Діагностика та запобігання банкрутству сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Діагностика та запобігання банкрутству сільськогосподарських підприємств

Коваль Людмила Пилипівна

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській державній фінансовій академії Міністерства фінансів України.

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор,
академік УААН

Тринько Роман Іванович,

Львівський державний університет внутрішніх справ,

завідувач кафедри теоретичної та прикладної
економіки.

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, доцент

Мороз Олена Омелянівна,

Вінницький національний технічний університет,

завідувач кафедри підготовки менеджерів

кандидат економічних наук, доцент

Андрущак Євгенія Михайлівна,

Львівський національний університет ім. І. Франка,

доцент кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту

Захист відбудеться 23 вересня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий ___ ___________2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. А. Біттер

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Банкрутство сільськогосподарських підприємств є наслідком глибокої системної економічної кризи. Ще 10 років тому у зв'язку із збитковістю банкрутами фактично були близько 90% всіх аграрних підприємств. Позитивні зрушення в економіці України в останні роки зумовили збільшення обсягів реалізації сільськогосподарської продукції, покращання фінансових результатів, зменшення кількості збиткових підприємств. Водночас це не може бути підставою для того, щоб стверджувати про вихід сільського господарства із кризового стану. Одержаних сільськогосподарськими підприємствами прибутків недостатньо навіть для простого відтворення виробництва; кризові явища спостерігаються практично в усіх сферах агропромислового виробництва. З огляду на це проблема запобігання банкрутству сільськогосподарських підприємств не лише не втрачає своєї актуальності, а й загострюється.

Питання запобігання банкрутству підприємств стало об'єктом наукового дослідження вітчизняних науковців порівняно недавно. Незважаючи на це, воно швидко набуло популярності серед учених. Зокрема, розвиток сучасних досліджень на тему розробки програм запобігання банкрутству підприємств відбувався в Україні в контексті розгляду проблем антикризового управління та санації, вирішенню яких присвячені праці І. О. Бланка, К. В. Багацької, В. О. Василенка, Н. В. Дацій, К. І. Залогіної, І. В. Зятковського, В. С. Короля, Л. О. Лігоненко, О. О. Мороз, О. Ю. Проскури, А. І. Пушкаря, О. П. Рамазанова, С. Я. Салиги, Л. С. Ситник, О. О. Терещенка, А. М. Штангрета та ін. Одним із найактуальніших напрямів дослідження в цій сфері залишається розробка ефективних методів діагностики неплатоспроможності та втрати фінансової стійкості як однієї з ключових ланок системи заходів із запобігання банкрутству підприємства. Питання оцінки кризового стану суб'єктів господарювання стали об'єктом наукових розвідок А. І. Дмитренка, М. О. Кизима, Ю. С. Копчака, Н. Я. Михаліцької. Юридичні аспекти банкрутства досліджувались Р. Г. Афанасьєвим, О. Б. Бірюковим, В. Л. Данішевською, П. Т. Гегою, Б. М. Поляковим, М. І. Тітовим та ін. Значна увага проблемам розробки програм фінансового оздоровлення, запобігання банкрутству та антикризового управління приділяється також російськими науковцями, серед яких - В. О. Барінов, А. З. Бобилева, А. С. Большаков, О. П. Жарковська, Б. Є. Бродський, Л. М. Михайлов, М. М. Кожевніков, Є. М. Коротков, Є. А Уткін та ін.

Незважаючи на досить широкий спектр наукових розробок у сфері формування системи заходів із запобігання банкрутству підприємств, на сьогодні залишаються невирішеними надзвичайно багато питань. Зокрема, потребують удосконалення теоретико-методологічні засади дослідження проблеми банкрутства, відкритим залишається питання розробки ефективних методів його діагностики. Надзвичайно низьким є рівень наукових розробок програми запобігання банкрутству власне сільськогосподарських підприємств, тоді як саме ця галузь народного господарства потребує найбільшої уваги з погляду фінансового оздоровлення й врахування особливостей та умов розвитку в сучасних умовах господарювання.

