Обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(підприємства машинобудівної та металургійної галузей)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства

Логвінова Оксана Петрівна

Луганськ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ).

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор Максимов Віталій Володимирович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємства

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Ілляшенко Сергій Миколайович, Сумський державний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри маркетингу (м. Суми);

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Землянкін Анатолій Іванович, Інститут економіки промисловості Національної академії наук України, заступник директора інституту з наукової роботи (м. Донецьк).

Захист відбудеться 3 липня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034,
м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 3 червня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап соціально-економічного розвитку України зумовлює необхідність активізації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств, яка дозволяє забезпечити їх конкурентоспроможність та ефективне функціонування, а також є основою прискореного зростання національної економіки. Однак здійснення інноваційної діяльності підприємств, зокрема машинобудівних, об'єктивно пов'язано зі значним ризиком, який є стримуючим чинником для реалізації підприємствами свого інноваційного потенціалу. Але й відмова від інновацій пов'язана з ризиком невикористаних можливостей. Тому треба не уникати ризику в інноваційній діяльності, відмовляючись від інновацій, а вивчати його, аналізувати й оцінювати та вживати заходи щодо обмеження. Це спонукає машинобудівні підприємства до впровадження у свою діяльність положень сучасної ризикології, які потребують активної позиції, спрямованої на комплексне обмеження ризику в інноваційній діяльності.

У сучасній науковій літературі питанням економічного ризику, його аналізу, оцінки, моделювання та управління приділяється значна увага. При цьому ризик в інноваційній діяльності розглядається як вид економічного ризику. Проте не можна всі загальні положення теорії економічного ризику використовувати щодо ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. Способи аналізу, оцінки й обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства треба розглядати з урахуванням особливостей та складових інноваційної діяльності підприємств цієї галузі, які зумовлюють необхідність формування та реалізації цілісного комплексу дослідницьких, технологічних і стратегічних складових інноваційного потенціалу. Необхідність комплексного підходу до обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівних підприємств визначає актуальність теми дисертації та її значення для функціонування й розвитку машинобудівних підприємств в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. При виконанні держбюджетної теми ДН 31-06 «Інноваційна модель сталого розвитку виробничих систем у динамічних умовах господарювання» (номер держреєстрації 0106U000291, 2006-2007 рр.) автором розроблено процедуру оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методичних положень щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства.

Відповідно до мети дослідження були вирішені такі наукові та практичні завдання:

узагальнено положення теорії інноватики та ризикології щодо інноваційної діяльності машинобудівного підприємства;

досліджено сутність ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства та передумов його обмеження;

вивчено поняття інноваційного потенціалу підприємства, підходи до його оцінки та взаємозв'язок з ризиком в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства;

узагальнено існуючі способи оцінки й обмеження ризику, виявлено їх переваги та недоліки, а також придатність для застосування в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства;

визначено можливість обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства шляхом її диверсифікації;

використано розроблені рекомендації щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства.

Об'єктом дослідження є інноваційна діяльність підприємства. Предметом дослідження є обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність способів наукового пізнання, методів, прийомів і принципів, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною основою роботи послугували наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі інноваційного менеджменту та ризикології. Правове поле дослідження склали чинні нормативно-правові документи щодо регулювання інноваційної діяльності в Україні. Інформаційною основою роботи є офіційні дані Держкомстату України, статистичні дані машинобудівних підприємств Луганської області, а також результати власних досліджень.

У ході вирішення поставлених завдань були використано такі методи: структурний аналіз (при виокремленні дослідницької, технологічної та стратегічної складових інноваційного процесу, інноваційного потенціалу й ризику в інноваційній діяльності підприємства); логічний аналіз (при дослідженні чинників ризику в інноваційній діяльності підприємства); метод аналогій (для дослідження існуючих способів обмеження ризику в інноваційній діяльності, що придатні для застосування на машинобудівних підприємствах); метод угруповань (при узагальненні існуючих способів оцінки та обмеження ризику в інноваційній діяльності підприємства); експертно-аналітичний метод (для оцінки інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства та ризику в інноваційній діяльності, оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства); метод графічного моделювання (при розробці наочного подання процедури відбору інноваційних проектів за зонами ризику в інноваційній діяльності; при обґрунтуванні підходу до визначення ефекту обмеження ризику в інноваційній діяльності на основі її диверсифікації, при зображенні операції стандартизації оцінки інноваційного потенціалу підприємства); метод стандартизації даних (для забезпечення порівнянності змінних, які використовувалися при оцінці ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства). Для статистичної обробки інформації, розрахунку проміжних та кінцевих результатів було використано програмний продукт Мicrosoft Office Excel.

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні теоретичних положень щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства на основі запропонованої послідовності вибору способів обмеження ризику в інноваційній діяльності за розробленим критерієм ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства.

