Організаційно-економічний механізм санації підприємств цукрової промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки”

Української академії аграрних наук

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

Організаційно-економічний механізм санації підприємств цукрової промисловості

Білоконь Тетяна Миколаївна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат технічних наук, доцент Несен Леонід Миколайович, Вінницький національний технічний університет МОН України, доцент кафедри менеджменту та моделювання в економіці

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор Варченко Ольга Миронівна, Білоцерківський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри маркетингу та фінансово-комерційного управління

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Фурса Анатолій Васильович, Інститут цукрових буряків УААН, провідний науковий співробітник лабораторії економіки та організації

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук О.Г. Шпикуляк

Анотація

Білоконь Т.М. Організаційно-економічний механізм санації підприємств цукрової промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства та АПК). - Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2008.

Дисертація присвячена теоретичним і практичним аспектам удосконалення організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості. Досліджено економічну сутність санації, класифікацію санаційних заходів. Проаналізовано особливості реалізації механізму санації на підприємствах цукрової промисловості. На цій підставі визначено бар'єри санації організаційного, економічного, психологічного та інформаційного характеру, обґрунтовано шляхи уникнення й зниження їх негативного впливу. Розроблено методику оцінки санаційної спроможності підприємств цукрової промисловості, що включає систему фінансових коефіцієнтів і показників господарської діяльності цукрозаводу. Запропоновано механізм матеріального стимулювання арбітражного керуючого через встановлення винагороди за позитивні результати реалізації санаційних заходів та санації в цілому. Обґрунтовано шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості.

Ключові слова: санація, організаційно-економічний механізм санації, санаційна спроможність, бар'єри санації, керуючий санацією, підприємства цукрової промисловості.

Аннотация

Белоконь Т.Н. Организационно-экономический механизм санации предприятий сахарной промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Национальный научный центр “Институт аграрной экономики” УААН, Киев, 2008.

Диссертация посвящена теоретическим и практическим аспектам усовершенствования организационно-экономического механизма санации предприятий сахарной промышленности.

В работе исследован вопрос экономической сущности санации предприятий, разработана система санационных мероприятий организационно-правового, производственно-технического, финансово-экономического и социального характера. Обоснована необходимость усовершенствования организационно-экономического механизма санации предприятий сахарной промышленности, под которым автор понимает систему взаимосвязанных организационно-экономических элементов (санационных мероприятий и инструментов), нормативно-правового, методического, информационного и кадрового обеспечения, направленных на активизацию инициации и успешную реализацию санации предприятий.

Осуществлен анализ деятельности производителей сахара Винницкой области, а также процесса реализации механизма санации на перерабатывающих предприятиях. Установлено, что финансовое состояние сахарных заводах региона характеризуется текущей неплатежеспособностью, низкой ликвидностью (коэффициент абсолютной ликвидности предприятий отрасли равен 0,03, текущей - 0,87), половина действующих заводов убыточна, на 67% предприятий отстутствуют оборотные средства. Исследованием выявлено, что на протяжении 1999-2006 гг. на предприятиях сахарной промышленности Винниччины не было успешно реализовано ни одной санационной процедури с восстановлением платежеспособности должника, на семи сахарозаводах процедура санации открывалась, но, в основном, завершалась переходом к ликвидационной процедуре.

Исходя из низких показателей реализации санационных мероприятий на сахарных заводах, обоснована необходимость активизации санационного процесса. С этой целью выявлены барьеры санации организационного, экономического, психологического и информационного характера. Обоснованы пути избежания и уменьшения их отрицательного влияния для предприятий сахарной промышленности: своевременное проведение арбитражным управляющим оценки санационной способности сахаропроизводителей, взаимозачета долгов, оперативное взыскание дебиторской задолженности, специализация арбитражных управляющих по отраслевому признаку и повышение их мотивации.

С целью оперативного обеспечения кредиторов и потенциальных инвесторов информацией о финансово-хозяйственном состоянии должника и целесообразности его оздоровления разработано авторскую методику определения санационной способности производителей сахара. В ее основу положена система финансовых коэффициентов и показателей хозяйственной санационной способности, которая учитывает специфику отрасли и особенности судебного рассмотрения дела о банкротстве.

Разработаны предложения по усовершенствованию действующего законодательства, регулирующего процесс восстановления платежеспособности предприятий, в направлении обязательного проведения взаимозачета долгов в процедуре санации, предоставления четких гарантий инвестору на стадии санации, установления материальной ответственности арбитражных управляющих в случае недобросовестного выполнения своих обязанностей и ухудшения состояния предприятия-должника.

Выявлены преимущества досудебной санации и препятствия её применения на отечественных предприятиях. Обоснована приоритетность проведения судебной процедуры санации по инициативе руководителя предприятия-должника, что позволит использовать судебные инструменты санационного характера: мораторий на удовлетворение требований кредиторов, ограничение срока подачи заявлений кредиторами и взаимозачет требований.

