Статистичний аналіз ринку нафтопродуктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Спеціальність 08.00.10 - Статистика

УДК 311.21:314.43

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РИНКУ НАФТОПРОДУКТІВ

ЛЕСИК Валерій Михайлович

Київ - 2007

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі статистики Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Єріна Антоніна Михайлівна,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, професор кафедри статистики

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Михайлов Володимир Сергійович,

Науково-технічний комплекс статистичних досліджень Держкомстату України, НДІ статистики, директор

- кандидат економічних наук, доцент

Мазуренко Валентина Петрівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, доцент кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю

Захист відбудеться 08 жовтня 2007 року о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-Г, к. 601.

Автореферат розіслано 07 вересня 2007 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат технічних наук, професор О.Д. Шарапов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нафта та продукти її переробки відіграють провідну роль у розвитку світової економіки. Починаючи з 70-тих років ХХ століття, коли нафта перетворилась на домінуючий енергоносій і стратегічний товар, кон'юнктура ринку нафти і нафтопродуктів опинилася в центрі уваги світового бізнесу і політики. На сьогодні нафта як енергоносій знаходиться на вершині життєвого циклу і має найвищий рівень конкурентоспроможності. Потреби світової економіки в нафті і нафтопродуктах з кожним роком зростають, а оскільки ринок цих стратегічних товарів взаємодіє з іншими ринками (валютним, фондовим, інвестицій, праці тощо), то стан його впливає на розвиток усієї світової економіки - сприяє економічному зростанню або спричиняє настання рецесії.

Від кон'юнктури нафтового ринку особливо потерпає економіка країн-імпортерів нафти, серед яких й Україна. Останні десятиліття довели, що енергетична безпека цих країн пов'язана не стільки з гарантіями безперебійних поставок нафти, як з прийнятним рівнем цін. Для України, де власний видобуток нафти забезпечує лише 16,1% сучасних потреб економіки, цінова стабільність нафтового ринку є визначальною складовою енергетичної безпеки держави і важливим фактором забезпечення сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності економіки. Формування цілісного бачення та послідовного втілення національної енергетичної стратегії, мінімізація негативних зовнішніх впливів на економіку потребують аналізу закономірностей функціонування національного ринку нафтопродуктів в контексті світових тенденцій, оцінювання відповідності його стану національним інтересам держави та визначення перспектив подальшого розвитку.

Проведене дослідження ґрунтується на фундаментальних роботах відомих вчених-теоретиків у галузі ринкових відносин, маркетингу і ринкової кон'юнктури: В.Д. Базилевича, В.М. Гейця, Е.Дж. Долана, В.А. Карпова, М.Д.Кондратьєва, Ф. Котлера, Д.Е. Линдсея, С.В. Мочерного, А.А. Чухна та ін., а також на роботах, в яких розглядаються теоретико-практичні аспекти організації, функціонування та регулювання ринку нафтопродуктів: В.Ф.Артюшкина, Г.Г. Бурлаки, В.Г. Бурлаки, А.А. Конопляника, Ю.В. Макогона, Л.А. Мелент'єва, В.В. Петрова, С.М. Пухова, С.В. Сапегина, В.Л. Саприкіна та ін. Запропоновані в дисертації методологічні аспекти статистичного аналізу та прогнозування основних параметрів ринку нафтопродуктів базуються на загальних положеннях статистики ринків, кон'юнктурної статистики, статистичного моделювання та прогнозування, викладених у наукових працях українських і російських вчених: О.Е. Башиної, І.К. Беляєвського, С.С.Герасименка, А.В. Головача, А.М. Єріної, В.Б. Захожая, В.П. Мазуренко, І.Г.Манцурова, В.С. Михайлова, Л.Г. Рождественської, А.А. Френкеля, Є.М.Четиркина, Е.А. Ярних та ін.

Віддаючи належне напрацюванням зарубіжних і українських економістів з питань енергетичної безпеки та розвитку енергетичних ринків, слід зауважити, що для вітчизняної статистики ринок нафтопродуктів залишається малодослідженим об'єктом. Аналітичні огляди експертів, які здійснюють моніторинг ситуації на енергетичних ринках, висвітлюють окремі аспекти функціонування ринку і потребують систематизації та узагальнення. Відсутність комплексних статистичних досліджень ринку нафтопродуктів, а також необхідність удосконалення методологічних засад статистики ринків та адаптації їх до сучасних економічних умов в Україні зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її логіку та структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри статистики Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана в межах розділу 5 "Статистичний аналіз економічної кон'юнктури" комплексної теми "Методологія та методи статистичного аналізу соціально-економічних явищ та процесів" (реєстраційний номер 0100U006873) та розділу 3 "Статистичні дослідження ринку товарів та послуг" комплексної теми "Методологія статистичного дослідження економічного розвитку та конкурентоспроможності країни в умовах трансформаційної економіки" (реєстраційний номер 0106U004339). Роль автора у виконанні цих тем полягала в оцінюванні стану та тенденцій розвитку світового та національного ринків нафтопродуктів, критичного аналізу інформаційної бази щодо українського ринку нафтопродуктів та обґрунтування пропозицій щодо її удосконалення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є статистичний аналіз закономірностей функціонування світового та національного ринків нафтопродуктів, розкриття механізму формування цінової динаміки, визначення стану, перспектив і шляхів забезпечення нафтової незалежності держави.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких основних завдань:

- розкрити сутність і особливості ринку нафтопродуктів як об'єкта статистичного дослідження;

- дослідити систему інформаційно-аналітичного забезпечення користувачів необхідними даними щодо різних сегментів нафтового ринку для прийняття ними зважених управлінських рішень;

- здійснити статистичний аналіз тенденцій розвитку і сучасної кон'юнктури світового ринку нафтопродуктів;

- виявити фактори, які впливають на фундаментальний тренд світового ринку нафтопродуктів, та з'ясувати механізм їх взаємодії;

- адаптувати моделі множинної регресії до аналізу закономірностей формування цінової динаміки на світовому і національному ринках нафтопродуктів, на базі яких здійснити відповідні прогнозні розрахунки;

- обґрунтувати систему статистичних показників і на її основі здійснити оцінку сучасного рівня нафтової незалежності України.

