Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування та державне регулювання ринку ветеринарних препаратів в Україні

Львів-2008

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Виробництво фармацевтичної продукції, призначеної для потреб ветеринарної медицини, є вагомим чинником формування пропозиції продуктів харчування тваринного походження, оскільки основною умовою забезпечення економічної ефективності сільськогосподарського тваринництва є утримання здорового поголів'я тварин, яке характеризується високими продуктивними якостями та необхідною репродуктивною здатністю.

Формуванню й розвитку галузі ветеринарної фармації та ринку ветеринарних препаратів в Україні не надається належного значення. Проте, такі процеси останніх десятиріч, як інтеграція у світовий економічний простір, інтенсифікація тваринництва, посилений розвиток світового ринку ветеринарних препаратів, поява на вітчизняному ринку широкого асортименту ветеринарної фармацевтичної продукції закордонних виробників, поширення антропозоонозних захворювань (зокрема, туберкульозу, лейкозу, сибірки, ящура, губчастоподібної енцефалопатії, пташиного грипу, блутанґу тощо) актуалізували стратегічне значення розвитку, стійкого функціонування та системного державного регулювання вітчизняної галузі ветеринарної фармації та ринку ветеринарних препаратів.

Незважаючи на важливість вітчизняного ринку ветеринарних препаратів, його державне регулювання на сучасному етапі є недостатньо ефективним, що, зокрема, виявляється у відсутності виробництва в Україні багатьох важливих для епізоотичного благополуччя біологічних препаратів та абсолютної більшості субстанцій для виготовлення хіміотерапевтичних препаратів; у низьких обсягах експорту вітчизняних ветеринарних препаратів; в існуванні значної частки тіньового сектора ринку, представленого здебільшого фальсифікованою, контрабандною, контрафактною продукцією тощо. Саме тому постала об'єктивна необхідність системного економічного аналізу ринку ветеринарних препаратів в Україні.

Концептуальні підходи до державного регулювання економіки та ринкових механізмів розроблені у працях відомих закордонних учених: С.Л. Брю, В. Вжосека, Ф. Котлера, Ж.-Ж. Ламбена, Т. Левітта, К.Р. Макконела, М. Портера, П. Самуельсона та інших. Сучасним проблемам світового господарства, питанням державного управління та маркетингових досліджень присвячені роботи вітчизняних учених: В. Андрійчука, Г. Волинського, Б. Громовика, Є. Крикавського, О. Кузьміна, І. Михасюка, С. Мочерного, Й. Петровича, Ж. Поплавської, О. Посилкіної, А. Старостіної, Н. Чухрай та інших.

Світовий і регіональні ринки ветеринарних препаратів досліджували Х. Аллєн, Е. Анне, Дж. Берд, Дж. Блумфілд, Д. Берч, Т. Веслі, Б. Джоунс, Дж. Холбрук та інші. Окремі аспекти стану українського ринку ветеринарних препаратів досліджували І. Бушуєва, П. Вербицький, Т. Грошовий, Ю. Косенко, І. Коцюмбас, М. Лендєл, О. Макогонська, П. Музика.

Однак, дотепер залишаються мало дослідженими особливості і чинники формування та розвитку ринку ветеринарних препаратів в Україні. Недостатньо досліджені такі економічні явища, як вплив світового ринку ветпрепаратів на формування вітчизняного ринку та його місткість, попит на окремі фармакотерапевтичні групи препаратів, розвиток конкуренції на ринку, а також вплив держави на стан та розвиток ветеринарної фармації.

Існування перелічених невирішених наукових та практичних проблем, необхідність удосконалення державного управління галуззю ветеринарної фармації та ринком ветеринарних препаратів в Україні, стимулювання інноваційної діяльності, формування конкурентного середовища на цьому ринку, а також системи інформаційного забезпечення галузі та ринку зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження автора відповідають науковому напряму досліджень кафедри маркетингу та логістики Національного університету «Львівська політехніка» «Маркетинг і логістика в системі інноваційних концепцій менеджменту», затвердженому Науково-технічною радою Національного університету «Львівська політехніка» (протокол №10 від 02.10.2002 р.), а також плану науково-дослідних робіт Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок (відділ держконтролю, стандартизації та сертифікації) щодо завдання «Розробити, апробувати та впровадити нормативні документи по реєстрації, державному контролю, стандартизації, сертифікації ветпрепаратів, лікарських засобів і кормових добавок і провести їх експертну оцінку» (№ державної реєстрації 0101U006356).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формулювання концептуальних положень щодо розвитку галузі ветеринарної фармації, розробка теоретичних і практичних основ формування та вдосконалення механізму державного регулювання вітчизняного ринку ветеринарних препаратів.

