кандидата економічних наук

ЛЬВІВ - 2008р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Львівської комерційної академії.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Куцик Петро Олексійович, Львівська комерційна академія, перший проректор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Гринчуцький Валерій Іванович, Тернопільський національний економічний університет, завідувач кафедри економіки підприємств та корпорацій;

кандидат економічних наук, доцент Лапчук Ярослав Степанович, Дрогобицький державний педагогічний університет, доцент кафедри менеджменту та підприємництва.

Захист відбудеться “ 15 ” квітня 2008 р. о 13.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, просп. Свободи, 18, аудиторія 115.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий “13” березня 2008р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доц. Стасишин А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У процесі інстутиційного розвитку ринкових структур усіх галузей реального сектору економіки України особлива увага повинна приділятися економічній діяльності природних монополій. Динамічний розвиток трансформаційних процесів в економіці України вимагає формування нових підходів до державного регулювання результатів фінансово-економічної діяльності природних монополій, які формують місцеву інфраструктуру і виконують важливу функцію у задоволенні першочергових потреб населення та інших економічних суб'єктів. Тому ефективне функціонування муніципальних природних монополій, їх прибутковість, самоокупність і рентабельність у вітчизняній економіці потребує державного регулювання та обґрунтовує як важливість, так і актуальність теми дослідження.

Державне регулювання результатів фінансово-економічної діяльності природних монополій є складною проблемою, що перебуває за межами традиційного аналізу суб'єктів ринкового середовища та надмірно прив'язана до особливостей національної економіки.

Теоретичні та практичні принципи державного регулювання діяльності природних монополій розкриті в працях таких визначних економістів, як Дж.М. Кейнс, Дж.М. Вернон, в. Кіп Віскузі, Дж. Стіглер. Серед вітчизняних науковців, які досліджують проблеми державного регулювання природного монополізму доцільно відзначити В.Базилевича, Г. Башнянина, М. Долішнього, С. Захаріна, І. Галицю, М. Макаренка, В. Нікова, Ю. Стадницького, В. Кривуцького, І. Михасюка, М. Крупку, С. Панчишина, С. Реверчука, М. Павлишенка та інших. Державне регулювання результатів діяльності природних монополій ґрунтується на класичних підходах до прибутковості і рентабельності ринкових суб'єктів господарювання, тому не повною мірою враховується характер постійного природного монополізму таких підприємств та суспільний вид кінцевого продукту. Запозичення зарубіжного досвіду визначення рівня ефективності діяльності цього сектора економіки є неможливим, оскільки вітчизняні природні монополії стали заручниками політичної ситуації впродовж багатьох років, отримали специфічний економічний базис діяльності.

Відтак теоретичне обґрунтування методологічних засад державного регулювання щодо підвищення результатів фінансово-економічної діяльності природних монополій, їх прибуткового функціонування в середовищі ринкових відносин, формування тарифів на комунальні послуги з урахуванням їх соціальної вразливості слід вважати актуальним напрямком наукових досліджень, який дозволяє з'ясувати роль і місце цих суб'єктів господарювання у створенні валового внутрішнього продукту.

Актуальність викладених аспектів та недостатній рівень дослідження теоретичних та методологічних проблем державного регулювання результативності багатогранних особливостей у діяльності природних монополістів у сучасних економічних умовах обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках науково-дослідної роботи Львівської комерційної академії “Проблеми функціонування та розвитку економічних систем”. Дисертант особисто виконав розділ „Загальні основи державного регулювання природних монополій” (довідка №824/01-1.08 від 1.10.2007 року). Автором обґрунтовано методику оцінки економічної ефективності функціонування та розвитку природних монополій і доведено необхідність державного впливу на результати їх діяльності.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення концептуальних теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо державного регулювання результатів фінансово-економічної діяльності природних монополій в національній економіці з атрибутами ринкових відносин.