Об'єкт дослідження - світовий та національний ринки нафтопродуктів.

Предмет дослідження - тенденції та закономірності розвитку світового та національного ринків нафтопродуктів.

Методи дослідження базуються на загальнонаукових засадах і фундаментальних положеннях економічної теорії та статистичної науки. У процесі дослідження для вирішення поставлених задач використано такі загальнонаукові методи пізнання: діалектичний, системного аналізу, спостереження, порівняння, узагальнення, моделювання; а також статистичні методи, необхідність застосування яких визначена метою та завданнями дослідження: табличний, графічний, індексний, вивчення динаміки, тенденцій розвитку та прогнозування, розрахунок узагальнюючих статистичних показників (середні величини, показники варіації тощо), кореляційно-регресійний аналіз. Дисертаційна робота виконана з використанням пакету статистичних програм Statistica та інструментів аналізу даних MS Excel.

Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-методичні матеріали органів державної влади України з питань енергетичної безпеки, офіційні дані Держкомстату України, інформаційно-аналітичні матеріали спеціалізованих агенцій та аналітичних центрів, статистичні дані міжнародних організацій (Міжнародне енергетичне агентство, Світовий банк та ін.) щодо нафтового ринку, опубліковані в періодичних та спеціальних виданнях, а також розміщені в мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному аналізі закономірностей функціонування світового та національного ринків нафтопродуктів, виявленні факторів ціноутворення на цих ринках, статистичному моделюванні та прогнозуванні цінової динаміки на нафту і нафтопродукти, оцінюванні рівня нафтової незалежності України.

Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження і особистий внесок автора, такі:

вперше:

- визначено сутність та характерні риси ринку нафтопродуктів як об'єкта статистичного дослідження, результати якого утворюють інформаційно-аналітичну базу для прогнозування основних параметрів ринку і прийняття рішень суб'єктами ринку;

- здійснено оцінку впливу макроекономічних факторів на фундаментальний тренд світових цін на нафту в рамках динамічної регресійної моделі, що дозволило розкрити механізм формування цінової динаміки світового нафтового ринку;

- адаптовано множинну регресію до аналізу динаміки оптових цін на автомобільний бензин в Україні, що дозволило виявити основні фактори впливу на формування цін та здійснити прогнозні розрахунки;

удосконалено:

- інформаційну базу дослідження ринку нафтопродуктів України, яка уможливлює оцінку ефективності реалізації державної політики на ринку нафтопродуктів та прийнятих рішень щодо регулювання діяльності суб'єктів господарювання у нафтовидобутку та нафтопереробці;

- систему показників нафтової незалежності країн шляхом структурування та розширення її складу, що дозволило оцінити рівень енергетичної безпеки України у нафтовому сегменті;

дістали подальшого розвитку:

- трендові моделі, які описують сучасні тенденції розвитку основних параметрів світового ринку нафтопродуктів (видобутку нафти, споживання нафти і нафтопродуктів, їхніх товарних запасів і світової ціни на нафту), дозволяють оцінити збалансованість ринку і виявити загрози його стабільності;

- методи кореляційно-регресійного аналізу, які адаптовані до оцінювання залежності попиту на нафту від темпів світового економічного зростання, що дає можливість підвищити прогнозованість кон'юнктури нафтового ринку.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонований у дисертації комплекс рекомендацій щодо організації та проведення статистичного аналізу світового та українського ринків нафтопродуктів може бути використаний органами державної влади (Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, Комітети Верховної Ради України, Міністерство економіки України, Міністерство палива та енергетики України, органи державної статистики тощо), нафтовими компаніями та інформаційно-аналітичними центрами в процесі моніторингу реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, а також для підтримки управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування національного ринку нафтопродуктів.

Результати проведеного наукового дослідження використані Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету під час підготовки та розгляду проекту Державного бюджету України на 2006 р. (довідка №06-9/14 від 31.03.2006 р.). Методологічні підходи до аналізу ринку нафтопродуктів використовуються в аналітичній роботі Державного комітету статистики України (довідка №05/4-8/32 від 18.04.2007 р.).

Результати наукового дослідження впроваджені у навчальний процес Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана при викладанні нормативних курсів "Статистика ринку товарів та послуг" і "Статистичне моделювання та прогнозування" (довідка від 22.03.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, комплексним дослідженням стану та тенденцій основних параметрів світового і національного ринків нафтопродуктів. Викладені в роботі наукові результати, висновки та пропозиції щодо удосконалення методологічного забезпечення статистичного аналізу національного ринку нафтопродуктів, оцінювання його стану та прогнозування подальшого розвитку отримані автором одноосібно. Внесок автора у працях, підготовлених у співавторстві, наведено у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на VII міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта `2004" (м. Дніпропетровськ, 10-25 лютого 2004 р.); ІІ науково-практичній конференції з нагоди Дня працівника статистики "Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи" (м. Київ, 2 грудня 2004 р.); ХІІ Польсько-Словацько-Українському науковому семінарі (Краківський університет економіки (Польща), 8-10 листопада 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і методологія статистичного аналізу", присвяченій 100-річчю від дня народження Пасхавера Й. С. (м. Київ, 11-15 грудня 2006 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 4,2 друк. арк. (з них особисто автору належить 3,8 друк. арк.), з них - 6 (2,6 д.а.) в наукових фахових виданнях, 4 (1,6 д.а.) доповіді на конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 157 сторінок друкованого тексту. Робота містить 31 таблицю на 17 сторінках, 47 рисунків на 20 сторінках, 7 додатків. Список використаних джерел налічує 187 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, завдання, визначено об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, надано інформацію щодо апробації результатів дисертаційної роботи.

