Реструктуризація підприємств чорної металургії України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Реструктуризація підприємств чорної металургії України

Київ - 2008

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. У ринкових умовах успішне функціонування підприємств визначається їх готовністю до реструктуризації за напрямками діяльності та швидкістю її проведення, що випереджала би зміни зовнішнього середовища. За сучасних умов промисловість України є основним джерелом зростання ВВП країни і доходної частини бюджету, а металургійна промисловість забезпечує понад 40% валютних надходжень. У загальному зростанні промисловості в 2006 році частка металургії становила 27,28% і посідала друге місце після машинобудування. Зважаючи на внесок підприємств гірничо-металургійного комплексу в соціально-економічний розвиток, постають завдання стабілізації сфери промислового виробництва, які не можуть бути вирішені лише за рахунок зміни зовнішніх умов функціонування підприємств. У металургійній промисловості, зокрема, в чорній металургії, нагальним є проведення глибокої докорінної реструктуризації, що дозволить підвищити ефективність діяльності, і, відповідно, конкурентоспроможність металургійних підприємств.

Перед більшістю українських металургійних підприємств в останні роки постали серйозні проблеми, спричинені посиленням самостійності функціонування в умовах ринку, що потребує кардинальних змін у структурі підприємств, пошуку нових шляхів підвищення ефективності діяльності та зростання конкурентоспроможності. Все це обумовило необхідність дослідження на теоретичному рівні сутності процесів реструктуризації підприємств, її видів і форм, а також визначення комплексу заходів практичної реалізації комплексної програми реструктуризації вітчизняних підприємств чорної металургії.

Стан розробки проблеми. У світовій економічній науці дослідження процесів реструктуризації підприємств знайшли відображення в працях Д. Аакера, М. Бадау, С.Біндера, А.Кінга, П. Петера, К. Стейла, Х. Вейріха та ін. Однак особливості національної економіки обмежують сферу використання теоретичних підходів, висновків і пропозицій, розроблених для країн з розвиненою ринковою економікою та провідних підприємств з великим досвідом проведення процесів реструктуризації. Останніми роками з'явилась низка праць, які висвітлюють різні аспекти теорії і практики здійснення процесів реструктуризації на промислових підприємствах, зокрема, металургійних, в умовах сучасного етапу розвитку економіки України. Значний внесок у дослідження процесів реструктуризації промислових підприємств та визначення їх пріоритетних напрямів у металургії зробили такі вітчизняні вчені, як Ю. Адно, І. Александров, О. Амоша, О. Бендерський, К. Гуменюк, С. Довбня, В.Євтушевський, Ю.Єхануров, І. Калінін, В. Лавриненко, І. Мазур, А. Пожидаєв, О. Саврук, О. Черняк, В. Шапіро та інші. Разом із тим, окремі питання реструктуризації вітчизняних металургійних підприємств, забезпечення оптимізації виробничого процесу в ході реструктуризації виробництва досліджені фрагментарно та потребують подальшого розвитку і розробки рекомендацій науково-практичного характеру. Зокрема, поглибленого всебічного і детального аналізу потребують економічні аспекти виробничого процесу на металургійних підприємствах, економічна доцільність використання різних технологічних способів виробництва, ефективність виробництва і окремих видів продукції. Нагальною проблемою є визначення пріоритетних напрямів розвитку металургійних підприємств України на сучасному етапі, розробка заходів проведення комплексної реструктуризації підприємств чорної металургії, які сприятимуть зростанню їх конкурентоспроможності та ефективності, зменшенню енергоємності доменного виробництва, з огляду на це дослідження процесів реструктуризації підприємств чорної металургії в сучасних умовах є актуальним як в теоретичному, так і в практичному аспектах, що зумовило вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукових досліджень Київського національного університету імені Тараса Шевченка за комплексною науковою темою кафедри теоретичної і прикладної економіки «Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень» (державний реєстраційний номер 01БФ040-01), в межах якої автором розкрито тенденції розвитку металургійних підприємств, сучасний стан та перспективи реструктуризації підприємств чорної металургії.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є узагальнення теоретичних засад реструктуризації підприємств та розробка практичних рекомендацій щодо її вдосконалення на підприємствах чорної металургії України.

