Ринок науково-технічної інформації в структурі національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО Освіти і НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький державний університет управління

УДК 339.13.012.1+002

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РИНОК НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СТРУКТУРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Душков Володимир Іванович

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник

доктор економічних наук, доцент Пенькова Інеса Вячеславівна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, академік НАН України Пахомов Юрій Миколайович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України (м. Київ), директор;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Щедрін Олександр Миколайович, Інститут економіки промисловості Національної академії наук України (м. Донецьк), завідувач відділу комп'ютерізації та інформатизації наукової діяльності.

Захист дисертації відбудеться “18 ” вересня 2008 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.128.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розіслано 16 серпня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Р.Р. Ларіна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап прискорення науково-технічного прогресу викликає трансформацію всіх соціально-економічних процесів, зокрема зміни у способах і формах суспільного відтворення, модифікацію продуктивних сил і виробничих відносин. За умови сьогодення складним уявляється економічне зростання будь-якої країни без поглиблення інформатизації, посилення ролі інформації в господарсько-економічних процесах, що потребує поширення науково-технологічного обміну і міжнародного трансферту технологій в рамках реалізації інноваційної стратегії економічного розвитку.

В останні роки, коли потреба створення умов переходу до інноваційної моделі розвитку набула актуальності, за даними Держкомстату України, витрати на фінансування науково-технічних робіт в Україні у 2006 р. складали 1-1,3% ВВП, з яких: державний бюджет - 30-35%; власні кошти учасників науково-технічної діяльності - 5-8%; кошти вітчизняних замовників - 32-34%; кошти іноземних замовників - 20-22%; інші джерела - 5-7%. Ці показники обумовлені трансформацією структури національної економіки, що відбувається на тлі сучасного історичного етапу соціально-економічний розвитку, підйому продуктивних сил, постійного зростання продуктивності праці й ефективності виробництва, які базуються на науково-технічному прогресі (НТП), для прискорення якого чимале значення має удосконалення структури наукового потенціалу національної економіки і процесу обміну результатами науково-технічної діяльності. Ці процеси спричинили появу такого економічного феномена сучасності як ринок науково-технічної інформації (РНТІ), перетворення якого в важливий фактор економічного зростання країни обумовлює потребу осмислення його місця і ролі в структурі національної економіки з урахуванням макро- і мікроекономічних аспектів функціонування, результатів наукової, дослідницької і технологічно-підприємницької діяльності людини.

Розвиток інформаційно-економічних відносин, заснованих на інноваційних процесах, який поширюється в сучасних світогосподарських зв'язках, приводить, з одного боку, до доцільності вживання своєчасних заходів щодо розширення українського національного сегменту ринку науково-технічного обміну як органічної складової міжнародного РНТІ, а, з іншого боку, вимагає розробки механізму захисту національних інтересів країни і забезпечення її соціально-економічної й інформаційної безпеки.

Учені відзначають незаперечну роль науково-технічної інформації у різних сферах життєдіяльності сучасної людини. Наукові праці присвячені аналізу, оцінці і дослідженню впливу науково-технічної інформації на розширене відтворення і структуру національної економки взагалі. Теоретико-методологічні основи даної проблеми досліджені такими вітчизняними і закордонними вченими, як: Н. Апатова, С. Архієреєв, Д. Белл, В. Геєць, Дж. Гелбрейт, П. Друкер, В. Іноземцев, М. Кастельс, Д. Ламбертон, К. Маркс, И. Мелюхін, С. Мочерний, Л. Мяснікова, С. Наливайченко, Ю. Пахомов, І. Пенькова, О.Соснін, Дж. Стиглєр, Дж. Стиглиць, Т. Сьомкіна, Е. Тоффлер, А. Урсул, О. Чубукова, А. Чухно, К. Шенон, О. Щедрін і інші.

Проте, на сьогодні, по-перше, існує різноманітність наукових точок зору щодо аналізу процесів виробництва і обміну науково-технічної інформації і оцінки ступеня її впливу на державну інноваційну політику. По-друге, в економічній науці відчувається певний брак комплексного дослідження ринку науково-технічної інформації як цілісної системи, що функціонує і розвивається в структурі національної економіки і одночасно впливає на її зростання. Таким чином, за умов дискусійності теоретичних положень і наявності різноманітних підходів щодо визначення ролі і місця ринку науково-технічної інформації в структурі національної економіки, уявляється нагальним і актуальним дослідження особливостей функціонування РНТІ як єдиного органічного механізму за умов інноваційного розвитку держави.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках державних бюджетних тем відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету «Національна економіка: теорія, методологія, основи викладання» (№ М1-07) у 2007 р., в рамках якої обґрунтовано методологічні основи дослідження функціонування ринку науково-технічної інформації в структурі національної економіки, і Донецького державного університету управління «Інституціональні основи управління зовнішньоекономічною діяльністю у контексті міжнародних інтеграційних процесів» у 2005-2006 рр. (номер державної реєстрації 0104U003081), внесок до якої здобувача полягає в удосконаленні інструментів аналізу інституційного середовища ринку науково-технічної інформації.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вирішення актуального наукового завдання з обґрунтування теоретичних і методичних положень та розробка практичних рекомендацій, спрямованих на аналіз ефективності функціонування ринку науково-технічної інформації в структурі національної економіки.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі вирішено такі задачі:

проведено науковий аналіз теоретико-методологічних основ дослідження ринку науково-технічної інформації;

визначено роль і місце ринку науково-технічної інформації в процесі відтворення і в структурі національної економіки;

виявлено особливості взаємозалежності і взаємовпливу НТП і економічної структурної політики держави;

досліджено основні особливості функціонування ринку науково-технічної інформації;

визначено суб'єкти і об'єкти ринку науково-технічної інформації;

проаналізовано ринок науково-технічної інформації як фактор інноваційного розвитку країни;

досліджено макроекономічні аспекти функціонування ринку науково-технічної інформації;

виявлено проблеми втілення науково-технічної інформації у національне виробництво та запропоновано шляхи їх подолання;

визначено складові соціально-економічного та інституціонального середовища розвитку і функціонування ринку науково-технічної інформації і особливості його впливу на підвищення ефективності впровадження результатів науково-технічної діяльності.