Наукова новизна результатів досліджень полягає в такому:

удосконалено: інноваційний потенціал ризик диверсифікація

структурування інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства шляхом виокремлення дослідницької, технологічної та стратегічної складових, що створює підґрунтя для більш точної оцінки ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства як передумови його обмеження;

підхід до оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства, що передбачає розрахунок співвідношення між стандартизованими оцінками інноваційного потенціалу та ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства за дослідницькою, технологічною та стратегічною складовими, рівень якого виступає критерієм віднесення інноваційних проектів до певних зон ризику й вибору способу обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства;

оцінку ефекту обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства за рахунок диверсифікації цієї діяльності шляхом визначення ступеня використання можливостей диверсифікації та виявлення відповідних резервів;

отримало подальший розвиток:

поняття ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства, яке вивчається як небезпека несприятливих подій у процесі формування й використання дослідницької, технологічної та стратегічної складових інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства;

поняття обмеження ризику в інноваційній діяльності, що розглядається як комплекс заходів, спрямованих на запобігання перевищенню гранично-допустимих значень ризику в інноваційній діяльності підприємства, а також локалізацію та компенсацію несприятливих наслідків у випадках, коли таке перевищення матиме місце;

поняття ризикостійкості шляхом його застосування до інноваційного потенціалу підприємства, що дало змогу, з одного боку, розглядати його як характеристику спроможності інноваційного потенціалу підприємства протистояти ризику в інноваційній діяльності, а з іншого - використовувати як критерій порівняння інноваційних проектів і встановлення їх належності до певних зон ризику.

Практичне значення отриманих результатів дослідження. Розроблені в дисертації підходи й отримані результати являють собою методичну основу обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства та послідовності вибору способів обмеження ризику в інноваційній діяльності підприємства;

визначення ефекту обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства за рахунок її диверсифікації.

Результати дослідження використано на промислових підприємствах м. Луганськ та Луганської області, що підтверджується відповідними документами: ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» (довідка № 986/12-324 від 24.08.07), ЗАТ «Первомайський механічний завод» (довідка № 1206/4-12 від 17.10.07).

Особистий внесок здобувача. Положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. Особистий внесок у праці, що опубліковані в співавторстві, уточнено в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження обговорені на научно-практической конференции «Предприятие в рыночной системе хозяйствования» (г. Киев, 1999 г.), Міжнародній науково-практичній конференції «Еколого-економічні проблеми розвитку підприємств» (м. Луганськ, 2000 р.), VI Міжнародній науково-практичної конференції «Університет і регіон» (м. Луганськ, 2000 р.), Міжнародній науково-практичної конференції «Університет і регіон» (м. Луганськ, 2006 р.), XI Міжнародній науково-практичній конференції «Фінанси України» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 12 наукових працях, серед яких 4 статті - у наукових журналах, 5 статей - у збірниках наукових праць, 3 публікації - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,62 д.а., з яких особисто автору належать 2,87 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, що викладені на 223 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 30 таблиць та 22 рисунки, які подано на 41 сторінці. Список використаних джерел із 254 найменувань уміщено на 23 сторінках, 1 додаток - на 2 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертації на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Теоретичні основи обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. У сучасних умовах об'єктивно необхідною є активізація інноваційної діяльності вітчизняних промислових підприємств, зокрема підприємств машинобудування. Результати аналізу інноваційної діяльності в Україні за останні кілька років показують, що незважаючи на певні позитивні зрушення, у цілому її стан є незадовільним. Узагальнення положень теорії інноватики та ризикології щодо інноваційної діяльності машинобудівного підприємства дозволило визначити певні загальноекономічні характеристики, які притаманні всім суб'єктам інноваційної діяльності, та специфічні характеристики, що зумовлені їх галузевою приналежністю. До загальноекономічних характеристик належать: комплексність, складність, тривалий час здійснення інновацій, циклічність, творчий характер вирішуваних завдань, віддаленість у часі витрат і доходів, поєднання фрагментів різних видів діяльності та багатьох учасників, потреба в залученні значних ресурсів, інколи унікальних, та осіб творчої праці, складність прогнозування комерційного успіху, високий ризик. Специфічні характеристики інноваційної діяльності машинобудівних підприємств пов'язані зі складністю та взаємозумовленістю дослідницьких, технологічних і стратегічних процесів машинобудівної галузі. Отже, одним з основних чинників, що стримують інноваційну діяльність вітчизняних підприємств, є високий ризик. Тому потрібне поглиблене дослідження причин виникнення ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства, оцінка його небезпеки та визначення шляхів обмеження.