Відповідно до мети поставлено такі завдання дослідження:

вивчити наукові підходи до визначення поняття «реструктуризація» та його еволюцію;

розкрити механізм реструктуризації підприємств в умовах ринкової економіки, визначити класифікаційні ознаки видів і форм реструктуризації, дослідити організацію процесів реструктуризації на підприємствах;

узагальнити зарубіжний досвід здійснення процесів реструктуризації підприємств та обґрунтувати можливість і умови його ефективного використання у вітчизняній практиці;

виявити тенденції розвитку підприємств чорної металургії;

проаналізувати фінансово-економічний стан вітчизняних підприємств чорної металургії з метою прийняття рішень щодо доцільності та необхідності реструктуризації;

оцінити вплив державної регуляторної політики в металургійному комплексі на процеси реструктуризації та підвищення ефективності діяльності підприємств чорної металургії;

проаналізувати існуючі підходи до оцінки результатів реструктуризації і розробити методику оцінки її ефективності;

визначити напрями вдосконалення реструктуризації підприємств чорної металургії України в сучасних умовах;

обґрунтувати необхідність проведення оперативної реструктуризації підприємств потенційним власником на етапі підготовки до приватизації.

Об'єктом дослідження є виробничо-господарська діяльність підприємств чорної металургії.

Предметом дослідження є процеси реструктуризації підприємств чорної металургії України.

Методи дослідження. Для забезпечення розв'язання поставлених завдань використано сукупність загально-наукових та спеціальних методів дослідження. Абстрактно-теоретичний, діалектичний методи пізнання, метод аналізу і синтезу використано для визначення спільного і відмінного у сутності понять «реформування», «реструктуризація», «санація» та «реорганізація», проведення типологізації реструктуризаційних процесів на підприємствах. На основі оцінки зарубіжного досвіду з використанням методу аналогії розроблено рекомендації щодо реструктуризації вітчизняних підприємств чорної металургії. Методи економіко-статистичного аналізу застосовано при проведенні діагностики сучасного стану металургійних підприємств (оцінки структури витрат на виробництво, структури експорту, а також при дослідженні інвестиційної діяльності вітчизняних металургійних підприємств), визначенні тенденцій і особливостей реструктуризації підприємств в умовах сучасного етапу розвитку ринкової економіки України. Визначення ймовірності банкрутства за фінансово-економічними показниками, а також визначення інтегрального показника ефективності реструктуризації базувалося на використанні методу економіко-математичного моделювання.

Інформаційною базою дослідження є закони і нормативні документи органів державної влади України, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, офіційні матеріали Міністерства промислової політики України, Міністерства економіки України, матеріали Міжнародного інституту чавуну і сталі, програми розвитку галузі Всесвітнього банку, Організації Об'єднаних Націй, статистичні дані щодо діяльності зарубіжних підприємств (зокрема Великої Британії, США, Японії, Російської Федерації та інших), звітно-статистична та фінансово-господарська документація українських підприємств чорної металургії. У роботі широко використовуються наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених про сутність і особливості процесів реструктуризації підприємств, а також праці з проблем функціонування металургійних підприємств у розвинених країнах і національній економіці.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі проведене комплексне дослідження реструктуризації підприємств чорної металургії та отримані нові обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують важливе науково-прикладне завдання - виявлення шляхів удосконалення реструктуризації на вітчизняних підприємствах чорної металургії, а саме:

вперше:

розроблено інтегральний показник оцінювання результатів реструктуризації, що базується на використанні коефіцієнтів змін у структурі собівартості продукції за її складовими: матеріальними витратами, витратами на оплату праці, фізичному зносі, що дозволяє врахувати особливості процесів реструктуризації вітчизняних підприємств, серед яких визначено необхідність значних разових інвестицій через капіталомісткість комплексу, підвищені екологічні витрати і містоутворююча роль;

удосконалено:

класифікацію видів реструктуризації шляхом визначення таких класифікаційних ознак: функціональне призначення, характер участі в процесі реструктуризації, обов'язковість проведення, масштаб проведення, тривалість здійснення; використання такої класифікації дозволить обирати найбільш ефективні способи реалізації стратегічних цілей підприємств у процесах їх реструктуризації;

дістали подальшого розвитку:

визначення реструктуризації як форми реорганізації, що полягає в кардинальній структурній організаційно-економічній перебудові підприємства з метою забезпечення його ефективного функціонування в умовах, що змінюються, яке на відміну від існуючих не обмежує визначення реструктуризації лише метою адаптації чи максимізації прибутку;

рекомендації щодо проведення виробничої реструктуризації у чорній металургії України у контексті врахування світового досвіду: створення центрів витрат і фінансової відповідальності - структурних одиниць підприємства, на які були б покладені функції з координації управління витратами і доходами, що дозволить збільшити ефективність використання ресурсів через їх бюджетування та відповідність визначеному рівню;

підходи до визначення доцільності функціонування соціальних об'єктів у складі металургійних підприємств у післяприватизаційний період, з метою досягнення підприємствами рівня оплати праці, який дозволив би працівникам таких підприємств отримувати дані блага на комерційній основі.

Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи отримали практичне застосування на вітчизняних підприємствах чорної металургії.

Запропоновані рекомендації щодо проведення виробничої реструктуризації, заходи з підвищення ефективності діяльності через зміни в структурі виробництва за допомогою збільшення частки продукції з високим ступенем обробки, що забезпечують підвищення конкурентоспроможності як на національному, так і на зовнішніх ринках, впроваджені на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча (довідка №01/12 від 15.02.2005). Результати дослідження та оцінки сучасного стану підприємств чорної металургії, особливостей їх розвитку в умовах глобалізації, структури витрат та технологічного забезпечення виробництва, а також інвестиційної політики використані Комітетом Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва (довідка №06-11/12-35 від 02.02.2005 р.) при розробці «Національної програми розвитку та реформування підприємств гірничо-металургійного комплексу України до 2011 р.». Основні положення та висновки дисертації застосовувались у навчальному процесі при підготовці та викладанні дисциплін «Інвестиційна діяльність», «Інвестиційний менеджмент», «Основи економічної теорії» у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (довідка №511/295 від 28.11.2005 р.). Теоретичні положення та висновки дослідження, пов'язані з проведенням комплексної реструктуризації підприємств чорної металургії України, зокрема запропоновані напрями для її реалізації (впровадження ресурсозберігаючих екологічно чистих технологій, технічне переоснащення та вдосконалення виробництва на основі новітніх установок, оптимізація енергозабезпечення в доменному виробництві, використані Міністерством промислової політики України при формуванні Комплексної програми розвитку чорної металургії України, а також при розробці рекомендацій підприємства щодо впровадження заходів з енергозбереження (довідка №03-12/12-68 від 26 грудня 2005 року).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі наукові результати виконаної дисертації отримані автором самостійно, всі публікації одноосібні.

Апробація результатів дослідження. Основні висновки, положення та результати дослідження доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції «Промислове виробництво в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 21-22 березня 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції розвитку економіки у глобальному середовищі» (м. Київ, 14-15 травня 2003 р.), 4-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку внутрішнього ринку промислових товарів в Україні» (м. Київ, 26 березня 2004 р.), Науковій конференції студентів та аспірантів «Проблеми активізації інноваційної та інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств» (м. Київ, 26 квітня 2004 р.), Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції «Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації» (м. Львів, 23 квітня 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств в сучасних умовах» (м. Севастополь, 11-14 жовтня 2004 р.), 1-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу» (м. Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми і перспективи розвитку» (м. Київ, 10-12 березня 2005 р.), 5-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку індустріального виробництва в умовах глобалізації» (м. Київ, 15-16 квітня 2005 р.), 6-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність національної економіки» (м. Київ, 23-24 березня 2007 р.), 7-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність національної економіки» (м. Київ, 28 березня 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у 14 одноосібних наукових працях загальним обсягом 4,7 друк. арк., з них 5 - у наукових фахових виданнях (2,12 друк. арк.), 9 - у матеріалах і тезах конференцій (2,58 друк. арк.).

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи складає 213 сторінок, основний зміст роботи викладено на 198 сторінках, список використаних джерел включає 208 найменування на 17 сторінках. Дисертація містить в основному тексті 26 таблиць, 23 рисунки. Робота має 17 додатків на 20 сторінках.

реструктуризація металургія чорний ринковий

Основний зміст

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження, показано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження реструктуризації підприємств в умовах ринкової трансформації» досліджено сутність процесів реструктуризації підприємств, підходи до класифікації видів реструктуризації, розкрито форми і способи реструктуризації в процесі адаптації підприємств до ринкових умов господарювання.

Дослідження еволюції категорії «реструктуризація» у вітчизняній теорії показали, що використання цього терміну починається з розвитком процесів реформування власності, одночасно сформувалися декілька підходів до трактування реструктуризації. Узагальнено різні підходи до розуміння сутності поняття «реструктуризація підприємства», внаслідок чого відображено як хронологічні, так і змістовні етапи розвитку поняття «реструктуризація». Зокрема, реструктуризацію розглянуто як підготовчу стадію приватизаційних процесів, як комплекс заходів, спрямованих на відновлення і підвищення конкурентоспроможності підприємства, як структурну перебудову підприємств, як спосіб адаптації до вимог ринку тощо.

