Формування та ефективне використання виробничого потенціалу молочної промисловості регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський державний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Формування та ефективне використання виробничого потенціалу молочної промисловості регіону

Золотих Ірина Борисівна

Миколаїв - 2007

Дисертація є рукопис.

Робота виконана у Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Червен Іван Іванович, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації виробництва та агробізнесу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Харківський Дмитро Федорович, Одеська національна академія харчових технологій, завідувач кафедри економічної теорії та фінансів;

кандидат економічних наук, Мельник Ірина Олегівна, Миколаївський державний аграрний університет, старший викладач кафедри економіки сільського господарства.

Провідна установа - Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра організації агробізнесу, м. Київ.

Вчений секретар cпеціалізованої вченої ради Клочан В.Ф.

Анотація

молокопродуктовий економічний партнер виробничий

Золотих І.Б. Формування та ефективне використання виробничого потенціалу молочної промисловості регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. Миколаївський державний аграрний університет. Миколаїв, 2007.

В дисертаційній роботі узагальнено і систематизовано теоретичні положення та основні методичні аспекти щодо формування та ефективного використання виробничого потенціалу молочної промисловості. Досліджено динаміку та сучасний рівень ефективності використання виробничих ресурсів на молокопереробних підприємствах Миколаївської області. Обґрунтовано перспективи розвитку виробничого потенціалу молочної промисловості регіону на основі поліпшення використання ресурсів виробництва, підвищення їх віддачі, зміцнення сировинної бази і удосконалення взаємовідносин партнерів молокопродуктового підкомплексу. Визначені напрями державного регулювання ринку молокопродукції. Запропоновано підходи до удосконалення економічних відносин молокопереробних підприємств із сільгоспвиробниками, в основі яких лежить використання нових моделей ціноутворення.

Ключові слова: молочна промисловість, виробничий потенціал, ефективність, прибуток, рентабельність, розвиток, сировинна база, реструктуризація, економічні відносини, державна підтримка.

Аннотация

Золотых И.Б. Формирование и эффективное использование производственного потенциала молочной промышленности региона.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК.- Николаевский государственный аграрный университет. Николаев, 2007.

В диссертации обобщены и систематизированы теоретические положения и основные методические аспекты формирования и эффективного использования производственного потенциала молочной промышленности. Исследуются динамика и уровень использования производственных ресурсов на молокоперерабатывающих предприятиях Николаевской области. Научно обоснованы перспективы развития производственного потенциала молочной промышленности Николаевской области.

В широком смысле производственный потенциал представляет собой сложную систему взаимосвязанных и взаимозависимых между собой ресурсов производства. Производственный потенциал - экономическая система, которой присуща одна важная особенность, оказывающая решающее влияние на содержание и характер взаимосвязей его элементов, - их взаимозаменяемость. Она создает возможность выбора эффективных вариантов выпуска продукции и экономии ресурсов.

Производственный потенциал предприятия - это отношения, которые возникают на микроуровне между работниками самого предприятия по поводу получения максимально возможного производственного результата, который не зависит от внешней среды и может быть получен при наиболее эффективном использовании ресурсов (при имеющемся уровне техники и технологий) с использованием передовых форм организации производства. Противоречивый характер этих отношений определяется внутренней средой самого предприятия, то есть заключается в поиске и реализации внутренних источников саморазвития. Уровень производственного потенциала отдельного хозяйствующего субъекта во многом зависит от состояния отрасли, в которой он функционирует, и региона, в котором данный субъект существует (макроуровень).

Оценка производственного потенциала предприятия (отрасли) - необходимый этап стратегического анализа и управления. Излагаемая методика расчета уровня и эффективности использования производственного потенциала охватывает все основные производственные процессы, протекающие в различных функциональных областях внутренней среды. В результате обеспечивается системный взгляд на предприятие, который позволяет выявить все сильные и слабые стороны, а также разработать на этой основе план перспективного развития.

Эффективность производственного потенциала молочной промышленности в значительной степени определяется уровнем развития молочного скотоводства, ибо от сырья главным образом зависит количество и качество готовых продуктов. На объемы производства молока и его качество влияет: численность поголовья высокопродуктивных молочных коров, обеспеченность сбалансированными кормами, наличие квалифицированных кадров, оснащения животноводческих комплексов современным оборудованием и техникой.

Анализ производства молока в Николаевской области показал, что многие предприятия молочной промышленности лишились своей сырьевой базы. Проблема сокращения сырьевых ресурсов Николаевской области вызывает сегодня серьезную обеспокоенность руководителей данных предприятий.

Кризис, охвативший сельскохозяйственные предприятия, привел к росту производства молока в личных хозяйствах населения. Но сосредоточение производства молока в частном секторе создает много проблем. Здесь производство молока характеризируется стихийностью и неорганизованностью, низкой культурой производства и отсутствием новых технологий. Из-за территориальной разбросанности хозяйств увеличиваются транспортно - заготовительные расходы молокоперерабатывающих предприятий.

Поэтому нельзя надеяться, что производство молока может обеспечиваться лишь частными хозяйствами населения.

Из-за трудностей с заготовкой молока отдельные предприятия молочной промышленности Николаевской области вынуждены были прекратить свою деятельность. В регионе остались эффективно действующими, только два крупных предприятия. А это, естественно, вызывает обеспокоенность по поводу дальнейшего развития данной отрасли АПК. Развитие остальных предприятий молочной промышленности может быть гарантировано при условиях активизации инвестиционных процессов, наличии развитой собственной сырьевой базы, которые решат проблему загруженности производственных мощностей, а следовательно, повысят эффективность их производственного потенциала.

Приведенные данные констатируют об определенной стабильности только двух предприятий, которые и формируют молочную промышленность в Николаевской области: ЗАО “Лакталис-Николаев” и ЗАО “Баштанский сырзавод”.

