Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Кузьомко Володимир Миколайович

УДК 332.146.2

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ управління соціально-економічним розвитком регіону

Спеціальність 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2007р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Академії муніципального управління Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Клименюк Микола Миколайович, Академія муніципального управління Міністерства освіти і науки України, м. Київ, завідувач кафедри менеджменту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Куценко Віра Іванівна, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідуюча відділом проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери.

кандидат економічних наук Лебедик Тетяна Миколаївна, Київський національний університет культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України, доцент кафедри менеджменту.

Захист відбудеться “29” січня 2008 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “26” грудня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор Я.В. Коваль

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах поглиблення децентралізації державного управління, формування нової моделі влади, висока ефективність функціонування регіональної ланки управління стає головною передумовою прискорення трансформаційних перетворень в країні та зростання рівня життя населення. У зв'язку з цим завдання підвищення ефективності управління регіональними соціально-економічними процесами на сучасному етапі розвитку України і розробки механізмів забезпечення її високого рівня в майбутньому набувають особливої актуальності.

Різні аспекти проблеми підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіонів знайшли відображення в працях багатьох вітчизняних та зарубіжних учених: С. Батчикова, І. Бистрякова, М. Бутка, Е. Ведунга, З. Герасимчук, Ю. Гладкого, А. Гошка, А. Гранберга, Б. Данилишина, М. Долішнього, С. Дорогунцова, Д. Епштейна, А. Єпіфанова, Л. Зайцевої, В. Корженка, Л. Кузьменко, М. Лесечка, В. Лєксіна, А. Мазура, Л. Масловської, А. Мельник, Г. Мостового, О. Невелєва, Г. Одинцової, Я. Олійника, В. Павлова, В. Поповкіна, І. Сало, В. Симоненка, А. Степаненка, М. Фащевського, А. Чемериса, Л. Чернюк, А. Чистобаєва, М. Чумаченка, А. Швєцова та інших.

Водночас, не зважаючи на високий рівень вивчення даної проблеми, ряд питань, зокрема, такі як: розробка методологічних підходів щодо комплексної оцінки ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону, вдосконалення компетенції органів управління регіоном, а також обґрунтування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності функціонування системи управління регіоном в умовах становлення ринкових відносин та формування місцевого самоврядування є недостатньо розроблені. Незавершеність наукових досліджень щодо проблеми підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону визначили актуальність, наукову та прикладну цінність теми даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені автором дослідження безпосередньо пов'язані з тематикою науково-дослідних робіт Академії муніципального управління, зокрема, з темами „Дослідження економічних, соціальних і правових проблем становлення соціально-орієнтованої ринкової системи в Україні” (номер держреєстрації 0101U005489), „Вдосконалення організації місцевого самоврядування в умовах реформування державної влади в Україні” (номер держреєстрації 0105U007983).

Участь автора в їх виконанні полягає в розробці методів оцінки ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону та розподілу функцій між органами управління регіоном, обґрунтуванні організаційно-економічного механізму підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці теоретико-методологічних положень та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону в умовах становлення ринкових відносин.

Досягнення сформульованої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

- визначити сутність, закономірності та принципи організації системи управління соціально-економічним розвитком регіону в умовах ринкових відносин;

- розкрити соціально-економічний зміст, види ефективності регіонального управління та фактори, що визначають її рівень;

- обґрунтувати критерій та показники ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону;

- вдосконалити існуючі методологічні підходи до виявлення і використання резервів підвищення ефективності управління розвитком регіону;

- дати оцінку ефективності управління розвитком регіонів України та обґрунтувати систему заходів щодо підвищення її рівня;

- обґрунтувати підхід до розмежування функцій між органами управління в регіоні як основу для вдосконалення їх компетенції;

- вдосконалити організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону.

Об'єктом дослідження є процес управління соціально-економічним розвитком регіону в умовах становлення ринкових відносин та розвитку місцевого самоврядування.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні проблеми підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною базою дисертаційної роботи є: положення і висновки сучасної економічної теорії та регіональної економіки; наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені питанням оцінки і підвищення ефективності управління регіоном.

У дисертаційному дослідженні використовувалися наступні методи: системний підхід, абстрагування, аналіз і синтез, узагальнення - для дослідження теоретико-методологічних засад ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону; статистичний аналіз, регресійно-кореляційний аналіз, порівнянь, систематизації - для оцінки ефективності управління регіонами України; проблемно-цільовий, організаційного моделювання, декомпозиції системи управління - для обґрунтування практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону.

