Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

АВТОРЕФЕРАТ

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

на тему:

Формування експортного потенціалу молочно-продуктового комплексу АПК

Спеціальність: Економіка та управління підприємствами

Волкова І.М.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Молочні продукти є надзвичайно цінними продуктами харчування в раціоні людини, що зумовлює стратегічну важливість ефективного функціонування молочно-продуктового комплексу. Одним із пріоритетних напрямів розвитку підприємств молочно-продуктового комплексу в сучасних умовах є активізація їх експортної діяльності. Важливою передумовою успішності експорту молочних продуктів в умовах високо конкурентного ринку є об'єктивна оцінка та своєчасність формування експортного потенціалу молочно-продуктового комплексу. До процесу формування експортного потенціалу залучаються всі його складові - галузь молочного скотарства, молокопереробна промисловість та підприємства інфраструктури аграрного ринку. Водночас реалізують експортний потенціал молочно-продуктового комплексу, тобто безпосередньо здійснюють експортну діяльність, тільки молокопереробні підприємства. Тому при оцінці експортного потенціалу молочно-продуктового комплексу важливим завданням вбачається дослідження сучасного стану експортного потенціалу окремих молокопереробних підприємств. Забезпечення відповідних умов для виробництва конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішньому ринках молочної продукції, а також реалізації експортного потенціалу молочно-продуктового комплексу є необхідною умовою стабілізації його функціонування. Водночас екстенсивний розвиток молочно-продуктового комплексу стримує процес формування його експортного потенціалу, що й обумовлює необхідність наукового пошуку шляхів розв'язання цієї проблеми.

Проблеми функціонування молочно-продуктового комплексу, кон'юнктури внутрішнього ринку молока і молочних продуктів, експортної діяльності молокопереробних підприємств знайшли своє відображення у наукових працях відомих вітчизняних дослідників, зокрема В. Андрійчука, П. Березівського, В. Зимовця, М. Ільчука, М. Калінчика, О. Крисального, Т. Мостенської, В. Пабата, М. Пархомця, П. Саблука, А. Стельмащука, В. Трегобчука, О. Шпичака, В. Юрчишина. Проблеми формування та реалізації експортного потенціалу підприємств, галузей, регіонів та країни в цілому досліджували В. Бойко, В. Губенко, С. Кваша, А. Кредісов, Л. Михайлова, Р. Саблук, І. Фамінський, А. Філіпенко та ін. Однак ряд важливих питань формування експортного потенціалу ще й дотепер перебувають на стадії розробки. Подальшого розвитку потребує обґрунтування необхідності формування експортного потенціалу комплексу в сучасних умовах, розробка показників його стану, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет” за темою: “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора Північно-Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка та обґрунтування теоретико-методологічних положень та науково-практичних рекомендацій щодо формування експортного потенціалу молочно-продуктового комплексу. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:

- уточнити понятійний апарат проблеми дослідження, зокрема трактування експортного потенціалу підприємства;

- ідентифікувати основні причини, що стримують процеси формування та реалізації експортного потенціалу комплексу;

- розробити методику інтегральної оцінки експортного потенціалу молокопереробного підприємства;

- запропонувати комплекс організаційно-економічних заходів реалізації експортного потенціалу;

- здійснити прогноз та обґрунтувати шляхи зростання експортної діяльності молокопереробних підприємств;

- проаналізувати сучасний стан та виявити основні тенденції господарської та експортної діяльності підприємств молочно-продуктового комплексу.

Об'єктом дослідження є процес формування експортного потенціалу молочно-продуктового комплексу АПК. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів формування експортного потенціалу молочно-продуктового комплексу.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення фундаментальних положень економічної науки стосовно здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємствами молочно-продуктового комплексу.

За допомогою абстрактно-логічного методу, зокрема прийомів аналогії та співставлення, індукції та дедукції уточнено поняття “експортний потенціал підприємства” як суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності, а також сформульовано загальні висновки та висновки до розділів. Для дослідження комплексу організаційно-правових та економічних методів державного стимулювання та підтримки експорту застосовано метод аналізу і синтезу. При аналізі сучасного стану господарської та експортної діяльності підприємств комплексу регіону використано статистико-економічний метод, зокрема його прийоми - графічний, розрахунково-конструктивний, порівняння тощо. Виявлення впливу зміни обсягів експорту та експортної ціни на величину виручки від експортних операцій молокопереробних підприємств регіону здійснено за допомогою індексного методу.

