Стан та перспективи розвитку господарств населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний аграрний університет

08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Стан та перспективи розвитку господарств населення

Лисенко Вероніка Володимирівна

Луганськ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, професор Муковоз Володимир Олександрович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, професор кафедри економіки підприємства

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, Михайлова Любов Іванівна, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності і євроінтеграції

кандидат економічних наук, професор, Горкавий Володимир Кузьмич, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри статистики і економічного аналізу

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського національного аграрного університету, 91008, м. Луганськ, ЛНАУ.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Суховерхий

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В нинішніх умовах в агропромисловому комплексі України функціонують різні форми господарювання: від крупних аграрних підприємств, що мають великі земельні площі, краще технічне оснащення, до дрібних, які сьогодні є необхідною умовою створення підприємницького класу на селі. Економічні інтереси їх ефективно реалізуються при взаємодії з інтересами інших суб'єктів і держави.

Історія існування, а також традиції розвитку українського селянства нерозривно пов'язані з господарствами населення. Рівень розвитку цих господарств значною мірою є відображенням ефективності аграрної сфери економіки країни в цілому. Їх кількість свідчить про те, що в умовах перехідної економіки вони виявилися більш пристосованими порівняно з іншими категоріями господарств. Нестабільність в суспільному сільськогосподарському виробництві, зростання безробіття на селі, зниження реальних доходів селян, несвоєчасна виплата заробітної плати, спонукають розвиток господарств населення, що вимагає дослідження сучасного стану, проблем їх розвитку та подальших перспектив в аграрному секторі.

В Харківській області станом на 01.01.2007 р. нараховувалось 219,5 тисяч господарств населення, що постійно розташовані на території рад на площі сільськогосподарських угідь понад 371,7 тис. га. В 2006 р. в області господарствами населення вироблено близько 57,8% валової продукції сільського господарства, в тому числі рослинництва - 57,4 і тваринництва - 58,2%, що дає можливість говорити про їх вагоме місце у структурі сільськогосподарського виробництва.

Багато авторів присвятили свої наукові праці саме вивченню проблем розвитку та функціонування господарств населення. Закономірностям і особливостям виникнення та розвитку господарств населення присвячені праці М.Д. Кондратьєва, М.І. Туган-Барановського, О.В. Чаянова та ін.

Історичний аспект, а також вітчизняний та зарубіжний досвід розвитку господарств населення висвітлюється в працях А.В. Балян, Л.В. Никифорова, Т.О. Осташко, Г.І. Шмельова та ін. Економічні проблеми становлення та розвитку господарств населення в системі аграрних відносин досліджували В.К. Горкавий, П.М. Макаренко, Л.Ю. Мельник, В.Я. Месель-Веселяк, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, О.М. Шпичак та ін. В розробку питань взаємовідносин господарств населення з іншими формами господарювання, особливо з сільськогосподарськими підприємствами, великий вклад зробили І.В. Прокопа, І.В. Свиноус, Л.О. Шепотько та ін. Зміст і характер праці в господарствах населення вивчали П.С. Березівський, М.Ю. Куліш, Л.І. Михайлова та ін. Потенціал і перспективи розвитку господарств населення розкриті в працях В.С. Дієсперова, В.К. Збарського, В.В. Юрчишина та ін.

Багатовіковий досвід розвитку різних форм господарювання на селі доводить, що господарства населення розвивались завжди у взаємозв'язку з різними суб'єктами господарювання. Не дивлячись на свою відносну відокремленість від більш складних організаційних систем, та будучи залежними від них, на даному етапі вони можуть мати позитивний вплив на розвиток саме крупних сільськогосподарських підприємств.

Дослідивши наукову спадщину, що стала базою нашого дослідження, можна виділити аспекти, які ще недостатньо вивчені. Так, вимагають подальшого дослідження важливі питання, пов'язані з конкретними механізмами державної підтримки господарств населення, розвитком коопераційних та інтеграційних процесів, налагодженням мережі інформаційно-консультативних центрів та багато інших. Все це стало підставою для вибору теми дисертаційного дослідження, визначення цілей та задач дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до теми науково-дослідних робіт Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва: „Відтворення та підвищення ефективності використання виробничого ресурсного потенціалу” (номер держ. реєстрації 0102U001835).

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і практичних положень щодо оцінки сучасного стану та удосконалення основних напрямків розвитку господарств населення.

Реалізація поставленої мети обумовлює необхідність вирішення таких завдань:

· дослідити етапи історико-економічного розвитку та узагальнити вітчизняний і зарубіжний досвід формування господарств населення;

· уточнити зміст поняття „господарства населення”;

· розглянути сучасний стан розвитку господарств населення в Україні і в досліджуваному регіоні та визначити можливості його покращення;

· дослідити рівень розвитку кооперації господарств населення та їх інтеграцію з іншими формами господарювання, розробити проект типового договору щодо реалізації молока господарствами населення молокопереробним підприємствам;

· визначити основні напрями інформаційно-консультаційного обслуговування господарств населення, які б дозволили підвищити загальний рівень інформатизації села;

· визначити пріоритетні напрямки державного регулювання розвитку господарств населення;

· окреслити перспективи розвитку господарств населення.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є процес функціонування господарств населення.

Предметом наукового дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів стану та перспектив розвитку господарств населення в сучасних умовах.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних процесів в аграрній сфері, аналіз соціально-економічних явищ в господарствах населення. Методологічною основою стали також наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем розвитку господарств населення.

У процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); монографічний і системного аналізу (вивчення й аналіз соціально-економічного стану господарств населення); соціологічний (анкетування власників господарств населення); економіко-статистичний (кореляційні залежності, кластерний аналіз); економіко-математичний метод (для розв'язання задачі оптимізації виробництва в господарствах населення), порівняльний і графічний (порівняння соціально-економічних показників господарств населення по роках).

Джерелами інформації слугували дані Держкомстату України, Харківської області, матеріали Міністерства аграрної політики України, аналітичного обліку та періодичної звітності місцевих адміністративних органів області, результати власних наукових досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів:

вперше:

§ на рівні сільських рад окремого району досліджуваного регіону, вивчено залежність результатів сільськогосподарського виробництва в господарствах населення від основних факторів його розвитку, яка показала, що забезпеченість господарств ними не завжди сприяє збільшенню виробництва і продажу продукції;

удосконалено:

§ зміст поняття „господарства населення”. Узагальнено особливості, що характеризують і відрізняють господарства населення від інших форм господарювання в сільському господарстві; підкреслено, що господарства населення мають право самостійно розпоряджатися виробленою продукцією як для власного споживання, так і для отримання грошових доходів, а також можуть займатися сільським господарством за договорами із сільськогосподарськими, переробними підприємствами та іншими суб'єктами господарювання;

§ основні функції інформаційно-консультативного обслуговування сільського населення, в тому числі господарств населення. Виділені специфічні риси при консультуванні, властиві лише господарствам населення;

дістало подальший розвиток:

§ оцінка історико-економічного становлення і виділення етапів розвитку господарств населення;

§ питання інтеграції господарств населення з сільськогосподарськими і переробними підприємствами. Розроблено проект типової форми договору по постачанню молока з господарств населення до молокопереробних підприємств;

§ обґрунтування переваг кооперації господарств населення;

§ напрямки регулювання і державної підтримки розвитку господарств населення на рівні держави, області, району, селища (села);

§ основні напрямки перспективи функціонування господарств населення в залежності від соціально-економічних факторів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані державними органами управління АПК при розробці державної і регіональної політики по відношенню до господарств населення, спеціалістами сільськогосподарських інформаційно-консультаційних структур при співпраці з сільським населенням. Практичне значення мають також пропозиції автора щодо переваг кооперації господарств населення, а також удосконалення інтеграційних відносин між господарствами населення та молокопереробними підприємствами, а саме розроблений проект типової форми договору по продажу молока.

Пропозиції автора щодо подальшого розвитку господарств населення схвалені та прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (довідка №14-4232 від 11.07.2007 р.), Зміївською районною державною адміністрацією (довідка №01-07/870 від 17.09.2006 р.), управлінням агропромислового розвитку Великобурлуцької районної державної адміністрації (довідка №01-10/445 від 09.07.2007р.), а також Відкритим акціонерним товариством „Великобурлуцький сироробний завод” (довідка №42 від 06.09.2006 р.). Результати дисертаційних досліджень використовуються в навчальному процесі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва при вивченні таких дисциплін як „Економіка підприємства” і „Економіка галузей” (довідка № 686 від 12.07.2007 р.)

Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації розроблені автором особисто і містяться у одноосібно опублікованих роботах.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва (2004-2007 рр.), а також на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях: „Методичні основи дослідження в аграрній економіці” Державний агроекологічний університет, м. Житомир 3-5 березня 2005р.; „Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва” ХНАУ, м. Харків 11-12 квітня 2006р.; „Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения” Белгородская ГСХА, г. Белгород 15-19 мая 2006г.; „Фінансово-кредитний механізм функціонування аграрного комплексу” ХНАУ, м. Харків 22-23 листопада 2007р.; „Ринкова трансформація економіки АПК” ХНТУСГ м. Харків 27-28 листопада 2007р.

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані в 14 наукових працях, з них 10 - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3,1 ум. друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 213 сторінок, основна частина викладена на 161 сторінці комп'ютерного тексту. Дисертаційна робота містить 27 таблиць на 19 сторінках, 14 рисунків на 8 сторінках, 16 додатків на 22 сторінках. Список використаних джерел, на які зроблено посилання, налічує 171 найменування та займає 16 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, мету та завдання дослідження, визначено предмет і об'єкт дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Науково-теоретичні основи функціонування і розвитку господарств населення” розглядаються історико-економічний розвиток та сучасні погляди на соціально-економічну сутність і особливості функціонування господарств населення як форми господарювання в загальній системі продовольчого забезпечення населення в Україні, а також зарубіжний досвід розвитку індивідуального сектора в сільськогосподарському виробництві.

Період існування господарств населення з 30-х років ХХ століття можна поділити на декілька етапів:

1933-1960 рр. - становлення особистого господарства, що відбувалося в період колективізації селянських господарств та складний післявоєнний період;

1961-1970 рр. - характеризується згортанням діяльності господарств населення, яке ототожнювалося з малим приватним господарством;

1971-1990 рр. - господарства населення розглядаються як перспективна форма господарювання в аграрній сфері в поєднанні з великими сільськогосподарськими підприємствами, поширюються різноманітні форми кооперації та інтеграційні процеси між суспільним та особистим секторами;

з 1991 р. по цей час. - ще критично не переосмислена точка зору про нібито незаперечні переваги будь-яких великих за розмірами землекористування підприємств порівняно з малими, але оптимальними стосовно до природних умов і економічної ситуації. Одні вчені вважають, що господарства населення повинні трансформуватися у фермерські господарства, інші - виступають тільки за великотоварне виробництво, треті - за збереження та державну підтримку господарств населення.

Деякі автори, у своїх наукових роботах, застосовують поняття особисте селянське господарство, господарства населення і домогосподарства, не розмежовуючи ці терміни. Нами узагальнено особливості, що характеризують і відрізняють господарства населення від інших форм господарювання в сільському господарстві. В уточненому визначені „господарства населення” підкреслено, що вони мають право самостійно розпоряджатися виробленою продукцією як для власного споживання, так і для отримання грошових доходів, а також можуть займатися сільським господарством за договорами із сільськогосподарськими, переробними підприємствами та іншими суб'єктами господарювання. Також уточнено сукупність функцій, що носить економічний і соціальний характер і виділена сукупність екологічних функцій.

Господарства населення, як форма організації виробництва, є в багатьох країнах але вона має суттєві відмінності як у назві, так і по суті. Ця форма господарювання більш притаманна країнам колишнього соціалістичного табору. Вони слугують своєрідним індикатором рівня розвитку країни, під час кризових явищ їх статус підвищується, а за умови стабільного розвитку економіки вони відходять на другий план, залишаючись елементом відпочинку для родини. В умовах переходу до ринкової економіки, зі вступом багатьох постсоціалістичних країн до СОТ і ЄС, господарства населення, що бажають залишатися товарними вимушені трансформуватися у фермерські господарства.

У другому розділі “Стан і тенденції розвитку господарств населення в Харківській області” досліджено сучасний стан розвитку, ресурсний потенціал господарств населення та їх роль у формуванні забезпечення області продовольством. Однією з умов розвитку господарств населення на селі є наявність виробничих ресурсів: земельних ділянок, трудових ресурсів, продуктивної та робочої худоби, господарських забудов, механізованих та ручних засобів праці. Кожен з цих елементів має важливе значення для виробничого процесу.

Станом на 01.01.2006 р. в області налічувалося 219,5 тис. господарств населення. У середньому на одне господарство припадає 1,69 га сільськогосподарських угідь.

Важливою умовою успішного функціонування господарств населення є наявність у них відповідної матеріально-технічної бази, забезпеченість механізованими знаряддями і господарськими будівлями, особливо тракторами - основною силовою машиною.

У Зміївському районі Харківської області в 2005р. чисельність господарствах, що припадає на один трактор, коливається від 5 - у Лиманській - до 382 - у Зідьківській сільрадах. Серед наведених господарств значна їх кількість взагалі не має тракторів. Більшість техніки, якою володіють селяни, давно вже вичерпала строк використання. Отже, технічна забезпеченість господарств населення залишається недостатньою.

У Харківській області в 2006 р. в господарствах населення при площі сільськогосподарських угідь 992,3 тис. га, що становить 40% усієї їх площі у всіх категорій господарств, було вироблено 57,8% загальної вартості валової продукції. У господарствах населення зосереджено виробництво найбільш трудомістких видів продукції: картоплі, овочів і фруктів, питома вага яких в загальному обласному виробництві у 2006 р. склала відповідно 99,79%; 96,67 і 71,6%. У виробництві продукції тваринництва найбільшу питому вагу займає виробництво молока, м'яса та вовни - відповідно 65,6%; 61,5 і 76,8%.

Важливим показником роботи господарств населення є товарність виробництва, яку можна розрахувати, використовуючи дані про структуру їх сукупних ресурсів. Розрахована товарність господарств населення залежно від їх місцерозташування наведена в табл. 1.

Таблиця 1

Товарність сільськогосподарської продукції в господарствах населення Харківської області

Показник	2000р.	2001р.	2002р.	2003р.	2004р.	2005р.	2006р.
Всі господарства населення
Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, млн.. грн..	17,8	26,4	24,9	41,4	36,2	56,1	50,8
Вартість спожитої продукції, отриманої з господарств населення, млн. грн..	76,2	86,2	75,3	65,9	55,6	68,7	88,9
Загальна вартість продукції, виробленої господарствами населення, млн. грн.	94	112,6	100,2	107,3	91,8	124,8	139,7
Рівень товарності, %	18,9	23,4	24,9	38,6	39,4	45,0	36,4
У сільській місцевості
Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, млн. грн.	15,5	22,1	22,1	40,3	29,9	51,7	48,2
Вартість спожитої продукції, отриманої з господарств населення, млн. грн.	37,2	41,3	43,3	43,4	31,6	43,5	48,3
Загальна вартість продукції, виробленої господарствами населення, млн. грн.	52,7	63,4	65,4	83,7	61,5	95,2	96,5
Рівень товарності, %	29,4	34,9	33,8	48,1	48,0	54,3	50,0

За період 2000-2006 рр. відбулося зростання рівня товарності по всіх господарствах населення. Загальний рівень товарності господарств населення становив у 2000 р. 18,9% у 2006 р. - 36,4%, в т.ч. в сільській місцевості, відповідно 29,4% і 50,0%. Отже, зростання товарності сільськогосподарського виробництва в господарствах сільської місцевості свідчить про їх вагомість як у задоволенні потреб області у продуктах харчування, так і в отриманні додаткових грошових доходів.

Виробництво молока в області за останні роки відзначалося істотним спадом, особливо в суспільних господарствах, де даний показник у 2006 р. проти 1990 р. становив лише 16%. У господарствах населення за цей період спостерігалося збільшення виробництва молока з 1376 до 3487 тис. ц (у 2,5 раза), що обумовлено переміщенням значної частини виробництва молока в індивідуальний сектор. У 2006 р. в Харківській області із загальної кількості закупленого на переробку молока 43,8% надійшло від господарств населення і 46,6% - від сільгосппідприємств, тоді як у 1990 р. від сільгосппідприємств надійшло 98,3% молока, а від населення - лише 1,7%, або 17,6 тис. т. Станом на 2006 р. загальна товарність молока всіх категорій господарств складала 59,2 проти 81,4% в 1990 р., в сільськогосподарських підприємствах - 80,3 проти 89,7% і в господарствах населення - 39,5 проти 12,8%.

Середня закупівельна ціна молока, проданого всіма категоріями господарств, з урахуванням ПДВ по Харківській області за 2006 р. склала 991,6 грн./т, у сільськогосподарських підприємствах - 1114,8 , в господарствах населення - 847,3 грн./т. Селяни позитивно сприймають те, що молоко забирають безпосередньо з подвір'я, хоча закупівельні ціни їх часто не влаштовують. Для врегулювання ситуації необхідно забезпечити прозорість ціноутворення.

На нашу думку, слід: по-перше, розробити і впровадити державну програму розвитку тваринництва, яка передбачатиме реальне створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку молочної галузі, зокрема, поступовий перехід до великотоварного та високопродуктивного виробництва молока, який би супроводжувався дієвими заходами соціального захисту дрібних товаровиробників. По-друге, треба розробити й затвердити єдиний порядок оплати за молоко залежно від ґатунку, посилити контроль за його якістю, створивши мережу державних регіональних лабораторій. По-третє, слід налагодити чітку систему здавання населенням молока на пункти приймання, запровадити типові договори на закупівлю молокозаводами сировини для промислової переробки. Усе це дозволить не лише захистити права селян, для яких виробництво молока є основним джерелом доходу, а й подолати недоліки галузі.

У 2005 році було проведено разове анкетування діяльності господарств населення в Зміївському району Харківської області з метою вивчення їх економічного стану за допомогою анкет, розроблених комісією при Мінагрополітики України по вивченню роботи господарств громадян. Анкетуванням було охоплено 56 господарств населення. Показник репрезентативності вибірки нашого дослідження знаходиться в межах норми. Серед 51 опитаного нами господарства, що мали доходи від продажу сільськогосподарської продукції, сукупні витрати рослинництва і тваринництва на 1 га сільськогосподарських угідь склали 4180,88 грн. (без врахування затрат праці членів родини), а сукупні грошові доходи - 6153,79 грн. Тобто на 1 грн. сукупних витрат в досліджуваних господарствах отримано 1,47 грн. грошових надходжень від реалізації продукції. Розрахунки показників ефективності сільськогосподарського виробництва в господарствах населення з урахуванням витрат на оплату праці показали, що виробничі витрати при цьому не окупаються, і в різній мірі сільськогосподарське виробництво є збитковим для кожного господарства.

У третьому розділі “Основні напрямки удосконалення розвитку господарств населення” виділено і розглянуто основні шляхи кооперації господарств населення, а також інтеграції з різними суб'єктами господарювання, підкреслено важливість удосконалення системи інформаційно-консультативної служби, запропоновано напрямки державної підтримки, а також визначено подальші перспективи розвитку даної форми господарювання.

Значне місце в розвитку господарств населення займає сільськогосподарська кооперація. Установлено сукупність характерних об'єктивних та суб'єктивних причин, через які сільгоспкооперація не набуває поки що поширення серед селян, передусім через їх психологічну неналаштованість об'єднуватися в кооперативи, низьку соціальну активність сільського населення, відсутність кваліфікованих, дієвих кадрів, спроможних організувати селян. Запропоновано створити на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, громадське об'єднання власників господарств населення (неприбуткова організація), як перший етап формування і розвитку кооперативу.

Основною перевагою обрання даної форми отримання статусу юридичної особи є те, що селяни продовжують працювати на себе. Це не вимагає великих матеріальних затрат. Мета на першому етапі є не забезпечення зростання прибутку, а передусім, юридичний захист, можливість завоювання більших ринків, можливість виконання договорів на великі товарні партії, а також вирішення інших спільних питань.

Нами розраховані показники ефективності одноосібної та об'єднаної діяльності власників інкубаторіїв (табл. 2).

Таблиця 2

Показники розміру та економічної ефективності одноосібної та об'єднаної діяльності власників інкубаторіїв (2007 р.)

Показники	Діяльність
	Одноосібна	Через об'єднання
Вступні та щомісячні внески, грн.	-	800
Витрати на придбання інкубаційних курячих яєць, грн.	409500	346500
Вартість електроенергії, грн.	28350	28350
Вартість використаних ветпрепаратів, та ветеринарного обслуговування, грн.	3150	2520
Інші витрати, грн.	12600	12600
Всього витрат, грн.	453600	390770
Річна закладка яєць, шт	315000	315000
Вихід курчат, %	80	80
Реалізовано курчат, шт	252000	252000
Середня ціна реалізації 1 курча, грн.	2,00	2,00
Грошова виручка від продажу курчат, грн.	504000	504000
Прибуток, грн.	50400	81730
Рівень рентабельності, %	11,1	29,0

Як бачимо, витрати на інкубацію курячих яєць у власника господарства населення, що є членом об'єднання, майже на 14% нижчі, ніж при одноосібному виробництві. За рахунок спільних зусиль реально можна підвищити прибуток і рівень рентабельності. Стабільна діяльність на даному етапі об'єднання інкубаторіїв буде поштовхом для подальшого поглиблення кооперації. господарство населення кооперація молокопереробний

На першому етапі основним напрямком спільної діяльності буде інкубація, отримання племінної продукції, забезпечення епізоотичного благополуччя, санітарно-екологічного порядку. В подальшому об'єднання приватних господарств населення будуть трансформуватися в кооперативи (рис. 1). Учасники кооперативу будуть об'єднуватися для виконання спільних господарчих робіт. Коопераційні зв'язки будуть розвиватися як серед членів кооперативу, так і кожного окремого учасника з іншими суб'єктами господарювання.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структурна схема кооперативу господарств населення птахівничого напрямку.

Господарства населення ніколи не були самостійною формою виробництва, оскільки переважна їх частина зосереджені в сільській місцевості і територіально та органічно пов'язана з місцевими сільськогосподарськими підприємствами. Розвиток інтеграційних зв'язків господарств населення слід не обмежувати тільки відносинами із сільськогосподарськими підприємствами, а й розвивати їх з іншими суб'єктами. У розвитку інтеграційних відносин роль інтеграторів здебільшого виконують переробні та торгові підприємства.

Кореляційно-регресійний аналіз вивчення впливу ряду факторів на розвиток інтеграції господарств населення з молокопереробними підприємствами показав, що найбільший вплив на збільшення обсягу реалізації молока господарствами населення в районах Харківської області мають збільшення рівня товарності молока в цих господарствах, ріст чисельності молокоприймальних пунктів, зростання обсягу продажу кормів сільськогосподарськими підприємствами і підвищення цін закупівлі молока. Цими факторами зумовлено 87,8% змін обсягів продажу молока. Коефіцієнт множинної кореляції, який становить 0,937, свідчить про тісний зв'язок результативного показника з аналізованими факторами.

У ринковому середовищі необхідні нові умови організації інтеграційних зв'язків між сільськогосподарськими підприємствами та господарствами населення. Вони повинні передбачати взаємний інтерес та взаємовигідність обох сторін, а не безкорисну допомогу зі сторони сільськогосподарських підприємств, як це було раніше. Тобто повинен бути відпрацьований механізм послуг на договірних засадах з урахуванням зіставлення інтересів господарств населення та сільськогосподарських підприємств. Визначено сферу прояву спільних інтересів, яка включає в себе використання виробничих ресурсів, продукції, сільської інфраструктури та соціально-культурних об'єктів і отримання доходів.

Чимала кількість господарств населення Харківської області має земельну площу, яка перевищує 2 га. На таких площах вже потрібно господарювати кваліфіковано, дотримуватися сівозмін, застосовувати сучасні технології, засоби захисту рослин, та ін. Необхідні знання технологічних питань вирощування, використання нових сортів, механізації та раціоналізації трудомістких процесів. Поява надлишків виробництва продукції призвела до необхідності пошуків виробниками ринків збуту, тобто вивчення агромаркетингу, а також переробки продукції та вибору обладнання для цих цілей. Для створення власниками господарств населення фермерського господарства необхідні економічні, юридичні, технологічні та бухгалтерські знання. У зв'язку з постійними змінами у законодавстві, селянину потрібна кваліфікована консультація щодо різних питань функціонування їх господарств.

Через погіршення соціального стану села сьогодні спостерігається відтік кваліфікованих кадрів із сільськогосподарського виробництва, зниження загального рівня освіти через неповернення кваліфікованої молоді в село. Проконсультуватися селянам відносно різних питань, що стосуються діяльності їх господарств, іноді буває ніде. Таким чином, постає проблема необхідності проведення курсів, семінарів, зустрічей зі спеціалістами з метою підвищення рівня кваліфікації власників сільськогосподарських підприємств. Для вирішення всіх цих проблем доцільною є організація інформаційно-консультативної служб АПК. Організаторами роботи цих служб повинні бути муніципальні органи, а джерелами їх фінансування - державні та місцеві бюджети, плата самих товаровиробників, кошти міжнародних програм та проектів («Програма підвищення рівня життя сільського населення»). Вдалим досвідом дієвої інформаційної інфраструктури в Харківській області є створення, на території Бірківської сільської ради Зміївського району, за ініціативи місцевих органів влади, інституту птахівництва УААН та власників господарств населення районної консультативної служби з птахівництва.

Функціонування консультативної служби в Зміївському районі Харківської області, побудованої за прикладом Макарівського сільського сервісного центру (Київська область), характеризується дією на районному рівні консультативної служби за галузевим принципом (овочівництво, птахівництво, захист рослин та ін).

У нинішніх умовах реформування АПК, подальший розвиток господарств населення вимагає його державної підтримки. Найбільш бажані заходи держави, що можуть позитивно вплинути на розвиток господарств населення, умовно можна поділити на ті, які входять в компетенцію державних і регіональних управлінь та здійснюються на місцевому рівні. При умові бюджетного фінансування програм розвитку господарств населення можна виділити перелік можливих каналів для доцільного використання цих коштів, а саме: організація державних замовлень на закупівлю сільськогосподарської продукції в господарствах населення, надання субсидій, які компенсують частину процентної ставки підприємствам, що закупають продукцію в господарствах населення, стимулювання виконання планів розвитку господарств населення шляхом надання трансфертів місцевій владі та ін. Важливий аспектом подальшої підтримки є оформлення господарств населення повноправними суб'єктами держави з усіма її соціальними підтримками і пільгами (пенсії та ін.).

Залежно від ситуації, яка складеться в АПК під дією різних факторів, можливі різні варіанти подальшого розвитку господарств населення. В умовах поглинання економік окремих країн світовим ринком постає питання конкурентоспроможності продукції. Лише великі сільськогосподарські підприємства, що здатні широко використовувати високопродуктивну техніку й енергозберігаючі технології, забезпечувати високу продуктивність праці, можуть співіснувати на світовому ринку. Таким чином, ураховуючи закони розвитку ринку та розширення суспільного виробництва, можна прогнозувати скорочення кількості господарств населення.



Висновки

1. Господарства населення як явище існувало в різні епохи і завжди слугувало додатковим джерелом доходів господаря і членів його родини. Період існування господарств населення з 30-х років ХХ століття в історії України можна поділити на декілька етапів: 1933-1960 рр. - становлення господарств населення; 1961-1970 рр. - згортання діяльності господарств населення; 1971-1990 рр. - перегляд політики щодо розвитку господарств населення, розширення інтеграції та кооперації між суспільним та особистим сектором; 1991 - по цей час - підвищення рівня ролі і значення господарств населення в період кризи сільського господарства.

В кожній країні існують свої критерії, за якими ті чи інші господарства відносять до господарств населення. У більшості країн Європи простежити діяльність цієї категорії господарств дуже важко, бо обліковуються ці господарства в сукупності з селянськими, що є аналогами наших фермерських господарств. На нашу думку, важливим досвідом щодо розвитку господарств населення є досвід Польщі, особливо це стосується молочної галузі.

2. Господарство населення - це форма дрібнотоварного виробництва громадян, що мають сільськогосподарський виробничий профіль (використовують землю як виробничий ресурс для ведення особистого селянського господарства, колективного садівництва і городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного виробництва; переважно сімейну форму організації праці; не мають статусу юридичної особи), самостійно розпоряджаються виробленою продукцією як для власного споживання, так і для отримання грошових доходів. Вони можуть займатися сільським господарством за договорами з сільськогосподарськими підприємствами, переробними підприємствами та іншими суб'єктами господарювання.

3. Вивчення впливу окремих факторних показників на результати виробництва в господарствах населення сільських рад Зміївського району Харківської області методом кластерного аналізу, показало, що в дрібних господарствах не завжди чітко простежується залежність, яка властива крупному виробництву, зокрема результатів виробництва (виробництво і реалізація молока та м'яса) від чисельності поголів'я (ВРХ та свиней) та забезпеченості їх власними кормами (сіном та зерном) та інше. Не спостерігається також суттєвого впливу на збільшення виробництва та реалізації продукції тваринництва (молока, м'яса) в сільських радах і кількість подрібнювачів кормів та сепараторів. Тобто в господарствах населення не завжди раціонально використовують виробничі ресурси, рідко погоджуються на будь-які прогресивні зміни, інновації. В основному при здійсненні сільськогосподарської діяльності використовують відомі перевірені способи.

4. Невід'ємною умовою подальшого розвитку господарств населення є кооперація, особливо постачальницько-збутового напрямку. Встановлено, що спільне об'єднання зусиль господарств населення на кооперативній основі позитивно впливає на їх розвиток, через отримання статусу юридичної особи, скорочення загальних витрат, можливості оформлення договорів на збут великих партій продукції, підвищення рівня рентабельності, а також вирішення інших спільних питань.

5. Проблемою інтеграції господарств населення з молокопереробними підприємствами є не укладання договорів на закупівлю молока, відсутність розрахунків закупівельних цін на молоко. Запропонований проект типової форми договору на закупівлю молока у населення схвалений виробниками молока (господарствами населення), Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації, Управлінням агропромислового розвитку Великобурлуцької районної державної адміністрації, а також Відкритим акціонерним товариством „Великобурлуцький сироробний завод”. Його впровадження дасть можливість захистити селян від несправедливої цінової політики і створить умови для отримання якісної продукції в належній кількості у встановлений час для покупців молока.

6. Уточнена сукупність функцій інформаційно-консультативного обслуговування сільського населення, в тому числі господарств населення, серед яких необхідними є поширення інформації, консультування населення, здійснення соціальних програм на селі, допомога при об'єднані господарств населення в кооперативи, сприяння інтеграції їх з сільськогосподарськими, переробними та іншими підприємствами, моніторинг цін та кадрового потенціалу, навчальні курси. Специфічними рисами при консультуванні, які властиві лише господарствам населення, є передусім невеликі розміри господарств та їх територіальна розгалуженість, тип власника, різні рівні товарності господарств, спеціалізації, освіти, характер зайнятості, соціальна приналежність, досвід господарювання, сприйняття новацій та ін.

7.Державна підтримка господарств населення, на нашу думку, повинна мати чотири рівні (держава, область, район, село(селище)).

Господарства населення не є повноправними суб'єктами держави, з усіма її соціальними підтримками і пільгами (пенсії та ін.), вирішенням цієї проблеми є нормативна база по системі легалізації цієї форми господарювання, шляхом спрощеної (пільгової) форми розрахунку і реєстрації для забезпечення їх соціальної захищеності з боку держави (оформлення їх як зайнятого населення з усіма відрахуваннями та нарахуванням відповідно - пенсій, соціальних виплат), щоб члени господарств населення, які мають відповідні доходи, не стояли на обліку в центрах зайнятості як безробітні.

8.Ураховуючи значну роль господарств населення у виробництві сільськогосподарської продукції, установлено важливе значення розробки виробничих програм їх розвитку. Розв'язання економіко-математичної задачі щодо оптимізації сільськогосподарського виробництва в господарствах населення Соколівськой сільської ради Зміївського району Харківської області показало, що в господарствах населення цієї ради є можливості для забезпечення сільського населення продуктами харчування і її виробництва на продаж. Загальна сума товарної продукції при оптимізації виробництва сільськогосподарської продукції збільшилась до 1872538,93 грн., а додатковий дохід склав 413118,73 грн.

9.Основними напрямками подальшого функціонування господарств населення в залежності від соціально-економічних факторів є:

Ш При умові відсутності реєстрації господарства населення, як юридичної особи, прийняття і реального впровадження в дію державних програм розвитку і підтримки господарств населення, розширення об'єктів і вдосконалення інфраструктури на селі та можливості розширення земельних ділянок можливе подальше зростання питомої ваги цієї категорії.

Ш Погіршення демографічної ситуації на селі, відтік молоді з села та скорочення зайнятості в сільськогосподарських підприємствах, зменшення чисельності сільського населення або банкрутства даних підприємств може призвести до зменшення кількості, розмірів і питомої ваги господарств населення.

Ш За умови відновлення великотоварного сільськогосподарського виробництва, при якому більша частина сільськогосподарських угідь повернеться у суспільне виробництво, селяни будуть працювати на відповідне сільськогосподарське підприємство, отримувати заробітну плату, орендну плату за здану землю і залишать для себе невеликі земельні ділянки біля двору, на зразок „дачі-хобі”.

Ш Трансформація господарств населення у малі форми підприємництва (приватні підприємства, фермерські господарства та ін.).

В той же час не можна відкидати існування вірогідності розвитку всіх напрямків одночасно.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лисенко В.В Господарства населення: сутність та види//Сталий розвиток аграрного сектора // Вісник ХНАУ. - Харків.? 2004. ? №4. ? С. 84-88.

2. Лисенко В.В Розвиток приватного сектора аграрного виробництва в зарубіжних країнах // Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора: Вісник ХНАУ. - Харків. ? 2004. ?№10. ?С. 236-241.

3. Лисенко В.В. Розвиток особистих селянських господарств Харківської області//Зб. наук. пр. Луганського нац. аграр. ун-ту. (Серія: «Економічні науки»). - Луганськ. ?2004.? №37(49).? С. 213-217.

4. Лисенко В.В. Функціонування і шляхи розвитку господарств населення // Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва: ? Вісник ХНАУ. - Харків. ? 2006. ? №1. ? С. 211-218.

5. Лисенко В.В. Порівняльна оцінка показників продуктивності господарств населення та сільськогосподарських підприємств//Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора: (Серія «Економіка АПК та природокористування») Вісник ХНАУ. - Харків. ? 2004. ? №8.? С. 285-289.

6. Лисенко В.В. Особливості розвитку господарств населення //Зб. наук. пр. Луганського нац. аграр. ун-ту. ? Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006. ? №61(84). - С. 311-314.

7. Лисенко В.В. Особливості розвитку інтеграції господарств населення з іншими формами господарювання // Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні: Вісник ХНАУ (Сер. «Економіка АПК і природокористування»).? 2006.? №10.? С. 115-119.

8. Лисенко В.В. Кооперування як важливий фактор розвитку господарств населення // Вісник ХНАУ, Серія: «Економіка АПК і природокористування», № 9. - 2007. - С.184-188

9. Лисенко В.В. Напрямки інформаційно-консультаційного обслуговування господарств населення // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2007. - Вип. 45. - 62-64

10. Лисенко В.В. Інтеграційні зв'язки господарств населення з молокопереробними підприємствами // Вісник ХНТУСГ: Економічні науки. Вип. 65. - Харків. - 2007. - С.64-68

11. Лисенко В.В. Стан і проблеми розвитку особистих селянських господарств Харківської області//Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК: Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства Вип. 30.- Х.: ХНТУСГ, ? Харків. - 2004. ? С.210-212.

12. Лисенко В.В. Особливості розвитку особистих господарств населення в різних регіонах країни//Методичні основи дослідження в аграрній економіці: Матеріали Міжнар. наук.-теорет. конф. - В 3-х ч., - Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2005. - Ч.3.- С.197-200.

13. Лысенко В.В. Поддержка личных подсобных хозяйств - поддержка села// Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: Материалы Х междунар. науч.-производст. конф. ? Белгород, 2006. - Т. 1. ? С. 234.

14. Лисенко В.В. Перспективи розвитку господарств населення // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин; Зб. наук. праць ХДЗВА. - Т.17. ? Харків - 2007. - С.52-57



АНОТАЦІЯ

Лисенко В.В. Стан та перспективи розвитку господарств населення. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК) ? Луганський національний аграрний університет. ? Луганськ, 2008.

Дисертацію присвячено вивченню сучасного стану господарств населення, особливостям їх розвитку та подальшим перспективам функціонування даної категорії господарювання.

Уточнено зміст поняття „господарства населення”. Досліджено етапи історико-економічного розвитку та узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід формування господарств населення. Установлено рівень і тенденції розвитку господарств населення, динаміку їх ресурсного потенціалу і значення у забезпеченні області продовольством. Вивчено рівень розвитку кооперації господарств населення та їх інтеграції з іншими суб'єктами господарювання. Визначено основні напрями інформаційно-консультаційного обслуговування господарств населення. Вивчено стан державної підтримки господарств населення з боку держави, області, району, селища (села) та механізм її здійснення. Окреслено перспективи розвитку господарств населення.

Ключові слова: господарства населення, кооперація, інтеграція, державна підтримка, інформаційно-консультаційне обслуговування, перспектива.



АННОТАЦИЯ

Лысенко В.В. Состояние и перспективы развития хозяйств населения. ? Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 ? Экономика и управление предприятиями (экономка сельского хозяйства и АПК). ? Луганский национальный аграрный университет. ? Луганск, 2008.

Хозяйства населения - это одна из наиболее давних и относительно стабильных форм организации производства на селе, способных функционировать в условиях кризиса экономики.

В литературе встречаются понятия личное подсобное хозяйство, хозяйство населения, домохозяйства и др. Нами уточнено определение „хозяйства населения”. За нашим убеждением, хозяйства населения - это форма мелкотоварного производства граждан, которые имеют сельскохозяйственный производственный профиль (используют землю как производственный ресурс для ведения личного подсобного хозяйства, коллективного садоводства и огородничества, сенокошения и выпаса животных, ведения товарного производства; преимущественно семейную форму организации труда; не имеют статуса юридического лица) самостоятельно распоряжаться произведенной продукцией как для собственного потребления, так и для получения денежных доходов. Они могут заниматься сельским хозяйством за договорами с сельскохозяйственными и перерабатывающими предприятиями и с другими субъектами хозяйствования.

В Харьковской области в 2006 г. насчитывалось 219,5 тысяч хозяйств населения, постоянно проживающего на территории административных единиц при площади сельскохозяйственных угодий 371,7 тис. га, было произведено 57,8% общей стоимости валовой продукции, в том числе 57,4% от всей продукции растениеводства и 58,2% - животноводства. В хозяйствах населения сосредоточено производство наиболее трудоемких видов продукции: картофеля, овощей и фруктов, удельный вес которых в общем областном производстве в 2006 г. составило 99,8%; 96,7 и 71,6%.

Наибольший удельный вес в производства продукции животноводства занимает шерсть - 76,8%, также достаточный удельный вес - производство молока и мяса, соответственно 65,5 и 61,5%.

На сегодняшнем этапе практически во всех исследованиях посвященных проблемам хозяйств населении, в качестве одной из наиболее важных условий их развития и дальнейшего существования указывается необходимость кооперации. Одним из действенных направлений улучшения организационно-экономических условий развития хозяйств населения является усовершенствование их интеграционных связей с сельскохозяйственными предприятиями и другими субъектами АПК на договорных условиях. В результате исследований установлено, что интеграционные связи должны предвидеть взаимный интерес и взаимную выгоду обеих сторон, а не бескорыстную помощь со стороны сельхозпредприятий, как это было ранее, то есть необходимо развивать механизм услуг на договорных условиях с учетом общих интересов хозяйств населения и сельскохозяйственных предприятий.

Обобщены основные функции информационно-консультационного обслуживания сельского населения, в том числе и хозяйств населения, и выделены специфические черты консультирования, которые свойственны только хозяйствам населения (небольшие размеры хозяйств и их территориальная разрозненность, тип хозяина, разные уровни товарности хозяйств, специализации, образования, принятия новшеств и др.).

Наиболее желательные мероприятия государства, которые могут позитивно повлиять на развитие хозяйств населения, по нашему мнению, условно можно поделить на: те, которые входят в компетенцию государства, региональных управлений, и те, которые осуществляются на местном уровне. При условии бюджетного финансирования программ развития хозяйств населения можно выделить ряд возможных каналов для целесообразного использования этих средств, а именно: оформление субсидий, которые компенсируют часть процентной ставки предприятиям, которые покупаю сельскохозяйственную продукцию в хозяйствах населения, стимулирование исполнения планов развития хозяйств населения путем выделения трансфертов местным органам власти и др.

В перспективе создание мелких форм производства не может считаться стратегическим направлением формирования в Украине прогрессивной организационной структуры сельского хозяйства рыночного типа. Такие хозяйства следует рассматривать как одну из равноправных форм производства в сельской местности.

Ключевые слова: хозяйство населения, кооперация, интеграция, государственная поддержка, информационно-консультационное обслуживание, перспектива.



ANNOTATION

Lysenko V.V. Current state and prospects of development of private households. Manuscript.

Dissertation for receiving the scientific degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.04 - Economy and management of enterprises (economy of agriculture and the agroindustrial complex) - Lugansk national agrarian university. - Lugansk, 2008.

The thesis has been devoted to in-depth study of the current state of private households, peculiarities of their development and further prospects of functioning of this form of enterprises.

The concept of private household has been refined. The stages of historical and economic development of private households have been considered, national and foreign experience of private household's development have been summarized. Current level and tendencies of private household's development, dynamics of their resource capabilities and the value in food supply for regions have been analyzed. The level of cooperation and integration of private households with other enterprises has been considered. The main informational and consulting services for private households have been identified. Current state of private households support from state, region, area and village has been treated, the main ways of this support have been identified. The main prospects of private households development have been reviewed.

...