Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет технології та дизайну

УДК 65.012:338.2

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (легка промисловість)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Обґрунтування стратегічних рішень з розвитку підприємств в ринкових умовах

Зубко Тетяна Леонідівна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України (м. Київ)

Науковий керівник: кандидат технічний наук, доцент Бокій Володимир Іванович, Київський національний університет технологій та дизайну МОН України, професор кафедри менеджменту

Офіційні опоненти:

- доктор технічних наук, професор Рожок Володимир Давидович, Київський економічний інститут менеджменту (ЕКОМЕН), ректор

- кандидат економічних наук, доцент Стовба Тетяна Анатоліївна, Херсонський національний технічний університет МОН України, доцент кафедри менеджменту та маркетингу

Захист відбудеться 18 грудня 2007 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.102.05 у Київському національному університеті технологій та дизайну МОН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету технологій та дизайну МОН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2.

Автореферат розіслано 17 листопада 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.О. Тарасенко

Анотації

Зубко Т.Л. Обгрунтування стратегічних рішень з розвитку підприємств в ринкових умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) - Київський національний університет технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України, Київ, 2007.

Узагальнено теоретико-методичні основи концептуальних підходів до розробки стратегічних рішень. На основі запропонованої системи показників та критеріїв оцінки розвитку підприємства виконано діагностику економічного стану підприємств легкої промисловості.

Розроблено алгоритм обґрунтування стратегічних рішень процесів та методику їх вибору. Запропоновані методичні підходи до формування стратегії промислового підприємства з урахуванням стану зовнішнього і внутрішнього середовищ, цілей гравців ринку, розрахунку функції корисності.

Запропоновано моделі, які пов'язують стан виробництва з визначальними факторами (виробнича функція) та розглядаються можливості їх застосування для аналізу перспектив розвитку підприємств з використанням положень теорії катастроф.

Удосконалено структурний підхід до визначення економічної стратегії підприємства. Обґрунтовано формування збутової стратегії на основі використання функції корисності. На основі розроблених імітаційних моделей життєвого циклу виробів, запропоновано нові підходи до складання асортиментного набору, структура якого визначається за допомогою еволюційно-симулятивного методу. Основні наукові положення пройшли експериментальну перевірку в умовах діяльності промислових підприємств.

Ключові слова: стратегічне рішення, діагностика, виробнича функція, теорія катастроф, теорія ігор, маркетинговий прогноз, теорія ігор, методика.

Зубко Т.Л. Обоснование стратегических решений развития предприятий в рыночных условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (легкая промышленность) - Киевский национальный университет технологий и дизайна Министерства образования и науки Украины, Киев, 2007.

В диссертации рассматриваются отечественные и зарубежные подходы относительно разработки стратегических решений. Получены научные и практические результаты по определению сути стратегического управления, главными компонентами которого являются планирование, стратегии, решения. Стратегия как совокупность решений и действий, составляет обоснованный план работы предприятия на длительный период времени, и направлен на выполнение миссии предприятия.

Обобщено теоретико-методические основы и концептуальные подходы по разработке стратегических решений. Наиболее эффективным управленческим решением является такой выбор альтернативы, который при реализации дает наибольшую пользу для достижения цели предприятия. Обосновано схему принятия управленческих решений.

Усовершенствована структурная схема модели предприятия, которая учитывает влияние внешней среды и протекание внутренних процессов.

Обосновано систему показателей и критериев оценки развития предприятий легкой промышленности в современных условиях. Проанализировано состояние предприятий легкой промышленности.

Анализ состояния предприятий легкой промышленности позволил выделить группы причин ухудшения работы предприятий: конструкторско-технологические, экономические, финансовые, недостаточное внутрифирменное планирование. Определена целесообразность разработки методики обоснования и выбора стратегических решений на промышленных предприятиях.

Изучение подходов определения оптимальности работы системы позволило сделать вывод, что оптимальной является такая система, компоненты которой наилучшим образом достигают целей предприятия (при взвешенных затратах и времени достижения). На основе анализа различных методических разработок касательно оптимальности стратегических решений, установлено, что полная характеристика работы предприятий возможна при соединении разных подходов: оценки эффективности, анализа финансового состояния, сбалансированной системы показателей и рейтингового подхода. Установлено, что существующая система оценок не всегда позволяет обосновано принять решения и выбрать стратегию.

Разработано алгоритм принятия стратегических решений процессов развития, методику их выбора. Предложены методические подходы к формированию стратегии промышленного предприятия с учетом состояния внешней и внутренней среды, целей основных субъектов (игроков) рынка.

Для выбора стратегических решений предложено моделировать деятельность предприятия путем использования регрессионных уравнений, которые характеризуют зависимость состояния производства от определяющих факторов (производственные функции). Разработан алгоритм построения производственной функции.

Рассматривается целесообразность оценок таких функций соответственно положений теории катастроф. Программа анализа возможностей возникновенияя катастроф связана з оценкой описания связей в системах уравнениями элементарних катастроф. На основе оценки совпадения построенной функции деятельности предприятия с одной из функций элементарных катастроф делается вывод о состоянии и возможностях предприятия.

Усовершенствовано структурный подход к определению экономической стратегии предприятия. Как ведущая, выбрана стратегия сбыта, которая обоснована с помощью функции полезности.

Определены наиболее целесообразные направления номенклатурной политики предприятия. На основе анализа потенциала предприятия определена возможность практической реализации мероприятий с точки зрения выхода предприятия на желаемые номенклатурно-рыночные позиции.