Уровень производства молочной промышленности не достиг 1990 г. Однако существенно расширился ассортимент продукции, особенно кисломолочной. Исследования показали, что в молочной промышленности наблюдается тенденция повышения эффективности использования производственного потенциала.Тем не менее в условиях рынка без государственной поддержки молочной промышленности не обойтись. Основными направлениями государственного регулирования являются: повышение платежеспособности населения; разработка и принятие Государственной программы создания благоприятных условий для стабилизации и развития животноводства, особенно молочного; удешевление кредитов и льготный режим налогообложения как для производителей молока, так и молокоперерабатывающих предприятий; пересмотр и создание новых отечественных стандартов, сочетающихся с международными; создание эффективной системы контроля за качеством сырья и молочной продукции; содействие внедрению инновационных и высокотехнологических процессов в производство и переработку молока.

Ключевые слова: молочная промышленность, производственный потенциал, эффективность, прибыль, рентабельность, развитие, сырьевая база, реструктуризация, экономические отношения, государственная поддержка.

Annotation

Zolotykh I.B. Forming and effective use of productive potential of dairy industry of the region. - manuscript.

Ph.D. thesis in the field of economics, specialty 08.07.02 - agroindustrial complex and rural economics. Mykolaiv state agrarian university. Mykolaiv, 2006.

In the Ph.D. thesis theoretical footing and basic principles of forming and effective use of productive potential of diary industry are summarized and systematized. The dynamics and contemporary level of efficiency of productive resources use at dairy processing enterprises in Mykolaiv oblast are explored. Prospects for development of dairy industry productive potential of the region are grounded on the basis of improvement of the productive resources use, increase of their efficiency, strengthening of the source of raw materials, and improvement partners' relations of dairy products sub-complex. Directions of state control of the dairy products market were determined. Approaches to improvement of economic relations of dairy processing enterprises with agricultural producers and to use of new price formation models are suggested.

Key words: dairy industry, productive potential, efficiency, forming, development, strengthening of the source of raw materials, restructuring, improvement of mutual relations with agricultural producers, state support.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Продовольча безпека гарантується забезпеченням населення країни високоякісними продуктами споживання, що виробляються вітчизняним аграрним сектором і переробною промисловістю. На жаль, продовольча безпека України за роки економічних перетворень знизилася до критичного рівня. Так, споживання молока і молочних продуктів в Миколаївській області на душу населення за 1990-2005 роки скоротилося на 30,3% і складає в середньому 248,1 кг за рік (49,6 % від раціональної норми). Одна з головних причин цього - низький рівень виробничого потенціалу молочної промисловості.

Виробництво продукції молокопереробної промисловості тісно пов'язане з ситуацією в молочному скотарстві. Основними причинами значного спаду виробництва молока є зменшення поголів'я продуктивного стада і середньорічних надоїв від однієї корови. За 1990-2005 роки поголів'я корів у всіх категорій господарств в Миколаївській області зменшилося з 281,2 тис. гол. у 1990 році до 115,1 тис. гол. у 2005 році (на 59,1%). Кризові явища, що охопили агропромисловий комплекс, особливо вплинули на розвиток молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах, де поголів'я корів протягом 1990-2005 років зменшилося на 93,7% і склало в 2005 році 13,7 тис. голів.

Виходячи з вищевикладеного, молокопереробна галузь знаходиться в кризовому стані. Вона вимагає до себе підвищеної уваги як учених, так і практиків.

Проблемами ефективного розвитку молокопродуктового підкомплексу АПК займалися багато вітчизняних і зарубіжних учених і практиків, серед них: В.Г. Андрійчук, О.М. Бабіч, Л.В. Гончар, О.М. Глоба, В.В. Дойков, Т.Г. Дудар, Н.Є. Голомша, М.М. Ільчук, М. Калінчік, С.Р. Камілова, В.Г. Кайбішев, Ю.М. Котлярів, В.Г. Кудлай, Н. Левчук, С.Н. Малахов, Л.О. Мармуль, Т.Л. Мостенська, О.В. Мухін, О.С. Олейник, М.К. Пархомець, Х.І. Пастернак, О.В. Пащенко, М.П. Поліщук, В.В. Россоха, В.Є. Руденко, П.Т. Саблук, І.Н. Топіха, О.О. Швець, В.Є. Юдін і ін. Проте цілий ряд питань все ж таки залишається недостатньо дослідженим. Це стосується перш за все структури виробничого потенціалу, методичних підходів оцінки його використання, виявлення основних шляхів подальшого розвитку і підвищення ефективності.

Науково-теоретичне значення і практична цінність, а також недостатня глибина дослідження деяких проблем зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить в план науково-дослідних робіт кафедри організації виробництва та агробізнесу Миколаївського державного аграрного університету з теми “Організація інтенсивного виробництва і забезпечення економічного зростання на підприємствах АПК”, яка є підпрограмою проблеми “Розробити пропозиції організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу” (номер державної реєстрації 0102U000259).

Мета й завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є розробка науково практичних рекомендацій по підвищенню ефективності виробничого потенціалу молочної промисловості регіону. Вказана мета зумовила необхідність розгляду і рішення наступних завдань:

- дослідити теоретичні аспекти потенціалу виробничої системи з метою узагальнення і уточнення поглядів учених-економістів на його суть, структуру, значущість і особливості;

- визначити методичні підходи до оцінки рівня і ефективності використання виробничого потенціалу підприємств і їх особливості в молочній промисловості;

- проаналізувати розвиток і сучасний стан виробничого потенціалу молочної промисловості регіону;

- оцінити рівень ефективності використання виробничих ресурсів на молокопереробних підприємствах;

- обґрунтувати основні напрями зміцнення і підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємств молочної промисловості;

- виявити резерви вдосконалення виробничо-економічних взаємовідносин між партнерами молокопродуктового підкомплексу.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є теоретичні, методологічні і прикладні положення, пов'язані з формуванням і розвитком виробничого потенціалу молочної промисловості Миколаївської області.

Предметом дослідження є формування і ефективного використання виробничого потенціалу молочної промисловості.

