Формування організаційно-економічного механізму функціонування та розвитку вантажних портів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Формування організаційно-економічного механізму функціонування та розвитку вантажних портів

Бойко Сергій Володимирович

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Топіха Валерій Іванович, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри світового сільського господарства і ЗЕД.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Наумов Олександр Борисович, Херсонський національний технічний університет, завідувач кафедри ЗЕД.

кандидат економічних наук Горин Михайло Петрович, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Анотація

Бойко С.В. Формування організаційно-економічного механізму функціонування та розвитку вантажних портів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2008.

В роботі досліджено теоретичні та методологічні проблеми питань формування та функціонування організаційно-економічного механізму вантажних портів АСК «Укррічфлот» та визначено позиції його удосконалення. Уточнено сутність, методи формування організаційно-економічного механізму функціонування вантажних портів.

Було визначено, що організаційно-економічний механізм функціонування вантажного порту визначає основні складові ефективного розвитку портового господарства країни.

Проаналізовано сучасний стан функціонування вантажних портів України, організацію їх діяльності, економічної ефективності та систему управління і функціонування вантажних портів.

Запропоновані напрями удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку вантажних портів, методи підвищення конкурентоспроможності послуг та основні завдання вирішення економіко-екологічних проблем функціонування портового господарства.

Ключові слова: організаційно-економічний механізм, вантажний порт, ефективність, конкурентоспроможність, економіко-екологічні проблеми.

Аннотация

Бойко С.В. Формирование организационно-экономического механизма функционирования и развития грузовых портов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2008.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и методологических основ формирования и функционирования организационно-экономического механизма грузовых портов АСК «Укрречфлот» с позиций его усовершенствования.

Сформулировано определение транспорта как специфической коммуникационной инфраструктурной отрасли. Исследования показали, что водный транспорт является одним из основных инструментов развития транспортной системы Украины, а также служит средством для наполнения бюджета государства и стимулом развития всего региона. При этом основная роль принадлежит портовому хозяйству.

Было определено, что организационно-экономический механизм грузового порта определяет основные составляющие эффективного развития портового хозяйства. Анализ теоретических основ свидетельствует, что комплекс элементов организационно-экономического механизма обеспечивает конкурентное и стабильное развитие предприятия.

Исследования свидетельствуют об актуальности проблемы эффективности функционирования хозяйствующих субъектов. Эффективность портового производства является важнейшей обобщающей характеристикой результативности развития национального транспортного комплекса. Проведен анализ основных аспектов деятельности грузовых портов Украины.

В работе показано, что вся хозяйственная деятельность порта, в частности, портового хозяйства базируется на следующих требованиях: выполнение договорных обязательств, ускоренной доставке грузов, их перевалке в портах и качественной передаче груза грузовладельцу. Процесс доставки и обслуживания груза в портах есть очень сложный и комплексный процесс.

В акционерную судоходную компанию «Укрречфлот» входят 5 грузовых портов, которые имеют свои особенности и проблемы. В ходе исследования была предложена организационно-экономическая модель развития этих грузовых портов до 2015 года. Данная модель показала и выявила общие для всех портов Украины проблемы, а также частные особенности по техническому переоснащению портов, повышению конкурентоспособности оказания услуг по транспортировке, перевалке и доставке грузов клиенту для портов акционерной судоходной компании «Укрречфлот».

Основными показателями качества транспортного обслуживания грузовладельцев является: степень удовлетворения спроса по объему перевозок за определенный период времени (год, квартал, месяц и более короткие сроки); степень ритмичности или регулярности перевозок контейнеров; выполнение установленных сроков доставки; степень сохранения грузов, которые перевозятся. Важным качественным показателем на транспорте является также уровень безопасности перевозок, который частично учитывается в показателе «сохранения грузов».

Основная стратегическая цель концепции создания морской экоиндустрии - обеспечение экологически безопасных условий социально-экономического развития приморского региона на качественно новой экотехногенной основе. Экоиндустрия должна быть представлена береговой экологической инфраструктурой, которая предотвращает последующую деградацию морских экосистем; подотраслями машиностроительного комплекса, которые обеспечивают экологизацию ее техногенного базиса; научными подразделами, которые занимаются морскими исследованиями. Основными положениями политики ресурсно-экологической безопасности, рассмотренной из позиций рационализации морского природопользования, экономико экологических преимуществ ресурсоразмещения в водо- и энергообеспечении. Концепция экономического механизма заключается в: финансовом обеспечении региональных и местных морских экологических программ; предупреждении последующей деградации морских экосистем; стимулировании экопредпринимательства.

Ключевые слова: организационно-экономический механизм, грузовой порт, эффективность, конкурентоспособность, экономико-экологические проблемы.

Summary

Boiko S.V. Forming of the organizational-economic mechanism of functioning and development of cargo ports. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of Cand.Econ.Sci. on a speciality 08.00.03 - economy and management of a national economy. - Institute of regional research, Lviv, 2008.

