Економічні засади комплексного розвитку продуктивних сил регіону (на прикладі Автономної Республіки Крим)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічні засади комплексного розвитку продуктивних сил регіону (на прикладі Автономної Республіки Крим)

продуктивний соціальний економічний ринковий

Побудова в Україні соціально-орієнтованої інноваційної моделі ринкової економіки, на основі якої буде забезпечено задоволення матеріальних і духовних потреб людей, підвищення їх добробуту, в значній мірі залежить від рівня забезпечення комплексного розвитку регіонів, удосконалення територіальної організації їх господарства, створення нового механізму управління у всіх сферах життя. Вплив демократичних засад на розвиток суспільних процесів змінює роль та підходи щодо комплексного розвитку регіонів, підсилює суспільні вимоги стосовно стану і перспектив їх соціально-економічного становища, відповідальності органів місцевого самоврядування тощо. У значної мірі це пояснює динаміку показників регіональної системи управління комплексним розвитком, джерелом фінансування якої виступають місцеві бюджети.

Поєднання в сучасній системі управління елементів нового ринкового та застарілого адміністративного підходів господарювання визначає характерний його вплив на формування регіональних ринків товарів та послуг, їх територіальні особливості, які тісно пов'язані з просторовим і стратегічним положенням регіону, наявною природною, економічною і демографічною ситуацією. В умовах історичних реалій мінливості національних, культурно-історичних традицій відбувається пошук нових ефективних шляхів використання продуктивних сил з метою формування моделі сталого розвитку, закладення міцних підвалин національної економіки.

Побудова ринкової економіки змінює методологічні підходи і методичні прийоми розвитку і управління в регіоні, зокрема, найважливішим напрямком соціально-економічної політики стає проблема їх комплексного розвитку, організація та впровадження нових форм управління складовими господарських систем та інших елементів продуктивних сил регіону. Зміни у відносинах власності призводять до організаційних зрушень усього процесу розвитку та управління, вимагають використання та узагальнення сучасного досвіду керування соціально-економічними системами. Все це зумовлює необхідність удосконалення територіальної організації господарства регіону, підвищення рівня його комплексного розвитку та удосконалення регулювання цього процесу.

Теоретичні та прикладні питання розвитку продуктивних сил соціально-економічних систем регіонів у ринкових умовах досліджені у наукових працях багатьох вчених-економістів і практиків. Вагомий внесок у розвиток цієї проблематики внесли О.М.Алимов, М.П.Бутко, С.І.Дорогунцов, Б.М.Данилишин, М.І.Долішній, І.К.Бистряков, В.М.Геєць, А.В.Степаненко, С.І.Іщук, Я.В.Коваль, А.Б.Кондрашихін, В.І.Куценко, А.С.Лисецький, Я.Б.Олійник, В.І.Пила, Л.О.Петкова, Н.В.Тарасова, М.І.Фащевський, Л.Г.Чернюк, М.Г.Чумаченко та ін.

Спеціальні дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем комплексного розвитку регіонів, організації економічного механізму ринкових утворень орієнтовані, головним чином, на аналіз окремих функціональних аспектів господарської діяльності, тому недостатньо вивченими є комплексні підходи щодо регіонального розвитку, формування нових ринкових відносин в регіонах внаслідок процесів економічних трансформацій та їхнього впливу на функціонування господарських суб'єктів. При цьому практично не аналізуються організаційно-економічні аспекти виробництва, не провадиться вартісна оцінка його результатів та ефективності у регіональному розрізі. Також не розвинені методичні підходи до класифікації економічних відносин регіонального господарського комплексу і відносин власності, їхнього зв'язку з організаційними, інформаційними аспектами діяльності різних елементів господарського комплексу.

На жаль, слабкі виробничі показники більшості регіональних суб'єктів господарської діяльності на протязі тривалого часу демонструють неефективність багатьох сторін суспільного виробництва. Цей факт обумовлює пошук нових підходів до дослідження регіонального господарського комплексу, визначення регіональних особливостей, які спроможні суттєво вплинути на активізацію виробничого процесу, підвищення інвестиційної привабливості регіону та добробуту населення. Це потребує деяких змін в структурі формування та функціонування системи територіальної організації і управління, розробки методологічних та методичних підходів до дослідження відносин на регіональному ринку, упровадження нових механізмів активного впливу на учасників господарської діяльності. Масштабність, складність та недостатня вивченість цих питань обумовили доцільність дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає тематичному плану наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України. Положення дисертаційної роботи використані при виконанні теми 3.1.5.63 "Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу" (номер держреєстрації 0100U006571), в межах якої автором обґрунтовані напрями удосконалення територіальної організації регіональних господарських систем.

