Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК 330.101.54+339.56.055(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТРАНСФОРМАЦІЇ СТРУКТУРИ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

МИХАЙЛЯК ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

Львів - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

Грабинський Ігор Михайлович, доктор економічних наук, професор, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин.

Офіційні опоненти:

Семенов Анатолій Григорович, доктор економічних наук, професор, Донецький національний університет, завідувач кафедри економічної теорії;

Флейчук Марія Ігорівна, кандидат економічних наук, Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України, м. Київ, докторант.

Захист відбудеться "5" вересня 2007 р. о 15-30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 Львівського національного університету імені Івана Франка (79008 м. Львів, просп. Свободи, 18, ауд. 115).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий "2" серпня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Стасишин.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток зовнішньої торгівлі України відбувається в умовах поглиблення інтеграційних процесів. Регіональна інтеграція сприяє створенню великих конкурентних ринків, які є необхідними складниками масового виробництва, що стимулює ефективніший розподіл економічних ресурсів. В історії незалежної України вже мали місце намагання міжнародного інтегрування, наприклад, участь у СНД. Проте очікуваного економічного ефекту, особливо у сфері міжнародної торгівлі, не було досягнуто.

Пріоритетним геополітичним напрямом інтеграції України визначено Європейський Союз. Україна нині не має реальних можливостей щодо швидкої реалізації цього завдання, про що свідчать висновки як вітчизняних науковців та політиків, так і експертів Європейського Союзу. Це зумовлює необхідність подальших досліджень обставин, що стримують інтеграцію до Європейського Союзу взагалі і зокрема, проблем трансформації структури зовнішньої торгівлі України та тісного зв'язку їх з актуальними для нашої держави вимогами національної економічної безпеки.

Додаткову актуальність дослідженню цієї проблеми надає те, що в умовах євроінтеграційних процесів зовнішня торгівля, її напрями і структура набувають політичного забарвлення і стали предметом боротьби різних політичних сил.

Проблеми зовнішньої торгівлі та її структури давно перебувають у полі зору економістів. Ці проблеми розглядалися такими видатними економістами XVIIІ - кінця XIX ст., як Т. Ман, Д. Г'юм, А. Сміт, Д. Рікардо, Дж.С. Міль, А. Маршал, І. Джиджора, Г. Величко, М. Туган-Барановський.

Вагомий внесок у сучасну теорію міжнародної торгівлі зробили Р. Вернон, Г. Габерлер, Е. Гекшер, Е. Дірдорф, В. Леонтьєв, С. Ліндер, Б. Олін, М. Познер, Т. Рибчинський, П. Семюелсон та ін.

Серед вітчизняних дослідників цієї проблеми слід назвати В.Г. Андрійчука, І.В. Багрову, І.В. Бураковського, В.А. Вергуна, А.С. Гальчинського, В.М. Гейця, І.М. Грабинського, І.І. Дахна, Ю.В. Макогона, В.П. Онищенка, А.М. Поручника, Ю.М. Пахомова, С.І. Пирожкова, І.І. Пузанова, О.І. Рогача, А.Г. Семенова, А.С. Філіпенка, М.І. Флейчук, В.О. Шевчука, О.І. Шниркова та ін.

У вітчизняній економічній літературі питання, пов'язані із зовнішньою торгівлею, найчастіше висвітлюються і полемізуються на сторінках наукових журналів "Зовнішня торгівля", "Економіка України", "Фінанси України", збірників наукових праць "Актуальні проблеми міжнародних відносин" Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, "Вісника Львівського університету", серії економічна і міжнародних відносин та деяких інших періодичних виданнях.

Однак далеко не всі аспекти цієї надзвичайно багатогранної та актуальної проблеми вивчені та отримали належне обґрунтування. Багато положень носить суперечливий і дискусійний характер. На сучасному етапі ринкової трансформації економіки України існує потреба подальшого дослідження зовнішньої торгівлі та її структури в умовах євроінтеграційних процесів. структура зовнішньої торгівлі вплив

На перший план при цьому виходять проблеми оцінки впливу розширення Європейського Союзу на структуру зовнішньої торгівлі України. Водночас залишаються недостатньо висвітленими окремі теоретичні аспекти проблеми. Передовсім детально не з'ясовано інструментарій дослідження структури зовнішньої торгівлі в транзитивних економіках, вплив ринкової трансформації адміністративної системи на напрями і структуру зовнішньої торгівлі. Усе це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, визначення його мети, цілей, завдань та логіку викладення матеріалу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри міжнародних економічних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка "Теоретичні основи виявлення порівняльної еколого-економічної переваги у зовнішній торгівлі України", що фінансується Міністерством освіти і науки України (номер державної реєстрації 0105U002223).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний макроекономічний аналіз трансформації структури зовнішньої торгівлі України в умовах євроінтеграційних процесів. Для досягнення цієї мети в дисертації поставлено такі завдання:

- проаналізувати підходи основних шкіл світової економічної думки та погляди вітчизняних економістів щодо формування структури зовнішньої торгівлі;

- виявити та систематизувати об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на структуру зовнішньої торгівлі України;

- проаналізувати розвиток та сучасний стан зовнішньої торгівлі України;

- дослідити особливості сучасного стану торгівельних відносин України зі світовим господарством з позиції передумов для інтеграції України до Європейського Союзу;

- виявити об'єктивну логіку (закономірності) змін та динаміку структури зовнішньої торгівлі України за роки незалежності;

- виявити перешкоди на шляху інтеграції економіки України до Європейського Союзу;

- запропонувати рекомендації щодо реагування на зміни структури зовнішньої торгівлі України у процесі вступу до Європейського Союзу.