Інформаційною базою дослідження стали: вітчизняні і зарубіжні наукові публікації з досліджуваної проблематики; законодавчі та нормативно-правові акти України; статистичні збірники, бюлетені і матеріали Держкомстату України, обласних управлінь статистики та регіональних органів влади.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають наступні положення:

вперше

- розроблено метод оцінки ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону, який ґрунтується на системі розрахунків показників результативності та ефективності управління розвитком регіону в цілому, окремих його підсистем та соціально-економічних процесів і дозволяє комплексно оцінювати величину створюваного ефекту в регіоні від функціонування системи управління ним;

- обґрунтовано об'єктно-субсидіарний підхід до розмежування функцій між рівнями системи управління регіоном, який дозволяє розподіляти функції, виходячи із критерію максимальної близькості надання послуг споживачам регіону при обмеженні обсягу існуючої потреби в цих послугах;

удосконалено

- методичні підходи щодо інтегральної оцінки рівня розвитку регіональної соціально-економічної системи, на основі чого забезпечується коректна оцінка динаміки розвитку регіону в цілому, його підсистем і окремих соціально-економічних процесів;

- концептуальні положення щодо обґрунтування критерію ефективності регіонального управління, в основу якого покладено необхідність досягнення стратегічної мети регіонального розвитку;

- організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону, який, у порівнянні з існуючим, ураховує регіональні механізми, що забезпечують підвищення ефективності функціонування систем управління регіонами;

одержали подальший розвиток

- сутність поняття „ефективність регіонального управління”, яке, на відміну від існуючих, відображає необхідність досягнення цілей і пріоритетів регіонального розвитку й визначається, як соціально-економічна категорія, яка характеризує ступінь досягнення регіональних цілей (отримання ефекту) з урахуванням понесених витрат на регіональне управління;

- метод декомпозиції системи управління в частині адаптації ознак декомпозиції для обґрунтування множини задач управління ефективністю функціонування системи управління регіоном.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при визначенні пріоритетних напрямів регіонального розвитку, формуванні регіональних бюджетів, програм соціально-економічного розвитку регіонів та підведенні підсумків їх виконання.

Наукові висновки і пропозиції щодо підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону знайшли застосування в роботі Київської обласної державної адміністрації при розробці Програми соціально-економічного та культурного розвитку Київської області на 2007 рік (довідка № 11-19-14971 від 18.07.2007 р.) та Управління з питань регіональної політики та зовнішньоекономічних зв'язків Київської міської державної адміністрації при розробці Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік (довідка № 049-04/5262 від 11.07.2007 р.). Методичні розробки дисертаційної роботи використані в підготовці навчальних курсів „Основи економічної теорії”, „Менеджмент”, що викладаються в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (довідка № 04-10/1332 від 11.07.2007 р.) та „Менеджмент організацій”, „Державне регулювання економіки”, що викладаються в Академії муніципального управління (довідка № 01-131 від 12.07.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій розв'язано важливе наукове завдання - удосконалення теоретико-методологічних та практичних засад виявлення і використання резервів підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону. Всі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті ідеї та положення, які належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались на 8 наукових, науково-практичних конференціях та семінарах, зокрема, на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття” (м. Полтава, 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Освіта як фактор національної безпеки” (м. Київ, 2002 р.), Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2003 р.), Спільному семінарі кафедри економічної теорії (НПУ імені М.П. Драгоманова), Управління вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України та фінансового ліцею м. Києва „Актуальні проблеми перехідної економіки України” (м. Київ, 2003 р.), Звітній науково-практичній конференції Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (м. Київ, 2004 р.), Звітно-науковій конференції викладачів Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова „Науково-дослідна діяльність молодих вчених: особливості підготовки майбутнього вчителя” (м. Київ, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми муніципального управління” (м. Київ, 2006 р.). Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опубліковані в 15 наукових працях загальним обсягом 4,0 д. а., у тому числі 3,7 д. а. належить особисто автору, з них 5 опубліковано в наукових фахових виданнях, 8 - у матеріалах наукових конференцій. Структура, зміст та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 181 сторінку комп'ютерного тексту, який включає 12 таблиць та 29 рисунків. Список використаних джерел з 239 найменувань викладено на 22 сторінках, 18 додатків на 113 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, його об'єкт, предмет, методологічну базу, наукову новизну й практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі дисертації „Теоретико-методологічні засади дослідження ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону” обґрунтовано сутність, структуру та характеристики регіону як об'єкту управління; розкрито зміст, завдання та особливості організації системи управління соціально-економічним розвитком регіону; з'ясовано значення підвищення ефективності регіонального управління в забезпеченні збалансованого та динамічного розвитку регіону; розкрито поняття, види і фактори ефективності регіонального управління, проаналізовано основні методичні підходи до її оцінки та окреслено ключові теоретико-методологічні та прикладні проблеми, які потребують вирішення.

Необхідність забезпечення сталого та динамічного розвитку регіонів в економіці країни в цілому викликає потребу у вдосконаленні механізмів управління ними. З позицій системного підходу управління регіоном можна розглядати як функціонування системи управління регіоном (СУР), яка характеризує діалектичну єдність суб'єктів регіонального управління та об'єкту управління (регіону), пов'язаних прямими і зворотними зв'язками в цілісну організаційну систему, призначену для реалізації цілей та завдань регіонального розвитку.

Проведений аналіз змісту та особливостей механізму функціонування СУР показує, що її організація обумовлюється універсальними принципами управління і водночас здійснюється з урахуванням особливостей регіону як об'єкту управління, який є цілісною сукупністю різних видів продуктивних сил і виробничих відносин, що розвиваються в певних пропорціях і залежностях на даній території і покликані задовольняти матеріальні та духовні потреби населення. У такому розумінні регіон можна розглядати як регіональну соціально-економічну систему (РСЕС), яка охоплює взаємопов'язану сукупність економічних, соціальних та екологічних процесів, має розгалужену структуру та внутрішній відтворювальний механізм функціонування.

