Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація управління партнерськими відносинами підприємств в логістичних ланцюгах авіаційних перевезень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Сучасна концепція розвитку авіатранспортного ринку передбачає розширення спектру взаємодії всіх учасників перевізного процесу, особливо авіакомпаній та аеропортів.

Посилення ринкової конкуренції, підвищення запитів споживачів авіапослуг, розвиток електронних каналів комунікації призвели до необхідності застосування принципово нових форм організації діяльності та співробітництва учасників авіатранспортного процесу, інтеграції окремих його ланок у логістичний ланцюг з єдиною системою наскрізного управління матеріальними, інформаційними грошовими та іншими потоками.

Дослідженню сутності економічної взаємодії підприємств у логістичних ланцюгах присвячені наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема, Є.В. Крикавського, Н.І. Чухрай, Л.В. Фролової, Ф. Котлера, Д. Бауерсокса, І. Ансоффа, Л.Б.Міротіна, А.Г. Некрасова, В.І. Сергєєва, А.І. Семененко, В.В. Щербакова, С.А. Уварова, В.С. Лукінського. Проблеми й особливості взаємодії підприємств авіаційної галузі досліджували вітчизняні вчені: В.І. Щелкунов, Ю.Ф. Кулаєв, В.М. Загорулько, Г.М. Юн, М.Ю. Григорак, Н.Є. Полянська та інші. Різним аспектам управління логістичними системами промислових та транспортних підприємств були присвячені дисертаційні дослідження Загороднікова М.В., Ніколаєва Д.Ю., Гуріної Г.С., Попкова Т.І., Юрасова А.В., Кузичкіна Н.В.

Незважаючи на проведені наукові дослідження, питання використання логістичного підходу до організації партнерської взаємодії авіапідприємств та розробки методичних положень щодо формування і розвитку партнерських відносин у логістичних ланцюгах авіаперевезень мають фрагментарний характер і потребують подальшого розгляду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт: «Механізм застосування моделей та принципів корпоративного управління в діяльності українських корпорацій» (номер державної реєстрації 0107V0041291, 2006-2007 рр.), «Порівняльний аналіз організаційної структури управління авіакомпанії «МАУ» зі світовими аналогами» (номер державної реєстрації 0106V005882, 2006-2007 рр.), «Розроблення рекомендацій щодо здійснення стратегічного аналізу як інструменту підготовки, прийняття та реалізації оптимальних управлінських рішень» (номер державної реєстрації 0106V005881, 2006-2007 рр.), що виконувались на кафедрі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств, «Розробка механізмів та моделей функціонування логістичних систем на транспорті» (номер державної реєстрації №47/11.02.04, 2008 рр.), що виконувалась на кафедрі логістики Національного авіаційного університету.

Мета і завдання дослідження. Метою цього дисертаційного дослідження є розробка концептуальних засад організації управління партнерськими відносинами підприємств у логістичному ланцюзі авіаперевезень та вироблення практичних рекомендацій щодо удосконалення й підвищення ефективності співпраці українських авіакомпаній з іноземними бізнес-партнерами.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано і вирішено такі наукові та практичні завдання:

- дослідження науково-методичних засад формування логістичних ланцюгів перевезень;

- визначення економічної сутності і форм партнерських відносин підприємств;

- систематизація підходів до оцінки ефективності управління взаємодією підприємств у логістичних ланцюгах;

- обґрунтування темпів впливу і визначення тенденцій інтеграції і глобалізації світового та вітчизняного ринку авіаційних перевезень;

- вибір форм і методів практичної взаємодії підприємств у логістичному ланцюзі авіаційних перевезень;

- формування концептуальних засад синергізму партнерської взаємодії підприємств при організації управління партнерськими відносинами підприємств у логістичному ланцюзі авіаційних перевезень.

Об'єктом дослідження є економічна взаємодія суб'єктів авіатранспортних перевезень.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні методи та форми управління партнерськими відносинами підприємств у логістичних ланцюгах авіаційних перевезень.

