Інтелектуальний потенціал в інноваційній моделі розвитку оператора зв'язку

Размещено на http://www.allbest.ru

Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова

Спеціальність: 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Інтелектуальний потенціал в інноваційній моделі розвитку оператора зв'язку

Грицуленко Світлана Іванівна

Одеса - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеській національній академії зв'язку ім. О.С. Попова

Міністерства транспорту та зв'язку України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Потапова-Сінько Надія Юхимівна,

Одеська національна академія зв'язку

ім. О.С. Попова,

професор кафедри економіки

підприємства та корпоративного управління

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Гранатуров Володимир Михайлович,

Одеська національна академія зв'язку

ім. О.С. Попова,

професор кафедри управління проектами

та системного аналізу

доктор економічних наук, доцент

Хрущ Ніла Анатоліївна

Хмельницький національний університет,

професор кафедри обліку і аудиту

Захист відбудеться 29 лютого 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.816.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Одеській національній академії зв'язку ім. О.С. Попова Міністерства транспорту та зв'язку України за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ковальська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова Міністерства транспорту та зв'язку України за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ковальська, 1.

Автореферат розісланий 17 січня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.А. Отливанська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В епоху глобального інноваційного процесу інформатизації та інтелектуалізації суспільства й економіки, конкурентноздатність і технологічна незалежність країни визначатиметься її інтелектуальним виробничим потенціалом, рівнем фундаментальної і прикладної науки, наявністю кваліфікованих фахівців, здатних генерувати нові ідеї і технології. Тому сьогодні актуальним стає питання створення сучасних виробничих систем, сформованих під впливом інноваційної діяльності, що відтворює рух інтелектуального капіталу. Сучасні напрямки теорії інноваційної діяльності, використання інтелектуального потенціалу підприємств для забезпечення ефективного розвитку економіки розглянуті в роботах: Т. Стюарта, Л. Мартинова, В. Геєця, В. Рубана, О. Бутнік-Сіверського, О. Редькіна й ін. Але розкриття основних напрямків перетворення виробництва, накопичення інтелектуального потенціалу і трансформації в інтелектуальний капітал ще не є на сьогодні досить повним. Так, залишається недостатньо дослідженою низка теоретичних і практичних питань щодо формування інтелектуального потенціалу, сутності інтелектуального капіталу, ефективності використання нематеріальних активів як головного фактору інноваційного виробництва, побудови і реалізації його інноваційної моделі розвитку. Це стосується, насамперед, наукоємної, високотехнологічної телекомунікаційної сфери, що володіє специфічними, неречовинними ресурсами - інформацією і знаннями. Все це визначило потребу в узагальнені, подальшому дослідженні теоретичних аспектів формування, ефективності використання інтелектуального потенціалу як основи нарощування інтелектуального капіталу, і практичному застосуванні розроблених підходів і принципів у процесі побудови і реалізації інноваційної моделі розвитку оператора зв'язку. Системне дослідження процесу формування й використання інтелектуального потенціалу оператора зв'язку, його впливу на реорганізацію виробничої діяльності в напрямку інноваційного розвитку сьогодні здобуває все більшого значення для реформування української економіки, що зумовлює необхідність теоретичного й методичного пророблення проблеми й визначає актуальність теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає тематичному плану НДР ОНАЗ ім. О.С. Попова (№ ДР 0105U007417, тема: “Розробка проекту концепції розвитку ВАТ “Укртелеком” до 2010 р.”), де особисто автором розроблено розділ “Інтелектуальна власність”. Результати роботи реалізують рішення Уряду України від 2005 р. (Програма “Назустріч людям”) про впровадження інноваційного розвитку економіки на основі ефективного використання інтелектуальної власності, Міністерства освіти та науки України від 24.06.2004 р. № 533 “Про створення підрозділів комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності” і від 20.10.2004 р. № 811 “Про введення у вищих навчальних закладах дисципліни “Інтелектуальна власність”.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці й обґрунтуванні теоретичних положень і науково-практичних рекомендацій щодо використання інтелектуального потенціалу у формуванні інноваційної моделі розвитку оператора зв'язку. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних основних завдань:

- на підставі аналізу теоретичних принципів формування інтелектуального потенціалу і його трансформації в інтелектуальний капітал, визначити сутність, структуру останнього, розробити підходи до збереження вартості інтелектуального капіталу і визначення вартості його визначального елемента - людського капіталу, позначити модель кругообігу інтелектуального капіталу;

- визначити сутність і дослідити участь нематеріальних активів у формуванні інтелектуального капіталу підприємства, виявити взаємозв'язок між ними;

- розробити напрямки економічного аналізу нематеріальних активів, оцінити стан та ефективність їх використання оператором зв'язку, виявити закономірності розвитку нематеріальних активів;

- дослідити і визначити ступінь впливу інформатизації та інтелектуалізації виробництва на його ефективність;

- на підставі дослідження теоретичних принципів організації інноваційної діяльності на підприємстві розробити підхід до оцінки можливостей і перспектив створення інноваційної моделі розвитку оператора зв'язку. нематеріальний актив інноваційний інтелектуальний капітал

Об'єктом дослідження є процес формування і реалізації інноваційної моделі розвитку оператора зв'язку (на прикладі ВАТ “Укртелеком”).

Предметом дослідження є теоретичні, методичні, практичні основи і принципи організації інноваційної діяльності оператора зв'язку на основі використання інтелектуального потенціалу.

Методи дослідження. У роботі використано сучасні теорії ринкової економіки і прийоми, методи наукового дослідження: аналітичний, логічний (аналіз процесу формування інтелектуального потенціалу і трансформації в інтелектуальний капітал); економіко-статистичний (аналіз нематеріальних активів і перспектив розвитку інфокомунікацій); метод узагальнення (систематизація, статистичне групування вихідних даних); системного аналізу, техніко-економічний, економіко-математичний (розробка підходу до оцінки вартості людського капіталу, методів економічного аналізу нематеріальних активів, математичних моделей прогнозування, принципів підходу до оцінки виробничого потенціалу фірми; визначення понять “інтелектуальний капітал”, “нематеріальні активи” і системи показників виміру інтелектуального капіталу).

Інформаційною базою дослідження є статистична, фінансова звітність ВАТ “Укртелеком”, нормативна документація, наукові, періодичні видання.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації викладені положення, висновки і рекомендації, спрямовані на вирішення конкретної наукової задачі, що полягає у розробці методичних і практичних положень з використання інтелектуального потенціалу у формуванні і реалізації інноваційної моделі розвитку оператора зв'язку. Найбільш вагомі наукові результати:

вперше:

- визначено напрямки економічного аналізу нематеріальних активів (аналіз показників ефективності використання; аналіз залежності між освоєними нематеріальними активами і доходами підприємства; аналіз і виявлення ступеня впливу нематеріальних активів на загальний рівень рентабельності ресурсів) на основі показників комплексної оцінки їх структури, динаміки та ефективності використання в господарській діяльності;

- встановлено залежність між нематеріальними активами в частині вартості об'єктів права інтелектуальної власності та величиною доходів;

- визначено підхід до оцінки можливостей і перспектив створення інноваційної моделі розвитку оператора зв'язку, що включає таке: побудову інноваційної моделі розвитку оператора зв'язку, аналіз інтелектуального потенціалу, визначення системи показників виміру інтелектуального капіталу підприємства задля виявлення його впливу на фінансові результати діяльності, розробку підходу до оцінки виробничого потенціалу з урахуванням впливу інтелектуального потенціалу, основні напрямки інноваційної стратегії розвитку.

2. удосконалено:

- модель прогнозування рентабельності поточної діяльності підприємства з урахуванням впливу нематеріальних активів.

дістало подальший розвиток:

- поняття: “інтелектуальний капітал” з економічної точки зору як виробничо-соціальної категорії, “нематеріальні активи” як головного фактору інноваційного виробництва;

- підхід до збереження вартості інтелектуального капіталу з урахуванням впливу його визначального елемента -- людського капіталу;

- підхід до визначення вартості людського капіталу з урахуванням обсягів інвестицій в його розвиток;

- модель кругообігу інтелектуального капіталу шляхом позначення стадії переходу новостворюваної інтелектуальної продукції в інтелектуальні активи;

- дослідження взаємозв'язку інтелектуального капіталу з нематеріальними активами підприємства, де обґрунтовано і подано схематично його перспективне бачення;

- підхід до визначення ступеня впливу інфокомунікацій, як інструмента підсилення інтелектуальних здібностей особистості на збільшення інтелектуального капіталу і доходів оператора зв'язку;

- напрями аналізу впливу інтелектуалізації виробництва на продуктивність праці оператора зв'язку (залежно від: освітнього рівня персоналу, раціоналізаторської активності персоналу, здатності персоналу до освоєння інтелектуальної продукції й сучасних систем зв'язку).

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їхнього використання для реорганізації виробничих процесів оператора зв'язку в напрямку інноваційного розвитку за рахунок ефективного використання інтелектуального потенціалу. Наукові розробки дослідження використано: при виконанні науково-дослідної роботи ОНАЗ ім. О.С. Попова (тема “Розробка проекту концепції розвитку ВАТ “Укртелеком” до 2010 р.”), при підготовці конспекту лекцій з дисципліни “Інтелектуальна власність” та впроваджено у навчальний процес за безпосередньої участі автора (акт впровадження від 14.05.2007 р.), в діяльності 64 вузла зв'язку та інформатизації штабу Південного оперативного командування (акт впровадження від 29.08.2007 р.) та ВАТ “Укртелеком” (довідка від 06.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною роботою. Наукові висновки і результати, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено у публікаціях по темі дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, висновки, пропозиції дисертації використано при розробці Концепції розвитку ВАТ “Укртелеком” до 2010 р. й обговорено на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях (НПК), семінарах (НПС) і форумах: 6-а міжнародна НПК “Сучасні проблеми телекомунікацій”, Одеса, 2003; Всеукраїнський НПС “Науково-технічні пріоритети економічного розвитку в галузі зв'язку: нові стратегії й технології”, Одеса, 2004 (акт апробації від 28.04.04 р.); V Всеукраїнська НПК “Проблеми підготовки фахівців з інтелектуальної власності в Україні”, Київ, 2005; 10-ий Ювілейний Міжнародний молодіжний форум “Радіоелектроніка й молодь у ХХІ столітті”, Харків, 2006; ІІІ Міжнародна науково-технічна конференція студентства та молоді “Світ інформації й телекомунікації - 2006”, Київ; Az?rbaycan Respublikasinin R?hb?rliyin? g?lm?sinin 37-ci il dцnьmьn? h?sr olunmuє Beyn?lxalq elmi-praktik konfrans, Ming?зevir, 2006; Міжнародна НПК “Інноваційні технології в науці, підготовці та перепідготовці фахівців”, Одеса, 2007 (акт апробації від 18.05.07р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 робіт, у т.ч.: 4 - у збірниках наукових праць, 7 - у матеріалах конференцій, 1 - конспект лекцій. Загальний обсяг друкованих праць становить 10,2 д.а., з яких авторові належить 6,6.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи - 228 сторінок, з них 170 - основного тексту. Робота містить: додатки - 44 сторінки, список використаних джерел (161 найменування) - 14 сторінок. В основній частині роботи налічується 24 таблиці, 28 рисунків. Таблиць і рисунків, що займають повністю сторінку - 3.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної теми, виявлено ступінь її вивченості, визначено мету, задачі і методологію дослідження, розкрито наукову новизну і визначено практичну значимість отриманих результатів.

У розділі 1 “Теоретичні основи формування інтелектуального потенціалу і його трансформації в інтелектуальний капітал” досліджено процес формування інтелектуального потенціалу (ІП), висвітлено питання сутності і структури інтелектуального капіталу (ІК), запропоновано підхід до оцінки його визначального елемента - людського капіталу (ЛК), вивчено взаємозв'язок ІК з нематеріальними активами (НМА) підприємства.

В ході дослідження відзначено, що для досягнення конкурентних переваг і підвищення ефективності розвитку підприємства особливе значення в структурі виробничого потенціалу має ІП, що зв'язує матеріальні і нематеріальні активи в єдину системну структуру виробничого потенціалу, завдяки чому виникає ефект сінергії. Підвищення ІП є основою нарощування ІК підприємства.

Різноманіття понять терміна “ІК” свідчить про відсутність чіткої теоретичної бази з визначення його сутнісних сторін як економічної категорії, що обумовило необхідність доповнення поняття з позицій виробничо-соціальної категорії. В роботі доведено, що ІК - це виробничо-соціальний комплекс таких елементів, як: ЛК, інфокомунікаційний капітал (ІфК), управлінський капітал (УК), інтелектуальна власність (ІВ), клієнтський капітал (КлК), що забезпечує на новому, більш досконалому професійному і технічному рівнях виробництво продуктів і послуг, здатних конкурувати на відповідному ринку (знань, ідей, товарів, послуг). З усіх елементів ІК особлива увага звернена на ЛК, ІФК, ІВ, що забезпечують практичні засади у створенні і впровадженні прогресивних напрямків НТП на підприємствах. В роботі визначено, що головним змістом ІК є ЛК, як один з рушійних факторів економічного зростання, здатний накопичений запас знань і навичок творчо реалізувати у відтворювальному процесі нових видів продукції і послуг. Тому запропоновано підхід до збереження вартості ІК: ІК = ЛК · (ІфК + УК + ІВ + КлК), з якого є очевидним, що зведення вартості ЛК до нуля призводить до нуля вартість усього ІК підприємства.

Автором викладено підхід до визначення вартості ЛК підприємства з використанням теорії Т. Стюарта і методики, розробленої фахівцями ВАТ “Укртелеком”, що дозволяє відслідковувати динаміку розвитку ЛК залежно від обсягів відповідних інвестицій і свідомо керувати ним, регулюючи вікові і професійні складові: , де j - кількість блоків (j = 1, .., 4); nj - кількість працівників j-го блоку; Gj = (wj/w)·сj - відносний рівень витрат на професійний ріст працівника j-го блоку (wj, w - середній вік відповідно працівника j-го блоку і працівника компанії; сj - частка витрат на підвищення кваліфікації фахівців j-го блоку); ДHj - різниця між професійним рейтингом фахівців j-го блоку й мінімальним рейтингом у компанії, за який прийняті показники середньої й мінімальної зарплати. Результати оцінки ЛК в одній з філій ВАТ “Укртелеком” виявили зростання його вартості на 21,4%, в основному, за рахунок подвійного збільшення інвестицій у перепідготовку висококваліфікованих фахівців. Але інтенсивна цифровізація мереж зв'язку вимагає і високого рівня кваліфікації фахівців нижчої ланки. Враховуючи, що ЛК, відбиваний у пасиві балансу фірми, урівноважується таким НМА як гудвіл, його вартість може бути змінена в динаміці на величину Кгуд (коефіцієнт ділової репутації фірми): , де .

В роботі відмічено, що відновленню і ефективному використанню ІК сприяє розвиток інфокомунікацій через підвищення рівня інформаційної культури, знань і їхнє перетворення з потенціалу в безпосередній ресурс економіки. Взаємозв'язок інфокомунікацій з ІК підприємства показано на рис. 1. Відзначаючи роль сполучної ланки між інформатизацією й інтелектуалізацією суспільства, показано, що інфокомунікації, з одного боку, є пріоритетним напрямком розвитку національної економіки знань, а з іншого - сприяють накопиченню творчих результатів діяльності людини, серед яких особливе місце займає ІВ.

У ході дослідження ролі ІВ у розвитку виробництва, забезпеченні конкурентоспроможності відзначено, що Україна, не дивлячись на позитивні тенденції в сфері винахідництва та раціоналізації, ще відстає від високорозвинених країн по показниках, що характеризують розвиток НТП (зниження коефіцієнта

Рис. 1. Взаємозв'язок інфокомунікацій з ІК підприємства

самозабезпечення країни технічними рішеннями до 55%, зростання коефіцієнта технологічної залежності до 80%). Тому для підвищення рівня впровадження об'єктів права ІВ у виробництво, його конкурентноздатності запропоновано здійснювати державну підтримку їхньої комерціалізації в країни і за рубежем, створювати на підприємствах ефективну систему управління ІВ як ключовим активом, що дозволить вирішувати організаційно-методичні, науково-технічні питання планування, впровадження й використання її об'єктів. Виходячи зі сказаного, у роботі визначається місце об'єктів права ІВ у системі обліку як елемента НМА, розглядається структурна характеристика НМА в частині вартості об'єктів права ІВ (інтелектуальних активів (ІА)) і гудволу.

У ході дослідження уточнено поняття “НМА” як головного фактору інноваційного виробництва: НМА - це один з видів необоротних активів, якісних, інноваційних ресурсів, що забезпечують можливості відновлення і підвищення рівня ефективності ІК виробництва і його продукції. Таке визначення стимулює до більш поглибленого дослідження їхньої участі у формуванні ІК підприємства. В даному контексті запропоновано модель кругообігу ІК шляхом позначення стадії переходу новостворюваних інтелектуальних продуктів в ІА з метою включення нової інтелектуальної вартості в кругообіг ІК:

де ІК ІВТ - інтелектуальна авансована вартість; ІТ - інтелектуальні товари: ІС(ЛК) - інтелектуальна сила (ЛК); ІЗВр - інтелектуальні засоби виробництва; ІВР - інтелектуальне виробництво нових знань; ІТ' - створені нові інтелектуальні товари, враховані як ІА; ІВТ' ІК' - інтелектуальна додаткова вартість.

Виконаний аналіз показав відсутність однозначного взаємозв'язку між поняттями “ІК”, “ІВ”, “НМА”. Тому наведено схематичний взаємозв'язок ІК із НМА з погляду існуючого бачення, обґрунтовано його перспективне бачення для максимально правильного відображення ІК у системі обліку через поняття “НМА” (рис. 2). Автором доведено, що поняття ІК ширше, ніж ІВ і НМА. Так, ІВ пов'язана з ІК лише в частині майнових прав, здатних приносити дохід, а вартість її об'єктів безпосередньо відображається в НМА. У той же час, НМА містять інші привілеї фірми і гудвіл. Аналіз співвідношення понять “ІК” і “НМА” у бухгалтерському тлумаченні показав, що до складу останніх входять активи, що не належать до ІК (наприклад, права користування природними ресурсами), а більшість елементів ІК пов'язано з НМА через гудвіл, виникаючий у разі купівлі-продажу фірми, що спричиняє розрив між її балансовою вартістю і ринковою капіталізацією. При цьому бухгалтерська інформація залишається найважливішим джерелом при оцінці бізнесу, прийнятті рішень про інвестування капіталу, фінансово-економічному аналізі діяльності, тому прагнення до більш повного відображення НМА у балансі є виправданим. З цього приводу виникає необхідність у ототожненні понять “ІК” і “НМА”, тоді не тільки вартість об'єктів права ІВ, але й всі НМА можна буде вважати ІА. Отже, з огляду на позначений взаємозв'язок ІК з НМА, що у перспективі відображатиме всю невідчутну інтелектуальну базу фірми, ролі НМА у інноваційному розвитку виробництва, кожному господарюючому суб'єкту України запропоновано йти шляхом реалізації заходів по перетворенню інтелектуальних ресурсів у НМА для залучення в оборот ІК і одержання максимальної економічної вигоди від їхнього освоєння.

У розділі 2 “Розробка методів економічного аналізу нематеріальних активів як форми обліку інтелектуального потенціалу оператора зв'язку” визначено напрямки економічного аналізу НМА, проведено аналіз і прогноз їх стану і використання у ВАТ “Укртелеком”, виявлено закономірності розвитку. Визначено ступінь впливу інформатизації та інтелектуалізації на ефективність виробництва послуг зв'язку.

Автором відзначено, що НМА з фінансово-бухгалтерської точки зору є таким же майном, як і основні фонди, для характеристики яких розроблено й успішно застосовано на практиці принцип економічного аналізу. В роботі обґрунтовано застосування аналогічного інструментарію щодо НМА. Це дозволить дати комплексну оцінку структури, динаміки й ефективності використання НМА в господарській діяльності підприємства. Визначена



Рис. 2. Взаємозв'язок ІК з НМА підприємства (з погляду існуючого й перспективного бачення)

Таблиця 1

Показники комплексної оцінки структури, динаміки й ефективності

використання НМА в господарській діяльності оператора зв'язку

Показники	Напрямки аналізу
Показники оцінки наявності й структури НМА
Частка НМА в необоротних активах	Аналіз структури НМА
Частка інтелектуальних активів у НМА
Частка гудвіла в НМА
Частка НМА в капітальних інвестиціях
Частка НМА залежно від джерела надходжень у їхній загальній вартості	Аналіз НМА по джерелах надходжень
Показники оцінки стану й руху НМА
Придатності	Аналіз технічного стану й техніко-економічного використання НМА
Зносу
Заміни
Введення	Аналіз руху НМА
Відновлення
Вибуття
Ліквідації
Розширення
Показники оцінки ефективності використання НМА
Віддача НМА	Аналіз показників ефективності використання НМА
Ємність НМА
Озброєність НМА
Продуктивність праці від використання НМА
Рентабельність НМА
Приріст доходу від зміни вартості й віддачі НМА	Аналіз залежності між освоєними НМА й доходами підприємства
Частка впливу зміни вартості й віддачі НМА на доходи
Сума відносної економії коштів у НМА
Рентабельність ресурсів з урахуванням впливу нематеріальних ресурсів: , де , с - прибутковість і собівартість одиниці виробничої потужності; КОСН, КОБ, КНМА, КФОП - віддача основних фондів, оборотних коштів, НМА й людських ресурсів відповідно.	Аналіз і виявлення ступеня впливу НМА на загальний рівень рентабельності ресурсів

система показників такої оцінки в рамках відповідного напрямку аналізу наведена в табл. 1.

Аналіз ефективності використання НМА у ВАТ “Укртелеком” за 1999-2004 рр. виявив їхній негативний вплив на загальну рентабельність ресурсів. Так, у зв'язку зі зниженням віддачі ІА сума недоотриманого за 2003 р. прибутку склала 2,36 млн. грн. (69% від недоотриманого прибутку за рахунок погіршення використання НМА в цілому). Внаслідок виведення в 2002 р. гудволу з обліку НМА рентабельність ресурсів виявилася завищеною (12,254%) щодо розрахованої з урахуванням віддачі гудволу (11,452%). Тобто такий показник не відображає реальної ситуації з використанням усього обсягу ресурсів. В роботі вивчено вплив НМА на рентабельність поточної діяльності, для чого здійснено прогноз змінювання їхньої вартості і віддачі на основі багатофакторної моделі, розробленої з використанням методу синтезованої оцінки (уS = 32,11 + 5,4t - 0,14КНМА). Як показав аналіз, внаслідок перевищення темпів зростання вартості НМА (1,14; 1,12) над темпами росту чистих доходів (1,08; 1,07), очікуватиметься зниження віддачі НМА і темпів росту рентабельності поточної діяльності (темп росту r залежно від часу: 1,111 - 1,100; темп росту r залежно від часу і віддачі НМА: 1,110 - 1,099). Враховуючи отримані результати, керівництву компанії запропоновано приділяти постійну увагу плануванню заходів щодо поліпшення використання НМА і, насамперед, ІА та гудволу, що безпосередньо впливають на процес накопичення ІК, як засобу попередження негативного впливу на фінансові результати діяльності.

Автором досліджено закономірності розвитку НМА, що дозволило з урахуванням економіко-математичної моделі Ц. Гриліхеса встановити залежність між вартістю ІА (ФІА) і величиною доходів від їхнього використання (ДІА): , застосування якої дозволило встановити наступне:

- віддача ІА залежно від загальних доходів носить завуальований характер, бо останні отримані від використання нематеріальних і матеріальних ресурсів. Для одержання достовірної інформації щодо використання ІА, визначено показник ресурсовіддачі (КРЕС): , де ФОСН, ФОБ, ФНМА - вартість основних фондів, оборотних засобів, НМА (у т.ч.: ІА й інші НМА: ФНМА = ФІА + ФНМА-ІА); ФОП - фонд оплати праці, що дозволить визначити величину доходів від використання ІА: ДІА = ФІА КРЕС;

- наявність у оператора зв'язку значних резервів щодо зростання доходів. Так, для одержання фактичних доходів від використання ІА їхня вартість має бути в 10,5 разів нижче задіяної, а за існуючої вартості ІА доходи від їхнього використання мають бути в 12 разів вище фактичних.

Автором відзначено, що на практиці такої простої залежності не існує, але даний висновок може бути використано у виробничій діяльності оператора зв'язку для одержання максимально можливого фінансового результату від ефективного засвоєння інтелектуальної продукції.

Підкреслюючи, що створенню й ефективному освоєнню інтелектуальної продукції сприяє інтенсивна інформатизація суспільства, запропоновано на основі закономірностей розвитку інфокомунікацій у світі, спрогнозувати їхній розвиток в Україні. При цьому використано метод визначення аналітичного вираження залежності інфокомунікаційної щільності (кількість основних телефонів/100 жит.; кількість мобільних телефонів/100 жит.; кількість персональних комп'ютерів (ПК)/100 жит.; кількість хостів Інтернету (ХІ)/100 жит.) від ДВВП, розроблений фахівцями Московського центрального науково-дослідного інституту зв'язку - галузі “Зв'язок”. За допомогою кривої апроксимації за останній рік аналізу отримано шукані залежності: телефонної щільності (Щота); щільності мобільних телефонів (Щмоб); щільності ПК (Щпк); щільності ХІ (Щхі); щільності телефонних терміналів (Щота+моб); щільності інтегрального показника (Щота+моб+пк). Аналіз прогнозних даних виявив наступне:

- щільність телефонних терміналів (Щота+моб) в 2010 р. сягне 70 (30 + 40), в 2015 р. - 90 (40 + 50). Світова асимптота для Щота+моб в 1998 р. перебувала в точ-ці 790 Тота+моб/100 жит., а для Щота+моб+пк - 1580 Тота+моб+пк/100 жит. В Україні в 2010 р. останній показник складе 90 Тота+моб+пк/100 жит. (29 стаціонарних телефонів + 39 мобільних + 22 ПК), а в 2015 р. - 110 (36+48+26);

- розвиток зв'язку й інформатики в Україні йде шляхом, аналогічним світовому. Спостерігається зрушення інтересів споживача на користь послуг мобільного зв'язку й Інтернету. Отже, для подолання відставання України по інфокомунікаційних параметрах від світових варто вирішувати завдання наближення рівня розвитку інфокомунікаційного сектора в 2015 р. до сучасного рівня розвинених країн, приділяючи особливу увагу послугам інформаційної структури (ПК, ХІ), де очікуються найбільш високі темпи приросту.

Отримані прогнозні дані і встановлена залежність між вартістю ІА і доходами, застосовані при визначенні ступеня впливу інфокомунікацій на збільшення ІК оператора зв'язку. Розрахована очікувана в 2010 р. вартість ІА і величина доходів від їхнього використання залежно від прогнозної кількості телефонних терміналів і ПК, що припадають безпосередньо на персонал ВАТ “Укртелеком”. Встановлено, що в 2010 р. очікуватиметься збільшення вартості ІА в 1,3 рази і значне (в 20 разів) зростання доходів від їхнього використання, що є джерелом накопичення ІК оператора зв'язку.

На думку автора сьогодні недостатньо вивчені питання впливу інтелектуалізації виробництва на продуктивність праці оператора зв'язку. Тому досліджено зміну аналізованих показників (табл. 2) у філіях компанії, згрупованих за вартістю ІА/100 чол.

У результаті виявлено, що нарощування інтелектуальної продукції є обґрунтованим. Це підтверджено дослідженнями в 18 філіях: так, у групі, де на 100 чол. і 100 ном. монтованої ємності припадає найбільша величина ІА, рівень доходів і продуктивності праці в 1,5 рази вищий, ніж в інших групах і в цілому по компанії. Однак продуктивність праці зростає за рахунок росту озброєності праці ІА і цифро-електронними (ЦЕ) АТС. Зниження віддачі ІА і невисокі темпи росту віддачі ЦЕ АТС (1,03) свідчать про недостатньо високий рівень знань і кваліфікації персоналу щодо ефективного використання впроваджуваної інтелектуальної продукції і комп'ютеризованих систем зв'язку, що знижує можливості компанії з виробництва нових послуг, створення нової інформації, генерації нових знань, тобто сповільнює темпи росту ІК.

Таблиця 2

Показники аналізу впливу інтелектуалізації виробництва на продуктивність праці оператора зв'язку

Напрямки аналізу й показники оцінки продуктивності праці	Формули розрахунку
- залежно від освітнього рівня персоналу (кількість працівників з вищою освітою/100 чол.): , - зміна продуктивності праці з ростом рівня освіти й акціонерного капіталу	Ів / Іосв.; Ів / Іакц.кап., де ІВ, Іакц.кап. - індекс динаміки продуктивності праці й акціонерного капіталу
- залежно від раціоналізаторської активності персоналу (кількість раціоналізаторських пропозицій/100 чол.): - зміна продуктивності праці з ростом раціоналізаторської активності персоналу	Врац t / Врац t-1, де Врац - продуктивність праці раціоналізаторів: Врац = ЕФрац / Чрац, ЕФрац - економічний ефект від впровадження рацпропозицій; Чрац - чисельність раціоналізаторів
- залежно від здатності персоналу до освоєння інтелектуальної продукції й сучасних систем зв'язку (цифрових й електронних АТС) (вартість ІА/100 чол; частка інженерного персоналу в штаті АТС; монтована ємність/1 чол.): dінж(АТС) - частка інженерів на всіх АТС оператор зв'язку; ВN, ВІА - продуктивність праці від використання монтованої ємності й ІА.	dінж(АТС) = dАТС dінж(1-ї АТС) / 100, де dінж(1-ї АТС) - частка інженерів у штаті однієї АТС; dАТС - структура встаткування; ВN= ЧД/N N/Ш, де ЧД/N - чистий дохід на 1 номер монтованої ємності; N/Ш - монтована ємність на 1 чол.; ВІА= ЧД/ФІА ФІА /Ш, де ЧД/ФІА - чистий дохід на 1 грн. ІА; ФІА /Ш - вартість ІА на 1 людину

Отже, аналіз показав, що сьогодні необхідні нові підходи щодо організації сучасних форм господарювання - виробничих систем, сформованих під впливом інноваційної діяльності, що відтворює рух ІК.

У третьому розділі “Інтелектуалізація виробничої діяльності як фактор інноваційного розвитку оператора зв'язку” досліджено вплив ІП на реорганізацію виробничих процесів оператора зв'язку в напрямку можливого їхнього інноваційного відновлення на основі збільшення частки ІК у виробництві послуг зв'язку. Формування процесу інтелектуалізації виробництва послуг зв'язку (інноваційна модель розвитку оператора зв'язку) показано на рис. 3.

Інноваційний процес розглядається автором як перетворення інтелектуальних і матеріальних ресурсів у продукцію зв'язку. В роботі здійснено оцінку виробничої діяльності ВАТ “Укртелеком” з погляду можливостей і перспектив створення інноваційної моделі розвитку. Для цього проаналізовано структуру ІП, визначено систему показників виміру ІК, оцінено вплив ІК на фінансові результати діяльності, досліджено вплив ІК на процес виробництва послуг зв'язку шляхом оцінки виробничого потенціалу, розробленої з урахуванням впливу ІП, розроблено основні напрямки інноваційної стратегії розвитку.



* - Основний капітал без інтелектуальних активів

Рис. 3. Формування процесу інтелектуалізації виробництва послуг зв'язку (інноваційна модель розвитку оператора зв'язку)

Аналіз структури ІП виявив значну кількість об'єктів права ІВ, не включених до господарського обігу, що спричиняє заниження собівартості послуг зв'язку і зменшення прибутковості та високий творчий потенціал людських ресурсів (учені, фахівці з інформаційних технологій, раціоналізатори, аналітики й ін).

У ході оцінки впливу ІК на фінансові результати діяльності оператора зв'язку визначена система показників його виміру (табл. 3), розрахунок і аналіз яких виявив збільшення вартості ІК, в основному, за рахунок значних (в 90 разів) темпів росту впровадження об'єктів права ІВ, високі темпи росту доходів (в 2,7 рази) і продуктивності праці (в 2,9) від використання ІК, зростання частки прибутку від його використання в загальній сумі прибутку з 6 до 9% і темпів рентабельності використання ІК в 3,6 рази. Отже, оператор зв'язку має реальні можливості для забезпечення інноваційного розвитку.

Для оцінки виробничого потенціалу оператора зв'язку, як його здатності перетворювати ресурси у фінансові результати діяльності запропонована система показників (табл. 4). Відмінною рисою такого підходу є встановлення безпосереднього впливу людських ресурсів (у натуральному, вартісному вираженні), як головного носія знань, що визначають розвиток сучасного виробництва, на кожний з показників його структури. Результати оцінки виявили:

- зниження темпів росту норм накопичення і прибутку. Але середнє за період аналізу збільшення останньої на 28%, що характеризує ефективність використання ЛК, і норми накопичення на 12,6%, що враховує формування і використання ресурсів, у т.ч. ІА, сприяло росту прибутку в 1,5 рази;

- низьку здатність компанії перетворювати інтелектуальний і технічний потенціали у фінансові результати (фактичні аналізовані показники нижче потенційних), що негативно позначилося на величині знову створеної вартості, яка за період аналізу могла бути більшою на 568,6 млн. грн.;

Таблиця 3

Показники виміру інтелектуального капіталу

Показники	Формули розрахунку
Вартість інтелектуального капіталу підприємства (ІКП), (ФІКп)	ФІКп = ФЛК + ФІА, де ФЛК - вартість ЛК як середньорічний фонд оплати праці (ФОП); ФІА - середньорічна вартість ІА
Озброєність праці інтелектуальним капіталом, (VИКп)	VІКп = ФІКп / Ш
Доходи від використання інтелектуального капіталу, (ДІКп)	ДІКп = КРЕС · ФІКп, де КРЕС - ресурсовіддача
Продуктивність праці від використання ІКП, (ВІКп)	ВІКп = ДІКп / Ш
Прибуток від використання інтелектуального капіталу, (ПІКп)	ПІКп = rрес · ФІКп / 100, де rрес - рентабельність ресурсів, %
Рентабельність використання інтелектуального капіталу, ( ), %	= ПІКп 100 / Е, де Е - експлуатаційні витрати

Таблиця 4

Показники оцінки виробничого потенціалу оператора зв'язку

Показник	Формула розрахунку	Характеристика показника
Технічна структура виробництва, як фондоозброєність праці	ТСВ = ФОСН / Ш	Технічна оснащеність виробництва
Науково-технічна структура виробництва	НТСВ = ФНТЗ / Ш, де ФНТЗ = ФІА + ФОСН	Оснащеність праці науково-технічними засобами виробництва (НТЗ)
Вартісна структура виробництва	ВСВ = МВ* / ФЛК,	Здатність ЛК до створення оборотних коштів
Органічна структура виробництва	ОСВ = ФОСН / ФЛК	Здатність ЛК до створення основних фондів
Інтелектуальна структура виробництва	ІСВ = ФІА / ФЛК	Здатність ЛК до створення інтелектуальних активів
Норма накопичення	НН = П + МВ / ДС	Необхідний обсяг коштів на розширене відтворення ресурсів
Знову створена вартість	ДС = Д - МВ = ФЛК + П	Вартість чистої продукції, виробленої безпосередньо підприємством
Норма прибутку від вкладення в ЛК	НПлк = П / Флк	Необхідна ефективність людського капіталу
Потенційна продуктивність праці під впливом ТСВ	ВП = = =	Продуктивність праці, отримана в результаті спрямування на розширене відтворення ресурсів норми накопичення в повному обсязі
Потенційна продуктивність праці під впливом НТСВ	В'П = ==
Потенційна величина знову створеної вартості під впливом ТСВ	ДПС = =	Величина знову створеної вартості, отримана в результаті спрямування на розширене відтворення ресурсів норми накопичення в повному обсязі
Потенційна величина знову створеної вартості під впливом НТСВ	Д'ПС = =

*МВ - матеріальні й прирівняні до них ресурси (витрати); hОСН, hНТЗ - ємність основних фондів і науково-технічних засобів виробництва.

- позитивний вплив процесів впровадження й ефективного освоєння ІА на якість основних фондів, що забезпечило операторові зв'язку в 1999 р. більш високу продуктивність праці і величину знову створеної вартості.

Таким чином, фінансові можливості для відтворення ресурсів варто вкладати, насамперед, в людські ресурси й об'єкти права ІВ, тобто в ІК, що є безпосереднім джерелом росту ефективності виробництва послуг зв'язку.

В роботі визначено основні напрямки інноваційної стратегії розвитку оператора зв'язку, представлені соціально-особистісним, фінансово-економічним, науково-технічним, організаційним і управлінським проектами.

Таким чином, здійснене в роботі дослідження процесу формування і реалізації інноваційної моделі розвитку провідного українського оператора зв'язку, дозволяє за допомогою найважливіших факторів сучасної економіки: ІА і працівників, що їх використовують, як головних активів ІК, створити умови для забезпечення ефективного функціонування економічної системи, її інтенсивного розвитку і підвищення якісного рівня виробництва. У свою чергу, створення такої моделі перетворення, насамперед, на інфокомунікаційних підприємствах сприятиме інноваційному розвитку всього господарського комплексу країни і формуванню інтелектуально орієнтованої економіки України.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що дає можливість сформулювати наступні принципові положення, висновки і рекомендації щодо методичних і практичних положень з використання ІП у формуванні та реалізації інноваційної моделі розвитку оператора зв'язку:

1. На підставі аналізу теоретичних принципів формування ІП і його трансформації в ІК доповнено поняття “ІК” з позицій виробничо-соціальної категорії, визначено його головний зміст - ЛК. Виходячи з цього, запропоновано підхід до збереження вартості ІК і підхід до оцінки вартості ЛК, що дозволяє свідомо керувати ним, регулюючи вікові і професійні складові.

2. Вивчено вплив інфокомунікацій, як інструмента посилення інтелектуальних здібностей особистості і сполучної ланки між інформатизацією й інтелектуалізацією суспільства на процес формування і реалізації ІК підприємства, що дозволило виділити в його структурі в окрему складову ІфК.

3. Проаналізовано роль ІВ у накопиченні ІК, вирішенні стратегічних і економічних задач підприємства, ефективний менеджмент якого покликаний забезпечити керування нею як ключовим активом. Виходячи із цього, визначене місце об'єктів права ІВ у системі обліку як елемента НМА.

4. Уточнено поняття “НМА” як інноваційного ресурсу, що забезпечує можливості відновлення і підвищення рівня ефективності ІК виробництва. На підставі дослідження участі НМА у формуванні ІК підприємства, обґрунтовано модель кругообігу ІК, що враховує стадію переходу новостворюваних інтелектуальних продуктів в ІА, наведено схематично взаємозв'язок ІК із НМА з погляду існуючого бачення, обґрунтовано його перспективне бачення для максимально правильного відображення ІК у системі обліку через поняття НМА.

5. Визначено напрямки економічного аналізу НМА і система показників комплексної оцінки їхнього стану, динаміки і ефективності використання в господарській діяльності оператора зв'язку.

6. Аналіз показав негативний вплив НМА на фінансові результати діяльності ВАТ “Укртелеком”, що обумовило необхідність дослідження закономірностей їхнього розвитку. В результаті встановлено залежність між вартістю ІА і величиною доходів від їхнього використання, застосування якої виявило наявність значних резервів для покращення фінансових результатів діяльності оператора зв'язку.

7. Спираючись на вказану залежність і прогнозні показники розвитку інфокомунікацій в Україні, визначено ступінь їхнього впливу на збільшення ІК і доходів оператора зв'язку.

8. Доведено на підставі аналізу показників продуктивності праці (залежно від: освітнього рівня персоналу, його раціоналізаторської активності та здатності до освоєння інтелектуальної продукції й сучасних систем зв'язку), що інтелектуалізація виробництва послуг зв'язку сприяє її підвищенню, та обґрунтовано необхідність створення нових підходів до організації сучасних форм господарювання - виробничих систем, сформованих під впливом інноваційної діяльності, що відтворює рух ІК.

9. По результатах дослідження теоретичних принципів організації інноваційної діяльності на підприємстві, визначено підхід до оцінки можливостей і перспектив створення інноваційної моделі розвитку оператора зв'язку, що включає наступне: побудову інноваційної моделі розвитку оператора зв'язку, аналіз його ІП, визначення системи показників виміру ІК підприємства задля виявлення впливу на фінансові результати діяльності, розробку підходу до оцінки виробничого потенціалу з урахуванням впливу ІП, основні напрямки інноваційної стратегії розвитку оператора зв'язку. Доведено, що ІК є безпосереднім джерелом зростання ефективності виробництва, а оператор зв'язку має реальні можливості для забезпечення інноваційного розвитку.

10. Здійснене в роботі дослідження процесу формування і реалізації інноваційної моделі розвитку провідного українського оператора зв'язку, дозволяє за допомогою найважливіших факторів сучасної економіки: ІА і працівників, що їх використовують, як головних активів ІК, створити умови для забезпечення ефективного функціонування економічної системи, її інтенсивного розвитку і підвищення якісного рівня виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Потапова-Синько Н.Е., Грицуленко С.И. Влияние нематериальных активов на результаты деятельности оператора связи // Наукові праці ОНАЗ ім. О.С. Попова: Зб. наук. праць. - Одеса, 2003. - С. 52-54. - 0,3 д.а. Особистий внесок здобувача (0,2 д.а.): визначено показники ефективності використання нематеріальних активів.

2. Потапова-Синько Н.Е., Грицуленко С.И., Станкова Г.О. Интеллектуальный капитал и нематериальные активы, их сущность и взаимосвязь // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. - Одеса, 2005. - С. 231-236. - 0,5 д.а. Особистий внесок здобувача (0,3 д.а.): аналіз структури нематеріальних активів.

3. Грицуленко С.И. Интеллектуальный капитал как фактор повышения производительности труда оператора связи // Наукові праці ОНАЗ ім. О.С. Попова: Зб. наук. праць. - Одеса, 2006. - № 1. - С. 114-120. - 0,5 д.а.

4. Грицуленко С.И. Измерение интеллектуального капитала // Экономические инновации: Инновационные технологии мониторинга и регулирования поведением экономических систем: Сб. науч. работ. - Одесса, 2007. - С. 45-51. - 0,5 д.а.

Друковані праці наукових конференцій, тези доповідей:

5. Потапова-Синько Н.Е., Грицуленко С.И. Нематериальные ресурсы в деятельности предприятия на современном этапе // Современные проблемы телекоммуникаций: 6-я международная научно-техническая конференция. Одеса, 19-22 августа 2003 г. - Одесса, 2003. - Ч. 2. - С. 122-124. - 0,2 д.а. Особистий внесок здобувача (0,1 д.а.): аналіз впливу використання нематеріальних активів на рентабельність ресурсів.

6. Грицуленко С. Прогнозирование показателя использования нематериальных активов оператором связи // Науково-технічні пріоритети економічного розвитку в галузі зв'язку: нові стратегії та технології: Всеукраїнський науково-практичний семінар. Одеса, 27-29 травня 2004 р. - Одеса, 2004. - С. 72. - 0,1 д.а.

7. Потапова-Синько Н.Е., Грицуленко С.И. Образование, наука и технология - основа экономического роста Украины // Проблеми підготовки фахівців з інтелектуальної власності в Україні: V Всеукраїнська науково-практична конференція. Київ, 27-28 квітня 2005 р. - К., 2005. - С. 138-141. - 0,3 д.а. Внесок здобувача (0,2 д.а.): аналіз світового, вітчизняного досвіду щодо визначення сутності інтелектуального капіталу й інтелектуальної власності.

8. Грицуленко С.И. Интеллектуальная собственность в деятельности оператора связи // Радиоэлектроника и молодежь в ХХІ веке: 10-й Юбилейный Международный молодежный форум. Харьков, 10-12 апреля 2006 р. - Х., 2006. - С. 664. - 0,1 д.а.

9. Грицуленко С.И. Взаимосвязь интеллектуального капитала с нематериальными активами как фактор обеспечения его кругооборота // Світ інформації та телекомунікацій - 2006: ІІІ Міжнародна науково-технічна конференція студенства та молоді. Київ, 26-27 квітня 2006 р. - К., 2006. - С. 178. - 0,1 д.а.

10. Потапова-Синько Н.Е., Грицуленко С.И. Предприятие связи как интеллектуальная производственная система // Rаbit? v? informasiya texnologiyalar nazirliyi: Az?rbaycan Respublikasinin R?hb?rliyin? g?lm?sinin 37-ci il dцnьmьn? h?sr olunmuє Beyn?lxalq elmi-praktik konfrans. - Ming?зevir, 2006. - С. 257-266. - 0,3 д.а. Внесок здобувача (0,2 д.а.): оцінка можливостей і перспектив створення інноваційної моделі розвитку оператора зв'язку.

11. Грицуленко С.И. Интеллектуальный капитал: некоторые вопросы сущности и формирования // Інноваційні технології в науці, підготовці та перепідготовці фахівців: Міжнародна науково-практична конференція. Одеса, 17-18 травня 2007 р. - Одеса, 2007. - С. 80-83. - 0,3 д.а.

Навчальні посібники:

12. Грицуленко С.И., Потапова-Синько Н.Е. Интеллектуальная собственность. Модуль 2: Основы интеллектуальной собственности: Конспект лекций. - Одесса: ОНАС им. А.С. Попова, 2006. - 92 с. - 7 д.а. Внесок здобувача (4 д.а.): теми 1-5 - питання сутності інтелектуального капіталу й інтелектуальної власності, охорони прав та економіки останньої.

АНОТАЦІЯ

Грицуленко С.І. Інтелектуальний потенціал в інноваційній моделі розвитку оператора зв'язку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова. - Одеса, 2008.

У дисертації досліджується процес формування і реалізації інноваційної моделі розвитку оператора зв'язку (на прикладі ВАТ “Укртелеком”).

Проаналізовано теоретичні принципи формування інтелектуального потенціалу і його трансформації в інтелектуальний капітал підприємства. Розглянуто сучасні погляди та наведено власні щодо визначення сутності та структури інтелектуального капіталу і нематеріальних активів. Досліджено участь нематеріальних активів у формуванні інтелектуального капіталу підприємства, виявлено взаємозв'язок між ними. Визначено нові напрямки економічного аналізу нематеріальних активів і виявлено закономірності їхнього розвитку. Проаналізовано вплив нематеріальних активів на фінансові результати діяльності ВАТ “Укртелеком”. Визначено ступінь впливу інформатизації та інтелектуалізації суспільства і економіки на ефективність виробництва послуг зв'язку. Досліджено теоретичні принципи організації інноваційної діяльності на підприємстві й оцінено можливості і перспективи створення інноваційної моделі розвитку оператора зв'язку.

Ключові слова: інтелектуальний потенціал, інтелектуальний капітал, людський капітал, інфокомунікаційний капітал, інтелектуальна власність, нематеріальні активи, ефективність, продуктивність, комплексна оцінка, інноваційна модель розвитку оператора зв'язку.

АННОТАЦИЯ

Грицуленко С.И. Интеллектуальный потенциал в инновационной модели развития оператора связи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Одесская национальная академия связи им. А.С. Попова. - Одесса, 2008.

В диссертации исследуется процесс формирования и реализации инновационной модели развития оператора связи (на примере ОАО “Укртелеком”).

В работе проанализированы теоретические принципы формирования интеллектуального потенциала и его трансформации в интеллектуальный капитал предприятия. Рассмотрены современные взгляды на определение сущности и структуры интеллектуального капитала. Представлено авторское видение понятий “интеллектуальный капитал” с позиции социально-производственной категории, определено, что главным его содержанием является человеческий капитал. Исходя из этого, определен подход к сохранению стоимости интеллектуального капитала, а также подход к оценке стоимости человеческого капитала, позволяющий осознано управлять им, регулируя возрастные и профессиональные составляющие.

Исследовано влияние инфокоммуникаций, как инструмента усиления интеллектуальных способностей личности, на процесс формирования и реализации интеллектуального капитала предприятия. Детально рассмотрено значение интеллектуальной собственности для накопления интеллектуального капитала и решения стратегических и экономических задач предприятия, эффективный менеджмент которого призван обеспечить управление нею как ключевым активом. Исходя из этого, определено место объектов права интеллектуальной собственности в системе учета как элемента нематериальных активов.

Уточнено понятие нематериальных активов как главного фактора инновационного производства и исследовано их участие в формировании интеллектуального капитала предприятия. В результате обоснована модель кругооборота интеллектуального капитала с учетом стадии перехода вновь создаваемой интеллектуальной продукции в нематериальные активы, в части стоимости объектов права интеллектуальной собственности (интеллектуальные активы). Также обоснована и представлена схематично взаимосвязь интеллектуального капитала с нематериальными активами с точки зрения существующего и перспективного видения для максимально правильного отображения интеллектуального капитала в системе учета через понятие нематериальных активов.

Определены направления экономического анализа нематериальных активов (анализ показателей эффективности использования, анализ зависимости между освоенными нематериальными активами и доходами предприятия, анализ и выявление степени их влияния на общий уровень рентабельности ресурсов) и определена система показателей комплексной оценки их состояния, динамики и эффективности использования в хозяйственной деятельности оператора связи. Негативное влияние нематериальных активов на финансовые результаты деятельности ОАО “Укртелеком” обусловило необходимость исследования закономерностей их развития. В результате установлена зависимость между интеллектуальными активами и величиной доходов от их использования, применение которой выявило наличие значительных резервов для улучшения финансовых результатов деятельности оператора связи.

...