Відповідно до поставленої мети визначено сукупність основних завдань, спрямованих на її дослідження:

- дослідити зміст категорії “природні монополії” та суть основних теорій щодо державного регулювання їх діяльності;

- вивчити принципи формування показників результативності діяльності природних монополій;

- дослідити механізм впливу державного регулювання на самоокупність і самофінансування розвитку природних монополій;

- визначити концептуальні засади комплексного аналізу результатів фінансово-економічної діяльності природних монополій;

- розкрити особливості діяльності вітчизняних природних монополій та їх вплив на рентабельність підприємств у сучасній економіці;

- дослідити механізм впливу регуляторної політики на самоокупність і самофінансування розвитку виробництва комунальних послуг природних монополій;

- оцінити концепції формування прибутку природних монополій в контексті “затратного механізму ціноутворення”;

- обґрунтувати економічну доцільність оподаткування цільового фінансування природних монополій з бюджету та його відображення в системі податкового обліку;

- розробити рекомендації щодо перспектив фінансово-економічної стабільності природних монополій.

Об'єктом дослідження є функціонування природних монополій та процеси державного регулювання їх діяльності.

Предметом дослідження є теоретико-методологічний інструментарій державного регулювання результатів фінансово-економічної діяльності природних монополій.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є загальнонаукові методи пізнання (діалектика, аналіз, синтез, системність, комплексність, аналогія, оптимізація, історизм), теоретичні основи системного підходу, методи ціноутворення з урахуванням рентабельності і принципи регуляторної діяльності на державному і місцевому рівнях. Методика дослідження базується на спостереженні, характеристиці та вимірюванні об'єктивних економічних процесів та явищ на вітчизняних монопольних ринках суспільних послуг, обробці, аналізі та узагальненні отриманих результатів.

У процесі дослідження використано наукові праці вітчизняних та зарубіжних економістів з теорії, методології та організації регуляторної діяльності природних монополістів, теорії управління; законодавчі та нормативні акти, які регулюють відображення доходів, витрат і фінансово-економічних результатів підприємств; фінансово-економічні показники практичної діяльності підприємств; науково-методична література; матеріали періодичних видань.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, наукова монографічна література, публікації зарубіжних і вітчизняних учених у періодичних виданнях, матеріали міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій, веб-сайти, статистичні матеріали за проблематикою дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів. Полягає в обґрунтуванні цілісної теорії концептуально-теоретичних основ державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг та розробленні рекомендацій з удосконалення структури витрат на виробництво послуг, витратного механізму ціноутворення, обліку й оподаткування цільового бюджетного фінансування, інвестиційного та інноваційного підходів. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

- здійснено всебічний аналіз механізму державного регулювання діяльності монопольних утворень, що дало змогу систематизувати альтернативні теорії різних економічних шкіл щодо видів і форм власності природних монополій, інструментів, параметрів та закономірностей державного регулювання діяльності природних монополій;

- запропоновано класифікаційну структуру витрат як інформаційну базу формування тарифів на комунальні послуги та реального відображення специфіки фінансово-економічної діяльності природних монополій;

удосконалено:

- методичні підходи до державного регулювання результатів фінансово-економічної діяльності природних монополістів, зокрема визначена необхідність проведення комплексних територіальних програм розвитку інфраструктури природних монополій в регіонах України, розроблення нормативно-правової бази щодо залучення інвесторів на ринок комунальних послуг;

- теоретичне обґрунтування розмежування амортизації основних фондів та “інвестиційної складової” у тарифах на комунальні послуги природних монополій;

отримали подальший розвиток:

- взаємодоповнювана залежність понять “економічний” та “бухгалтерський” прибуток для аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємств, зокрема доведено, що економічний прибуток більшою мірою є критерієм оцінки ефективного використання наявних ресурсів суб'єктів господарювання;

- теоретичне обґрунтування шляхів зменшення податкового навантаження на кошти цільового фінансування, отримані природними монополіями з бюджету, яке має базуватися на удосконаленні національної стандартної форми відображення інформації про цільове фінансування природних монополій;

