Демідова Олена Миколаївна

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Берсуцький Яков Григорович, Донецький університет економіки і права, ректор (м. Донецьк)

- кандидат економічних наук, доцент Загорна Тетяна Олегівна, Макіївський економіко - гуманітарний інститут, доцент кафедри економіки підприємства (м. Макіївка)

Захист відбудеться 4 липня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.07 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 2 червня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.Г. Беспалова

Анотації

Демідова О.М. Механізм управління організаційним потенціалом суб'єктів реального сектору економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством. - Донецький національний університет, Донецьк, 2008.

На теоретичному, методологічному та практичному рівнях у дисертаційній роботі розроблено механізм управління організаційним потенціалом суб'єктів реального сектору економіки.

Визначено умови підвищення ефективності використання організаційних ресурсів суб'єктів реального сектору на основі управління їх організаційним потенціалом. Розроблено концепцію механізму управління організаційним потенціалом суб'єктів реального сектору економіки та комплекс його моделей спрямованих на формування та ефективне використання комунікаційних, структурно-функціональних та адміністративних ресурсів в їх діяльності.

Запропоновані напрямки вдосконалення інформаційного забезпечення механізму управління організаційним потенціалом суб'єктів реального сектору економіки, які дають можливість підвищити вимоги до інформації з прийняття управлінських рішень та метод оцінки ефективності впровадження моделей управління організаційним потенціалом, який визначає рівень витрат та строки повернення інвестицій від його впровадження.

Механізм управління організаційним потенціалом суб'єктів реального сектору економіки має досить універсальне застосування для різних об'єктів управління. Використання його моделей дозволяє підвищувати ефективність функціонування виробничих систем в умовах ринкових відносин. Основні результати дослідження були використані при управлінні організаційним потенціалом ЗАТ "Макіївський коксохімічний завод".

Ключові слова: система, організація, потенціал, механізм, ресурси, управління, моделі, методи.

Демидова Е.Н. Механизм управления организационным потенциалом субъектов реального сектора экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - Экономика и управление национальным хозяйством. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2008.

На теоретическом, методологическом и практическом уровнях в диссертационной работе разработан механизм управления организационным потенциалом субъектов реального сектора экономики.

Научно обоснованно, что комплекс производственно-хозяйственных проблем субъектов реального сектора, порожденный процессами рыночных трансформаций в Украине, требует первоочередного решения задач организации их управления, которые бы обеспечили адаптивные реакции на изменения, происходящие в нестабильной экономической среде. В этой связи, эффективность решения организационных проблем зависит от уровня организационного потенциала субъектов реального сектора.

Определено, что организационный потенциал - это совокупность коммуникационного, структурно-функционального и административного потенциалов, направленных на рациональное использование всех видов ресурсов производственно - хозяйственной деятельности субъектов реального сектора и возможное их развитие в будущем. При этом: коммуникационный потенциал - это совокупность коммуникационных ресурсов, представленных в виде каналов, обеспечивающих взаимодействие различных уровней управления субъектами реального сектора, на основе полного и постоянного информирования непосредственных работников о том, что происходит на их участке работы; структурно - функциональный потенциал - совокупность структурно - функциональных ресурсов, представленных в виде полномочий и ответственности, обеспечивающих гибкое определение их границ и функциональное содержание структурных подразделений субъектов реального сектора; административный потенциал - это совокупность административных ресурсов, представленных в виде управленческих действий, направленных на сохранение постоянного равновесия пропорций централизации и децентрализации между горизонтально связанными структурными подразделениями и самими горизонтальными уровнями в управлении субъектами реального сектора.

Исследованы концептуальные основы механизма управления организационным потенциалом субъектов реального сектора экономики, где сам механизм представлен как система формирования целей и стимулов, позволяющих преобразовывать в процессе трудовой деятельности движение (динамику) материальных и духовных потребностей общества в движение средств производства и конечных результатов производства, направленных на полное и эффективное удовлетворение этих потребностей.

Разработаны методические аспекты механизма управления организационным потенциалом субъектов реального сектора: модель управления коммуникационным потенциалом, модель управления структурно-функциональным потенциалом и модель управления административным потенциалом.

Разработано информационное обеспечение механизма управления организационным потенциалом, целью которого является предоставление работникам управления максимально возможной свободы выбора в принятии решений по сбалансированному взаимодействию коммуникационного, структурно - функционального и административного потенциалов и предложен метод оценки эффективности внедрения моделей управления организационным потенциалом, целесообразность использования которых определяется уровнем затрат и сроками возврата инвестиций от ее внедрения.