Поняття «інноваційна діяльність», «інноваційний потенціал», «ризик в інноваційній діяльності» широко використовуються в сучасній інноватиці та ризикології, але ці поняття найчастіше застосовуються в межах значніших досліджень і не враховують специфічних характеристик інноваційної діяльності машинобудівного підприємства. Це зумовило необхідність уточнення цих понять.

Інноваційна діяльність машинобудівного підприємства розглядається як вид діяльності, що базується на використанні інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства, метою якого є розробка, використання інноваційного продукту та можлива його реалізація. Основною умовою здійснення машинобудівним підприємством інноваційної діяльності є наявність у нього інноваційного потенціалу. В економічній літературі за поняття інноваційного потенціалу часто видають поняття, що належать до науково-технічного, виробничо-технологічного, кадрового або інших компонентів загального економічного потенціалу підприємства. Розуміння ж інноваційного потенціалу лише як сукупності ресурсів і можливостей їх використання є недостатнім, якщо розглядати його поряд з поняттями «інноваційна діяльність» та «ризик в інноваційній діяльності». Тому інноваційний потенціал пропонується розглядати як сукупність дослідницьких, технологічних і стратегічних можливостей, формування яких дозволяє досягати цілей інноваційної діяльності на підприємстві. Зважаючи на це, у роботі вдосконалено структурування інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства шляхом виокремлення його дослідницької, технологічної та стратегічної складових, що створює підґрунтя для більш точної оцінки ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства як передумови його обмеження. Наявність інноваційного потенціалу означає лише існування певних умов для здійснення інноваційної діяльності на підприємстві, але не їх автоматичне перетворення на інновацію, оскільки використання інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства пов'язане з впливом чинників, які об'єднані узагальнюючим їх поняттям «ризик в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства».

Поняття «ризик» вивчалося багатьма авторами, які виявили основні характеристики ризику в інноваційній діяльності, виокремили чинники, що впливають на його рівень, та відповідні групи ризиків, запропонували систему критеріїв їх оцінки та підходи до управління інноваційною діяльністю з урахуванням ризику. Кожний з авторів розглядав це поняття в межах більш значніших досліджень. Тому сьогодні відсутнє чітке розуміння ризику в інноваційній діяльності з урахуванням комплексності дослідницьких, технологічних і стратегічних процесів на машинобудівному підприємстві. Крім того, ризик в інноваційній діяльності необхідно розглядати й визначати з урахуванням характеристик інноваційної діяльності та складових інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства. Тому в роботі уточнено поняття ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. Він розглядається як небезпека несприятливих подій у процесі формування та використання дослідницької, технологічної та стратегічної складових інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства.

За результатами узагальнення й уточнення положень теорії інноватики та ризикології щодо особливостей інноваційної діяльності машинобудівного підприємства в роботі встановлено взаємозв'язок між поняттями «інноваційна діяльність», «інноваційний потенціал» і «ризик в інноваційній діяльності» (рис. 1).

Дослідження способів обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства показало, що ті з них, які наразі використовуються в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства (запобіжні заходи, страхування, розподіл ризику, об'єднання ризиків, диверсифікація, збір додаткової інформації, резервування коштів на покриття непередбачених витрат), у цілому є придатними, але вони не враховують специфічних характеристик інноваційної діяльності машинобудівних підприємств - складності та взаємозумовленості дослідницьких, технологічних і стратегічних процесів. Тому обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства має досягатися за допомогою цілісного комплексу заходів щодо аналізу, оцінки та контролю інноваційних проектів, здійснення яких відбувається на основі комплексного використання дослідницьких, технологічних і стратегічних складових інноваційного потенціалу. Такий підхід має ґрунтуватися на цілісності та взаємозв'язку у використанні дослідницької, технологічної та стратегічної складових інноваційного потенціалу підприємства. Існуючі способи не враховують цього, тому заходи щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства мають частковий характер і потребують удосконалення.

Розділ 2. Дослідження передумов обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. Наявність ризику в інноваційній діяльності як небезпеки несприятливих подій потребує здійснення управлінського впливу на процеси формування та використання дослідницьких, технологічних і стратегічних складових інноваційного потенціалу при підтримці цілісного комплексу заходів щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. В роботі уточнено поняття «обмеження ризику в інноваційній діяльності», що розглядається як комплекс заходів, спрямованих на запобігання перевищенню гранично-допустимих значень ризику в інноваційній діяльності підприємства, а також локалізацію та компенсацію несприятливих наслідків у випадках, коли таке перевищення матиме місце.

Обмеження ризику в інноваційній діяльності підприємств є складним науковим і методичним питанням, яке потребує вирішення завдання з узагальнення існуючих способів оцінки й обмеження ризику, виявлення їх переваг та недоліків, а також придатності для застосування в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. Отже, основними передумовами обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства є проведення його адекватної оцінки, вибір відповідних способів обмеження ризику з урахуванням інноваційного потенціалу підприємства та їх використання.