Методи дослідження. В процесі дослідження використовувалися ряд методів, серед яких: діалектичний і абстрактно - логічний (при узагальненні теоретичних і методичних положень виробничого потенціалу); монографічний (у висвітленні поглядів вчених на досліджувані в роботі проблеми, вивчені в ретроспективі розвитку виробничого потенціалу вітчизняного і зарубіжного досвіду в цій сфері); економіко-статистичний (для аналізу кількісних і якісних показників стану і розвитку виробничого потенціалу молочної промисловості); экстраполяція (у прогнозуванні обсягів переробки сировини і асортименту молочної продукції); кореляційно-регресивний (для з'ясування впливу окремих чинників на величину прибутку); графічний ( при дослідженні динаміки і структурних змін у розвитку молочної промисловості регіону, у відображенні результатів порівнянь).

Інформаційною базою дослідження слугували дані офіційних матеріалів обласного управління сільського господарства й продовольства, статистичних служб Миколаївської області, річних звітів суб'єктів господарювання.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливішими результатами досліджень, що характеризують їх новизну, є такі:

вперше:

- науково обґрунтовано перспективи розвитку виробничого потенціалу молочної промисловості регіону на основі поліпшення використання ресурсів виробництва, підвищення їх віддачі, зміцнення сировинної бази і удосконалення взаємовідносин партнерів молокопродуктового підкомплексу;

удосконалено:

- методичний підхід до оцінки виробничого потенціалу молочної промисловості, що враховує потенціал не тільки переробних підприємств, а й молочного скотарства регіону;

- методику встановлення науково обґрунтованих закупівельних цін, які відображають якісні параметри молока (що закуповується у сільгоспвиробників), передбачають поліпшення системи стимулювання його виробників;

набули подальший розвиток:

- трактування поняття виробничого потенціалу молочної промисловості як складної системи ресурсів, що знаходяться у взаємозв'язку та взаємозалежності, відрізняються здатністю до самовідтворювання, залежать від рівня розвитку молочного скотарства і його забезпеченості новітньою технікою, сучасними технологіями, інформацією тощо;

- напрями державного регулювання ринку молокопродукції (встановлення гарантованих мінімальних цін, датування виробництва молока, забезпечення паритетності цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, удосконалення системи контролю якості сировини та готової продукції) з урахуванням вимог міжнародних стандартів;

- підходи до удосконалення економічних взаємовідносин молокопереробних підприємств із сільгоспвиробниками - створення крупних інтегрованих, насамперед корпоративних формувань, використання нових моделей ціноутворення (побудованих на основі нормативних рівнів собівартості і рентабельності).

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення і пропозиції дисертаційної роботи можуть бути використані при формуванні і подальшому розвитку виробничого потенціалу молочної промисловості.

Рекомендації автора відносно основних напрямів підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємств молочної промисловості регіону прийняті Головним управлінням сільського господарства і продовольства Миколаївської облдержадміністрації для використання у практичній діяльності (довідка № 1-1871 від 12.10.2006 р.). Основні принципи організації сировинної бази, підвищення ефективності використання виробничих ресурсів, удосконалення оплати молока, що поставляється на переробку, з урахуванням його якості, а також напрями поліпшення організації збуту готової продукції застосовуються ЗАТ “Баштанський сирзавод” (довідка № 985 від 17.08.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне робота є науковим дослідженням, в якому висвітлено власний підхід автора до вивчення виробничого потенціалу молочної промисловості. Основні положення, висновки і пропозиції дисертації сформульовані і обґрунтовані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, наукові результати і практичні розробки дисертації доповідались і обговорювались на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК Причорноморського регіону” (м. Миколаїв, МДАУ, 23-25 квітня 2003 г.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Темпи розвитку і ефективного функціонування АПК Причорноморського регіону”(м. Миколаїв, МДАУ, 21-23 квітня 2004 г.); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми сіла в післяреформений період” (м. Миколаїв, МДАУ, 24 вересня 2004 г.); Причорноморській регіональній конференції (м. Миколаїв, МДАУ, 21 квітня 2005 г.); Міжвузівській науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку регіону” (м. Миколаїв, НУК ім. адмірала Макарова, 19-21 квітня 2006 г.); Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові принципи реалізації аграрної політики України” (м. Харків, ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 7-9 червня 2006 г.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладені в 6 статтях у фахових виданнях загальним обсягом 1,75 ум. друк. арк.

Обсяг та структура дисертації. | Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 155 найменувань, містить 46 таблиць, 2 рисунка, 6 додатків. Загальний обсяг роботи становить 191сторінки, основний зміст дисертації викладено на 176 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність, визначено мету та завдання роботи. Викладено найбільш вагомі результати, що характеризують науково - практичну новизну дослідження. Вказано практичне значення та можливості застосування отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні і методологічні основи виробничого потенціалу підприємств” проаналізовано підходи вчених-економістів до розкриття сутності виробничого потенціалу, досліджено особливості його формування, методичні підходи до оцінки рівня і ефективності використання у молочній промисловості.

Зазначено, що поняття “виробничий потенціал” застосовується в економічної літературі з позиції поліпшення використання ресурсів виробництва, підвищення їх віддачі. Виробничому потенціалу властиві наступні особливості: всі його елементи повинні адаптуватися до вимог продукції, що виготовляється; вони взаємодіють між собою і представляють систему, здатну до самовідтворення. До нього включаються перш за все основні виробничі засоби, промислово-виробничий персонал, управління, технології, енергія, інформація.

Визначено, що виробничий потенціал залежить не тільки від ступеня використання промисловим підприємством свого ресурсного потенціалу при наявній техніці і застосованих технологіях, передових формах організації виробництва. На нього впливає рівень розвитку галузі або регіону, де функціонує промислове підприємство (макросистема). Підприємство, яке функціонує в умовах стабільності і має свій ринок збуту, розвивається ефективно. Але і у нього в умовах непередбаченості зовнішнього середовища, наявності негативних процесів (інфляція, високі ставки податків та ін.) може виникнути дисбаланс між грошовими потоками. Отже, на виробничий потенціал молокопереробного підприємства впливають не тільки потенціал молочного скотарства і забезпеченість його основними засобами виробництва, а і технологія, інформація, загальний рівень розвитку галузі і регіону, тобто стабільність зовнішнього середовища.