Розділ 1 "Ринок нафтопродуктів як об'єкт статистичного аналізу" присвячено теоретичним аспектам функціонування ринку нафтопродуктів, визначенню його особливостей та етапів розвитку, критичному огляду інформаційної бази статистичного аналізу основних параметрів ринку.

Ринок нафтопродуктів визначається автором як сукупність економічних та правових відносин, що виникають у процесі видобування, купівлі-продажу нафти та продуктів її переробки, надання послуг з їх транспортування, зберігання та постачання. Ринок нафтопродуктів унікальний порівняно з іншими ринками, оскільки одночасно відноситься до трьох видів: ринку сировини (ринок сирої нафти), ринку готових виробів (ринок продуктів переробки нафти) та фінансового ринку (торгівля нафтовими контрактами).

Сучасна світова система торгівлі нафтою і нафтопродуктами обслуговується трьома основними біржовими центрами: в Нью-Йорку, Лондоні і Сінгапурі. Інформація про біржові котирування нафти орієнтована переважно на три маркерні сорти: Brent, WTI та Dubai. На позабіржовому ринку головним еталонним сортом нафти є Brent, Росія експортує нафту переважно під маркою Urals. Існування трьох географічних центрів біржової торгівлі в умовах потужного розвитку комп'ютеризації, телекомунікації та інформаційних технологій забезпечили справжню глобалізацію світового ринку нафти і нафтопродуктів, його функціонування в режимі реального часу, взаємозалежність і підпорядкованість цін на нафту в різних регіонах земної кулі.

Суб'єктами світового ринку нафтопродуктів, окрім країн-експортерів та країн-споживачів нафти, є відомі у світі фінансові та банківські групи, інвестиційні фонди, транснаціональні компанії. Біржова торгівля нафтою відбувається як за поточними цінами, так і за контрактами, що орієнтовані на майбутні поставки (ф'ючерсними, форвардними). За оцінками аналітиків нафтового ринку на частку операцій з фактичною поставкою нафти і нафтопродуктів припадає близько 10% від загальної кількості угод, що укладаються на біржі. Решта угод - це біржові операції з "паперовою нафтою", зокрема, угоди по страхуванню від цінових ризиків (хеджування) і дилінгові операції. Таким чином, світовий ринок нафтопродуктів функціонує як би на двох взаємопов'язаних рівнях: на одному рівні здійснюються торги наявною нафтою і нафтопродуктами (фізичний ринок), на іншому - нафтовими контрактами (фінансовий ринок).

Специфіка поточної ситуації полягає в тому, що рівні і тенденції цін фізичного ринку однозначно задає ринок нафтових ф'ючерсних контрактів. На вартість ф'ючерса на відміну від поточної (спотової) ціни впливає не стільки поточний баланс "попит-пропозиція", скільки передбачення учасників ринку щодо можливих сценаріїв розвитку ситуації - "тінь майбутнього". За цих умов ключову роль відіграють інформаційні сигнали (рис.1), які формують суб'єктивну оцінку кон'юнктури ринку нафтопродуктів, а саме: індекси фондового ринку як індикатори світової економічної кон'юнктури, прогнози світового виробництва і споживання нафти, зміни квот на видобуток нафти у країнах ОПЕК, поточні й стратегічні запаси нафти і нафтопродуктів у США, політична ситуація у країнах нафтовидобутку, інформація про стихійні лиха, техногенні аварії тощо. Інформаційні сигнали впливають на основний фундаментальний тренд, що формується на ринку наявної нафти. Вони можуть як посилювати цей тренд (коли інформаційні сигнали співпадають з напрямком основного тренду), так і послаблювати його (коли їх напрямки не співпадають).

Доведено, що в умовах нового механізму ціноутворення помітно слабшає зв'язок між ціною на нафту і класичними ринковими параметрами - поточним попитом і пропозицією, це підтверджують розраховані коефіцієнти детермінації. Так, за 1950-1976 рр. понад 37% варіації ціни пояснювались обсягами виробництва та споживання нафти, а за 1977-2005 рр. цей коефіцієнт зменшився до 31%.

Критичний огляд інформаційної бази щодо ситуації на ринку нафтопродуктів засвідчив, що світове співтовариство приділяє значну увагу інформаційному забезпеченню статистичного вивчення цього ринку. У багатьох країнах світу створено національні системи статистики нафти. У 2001 р. Міжнародним енергетичним агентством разом з іншими міжнародними статистичними організаціями запроваджена єдина форма щомісячної звітності, яка має назву "Спільна ініціатива щодо даних з нафти". За цією формою звітують 93 країни. Інформація про біржові котирування нафти публікується у відкритому режимі на веб-сторінках різних спеціалізованих агенцій, зокрема, Reuters, Platt's та інші.

В Україні досі немає єдиної та повної статистичної бази, яка була б джерелом всебічної інформації про стан ринку нафтопродуктів. Держкомстат України випускає одну комплексну доповідь "Паливно-енергетичні ресурси України" з періодичністю раз на 2 роки. Матеріали інших відомств, зокрема, Міністерства палива та енергетики, стосовно ринку нафтопродуктів доступні обмеженому колу користувачів. Відсутність прозорої статистичної інформації про стан ринку нафтопродуктів і діяльність нафтотрейдерів унеможливлюють об'єктивну та повну оцінку поточної ситуації на ринку нафтопродуктів та прийняття ефективних рішень по його регулюванню з боку держави. В дисертації запропоновано комплекс практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення інформаційної бази щодо національного ринку нафтопродуктів, зокрема:

- передбачити необхідні кошти в Державному бюджеті України на відповідний фінансовий рік на виконання заходів із запровадження та функціонування державної електронної інформаційної бази даних "Нафта і нафтопродукти", затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 619-р "Про створення та функціонування державної електронної інформаційної бази даних "Нафта і нафтопродукти";

- проводити державні статистичні спостереження із статистики товарних ринків відповідно до методології статистики підприємств;

- запровадити з місячною періодичністю державне статистичне спостереження за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку нафтопродуктів;

- залучати більш широко додаткові джерела достовірної інформації, зокрема, адміністративні дані Міністерства палива та енергетики України, Державного митного комітету України, Державної податкової адміністрації України тощо;

- передбачити у Плані державних статистичних спостережень на найближчі роки видання тематичних статистичних збірників та підготовку доповідей про стан та тенденції розвитку ринку нафтопродуктів в Україні.