Выявлена необходимость законодательного закрепления нормы о введении процедуры санации в ходе ликвидационной процедуры, если появились обстоятельства, указывающие на возможность восстановления платежеспособности должника.

Для активизации действий арбитражного управляющего в направлении санации предприятия-должника разработана система его материального стимулирования. Предложен механизм начисления дополнительного вознаграждения управляющего санацией за положительные результаты реализации санационных мероприятий и санации в целом.

Разработана схема реализации организационно-экономического механизма санации предприятий сахарной промышленности, основанного на использовании санационных инструментов в процессе судебного рассмотрения, определении возможностей преодоления барьеров санации, оценке санационной способности предприятия.

Ключевые слова: санация, организационно-экономический механизм санации, санационная способность, барьеры санации, управляющий санацией, предприятия сахарной промышленности.

Summary

Bilokon T. The organizational-economic mechanism of sanation of sugar industry enterprises. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of Candidate of Economic Sciences on specialty 08.00.04 - Economics and Management of Enterprises (Economics of Agriculture and Agroindustrial Complex). - National Scientific Center “Institute of agrarian economy” of the Ukraine academy of agrarian sciences, Kyiv, 2008.

The thesis is dedicated to the research of theoretical and applied aspects of improvement of the organizational-economic mechanism of sanation for sugar industry enterprises. The economic essence of sanation and classification of sanation measures were explored. The peculiarity of sanation mechanism realization at sugar industry enterprises was analyzed. On this basis sanation barriers of organizational, economic, psychological and informative character were specified. The ways for their overcoming and decreasing their negative influence were offered. The methodic of estimation of sanation ability for sugar industry enterprises was developed. It based on system of financial indexes and activity parameters. The material stimulation system for arbitrage manager by establishing compensation for positive results of sanation realisation was proposed. The ways for improvement of the organizational-economic mechanism of sanation of sugar industry enterprises were proved.

Key words: sanation, organizational-economic mechanism of sanation, sanation ability, sanation barriers, sanation manager, sugar industry enterprises.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ринкові умови господарювання зумовили не лише позитивні зрушення в економіці країни, але й призвели до того, що більшість вітчизняних підприємств внаслідок негативного прояву економічної кризи, повільної адаптації управлінського апарату до нових умов господарювання стали неплатоспроможними, збитковими і відчувають великі фінансові труднощі. Ситуація, що склалась, зумовлює вагомість досліджень щодо обґрунтування дієвого механізму санації підприємств-боржників, що забезпечить їх оздоровлення, збереження робочих місць, виробничого потенціалу і, отже, економічну безпеку країни.

Відсутність достатнього практичного досвіду і теоретичної бази санації, обмеженість фінансових ресурсів значною мірою стримують дані процеси в українських підприємствах, зокрема у цукровій промисловості. Це актуалізує необхідність теоретичного узагальнення, методичного та законодавчого забезпечення санації підприємств, а також формування ефективного механізму оздоровлення цукрових заводів для забезпечення їх прибутковості та конкурентоспроможності.

Необхідність розробки цієї проблеми привернула в останні роки до неї увагу ряду вчених, серед яких слід виділити А.А. Албул, Є.М. Андрущак, К.В. Багацьку, М.М. Головіна, О.В. Манойленка, К.А. Мараховську, О.В. Мозенкова, Е.В. Сгару, Л.С. Ситник, А.Є. Слівака, А.М. Поддєрьогіна, Б.М. Полякова, О.О. Терещенка, Н.Л. Шишкову, А.М. Штангрета. Питанням розвитку ринку цукру України та пошуку шляхів його відродження присвячені праці вчених економістів-аграрників: О.М. Варченко, О.С. Зайця, М.Ю. Коден-ської, В.Я. Месель-Веселяка, П.Т. Саблука, С.А. Стасіневич, А.В. Фурси, О.М. Шпичака, М.М. Ярчука.

Однак наявність низки неврегульованих питань зумовлює потребу уточнення понятійного апарату санації, розроблення методики оцінки санаційної спроможності цукрових заводів, а також обґрунтування ефективної структури та інструментарію організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості. Саме це визначило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету, структуру та основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи Вінницького національного технічного університету при виконанні госпдоговірної теми “Порівняльний аналіз фінансово-господарського стану та санаційної спроможності цукрових заводів Вінниччини” (2007 р., № 0107U004481). У виконанні цієї теми здобувач брала участь як відповідальний виконавець в опрацюванні методики оцінки санаційної спроможності цукрових заводів, оцінці доцільності і можливості застосування санаційної процедури на підприємствах цукрової промисловості Вінницької області.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних основ і практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості. Відповідно до поставленої мети ставилися і вирішені такі завдання:

розвинути підходи щодо визначення сутності понять “санація”, “організаційно-економічний механізм санації підприємств цукрової промисловості”;

узагальнити зарубіжний досвід і вітчизняну практику здійснення санації підприємств;

обґрунтувати необхідність активізації санації цукрових заводів на основі системного аналізу стану підприємств цукрової промисловості Вінницької області;

визначити бар'єри санації підприємств і розробити рекомендації щодо уникнення та зниження їх негативного впливу;

розкрити існуючі підходи до прийняття рішення про доцільність санації з метою розробки методичних рекомендацій для визначення санаційної спроможності підприємств цукрової промисловості;

виявити роль арбітражного керуючого в процедурі санації, розробити систему його мотивації з метою активізації запровадження та реалізації санаційних процедур;

оцінити дієвість організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості та розробити пропозиції щодо його удосконалення.

Об'єктом дослідження є процес санації підприємств цукрової промисловості.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів формування й удосконалення організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є класичні положення економічної теорії, наукові праці та методичні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних учених, загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. Методологічний апарат, який був використаний в процесі дослідження, включає методи системного аналізу й логічного узагальнення - для вивчення зарубіжного досвіду регулювання та застосування санації, оцінки стану підприємств цукрової промисловості, метод експертного опитування - при визначенні бар'єрів санації, обґрунтуванні розмірів винагороди керуючому санацією, факторний аналіз ? для визначення впливу виробничих факторів на обсяг переробки цукрових буряків, порівняльний аналіз - при аналізі статистичної інформації, метод індукції та дедукції - для узагальнення результатів дисертаційного дослідження. Отримані прикладні результати ґрунтуються на графічному методі для наочного зображення динаміки і структури досліджуваних показників.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативні акти України, наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, періодичних видань, дані Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Господарського суду Вінницької області, Вінницької асоціації “Поділляцукор”, фінансові звіти підприємств цукрової промисловості Вінниччини.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці цілісного організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості:

вперше:

запропоновано методичний підхід щодо визначення санаційної спроможності підприємств цукрової промисловості через поєднання системи фінансових коефіцієнтів і показників оцінки господарської діяльності підприємства з урахуванням специфіки галузі й особливостей судового розгляду справи про банкрутство, що дозволить оперативно визначити доцільність санації цукрового заводу;

визначено і систематизовано бар'єри санації організаційного, економічного, психологічного та інформаційного характеру, обґрунтовано шляхи уникнення та зниження їх негативного впливу для підприємств цукрової промисловості, а саме: своєчасне проведення арбітражним керуючим оцінки санаційної спроможності цукровиробників, взаємозаліку вимог, оперативного стягнення дебіторської заборгованості, укладення мирової угоди з кредиторами, спеціалізація арбітражних керуючих за галузевою ознакою та підвищення їх мотивації;

удосконалено:

систему матеріального стимулювання арбітражного керуючого через встановлення обґрунтованих розмірів винагороди за позитивні результати реалізації санаційних заходів і санації в цілому, що є визначальним мотиваційним фактором запровадження та реалізації санаційних процедур;

організаційно-економічний механізм санації підприємств цукрової промисловості, що включає використання санаційних інструментів у ході судового розгляду (мораторію на задоволення вимог кредиторів, обмеження строку подачі заяв кредиторами, взаємозаліку боргів), визначення можливостей подолання бар'єрів санації, оцінку санаційної спроможності цукровиробників, розробку плану санації з використанням системи санаційних заходів;

набули подальшого розвитку:

теоретичні засади санації підприємств через обґрунтування її мети та учасників, узагальнення і класифікацію санаційних заходів, визначення структури організаційно-економічного механізму санації підприємств, спрямованих на активізацію запровадження та успішну реалізацію санації підприємств;

економіко-правове регулювання санації підприємств через обґрунтування пропозицій щодо внесення змін до законодавчих і нормативних актів України в напрямі активізації арбітражних керуючих до реалізації санації, обов'язкового проведення взаємозаліку вимог, врахування результатів оцінки санаційної спроможності підприємств, надання чітких гарантій інвестору підприємства-боржника на стадії санації.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження визначається обґрунтованими пропозиціями і рекомендаціями щодо побудови організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості їх врахування у процесі реформування законодавчої бази, яка регулює банкрутство і санацію підприємств, а також при розробці концепції оздоровлення цукрових заводів України.