- визначення економічної ролі, завдань та цілей державного регулювання щодо забезпечення високих результатів діяльності та фінансово-економічної стабільності розвитку вітчизняних природних монополій.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретична значимість роботи полягає у проведенні комплексного дослідження соціально-економічних аспектів функціонування природних монополій й узагальненні основних закономірностей їх розвитку. Важливе значення має обґрунтування комплексу заходів удосконалення державного регулювання їх діяльності. Викладені в дисертації положення, розроблені підходи й отримані результати доведені до рівня науково обґрунтованих теоретичних узагальнень, методичних положень і прикладного інструментарію, що дозволяє з більшою вірогідністю здійснювати державне регулювання результатів діяльності природних монополій. Основні положення та результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Луцького державного технічного університету під час викладання навчальних дисциплін: “Політична економія”, “Макроекономіка”, “Державне регулювання економіки” (довідка №692/І-10 від 22.03.2007р.)

Практична значимість роботи полягає в тому, що основні її теоретичні положення і висновки, а також методичні рекомендації можуть стати концептуальною базою для розширення та формування практичних методів державного регулювання діяльності природних монополій. Окремі положення дослідження були апробовані в практичній діяльності при розробці Програми соціально-економічного розвитку м. Луцька на 2007 рік Департаментом економіки Луцької міської ради (довідка 31/12-7 від 28.03.2007р.) та при формуванні Стратегії економічного і соціального розвитку Волинської області до 2015 року Головним управлінням економіки Волинської обласної державної адміністрації (довідка №637/02-ІІ від 12.06.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо сукупності показників, на підставі яких здійснюється державне регулювання результатів фінансово-економічної діяльності природних монополій, які формують місцеву інфраструктуру. Усі наявні в дисертації висновки і положення наукової новизни отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати наукового дослідження доповідалися автором й одержали схвалення на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Реформування фінансово - кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2003р.), ІX Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2006” (Дніпропетровськ, 2006р.), ІІІ всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу” (Донецьк, 2006р.), І міжнародній науково-практичній конференції “Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку - 2006” (Дніпропетровськ, 2006р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи та пріоритети розвитку України” (Луцьк, 2006р.), II всеукраїнській науково-практичній інтернет - конференції “Науковий потенціал України 2007” (Київ, 2007р.), V Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики ХХІ століття” (Луцьк, 2007р.), щорічно брала участь у науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу Луцького державного технічного університету.

Публікації. За темою дослідження опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 5,1 д.а., в тому числі 8 статей у наукових фахових виданнях, 3 в наукових журналах, 6 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, списку використаних джерел (186 позицій) та 18 додатків на 34 сторінках. Структура дисертації відображає логіку дослідження та особливості характеру розробки наукової проблеми. Основний зміст дисертації викладено на 175 сторінках комп'ютерного тексту, містить 2 таблиці на 1сторінці, 5 рисунків на 3 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

природний монополія рентабельність ціноутворення

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, проаналізовано стан розробки наукової проблеми, її значення для подальшого розвитку економічних досліджень, визначено мету та завдання дослідження, предмет, об'єкт і методи дослідження, сформульовано наукову новизну, практичне та теоретичне значення дисертаційної роботи, ступінь апробації одержаних результатів.

У першому розділі роботи - “Теоретико - методологічні основи дослідження фінансово-економічної діяльності природних монополій” вивчено сутність природного монополізму, розглянуто еволюцію поглядів на механізм державного регулювання результатів його діяльності, визначено основні показники, що характеризують результати фінансово-економічної діяльності господарюючих суб'єктів, здійснено аналіз впливу макро- та мікроекономічних чинників на показники результативної діяльності природних монополій, з'ясовано механізм формування результатів фінансово-економічної діяльності природних монополій. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що в сучасних умовах господарювання центр економічної діяльності переміщується до основної ланки національної економіки - підприємства.