Пріоритетним фактором забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку РСЕС є зростання рівня ефективності управління нею.

Ефективність управління - складна, багатогранна категорія, яка характеризує ланцюг „ціль-результат-витрати”. Перші два елементи ланцюга відповідають на питання: наскільки отриманий результат наближає нас до поставленої мети (результативність управління). Співвідношення інших двох вказує на те, ”ціною” яких витрат досягнуто дане наближення до мети (ефективність управління). Отже, загальну ефективність управління можна оцінити через показники результативності та власне ефективності управління.

В основі визначення ефективності лежить оцінка отриманого ефекту від управління, що дозволяє відрізняти її від інших близьких за змістом категорій, таких як: якість, гнучкість, оперативність, надійність системи управління та ін.

Виходячи з цього, запропоновано наступне визначення поняття „ефективність регіонального управління” - це соціально-економічна категорія, яка характеризує ступінь досягнення регіональних цілей (отримання ефекту) з урахуванням понесених витрат на управління регіоном.

Формалізовано форма визначеного поняття може бути подана так:

(1)

де - рівень ефективності управління розвитком регіону;

- ефект від управління регіоном;

- витрати на управління.

Виявлення та використання резервів підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону передбачає попередню оцінку її рівня. Проведене дослідження показало багатоаспектність підходів до вирішення цього завдання. Однак, більшість із них носять надто узагальнюючий, описовий і подекуди фрагментарний характер, що ускладнює їх практичне застосування. Тому ключовим завданням у процесі обґрунтування шляхів підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону є вдосконалення теоретико-методологічних підходів до її оцінки.

У другому розділі „Оцінка ефективності управління регіональною соціально-економічною системою” обґрунтовано критерій та показники ефективності регіонального управління, виходячи зі стратегічної мети регіонального розвитку, розроблено метод комплексної оцінки ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону, дано оцінку рівня результативності та ефективності управління регіонами України.

Оцінка ефективності управління здійснюється на основі показників з точки зору певного критерію. Критерій повинен адекватно розкривати зміст оцінюваного явища, тобто, з одного боку, характеризувати цільову спрямованість управління, його мету, а, з іншого, - вказувати на ефект, створюваний в результаті її досягнення.

Дослідження показало, що стратегічною метою регіонального управління можна вважати забезпечення сталого розвитку регіону. Тому найбільш прийнятним на сучасному етапі розвитку України критерієм ефективності запропоновано вважати міру наближення РСЕС до рівня сталого розвитку.

Таке розуміння критерію ефективності регіонального управління обумовлює зміст показників, на основі яких можна оцінити його результативність і ефективність.

В основі розрахунку показників лежить оцінка отриманого ефекту від управління регіоном. Виходячи з результатів теоретичних досліджень, під ефектом регіонального управління пропонується розуміти рівень динаміки індексів, які характеризують соціально-економічний розвиток регіону. Тоді динаміка часткових індексів відображатиме ефект від управління окремими процесами в регіоні, групових індексів - ефект від управління підсистемами, інтегрального індексу - ефект від управління регіоном у цілому.

Якщо вказані індекси розраховувати через співвідношення фактичних показників розвитку регіону і еталонних, що відображають рівень сталого розвитку, то їх динаміка буде характеризувати результативність регіонального управління; співвідношення ефекту і приросту витрат на управління регіоном ефективність регіонального управління.

Для розрахунку визначених показників результативності та ефективності вперше розроблено метод оцінки ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону, який базується на комплексній оцінці множини ефектів, створюваних СУР по відношенню до РСЕС.

Реалізація методу відбувається в 7 етапів:

І етап: формування інформаційної бази первинних статистичних показників. За допомогою методу дерева цілей вирішуються завдання: а) створення логічної моделі взаємозв'язку факторів комплексного розвитку регіону; б) формування бази даних первинних статистичних показників за ряд років для аналізу: Х = , де k - номер групи, k = 1,2,3 (1- економіка, 2- соціальна сфера, 3- екологія), j - номер показника в k-й групі, j = ; - кількість показників в k-й групі.

ІІ етап: стандартизація показників (розрахунок часткових індексів комплексного розвитку регіону) у межах кожного періоду. Стандартизація показників-стимуляторів проводиться за формулою:

, (2)

де - стандартизоване значення j-го показника-стимулятора для i-го регіону в t-му періоді;

- фактичне значення j-го показника-стимулятора для i-го регіону в t-му періоді;

- еталон ( = { {} i = } t = ; j = ).

Стандартизація показників-дестимуляторів проводиться за формулою:

(3)

де - стандартизоване значення j-го показника-дестимулятора для i-го регіону в t-му періоді;

- фактичне значення j-го показника-дестимулятора для i-го регіону в t-му періоді;

- еталон (={{} i = }t = ; j = ).

ІІІ етап: визначення коефіцієнтів вагомості показників () та підсистем (). Застосовуються методи експертних оцінок або факторного аналізу.