Науково-практичні рекомендації щодо активізації санаційних процедур використані в діяльності Головного управління економіки Вінницької обласної державної адміністрації. Система мотивації арбітражного керуючого одержала схвальну оцінку і використана Головним управлінням економіки Вінницької обласної державної адміністрації при розробці пропозицій щодо внесення змін до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” для Міністерства економіки України (акт від 27.06.2007 р.). Експрес-методика оцінки санаційної спроможності була апробована на підприємствах цукрової промисловості Вінниччини та впроваджена на ТОВ “Кристал” (акт від 30.05.2007 р.). Результати дослідження були використані в навчальному процесі, при підготовці навчальних програм, курсів, методичних посібників для студентів Вінницького національного технічного університету з метою поглиблення знань у сфері антикризового управління, банкрутства та санації (акт від 20.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у комплексному дослідженні теоретико-методичних засад формування і вдосконалення організаційно-економічного механізму санації підприємств, обґрунтування його практичного застосування на підприємствах цукрової промисловості. Наукові результати, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, є результатом особистих досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати виконаного наукового дослідження були оприлюднені на 15 конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених, викладачів та практичних працівників “Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій” (м. Вінниця, 2003 р.), IV Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (м. Київ, 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний та соціальний розвиток регіону в умовах ринку” (м. Вінниця, 2005 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Образование и наука без границ” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), Всеукраїнській молодіжній конференції “Майбутнє України - очима молоді” (м. Київ, 2006 р.), І, ІІІ та ІV Регіональних науково-практичних конференціях “Організаційно-правові аспекти та економічна безпека сучасного підприємництва” (м. Вінниця, 2004, 2006, 2007 рр.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Пріоритети економічного розвитку України: історія та сьогодення” (м. Вінниця, 2007 р.), ХХХІ-ХХХV науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, співробітників та студентів Вінницького національного технічного університету з участю працівників науково-дослідних організацій та інженерно-технічних працівників підприємств м. Вінниці та області (2002 -2006 рр.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 4,88 д.а., з них особисто автору належить 4,71 д.а., у тому числі 5 наукових статей у фахових виданнях загальним обсягом 2,78 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що налічує 162 джерела, 12 додатків. Роботу ілюстровано 32 таблицями та 19 рисунками. Повний обсяг дисертації - 209 сторінок комп'ютерного тексту.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі “Теоретико-методичні засади організаційно-економічного механізму санації підприємств” розглянуто теоретичні засади сутності санації і класифікації санаційних заходів, розкрито зміст організаційно-економічного механізму санації підприємств, досліджено зарубіжний і вітчизняний досвід регулювання та застосування санації підприємств, проаналізовано існуючі методичні підходи щодо визначення санаційної спроможності підприємств.

На основі досліджень позицій різних вчених щодо сутності санації, автор розглядає її як систему послідовних, взаємопов'язаних заходів з оздоровлення підприємства-боржника, що здійснюються для відновлення його платоспроможності, досягнення прибутковості та конкурентоспроможності в довгостроковому періоді за участю всіх зацікавлених сторін. Визначено економіко-правовий характер даної категорії: санаційні заходи, які за своєю сутністю є економічними, призводять до змін в юридичному статусі підприємства-боржника, а їх успішна реалізація залежить від правового регулювання санаційного процесу. На основі узагальнення теоретичних доробок науковців у галузі антикризового управління автором сформовано систему санаційних заходів організаційно-правового, виробничо-технічного, фінансово-економічного та соціального характеру.

Дослідженням встановлено, що обґрунтування необхідності застосування певних заходів фінансового оздоровлення має підкріплюватися відповідним механізмом їх запровадження. Зазначимо, що організація проведення процесу відновлення платоспроможності підприємства знайшла відображення як у науковій теорії, так і сучасному законодавстві. Разом з тим практика проходження цукровими заводами Вінницької області через процедуру банкрутства свідчить про існування ряду перепон застосуванню санації здебільшого організаційного та економічного характеру. Це зумовлює необхідність розробки дієвого організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості, під яким автор пропонує розуміти систему взаємопов'язаних організаційно-економічних елементів (санаційних заходів і інструментів), нормативно-правового, методичного, інформаційного та кадрового забезпечення, спрямовану на активізацію запровадження й успішну реалізацію санації підприємств.

Узагальнення іноземного досвіду регулювання та реалізації санації дозволило визначити дві концепції, на яких базується законодавство країн про банкрутство: “проборжникову” та “прокредиторську". Причому найбільшою часткою санаційних процедур у загальній кількості справ про банкрутство характеризуються США і Франція, законодавство яких забезпечує пріоритетність інтересів підприємства-боржника та широкі можливості для його оздоровлення. Незважаючи на “проборжникову” спрямованість вітчизняного законодавства, частка справ, завершених у зв'язку з санацією, у структурі завершених справ про банкрутство у 2006 р. по Україні становила 0,3 % (33 справи), по Вінницькій області - 1,1 % (3 справи). Низькі показники застосування санації зумовлені відсутністю кваліфікованих спеціалістів з питань санації, практичного досвіду її реалізації, що свідчить про нерозвиненість інституту санації в Україні та необхідність активізації санаційного процесу.

