Системне відродження сільських територій в регіоні радіаційного забруднення

Використання побічної продукції лісу вимагає організації жорсткого радіологічного контролю. Нашими дослідженнями встановлено, що понад 80% складу у внутрішній дозі опромінення людей за рахунок ¹³⁷Cs становить продукція лісового походження.

У лісогосподарюванні актуальною проблемою є збереження, примноження і утримання в належному стані лісових масивів, особливо тих, які раніше належали колишнім колгоспам і радгоспам. Площі таких лісонасаджень у Волинській, Житомирській, Київській, Рівненській та Чернігівській областях складають понад 1 млн. га.

Ставлення сільських громад, місцевих органів влади до передачі лісових масивів створеним агролісогосподарським підприємствам досить неоднозначне. Агроформування з надто складним фінансовим становищем не мають можливості проводити належним чином комплекс робіт щодо відтворення, охорони, захисту лісів. Більше того, часта зміна керівників таких сільгосппідприємств нерідко призводить до нераціонального використання (якщо не знищення) лісонасаджень. Ті ж господарства, громади, які зберегли свій ресурсний потенціал, забезпечують певний рівень розвитку своїх територій, справедливо претендують на права господарів у своїх лісах.

У зв'язку з цим являє інтерес проведення аналізу деяких питань виробничо-фінансової діяльності Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Житомироблагроліс”. Підприємство здійснює весь комплекс робіт на виконання державних програм щодо відтворення, охорони, захисту лісів та раціонального їх використання. Його діяльність сприяє вирішенню проблем власності і збереженню лісових ресурсів.

Отже, створення обласних об'єднань на зразок “Житомироблагроліс” з врахуванням, що лісові масиви не впорядковувались державою, є актуальним, своєчасним і перспективним. Виходячи з реального стану лісів і сучасної діяльності цих підприємств, необхідною та доцільною була б їх державна фінансова підтримка. В цілому державного значення набуває заліснення забруднених угідь, виведених із сільськогосподарського обороту, а також значної площі земель вкрай низької природної родючості. Лісистість території Полісся повинна зрости до 2010 р. на 2,5-3%.

У розділі 7 - “Організаційно-економічні фактори відродження сільських територій” - визначено особливості та тенденції функціонування агроформувань в регіоні радіоактивного забруднення, удосконалення фіскальної політики, аспекти зовнішньоекономічної діяльності, інвестиційне середовище регіону.

Аналіз процесів створення та функціонування різних агроформувань в регіоні за 2003-2005 рр. свідчить про наявність більш адаптованих до ситуації форм господарювання. Так, Волинська та Рівненська області більш насичені сільськогосподарськими кооперативами як формами домінуючими до самоврядності, що виникають в період скрути, господарських, екологічних чи побутових негараздів. У 2003 р. їх нараховувалось відповідно 287 (Волинська) і 169 (Рівненська), тобто майже половина від усіх функціонуючих агроформувань. Водночас процес поширення акціонерних товариств у сільському господарстві відбувається повільно. Так, у 2005 р. у Рівненській області їх функціонувало лише 4, а у Волинській - 7.

Серед організаційно-правових форм господарювання в регіоні найбільшого розповсюдження набули товариства з обмеженою відповідальністю. У 2005 р. найбільше таких товариств у Київській, Чернігівській та Житомирській областях - відповідно 377, 354, 328. Питома вага приватних (приватно-орендних) підприємств в кількісному складі всіх форм господарювання в цих областях займає другий ранг - в зазначеній послідовності 165, 150, 279 (дані за 2005 р.). За кількістю фермерських господарств в регіоні радіоактивного забруднення ранжування областей можна провести в такому порядку: Рівненська - 145, Житомирська - 104, Чернігівська - 100, Київська - 65, Волинська - 29. За даними аналізу, в період 2003-2005 рр. у всіх областях (за винятком Київської) збільшилась кількість господарств фермерського типу. Але загальний висновок стосується правомірності функціонування у ринковому середовищі будь-яких агроформувань, ефективність яких визначається рівнем менеджменту господарювання, розмірами фінансової допомоги держави з врахуванням комплексу економічних, організаційних та екологічних чинників.

Використовуючи принцип вибіркового спостереження та моніторингу, ми провели аналіз кращих представників основних типів господарювання. Ці господарства, починаючи ще з перших місяців реформування колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, зуміли зберегти в цілості земельні, майнові і технічні комплекси, вміло здійснюють внутрішньогосподарський менеджмент, забезпечують порівняно високий стабільний рівень доходності. Площі сільськогосподарських угідь таких підприємств становлять 1500-1750 га.