Відповідно до поставленої мети, у дисертаційній роботі визначений комплекс наукових і науково-практичних завдань:

· обґрунтувати сутність понять ветеринарної фармації і ринку ветеринарних препаратів та дослідити їх взаємозв'язок з іншими економічними категоріями та поняттями, визначити місце ринку ветеринарних препаратів у системі товарних ринків;

· виявити особливості формування вітчизняного ринку ветеринарних препаратів та конкурентних відносин на цьому ринку;

· визначити основні засади державної політики і стратегічні напрями розвитку галузі ветеринарної фармації України та її державної підтримки;

· розробити рекомендації щодо вдосконалення інноваційної діяльності у галузі ветеринарної фармації;

· обґрунтувати методичні положення щодо дослідження і прогнозування попиту на ринку ветеринарних препаратів;

· розробити положення щодо удосконалення системи інформаційного забезпечення державного управління у сфері ветеринарної медицини та порядку її впровадження.

Об'єктом дисертаційного дослідження є ринок ветеринарних препаратів.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні та науково-методичні засади формування і державного регулювання ринку ветеринарних препаратів та галузі ветеринарної фармації України.

Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувались такі методи: історичний (для дослідження формування та розвитку ринку - Розділ 2, підр. 2.1-2.2); аналізу, синтезу та порівняння (для виявлення чинників розвитку ринку ветеринарних препаратів і формування на цьому ринку конкурентного середовища - Розділ 2, підр. 2.1-2.2); спостереження, опитування, анкетування, статистичні методи обробки інформації, екстраполяції (для дослідження та визначення обсягів і структури вітчизняного ринку ветеринарних препаратів, попиту і пропозиції на цьому ринку - Розділ 2, підр. 2.2); групування, економічного аналізу, структуризації цілей, моделювання управлінських процесів (при визначенні сутності, особливостей та місця у системі цільових ринків ринку ветеринарних препаратів - Розділ 1, підр. 1.1; при вивченні механізмів державного регулювання вітчизняного ринку ветеринарних препаратів - Розділ 1, підр. 1.2; при аналізі формування конкурентного середовища на ринку ветеринарних препаратів - Розділ 2, підр. 2.1; при розробленні моделі інноваційного циклу у галузі ветеринарної фармації - Розділ 3, підр. 3.2; у процесі визначення чинників формування попиту на ветеринарні препарати - Розділ 3, підр. 3.3; при розробленні структури інформаційної системи - Розділ 3, підр. 3.4); експертних оцінок (при оцінці структури тіньового ринку ветеринарних препаратів - Розділ 2, підр. 2.1).

Інформаційною базою слугували: офіційні документи Міністерства аграрної політики, Державного департаменту ветеринарної медицини (з 30 серпня 2007 р. - Державний комітет ветеринарної медицини), Державного комітету статистики України, статистична інформація виробничих підприємств, аналітичні матеріали іноземних дослідницьких агенцій, монографії та наукові публікації у провідних фахових виданнях, в тому числі закордонних, а також результати проведеного автором аналізу даних вторинного і первинного характеру щодо світового та вітчизняного ринку ветеринарних препаратів.

Наукова новизна одержаних результатів відображена в положеннях, які стосуються теорії і практики формування та державного регулювання ринку ветеринарних препаратів в Україні, а також підвищення конкурентоспроможності вітчизняної галузі ветеринарної фармації. Зокрема, у дисертації:

вперше:

· виділено особливі системоутворюючі характеристики ринку ветеринарних препаратів, серед яких: потреба у жорсткому державному регулюванні, висока наукомісткість галузі, вторинний попит на ветеринарні препарати, низька еластичність попиту, покупці не є споживачами, потреба у специфічних препаратах, тісний взаємозв'язок з ринком лікарських засобів гуманної медицини, вплив морально-етичних норм та розроблено критерії сегментування цього ринку: за мотивами придбання ветеринарних препаратів (профілактика, діагностика, лікування захворювань, відтворення тварин, підвищення продуктивності, догляд за тваринами), за видами тварин (сільськогосподарські та домашні), за типами власників тварин (індивідуальна та промислові), за рівнем державного регулювання (регульований, нерегульований);

удосконалено:

· класифікацію чинників формування попиту на ринку ветеринарних препаратів, яка на відміну від традиційних ознак класифікації (чинники, що визначають потребу у профілактиці захворювань та лікуванні ветеринарними препаратами; чинники, що впливають на придбання ветеринарного препарату) розширена шляхом введення додаткової ознаки класифікації (чинники, що впливають на призначення ветеринарного препарату) у відповідності із етапами процесу ухвалення рішення щодо купівлі ветеринарного препарату власниками сільськогосподарських та домашніх тварин;

· методичні положення щодо створення інформаційного забезпечення і запропоновано структуру інформаційної системи державних органів управління у галузі ветеринарної фармації. На відміну від існуючої (фрагментарної), запропонована система інформаційного забезпечення державного управління у сфері ветеринарної медицини є комплексною, регламентованою, стабільною і структурованою за цілями та передбачає запровадження регулярної звітності виробників, імпортерів і підприємств гуртової торгівлі з метою моніторингу ситуації на ринку ветеринарних препаратів;

отримали подальший розвиток:

· структура інноваційного циклу у галузі ветеринарної фармації, яка, на відміну від існуючої, враховує особливості розробки нового фармацевтичного продукту саме для ринку ветеринарних препаратів та ґрунтується не лише на технологічних аспектах, а й на маркетинговій діяльності та заходах з «авторизування» продукту;

· положення щодо поєднання саморегулювання та державного регулювання галузі ветеринарної фармації і ринку ветеринарних препаратів, що, на відміну від існуючих підходів, враховує також вплив продуктових інновацій як особливості розвитку галузі ветеринарної фармації та ринку ветеринарних препаратів;

· складові системи дослідження та визначення місткості і структури вітчизняного ринку ветеринарних препаратів за сегментами. На відміну від існуючих підходів автором з метою їх реалізації застосовано нормативний метод з використанням емпірично розрахованих нормативів споживання ветеринарних препаратів за фармакотерапевтичними групами та за видами тварин на одну голову.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність дисертаційного дослідження полягає у такому: 1) розроблені рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання вітчизняного ринку ветеринарних препаратів, інформаційного забезпечення державних органів управління, запровадження регулярної статистичної звітності використані Держдепартаментом ветмедицини Мінагрополітики України (довідки №№15-13/3928 - 15-13/3931 від 13.11.2006); 2) методичні підходи до маркетингового дослідження ринку ветеринарних препаратів, його сегментації, визначення обсягів і структури, рекомендації зі створення нового товару у галузі ветеринарної фармації та виведення його на ринок використовуються у господарській діяльності виробничих підприємств галузі ветеринарної фармації: АТ «Біофарм» (довідка №804 від 14.11.2006), ТзОВ «Бровафарма» (довідка №432 від 27.11.2006), ТзОВ «Вітагал» (довідка №126 від 04.12.2006), АТВТ «Галичфарм» (довідка №1110-1210 від 21.11.2006), ТзОВ «Зооветеринарний центр» (довідка №100 від 13.11.2006).

Результати дослідження покладені в основу методичних рекомендацій: «Визначення обсягів споживання продукції на ринку ветеринарних препаратів»; «Побудова інформаційної системи структури державного управління в галузі ветеринарної медицини. основні принципи та етапи»; «Ведення квартальної статистичної звітності «Звіт про виробництво і поставку ветеринарних препаратів в Україні»; «Графічне оформлення споживчої тари та упакувань ветеринарних лікарських засобів. Загальні вимоги», розглянутих і затверджених до впровадження науково-методичною радою Держдепартаменту ветмедицини Мінагрополітики України (Протокол №2 від 12.12.2003 р.); «Дотримання інноваційної стратегії при виробництві нових препаратів у галузі ветеринарної фармації» - розглянуті і схвалені та затверджені до впровадження ТК №132 Держспоживстандарту України «Засоби захисту тварин, корми та кормові добавки» (Протокол №23 від 20.11.2006 р.) та науково-технічною радою Держдепартаменту ветмедицини Мінагрополітики України (Протокол №3 від 20.12.2006 р.).

Матеріали дисертаційної роботи використовуються у процесі підготовки студентів з економічних спеціальностей Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького (довідка №1320-01 від 21.12.2006) та Сумського національного аграрного університету (довідка №254 від 02.02.2007) при викладанні дисциплін «Маркетинг», «Маркетингові дослідження» та «Державне регулювання економіки».

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом власних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення, викладені в дисертаційній роботі, а також сформульовані на їх основі практичні рекомендації, розглянуті та схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (м. Львів, 2000 р., 2002 р., 2004 р., 2006 р.), міжнародній науково-методичній конференції «Формування нової парадигми економічної освіти в Україні» (м. Львів, 2000 р.), міжнародній та другій всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем. Глобалізація, підприємництво, стійке економічне зростання» (м. Донецьк, 2001 р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно-активних добавок» (м. Тернопіль, 2004 р.), міжнародних наукових конференціях «Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування» (м. Львів, 2005 р., 2007 р.).

У процесі дослідження апробація одержаних результатів здійснювалась також шляхом обговорення з керівниками структурних підрозділів і спеціалістами Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики, а також з керівництвом виробничих підприємств.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 19 наукових праць (наукові статті, тези доповідей). У фахових виданнях опубліковано 11 наукових статей загальним обсягом 5,5 друкованих аркушів, з них особисто автору належить 5,4 друкованих аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел літератури і додатків. Основний текст викладений на 182 сторінках, містить 19 таблиць та 41 рисунок. Список використаних джерел складається із 236 найменувань. До основного тексту додаються 24 додатки на 53 сторінках.

ветеринарний препарат ринок стратегічний

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі розкриті сутність і стан наукової проблеми, її значущість, обґрунтовані актуальність і доцільність дослідження для розвитку економічної теорії і практики, сформульовані мета і завдання дослідження, визначені основні елементи новизни результатів, отриманих автором особисто, їх практичне значення.