Крім того, наукові розробки дисертанта були використані при виконанні науково-дослідної роботи «Дослідження шляхів забезпечення корпоративної незалежності реєстратора власників цінних паперів у процесі впровадження заходів державного регулювання» (номер держреєстрації 0104U006761), де автору належать розробки щодо організаційно-економічних аспектів взаємодії учасників регіонального господарського комплексу.

Тематика наукових досліджень відповідає Концепції державної регіональної політики. Питання формування та розвитку нових ринкових відносин, що досліджуються на прикладі Автономної Республіки Крим, знайшли застосування в практичної діяльності по формуванню утворень ринку.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад комплексного розвитку продуктивних сил соціально-економічних систем регіону та практичних рекомендацій по підвищенню ефективності їх функціонування.

Для досягнення визначеної мети в дослідженні поставлені й вирішувалися наступні основні завдання:

- визначити економічну сутність соціально-економічної системи регіону, а також роль і значення комплексного розвитку її продуктивних сил в суспільно господарській структурі України;

- обґрунтувати основні принципи та фактори розвитку соціально-економічних систем, виявити регіональні особливості, які впливають на формування ринкових відносин;

- поглибити методологічні підходи до оцінки комплексного розвитку продуктивних сил регіону;

- визначити шляхи удосконалення відносин учасників регіональної соціально-економічної системи у сучасних умовах господарювання з використанням активних методів впливу, виявити нові ринкові територіально-господарські утворення в регіоні та здійснити їх класифікацію;

- визначити фактори економічної нестабільності в регіоні, надати пропозиції щодо стимулювання та підвищення ефективності функціонування продуктивних сил в регіональних ринкових утвореннях з метою підвищення ефективності господарювання;

- проаналізувати тенденції та напрямки трансформаційних процесів в господарському потенціалі регіону, виявити зрушення в територіальної організації продуктивних сил регіону;

- розробити організаційно-економічний механізм підвищення комплексного розвитку продуктивних сил регіону;

- розробити стратегічну модель комплексного розвитку соціально-економічних систем регіону;

Об'єктом дослідження є економічні відносини комплексного розвитку продуктивних сил та територіальної організації регіону.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади комплексного розвитку продуктивних сил регіону в умовах трансформаційної економіки.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження дисертаційної роботи є фундаментальні положення сучасної теорії економічного зростання, наукові праці відомих вітчизняних і зарубіжних вчених з регіональної економіки. В роботі використано сукупність методів дослідження, зокрема: діалектичний - для виявлення економічної сутності, ролі та значення комплексного розвитку продуктивних сил соціально-економічних систем регіону в структурі господарства України; економіко-статистичний, порівняльного та структурного аналізу - для визначення особливостей територіальної організації продуктивних сил та формування ринкових територіальних утворень; типологічних та структурних угрупувань - для визначення факторів та принципів побудови регіональних ринкових форм господарювання, способів підвищення ефективності їх функціонування; системний підхід, економіко-математичний аналіз - для розробки методу оцінки ефективності комплексного розвитку продуктивних сил та ринкових утворень; конкретно-історичний - для аналізу формування та становлення нових утворень сучасного господарського комплексу Автономної Республіки Крим.

Інформаційну базу дослідження складають статистичні та звітні дані Міністерства економіки України, Державного комітету статистики, Державної податкової адміністрації України, інших міністерств та їх регіональних органів, місцевих органів влади Автономної Республіці Крим та міста Севастополя, наукові доробки вітчизняних та зарубіжних вчених економістів з проблем регіональної економіки та розміщення продуктивних сил.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації сформульовано та обґрунтовано теоретико-методологічні та методичні засади формування економічних відносин в регіональних соціально-економічних системах, їх територіальної організації, практичні рекомендації з удосконалення комплексного розвитку регіонів, регіональної структури виробництва товарів та надання послуг, підвищення ефективності функціонування окремих регіональних утворень з урахуванням економічних трансформацій, що має істотне значення як для забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів, так і визначення перспектив розвитку країни в цілому.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше

- на принципово нових підходах запропоновано класифікацію та розкрито змістовну характеристику економічних засад (економічні важелі, складники механізму та умови оновлення) комплексного розвитку продуктивних сил регіону в сучасних умовах господарювання;

- розроблено методологію формування та класифікації ринково- орієнтованих утворень регіонального господарського комплексу на підставі виявлення складових виробничого процесу та їх функціональних ознак;

удосконалено

- систему принципів, таких як соціальна орієнтація, територіальна цілісність, оптимальність, ефективність, системність і збалансованість комплексного розвитку продуктивних сил регіональних соціально-економічних систем з урахуванням екологічних чинників;

- концептуальні засади формування організаційно-економічного механізму господарювання, інноваційно-інвестиційної діяльності та інших важелів комплексного розвитку продуктивних сил регіону;