Еволюцію поняття «реструктуризація» розкрито в контексті взаємозв'язку з поняттями «реформування» та «реорганізація». Встановлено, що реструктуризація є формою більш складного за змістом поняття «реорганізація», тому її доцільно розглядати як одну із складових останньої.

У результаті проведеного дослідження виявлено сукупність можливих цілей реструктуризації підприємств, серед них економічні, фінансові, управлінські, виробничі, техніко-технологічні, соціальні та структурні. До економічних цілей віднесено зростання прибутку, ефективності та інвестиційної привабливості; до фінансових - забезпечення фінансової стійкості, підвищення платоспроможності та зростання ліквідності; до управлінських - вдосконалення системи мотивації, впровадження економічних методів управління; до структурних - позбавлення від об'єктів невиробничого призначення, створення центрів фінансової відповідальності, усунення проміжних ланок у виробництві; до виробничих - зростання обсягу виробництва, освоєння нових видів продукції, диверсифікація видів діяльності, економія ресурсів; до техніко-технологічних - модернізація обладнання та впровадження нових технологій; до соціальних - покращення умов праці, підвищення безпеки виробництва, зростання рівня соціального забезпечення. Залежно від поставлених цілей та структурної цілісності виокремлено види реструктуризації: виробничу, фінансову, організаційну. Розглянуто форми, в яких вона реалізується: залежно від тривалості здійснення та очікуваних результатів стратегічну та оперативну; за повнотою охоплення локальну та комплексну.

Серед заходів оперативної реструктуризації визначені такі, як зростання обсягів продажів, зниження витрат виробництва, розвиток організаційно-правових форм та ін. До заходів стратегічної форми віднесено створення стратегічних альянсів, злиття та об'єднання компаній, виділення на рівні підприємств центрів фінансової відповідальності, прибутку і витрат, а також перетворення в компанію холдингового типу. Встановлено, що вибір форми і виду реструктуризації відбувається під впливом мікроекономічних та макроекономічних факторів. Серед вагомих макроекономічних факторів в сучасних умовах виділено нестабільність правового поля, суперечливість законодавчої бази, слабкий розвиток вітчизняного фондового ринку і відсутність дешевих залучених коштів. Серед мікроекономічних факторів досить впливовими на вітчизняних підприємствах відзначено відсутність досвіду участі у процесах реструктуризації, нестача власних коштів для фінансування комплексних проектів реструктуризації.

У другому розділі «Реструктуризація металургійних підприємств у контексті світових тенденцій» досліджено зарубіжний досвід реструктуризації підприємств та можливості його використання в сучасних умовах розвитку металургійних підприємств України. Виявлено, що в країнах з розвиненою ринковою економікою реструктуризація підприємств нерозривно пов'язана з приватизаційними процесами і є їх наслідком, тобто приватизація виступає передумовою успішної реструктуризації підприємства. Простежено основні напрями реструктуризації металургійних підприємств відповідно до світового досвіду, якими є створення мегакорпорацій, позбавлення від непрофільних виробництв, глибока виробнича реструктуризація та закріплення за певними фінансово-промисловими групами.

Проаналізовано розвиток вітчизняних металургійних підприємств, на основі чого виявлено основні їх тенденції та особливості реструктуризації в умовах глобалізації. Визначено, що основною тенденцією є те, що для ринку загалом притаманне перевищення виробничих потужностей над потребами споживачів, тому для західних металургійних виробників процес реструктуризації відбувається шляхом закриття неконкурентоспроможних заводів або злиття компаній з метою утримання своїх позицій на ринку.

У динаміці виробництва та споживання сталі в світі простежено, що протягом десяти років відбувається постійне зростання обсягів виробництва та споживання сталі, причому виробництво перевищує споживання на 10-20%, і така тенденція зберігатиметься найближчим часом завдяки Китаю, який стрімко нарощує виробництво продукції чорної металургії. Серед інших тенденцій - перехід від виробництва відносно простої до більш складної продукції з високим ступенем обробки та товарів спеціального призначення; внаслідок нестачі металургійної продукції власного виробництва на ринках Китаю та Російської Федерації, уряди цих країн стимулюють будівництво нових металургійних заводів, які мають забезпечити внутрішні потреби через імпортозаміщення.

