У вступі розкрито актуальність теми, визначено мету, задачі, об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, окреслено особистий внесок здобувача у вирішенні поставлених завдань, подано відомості щодо апробації отриманих результатів.

У першому розділі - "Теоретичні основи автотранспортного обслуговування аграрного виробництва" - досліджено теоретичні засади й сутність автотранспортного обслуговування сільськогосподарського виробництва та автотранспортних послуг, розкрито їх специфічні ознаки, організаційно-економічний механізм їх функціонування, показники економічної ефективності.

Скориставшись методом теоретичного пізнання економічних явищ зроблено висновок, що автотранспортне обслуговування є широким поняттям, яке має безліч визначень. На підставі узагальнення різноманітних трактувань встановлено, що транспортне обслуговування сільського господарства (в нашому випадку вантажним автомобільним транспортом) є складним процесом, який охоплює широкий спектр операцій та факторів, і забезпечує безперервну роботу сільськогосподарських підприємств, а також переміщення вантажів аграрної сфери до місць призначення.

Головною метою функціонування транспортної системи сільськогосподарського виробництва та автотранспортних формувань, зокрема, є надання автотранспортних послуг належного обсягу, структури та якості. Згідно з положеннями економічної теорії продукція транспорту продається та купується, отже є товаром. Проте чинним законодавством транспортні послуги не завжди визнаються товаром. Зважаючи на це та з метою однозначного сприйняття норм чинного законодавства щодо категорій "товар" і "послуга" й приведення їх у відповідність із положеннями економічної теорії пропонуємо внести зміни й доповнення до Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів нашої держави.

Товар автотранспортна послуга має специфічні особливості, які доцільно враховувати в процесі їх проектування, створення та надання, оскільки вони позначаються на процесах виробництва, реалізації та споживання (рис. 1).

Загалом можна стверджувати, що такий товар як автотранспортна послуга в автотранспортному обслуговуванні аграрної сфери характеризується специфічними особливостями і є переміщенням вантажів та готових продуктів. При цьому першочерговим завданням є повне задоволення потреб замовників.

На основі дослідження побудована класифікація специфічних ознак автотранспортних послуг аграрного сектору через поділ їх на природно-економічні, організаційно-економічні, техніко-технологічні. Застосування даної класифікації дозволить максимально усунути непередбачувані ситуації, що можуть знизити ефективність транспортного обслуговування; встановлювати більш точні строки транспортних робіт; розробляти оптимальні маршрути; поліпшувати координацію дій усіх учасників транспортного процесу; в цілому оптимізувати процес надання автотранспортних послуг.

автотранспортне обслуговування економічна ефективність

Рис. 1. Особливості автотранспортної послуги як товару (розроблено автором)

Невід'ємною складовою ефективного автотранспортного обслуговування аграрного виробництва є організаційно-економічний механізм. Виходячи з цього визначення категорії організаційно-економічного механізму транспортного обслуговування аграрної сфери має важливе наукове й практичне значення. Узагальнюючи значну кількість тлумачень і поглядів вчених щодо даного поняття, запропоновано розуміти під організаційно-економічним механізмом обслуговування сільськогосподарського виробництва вантажним автомобільним транспортом сукупність певних економічних і організаційних складових, яка виникає в процесі функціонування автотранспортних формувань.

Важливим для будь-якого виду діяльності є рівень ефективності. Вивчення методичних підходів до оцінки економічної ефективності автотранспортного обслуговування дало змогу запропонувати застосовувати в практичній діяльності економічні показники використання вантажного автомобільного транспорту та техніко-експлуатаційні. Сукупність останніх може змінюватися в межах кожного конкретного автотранспортного формування залежно від умов функціонування.

У другому розділі - "Ретроспектива та сучасний стан обслуговування сільськогосподарського виробництва вантажним автомобільним транспортом" - висвітлено організаційно-економічні передумови автотранспортного обслуговування аграрних підприємств, здійснено економічну оцінку ефективності функціонування автотранспортних підрозділів сільськогосподарських підприємств і спеціалізованих вантажних АТП, виявлено та проаналізовано тенденції розвитку автотранспортного обслуговування аграрного сектору економіки.

У процесі дослідження організаційно-економічних передумов автотранспортного обслуговування аграрного сектору економіки в розрізі структури транспортних формувань за формами власності встановлено, що сучасні автотранспортні формування аграрної сфери характеризуються різними розмірами, рівнями господарської самостійності, формами власності. Переважна більшість їх є структурними підрозділами сільськогосподарських підприємств різних форм власності.