- методичні підходи територіальної організації продуктивних сил регіону на основі аналізу та систематизації матеріально-речових елементів регіонального господарського комплексу, які на відміну від існуючих базуються на узгодженості вимог соціального та економічного характеру;

- сутність факторів розміщення продуктивних сил, що порівняно з існуючими враховують сучасні форми господарювання та особливості ринкових утворень регіону;

дістало подальшого розвитку

- економічна сутність поняття «соціально-економічна система регіону», яка інтерпретується як частина території країни, що існує та розвиватиметься в межах природного, матеріального та соціального середовищ, має власну економічну структуру, соціально-економічний потенціал, інституціональну інфраструктуру та певну систему управління соціально-економічним розвитком, де забезпечується реалізація суспільних інтересів держави та населення;

- система факторів нестабільності та здійснення критичної оцінки динамічних зрушень у функціонуванні продуктивних сил соціально-економічної системи Автономної республіки Крим.

Відмінність одержаних наукових результатів від існуючих полягає також в системному підході до аналізу комплексного розвитку продуктивних сил, процесу формування, розвитку та функціонування нових регіонально-ринкових утворень в структури господарських систем регіонів в умовах соціально-економічних трансформацій; в оптимізації відносин ринку на новій науково-теоретичній і методологічній базі, яка враховує як сукупну систему загальнонаукових принципів розвитку продуктивних сил, так і специфіку їхнього використання в досліджуваному регіоні.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання органами законодавчої і виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами та іншими учасниками ринкових відносин у процесі активізації і розвитку регіональної господарської системи, удосконалення структури управління. Крім того, розроблені в дисертації теоретичні положення і практичні рекомендації дають можливість: розробити перспективні напрямки удосконалення господарської діяльності у нових ринкових умовах; обґрунтувати методологію формування відносин ринку із розробкою системи пріоритетів, принципів, цілей, функцій і методів їхньої реалізації в регіоні; здійснити розробку програми активізації розвитку регіонального господарського комплексу та її поетапну реалізацію.

Розроблені рекомендації з удосконалення процесів формування та комплексного розвитку регіонального господарства знайшли використання в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 25/469-5-4 від 21.06.2006 р.), Севастопольській міській державній адміністрації (довідка № 585/1-гуэи від 22.06.2006 р.), в Підприємстві-реєстраторі «Світок» (довідка № 356/н від 19.06.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо методологічних і практичних засад комплексного розвитку продуктивних сил регіону, складових елементів регіонального ринку, методичних підходів до формування територіальної структури виробничих відносин та перспектив розвитку сфер господарювання, новітніх тенденцій у сфері державного управління. Усі викладені в дисертації наукові результати, які виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження апробовано в доповідях, повідомленнях на 8 міжнародних, національних та регіональних науково-практичних конференціях, зокрема: «Регуляторна політика в сфері підприємництва» (м. Київ, вересень 2000 р.); «Розвиток підприємств малого та середнього бізнесу» (м. Севастополь, травень 2004 р.); „Динаміка наукових досліджень'2004» (м. Дніпропетровськ, червень 2004 р.); «Від лідера - особистості до держави - лідера» (м. Київ, серпень 2004 р.); „Науковий потенціал світу'2004» (м. Дніпропетровськ, листопад 2004 р.); «Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти» (м. Запоріжжя, квітень 2005 р.); „Наука і освіта - 2007» (м. Дніпропетровськ, січень 2007 р.); „Пізнання, освіта, творчість: філософські, методологічні, соціальні, економічні, правові, психолого-педагогічні та гуманітарні аспекти» (м. Севастополь, березень 2007р.).

Автор брала участь в роботі 5 регіональних, національних та міжнародних семінарів і конференцій з проблем розвитку регіональних господарських комплексів України, у тому числі - «Вступ до Бюджетного кодексу України», «Управління державними корпоративними правами», «Стратегічне планування розвитку муніципальної освіти», які проводились у 2001 році, а також «Формування привабливого образу туристичного регіону» (жовтень 2002 р.), «Інформаційне забезпечення місцевого інвестиційного клімату» (квітень 2005 р.) під егідою Програми «Партнерство громад для поширення досвіду місцевого самоврядування» Україна - США з отриманням сертифікатів фахівця.

Публікації. По темі дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць, з них 12 - одноосібно, загальним обсягом 4,1 друк. арк., у тому числі 3,8 друк. арк. належить особисту дисертанту. Із загальної кількості наукових праць - 1 брошура, 7 статей у наукових фахових виданнях, 5 праць у збірниках матеріалів міжнародних, національних та регіональних науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 189 сторінок, з яких 11 сторінок повністю займають таблиці чи рисунки, список використаних джерел з 159 найменувань викладено на 14 сторінках.