У першому розділі - «Теоретико-методичні основи формування та державного регулювання ринку ветеринарних препаратів в Україні» розкрито сутність понять «галузь ветеринарної фармації» та «ринок ветеринарних препаратів», визначено місце ринку ветеринарних препаратів у системі товарних ринків, виділено основні особливості цього ринку та його маркетингового дослідження, основні критерії його сегментації, обґрунтовано необхідність поєднання механізмів державного регулювання та саморегулювання ринку ветеринарних препаратів.

З початком переходу до ринкових умов у 80-90-х роках ХХ ст. в Україні розпочалися тривалі процеси формування окремих ринків товарів і послуг та реформування окремих галузей, у тому числі ринку ветеринарних препаратів і галузі ветеринарної фармації.

За визначенням автора, ринок ветеринарних препаратів - це система взаємовідносин, що виникають з приводу купівлі-продажу специфічного товару - ветеринарних препаратів (засобів для профілактики і лікування захворювань тварин) та охоплюють виробників ветеринарних препаратів, гуртову та роздрібну ланки торгівлі, інші елементи інфраструктури ринку та організаційно-правового середовища, ветеринарних лікарів (спеціалістів ветеринарної медицини), кінцевих покупців ветеринарних препаратів (власників тварин).

Ветеринарні препарати є продукцією ветеринарної фармації (від термінів «ветеринарний» - той, що стосується лікування і профілактики хвороб свійських тварин, та «фармація» - наука, яка вивчає питання добування, обробки, виготовлення, стандартизації, зберігання та реалізації лікарських засобів).

Ринок ветеринарних препаратів і ринок лікарських засобів гуманної медицини тісно взаємопов'язані і формують фармацевтичний ринок, що є частиною ринків хімічної продукції та біотехнологічної продукції. Водночас ринок ветеринарних препаратів є частиною ринку засобів захисту здоров'я тварин. Сегменти ринку ветеринарних препаратів, призначених для сільськогосподарських тварин, є складовими ринку товарів сільськогосподарського призначення (ресурсний ринок для АПК), а сегменти ринку ветеринарних препаратів для домашніх тварин належать до ринку споживчих товарів.

Особливостями ринку ветеринарних препаратів України є: потреба в ефективному державному регулюванні; висока наукомісткість галузі; вторинний попит; низька еластичність попиту; необхідність високого рівня захисту інформації; той фактор, що покупці не є споживачами; формування попиту відбувається спеціалістами ветеринарної медицини; потреба у специфічних препаратах; тісний взаємозв'язок з ринком лікарських засобів гуманної медицини; вплив морально-етичних норм.

Все вищезазначене обумовлює необхідність регулювання ринку ветеринарних препаратів, яке може здійснюватися у двох формах: зовнішній (регулювання з боку держави) та внутрішній (механізм саморегулювання) за раціонального їх узгодження та поєднання.

З метою вдосконалення державного управління у вітчизняній галузі ветеринарної фармації та на ринку ветеринарних препаратів у дисертаційній роботі пропонується здійснити такий перелік заходів: розробити концепцію розвитку галузі; посилити державний контроль за використанням бюджетних коштів у галузі; внести зміни у систему пільгового оподаткування (податок на додану вартість, митний режим, інвестиційна політика); у визначених законодавством межах провадити політику протекціонізму; сприяти інноваційній діяльності; налагодити системне інформаційне забезпечення державних органів управління галуззю; забезпечити постійне вдосконалення системи жорсткого контролю за якістю ветпрепаратів тощо.

Специфіка ринку ветеринарних препаратів та умов його розвитку в Україні вимагає особливих підходів до проведення маркетингових досліджень. Значні труднощі становить сьогодні визначення місткості та прогнозування попиту на цьому ринку, що пов'язано з повною відсутністю офіційної статистичної інформації щодо обсягів виробництва, імпорту та експорту ветеринарних препаратів. Необхідною умовою аналізування ринку ветеринарних препаратів є виокремлення критеріїв його сегментації, застосування яких у діяльності підприємств галузі ветеринарної фармації дасть їм можливість максимально пристосувати елементи комплексу маркетингу до потреб і вимог ринку ветеринарних препаратів. Основними критеріями сегментації ринку ветеринарних препаратів є такі: за мотивами придбання ветеринарних препаратів (профілактика, діагностика, лікування захворювань, відтворення тварин, підвищення їх продуктивності, догляд за ними); за видами тварин (сільськогосподарські та домашні); за типами власників тварин (індивідуальні та промислові); за рівнем державного регулювання (регульований, нерегульований).

У другому розділі - «Маркетингові дослідження розвитку ринку ветеринарних препаратів та галузі ветеринарної фармації» проведено аналіз ситуації на світовому ринку ветеринарних препаратів, визначено його глобалізаційні тенденції розвитку і регулювання, виявлено особливості формування, розвитку та державного регулювання галузі ветеринарної фармації та ринку ветеринарних препаратів в Україні, на основі проведеного дослідження визначено місткість і структуру вітчизняного ринку ветеринарних препаратів за сегментами.