У роботі визначено особливості підприємств чорної металургії, що полягають у наступному:

1) через капіталомісткість чорна металургія на певних стадіях свого розвитку потребує величезних разових інвестиційних витрат;

2) функціонування металургійних підприємств пов'язане з підвищеними екологічними витратами, частина з яких лягає тягарем на державу, оскільки регулююча її роль спрямована на розвиток чорної металургії та збереження навколишнього середовища;

3) великі металургійні підприємства є містоутворюючими центрами тих територій, на яких вони розташовані;

4) підприємства чорної металургії є експортноорієнтованими (80% обсягу виробництва призначено для експорту), причому в структурі експорту переважають напівфабрикати (частка у світовій торгівлі напівфабрикатами дуже висока і досягає 15,6%, в той же час у структурі експорту в світі загалом даний показник не перевищує 16%).

Відзначено, що особливістю розвитку вітчизняних підприємств чорної металургії є дуже низька частка розливу сталі за допомогою технології неперервного лиття. В Україні лише 30% сталі розливається неперервним способом, тоді як у розвинених країнах частка цих технологій наближається до 100%. Машини неперевного лиття заготівок використовуються лише на Азовсталі, ММК ім. Ілліча, Донецькому та Єнакієвському металургійних заводах, на ММЗ ІСТІЛ-Україна. Частка використання технології розливу сталі в зливки в Україні (70,5%) у 10 разів перевищує даний показник у решті країн світу (7,1%). Це, в свою чергу, призводить до підвищених енерговитрат у виробництві, які спрямовуються на розігрів зливків.

Хоча за останні сім років питома вага енерговитрат на 1 т. прокату зменшилася з 1,92 до 1,28 т. умовного палива (на 33%), внаслідок технологічної відсталості питомі енерговитрати на 1 т. прокату в Україні на 35% більші, ніж у розвинених країнах. При цьому на стадії виробництва чавуну перевитрати енергії пов'язані з використанням менш якісної сировини з меншим вмістом заліза, що тягне за собою великі витрати залізної руди і, відповідно, вимагає більш високих витрат енергії на розігрів.

На стадії сталеплавильного процесу енерговитрати на 1 т. сталі в мартені в 6,2 рази перевищують енерговитрати в конвертері, в 1,8 рази витрачається більше енергії на стадії прокатки при використанні попереднього розливу сталі у зливки, тощо.

Зважаючи на особливості розвитку металургійних підприємств, особлива роль у регулюванні реструктуризаційних процесів у гірничо-металургійному комплексі відводиться державі, яка за допомогою певних інструментів впливає на їх прискорення або ж сповільнення. Саме в умовах державної підтримки під час реалізації економічного експерименту вітчизняні металургійні підприємства змогли подолати глибоку економічну кризу. Досліджено також розвиток металургійних підприємств у період проведення економічного експерименту, оновлення матеріально-технічної бази, погашення заборгованості за розрахунками з дебіторами та кредиторами, і, як наслідок, зростання надходжень до бюджету. Окрім цього, проаналізовано ефективність такого державного регулювання як на рівні підприємств, так і на рівні національної економіки.

У третьому розділі «Вдосконалення реструктуризації підприємств чорної металургії України» розкрито та схематично представлено процеси реструктуризації вітчизняних підприємств чорної металургії. Послідовність проведення реструктуризації зображено у вигляді блок-схеми.

Центральним етапом, який зумовлює ефективність всієї реструктуризації, є вибір виду і форм її здійснення. На цей вибір впливає велика кількість факторів, зокрема особливості конкретного підприємства, наявність фінансових та інших ресурсів, досвід і знання власників та вищих керівників тощо. При цьому, якщо вибір виду реструктуризації визначається, в першу чергу, розробленою концепцією реструктуризації, то способи більшою мірою залежать від багатьох факторів. Так, проведення комплексної реструктуризації дуже часто стримується через відсутність фінансових ресурсів. Не менш важливим є відсутність знань і досвіду у цій сфері. Зокрема, останнім часом досить поширеним став спосіб виділення зі складу підприємства самостійно господарюючих суб'єктів, що в окремих випадках може привести до порушення технологічних процесів, ускладнення організації виробництва і зростання витрат.

Всупереч цьому ринкові умови господарювання висувають вимоги не стільки до розукрупнення підприємств, скільки до підвищення самостійності і відповідальності підрозділів підприємства, недопущення фінансування одних за рахунок інших. Загальна комплексна реструктуризація підприємства вимагає не окремих розрізнених підходів, а систематизованої цілісної концепції, яка передбачає узгодженість як оперативної, так і стратегічної реструктуризації.