С использованием имитационных моделей жизненного цикла изделий, предложены подходы к формированию ассортиментного набора, структуру которого в условиях неопределенности внешней среды предлагается определять с помощью эволюционно-симулятивного метода.

Научные посылки подтверждены расчетами, выполненными по результатам деятельности трех наиболее типичных предприятий легкой промышленности (обувных). Одно из них - преуспевающее, другое - в зоне риска и третье - банкрот.

Основные научные положения, разработки, выводы и рекомендации прошли производственную проверку. Предложенные методики используются в учебном процессе, а результаты исследований внедрены на ряде предприятий легкой промышленности.

Ключевые слова: стратегическое решение, стратегическое управление, стратегия, диагностика, производственная функция, теория катастроф, маркетинговый прогноз, эволюционно-симулятивный метод, функция полезности, методика.

Zubko Т.L. Substantiation of strategic decisions on development of enterprises under market conditions. Typescript.

Thesis on scientific degree of Candidate of economic sciences on the Speciality 08.00.04 - Economy and Management of Enterprises (Light Indastry). - Kiev National University of Technologies and Design of the Ministry of Education and Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

Theoretic-methodical bases of the conceptual approach to development of strategic decisions were generalized. It is based on the indicators and criteria of estimation of development estimation of light industry enterprises in modern terms. Diagnostics of the state of enterprises of light industry is done.

The algorithm of substantiation of strategic decisions of processes of development and methods of their choice is developed in relation of industrial enterprise. Methodical approaches are offered to form the strategy of industrial enterprise taking into account the state of external and internal environments, the aims of market players, calculation of function of usefulness.

In order to estimate more detailed the state and interaction of main factors, as components of the system and their influence on final result, was grounded possibility of application of positions of theory of catastrophies. Models which connect the state of production to the determinatives (production function) and possibilities of their application and analysis of the got results are examined according the positions of theory of catastrophes are offered.

The structural approach is improved concerning the determination of economic strategy of enterprise. It is suggested to motivate sale strategy on the basis of the use of function of usefulness. On the basis of the offered simulation models of life cycle of articles, offered approach to form of assortment set the structure of which it is suggested to determine by a evolution-simulation method.

Keywords: strategic decision, strategic management, diagnostics, production function, theory of catastrophes, marketing prognosis, method.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Тенденції розвитку України та високий рівень мінливості ринкового середовища зумовлюють провідне значення проблем розробки стратегічних рішень з розвитку промислових підприємств на основі системного підходу. Це визначено тим, що стратегічні рішення включають в себе систему заходів з оптимізації його діяльності, а науковий підхід щодо їх розробки передбачає формування методологічної бази та сукупності різноманітних засобів удосконалення, спрощення й універсалізації зазначеного процесу. Такими засобами є моделі і методи аналізу, оцінки, прогнозування розвитку підприємства та стану його діяльності. Основною проблемою на шляху реалізації таких підходів є недостатність існуючого теоретико-методологічного забезпечення процесу обґрунтування стратегічних рішень.

Теоретичні та практичні аспекти розробки стратегічних рішень та стратегічного управління підприємствами знайшли відображення в наукових працях вчених: Р. Акоффа, І. Ансоффа, О.С. Віханського, В.Г. Герасимчука, О.П. Градова, І.А. Ігнатьєвої, Ф. Котлера, М.М. Мартиненка, М. Портера, А.О. Старостиної, З.Є. Шершньової та інших. Проблеми системного підходу до вирішення проблеми висвітлено у роботах таких фахівців як: В.С. Анфілатов, Є.А. Єрохіної, О.О. Пономаренко, В.О Пономаренко та ін.

Методологічні підходи до розробки системи економіко-математичних моделей розвитку та функціонування мікроекономічних об'єктів в умовах невизначеності опубліковані в наукових працях вітчизняних вчених: Н.Е. Бойцун, Н.П. Бусленко, В.В. Вітлінського, В.М. Гейця, В.І. Голікова, Г.П. Іспіряна, М.М. Лепи, Ю.Г. Лисенка, І.М. Ляшенка, А.Н. Марюти, В.Д. Рожка та ін.

У той же час результати наведених досліджень не вичерпують усього комплексу проблем, пов'язаних з формуванням стратегії підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів. Як правило, існуючі наукові підходи щодо розробки стратегічних рішень носять загальний характер, що обмежує сферу їхнього застосування через специфічні галузеві особливості. У більшості досліджень невизначеність розглядається як агрегована властивість зовнішнього середовища, а зміст її аналізу суттєво звужується до вивчення особливостей впливу нестабільності зовнішнього середовища на роботу підприємств.

Актуальність проблем дисертаційної роботи зумовлюється ще й тим, що легка промисловість в Україні представлена великою кількістю підприємств, кожне з яких намагається розробити свою стратегію діяльності. Таким чином, виникає необхідність вирішення теоретичних і методичних питань, пов'язаних з розкриттям суті поняття стратегії з використанням наукових підходів до вибору стратегічних рішень в практичній діяльності підприємств. Наведені обставини і зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати, теоретичні положення та висновки дослідження були використані при виконанні за тематичним планом кафедри менеджменту науково-дослідної роботи на тему "Проблеми підвищення ефективності виробництва в ринкових умовах" (№7-05-12.2/05), у межах якої особисто автором виконано розділ "Теоретичні основи обґрунтування стратегічних рішень" та бюджетної теми КПКВ 2201040 "Вдосконалення системи управління розвитком підприємств легкої промисловості в умовах сучасних трансформаційних процесів в Україні", в межах якої особисто автором виконано розділ "Становлення та розвиток методів обґрунтування стратегічних рішень розвитку підприємств".