The dissertation is devoted to research of theoretical and methodological bases of formation and functioning of the organizational-economic mechanism.

Definition of transport as specific communication infrastructural branch is formulated. Researches have shown, that the sailing charter is one of the basic tools of development of transport system of Ukraine, and also serves means for filling the budget of the state and stimulus of development of all region. Thus the basic role belongs to a port facilities.

It has been certain, that the organizational-economic mechanism of cargo port defines the basic components of effective development of a port facilities. The analysis of theoretical bases testifies, that the complex of elements of the organizational-economic mechanism provides competitive and stable development of the enterprise.

Keywords: the organizational-economic mechanism, cargo port, efficiency, competitiveness, economic-environmental problem.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків України, її спрямованість на динамічне входження у світову економічну систему і, насамперед, вступ до СОТ вимагають наявності високоефективної та розгалуженої транспортної системи. Транспортна система відіграє в сучасних умовах визначальну роль як один із найважливіших факторів економічного розвитку держави. Потреба у транспортній системі, що чітко функціонує, дедалі посилюється, стає базисом сталого розвитку продуктивних сил регіонів, а також запорукою інтеграції нашої країни до світових ринків.

Аналіз найважливіших проблем функціонування різних видів транспорту, які чекають свого невідкладного розв'язання, свідчить про їх масштабність, складність і визначальність для загального розвитку економіки України, їх реалізація потребує великих інвестицій і непростих організаційних рішень. Об'єктивно склалося так, що нині треба вирішувати проблеми, які докорінно мають впливати на організаційну, технічну, технологічну сторони політики в галузі транспортних комунікацій.

Одним із видів транспорту є морський транспорт. Він є порівняно дешевим і відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні зовнішньоекономічних зв'язків України, особливо з країнами далекого зарубіжжя.

Проблемам розвитку і реформування морських портів України за останні роки присвячено десятки публікацій. Особливостям розвитку та вдосконаленню транспортної системи України та її складових приділяли увагу як науковці, так і практики. Насамперед слід назвати публікації та наукові дослідження Е. Громової, Ю.Давиденка, Е.Ємельянова, М. Котлубая, О. Кибик, В. Топіхи, К. Коценка, О. Наумова, Ю.Пащенка, П. Підлісного, М. Примачева, А.Хахлюка, Ю.Цветова, та ін.

У вітчизняних і зарубіжних наукових дослідженнях, в яких аналізуються основні закономірності розвитку портового господарства залишається достатньо дискусійних аспектів, що стосуються насамперед передумов, чинників і ресурсів розвитку портів, підходів до управління галуззю, форм залучення інвестицій тощо. Недостатня увага приділяється оцінці перспектив розвитку безпосередньої діяльності портів, що пов'язана із залученням вантажопотоків, переробкою вантажів, адмініструванням, взаємодією з підприємствами інших галузей та територією.

Дослідження названих проблем є виключно актуальним на сьогоднішньому етапі економічного розвитку як з теоретичної, так і практичної точки зору.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи економічного факультету Херсонського державного аграрного університету “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197). У вказаних темах автором особисто розроблено систему формування організаційно-економічного механізму функціонування вантажних портів.

Мета і завдання дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є вдосконалення теоретичних та прикладних аспектів формування організаційно-економічного механізму функціонування вантажних портів, обґрунтування основних напрямків поліпшення організаційно-економічного механізму функціонування вантажних портів. Основними завданнями дослідження є такі:

розкриття сутності формування організаційно-економічного механізму функціонування вантажних портів;

висвітлення основних чинників ефективного функціонування вантажних портів;

здійснення системного аналізу організації діяльності портів;

визначення економічної ефективності роботи портового господарства;

визначення особливостей системи управління функціонуванням вантажних портів;

розробка пропозицій щодо впровадження ефективної моделі розвитку вантажних портів;

обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення конкурентоспроможності послуг портів.

Об'єктом дослідження є процес розвитку вантажних портів та функціонування їх організаційно-економічного механізму.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні положення формування ефективного організаційно-економічного механізму діяльності портового господарства.

Методи дослідження, які використані у роботі, ґрунтуються на системних загальнотеоретичних підходах до вивчення організаційно-економічного механізму функціонування порту як підприємства, що є невід'ємною складовою транспортної системи України. Основою дослідження є діалектичний метод пізнання. Теоретико-методологічною основою є базові положення економічної теорії, досягнення вітчизняної та зарубіжної теорії щодо формування ефективного організаційно-економічного механізму функціонування порту, наукові теорії та набутий досвід формування високого рівня конкурентоспроможності портового господарства і вирішення економіко-екологічних проблем функціонування вантажних портів. Інформаційною базою дослідження слугували праці українських та зарубіжних учених, нормативно-правові акти України, закони України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні дані Держкомстату України.

Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань використані наступні методи пізнання: монографічний (при узагальнені передового досвіду функціонування портів), економіко-статистичний (при оцінці вантажообігу портів, розподілу вантажів по видах плавання), економіко-математичний (при моделюванні розвитку вантажних портів), розрахунково-конструктивний і балансовий (при визначенні планових та прогнозних показників розвитку вантажних портів), соціологічний ( при визначенні рейтингу найбільших агентських компаній).

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає у формуванні теоретичних, методологічних та прикладних засад розробки ефективного організаційно-економічного механізму функціонування та розвитку вантажного порту у ринкових умовах. Зокрема, у дисертаційному дослідженні:

Вперше:

розроблено організаційно-економічну модель розвитку вантажного порту, в якій закладено основні перспективи розвитку морського транспорту, стратегія розвитку на ринку вантажних перевезень та формування корпоративної структури портів;

Удосконалено:

концептуальний підхід до розробки ефективного організаційно-економічного механізму діяльності порту, що ґрунтується на наукових підходах до забезпечення його конкурентноздатності в умовах зростання відкритості економіки держави;

підхід до визначення існуючих і потенційних можливостей функціонування і розвитку портового господарства з точки зору визначення як основних шляхів удосконалення управлінням функціонування порту, так і вирішення його економіко-екологічних проблем;

Отримали подальший розвиток:

оцінка ефективності діяльності порту, яка враховує параметри вантажних перевезень, розвиток маркетингової роботи, стратегію управління персоналом, забезпечення високої конкурентоспроможності послуг порту на основі участі його у розвитку регіонального морегосподарського комплексу;

організаційно-економічні положення щодо запропонованих шляхів вирішення економіко-екологічних проблем функціонування вантажного порту на основі захисту акваторії.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих в роботі теоретично-методологічних та прикладних результатів при формуванні плану розвитку портового господарства, при удосконаленні організаційно-економічного механізму функціонування і розвитку вантажного порту.

Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації схвалені та використані в роботі АСК «Укррічфлот» Херсонського річкового порту (довідка № 01-8/323 від 07 лютого 2008 р.), Херсонського морського торгового порту (довідка № 01-25/28 від 07 лютого 2008 р.), Херсонського державного університету (довідка № 06-12/230 від 06 лютого 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й отримані результати дисертаційного дослідження доповідались і отримали підтримку на міжнародних науково-практичних конференціях, методологічних семінарах: „Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації” (м. Сімферополь, 19-21 березня 2008 р.); „Індустрія гостинності в країнах Європи” (м. Ялта, 28 грудня 2007р. - 2 січня 2008 р.); „Митна політика та актуальні проблеми економічної та митної безпеки України на сучасному етапі” (м. Дніпропетровськ, 16-31 липня 2007 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 одноосібних наукових праць, 8 статей у фахових виданнях, 3 тези конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,5 д.а., з яких 3,5 д.а. належать особисто автору.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації - 183 сторінки, із них 168 сторінок основного тексту. Робота містить 11 таблиць, 2 рисунки і 9 додатків. Список використаних джерел охоплює 178 найменувань.

2. Основний зміст дисертації

У першому розділі “Методологічні засади формування організаційно-економічного механізму функціонування вантажних портів” досліджено сутність та інструменти формування організаційно-економічного механізму вантажних портів, основні фактори та чинники ефективного функціонування портового господарства.

У дисертації сформульовано визначення транспорту як специфічної комунікаційної інфраструктурної галузі. Вказано, що він є матеріальною основою розвитку виробничо-технологічних внутрішніх і зовнішніх зв'язків країни, бере участь у перевезенні сировини, напівфабрикатів, матеріалів, готової продукції та доставці їх споживачам, а також перевозить пасажирів.

Доведено, що водний транспорт відноситься до основних факторів розвитку Причорномор'я, є бюджетонаповнюючим джерелом та коридором входження у європейську транспортну систему. При цьому переважна роль справедливо надається морському транспорту.

В роботі сформульовано визначення організаційно-економічного механізму вантажного порту, вказані його особливості. Відзначено, що механізм є складним і багатоплановим явищем, невід'ємним атрибутом і підсистемою способу виробництва. За допомогою даного поняття характеризується система організації господарювання, що забезпечує виробництво, обмін, розподіл і споживання матеріальних благ у відповідність із способом виробництва, відносинами власності.

Організаційно-економічний механізм господарювання у вантажному порті є сукупністю економічних методів господарювання, що забезпечують його ефективне функціонування і конкурентоспроможність на основі високого рівня економічної самостійності підприємства, товарно-грошових взаємин, матеріальною зацікавленістю у кінцевих результатах праці. Він повинен створювати ефективну систему мотивації для забезпечення активної участі в трудовій діяльності всіх учасників виробництва, зацікавленості у високоефективному виробництві.