З входженням України у світовий економічний простір вітчизняний ринок ветеринарних препаратів зазнає дедалі більшого впливу з боку світового ринку та глобалізаційних тенденцій його розвитку.

Зародження ринку ветеринарних препаратів у світі можна віднести до XVIII-XIX ст. Від середини 40-х років XX ст. ринок ветпрепаратів почав стрімко зростати завдяки появі інноваційних товарів і запровадженню нових технологій. Розвиток ринку відбувався хвилеподібно, і кожен сплеск був пов'язаний з певними досягненнями науки. Наступний поштовх розвитку галузі, очевидно, зумовлять нові технології в імунології і генній інженерії та промислове використання трансгенних тварин.

Глобалізаційними тенденціями розвитку ринку ветеринарних препаратів, поряд з інформатизацією, бурхливим технологічним розвитком, стандартизацією продукції і маркетингових підходів, є міжнародна співпраця держав (різних національних і міжнаціональних урядових та неурядових організацій) з метою регулювання і посилення контролю, а також співпраця комерційних фірм (злиття і поглинання, об'єднання у наукових дослідженнях, співпраця у виробництві, маркетингу і дистрибуції).

Обсяг реалізації ветеринарних препаратів на світовому ринку 2006 р. становив 16,1 млрд дол. Географічно світовий ринок ветпрепаратів розміщений нерівномірно щодо обсягів продажу та асортименту, що пов'язано з відмінностями економічного розвитку різних країн світу та їх кліматичними особливостями, розподілом популяцій тварин, видами тваринницьких господарств. Найбільшим регіоном світового ринку є ринок Північної Америки (34,9% світового), найбільшим національним ринком - ринок США. Найвищі темпи зростання демонструє другий за обсягами національний ринок - ринок Китаю. Сумарна частка пострадянських республік становить 4-9% світового ринку.

На ринку ветеринарних препаратів України представлена продукція вітчизняних та іноземних виробників. Упродовж останніх років спостерігається поступове зростання обсягу національного ринку, водночас зростає частка вітчизняного виробництва. У 2006 р. ринок ветеринарних препаратів України оцінюється майже у 212 млн грн у цінах виробника. У загальному обсязі реалізації на вітчизняному ринку українські виробники займають 50-60%.

Вітчизняне виробництво не забезпечує щорічну потребу України у біопрепаратах, тому значна їх частина, в тому числі за державним замовленням, закуповується за кордоном. В асортименті хіміотерапевтичних препаратів вітчизняних виробників суттєво переважають найпростіші види дженериків. Цей та інші чинники полегшують доступ на ринок закордонним виробникам.

Попри велику кількість зареєстрованих в Україні препаратів вітчизняного та закордонного виробництва, попит на них значною мірою залишається незадоволеним, оскільки на ринку багато подібних та аналогічних препаратів, з однією діючою речовиною, наприклад, із загальної кількості зареєстрованих антигельмінтних засобів 85 лікарських форм (з них 58 - вітчизняні) виготовлені на основі 3 діючих речовин - альбендазолу, фенбендазолу та івермектину.

Сумарно частки «двадцятки» фірм-лідерів вітчизняного ринку ветеринарних препаратів становлять близько 83%. Лідером з часткою 12,7% є корпорація «Укрзооветпромпостач». Розрахунок часток ринку та індексу Харфіндела-Хіршмана свідчить про високий рівень конкуренції і значну частку на ринку іноземних виробників (табл. 1).

Серйозною проблемою на ринку ветеринарних препаратів України є зростання сфери тіньового обігу. За оцінками експертів, тіньовий ринок може становити від 10 до 20% загального обігу на ринку ветеринарних препаратів України. Орієнтовна структура споживання фальсифікованої та контрафактної продукції виглядає таким чином: недотримання рецептури, економія на основній сировині (25,6%); контрабанда (22,2%); виробництво препаратів виробниками із залишків сировини (13,3%); підробки препарату з діючою речовиною (11,1%) та без діючої речовини (11,1%); перефасування препаратів у ветеринарних аптеках з додаванням домішок (8,9%); зміна маркування протермінованих препаратів (7,8%).

Споживання ветеринарних препаратів і стан сільськогосподарського тваринництва в країні взаємопов'язані. Обсяг споживання на ринку ветеринарних препаратів України (у поточних споживчих цінах) 2006 р. становив близько 237,1 млн грн. За нашими прогнозами 2009 р. обсяг ринку становитиме майже 245 млн грн (рис. 3).

Визначені автором на підставі дослідження вітчизняного ринку упродовж 2002-2006 рр. середньорічні витрати ветеринарних препаратів за основними видами сільськогосподарських та домашніх тварин на одну голову (табл. 2), дали змогу розрахувати вартісну структуру вітчизняного ринку в розрізі сегментів.

Таблиця 1. Ринкові частки виробників та індекс Харфіндела-Хіршмана на ринку ветеринарних препаратів України, 2006 р.