В аналітичній частині роботи за допомогою монографічного методу та методу соціологічних опитувань проведено обстеження діяльності молокопереробних підприємств. Визначення впливу комплексу чинників на вартість реалізованої продукції молокопереробних підприємств здійснено за допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу з використанням прикладних комп'ютерних програм статистичної обробки інформації. При здійсненні прогнозних розрахунків обсягів та вартості експорту молочних продуктів використано метод екстраполяції рядів динаміки. Застосування групової дисперсії дало змогу розрахувати по варіантний прогноз розвитку експортної діяльності молокопереробних підприємств.

Інформаційна база дослідження. Інформаційними джерелами дослідження були відповідні Закони України, Укази Президента України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та Житомирського обласного управління статистики, оперативна інформація Міністерства аграрної політики України та Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, власні матеріали соціологічних досліджень, первинна документація молокопереробних підприємств, періодичні видання, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-аграрників та фахівців з проблеми дослідження, а також інформаційні ресурси світової комп'ютерної інформаційної мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

Вперше:

- запропоновано методику інтегральної оцінки експортного потенціалу молокопереробного підприємства, що передбачає аналіз його виробничої, комерційної, фінансової та зовнішньоекономічної діяльності й дозволяє визначити ступінь готовності підприємства розпочати здійснення експортних поставок чи розширити їх обсяги з огляду на кон'юнктуру ринку.

Уточнено:

- вплив комплексу економічних, організаційно-правових та адміністративних методів державного регулювання експортної діяльності підприємств комплексу, що базується на застосуванні стимулюючих та обмежуючих заходів;

- визначення сутності експортного потенціалу підприємства як необхідної передумови виходу на зовнішній ринок, що передбачає формування умов забезпечення конкурентоспроможності за якісними та кількісними показниками продукції з метою задоволення потреб ринку;

- тенденції та специфіку розвитку експортної діяльності молокопереробних підприємств, що передбачає обґрунтування даних процесів з урахуванням особливостей розвитку їх сировинної бази та кон'юнктури зовнішніх ринків молочної продукції.

Дістали подальшого розвитку:

- визначення регіональних особливостей функціонування молочно-продуктового комплексу та чинників, що негативно впливають на формування та реалізацію його експортного потенціалу, основними з яких є концентрація виробництва сирого молока в особистих селянських господарствах, сезонність його надходження та недостатня якість, що знижують конкурентоспроможність кінцевої продукції;

- обґрунтування доцільності залучення трьох складових галузей молочно-продуктового комплексу (молочного скотарства, молокопереробної промисловості та інфраструктури аграрного ринку) до процесу формування його експортного потенціалу з метою подолання негативних тенденцій, що супроводжують розвиток зазначеного комплексу, а також забезпечення продовольчої безпеки регіону та зростання обсягів експорту молочних продуктів;

- пропозиції щодо розробки програми реалізації експортного потенціалу молочно-продуктового комплексу, яка передбачає формування організаційно-економічного механізму нарощування експорту молочних продуктів, оцінку та обґрунтування прогнозних результатів реалізації запропонованих заходів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати представленого наукового дослідження можуть бути використані для забезпечення розвитку експортного потенціалу молочно-продуктового комплексу регіону. Рекомендації автора стосовно удосконалення механізму формування та реалізації експортного потенціалу молочно-продуктового комплексу на основі здійснення інтегральної оцінки експортного потенціалу молокопереробних підприємств регіону прийнято до впровадження (довідка Головного управління економіки Житомирської обласної державної адміністрації № 1/2372 від 21.12.2006 р.).