Аналіз теоретичних засад дозволяє зробити висновок, що комплекс елементів організаційно-економічного механізму господарювання порту повинен забезпечити ефективний, стійкий розвиток виробництва, при економії матеріально-грошових витрат і скороченні втрат продукції на всіх стадіях виробництва, транспортування, зберігання, переробки, реалізації; повне використання виробничих ресурсів: землі, засобів виробництва, праці; впровадження у виробництво досягнень науки і передової практики.

Існує пряма залежність рівня розвитку економіки від значень показників ефективності виробництва. Вказано, що ефективність виробництва є найважливішою узагальнюючою характеристикою результативності суспільного виробництва, яка відображає відношення величини створених споживчих благ до сукупних витрат суспільної праці. В дисертаційному досліджені вивчаються різні рівні та види ефективності, показаний їх тісний взаємозв'язок.

Система показників ефективності, що побудована з урахуванням визначених принципів, має включати декілька груп: 1) узагальнюючі показники ефективності виробництва (діяльності підприємств); 2) показники ефективності використання праці (персоналу); 3) показники ефективності використання виробничих основних і оборотних фондів; 4) показники ефективності використання фінансових коштів (оборотних коштів і капітальних вкладень). Кожна з перелічених груп охоплює певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характеризують загальну ефективність виробництва (діяльності підприємства) або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 1).

Для всебічної оцінки рівня і динаміки економічної ефективності виробництва, результатів виробничо-господарської і комерційної діяльності підприємства поряд з наведеними основними слід використовувати також часткові показники, що відображають ступінь використання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування тощо.

На підставі запропонованих положень аргументовано доводиться, що реалізація внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності порту не однакові за ступенем дії (впливу), використання і контролю. Тому для практики господарювання, керівників і відповідних спеціалістів (менеджерів) підприємств важливим є детальне знання масштабів дії, форм контролю і використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників на різних рівнях управління виробництвом. Підприємство повинно постійно контролювати процес використання внутрішніх чинників шляхом розробки і послідовного здійснення власної програми підвищення ефективності виробництва, а також враховувати вплив на неї зовнішніх чинників - економічної соціальної політики держави, діяльності національних інституційних організацій розвитку інфраструктури і структурних змін у суспільстві.

Таблиця 1. Система показників ефективності діяльності порту

Узагальнюючі показники	Показники ефективності використання
	Праці (персоналу)	Виробничих фондів	Фінансових коштів
Виробництво чистої продукції на одиницю витрат ресурсів	Темпи зростання продуктивності праці	Загальна фондовіддача (за обсягом продукції)	Оборотність оборотних коштів
Прибуток на одиницю загальних витрат	Частка приросту продукції за рахунок зростання продуктивності праці	Фондовіддача активної частини основних фондів	Рентабельність оборотних коштів
Рентабельність виробництва	Відносне вивільнення працівників	Рентабельність основних фондів	Відносне вивільнення оборотних коштів

Результати дослідження й аналізу дозволяють зробити висновки щодо основних проблем, які потребують вирішення для підвищення ефективності функціонування портів. Серед основних можна назвати формування вантажної бази портів, удосконалення тарифної політики, яка не сприяє сьогодні мінімізації транспортної складової у вартості товарів, невпорядкованість системи прикордонного контролю, зловживання, високі ставки зборів за проведення контролю та супутніх операцій, довготривалість та складність процедури контрольно-перевірочних операцій, необхідність технічного оновлення елементів портової інфраструктури, проблема технологічного відставання у забезпеченні основних портових операцій, незначні інвестиції у модернізацію портової інфраструктури тощо.

Основними заходами щодо вирішення проблеми можуть бути такі. Україні потрібна нова стратегія управління транспортним комплексом як цілісною виробничо-економічною системою, яка має базуватися на комплексному підході. Пріоритетний напрямок - забезпечення статусу України як транзитної держави, забезпечення інтеграції національної транспортної системи у міжнародну транспортну систему, забезпечення довготривалих національних стратегічних інтересів щодо підвищення конкурентоздатності портів, розширення їх спеціалізації та поліпшення якості обслуговування перевезень.

У другому розділі “Сучасний стан функціонування вантажних портів України” аналізуються основні аспекти організації діяльності вантажних портів в Україні. Аналіз найважливіших проблем функціонування різних видів транспорту, які чекають свого невідкладного розв'язання, свідчить про їх масштабність, складність і визначальність для загального розвитку економіки України. Їх реалізація потребує великих інвестицій і непростих організаційних рішень. Об'єктивно склалося так, що нині треба вирішувати проблеми, які докорінно мають впливати на організаційну, технічну, технологічну сторону політики в галузі транспортних комунікацій.

Доведено, що транспортна система відіграє в сучасних умовах визначальну роль як один із найважливіших факторів економічного розвитку держави. В таблиці приведено вантажооборот всіх видів транспорту України.