IV етап: розрахунок групових індексів економічного, соціального та екологічного розвитку регіону (формула (4)) та інтегрального індексу комплексного розвитку регіону (формула (5)) за ряд періодів.

(4)

де - груповий індекс розвитку k-ї підсистеми i-го регіону в t-му періоді, i=, k=1,2,3, t=.

 (5)

де - інтегральний індекс комплексного розвитку i-го регіону в t-му періоді.

V етап: визначення коефіцієнтів росту часткових (), групових () та інтегральних індексів () соціально-економічного розвитку регіону.

VI етап: розрахунок показників результативності (формули (6-8)) та ефективності (формули (9-11)) регіонального управління.

(6)

де - рівень результативності управління j-м процесом в i-му регіоні в t-му періоді, %.

(7)

де - рівень результативності управління k-ю підсистемою в і-му регіоні в t-му періоді, %.

(8)

де - рівень результативності управління і-м регіоном в t-му періоді, %.

(9)

де - ефективність управління j-м процесом в і-му регіоні в t-му періоді, %;

- коефіцієнт зростання витрат на управління j-м процесом в і-му регіоні в t-му періоді.

(10)

де - ефективність управління k-ю підсистемою в і-му регіоні в t-му періоді, %;

- коефіцієнт зростання витрат на управління k-ю підсистемою в і-му регіоні в t-му періоді.

(11)

де - ефективність управління і-м регіоном в t-му періоді, %;

- коефіцієнт зростання витрат на управління і-м регіоном в t-му періоді.

VII етап: інтерпретація отриманих результатів на основі спеціально розробленої шкали (табл.).

Таблиця Шкала інтерпретації показників результативності й ефективності регіонального управління

Межа значень показників, %	Якісна оцінка
Менше 0	Незадовільний рівень
Від 0 до 10	Низький рівень
Від 10 до 20	Середній рівень
Від 20 до 30	Високий рівень
Більше 30	Дуже високий рівень

За допомогою розробленого методу з використанням 46 показників, які характеризують рівень економічного, соціального та екологічного розвитку регіону, дано оцінку рівня результативності та ефективності управління розвитком регіонів України.

Проведений аналіз дозволив дійти таких висновків: в усіх регіонах України (крім Закарпатської обл.) спостерігається подальше нарощування їх соціально-економічного потенціалу, про що свідчать позитивні значення показників результативності; спостерігається суттєва варіація між регіонами за показниками результативності та ефективності управління, що вказує на подальшу просторову диференціацію рівнів розвитку регіонів; у групах з низькою й середньою ефективністю управління представлені регіони з різним рівнем соціально-економічного розвитку, що свідчить про те, що високий потенціал регіону повністю не детермінує динаміку його розвитку; значна варіація показників ефективності управління РСЕС у динамічному ряду вказує на нестабільність роботи регіональних органів управління і відсутність планомірного управління рівнем ефективності їх функціонування.

У третьому розділі „Шляхи підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону” виявлено резерви зростання ефективності управління розвитком регіону на прикладі Київської області, що дозволило обґрунтувати стратегічні напрями підвищення ефективності управління областю, розроблено об'єктно-субсидіарний метод для визначення функціональної компетенції органів управління регіоном, а також удосконалено організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіонів України.

Київська область є потужним індустріально-аграрним регіоном України. Разом з тим, як показують проведені розрахунки, за рівнем результативності управління в 2005 р. вона знаходиться на 8 місці серед регіонів України. Такий її рейтинг обумовлюється середньою результативністю управління економікою та соціальною сферою й низькою результативністю управління екологічною підсистемою РСЕС.

Структурна декомпозиція показників результативності управління економічним, соціальним та екологічним розвитком області на часткові показники результативності дозволила з'ясувати головні проблемні сфери: в економіці - управління інституційними перетвореннями, збитковістю підприємств, інноваційними процесами, а також експортним потенціалом регіону; у соціальній сфері - управління демографічними процесами та медичним обслуговуванням населення; в екологічній сфері - вирішення проблем забруднення атмосферного повітря, відтворення лісових ресурсів і утилізації промислових токсичних відходів.

На основі поглибленого аналізу вказаних проблем було обґрунтовано стратегічні напрями підвищення результативності управління розвитком регіону, головними з яких є наступні: 1) зміна акцентів у приватизації підприємств та організацій у напрямку реформування комунальної власності; 2) покладення на Головне управління економіки Київської обласної державної адміністрації (КОДА) додаткових завдань по прогнозуванню ефективності економіки внаслідок реалізації заходів по приватизації об'єктів державної й комунальної власності; 3) розширення консультативних, дорадчих та інформаційних функцій у структурі Головного управління економіки з метою надання допомоги та інформування суб'єктів господарювання щодо стану та пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності; 4) розробка і реалізація комплексної програми реструктуризації та технічної перебудови підприємств області; 5) формування в регіоні сприятливого інвестиційного клімату для залучення прямих іноземних інвестицій, спрямованих на модернізацію і технічне оновлення виробництв; 6) розробка комплексної стратегії та цільових програм інноваційного розвитку Київської області на довгострокову перспективу; 7) вдосконалення механізмів комерціалізації наукових розробок та створення системи пільг для підприємств, які впроваджують інновації; 8) підтримка багатодітних і неповних сімей, поліпшення соціального становища молоді; 9) розробка нових форм роботи амбулаторно-поліклінічних закладів на основі впровадження сучасних методів діагностики та нетрадиційних методів лікування; 10) розробка довгострокових програм реформування галузі охорони здоров'я з метою підвищення рівня її матеріально-технічної бази та якості надання медичних послуг; 11) створення в структурі КОДА Головного управління екології та охорони навколишнього природного середовища, яке б проводило єдину екологічну політику в області; 12) запровадження постійно діючого екологічного моніторингу господарської діяльності підприємств та організацій та ін.