Предметом дослідження є система відносин ринку науково-технічної інформації, що функціонує під впливом процесів, пов'язаних зі світовою тенденцією прискорення науково-технічного прогресу і інноваційної спрямованості національної економіки.

Об'єктом дослідження є процес розвитку ринку науково-технічної інформації під впливом трансформацій, які відбуваються в світогосподарських зв'язках і в національній економіці.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено фундаментальні роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, що досліджують особливості функціонування інформації в структурі національної економіки. Зокрема, системний і історичний підходи застосовано до виявлення теоретико-методологічних основ дослідження ринку науково-технічної інформації, абстрактно-логічний й графічний методи використано при дослідженні особливостей обігу науково-технічної інформації і виявленні закономірностей функціонування ринку науково-технічної інформації; при вивченні взаємозв'язку НТП і структурної економічної політики держави використовувався системний аналіз, а методи соціального аналізу поряд з економічними інструментами - при виявленні основних закономірностей обігу і функціонування науково-технічної інформації у сучасній системі економічних відносин.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі і нормативні акти України, монографічні і дисертаційні роботи закордонних та вітчизняних вчених, офіційні статистичні дані, матеріали міжнародних й українських конференцій і семінарів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні наукового завдання щодо розробки заходів з підвищення ефективності позитивного впливу ринку науково-технічної інформації на національну економіку, зокрема на відтворювальний процес з урахуванням макро- і мікроекономічних аспектів розвитку РНТІ.

Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

запропоновано інструментарій дослідження ринку науково-технічної інформації, який ґрунтується на авторській класифікації теоретико-методологічних основ аналізу науково-технічної інформації за критеріями процесу відтворення, науково-технічного прогресу, ринкових відносин і соціалізації економіки на підставі ретроспективного аналізу наукових підходів щодо визначення випливу науково-технічної інформації на економічне зростання, що дозволяє визначити фактори зростання національної економіки за умов розвитку ринку науково-технічної інформації;

виявлено і зведено у систему фактори, які впливають на ефективність функціонування ринку науково-технічної інформації, на основі дослідження підприємства, виробництва, держави, ринку, сфери освіти і науки, соціальної сфери і культури на підґрунті проведеного наукового аналізу соціально-економічного й інституційного середовища функціонування і розвитку ринку науково-технічної інформації, що дозволяє удосконалити концептуальну схему функціонування ринку науково-технічної інформації на підставі узагальнення зовнішніх впливових факторів і внутрішнього улаштування ринку науково-технічної інформації на основі дослідження особливостей функціонування цього ринку, його об'єктів і суб'єктів.

удосконалено:

методологію дослідження ринкових відносин з приводу обміну науково-технічною інформацією, її виробництва, продажу і купівлі, ґрунтуючись на принципі ринкової рівноваги і теорії процесу відтворення, що надає можливості дослідження сучасних соціально-економічних процесів з урахуванням функціонування і поширення науково-технічної інформації;

дістали подальшого розвитку:

теорія інноваційного розвитку країни, яку застосовано до дослідження взаємозв'язку і взаємовпливу процесу розвитку ринку науково-технічної інформації і НТП, що надало змоги застосувати теорії глобалізації і регіоналізації, яка інтерпретується як процес поглиблення інтеграції економік країн на основі об'єктивного загальносвітового процесу прискорення НТП і розвитку міжнародного і внутрішнього національного технологічного обміну.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні положення і висновки безпосередньо доведено до рівня конкретних практичних пропозицій і рішень. Вони є підґрунтям подальшого розвитку нового напряму наукових досліджень у сфері розвитку національної економіки. Розроблені в дисертації підходи, заходи й отримані результати становлять методичну базу щодо вдосконалення механізму перерозподілу науково-технічної інформації в структурі національної економіки.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження підтверджено відповідними довідками про їх впровадження: при формулюванні стратегії розвитку національної економіки України під час активізації міжнародних відносин в сфері науково-технічного обміну Донецькою торгово-промисловою палатою відділенням у місті Краматорськ (довідка № 18/-2 від 24.10.2007р.); при розробці і обґрунтуванні стратегічних цілей підприємства в сфері реалізації результатів науково-технічної діяльності в рамках інноваційної спрямованості національної економіки відкритого акціонерного товариства Старокраматорський машинобудівний завод ВАТ «СКМЗ» (довідка № 015/1 від 05.09.2007р.); при розробці законопроектів відносно контролю і регулювання обігу науково-технічної інформації в національній економіці України Донецькою обласною громадською організацією «Центр законодавчих ініціатив» (довідка № 49/6 від 12.10.2007 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються в Донецькому національному технічному університеті, Донецькому державному університеті управління при викладанні економічних дисциплін бакалаврам і магістрам економічних спеціальностей.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертації, що виносяться на захист, отримані автором самостійно. У них викладений авторський підхід до вирішення наукового завдання щодо дослідження місця і ролі науково-технічної інформації в структурі національної економіки. Більшість публікацій з теми дослідження підготовлено автором самостійно. З робіт, опублікованих у співавторстві, використані тільки ті результати, які отримані особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень, що містить дисертація, викладено автором на науково-практичних конференціях, симпозіумах і семінарах: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України» (Алушта, вересень - жовтень 2004), Другій міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика економіки і підприємництва» (Алушта, травень 2005), Четвертій всеукраїнській науково-практичній конференції «Менеджмент підприємницької діяльності» (Сімферополь, квітень 2006), П'ятій міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України» (Алушта, вересень 2006), Тринадцятому міжнародному науково-практичному семінарі «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (Донецьк, січень 2007).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 9 роботах, у тому числі у 5 статей - у фахових виданнях, і 4 - за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,9 д. а., з яких особисто автору належать - 2,8 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 165 сторінках комп'ютерного тексту, що включає 12 таблиць і 10 рисунків, які наведені на 11 сторінках. Список використаних джерел із 165 найменувань приведений на 14 сторінках і один додаток на 7 сторінках.