Оцінка ризику в інноваційній діяльності базується на результатах його якісного й кількісного аналізу. Сутність якісного аналізу полягає у виявленні найбільш впливових чинників ризику, а кількісний аналіз передбачає обчислення числових значень можливих наслідків негативного впливу цих чинників.

Узагальнення теоретичного та практичного матеріалу дозволило виділити основні чинники ризику в інноваційній діяльності відповідно до уточненої структури інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства. За дослідницькою складовою інноваційного потенціалу найбільш впливовими є такі чинники ризику в інноваційній діяльності: недостатній досвід здійснення науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських розробок; втрати при проведенні науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських розробок; неправильний вибір напряму дослідження; невідповідність стандартам і технічним умовам, які прийняті в галузі; неякісне проведення теоретичних та експериментальних досліджень; хибні узагальнення й оцінка досліджень; порушення термінів виконання розробок. Технологічна складова знаходиться під впливом таких чинників ризику, як: невідповідність технології виробництва в процесі освоєння розробок; невідповідність рівня підготовки персоналу до змін у технології виробництва; недоліки в організації нової технології виробництва; новизна галузі; збільшення витрат на освоєння нової технології у виробництві; недоліки в організації ресурсного забезпечення за новою технологією виробництва; недоліки в післяпродажному обслуговуванні споживачів. На стратегічну складову впливають: зменшення чи відсутність попиту на нову продукцію; помилки при розробці та реалізації стратегії виходу на ринок; неможливість входження підприємства в нову галузь; неможливість формування й реалізації конкурентних переваг нової продукції та підприємства; помилково вибрана стратегія ціноутворення на нову продукцію; стратегічна протидія конкурентів.

У ході дослідження проаналізовано існуючі способи оцінки ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства та класифіковано їх на формальні й неформальні (експертні) способи. Це дозволило встановити, що розглянуті способи носять частковий характер, тобто орієнтовані на врахування впливу лише окремих чинників, і не враховують запропоновану структуру інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства. Для усунення цих недоліків запропоновано підхід до оцінки ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства відповідно до складових його інноваційного потенціалу. Уточнення поняття ризику в інноваційній діяльності дозволяє розробити відповідний спосіб його оцінки, який буде враховувати структуру інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства. Тому загальну оцінку ризику в інноваційній діяльності пропонується визначати як суму оцінок за його дослідницькою, технологічною та стратегічною складовими.

Дослідження існуючих способів оцінки інноваційного потенціалу підприємства показало, що в сучасній науковій літературі найпоширенішим є ресурсний підхід, відповідно до якого інноваційний потенціал оцінюється за вартістю ресурсів, необхідних для досягнення цілей інноваційної діяльності підприємств. Але при оцінці інноваційного потенціалу не слід обмежуватися лише ресурсним підходом. Необхідно доповнити його з урахуванням виділених дослідницької, технологічної та стратегічної складових. Уточнення структури інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства шляхом виокремлення його дослідницької, технологічної та стратегічної складових дозволяє представити загальну оцінку інноваційного потенціалу підприємства як суму оцінок зазначених складових.

Оцінка ризику в інноваційній діяльності підприємства у співвідношенні з його інноваційним потенціалом дає можливість усунути основний недолік, властивий більшості способів кількісної оцінки ризику, який полягає в ізольованому оцінюванні окремих чинників ризику. Ризик в інноваційній діяльності машинобудівних підприємств необхідно досліджувати не ізольовано від складових інноваційного потенціалу підприємства, а у співвідношенні з ними. Для цього пропонується використовувати характеристику інноваційного потенціалу підприємства - ризикостійкість, яка буде відображати це співвідношення та давати оцінку спроможності інноваційного потенціалу підприємства щодо протистояння ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. Уведене поняття ризикостійкості шляхом його застосування до інноваційного потенціалу підприємства, з одного боку, є характеристикою спроможності інноваційного потенціалу підприємства протистояти ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства, а з іншого - критерієм порівняння інноваційних проектів і встановлення їх належності до певних зон ризику.

Ризикостійкість інноваційного потенціалу підприємства оцінюється за результатами зіставлення оцінки інноваційного потенціалу підприємства й оцінки ризику в інноваційній діяльності. Така оцінка показує, у скільки разів інноваційний потенціал підприємства перевищує рівень ризику в інноваційній діяльності підприємства:

IPRS = IP / IR, (1)

де IPRS - ризикостійкість інноваційного потенціалу підприємства; IP - оцінка інноваційного потенціалу підприємства; IR - оцінка ризику в інноваційній діяльності підприємства.