Предметом дисертаційного дослідження є особливості та закономірності трансформації структури зовнішньої торгівлі України в умовах євроінтеграційних процесів. Об'єктом дисертаційного дослідження є зовнішня торгівля України.

Теоретична та методологічна основа дисертаційного дослідження. Для проведення дослідження застосовано комплексний підхід, методи аналізу й синтезу, індукції і дедукції, єдності історичного та логічного, окремі статистичні методи, статичну мультирегіональну модель загальної економічної рівноваги та ін. Використання системно-структурного аналізу дало змогу виявити основні чинники, які впливають на структуру зовнішньої торгівлі України.

Інформаційну базу дослідження складають основні положення теорії міжнародної торгівлі, праці вітчизняних та зарубіжних учених, нормативно-законодавчі акти, статистичні дані Національного банку України, Міністерства фінансів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Світового Банку, Міжнародного валютного фонду, інформаційні та періодичні видання, ресурси мережі Internet. У роботі використана база даних Центру аналізу глобальної торгівлі (GTAP).

Наукова новизна одержаних результатів. До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист, належать:

вперше:

- на рівні дисертаційного дослідження здійснено комплексний аналіз трансформації структури зовнішньої торгівлі України після відновлення незалежності, що дало змогу виявити особливості та закономірності формування структури зовнішньої торгівлі та прогнозувати динаміку цих процесів в умовах євроінтеграційних процесів;

- проаналізовано вплив міжнародного поділу праці на формування структури зовнішньої торгівлі України, що дало змогу виявити сприятливі для вітчизняної економіки напрямки трансформації її зовнішньоторгівельної спеціалізації;

уточнено і обґрунтовано:

- макроекономічні чинники, які впливають на еволюцію структури зовнішньої торгівлі України, що дозволяє формувати ефективну національну зовнішньоекономічну політику;

- передумови входження України до Європейського Союзу, що дозволяє обґрунтувати параметри проєвроінтеграційної національної економічної політики;

одержали подальший розвиток:

- аналіз впливу розширення Європейського Союзу на зміну структури зовнішньої торгівлі України. Встановлено, що розширення ЄС сприяє поглибленню взаємозв'язків України з ЄС, збільшенню питомої ваги ЄС у зовнішній торгівлі з Україною;

- оцінка перспектив трансформації структури зовнішньої торгівлі за умови вступу України до Європейського Союзу, що дозволило виявити потенційні позитивні та негативні наслідки виконання Україною критеріїв вступу до ЄС, оцінити сприятливі та несприятливі наслідки вступу України до ЄС.

Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні наукового аналізу структури зовнішньої торгівлі, виявленні особливостей та закономірностей її формування в умовах євроінтеграційних процесів.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у виявленні галузей вітчизняної економіки, які є важливими та необхідними для України в умовах її інтеграції до Європейського Союзу; у дослідженні впливу інтеграції до Європейського Союзу на структуру експорту та імпорту України; в запропонованих рекомендаціях щодо впливу на небажані зміни у структурі зовнішньої торгівлі України у процесі її інтеграції до Європейського Союзу.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, у якій висвітлені методологічні підходи, ідеї, концепції, що належать особисто автору. У дослідженні містяться ті положення, висновки і пропозиції, які сформулював особисто здобувач наукового ступеня. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертації апробовані й отримали позитивну оцінку на міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях, зокрема на міжнародній науковій конференції "Світове сільське господарство в глобалізованій економіці" (Львів, 2004), на міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції "Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації" (Львів, 2004), міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції "Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи" (Львів, 2005), міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції "Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми" (Львів, 2006), щорічних звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автор має 9 наукових публікацій загальним обсягом 3,1 др. арк., з них - 6 статей у фахових наукових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладено на 173 сторінках машинописного тексту. Робота містить 14 таблиць та 4 рисунки. Список використаної літератури налічує 168 найменувань.