ОсновнИЙ зміст дисертації

У першому розділі - Методологія дослідження ринку науково-технічної інформації - визначено теоретико-методологічні основи дослідження ринку науково-технічної інформації, досліджено вплив ринку науково-технічної інформації на процес відтворення, виявлено взаємозалежність НТП і економічної політики держави. Цілісний погляд на перетворення, що відбуваються у сучасній світовій економіці, потребує аналізу історико-економічних передумов, які вплинули на розвиток і формування сучасного соціально-економічного життя і обґрунтування та формулювання теоретико-методологічних посилок дослідження.

Першою методологічною посилкою є виявлення історико-економічних передумов розвитку інформаційних відносин у виробничому процесі, які відбиваються на темпі економічного зростання країни, розвитку ринку і ефективності функціонування економіки в цілому. Оскільки ця проблема є багатогранною, то виникає потреба окреслення рамок дослідження характерних рис функціонування ринку науково-технічної інформації як важливої складової сучасних інноваційних інформаційно-економічних відносин. Обраний підхід потребує визначення методології дослідження ринку РНТІ, яку слід ґрунтувати на аналізі теоретико-методологічних основ виявленні місця і ролі ринку науково-технічної інформації у структурі національної економіки.

Друга методологічна посилка ґрунтується на визначенні особливостей формування, розвитку, становлення і ефективного функціонування РНТІ. Таке дослідження передбачає аналіз механізму ціноутворення на ринку, виявлення його суб'єктів і об'єктів, визначення взаємозалежності темпів НТП і розвитку РНТІ, виявлення складових його інституціональної інфраструктури і аналіз механізму регулювання.

Третьою посилкою вважається дослідження українського сегменту ринку науково-технічної інформації, характерні ознаки його сучасного етапу функціонування і тенденції подальшого розвитку, що надасть можливость обґрунтування рекомендацій з підвищення ефективності економічних відносин на українському РНТІ.

Спираючись на методологічні посилки дослідження і аналіз різноманітних проявів науково-технічної інформації у різних соціально-економічних аспектах і сферах життєдіяльності людини, запропоновано концепцію дослідження РНТІ, яка ґрунтується на угрупуванні основ теоретико-методологічного дослідження науково-технічної інформації (рис. 1), а саме:

науково-технічний прогрес відбувається на основі зміни технологій та технологічного способу виробництва і спричиняє економію масштабів, розвиток технологій і поширення інноваційної діяльності;

розвиток ринкових відносин обумовлюється поглибленням міжнародного розподілу праці (МРП), спеціалізацією виробництва, прогресом знань і розвитком науково-дослідних і досвідно-конструкторських розробок, поширенням конкуренції і трансферту технологій та розвиненням науково-технічної інформації взагалі;

соціалізація економіки, яка ґрунтується на трансформації соціальних потреб людини, на зростанні вимог індивідів до самореалізації і на поглибленні індивідуалізації різних особових потреб за умови персоніфікації виробництва й зниження об'ємів випуску продукції масового споживання;

процес відтворення, який базується на модифікації продуктивних сил, на трансформації виробничих відносин, на зростаючій потребі зниження витрат виробництва (особливо витрат природних ресурсів, які важко відтворюються), на розвитку і прискореному відтворенні людського капіталу, на поширенні знанєємності виробництва, що приводить до зростання його інтелектуалізації та підвищення рівня розвинення інтелектуального капіталу.

Розвиток національної економіки на основі розширеного відтворення уявляється неможливим без прогресу технічної думки і втілення її у виробничий процес. У свою чергу результати науково-технічних досліджень викладаються у вигляді відповідної документації і науково-технічної інформації, яку матеріалізовано у всіх компонентах системи продуктивних сил суспільства. Вона є складовою кожної ланки процесу праці, тобто предметом і засобом труда, і елементом живої праці. Багатофункціональність науково-технічної інформації й можливість її швидкого перевтілення з одних моментів процесу виробництва в інші забезпечують їй одну з ведучих ролей у розвитку системи продуктивних сил сучасного суспільства. В останні десятиріччя в світовому господарстві стрімко зростає частка трудових процесів, в яких предметом труда є інформація, і це обумовлює прискорення НТП.