Таблиця 2. Вантажооборот усіх видів транспорту України за 2006 р.

Види транспорту	Перевезено вантажів	Вантжообіг
	млн. т	%	млн. т	%
Залізничний	476,8	25,7	240,6	81,8
Автомобільний	1154,8	62,1	25,3	8,6
Водний	23	1,2	8,6	2,9
Трубопровідний	203,7	11,0	19,4	6,6
Авіаційний	0,1	0,0	0,3	0,1
Всіма видами транспорту	1858,4	100,0	294,2	100,0

Як свідчать дані, найбільшу кількість вантажів було перевезено автомобільним транспортом. Отримані в результаті досліджень дані свідчать про зростання вантажообігу. Згідно з даними Держкомстату України і Укррічфлоту України, через морські торговельні, річкові і морські рибні порти, а також інші перевантажувальні комплекси у 2006 році пройшло 157, 96 млн. т вантажів. Частка в цьому обсязі державних морських торговельних портів склала 71,3 %, річкових - 10,7 % (16,9 млн. т), рибних - 2,2 % (3,5 млн. т), інших комплексів - 15,8 % (25 млн. т).

В 2006 році збільшення вантажообігу досягли 14 з 18 портів. Найвищі темпи були в Скадовському порту - 162,3 %.

В дослідженні доводиться, що вся діяльність підприємств морського транспорту підпорядкована основним вимогам: виконання договірних зобов'язань стосовно забезпечення плану перевезень, якнайшвидшої доставки вантажів з меншими витратами. В процесі виконання плану перевезень морським транспортом щодоби приймаються величезні обсяги вантажів. Важливо, щоб всі ці матеріальні цінності були доставлені в пункти споживання абсолютно в стислі терміни. Це є однією з найважливіших умов розвитку народного господарства, правильної організації виробництва і товарообігу. Процес перевезень вантажів є досить складний комплекс технічних комерційних і фінансових операцій. Він виконує багатьма підприємствами морського транспорту, утворюючи єдиний транспортний конвеєр.

Проведений аналіз свідчить, що передумовою успішної роботи будь-якого порту є його постійний розвиток. У 2007 році на 4,3 % збільшилися об'єми вантажоперевезень флотом судноплавних кампаній і портів -- це 7,8 млн. т. Вантажообіг складає 4,54 млрд. тонно-миль, що в порівнянні з 2006 роком, більше на 10,3%. Загалом по вантажопотоках порти втратили 6,8 % наливних вантажів за рахунок нафти і нафтопродуктів. На 184,4 % зросла переробка масла і на 19,1 % -- хімічних вантажів.

Зменшилась також переробка навалювальних вантажів -- на 9,8 %. Зростання переробки хлібних і зернових вантажів (+14,9 %), а також руди (+10,9 %) компенсувало падіння вантажопотоку вугілля (-19 %, або 0,56 млн. т) і добрив (-17,5 %, або 0,34 млн. т).

За результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році підприємствами морського і річкового транспорту отримано доходів на загальну суму - 5978,7 млн. грн., або 99,7% до суми доходів, отриманих протягом 2005 року.

Проведений аналіз доходів підприємств водного транспорту свідчить про те, що більшістю з них (29 підприємства із 50) досягнуто збільшення розмірів отриманих доходів у 2006 році порівняно з минулим роком. Загальна сума чистого прибутку підприємств підгалузі за 2006 рік склала 347,4 млн. грн., що становить 102,3 % від рівня прибутку 2005 року.

Слід відзначити, що на результати фінансово-господарської діяльності підприємств морського і річкового транспорту великий вплив має сезонність роботи.

Підприємствами морського і річкового транспорту сплачено до Державного бюджету - 639,7 млн. грн., що на 27,1% більше обсягу платежів 2005 року.

Збитковий фінансовий результат отримали 9 підприємств. Загальна сума збитку за підсумками року склала 42,9 млн. грн., що на 1,5 млн. грн. менше від суми збитку, отриманого у 2005 році.

Проведені дослідження свідчать про інтенсивний розвиток транзитних вантажоперевезень, які відбуваються у Чорноморському басейні, посилення позицій портів Констанца, Варна, Бур гас. Тому виникає нагальна необхідність розробки довгострокових стратегічних планів, стосовно розширення й використання припортових територій. Для вирішення комплексу проблем, які виникають у зв'язку з цим, розробляються нові наукові підходи до організації подібних зон. Зокрема, з урахуванням дії екологічного чинника та дефіциту припортових територій, розроблені критерії локалізації зон на відстані від морських портів у приморському регіоні. Визначено порядок надання зонам статусу резервних територій. Це дозволяє планомірно їх освоювати в міру виникнення потреб морських портів щодо створення додаткових складських потужностей, обслуговуючих виробництв.