У дослідженні функціонування організаційно-правових форм господарювання в регіоні особлива увага також приділялася самоорганізаційній формі, якою є обслуговуюча кооперація. Останнім часом процес створення таких кооперативів помітно активізувався, що пояснюється як державною політикою, спрямованою на підтримку кооперативного руху, певною фінансовою підтримкою з боку органів самоврядування, так і об'єктивною необхідністю об'єднання дрібних сільськогосподарських товаровиробників в конкурентних ринкових умовах. Тому функціонування кооперативів при сільських громадах вбачається ефективним засобом становлення та подальшого розвитку дрібного приватного сектора на селі, покращання його фінансового стану, розширення сфери зайнятості та підвищення рівня життя і доходів сільського населення.

Визначальну роль у становленні організаційно-правових форм господарювання відіграють місцеві бюджети усіх рівнів. Проблема нестачі фінансових ресурсів в органах місцевого самоврядування, особливо на рівні сільської територіальної громади, останнім часом набула загальнодержавної ваги. Внесок сільськогосподарських підприємств, розташованих на території відповідного соціуму, у формування доходної частини місцевих бюджетів, як правило, незначний. Це особливо відчутно в так званих депресивних зонах, до яких належать й території, що знаходяться під впливом радіаційного забруднення.

Проте у зазначеній місцевості, крім сільськогосподарських товаровиробників, здійснюють господарську діяльність інші суб'єкти господарювання. Враховуючи специфіку природно-географічних умов цих районів та багатство їх надр, доречно припустити, що територіальна громада повинна отримувати доходи не тільки від здійснення певної діяльності на її території, а й від користування її природними ресурсами.

Найбільші суми податкових надходжень до місцевих бюджетів забезпечують підприємства, що мають справу з корисними копалинами місцевого значення. Протилежна картина характерна для підприємств, що розробляють надра загальнодержавного значення (табл. 6).

Таблиця 6. Роль видобувних підприємств Малинського району у наповненні державного та місцевих бюджетів

Парадоксальна ситуація: досить прибуткові підприємства використовують ресурсний потенціал території практично не впливаючи на її „кошик доходів”. Більш того, з позицій екологічної безпеки їх діяльність є вельми небезпечною, оскільки громаді залишаються еродовані ґрунти, порушені земельні ділянки і “місячний пейзаж”.

У зміні існуючого законодавства є потреба ще й тому, що платежі в бюджети справляються за місцем реєстрації підприємств із сум за розробку планів рекультивації земель (вартість 40-50 тис. кожного) жодного відсотку не поступає до місцевих бюджетів.

Перспективи інтеграції нашої держави до Світової організації торгівлі створюють особливі проблеми для аграрного сектора найбільш постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС областей України (Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Чернігівської). З одного боку, їх значний виробничий потенціал потребує перманентної державної підтримки аграрного виробництва для гарантії продовольчої безпеки регіону. З іншого боку, посилення вимог до якості продукції, що зумовлене неминучим зростанням конкуренції на внутрішньому і зовнішньому ринках, диктує необхідність зосередитися на виробництві тих видів продукції, якість яких відповідає як національним, так і міжнародним стандартам. Особливу вагу для радіаційно забруднених районів і надалі матимуть наукові дослідження щодо підвищення якості продукції, зокрема у напрямі зменшення вмісту в ній радіонуклідів.

Використання заходів “зеленої скриньки” сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національних товаровиробників за рахунок поліпшення якості і безпеки продукції шляхом впровадження міжнародних стандартів, заміни застарілих норм на сучасні, діючі у світових аграрних товаровиробників. Для цього в радіаційно забруднених районах необхідно побудувати систему послуг щодо поліпшення якості продукції, її перевірки на відповідність нормам охорони здоров'я, стандартів безпечного харчування, оскільки при виході продукції на зовнішній ринок необхідно приділяти значну увагу питанням безпеки продовольства, особливо задля посилення репутації України як постачальника безпечних товарів, всупереч асоціаціям з Чорнобильською катастрофою.

Сучасна економічна політика держави особливе значення приділяє залученню іноземних інвестицій. З метою активізації цього процесу в окремих регіонах у 1999 р. прийнято Закон України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області”. В контексті цього закону запроваджений спеціальний режим інвестиційної діяльності. До цих територій належать усі дев'ять радіаційно забруднених районів і м. Коростень.

Реалізація інвестиційних проектів сприяє соціально-економічному розвитку територій, підвищенню рівня зайнятості населення. Отже, доцільним з врахуванням багатств надр регіону є ініціювання Урядом України законопроекту про відновлення дії спеціального режиму інвестиційної діяльності.

Дослідженнями встановлено, що відродження сільських територій Полісся України, зокрема Житомирської області, які мають значні поклади корисних копалин, при докорінній перебудові фіскальної політики і відповідному наповненні сільських бюджетів могло б бути значно ефективнішим і стабільнішим. Надто важливим є реалізація намічених та існуючих інвестиційних проектів, зокрема в добувній, каменеобробній, деревообробній та інших галузях промисловості, підприємства яких розміщенні переважно у сільській місцевості.

В розділі 8 - “Стратегія підготовки та закріплення кадрів” - визначено тенденції розвитку кадрово-управлінського потенціалу нових аграрних формувань, стан і деякі проблеми аграрної освіти, шляхи та напрями реалізації кадрового забезпечення на селі.