Методи дослідження. Для досягнення наукової мети використані такі методи дослідження: спостереження, порівняння, методи статистичного аналізу, структурно-логістичний аналіз, методи математичного моделювання тощо.

Інформаційно-аналітичною базою дослідження є наукові моно-графічні видання, статистична звітність суб'єктів ринку авіаційної галузі, прогнози повітряних перевезень ICAO, IATA, ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у такому:

вперше:

- запропоновано методичні підходи щодо організації управління партнерськими відносинами підприємств у логістичному ланцюзі авіаперевезень, що враховують інтеграцію компетенцій та синхронізацію операцій у виконанні всіх етапів авіатранспортного процесу та дозволяють спільне використання матеріальних та інформаційних ресурсів взаємодіючих підприємств, взаємне надання послуг, єдність економічних інтересів щодо отримання спільної вигоди та підвищення якості обслуговування споживача на довгостроковій основі;

- розроблено математичну модель оцінки економічної ефективності партнерської взаємодії підприємств залежно від умов комерційних договорів між авіакомпаніями, що дозволяє генерувати та вибирати сценарії розвитку взаємодії ланок логістичного ланцюга авіаперевезень для максимізації сукупного синергетичного ефекту з урахуванням ринкової, витратної, технологічної та менеджерської синергії;

удосконалено:

- науково-методичні принципи формування та функціонування логістичних ланцюгів авіаперевезень за допомогою консолідації зусиль та ресурсів авіакомпаній, аеропортів, агентів із продажу перевезень, підприємств авіаційного та неавіаційного сервісу, що формують та забезпечують якісну авіатранспорту послугу, а також інтеграцію вітчизняних перевізників у світове авіаційне середовище;

- класифікацію форм та методів партнерської взаємодії підприємств у логістичному ланцюзі авіаперевезень залежно від рівня та особливостей їх співробітництва;

- методику економічної оцінки результатів партнерської взаємодії при комерційному співробітництві та взаємному наданні послуг авіаційними підприємствами;

дістали подальшого розвитку:

- визначення логістичного ланцюга як упорядкованої сукупності суб'єктів господарської діяльності з позицій процесно-системного підходу та потокової формалізації;

- методичні підходи до організації договірної діяльності авіакомпаній шляхом розробки технологічної схеми управління виконанням основних положень інтерлайнових, прорейтових та кодшерінгових угод.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні узагальнення, методика дослідження та одержані практичні результати можуть бути використані для формування й розвитку системи партнерської взаємодії авіаційних підприємств України, а також вітчизняних авіаперевізників з іноземними авіакомпаніями. До результатів, які мають практичне значення, належать структура управління партнерськими відносинами в логістичному ланцюзі авіаперевезень, а також методика розрахунку вартості перевезень в умовах партнерської взаємодії авіакомпаній на мережі авіаліній. Практичний ефект досягнуто за рахунок зменшення трансакційних витрат при взаємодії авіакомпаній, тривалості авіаподорожі пасажира у формуванні синхронізованого ланцюга перевезення, підвищення якості обслуговування пасажирів за принципом «від дверей до дверей».

Наукові результати наукової роботи впроваджено в авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» (Акт упровадження від 22.02.2008 р.), в авіакомпанії «АероСвіт» (Акт упровадження від 12.02.2008 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Національного авіаційного університету при вивченні дисциплін «Інтегровані матеріальні потоки», «Логістика на повітряному транспорті».

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною, завершеною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення поставленого наукового завдання.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і практичні результати дисертації обговорювались і отримали позитивну оцінку на: V Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Політ» (2005 р.), Науково-практичній конференції «Сучасні проблеми управління економікою» (2005 р.), Науково-практичній конференції «Сучасні проблеми менеджменту», (2006 р.), Науково-практичній конференції «Інноваційно-інвестиційні проблеми розвитку економіки України» (2006 р.), Міжнародній науковій конференції «Проблемы подготовки профессиональных кадров по логистике в условиях глобальной конкурентной среды» (2006 р.), Міжнародній конференції «The Advancement of aerospace - oriented Tehnology in 21^st Century» (Упровадження аерокосмічних технологій в 21-му столітті» (2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації» (2008 р.), V Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і студентів «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери» (2008 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційних досліджень опубліковано в 12 працях, 9 із них у фахових спеціалізованих виданнях ВАК України, загальним обсягом 3,5 д.а., з них особисто автору належить 3,5 д.а.

• Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків; містить 22 рисунки, 14 таблиць, з них 11 рисунків та 2 таблиці наведені на окремих сторінках. Повний обсяг дисертації - 210 сторінок комп'ютерного тексту. Список використаних джерел містить 175 найменувань на 15 сторінках, 2 додатки займають 22 сторінки.

Основний зміст дисертації

партнерський економічний управління синергізм

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано об'єкт і предмет дослідження, мету й основні завдання, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи.

У першому розділі «Теоретичні та методологічні основи управління взаємовідносинами суб'єктів логістичних ланцюгів» розглянуто основні принципи формування логістичних систем та ланцюгів, форми та методи партнерської взаємодії підприємств, ефективність партнерської взаємодії в логістичних ланцюгах.

Проведений аналіз теоретичних засад логістики та управління ланцюгами поставок дозволив співвіднести терміни «ланцюг поставок» та «логістичний ланцюг» та уточнити поняття логістичного ланцюга як впорядкованої сукупності суб'єктів господарської діяльності, що утворюють логістичну систему, яка планує, здійснює і контролює процеси переміщення і трансформації ресурсів в кінцеву продукцію та доведення її споживача. У цьому визначенні підкреслюються системний підхід, підсилений потоковим мисленням, що передбачає наскрізне управління матеріальними, інформаційними, фінансовими та сервісними потоками за допомогою єдиного центру управління від джерела постачання до задоволення потреб кінцевого споживача з оптимальними витратами або з максимальним сукупним ефектом.

Основні компоненти та процеси в логістичному ланцюгу, як системі представлені на рис. 1.

Основними принципами створення та функціонування логістичних ланцюгів визначено взаємну згоду відмовитися від власних цілей, якщо вони шкодять інтересам інших ланок ланцюга, взаємовигідний обмін ресурсами, прагнення до забезпечення стабільності і безпеки доведення необхідного продукту у відповідній кількості та якості в конкретне місце в заданий час конкретному споживачу за конкурентоспроможною ціною. Проведені нами дослідження показали, що тільки через відносини учасників логістичного ланцюга між собою, а також із зовнішнім середовищем можливе формування та реалізація матеріальних та сумісних з ними потокових процесів.

Основними принципами створення та функціонування логістичних ланцюгів визначено взаємну згоду відмовитися від локальних власних цілей, якщо вони шкодять інтересам інших ланок ланцюга, взаємовигідний обмін ресурсами, прагнення до забезпечення стабільності і безпеки доведення необхідного продукту у відповідній кількості та якості в конкретне місце в обумовлений час конкретному споживачу за конкурентоспроможною ціною. Проведені нами дослідження показали, що тільки через відносини учасників логістичного ланцюга між собою, а також із зовнішнім середовищем можливе формування та реалізація матеріальних та сумісних з ними потокових процесів.

Критичний аналіз наукових досліджень форм і методів відносин учасників логістичного ланцюга показав найбільший ефект взаємодії партнерських організацій, яка породжує комплементарні вигоди інтегрованих зусиль окремих суб'єктів логістичної системи. В умовах невизначеності і зростаючих системних ризиків підприємства, об'єднані в логістичні системи і ланцюги, здатні оцінювати й використовувати ринкову ситуацію, своєчасно і з мінімальними витратами адаптувати систему до динаміки змін кон'юнктури ринку. У дисертаційні роботі доведено, що основним цільовим орієнтиром концепції синергізму авіатранспортних процесів є максимізація рівня використання існуючих переваг і можливостей кожного з підприємств-суб'єктів діяльності за сприяння підприємств-партнерів

Головним концептуальним положенням авіатранспортного синергізму є інтеграція системних стратегій і тактик взаємодіючих підприємств у єдиний комплекс взаємоузгоджених і моніторируваних дій, процесів і програм. Фактично при цьому формується спільний віртуальний простір, у якому діяльність підприємств логістичного ланцюга авіаперевезень адаптується як до позитивних поточних змін і можливих збоїв виробничих ситуацій, так і до планового розвитку всього транспортного комплексу та вірогідних стратегічних розривів довгострокових програм.