Зростання результативності управління спричинює необхідність залучення додаткових витрат на управління. Для оцінки ступеня економічності управління областю було проведено аналіз показників ефективності управління. За рівнем ефективності управління розвитком РСЕС Київська область у 2005 р. зайняла 7 місце серед регіонів України. Аналіз показників ефективності засвідчив їх суттєву варіацію в часі, що вказує на нестабільність рівня економічності її функціонування.

Відповідно, поряд із необхідністю реалізації заходів, спрямованих на підвищення рівня результативності управління розвитком регіону, важливою також стає розробка заходів по зменшенню темпів зростання витрат на функціонування СУР. Основними з них повинні стати такі, як: 1) раціоналізація організаційної структури СУР; 2) впровадження сучасних інформаційних та комунікаційних технологій в управління; 3) підвищення продуктивності праці працівників шляхом створення відповідної системи мотивації та ін.

Реалізація запропонованих шляхів підвищення ефективності управління РСЕС, її підсистемами та окремими економічними, соціальними та екологічними процесами в Київській області дозволить забезпечити її сталий та динамічний соціально-економічний розвиток.

Суттєвим фактором підвищення ефективності регіонального управління є чітке розмежування функцій і повноважень між органами управління регіоном. Важливим є їх розподіл як по горизонталі системи управління (між самоврядними і державними органами), так і по вертикалі (між органами управління, які знаходяться на різних ієрархічних рівнях). Як показав аналіз, в основному увага науковців зосереджується на першому аспекті проблеми, у той час як друга поки що не отримала належного вирішення. Для її розв'язання розроблено об'єктно-субсидіарний підхід до розподілу і закріплення функцій між рівнями СУР, зміст якого полягає в послідовному закріпленні окремих функцій за рівнями системи управління, виходячи зі співставлення критичної потужності об'єктів надання благ і обсягу потреби в них, що сформувалася на певній території. Обґрунтування методу зводиться до наступного.

Органи територіального управління створюються для забезпечення надання певних благ суб'єктам території. При цьому самі вони безпосередньо такі блага не надають, а лише створюють необхідні умови для їх отримання. Це означає, що на території повинні бути створені об'єкти, які надаючи блага населенню та іншим суб'єктам, повністю задовольняли ті їх потреби, які вони не в силі задовольнити самі. Саме створення таких умов і можна визнати функціями органів управління в регіоні.

Наприклад, у населення існує потреба в здоров'ї. Благо, яке вони прагнуть отримати - лікування. Об'єкт надання такого блага - медична установа. Забезпечення медичними установами певного виду, здатними в повному обсязі і на встановленому рівні надавати послуги з лікування, можна вважати функцією органу управління регіоном.

Залежно від характеру потреби на території формується певна кількість споживачів відповідного блага. Зі зростанням ієрархічного рівня системи управління збільшується кількість його споживачів. У свою чергу, об'єкти надання благ характеризуються потужністю, однією із характеристик якої є критична потужність, яка може бути визначена як мінімально можлива кількість споживачів, яка повинна існувати на певній території для економічно доцільного функціонування певного об'єкту.

Якщо кількість споживачів якогось блага на певному ієрархічному рівні є достатньою для забезпечення критичної потужності відповідного об'єкту, то забезпечення ним має покладатися у вигляді функції на орган управління цього рівня. У протилежному випадку вона повинна закріплюватися за більш високим ієрархічним рівнем. Виходячи з цього, розподіл функцій по вертикалі системи управління можна звести до задачі розподілу об'єктів надання благ. Її розв'язок забезпечує якомога ближче їх наближення до суб'єктів споживання благ (принцип субсидіарності) і, разом з тим, ураховує економічну доцільність функціонування таких об'єктів. З метою відображення послідовності розв'язку задачі розроблено алгоритм її реалізації.

Запропонований підхід дозволяє чітко розподілити функції між різними рівнями системи управління й максимально наблизити надання окремих благ до їх споживачів, що забезпечує повне й максимально ефективне надання послуг органами управління регіоном. Для постійної підтримки високого рівня ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону в умовах необхідності гнучкого поєднання централізації і децентралізації необхідним є створення відповідних організаційно-економічних механізмів. Для вирішення цього завдання запропоновано вдосконалити існуючий механізм загальнодержавної оцінки результатів діяльності регіональних органів влади в частині додаткового створення організаційно-економічних механізмів оцінки і підвищення ефективності систем управління регіонами на регіональному рівні. Для введення в дію пропонованого організаційно-економічного механізму було виявлено основні передумови його ресурсного забезпечення, а також на основі методу декомпозиції системи управління обґрунтовано множину задач, що мають вирішувати відділи ефективності управління розвитком регіону, які пропонується створити в складі Головних управлінь економіки виконавчих органів регіональних рад.