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методичних основ обґрунтування стратегічних рішень з розвитку підприємства в ринкових умовах із застосуванням методів моделювання процесів його діяльності.

Виходячи з поставленої мети визначено та вирішувались наступні завдання:

- узагальнити вихідні положення та концептуальні підходи до обґрунтування стратегічних рішень;

- визначити сутність та зміст стратегічних рішень розвитку підприємств легкої промисловості;

- визначити моделювання як засіб обґрунтування стратегічних рішень;

- провести діагностику стану підприємств легкої промисловості стосовно залучення інструментарію стратегічного менеджменту в прийнятті рішень;

- обґрунтувати систему показників та критеріїв оцінки оптимальності стратегічних рішень розвитку підприємств легкої промисловості у сучасних умовах;

- дослідити методичні засади організації прийняття стратегічних рішень на підприємствах;

- розробити моделі та алгоритм обґрунтування стратегічних рішень процесів розвитку;

- розробити методику вибору стратегічних рішень розвитку промислового підприємства;

- провести експериментальну перевірку методики обгрунтування стратегічних рішень на прикладі конкретного підприємства.

Об'єктом дослідження є процес обґрунтування стратегічних рішень в практиці діяльності промислового підприємства.

Предметом дослідження є науково-методичні основи формування стратегічних рішень розвитку промислового підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є об'єктивні економічні закони розвитку суспільного виробництва, сукупність теоретико-методологічних та прикладних питань визначення, розробки і реалізації стратегічних рішень на підприємствах легкої промисловості.

При вирішенні поставлених завдань використані: комплексний та системний підходи в розробці рішень; методи математичного моделювання і теорії катастроф з метою перевірки доцільності подальшого функціонування підприємства; метод динамічного моделювання і графічний метод, кореляційно-регресійний аналіз для визначення, на якій стадії життєвого циклу знаходиться вид виробу; прийоми ранжування і експертних оцінок для обґрунтування вибору загальної стратегії діяльності підприємства; економіко-статистичні методи для визначення закономірностей розвитку показників діяльності підприємства та галузі; методи маркетингових досліджень для визначення позиції підприємства на ринку; методи економічного аналізу для визначення фінансового стану обраного підприємства; методи прогнозування для побудови моделей попиту на окремі вироби.

Джерела інформації: закони та законодавчі акти України, відповідні Укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Державні стандарти України, нормативні акти та інструкції, матеріали статистичної звітності підприємств, а також праці провідних вчених з вибраного напряму.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні науково-методичних підходів до вибору стратегічних рішень з розвитку промислових підприємств та їх апробація за матеріалами конкретних організацій.

Найбільш важливі результати дослідження полягають в тому, що:

вперше:

запропоновано концептуальний підхід до вибору узагальнених стратегічних рішень розвитку підприємств, основою якого є органічне поєднання методів теорії ігор зі сценарним підходом, що дає можливість визначити стратегічний напрямок розвитку підприємства;

розроблено алгоритм та методику обґрунтування стратегічних рішень розвитку підприємств легкої промисловості із застосуванням методів моделювання процесів їх діяльності, що дозволяє не тільки підвищити обґрунтованість рішень, а й збільшити швидкість та точність їх прийняття;

запропоновано для обґрунтування стратегічних рішень використати методи теорії катастроф, що дозволяє уникнути небажаних наслідків у роботі підприємств;

одержали подальший розвиток:

маркетинговий прогноз діяльності підприємства, який дозволяє оперативно визначати позиції підприємства на ринку та можливі напрями його розвитку;

моделювання виробничої діяльності підприємств з урахуванням ринкової ситуації, що дозволило обрати узагальнену стратегію роботи підприємства;

оцінка присутності підприємства на ринку, що дозволяє порівняти стратегічні альтернативи роботи підприємства;

методичний підхід до обґрунтування збутової стратегії на основі використання функції корисності, який полягає у максимізації сподіваної корисності різних стратегічних альтернатив виробництва залежно від способу реалізації, ймовірності вибору та можливої ціни продукції;

удосконалено:

структурний підхід до визначення економічної стратегії підприємства, який полягає у виділенні основних сфер діяльності та комбінації її складових;

класифікацію стратегічних рішень, з точки зору структуризації стратегічних цілей за напрямами розвитку та за видами діяльності, що дало можливість наблизити стратегію до ієрархії управління підприємством.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що запропоновані у роботі методики, підходи, висновки та пропозиції спрямовані на прийняття оптимальних стратегічних рішень у виробничій діяльності промислових підприємств. Використання запропонованих у роботі методичних підходів сприятиме підвищенню ефективності роботи підприємств легкої промисловості України. Окремі складові інструментарію стратегічного менеджменту, які запропоновані в дисертаційному дослідженні, використані при побудові стратегічних планів промислових підприємств, а саме - "Перша взуттєва фабрика "Київ" (раніше КВТВП "Київ", акт впровадження від 12.06.2007 р.), "Еліта Стиль" (акт впровадження від 14.06.2007 р.) та "Зенкіс" (акт впровадження від 21.06.2007 р.), ЗАТ швейній фірмі "ДАНА" (акт впровадження від 19.06.2007 р.), корпорації "Український шовк" (акт впровадження від 16.06.2007 р.), ВАТ "Лубенський коноплезавод" (акт впровадження від 1.06.2007 р.) .