За результатами проведеного дисертаційного дослідження встановлено, що вивченням природного монополізму та державного регулювання його діяльності займалися вчені - економісти на різних етапах розвитку суспільного виробництва. Еволюція наукових підходів до ролі та місця природних монополій в економічному середовищі змінюється разом з розвитком ринкової економіки від форм торгового обміну, які були предметом аналізу меркантилістів і досконалої конкуренції класичної політекономії, до монополізованої економіки, що розглядалися у працях представників неокласичного напрямку, до складного переплетення ринкових структур, рівень монопольної прибутковості яких є предметом досліджень у сучасній економічній науці.

Для обґрунтування власної позиції щодо заходів державного регулювання автор розглядає теорію ефективної конкуренції, теорію захоплення, теорію регулювання в інтересах суспільства, нормативний аналіз як позитивну теорія, економічну теорія регулювання крізь призму державної регуляторної політики. Проведений у дисертаційній роботі аналіз різних альтернативних методів боротьби з неефективністю природних монополій у теорії і практиці державного регулювання результатів їх діяльності, зокрема метод “невтручання”, “ідеальні” рішення, дає змогу дійти висновку, що теоретично державне регулювання результатів діяльності розглядається як досягнення компромісу: природний монополіст виробляє комунальні послуги за найменших витрат, суспільство захищене від монополістичної поведінки виробника; основним завданням державного регулювання є контроль за тарифами на комунальні послуги природного монополіста, через рівень прибутковості; модель державного регулювання результатів діяльності природних монополій не може бути статичною та загальноприйнятою у світовій економічній системі.

У дисертації доведено, що формування адекватної методики державного регулювання показників результативної діяльності природних монополій у нетрадиційних для теоретичних засад економічних умовах в період трансформації вітчизняної економіки загалом і створення суттєво нової основи інфраструктури місцевого самоврядування вимагає поглибленого вивчення як всього контексту соціально-економічних умов, так і традиційних методів державного регулювання результатів фінансово-економічної діяльності природних монополій.

У ході дисертаційного дослідження вивчено сутність показників результативної діяльності суб'єктів господарювання, основні концепції і принципи міжнародних систем, що їх формують. У роботі показано, що у світовій економічній літературі існує ідея двох трактатів, яка розмежовує показник прибутковості на “бухгалтерський” та “економічний”. Автор у порівняльному аспекті розглядає сутність “бухгалтерського” прибутку за концепцією підтримання добробуту та концепцією ефективності капіталу. Дисертант доходить висновку, що формування показників результативної діяльності природних монополій зумовлюється широким колом чинників, які характеризують усі сторони фінансово-економічної діяльності підприємств, при цьому недоцільно і неможливо поділяти їх на основні і другорядні.

Для детальнішого дослідження ознак категорії “економічний” прибуток автор розглядає його зміст в розрізі синтаксичної, сениматичної та прагматичної концепції прибутку. Зокрема, синтаксична концепція спрямована на класифікацію складових прибутку за видами діяльності, що дає змогу одержувати обґрунтовані прогнози; сениматична розглядає прибуток, як показник ефективності, тобто отримання максимального результату при мінімальному використанні ресурсів; прагматична концепція прибутку, ґрунтується на процесі прийняття рішень інвесторами та кредиторами на основі звітних даних про прибуток незалежно від того як він виміряний та визначений. Результати дослідження показали, що запропоновані концепції відповідають інтересам різних груп користувачів. Автор доводить взаємодоповнювану залежність двох видів прибутку для аналізу результатів фінансово-економічної діяльності усіх господарюючих суб'єктів.

У дисертації акцентовано на специфіці функціонування та особливості формування результатів фінансово-економічної діяльності природних монополій, які утворюють муніципальну інфраструктуру, оскільки, з одного боку, вони є учасниками ринкових відносин, свідченням чого є ринкові взаємовідносини з усіма контрагентами, а з іншого, ці підприємства є власністю територіальних громад, діяльність яких спрямована на надання комунальних послуг з урахуванням усього контексту соціального захисту населення.

Отже, максимізація прибутку не є основною метою функціонування природних монополій.