В якості першочергових заходів варто акцентувати увагу на необхідності розробки довгострокової стратегії формування зон і організаційно-економічного механізму їх взаємодії як з морськими портами, так і з приморським комплексом продуктивних сил; на виконанні соціально-економічних, екологічних та інших завдань, які виникають у зв'язку із проробленням інвестиційних проектів. У свою чергу, це потребуватиме забезпечення скоординованих дій наукових і проектних організацій, керівництва морських портів, бізнес-структур, місцевих органів влади для вироблення узгоджених рішень на всіх етапах проектування, інфраструктурного облаштування та господарського освоєння резервних територій.

У третьому розділі “Удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування вантажних портів” відмічено, що основною концепцією розвитку транспорту передбачається укрупнення вантажних місць для прискорення обробки вантажів на терміналах і загальному скороченні часу транспортування. Це ставить на перше місце завдання підвищення рівня безпеки вантажу, а також вибір найбільш оптимальних шляхів реалізації проектів створення міжнародних транспортних коридорів і модернізації існуючих комунікацій.

У акціонерну судноплавну компанію «Укррічфлот» входять 5 портів, які мають свої особливості і проблеми. У ході дослідження нами була запропонована організаційно-економічна модель розвитку вантажних портів до 2015 року. Ця модель показала і виявила загальні для всіх портів України проблеми, а також окремі особливості по технічному переоснащенню портів, підвищення конкурентоспроможності надання послуг з транспортування, перевалки та доставки вантажів клієнту.

Основними проблемами, які стримують забезпечення зростаючого за обсягами та якістю попиту на транспортні послуги, визначено:

недостатнє оновлення основних фондів усіх видів транспорту і дорожнього господарства, невідповідність їх технічного рівня перспективним вимогам;

низький рівень міжгалузевої координації у розвитку транспортної інфраструктури, що призводить до роз'єднання єдиного транспортного простору, нераціонального використання ресурсів і зниження ефективності використання транспорту;

слабкий ступінь використання геополітичного положення України та можливостей її транспортних комунікацій для міжнародного транзиту вантажів територією України;

повільне вдосконалення транспортних технологій та недостатня їх пов'язаність з виробничими, торговельними, складськими і митними технологіями;

неприпустимо низький рівень інформатизації транспортного процесу та інформаційної взаємодії транспорту з іншими галузями економіки;

недостатня ефективність фінансово-економічних механізмів, що стимулюють надання інвестицій на розвиток транспорту.

Для успішної роботи компанії пропонується використовувати бюджетування - цільове планування прибутку. Дана система передбачає розробку в автоматизованому режимі бюджетів і рух грошових коштів в кожному центрі фінансової відповідальності, узгодження їх і формування консолідованого бюджету Компанії.

Перелічені чинники дають змогу зробити якісну оцінку існуючих альтернативних проектів за критерієм ступеня лімітування. Проте головним завданням, яке необхідно вирішити при виборі термінів і схем спорудження каналу через українську частину дельти Дунаю, є вибір пріоритетів.

Таблиця 3. Ступені лімітуючих чинників для проектів судноплавного каналу Дунай--Чорне море

Чинники	Проекти судноплавного каналу Дунай--Чорне море
	«Дельта--Лоцман» гирло Бистре	«Проектгідробуд» Соломонів рукав--Жебріянська бухта
Економічні	***	**
Соціально-економічні	**	*
Еколого-економічні	***	*
Техніко-економічні	***	*
Правові	***	*

* -- низький ступінь лімітування; ** -- середній; *** -- високий.

Виробництво й реалізація конкурентноздатних товарів і послуг - узагальнюючий показник життєстійкості підприємства. Однак виробництво конкурентноздатної продукції може бути ресурсомістким і високовитратним, що в умовах ринку неминуче призведе до зниження ефективності, зменшення прибутку, погіршення фінансового стану підприємства. Дослідження виявили, що основними показниками конкурентоспроможності порту є: період пільгового зберігання вантажу, наявність складів, відсоток псування і розкрадання вантажів, цілорічна робота, наявність розвиненої інфраструктури (авто- і залізничні колії і станції), рівень наскрізної ставки і транзитний час доставки вантажу від станції відправника до порту призначення (експорт) або від порту відправника до складу одержувача (імпорт); вірогідність екстравитрат і затримки вантажу. Ці показники прямо залежать від умов обробки і обслуговування суден в даному порту: тарифи суднових зборів і послуг лоцманів і буксирів, наявність глибоководних причалів для великотоннажних суден, інтенсивність вантажних робіт, відсутність простоїв в очікуванні причалу. Забезпечуючи конкурентоспроможність порту за цими чинниками, морська адміністрація і керівництво порту створюють необхідні умови для залучення вантажу. Максимальне використання пропускної спроможності порту гарантує високу рентабельність його роботи. Необхідно постійно відстежувати, щоб для всіх основних вантажовідправників ставка і якість транспортних послуг в українських портах забезпечували їх конкурентоспроможність в порівнянні з іноземними.