Дослідження показало, що проблема оцінки рівня використання виробничого потенціалу важлива як в теоретичному, так і в практичному плані. На наш погляд, найбільш вдалий підхід оцінки потенціалу підприємства запропонували П.О. Фомін і М.К. Старовойтов. Ця методика аналізує всі слабкі та сильні сторони підприємства і прогнозує подальший план його розвитку. Її перевагами є: придатність для використання як окремими промисловими підприємствами, так і галузями; структурованість, яка дозволяє чітко виділити та сформулювати проблеми по управлінню виробничим потенціалом і його ефективному використанню. Разом з тим ми вважаємо, що потребує уточнення сама назва вказаної методики, бо в ній фігурують слова “ рівень виробничого потенціалу”, а в самій методиці відображені не тільки показники рівня цього потенціалу, а і ефективності його використання. Тому, на наш погляд, необхідно оцінювати окремо стан та рух основних засобів і окремо ефективність їх застосування.

Вважаємо, що ефективність виробничого потенціалу молочної промисловості в значній мірі визначається становищем в молочному скотарстві, бо від сировини головним чином залежить кількість і якість готових продуктів. На обсяги виробництва молока і його якість впливає: чисельність поголів'я високопродуктивних молочних корів, забезпеченість їх збалансованими кормами, наявність кваліфікованих кадрів.

Аналіз показав, що основна частина молока виробляється в господарствах населення. Тому молокопереробні підприємства змушені розширювати приймальну сировинну мережу, технічно оснащувати пункти збирання молока, організовувати його збір і доставку, посилювати контроль за якістю сировини. Деяким сільськогосподарським підприємствам пропонується на певних умовах приєднатися до заводу як дочірнє підприємство. Тобто переробні підприємства, поступово переходячи на самозабезпечення сировиною, намагаються скорочувати виробничий ланцюжок і здешевлювати молоко. Наприклад, ЗАТ “Лакталіс-Миколаїв” успішно працює з молоковиробниками, використовуючи досвід зарубіжних країн по організації заготовлення молока. Підприємством було закуплено 208 холодильників для молока (котрі було встановлено в господарствах-постачальниках молока та на приватних подвір'ях), 7 спеціальних молоковозів марки "Мерседес", які дозволяють збирати молоко навіть при відключенні електроенергіі. Для збору молока в приватному секторі в селах створено приймальні пункти та встановлені охолоджувачі, а з метою зниження собівартості доставки молока організований кільцевий збір, який дозволяє зменшити витрати в 2 рази.Окрім цього, для захисту худоби від хвороб підприємство забезпечує господарства, що постачають молоко ветеринарними препаратами за низькими цінами. Для підвищення продуктивності корів і отримання молока високої якості, що забезпечується лише за наявності повноцінної кормової бази, ЗАТ "Лакталіс - Миколаїв" був придбаний німецький комбайн "Ягуар", який для надає послуги господарствам з заготовлення якісного силосу.

Значна конкуренція на ринку молока і молокопродуктів вимагає від підприємств проведення реконструкції, повної або часткової заміни морально застарілого фасувального устаткування, освоєння нових технологій, підвищення кваліфікації співробітників. Відбувається укрупнення підприємств молочної промисловості й удосконалення збуту готової продукції.

У другому розділі “Розвиток виробничого потенціалу молочної промисловості регіону і його використання” проведений аналіз розвитку, сучасного стану та ефективності використання виробничого потенціалу молочної промисловості регіону.

Проведений аналіз сировинної бази молочної промисловості Миколаївської області свідчить, що однією з причин погіршення забезпечення заводів молоком є масове скорочення поголів'я продуктивного стада в аграрному секторі економіки. Кризові процеси в сільськогосподарських підприємствах, безробіття, зниження реальної оплати праці послужили розвитку приватних господарств населення. Частина корів, яка належала населенню на кінець 2005 року, склала 88,1 % від загальної їх кількості у всіх категоріях господарств проти 22,7 % у 1990 році. Не дивлячись на те, що за 1990-2005 роки середньорічні надої молока від однієї корови по всіх категоріях господарств в цілому збільшилися на 34,7% (по сільськогосподарських підприємствах - на 0,2%, а в господарствах населення - на 42,3%), це не змогло перекрити загальний спад виробництва молока по сільськогосподарським підприємствам (від 584,0 до 40,9 тис. т), а тому - і по області в цілому (від 743,4 до 432,3 тис. т).

З розвалом сільськогосподарських підприємств припинили виробництво багато молокозаводів в Миколаївській області. В даний час успішно працюють лише два підприємства: ЗАТ “Лакталіс-Миколаїв” і ЗАТ “Баштанський сирзавод”. На долю вказаних підприємств у 2004р.припадало відповідно 38,9 і 34,5%% від загального обсягу молока, що купується і переробляється в Миколаївській області (табл. 1).

Через кризу в аграрному виробництві і зниження життєвого рівня населення споживання молока та молочних продуктів в області на душу населення за 1990-2005 роки скоротилося на 30,3% і склало в середньому 248,1 кг за рік (тобто 49,6% від раціональної норми). Тому в цих умовах необхідно нарощувати виробництво молочної продукції. У харчовій промисловості Миколаївської області доля молочної промисловості складає лише 25,1% всієї продукції, що виробляється. Незважаючи на проведену реконструкцію, заводи зазнають труднощів з сировиною, в умовах нестачі якого виробничі потужності завантажені не повністю: на молочному комбінаті “Лакталіс-Миколаїв” в 2004р. завантаження устаткування склало 68,4%, а на Баштанському сирзаводі - 49,1%.

