Управління розвитком сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський національний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Управління розвитком сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації економіки

Світлична Алла Василівна

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

УДК 631.15:631.1.016:338.433

Суми - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України.

Наукові керівники: доктор економічних наук, професор

Бакай Станіслав Степанович

доктор економічних наук, професор

Перебийніс Василь Іванович

Полтавський університет споживчої кооперації України,

завідувач кафедри маркетингу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Олійник Олександр Васильович,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва,

завідувач кафедри фінансів

доктор економічних наук, доцент

Школьний Олександр Олексійович,

Уманський державний аграрний університет,

завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Захист дисертації відбудеться 12 грудня 2008 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.859.01 при Сумському національному аграрному університеті за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160, зала засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського національного аграрного університету за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160.

Автореферат розісланий "7" листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент В.В. Пилипенко

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми. Однією з основних проблем ринкової трансформації аграрного сектора є формування ефективного механізму управління розвитком сільськогосподарських підприємств. Ринкові перетворення поставили сільськогосподарських товаровиробників перед необхідністю самостійно забезпечувати конкурентоспроможність і здатність своєчасно адаптуватися до нестабільного ринкового середовища. Економічні, техніко-технологічні й соціальні зміни, що відбуваються нині в суспільстві, істотно підвищують значимість теорії управління розвитком сільськогосподарських підприємств, вимагаючи відповідного наукового забезпечення.

Суттєвий внесок у розробку теоретико-методологічних і прикладних аспектів проблеми управління розвитком сільськогосподарських підприємств зробили такі вітчизняні вчені як В.Я. Амбросов, В.Г. Андрійчук, С.С. Бакай, М.О. Бєсєдін, В.Л. Валентинов, О.Д. Гудзинський, С.І. Дем'яненко, Й.С. Завадський, С.А. Кравченко, П.М. Макаренко, М.Й. Малік, Т.Г. Маренич, В.Я. Месель-Веселяк, Л.І. Михайлова, О.О. Мороз, О.В. Олійник, В.І. Перебийніс, П.Т. Саблук, М.М. Турченко, О.О. Школьний, О.В. Шубровська, В.В. Юрчишин та інші. Серед зарубіжних дослідників проблем організаційного розвитку - І. Ансофф, І. Адізес, М. Армстронг, Р. Бекхард, Дж.Л. Гібсон, Д.М. Іванцевич, Д.Х. Доннелі, Р.Л. Дафт, М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі, Р.А. Фатхутдінов та інші.

Проте теоретична і практична необхідність вирішення проблем управління розвитком сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації економіки шляхом обґрунтування методичних підходів щодо оцінки рівня розвитку сільськогосподарських підприємств, проведення організаційного аудиту, побудови організаційної структури та структури управління, оцінки організаційної культури обумовлюють доцільність проведення окремого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Полтавської державної аграрної академії й є складовою теми «Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК» на 2004-2009 рр. (номер державної реєстрації 0104U002550). Дисертант брала безпосередню участь (як відповідальний виконавець) у розробці питань управління розвитком сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації економіки.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методологічних положень та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення управління розвитком сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах.

Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі вирішувалися наступі завдання:

- уточнення основних складових механізму управління розвитком сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах;

- обґрунтування інтеґрального рейтинґового показника розвитку сільськогосподарських підприємств;

- уточнення закономірностей та тенденцій використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств на реґіональному рівні в контексті їх розвитку;

- удосконалення методичних засад дослідження тенденцій розвитку сільськогосподарських підприємств та вибору їх стратегії з використанням теорії життєвих циклів;

- опрацювання методичних підходів щодо проведення організаційного аудиту сільськогосподарських підприємств;

- обґрунтування структури управління у великих та середніх за розмірами сільськогосподарських підприємствах, що функціонують у ринкових умовах;

- удосконалення методичних підходів стосовно дослідження організаційної культури сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом досліджень є процес розвитку сільськогосподарських підприємств.

Предмет дослідження становить сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів управління розвитком сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації економіки України.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання і системний підхід до аналізу соціально-економічних проблем діяльності сільськогосподарських підприємств, закономірностей і тенденцій їх розвитку, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, у яких розкриваються теоретичні й практичні проблеми управління розвитком підприємств.

У ході виконання дослідження використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні економічні методи, зокрема: діалектичний та абстрактно-логічний методи пізнання - при узагальненні теоретичних і методологічних положень управління розвитком сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах і формулюванні висновків; історико-економічний - при аналізі теорії управління, теорії організаційного проектування та результатів системної методології вивчення економічних явищ; структурно-функціональний метод - при дослідженні процесів управління розвитком сільськогосподарських підприємств як структурно виділеної цілісної системи аграрних відносин, в якій кожний елемент має своє функціональне значення; при узагальненні практики управління розвитком підприємств в умовах нестабільності та визначенні економічних функцій держави в управлінні розвитком суб'єктів аграрного сектора економіки; метод порівняльного аналізу - при виявленні рівня економічного розвитку сільськогосподарських підприємств, оцінці результатів виробничо-комерційної діяльності підприємств; статистичні методи - при аналізі ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств та обробці даних взаємозв'язку залежності ефективності діяльності підприємств від їх ресурсного потенціалу; інституціональний підхід - при виявленні особливостей соціально-економічної поведінки товаровиробників і причинно-наслідкових зв'язків у механізмах ринкової взаємодії сільськогосподарських підприємств; монографічний метод - при вивченні передового досвіду управління розвитком сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах господарювання; метод соціологічного опитування (анкетування, бесіда-інтерв'ю) - при вивченні організаційної культури; метод експертних оцінок - при розробці інтегрального рейтингового показника розвитку сільськогосподарських підприємств, проведенні організаційного аудиту.

Інформаційною базою дослідження стали закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові документи Міністерства аграрної політики України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали головного управління агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації, бухгалтерська та статистична звітності сільськогосподарських підприємств, результати вибіркових спостережень, проведених автором.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному обґрунтуванні теоретичних і методологічних основ управління розвитком сільськогосподарських підприємств в умовах ринку.

Найважливішими науковими результатами, що визначають рівень і характер новизни дослідження, є наступні:

вперше:

- одержано органіграми структур управління великих та середніх сільськогосподарських підприємств, що функціонують у ринкових умовах. На відміну від існуючих, пропоновані структури управління враховують основні функції підприємства (операційну, фінансову, маркетингову) та передбачають створення стратегічних господарських центрів (відносно самостійних стратегічних бізнес-одиниць) у великих сільськогосподарських підприємствах, а центрів відповідальності (центрів витрат і центрів управління) - в середніх за розмірами підприємствах;

- обґрунтовано інтегральний рейтинговий показник розвитку сільськогосподарських підприємств, в якому - на відміну від існуючих підходів - враховані ресурсні й результативні показники (середньорічні темпи приросту площі сільськогосподарських угідь, вартості основних виробничих фондів, валової продукції, товарної продукції, чистого прибутку з розрахунку на одного середньорічного працівника, середньомісячної оплати праці) та їх вагомість;

удосконалено:

- методичні засади дослідження тенденцій розвитку сільськогосподарських підприємств та вибору їх стратегії, відмінність яких від існуючих підходів полягає у використанні теорії життєвих циклів для встановлення тенденцій розвитку, а життєвий цикл сільськогосподарського підприємства запропоновано визначати з урахуванням динаміки обсягів виробництва основних видів продукції (у порівняльних цінах) шляхом вирівнювання динамічних рядів за допомогою трьохрічної ковзної середньої;

- підходи до дослідження організаційної культури сільськогосподарських підприємств, які, на відміну від існуючих, полягають у врахуванні взаємозв'язків основних параметрів організаційної культури та характеристик організаційної структури підприємства, що при розробці організаційного проекту дозволяє досягти позитивного синергетичного ефекту та мінімізувати спротив персоналу організаційним змінам;

дістало подальший розвиток:

уточнення основних складових механізму управління розвитком сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах згідно з трьома рівнями управління (загальнодержавним, регіональним та рівнем підприємства). Відмінність полягає у виділенні відповідних кожному рівню основних важелів управління, здатних забезпечити виробництво конкурентоспроможної продукції, що відповідає вимогам СОТ;

- методичні підходи щодо організаційного проектування сільськогосподарських підприємств та його складової - організаційного аудиту. На відміну від існуючих підходів запропоновано організаційне проектування сільськогосподарських підприємств проводити на основі організаційного аудиту, який доцільно здійснювати з використанням методу експрес-оцінки, що передбачає експертне оцінювання ресурсного потенціалу та конкурентоспроможності підприємства;

- уточнення закономірностей та тенденцій розвитку сільськогосподарських підприємств регіону, які, на відміну від існуючих досліджень, враховують вплив величини ресурсного потенціалу та його структури на результати виробничо-комерційної діяльності господарств.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані автором рекомендації та основні положення щодо вдосконалення управління розвитком сільськогосподарських підприємств регіону можуть використовуватися для забезпечення їх сталого розвитку і впроваджуються головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка № 01-26/107 від 14.05.2008 р.), управлінням агропромислового розвитку Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області (довідка № 01-15/108 від 9.04.2008 р.). Основні положення та результати дисертаційного дослідження щодо реструктуризації та вдосконалення організації виробничої діяльності застосовуються в приватному сільськогосподарському підприємстві «Ковпаківець» Котелевського району Полтавської області (довідка № 38 від 8.04.2008 р.). Запропоновані автором рекомендації стосовно вдосконалення структури управління і формування організаційної культури впроваджуються сільськогосподарським кооперативом «Дружба» Котелевського району Полтавської області (довідка № 72 від 7.04.2008 р.). Окремі положення дисертаційної роботи щодо вдосконалення управління розвитком підприємства використовуються сільськогосподарським виробничим кооперативом «Батьківщина» Котелевського району Полтавської області (довідка № 97 від 9.04.2008 р.).

Основні теоретичні й практичні узагальнення, що містяться в дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії при викладанні дисциплін «Основи менеджменту», «Теорія організації», «Організаційне проектування» (довідка № 8-01-338 від 19.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є завершеною роботою автора. Наведені в дисертації положення, висновки і пропозиції є особистим здобутком дисертанта. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатами власних досліджень.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати, викладені в дисертаційній роботі, пройшли апробацію на наступних наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та прикладні аспекти розвитку кооперативного руху в сільському господарстві» (м. Полтава, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання» (м. Харків, 2001 р.); Всеукраїнській конференції молодих учених економістів-аграрників «Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК» (м. Київ, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація економіки АПК» (м. Харків, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва» (м. Харків, 2006 р.); науково-практичній конференції викладачів факультету економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної академії (м. Полтава, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств» (м. Полтава, 2006 р.); V-й Державній науковій конференції «Аграрна наука - виробництву» (м. Біла Церква, 2006 р.); ІІІ-й Регіональній науково-практичній конференції «Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери (у контексті вступу України до СОТ)» (м. Вінниця, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (м. Харків, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації» (м. Полтава, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формування конкурентоздатності підприємств АПК» (м. Полтава, 2008 р.).

Публікації. Основні положення, ідеї та результати дисертаційного дослідження опубліковані в 17 наукових працях, у тому числі 8 статей - у журналах і збірниках наукових праць, що входять до переліку наукових видань ВАК України, 8 - у матеріалах і тезах доповідей конференцій. Загальний обсяг опублікованих матеріалів, який належить особисто автору, складає 5,71 ум. друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, який налічує 212 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 283 сторінки. Основний зміст викладено на 171 сторінці друкованого тексту. Робота містить 59 таблиць, 15 рисунків і 32 додатки.

1. Основний зміст дисертаційної роботи

сільськогосподарський інтегральний рейтинговий показник

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь розробки наукової проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи управління розвитком сільськогосподарських підприємств» досліджені теоретичні основи управління розвитком сільськогосподарських підприємств шляхом аналізу поглядів вчених на категорії «розвиток», «організація», «організаційний розвиток»; викладено специфічні чинники розвитку сільськогосподарських підприємств, концепції, моделі, механізми, показники розвитку; опрацьовані методологічні підходи до оцінки рівня розвитку сільськогосподарських підприємств, у контексті управління розвитком розкрито сутність організаційного проектування.

Управління розвитком сільськогосподарських підприємств, із нашого погляду, доцільно розглядати як системний, плановий, довгостроковий процес, спрямований на реалізацію стратегії розвитку підприємства, ефективне використання ресурсного потенціалу, оптимізацію співвідношення формальної структури підприємства та його організаційної культури. Механізм управління розвитком сільськогосподарських підприємств включає інструментарій впливу на процес їх розвитку з метою збереження стійкості або переведення з одного стану в інший відповідно до встановлених місії і цілей.

Запропонований нами механізм управління розвитком сільськогосподарських підприємств (рис. 1) на макрорівні визначають нормативні акти. Вони регламентують розвиток аграрного сектора та формують цінову, кредитну, податкову, страхову, інвестиційну, соціальну політику держави, на виконання яких спрямовані державні цільові програми розвитку сільського господарства (окремих галузей). На мезорівні розробляються регіональні програми розвитку сільського господарства.

Сукупність організаційних та економічних важелів і регуляторів виробництва на рівні підприємства (стратегічні плани, організаційні проекти, оперативні плани, організаційні й розпорядчі документи, нормативні документи з мотивації та оплаті праці) становлять механізм управління розвитком на мікрорівні. Вдосконалення управління розвитком сільськогосподарських підприємств на мікрорівні полягає у перетворенні їх в адаптовані до ринку соціально-економічні системи.

У дисертаційній роботі встановлено, що сталий розвиток сільськогосподарських підприємств, як керований процес якісних і кількісних змін, забезпечує здатність до власного зростання та протистояння негативним впливам зовнішнього середовища за рахунок органічного поєднання інноваційної та інвестиційної діяльності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Механізм управління розвитком сільськогосподарських підприємств

У другому розділі «Оцінка управління розвитком сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації економіки» проведені дослідження закономірностей і тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств регіону, здійснена оцінка розвитку сільськогосподарських підприємств, структури та ефективності використання їх ресурсного потенціалу в контексті розвитку.

Для оцінки рівня розвитку сільськогосподарських підприємств у дисертації розроблена методика, за якою, використовуючи матричний метод (метод балів), розраховується інтегральний рейтинговий показник розвитку. Показники, що ввійшли до складу інтегрального показника (середньорічні темпи приросту площі сільськогосподарських угідь, вартості основних виробничих фондів, валової продукції (у порівняльних цінах), товарної продукції, чистого прибутку з розрахунку на одного середньорічного працівника, середньомісячної оплати праці) та їх вагомість, були визначені за методом експертних оцінок «Дельфі» у три тури зі зворотним зв'язком.

Проведена на основі зазначеної методики оцінка розвитку досліджуваних сільськогосподарських підприємств Котелевського району Полтавської області (табл. 1) показала, що найвищий рівень їх розвитку спостерігається у СТОВ «Скіф», інтегральний показник - 8,55 балів. Ще чотири підприємства (ТОВ «Агрофірма «Маяк», СВК «Батьківщина», СК «Дружба», СТОВ «Правда») мають позитивну динаміку розвитку, - значення інтегрального показника коливається від 3,05 до 4,06 балів. У розвитку СТОВ «Промінь», СТОВ ім. Ковпака спостерігається спад, інтегральний показник менший нуля.

Таблиця 1. Оцінка розвитку досліджуваних сільськогосподарських підприємств Котелевського району Полтавської області (2002-2006 рр.), балів

Показники	ТОВ «Агрофірма «Маяк»	СВК «Батьківщина»	СК «Дружба»	СТОВ «Промінь»	СТОВ «Скіф»	СТОВ ім. Ковпака	СТОВ «Правда»
Середньорічний темп приросту площі сільськогосподарських угідь з розрахунку на 1 середньорічного працівника	-0,07	0,59	1,15	-0,29	0,96	0,83	0,74
Середньорічний темп приросту вартості основних виробничих фондів з розрахунку на 1 середньорічного працівника	1,07	1,02	0,93	1,61	1,18	-1,41	0,37
Середньорічний темп приросту середньомісячної оплати праці одного працівника	0,71	0,84	0,89	1,46	1,09	0,42	1,15
Середньорічний темп приросту вартості валової продукції (у порівняльних цінах) з розрахунку на 1 середньорічного працівника	-0,06	0,19	0,26	0,63	1,38	1,85	0,59
Середньорічний темп приросту вартості товарної продукції з розрахунку на 1 середньорічного працівника	0,50	0,74	0,63	1,37	1,80	0,96	1,13
Середньорічний темп приросту чистого прибутку з розрахунку на 1 середньорічного працівника	0,90	0,67	-0,03	-4,86	2,14	-7,03	-0,63
Інтегральний показник рівня розвитку сільськогосподарських підприємств	3,05	4,06	3,83	-0,08	8,55	-4,38	3,36

Статичне групування 60 сільськогосподарських підприємств Полтавської області показало, що збільшення ресурсного потенціалу в 2006 р. на 82,4 % супроводжувалося зниженням суми отриманого чистого прибутку з розрахунку на 1 тис. грн. ресурсного потенціалу на 4,4 %. Це, в свою чергу, зумовило зменшення рівня рентабельності виробництва на 4,1 в.п. та норми прибутку на 1,5 в.п. Основною причиною цього ми вважаємо збільшення питомої ваги галузі тваринництва у структурі товарної продукції господарств.

Динамічні групування сільськогосподарських підприємств Полтавської області за середньорічним приростом ресурсного потенціалу з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь (табл. 2) свідчать, що середньорічний приріст ресурсного потенціалу за досліджуваний період (2004-2006 рр.) на 1,5 тис. грн./га супроводжувався зниженням чистого прибутку (з розрахунку на 1 тис. грн. ресурсного потенціалу) на 1,4 грн. щорічно.

Таблиця 2. Вплив середньорічного приросту ресурсного потенціалу на ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств Полтавської області

Групи підприємств за середньорічним приростом (зменшенням) ресурсного потенціалу, тис. грн./га	Ресурсний потенціал з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	Лінійний тренд ресурсного потенціалу з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь	Чистий прибуток з розрахунку на 1 тис. грн. ресурсного потенціалу, грн.	Лінійний тренд чистого прибутку з розрахунку на 1 тис. грн. ресурсного потенціалу
	2004 р.	2005 р.	2006 р.		2004 р.	2005 р.	2006 р.
І група - до 0,0	23,9	21,3	20,3	y= 21,8-1,8t	7,5	7,0	1,3	y= 5,3-3,1t
ІІ група - 0,0 - 2,5	20,5	21,8	24,3	y= 22,2+1,9t	7,9	7,2	4,4	y= 6,5-1,8t
ІІІ група - понад 2,5	21,4	25,8	26,3	y= 24,5+2,5t	10,8	10,3	10,7	y=10,6-0,1t
У середньому	21,4	23,1	24,3	y= 22,9+1,5t	8,9	8,4	6,1	y= 7,8-1,4t

Із прискоренням темпів зростання ресурсного потенціалу у третій групі господарств, порівняно з першою групою (на 19,2 в.п.), простежується зниженням темпів спаду виробництва чистого прибутку з розрахунку на 1 тис. грн. ресурсного потенціалу (на 40,4 в.п.).

У третьому розділі «Шляхи вдосконалення управління розвитком сільськогосподарських підприємств» для встановлення тенденцій розвитку сільськогосподарських підприємств та вибору їх стратегії використані основні положення теорії життєвих циклів; обґрунтовано структури управління сільськогосподарських підприємств, адаптовані до ринкових умов господарювання; розглянуто місце організаційної культури в управлінні розвитком сільськогосподарських підприємств.

У дисертації досліджується життєвий цикл СТОВ ім. Ковпака Котелевського району Полтавської області та обґрунтовується доцільність визначення етапів життєвих циклів сільськогосподарських підприємств («виходжування», «дитинство», «стадія швидкого росту», «юність», «розквіт», «стабілізація», «аристократизм», «рання бюрократизація», «бюрократизація», «смерть») з урахуванням динаміки обсягів виробництва основних видів продукції (у порівняльних цінах) шляхом вирівнювання динамічних рядів за допомогою трьохрічної ковзної середньої їх значення. Доведено, що вибір (уточнення) стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств варто здійснювати з урахуванням стану внутрішнього і зовнішнього середовища та етапу розвитку, на якому підприємство знаходиться.

В ході проведених досліджень встановлено, що ринковий підхід до формування організаційної структури підприємства є складовою процесу організаційного проектування і ґрунтується на сучасних вимогах менеджменту та аналізі зв'язків організації з зовнішнім середовищем.

На першому етапі організаційного проектування слід провести організаційний аудит, який полягає у зборі, аналізі й оцінці інформації про відповідності діючої системи організації виробництва та управління стратегічним цілям розвитку підприємства. З метою проведення організаційного аудиту сільськогосподарських підприємств нами удосконалена експрес-оцінка, за якою оцінюється ресурсний потенціал (21 показник) і конкурентоспроможність (29 показників) підприємства за шкалою від -3 до +3.

Другим етапом організаційного проектування є розробка організаційного проекту та побудова органіграм (схематичного відображення структур управління).

При побудові функціональної структури управління середніх за розмірами сільськогосподарських підприємств слід виходити з наступних його основних функцій: операційна (виробнича), фінансова, маркетингова. Внутрішньогосподарські економічні відносини в таких господарствах доцільно забезпечити шляхом створення центрів відповідальності (центрів витрат та центрів управління).

Запровадження розробленої нами функціональної структури в СК «Дружба» Котелевського району Полтавської області, відповідно до проведених розрахунків, дозволить підвищити рівень централізації управлінських функцій на 16,6 %, збільшити виробництво валової продукції з розрахунку на одного працівника, зайнятого в управлінні, на 10,0 %, з розрахунку на 1 грн витрат в управлінні - на 5,7 %, з розрахунку на 1 грн. оплати праці управлінських працівників - на 0,6 гривень.

Для великих сільськогосподарських підприємств нами опрацьована структура управління, в якій на базі дивізіональної структури створюються самостійні організаційні одиниці - стратегічні господарські центри (СГЦ). Така структура управління (рис. 2) характеризується, з одного боку, централізованою розробкою стратегії та господарської політики, а з іншого, - децентралізованим оперативним управлінням. При цьому керівник підприємства делегує свої повноваження з оперативного управління виробничою діяльністю начальникам СГЦ, які здійснюють розробку та реалізацію функціональних стратегій СГЦ й повністю відповідають за досягнуті результати. На відміну від виробничих відділків, комплексних бригад тощо, стратегічні господарські центри, як відносно самостійні бізнес-одиниці, мають більшу самостійність у прийнятті рішень, у тім числі тих, що стосуються виробництва й збуту продукції. В дисертації визначені основні функції структурних підрозділів та розроблена примірна посадова інструкція начальника СГЦ, що ґрунтується на основних функціях управління.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Умовні позначення: ----- лінійні зв'язки, - - - - функціональні зв'язки

Рис. 2. Рекомендована структура управління великим сільськогосподарським підприємством

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі вдосконалення управління розвитком сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації економіки, що виявляється в розробці теоретико-методологічних підходів до оцінки рівня розвитку сільськогосподарських підприємств, побудови їх організаційної структури й структури управління, проведення організаційного аудиту та дослідження організаційної культури зазначених підприємств. Основні висновки і пропозиції полягають в наступному.

1. Проведені дослідження розвитку сільськогосподарських підприємств Полтавської області (2004-2006 рр.) свідчать, що середньорічний приріст ресурсного потенціалу на 1,5 тис. грн./га супроводжувався зниженням чистого прибутку (з розрахунку на 1 тис. грн. ресурсного потенціалу) на 1,4 грн. щорічно. Нами встановлено, що в окремих господарствах регіону нарощення ресурсного потенціалу відбувається, в основному, за рахунок збільшення площ сільськогосподарських угідь і супроводжується зниженням ефективності виробничо-комерційної діяльності, що вимагає розробки заходів з удосконалення управління їх розвитком.

2. У дисертаційній роботі управління розвитком сільськогосподарських підприємств визначено як системний, плановий, довгостроковий процес, спрямований на реалізацію стратегії розвитку підприємства, ефективне використання ресурсного потенціалу, оптимізацію співвідношення формальної структури підприємства та його організаційної культури. Механізм управління розвитком сільськогосподарських підприємств розглядається нами згідно з трьома рівнями управління (загальнодержавним, регіональним та рівнем підприємства) й передбачає наявність відповідних кожному рівню основних важелів управління. Так, на рівні підприємства зазначений механізм включає стратегічні плани, організаційні проекти, оперативні плани, організаційні й розпорядчі документи, нормативні документи з мотивації та оплаті праці.

3. Нами доведено, що оцінку розвитку сільськогосподарських підприємств за ринкових умов господарювання слід здійснювати шляхом використання системи відповідних ресурсних та результативних показників (середньорічні темпи приросту площі сільськогосподарських угідь, вартості основних виробничих фондів, валової продукції, товарної продукції, чистого прибутку з розрахунку на одного середньорічного працівника, середньомісячної оплати праці). Інтегральний рейтинговий показник розвитку сільськогосподарських підприємств у дисертаційній роботі запропоновано визначати з урахуванням вагомості зазначених показників за допомогою матричного методу (методу балів) та методу експертних оцінок «Дельфі».

4. У дисертації обґрунтована доцільність визначення етапів життєвого циклу сільськогосподарського підприємства («виходжування», «дитинство», «стадія швидкого росту», «юність», «розквіт», «стабілізація», «аристократизм», «рання бюрократизація», «бюрократизація», «смерть») з урахуванням динаміки обсягів виробництва основних видів продукції (у порівняльних цінах) шляхом вирівнювання динамічних рядів за допомогою трьохрічної ковзної середньої. В роботі доведено, що вибір (уточнення) стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств варто здійснювати з урахуванням стану внутрішнього і зовнішнього середовища та етапу розвитку, на якому знаходиться підприємство.

5. Встановлено, що ринковий підхід до формування організаційної структури сільськогосподарського підприємства (як складової процесу організаційного проектування) включає зокрема, організаційний аудит, який полягає у зборі, аналізі й оцінці інформації про відповідність діючої системи управління підприємством стратегічним цілям розвитку. Організаційний аудит сільськогосподарських підприємств у дисертаційному дослідженні запропоновано проводити за допомогою експрес-оцінки, що ґрунтується на експертному оцінюванні ресурсного потенціалу та конкурентоспроможності підприємства.

6. Проведені дослідження свідчать, що адаптація сільськогосподарських підприємств до ринкових умов господарювання уповільнюється внаслідок використання організаційної структури та структури управління, зорієнтованих лише на виробництво продукції. В дисертації обґрунтовані два типи структури управління, що базуються на операційній, фінансовій та маркетинговій функціях підприємства і передбачають створення стратегічних господарських центрів у великих сільськогосподарських підприємствах, а центрів відповідальності (центрів витрат і центрів управління) - в середніх за розмірами підприємствах. Впровадження такої структури управління в досліджуваних сільськогосподарських підприємствах дозволить забезпечити збільшення виробництва валової продукції з розрахунку на одного працівника, зайнятого в управлінні на 8-12 %, з розрахунку на 1 грн. витрат в управлінні - на 5-7 %.

7. Нами доведено, що проводячи організаційних змін та удосконалюючи структури управління сільськогосподарських підприємств слід брати до уваги такі основні параметри організаційної культури, як «дистанція влади», «прагнення уникати невизначеності», «індивідуалізм-колективізм», «чоловічість-жіночність». Врахування взаємозв'язків основних параметрів організаційної культури та характеристик організаційної структури підприємства при розробці організаційного проекту дозволяє мінімізувати спротив персоналу організаційним змінам, прискорити трансформаційні процеси у внутрішньому середовищі підприємств, культивувати бажані параметри організаційної культури.

8. Запропоновані рекомендації та основні положення щодо управління розвитком сільськогосподарських підприємств за рахунок удосконалення стратегічного управління, організаційного проектування та формування організаційної культури націлені на використання державними органами управління агропромислового розвитку, сільськогосподарськими підприємствами Полтавської та інших областей.

Список опублікованих наукових праць за темою дисертації

У фахових виданнях

1. Феленко А.В. Об'єктивні передумови організації обслуговуючих кооперативів на базі реформованих КСП / А.В. Феленко // Вісник Полтавського сільськогосподарського інституту. - 2001. - № 5-6. - С. 72-73 (0,20 ум. друк. арк.).

2. Світлична А.В. Формування стратегії аграрних підприємств у контексті оргпроетування / А.В. Світлична // Вісник ХНАУ. - 2006. - № 9. - С. 244-247 (0,19 ум. друк. арк.).

3. Світлична А.В. Удосконалення використання виробничого потенціалу аграрних підприємств у контексті вступу України до СОТ / А.В. Світлична // Регіональна бізнес-економіка та управління. - 2006. - № 12. - С. 85-91 (0,43 ум. друк. арк.).

4. Світлична А.В. Організаційна культура та її місце у проектуванні організацій / А.В. Світлична // Вісник ХНАУ. - 2007. - № 3. - С. 218-222 (0,25 ум. друк. арк.).

5. Світлична А.В. Трансформація організаційної структури та структури управління підприємств у контексті організаційного розвитку / А.В. Світлична, В.І. Перебийніс // Економічний вісник університету : Збірник наукових праць вчених та аспірантів. - Переяслав-Хмельницький, 2008. - Вип. 7. - С. 139-144. (обґрунтування структури управління сільськогосподарських підприємств, що функціонують у ринкових умовах - 0,2 ум. друк. арк.) (0,40 ум. друк. арк.).

6. Світлична А.В. Методичні засади організаційного аудиту сільськогосподарських підприємств / А.В. Світлична // Вісник СНАУ. Серія: Фінанси і кредит. - 2008. - №1(24). - С. 169-173 (0,30 ум. друк. арк.).

7. Світлична А.В. Оцінка рівня розвитку сільськогосподарських підприємств / А.В. Світлична // Вісник СНАУ. Серія: Економіка та менеджмент. - 2008. - Вип. 7/1(29). - С. 48-52 (0,31 ум. друк. арк.).

8. Світлична А.В. Оцінка організаційної культури в сільськогосподарських підприємствах / А.В. Світлична // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2008. - Вип. 241. - Т. 3. - С. 496-501 (0,31 ум. друк. арк.).

В інших виданнях

9. Феленко А.В. Проектування сільськогосподарських підприємств ринкового типу / А.В. Феленко // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК : кол. монографія у 4 ч. / [за ред. П.Т. Cаблука]. - К.: ІАЕ, 2001. - Ч.2. - С. 81-83 (0,14 ум. друк. арк.).

10. Феленко А.В. Форма і зміст реструктуризації сільськогосподарського підприємства / А.В. Феленко // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання : кол. монографія у 2 т. / [за ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва]. - К.: ІАЕ, 2001. - Т.2 - С. 199-201 (0,18 ум. друк. арк.).

11. Світлична А.В. Актуальність розвитку організаційного проектування / А.В. Світлична // Ринкова трансформація економіки АПК : кол. монографія : в 4 ч. / [за ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва] - К.: ІАЕ, 2002. - Ч.2. - С. 385-388 (0,21 ум. друк. арк.).

12. Світлична А.В. Моделі організаційного проектування / А.В. Світлична // Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств : міжнар. наук.-практ. конф., 12-13 жовт. 2006 р. : тези доп. - Полтава: ПДАА, 2006. - С. 222-224 (0,14 ум. друк. арк.).

13. Світлична А.В. Окремі питання методики проектування організаційних структур / А.В. Світлична // Звітна наук.-практ. конф. викладачів факультету економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної академії за 2005 р.: тези доп. - Полтава: ПДАА, 2006. - С. 88-89 (0,09 ум. друк. арк.).

14. Світлична А.В. Проектування організацій та організаційна культура / А.В. Світлична // Аграрна наука - виробництву : V державна наук.-практ. конф., 23-25 листоп. 2006 р. : тези доп. - Біла Церква, 2006. - Ч. 2. - С. 35 (0,06 ум. друк. арк.).

15. Світлична А.В. Теоретичні підходи до розгляду поняття «розвиток» / А.В. Світлична // Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації : міжнар. наук.-практ. конф., 13-14 листоп. 2007 р. : тези доп. - Полтава: ПДАА, 2007. - С. 147-148 (0,13 ум. друк. арк.).

16. Світлична А.В. Основні концепції розвитку сільськогосподарських підприємств / А.В. Світлична // Формування конкурентоздатності підприємств АПК : матер. міжнар. наук.-практ. конф., 21-22 трав. 2008 р.: тези доп. - Полтава: Довкілля-К, 2008. - С. 248-251 (0,14 ум. друк. арк.).

17. Світлична А.В. Управління розвитком підприємств: методичні рекомендації / А.В. Світлична. - Полтава: ПДАА, 2008. - 62 с. (2,43 ум. друк. арк.).

Анотація

Світлична А.В. Управління розвитком сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Сумський національний аграрний університет, Суми, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних проблем управління розвитком сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації економіки. Досліджено закономірності й тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств регіону; особливості формування та використання ресурсного потенціалу, впливу його структури та величини на результати виробничо-комерційної діяльності сільськогосподарських підприємств. Опрацьовано методичні засади оцінки рівня розвитку сільськогосподарських підприємств, що ґрунтуються на визначенні інтегрального рейтингового показника за допомогою матричного методу з урахуванням вагомості окремих показників, що характеризують динаміку розвитку. Досліджено життєвий цикл сільськогосподарських підприємств та його вплив на вибір стратегії розвитку. Обґрунтовано структуру управління великого сільськогосподарського підприємства, що функціонує в ринкових умовах і передбачає створення стратегічних господарських центрів та функціональну структуру управління.

Ключові слова: сільськогосподарські підприємства, процес управління, управління розвитком, організаційне проектування, організаційна культура, ресурсний потенціал, ринок.

Аннотация

Светличная А.В. Управление развитием сельскохозяйственных предприятий в условиях рыночной трансформации экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Сумский национальный аграрный университет, Сумы, 2008.

Диссертация посвящена обоснованию теоретических, методологических и прикладных проблем управления развитием сельскохозяйственных предприятий в условиях рыночной трансформации экономики.

В диссертации исследованы закономерности и тенденции развития реформированных сельскохозяйственных предприятий региона. Установлено, что рост ресурсного потенциала в расчёте на один гектар сельскохозяйственных угодий исследованных предприятий сопровождается ростом удельного веса основных и оборотных фондов, трудовых ресурсов и уменьшением удельного веса стоимости земельных ресурсов.

В работе уточнено понятие управления развитием сельскохозяйственных предприятий как системный, плановый, долгосрочный процесс, направленный на реализацию стратегии развития, эффективное использование ресурсного потенциала, оптимизацию соотношения формальной структуры и организационной культуры. Организационное проектирование выделено как составляющая управления развитием и рассматривается как процесс построения или усовершенствования формальной организации в ходе поиска соответствия между ведущими элементами организации (организационная структура и структура управления, персонал, задания, системы решений и поощрений, неформальная организация и организационная культура) и её стратегией, с учётом фактором среды существования.

Автором предложено оценку уровня развития сельскохозяйственных предприятий проводить с помощью интегрального рейтингового показателя, включающего среднегодовые темпы прироста площади сельскохозяйственных угодий, стоимости основных производственных фондов, стоимости валовой продукции (в сопоставимых ценах), стоимости товарной продукции, чистой прибыли в расчёте на одного среднегодового работника, среднемесячной оплаты труда одного работника.

Для выбора стратегии развития сельскохозяйственных предприятий и приведения ей в соответствие структуры управления с помощью теории жизненных циклов организации, в работе предложено использовать отображённую графически трёхлетнюю скользящую среднюю динамики производства основных видов продукции (в сопоставимых ценах).

Установлено, что в отечественной теории и практике сложилось два подхода к формированию организационных структур сельскохозяйственных предприятий. Дорыночный подход сориентированный на усовершенствование построения организации, распределение функций, рационализацию управления. Рыночный подход как составляющая организационного проектирования основывается на анализе связей сельскохозяйственного предприятия с источниками ресурсов. Основными этапами организационного проектирования должны стать организационный аудит, разработка (пересмотр) организационного проекта, его экспериментальное внедрение.

Для проведения организационного аудита сельскохозяйственных предприятий автором усовершенствована экспрес-оценка, проводимая экспертами по показателям ресурсного потенциала и конкурентоспособности.

При построении функциональной структуры управления сельскохозяйственных предприятий целесообразно учитывать их основные функций (операционную, финансовую, маркетинговую). Реализация внутрихозяйственных отношений в таких предприятиях базируется на создании центров ответственности (центров затрат и центров управления).

В работе обоснована структура управления крупного сельскохозяйственного предприятия, которое функционирует в рыночных условиях, где на базе дивизиональной структуры создаются самостоятельные организационные единицы - стратегические хозяйственные центры. Эта структура должна обеспечить рост управляемости сельскохозяйственных предприятий. Основные функции структурных подразделений в таком предприятии должны базироваться на координирующей, представительской, консультирующей и контролирующей деятельности. Разработанная автором примерная должностная инструкция руководителя стратегического хозяйственного центра сельскохозяйственного предприятия учитывает необходимость оперативной самостоятельности подразделения и базируется на основных функциях управления.

Предложено при построении структуры управления сельскохозяйственных предприятий и проведении организационных изменений учитывать основные параметры организационной культуры («дистанция власти», «избежание неопределённости», «индивидуализм - коллективизм», «мужественность - женственность»). Это позволит достичь положительного синергетического эффекта, минимизировать сопротивление персонала организационным изменениям, ускорить трансформационные процессы внутри предприятий и культивировать желаемые параметры организационной культуры.

Ключевые слова: сельскохозяйственные предприятия, процесс управления, управление развитием, организационное проектирование, организационная культура, ресурсный потенциал, рынок.

Annotation

Svitlychna A. The management of development at agricultural enterprises in the conditions of market economic transformation. - Manuscript.

The dissertation on competing for the scientific degree of the candidate of economic sciences on speciality 08.00.04. - Economics and management of enterprises (according to different kinds of economic activity). - Sumy National Agrarian University, Sumy, 2008.

The dissertation is devoted to investigating theoretical and practical problems of managing the development at agricultural enterprises in the conditions of market economic transformation. The regularities and tendencies of developing agricultural enterprises of the region; the peculiarities of forming and using resource potential, the influence of its structure and size on the results of production and commercial activities of agrarian enterprises have been investigated. The methodical basis of estimating the level of development at agricultural enterprises has been analysed, which are grounded on determing the integral rating index with help by matrix method taking into account of individual indices, which characterize the trend of development. The living cycle of agricultural enterprises and its influence on the choice of developing strategy is investigated. Scheme of management structure at agrarian enterprises of strategic type, the including strategic business centres is worked out, and the scheme of functional management structure has been improved.

Keywords: agricultural enterprises, process of management, development management, organizational designing, organizational culture, resource potential, market.

Размещено на Allbest.ru

...