Традиційно у структурі споживання упродовж 2002-2006 рр. найбільшими є частки препаратів для сільськогосподарських тварин: великої рогатої худоби (ВРХ) (26,8-36,5%), свиней (22,6-30,0%) і птиці (23,0-31,0%). Значно меншими є частки сегментів дрібної рогатої худоби (ДРХ) (2,0-3,2%), коней (1,6-3,8%), бджіл (2,6-3,6%) та кролів (4,5-6,9%). Під впливом тенденцій нового стилю життя - подовження тривалості життя, зростання доходів та кількості розлучень - поступово зростає частка сегменту домашніх тварин (1,5-2,3%), яка, проте, є суттєво меншою порівняно зі світовим ринком, де його частка перевищує 40%.

Частка біопрепаратів у вартісній структурі вітчизняного ринку за фармакотерапевтичними групами є близько 34,6%, тобто майже в 1,5 разу перевищує їх частку на світовому ринку. Частка ж протипаразитарних препаратів, які на світовому ринку займають лідируючі позиції з часткою 28,8%, становить лише 13,5%.

Результати аналізу структури вітчизняного ринку ветпрепаратів та представленого на ньому асортименту ветеринарних препаратів вітчизняних та закордонних виробників свідчать про необхідність розвитку вітчизняної галузі ветеринарної фармації, підвищення якості вітчизняної продукції та стимулювання інноваційної діяльності виробників ветеринарних препаратів.

У третьому розділі - «Стимулювання розвитку вітчизняного ринку ветеринарних препаратів та вдосконалення державного управління у галузі ветеринарної фармації» - сформульовано пропозиції щодо базових положень державної політики у сфері ветеринарної фармації, запропоновано основні напрями стратегії розвитку ринку ветеринарних препаратів та галузі ветеринарної фармації з позицій державного регулювання, розроблено структуру інноваційного циклу у галузі ветеринарної фармації та розраховано середній рівень витрат на розробку нового ветеринарного препарату в Україні, запропоновано методику визначення місткості ринку ветеринарних препаратів, прогнозування попиту, а також виявлено і охарактеризовано чинники, що формують попит на ринку ветеринарних препаратів, запропоновано структуру системи інформаційного забезпечення у сфері державного управління ветеринарної медицини.

Державна політика у сфері ветеринарної фармації має базуватися на таких засадах: 1) ветеринарні препарати повинні бути ефективними, безпечними та мати належну якість; 2) доступність ветеринарних препаратів на ринку та часткове забезпечення споживачів за рахунок державних коштів; 3) створення умов для належного виконання ветеринарними лікарями своїх функцій, а також усвідомлення своєї відповідальності власниками тварин; 4) основним джерелом забезпечення потреби українських споживачів у ветеринарних препаратах повинна стати вітчизняна галузь ветеринарної фармації.

Результати аналізу ситуації на ринку ветеринарних препаратів та аналізу асортименту вітчизняних виробників за врахування виняткової важливості галузі ветеринарної фармації для забезпечення епізоотичної, епідемічної, екологічної та економічної безпеки держави вказують на необхідність державної підтримки розвитку вітчизняної галузі ветеринарної фармації, першим кроком якої є розробка відповідної концепції, яка повинна передбачати: розвиток освіти; розвиток галузевої науки; налагодження виробництва ветеринарних препаратів та субстанцій для їх виготовлення; стимулювання інноваційної діяльності виробників; розвиток ринку ветеринарних препаратів; державний контроль за якістю ветеринарних препаратів; формування системи інформаційного забезпечення галузі та ринку.

В дисертації встановлено, що основними перешкодами для інноваційної діяльності вітчизняних виробників ветеринарних препаратів є такі чинники: 1) внутрішні: нестача коштів; відсутність технічних і технологічних можливостей для виробництва нових препаратів; слабкість власної науково-дослідної бази; неможливість утримання та відсутність на підприємствах висококваліфікованих спеціалістів; відсутність або недостатньо налагоджена співпраця підприємства з науково-дослідними установами тощо; 2) зовнішні: недосконалі вітчизняне законодавство і система державного регулювання галузі та ринку; недостатній захист інтелектуальної власності (розвиток тіньового ринку) тощо. Ці основні чинники призвели до відсутності упродовж останнього десятиліття вітчизняних розробок принципово нових препаратів.

Процес створення та виробництва нового ветеринарного препарату передбачає раціональне поєднання трьох основних напрямів діяльності: а) базові дослідження з розробки технології одержання препарату; б) маркетингові дослідження та планування; в) роботи, пов'язані з отриманням обов'язкових дозволів, ліцензій, проходженням обов'язкового контролю, захистом інтелектуальної власності, затвердженням технічної та іншої необхідної документації за співпраці з державними органами контролю (процедура «авторизування»). В цілому цей процес складається з пов'язаних основних ланок і стадій, об'єднаних у чотири основні етапи (рис. 4): I етап - проектування (теоретичне розроблення), II етап - безпосереднє створення препарату, III етап - підготування до виробництва та виробництво ветеринарного препарату, IV етап - упровадження ветеринарного препарату на ринок.