Аналіз показує, що загальна чисельність працівників, які займають посади керівників і спеціалістів сільгосппідприємств, має чітку суттєву тенденцію до скорочення (табл. 7). В областях України, розміщених на радіоактивно забрудненій території, ця негативна тенденція виявлялася чіткіше. Так, в Київській області кількість працівників, що займають посади керівників і спеціалістів сільськогосподарських підприємств, за 1991-2005 рр. скоротилася в 1,94 раза; в Житомирській, Рівненській і Волинській областях - в 2,3 раза, а в Чернігівській області була в 2,6 раза меншою, ніж в 1991 р. Безперечно, цьому певною мірою сприяли екологічні умови життєдіяльності населення в зоні радіоактивного забруднення.

Таблиця 7. Кадровий потенціал керівників і спеціалістів сільського господарства регіону та його динаміка за 1991-2005 рр., чол.

У відродженні кадрового потенціалу села важливе значення має аграрна освіта. Адже кінцеві результати освітньої діяльності являють собою ту систему знань, інформації, навичок, умінь, яка засвоєна людьми в процесі навчання. Ці результати проявляються не одразу, лише через певний час і надалі реалізуються у відчутних здобутках: зростанні особистого доходу, підвищенні продуктивності праці тощо. Властивість освіти реалізуватися у майбутньому зростанні доходу, як індивідуального, так і суспільного, дає підстави характеризувати витрати на освіту як інвестиції.

Особливе місце у навчальному процесі належить екологічній освіті. Екологічна освіта та виховання потребують удосконалення на основі глибокого філософського та психолого-педагогічного осмислення феномену екології з урахуванням екологічних знань, рівня розвитку екологічної науки та соціальних функцій, які виконує екологія в сучасному суспільстві. Зміст екологічної освіти спирається на систему наукових знань, які відображають методологічні природно-наукові, соціально-економічні, правові, морально-етичні та технічні аспекти.

У Державному агроекологічному університеті створено школу резерву керівних кадрів. Навчання відбувається на основі спеціально розроблених методик і програм, що передбачають проведення занять провідними фахівцями різного рівня управління аграрним виробництвом, екології, психології, мистецтвознавцями, юристами, керівниками підприємств, менеджерами тощо. Ефективність набутих знань та навичок студентів перевіряється під час проведення психологічних тренінгів. Завершується навчальний рік у школі резерву стажуванням слухачів протягом місяця у досвідчених керівників кращих господарств і підприємств Волинської, Житомирської, Рівненської та інших областей. Основна мета стажування - максимально оволодіти їх стилем і методами керівництва у реформованих аграрних підприємствах. При цьому дуже важливим є набуття стажистом навичок і умінь вирішувати комплекс великих і малих проблем життєдіяльності сільських мешканців.

Гострою залишається проблема закріплення молодих спеціалістів. Із 88 % випускників, що отримують направлення на роботу в сільське господарство, кожен четвертий не приступає до роботи за направленням і майже половина із них звільняється протягом першого року роботи, переходячи в інші сфери виробництва. Отже, проблема закріплення фахівців сільського господарства на селі є чи не найпершою серед низки проблем „селянського питання”: економічних, фінансових, соціальних, екологічних, правових та інших. Ця проблема має державну вагу, оскільки без її вирішення марними будуть всі намагання суспільства докорінно змінити ситуацію в аграрному секторі економіки, системному відродженні сільських територій взагалі і постраждалих в результаті Чорнобильської катастрофи зокрема.

Сьогоднішня молодь за місцем трудовлаштування повноправно претендує на проживання в будинку котеджного типу зі всіма (або ж більшістю) побутовими зручностями - теплом, гарячим водопостачанням, каналізацією, під'їздом (дорогою з твердим покриттям), централізованим освітленням тощо. Таке житло мало б мати, як мінімум, 100 м² загальної площі. Опосередкована вартість одного квадратного метра, згідно з нормами, рекомендованими Мінбудом, на 1 січня 2006 р. разом з госпбудівлями становить 3352 грн.

На наш погляд, доцільно за кожні три роки добросовісної праці випускника погашати 30% суми його кредиту. В такому разі через 9-10 років він стане повноправним власником житла і продовжуватиме ефективно господарювати на землі. В роботі викладені пропозиції і щодо інших пільг молодим фахівцям сільського господарства.

ВИСНОВКИ

За роки, що минули після Чорнобильської катастрофи, в країні в цілому та найбільш постраждалому регіоні проведено значну політичну, економічну, соціальну, організаційну та іншу роботу щодо подолання її наслідків, розроблення і здійснення відповідних заходів на державному, регіональному та місцевому рівнях. Взяте в сукупності, все це привело країну на новий, сутнісно та організаційно вищий рівень відповідної роботи на засадах системного відродження радіоактивно забруднених територій.