Рис. 1. Концепція дослідження ринку науково-технічної інформації, що ґрунтується на класифікації теоретико-методологічних основ аналізу

У той же час дослідження довело, що взаємовплив НТП і структурної економічної політики держави історично еволюціонує. І основні проблеми участі країни в міжнародному технологічному обміні засновані на внутрішніх проблемах, до яких в українській економічній політиці можна віднести наступні:

доцільність зростання фінансових вкладень у науку, освіту і охорону здоров'я;

відродження винахідницького і раціоналізаторського рухів на підприємствах;

надання підтримки державою процесу патентування вітчизняних винаходів за рубежем;

створення адекватного законодавства в області інтелектуальної власності;

підвищення пільг в оподаткуванні прибутку, що інвестується у розвиток виробництва й досліджень;

проведення широкомасштабної кампанії по залученню молодих кадрів у науково-дослідну сферу технологічного виробництва і реальну підтримку з боку держави, яка забезпечує повномасштабну присутність нашої країни на світовому ринку технологій, що відповідає накопиченому досвіду і якості наукових знань шляхом лобіювання інтересів національних виробників у міжнародних організаціях.

У другому розділі - Ринок науково-технічної інформації: місце і роль в системі світогосподаських зв'язків - досліджено особливості функціонування ринку науково-технічної інформації, охарактеризовано суб'єкти і об'єкти ринку науково-технічної інформації, проаналізовано ринок науково-технічної інформації як фактор інноваційного розвитку країни.

Ринок науково-технічної інформації є складовою інформаційного ринку, який становить єдність виробництва, розподілу, обміну і споживання інформації. Структуру інформаційного ринку визначають основні економічні категорії: ринок товарів, форма власності, конкуренція, ціна, прибуток. Стан інформаційного ринку визначається співвідношенням функціонування ринкового механізму, ступенем державного втручання і станом культури, суспільної свідомості, наявності виробників і споживачів інформації. Характерними для ринкової економіки варіантами інформаційного ринку є монополістична і олігополістична конкуренція. На підставі узагальнення зовнішніх впливових факторів і внутрішнього улаштування ринку науково-технічної інформації і приймаючи до уваги особливості інформаційного ринку взагалі, розроблено концептуальну теоретичну схему функціонування ринку науково-технічної інформації. Пояснимо, що взаємовідносини суб'єктів ринку науково-технічної інформації з приводу обміну його об'єктами, тобто науково-технічною інформацією, відбуваються під впливом внутрішніх факторів, тобто ціни, потреб, власності, прибутку (економічного інтересу), конкуренції, можливостей виробників і покупців. Крім того, на функціонування РНТІ впливають фактори зовнішнього середовища, а саме: втручання держави через застосування інструментів регулювання і контролю цін, пропозиції і попиту; МРП; НТП; культурні особливості, що притаманні виробництву певної країни; конкуренція на світовому ринку; стандарти закордонних виробників; соціально-економічні інститути.

У загальному вигляді серед суб'єктів ринку науково-технічної інформації можна виділити такі:

власників представлено науково-дослідними інститутами й іншими суб'єктами, які здійснюють науково-дослідні і досвідно-конструкторські розробки (НДДКР) і одержують в результаті нову інформацію шляхом зіставлення і конгломерації існуючих знань;

посередниками є ті, що копіюють, перепродають інформацію і сприяють налагодженню зв'язку «власник (продавець) - покупець»;

продавці можуть бути власниками або посередниками;

користувачі є некомерційними споживачами науково-технічних інформаційних продуктів і послуг, що задовольняють свої потреби в підвищенні технологічності виробництва на підставі впровадження нової науково-технічної інформації;

покупці інформації є юридичними і фізичними особами, що сплатили певну ціну за право користування інформацією з метою зниження ступеню ризику в процесі здійснення господарсько-економічної діяльності;

держава є суб'єктом ринку, який контролює, регулює його функціонування, і одночасно споживає науково-технічну інформацію;

уповноважені органи та установи представлені приватними і державними підприємствами та фірмами, що надають послуги патентування і ліцензування, сприяють обміну ліцензіями, а також контролюють і реєструють науково-технічну інформацію;

транснаціональні корпорації (ТНК) відокремлено у зв'язку з тим, що вони є найбільш крупними споживачами і виробниками науково-технічної інформації.

Взаємодія суб'єктів ринку науково-технічної інформації здійснюється у межах державного і всесвітнього інформаційного простору під впливом їх особливостей через участь у потоці науково-технічної інформації з приводу обміну і надання доступу до інформації.

Дослідження ринку науково-технічної інформації як чиннику інноваційного розвитку країни довело, що, по-перше, РНТІ можна розглядати як складовий елемент інноваційного процесу. По-друге, відносини ринкового обміну на РНТІ ускладнюються завдяки наявності суперечностей, серед яких можна виділити спірність аспектів, пов'язаних з інтелектуальною власністю, і труднощі, що виникають при відтворенні інновації. По-третє, ринок науково-технічної інформації знаходиться під безпосереднім впливом невизначеності і суперечності природи самого інноваційного процесу.

Розділ третій - Український ринок науково-технічної інформації: проблеми і перспективи розвитку - присвячено дослідженню макроекономічних аспектів функціонування ринку науково-технічної інформації, проблем втілення науково-технічної інформації у національне виробництво, а також аналізу соціально-економічного й інституціонального середовища розвитку і функціонування ринку науково-технічної інформації. Розвиток і функціонування РНТІ знаходяться під безпосереднім впливом різноманітних соціально-економічних і інституційних чинників, які створюють середовище функціонування РНТІ, і залежать від ступеня їх розвинення (рис. 2).