Запропонований комплекс організаційно-економічних заходів підвищення ефективності функціонування підприємств даного комплексу на основі ідентифікації основних чинників, що стримують їх розвиток, прийнято до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (довідка Головного управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації № 464/1 від 26.02.2007 р.). Теоретичні узагальнення та практичні аспекти формування та розвитку експортного потенціалу такого комплексу АПК використовуються у Державному вищому навчальному закладі “Державний агроекологічний університет” при викладанні дисциплін “Міжнародна економіка”, “Світова економіка та ЗЕД”, “Організація аграрного бізнесу” для підготовки студентів з економічних спеціальностей (довідка № 1090 від 18.12.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Наведені у дисертації результати наукових досліджень є особистими розробками і повністю належать автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати, викладені в дисертації, доповідались на Міжнародній науково-теоретичній конференції “Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці” (м. Житомир, 2005 р.), Міжнародному Форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, 2005 р.), Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених, присвяченої 100-річчю від дня народження академіка П.А. Власюка і 150-річчю від дня народження професора Л.П. Симиренка (м. Умань, 2005 р.), між факультетських науково-практичних конференціях молодих вчених Державного агроекологічного університету “Формування стратегії регіонального АПК” (м. Житомир, 2005 і 2006 рр.), IV Регіональній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і викладачів “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2006 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні перспективи розвитку України” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання економіки й менеджменту на сучасному етапі” (м. Суми, 2006 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових статей, в т. ч. 6 у наукових фахових виданнях, 5 з яких є одноосібними. Загальний обсяг публікацій - 2,76 д. а., в т. ч. у наукових фахових виданнях - 2,13 д. а., з них особисто автора - 2,03 д. а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 180 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (195 найменувань), містить 45 таблиць, 17 рисунків і 12 додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь вивченості проблеми, визначено мету, основні завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, подається їх впровадження в практику.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні аспекти формування експортного потенціалу молокопродуктового підкомплексу АПК” - досліджено економічний зміст та місце молокопродуктового підкомплексу в АПК, узагальнено основні підходи до визначення сутності та чинників формування експортного потенціалу підприємства, встановлено роль економічних, організаційно-правових та адміністративних методів державного регулювання в процесі його формування та реалізації. Молочно-продуктовий комплекс є невід'ємною складовою АПК, метою функціонування якого є задоволення потреб населення в молочних продуктах відповідної якості. Важливість комплексу визначається наступними чинниками: підприємства комплексу розміщені у всіх регіонах країни; продукція є незамінною складовою раціону харчування населення; молокопереробна промисловість є практично єдиним ринком збуту для виробників молока. Актуальним напрямом розвитку підприємств молочно-продуктового комплексу є формування експортного потенціалу та вихід на зовнішній ринок збуту.

Економічну категорію “потенціал” як об'єкт наукового дослідження почали використовувати в 70-х рр. ХХ ст.

В сучасній економічній літературі потенціал розглядається в розрізі його видів: виробничий, економічний, науково-технічний, кадровий, інноваційний, маркетинговий, підприємницький, природо-ресурсний, експортний, фінансовий та ін.

В залежності від рівня ієрархії вчені-економісти розрізняють потенціал підприємства, галузі, регіону та країни в цілому.

Здійснення експортної діяльності ставить принципово нові організаційно-економічні завдання перед підприємствами.

Передумовою виходу підприємства на зовнішній ринок є оцінка його експортного потенціалу, на основі якої приймається рішення про доцільність орієнтації виробленої продукції на експорт.

На основі дослідження існуючих в науковій літературі трактувань експортний потенціал підприємства пропонується визначати як здатність підприємства адаптуватися до вимог зовнішніх ринків з метою виведення на них конкурентоспроможної за якісними та кількісними показниками продукції.

Процеси формування та реалізації експортного потенціалу підприємства знаходяться під впливом ряду чинників (рис.).

Рис. - Чинники формування та реалізації експортного потенціалу підприємства:

Важливу роль у формуванні експортного потенціалу підприємства відіграє держава, застосовуючи методи непрямого та прямого стимулювання експортної діяльності. Система непрямих методів включає всебічне сприяння науково-технічному прогресу, наближення вітчизняних систем управління якістю до міжнародних, організаційно-інформаційне забезпечення. Стратегічною метою такої політики є підвищення якісних показників товарів вітчизняних виробників.

Пряме стимулювання передбачає втручання держави в процеси фінансування експортного виробництва і спрямоване на зниження собівартості продукції, що забезпечить зменшення її ціни на зовнішньому ринку і збільшення обсягів продажу. Інструментами такого впливу є державне кредитування експорту, страхування експортних кредитів, надання експортних субсидій та податкових пільг.