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі у КНУТД при викладанні дисциплін "Економетрія", "Методи та моделі прогнозування" (акт впровадження від 22.05.2007 р.), "Менеджмент", "Виробничий та комерційний менеджмент", при виконанні курсових та випускних кваліфікаційних робіт (акт впровадження від 15.05.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до застосування теоретичних положень, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо обґрунтування стратегічних управлінських рішень (з експериментальними розрахунками та впровадженням на підприємствах легкої промисловості). З наукових публікацій, які видані у співавторстві, у роботі використано ті ідеї, положення та розрахунки, які є результатом особистої роботи і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи обговорювались на: міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених "Політ - 2002" 11 квітня 2002 р. (м. Київ), науково-практичній конференції "Проблеми перехідної економіки" 19-20 квітня 2001 р. (м. Київ), міжнародній науково-практичній конференції Технологічного університету Поділля "Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку" (м. Хмельницький, 2002 р.), міжнародній науковій конференції "Малое предпринимательство: проблемы и перспективы" 3-4 октября 2002 г. (Витебск, Бєларусь), міжнародній науково-практичній конференції "Стратегія інноваційного розвитку підприємств України" 17-19 вересня 2003 року (м. Київ), науково-практичній конференції "Економічний розвиток: проблеми та шляхи їх вирішення" 21-23 вересня 2005 року до 75-річчя кафедри менеджменту КНУТД, ювілейній міжнародній науково-технічній конференції, присвяченій 75-річчю від дня заснування Київського національного університету технологій та дизайну "Інноваційні технології - майбутнє України" 3-8 жовтня 2005 року, міжнародній науковій конференції "Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины " (г. Алушта, 28-30.09.06 р.).

Матеріали досліджень пройшли експериментальну перевірку і впроваджені на ряді підприємств легкої промисловості України, довідки про що наведено вище.

Публікації. Основні результати дослідження з теми дисертації опубліковано у 11 наукових працях обсягом 2,7 друк.арк. (особисто автору належить 2,58 друк. арк.), у тому числі 8 статей та тез у фахових виданнях обсягом 2,07 друк.арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 177 найменувань, 45 сторінок додатків (від А до М), а також містить 80 таблиць, 29 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 179 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі визначено актуальність теми, об'єкт та предмет, мету і завдання дослідження, вказаний зв'язок із науковими програмами, планами, темами; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, методологічну основу і методи дослідження.

У першому розділі "Теоретичні основи обґрунтування стратегічних рішень" викладаються теоретико-концептуальні засади обґрунтування стратегічних рішень на промислових підприємствах, аналізується вітчизняний та закордонний досвід. Встановлено, що поліпшення показників роботи легкої промисловості неможливе без використання підходів стратегічного менеджменту.

Вивчено сучасні методичні підходи до формування стратегічних рішень на промислових підприємствах у ринкових умовах. Визначено стратегічне управління як таке, що орієнтує виробничу діяльність на запити споживачів, здійснює гнучке регулювання та своєчасні зміни в організації, які відповідають виклику з боку зовнішнього оточення, що в результаті дозволяє організації виживати та досягати своєї мети у довгостроковій перспективі.

Встановлено, що стратегія - це доцільно обґрунтований гнучкий узагальнений план роботи підприємства на достатньо довгий проміжок часу, спрямований на виконання місії підприємства. Визначено стратегічне планування як поняття, а саме - як поєднання процесів дослідження, аналізу, прогнозування, розрахунків та вибору альтернатив.

З'ясовано, що управлінська діяльність у будь-якій сфері визначає прийняття рішень, а найбільш ефективним управлінським рішенням є такий вибір альтернативи, який при реалізації дає найбільшу користь для досягнення мети роботи організації. Розроблено схему прийняття управлінського рішення.

Визначено, що використання системного підходу забезпечує більш високий рівень обґрунтованості прийняття управлінського рішення. Для опису розвитку підприємства, як відкритої системи, найкраще застосовувати різноманітні моделі, зокрема, динамічні. Обґрунтовано доцільність застосування стохастичних моделей, які можуть бути використані для формування стратегічних альтернатив розвитку підприємства в умовах нестабільної економіки. Запропоновано узагальнену схему моделі підприємства, яка враховує вплив зовнішнього середовища та перебіг внутрішніх процесів (рис. 1).

Визначено, що діяльність виробничого підприємства найкраще відображає виробнича функція. Запропоновано схему побудови такої функції (рис. 2).

Обґрунтовано схему прийняття рішення на промислових підприємствах, яка включає наступні етапи: 1) вивчення поставленого завдання; 2) подрібнення завдання на етапи (при потребі); 3) визначення заходів для реалізації завдання; 4) вивчення зовнішніх і внутрішніх умов: джерел фінансування і їх достатність, наявність ресурсів, виконавців; 5) визначення умов, які забезпечують виконання завдання, (при недостатніх умовах переходимо до етапу 1); 6) визначення послідовності та термінів реалізації заходів, необхідних ресурсів та виконавців; 7) встановлення критеріїв оцінки та обмежень на рішення завдання; 8) проведення обґрунтованих розрахунків; 9) розробка та розгляд варіантів рішення; 10) перевірка ефективності вибраного варіанту, (якщо вона недостатня, то переходимо до етапу 1); 11) узгодження варіанту рішення; 12) затвердження і виконання рішення.