Зважаючи на необхідність максимального використання загального синергетичного потенціалу партнерської взаємодії на різних етапах логістичного ланцюга авіаперевезень та довгострокового розвитку транспортних систем, концепція синергізму, на нашу думку, повинна передбачати можливість виникнення різних видів позитивної та негативної синергії, зокрема ринкової, витратної, технологічної та управлінської. Отже, різні схеми інтеграції зусиль, ресурсів, компетенцій і комунікацій можуть бути використані як важелі механізму управління параметрами ефективності партнерства під час виконання авіаційних перевезень.

У другому розділі «Дослідження партнерської діяльності авіапідприємств у логістичних ланцюгах авіаперевезень» проаналізовано тенденції інтеграції і глобалізації світового авіаційного ринку; проведено аналіз взаємодії авіакомпаній України з іншими суб'єктами ринку та зовнішнім авіаційним середовищем; проаналізовано вплив умов виконання авіарейсів на ефективність функціонування логістичних ланцюгів авіаперевезень.

Аналіз тенденцій розвитку світового ринку авіаперевезень дозволив сформулювати висновок про зростання рівня глобалізації та інтеграції, що проявляється у формуванні глобальних альянсів авіаперевізників, появі нових форм економічних відносин між різними суб'єктами ринку авіаперевезень, створенні єдиного інформаційного простору для взаємодіючих підприємств, розширенні асортименту послуг і сфери діяльності міжнародних систем бронювання та продажу перевезень тощо. Все це створює передумови розвитку партнерських відносин замість жорсткої конкуренції учасників ринку. З іншого боку, зростають загрози втрати національних ринків за рахунок активного проникнення транснаціональних та малобюджетних іноземних компаній. У дисертаційній роботі визначені основні критичні фактори глобалізації авіатранспортного ринку, які необхідно враховувати українським авіакомпаніям у встановленні партнерських відносин з іншими авіакомпаніями світу, що стає особливо актуальним перед підписанням угоди з ЄС про «відкрите небо».

Аналіз стану ринку авіаційних перевезень в Україні дозволив виявити такі тенденції: домінуючу роль двох авіакомпаній (МАУ та Аеросвіт), початковий стан інтеграційного процесу (створення першого вітчизняного альянсу), недостатність і фрагментарність партнерської взаємодії авіаперевізників, аеропортів, агентів із продажу перевезень, підприємств авіаційного сервісу тощо.

Аналіз розподілу вітчизняного ринку авіаперевезень між українськими та іноземними авіакомпаніями свідчить про недотримання жорсткого паритету частоти руху і ємності на міжнародних авіаційних маршрутах (табл. 1), відсутність незалежних слот-координаторів, які б здійснювали оптимальний розподіл та надання слотів в аеропортах України, недостатню якість авіатранспортних послуг на всьому циклі обслуговування. Між підприємствами і організаціями України, як в основному логістичному ланцюзі авіаперевезень (авіакомпаніями, аеропортами), так і в потоці супроводжуючого сервісу - послуг з технічного та наземного обслуговування, авіаційних та неавіаційних комунально-побутових послуг, виникає проблема визначення єдиної системи критеріїв ефективності інтегрованих зусиль всіх учасників логістичної ланки авіаперевезень.

Запропонована схема логістичного ланцюга перевезень дозволила виявити різні типи взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку авіаційних перевезень (іншими авіакомпаніями, аеропортами, агентствами, туристичними фірмами, підприємствами авіаційного сервісу, фінансовими установами тощо). Принципова відмінність розробленої бізнес-моделі взаємодії авіакомпанії з іншими суб'єктами ринку авіаційних перевезень полягає в тому, що цей ланцюг орієнтований на конкретного споживача авіатранспортної продукції і повинен забезпечити плавний і неперервний рух продуктів чи послуг від постачальників до клієнтів. Оскільки організаційно більшість ланок логістичного ланцюга є різними юридичними особами з власними інтересами, то інструментом їх узгодження є баланс інтересів з точки зору обслуговування споживачів відповідно до їх очікувань із найменшими витратами для забезпечення конкурентних переваг.