Ефективність цього процесу перебуває у прямій залежності від макро- та мікроекономічного середовища (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Чинники впливу на результати діяльності природних монополій

В аналізі виробничої ефективності природних монополій і соціальної доступності комунальних послуг населенню постає питання методичного інструментарію державного регулювання результатів їх фінансово-економічної діяльності. Автор наголошує, що формування ринкових відносин ускладнюється появою у природних монополістів такого фінансового інструментарію, як дотування їх діяльності, субсидування та надання пільг певним категоріям споживачів, цільовим фінансуванням з бюджету.

Досліджувана проблема ускладнюється тим, що муніципальні природні монополії функціонують зі статусом “планово-збиткові”, хоч вся законодавча база, в тому числі податкове законодавство розглядає їх як самоокупні, рентабельні суб'єкти господарювання. З огляду на це, виникає потреба у формуванні відокремленої галузевої моделі зі зміною підходів щодо адекватного відображення доходів, витрат та ефективного використання капіталу, що гармоніює з теоретичними засадами монополізму, враховуючи світову теорію і практику державного регулювання прибутковості природних монополій.

Автор звертає увагу на недопустимість прив'язування природних монопольних структур, що надають комунальні послуги, до потужних комерційних структур.

Другий розділ дисертаційної роботи - “Економічна оцінка результатів фінансово-економічної діяльності природних монополій” присвячений визначенню методики комплексного аналізу результатів фінансово-економічної діяльності природних монополістів, наведена оцінка результативної фінансово-економічної діяльності муніципальних природних монополій у реальній економіці.

Автор виходить з того, що комплексний аналіз результатів діяльності має базуватися на коректному зіставленні доходів і витрат природних монополій через законодавчу регламентацію їх “визнання”. Проведені у дисертаційній роботі дослідження показали, що особливістю визначення результатів фінансово-економічної діяльності природних монополій є те, що доходами вважаються фактично сплачені кошти за надані комунальні послуги, а витрати визначаються у тому періоді, коли вони були зроблені.

Дисертант розглядає дві облікові моделі доходів та витрат: перша базується на концепції реалізованої продукції чи послуг, друга комбінує обсяги реалізації та виробництва. На основі проведеного дослідження автор доходить висновку про доцільність використання першої моделі, яка орієнтована на потреби інвесторів і є перспективною для комплексного аналізу результатів фінансово-економічної діяльності природних монополій.

У ході дослідження встановлено, що для проведення комплексного аналізу результатів діяльності природних монополій більшого значення набувають показники рентабельності. Для аналізу та оцінки результатів діяльності були вибрані житлово-комунальні підприємства Волинської області, які за період 2004-2006 роки в результаті збиткової діяльності мають від'ємні значення рівня рентабельності (таблиця 1).

Таблиця 1. Показники рентабельності природних монополій

На підставі дослідження економічної природи показників результативної діяльності природних монополій дисертант запропонував систему показників загальної оцінки виконання плану природного монополіста з балансового прибутку, а також алгоритми впливу окремих чинників на прибутковість природних монополій:

1 модель

(1)

де - зміна суми прибутку від реалізації за рахунок досягнутого рівня виконання плану з обсягу реалізації послуг, грн;

- сума прибутку від реалізації послуг за планом, грн;

- фактичний обсяг виторгу від реалізації послуг у перерахунку на ціни, передбачені у плані, грн;

- сума виторгу від реалізації послуг, передбачена планом, грн.

2 модель

(2)

де - зміна суми прибутку від реалізації за рахунок економії витрат, грн;

- планова собівартість фактично реалізованих послуг, грн;

- фактична собівартість реалізованих послуг, грн.

3 модель

(3)

де - зміна суми прибутку від структурних зрушень за категоріями споживачів, грн;

- планова собівартість планового обсягу реалізації, грн;

- планова рентабельність від продажу послуг.

4 модель

(4)

де - зміна суми прибутку від зміни середньозважених цін на реалізовані послуги, передбачені планом на основі встановлених тарифів за категоріями споживачів, грн;

- фактична сума виторгу від реалізації послуг відповідно до категорії споживачів, грн.