Експортний потенціал підприємства слід розглядати як органічну сукупність взаємопов'язаних елементів, функціонування яких спрямоване на виробництво з подальшою реалізацією конкурентоспроможної на зовнішніх ринках продукції. Вибір підприємством економічно обґрунтованої стратегії експортної орієнтації своєї продукції повинен ґрунтуватися на своєчасному формуванні експортного потенціалу підприємства. В той час як результативність експортних операцій підприємства визначатиметься успішністю реалізації його експортного потенціалу.

У другому розділі - “Сучасний стан господарської та експортної діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу АПК” - проаналізовано тенденції та сучасний стан функціонування і розвитку підприємств молочно-продуктового комплексу, досліджено експортну діяльність молокопереробних підприємств, визначено основні проблеми формування та реалізації експортного потенціалу молочно-продуктового комплексу. Молокопереробна галузь є складовою даного комплексу, функціонування якої спрямоване на своєчасну переробку сирого молока та виробництво кінцевої молочної продукції. З метою вивчення сучасного стану та проблем її функціонування регіоном дослідження обрано Житомирську область (далі - регіон). В результаті дослідження встановлено, що в структурі промислових підприємств регіону частка молокопереробних підприємств в 2002-2005 рр. в середньому складала 2,6 %, а в структурі підприємств харчової промисловості - 15 %. За даний період підприємства значно збільшили обсяги виробництва молочної продукції, зокрема, кисломолочної продукції - в 5,9 рази, сирів - в 4,2 рази, сухого знежиреного молока - в 1,7 рази, морозива - в 1,3 рази. В 2005 р. молокопереробні підприємства отримали прибуток на суму 20395,5 тис. грн. проти 9056,8 тис. грн. у 2002 р., що свідчить про стабілізацію їх роботи.

З метою більш детального вивчення господарської та експортної діяльності молокопереробних підприємств регіону проведено соціологічне дослідження. Встановлено, що найсуттєвішими зовнішніми чинниками впливу на обсяги виробництва молочної продукції є рівень розвитку сировинної бази, яка протягом зазначеного періоду характеризувалася значними структурними змінами та низькими якісними характеристиками.

Так, обсяги молока, виробленого господарствами населення в 2005 р., зросли в 1,4 рази порівняно з 1990 р. і в 1,2 рази порівняно з 2002 р. і склали 81 % загального виробництва молока. Натомість, сільськогосподарськими підприємствами в 2005 р. було вироблено молока в 4,9 рази менше, ніж в 1990 р. і в 1,3 рази менше, ніж 2002 р. Основними причинами зменшення виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах стали скорочення поголів'я корів та зниження їх продуктивності. За 2002-2005 рр. поголів'я молочного стада в даній категорії господарств зменшилося на 38,5 тис. голів і склало 26,6 % аналогічного показника 1990 р. Середньорічний удій молока від 1 корови в 2005 р. становив 2205 кг, тоді як в 1990 р. - 2776 кг.

Основними постачальниками сирого молока на молокопереробні підприємства є особисті селянські господарства: їх питома вага в загальних обсягах заготівлі в 2002 р. становила 52,9 %, у 2003 р. - 65,7 %, у 2005 р. - 66,6 %. Таке зростання відбувається на тлі зменшення обсягів заготівель молока в сільськогосподарських підприємствах. В 2005 р. вони зменшилися в 1,1 рази порівняно з 2002 р. Конкурентоспроможність молочних продуктів на внутрішньому та зовнішньому ринках значною мірою визначається її якісними характеристиками, що формуються в процесі виробництва та переробки сировини. Результати дослідження свідчать, що в умовах дрібнотоварного виробництва неможливо досягнути необхідних показників якості молока, тому головною проблемою ресурсного забезпечення молочної промисловості є недостатня якість сирого молока (табл. 1).

Таблиця 1. - Якість молока, проданого сільськогосподарськими підприємствами Житомирської області молокопереробним підприємствам:

Одним із вагомих чинників структурних змін в молочно-продуктовому комплексі регіону стало значне відхилення фактичного рівня виробництва молочних продуктів від фактичного рівня їх споживання. За період 1990-2005 рр. споживання молока населенням скоротилося в 1,5 рази (табл. 2).