Для визначення необхідних заходів щодо вдосконалення механізму реструктуризації підприємств чорної металургії України, необхідно, в першу чергу, провести діагностику їх сучасного стану як першого етапу процесу реструктуризації.

У межах організації процесу реструктуризації проведено діагностику підприємств чорної металургії, зокрема, проаналізовано стан виробничих потужностей підприємств та рівень їх використання. З метою визначення основних проблем досліджено динаміку виробництва по підприємствам загалом, та в розрізі окремо по кожному з них, відстежено інвестиційну політику в розрізі підприємств та динаміку капіталовкладень і валових інвестицій. З метою визначення напрямів реструктуризації на підприємствах чорної металургії проведено SWOT-аналіз, результати якого наведені у таблиці.

Встановлено, що рівень зносу виробничих засобів складає 50-85%, який є критичним для вітчизняних металургійних підприємств, рівень інвестицій у технічне переоснащення та реконструкцію становить у середньому по підприємствам 7-9 дол. на тонну виплавленої сталі, тоді як у розвинених країнах при рівні зносу на 20-25% інвестиції досягають 25 дол. на тонну. Під час дослідження виробничого процесу на підприємствах встановлено, що частка виплавки сталі застарілим мартенівським способом складає близько 45%, тоді як у світі аналогічним способом виробляється лише 3,2% сталі. Також відмічено високу матеріалоємність металургійного виробництва. Зокрема, визначено, що питома вага витрат коксу на підприємствах чорної металургії на тонну чавуну на 85-122% більше, ніж у розвинених країнах; питома вага витрат природного газу складає 88,6 кубометра на тонну чавуну, тоді як у західних країнах цей ресурс не використовується у виробництві взагалі; питомі витрати умовного палива на тонну чавуну на 178-226% більше, ніж у розвинених країнах. Таким чином, визначено, що виробництво металургійної продукції в Україні порівняно з розвиненими країнами має на 5-7% вищу матеріалоємність, на 25-30% вищу енергоємність та в 3-4 рази нижчу продуктивність праці, що відзначено у таблиці.

SWOT-аналіз підприємств чорної металургії України

У роботі проаналізовано також частку витрат на утримання об'єктів соціальної інфраструктури в загальній структурі витрат підприємств, які сягають 8-53 млн. грн. та їх вплив на собівартість і рентабельність продукції. Вплив вищенаведених факторів зумовлює низьку конкурентоспроможність вітчизняних металовиробників, і, відповідно, необхідність проведення їх виробничої реструктуризації.

У результаті проведеного аналізу виробничо-господарської діяльності вітчизняних підприємств чорної металургії, запропоновано шляхи вдосконалення процесу їх реструктуризації, серед яких: модернізація обладнання і використання новітніх технологій доменної плавки для виробництва високоякісного чавуну і сталі, зниження трудових, матеріальних та енергетичних витрат, скорочення питомих витрат коксу в середньому на 9-10%, що можливо за рахунок використання нових видів енергоносіїв для доменної плавки, зокрема рідких замінників коксу, продуктів газифікації вугілля.

Оскільки проведення комплексної реструктуризації металургійних підприємств вимагає надзвичайно великих разових витрат, а заміна всіх мартенівських печей конверторами та електросталеплавильними установками не видається можливою, запропоновано зменшення енерговитрат за допомогою використання ливарно-прокатних модулів, установок «піч-ківш» і безперервного розливу сталі як першочергових заходів оперативної реструктуризації. Внаслідок реалізації цих заходів відбудеться автоматизація процесу, який поєднує безперервне лиття та прокат без додаткового нагрівання, що призведе до зменшення витрат енергоресурсів у процесі виробництва.

У роботі вивчено різні підходи до оцінки ефективності реструктуризації на підприємствах і запропоновано її здійснення за такими видами: економічна, соціальна та екологічна ефективність, що зумовлено особливостями розвитку металургійного комплексу в сучасних умовах національної економіки. Зважаючи на високу екологічну небезпеку з боку вітчизняного металургійного виробництва, визначено необхідність регулювання державою реструктуризаційних процесів у напрямі зменшення їх екологічного навантаження. Визначення соціальної ефективності пов'язано з додатковим вивільненням працівників під час проведення реструктуризації об'єктів невиробничого призначення, що є на балансі підприємств. У роботі визначено, що для об'єктів невиробничого призначення державою встановлюється термін їх функціонування в складі підприємств, який визначається, перш за все, досягненням соціального забезпечення працівників рівня розвинених країн. У сучасних умовах розвитку підприємств чорної металургії пріоритетними мають бути зміни в структурі собівартості за рахунок зменшення матеріальних та енерговитрат, забезпечення інноваційного характеру розвитку, використання новітніх технологій, збільшення частки продукції з високим ступенем обробки порівняно з виробництвом напівфабрикатів, а також реалізація стратегічного орієнтації на внутрішній ринок збуту.