У другому розділі "Становлення та розвиток методів обгрунтування стратегічних рішень розвитку підприємств" наведено оцінку стану легкої промисловості. На основі аналізу показників її діяльності виявлено причини, які впливають на результати діяльності, визначено напрямки вдосконалення методичних засад організації прийняття стратегічних рішень на підприємстві.



Рис. 1. Структурна схема моделі підприємства



Рис. 2. Схема побудови виробничої функції

Аналіз діяльності підприємств показав, що обсяг виробництва продукції легкої промисловості у 2005 році складав 1,4 % від загального обсягу виробництва країни. кількість промислових підприємств становила 4847 одиниць, що складає 97,7% від рівня попереднього року. Має місце нестійке зростання та великі коливання в динаміці розвитку. Динаміку випуску товарів легкої промисловості на одну людину наведено на рис. 3.



Рис. 3. Випуск товарів легкої промисловості на одну людину

З рис. 4 видно, що рентабельність операційної діяльності підприємств легкої промисловості незмінно залишається на низькому рівні, порівняно з іншими галузями промисловості. Такий стан справ не дає можливостей для їх розвитку.

Рис. 4. Порівняльний аналіз динаміки рентабельності операційної діяльності підприємств промисловості

Проведений аналіз дозволив виявити і згрупувати причини, які впливають на результати діяльності підприємств легкої промисловості:

- конструкторсько-технологічні (перш за все - відсутність науково обґрунтованих норм, що призводить до завищеного рівня ресурсоємності продукції і ін.);

- економічні (собівартість вища, ніж у закордонних конкурентів; низька рентабельність окремих стратегічних груп товарів, недостатність обігових коштів внаслідок уповільнення руху обігового капіталу та залягання його в товарних запасах та дебіторській заборгованості);

- фінансові (в структурі виручки відносно невелика частка грошових коштів, але висока частка бартеру та взаємозаліків, великий відтік грошових коштів на утримання виробничих потужностей та об'єктів соціальної сфери);

- недоліки у внутрішньо-фірмовому економічному управлінні (відсутність мотивації персоналу управління щодо зменшення витрат; відсутність фінансової відповідальності підрозділів за результати їх роботи; значна вага необґрунтованих особистісних рішень та ін.).

Встановлено, що однією з найважливіших причин такого стану є недосконалість методів наукового обґрунтування стратегічних рішень. Виникає необхідність удосконалення методів управління.

В роботі досліджено методичні засади організації прийняття стратегічних рішень на підприємствах, системи показників та критерії оцінки оптимальності рішень. Розглянуто чотири підходи до вибору таких показників: оцінка ефективності, аналіз фінансового стану, збалансована система показників та рейтинговий підхід.

Для оцінки ефективності діяльності підприємств пропонується застосовувати такі показники як: рентабельність продажів, рентабельність активів, норма прибутку на власний капітал, норма чистого прибутку на власний капітал.

При аналізі фінансового стану підприємства найповнішою, на нашу думку, є система оціночних індикаторів, згрупованих за функціональним спрямуванням: платоспроможність, стан та структура капіталу, оборотність, прибутковість.

Збалансована система показників (Balanced Scorecard) використовується для поєднання показників у грошовому виразі з операційними вимірниками таких аспектів діяльності підприємства, як задоволеність клієнта, внутрішньо-фірмові господарські процеси, інноваційна активність, заходи щодо поліпшення фінансових результатів.

Рейтинговий підхід ґрунтується на порівнянні поточних показників з еталоном. При визначенні еталону приймаємо, що кожному підприємству в даний період відповідає точка в n-мірному просторі. Координати цієї точки - економічні показники чи результат роботи підприємства.

Кожна із цих систем має цільове призначення: в маркетинговому прогнозі - аналіз фінансового стану, в еволюційно-симулятивному методі - рейтинговий підхід, при обґрунтуванні вибору стратегії - збалансована система показників та визначення ефективності запропонованих заходів. На основі аналізу наведених підходів з'ясовано, що найповніша характеристика результатів роботи підприємства можлива лише при їх поєднанні.

Встановлено, що існуюча система оцінок не завжди дозволяє обґрунтовано вибирати стратегію, а відомі підходи до оцінки кризового стану не дозволяють адекватно спрогнозувати дії та їх наслідки, відповідно до стадії розвитку підприємства.

Для вибору стратегічних рішень запропоновано моделювати процес діяльності підприємства шляхом використання регресійних рівнянь, які характеризують залежність стану виробництва від визначальних факторів (виробнича функція), та розглядаються можливості їх застосування відповідно до функцій теорії катастроф. Програма аналізу можливостей виникнення катастроф пов'язана з оцінкою опису зв'язків в системах рівняннями елементарних катастроф. На практиці цю програму можливо реалізувати при наявності рівнянь зв'язків в системах. Рівняння стійких зв'язків мають вигляд:

F=X1 +X12 +M;

F=X1 +X2 +X1X2 +X22+X12 +N,

де Xі - взаємопов'язані змінні, які характеризують систему;

n - загальна кількість змінних;

М - функція виду X22+ … +Xi2 -Xi+12 - … - Xn2, (1< i, n);

N - функція виду X32 + …+ Xi - Xi+12 - … - Xn2, (2< i <n),

F - функція, яку можна прирівняти до будь-якої змінної у першому ступеню або іншої постійної величини, зокрема нуля.