У першому розділі „Наукові основи комплексного розвитку продуктивних сил соціально-економічних систем регіону» розкрито поняття, структуру і надано класифікацію засад комплексного розвитку продуктивних сил соціально-економічних систем регіону. Доведено, що існування людини тісно взаємозв'язане з економікою держави, яка може розглядатися як система перетворення природних ресурсів у здатні для споживання суспільством матеріальні продукти або послуги, тобто поєднання навколишнього середовища і суспільної системи. Але будь-яка соціально-економічна система підкоряється загальним засадам економічного впливу на елементу структуру продуктивних сил. В дисертації обґрунтовано структуру і розкрито зміст та характеристики економічних засад комплексного розвитку соціально-економічних систем, складовими яких є економічні важелі, складники механізму, умови оновлення системи (рис. 1).

Рис. 1. Економічні засади в структурі продуктивних сил соціально-економічних систем.

Оскільки людство одночасно залучене у всі три сфери, доведено, що при аналізі економічних процесів необхідні комплексні підходи. Основними чинниками формування та розвитку економіки, її структури, підсистем, елементів, а також зв'язків між ними є суспільні потреби у матеріальному добробуті та послугах, суспільний розподіл праці і наявні технологічні зв'язки між окремими видами виробництва. Це здійснюється у формі соціально-економічної системи - сукупності форм спільної діяльності людей з господарювання, де тільки діяльність людини є основою функціонування цієї системи і умовою існування кожної людини і всього суспільства. Необхідна певна структурна відповідність продуктивних сил і виробничих відносин, яка може бути забезпеченою тільки на основі удосконалення існуючих систем управління, підпорядкування їх головним цілям розвитку соціально-економічних систем і задачам, спрямованим на досягнення таких цілей (рис.2).

Рис. 2. Управління процесом досягнення мети розвитку соціально-економічних систем.

Територіальна організація виробництва - це динамічний процес, тому з трансформаційних перетворень виникає необхідність досліджувати вплив ринку і територіальних особливостей на розміщення продуктивних сил в регіонах. Встановлено, що для регіональної соціально-економічної системи характерні такі засади функціонування: комплексність екологічного, економічного та соціального розвитку; єдність процесів природокористування та охорони навколишнього середовища; територіальна відповідність розселення демографічній ситуації та розміщенню виробництва; цілісність системи соціальної інфраструктури; поєднання територіального та галузевого управління об'єктами. Сутність соціально-економічного потенціалу на регіональному рівні обумовлена єдністю економічної та соціальної політики. До складу соціально-економічного потенціалу будь якого регіону входять природно-ресурсний, демографічний, науково-технічний, виробничий, науковий, рекреаційний, інформаційний, соціальній, культурний потенціал.

Розкрито економічну сутність, принципи та закономірності комплексного розвитку продуктивних сил соціально-економічної системи регіону, зокрема, економічно ефективного розміщення продуктивних сил регіону, комплексного розвитку продуктивних сил у регіоні, територіальної концентрації виробництва в регіоні, територіального розподілу праці, вирівнювання економічного і соціального розвитку окремих територій регіонів.

Виділено фактори соціально-економічного розвитку та надано їхнє економічне визначення у сучасних умовах, зокрема, природно-географічні, демографічні, техніко-економічні, соціально-економічні та геополітичні. Принципи та факторі розміщення продуктивних сил регіону повинні бути покладені в основу соціально-економічної політиці та могуть розглядатися у складі методів господарювання. При цьому виходять, перш за все, з комплексного розвитку, який реалізується на основі раціонального використання всіх територіальних ресурсів багатоцільового призначення (трудових, земельних, водних, енергетичних, рекреаційних тощо). Доведено, що комплексністю у сучасних умовах є взаємопов'язаність елементів та взаємозв'язків регіонального господарства, що впорядковує їх у регіональну економічну систему. Комплексний розвиток означає пропорційність, зрівноваженість між природними й трудовими ресурсами та виробництвом, а також міжгалузеву й внутрішньогалузеву збалансованість виробництва.

Поглиблено методичні підходи до оцінки ефективності та регулювання комплексного розвитку продуктивних сил регіону. Формою реалізації трудової діяльності людини (системи, підприємства, установи) виступає виробничий цикл, тобто сукупність окремих дій підприємства та особи, яка завершується кінцевим результатом та оформлюється у матеріалізованому або не матеріалізованому вигляді (продукція, сертифікат, знання, тощо). Для побудови економіко-математичної моделі виробничого циклу спочатку необхідно виявити просту його ланку: виробничий цикл, здійснюваний окремою людиною, по наступній схемі:

І₀ > Виробничий цикл > І₁, (1)

де І₀ - структура параметрів предмету праці окремої людини на початку (на вході) виробничого циклу у момент t₀; І₁ - оновлена структура параметрів того ж самого предмету праці в кінці (на виході) виробничого циклу у момент t₁. Відповідно, для кожної складової послідовності (1) може бути зіставлена її вартість В, яка містить вартість окремого предмета праці до початку виробничого циклу, вартість виробничого циклу та вартість предмета праці після закінчення виробничого циклу.

Витрати на виробничий процес в загальному вигляді складаються з: В₁ - витрат на створення і підтримку матеріально-речових елементів виробничого підприємства (будівлі, споруди, обладнання і інші засоби виробництва, витратні матеріали, матеріалізовані інформаційні дані); В₂ - витрат, пов'язаних з утриманням кадрів підприємства (заробітна платня з відрахуваннями, податками та іншими обов'язковими виплатами, перепідготовка, підвищення кваліфікації кадрів….); В₃ - витрат на обслуговування виробничих відносин (між підприємствами, зокрема конкурентні відносини, з іншими учасниками виробничого процесу). Ці види витрат оплачуються за рахунок всіх видів джерел фінансування і складають величину В₀, тобто суспільно необхідну для виконання виробничого циклу працю. Вона відрізнятиметься від суспільної споживної або ринкової вартості (корисності) параметрів даного оновленого предмета праці:

В0 = В1 + В2 + В3 . (2)

Упровадження ринкових механізмів у всі сфери сучасного суспільства розширює можливості досягнення цілій соціально-економічного розвитку окремих суб'єктів господарювання, галузей, регіонів та країни в цілому. Формування та класифікація нових утворень регіонального господарського комплексу шляхом визначення складових виробничого процесу та їх функціональних ознак дозволяє визначати їх характер та особливості. Досягнення головних цілей комплексного розвитку соціально-економічних систем, який охоплює потреби людини і цілеспрямовану діяльність по їх задоволенню на основі раціонального використання природних і накопичених ресурсів, досягається завдяки специфічному виду діяльності людини по регулюванню або управлінню досягненням цілій, які висуваються.

Для розкриття змісту поняття комплексного соціально-економічного розвитку регіону в сучасних умовах, яке повинно бути направлено на виробництво продукції або надання послуг для внутрішньо-регіонального, міжрегіонального і світового споживання, в роботі на єдиній методичній основі системно взаємо пов'язані техніко-технологічні, соціально-економічні і екологічні умови досягнення результатів функціонування соціально-економічних систем продуктивних сил регіону відповідно до вимог локального, внутрішнього та світового ринків.

У другому розділі „Структурно-динамічна характеристика територіальної організації продуктивних сил Автономної Республіки Крим» наведено аналіз та оцінку особливостей та організаційно-економічних засад формування та становлення продуктивних сил регіону. Виявлено головні тенденції змін в пропорціях між секторами економіки, зокрема, скорочення питомої ваги первинного сектора; зниження, хоча і нижчими темпами, частки вторинного сектора; інтенсивне розширення третинного сектора, виникнення різних нових видів послуг (інформаційних, науково-технічних, комунікаційних, фінансових тощо). Доведено, що методично важливим у територіальної організації продуктивних сил регіону є аналіз та систематизація матеріально-речових елементів регіонального господарського комплексу, які базуються на узгодженості вимог соціального та економічного характеру. На практиці ці тенденції трансформації структурних співвідношень виявляються в підвищенні ролі сфери послуг у виробництві валового регіонального продукту і зосередженні в цій сфері все більшої чисельності працівників.

Для визначення масштабів та потужностей виробничо-господарського потенціалу регіону виявлено характер його економічних відносин, відносин власності на засоби виробництва, умов формування сучасної структури господарства. Ретроспективний аналіз дозволяє просліджувати основні тенденції та оцінити досягнутий рівень розвитку соціально-економічних систем регіону, ступінь досконалості та ефективності технологічних процесів, виробництв, рівень досягнення міжнародних стандартів виробництва продукції і послуг відповідно до ринкових вітчизняних чи світових потреб для розробки і ухвалення подальших рішень про напрями розвитку. Управління цими процесами повинно охоплювати всі рівні і галузі економіки та плануватися на різні періоди: квартал, рік, п'ятирічка, десять і більше років в спрямованості вибору пріоритетів між галузями на користь тих, що дають на основі вищого комплексного рівня і якості виробництва велику ринкову віддачу, при меншому екологічному і соціальному збитку в питаннях задоволення всіх видів потреб людини. Важливим є розробка та впровадження проектів та програм, які стосуються функціонування та розвитку окремих соціально-економічних систем. В роботі проведено рейтингова соціально-економічна оцінка адміністративно-територіальних одиниць АР Крим.

Оцінка факторів нестабільності та структурно-динамічних зрушень в функціонуванні соціально-економічних систем регіону ґрунтувалась на застосуванні комплексних підходів до аналізу і планування розвитку продуктивних сил та вимагає розробки нових програм по деяких аспектах життя - екологічних, культурних, інформаційних тощо. Структурна політика є обґрунтуванням цілей і характеру структурних перетворень в економіці, визначення її пріоритетних ланок і оптимального співвідношення між ними. Це потребує активізації структурних змін та управління ними, формування структури регіональної і національної економіки, яка забезпечувала б стійке зростання і рішення актуальних соціальних проблем суспільства. Доцільним вважається також створення наукових центрів регіонального рівня для обслуговування потреб місцевих громад та органів влади в наукових доробках.

Аналіз дозволив виділяти деякі недоліки, які властиві ринковому механізму господарювання в регіоні, зокрема: він не забезпечує швидкої концентрації необхідних ресурсів для здійснення структурної перебудови, для пріоритетного розвитку відповідних секторів і галузей економіки; суто ринкові механізми не в змозі використовувати переваги нових і новітніх технологій (наприклад, інформаційних, комунікаційних та інших.) Тому виникає необхідність в державному регулюванні дії механізму конкуренції в сфері вироблення і здійснення державної структурної політики. Негативні тенденції в динаміці виробництва Автономної Республіці Крим є наслідками економічної політики держави, відсутності дієвої регіональної політики, особливостей недосконалої структури економіки і промисловості регіону.

Визначено систему факторів нестабільності розвитку у регіоні та здійснено критичну оцінку динамічних зрушень у функціонуванні продуктивних сил соціально-економічної системи Автономної Республіки Крим. Доведено, що внаслідок економічних трансформацій відбувається формування нової структури господарських відносин у регіоні, виділення суб'єктів головних та другорядних за рівнем їхньої участі на ринку товарів та послуг, спроможності щодо економічного, адміністративного, правового, інформаційного впливу. Невід'ємною складовою управлінського впливу стає фактично сформована структура відносин власності на засоби виробництва регіонального господарського комплексу. Подальше виявлення характерних взаємозв'язків і взаємозалежностей усередині господарського утворення, виокремлення його ядра стало можливим завдяки аналізу структури власників засобів виробництва, цілей та методів впливу, спрямованості на пошук консенсусу в соціально-економічних відносинах.

Доведено, що територіальну структуру господарства регіону складають окремі елементи - господарські пункти, центри, вузлі, агломерації, зони, райони. Класифікація територіальних господарських утворень ґрунтується на ідеї комплексності виробництва товарів та послуг, завершеності окремих складових виробничого процесу. Господарські утворення функціонують у межах соціально-економічної системи, тому подальше вивчення економічних засад взаємодії суб'єктів господарських відносин здійснюється у співставленні із вимогами комплексного розвитку території, а також можливостями елементів господарства з приводу задоволення цих вимог.

Внаслідок економічних трансформацій відбувається формування нової структури господарських відносин у регіоні, виділення суб'єктів головних та другорядних за рівнем їхньої участі на ринку товарів та послуг, спроможності щодо економічного, адміністративного, правового, інформаційного впливу. Невід'ємною складовою управлінського впливу стає фактично сформована структура відносин власності на засоби виробництва регіонального господарського комплексу. Виявлення характерних взаємозв'язків усередині господарського утворення стає можливим завдяки аналізу структури власників засобів виробництва, цілей та методів впливу, спрямованості на узгодження соціально-економічних відносин та регіональних пропорцій.

У третьому розділі „Перспективні напрями вдосконалення територіальної структури і організації розвитку продуктивних сил соціально-економічної системи регіону» визначено специфічні особливості регіонального господарства Автономної Республіки Крим, концептуальні засади та основні важелі підвищення комплексного розвитку та удосконалення територіальної організації продуктивних сил регіону, здійснено аналіз інвестиційно-інноваційної і маркетингової діяльності та реструктуризації економіки регіону, розроблено організаційно-економічний механізм удосконалення зовнішньоекономічної діяльності, стратегічні орієнтири та прогноз комплексного розвитку продуктивних сил соціально-економічної системи регіону.

Регіон є складною системою, яка включає природно-ресурсну, виробничу, демографічну, інфраструктурну, науково-технічну, управлінську та інші підсистеми, результативність взаємозв'язків, взаємодії та взаємного впливу яких у свою чергу залежать від їх ефективної територіальної організації. Внаслідок територіальної організації продуктивних сил формується територіальна структура виробництва та інших сфер діяльності людини. До пріоритетних галузевих комплексів належать промислове виробництво, сільське господарство, санаторно-курортний та туристичний комплекси, житлове і рекреаційне будівництво, інфраструктура фінансового ринку, наукова діяльність, виробництво товарів та послуг народного споживання.

Для вирішення проблем згладжування диспропорцій в соціально-економічному розвитку адміністративно-територіальних одиниць, створення умов для їх активізації як суб'єктів регіональної економіки запропоновано методику оцінки використання економічного потенціалу регіону. Це дозволило виокремити райони за індексними показниками, інвестиційною привабливістю, прогнозам розвитку (див. табл.). Управління інвестиційними ресурсами, які забезпечують процесі планування територій, відбувається шляхом удосконалення системи державного управління регіональним розвитком, поліпшення її структурно-функціональних ознак. Доцільним вважається підвищення ролі наукового супроводу у регіональному управління та плануванні, активізація інноваційної та маркетингової складових у здійснення господарства.

Серед пріоритетних напрямків розвитку науки в Автономної Республіці Крим пропонуються фундаментальні дослідження найважливіших проблем природних, суспільних і гуманітарних наук, створення нових і ресурсозберігаючих технологій в енергетиці, промисловості і агропромисловому комплексі, у сфері охорони навколишнього середовища.

Таблиця. Індикатори соціально-економічного розвитку АР Крим

В роботі встановлено, що збереження та подальше збільшення конкурентоспроможності науково-технічного продукту можливо за умови збільшення частки коштів вітчизняних та іноземних замовників у фінансуванні наукових та науково-технічних досліджень. Доцільним є залучення коштів місцевих бюджетів, які повинні забезпечувати наукомісткий та інноваційний шлях розвитку територіального господарського комплексу.

Вигідне географічне положення АР Крим з морським виходом до країн Європи та Азії може забезпечити один з найпотужніших шляхів пересування транзитних і власних товарів і послуг між Україною та країнами Європейського Союзу. Тому розвиток транспортної галузі належить до одного з самих перспективних в експортному потенціалі регіону. Вирішальним чинником зовнішньоекономічної стратегії на довгостроковий період для Криму буде нарощування обсягів експорту з поліпшенням його структури, інвестиційна підтримка, підвищення частки послуг, зростання туризму й вантажного транзиту, диверсифікація ринків збуту за умови захисту навколишнього природного середовища.

Висновки

У дисертації сформульовані та обґрунтовані теоретико-методологічні та методичні засади забезпечення комплексного розвитку та територіальної організації продуктивних сил соціально-економічної системи Автономної республіки Крим, практичні рекомендації з удосконалення регіональної структури виробництва, підвищення ефективності функціонування окремих регіональних утворень з урахуванням економічних трансформацій. Це дозволило отримати наступні науково-практичні результати:

1. З метою визначення ролі і значення комплексного розвитку продуктивних сил регіону як об'єкт дослідження обрано процес та тенденції розвитку економічних відносин в структурі продуктивних сил регіону, їхня територіальна організація. Встановлено, що структуру продуктивних сил становлять певні системні організації, які визначаються як соціально-економічні системи. Економічна сутність комплексного розвитку регіону, що складається із спільної господарської діяльності його населення, виявляється у вигляді діалектично розвинутої системи закономірностей та чинників територіального господарства, головними з яких виступають принципи, фактори та система управління господарством у регіоні.

Визначено прояв традиційних закономірностей комплексного розвитку продуктивних сил регіону, а також виявлено специфічні закономірності - дискомплексність розвитку між окремими територіальними складовими, вплив позаекономічно-суб'єктивних факторів територіальної організації, прискорений перехід до переважно економічних засобів впливу з боку регіональних органів управління, а також посилення наукових підходів до обґрунтування динаміки територіальної структури виробництва.

2. Серед принципів комплексного розвитку продуктивних сил регіону виділено соціальну орієнтацію, територіальну цілісність, системність і комплексність, збалансованість і пропорційність, оптимальна ефективність, сталість та обмежена пріоритетність, яким надано змістовну характеристику у нових умовах регіонального господарювання. З метою впровадження принципів використовуються економічні важелі - нові умови господарювання в конкурентному середовищі, стабільна інвестиційну діяльність, структура господарства за формами власності та видами діяльності, зважена структуру управління регіоном.

Розкрито структуру та зміст факторів комплексного розвитку продуктивних сил, зокрема, природно-географічних, завдяки впливу яких забезпечується структурна та галузева динаміка регіонального господарства, його постійне оновлення. Для узгодження впливу демографічних та техніко-економічних факторів доцільним вважається додаткове розміщення у регіоні науково-ємних виробництв, державних замовлень з науково-ємної продукції. Вплив соціально-економічних факторів враховується для зближення соціально-економічних умов життя, поліпшення добробуту населення Криму, розвитку інфраструктури соціальних послуг. Акцент на економічні засади в розвитку продуктивних сил потребує розробки нових методик державного управління та оцінки результатів інвестиційної діяльності саме під впливом геополітичного фактора.

3. Регіон визначається як частина території країни, яка існує та розвивається в межах природного, матеріального та соціального середовищ, має власну економічну структуру, соціально-економічний потенціал, інституціональну інфраструктуру та певну систему управління соціально-економічним розвитком, де забезпечується реалізація суспільних інтересів держави та населення. Отримані результати дослідження територіальної організації продуктивних сил розглядаються як засади для досягнення головних цілей комплексного розвитку соціально-економічної системи регіону. Для визначення критеріїв комплексного розвитку продуктивних сил регіону запропоновано методичні підходи, які базуються на оцінки ефективності використання виробничого потенціалу регіону та регулювання у головних напрямах: структурних змін у продуктивних силах; фінансово-економічному; соціальному та гуманітарному; інноваційно-інвестиційному; безпеки та сталого розвитку. Вони відображають економічні засади у розвитку продуктивних сил та охоплюють потреби людини і цілеспрямовану діяльність суспільства. Звідси з'являється специфічний вид діяльності людини по регулюванню або управлінню досягненням цілій розвитку регіону. Тому метою регіональної політики стає оцінка потенціалу регіону в задоволенні запитів ринкових споживачів з найбільшою ефективністю виробництва і максимальною соціальною захищеністю населення регіону, а також економічної зацікавленістю населення в реалізації цих можливостей.

4. Визначено, що організаційно-економічними основами формування продуктивних сил регіону виступають: комплекс природно-ресурсного потенціалу, об'єктивні тенденції змін в пропорціях між секторами економіки, соціально-економічна структура, яка характеризує участь підприємств різних форм власності у формуванні валового внутрішнього продукту і випуску продукції (послуг) в регіоні. Доведено, що комплексний розвиток означає пропорційність, зрівноваженість між природними й трудовими ресурсами та виробництвом, а також міжгалузеву й внутрішньогалузеву збалансованість виробництва. Елементи комплексу взаємодоповнюють один одного.

5. Головними факторами нестабільності комплексного розвитку продуктивних сил регіону виступають демографічна ситуація, реформування освіти, повернення депортованих, недосконалість економічних відносин, знос основних засобів виробництва. У досліджені висвітлено особливу роль корінних структурних перетворень, які пов'язані із зміною базису економічних відносин на пріоритетах ринкової економіки. Адаптація соціально-економічних систем до ринкових умов господарювання визначається властивостями вхідних в неї елементів, а також глибиною і міцністю зв'язків між ними. Залежно від змісту економічних процесів, що відображаються в зв'язках окремих частин економіки, виділяються основні види структурних співвідношень на регіональному рівні: міжсуб'єктні, галузеві та територіальні.

У дисертації окреслено головні економічні засади комплексного розвитку продуктивних сил регіону. До них, зокрема, відносяться виявлення економічної сутності та механізму комплексного розвитку продуктивних сил, вміле використання закономірностей та чинників територіальної організації продуктивних сил у структурі регіонального управління, створення умов ефективного оновлення регіонального господарського комплексу та оптимального використання регіонального потенціалу. Запропонована модель визначає головні риси комплексного розвитку соціально-економічної системи регіону, заснована на економічних засадах управління та враховує сучасний стан формування територіальної організації господарства. Обґрунтовані у дисертації підходи та висновки дозволяють вирішувати головні соціально-економічні проблеми регіону шляхом забезпечення належного рівня державного та господарського управління в сучасних умовах господарювання.

Література

1. Ларіна Т.В. Система регіональної післядипломної освіти: економічні аспекти // Економіка: проблеми теорії та практики: Міжвуз.зб.наук.пр.: У 3-х томах. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Вип.194. - Т.3. - С.667-673.

2. Ларіна Т.В. Дослідження територіальних утворень ринку послуг // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №12.- С. 108-112.

3. Ларіна Т.В. Інноваційно-інвестиційні підходи в системі освіти України: регіональний аспект // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2004. - №4. - С.149-151.

4. Ларіна Т. Комплексні підходи до розвитку соціально-економічних систем: на прикладі виноробної галузі регіону // АгроІнКом. - 2006. - №5-6. - С.32-36.

5. Ларіна Т.В. Визначення економічних засад у комплексному розвитку соціально-економічних систем регіону // Економіка: проблеми теорії та практики: Міжвуз.зб.наук.пр.: У 3-х томах. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007. - Вип.226. - Т.2. - С.548-553.

6. Ларіна Т. Застосування комплексних підходів у дослідженні соціально-економічного розвитку міст. - К.: Наукові праці НДФІ, 2007. - Вип.1. - С.88-96.

7. Ларіна Т.В., Рожманов В.Г. Інвестиційна складова комплексного розвитку продуктивних сил регіону // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. У 2-ч. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч.1. - С. 83-88. (особистий внесок - визначення ролі інвестиційної діяльності в комплексному розвитку регіону).

Размещено на Allbest.ru