Запорукою ефективної діяльності будь-якого автотранспортного формування є наявність парку транспортних засобів. Протягом 2001-2004 років кількість вантажних автомобілів у спеціалізованих вантажних АТП і структурних підрозділах сільськогосподарських підприємств суттєво зменшилася. За цей період кількість вантажних автомобілів у сільськогосподарських автотранспортних формуваннях Волинської області скоротилась на 39,0%, Рівненської - на 36,2, Чернігівської ? на 32,0 відсотки. Пояснюється це тим, що через фінансові труднощі підприємства практично не закуповують нову техніку, а стара поступово виходить з ладу. У 2005 році порівняно з 2004 р. спостерігається деяке збільшення кількості транспортних засобів у Волинській та Рівненській областях - на 4,6 і 3,8% відповідно. Для Чернігівської області характерним є зменшення кількості вантажних автомобілів і в 2005 році.

Розрахунок середньої кількості автомобілів, що припадає на 1000 га сільгоспугідь в 2005 році в Волинській, Рівненській та Чернігівській області - 12,2, 10,0, 7,0 відповідно - свідчить про недостатню кількість транспортних одиниць для ефективного автотранспортного обслуговування. У спеціалізованих вантажних АТП також протягом 2001-2005 років відмічається зменшення кількості вантажних автомобілів: на 51,9% у Волинській області, на 34,8 - у Рівненській, на 29,5% - у Чернігівській.

В автотранспортних формуваннях сільськогосподарських підприємств досліджуваних областей, як і в цілому по Україні, у 2001-2003 роках постійно зменшувався вантажооборот. У 2004 році спостерігалося його зростання на 6,4% порівняно з 2001 р., а в 2005 вантажооборот знову знизився. Діяльність спеціалізованих вантажних АТП України та досліджуваних областей, зокрема, характеризується зростанням вантжообороту в період з 2001 по 2005 рік. Так, порівняно з 2001 р. у Волинській області в 2005 році вантажооборот зріс на 10, у Рівненській ? на 43,9, у Чернігівській ? на 34,4 відсотки.

Більша частина вантажобороту в періоді, що аналізується, припадала на підприємства недержавної форми власності (колективні й приватні). Ця особливість стосується як автотранспортних формувань, що обслуговують сільськогосподарське виробництво, так і спеціалізованих вантажних АТП.

Важливим показником діяльності автотранспортних формувань є доходи від надання автотранспортних послуг. У цілому по Україні протягом досліджуваного періоду спостерігається суттєве зростання доходів автотранспортних формувань сільськогосподарських підприємств (на 34,1%) і спеціалізованих вантажних АТП (на 33,4%). Основними причинами цього є підвищення тарифів на автотранспортні послуги та збільшення обсягів реалізації транспортних послуг стороннім організаціям внаслідок адаптації підприємств до нових умов господарювання. При цьому спеціалізовані вантажні АТП знаходяться в більш вигідних умовах, оскільки мають ширше коло замовників.

Привертає увагу той факт, що спеціалізовані вантажні АТП України в цілому є рентабельними (прибутковими), а діяльність сільськогосподарських автотранспорт - них формувань переважно є збитковою. Останнє обумовлюється тим, що, по-перше, 90% автотранспортних формувань, які обслуговують аграрне виробництво, є структурними підрозділами сільськогосподарських підприємств. По-друге, автомобільний транспорт останніх повинен забезпечувати насамперед потреби в перевезеннях власного господарства, витрати на які відшкодовуються за рахунок основного виробництва. Надання ж послуг стороннім організаціям займає незначну частку в загальному обсязі перевезень сільськогосподарських підприємств.

У цілому, аналіз автотранспортного обслуговування за такими показниками як кількість автомобілів, обсяг перевезень, вантажооборот і рівень доходів має дещо суперечливий характер. Підвищення економічної ефективності автотранспортного обслуговування сільськогосподарських підприємств в умовах економічної кризи набуває особливого значення, тому слід застосовувати більшу сукупність показників, що оцінюють діяльність транспортних формувань.

Результати розрахунку таких показників як середньоспискова кількість автомобілів, коефіцієнт технічної готовності, середня відстань перевезень 1 т вантажу, витрати пального на 100 км пробігу, загальний пробіг рухомого складу, коефіцієнт використання пробігу, продуктивність рухомого складу в тоннах і тонно-кілометрах, собівартість 1 ткм, рівень рентабельності і прибутковість свідчать про те, що робота спеціалізованих АТП в цілому є позитивною, а економічний стан автотранспортних формувань сільськогосподарських підприємств можна визначити як незадовільний з незначними тенденціями до поліпшення.

Групуванням показників економічної ефективності встановлено, що всі фактори взаємозв'язані, взаємозалежні та впливають на ефективність роботи вантажного автотранспорту. Досить тісний зв'язок існує між рівнем рентабельності підприємства, вантажопідйомністю автомобілів, середньою відстанню перевезень, собівартістю 1 ткм. Зі збільшенням вантажопідйомності автомобілів і середньої відстані перевезень рентабельність зростає.

Шляхом порівняльного аналізу результатів групування автотранспортних формувань, що обслуговують сільськогосподарське виробництво та спеціалізованих вантажних АТП виявлено деякі загальні закономірності (рис. 2).

а)

б)

а) Автотранспортні формування, що обслуговують)

б) Спеціалізовані вантажні АТП сільськогосподарське виробництво

Рис. 2. Вплив середньої вантажопідйомності автомобілів на показники ефективності автотранспортних формувань

Так, в обох групах підприємств відмічається зростання рівня коефіцієнта використання парку та зменшення собівартості 1 ткм зі збільшенням середньої вантажопідйомності автомобілів. І спеціалізовані вантажні АТП, і автотранспортні формування сільськогосподарської галузі, що є рентабельними, використовують автомобілі більшої вантажопідйомності, ніж нерентабельні транспортні формування, та характеризуються більшою продуктивністю в тонно-кілометрах.

Характерним для підприємств досліджуваних областей є те, що найбільшою мірою середня вантажопідйомність автомобілів впливає на загальний пробіг рухомого складу та прибуток підприємств.

Проте діяльність автотранспортних формувань аграрної сфери та спеціалізованих вантажних АТП суттєво відрізняється.

Транспортні формування сільськогосподарських підприємств здебільшого є неприбутковими, оскільки націлені на обслуговування структурних підрозділів господарств. Метою функціонування спеціалізованих вантажних АТП є отримання прибутку. Ці відмінності зумовлюють різний ступінь важливості окремих показників для різних автотранспортних формувань.

Головне завдання вантажного автомобільного транспорту в галузі сільськогосподарського виробництва ? переміщення вантажів, зумовило необхідність дослідження вантажообороту транспортних формувань аграрної сфери на прикладі структурного підрозділу ПСП "Пісківське" Бахмацького району Чернігівської області (табл.1).

Таблиця 1

Розподіл вантажообороту автотранспортного підрозділу приватного сільськогосподарського підприємства "Пісківське" Бахмацького району Чернігівської області за видами вантажів

Встановлено, що в сучасних умовах номенклатура сільськогосподарських вантажів налічує близько 250 видів - це продукція рослинництва, тваринництва, мінеральні та органічні добрива, будівельні матеріали, запчастини тощо.

Характерним є те, що автотранспортний підрозділ ПСП "Пісківське" надає послуги з перевезень населенню та стороннім організаціям і отримує від цього певні доходи. Питома вага таких транспортних послуг у 2001 році становила 5,1%, а в 2005 р. ? 9,1 відсотків. Загалом вантажооборот даного підрозділу протягом 2001-2005 рр. збільшився у три рази, що є свідченням нарощування виробництва в підрозділах сільського господарства та автотранспортного обслуговування.

У третьому розділі "Напрямки підвищення ефективності та вдосконалення обслуговування сільськогосподарського виробництва вантажним автомобіль - ним транспортом" - виявлено чинники, що найбільшою мірою впливають на діяльність вантажного автомобільного транспорту в галузі сільського господарства, обґрунтовано доцільність залучення аграрними підприємствами транспорту сторонніх організацій, удосконалено системи мотивації праці та економії витрат пального.

З метою виявити й кількісно виміряти об'єктивно існуючі між показниками взаємозв'язки в конкретних умовах простору і часу застосували множинну багатофакторну регресію. До моделі були включені такі показники як рівень рентабельності підприємства, вантажопідйомність, середня відстань перевезень, собівартість 1 ткм. Вибір саме цих факторів пояснюється тим, що методом групування між рентабельністю автотранспортних формувань, середньою вантажопідйомністю автомобілів, середньою відстанню перевезень та собівартістю 1 ткм встановлено певний зв'язок.

З генеральної сукупності об'єктів (1207 автотранспортних формувань) було відокремлено репрезентативну вибірку шляхом відбору автотранспортних формувань, що обслуговують сільськогосподарське виробництво Волинської, Рівненської і Чернігівської областей та отримують при цьому доходи від надання комерційних транспортних послуг. Таким чином було створено вибірку з кількістю об'єктів - 135 одиниць, що забезпечило дотримання основної вимоги при вивченні впливу незалежних змінних на залежну, а саме ? необхідність включати до вибірки об'єкти, що схожі за своїми характеристиками.

Отримане за допомогою кореляційно-регресійного аналізу функціональне рівняння має вигляд

Y = - 113,12 + 11,41X₁ + 0,077X_{2 -} 7,43X_3,де, Y - рівень рентабельності (+), збитковості (-);

Х _{1 -} середня вантажопідйомність автомобіля, тонн;

X₂ - середня відстань перевезень, км;

X₃ - собівартість 1 ткм, грн.

Загалом, включені в модель фактори пояснюють 32,0% (R = 0,5706²) варіації рівня рентабельності підприємств.

Отже, серед уведених у модель факторів найвагомішим показником, що впливає на підвищення рентабельності, є вантажопідйомність автомобілів. Через обмеженість статистичної інформації ми не мали змоги включити до багатофакторної регресії всі показники економічної ефективності.

З метою підтвердження припущення, що й інші показники можуть значно впливати на ефективність використання вантажного автотранспорту в сільському господарстві, здійснено експертне опитування висококваліфікованих фахівців підприємств. Це опитування дозволило зробити висновок, що не менш важливим показником та таким, що найбільшою мірою впливає на ефективність використання вантажного автотранспорту в галузі сільськогосподарського виробництва, на думку практиків, є витрати пального. Пов'язано це, в першу чергу, з його вартістю, яка постійно зростає і в собівартості транспортних послуг становить 50-60 відсотків.

В умовах, коли вкрай гостро стоїть питання економії ресурсів при обслуговуванні сільськогосподарських підприємств вантажним автомобільним транспортом, постає першочергова необхідність пошуку шляхів економії пального. Одним із важелів економії пального, на нашу думку, можуть стати нові форми оплати праці водіїв автотранспортних формувань. На підставі аналізу різних систем оплати праці запропоновано організацію оплати праці від валового доходу. З урахуванням виявлених переваг цієї системи доцільно застосовувати її при оплаті праці водіїв у галузі обслуговування сільськогосподарського виробництва вантаж - ним автомобільним транспортом, зокрема з метою економії пального.

При оплаті праці від валового доходу раціональне витрачання пально-мастильних матеріалів дозволить знижувати собівартість автотранспортних послуг, підвищувати заробітки водіїв і збільшувати чистий доход або зменшувати збитки, якщо підприємство збиткове.

У процесі дослідження встановлено, що при експлуатації автомобіля водій може зекономити до 15% пального від норми (шляхом умілої експлуатації, своєчасного проведення ремонту й технічного обслуговування автомобіля тощо). Щоб стимулювати водія до економії, пропонуємо у разі зменшення витрат пального на 10-15% збільшувати заробітну плату на 5-10% відповідно. Господарству це буде вигідно, оскільки надбавка до заробітної плати водія буде в будь-якому випадку менша, ніж вартість зекономленого пального. Таким чином, механізм оплати праці, що пропонується, має стимулювати водіїв як до економії пального, так і до збільшення виробітку.

Важливим аспектом автотранспортного обслуговування сільськогосподарського виробництва є залучення транспорту сторонніх організацій. Проте в ході дослідження встановлено, що, незважаючи на значні переваги такого виду використання автотранспорту, нині лише окремі керівники сільськогосподарських підприємств в змозі це робити й усвідомлюють необхідність цього.

Головною перепоною до залучення транспорту для багатьох аграрних підприємств є дороговизна такого виду послуг. У сучасних умовах сільськогосподарським виробникам набагато дешевше виконувати транспортні роботи власною технікою, ніж користуватися послугами спеціалізованих транспортних підприємств.

Для поліпшення автотранспортного обслуговування в аграрних підприємствах за сучасного стану економіки необхідним є дотримання певних методологічних принципів: система автотранспортних формувань повинна бути динамічною, гнучкою та легко пристосовуватись до потреб споживачів; необхідною умовою є вільний вибір кожним сільськогосподарським товаровиробником форми використання вантажного автомобільного транспорту; форма використання автотранспорту має відповідати економічним вимогам, зональним технологіям виробництва транспортних послуг, забезпечувати раціональне використання наявних транспортних засобів.

З огляду на накопичений у світі досвід і сучасний стан автотранспортного обслуговування сільськогосподарського виробництва України та з метою приведення організаційної структури даної галузі у відповідність з вимогами часу, вважаємо, що доцільним є розвиток декількох організаційних форм використання вантажного автотранспорту. Ними, на думку автора, можуть бути автотранспортні підрозділи сільськогосподарських підприємств різних форм власності; безприбуткові міжгосподарські формування зі спільного використання вантажного автомобільного транспорту; автотранспортні формування, метою створення яких є надання послуг з перевезення вантажів за винагороду.

Одночасний розвиток запропонованих видів автотранспортних формувань запобігатиме утворенню монополії. А створення кооперативних об'єднань та об'єднань сусідської допомоги вважаємо доцільним у зв'язку з функціонуванням значної кількості невеликих сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств та з урахуванням проблемності придбання автотранспорту за власні кошти.

Взаємовідносини між підприємствами, що надають транспортні послуги, та тими, що їх замовляють, будуються на основі тарифів, побудова яких вимагає удосконалення у відповідності з вимогами часу. Незважаючи на те, що в сучасних умовах ціноутворення на автомобільному транспорті здійснюється на договірних засадах, необхідним є єдиний підхід до формування тарифів.

Пропонуємо застосовувати рекомендації, основою яких є методика калькуляції витрат на перевезення вантажів автомобільним транспортом, використовуючи яку власник рухомого складу зможе розрахувати певну мінімальну ціну послуг, яка одночасно забезпечить як покриття витрат, так і отримання прибутку, достатнього для рентабельного господарювання. Таким чином основою визначення цін пропозиції на транспортні послуги (тарифів) слід вважати витрати та одержання відповідного розміру прибутку залежно від умов перевезень і рівня цін на використані матеріали. При формуванні тарифів за перевезення вантажів виділяється заробітна плата, прямі й накладні витрати.

Висновки

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный аграрный университет, Киев, 2007.

В диссертационной работе исследованы теоретические, методические и практические вопросы проблемы повышения эффективности и совершенствования автотранспортного обслуживания сельскохозяйственных предприятий. Изложены основные результаты обобщения теоретико-методологических основ обслуживания сельскохозяйственного производства грузовым автомобильным транспортом. Предложено определение автотранспортного обслуживания как совокупности различных операций и комплекс факторов (социально-экономических, организационных), обеспечивающих непрерывную работу сельскохозяйственных предприятий и доставку продукции аграрной сферы на перерабатывающие предприятия, заготовительные пункты, в торговую сеть и т.п.

Исследована экономическая сущность автотранспортных услуг как товара. Определено, что они представляют собой перемещение грузов и готовых продуктов, целью которого является достижение высоких экономических показателей и обеспечение полного удовлетворения потребностей заказчиков.

Установлено наличие характерных особенностей такого товара как автотранспортная услуга в целом и в сфере сельскохозяйственного производства в частности. В связи с этим разработана классификация специфических особенностей транспортных услуг с разделением на природно-экономические, организационно-экономические, технико-технологические. Применение данной классификации в практической деятельности позволит в целом оптимизировать процесс предоставления автотранспортных услуг.

Раскрыто понятие организационно-экономического механизма автотранспортного обслуживания сельскохозяйственных предприятий, для которого характерными являются присущие только ему экономические методы, организационные формы, технические средства, общественные формы привлечения людей к труду и т.д.

Освещены показатели экономической эффективности автотранспортного обслуживания. В результате изучения различных методических подходов к оценке экономической эффективности функционирования грузового автомобильного транспорта предложено использовать в практической деятельности технико-эксплуатационные показатели (совокупность которых может изменятся в зависимости от конкретных условий) и обобщающие экономические показатели использования грузового автотранспорта (прибыльность, рентабельность, себестоимость).

Расчет таких показателей как среднесписочное количество автомобилей, коэффициент технической готовности, среднее расстояние перевозок 1 т груза, расход топлива на 100 км пробега, общий пробег подвижного состава, коэффициент использования пробега, производительность подвижного состава в тоннах и тонно-километрах, себестоимость 1 ткм, рентабельность и прибыльность позволил установить, что на сегодняшний день работа специализированных АТП в целом является позитивной, а экономическое состояние автотранспортных формирований сельскохозяйственных предприятий можно оценить как неудовлетворительное с незначительными тенденциями к улучшению.

Путем группирования показателей экономической оценки эффективности определено, что все показатели взаимосвязаны, взаимозависимы и влияют на эффективность работы грузового автотранспорта. Особенно тесная связь существует между рентабельностью предприятия, грузоподъемностью автомобилей, средним расстоянием перевозок, себестоимостью 1 ткм.

С целью выявления и количественного измерения объективно существующих между показателями взаимосвязей в конкретных условиях пространства и времени применили множественную многофакторную регрессию, введя названные показатели в модель. Полученная модель позволила установить, что среди введенных факторов наиболее существенным показателем повышения рентабельности является грузоподъемность автомобилей.