Головним критерієм прийняття рішення щодо санації або ліквідації підприємства є його санаційна спроможність. У процесі дослідження методичних підходів щодо оцінки доцільності санації визначено важливість оцінки не лише фінансового потенціалу підприємства-боржника, але і його сильних і слабких сторін, врахування впливу факторів зовнішнього середовища на можливість проведення санації.

У другому розділі “Оцінка реалізації механізму санації підприємств цукрової промисловості” проаналізовано діяльність цукрових заводів Вінницької області, висвітлено особливості реалізації механізму санації в цукровій промисловості регіону, виявлено бар'єри санації, обґрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності керуючого санацією.

Вагоме місце на ринку цукру України посідає Вінницька область. Аналіз діяльності підприємств цукрової промисловості Вінницької області свідчить про існування тенденції зростання обсягів виробництва цукру та основних економічних показників роботи заводів (табл. 1), що забезпечує провідне місце цукрової промисловості в економіці Вінниччини та перше місце регіону в цукровій галузі країни.

Однак втрата потенціалу галузі відчувається ще й досі: валовий збір цукрових буряків у регіоні в 2006 р. становив 61 %, а обсяг виробленого цукру - 41 % від рівня 1990 р., середня тривалість сокодобування за роки незалежності скоротилась зі 104 до 65 діб, кількість діючих заводів - з 39 до 21. Аналіз фінансового стану цукрових заводів Вінницької області (2006 р.) виявив, що нині суб'єкти господарювання характеризуються поточною неплатоспроможністю, низькою ліквідністю (коефіцієнт абсолютної ліквідності підприємств галузі дорівнює 0,03, поточної ? 0,87), половина діючих цукрозаводів збиткова, відсутні власні обігові кошти на 67 % підприємств. Протягом 2003-2005 рр. цукрова промисловість області отримувала збитки, у 2006 р. рівень рентабельності всієї діяльності цукрозаводів склав 0,6 %, рентабельності продажу цукру - 6 %.

Таблиця 1. Економічні показники роботи підприємств цукрової промисловості

Дослідження практики проходження цукровими заводами через процедуру банкрутства свідчить, що протягом 1999-2006 рр. винесено 40 постанов про визнання переробних підприємств банкрутами, причому 5 цукрових заводів банкрутували двічі. Разом з тим тільки на семи підприємствах цукрової промисловості Вінниччини було запроваджено санаційні процедури, жодна з яких не завершилась відновленням платоспроможності боржника, що свідчить про неефективність інституту санації. Дослідженням встановлено, що у затверджених планах санації основна увага приділялася залученню інвестиційних коштів. Однак невиконання інвесторами своїх зобов'язань призвело до оголошення шести цукрозаводів банкрутами та відкриття ліквідаційної процедури. Вищезазначене є підставою для висновку про необхідність застосування дієвих санаційних заходів, адаптованих до умов функціонування підприємств галузі.

На підставі вивчення практики реалізації процедур банкрутства в регіоні встановлено, що виробництво більшості діючих цукрових заводів Вінниччини збережено в результаті продажу цілісних майнових комплексів переробних підприємств у ході реалізації санаційної або ліквідаційної процедур. Так, після придбання у 2001 р. цілісного виробничого комплексу ВАТ “Погребищенський цукровий завод” концерном “Укрпромінвест” було розширено зону заготівлі цукросировини за рахунок інвестування в сільськогосподарське виробництво. Починаючи з 2003 р. розпочато модернізацію виробничих потужностей цукрового заводу. Протягом 1999?2006 рр. значно збільшились як активи підприємства (оборотні ? на 84664 тис. грн., необоротні ? на 18900 тис. грн.), так і джерела їх формування (зокрема, власний капітал ? на 29950 тис. грн., поточні зобов'язання ? на 49604 тис. грн.). Коефіцієнт поточної ліквідності у 2006 р. становив 1,45 (проти 0,38 у 2000 р.), власні обігові кошти досягли 1,9 млн. грн., рівень рентабельності всієї діяльності дорівнював 16 %.

Низька результативність санаційних процедур зумовлена низкою чинників зовнішнього та внутрішнього характеру. З метою визначення їх впливу на кінцевий результат санації проведено експертне опитування керівників цукрових заводів регіону, в результаті якого визначено актуальну сукупність бар'єрів санації та обґрунтовано шляхи їх подолання (табл. 2). Під бар'єрами санації автор розуміє чинники, які не допускають або ускладнюють успішне проведення санації підприємств.