До соціально-економічних чинників віднесено сфери виробництва, ринку і підприємництва. Інституціональне середовище, яке є органічною складовою соціально-економічної сфери, складається зі взаємодії держави, сфери освіти і науки, соціальної сфери і культури.

науковий технічний інформація ринок



Рис. 2. Схема впливу чинників соціально-економічного і інституційного середовища на функціонування і розвиток РНТІ

Сьогоднішня економічна реальність змусила менеджерів всіх ланок по новому розглядати структуру свого бізнесу, зайнятися пошуком шляхів оптимізації бізнес-процесів. Мету кожного керівника можна сформулювати як прагнення зробити своє підприємство більш конкурентоспроможним, утримувати і збільшувати власну частку на внутрішньому і зовнішньому ринках. Для досягнення цієї мети існує кілька шляхів, серед яких можна виділити мобілізацію внутрішніх резервів підприємства, залучення зовнішніх інвестицій для впровадження новітніх технологій у виробництво. У свою чергу, динамічний розвиток бізнесу, відносна стабілізація політекономічного фону в країні і сприятлива ситуація на світовому ринку надають керівникам підприємств можливість для інтегрованого підходу до вирішення цих завдань.

За різних підходів до організації управлінської діяльності сфера застосування інформаційних систем (ІС) також буде різною. Виконуючи ті самі функції на підприємствах з різноманітними організаційними структурами, передбачається, що ІС мають різні точки входу і виходу. Така особливість пояснюється цільовим призначенням і потребами користувачів. Залежно від моделі організаційного управління ІС може мати певні властивості і характеристики, які запропоновано класифікувати в такий спосіб: класична, системна, ситуаційна, біхевіористська.

Наведене на рис 2. угрупування надає можливість створити сприятливі умови розвитку РНТІ з урахуванням всіх зазначених чинників, що у свою чергу може відкрити нові можливості підвищення ефективності економічної і інноваційної діяльності українським підприємствам і суб'єктам РНТІ та надасть змогу прискорити процес відтворення. До методики визначення ефективності і рентабельності інноваційних проектів автором додано коефіцієнт Ка (коефіцієнт альтернативних витрат). Надалі, поєднавши цю методику з нашими пропозиціями і застосувавши методику визначення ефективності цільових програм до визначення ефективності результатів НДДКР, отримаємо формулу, яка враховує 13 цільових показників і Ка:

13

Кj = Ка кji = Ка Вji O,

i=1

де:

i - порядковий номер часткового критерію;

j - порядковий номер комплексного критерію;

Вji - ваговий коефіцієнт;

O - бальна оцінка;

кji - частковий критерій;

Кj - комплексний критерій.

На основі даної методики автором розраховано рентабельність НДДКР (24 % від загальних витрат на НДДКР), які розроблено в Україні і знайдено суму додаткового ВВП, який можна отримати за рахунок впровадження 50% (для спрощення розрахунку Ка дорівнюватиме 0,5) від загальної кількості науково-дослідних розробок (табл. 1).

Таблиця 1

Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт в Україні у 1996-2006 рр.

	Витрати на НДДКР, у фактичних цінах	ВВП	Питома вага обсягу виконаних науково-технічних робіт у ВВП	Відносна рентабельність НДДКР	Сума додаткового ВВП (+50% від виконаних НДДКР)
	Фактичні дані	Розраховані дані
	млн. грн.	%	млн. грн.
1996	1111,7	…	1,38	266,808	133,404
1997	1263,4	…	1,36	303,216	151,608
1998	1269,0	…	1,22	304,56	152,28
1999	1578,2	…	1,20	378,768	189,384
2000	1978,4	170070	1,14	474,816	237,408
2001	2275,0	204190	1,13	546	273
2002	2496,8	225810	1,11	599,232	299,616
2003	3319,8	267344	1,24	796,752	398,376
2004	4112,4	345113	1,19	986,976	493,488
2005	4818,6	441452	1,13	1156,464	578,232
2006	5354,6	535460	1,00	1285,104	642,552

На підґрунті отриманих даних таблиці 1 автором розраховано ВВП, додаючи рентабельність 50 % впроваджених НДДКР (табл. 2). Дані таблиць 1і 2 свідчать про те, що середньорічна сума «втраченого» або не отриманого ВВП через не впроваджені результати НДДКР складає приблизно 322,7 млн. грн. Тобто, НДДКР і його результати, які є одним з об'єктів РНТІ є важливою складовою структури національної економіки

Таблиця 2

Динаміка ВВП України у 2000-2006 роках (млн. грн.)

	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Фактичний ВВП	170070	204190	225810	267344	345113	441452	535460
Розрахований ВВП	170308	204463	226110	267742	345607	442030	536102

Підвищення ефективності функціонування РНТІ впливатиме на подальший загальний економічний розвиток країни і добробут населення. Таке твердження практично обґрунтовано із залученням у дослідження класифікації науково-дослідних проектів і розробок за цільовими показниками, яка наводить типологію проектів за різними властивостями.

ВИСНОВКИ

На підставі проведених досліджень у дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і запропоновано вирішення актуального наукового завдання щодо розробки заходів з підвищення ефективності позитивного впливу ринку науково-технічної інформації на національну економіку, зокрема на відтворювальний процес з урахуванням макро- і мікроекономічних аспектів розвитку РНТІ.

Основні теоретичні та практичні результати наукового дослідження зведено до таких положень.