Дисертація має таку структуру:

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження структури зовнішньої торгівлі

1.1 Структура зовнішньої торгівлі та макроекономічні інструменти її дослідження

1.2 Макроекономічні чинники, що впливають на зміну структури зовнішньої торгівлі

Висновки до Розділу 1

Розділ 2. Структура зовнішньої торгівлі України та її трансформація у зв'язку з розширенням Європейського Союзу

2.1 Місце України у міжнародному поділі праці та його вплив на формування структури зовнішньої торгівлі

2.2 Вплив ринкової трансформації економічної системи України на структуру її зовнішньої торгівлі

2.3 Вплив євроінтеграційних процесів на зміну структури зовнішньої торгівлі України

Висновки до Розділу 2

Розділ 3. Проблеми та перспективи покращення структури зовнішньої торгівлі України в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів

3.1 Економічні та позаекономічні чинники, що впливають на структуру зовнішньої торгівлі України

3.2 Перспективи трансформації структури зовнішньої торгівлі України за умови вступу до ЄС

Висновки до Розділу 3

Висновки

Список використаних джерел

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано предмет та об'єкт дослідження, його мету і завдання, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, їх апробацію, наведено кількість публікацій за темою дисертації.

Перший розділ дисертації - "Теоретико-методологічні основи дослідження структури зовнішньої торгівлі" - присвячено з'ясуванню теоретичних аспектів структури зовнішньої торгівлі та макроекономічних інструментів її дослідження, а також вивчення економічних чинників, що впливають на зміну структури зовнішньої торгівлі країни.

У своєму дослідженні автор виходить з того, що в аналізі структури зовнішньої торгівлі та можливостей її удосконалення важливо визначити категорію структури. Структура - це відносно сталий спосіб зв'язку елементів того чи іншого складного цілого. Структура відбиває упорядкованість внутрішніх і зовнішніх зв'язків об'єкту, що забезпечують його сталість, стабільність та якісну визначеність. Структурні зв'язки пронизують усі процеси, які відбуваються у системних об'єктах.

Дослідженням структури зовнішньої торгівлі учені займались віддавна. Використовуючи результати їх досліджень, можна дійти висновку про те, чому структура торгівлі є такою, а не іншою, які чинники на неї впливають і як, у зв'язку з цим, уряд може удосконалити економічні механізми регулювання національної економіки, яка є елементом цілісної структури світового господарства. Ці та інші висновки ґрунтуються на багатьох фундаментальних працях у сфері міжнародної торгівлі (див. рис.1).

За економічною природою, цілями та впливом на структуру, обсяги та динаміку зовнішньої торгівлі інструменти регулювання міжнародної торгівлі поділяють на дві великі групи: протекціоністські та ліберальні, або фритредерські. Відповідно до цього в міжнародних торгівельно-економічних відносинах виокремлюють два основні типи зовнішньо-торгівельної політики - протекціоністську та ліберальну.

Рис. 1 Розвиток теорій міжнародної торгівлі

У реферованому розділі зазначено, що серед показників, що характеризують міжнародну торгівлю, найважливішими є обсяги експорту та імпорту, сальдо торгівельного балансу, експортна й імпортна квота, обсяг експорту країни на душу населення, експортний потенціал країни, співвідношення частки країни в світовому виробництві певного продукту з її часткою у світовій торгівлі ним, структура експорту та структура імпорту, відношення зовнішнього боргу до експорту, а також - товарна структура торгівлі та географічна структура торгівлі.

Аналізуючи структуру зовнішньої торгівлі, дисертант підкреслює, що її зазвичай розглядають з позиції географічного розподілу (географічна структура) і товарного наповнення (товарна структура). Товарна структура міжнародної торгівлі представляє собою розподіл проданої продукції за товарними групами. Географічна структура міжнародної торгівлі відбиває розподіл торгових потоків між окремими країнами і групами країн, що виокремлюються за територіальною або за організаційною ознакою. Територіальна й географічна структура торгівлі узагальнює дані про міжнародну торгівлю країн, що належать до однієї частини світу, або до сукупної групи держав. Організаційна та географічна структура показує розподіл міжнародної торгівлі, або між країнами, що належать до окремих інтеграційних та інших торгово-політичних об'єднань (як наприклад, країни ЄС, СНД, ЦСЄ тощо), або між країнами, що виділились в певну групу у відповідності з тим, чи іншим аналітичним критерієм (країни-експортери нафти, країни-боржники, туристичні країни).

Для визначення чинників, що впливають на структуру зовнішньої торгівлі, передовсім було з'ясовано причинно-наслідкові зв'язки між зовнішньою торгівлею та іншими елементами в єдиній системі інтеграційного утворення. У дисертаційному дослідженні виходимо з того, що інтеграція є найвищою формою міжнародних економічних відносин, і отже, ендогенною щодо інших елементів економіки інтеграційного утворення, що впливають на торгівлю. Проте, інтеграція як процес лібералізації зовнішньої торгівлі, впливає на економічний добробут, що є елементом економіки доінтеграційного утворення. Тому, екзогенними чинниками вважатимемо економічні чинники розвинених країн інтеграційного утворення, що розширюється, та неекономічні чинники країн, що розвиваються і готуються до інтеграції в певну економічну систему.