Таблиця 1. Розподіл обсягів закупівель молока переробними підприємствами Миколаївської області

Підприємства	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.
ЗАТ “Лакталіс-Миколаїв” тис. тонн	44,1	72,4	86,9	90,1	84,9
у % до області	32,7	38,9	47,2	46,6	38,9
ЗАТ“Баштанський сирзавод” тис. тонн	23,4	43,6	53,0	60,3	75,3
у % до області	17,3	23,5	28,7	31,2	34,5
Інші підприємства тис. тонн	67,5	69,9	44,5	43,0	58,2
у % до області	50,0	37,6	24,1	22,2	26,6

Молочна промисловість за обсягами виробництва не досягла рівня 1990 р. Наприклад, рівень виробництва молока цільного по відношенню до 1990 р. складає 29%, вершків - 4%, сметани - 77%, сиру - 29%, сира жирного - 88%, масла вершкового - 37%, морозива -19%, молочних консервів - 23%. Проте значно розширився асортимент продукції, особливо кисломолочної. За 2004 рік випуск цих продуктів склав 18,3 тис. т, що більше на 89,4% в порівнянні з 2000 р. Окрім традиційного кефіру жирністю 1% і 2,5%, в області виробляється біо-кефір жирністю 2,5%. Прискореними темпами відбувається нарощування обсягів виробництва йогуртів. В порівнянні з 2000 роком їх випуск збільшився в 2 рази (табл. 2).

Збільшення обсягів виробництва молокопродукції сприяло фінансовому оздоровленню підприємств молочної промисловості. Починаючи з 1999 року, їх діяльність в цілому була прибутковою. Сума чистого прибутку в цілому по підприємствах галузі зросла від 6436,8 млн. грн. у 2000 г. до 19951,2 млн. грн. у 2004 році. Але не всі підприємства прибуткові. В даний час зупинена діяльність Миколаївського, Березнегуватського, Новобузького молокозаводів, а Єланецький і Доманівський працюють як пункти збору і охолоджування молока для Баштанського сирзаводу. Майже 87% прибутку молочної промисловості забезпечили всього 2 підприємства - ЗАТ “Баштанський сирзавод” і ЗАТ

Таблиця 2. Обсяг виробництва основних видів молочної продукції в Миколаївській області, т

Види продукції	1990 р.	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.	Индекс 2004 р. до1990 р.
Молоко цільне	57968	5257	8938	11843	13733	16705	0,29
Вершки	1359	90	76	53	30	61	0,09
Сметана	11077	2383	4644	6689	8138	8524	0,75
Сир	3133	175	192	739	768	921	0.29
Кисломолочна продукція - всього	9427	9644	15193	18114	16829	18263	1,93
Ряжанка	1412	1995	2345	2366	2333	2907	3,06
Кефір	7524	5858	8529	10757	10714	11412	1,52
Йогурт	-	1770	4227	4904	3709	3944	2,23
Сир жирний	8869	2721	4960	6851	7505	7795	0,88
Масло вершкове	14170	4533	5477	4109	4155	5187	0,37
Морозиво	4427	1671	1983	2403	1485	832	0,19
Молочні консерви, тис. ум.б.	69462	8452	11989	17830	29293	16296	0,23

"Лакталіс-Миколаїв", що викликає тривогу відносно досить хиткого фінансового стану молочної промисловості. Тому ми вважаємо, що розвиток решти підприємств молочної промисловості може бути гарантований за умов активізації інвестиційних процесів, наявності розвиненої власної сировинної бази, які вирішать проблему завантаженості виробничих потужностей і підвищення ефективності використання виробничого потенціалу.

В ході нашого дослідження було встановлено, що на підприємствах молочної промисловості спостерігається тенденція підвищення ефективності використання їх виробничого потенціалу. Особливо суттєво це відбулось у ЗАТ “Баштанський сирзавод”, по якому розмір чистого прибутку на 1 грн.основних засобів виробництва збільшився з 0,22 грн. в 2000 р. до 0,34 грн. в 2004 р. Розмір чистого прибутку на одного працівника за цей проміжок часу зріс у 5,1 рази. Збільшилися і величини чистого прибутку на 1 т переробленого молока (з 51,38 грн. до 112,46 грн.) та рентабельності продажу - в 1,4 раза (табл. 3).

В цілому по молочній промисловості, розмір прибутку на 1 грн. основних засобів виробництва зріс з 0,07 грн. в 2000 р. до 0,11 грн. в 2004 р., тобто в 1,6 рази. Вихід товарної продукції на одного працівника відповідно збільшився з 35,6 до 104,2 тис. грн. (у 2,9 раза). У 1,9 рази зросла сума чистого прибутку на 1 т переробленого молока.

Слід звернути увагу на те, що окупність витрат на підприємствах молочної промисловості знижується. Так, рівень рентабельності їх продукції зменшився з 15,1 % у 2000 р. до 9,5 % у 2004 р.

У третьому розділі “Основні напрями формування і підвищення економічної ефективності використання виробничого потенціалу молочної промисловості” обґрунтовані напрями ефективного розвитку виробничого потенціалу молочної промисловості.

Таблиця 3. Основні показники прибутковості молокопереробних підприємств Миколаївської області

Показники підприємства	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.	Індекс 2004 р. до 2000 р.
Чистий прибуток на 1грн.основних засобів виробництва, грн.: -ЗАТ “Лакталіс-Миколаїв” -ЗАТ “Баштанський сирзавод”	0,12 0,22	0,09 0,33	0,11 0,35	0,08 0,23	0,11 0,34	0,92 1,5
Чистий прибуток на: 1працівника,тис. грн. -ЗАТ “Лакталіс - Миколаїв” -ЗАТ “Баштанський сирзавод”	38,0 4,9	12,2 15,8	29,1 18,2	0,8 14,4	44,0 24,9	1,16 5,1
Чистий прибуток на 1т переробленого молока, грн.: - ЗАТ “Лакталіс - Миколаїв” - ЗАТ “Баштанський сирзавод”	173,26 51,38	52,43 90,81	76,97 102,54	124,2 76,70	135,4 112,46	0,78 2,9
Рівень рентабельності продукції,% - ЗАТ “Лакталіс - Миколаїв” - ЗАТ “Баштанський сирзавод”	23,7 22,2	20,0 20,3	22,0 25,8	21,0 19,7	25,4 20,7	1,07 0,93
Рентабельність продажу, % - ЗАТ “Лакталіс - Миколаїв” - ЗАТ “Баштанський сирзавод”	13,4 6,9	3,8 8,8	4,8 10,6	0,1 7,7	5,5 9,7	0,41 1,41

Дослідження показали, що головна проблема, з якою стикаються молокопереробні підприємства, нестача якісної сировини, що пов'язано з кризовими явищами в молочному скотарстві. Основними причинами цього є: значний диспаритет цін на сільськогосподарську і промислові види продукції (у тому числі монопольне встановлення низьких цін на молоко переробними підприємствами, які часто не окупають витрати сільгоспвиробників); скорочення державної підтримки виробників тваринницької продукції і дорожчання кредитних ресурсів; занепад племінної роботи і погіршення порідного складу стада (тому часто змушена купівля дорогих племінних корів за кордоном).