Дана оценка управления организационным потенциалом ЗАО "Макеевский коксохимический завод" до и после внедрения механизма.

Ключевые слова: система, организация, потенциал, механизм, ресурсы, управление, модели, методы.

Demidova E. N. The mechanism of management in organizational potential of subjects real sector economy. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.03 - Organization and management a national economy. Donetsk National University. - Donetsk, 2008

In dissertational work the mechanism of management in organizational potential of subjects of real sector of economy at theoretical, methodological and practical levels is developed. Conditions of increase of efficiency of use of organizational resources of subjects of real sector on the basis of management in their organizational potential are certain.

The concept of the mechanism of management in organizational potential of subjects real to sector of economy and a complex of its models directed on formation and an effective utilization of communication, structurally functional and administrative resources in their activity is developed.

Directions of perfection of a supply with information of the mechanism of management in organizational potential of subjects real are offered to sector of economy, which enable to raise requirements to the information from acceptance of administrative decisions and methods of an estimation of efficiency of introduction of models of management in organizational potential which defines a level of expenses and terms of returning of investments from its.

The mechanism of management in organizational potential of subjects real to sector of economy has universal enough application for different objects of management. Efficiency of functioning of industrial systems in conditions of the market attitude allows to raise uses of its models. The basic results of research have been used at management in organizational potential of Joint-Stock Company "Makeevka Coke-chemical Factory ".

Keywords: system, the organization, potential, the mechanism, resources, management, models, methods.

Загальна характеристика роботи

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації обґрунтовані об'єктивна необхідність і практична значущість розробки важливої проблеми для економіки країни - формування організаційного потенціалу суб'єктів реального сектору, який має своєю метою адаптацію до вимог ринку. Розроблено механізм управління даним процесом і розкрито його структурні компоненти, які дозволяють реагувати на зміни умов діяльності суб'єктів реального сектору. При цьому отримані наступні наукові результати:

вперше:

визначені умови підвищення ефективності використання організаційних ресурсів суб'єктів реального сектору економіки на основі управління їх потенціалом;

розроблено на основі системного підходу концепцію механізму управління організаційним потенціалом суб'єктів реального сектору економіки, яка дозволяє формувати їх індивідуальну комунікаційну, структурно-функціональну й адміністративну політику, спрямовану на зниження трудомісткості управлінських робіт, підвищенню обсягів продукції, яка випускається, зниженню витрат ресурсів в основному виробництві;

удосконалено:

інформаційне забезпечення механізму управління організаційним потенціалом, метою якого є надання працівникам управління максимально можливої свободи вибору в прийнятті рішень спрямованих на збалансовану взаємодію комунікаційного, структурно - функціонального й адміністративного потенціалів;

одержали подальшого розвитку:

модель управління комунікаційним потенціалом суб'єктів реального сектору економіки, яка на основі замкнутості процесів координації прийняття рішень у рамках окремих їх підрозділів, дозволяє збільшити швидкість узгодження результатів вирішення задач, розподілу і перерозподілу ресурсів між ними. Все це дає можливість мінімізувати завантаженість комунікацій і тим самим в значній мірі звільнити вищі рівні організаційної ієрархії від розбору приватних поточних справ, і зосередити свою увагу на рішенні загальних питань узгодження, які визначають функціонування і розвиток суб'єктів реального сектору економіки. В остаточному підсумку, це створює передумови комплексного вирішення задач в задані або мінімальні терміни й економії ресурсних витрат;

модель управління структурно-функціональним потенціалом суб'єктів реального сектору економіки, яка на основі визначення кількісних критеріїв оцінки еволюційних етапів їх розвитку дозволяє представити рухливі еталонні оцінки управління структурно - функціональним потенціалом, які дозволяють вчасно і достовірно виявляти управлінські проблеми і вузькі місця суб'єктів реального сектору економіки, які виникають у зв'язку зі зміною функціонування їх в умовах динамізму ринку;

модель управління адміністративним потенціалом суб'єктів реального сектору економіки, яка на основі принципу єдиноначальності дозволяє підтримувати життєво важливі для їх управління процеси по зміцненню дисципліни і посиленню відповідальності працівників. Для кількісної оцінки принципу єдиноначальності розроблена система показників, що визначає його реалізацію в організаційній структурі управління суб'єктів реального сектору, яка є виразником адміністративного потенціалу й акумульованих результатів їх управління.