У третьому розділі «Розробка системи управління партнерською взаємодією підприємств у логістичних ланцюгах авіаційних перевезень» розроблено структуру управління та модель партнерської взаємодії, а також практичні рекомендації щодо функціонування механізму партнерства.

Автором сформовано основні концептуальні положення синергізму партнерських відносин у логістичному ланцюгу авіаперевезень для стратегічного й тактичного рівнів управління.

Системна організація партнерства на стратегічному рівні враховує інтеграцію компетенції у виконанні окремих етапів авіатранспортного процесу та окремих функцій виробничого й сервісного характеру; партнерську взаємодію авіакомпаній, аеропортів, агентів, центрів управління повітряним рухом, інших посередників; єдність і нерозривність технологічних процесів підготовки та виконання авіарейсів, обслуговування авіапасажирів та гарантованої авіаційної безпеки; повне задоволення потреб і очікувань споживачів авіатранспортних послуг; фактичне функціонування неформальної системи «авіапідприємство-авіапасажир», взаємодія в якій породжує для кожної сторони свій комплементарний ефект; перетворення авіакомпаній-конкурентів на стратегічних партнерів у процесі співпраці та взаємного обміну послугами; оптимізацію використання ресурсів авіакомпаній-партнерів.

Реалізація зазначених стратегічних переваг партнерства вимагає певних тактичних дій, серед яких основними є: SWOT-аналіз конкурентного середовища майбутніх потенційних партнерів; пошук можливої сфери виникнення синергізму; визначення параметрів синергізму і його можливого потенціалу; оформлення умов партнерської взаємодії та взаємного надання послуг за допомогою спеціалізованих угод про комерційну співпрацю.

У роботі представлено структуру управління партнерськими відносинами як сукупністю суб'єктів та об'єктів управління стратегічними і тактичними цілями підприємств-учасників логістичного ланцюга авіаперевезень.

Структурна схема організації управління партнерськими відносинами містить чотири підсистеми:

1) управління відносинами із споживачами авіатранспортних послуг містить три основні напрями: розробку баз даних для ідентифікації системи якостей та характеру поведінки авіапасажирів і замовників вантажних перевезень; аналіз специфічних сигналів, отриманих від авіаційної клієнтури; моніторинг діючих програм формування та удосконалення партнерської взаємодії у системі «авіакомпанія-авіапасажир»;

2) управління партнерством авіакомпанії з підприємствами-постачальниками паливно-мастильних та інших матеріальних і енергетичних ресурсів;

3) управління внутрішнім партнерством передбачає регулювання сфер взаємодії функціональних підрозділів та бізнес-одиниць авіакомпаній; учасників міжгрупових та міжособистісних контактів;

4) управління зовнішнім бізнес-партнерством містить основні елементи і важелі державного і ринкового регулювання сфери взаємодії і зовнішніх партнерських відносин підприємств.

Таким чином, у сукупності та взаємодії ці підсистеми утворюють механізм управління партнерськими відносинами у логістичному ланцюзі авіаперевезень, що дозволяє обирати стратегії побудови та розвитку взаємовідносин із партнерами. Для практичної реалізації запропоновано алгоритмізовану послідовність дій, яка містить підготовчий етап формування партнерства, оцінку ризиків і переваг партнерства, розробку альтернативних варіантів угод, вибір авіакомпаній, маршрутів та послуг, формування проекту спільної діяльності, підтвердження принципів, зобов'язань.