Серед показників економічної ефективності для українських підприємств чорної металургії запропоновані наступні показники: прибутковість, наявність позитивних грошових потоків від основної діяльності, зростання продуктивності праці, зростання продуктивності всіх видів ресурсів, зростання обсягів експорту продукції високого ступеня обробки, структура виробництва металургійної продукції, зменшення матеріало- та енергоємності виробництва, збільшення частки новітнього технологічного способу виробництва, зменшення рівня забруднення навколишнього середовища, зростання частки внутрішнього ринку металу в структурі продаж, зниження собівартості продукції, зростання рентабельності окремих видів продукції, виробництва та підприємства загалом. Запропоновано методику визначення ефективності реструктуризації за допомогою використання інтегрального показника за її результатами залежно від трьох складових собівартості. Для оцінки ефективності в сучасних умовах на вітчизняних підприємствах чорної металургії визначено показники зміни матеріальних витрат, соціального забезпечення та економії енерговитрат.

У межах оцінки різних видів реструктуризації проведено аналіз ефективності організаційної та виробничої реструктуризації на таких металургійних підприємствах як Донецький металургійний завод та Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча. Проаналізовано наслідки організаційного перетворення в компанію холдиногового типу та реалізації оперативної виробничої реструктуризації за допомогою впровадження у виробництво технологічно нових його способів і жорсткого контролю якості відповідно до світових стандартів.

Висновки

Проведене в дисертаційній роботі комплексне дослідження реструктуризації підприємств чорної металургії та механізму її реалізації дозволили сформулювати ряд висновків теоретичного та практичного змісту, які розв'язують основні завдання відповідно до поставленої мети, а саме:

Дослідивши в еволюційному контексті підходи до визначення сутності реструктуризації, її видів і форм, зазначено, що на сьогоднішній день сформувались визначення реструктуризації як функціональної зміни структури, адаптаційного процесу до ринкових умов та перехідного етапу в приватизації. В роботі дано узагальнене визначення реструктуризації як кардинальної структурної організаційно-економічної перебудови підприємства з метою забезпечення його ефективного функціонування для досягнення стратегічних цілей підприємств в умовах, що змінюються.

У процесі реструктуризації підприємств чорної металургії, зважаючи на особливості вітчизняних підприємств чорної металургії, серед яких визначено необхідність значних разових інвестицій через капіталомісткість комплексу, підвищені екологічні витрати і містоутворююча роль, одним із першочергових завдань визначено оптимізацію розмірів існуючих підприємств, передусім, вирішення проблеми утримання об'єктів соціальної сфери. Зважаючи на значення таких заходів для розвитку регіонів та забезпечення соціальної стабільності необхідним є державне регулювання процесу реструктуризації з метою часткового збереження соціальних об'єктів протягом певного періоду. Тривалість такого періоду має визначатися окремо для кожного підприємства, залежно від структури витрат на утримання, склад соціальних об'єктів та інших умов.

Світові тенденції і аналіз розвитку національної економіки засвідчили про перспективність об'єднання металургійних і суміжних з ними підприємств (постачальників сировини і споживачів продукції), а також кредитно-фінансових інститутів, що дозволяє зменшити собівартість та підвищити конкурентоспроможність за рахунок оптимізації структури витрат.

Найбільш актуальним в сучасних умовах і постійно використовуваним, в тому числі і в чорній металургії, став метод виділення зі складу підприємства самостійно господарюючих суб'єктів. Але такий підхід у ряді випадків може призвести до порушення технологічних процесів, ускладнення організації виробництва та зростання витрат, що можна уникнути шляхом виділення центрів фінансової відповідальності. Залежно від функціональних та виробничих особливостей підрозділу (групи підрозділів), вони можуть бути центрами прибутку, центрами витрат, центрами доходів і центрами інвестицій. Формування комплексної програми реструктуризації відбувається тоді, коли проведення реструктуризації розраховане не лише на подолання певних нагальних проблем, але й передбачає довгострокові перспективи (стратегічна реструктуризація).