Практична значущість одержаних результатів полягає в тому, що механізм управління організаційним потенціалом суб'єктів реального сектору економіки і комплекс моделей його реалізації мають достатньо універсальне застосування для різних об'єктів управління, оскільки він базується на обліку ступеня ефективності взаємодії факторів росту їх ринкової вартості і методичних підходів до посилення адаптивності суб'єктів реального сектору до зовнішніх змін. Застосування запропонованого механізму дозволяє підвищити ефективність функціонування суб'єктів реального сектору в умовах ринкових відносин. Основні результати дослідження були використані при формуванні механізму управління організаційним потенціалом ЗАТ "Макіївський коксохімічний завод". Економічний ефект від впровадження результатів дисертаційного дослідження, підтверджений актом, склав 147,0 тис. грн. (акт від 13 грудня 2007р.). Наукові результати дослідження використовуються в навчальному процесі Донецького національного університету при підготовці студентів економічних спеціальностей з фундаментальних дисциплін: "Державне регулювання економікою", "Національне господарство", "Мікроекономіка", "Макроекономіка", "Економіка підприємства", що підтверджується довідкою №244/01-27/6.100від 19.03.08.

Особистий внесок здобувача. Усі результати, висновки та рекомендації, що викладені у дисертаційній роботі одержані автором особисто. Внесок здобувача до публікацій, що написані у співавторстві, відображено у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи обговорювалися й одержали позитивну оцінку на III Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів і молодих вчених " Перспективи і пріоритети розвитку економічного аналізу " (м. Донецьк, 2006р.), IX міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених "Фінансовий і банківський менеджмент: досвід і проблеми" (м. Донецьк, 2007р.), IV міжнародної науково - практичної конференції "Наукова індустрія європейського континенту" (м. Прага, 2007р.), VIII конференції студентів і молодих вчених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стійкий економічний зріст" (м. Донецьк, 2007р.), II міжнародної науково - практичної конференції студентів і молодих учених "Інтеграція України у світовий економічний простір" (м. Тернопіль, 2007), наукових семінарах кафедри "Економічна кібернетика", "Фінанси і банківська справа" Донецького національного університету.

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 12 робіт, загальним обсягом 6.3 д. а., з яких особисто авторові належить 5.6 д.а., з них 7 робіт опубліковано в наукових спеціалізованих виданнях і 5 тез статей на наукових конференціях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел, додатків і викладена на 222 сторінках, у тому числі на 186 сторінках основного тексту, що містять 10 таблиць і 17 рисунків, (з них 5 таблиць і 5 рисунків займають окремі сторінки). Список використаних джерел містить 186 найменувань на 15 сторінках, 8 додатків на 21 сторінці.

Основні положення дисертаційної роботи

У першому розділі "Теоретичні основи механізму управління організаційним потенціалом суб'єктів реального сектору економіки" уточнено поняття організаційного потенціалу суб'єктів реального сектору економіки, визначена економічна сутність і виявлені особливості його управління, розроблено концепцію механізму управління організаційним потенціалом.

Складність управління економічними процесами в Україні обумовлена їх нестабільністю і глибиною соціально-економічних наслідків для суб'єктів реального сектору, які найчастіше змушені функціонувати в кризових умовах. У цьому зв'язку кількість збиткових підприємств за 1995 - 2006 рр., незважаючи на тенденцію, до зниження, є ще досить високою. Так, у порівнянні з 1995р. їх кількість виросла на 21,5%. У цих умовах першочергову увагу приділяють питанню організації управління підприємствами, які забезпечили б адаптивні реакції на зміни, що відбуваються в нестабільному економічному середовищі і розробку гнучких економічних рішень, здатних до трансформацій на етапі їхньої реалізації.

У зв'язку з цим, виникаючі організаційні проблеми, варто називати стратегічними, оскільки їх рішення, залежать від рівня організаційного потенціалу суб'єктів реального сектору, економічна сутність, якого складається в раціональному використанні всіх видів ресурсів.