1. Дослідження різноманітних підходів до визначення місця науково-технічної інформації в процесі відтворення в історії економічної думки надало підстав до висновку про те, що в працях меркантилістів, фізіократів і представників класичної економічної теорії приділялася увага накопиченню багатства і капіталу, яке є більш ефективним за умови використання інтелектуальної праці. Більш глибоку увагу ролі і місцю НТІ в економічному зростанні приділено представниками неокласичного і інституціонального напрямів, які розвивають положення про інформаційну природу всіх економічних явищ і транзакційні витрати у відносинах індивідів і фірм. Найбільший розвиток інформаційна парадигма отримала в науковому напрямі інформаційної економіки, в якому науково-технічна інформація розглядається як невід'ємний чинник економічного зростання.

Виходячи з таких посилок, розроблено концепцію дослідження ринку науково-технічної інформації, що ґрунтується на класифікації теоретико-методологічних основ аналізу РНТІ і на визначенні основних сфер впливу НТІ безпосередньо на процес розширеного інтенсивного відтворення, ринкові відносини, НТП і соціалізацію економіки. До таких сфер віднесено процес виробництва, ринкові відносини, державне регулювання і НТП. Виявлено, що НТІ є важливою складовою економічного зростання, оскільки впливає на трансформацію і модифікацію продуктивних сил і виробничих відносин.

2. На підставі дослідження впливу ринку науково-технічної інформації (РНТІ) на процес відтворення доведено, що РНТІ є, по-перше, значущою і важливою складовою процесу розширеного інтенсивного відтворення. По-друге, його можна розглядати як результат НТП і, одночасно, у якості локомотива науково-технічного прогресу. По-третє, РНТІ є сферою і інструментом реалізації і обігу результатів науково-технічної думки. Виявлено, що РНТІ складає підґрунтя для розподілу країн світу за рівнем розвитку їх продуктивних сил і виробничих відносин.

3. Аналіз взаємозалежності НТП і економічної політики держави, як фактору розвитку РНТІ, надав можливостей сформулювати висновки про те, що, в першу чергу, темпи НТП взаємозв'язані і взаємозалежні із світовими тенденціями міжнародного розподілу праці. НТП привів до утворення і розвитку міжнародного технологічного обміну і світового ринку науково-технічної інформації і технологій. При цьому поза залежністю від форм технологічного обміну виникають певні припони на шляху торгівлі ліцензіями. Однак, виробники активно включаються в міжнародний обмін технологіями, хоча зустрічаються з низкою проблем, у вирішенні яких може допомогти держава шляхом розробки і втілення заходів, які спрямовано на підтримку вітчизняних суб'єктів світового ринку науково-технічної інформації.

4. Дослідження особливостей формування і розвитку ринку науково-технічної інформації дозволило розробити теоретичну схему функціонування ринку науково-технічної інформації на підставі узагальнення зовнішніх впливових факторів і внутрішнього улаштування ринку науково-технічної інформації. Аналіз упорядкування РНТІ довів, що, по-перше, виділення міжнародної торгівлі науково-технічною інформацією і технологіями, в самостійну форму міжнародних економічних відносин пов'язано із поглибленням міжнародного розподілу праці і зростаючою спеціалізацією. По-друге, відмінними рисами розвитку українського РНТІ є недостатньо розвинута система захисту об'єктів інтелектуальної власності, що ставить припони ефективній участі вітчизняного виробника інноваційної продукції в міжнародному науково-технологічному обміні. По-третє, участь у РНТІ може надати переваг українським виробникам науково-технічної інформації, які спроможні підвищити ефективність функціонування національних виробників у світовому ринковому середовищ, особливо за умови сучасного поглиблення спеціалізації, що підвищує ефективність економіки, а багатоманітність економік натомість приводить до взаємозалежності країн, і, з іншого боку, міжнародна економічна інтеграція має блоковий характер, що відбивається на стандартах науково-технічної інформації.

5. Аналіз об'єктів і суб'єктів ринку науково-технічної інформації надав підстав до розробки класифікації суб'єктів РНТІ і визначення взаємодії між ними, серед яких виділено виробників і власників НТІ, посередників у обміні НТІ, продавців НТІ, некомерційних споживачів, покупців, державу, як суб'єкта ринку, що контролює і регулює його функціонування, і одночасно споживає науково-технічну інформацію, уповноважених органів, установ і транснаціональні корпорації (ТНК). Ринкові відносини на РНТІ здійснюються з приводу купівлі, продажу і обміну об'єкту ринку, тобто науково-технічної інформації, яку визначено, як результат науково-технічної і дослідної діяльності, який може бути втіленим у виробництво з метою зниження витрат, підвищення прибутку і прискорення темпів НТП.

6. На підставі дослідження ринку науково-технічної інформації як фактору інноваційного розвитку доведено, що, РНТІ можна розглядати як чинник і складову інноваційного процесу. Відносини з ринкового обміну НТІ ускладнюються завдяки наявності суперечностей, серед яких можна виділити спірність аспектів, пов'язаних з інтелектуальною власністю, і складний процес відтворення інновації. Ринок науково-технічної інформації знаходиться під безпосереднім впливом невизначеності і суперечності природи самого інноваційного процесу.

7. Дослідження макроекономічних аспектів функціонування і розвитку ринку науково-технічної інформації надало змогу виявити, що на його ефективність комплексно впливають світогосподарські і національні соціально-економічні трансформації, які відбуваються за умов розвитку інноваційних систем. Український сегмент РНТІ відстає від міжнародних тенденцій прискорення науково-технічного виробництва і обміну, оскільки він слабо фінансується і залежить від нестабільності державного регулювання науково-технічної і інноваційної сфери, що в свою чергу знижує рівень інтелектуального потенціалу, кількість і якість НДДКР, винаходів і науково-технічних розробок, тобто об'єкти РНТІ. Крім того, РНТІ знаходиться під впливом національного виробництва і ринкових відносин, які трансформуються в рамках загально світових процесів інтеграції, регіоналізації, поглиблення МРП і прискорення НТП.