1. Категорія “відродження” віддзеркалює всебічно обґрунтований, цілеспрямований і ефективно втілюваний у практику процес, який здійснюють люди (спільнота, державна влада) в інтересах виведення країни, її окремих галузей і регіонів на якісно вищий рівень довгострокового економічного розвитку. Зміст категорії системне відродження територій, забруднених в результаті Чорнобильської техногенної катастрофи, висвітлюється як поетапна, цілеспрямована взаємодія достатньо узгоджених у всіх без винятку відношеннях сукупності необхідних організаційних, соціальних, економічних, правових та інших чинників, підпорядкованих інтересам подолання наслідків екологічних забруднень згідно з відповідними стратегічними загальнодержавними, регіональними і місцевими планами, програмами і завданнями, які здійснюють відповідні інститути влади та інституція самоврядного управління.

2. Найважливіше місце в системі методології відродження забруднених Чорнобильською трагедією регіонів посідає послідовне надання відроджувальним процесам чіткої соціальної спрямованості. Ключовим з погляду методології є висновок про необхідність розгляду соціальних аспектів відродження забруднених Чорнобильською катастрофою регіонів в якості однієї з найважливіших підсистем більш загальної відроджувальної системи. У відродженні виробництва на територіях посиленого екологічного навантаження слід застосовувати заходи „подвійного призначення”, які б робили можливим не лише ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених земельних ділянках, а й нарощували соціальне облаштування сільських поселень для створення привабливих умов і залучення для роботи на селі працівників інтелігентно-інтелектуальної сфери.

3. На основі синергетичного підходу до аналізу поведінки соціально-економічних ринкових систем запропоновано концептуальну конструкцію ієрархії і регуляторів гомеостатичності системи регіонального відродження сільських територій з відповідним набором інституціональних детермінантів її (системи) економічної поведінки. Регуляторами гомеостатичності системи в найвищій ієрархії є механізми пріоритету аграрного сектора в національній економіці, яку здійснює інституція державного впливу. На рівні системи регіонального відродження - взагалі та досліджуваного регіону зокрема, а також в низовій ієрархії підсистем локального (місцевого) і мікрорівневого відродження, як регулятори гомеостатичності використовуються механізми управління інноваційним розвитком, зовнішньоекономічною діяльністю, корпоративного управління, еколого-виробничої рівноваги, організації виробництва, самоврядного управління.

4. Основною конструктивною тезою в побудові структурно-логічної моделі системного відродження виробничого та соціального середовища в регіоні радіаційного забруднення є еквівалентність вартості виробленого регіонального (територіального) продукту і вартості середовища проживання: соціально-побутової, медичної, культурно-освітньої сфер життя. Така модель відображає динамічну рівновагу виробленого певною територією валового доходу та сумами видатків споживання (виробничого і соціального), валових інвестицій, трансфертів населенню, екологічних трансфертів та позитивних результатів зовнішньоекономічної діяльності.

5. За період, що минув після Чорнобильської катастрофи, невирішеною остаточно залишилась державна проблема переселення громадян, які і донині перебувають на забруднених територіях. Якраз тому перше стратегічне рішення стосується локального (місцевого) переселення і переміщення виробництва на території в межах адміністративних районів, зокрема райцентрів, що забезпечить збереження родинних зв'язків, здолання ностальгічних мотивів. При цьому має бути збережений їх пільговий статус, тобто переведення до третьої зони забруднення із збереженням всіх пільг жителям другої зони. Такий захід дасть можливість узаконити капіталовкладення в районні центри чи в центральні садиби економічно спроможних господарств, покращити життєдіяльність населення, його соціальний захист.

6. Дослідження дають підстави стверджувати необхідність подальшої екологізації умов нешкідливої життєдіяльності людей на територіях радіаційного забруднення, особливо в міграційному ланцюгу радіонуклідів “ґрунт-рослина-тварина” через небезпеку споживання людиною забрудненої продукції навіть малими дозами, що надходять цим же ланцюгом. У зв'язку з цим початковий етап відродження забруднених територій з точки зору еколого-економічного значення і зниження рівнів забруднення належить докорінному поліпшенню луків і пасовищ, що дасть змогу отримувати екологічно чисту продукцію рослинництва і тваринництва, використовуючи 5-7-річну післядію вапнякових меліорантів. Здійснення такого заходу викликає цілу низку мультиплікаційних ефектів: зниження кислотності ґрунтів, появу бобових компонентів лучних трав, покращення кормової бази, розвиток провідних галузей рослинництва і тваринництва..

7. Чорнобильська катастрофа стала одним із факторів втрати і досі непоновленого трудового, ресурсного та демографічного потенціалу. Соціологічні дослідження засвідчили, що з точки зору відтворювальних процесів виробництва, гальмування депопуляції, відродження позитивної демографії є раціональне використання виробничого потенціалу, застосування інтенсивних технологій в галузях рослинництва й тваринництва, усього комплексу досягнень науково-технічного прогресу, активного інвестування, соціального облаштування структури та інфраструктури територій, забезпечення розвитку трудового та кадрового потенціалів, подолання деградації людського капіталу.