Таким чином, організаційний потенціал суб'єктів реального сектору - це сукупність комунікаційного, структурно-функціонального та адміністративного потенціалів, спрямованих на раціональне використання усіх видів ресурсів у виробничо-господарській діяльності і можливий їх розвиток у майбутньому. У формалізованому виді структура організаційного потенціалу () представляє:

(1)

де: - комунікаційний потенціал суб'єктів реального сектору - це сукупність комунікаційних ресурсів, які представлені у виді каналів і забезпечують взаємодію різних рівнів управління суб'єктів реального сектору на основі повного і постійного інформування безпосередніх працівників про те, що відбувається на їхній ділянці роботи;

- структурно-функціональний потенціал суб'єктів реального сектору - сукупність структурно - функціональних ресурсів, які представлені у виді повноважень і відповідальності і забезпечують гнучке визначення їхніх границь і функціональний зміст структурних підрозділів суб'єктів реального сектору;

- адміністративний потенціал суб'єктів реального сектору - це сукупність адміністративних ресурсів, які представлені у виді управлінських дій, спрямованих на збереження постійної рівноваги пропорцій централізації і децентралізації між горизонтально зв'язаними структурними підрозділами і самими горизонтальними рівнями в управлінні суб'єктів реального сектору.

Процес розвитку організаційного потенціалу суб'єктів реального сектору не можна кваліфікувати як статичний, він йде в режимі динамічної рівноваги при постійних якісних змінах вищенаведених потенціалів. Все це потребує визначення, з позицій системного підходу, особливостей його управління, і тим самим представити даний процес, як комплексний, який складається з цілого набору структурних елементів: входу, умов, інструментів, задач, мети, виходу і при цьому оцінити рівень організаційного потенціалу на основі збалансованої взаємодії комунікаційного, структурно - функціонального й адміністративного потенціалів суб'єктів реального сектору. В остаточному підсумку це привело до розробки концепції механізму управління організаційним потенціалом суб'єктів реального сектору (рис.2), який є передумовою до досягнення стійкого їх розвитку.

Механізм управління організаційним потенціалом суб'єктів реального сектору - це система формування цілей і стимулів, що дозволяють перетворити в процесі трудової діяльності рух (динаміку) матеріальних і духовних потреб суспільства в рух коштів виробництва і кінцевих результатів виробництва, спрямованих на повне й ефективне задоволення цих потреб. комунікація адміністративний ресурс інвестиція

У другому розділі "Формування механізму управління організаційним потенціалом суб'єктів реального сектору економіки" розроблено науково-методичне забезпечення механізму управління організаційним потенціалом суб'єктів реального сектору економіки у вигляді комплексу моделей управління комунікаційним, структурно-функціональнім та адміністративним потенціалами, спрямованих на формування та ефективне використання організаційних ресурсів у їх діяльності.

Комунікації суб'єктів реального сектору є найважливішим елементом системи організації їх управління, а також єднальною ланкою між структурно-функціональними й адміністративними ресурсами і вказують на те, що суб'єкти реального сектору не можуть розвиватися без відтворення і відновлення власних комунікаційних ресурсів. Звідси комунікаційний фактор у розвитку суб'єктів реального сектору стає умовою їх ефективного управління і внутрішнім елементом стійкого економічного росту.

Формальним критерієм для попередньої структуризації комунікацій суб'єктів реального сектору може служити коефіцієнт міри зв'язку множини елементів області прийняття рішень - , що визначається в такий спосіб:

(2)

де: - вага зовнішніх - зв'язків множини елементів областей прийняття рішень; - вага внутрішніх - зв'язків множини елементів областей прийняття рішень; - періодичність обміну інформацією; - обсяг інформації.

Необхідною умовою формування структурно-функціональної складової суб'єктів реального сектору є розробка кількісних критеріїв оцінки еволюційних етапів розвитку їхнього структурно-функціонального потенціалу, які являють собою рухливі еталонні оцінки його управління, на основі яких вчасно і вірогідно виявляються управлінські проблеми і вузькі місця, що виникають у зв'язку зі зміною функціонування суб'єктів реального сектору в умовах динамізму ринку.

До набору показників параметрів управління структурно - функціональним потенціалом, варто віднести: кількість рівнів управління, кількість підрозділів на кожнім рівні управління, кількість працівників підрозділу на кожнім рівні управління, середня кількість працівників у підрозділах на кожнім рівні управління, середня кількість працівників у підрозділах, рівень вертикалі структури управління, складність структури управління, рівень ухвалення рішення, форма структури управління, коефіцієнт кваліфікації працівника, рівень кваліфікації працівників, ступінь централізації структури управління, рівень функціональної спеціалізації, кількість рівнів ієрархії, коефіцієнт об'єктивної спрямованості, коефіцієнт цілеспрямованості працівника управління. Саме такий набір показників, а не окремо обрані параметри або характеристики, важливі для управління цим процесом.