Оцінки ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства й оцінки інноваційного потенціалу підприємства вимірюються в балах за різними шкалами. Для забезпечення порівнюваності цих оцінок використана операція стандартизації даних. Стандартизація - це математична операція із забезпечення порівнюваності даних, які вимірюються за різними шкалами або за однією шкалою з різною кількістю змінних. Результатом стандартизації оцінок інноваційного потенціалу підприємства й оцінок ризику в інноваційній діяльності є приведення їх абсолютних сумарних оцінок за 10 бальною шкалою до шкали, дані якої змінюються в межах від нуля до одиниці (0, 1). Наявність єдиної стандартизованої шкали в оцінці інноваційного потенціалу та ризику в інноваційній діяльності дозволяє створити єдину систему оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства, і, відповідно, не тільки визначати її рівень, а ще й відслідковувати, за рахунок яких складових інноваційного потенціалу той чи інший інноваційний проект не може бути прийнятим до реалізації, тобто визначати вузькі місця інноваційного потенціалу.

Отже, у роботі доведена можливість використання оцінки інноваційного потенціалу як основи обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства, що зумовлює необхідність розробки підходу до вибору способів обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства за критерієм ризикостійкості інноваційного потенціалу.

Розділ 3. Вибір способів обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства за критерієм ризикостійкості інноваційного потенціалу. Основою вибору способів обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства є оцінка ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства, необхідність якої спричинена, перш за все, потребами обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. Вибір способу обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства за критерієм ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства пропонується здійснювати в певній послідовності, яку подано на рис. 2.

Умовою прийняття інноваційного проекту до реалізації має бути перевищення або рівність стандартизованих оцінок інноваційного потенціалу підприємства й оцінок ризику в інноваційній діяльності, за якою значення ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства буде більшим або дорівнюватиме одиниці. Оцінка ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства буде меншою за одиницю в тому випадку, коли стандартизована оцінка інноваційного потенціалу підприємства, який використовується в конкретному інноваційному проекті, є нижчою за стандартизовану оцінку ризику цього інноваційного проекту. Такий проект є недоцільним і має бути відхилений.

На основі отриманих значень оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства розробляється та приймається рішення про належність інноваційних проектів до відповідних зон ризику: допустимого ризику, критичного ризику та катастрофічного ризику в інноваційній діяльності. З урахуванням цього розробляються рекомендації щодо використання конкретних способів обмеження ризику в інноваційній діяльності. Чим більша отримана оцінка ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства, тим більш радикальні способи обмеження ризику рекомендуються до використання.

Запропонована послідовність вибору способу обмеження ризику в інноваційній діяльності дозволяє забезпечити відповідність між існуючим інноваційним потенціалом та ризиком в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства.

Одним з найбільш перспективних способів обмеження ризику в інноваційній діяльності підприємства є її диверсифікація, яка передбачає одночасне здійснення на підприємстві кількох інноваційних проектів. Невирішеним питанням у використанні цього способу є недосконалість методичної бази для визначення ефекту обмеження ризику за рахунок диверсифікації. Для його вирішення в роботі вдосконалено підхід до оцінки ефекту обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства за рахунок диверсифікації цієї діяльності шляхом визначення ступеня використання можливостей диверсифікації та виявлення відповідних резервів.

Ефект обмеження ризику в інноваційній діяльності підприємства - це зменшення сукупної оцінки ризику інноваційних проектів з урахуванням кореляції їх грошових потоків порівняно із середньозваженою оцінкою ризику цих проектів, яке відбувається завдяки реалізації проектів у портфелі. Величина ефекту обмеження ризику показує, наскільки зменшується ризик інноваційних проектів завдяки їх здійсненню в портфелі. Це дозволяє запропонувати спосіб оцінки використання диверсифікації інноваційної діяльності, застосовуючи поняття очікуваного та максимального ефекту обмеження ризику в інноваційній діяльності підприємства. Очікуваний ефект обмеження ризику - це ефект, якого можна досягти за умови здійснення певної кількості інноваційних проектів. Максимальний ефект обмеження ризику - це ефект, який відповідає повному використанню можливостей диверсифікації. Він визначається як різниця між мінімальним рівнем ризику при значенні коефіцієнта кореляції «-1» (Q'min) і максимальним рівнем ризику, коли коефіцієнт кореляції дорівнює «+1» (Q'max). При здійсненні проектів у портфелі існує резерв можливого ефекту, який характеризує можливість зменшення ризику в інноваційній діяльності підприємства як результат більш повного використання можливостей диверсифікації. Резерв обмеження ризику є важливим джерелом для подальшого обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства шляхом її диверсифікації.

Використання запропонованих показників дозволяє визначати інноваційні проекти, які рекомендуються до реалізації, за критерієм ефекту обмеження ризику, оцінювати диверсифікацію інноваційної діяльності та виявляти резерви її більш повного використання.