8. В низовій ієрархії системи відродження сільських територій центральне місце належить сільській громаді, що поступово перетворюється у визначальний соціальний осередок сіл і селищ (на прикладах Нововелідницької сільської ради Овруцького району Житомирської області). Завдяки консолідації зусиль органів самоврядування, керівників і спеціалістів виробничих структур та закладів, установ і організацій, а також активної державної підтримки, сільській громаді вдалося зберегти і забезпечити функціонування створеної соціально-культурної, побутової та виробничої сфер на своїй території. Їх потенціал поступово нарощується. Це в свою чергу означає, що кінцевий результат функціонування агропродовольчого сектора економіки значною мірою залежить від того, як спрацює в цьому відношенні кожна сільська територія.

9. Системоутворюючими факторами відродження сільських територій стають промислові центри. Монографічними дослідженнями на прикладі міського соціуму (м. Коростень Житомирської обл.) встановлено, що ланцюги діяльності міської громади еластично диверсифікуються у координацію розвитку прилеглих до нього сільських територій. Зокрема, координація дій міського та сільського соціумів, які поширюють горизонт впливу на розвиток сільських територій, можуть бути аргументом концепції сталого розвитку міста та навколишніх сіл. Особливість такого впливу - адресність щодо окремих людей і людських спільнот, спонсорство, сприяння створенню спільних підприємств по переробці сільськогосподарської продукції, малих підприємств з дороблення та реалізації продукції.

10. В галузевому відродженні виробництва, наповненні валового доходу та продуктивної зайнятості населення чільне місце належить інтенсифікації розвитку провідних галузей рослинництва: льонарства, картоплярства, хмелярства, насінництва багаторічних трав. В тваринництві на особливу увагу заслуговує розведення худоби м'ясного напрямку, зокрема поліської і волинської м'ясних порід, та стабілізація молочної галузі, а також розвиток гусівництва.

11. Для покращання лісогосподарювання та екологічної ситуації, включення галузі лісу в регіональний економічний обіг, необхідно переходити до реалізації комплексу активних лісогосподарських заходів з урахуванням темпів природних процесів самоочищення лісових екосистем від радіонуклідів. Організаційною основою заходів з реабілітації лісів є обґрунтований план переводу лісових масивів з обмеженим режимом господарювання до більш високого рівня лісокористування з постійним контролем режиму ведення лісового господарств, заготівлі і переробки побічної продукції. Організаційного рішення потребують упорядкування лісових масивів колишніх колгоспів і радгоспів, зокрема через створення обласних об'єднань (на зразок “Житомироблагролісу”), оскільки вони залишаються поза увагою держави. Виходячи з реального стану лісів і сучасної діяльності таких підприємств, необхідною є їх державна підтримка.

12. Серед організаційно-правових форм господарювання в регіоні найбільшого розповсюдження набули товариства з обмеженою відповідальністю. Питома вага приватних (приватно-орендних) підприємств за кількістю займає друге місце. Волинська та Рівненська області переважно використовують форму сільськогосподарських кооперативів. Спостерігається тенденція до збільшення кількості господарств фермерського типу. Але загальний висновок стосується ефективності функціонування агроформувань будь-якого типу в залежності від рівня застосування господарського менеджменту з врахуванням комплексу економічних, організаційних та екологічних чинників та безумовної підтримки держави..

13. Ефективність функціонування внутрішнього середовища соціуму, регламентованих та нерегламентованих утворень в регіональній, локальній чи мікрорівневій ієрархії першочергово залежить від фінансового забезпечення і потребує докорінної перебудови фіскальної політики, оскільки в забрудненому регіоні активно здійснюється розробка та використання надр, фінансові результати якого не є надбанням сільських громад. З метою зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування як однієї з найважливіших умов ефективної діяльності територіальних громад та утворених ними самоврядних органів доцільно внести відповідні зміни до Бюджетного Кодексу України.

14. Ефективна взаємодія територій регіону радіоактивного забруднення із зовнішнім середовищем, зокрема з зарубіжжям, має перспективу в напрямі формування заходів “зеленої скриньки”, тобто створення системи контролю та світових стандартів якості продукції, застосування антидемпінгової стратегії на виробництві хмелесировини, переробці деревини, в етнотуристичній діяльності та використанні рекреаційних ресурсів, заснування світових центрів досліджень реабілітації забруднених територій. Економічно доцільним і апробованим напрямом зовнішньоекономічної діяльності регіону є залучення іноземного капіталу в розробку біомінерального потенціалу Полісся та поновлення статусу режиму пільгового інвестування.