Таблиця 2. - Виробництво та споживання молока і молочних продуктів в Житомирській області (в розрахунку на одну особу):

Спостерігається стійка тенденція перевищення обсягів виробництва молочно-продукції на одну особу над її споживанням. Так, в 2002 р. ця різниця склала 223,6 кг, в 2004 р. - 229,3 кг, а в 2005 р. - 264,2 кг. Такі розрахунки свідчать про забезпеченість регіону власною молочною продукцією та можливості її поставок в інші регіони країни та за кордон. Молокопереробні підприємства експортують свою продукцію на зовнішній ринок - її питома вага склала 95,3 % експорту продукції харчової промисловості в 2005 р. Протягом 2002-2005 рр. зовнішня торгівля молочно-продукцією супроводжувалася суттєвим сезонним коливанням її обсягів і структури, змінами кон'юнктури світового ринку молочної продукції та нестійкою ціновою ситуацією, що відобразилося на експортній діяльності підприємств. В структурі молочних продуктів за вказаний період дослідження відбулося збільшення обсягів експорту лише за групами масла вершкового та сирів. Натомість зростання вартості експорту спостерігалося за всіма без виключення групами (табл. 3). В 2005 р. вартість експорту зросла в 1,92 рази порівняно з 2002 р., а з 2004 р. - в 1,5 рази. Падіння світової ціни на сухе знежирене молоко в 1,5 рази зумовило незначне зменшення надходжень від експорту молочних продуктів у 2004 р. За допомогою індексного методу встановлено, що в середньому щорічне зростання експортної ціни 1 т молочної продукції на 2638,85 тис. дол. США забезпечувало збільшення вартості експорту навіть за умови зменшення його фізичних обсягів. За 2002-2005 рр. молокопереробні підприємства експортували продукцію у 15 країн світу. Найбільші обсяги поставок спрямовувалися до країн СНД, куди у 2005 р. було експортовано 4772 т молочної продукції, що становить 47,6 % загального обсягу експорту, а також Південно-Східної Азії - 2433 т (24,2 %) та Африки - 1693 т (16,9 %). Зусилля експортерів спрямовуються, з одного боку, на розширення традиційних ринків збуту молочної продукції, з іншого, - на цілеспрямоване завоювання нових зовнішніх ринків.

Таблиця 3. - Динаміка експорту молокопродуктів переробними підприємствами Житомирської області, 2002-2005 рр.:

Важливою складовою успішної експортної діяльності молокопереробних підприємств є формування та реалізація експортного потенціалу молоко-продуктового комплексу, тому особливу увагу було про акцентовано на проблемах, що стримують даний процес. До основних зовнішніх чинників, що негативно впливають на формування експортного потенціалу молоко-продуктового комплексу, слід віднести недосконалість державного регулювання розвитку молоко-продуктового комплексу, диспаритет цін на промислову та сільськогосподарську продукцію, неузгодженість вітчизняних систем управління якістю в молочній галузі з міжнародними. З-поміж внутрішніх чинників найсуттєвішими є загальний незадовільний стан функціонування галузі молочного скотарства, дефіцит фінансових та матеріально-технічних ресурсів підприємств молоко-продуктового комплексу, низький рівень інформаційного забезпечення молокопереробних підприємств. Ідентифікація проблем формування та реалізації експортного потенціалу молоко-продуктового комплексу зумовила розробку напрямів їх розв'язання.

У третьому розділі - “Стратегія реалізації експортного потенціалу молоко-продуктового комплексу АПК”:

- запропоновано методику інтегральної оцінки експортного потенціалу молокопереробного підприємства;

- обґрунтовано концептуальні засади Програми реалізації експортного потенціалу молоко-продуктового комплексу, запропоновано комплекс організаційно-економічних заходів нарощування експорту молочних продуктів, розроблено по варіантний прогноз здійснення експортної діяльності молокопереробними підприємствами.

Вихід молокопереробного підприємства на зовнішні ринки збуту є позитивним моментом для подальшої його діяльності, оскільки відкриває ряд нових можливостей. Підприємство отримує змогу розширити обсяги реалізації своєї продукції, отримати додатковий дохід, створити нові робочі місця і мінімізувати певні види ринкових ризиків. Експортні операції є важливим джерелом валютних надходжень на підприємство. З іншого боку, - здійснення експортної діяльності ставить принципово нові організаційно-економічні завдання перед молокопереробними підприємствами - адаптувати вітчизняні умови виробництва до світових стандартів щодо асортименту, якості та безпеки.