Сьогодні загальні витрати на розроблення та впровадження нового ветеринарного препарату в Україні орієнтовно становлять 40-160 тис. дол., причому 7-16% цих витрат - передбачені державою обов'язкові видатки на оплату органам контролю. Процес розробки триває, в середньому, не менше 3-5 років.

У сучасній розвинутій державі великого значення в процесі управління галузями економіки та товарними ринками набуває інформаційно-аналітичне забезпечення. За теперішніх умов практично повної відсутності інформації щодо ринку ветеринарних препаратів, для визначення його місткості та структури за сегментами ефективним є нормативний метод, що базується на застосуванні нормативів споживання ветеринарних препаратів для тварин на одну голову. Річну потребу у ветеринарному препараті (фармакотерапевтичній групі препаратів) на підставі норм споживання можна розрахувати за формулою

, (1)

де N_ij - норма споживання j-го виду препарату (j-ї фармакотерапевтичної групи ветеринарних препаратів) і-м видом тварин, грн на одну голову; S_i - чисельність i-го виду тварин, голів.

Система чинників формування попиту на ринку ветеринарних препаратів, яка відображає етапи процесу ухвалення рішення про купівлю ветеринарного препарату, включає: 1) виникнення захворювання тварин (чи необхідність профілактичних заходів): поголів'я тварин, захворюваність тварин, кліматичні та екологічні; 2) призначення ветпрепарату спеціалістом ветеринарної медицини: ветеринарні, фармацевтичні; 3) рішення про купівлю ветеринарного препарату: макроекономічні, соціально-економічні, ветеринарно-економічні, особливості регіонального ринку; внесок учасників цього процесу, а також визначено характер впливу цих чинників на обсяги реалізації ветпрепаратів у сегментах домашніх і сільськогосподарських тварин.

Дефіцит інформації про ситуацію у галузі та на вітчизняному ринку ветпрепаратів гостро відчувають усі учасники ринку, зокрема, виробники, дистрибутори та державні органи влади. Будь-які заходи з державного регулювання галузі ветеринарної фармації та ринку ветеринарних препаратів повинні базуватись на повній і достовірній інформації.

Основним інформаційним ресурсом для органів державного управління та усіх суб'єктів господарювання у галузі ветеринарної фармації повинна стати запропонована і розроблена автором інформаційна система Державного комітету ветеринарної медицини (ІС ДКВМ).

Створення такої інформаційної системи дасть змогу державним органам управління спростити збір та аналіз оперативної інформації, а також підвищити ефективність контролю у галузі ветеринарної медицини; спростити систему звітності; забезпечити достовірною статистичною та іншою інформацією учасників ринку ветеринарних препаратів; забезпечити гласність і відкритість діяльності органів і структур державного управління.

Висновки

1. У дисертаційній роботі обґрунтовано сутність категорії «ринок ветеринарних препаратів» як системи взаємовідносин, що виникають з приводу купівлі-продажу специфічного товару - засобів для профілактики і лікування захворювань тварин - та охоплюють виробників ветеринарних препаратів, гуртову та роздрібну ланки торгівлі, інші елементи інфраструктури ринку та організаційно-правового середовища, спеціалістів ветеринарної медицини, власників тварин. Визначення вимагає поглиблення досліджень щодо встановлення особливостей і чинників формування та розвитку цього ринку, впливу світового ринку ветпрепаратів на вітчизняний ринок, його місткості, попиту на окремі фармакотерапевтичні групи препаратів, розвитку конкуренції, а також впливу держави на стан та розвиток галузі ветеринарної фармації. Встановлено низьку ефективність державного впливу на цей ринок, що виявляється, насамперед, у відсутності виробництва в Україні багатьох важливих для епізоотичного благополуччя біологічних препаратів та абсолютної більшості субстанцій для виготовлення хіміотерапевтичних препаратів; у низьких обсягах експорту вітчизняних ветеринарних препаратів; в існуванні значної частки тіньового сектора ринку.

2. Визначені особливі системоутворюючі характеристики ринку ветеринарних препаратів, серед яких: потреба у жорсткому державному регулюванні, висока наукомісткість галузі, вторинний попит на ветеринарні препарати, низька еластичність попиту, необхідність високого рівня захисту інформації, покупці не є споживачами, формування попиту відбувається спеціалістами ветеринарної медицини, потреба у специфічних препаратах, тісний взаємозв'язок з ринком лікарських засобів гуманної медицини, вплив морально-етичних норм тощо. Ринок ветеринарних препаратів і ринок лікарських засобів гуманної медицини тісно взаємопов'язані і формують фармацевтичний ринок, який є частиною ринків хімічної та біотехнологічної продукції. Водночас, ринок ветеринарних препаратів є частиною ринку засобів захисту здоров'я тварин. Сегменти ринку ветеринарних препаратів, призначені для сільськогосподарських тварин, є частиною ринку товарів сільськогосподарського призначення (ресурсним ринком для АПК), а сегменти ринку ветеринарних препаратів для домашніх тварин належать до ринку споживчих товарів. Розроблено критерії сегментування ринку ветеринарних препаратів, основними з яких є: за мотивами придбання (профілактика, діагностика, лікування захворювань, відтворення тварин, підвищення продуктивності, догляд за тваринами); за видами тварин (сільськогосподарські та домашні); за типами власників тварин (індивідуальна та промислові); за рівнем державного регулювання (регульований, нерегульований). Застосування цих критеріїв у діяльності підприємств галузі ветеринарної фармації дасть можливість підвищити ефективність їх маркетингової діяльності на ринку ветеринарних препаратів.