8. Аналіз проблем втілення науково-технічної інформації у національне виробництва надав змоги зазначити, що темпи і ефективність впровадження науково-технічних розробок у виробництво безпосередньо залежать від інформаційно-управлінської системи підприємства, яка має струнку і логічну структуру і засновується на процесі перетворення даних через інформацію і знання в прийняття управлінських рішень, які впливають на наступні дії, що впроваджуватимуся. У свою чергу застосування інформаційних систем залежить від особливостей стратегії управління і спрямованості окремо взятої компанії в рамках концепцій управління. Однак незалежно від підходу до управління виробничо-господарськими процесами, кожне підприємство функціонує в рамках єдиного інформаційного середовища, що дозволяє впроваджувати і використовувати інформаційні системи, які є адекватними організаційним потребам.

Аналіз виробництва науково-технічної інформації свідчить про те, що в сучасній науково-технічній сфері України спостерігаються дублювання наукових розробок за незалежним інформаційним забезпеченням наукової сфери; низький попит на нові наукові розробки з боку господарюючих суб'єктів за причиною недостатності коштів; певний розрив між рівнем, кількістю і спрямованістю розробок і практичними потребами виробництва; недостатній рівень розвинутості ринку науково-технічної інформації, який покликаний сприяти полегшенню придбання і втілення наукових розробок і знижувати транзакційні витрати торгівлі результатами науково-технічної діяльності; слабка і нестабільна законодавча база, яка регулює відносини з приводу трансферту результатів НТП.

9. Доведено, що соціально-економічне і інституціональне середовище розвитку і функціонування ринку науково-технічної інформації, має складну структуру, яка формується за умов загальносвітових тенденцій трансформації продуктивних сил і виробничих відносин в напрямі інформаційної економіки. Аналіз соціально-економічних і інституціональних складових РНТІ надав можливостей розробити теоретичну схему впливу на функціонування РНТІ чинників становлення і функціонування його середовища. Така схема засновується на визначенні і характеристиці базових сфер соціально-економічної життєдіяльності суспільства, що впливають на особливості функціонування і розвитку РНТІ, і до яких віднесено наступні: держава, виробництво, ринок, підприємництво, освіта і наука, соціально-економічна сфера і культура.

Дослідження довело, що середньорічна сума «втраченого» або не отриманого ВВП через невпровадження результатів НДДКР складає приблизно 322,7 млн. грн. Таким чином, національна стратегія підвищення конкурентоспроможності економіки України має передбачати подальшу конкретизацію пріоритетів на основі чітких оцінок і прогнозних розрахунків наслідків реалізації відповідних програм і створення організаційно-економічних умов для пріоритетного розвитку винахідництва і комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності. При цьому комерціалізація передбачає просування на ринок товарного результату науково-технічної діяльності (тобто науково-технічної інформації) як предмету купівлі-продажу в конкурентному середовищі.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

статті у наукових фахових виданнях:

1. Душков В.И., Пенькова И.В. Роль и место Украины в технологическом обмене / В.И. Душков, И.В. Пенькова // Праці ДонНТУ. - Серія: Економічна. - Д.: ДонНТУ, 2004. - Випуск 84. - С.47-51.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано основні засади дослідження ролі і місця України на міжнародному ринку науково-технічної інформації.

2. Душков В.И., Пенькова И.В. Взаимосвязь НТП и экономической политики государства / В.И. Душков, И.В. Пенькова // Менеджер. - Д.: ДонДУУ, 2004 - №4(30). - С.26-32.

Особистий внесок здобувача: визначено основні методологічні посилки дослідження особливостей взаємовпливу економічної політики держави і поширення НТП.

3. Душков В.И., Пенькова И.В. Информационные технологии как метод решения бизнес задач предприятия / В.И. Душков, И.В. Пенькова // Збірник наукових праць “Сучасні механізми управління ЗЕД підприємств.” - Серія: Економіка. - Д.: ДДУУ, 2005. - Випуск 43. - Т.6.- С. 236-244.

Особистий внесок здобувача: досліджено особливості впливу інформаційних технологій на ефективність бізнес рішень підприємства).

4. Душков В.И. Рынок научно-технической информации как фактор инновационного развития / В.И. Душков // Культура народов Причерноморья. - 2006. - №80. - С. 40-43.

5. Душков В.І. Особливості формування і становлення ринку науково-технічної інформації в Україні / В.І. Душков // «Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект». - Сб. научн. трудов. - Д.: ДонНУ, 2007. - С. 762-768

Тези доповідей та матеріали конференцій:

1. Душков В.И., Пенькова И.В. Формирование и становление рынка информации / В.И. Душков, И.В. Пенькова // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции “Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины”. Тези доп. (29 вересня - 1 жовтня 2004 р.) / Отв. ред. С.А. Солдатова. - Сімферополь: Таврический национальный университет им. В. Вернадского. - 2004. - С.119-120. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано основні характерні риси складових структури ринку інформації).