У дисертації показано, що за низької мобільності капіталу та відсутності державних важелів регулювання на структуру зовнішньої торгівлі значний вплив справляє структура національної економіки, виробничого та споживчого сектору. Крім того, акцентовано на тому, що дедалі вагоміший вклад у формування структури торгівлі вносить міжнародний поділ виробничого процесу на базі так званої вертикальної спеціалізації учасників виробництва того чи іншого кінцевого продукту. Така спеціалізація може відбуватись як у межах окремого підприємства, так і між різними підприємствами та самостійними виробниками.

Автор наголошує, що важливим чинником формування структури міжнародної торгівлі стало зниження митних зборів. Хоча в багатьох країнах існують ще значні торгівельні обмеження, але їх поступово усувають. Зниження мита й ліквідація квот, як і лібералізація руху фізичного й людського капіталу, лежать в основі міжнародної економічної інтеграції, вони є похідними від таких чинників зовнішньої торгівлі як митне та немитне державне регулювання.

Дисертант відзначає, що до інших видів обмежень зовнішньої торгівлі належать: добровільні обмеження експорту, технічні, адміністративні та інші види регулювання. Такі торгівельні обмеження виникли в результаті поширення діяльності торгівельних картелів, розширення демпінгу та субсидування експорту. Немитні обмеження стають дедалі впливовішими в обмеженні торгівельних потоків.

У реферованому розділі акцентовано на тому, що важливим чинником зовнішньої торгівлі є валютний курс та ціни, які справляють помітний вплив на структуру зовнішньої торгівлі. Зміна номінального валютного курсу істотно впливає на статті платіжного балансу. Вплив на імпорт зазвичай виражається у зміні цін у національній валюті та зміні фізичних обсягів імпорту. Те, наскільки збільшиться (при підвищенні валютного курсу), чи скоротиться (при його зниженні) частка товару в обсязі імпорту, залежить від еластичності попиту на нього за ціною. Відповідно, для кожного виду продукції, що ввозиться, ці зміни будуть різними.

У дисертації зазначено, що сутністю зовнішньоекономічної діяльності є міжнародний поділ праці (МПП). Під міжнародним територіальним поділом праці розуміють процес концентрації в окремих країнах виробництва товарів та надання послуг понад необхідні внутрішні потреби у розрахунку на їхній обмін або продаж іншим країнам.

Сучасному міжнародному поділу праці притаманна "традиційна" спеціалізація розвинених країн на експорті промислових товарів, а країн, що розвиваються - на експорті сировини. У міжнародному ТПП нині яскраво простежуються такі тенденції, як різке поглиблення спеціалізації, зрощування національних господарств розвинених країн у міжнародній кооперації, поглиблення інтеграційних процесів, вплив міжнародних корпорацій, поява країн-"надекспортерів", перенесення деяких галузей з розвинених країн до країн, що розвиваються. Міжнародний поділ праці включає обмін між країнами як готовими виробами, так і сировиною, продуктами харчування, робочого силою. Характер участі економіки держави в міжнародному поділі праці виявляється у товарно-галузевій структурі експорту та імпорту.

Другий розділ роботи - "Структура зовнішньої торгівлі України та її трансформація у зв'язку з розширенням Європейського Союзу" - присвячено виявленню місця України у МПП та визначення його впливу на формування структури зовнішньої торгівлі, аналізу впливу ринкової трансформації економічної системи України на структуру її зовнішньої торгівлі, дослідженню впливу євроінтеграційних процесів на зміну структури зовнішньої торгівлі України.

Питома вага України у світовій економіці досить помітна. З середини 90-х років Україна торгує майже зі 140 країнами світу. Обсяг товарообігу України з країнами світу у 2006 році становив 83,4млрд дол. США. За економічним потенціалом Україна входить до першої шістки країн Європи (окрім неї - Росія, Німеччина, Франція, Італія, Великобританія). Об'єктивно це мало б визначити істотну роль нашої країни у міжнародному ТПП. Проте частка України у світовій торгівлі ще не надто висока.

У дисертації показано, що ефективною формою зовнішньоекономічної діяльності є міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, особливо в умовах спільного виробництва. Перспективною є співпраця з технічно розвиненими країнами (США, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, Італія, Канада та ін.). На цій базі закономірно формуються міжнародні галузеві (наприклад, автомобілебудівні) і міжгалузеві (наприклад, агропромислові) комплекси з участю українських партнерів.

Аналізуючи динаміку зовнішньої торгівлі, автор показує, що Україна поступово диверсифікує свою географічну структуру торгівлі: частка країн СНД знижується. У 1995 р. вона становила 58%, у 2000 - 44, а в 2006 р. - 39%. За цей же період знизилася і частка Росії з 47% до 33 і до 27% Див.: www.ukrstat.gov.ua. Відповідно збільшуються обсяги торгівлі з іншими країнами, що означає зростання значення видатків цих країн у реалізації національного продукту України.