Аналіз чутливості управління структурно-функціональним потенціалом суб'єктів реального сектору полягає в порівнянні можливо припустимих комбінацій значень показників параметрів його управління, отриманих за рахунок їхніх власних ресурсів з метою вибору з їх такого набору, при якому структурно - функціональний потенціал досягне стану найбільш близького до еталонного.

Для досягнення мети будується множина , що складається з векторів і визначає чутливість управління структурно-функціональним потенціалом стосовно внутрішнього і зовнішнього середовища. Отже, представимо множину у виді:

, ,…,} () () (3)

де: - значення показника - го параметра - го вектора чутливості управління структурно - функціональним потенціалом стосовно внутрішнього і зовнішнього середовища; - кількість рівнів варіації значень показників по кожному параметру структурно-функціонального потенціалу; -потужність управління структурно-функціональним потенціалом, яка визначається кількістю всіляких комбінацій значень показників його параметрів, за правилом добутку комбінаторики

,

де, - кількість рівнів варіації значень показника -го параметра структурно-функціонального потенціалу. При цьому варто звернути увагу на те, що, якщо кількість рівнів варіації значень показників параметрів структурно-функціонального потенціалу однакова , то потужність управління структурно-функціональним потенціалом буде визначатися як:

.

Після завершення побудови множини кожному векторові ставиться у відповідність значення:

(4)

Мінімальне значення вказує на іскомий вектор , що дає набір значень показників параметрів структурно-функціонального потенціалу, при якому він знаходиться у стані найбільш близькому до його еталонного. Додатково розглядаються значення:

(5),

які дозволяють виділити такі , зміни яких найбільшою мірою впливають на цільову функцію.

Порівняння діючого структурно-функціонального потенціалу з оптимальним його варіантом визначає основні напрямки вдосконалення його управління.

Таким чином, сутність розробки моделі управління структурно - функціональним потенціалом суб'єктів реального сектору складається у порівнянні вище наведених показників параметрів діючого структурно - функціонального потенціалу суб'єктів реального сектору з його еталонними показниками. Цільова функція моделі відображає мінімум сумарних відхилень за всіма показниками параметрів структурно - функціонального потенціалу. При цьому варто помітити, що еталонні показники не статичні, вони постійно змінюються.

Адміністративний потенціал породжує і підтримує життєво важливі для управління суб'єктами реального сектору процеси по зміцненню дисципліни і посиленню відповідальності його працівників, на основі принципу єдиноначальності, що означає одноособову відповідальність працівників за доручену їм справу. У ролі об'єкта принципу єдиноначальності виступає задача, звідси відповідальність стає обмеженою і завдяки цьому чітко позначеною.

Для визначення змісту принципу єдиноначальності і його складових розроблена система показників оцінки їхнього виконання в оргструктурі управління суб'єктами реального сектору, що є виразником адміністративного потенціалу. У цьому зв'язку побудова моделі управління адміністративним потенціалом суб'єктів реального сектору буде зводитися до визначення показників тієї частини критерію якості їх оргструктури управління, що оцінює її адміністративність.

У такий спосіб виконання принципу єдиноначальності і його складових акумулює результати управління адміністративним потенціалом суб'єктів реального сектору.

Отже, показниками оцінки адміністративного потенціалу є: мінімізація взаємодій підрозділів, розмір організаційного контуру управління виробничими процесами, ступінь координації управління виробничими процесами, рівень індивідуальної відповідальності за виконання поставленої задачі, ступінь відповідності прав обов'язкам, міра відповідальності, діапазон контролю.

Введені показники управління адміністративним потенціалом сконструйовані так, що зменшення їхніх значень відповідає більшої інтенсивності прояву дефектів у його управлінні. Цими дефектами можуть бути: пересічення компетенції підрозділів, "провали" відповідальності в підрозділах, відмовлення від призначення підрозділу головним при рішенні визначених задач, коли пропозиція була подана самим підрозділом, відсутність самостійності в підрозділах при рішенні задач, наявність великого числа підрозділів, що беруть участь у рішенні задачі, нерівномірність навантаження підрозділів, активна участь лінійних підрозділів у якості головних при рішенні задач.