Таблиця 2. Характеристика бар'єрів санації та шляхи уникнення і зниження їх негативного впливу

Експертне оцінювання дозволило проранжувати санаційні заходи за їхньою результативністю (в порядку її зниження): відстрочка та (або) розстрочка платежів або списання частини боргів, про що укладається мирова угода; залучення інвестора з правом набуття права власності на майно боржника; створення інтегрованого об'єднання з сільськогосподарськими підприємствами; продаж частини майна підприємства-боржника; закриття нерентабельних виробництв; перепрофілювання виробництва; ліквідація дебіторської заборгованості; зміна форми власності, організаційно-правової форми; звільнення працівників підприємства-боржника, які не можуть бути задіяні у зв'язку з виробничими змінами.

Важливою ланкою реалізації організаційно-економічного механізму санації підприємств є арбітражний керуючий. Дослідження їх діяльності у Вінницькій області свідчить, що в основному робота арбітражних керуючих зводиться до задоволення вимог кредиторів і ліквідації підприємств-банкрутів. Разом з тим вивчення поведінки керуючого з точки зору мотиваційної теорії очікувань дає підстави стверджувати, що визначальним фактором активізації його дій у напрямку санації підприємства-боржника є винагорода. Узагальнення досвіду Республіки Білорусь у нарахуванні додаткової винагороди керуючому санацією, проведене експертне опитування арбітражних керуючих і керівників цукрових заводів Вінниччини з використанням системи огляду й оцінювання подій SEER дозволило обґрунтувати систему матеріального стимулювання керуючого санацією (табл. 3).

Таблиця 3. Нарахування винагороди керуючому санацією

Для активізації запровадження санаційних заходів арбітражними керуючими та підвищення контролю за їх діяльністю запропоновано обов'язковість проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника відразу після призначення на посаду арбітражного керуючого; спеціалізацію керуючих за галузевою ознакою; запровадження матеріальної відповідальності арбітражних керуючих у разі недобросовісного виконання своїх обов'язків і погіршення стану підприємства-боржника.

У третьому розділі “Удосконалення організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості” розроблено й апробовано методику оцінки санаційної спроможності цукровиробників, обґрунтовано організаційне забезпечення механізму санації підприємств цукрової промисловості, вдосконалено фінансово-економічні заходи санації.

Дослідженням встановлено, що при прийнятті рішення про санацію або ліквідацію кредитори часто не мають інформації про фінансово-господарський стан боржника і доцільність його фінансового оздоровлення. З метою оперативного інформаційного забезпечення прийняття рішення щодо санації розроблено експрес-методику оцінки санаційної спроможності підприємств цукрової промисловості, результати якої необхідно представляти на перших зборах комітету кредиторів і направляти потенційним інвесторам.

Санаційна спроможність підприємства визначається його здатністю виробляти конкурентоспроможну продукцію та нарощувати виробничий потенціал, тому для її оцінки необхідно не лише оцінити фінансовий потенціал боржника щодо реалізації санації, але й врахувати його сильні і слабкі сторони, а також вплив зовнішніх факторів на можливість проведення санації. Запропонований авторський підхід передбачає поєднання системи фінансових коефіцієнтів (табл. 4) і показників оцінки господарської діяльності підприємства (табл. 5), що дозволяє врахувати специфіку галузі й особливості судового розгляду справи про банкрутство.

Таблиця 4. Критерії оцінки показників фінансової санаційної спроможності підприємств цукрової промисловості

Примітка. Тенденція до зростання (спадання) виявляється при збільшенні (зменшенні) значень показників у звітному періоді порівняно з попереднім.

З використанням запропонованої методики визначено санаційну спроможність десяти підприємств, які функціонують на регіональному ринку цукру. Порівняння одержаних результатів з ходом розгляду справ про банкрутство підтверджує їх достовірність. Так, на ТОВ "Вінпромтех" (Іллінецький цукрозавод), яке характеризується середнім рівнем фінансової і господарської санаційної спроможності, було відкрито санаційну процедуру за ініціативою керівника підприємства. ТОВ "Агро-цукор" (Бабинський цукрозавод) за результатами оцінки характеризується низькою фінансовою і господарською санаційною спроможністю. Як показала практика, у 2007 р. підприємство оголошено банкрутом і викуплено в ході реалізації ліквідаційної процедури українською холдинговою компанією “Бестінвест” з метою його перепрофілювання на завод з виробництва біоетанолу.

Таблиця 5. Критерії оцінки показників господарської санаційної спроможності підприємств цукрової промисловості

Розроблена схема реалізації організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості (рис. 1) передбачає наявність наступних блоків: мета, ініціатори санації, санаційні інструменти в ході судового розгляду, передумови прийняття рішення на користь санації, розробка плану санації, реалізація, контроль та оцінка результатів санації, досягнення мети.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема реалізації організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості

Дослідженням встановлено доцільність досудового способу розв'язання проблем неплатоспроможності, перевагами якого порівняно з судовою процедурою санації є: уникнення розголосу про незадовільний фінансовий стан боржника, скорочення тривалості та зменшення суми витрат на підготовку проведення досудової санації порівняно з судовою, відсутність жорсткого контролю з боку господарського суду, комітету кредиторів, що забезпечує гнучкість та оперативність у прийнятті рішень. Однак широкого застосування в Україні досудова санація не набула, в основному, через відсутність компетентних спеціалістів з антикризового управління, нестачу власних коштів підприємств-боржників.