На основі оцінки збігу побудованої функції діяльності підприємства з однією з функцій елементарних катастроф можна зробити висновок про стан та можливості підприємства. Для українських підприємств на теперішній час характерний здебільшого нестійкий розвиток. Моделі нестійкого розвитку мають вид функцій катастроф - "згортки":

F= (X14+a2X12+a1Х 1) +M

Вирішальною умовою визначення стратегії підприємства є поєднання його цілей з цілями інших учасників ринку для кращого задоволення взаємних вимог. Для цього запропоновано поєднати сценарний підхід з методами теорії ігор у вигляді методу аналізу ієрархій. При використанні цього методу проектуємо ймовірне майбутнє, яке порівнюємо з бажаним, і визначаємо, які необхідні зміни. Виходячи із ймовірного прогнозного стану, обґрунтовуємо узагальнене стратегічне рішення.

Для вибору стратегічних альтернатив (стратегічних наборів) в умовах невизначеності стану зовнішнього середовища запропоновано застосовувати еволюційно-симулятивний метод, який за допомогою датчиків випадкового пошуку допомагає вибрати найбільш привабливі проекти виробництва та надає можливість оцінити їх.

У третьому розділі "Розробка методичних основ обґрунтування стратегічних рішень на основі моделювання процесів розвитку" на основі системного підходу визначено взаємозв'язок між факторами внутрішнього та зовнішнього середовища, його вплив на формування стратегії. Розроблено, зокрема, алгоритм обґрунтування стратегічних рішень процесів розвитку, які складають стратегію підприємства (рис. 5).

Як приклад, виконані розрахунки для трьох типових підприємств, які знаходяться у різних станах (стабільно працююче ЗАТ ВТШФ "Дана", в стані ризику КВТВП "Київ", збанкрутіле ВАТ "Кияни"). Для кожного з них розрахована трьохфакторна виробнича функція мультиплікативного типу:

,

де К - основні фонди, Q - обігові кошти, L - трудові ресурси.

Порівнюючи її з найпростішими елементарними функціями катастроф за значеннями показників визначаємо стан підприємства. Виробнича функція ЗАТ ВТШФ "Дана" має вигляд:

Y= 0,483K0,709*Q0,201*L0,347.

Оскільки показники ступеню коливаються в межах від 0 до 1, в які потрапляє показникові значення ВТШФ "Дана", є допустимими. Отже, обране підприємство має можливості для розвитку.

Визначено, що виробнича функція підприємства КВТВП "Київ" має вигляд

Y=0,127K0,907Q0,272L0'186.

Це підприємство також має певні перспективи, але спостерігається зв'язування коштів в основних фондах і нераціональне використання праці робітників.



Рис. 5. Етапи прийняття стратегічних рішень (розроблено автором)

Розраховано, що виробнича функція ВАТ "Кияни" має вигляд:

Y=10-5K137,4*Q214,36*L-173,87.

У цьому співвідношенні ступені показників є завеликими. Тому розглянемо кожну складову у темповому виразі, що дозволяє визначити, яка з них використовується нераціонально. Отримано наступні результати:

K(t)=11737,5-1408,567t-430,55t2-115,08t3,

Q(t)=4700,508-59,57t-296,258t2-27,179t3,

L(t)=507,833+15,75t-40,833t2-22,75t3.

Виробнича функція в темповому записі має вид:

Y= 10-5(11737,5 - 1408,567t - 430,55t2 - 115,083t3)137,4*(4700,508 - 59,571t - 296,258t2-27,179t3)214,36*(507,833 + 15,75t - 40,833t2 - 22,75t3)-173,87

Враховуючи великі за абсолютними значеннями показники ступенів та коефіцієнтів в темповому вираженні, можна стверджувати, що система знаходиться в критичному стані. Нераціонально використовуються основні та оборотні кошти. збут стратегія управління асортимент

Виходячи із похідної мультиплікативної функції, видно подібність її до омбілічної катастрофи типу "вігвам". Це свідчить про неможливість подальшої роботи підприємства:

F=X17 + a5X15 + a4Х 14 + a3Х 13 + a2Х 12+a1Х 1 +M.

Подальшу апробацію запропонованої методики розглянуто на прикладі взуттєвого підприємства "Київ".

Для поглибленої діагностики стану підприємства запропоновано декілька методів: аналіз асортименту, фінансовий аналіз, маркетинговий прогноз, SWOT-аналіз, експертні методи. Встановлено, що тільки в поєднанні одне з одним ці методи відображають стан підприємств та дозволяють спрогнозувати майбутнє, вони враховують галузеві особливості та адаптовані до вітчизняних підприємств.

Аналіз стану, істотних змін, тенденцій зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, виконано за допомогою експертних оцінок. Результати зафіксовано, виділено найбільш суттєві зміни, що можуть вплинути на стан справ підприємства. Збір і вивчення інформації здійснено за допомогою анкетувань у двох напрямках стосовно підприємства: зовнішньому та внутрішньому. Кількісна оцінка тенденцій діяльності підприємства виконується за допомогою дев'ятибальної системи оцінок, бали з 1 до 3 визначають позицію "відстає", з 4 до 6 - "відповідає", з 7 до 9 - "випереджає" своїх конкурентів. Для визначення перспективності стратегічних рішень відповідно до отриманих оцінок, порівнюємо шанси досліджуваного підприємства з підприємством-еталоном (лідером). Кількісною оцінкою є співвідношення площ фігур п'ятикутників потенційно можливого (найбільшого) та побудованого для обраного підприємства, що знаходиться всередині найбільшого (рис. 6).