В результаті реформування сільськогосподарських підприємств відбулося збільшення числа фермерських і особистих сільських господарств. Частка їх в загальному обсязі виробництва молока в 2005 році склала 90,5%. На жаль, виробництво молока в них характеризується низькою культурою виробництва і недостатністю нових технологій. Господарства населення, як правило, не мають устаткування для охолоджування та очищення молока і тому воно відрізняється підвищеною кислотністю та високою механічною забрудненістю. Крім того, через територіальну розкиданість господарств збільшуються транспортно-заготівельні витрати молокопереробних підприємств. Тому майбутнє за крупними господарствами і сучасними тваринницькими комплексами.

Для поліпшення організації збору молока від фермерів і індивідуальних здавальників слід практикувати використання чіткого графіка його вивезення відразу ж після доїння, щоб до мінімуму скоротити ймовірність його псування при зберіганні на фермі і при транспортуванні. Ритм доставки молока повинен бути розрахований відповідно до ритму переробки його на заводі.

В умовах нестачі сировини промислові підприємства повинні переходити до більш глибокої ії переробки. У цьому плані заслуговує на увагу досвід підприємств, які створили у себе цехи з переробки з молочних відходів (сироватки і молочного відвійок). Із вказаних відходів в них виробляють сухе молоко та казеїн. А це дає можливість майже 40% всіх виробничих витрат віднести на одержану таким чином продукцію. На основні ж види молочної продукції залишається лише 60% сукупних затрат, що звичайно ж знижує їх собівартість, а в кінцевому рахунку - створює можливості для підвищення прибутковості їх виробництва і зменшення реалізаційних цін на продукти першої необхідності.

Результати нашого дослідження показали, що обсяги переробки молока в Миколаївській області зростуть з 253,2 - до 305,5 тис. тонн (рис. 1). Це дозволить довести споживання молока і молокопродукції на душу населення до рекомендованих норм. Із збільшенням доходів зросте споживання сирів, йогуртів, десертів, оскільки саме ці продукти мають великий попит, а підприємства останнім часом нарощують їх виробництво.



Рис. 1. Фактичні і прогнозовані обсяги переробки молока в Миколаївській області, тис. т

Важливими завданнями переробних підприємств є створення належних умов для найповнішого використання всіх наявних сировинних ресурсів (особливо вторинної сировини - знежиреного молока і сироватки) для харчових цілей, раціональне розміщення молокопереробних заводів відносно сировинних зон і районів споживання, усунення диспропорції між сировинними ресурсами і виробничими потужностями заводів. У перспективі основною тенденцією у розвитку молочної промисловості будуть випередження темпів зростання вартості основних виробничих засобів у порівнянні з чисельністю зайнятих у ній працівників.

Однією з складових економічних відносин між партнерами молокопродуктового підкомплексу є встановлення обґрунтованих за своїм розміром закупівельних цін на молочну сировину, яка купується заводами у сільгосппідприємств.

Заслуговує на увагу методика розрахунку закупівельних цін, застосовувана в господарствах Ленінградської області Росії, де вони встановлюються, виходячи з вмісту в молоці білка і жиру. Молоко тут вважається базисним з жирністю - 3,4% і з білком - 3,0%. Надбавка (знижка) за кожен відсоток вмісту жиру складає 3 % від базисної ціни і 5% - за білок. Більш високий відсоток надбавок (знижок) за вміст білку практикується і в розвинених країнах світу.

Нині Баштанський сирзавод Миколаївської області в розрахунку на 1000 л молока за кожен додатковий відсоток вмісту жиру доплачує 117,65 грн., а 1% білка - 200 грн. Вважаємо, що недоліком даної методики розрахунків закупівельних цін молоко є те, що вона в недостатній мірі ураховує показники якості і безпеки молока.

Ми пропонуємо наступну систему розрахунків, яка, на наш погляд, стимулює виробництво молока високої якості і робить економічно невигідним низькоякісну продукцію(табл. 4).

Таблиця 4. Фрагмент розрахунку закупівельних цін на молоко, грн./т

Білок	При вмісту жиру
	3,3%	3,4%	3,5%
	на Баштанському сирзаводі	рекомендований нами	на Баштанському сирзаводі	рекомендований нами	на Баштанському сирзаводі	рекомендований нами
2,6	980,24	970	992,00	1000	1003,76	1030
2,7	982,24	1020	994,00	1050	1005,76	1080
2,8	984,24	1070	996,00	1100	1007,76	1130
2,9	986,24	1120	998,00	1150	1009,76	1180
3,0	988,24	1170	1000,00	1200	1011,76	1230
3,1	990,24	1220	1002,00	1250	1013,76	1280
3,2	992,24	1270	1004,00	1300	1015,76	1330
3,3	994,24	1320	1006,00	1350	1017,76	1380
3,4	996,24	1370	1008,00	1450	1019,76	1480

Як показують наукові дослідження, в структуру ціни на молоко необхідно закладати норму рентабельності 25 або 30%%. Тільки тоді товаровиробник може здійснювати розширене виробництво. З іншого боку, це призведе до зростання цін на продукцію молокозаводів і знизить попит на їх продукцію. Тому, на наш погляд, без державної підтримки і регулювання економічних відносин з сільгосптоваровиробниками не обійтися. Забезпечення паритетності цін на аграрну і промислову продукцію нині можливо лише за допомогою грамотної політики держави. Як показує досвід зарубіжних країн, пріоритетним напрямом в розвитку молочного сектора повинен стати державний протекціонізм, насамперед - у відродженні і розвитку крупних молочних комплексів і механізованих ферм, які в найближчому майбутньому повинні стати головними постачальниками молока для переробки.