Ініціювання процедури банкрутства самим керівником підприємства-боржника з метою проведення санації дає змогу використати судові інструменти санаційного характеру: мораторій на задоволення вимог кредиторів, обмеження строку подачі заяв кредиторами та взаємозалік вимог, які забезпечують тимчасове звільнення від зобов'язань і штрафних санкцій та зменшення обсягу заборгованості підприємства. Зазначений метод є більш дієвим за процедуру санації, відкриту в ході загальної процедури банкрутства. По-перше, прискорюється запровадження санації, з планом якої кредитори мають змогу ознайомитися відразу після створення комітету кредиторів. По-друге, керуючим санацією є сам керівник підприємства-боржника, який зацікавлений в оздоровленні господарюючого суб'єкта, знає специфіку його господарської діяльності та знає реальні шляхи виходу з кризи.

Обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення можливості введення процедури санації в ході ліквідаційної процедури, якщо виникли обставини, що вказують на можливість відновлення платоспроможності боржника. У дослідженні доведено необхідність удосконалення чинного законодавства в напрямі надання чітких гарантій інвестору підприємства-боржника на стадії санації, забезпечення пільгових умов реалізації санаційних проектів на інноваційній основі та впровадження організаційно-економічної схеми проведення санації зі створенням нового підприємства за рахунок інвестора та боржника, що сприятиме залученню інвестиційного капіталу в оздоровлення вітчизняних підприємств.

Реалізація розробленого організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості в нинішніх умовах забезпечить активізацію санаційного процесу в Україні, прискорить процес оздоровлення вітчизняних цукрових заводів і цукрової галузі країни в цілому.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального науково-практичного завдання з удосконалення організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості. Основні наукові і прикладні результати, а також рекомендації щодо їх використання полягають у наступному:

1. Дослідження економічної сутності санації дає підстави розглядати її як систему послідовних, взаємопов'язаних заходів з оздоровлення підприємства-боржника, що здійснюються для відновлення його платоспроможності, досягнення прибутковості та конкурентоспроможності в довгостроковому періоді за участю всіх зацікавлених сторін. Потреба забезпечення практичної реалізації санації на цукрових заводах зумовлює необхідність розробки дієвого організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості, під яким автор пропонує розуміти систему взаємопов'язаних організаційно-економічних елементів (санаційних заходів та інструментів), нормативно-правового, методичного, інформаційного і кадрового забезпечення, спрямовану на активізацію запровадження й успішну реалізацію санації підприємств.

2. Узагальнення іноземного досвіду регулювання та застосування санації дає змогу виявити залежність кількості запроваджених і реалізованих реабілітаційних процедур від спрямованості законодавства про банкрутство (“проборжникової” чи “прокредиторської” спрямованості) та ступеня розвиненості інституту санації. Необхідність активізації санаційного процесу в Україні підтверджується надзвичайно низькими показниками застосування процедури санації: частка справ, завершених у зв'язку з санацією, у структурі всіх завершених справ про банкрутство у 2006 р. по Україні становила 0,3 % (33 справи), по Вінницькій області - 1,1 % (3 справи).

3. Аналіз стану цукрових заводів регіону свідчить про поступове зростання обсягів виробництва цукру та основних економічних показників роботи заводів, що забезпечує провідне місце цукрової промисловості в економіці Вінниччини та перше місце регіону в цукровій галузі країни. Однак втрата потенціалу галузі відчувається ще й досі: валовий збір цукрових буряків в регіоні у 2006 р. становив 61 %, а обсяг виробленого цукру - 41 % від рівня 1990 р., середня тривалість сокодобування за роки незалежності скоротилась зі 104 до 65 діб, цукристість цукрових буряків - з 17,72 % до 15,85 %, кількість діючих заводів - з 39 до 21. Сучасний фінансовий стан цукрових заводів Вінницької області (2006 р.) характеризується поточною неплатоспроможністю, низькою ліквідністю (коефіцієнт абсолютної ліквідності підприємств галузі дорівнює 0,03, поточної ? 0,87), половина діючих цукрозаводів збиткова, на 67 % підприємств відсутні власні обігові кошти.