Відродження національного металургійного виробництва прямо пов'язане з перетворенням України на значного світового експортера чорного металу. В той же час експортна орієнтація обумовлює залежність українського сектору чорної металургії від коливань кон'юнктури на світовому ринку, що створює додаткові ризики для його функціонування. Тому доцільною є зміна структури виробництва і продажів з орієнтацією на внутрішній ринок. Основною перспективою для вітчизняних підприємств чорної металургії як на зовнішніх, так і на внутрішніх ринках є перехід на виготовлення більш якісної продукції, з високим ступенем обробки та зменшення частки продажу напівфабрикатів.

На підприємствах чорної металургії існує низка проблем, які вимагають негайного вирішення. Знос виробничих потужностей різноманітних підрозділів металургійних комбінатів досягає 50-85%, стан основних виробничих засобів і технічний стан підприємств, які були введені в експлуатацію 30-40 років тому, оцінюється як критичний, значна частина обладнання знаходиться в експлуатації 1,5-2 нормативних строки. Тривала нестача власних джерел фінансування для потреб технічного переозброєння виробництва призвела до критичного стану основних виробничих засобів. Саме тому на даному етапі розвитку необхідно впроваджувати оперативні заходи з виробничої реструктуризації, зокрема перехід на технологічно новітні способи виробництва, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій.

Низький технічний рівень і застосування застарілих технологій зумовлює підвищену порівняно зі світовим рівнем праце-, енерго- та матеріалоємність металургійного виробництва в Україні. Виробництво української металургійної продукції порівняно з рівнем розвинених країн має на 5-7% вищу матеріалоємність і на 25-30% вищу енергоємність. Головним напрямком технологічного відновлення є розширення застосування технології безперервного розливу сталі, яке має відбуватись, насамперед, за рахунок більш повного освоєння потужностей існуючих машин безперервного лиття заготівок.

Найголовніший напрям розвитку металургійних підприємств - інтенсифікація впровадження сучасних енерго- та ресурсозберігаючих технологій задля збереження рівня рентабельності і конкурентоспроможності, а також зростання продуктивності праці і зменшення собівартості продукції. Стосовно матеріаловитрат, то питома вага витрат коксу на підприємствах металургії на тонну чавуну на 85-122% більша, ніж у розвинених країнах; питома вага витрат природного газу - 88,6 кубометра на тонну чавуну (в розвинених країнах цей ресурс не використовується взагалі); питомі витрати умовного палива на тонну чавуну на 178-226% більші, ніж у розвинених країнах. Вітчизняні металургійні підприємства мають надвисокий рівень матеріальних та енерговитрат, обладнання потребує якнайскорішої модернізації. Одним із шляхів зниження енерговитрат є використання оптимального розподілу енергоресурсів між доменними печами, застосування технології позапічної обробки та неперервного лиття заготівок, використання ливарно-прокатних модулів. Зважаючи на особливості вітчизняних металургійних підприємств, зокрема, необхідність зменшення матеріальних та енерговитрат, фізичного зносу обладнання та зростання частки витрат на оплату праці, запропоновано методику оцінки результатів реструктуризації за допомогою інтегрального показника, що базується на врахуванні зваженого впливу цих елементів витрат.

Проведення першочергової виробничої і, в окремих випадках, організаційної реструктуризації металургійних підприємств вимагає здійснення комплексу заходів, зокрема: поступове позбавлення від об'єктів соціальної інфраструктури, проведення техніко-технологічного оновлення виробництва, зниження собівартості продукції шляхом зменшення матеріало- і енерговитрат, оптимального використання існуючих потужностей, оптимізації розподілу енерговитрат між доменними печами, впровадження у виробництво технології неперервного лиття заготівок, безперервного розливу сталі, установок «піч-ківш», зниження частки доменного виробництва, підвищення продуктивності праці; підвищення конкурентоспроможності вітчизняних металургійних підприємств шляхом зменшення напівфабрикатів в асортиментних групах та експорті товарів; виділення центрів фінансової відповідальності, центрів прибутку і центрів витрат; використання технології «піч-ківш», яка дозволяє зменшити енерговитрати та скоротити простої, а також підвищити частку виплавленої сталі конверторним способом.

Реалізація наведених змін надасть можливість знизити собівартість продукції чорної металургії, підвищити ефективність їх діяльності, збільшити конкурентоспроможність та забезпечити успішний розвиток національної економіки.

Размещено на Allbest.ru