У третьому розділі "Практична реалізація механізму управління організаційним потенціалом суб'єктів реального сектору економіки" розроблено інформаційне забезпечення механізму управління організаційним потенціалом, запропоновано метод оцінки ефективності впровадження моделей його управління, апробовано механізм управління організаційним потенціалом на прикладі конкретного об'єкту дослідження.

Основними складовими інформаційного забезпечення механізму управління організаційним потенціалом є: працівники управління, які приймають рішення; працівники управління, які забезпечують якість інформації для ухвалення рішення; потоки інформації між працівниками управління, види інформаційного забезпечення і вимоги до інформації для прийняття управлінських рішень, структурний і функціональний підходи для розробки інформаційної системи, орієнтованої на її користувачів, а також визначення незалежності користувачів до різних видів інформації і системи її захисту.

Метод оцінки ефективності впровадження моделей управління організаційним потенціалом, вказує на об'єктивну необхідність їх застосування на основі інформаційної системи, доцільність використання якої визначається рівнем витрат і термінами повернення інвестицій від її впровадження.

Як оцінка "доцільності впровадження інформаційної системи управління організаційним потенціалом може служити величина :

(6)

де: - планові витрати на управління організаційним потенціалом;

- додаткові витрати, що виникають у результаті неефективного

використання робочого часу, трудових і матеріальних ресурсів;

- експлуатаційні витрати;

- планові витрати на управління організаційним потенціалом з використанням його інформаційної системи.

Впровадження в ЗАТ "МКХЗ", починаючи з 2005р., окремих положень дисертаційної роботи з управління організаційним потенціалом дало можливість збільшити коефіцієнт міри зв'язку множини елементів області прийняття рішень оргструктури управління заводом з =0.772 до =0.813, що свідчить про поліпшення показника.

Все це вказує на те, що в оргструктурі управління ЗАТ "МКХЗ" весь час йде процес зміни числа фактично встановлених у ній зв'язків. Причому формування фактичних зв'язків - результат діяльності всіх керуючих ресурсами даної оргструктури управління ЗАТ "МКХЗ". У силу значної варіації характеру і тривалості існування самих зв'язків і великого їхнього числа є всі підстави вважати, що для будь-якого додатково встановленого зв'язку очікуваний рівень витрат є постійною величиною. Тоді динаміка числа фактичних зв'язків стає виконуючою частиною в різноманітності задоволення потреб. Звідси слід зазначити, що при випереджальному росту комунікаційного потенціалу стосовно числа фактичних зв'язків, орструктура управління ЗАТ "МКХЗ" функціонує більш ефективно. У такий спосіб коефіцієнт міри зв'язку множини елементів області прийняття рішень оргструктури управління ЗАТ "МКХЗ" дозволяє в порівнянні оцінити його комунікаційний потенціал в умовах динамічного розвитку функцій управління.

Аналіз чутливості управління структурно - функціональним потенціалом ЗАТ "МКХЗ", на прикладі трьох показників: норми управління - ; ступеня централізації - ; кількості рівнів ієрархії - , дав можливість оцінити його поточний стан (табл. 1).

Таблиця 1. Аналіз чутливості управління структурно - функціональним потенціалом ЗАТ "МКХЗ"

З табл. 1. видно, якщо порівнювати оптимальний варіант із фактичними даними, необхідно, впершу чергу, вжити заходів по зниженню норми керованості, ступеня централізації, спрямованих для надання більшої самостійності управлінським працівникам у вирішенні поставлених задач. Кількість рівнів ієрархії корегування не вимагає, тому що фактичні значення відповідає оптимальному. У такий спосіб порівняльний аналіз множини комбінацій з реально припустимими значеннями показників параметрів структурно-функціонального потенціалу ЗАТ "МКХЗ", отриманих за рахунок його власних ресурсів, дає можливість здійснити вибір з них такого набору, при якому структурно - функціональний потенціал ЗАТ "МКХЗ" досягне стану найбільш близького до еталонного.

У табл. 2 приведена оцінка адміністративного потенціалу ЗАТ "МКХЗ", яка характеризує рівень свободи вибору в прийнятті рішень його працівниками управління. Саме розподіл цієї можливості в підрозділах ЗАТ "МКХЗ" і відображається за допомогою вищенаведених значень показників.

Таблиця 2. Оцінка адміністративного потенціалу ЗАТ "МКХЗ"

Економічний ефект від впровадження склав 147 тис. грн.