Потрібні гарантовані держзамовлення на постачання необхідних обсягів високоякісного молока з одночасним грамотним державним датуванням молоковиробників. Дотації повинні надаватися в першу чергу сільгосппідприємствам, здатним вести виробництво на основі прогресивних технологій.

Необхідна комплексна економічна допомога і регламентація з боку держави. Досвід аграрної політики Європейського Союзу показує, що 2/3 свого бюджету дане співтовариство витрачає на дотації і субсидії для аграрного сектора, внаслідок чого забезпечується продовольча безпека, висока якість продукції і стабільність цін на неї. В результаті витрати середньої європейської сім'ї на продукти харчування складають приблизно 15 % її бюджету.

Представляє інтерес і досвід США, де ще в 1948 був прийнятий закон “Про товарно-кредитну корпорацію” (ТКК), що діє і до сього дня. Найважливішою формою діяльності ТКК є програми кредитування під заставу товарів, які дозволяють виробникам отримувати короткостроковий кредит під майбутній урожай, оцінений за державними заставними цінами. Цім самим ТКК підтримує попит, купуючи молоко по встановленим законом мінімальним цінам. Це молоко йде потім на виробництво сира, масла і сухого молока. Значна частка купленої ТКК продукції експортується. Другим методом підтримки попиту США стали продовольчі талони для малозабезпечених верств населення. Виплати держави за цією програмою досягають 25 млрд. доларів в рік. Окрім цього, тут діє програма шкільних сніданків і обідів для дітей із малозабезпечених сімей. Все це в комплексі підвищує попит і ціни на молоко. Конгресом США на цю програму виділяється близько 4,5 млрд. доларів в рік. Вказана система державного регулювання істотно покращило умови функціонування АПК США і особливо його молочного сектору.

Елементами системи державного регулювання має бути: підвищення платоспроможного попиту населення і надання адресної допомоги малозабезпеченим і багатодітним сім'ям в отриманні молочної продукції; розробка і ухвалення Державної програми створення сприятливих умов для стабілізації і розвитку тваринництва, особливо - молочного; здешевлення кредитів і пільговий режим оподаткування як для виробників молока, так і молокопереробних підприємств; перегляд і створення нових вітчизняних стандартів з урахуванням міжнародних; створення ефективної системи контролю за якістю сировини і готової молочної продукції; сприяння впровадженню інноваційних технологій і у виробництво, і у переробку молока.

Стабільне і успішне функціонування молочної промисловості залежить не тільки від вдосконалення економічних відносин ії заводів з сільськогосподарськими підприємствами, а і від чіткої і узгодженої маркетингової системи збуту готової її продукції, яка відповідає вимогам ринку. Реалізація продукції - невід'ємна ланка відтворювального процесу, головна функція якого - доведення молочної продукції до споживачів і задоволення їх різноманітних потреб.

Проведені нами дослідження показали, що через чинників, які найбільше впливають на попит споживачів, є ціна продукції, її якість, упаковка, термін зберігання. У результаті проведеного опитування покупців з'ясовано, що основна їх частина віддає перевагу вітчизняній продукції і лише 10% з них схильні купувати імпортні молокопродукти.

Аналіз діяльності молокопереробних заводів, в яких реклама поставлена на належному рівні, свідчить про те, що завдяки ній вони помітно збільшують обсяги продукції, що продається. Саме такі підприємства посідають провідні позиції на ринку молочної продукції країни. Вони рекламують свою продукцію по телебаченню, радіо, в пресі, на виставках, ярмарках, конкурсах.

Ефективна реалізація продукції, що випускається, вітчизняними молочними заводами, неможлива без попередньої розробки комплексу заходів, спрямованих на удосконалення цінової і рекламної політики. При цьому першочергову увагу слід приділяти розробці оптимальної стратегії проникнення товару в конкретну ринкову нішу. Акцент доцільно зробити на продаж в тих регіонах, які є найбільш привабливими за обсягом збуту продукції. Такий підхід обумовлений тим, що політика організації продажу молочної продукції одночасно в багатьох регіонах невеликими партіями, без концентрації зусиль на ефективних каналах збуту, малоефективна. Тому підприємства повинні створювати мережу збуту своєї продукції на обраних ними найбільш перспективних ринках.

Ураховуючи вищевикладене, кожне підприємство до початку збуту своєї продукції повинно створити відповідну дистриб'юторську мережу і налагодити прямі зв'язки з оптовими фірмами, універсамами, супермаркетами, дрібнооптовими ринками, ярмарками.

Одна з найбільш болісних проблем нашого суспільства - вкрай низький рівень доходів населення і підприємства покликані шукати шляхи подолання цієї проблеми. В існуючих ринкових умовах споживач платить не стільки за сам продукт, скільки за його рекламу, зберігання, транспортування, розміщення на прилавках магазинів та ін. Тільки торговельна націнка, становить 25-30% від роздрібної ціни продукту. Крім того, треба ураховувати вартість реклами, яка може досягати тридцяти і більше відсотків кінцевої ціни. Таким чином, досить велика частина ціни продукту припадає на невиробничу сферу.

Економічна ефективність фірмової торгівлі обумовлена тим, що при переміщенні торгівельних операцій в сферу діяльності промислового підприємства дає можливість залишити в його розпорядженні торгову надбавку (за мінусом витрат на транспортування і реалізацію продукції). Кінцева мета фірмової торгівлі підприємства - збільшення обсягів реалізації вироблюваної ним продукції. Завдання, що вирішуються цим підрозділом, - наступні: постачання, виробленої заводом продукції безпосередньо покупцеві і об'єктам громадського харчування; участь в контролі якості продукції підприємства; проведення пробних продажів нових молокопродуктів; розробка пропозицій з удосконалення асортименту продукції, що виробляється. При належній організації фірмової торгівлі основна частина продукції реалізується самим підприємством. Ураховуючи високу ефективність фірмової торгівлі, її слід розвивати на більшості (особливо - великих) підприємств молочної промисловості. При цьому на увагу заслуговує досвід підприємств, які практикують обмін частини своєї продукції з іншими виробниками з подальшою ії реалізацією в своїх магазинах, що дозволяє значно розширити асортимент продукції, який продається фірмовими магазинами, а за рахунок цього - привернути до себе додаткових споживачів. Крім того, фірмова торгівля сприяє підвищенню зайнятості місцевого населення і збільшенню податкові надходжень до бюджету, тобто від її розвитку виграють практично всі.