Важливою передумовою виходу молокопереробного підприємства на зовнішній ринок є оцінка його експортного потенціалу, на основі якої приймається рішення про доцільність орієнтації виробленої продукції на експорт. З цією метою розроблено методику інтегральної оцінки експортного потенціалу молокопереробного підприємства на основі поєднання ретроспективного й оперативного аналізу його господарської та експортної діяльності. Результатом застосування даної методики має стати визначення здатності конкретного підприємства розпочати здійснення експортних поставок чи розширити їх обсяги з огляду на кон'юнктуру ринку. Інтегральність даної методики визначається тим, що в ній поєднуються технологічні, соціально-економічні, кон'юнктурно-фінансові чинники.

Оцінка експортного потенціалу передбачає здійснення послідовних етапів: визначення критеріїв, за якими проводиться оцінка; ідентифікація в межах кожної групи показників стану експортного потенціалу; присвоєння кожному показнику відповідної оцінки в балах; підбір інформаційної бази; сумарна та в розрізі груп показників оцінка експортного потенціалу молокопереробного підприємства (табл. 4). Виходячи з кількості набраних балів за результатами дослідження, підприємство може бути віднесене до однієї з 4-х груп: з високим, середнім, низьким або дуже низьким рівнем експортного потенціалу.

Особливість даної методики полягає в тому, що вона дозволяє оцінити діяльність підприємств молоко-продуктового комплексу в контексті формування його експортного потенціалу. Запропоновані групи показників дають змогу оцінити сучасний стан розвитку галузі молочного скотарства, молочної промисловості та інфраструктури ринку. Порівняння фактичних показників з нормативними передбачає виявлення чинників, що стримують розвиток експортної діяльності молокопереробних підприємств.

З огляду на необхідність розробки дієвого механізму ефективного використання нині та в стратегічній перспективі експортного потенціалу молоко-продуктового комплексу регіону в результаті дослідження запропоновано можливий варіант Програми реалізації експортного потенціалу молоко-продуктового комплексу на 2008-2010 рр. (далі - Програма). Стратегічною метою Програми є сприяння реалізації експортного потенціалу молоко-продуктового комплексу, що передбачає зростання обсягів виробництва, розширення асортименту та покращання якісних показників молочних продуктів, а також збільшення обсягів експортних поставок на традиційні ринки та вихід підприємств на нові перспективні зовнішні ринки. Тактичною метою є оцінка експортних можливостей молокопереробних підприємств на сучасному етапі та застосування заходів щодо їх збереження, стабілізації та зростання.

Таблиця 4. - Показники стану експортного потенціалу молоко-переробного підприємства:

Як необхідний захід нарощування експорту молочних продуктів розглядається активізація інвестиційної діяльності. В умовах дефіциту власних ресурсів у більшості підприємств молоко-продуктового комплексу важливим джерелом фінансування перспективних програм розвитку є залучені кошти. Потенційними зовнішніми джерелами залучення коштів підприємствами молоко-продуктового комплексу можуть стати позичковий капітал, до якого можна віднести лізингові операції (для оновлення основних засобів підприємств), відкриття кредитної лінії (для поповнення оборотних засобів підприємств) та операції на фондовому ринку (для збільшення статутного капіталу підприємств). Спрямованість інвестицій передбачається у трьох напрямах - розвиток сировинної бази (молочного скотарства), зміцнення матеріально-технічної бази молокопереробних підприємств та налагодження їх збутової діяльності.

В рамках запропонованої Програми перспективним вбачається створення Асоціації експортерів молочної продукції. Головними завданнями Асоціації є об'єднання зусиль експортерів в організації маркетингової діяльності, наданні юридичних послуг, налагодженні зовнішньоекономічних зв'язків, участі у виставках та ярмарках, в т. ч. міжнародних, здійсненні інформаційної підтримки, зміцненні науково-виробничого потенціалу підприємств, підвищенні кваліфікації кадрів.

Виходячи із запропонованої Програми здійснено прогноз розвитку експортної діяльності молокопереробних підприємств регіону на 2008-2010 рр., за результатами якого в найближчій перспективі очікується її значне пожвавлення (табл. 5).

Таблиця 5. - Прогноз обсягу і вартості експорту молокопродуктів переробними підприємствами Житомирської області: