання цільових освітніх кредитів; значного підвищення якості освітніх послуг; широкої інформатизації освіти; забезпечення і підтримки належної якості науково-педагогічних кадрів; поглиблення інтеграції вищої освіти з наукою і виробництвом;

6. Створення СЕЗ „Курортополіс Трускавець” є цілком виправданим. За період її діяльності це дозволило забезпечити ефективну роботу її структур, сформувати значно якісніший трудовий потенціал, який за своїми характеристиками наближається до світових стандартів; створити більш вагоме економічне підґрунтя для продуктивної зайнятості населення, досягнути збалансованого розвитку економіки регіону, у тому числі м. Трускавця; відпрацювати та впровадити систему сучасних стимулів до праці; створити кращі умови праці та життя населення;

7. Дисертантом розроблено та обґрунтовано напрями оптимізації інноваційної, інвестиційної та маркетингової діяльності, зокрема, щодо впровадження нових видів рекреаційних послуг, розрахованих на певні категорії населення, використання нових інформаційних та виробничих технологій; сприяння поширенню інформації щодо рекреаційних можливостей регіону серед потенційних споживачів та інвесторів; визначено пріоритетні напрямки залучення інвестицій у СЕЗ „Курортополіс Трускавець” та запропоновано методологічну схему більш досконалого організаційно-економічного механізму управління інноваційно-інвестиційною діяльністю;

8. В дисертації розроблено концептуальні підходи та конкретні заходи по удосконаленню механізму формування трудового потенціалу рекреаційних зон України, зокрема обґрунтовано пропозиції щодо створення на території СЕЗ „Курортополіс Трускавець” Центру формування та розвитку трудового потенціалу з визначенням необхідних етапів реалізації даного проекту та джерел його фінансування. Вказані пропозиції автора знайшли практичне застосування при створенні такого Центру у м. Трускавці;

9. Розроблено авторську інноваційну модель формування рекреаційної системи України, основні складові якої тісно узгоджені з формуванням та розвитком її трудового потенціалу. Запровадження даної моделі дає можливість більш цілеспрямовано зорієнтувати трудовий потенціал рекреаційної зони на постійну розробку і впровадження сучасних наукоємних технологій щодо рекреації, лікування і реабілітації пацієнтів на основі виключно природних профілактичних і відновлюваних засобів;

10. При обґрунтуванні заходів, спрямованих на удосконалення механізму інвестування розвитку малого бізнесу та підтримки підприємницької інноваційної діяльності, дисертант вважає за доцільне створення на території рекреаційної зони інноваційного техноінкубатора. Діяльність даного інкубатора сприятиме передачі і поширенню інновацій та формуванню більш якісного трудового потенціалу вказаної зони;

11. Основні результати дисертаційного дослідження, перш за все ті, що мають суто науково-прикладний характер, можуть бути використані:

- Міністерством освіти і науки України при узгодженні планів прийому студентів у вищі навчальні заклади зі специфічними потребами ринку праці рекреаційних зон;

- Міністерством праці та соціальної політики України при оцінці процесів трансформації трудового потенціалу рекреаційних зон України, формування його якісних характеристик, а також визначенні основних напрямів його подальшого розвитку, розробці регіональних програм зайнятості, визначенні пріоритетів демографічної та кадрової політики;

- Львівською обласною державною адміністрацією, зокрема управлінням культури і туризму при опрацюванні нових методів стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності СЕЗ „Курортополіс Трускавець”.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ковенська О.А. Використання іноземних інвестицій для розширення ринку праці в спеціальних економічних зонах // Вісник Хмельницького національного університету: у 2 ч. - 2003.- №6. - Ч. 2. - С. 238-242.

2. Ковенська О.А. Аналіз ринку праці локальної спеціальної економічної зони „Курортополіс Трускавець” // Економіка: проблеми теорії та практики: у 4-х томах - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - Т. 2. - С. 562 - 569.

3. Ковенська О.А. Інноваційна-інвестиційна діяльність спеціальної економічної зони „Курортополіс Трускавець”: сучасний стан та напрямки розвитку // Вісник Хмельницького національного університету: у 2 ч.- 2005. - №4. - Ч. 2. - С. 152-155.

4. Ковенська О.А. Чинники формування трудового потенціалу в спеціальних економічних зонах. // Вісник Хмельницького національного університету. - 2005 - № 3. - Ч. 2. - С. 59-64.

5. Ковенська О.А., Одрехівський М.В. Прогнозування та планування розвитку валеологічних інноваційних структур // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Зб. наук. пр. - Львів.: Інститут регіональних досліджень НАН України. - 2005. - С. 292-298. Особистий внесок автора: розробка цільових показників трудового потенціалу установ валеологічних інноваційних структур.

6. Ковенська О.А. Формування та розвиток трудового потенціалу рекреаційних зон України в контексті державної інноваційної політики //Вісник Прикарпатського університету: Серія економіка - 2006 - Вип. 3. - С. 210-217

7. Ковенська О.А., Одрехівський М.В. Методологічне прогнозування і планування валеологічних інноваційних структур // Зб. матеріалів ІІІ наук.-практ. конф. „Валеологія: сучасний стан та перспективи розвитку”. - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2005. - С. 114-119. Особистий внесок автора: розробка методологічних підходів прогнозування розвитку валеологічних інноваційних структур.

8. Ковенська О.А., Одрехівський М.В. Організація системи маркетингу валеологічних інноваційних структур // Зб. матеріалів ІУ Міжнародної наук.-практ. конф. „Валеологія: сучасний стан та перспективи розвитку”. - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2006. - С. 151-158. Особистий внесок автора: розробка методологічної схеми здійснення маркетингу.

Размещено на Allbest.ru

...