15. Структура та динаміка кадрового потенціалу регіону радіоактивного забруднення свідчать про наявність тенденції до суттєвого погіршення його якісного і кількісного складу. Зросла плинність кадрів, знизилась питома вага дипломованих спеціалістів, вкрай загострилась проблема їх закріплення. Для покращання ситуації з кадрово-управлінським забезпеченням конче необхідна національна програма закріплення фахівців-аграріїв з визначенням реальних джерел фінансування з бюджетів різних рівнів, конкретних термінів і відповідальних за виконання тих чи інших заходів. Особливе місце в програмі повинно належати облаштуванню індивідуальних садиб на безповоротній основі кредиту для молодих спеціалістів і керівників. Варто також переглянути деякі положення чинного законодавства, зокрема Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи” в частині направлення фахівців у третю зону забруднення та забезпечення умов їх роботи.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, розділи книг

1. Малиновський А.С. Системне відродження сільських територій в регіоні радіаційного забруднення: (Монографія). - К.: ННЦ ІАЕ, 2007. - 604 с.

2. Радіоекологічна оцінка території зони безумовного (обов'язкового) відселення Житомирської області (20 років після аварії на ЧАЕС): (Монографія) / А.С. Малиновський, М.І. Дідух, Л.Д. Романчук та ін. - Житомир: Вид-во „ДАУ”, 2006. - 76 с. (особисто автором здійснено постановку проблеми уточнення радіонуклідного забруднення пустуючих будинків і присадибних будівель, обґрунтовано можливі напрями використання відчужених земель).

3. Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (сільське та лісове господарство): (Монографія) / П.П. Надточій, А.С. Малиновський, А.О. Можар та ін. - К.: Світ, 2003. - 371 с. (особистий внесок здобувача - передмова, р.2 - 2.1, р.4 - 4.1, р.9 - 9.1, р.10 - 10.3).

4. Якобчук В.П., Малиновский А.С. Региональная аграрная политика в контексте реформирования аграрного сектора // Региональные аспекты аграрных преобразований: политика, реструктуризация, рыночная адаптация / Под ред. П.Тиллака, В.Зиновчука. - Studies on the Agricultural and Food Sector in Central and Eastern Europe. Vol.17. - Halle, 2003.- С. 17-35. (визначено пріоритети загальнодержавної та регіональної аграрної політики).

5. Малиновський А.С. Еколого-економічні та соціальні аспекти Чорнобильської катастрофи (на прикладі Житомирської області): (Монографія). - К: ІАЕ, 2001. - 292 с.

Статті у наукових фахових виданнях

6. Малиновський А.С. Системне відродження забруднених територій: теорія, методологія, інституціоналізм // Економіка АПК. - 2007. - № 1. - С. 58-65.

7. Малиновський А.С., Надточій П.П., Дідух М.І. Економічна оцінка відвернутої дози опромінення населення // Вісн. нац. ун-ту водного госп-ва та природокористування. - 2007. - Вип. 1 (37). - С. 38-45. (автором доведено, що при оцінці значення контрзаходів в умовах радіаційного забруднення поряд з використанням критеріїв радіологічної та дозової ефективності важливою є економічна ефективність - грн./людино-Зіверт).

8. Малиновський А.С. Сільська територія в умовах радіоактивного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС // Агроінком. - 2006. - № 11-12. - С. 76-80.

9. Малиновський А. Соціально-економічне середовище регіону радіоактивного забруднення (стратегія відродження) // Економіка України. - 2006. - № 5. - С. 72-80.

10. Малиновський А.С. Стан та шляхи відродження льонарства // Вісн. аграр. науки. - 2006. - № 9. - С. 73-76.

11. Малиновський А.С., Вергун М.Г., Дорохова Л.М. Вплив фіскальної політики держави на відродження сільської території // Економіка АПК. - 2006. - № 9. - С. 132-139. (особистий внесок - розробка методичного підходу до обґрунтування впливу фіскальної політики держави на відродження сільських територій, необхідність внесення змін до Бюджетного кодексу України).

12. Малиновський А.С., Довженко В.А. Соціально-економічна місія фермерства у відродженні радіоактивно забруднених сільських територій // Агроінком. - 2006. - № 5-6. - С. 39-45. (автором проаналізовано питому вагу фермерських господарств у обсягах виробництва сільськогосподарської продукції в Поліському регіоні, обґрунтовано негативну роль наслідків аварії на ЧАЕС для становлення фермерства).

13. Малиновський А.С. Відродження кадрового потенціалу в контексті аграрної освіти (регіон радіоактивного забруднення) // Економіка АПК. - 2006. - № 11. - С. 107-112.

14. Малиновський А.С. Економічна ефективність функціонування лісоагроформувань та реабілітація радіоактивно забруднених лісових угідь // Вісн. Держ. агроеколог. ун-ту. - 2006. - № 2. - С. 122-128.

15. Малиновський А.С. Економічні основи стабілізації та розвитку галузі хмелярства на Україні // Аграрна наука і освіта. - Т. 7. - 2006. - № 5-6. - С. 129-136.