У розділі 2 "Аналіз сучасних тенденцій світового ринку нафтопродуктів" досліджуються тенденції розвитку основних параметрів світового ринку нафтопродуктів, оцінюється вплив темпів світового економічного зростання на кон'юнктуру світового ринку, на основі множинної регресії розкривається механізм біржового ціноутворення.

Тенденції розвитку світового ринку нафтопродуктів виявляються зміною основних його параметрів: видобутку нафти, споживання нафти і нафтопродуктів, їхніх товарних запасів, цін. Аналіз динаміки цих параметрів свідчить про зростаючий попит і постійне нарощування обсягів споживання та видобутку нафти з одночасним її подорожчанням. За 1975-2005 рр. споживання нафти у світі збільшилося в 1,4, видобутку нафти - в 1,7 рази, середньорічна ціна нафти марки Brent зросла в 4,7 рази. У 2005 р. світовий видобуток нафти становив у середньому 10,7 млн. т. на добу. Провідну роль у формуванні світового попиту на нафту відіграють країни ОЕСР, на них припадає майже 60% світового споживання нафти. Важливою тенденцією для світового ринку стало нарощування стратегічних запасів нафти найбільшими країнами-імпортерами з метою пом'якшення впливу ринкової кон'юнктури на стабільність економіки. Так, в США середньорічний приріст запасів нафти у сховищах за 1986-1997 рр. становив 53,9 млн. бар., за 1998-2005 рр. - 140,1 млн. бар., тобто збільшився у 2,5 рази. Аналіз сучасного світового балансу "видобуток-споживання" нафти засвідчив, що обсяги видобутку нафти у світі повністю забезпечують потребу світової економіки у ній та дозволяють нарощувати резервні запаси сирої нафти (рис. 2). Додатковим підтвердженням цього є результати аналізу динаміки сезонно скоригованих квартальних даних попиту та пропозиції нафти за останні 10 років; аналіз не виявив значних диспропорцій між попитом і пропозицією, тобто їх можна вважати майже зрівноваженими. Встановлено, що останніми роками видобуток нафти та її споживання за характером динаміки різняться: темпи зростання видобутку нафти уповільнюються, а темпи зростання споживання нафти прискорюються. Збереження таких тенденцій у майбутньому неодмінно призведе до кризової ситуації на нафтовому ринку і до нового стрибка цін. У прогнозних оцінках кон'юнктури ринку нафтопродуктів все частіше акценти з дефіциту нафти переміщується на очікуваний дефіцит продуктів її переробки, оскільки в країнах з найбільшим обсягом споживання нафтопродуктів ступінь використання потужностей нафтопереробних підприємств на максимальній позначці (у США - 95, в Канаді - 97, у Мексиці - 98%).

В дисертації за допомогою регресійної моделі досліджено вплив темпів економічного зростання на попит на нафту. Результати аналізу свідчать про поступове послаблення цього впливу. Якщо за 1970-1986 рр. приріст світового ВВП на 1% збільшував нафтовий попит на 2,5% і коефіцієнт детермінації становив 0,838, то за останні двадцять років ефект впливу темпів економічного зростання на попит знизився з 2,5% до 0,94%, а коефіцієнт детермінації - до 0,481, тобто нині менше половини річних коливань попиту на нафту пояснюється темпами економічного зростання світової економіки.

Основним індикатором економічної ситуації, що складається на ринку, є динаміка цін. Зміни в структурі впливу ціноутворюючих факторів від фундаментальних до спекулятивних тягнуть за собою нестабільність світового ринку нафтопродуктів, що проявляється різкими коливаннями цін. Останніми роками (за винятком 2003 р.) чітко простежується висхідний тренд і високочастотні коливання цін на нафту усіх маркерних сортів, діапазон коливань середньотижневих цін становив 5 дол./бар. Наприкінці 2004 р. ціновий ривок вверх подолав психологічну позначку - 50 дол./бар., а в серпні 2005 р. зафіксовано новий історичний максимум - 70 дол./ бар.

Встановлено, що висхідний ціновий тренд нафтового ринку апроксимується експонентою, про що свідчать наведені в табл. 1 параметри трендів: у 2004 р. середні темпи приросту цін марки Brent становили 1,39%, марки Urals - 1,21%. У 2005 р. при загальному уповільненні зростання нафтових цін розбіжності в темпах їх приросту значно зменшилися.

нафтовий ринок статистичний користувач

Таблиця 1

Параметри трендів світової ціни на нафту

Рік	Brent	Urals
	Тренд		Тренд
2003		0,0069		0,0420
2004		0,7569		0,6972
2005		0,8001		0,8396

Джерело: розраховано за даними BP Statistical Review.

Встановлено, що фундаментальний тренд світової ціни на нафту Brent визначається дією таких факторів: х₁ - обсяги світового споживання нафти і нафтопродуктів, млн. т; х₂ - запаси нафти і нафтопродуктів у США, тис. бар.; х₃- резерви виробничих потужностей з видобутку нафти країн ОПЕК, млн. бар./добу; х₄ - вільні потужності нафтопереробки у світі, %; х₅ - розвідані запаси нафти у світі, млрд. бар.; х₆ - ціна на природний газ у країнах ЄС, дол./млн. Btu; х₇ - обсяги споживання первинної енергії, млн. toe; х₈ - кількість автотранспорту у світі, млн. од.; t - фактор часу. Регресійна модель динаміки ціни на нафту Brent має вигляд:

Параметри моделі істотні з імовірністю 0,95. Множинний коефіцієнт детермінації становить 0,945. Апроксимація ціни на нафту Brent за даною моделлю наведена на рис. 3.

На основі регресійної моделі визначено прогнозні рівні середньорічної ціни нафти Brent: 2006 р. - 60,24, 2007 р. - 71,72, 2008 р. - 84,52 дол./бар. У 2006 р. фактична середньорічна ціна нафти виявилася на рівні 63,79 дол./бар., тобто похибка апроксимації становила лише 1,75%.

Сучасна ситуація на ринку нафти з його аномальними цінами загрожує світові ризиком енергетичної безпеки та економічним спадом. Виходом з цієї ситуації може стати модифікація існуючої системи ціноутворення, створення принципово нових ціноутворюючих важелів на рівні “попиту”, які б відновили стійкість нафтового ринку і стабілізували ціни на прийнятному для споживачів рівні, а також більш широке запровадження енергозберігаючих технологій та використання альтернативних джерел енергії.

У розділі 3 "Статистична оцінка стану українського ринку нафтопродуктів в контексті світових тенденцій" розглядаються особливості функціонування національного ринку нафтопродуктів, виявляються причини його нестабільності, оцінюється рівень нафтової незалежності України.

Проблема забезпечення української економіки нафтопродуктами, зважаючи на недостатні обсяги власного видобутку нафти, є перманентно актуальною для вітчизняної економічної політики. Щорічно Україна споживає 16 млн. т нафтопродуктів (моторного пального, мазуту, мастил), з них за рахунок власного видобутку та переробки нафти покривається 15-20%, решта надходить із-за кордону як імпорт готових нафтопродуктів і нафти для переробки на вітчизняних нафтопереробних заводах (НПЗ). Усе це робить Україну залежною від кон'юнктури світового ринку нафтопродуктів, насамперед, російського.

В Україні створено потужний нафтопереробний комплекс, де виробляється понад 100 найменувань товарних нафтопродуктів (автомобільні бензини різних марок, дизельне пальне, мазут, нафтобітуми, скраплений газ, оливи, бензол, толуол, парафін тощо). Основу цього комплексу складають шість НПЗ: Кременчуцький, Лисичанський, Одеський, Херсонський, Дрогобицький і Надвірнянський; контрольні пакети акцій перших чотирьох належать російським компаніям. Номінальна потужність нафтопереробки вітчизняними НПЗ становить 51,1 млн. т на рік. Такі потужності дозволяють повністю задовольнити потреби внутрішнього ринку в паливно-мастильних матеріалах, проте завантаженість виробничих потужностей НПЗ постійно зменшується, сягнувши у 2006 р. критичного рівня (в середньому 26,6%), що негативно впливає на стан ринку нафтопродуктів, зокрема, пального.

Рівень завантаженості НПЗ залежить від імпорту нафтової сировини, основним постачальником якої є Росія. Скорочення поставок сирої нафти на українські НПЗ і зменшення обсягів нафтопереробки пояснюється низкою причин, поміж яких: а) нинішня система оподаткування в Росії, яка шляхом введення значно вищої ставки експортного мита на вивіз сирої нафти порівняно із світлими нафтопродуктами, заохочує внутрішню нафтопереробку і робить вигіднішим експорт нафтопродуктів замість сирої нафти; б) українські НПЗ не витримують конкуренції з імпортерами нафтопродуктів (Росія, Білорусь, Литва) через вищі закупівельні ціни на сировину і низьку глибину переробки нафти, яка впливає на якість кінцевого продукту і його ціну. Глибина переробки нафти на вітчизняних НПЗ становить у середньому 52,6%, що значно нижче середньоросійських (74%) та середньосвітових (80-94%) показників.

Аналіз структурних зрушень на ринку нафтопродуктів засвідчив, що в період скорочення обсягів нафтопереробки вітчизняними НПЗ баланс попиту і пропозиції на українському ринку утримувався за рахунок активізації імпорту нафтопродуктів. Якщо на початку 2005 р. на імпорт нафтопродуктів припадало 5-7% роздрібного товарообороту, то після введення нульового ввізного мита частка імпорту зросла до 30%, переважно за рахунок високооктанових бензинів, попит на які зростав із збільшенням парку легкового автотранспорту.

Залежність національного ринку нафтопродуктів від кон'юнктури світового ринку створює загрозу енергетичній безпеці держави, яка є однією з визначальних складових національної безпеки. Для оцінювання ступеню енергетичної безпеки у нафтовому її сегменті запропоновано систему статистичних показників:

Ё коефіцієнт залежності національного ринку від імпорту нафти, який визначається відношенням обсягу власного видобутку нафти до обсягу зовнішніх поставок нафти;

Ё рівень забезпеченості нафтопереробки власними ресурсами (відношення обсягу власного видобутку нафти до номінальної потужності НПЗ);

Ё ступінь використання виробничих потужностей НПЗ (відношення обсягу нафтопереробки до номінальної потужності НПЗ);

Ё рівень державного контролю за нафтопереробною промисловістю (визначається як середня частка вітчизняного капіталу у статутному фонді НПЗ).

Розраховані за даними 2006 р. значення перелічених показників вказують на критичний рівень нафтової незалежності України:

- за рахунок власних ресурсів Україна забезпечує нафтопереробку лише на 24% (у 2000 р. цей показник становив 30,1%);

- обсяги власного видобутку нафти спроможні завантажити сировиною лише 8,7% потужностей вітчизняних НПЗ;

- ступінь використання виробничих потужностей НПЗ невпинно зменшується: у 2004 р. - 41,4%, у 2005 р. - 34,7%, у 2006 р. - 26,6%;

- рівень державного контролю за нафтопереробною промисловістю в Україні становить у середньому 22,9%;

Поряд з цими показниками оцінюють нафтовий потенціал країни як відношення обсягу розвіданих запасів нафти до обсягу її видобутку. В Україні на початок 2006 р. цей показник становив 53,6 роки (за умови збереження сучасного рівня видобутку).

Особливістю українського ринку нафтопродуктів є наявність розвиненої нафтопровідної системи довжиною понад 4,5 тис. км., яка спроможна перекачувати майже 100 млн. т нафти на рік, загальна ємність резервуарного парку - 800 тис. м³. Але на сьогодні нафтопровідна система України завантажена менше, ніж на 50% і тенденція до зменшення рівня її завантаженості зберігається надалі, в основному, через скорочення обсягів постачання російської нафти.

Зростання світових цін на нафту і нафтопродукти, скорочення надходження нафтової сировини на українські НПЗ, підвищення мита на вивіз з Росії нафти та світлих нафтопродуктів призводять до виникнення на українському ринку дефіциту бензинів і дизельного пального та зростання на них цін. За останні 5 років ціни на автомобільний бензин зросли майже у 3 рази, на дизельне пальне - у 4 рази, на мазут - у 9 разів.

На рис. 4 подано динаміку оптових цін на автомобільний бензин А-95 та дизельне пальне (ліва шкала) і динаміку ціни на нафту Urals (права шкала) за 2002-2006 рр. Характер динаміки і амплітуда коливань цін вказують на зростання напруженості на ринку нафтопродуктів з осені 2004 р. Чітко простежуються два стрибки цін на пальне, кожний з яких виходить за межі діапазону зростання цін на нафту марки Urals.

Встановлено, що фундаментальний тренд динаміки оптової ціни на автомобільний бензин формується під впливом таких факторів: х₁ - світова ціна на російську нафту Urals, х₂ - ціна на автомобільний бензин в Росії, х₃ - виробництво бензину в Україні, х₄ - споживання бензину в Україні, t - фактор часу. Дана сукупність факторних ознак визначає 92,5% коливань оптової ціни на автомобільний бензин.

Регресійна модель динаміки оптової ціни на автомобільний бензин має вигляд:

За прогнозними розрахунками, проведеними на основі регресійної моделі, середня оптова ціна на автомобільний бензин у 2007 р. буде зростати, сягнувши в кінці року рівня 4817,23 грн./т.

Стосовно роздрібного ринку нафтопродуктів в дисертації визначаються дві основні тенденції: а) поступова глобалізація ринку, укрупнення мережі автозаправних станцій шляхом поглинання дрібних учасників ринку основними його гравцями; б) зміни в структурі споживання пального, зростання попиту на якісне пальне, що відповідає нормам євростандартів, які відсутні в Україні.

Володіючи розгалуженою роздрібною мережею з продажу нафтопродуктів та утримуючи міцні позиції за рахунок монопольного постачання енергоресурсів на українські НПЗ, російські нафтові компанії мають змогу диктувати роздрібному ринку нафтопродуктів України власні умови. Формально оператори ринку утворюють конкурентне середовище, проте на практиці дії найбільших з них часто мають скоординований характер. За відсутності стабілізаційного запасу нафтопродуктів в Україні, роздрібний ринок стає фактично монополізованим. Отже, з боку держави має бути посилений контроль за дотриманням суб'єктами ринку нафтопродуктів вимог антимонопольного, податкового та митного законодавства України.

Ринок нафтопродуктів - це крупний бізнес, який вимагає величезних інвестицій і стратегічного планування. Не розвиваючи власний видобуток і переробку нафти, Україна не може розраховувати на підвищення рівня нафтової незалежності. Для задоволення потреби в нафтопродуктах Енергетичною стратегією передбачено до 2010 p. збільшити обсяги переробки нафти до 47 млн. т на рік, підвищити глибину переробки до 75-77%. Це дасть можливість щороку випускати автомобільного бензину 10 млн. т, дизельного пального - 17 млн. т і мазуту - 10 млн. т.

Для забезпечення стабільності ринку нафтопродуктів необхідно сформувати тримісячний стратегічний резерв нафти (це близько 3 млн. т), що потребує значних фінансових ресурсів і часу. Важливою умовою енергетичної незалежності країни і стабільності ринку нафтопродуктів є диверсифікація джерел надходження сирої нафти (щонайменше три рівноправні джерела). Проте Україна, втративши право корпоративного управління вітчизняними НПЗ, втратила можливості здійснювати диверсифіковані поставки нафти на переробку. Відтак, поміж варіантів вирішення цієї проблеми може бути реприватизація деяких вітчизняних НПЗ.

Стабілізації ринку нафтопродуктів сприятиме використання інших видів моторного палива (скрапленого газу, біодизельного пального, біоетанолу тощо) та запровадження сучасних енергозберігаючих технологій. З метою підвищення рівня енергетичної безпеки, окрім реконструкції і технічного переоснащення діючих НПЗ, розглядається доцільність будівництва нового заводу з глибокою схемою переробки нафти. Реалізація такого проекту уможливить вирішення кількох важливих для економіки задач: якомога повніше забезпечити високоякісними нафтопродуктами зростаючі внутрішні потреби, а значить зменшити залежність від імпорту; виробництво якісних нафтопродуктів відкриє вихід на світові ринки; підвищиться енергетична безпека України.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо формування методологічних засад комплексного статистичного дослідження закономірностей функціонування і розвитку ринку нафтопродуктів та оцінювання його кон'юнктури. Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дають підстави зробити такі висновки:

1. У сучасному глобалізованому світі ринок нафтопродуктів - це стратегічний товарний ринок, на якому тісно взаємопов'язані інтереси багатьох країн світу. Як складова загальної ринкової системи ринок нафтопродуктів у своєму розвитку та функціонуванні взаємодіє з іншими ринками, а відтак його кон'юнктура впливає на темпи економічного зростання світової економіки і конкурентоспроможність окремих країн.

Трансформація біржового механізму ціноутворення внаслідок переходу від торгівлі наявною нафтою до торгівлі нафтовими контрактами значно послабила зв'язок між ціною на нафту і класичними ринковими параметрами - поточним попитом і пропозицією, натомість посилилася роль інформаційних сигналів і спекулятивного фактора. Щоб стабілізували ціни на прийнятному для споживачів рівні, необхідна модифікація існуючої системи ціноутворення, створення принципово нових ціноутворюючих важелів на рівні попиту, широке запровадження енергозберігаючих технологій та використання альтернативних джерел енергії.