Рис. 6. Багатовимірний прогноз можливостей КВТВП "Київ" на ринку

Вісями для побудови п'ятикутників є становища підприємства: техніко-технологічне, соціальне, екологічне, політичне та економічне. В отриманій фігурі можна виділити декілька головних зон (з радіусом в балах): критична зона (3), зона підвищеного ризику (4), зона ризику (5), зона впевненості (6) та зона лідерства (9). Критерієм надійності даної стратегії підприємства в умовах змінного оточення є площа фігури, яка є сумою п'яти елементів-сегментів.

Запропонована схема формування цілей при стратегічному управлінні підприємством (рис. 7), місія якого - виробляти якісну продукцію, що користується попитом та забезпечує потреби якомога більшої кількості споживачів.

Рис. 7. Схема формування цілей при стратегічному управлінні підприємством

Зроблено висновок, що для найкращого досягнення мети підприємства в умовах ринкової економіки, необхідно врахувати цілі учасників ринку (виділяємо 10 груп учасників ринку). За допомогою методу аналізу ієрархій, обираємо одну з макростратегій діяльності підприємства (рис. 8). Спершу розглядаємо стан підприємства, на який впливають чотири види первинних факторів. Розглядаємо цілі кожного учасника та обираємо головні. Надалі, поєднавши мету підприємства з цілями впливових учасників, обираємо можливий сценарій розвитку - стратегію подальшої діяльності.

Аналіз "проблемного поля" та виділення ключових проблем виконано за результатами маркетингового прогнозу. З'ясовано, що підприємство знаходиться в зоні ризику стосовно техніко-економічної сфери діяльності, проблема полягає саме в технічному та господарському її аспекті.

Стратегія діяльності підприємства складається із поєднання багатьох сфер та відповідних їм субстратегій (збутова, виробнича, асортиментна та ін.). За визначальну приймаємо збутову стратегію, оскільки вона дає змогу оцінити ситуацію на ринку і нерозривно пов'язана з виробничою. Для її обгрунтування пропонується функція корисності, яка, в свою чергу, враховує місце збуту та попит на продукцію обраного підприємства.

Побудовано імітаційні моделі життєвого циклу головних груп виробів. З'ясовано, що більшість із них знаходяться на стадії зрілості. Отже, необхідно оновлювати асортимент, підвищувати його конкурентоспроможність, перш за все, за рахунок інновацій.

Оцінку інноваційного потенціалу виконано у двох напрямах - на наявність нових технологій та оновлення основних фондів. За останні два роки на обраному підприємстві не розроблялись нові технології, слабко оновлюються основні фонди, запроваджено лише дві нові моделі взуття.

На основі сформованих варіантів номенклатурно-ринкової стратегії та оцінки інноваційного потенціалу визначено, як пріоритетний, напрямок диференціації виробництва.

Відносно визначених заходів обґрунтовано першочергові проекти з розвитку асортименту. Для встановлення економічної доцільності виробництва окремих груп виробів в умовах невизначеності зовнішнього середовища та нестабільності економічних відносин, запропоновано використовувати еволюційно-симулятивний метод.

Рис. 8. Ієрархія обґрунтування стратегічних рішень

Реалізація проектів забезпечується системою ресурсів. Для ефективного їх розподілу потрібні організаційні зміни. Напрямки організаційних змін на підприємстві визначено за допомогою системного оператора. Виділено для різних періодів часу дев'ять екранів: надсистему (НС), систему (С) й підсистеми (ПС), які представлені у минулому, теперішньому та майбутньому часі (рис. 9). При цьому враховуємо недоліки в роботі підприємства: існування залишків ресурсів, перевищення витрат енергоносіїв, неправильні кроки в маркетинговій політиці.

Рис. 9. Схема системного оператора

Виконання запланованих змін вимагає певних витрат як за рахунок власних, так і запозичених коштів. Виконано розрахунок ефективності використання коштів, зокрема, залучених кредитів. Розраховано, що дисконтовані надходження від проекту в 1.11 разу більші, ніж залучені інвестиції. Термін окупності витрат складе близько трьох років, як і було заплановано. Тобто, КВТВП "Київ" зможе вчасно повернути кредит.

Запропоновані заходи щодо поліпшення системи управління підприємством дозволяють покращити стан його розвитку, підвищити ефективність його економічної діяльності та конкурентоспроможність.

Висновки

У результаті дисертаційного дослідження запропоновано нові підходи до науково-методичного обґрунтування стратегічних рішень з розвитку підприємств, що має суттєве значення для підприємств легкої промисловості. Відсутність аналогічних рішень для підприємств галузі робить, на наш погляд, результати дослідження пріоритетними. В дисертації отримані такі основні результати:

1. Узагальнено теоретико-методичні основи та концептуальні підходи до розробки стратегічних рішень. Визначено сутність стратегічного управління та стратегії.

2. Обґрунтовано схему прийняття управлінського рішення, яка базується на тому, що найбільш ефективним є такий вибір альтернативи, який при реалізації дає найбільшу користь для досягнення мети роботи організації.

3. Для формування стратегічних альтернатив розвитку підприємства з урахуванням випадковості поведінки складної системи запропонована структурна схема моделі підприємства, яка враховує вплив зовнішнього середовища та перебіг внутрішніх процесів (рис. 1).