Запропоновану послідовність вибору способів обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства за критерієм ризикостійкості інноваційного потенціалу апробовано у ВАТ «ХК «Луганськтепловоз». На першому етапі оцінено інноваційний потенціал підприємства, на другому - рівень ризику, пов'язаного з можливістю впровадження інноваційних проектів (проект А: розробка та виробництво вулканізатора індукційного шахтного; проект Б: розробка та виробництво вентилятора шахтного місцевого провітрювання; проект В: розробка та виробництво двигуна шахтних електровозів; проект Г: розробка та виробництво запчастин для ремонту тепловозів), далі - стандартизовано оцінки інноваційного потенціалу та ризику в інноваційній діяльності й оцінено ризикостійкість інноваційного потенціалу підприємства за проектами; проекти розподілено за визначеними зонами ризику та рекомендовано вибирати відповідні способи його обмеження.

Результати оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства за інноваційними проектами показали, що за цим критерієм лише один інноваційний проект (проект Г), здійснення якого пов'язане з допустимим ризиком, є доцільним. Тому саме цей проект може бути прийнятий до реалізації. Додатково для обмеження ризику при реалізації цього проекту можуть бути застосовані розосередження ризику та диверсифікація. Решта проектів характеризується катастрофічним ризиком, тому їх реалізація на підприємстві недоцільна.

Запропонована процедура оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства та послідовність вибору способів обмеження ризику в інноваційній діяльності дозволяє обгрунтовано вибрати інноваційні проекти, а також розробити заходи щодо обмеження ризику при їх реалізації.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого.

1. На основі узагальнення положень теорії інноватики і ризикології щодо інноваційної діяльності машинобудівного підприємства уточнено взаємозв'язок між поняттями «інноваційна діяльність», «інноваційний потенціал» та «ризик в інноваційній діяльності». Це дозволило структурувати інноваційний потенціал машинобудівного підприємства шляхом виокремлення його дослідницької, технологічної та стратегічної складових, що створює підґрунтя для більш точної оцінки ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства.

2. За результатами дослідження сутності ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства це поняття пропонується розглядати з урахуванням характеристик інноваційної діяльності та складових інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства, тобто як небезпеку несприятливих подій у процесі формування та використання дослідницької, технологічної та стратегічної складових інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства. Вивчення передумов обмеження ризику в інноваційній діяльності, до яких віднесено проведення його адекватної оцінки, вибір відповідних способів обмеження ризику з урахуванням інноваційного потенціалу підприємства та їх використання, дало можливість довести необхідність комплексного обмеження ризику, що розглядається як комплекс заходів, спрямованих на запобігання перевищенню гранично-допустимих значень ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства, локалізацію та компенсацію несприятливих наслідків у випадках, коли таке перевищення матиме місце.

3. На основі вивчення поняття інноваційного потенціалу підприємства, підходів до його оцінки та взаємозв'язку з ризиком в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства введено поняття ризикостійкості шляхом його застосування до інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства, яке відображає спроможність інноваційного потенціалу підприємства протистояти ризику в інноваційній діяльності за дослідницькою, технологічною та стратегічною складовими та є критерієм вибору інноваційних проектів і встановлення їх належності до певних зон ризику.

4. Узагальнення існуючих способів оцінки й обмеження ризику, виявлення їх переваг та недоліків, а також придатності для застосування в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства дозволило розробити підхід до оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства. Цей підхід передбачає розрахунок співвідношення між стандартизованими оцінками інноваційного потенціалу та ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства за дослідницькою, технологічною та стратегічною складовими, рівень якого виступає критерієм віднесення інноваційних проектів до певних зон ризику та вибору способу обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства.

5. Визначення можливості обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства шляхом її диверсифікації дало можливість встановити недосконалість методичної бази для кількісної оцінки ефекту обмеження ризику за рахунок використання диверсифікації. Тому в роботі запропоновано підхід до визначення ефекту обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства за рахунок диверсифікації цієї діяльності шляхом визначення ступеня використання можливостей диверсифікації та виявлення відповідних резервів.

6. Використання розроблених рекомендацій щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства дозволило оцінити ризикостійкість інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства та запропонувати процедуру вибору способу обмеження ризику в інноваційній діяльності на основі віднесення інноваційних проектів до певних зон ризику за критерієм ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства. Результати апробації свідчать, що дана процедура дає змогу комплексно й адекватно оцінити ризик в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства, а також вибрати відповідний спосіб його обмеження, що сприятиме більш успішному здійсненню інновацій. Основні результати та рекомендації дисертації використано на промислових підприємствах і в навчальному процесі.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

Логвинова О.П., Литвинов Р.В. Методы и инструменты ограничения экономического риска в инновационной деятельности предприятий // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського державного університету. Вип. 2. - Луганськ: СУДУ, 2000. - С. 45-50.