2. Критичний огляд існуючої у світі системи інформаційного забезпечення дослідження ринку нафтопродуктів виявив тенденцію національних статистичних систем до міжнародної інтеграції і введення уніфікованої звітності у галузі статистики нафти. В Україні інформаційна база щодо національного ринку нафтопродуктів обмежена, з метою покращання інформаційного забезпечення користувачів пропонується запровадження єдиного комплексного державного статистичного спостереження ринку нафтопродуктів з місячною періодичністю та більш широке залучення адміністративних даних Міністерства палива та енергетики України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України тощо.

3. Для сучасного світового ринку нафтопродуктів характерні неоднакові тенденції розвитку основних його параметрів: а) видобуток нафти зростає з уповільненням, споживання нафти і нафтопродуктів - з прискоренням, тренд запасів сирої нафти апроксимується параболою 2-го ступеня; б) для світових нафтових цін властивий "стрибкоподібний" характер зростання: кожному черговому стрибку цін передувала якась значна подія у світі, незалежно від існуючого на той момент часу співвідношення попиту і пропозиції нафти; в) у світі відбувається фактичне "проїдання" нафтових ресурсів: починаючи з 1989 року (за винятком 2002 року) обсяги щорічного споживання нафти перевищують щорічний приріст її розвіданих запасів. Асинхронність динаміки основних параметрів ринку створює загрози стабільності функціонування світового ринку нафтопродуктів.

4. Аналіз залежності попиту на нафту від темпів світового економічного зростання засвідчив, що зростання світової економіки на сьогодні перестало бути визначальним фактором впливу на збільшення попиту на нафту. В умовах зменшення темпів економічного зростання у світі і стрімкого зростання світових цін на нафту, яке стимулює використання альтернативних джерел енергії, щорічний приріст попиту на нафту в середньостроковій перспективі не перевищить сучасного рівня (близько 1%).

5. Проведений статистичний аналіз динаміки світових цін на нафту в контексті історичних подій показав, що сучасні високі ціни на нафту і нафтопродукти не зумовлені дефіцитом нафти на світовому ринку, оскільки обсяги видобутку нафти повністю забезпечують потребу світової економіки у ній та дозволяють нарощувати резервні запаси сирої нафти.

6. Застосування регресійної динамічної моделі дозволило з високим ступенем адекватності (94,5%) описати механізм формування біржових цін на нафту і виявити множину макроекономічних факторів, які визначають фундаментальний ціновий тренд, а саме: обсяги світового споживання нафти і нафтопродуктів, запаси нафти і нафтопродуктів у США, резерви виробничих потужностей з видобутку нафти країн ОПЕК, вільні потужності нафтопереробки у світі, розвідані запаси нафти у світі, ціна на природний газ у країнах ЄС, обсяги споживання первинної енергії, кількість автотранспорту у світі.

7. Україна інтегрована у світовий ринок, і кон'юнктура світового ринку нафтопродуктів впливає на стан і тенденції розвитку національного ринку. В процесі аналізу українського ринку нафтопродуктів виявлено характерні тенденції до зростання попиту на нафтопродукти з одночасним зростанням цін на основні їх види - автомобільний бензин та дизельне пальне. Встановлено, що для динаміки споживання автомобільного бензину в Україні властиві стабільні внутрішньорічні повторювальні коливання з великими піками споживання у весняно-літні місяці року, що призводить до зростання цін на пальне у цей період.

8. В рамках динамічної регресійної моделі визначено основні фактори впливу на формування оптових цін на автомобільний бензин в Україні. Вони пов'язані, передусім, з кон'юнктурою російського ринку нафтопродуктів (світова ціна нафти Urals, ціна автомобільного бензину в Росії), що черговий раз вказує на необхідність диверсифікації джерел імпорту нафтової сировини.

9. Для оцінювання рівня нафтової незалежності держави запропоновано систему показників, які характеризують ступінь забезпеченості потреб економіки в нафті і нафтопродуктах за рахунок власних ресурсів, ступінь використання виробничих потужностей вітчизняних НПЗ, рівень державного контролю за нафтопереробною промисловістю тощо.

Розрахунки свідчать про критичний рівень нафтової незалежності України: за рахунок власних ресурсів держава забезпечує нафтопереробку лише на 24%; обсяги власного видобутку нафти спроможні завантажити сировиною лише 8,7% потужностей вітчизняних НПЗ; ступінь використання виробничих потужностей НПЗ - 26,6%; рівень державного контролю за нафтопереробною промисловістю у середньому становить 22,9%.

10. Результати проведеного статистичного дослідження послужили підґрунтям для визначення напрямків розробки ефективної державної політики на ринку нафтопродуктів в умовах обмежених власних енергоресурсів та обґрунтування шляхів мінімізації негативних наслідків мінливої кон'юнктури світового ринку для національної економіки, зменшення нафтової залежності та підвищення енергетичної безпеки України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

Лесик В.М. Оцінювання впливу структурного фактора на динаміку оптових цін // Статистика України. - 2002. - №2 (17). - С. 42-44 (0,2 д.а.).

Лесик В.М. Ринок нафтопродуктів: сучасний стан розвитку в Україні і в світі // Проблеми статистики. - 2003. - №5. - С. 153-157 (0,5 д.а.).

Лесик В.М. Оцінка коливань попиту на автомобільний бензин // Статистика України. - 2005. - №1. - С. 29-33 (0,5 д.а.).

Лесик В.М. Визначення тенденції та прогнозування рівня цін на автомобільний бензин // Проблеми статистики. - 2004. - №6 - С. 215-218 (0,4 д.а.).