4. Визначено, що діяльність підприємства найкраще описує виробнича функція. За її допомогою вивчається динаміка визначальних факторів виробництва та з'ясовується стан підприємства і його можливі "вузькі місця". Запропонована вдосконалена схема побудови виробничої функції (рис. 2), яка включає в себе 10 головних етапів, згрупованих у 7 блоків.

5. Проведено аналіз розвитку підприємств легкої промисловості з точки зору стратегічного управління. Виявлені основні групи причин недоліків в роботі підприємств, які підтверджують той факт, що немає єдиного підходу до формування єдиної методики складання стратегії роботи підприємств.

6. Розроблена методика обґрунтування стратегічних рішень як складових стратегії (рис. 5), яка складається з восьми головних етапів.

7. Для більш повної оцінки стану і взаємодії головних визначальних факторів, як компонентів системи та їх вплив на кінцевий результат обґрунтовано можливості застосування елементів теорії катастроф. Для вибору стратегічних рішень запропоновано використовувати моделі, які відображають залежність стану виробництва від визначальних факторів (виробнича функція) та розглядаються можливості їх застосування відповідно до функцій теорії катастроф.

8. Позиції підприємства на ринку та можливі напрями його подальшої діяльності визначено на основі методів маркетингового прогнозу. З метою визначення стратегічних альтернатив запропоновано застосовувати оцінку міри присутності підприємства на ринку.

9. При формуванні узагальнених стратегічних рішень розвитку підприємств запропоновано поєднувати цілі підприємства з цілями інших учасників ринку на основі сполучення методів теорії ігор зі сценарним підходом (рис. 8).

10. Побудовано імітаційні моделі життєвого циклу виробів, на основі яких розглянуті підходи до складання асортиментної стратегії підприємства.

11. Запропоновано формувати економічну стратегію підприємства на основі структурного підходу та обґрунтовувати збутову стратегію за допомогою функції корисності. Удосконалено концептуальну схему управління реалізацією стратегії розвитку підприємства, як сукупності стратегічних рішень.

12. Для вибору стратегічних рішень застосовано еволюційно-симулятивний метод, який дозволяє вибрати найбільш привабливі проекти виробництва та надає можливість оцінити їх.

13. Проведена експериментальна перевірка основних методичних положень на прикладі даних КВТВП "Київ". Розглянуто альтернативні варіанти та запропоновано проект стратегічного рішення. Як результат, дисконтовані надходження від проекту в 1.11 разу більші, ніж залучені інвестиції при терміні окупності запропонованих заходів близько трьох років.

14. Основні положення методики відпрацьовано на прикладі КВТВП "Київ" (нині "Перша взуттєва фабрика "Київ"). Результати досліджень пройшли виробничу перевірку та прийняті до використання підприємствами "Перша взуттєва фабрика "Київ", "Elite-Stile", "Zenkis", ЗАТ ВТШФ "ДАНА", корпорацією "Український шовк", ВАТ "Лубенський коноплезавод". Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Київського національного університету технологій та дизайну.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Зубко Т.Л. Обгрунтування вибору стратегічних альтернатив роботи підприємства / Зубко Т.Л. Бокій В.І. // Вісник КНУТД, - 2001. - №2. - С. 126 -127. (Особисто здобувачем запропоновано схему вибору стратегічних альтернатив підприємства).

2. Зубко Т.Л. Деякі концептуальні підходи до стратегічного управління підприємством в ринкових умовах // Вісник технологічного університету Поділля. - 2002. - №5. - С. 131 - 135.

3. Зубко Т.Л. Основні підходи до формування стратегічних альтернатив // УДАТОХ, Міжнародна науково-методична конференція присвячена 35-річчю академії 24.10.2002р. "Стратегічні напрямки розвитку підприємств харчових виробництв і торгівлі". - С. 401 - 403.

4. Зубко Т.Л. Методика вибору стратегії в умовах невизначеності зовнішньої ситуації // Вісник КНУТД . - 2003. - №4. - С. 104 -110.

5. Зубко Т.Л. Вибір стратегії в умовах непевності зовнішньої ситуації за допомогою теорії катастроф // Вісник КНУТД. - 2005. - №4 (24). - С. 32 - 35.

6. Зубко Т.Л. Вибір фірмою стратегії діяльності методом адитивної згортки // Вісник КНУТД. - 2005. - №5 (25). - С. 72-74 с.

7. Зубко Т.Л. Обгрунтування стратегічних рішень на основі економетричної моделі розвитку фірми // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - 2005 р. Вип. 208. - Том 2. - С. 570 - 576.

8. Зубко Т.Л. Обґрунтування товарної стратегії фірми на основі аналізу життєвого циклу виробів // Економічні науки. Серія "Економіка та менеджмент". Зб. наук. праць. Луцьк: - 2006 р. - Вип. 3 (10). - С. 19 - 31.

В інших виданнях:

9. Зубко Т.Л. Анализ рисков в малом предпринимательстве // Вестник ВТИЛП. - 2002. - № 3. - С. 44 - 48.

10. Зубко Т.Л. Деякі підходи до організації ефективної діяльності системи в ринкових умовах // Тези доповіді в збірнику "Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины". - С. 90 - 91.

11. Зубко Т.Л. Маркетинговий прогноз // Трибуна - Всеукраїнський громадсько-політичний і теоретичний журнал товариства "Знання" України. - 2002. - №5-6. - С. 30 - 31.

Размещено на Allbest.ru

...