У реферованому розділі відзначено, що для географічної структури зовнішньої торгівлі України характерна зміна торгівельних потоків як експорту, так і імпорту з країн СНД на країни ЄС. З 2001 року відбувається постійне зростання обсягів торгово-економічного співробітництва з ЄС, що свідчить про усталену тенденцію (див. рис. 2). Досліджуючи сучасний стан зовнішньої торгівлі України, автор доходить висновку, що загальний обсяг співпраці з ЄС збільшився із останнім розширенням, після входження до ЄС традиційних торгівельних партнерів України. Лідерами торгівлі товарами з Україною як в експорті, так і в імпорті серед країн ЄС є Німеччина, Італія та Польща.

Незважаючи на суттєві зміни, основним зовнішньо-торгівельним партнером України є Росія, через імпортну залежність України від постачання та подорожчання енергоносіїв. Питома вага України в зовнішньоторговельному обороті ЄС незначна, її частка становить лише 0,42% загальної торгівлі ЄС.

Неоднозначне положення України у міжнародному ТПП, на думку дисертанта, можна пояснити впливом низки передумов передовсім природних, демографічних, історично-економічних, геополітичних тощо. Конкурентна спроможність вітчизняних товарів на міжнародному ринку залишається низькою. У стані зародження - експортний маркетинг, спрямований на глибоке вивчення міжнародного ринку.

У дисертації відзначено, що в експорті помітно переважають неблагородні (чорні) метали та вироби з них, а також машини, устаткування і транспортні засоби, руди, вугілля, продукція хімічної та харчової промисловості. В імпорті домінують нафта, газ, машини, устаткування і транспортні засоби та продукція хімічної промисловості.

Рис. 2 Темпи зростання зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС та СНД

З-поміж частин світу і материків масштаби торгівлі нашої держави найбільші з Європою, Азією та Північною Америкою, набагато менші з Південною Америкою, Австралією й Океанією.

Країни ЄС посідають основне місце в експортно-імпортних зв'язках з Україною поза СНД.

Загальний баланс зовнішньої торгівлі України з країнами СНД і Балтії від'ємний, зумовлений економічними зв'язками, особливо з Російською Федерацією та Туркменістаном за рахунок високої вартості імпорту природного газу, нафти і нафтопродуктів. У відносинах з країнами поза територією колишнього СРСР експорт нашої держави переважає над імпортом, тобто баланс торгівлі додатний.

Третій розділ дисертації - "Проблеми та перспективи покращення структури зовнішньої торгівлі України в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів" - присвячено аналізу економічних та позаекономічних чинників, що впливають на структуру зовнішньої торгівлі України, та визначенню перспектив трансформації структури зовнішньої торгівлі України за умови вступу до ЄС.

Економіку країни вважають відкритою, якщо імпортна квота перевищує 10%. У реферованому розділі зазначено, що в Україні ці показники є набагато більшими (див. табл. 1).

Про місце України в міжнародному поділі праці свідчить і структура зовнішньої торгівлі України, передовсім її експорту. Велику частину експорту України становить продукція з низьким ступенем перероблення, зокрема чорні метали і вироби з них (більше 40%), мінеральні продукти (більше 13%). У той же час частка продукції вищого ступеня перероблення, зокрема машин і устаткування, незначна.

Питома вага такої наукомісткої продукції, як авіаційна техніка і космічні апарати та їхні складники ледве перевищує 1%, що не відповідає загальносвітовим тенденціям. У товарній структурі світової торгівлі нині переважають готові вироби (передовсім машини і устаткування), хімічні товари, за відносно незначної частки палива, сировини і продовольства у загальному обсязі.

Автор доходить висновку, що структура експорту України нерідко гірша за відповідну структуру країн, які розвиваються. Однак поступово ця структура поліпшується.

Після відновлення Україною незалежності і утворення СНД головним зовнішньо-торгівельним партнером України була Російська Федерація, особливо у сфері імпорту. Така тенденція зберігалася упродовж 90-х років ХХ ст. Проте з кожним роком географія експорту України змінювалася: зменшувався експорт до країн СНД і збільшувався до країн ЄС.

Таблиця 1.

Показники відкритості економіки України

Рік	Імпортна квота (І/ВВП)	Експортна квота (Е/ВВП)	Зовнішньоторговельна квота ((І+Е)/ВВП)
1994	42,3	41,1	83,3
1995	30,6	31,2	61,9
1996	39,5	32,3	71,8
1997	34,2	28,4	62,5
1998	35,0	30,2	65,2
1999	37,5	36,7	74,2
2000	44,6	46,6	91,3
2001	41,5	42,8	84,3
2002	40,0	42,4	82,4
2003	45,9	46,0	91,9
2004	44,6	50,2	94,8
2005	43,7	41,5	85,2
2006	42,8	36,5	79,3

У дисертації показано, що не всі країни ЄС мають достатньо розвинені торгівельні стосунки з Україною. Найвагомішими партнерами України є Німеччина та Італія, на які припадає відповідно майже 21 та 15% зовнішньо-торгівельного обігу між Україною та ЄС Див.: www.ukrstat.gov.ua. Масштаби товарообміну з іншими країнами набагато менші. Швидко розвиваються торгівельні стосунки з Великобританією, Францією, Нідерландами, Австрією, зростає український експорт до Іспанії, Греції та Швеції.