Проведений аналіз економічних умов та результатів функціонування природних монополій свідчить про їх кризове становище. Дисертант доходить висновку, що експлуатація морально застарілого та фізично зношеного обладнання призводить до нераціональних витрат енергетичних та матеріальних ресурсів; тарифи на комунальні послуги є нижчими від їх собівартості. Значний дефіцит фінансових ресурсів у природних монополій не дає можливості оновлювати виробничі активи, зношеність яких досягла критичної межі, здійснювати модернізацію виробництва.

Досвід засвідчує, що механічне реформування природних монополій без урахування власних, специфічних умов, намагання перенести ринкові економічні моделі на галузеву економіку призвели до кризової ситуації. Дисертант акцентує на тому, що необхідно використовувати такі методи управління, як прогнозування і програмування соціально-економічного розвитку інфраструктури комунального господарства регіонів та суб'єктів господарювання, комплексні й цільові регіональні програми. Метою державної політики у напрямку зростання результатів діяльності природних монополій є розвиток регіональних економік, надання більше як економічних, так і фінансових повноважень місцевим органам самоврядування.

У третьому розділі - “Державне регулювання результатів фінансово-економічної діяльності природних монополій” розглянуто механізм державного регулювання діяльності та концепцію прибутковості природних монополій в контексті “затратного механізму ціноутворення”, специфіку регулювання результатів їх діяльності за допомогою фінансових та податкових механізмів та напрями фінансово-економічної стабільності природних монополій. Формування ринкових відносин в Україні сприяє зростанню прибутків усіх господарюючих суб'єктів, у тому числі і природних монополій. Досвід засвідчує, що ефективність цього процесу перебуває у прямій залежності від тарифної політики цих підприємств.

Автором відзначено, що в практичній діяльності природних монополій особливістю відходу від загальних теоретичних засад є те, що “ціноутворення”, а разом з ним і розмір їх прибутковості ґрунтується на минулих витратах і залежать не стільки від “нових витрат”, як від соціально-політичної ситуації. Складність у дослідженні структури собівартості комунальних послуг полягає і в тому, що вона є неоднорідною і відображає не тільки техніко-економічні особливості однотипних природних монополій, але й окремі специфічні витрати, виходячи з місцевих природних умов, які значною мірою впливають як на собівартість комунальних послуг, так і на результати їх фінансово-економічної діяльності.

Щоб довести специфіку формування тарифів на комунальні послуги, автор співставно розглядає традиційний вітчизняний “витратний механізм ціноутворення” і загальний у теорії і практиці метод “ціноутворення на основі повністю розподілених витрат”, який регулює перехресне субсидіювання між групами споживачів і визначає відокремлений розмір тарифу для кожної групи. В результаті за період 2002-2006 роки тарифи на комунальні послуги для підприємств та організацій на порядок перевищували тарифи для населення, зокрема в середньому на подачу води для населення 0,57грн, для бюджетних організацій 1,32грн, для інших споживачів 1,63грн.; пропуск та очистку стоків відповідно 0,40грн, 0,92грн, 1,11грн.; теплопостачання відповідно 63,18грн., 97,44грн, 102,96грн. Автор відзначає, що така ситуація повністю позбавляє тарифну систему економічного змісту та віддаляє тарифи на комунальні послуги від реальної вартості.

У дисертаційній роботі критично проаналізовано Закон України “Про житлово-комунальні послуги” та зроблено висновок, що законодавча регламентація не декларує рентабельність тарифів на комунальні послуги, отже, ситуація з прибутковістю тарифу є неоднозначною, оскільки, з одного боку, природні монополії комунальної власності за своїм статусом є підприємствами і їм потрібно мати кошти для економічного самовідтворення та розвитку, а з іншого, вони розглядаються не як госпрозрахункові одиниці, а як структури, які зобов'язані забезпечити територіальну громаду суспільними послугами відповідного рівня якості. В цьому сенсі муніципальні природні монополісти часто прирівнюються до неприбуткових організацій. Тому органи самоврядування можуть затвердити і нерентабельні тарифи, паралельно забезпечивши пряме субсидіювання виробничого розвитку нерентабельних природних монополій. Результати дослідження показали, що в сучасних ринкових відносинах виникла необхідність регулювання алгоритму тарифоутворення, який передбачає порядок та механізм розрахунків тарифів і стимулювання ресурсозбереження. Автор пропонує порядок розрахунку економічно обґрунтованого тарифу на комунальні послуги , побудований на основі визначення розміру суми планових витрат на одиницю послуг з урахуванням потреби в ресурсах у натуральному виразі та базового прибутку природного монополіста:

(5)

де - розмір групи витрат у собівартості комунальних послуг, грн;

l - кількість груп витрат у собівартості послуг;

П - базовий прибуток на одиницю комунальних послуг, грн.

Витрати за окремою групою витрат у собівартості на одиницю комунальних послуг:

(6)

де - розмір окремої статті витрат на одиницю комунальних послуг, грн;

n - кількість статей витрат у кожній групі витрат собівартості послуг.

Розмір окремої статті витрат у собівартості на одиницю комунальних послуг:

(7)

де - розмір індивідуальних елементів в окремій статті витрат собівартості послуг, грн;

m - кількість індивідуальних складових витрат у структурі собівартості комунальних послуг;

- запланований обсяг реалізації комунальних послуг у натуральних одиницях.

Розмір індивідуальних елементів витрат визначено за формулою:

(8)

де - потреба j-го ресурсу у натуральному виразі, од.;

- ціна одиниці j-го ресурсу в період формування тарифу на комунальні послуги, грн.

У дисертаційному дослідженні розглядається економічна обґрунтованість “інвестиційної складової” як частини бази для нарахування тарифів на послуги населенню та іншим категоріям споживачів. Автором проаналізовано світову практику і теоретичні обґрунтування щодо використання інвестиційної складової у регулюванні результатів діяльності подібних монополістичних формувань, за якими визначається жорсткий підхід до питання включення у розрахункову базу ціноутворення такого елемента; розглянуто вітчизняну законодавчу базу щодо відшкодування основних фондів, які перебувають на балансах природних монополістів. Автор вважає, що за чинною методикою амортизаційні відрахування на ці об'єкти включені у витрати виробництва і “додаткова інвестиційна складова” дублює повторно амортизування основних фондів, збільшуючи навантаження розрахункової бази тарифу.

У реферованому розділі розглядається суть основної проблеми управління коштами бюджетного фінансування та дотування, автор акцентує на розбіжності у класифікації витрат фінансового і податкового обліку та досліджує вплив понесених витрат з невизначеним “податковим статусом” на сплату податку на прибуток природними монополіями при збитковому веденні фінансово-економічної діяльності. Дисертант доходить висновку про необхідність узгодження категорій “економічний прибуток” та “прибуток, що підлягає оподаткуванню”; усі види цільової фінансової підтримки з економічного погляду не можуть входити до складу валового прибутку. Пропонується дотації, субсидії, що надходять з бюджету, прирівнювати до категорії “безповоротна фінансова допомога”, яка не підлягає компенсації чи поверненню.

Дослідження перспектив фінансово-економічної стабільності природних монополій необхідно здійснювати з урахуванням особливостей і своєрідності їх діяльності та соціально-економічних проявів їх природи у процесі ринкової економіки України.

Запропонований дисертантом проект заходів щодо фінансово-економічної стабільності природних монополій передбачає: запровадження договірних відносин між споживачами комунальних послуг, місцевими органами влади і виробниками, встановлення тарифів залежно від споживчої якості послуг; реформування діяльності природних монополій шляхом удосконалення тарифного та інших форм державного регулювання у поєднанні з максимальною “прозорістю” фінансової звітності; місцеве затвердження тарифів на підставі фактично зроблених витрат; проведення публічного аналізу фінансового стану природних монополій; розроблення нових технологій для природних монополій, які заощаджуватимуть ресурси виробництва.

ВИСНОВКИ