16. Малиновський А.С. Ефективність вапнування кислих ґрунтів Полісся, забруднених радіонуклідами // Вісник НАУ. - 2006. - № 102. - С. 235-241.

17. Малиновський А.С. Ефективність ведення гусівництва в умовах радіоактивного забруднення поліських районів Житомирщини // Економіка АПК. - 2006. - № 3. - С. 19-22.

18. Малиновський А.С. Економічна ефективність вирощування насінників багаторічних трав // Вісн. аграр. науки. - 2006. - № 10. - С. 79-80.

19. Малиновський А.С. Економічна ефективність вирощування насіння злакових і бобових багаторічних трав в умовах радіоактивного забруднення // Вісн. Держ. агроеколог. ун-ту. - 2006. - № 1. - С. 139-142.

20. Малиновський А.С., Павловська Л.Д. Проблеми соціально-економічної адаптації населення радіаційно забруднених територій // Економіка АПК. - 2006. - № 6. - С. 132-140. (автором розроблено методику дослідження, організаційно забезпечено його проведення, обґрунтовано висновки).

21. Малиновський А.С., Романчук Л.Д. Радіологічна оцінка джерел надходження радіонуклідів в організм людей, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях Житомирської області // Вісн. нац. ун-ту водного господарства та природокористування. - Рівне, 2006. - Вип. 3. - С. 3-9. (дисертантом розроблено методику дослідження, його завдання і напрями, визначено питому вагу продукції лісового походження у внутрішньому опроміненні жителів).

22. Малиновський А.С., Швець Т.В. Роль сільськогосподарської обслуговуючої кооперації у соціально-економічному відродженні сільських радіоактивно забруднених територій // Продуктивність агропромислового виробництва: Наук.-практ. зб. - 2006. - № 4. - С. 124-129. (внесок автора - обґрунтована специфічність розвитку обслуговуючих кооперативів в умовах посиленого екологічного навантаження).

23. Малиновський А.С. Актуальні проблеми забруднених радіонуклідами сільських територій Полісся // Вісн. Держ. агроеколог. ун-ту. - 2005. - № 2. - С. 258-260.

24. Малиновський А.С., Рибальченко С.Л. Ресурси дикоростучих лікарських рослин у зоні Полісся Житомирської області // Вісник НАУ. - 2003. - Вип. 63. - С. 279-285. (автором обґрунтовано необхідність дослідження, уточнена методика його проведення).

25. Малиновський А.С., Дереча О.А., Дажук М.А. Ефективність систем захисту озимої пшениці з елементами біологізації в умовах радіаційного забруднення // Економіка АПК. - 2001. - № 7. - С. 30-32. (дисертантом обґрунтовано посилення негативної дії пестицидів в умовах радіаційного забруднення, розрахована економічна ефективність обробок посівів озимої пшениці біопрепаратами).

26. Положенець В.М., Малиновський А.С., Куновський В.І. Деякі технологічні операції щодо організації вирощування картоплі на землях, забруднених радіонуклідами // Вісн. Сумського ДАУ. - 2001. - Вип. 2. - С. 307-308. (внесок автора - вивчення накопичення радіонуклідів у бульбах картоплі і визначено можливості її вирощування при щільності забруднення ¹³⁷Cs до 555 кБк/м²).

27. Савченко Ю.І., Малиновський А.С. Аграрному комплексу Полісся - наукове і кадрове забезпечення // Вісн. аграр. науки. - 2001. - № 11. - С. 5-10. (автором відображено діяльність науковців Державного агроекологічного університету як складової діяльності Житомирського Центру наукового забезпечення, а також роль навчального закладу у підготовці кадрів для села).

28. Малиновський А.С. Еколого-економічний аналіз сучасного стану сільськогосподарського виробництва в умовах радіоактивного забруднення території Житомирщини // Вісн. Держ. агроеколог. акад. України. - 2000. - № 2. - С. 3-5.

Навчальні посібники

29. Адаптивні системи землеробства: Навч. посіб. / В.П. Гудзь, І.Д. Примак, … А.С. Малиновський та ін.; За ред. В.П. Гудзя. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 336 с. (обгрунтування необхідності і ефективності вапнування кислих ґрунтів Полісся).

30. Агроекологія: Навч. посіб. / О.Ф. Смаглій, А.Т. Кардашов, … А.С. Малиновський та ін. - К.: Вища освіта, 2006. - 671 с. (вступ - концепція безперервної екологічної освіти, р. 14 - 14.1).

31. Ресурсозберігаючі технології вирощування зернових культур для господарств різної форми власності: Навч. посіб. / О.А. Дереча, А.А. Майстер, ... А.С. Малиновський та ін. - Житомир: Полісся, 2005. - 192 с. (р. 11 - економічна ефективність ресурсозберігаючих технологій вирощування зернових культур).

32. Навчальний посібник з тестової перевірки знань спеціалістів сільськогосподарського виробництва / О.А. Дереча, А.С. Малиновський, М.С. Чепіков та ін. - Житомир, 2005. - 116 с. (розроблені тести економічного блоку - 1, 2, 8-15, 49, 55, 58).