2. Душков В.И., Пенькова И.В. Сравнительный анализ понятий “постиндустриальная экономика” и “информационная экономика”. / В.И. Душков, И.В. Пенькова // Материалы 2-й международной научно-практической конференции “Теория и практика экономики и предпринимательства”. Тези доп. (10-12 травня 2005 р.) / Отв. ред. Н.В.Апатова. - Алушта: Таврический национальный университет им. В.Вернадского. - 2005. - С.125-126. (Особистий внесок здобувача: доведено доцільність теоретичного розмежування понять «постіндустріальної економіки» і «інформаційної економіки» і наведено їх відмінності).

3. Душков В.И. Научно-техническая информация как фактор обеспечения эффективности инновационной деятельности / В.И. Душков // Материалы четвертой всеукраинской научно-практической конференции «Менеджмент предпринимательской деятельности». Тези доп. (26-28 квітня 2006 р.) / Отв. ред. М.Н. Нагорская. - Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадського. - 2006. - С. 18-20.

4. Душков В.И. Субъекты рынка научно-технической информации / В.И. Душков // Материалы V Международной научно-практической конференции “Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины”/ Тези доп. (28-30 вересня 2006 р.). - Алушта: ТНУ им. Вернадського. - 2006. - С. 15.

Анотація

Душков В.І. Ринок науково-технічної інформації в структурі національної економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. -. Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню і розробці теоретичних, методологічних, науково-методичних і концептуальних основ визначення і дослідження особливостей функціонування ринку науково-технічної інформації в структурі національної економіки.

Проведено науковий аналіз теоретико-методологічних основ дослідження ринку науково-технічної інформації. Визначено роль і місце ринку науково-технічної інформації в процесі відтворення. Виявлено особливості взаємозалежності і взаємовпливу НТП і економічної політики держави. Розроблено теоретичну схему функціонування ринку науково-технічної інформації, яку засновано на дослідженні основних особливостей функціонування ринку науково-технічної інформації. Визначено суб'єкти і об'єкти ринку науково-технічної інформації. Проаналізовано ринок науково-технічної інформації як фактор інноваційного розвитку. Досліджено макроекономічні аспекти функціонування ринку науково-технічної інформації. Виявлено проблеми втілення науково-технічної інформації на мікрорівні. Досліджено соціально-економічне інституціональне середовище розвитку і функціонування ринку науково-технічної інформації і визначено його складові. Запропоновано концепцію дослідження ринку науково-технічної інформації, що ґрунтується на класифікації теоретико-методологічних основ аналізу, і методику розрахунку ефективності позитивного впливу втілення об'єктів РНТІ у національне господарство.

Ключові слова: ринок науково-технічної інформації, інноваційний розвиток, науково-технічна політика, соціально-економічне і інституціональне середовище, економічний розвиток.

Аннотация

Душков В.И. Рынок научно-технической информации в структуре национальной экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством.- Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2008 г.

Диссертация посвящена исследованию и разработке теоретических, методологических, научно методических и концептуальных основ определения и исследования особенностей функционирования рынка научно-технической информации в системе экономических отношений.

Теоретически обосновано и предложено решение актуальной научной задачи относительно разработки методов повышения эффективности позитивного влияния рынка научно-технической информации на национальную экономику, а именно на воспроизводственный процесс с учетом макро- и микроэкономических аспектов развития рынка научно-технической информации.

Проведен научный анализ теоретико-методологических основ исследования рынка научно-технической информации и предложен методологический инструментарий его исследования, который сведен в концепцию, основанную на критериях научно-технического прогресса, социализации экономики, процесса воспроизводства и рыночных отношений.

Определены роль и место рынка научно-технической информации в процессе воспроизводства, и доказано, что исследуемый рынок развивается вследствие выделения международного трансферта результатов научно-технической деятельности в относительно самостоятельную форму международного обмена, углубления международного разделения труда, расширения специализации экономик стран, наращивания темпов инновационного развития в направлении формирования всемирной информационной экономики.

Выявлены и проанализированы особенности взаимозависимости и взаимовлияния НТП и экономической политики государства, с учетом которых разработана теоретическая схема функционирования рынка научно-технической информации, основанная на исследовании основных черт функционирования рынка научно-технической информации.

Определенны субъекты рынка научно-технической информации, к которым отнесены продавцы и владельцы, покупатели, пользователи, посредники, государство и ТНК, исследованы особенности объектов рынка научно-технической информации.

Проанализирован рынок научно-технической информации как фактор инновационного развития, что позволило определить позитивные и негативные аспекты влияния РНТИ на функционирование и развитие национальной экономики в системе мирохозяйственных отношений.

Исследованы макроэкономические аспекты функционирования рынка научно-технической информации. Выявлены проблемы внедрения научно-технической информации на микроуровне.

Исследованы социально-экономическая институциональная среда развития и функционирования рынка научно-технической информации и определенны ее составляющие, а именно сферы производства, рынка, предпринимательства, государственного регулирования и участия, науки и образования, культуры и социальной сферы.

Доказано, что социально-экономическая среда развития и функционирования рынка научно-технической информации имеет сложную структуру, которая формируется в условиях общемировых тенденций трансформации продуктивных сил и производственных отношений в направлении информационной экономики.

Обосновано, что национальная экономика несет серьезные потери, не внедряя результаты научно-технической деятельности. Таким образом, национальная стратегия повышения конкурентоспособности экономики Украины должна предусматривать дальнейшую конкретизацию приоритетов на основе четких оценок и методик прогнозных расчетов последствий реализации соответствующих программ и создания организационно-экономических условий для приоритетного развития изобретательства и коммерциализации результатов интеллектуальной деятельности, которая предполагает продвижение на рынок научно-технической информации как предмета купли-продажи в конкурентной среде.

...