Будучи одним з підрозділів підприємства, фірмова торгівля сприяє успішному вирішенню проблем, що виникають в його діяльності. Вона за своїм становіщем найбільш близька до покупців. Тому зібрану нею інформацію повинні враховувати в своїй роботі всі служби і підрозділи підприємства. Саме фірмова торгівля першою повідомляє про зменшення обсягів продажу та зниження якості продукції. Ії працівники, узагальнюючи відгуки покупців, можуть підказати найбільш “ходовий” асортимент, сезонні зміни попиту на продукцію підприємства. Одночасно її працівники повинні бути зацікавлені в розширенні асортименту продуктів у свого торгівельних точках (за рахунок товарів, що доповнюють продукцію власного підприємства і поставляються на взаємовигідних умовах із інших підприємств). Фірмові торговельні точки є “візитною карткою” підприємства.

На наш погляд, доцільно запровадити, політику інтенсивного розподілу молочної продукції, яка передбачає виділення торгових підприємств, орієнтованих на різні сегменти купівельного попиту. Створюються супермаркети для покупців з високими, середніми і низькими прибутками, невеликі продовольчі магазини і гастрономи, для постійних покупців, які недалеко проживають або працюють біля цієї торгівельної точки.

Для забезпечення безперервної роботи молочної промисловості необхідно удосконалювати інфраструктуру регіонального ринку молока і молочних продуктів: організовувати на обласному рівні виставки, аукціони, біржі; на регіональному - мережі банківських, кредитних, страхових і консультативних організацій.

Висновки

1. Виробничий потенціал є складною системою ресурсів виробництва, що знаходяться у взаємозв'язку і взаємозалежності. До нього включаються основні виробничі засоби, промислово-виробничий персонал, управління, технологія, енергія, інформація. Виробничому потенціалу підприємств властиві наступні особливості: всі його елементи повинні адаптуватися до вимог продукції, що виготовляється: вони тісно взаємопов'язані, взаємодіють один з одним і представляють собою систему, здатну, до самовідтворювання. На виробничий потенціал впливає рівень розвитку економіки регіону, де функціонує промислове підприємство (макросистема).

2. Для оцінки виробничого потенціалу існують різноманітні методичні підходи. Найбільш вдалим з них є той, що запропонований П.А. Фоміним і М.К. Старовойтовим, який ураховує всі слабкі і сильні сторони підприємства і прогнозує перспективу його розвитку. Ця методика прийнятна як окремими промисловими підприємствами, так і галузями. Разом з тим ми вважаємо, що потребує уточнення назва вказаної методики, в якій фігурують слова “ рівень виробничого потенціалу”, тоді як в самій методиці відображені не тільки показники рівня цього потенціалу, а і ефективності його використання. І це, на наш погляд, потрібно відобразити в назві.

3. У даний час під впливом негативних процесів у сфері аграрного виробництва і зниження життєвого рівня населення споживання молока і молочних продуктів в Миколаївській області на душу населення за 1990 - 2005 роки скоротилося на 30,3% і становить нині 248,1 кг за рік (49,6% від норми). Основною причиною погіршення забезпечення населення молокопродуктами є зменшення поголів'я продуктивного стада, що спричинило скорочення обсягів виробництва молока в області на 41,8 % - з 743,4 тис. тонн в 1990 році до 432,3 тис. тонн в 2005 році. А це, звичайно ж, негативно відбилося на рівнях забезпеченості сировиною підприємств молочної промисловості, собівартості і прибутковості їх продукції. У зв'язку з кризовим станом багато молокозаводів і сільськогосподарських підприємств в Миколаївській області припинили свою діяльність. В даний час ефективно працюють лише: ЗАТ “Лакталіс-Миколаїв” і ЗАТ “Баштанський сирзавод”, які успішно зміцнюють тільки свій потенціал, а і виробничу базу господарств - постачальників молока.

4. Молочна промисловість за обсягами виробництва не досягла рівня 1990р. Проте набагато розширився асортимент продукції, особливо - кисломолочної, що відзначається високою рентабельністю. У 2004 рік випуск цих продуктів дорівнював 18,3 тис. тонн, що на 89,4% більше рівня 2000 р. Однак, незважаючи на це, за останні роки намітилося фінансове оздоровлення підприємств молочної промисловості. Починаючи з 1999 року їх діяльність в цілому була прибутковою.

5. Важливими завданнями переробних підприємств є: створення умов для найповнішого використання всіх наявних сировинних ресурсів (особливо вторинної сировини - знежиреного молока і сироватки) для харчових цілей; раціональне їх розміщення відносно сировинних зон і районів споживання - з метою усунення диспропорції між сировинними ресурсами і виробничими потужностями. Для створення високоефективних сировинних зон переробним підприємствам доцільно розвивати інтеграційні зв'язки з крупними молочними господарствами.

6. В останні роки на деяких молокопереробних підприємствах Миколаївської області накопичений позитивний досвід в організації заготівлі і доставки молока. Для цього спеціальним устаткуванням оснащуються молокоприймальні пункти, товаровиробники забезпечуються кормозбиральною технікою, ветеринарними препаратами, підбираються і навчаються спеціальні кадри. Молокопереробні підприємства мають налагодити роботу по складанню чітких графіків збору і вивезення молока з господарств.

7. З урахуванням стану і ступеня використання виробничого потенціалу нами спрогнозовано подальший розвиток молочної промисловості Миколаївської області в цілому та ії ЗАТ “Баштанський сирзавод”. На 2009 р. пропонується довести обсяги переробки молока відповідно до 305,5 і 135,5 тис. т. Це дозволить значно збільшити споживання молока і молочної продукції в регіоні.

...