Водночас посилюється несприятлива тенденція до поступового скорочення обсягів експорту України до таких нових учасників Євросоюзу, як Угорщина, Чеська Республіка, Словенія та Естонія. Нині простежується зростання експорту на Кіпр і майже п'ятиразове збільшення експорту до Мальти.

Втрати від розширення ЄС для України деякі вітчизняні експерти оцінюють у 1 млрд. євро. Йдеться про значні втрати українських експортерів через невідповідність розмірів української квоти на різну продукцію і можливостей вітчизняних підприємств.

Особливо відчутним для вітчизняного експорту стала втрата ринків країн Балтії. Внаслідок цього найбільше постраждали легка, переробна та харчова промисловості України, а також машинобудування. З набуттям країнами Балтії статусу членів Європейського Союзу змінилися і параметри відносин України з цими державами.

У дисертації зазначено, що розширення ЄС мало важливі наслідки для України. Насамперед зріс ресурсний і, особливо, споживчий потенціал Євросоюзу, адже його територія збільшилася на 34%, населення на 29%, а спільний споживчий ринок становить близько 500 мільйонів споживачів. Розширений ЄС тепер ще більш зацікавлений в експорті українських товарів. Спільний кордон з ЄС потенційно дає змогу залучати прикордонні області України у транскордонне співробітництво з ЄС, зокрема і за пільговим режимом і на пільгових умовах.

На основі використання моделі загальної економічної рівноваги GTAP в роботі проведено аналіз впливу потенційного скасування торгівельних обмежень між Україною та ЄС на зміну структури зовнішньої торгівлі. З використанням моделі GTAP 6.0 оцінено потенційні наслідки скасування торгівельних обмежень для структури зовнішньої торгівлі України в умовах створення митного союзу між Україною та ЄС. Як показують результати проведеного дослідження, в результаті скасування торгівельних обмежень між Україною та ЄС у межах митного союзу, відбудеться зміна структури зовнішньої торгівлі України, що свідчитиме про переорієнтацію зовнішньої торгівлі України на користь ЄС, а також про поступ у сфері формування євроінтеграційного курсу.

У дисертації аналогічно проаналізовано наслідки впливу скасування торгівельних обмежень на зміну структури зовнішньої торгівлі для країн-членів ЄС. Для цього виокремлено групу країн - нові члени ЄС (ЄС-10), оскільки вони географічно, економічно та історично є близькими торгівельними партнерами України. Такий підхід може бути корисним для формування зовнішньоекономічної стратегії обох сторін.

Проведення даного дослідження дало змогу проаналізувати два сценарії: перший передбачав формування митного союзу між країнами ЦСЄ та ЄС без участі України, а другий - розглядав Україну як члена митного союзу з ЄС-25. Загалом дисертант доходить висновку, що поступове інтегрування України до Європейського Союзу є важливою умовою прискорення розвитку вітчизняної економіки та підвищення рівня добробуту населення.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв'язання конкретної наукової проблеми - макроекономічного аналізу трансформації структури зовнішньої торгівлі України, що виявилося у розробленні теоретичних засад поглибленого наукового аналізу структури зовнішньої торгівлі, виявленні особливостей та закономірностей її формування в умовах євроінтеграційних процесів, що є важливими для оцінки соціально-економічних наслідків європейської економічної інтеграції. В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Сучасні процеси інтеграції вимагають від кожної держави якомога активнішого входження до світового економічного простору. Для успішної інтеграції України до світової економіки необхідно враховувати нинішнє її місце у міжнародному поділі праці.

2. Упродовж минулого десятиліття простежувались позитивні тенденції у сфері зовнішньої торгівлі. Для географічної структури зовнішньої торгівлі України характерна зміна торгівельних потоків як експорту, так і імпорту з країн СНД на країни далекого зарубіжжя. Частка країн СНД і у тому числі Росії знизилась на користь інших країн світу. Незважаючи на суттєві структурні зрушення, основним зовнішньо-торгівельним партнером України є Російська Федерація. Поза межами СНД найвагомішими торгівельними партнерами є Італія, Німеччина, США, Туреччина, Китай. Детальний аналіз показує, що поки що не відбулось потрібних змін у товарній структурі. Найменші несприятливі коливання в торгівельних режимах можуть негативно вплинути на вітчизняну економіку, що свідчить про необхідність наполегливої модернізації експортної структури.

3. Основною країною-експортером товарів до України є Росія, частка якої у загальному обсязі закуплених товарів становила у 2006 році 31%. Крім РФ вагомими партнерами України є Туркменістан, Німеччина, Польща та США.

4. Бажаним напрямком розвитку зовнішньої торгівлі України є прискорення темпів експорту товарів до країн далекого зарубіжжя порівняно з експортом у країни близького зарубіжжя. Це сприятиме підвищенню сталості економічного розвитку з огляду на меншу мінливість економічної кон'юнктури за межами СНД. Надання переваг відносинам з країнами далекого зарубіжжя аж ніяк не означає необхідності стримування експорту до країн близького зарубіжжя.

5. Структура вітчизняного експорту є нераціональною у зв'язку з сировинною спрямованістю експорту і наявністю великої частки у його складі продукції чорної металургії з низьким ступенем оброблення. У товарній структурі експорту українських товарів переважають неблагородні метали та вироби з них (41,0 %). Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості займає в загальному обсязі експорту товарів 10,4 %, а на частку інших товарних груп експорту припадає 30,0 %. Товарну структуру експорту головно формують металургія, хімічна промисловість, машинобудування та агропромисловий комплекс.

6. У структурі вітчизняного імпорту значну частку займають енергоносії, що робить економіку країни залежною від поставок цієї продукції. За наявності значного агропромислового комплексу незначними є обсяги експорту продукції сільського господарства та харчової промисловості, тоді як обсяги імпорту цієї продукції в країну збільшуються. У товарній структурі імпорту переважають мінеральні продукти (32 %). Також імпортуються машини, устаткування та механізми (електричні та механічні), продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості. На частку інших груп припадає від 27,0 до 30,0 % загального імпорту товарів.

7. На ефективність вітчизняного експорту негативно впливають повільна структурна перебудова виробництва, високі витрати більшості видів експортної продукції, а також нездатність суб'єктів зовнішньо-торгівельної діяльності забезпечити ефективніші умови постачання продукції на зовнішні ринки. Стримує експортну діяльність вітчизняних підприємств поширена практика неповернень ПДВ суб'єктам господарювання, що експортують продукцію на зовнішні ринки за валюту. Україна має достатньо підстав очікувати зростання експорту товарів високого ступеня перероблення (пластмаса і каучук, текстиль, папір, машини та механізми, транспортні засоби тощо) з одночасним зниженням постачання сировинної продукції з низьким ступенем перероблення. Така тенденція простежується з кінця 90-х років і її закріплення сприятиме прискоренню структурних реформ.

8. Домінуючу роль у зовнішньо-торгівельному обороті відіграє торгівля товарами (від 83,2 % до 87,2 %) і відповідно частка послуг становить лише від 12,8 % до 16,8 %, тоді як у країнах з високим рівнем економічного розвитку її питома вага сягає 50 % і більше.

Зовнішньо-торгівельна політика повинна орієнтуватися не тільки на стимулювання експорту, або стримування імпорту, достатньо уваги також повинно приділятися раціоналізації товарної структури як експорту, так і імпорту.

9. Вирішуючи питання інтеграції України в Європейський Союз, необхідно також враховувати наслідки розширення ЄС. Насамперед зріс ресурсний і, особливо, споживчий потенціал Євросоюзу, який тепер ще більш зацікавлений в експорті українських товарів. Спільний кордон з ЄС дасть змогу залучити прикордонні області України у транскордонне співробітництво з ЄС, зокрема і за пільговим режимом і на пільгових умовах.

10. Поступове інтегрування України до ЄС дасть змогу модернізувати вітчизняну економіку, подолати технічну відсталість, залучити новітні технології і форми організації виробництва та необхідні для цього інвестиції. Досвід держав ЄС в економічній сфері є найбільш прийнятним для України. Для оцінки можливостей вступу України до ЄС слід у першу чергу оцінити, наскільки вона відповідає критеріям вступу, зокрема - які з них Україна вже виконала чи майже виконала. З певними застереженнями можна говорити про те, що Україна починає виконувати окремі складники економічних критеріїв. На підставі досвіду країн ЦСЄ та ЄС можна стверджувати, що в сучасному європейському економічному просторі зовнішньоекономічна політика є важливою складовою господарської політики кожної держави.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових наукових виданнях:

1. Михайляк І.В. Трансформація структури експорту товарів з України у 1994 - 2002 роках // Вісник Львів. ун-ту. Сер. міжн. відн. - Львів, 2004. - Вип. 14. - С. 224-228.

2. Михайляк І.В. Прогнозування розвитку зовнішньої торгівлі в перехідній економічній системі України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Програмування і прогнозування соціально-економічного розвитку регіону. - Львів, 2005. - Вип. 4 (LIV). - С. 119-126.

3. Михайляк І.В. Макроекономічний аналіз змін у структурі зовнішньої торгівлі України в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ, 2006. - Вип. 215, т.II. - С. 398-406.

4. Михайляк І.В. Макроекономічний аналіз змін у структурі експорту та імпорту України у 2001-2005 роках // Вісник Львів. ун-ту. Сер. міжн. відн. - Львів, 2006. - Вип. 17. -С. 197-204.

5. Михайляк І.В. Макроекономічний аналіз наслідків лібералізації зовнішньої торгівлі України // Вісник Львів. ун-ту. Сер. екон. - Львів, 2006. - Вип. 36. - С. 52-59.

6. Михайляк Г.В., Михайляк І.В. Чистий експорт як складник сукупних видатків в економіці України // Вісник Львів. ун-ту. Сер. екон. - Львів, 2006. - Вип. 35. - С. 409-418.