Ерина А.М., Лесик В.М. Ценовая динамика на рынках нефти и нефтепродуктов // Проблеми статистики. - 2005. - № 7. - С. 191-197 (0,6 д.а., особисто автору належить - 0,4 д.а.; здійснено статистичний аналіз стану українського ринку нафтопродуктів).

Лесик В.М. Аналіз кон'юнктури українського ринку нафтопродуктів в контексті світових тенденцій нафтового ринку // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. - К.: КНЕУ, 2006. - Випуск 16. - С. 71-78 (0,4 д.а.).

В інших виданнях

Лесик В.М. Елімінування сезонного компоненту із динамічного ряду виробництва нафтопродуктів за допомогою програми X11 ARIMA // Наука і освіта `2004: Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції (10-25 лютого 2004 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 47-49 (0,2 д.а.).

Лесик В.М. Мультиплікативна модель сезонності попиту на автомобільний бензин // Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи: Матеріали ІІ науково-практичної конференції з нагоди Дня працівника статистики (2 грудня 2004 р.). - К.: ДАСОА, 2004. - С. 228-235 (0,4 д.а.).

Лесик В.М. Інформаційне забезпечення статистичного вивчення ринку нафтопродуктів // Теорія і методологія статистичного аналізу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження Пасхавера Й. С. (11-15 грудня 2006 р.). - К.: КНЕУ, 2006. - С. 305-313 (0,5 д.а.).

Yerina А., Lesyk V. Price dynamics on the mineral oil market: reasons and consequences for the Ukrainian economy // A Comparative Analysis of the Socio-economic Consequences of Transition Processes in Central and Eastern European Countries: Proceedings of the 12th Polish-Slovak-Ukrainian Scientific Seminar (November 8-10, 2005). - Krynica: Krakow University of Economics (Poland), 2005.- P. 39-46 (0,5 д.а., особисто автору належить - 0,3 д.а.; здійснено статистичний аналіз кон'юнктури світового нафтового ринку).

АНОТАЦІЯ

Лесик В.М. Статистичний аналіз ринку нафтопродуктів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.10. - Статистика. - Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2007.

Дисертація присвячена статистичному аналізу закономірностей функціонування світового та національного ринків нафтопродуктів. Розкрито сутність і особливості ринку нафтопродуктів як об'єкта статистичного дослідження; проаналізовано систему інформаційного забезпечення користувачів щодо ситуації на ринку. Визначено сучасні тенденції розвитку основних параметрів світового ринку нафтопродуктів, що дозволило оцінити збалансованість ринку і виявити загрози його стабільності; в рамках регресійної моделі оцінено вплив макроекономічних факторів на основний індикатор кон'юнктури ринку - динаміку біржових цін.

В контексті світових тенденцій здійснено аналіз ситуації на українському ринку нафтопродуктів; виявлено фактори формування оптових цін на автомобільний бензин, визначено прогнозну динаміку цін. Упорядковано і розширено систему показників нафтової незалежності і на її основі оцінено рівень енергетичної безпеки України у нафтовому сегменті; обґрунтовано шляхи підвищення енергетичної безпеки держави.

Ключові слова: ринок нафтопродуктів, кон'юнктура ринку, цінова динаміка, тенденції розвитку, статистичне прогнозування, нафтова незалежність національної економіки.

АННОТАЦИЯ

Лесик В.М. Статистический анализ рынка нефтепродуктов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.10. - Статистика. - Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана, Киев, 2007.

Диссертация посвящена статистическому анализу закономерностей функционирования мирового и национального рынков нефтепродуктов. Раскрыты сущность и особенности рынка нефтепродуктов как объекта статистического исследования, определены современные задачи статистики нефти.

Осуществлен критический анализ системы информационного обеспечения пользователей относительно разных сегментов мирового рынка нефтепродуктов для принятия ими взвешенных управленческих решений. Отмечена тенденция национальных статистических систем разных стран к международной интеграции и внедрению единой отчетности в сфере статистики нефти; учитывая ограниченность информационной базы для оценки ситуации на украинском рынке нефтепродуктов, предложены пути ее усовершенствования, что даст возможность оценивать эффективность реализации государственной политики на рынке нефтепродуктов.

Осуществлен анализ региональной структуры мировых запасов нефти, ее добычи и потребления; рассмотрена структура мирового экспорта / импорта нефти и нефтепродуктов, а также структура потребления нефтепродуктов по секторам экономики стран ОЭСР; оценены структурные сдвиги за 1975-2005 гг.

Исследованы современные тенденции развития основных параметров мирового рынка нефтепродуктов: добычи, потребления и запасов нефти, а также уровня цен, что позволило оценить сбалансированность рынка и определить угрозы его стабильности. Аналитически описан характер динамики каждого параметра мирового рынка: а) добыча нефти увеличивается с замедлением, потребление нефти и нефтепродуктов - с ускорением, тренд запасов сырой нефти апроксимируется параболой 2-го порядка; б) рядам динамики биржевых цен присущ экспоненциальный тренд с высокочастотными колебаниями, каждому очередному скачку цен предшествовало какое-то событие глобального масштаба (стихийные бедствия, экономические и политические кризисы, другие факторы).

В рамках динамической регрессионной модели произведена оценка влияния макроэкономических факторов на основной индикатор конъюнктуры рынка нефтепродуктов - динамику биржевых цен. Среди макроэкономических факторов, которые определяют фундаментальный ценовой тренд, наиболее весомыми являются: объемы мирового потребления нефти и нефтепродуктов, запасы нефти и нефтепродуктов в США, резервы производственных мощностей по добыче нефти в странах ОПЕК, свободные мощности нефтепереработки, разведанные запасы нефти в мире, цена на природный газ в странах ЕС, объемы мирового потребления первичной энергии и количество автотранспорта в мире.

Доказано, что современные высокие цены на нефть и нефтепродукты вызваны не дефицитом нефти на мировом рынке (объем добычи нефти в мире полностью удовлетворяет потребность мировой экономики в ней и позволяет наращивать резервные запасы сырой нефти), а существующим механизмом ценообразования, который необходимо совершенствовать.

...