Дослідження й аналіз проблеми якості транспортно-експедиційного обслуговування споживачів послуг транспорту показав, що в основі існуючих концепцій обслуговування лежить судження, що високий рівень якості обслуговування споживачів послуг транспорту досягається за умови забезпечення комплексного обслуговування, тобто чим більше послуг буде надано споживачам, тим вище буде рівень якості обслуговування. Разом з тим в умовах ринку обслуговування з різноманітним асортиментом пропонованих послуг, які необхідно для споживача, буде обходитися останньому дорожче.

Невміле використання досягнень науково-технічного прогресу спричинив виникнення проблеми техногенних аварій. Одночасно збільшився їх руйнівний ефект. Прискорена урбанізація та інтенсивний розвиток і розміщення продуктивних сил в морській береговій зоні України, яка є також зоною активного прикордонного співробітництва і зв'язуючою ланкою в процесах міжнародного розподілу праці, призвели до необхідності постановки і вирішення складної, багатокомпонентної проблеми забезпечення техногенної та екологічної безпеки в умовах морського природокористування. Вирішення проблем техногенної та екологічної безпеки і створення механізму їх забезпечення в Українському Причорномор'ї мають важливе міжнародне значення для сталого соціально-економічного розвитку усіх країн Чорноморського басейну.

В даний час у практиці морського природокористування економічний механізм управління не розроблений. Економічне управління морським природокористуванням здійснюється в контексті загального управління природокористуванням без належного урахування специфіки морського природно-ресурсного потенціалу, різноманітності видів морегосподарської діяльності та їх впливу на морські екосистеми. Управлінським процесом не охоплений повною мірою комплекс складних і різноманітних якісно нових економіко-екологічних відносин у морському природокористуванні, що трансформуються під впливом ринкових перетворень у країні. Внаслідок економічному управлінню морським природокористуванням властиві централістські елементи, фрагментарність, фіскальність, дублювання, а найчастіше, і парадоксальність, які не сприяють комплексному вирішенню морських екологічних проблем.

Найбільшу небезпеку для прибережних вод мають скидання забруднених вод береговими джерелами, шкодоємність яких у 2-4 рази вище шкодоємності скидань річкових стоків. У цьому зв'язку виявлено тенденції в розвитку регіональної економіки за останній 10-річний період, що обумовлюють негативний вплив на екологічні трансформації в Азово-Чорноморському басейні: подальше зростання ресурсоємності економіки (за проведеними розрахунками - на 10-27 %); збільшення частки “екологічно небезпечних (брудних)” виробництв у галузевій структурі промисловості в 2,2 рази; надто низький рівень екологізації техногенного базису (частка екологізованих технологій в інноваційній діяльності промисловості - лише 30-35 %); нестабільність і невідповідність темпів зростання природоохоронних потужностей темпам зростання промисловості; високий ступінь фізичної і моральної зношеності основних виробничих фондів на 40-50 %, при щорічних темпах їхнього виводу тільки 2-3 %.

Основна стратегічна мета концепції створення морської екоіндустрії - забезпечення екологічно безпечних умов соціально-економічного розвитку приморського регіону на якісно новій екотехногенній основі.

Висновки

Проведене дослідження дозволило отримати такі висновки.

1. Виконуючи спільну функцію з забезпечення народногосподарського комплексу вантажними і пасажирськими перевезеннями, різні види транспорту формують між собою тісні взаємозв'язки. Внаслідок цього складається транспортна система, яка розвивається у взаємодії з усім народногосподарським комплексом країни. Транспортна система є територіальне поєднання шляхів сполучення, технічних засобів транспорту і служби перевезень, які об'єднують всі види транспорту і всі ланки транспортного процесу у їх взаємодії і забезпечують успішне функціонування народногосподарського комплексу країни в загалом.

2. Організаційно-економічний механізм господарювання вантажного порту забезпечує його ефективне функціонування і конкурентоспроможність на основі розвитку товарно-грошових відноси. Він створює ефективну систему мотивації для забезпечення активної участі в трудовій діяльності всіх учасників виробництва, інтенсивного характеру праці, зацікавленості у високоефективному виробництві.

3. На основі функціонування організаційно-економічного механізму, його стимулів створюються визначені соціально-економічні передумови для ефективної діяльності порту. Цей вплив механізму треба розглядати як необхідну умову формування ефективної діяльності з урахуванням передумов, які обумовлені науково-технічним прогресом. Основою формування організаційно-економічного механізму слід вважати організаційно-економічну взаємодію суб'єктів господарювання.