В інших виданнях:

7. Михайляк І.В. Особливості змін у структурі експорту товарів з України у 1994-2002 роках // Матеріали міжн. конф. "Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації". - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. - С. 221-222.

8. Михайляк І.В. Динаміка структури імпорту товарів в Україну у 1994-2003 роках // Матеріали міжн. конф. "Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи". - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. - С. 237-238.

9. Михайляк І.В. Макроекономічний аналіз впливу розширення ЄС у 2004 р. на структуру зовнішньої торгівлі України // Матеріали міжн. конф. "Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми". - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. - С. 140-141.

АНОТАЦІЯ

Михайляк І. В. Макроекономічний аналіз трансформації структури зовнішньої торгівлі України в умовах євроінтеграційних процесів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2007.

Дисертаційну роботу присвячено макроекономічному аналізу трансформації структури зовнішньої торгівлі України в умовах євроінтеграційних процесів. Здійснено комплексний аналіз структури зовнішньої торгівлі України після відновлення незалежності. Проаналізовано вплив міжнародного поділу праці на формування структури зовнішньої торгівлі України. Обґрунтовано чинники, які впливають на структуру зовнішньої торгівлі України. Особливу увагу акцентовано на передумовах входження України до Європейського Союзу. Проаналізовано вплив розширення Європейського Союзу на зміну структури зовнішньої торгівлі України. Спрогнозовано перспективи трансформації структури зовнішньої торгівлі за умови вступу України до Європейського Союзу.

Ключові слова: зовнішня торгівля, структура зовнішньої торгівлі, макроекономічний аналіз, експорт, імпорт.

SUMMARY

Mykhaylyak Iryna. Macroeconomic Аnalysis of the Foreign Тrade Structure of Ukraine Transformation in the Conditions of Integration Processes. - Manuscript.

A dissertation for applying the candidate of economic sciences degree in specialty 08.00.01 - economic theory and economic thought. - Ivan Franko National University of Lviv. Lviv, 2007.

The thesis is devoted to the macroeconomic analysis of transformation of the Ukraine's foreign trade structure in the conditions of European integration processes. It is carried out the complex analysis of the Ukrainian foreign trade structure after the independence acquisition. The influence of international division of labor on the forming of foreign trade structure of Ukraine is analyzed. Grounded the factors which affect a structure of Ukrainian foreign trade. A special attention accented on preconditions of the Ukraine's entrance to the European Union. The influence of the European Union expansion on the changes in Ukrainian foreign trade structure is analyses. Perspectives of foreign trade structure transformation after Ukraine's entry into the European Union are forecasted.

Key words: foreign trade, structure of foreign trade, macroeconomic analysis, export, import.

АННОТАЦИЯ

Михайляк И.В. Макроэкономический анализ трансформации структуры внешней торговли Украины в условиях евроинтеграционных процессов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.01 - экономическая теория и история экономического мысли. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Львов, 2007.

Первый раздел диссертации - "Теоретико-методологические основы исследования структуры внешней торговли" - посвящен выяснению теоретических аспектов структуры внешней торговли и макроэкономических инструментов ее исследования, а также изучению макроэкономических факторов, влияющих на изменение структуры внешней торговли страны. Особое внимание уделено влиянию валютного курса и цен на структуру внешней торговли.

Исследована разветвленная система инструментов, которая применяется в процессе реализации внешнеэкономической и внешнеторговой политики. Обосновано вывод о том, что пока что не произошли необходимые изменения в товарной структуре отечественного экспорта.

Второй раздел работы - "Структура внешней торговли Украины и ее трансформация в связи с расширением Европейского Союза" - посвящен выявлению места Украины в МРТ и определения его влияния на формирование структуры внешней торговли, анализу влияния рыночной трансформации экономической системы Украины на структуру ее внешней торговли, исследованию влияния евроинтеграционных процессов на изменение структуры внешней торговли Украины. Важное место занимает анализ противоречивого положения Украины в МРТ. Сделан вывод о необходимости формирования нового механизма государственного регулирования внешней торговли, ее направлений и структуры.

Третий раздел диссертации - "Проблемы и перспективы улучшения структуры внешней торговли Украины в условиях углубления евроинтеграционных процессов" - посвящен анализу экономических и внешнеэкономических факторов, которые влияют на структуру внешней торговли Украины и определению перспектив трансформации структуры внешней торговли Украины при условии вступления в ЕС. На основании использования модели общего экономического равновесия GTAP осуществлён анализ влияния потенциальной отмены торговых ограничений между Украиной и ЕС на изменение структуры внешней торговли.

Ключевые слова: внешняя торговля, структура внешней торговли, макроэкономический анализ, экспорт, импорт.

Підп. до друку 3.07.2007. Формат 60х84/16. Папір офсет.

Умовн. друк. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Зам. 205.

Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка. 79000 м. Львів, вул. Д. Дорошенка, 41.

Размещено на Allbest.ru

...