Запропоновані заходи по підвищенню ефективності регіонального управління дозволять забезпечити всебічний розвиток регіонів України, що стане вагомим підґрунтям для проведення подальшої ринкової трансформації економіки країни та зростання якості життя населення.

ВИСНОВКИ

ринковий соціальний економічний регіон

Проведене наукове дослідження з проблем виявлення і використання резервів підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону дозволяє зробити наступні висновки:

1. З позицій управління регіон слід розглядати як РСЕС, яка охоплює взаємопов'язану сукупність економічних, соціальних та екологічних процесів, має розгалужену структуру і внутрішній відтворювальний механізм. Забезпечення розвитку РСЕС покладається на СУР, під якою можна розуміти діалектичну єдність суб'єктів регіонального управління та об'єкту управління (регіону), пов'язаних прямими і зворотними зв'язками в цілісну організаційну систему, призначену для реалізації цілей та завдань регіонального розвитку.

2. Визначено основні принципи, методи та особливості механізму функціонування СУР. На підставі аналізу сучасного стану СУР в Україні доведено, що для забезпечення сталого й динамічного розвитку регіональних процесів необхідною є розробка системи заходів, спрямованих на підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіонів.

3. Встановлено, що ефективність управління є складним, багатогранним поняттям, яке розкриває залежність між цілями, результатами та витратами управлінської праці. Це дало змогу визначити категорію ефективності регіонального управління як соціально-економічну категорію, що характеризує ступінь досягнення регіональних цілей (отримання ефекту) з урахуванням понесених витрат на регіональне управління. Рівень ефективності може бути оцінений з точки зору обраного критерію на основі показників результативності й ефективності управління. Властивостями критеріїв ефективності є: пов'язаність із цілями управління; відображення вимог, які пред'являються до управління; урахування ефекту, який виникає в результаті управління.

4. Ґрунтовно оцінено переваги і недоліки існуючих у зарубіжній та вітчизняній науковій літературі методичних підходів до оцінки ефективності регіонального управління, що дозволило дійти висновку про необхідність їх удосконалення. На цій основі дістали подальшого розвитку: теоретичні засади виміру ефекту від управління соціально-економічним розвитком регіону; обґрунтування критерію та показників ефективності регіонального управління та методологічні аспекти визначення та використання резервів її підвищення.

Зокрема, обґрунтовано, що найбільш прийнятним на сучасному етапі розвитку України критерієм ефективності регіонального управління є міра наближення РСЕС до рівня сталого розвитку, а під ефектом регіонального управління можна розуміти рівень динаміки показників, які визначають соціально-економічний розвиток регіону за певний період. Тоді динаміка часткових індексів розвитку РСЕС буде характеризувати ефект від управління окремими процесами в регіоні, динаміка групових індексів - ефект від управління окремими підсистемами, динаміка інтегрального індексу - ефект від управління регіоном у цілому. Якщо вказані індекси розраховувати через співвідношення фактичних показників розвитку регіону і еталонних, що відображають рівень сталого розвитку, то їх динаміка буде характеризувати результативність управління; співвідношення ефекту і приросту витрат на регіональне управління - ефективність регіонального управління

5. На основі визначеного критерію ефективності для розрахунку показників розроблено метод комплексної оцінки ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону, який реалізується в 7 етапів: 1) формування вихідної інформаційної бази первинних статистичних показників за ряд періодів для проведення аналізу; 2) стандартизація показників (розрахунок часткових індексів комплексного розвитку регіону) у межах кожного періоду; 3) розрахунок коефіцієнтів вагомості часткових індексів та їх груп; 4) визначення групових індексів економічного, соціального та екологічного розвитку регіону та інтегрального індексу комплексного розвитку регіону за ряд періодів; 5) розрахунок показників динаміки часткових, групових та інтегральних індексів; 6) розрахунок показників результативності та ефективності функціонування СУР; 7) інтерпретація отриманих результатів.

6. На основі розробленого методу здійснено оцінку результативності та ефективності управління соціально-економічним розвитком регіонів України, проведено їх групування, здійснено поглиблене дослідження рівня ефективності управління РСЕС Київської області, що дозволило розробити комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності управління інституційними перетвореннями, зовнішньоекономічною діяльністю, інноваційними, демографічними процесами, медичним обслуговуванням населення та екологічною ситуацією в регіоні.

7. З метою вдосконалення функціональної компетенції органів управління регіоном обґрунтовано об'єктно-субсидіарний підхід до розмежування функцій між рівнями СУР та запропоновано блок-схему його реалізації. Суть методу полягає у послідовному закріпленні окремих функцій за рівнями системи управління, виходячи із співставлення критичної потужності об'єктів надання благ і обсягу потреби в них, що сформувалася на певній території.