Модель реалізована за допомогою комплексної автоматизованої системи розрахунку вартості авіаційних перевезень «Екопол», модифікованої автором для визначення синергетичного ефекту партнерської діяльності авіакомпаній з урахуванням витрат на супровід угод (інтерлайн, код-шерінг, прорейт) та додаткових доходів. Практичні розрахунки виконано на прикладі рейсу «Київ-Барселона-Київ» за участі авіакомпаній «МАУ» та «Іберія», аеропортів «Бориспіль» та «Барселона».

Результати проведених розрахунків показали, що відповідно до партнерських угод формується новий пасажиропотік на авіалінії спільної експлуатації з єдиною наскрізною перевізною документацією, системою тарифних пільг, гарантованих найвигідніших для авіапасажирів стикувань. Експериментальні розрахунки показали можливості підвищення ефективності рейсу за рахунок синергії взаємодії авіакомпаній та аеропортів та залежно від конкретних угод: інтерлайнові угоди забезпечують збільшення завантаження ПС до 15%, зменшення витрат на продаж авіаперевезень до 30%; прорейтові угоди - збільшення обсягів перевезень до 10%, зменшення аеропортових зборів до 15%, економію часу авіапасажира на маршруті до 20%; код-шерінгові: збільшення обсягів перевезень до 30%, збільшення доходів від продажу перевезень до 15%.

Висновки і рекомендації

Основним науковим результатом дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення, наукове обґрунтування та нове вирішення науково-практичного завдання - організації управління партнерськими відносинами в логістичному ланцюзі авіаперевезень, що має суттєве значення для підвищення ефективності функціонування та конкурентоздатності вітчизняних авіапідприємств на ринку авіаційних перевезень.

У процесі дослідження були отримані такі результати та зроблені наступні висновки:

1) Сучасна концепція логістизації світової економіки як домінуюча парадигма бізнесу XXI століття виходить із того, що досягти успіху на конкурентних ринках можна за рахунок взаємодії всіх суб'єктів господарювання, які співпрацюють у тріаді виготовлення - дистрибуції та використання продукту. Аналіз теоретичних засад логістики дозволив уточнити поняття логістичного ланцюга як упорядкованої сукупності суб'єктів господарської діяльності, що утворюють логістичну систему, яка планує, здійснює і контролює процеси переміщення і трансформації ресурсів у кінцеву продукцію та доведення її до споживача;

2) узагальнення наукових досліджень форм і методів відносин учасників логістичного ланцюга дозволило визначити, що найбільший ефект дає взаємодія партнерських організацій, яка породжує комплементарні вигоди інтегрованих зусиль окремих суб'єктів логістичної системи. В умовах невизначеності і зростаючих ризиків саме такі підприємства, об'єднані в логістичні ланцюги, здатні оцінювати й використовувати ринкову ситуацію, своєчасно і з мінімальними витратами адаптувати систему до динаміки змін кон'юнктури ринку;

3) проведені дослідження показали, що тільки через управління партнерськими відносинами між ланками логістичного ланцюга перевезень можлива синхронізація і координація авіатранспортних процесів, спільне використання матеріальних та інформаційних ресурсів взаємодіючих підприємств, єдність економічних інтересів щодо отримання спільної вигоди та підвищення якості обслуговування споживача на довгостроковій основі. Партнерська взаємодія дозволяє отримати додатковий економічний ефект за рахунок ринкової, витратної, технологічної та управлінської синергії;

4) аналіз стану ринку авіаційних перевезень в Україні дозволив виявити недостатність і фрагментарність партнерської взаємодії авіаперевізників, аеропортів, агентів із продажу перевезень, підприємств авіаційного та неавіаційного сервісу за умови домінуючої ролі двох авіакомпаній (МАУ та АероCвіт), початкового стану інтеграційного процесу (створення першого вітчизняного альянсу) та зовнішніх загроз при приєднанні до програми ЄС «про відкрите небо»;

5) мінливість внутрішніх економічних умов авіаційної діяльності та жорстка зовнішня конкуренція визначають необхідність використання всього спектру форм і методів партнерської взаємодії у логістичному ланцюзі авіаперевезень, що повинно стати пріоритетною політикою виживання вітчизняних авіаперевізників та їх інтеграції до глобального авіаційного простору.