33. Методологія і методика виховання студентів: навч.-метод. посіб. / О.А. Дереча, О.А. Заглада, … А.С. Малиновський та ін.; Держ. агроекол. ун-т. - Житомир: Волинь, 2004. - 172 с. (особистий внесок: розроблено пріоритетні напрями виховання студентів в Державному агроекологічному університеті).

34. Енергетична оцінка агроекосистем: Навч. посіб. / О.Ф. Смаглій, А.С. Малиновський, А.Т. Кардашов та ін. - Житомир: Волинь, 2004. - 132 с. (р. 2 - 2.4, систематизовано дослідження вчених щодо запасу енергії в ґрунті).

35. Екологія та рослинництво: Навч. посібник для ВЗО ІІІ-IV рівнів акредитації з агр. спец.; ДААУ / П.В. Литвак, А.С. Малиновський, М.Ф. Рибак та ін. - Житомир; Полісся, 2001. - 231 с. (автору належить р. 1 і р. 7).

Інші наукові публікації

36. Малиновський А.С., Павловська Л.Д. Емпіричні оцінки проблем розвитку радіаційно забруднених сільських територій в Україні // Роль соціального капіталу та локальних ініціатив у забезпеченні сільського розвитку: Доп. Міжнар. симп. (16-18 трав. 2007 р., м. Житомир). - Житомир: ДВНЗ “Держ. агроеколог. ун-т”, 2007. - С. 138-145. (обґрунтовано необхідність розвитку соціальної інфраструктури у відродженні сільських територій).

37. Малиновський А.С. Концептуальні основи відродження життєдіяльності територій радіаційного забруднення // Зб. матеріалів VIII річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів аграрників. - К.: ННЦ “ІАЕ”, 2006. - С. 66-71.

38. Малиновський А.С. Двадцять років після аварії на ЧАЕС: реалії життя: Доп. на 5-й Міжнар. наук. конф. (18-20 трав. 2006 р. м. Житомир). - Житомир: Вид-во “Держ. агроеколог. ун-т”, 2006. - 84 с.

39. Міграція ¹³⁷Cs у грунтах і сільськогосподарській продукції після аварії на Чорнобильській АЕС / Ю.І. Савченко, А.С. Малиновський, В.Б. Ковальов та ін. // Опыт преодоления последствий Чернобыльской катастрофы в сельском и лесном хозяйстве - 20 лет спустя после аварии на ЧАЭС / Сб. докл. участников пятой Международной науч. конф. 18-20 мая 2006 г. - Житомир, 2006. - С. 38-52. (опрацьовані та узагальнені результати досліджень щодо радіологічного моніторингу лукопасовищних угідь, сільгосппродукції в забруднених районах).

40. Malynovsky Anton S. The state and prospects for vital activities in the radiocontaminated areas of Zhitomyr Polissya // Acta Sci. Pol. Oeconomia. - 2006. - № 5(2). - Р. 55-62.

41. Рекомендації щодо ведення гусівництва в умовах радіоактивного забруднення Полісся України (методичні рекомендації) / А.С. Малиновський, Л.Д. Романчук, М.І. Дідух та ін. - Житомир, 2004. - 40 с. (розроблена технологія і розрахована економічна ефективність виробництва продукції гусівництва в умовах інтенсивного радіаційного забруднення).

42. Лушкін В.А., Малиновський А.С., Парамонов З.М. Про заходи органів влади і місцевого самоврядування по удосконаленню системи надання медичної допомоги жителям Житомирської області // Матеріали наук.-практ. конф. “Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років”. - Житомир, 2001. - С. 13-18. (відображена роль органів місцевої влади у вирішенні проблем охорони здоров'я населення в умовах радіаційного забруднення).

43. Дереча О.А., Малиновський А.С., Дажук М.А. Шкодочинні організми в умовах радіації // Захист рослин. - 2001. - № 5. - С. 11-12. (доведено позитивний вплив біопрепаратів на економічну ефективність вирощування озимої пшениці в умовах радіаційного забруднення).

44. Мойсеенко В.В., Малиновский А.С. Проблемы кормопроизводства в условиях Житомирского Полесья Украины // Почвы и их плодородие на рубеже столетий: Материалы II съезда белорус. об-ва почвоведов. Кн. 2: Актуальные проблемы плодородия почв в современных условиях. - Минск: БелНИИ почвоведения и агрохимии, 2001. - С. 217-219. (автором підтверджено, що докорінне поліпшення луків і пасовищ економічно вигідне і є необхідною умовою одержання екологічно безпечної продукції тваринництва).

45. Малиновський А. Про деякі проблеми життєдіяльності населення на забруднених територіях Житомирської області // Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (18-21 верес. 2001 р.). - Львів, 2001. - Т. 1. - С. 8-13.

Размещено на Allbest.ru