8. Для забезпечення постійної підтримки високого рівня ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону в умовах необхідності гнучкого поєднання централізації і децентралізації в регіональному управлінні вдосконалено організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління розвитком регіону, у частині додаткового створення організаційних механізмів оцінки і підвищення ефективності систем управління регіонами на регіональному рівні; розглянуто необхідні функціональні, організаційні, інформаційні та інші передумови його функціонування. Запропоновано на регіональному рівні в складі виконавчих органів регіональних рад створити відділи ефективності; на основі методу декомпозиції системи управління визначено їх функціональну компетенцію.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Кузьомко В.М. Ідентифікація регіону в системі управління // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія Економічні науки - Полтава: Редакційно-видавничий центр Полтавського у-ту споживчої кооперації України, 2003.- Випуск 4. - № 1(8). - С. 42-46.

2. Клименюк М.М., Кузьомко В.М. Обґрунтування фінансового забезпечення органу управління регіоном // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. професорсько-викладацького складу і аспірантів / За ред. Ю.М. Мальчина , Ю.В. Ніколенка - К.: Академія муніципального управління, 2004. - Випуск 15. - С. 131-138. (Особистий внесок автора: поставлено задачу і обґрунтовано математичну залежність для визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для функціонування органу управління регіоном).

3. Кузьомко В.М. Обґрунтування критерію розподілу функцій між органами регіонального управління // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування: Зб. наук. пр. Серія „Економіка”. - Випуск 2 (26). - Рівне: УДУВГП, 2004. - С. 665-669.

4. Кузьомко В.М. Проблеми ресурсного забезпечення регіонального управління в Україні // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. професорсько-викладацького складу і аспірантів / За ред. Ю.В. Ніколенка, В.К. Присяжнюка - К.: Академія муніципального управління, 2006. - Випуск 24. - С. 138-145.

5. Кузьомко В.М. Методика оцінки ефективності регіонального управління Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. професорсько-викладацького складу і аспірантів / За ред. Ю.В. Ніколенка, Ю.М. Мальчина - К.: Академія муніципального управління, 2007. - Випуск 26.- С. 62-73.

Статті в інших наукових виданнях:

6. Кузьомко В.М. Проблеми управління регіонами України на сучасному етапі // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова: Зб. наук. пр. Серія 18. Економіка і право - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. - № 1. - С. 35-40.

7. Кузьомко В.М. Методологічні проблеми оцінки ефективності регіонального управління // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова: Зб. наук. пр. Серія 18. Економіка і право - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2006. - № 4. - С. 61-69.

Матеріали наукових конференцій:

8. Неумитий М.Л., Кузьомко В.М., Трокачевська Л.П. До концепції державного регулювання соціально-економічних процесів на рівні міста // Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття: Всеукр. наук.-практ. конф. Полтава, 22-23 листоп. 2001 р. Полтава: ПДТУ ім. Юрія Кондратюка, 2001.- Т. 2 - С. 112-113. (Особистий внесок автора: викладено положення про необхідність диференційованого підходу до державного регулювання розвитку міст регіону, як центрів його економічного зростання).

9. Кузьомко В.М. Сталий розвиток регіону як стратегічна мета регіонального управління // Освіта як фактор національної безпеки: Всеукр. наук.-практ. конф. Київ, 20 грудня 2002 р. - К.: АМУ, 2003. - С. 74-80.

10. Кузьомко В.М. Системний підхід до вдосконалення регіонального менеджменту // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Міжнар. наук.-теорет. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. Тернопіль, 20 лютого 2003 р. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - С. 293.

11. Кузьомко В.М. Сутність регіону як об'єкту управління // Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання: Міжнар. наук.-практ. конф. Луцьк, 30-31 травня 2003 р. - Луцьк, 2003. - С. 281-283.

12. Кузьомко В.М. Декомпозиція системи управління як метод визначення кількості задач управління регіоном // Актуальні проблеми перехідної економіки України: Спільний семінар кафедри економічної теорії НПУ імені М.П. Драгоманова, відділу економіки і управління Вищою освітою і Інституту вищої освіти АПН України та Фінансового ліцею м. Києва. Київ, 29 жовтня 2003 р. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - С. 35-37.

13. Кузьомко В.М. Комплексний аналіз рівня розвитку регіонів України // Вісник: Зб. наук. ст. Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова: Матеріали звітно-наук. конф. викладачів - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. - Випуск 8. - С. 261-263.

14. Кузьомко В.М. Нормативно-правове забезпечення системи управління регіоном // Вісник: Матеріали звітної наук.-практ. конф. Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, лютий 2004 р. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. - Випуск 7. - С. 76-81.

15. Кузьомко В.М. Метод розподілу функцій між рівнями системи управління регіоном // Актуальні проблеми муніципального управління: Всеукр. наук.-практ. конф. Київ, 15 грудня 2006 р. - К.: Академія муніципального управління, 2007. - С. 250-252.

АНОТАЦІЯ

Кузьомко В.М. Підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, м. Київ, 2007.

В дисертації поглиблено теоретико-методологічні засади виявлення і використання резервів підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону.

Визначено соціально-економічну сутність регіону як об'єкту управління; розглянуто зміст і особливості організації системи управління ним в умовах становлення ринкових відносин. Розкрито поняття, види ефективності регіонального управління та фактори, які визначають її рівень. Обґрунтовано критерій та показники ефективності регіонального управління, виходячи із необхідності досягнення стратегічної мети регіонального розвитку. Розроблено метод комплексної оцінки ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону.

Проведено аналіз ефективності управління регіонами України та запропоновано напрями підвищення її рівня на прикладі Київської області. Розроблено об'єктно-субсидіарний підхід до визначення компетенції органів управління регіоном; запропоновано блок-схему його реалізації. Удосконалено організаційно-економічний механізм підвищення ефективності регіонального управління.

Ключові слова: регіон, регіональна соціально-економічна система, система управління регіоном, ефективність регіонального управління, сталий розвиток, організаційно-економічний механізм.

АННОТАЦИЯ

Кузёмко В.Н. Повышение эффективности управления социально-экономическим развитием региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - Развитие производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, г. Киев, 2007.

Диссертация посвящена усовершенствованию теоретико-методологических основ выявления и использования резервов повышения эффективности управления социально-экономическим развитием региона. В работе с позиций системного подхода раскрыта социально-экономическая сущность региона как объекта управления, рассмотрен внутренний механизм его функционирования, структура и взаимосвязи между элементами. Определено содержание СУР как диалектического единства субъектов регионального управления и объекта управления (региональной социально-экономической системы (РСЭС)), связанных прямыми и обратными связями в целостную организационную систему, призванную обеспечивать реализацию целей и заданий регионального развития. Сформулированы основные принципы, методы и особенности механизма функционирования СУР в условиях развития рыночных отношений.

Доказано, что повышение эффективности регионального управления есть приоритетным фактором обеспечения устойчивого и динамического развития регионов Украины и на этой основе проведения дальнейшей рыночной трансформации экономики страны.

Раскрыто понятие “эффективность регионального управления” как социально-экономической категории, которая характеризует степень достижения региональных целей (эффекта) с учетом понесенных издержек на региональное управление. Проведен анализ существующих подходов к оценке эффективности регионального управления, выявлены их преимущества и недостатки; сформулированы пути их совершенствования.

Обоснованы критерий и соответствующие ему показатели результативности и эффективности регионального управления, исходя из стратегической цели управления регионом - обеспечения устойчивого развития его экономической, социальной и экологической подсистем. Разработан метод оценки эффективности управления социально-экономическим развитием региона, который позволяет оценивать эффективность управления регионом в целом, его подсистемами и отдельными социально-экономическими процессами. С использованием метода проведена оценка уровня результативности и эффективности управления развитием регионов Украины, выявлены основные тенденции, сформированы кластеры регионов.

На примере Киевской области выявлены причины низкой результативности и эффективности управления отдельными социально-экономическими процессами и подсистемами РСЭС, на основании чего разработан комплекс стратегических направлений повышения эффективности управления его развитием.

С целью совершенствования функциональной компетенции органов регионального управления разработан объектно-субсидиарный подход к распределению функций по уровням СУР; предложена блок-схема его реализации. Суть подхода состоит в последовательном закреплении отдельных функций за уровнями системы управления, исходя из сопоставления мощности объектов предоставления благ и величины потребности в них, которая сформировалась на определенной территории.

Для обеспечения стабильно высокой эффективности управления социально-экономическим развитием регионов Украины, усовершенствован организационно-экономический механизм повышения эффективности регионального управления, разработана его схема, предложено на региональном уровне в составе исполнительных комитетов региональных советов создать отделы эффективности; определено множество задач, которые составят их компетенцию.

Ключевые слова: регион, региональная социально-экономическая система, система управления регионом, эффективность регионального управления, устойчивое развитие, организационно-экономический механизм.

Summary

Kuzyomko V.M. The increasing of the efficiency in management of the social-economic development of the region. The manuscript.

Thesis for competing a scientific degree of the candidate of economic sciences by specialty 08.00.05 -The development of productive forces and regional economics. Council of study of productive forces of Ukraine of NAS of Ukraine, Kyiv, 2007.

According to the thesis work there were extended theoretical and methodical bases, found out the practical way of estimating and upgrading the efficiency in the management of the social-economic development of the region.

There have been determined a social economical nature of the region as the object of the management; the content and peculiarities in organizing the management system were observed in the conditions of the setting up of the market relationships. There were shown the term, the kinds of the efficiency of the regional management and factors that define its level. It was based the criteria and figures of the efficiency of the regional management, it was appeared from the necessity of gaining of strategic aim of the regional development. It was developed the complex method of estimation of the management efficiency of the social-economic development of the region.

It was carried out the analysis of the efficient management in different regions of Ukraine and proposed the directions in upgrading of its level in Kyiv region. It was developed the approach to the definition of the competence of the regional authorities; it was proposed the scheme of its realization. It was improved the organizational-economic mechanism of the efficiency upgrading of regional management.

Key words: region, regional social-economic system, management system of the region, the efficiency of the regional management, sustainable development, organizational-economic mechanism.

...