4. Виходячи з першочергових завдань використання внутрішніх резервів стосовно вантажних портів критеріями ефективності слід вважати продуктивність, скорочення витрат ресурсів на перевантаження вантажів та скорочення часу вантажно-розвантажувальних робіт. Для оцінки стану та динаміки розвитку підприємства можна застосувати традиційні показники ефективності: фондовіддача та фондомісткість, продуктивність праці, собівартість послуг, прибуток та рентабельність. Однак цей перелік не є вичерпним, оскільки для прийняття проектних рішень, результатами яких будуть якісні зміни стану системи необхідно застосування більш складної систему показників, зокрема показників ефективності інвестицій та соціальної ефективності.

5. Для вироблення загальної стратегії маркетингової діяльності порту на певний період запропонована методика розрахунку стратегічного потенціалу порту, яка ґрунтується на визначенні частки ринку даного підприємства на ринку послуг, з подальшим виробленням стратегії на майбутні періоди з урахуванням окреслених тенденцій на ринку чи його сегменті. З урахуванням факторів, що впливають на підприємство, розробляється стратегічна спрямованість усієї діяльності порту.

6. Новий механізм системи планування і регулювання перевезень передбачає створення цільового інформаційного простору для забезпечення контролю і єдиної диспетчеризації транспортної системи; проведення активної державної політики для використання високого транзитного потенціалу України; розвитку інформаційного забезпечення регіональної і зовнішньоекономічної діяльності торговельних портів, яке спрямоване на підвищення ефективності і надійності управління із застосуванням у транспортно-логістичних системах. Основні аспекти інформаційного забезпечення транспортної логістики повинні будуватися на засадах взаємодії учасників транспортно-логістичного процесу шляхом використання електронних засобів управління транспортно-складськими технологіями й електронним обміном даними, які наочно демонструють переваги інформаційної логістики.

7. Пріоритетними напрямками державного регулювання в транспортній галузі, зокрема, мають стати модернізація транспортної мережі і термінальних комплексів у складі МТК, впровадження інформаційних технологій, електронного документообігу, розвитку комбінованого транспорту, створення інституту операторів змішаних перевезень, формування та реалізація цільових програм оновлення рухомого складу на всіх видах транспорту.

8. Дослідження й аналіз проблеми якості транспортно-експедиційного обслуговування споживачів послуг транспорту показав, що в основі існуючих концепцій обслуговування лежить судження, що високий рівень якості обслуговування споживачів послуг транспорту досягається за умови забезпечення комплексного обслуговування, тобто чим більше послуг буде надано споживачам, тим вище буде рівень якості обслуговування.

Список опублікованих праць за темою дисертації

економічний конкурентоспроможність порт

1. Бойко С.В. Основні шляхи підвищення конкурентноздатності портового господарства / Бойко С.В. // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць ХДАУ. Вип. 42. - Херсон: Айлант, 2005. - С. 304-309.

2. Бойко С.В. Динаміка вантажообігу вантажних портів України: проблеми і досягнення / Бойко С.В. // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць ХДАУ. Вип. 46. - Херсон: Айлант, 2006. - С. 277-281.

3. Бойко С.В. Проблеми і перспективи сучасного портового господарства України / Бойко С.В. // Культура народов Причерноморья. - № 109. - 2007. - С. 160-162.

4. Бойко С.В. Організаційно-економічний механізм функціонування вантажних портів / Бойко С.В. // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць ХДАУ. Вип. 54. - Херсон: Айлант, 2007. - С. 286-291.

5. Бойко С.В. Ефективність роботи і проблеми функціонування вантажних портів в Україні / Бойко С.В. // Культура народов Причерноморья. - № 111. - 2007. - С. 14-15.

6. Бойко С.В. Ефективність роботи вантажних портів в Україні та шляхи їх підвищення / Бойко С.В. // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць ХДАУ. Вип. 55. - Херсон: Айлант, 2007. - С. 276-280.

7. Бойко С.В. Основні напрямки розвитку портового господарства в Україні // Культура народов Причерноморья. - № 123. - 2008. - С. 123-124.

8. Бойко С.В. Основні напрями розвитку вантажних портів України / Бойко С.В. // Культура народов Причерноморья. - № 124. - 2008. - С. 85-87.

9. Бойко С.В. Щодо проблем розвитку вантажних портів в Україні / Бойко С.В. // Стратегия развития Украины в глобальной среде: материалы международной научно-практической конференции. - Симферополь: издательский центр Крымского института бизнеса, 2007. - С. 28-29.

10. Бойко С.В. Конкурентоспроможність порту в сучасних умовах / Бойко С.В. // Индустрия гостеприимства в странах Европы: материалы международной научно-практической конференции. - Симферополь: издательский центр Крымского института бизнеса, 2008. - С. 9-11.

11. Бойко С.В. Сучасний стан інвестування в портове господарство України / Бойко С.В. // Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации : сб. трудов IV Международной науч.-практ. конф. аспирантов и студентов, 19-21 марта 2008 г., г. Симферополь. - Симферополь, 2008. - С. 12.

Размещено на Allbest.ru

...