Особистий внесок здобувача: розроблено класифікацію методів та інструментів обмеження економічного ризику в інноваційній діяльності підприємств.

Логвинова О.П., Белоусова Л.И. Региональные риски и инвестиционная привлекательность регионов Украины // Вісник Східноукраїнського державного університету. - 2000. - № 4(26). Ч. 2. - С. 144-148.

Особистий внесок здобувача: запропоновано критерії визначення ризикованості регіональних інноваційних проектів.

Логвинова О.П. Проблемы оценки риска инвестирования // Вісник Східноукраїнського державного університету. - 2000. - № 5(27). - С. 85-90.

Фомічова О.В., Харкянен Л.В., Логвінова О.П. Роль маркетингу в інноваційній діяльності підприємств // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Зб. наук. праць. Вип. 2(11). - Київ: «Видавництво Курс» ТОВ, 2001. - С. 189-192.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано чинники, що стримують інноваційну діяльність промислових підприємств в Україні.

Логвинова О.П. Факторы повышенного экономического риска в инновационной деятельности украинских предприятий // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету. Вип. 5. - Луганськ: СНУ, 2001. - С. 189-193.

Фомічова О.В., Харкянен Л.В., Логвінова О.П. Експертні методи в прогнозуванні попиту інноваційного продукту // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Зб. наук. Праць. Вип. 3(16). - Київ: «Видавництво Курс» ТОВ, 2002. - С. 110-113.

Особистий внесок здобувача: визначено необхідність та можливість урахування інноваційного ризику при використанні експертних методів прогнозування попиту інноваційного продукту.

Логвінова О.П., Фомічова О.В., Харкянен Л.В. Особливості диверсифікації в інноваційній діяльності підприємств // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Зб. наук. праць. Вип. 4(23). - Київ: «Видавництво Курс» ТОВ, 2003. - С. 48-54.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано доцільність використання диверсифікації для обмеження рівня інноваційного ризику.

Логвинова О.П. Идентификация риска на разных стадиях инновационного проектирования // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2006. - № 4(98). Ч. 1. - С. 151-155.

Друковані матеріали наукових конференцій, статті за темою дисертації

в інших виданнях

Овчаренко Г.Н., Логвинова О.П. Инновационная деятельность предприятий и ее влияние на процесс формирования цен // Материалы научно-практической конференции «Предприятие в рыночной системе хозяйствования». - Киев: МАУП, 1999. - С. 43-45.

Особистий внесок здобувача: визначено особливості ціноутворення за умов ризикованості інноваційної діяльності.

Фомічова О.В., Логвінова О.П. Маркетинг як концепція виробничої діятельности і система управління промисловим підприємством // Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції «Університет і регіон». - Луганськ: СНУ, 2000. - С. 147-148.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано систему маркетингових ризиків у системі виробничої діяльності.

Логвінова О.П. Відбір інноваційних проектів за критерієм загальної ризикостійкості // Матеріали XI Міжнародної науково-практичної конференції «Фінанси України». -Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С.52-53.

Логвинова О.П. Особенности управления маркетинговым риском в инновационной деятельности предприятий // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 2003. - № 1(7). - С. 5-8.

АНОТАЦІЯ

Логвінова О.П. Обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (підприємства машинобудівної та металургійної галузей). - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2008.

У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні положення та розроблено методичні рекомендації щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. Визначено загальноекономічні та специфічні галузеві характеристики здійснення інноваційної діяльності на машинобудівних підприємствах, на основі чого уточнено поняття інноваційного потенціалу та інноваційної діяльності машинобудівного підприємства. Виявлено сутність і зміст ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства та його місце в структурі економічного ризику на підприємстві. Вдосконалено підхід до визначення структури інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства шляхом виокремлення його дослідницької, технологічної та стратегічної складових, формування яких створює умови для здійснення інноваційної діяльності машинобудівного підприємства. Розглянуто існуючі способи оцінки ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства, на основі чого введено поняття ризикостійкості інноваційного потенціалу та запропоновано підхід до вибору способу обмеження ризику в інноваційній діяльності за критерієм ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства. Виявлено ефект обмеження ризику в інноваційній діяльності при здійсненні диверсифікації. Використано розроблені рекомендації щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства.

Ключові слова: інноваційна діяльність, інноваційний потенціал, ризик, ризикостійкість, оцінка, обмеження, диверсифікація.

АННОТАЦИЯ

Логвинова  О.П. Ограничение риска в инновационной деятельности машиностроительного предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (предприятия машиностроительной и металлургической отраслей). - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2008.

В диссертационной работе рассмотрены теоретические положения и разработаны методические рекомендации по ограничению риска в инновационной деятельности машиностроительного предприятия.