3. На основі проведеного аналізу світового ринку ветеринарних препаратів, його обсягів, динаміки і структури, основних напрямів розвитку визначено місце України на ньому. Уперше проведено дослідження обсягу та структури пропозиції на вітчизняному ринку ветеринарних препаратів. Виходячи з розрахунку індексів Харфіндела-Хіршмана та аналізу структури ринку ветеринарних препаратів, виявлено високий рівень конкуренції на ринку та значну частку на ньому іноземних виробників. Дослідження обсягів і структури споживання ветеринарних препаратів в Україні упродовж 2002-2006 рр. за основними видами тварин засвідчили поступове зростання ринку ветеринарних препаратів.

4. Запропоновані основні засади концепції економічного розвитку галузі ветеринарної фармації, які ґрунтуються на основних положеннях державної політики у сфері ветеринарної фармації: а) ветеринарні препарати повинні бути високоефективними, безпечними та мати належну якість; б) доступність ветеринарних препаратів на ринку та часткове забезпечення споживачів за рахунок державних коштів; в) створення умов для належного виконання ветеринарними лікарями своїх функцій, а також усвідомлення своєї відповідальності власниками тварин; г) основним джерелом забезпечення потреби українських споживачів у ветеринарних препаратах повинна стати вітчизняна галузь ветеринарної фармації. Застосування цих положень повинно стати пріоритетним при розробці законодавчих та нормативних актів у галузі ветеринарної фармації.

5. Обґрунтована структура інноваційного циклу у галузі ветеринарної фармації, що складається з чотирьох основних блоків: проектування (теоретична розробка); безпосереднє створення; підготовка до виробництва та виробництво; впровадження на ринок. Застосування запропонованої структури дозволить підприємству-виробнику ветеринарних препаратів оптимально спланувати процес розробки та впровадження нового ветеринарного препарату на ринок України, скоротити терміни розробки нових препаратів, підвищувати рівень їх якості та безпечності, оцінити фінансові витрати інноваційної діяльності у галузі ветеринарної фармації.

6. Розроблена методика визначення місткості ринку ветеринарних препаратів та прогнозування попиту за допомогою нормативного метода та подана класифікація чинників формування попиту на ринку ветеринарних препаратів, яка дає можливість керівництву підприємств галузі ветеринарної фармації реально оцінювати ситуацію на ринку ветеринарних препаратів, аналізувати структуру та прогнозувати зміни цього ринку. На державному рівні це дозволить отримувати інформацію про стан ринку ветеринарних препаратів з метою контролю епізоотичної ситуації в країні, планування та залучення коштів для проведення протиепізоотичних заходів, стимулювання розвитку вітчизняної галузі ветеринарної фармації та визначення переліку номенклатури препаратів критичного імпорту для країни.

7. Обґрунтована система заходів з удосконалення інформаційного забезпечення державних органів управління у сфері ветеринарної медицини, яка дасть змогу керівникам різних рівнів Державного комітету ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України ухвалювати виважені рішення у господарській, політичній, соціальній та інших сферах державного управління, оптимізувати контроль за дотриманням вимог законодавства України усіма суб'єктами господарювання у галузі, уможливить у масштабах усієї країни та окремих її регіонів прогнозування та планування протиепізоотичних заходів, наукову роботу, ухвалення ефективних рішень щодо державного регулюванню галузі тощо.

8. На підставі результатів дисертаційного дослідження пропонується:

- Міністерству аграрної політики України при розробці законодавчих та нормативних документів у галузі ветеринарної фармації використовувати сформульовані у дисертаційній роботі основні положення державної політики у цій сфері; у діяльності з удосконалення інформаційного забезпечення державних органів управління у сфері ветеринарної медицини застосувати подану структуру інформаційної системи Державного комітету ветеринарної медицини та форми статистичної звітності;

- Міністерству аграрної політики України та Міністерству освіти і науки України при підготовці фахівців у сфері підприємництва використовувати теоретичні та методологічні положення дисертації щодо специфіки ринку ветеринарних препаратів та здійснення його маркетингових досліджень, особливостей державної політики та інноваційної діяльності у галузі ветеринарної фармації.

Размещено на Allbest.ru