4. Дослідженням встановлено, що на підприємствах цукрової промисловості Вінниччини протягом 1999-2006 рр. не було успішно реалізовано жодної санаційної процедури з відновленням платоспроможності боржника. Так, за період дослідження винесено 40 постанов про визнання цукровиробників області банкрутами, причому 5 цукрових заводів банкрутували двічі. Незважаючи на те, що на семи заводах у ході розгляду справи про банкрутство процедура санації запроваджувалась, невдовзі вона завершувалась переходом до ліквідаційної процедури, а на Корделівському переробному підприємстві ? підписанням мирової угоди з кредиторами.

5. Узагальнення практики реалізації процедур банкрутства дозволило визначити сукупність бар'єрів санації організаційного, економічного, психологічного та інформаційного характеру й обґрунтувати шляхи уникнення і зниження їх негативного впливу для підприємств цукрової промисловості: своєчасне проведення арбітражним керуючим оцінки санаційної спроможності цукровиробників, взаємозаліку вимог, оперативне стягнення дебіторської заборгованості, укладення мирової угоди з кредиторами, спеціалізація арбітражних керуючих за галузевою ознакою та підвищення їх мотивації.

6. Дослідженням доведено, що існування проблеми інформаційного дефіциту, яка полягає у відсутності оперативної інформації про фінансово-господарський стан боржника і доцільність його фінансового оздоровлення, стримує прийняття позитивного рішення щодо санації та участь в ній кредиторів і інвесторів. У зв'язку з цим доцільно розробити експрес-методику оцінки санаційної спроможності та представляти її результати на перших зборах комітету кредиторів і направляти потенційним інвесторам. З метою об'єктивного визначення санаційної спроможності підприємств цукрової промисловості необхідно поєднати системи фінансових коефіцієнтів і показників оцінки господарської діяльності підприємства, що дозволяє врахувати специфіку галузі й особливості судового розгляду справи про банкрутство.

7. Апробація експрес-методики оцінки санаційної спроможності дає підстави розробити рекомендації щодо вибору пріоритетних способів реалізації санації для підприємств цукрової промисловості. Найбільш ефективними санаційними заходами є: відстрочка та (або) розстрочка платежів або списання частини боргів, про що укладається мирова угода; залучення інвестора з правом набуття права власності на майно боржника; створення інтегрованого об'єднання із сільськогосподарськими підприємствами.

8. З метою активізації запровадження арбітражними керуючими санаційних заходів та підвищення контролю за їх діяльністю пропонується обов'язкове проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника відразу після призначення на посаду арбітражного керуючого; спеціалізацію керуючих за галузевою ознакою; запровадження їх матеріальної відповідальності. У зв'язку з цим розроблено систему матеріального стимулювання керуючого санацією, яка передбачає нарахування винагороди за позитивні результати реалізації санаційних заходів і санації в цілому.

9. Для забезпечення результативності організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості доцільно використовувати санаційні інструменти в ході судового розгляду, визначати можливості подолання бар'єрів санації, оцінювати санаційну спроможність підприємства, що сприятиме більш обґрунтованому прийняттю рішення про санацію.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

санація цукровий промисловість

1. Даценко Т.М. Механізми фінансового оздоровлення підприємств / Т.М. Даценко, В.В. Коровій, Л.М. Несен // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вип. 18. - Вінниця, 2004. ? С. 116-122. (Автором здійснено комплексний аналіз механізмів фінансового оздоровлення неплатоспроможних підприємств).

2. Білоконь Т. Судові процедури відновлення платоспроможності підприємств-боржників / Т. Білоконь // Економіст. - 2005. ? № 2. ? С. 60-62.

3. Білоконь Т.М. Вдосконалення механізмів санації вітчизняних підприємств / Т.М. Білоконь // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2005. ? № 6. ? С. 79-84.

4. Білоконь Т.М. Практика реалізації системи банкрутства у Вінницькій області / Т.М. Білоконь // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вип. 26. - Вінниця, 2006. - С. 12-16.

5. Білоконь Т.М. Організаційно-економічне забезпечення підвищення ефективності діяльності арбітражного керуючого / Т.М. Білоконь // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2007. ? № 3. - С. 18-23.

6. Даценко Т.М. Проблеми банкрутства підприємства та шляхи його вирішення / Т.М. Даценко // ХХХІ наук.-техн. конфер. проф.-виклад. складу, співробітн. та студ. ун-ту з участю прац. наук.-досл. орган. та інжен.-техн. прац. підпр. м. Вінниці та області, 19-22 бер. 2002 р.: тези доповідей. ? Вінниця, 2002. ? С. 145.

7. Даценко Т.М. Стан венчурного бізнесу в Україні та перспективи його розвитку / Т.М. Даценко // ХХХІІ наук.-техн. конфер. проф.-виклад. складу, співробітн. та студ. ун-ту з участю прац. наук.-досл. орган. та інжен.-техн. прац. підпр. м. Вінниці та області, 18-21 бер. 2003 р.: тези доповідей. ? Вінниця, 2003. - С. 33.