Рассмотрены общеэкономические и специфические отраслевые характеристики осуществления инновационной деятельности на машиностроительных предприятиях. Уточнено понятие инновационной деятельности машиностроительного предприятия как вида деятельности, связанного с использованием инновационного потенциала машиностроительного предприятия с целью разработки, использования инновационного продукта и его возможного использования. Исследованы теоретические основы ограничения риска в инновационной деятельности машиностроительного предприятия. Показано, что основой ограничения риска в инновационной деятельности является инновационный потенциал машиностроительного предприятия.

Усовершенствован подход к определению структуры инновационного потенциала машиностроительного предприятия путем выделения его исследовательской, технологической и стратегической составляющих, формирование которых создает условия для осуществления инновационной деятельности машиностроительного предприятия. Установлено, что каждая из составляющих инновационного потенциала машиностроительного предприятия противодействует влиянию факторов риска в инновационной деятельности. Выявлена сущность и содержание риска в инновационной деятельности машиностроительного предприятия и его место в структуре экономического риска на предприятии. Уточнено понятие риска в инновационной деятельности.

Проанализированы существующие способы оценки риска в инновационной деятельности машиностроительного предприятия. Показано, что существующие способы оценки риска в инновационной деятельности машиностроительного предприятия носят частичный характер, то есть ориентированы на учет лишь отдельных факторов и не учитывают структуры инновационного потенциала машиностроительного предприятия. Предложен подход к оценке риска в инновационной деятельности предприятия по составляющим инновационного потенциала, согласно которому предлагается оценивать риск в инновационной деятельности с учетом и в соотношении с инновационным потенциалом предприятия.

Усовершенствована последовательность и содержание этапов количественного оценивания риска в инновационной деятельности предприятия на основе определения соотношения уровня инновационного потенциала предприятия и уровня риска в инновационной деятельности. Показано, что соотношение уровня инновационного потенциала предприятия и уровня риска в инновационной деятельности формирует показатель для определения предельных значений зон риска в инновационной деятельности и отбора к реализации на предприятии инновационных проектов. Введено понятие рискоустойчивости инновационного потенциала предприятия, как его характеристики, которая отражает возможность инновационного потенциала предприятия противостоять негативному влиянию факторов риска по исследовательской, технологической и стратегической составляющим. Разработана последовательность выбора способов ограничения риска в инновационной деятельности по критерию рискоустойчивости инновационного потенциала. Предложен подход к оценке эффекта ограничения риска за счет диверсификации инновационной деятельности машиностроительного предприятия на основе показателей относительного значения изменения риска портфеля инновационных проектов, ожидаемого эффекта ограничения риска, доли риска элиминированного путем диверсификации, доли неиспользованного резерва ограничения риска. Апробированы разработанные рекомендации к оценке инновационного потенциала, оценке риска в инновационной деятельности, стандартизации оценок инновационного риска и инновационного потенциала, расчету уровня рискоустойчивости инновационного потенциала и выбора способа ограничения риска в инновационной деятельности машиностроительного предприятия по критерию рискоустойчивости инновационного потенциала предприятия. Основные результаты и рекомендации диссертации внедрены на промышленных предприятиях и в учебном процессе.

Ключевые слова: инновационная деятельность, инновационный потенциал, риск, рискоустойчивость, оценка, ограничение, диверсификация.

ANNOTATION

Logvinova O.P. Risk limitation in innovative activity of the machine-building enterprise. - Manuscript.

The thesis claiming the scientific Economy Candidate's Degree on the specialty 08.00.04 - Economy and enterprises management (enterprises of machine-building and metallurgical branches). - East Ukrainian National University named by Volodimir Dal of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Luhansk, 2008.

The theoretical principles of the enterprise risk limitation are considered, and the methodical recommendations for risk limitation in innovative activity of the machine-building enterprise are worked out in the thesis.

The general economic and industry characteristic features of realization of innovative activity in the machine-building enterprises are determined, and on these bases the concept of innovative potential and innovative activity of machine-building enterprise are defined. The essence and the content of the risk in innovative activity of machine-building enterprise and its place in the structure of the enterprise economic risk are revealed. The approach to determination of the innovative potential structure of the machine-building enterprise is improved by means of separation of its research, technological and strategical constituents, which formation creates terms for realization of innovative activity of machine-building enterprise. The existing methods of risk limitation in innovative activity of the machine-building enterprise are considered, on the basis of what the concept of risk-stability of the innovative potential is introduced and the approach to determination of the method of risk limitation in the innovative activity by the criterion of risk-stability of the enterprise innovative potential is suggested. The effect of risk limitation of innovative activity during realization of diversification is exposed. The worked out recommendations for the risk limitation are used in innovative activity of machine-building enterprise.

Key words: innovative activity, innovative potential, risk, risk-stability, evaluation, limitation, diversification.

Размещено на Allbest.ru