6) партнерська взаємодія підприємств в авіатранспортному ланцюзі забезпечує можливості отримання синергетичного ефекту збільшення масштабу перевезень (обсягів та географії перевезень), економії витрат і тривалості часу на маршруті завдяки інтеграції компетенцій у виконанні всіх етапів авіатранспортного процесу, спільному використанні матеріальних та інформаційних ресурсів взаємодіючих підприємств, взаємному наданні послуг.

7) запропонована структура управління внутрішніми та зовнішніми відносинами між ланками логістичного ланцюга авіаперевезень дозволяє обирати стратегію і тактику побудови та розвитку партнерства з метою досягнення поставленої мети, оптимального використання наявних ресурсів та забезпечення конкурентоспроможності компаній у тривалому періоді.

8) комерційні угоди про співпрацю авіапідприємств та взаємне надання послуг дозволяють формувати новий пасажиропотік на авіалініях спільної експлуатації з єдиною наскрізною перевізною документацією, системою тарифних пільг, гарантованих найвигідніших для авіапасажирів стикувань, що призводить до збільшення обсягів перевезень, зменшення загальної суми витрат на їх забезпечення, а також підвищення якості обслуговування та рівня задоволеності авіаційної клієнтури.

9) напрямком подальших наукових досліджень слід визначити розробку інформаційного та правового забезпечення механізму управління партнерськими відносинами в логістичному ланцюзі авіаперевезень.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ильенко О.В. Алгоритм построения интегрированной логистической системы предприятия // Проблеми системного підходу в економіці. Збірник наукових праць, 2006. - №14-К.С. 39-43.

2. Ильенко О.В. Трансакционные издержки в интегральном показателе экономической эффективности предприятий // Проблеми системного підходу в економіці. Збірник наукових праць, 2006. - №13.-К.С. 97-100.

3. Ільєнко О.В. Розробки організаційного механізму узгодження інтересів учасників інтегрованого ланцюгу товарного руху // Економіка, підприємництво та менеджмент. Журнал наукових праць, 2007. - №8. С. 31-38.

4. Ільєнко О.В. Розвиток партнерських відносин в логістичних ланцюгах товарного руху // Проблеми системного підходу в економіці. Збірник наукових праць, 2007. - №20-К.С. 67-72.

5. Ільєнко О.В. Аналіз взаємодій авіакомпаній України з зовнішнім авіаційним середовищем // Збірка наукових праць. Економіка: проблеми теорії та практики, 2007. С. 1699-1703.

6. Ільєнко О.В. Організація партнерських відносин підприємств з клієнтськими організаціями - споживачами // Проблеми системного підходу в економіці. Збірник наукових праць, 2007. - №21-К.С. 55-59.

7. Ільєнко О.В. Оцінка ефективності партнерської взаємодії авіакомпаній // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць, 2008. - №1 (80). С. 88-92.

8. Ільєнко О.В. Механізм управління партнерськими відносинами в логістичних ланцюгах авіаперевезень // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. Збірник наукових праць, 2008 - №18-К.С. 59-65.

9. Ільєнко О.В. Концептуальні засади синергізму партнерських відносин в логістичному ланцюзі // Проблеми системного підходу в економіці. Збірник наукових праць, 2008. - №24. С. 55-61.

10. Ильенко О.В. Основные логистические издержки транспортных систем // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції «Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики» червень 2005 року - Київ.: Україна, 2005. - С. 196-198.

11. Ільєнко О.В. Процес встановлення партнерських відносин між виробником та споживачем // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми подготовки профессиональных кадров по логистике в условиях глобальной конкурентной среды» 5-7 октября 2006 року. Сборник докладов. - Киев.: НАУ 2006. - С. 86-91.

12. Ільєнко О.В. Дослідження тенденції інтеграції і глобалізації світового авіаційного ринку перевезень // Матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції «Транспорт плюс логістика». Інтер Склад 2007, «Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики» жовтень 2007 року. - Київ.: Україна, 2007. - С. 88-89.

Размещено на Allbest.ru