Цим і зумовлюється актуальність та практичне значення обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведені відповідно до плану виконання науково-дослідних робіт Львівської державної фінансової академії в межах науково-дослідної теми «Розробка методологічних основ та критеріїв збалансованості фінансової системи України в контексті фінансової безпеки» (державний реєстраційний номер 0106U005418).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення існуючої методології діагностики банкрутства сільськогосподарських підприємств з врахуванням специфіки їх діяльності, а також обґрунтування системи заходів фінансово-економічного характеру, спрямованих на недопущення банкрутства сільськогосподарських підприємств та їх фінансове оздоровлення. Реалізація поставленої мети зумовила необхідність виконання таких завдань:

визначити економічну сутність банкрутства;

систематизувати існуючі теоретико-методологічні підходи до формування програм антикризового управління на підприємстві та розробити ефективну схему прийняття рішень щодо вживання заходів із запобігання банкрутству сільськогосподарських підприємств залежно від глибини їх кризового стану та конкретних умов господарювання;

узагальнити зарубіжний та вітчизняний досвід діагностики банкрутства і на основі цього визначити напрями удосконалення методики діагностики кризового стану сільськогосподарських підприємств;

провести диференційовану оцінку рівня кризового стану та ймовірності банкрутства сільськогосподарських підприємств;

обґрунтувати напрями мінімізації державою ризиків банкрутства сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом дослідження є процеси управління фінансами сільськогосподарських підприємств в умовах кризи.

Предметом дослідження є специфічні особливості зародження і розвитку загрози банкрутства, а також інструментарій діагностики кризового стану та фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів.

Для досягнення поставленої мети в роботі використано наступні методи та прийоми емпіричного та теоретичного дослідження: абстрактно-логічний, аналізу і синтезу (застосовані в процесі дослідження теоретичних аспектів банкрутства); історичний ( вивчення теоретичних аспектів формування системи із запобігання банкрутству підприємств); економіко-статистичні методи, зокрема: порівняння (рейтингова оцінка фінансового стану сільськогосподарських підприємств), кластерний аналіз (для поділу в процесі діагностики сукупності досліджуваних підприємств на групи залежно від їх фінансового стану та встановлення меж кризових зон у кожній із груп), моделювання (для побудови регресійної логістичної моделі діагностики ймовірності банкрутства сільськогосподарських підприємств Львівської області), методи стохастичного факторного аналізу, зокрема парної кореляції (для встановлення зв'язків між досліджуваними показниками фінансового стану підприємств та визначення ключових показників-індикаторів ймовірності банкрутства), графічний (для наочного представлення статистичного матеріалу та схематичного подання деяких теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи).

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативні документи, праці вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріали періодичних видань та інформаційно-аналітичних бюлетнів, а також інші інформаційні джерела в мережі Інтернет. У процесі дослідження використані також статистичні матеріали Головного управління статистики Львівської області, Головного управління агропромислового розвитку ЛОДА, дані фінансової звітності сільськогосподарських підприємств Львівської області, а також результати власних спостережень автора. Обробку всіх інформаційних матеріалів здійснювали за допомогою сучасних інформаційних технологій та програм, зокрема з використанням стандартних програм Microsoft Office (Word, Excel) та програмного пакету Statistica 5.0.

Наукова новизна одержаних результатів полягає системному дослідженні фінансово-економічних аспектів розвитку кризових явищ у сільськогосподарських підприємствах та обґрунтуванні оптимальних способів їх фінансового оздоровлення, зокрема:

вперше: банкрутство кризовий стан сільськогосподарський

запропоновано диференційовану оцінку рівня кризового стану сільськогосподарських підприємств на основі показника ймовірності банкрутства, розрахованого з використанням регресійної логістичної моделі, що забезпечує об'єктивну оцінку ступеня загрози банкрутства і дозволяє розробити ефективну систему заходів, спрямованих на фінансове оздоровлення сільськогосподарських підприємств;

уточнено:

напрями вживання заходів із запобігання банкрутству сільськогосподарських підприємств, що передбачають максимальне врахування глибини їх кризового стану та умов господарювання;

способи мінімізації державою ризиків банкрутства сільськогосподарських підприємств, засновані на врахуванні можливих перспектив і загроз після вступу України до СОТ;

набули подальшого розвитку:

існуючі трактування економічної сутності банкрутства з врахуванням розробленої класифікації форм банкрутства та схеми розвитку кризових явищ у підприємстві;

методичні підходи до діагностики ймовірності банкрутства сільськогосподарських підприємств, які базуються на використанні системи показників-індикаторів кризового стану підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в можливості використання конкретних методів виявлення загрози банкрутства та формуванні відповідної системи заходів із нейтралізації кризових явищ на будь-якому етапі розвитку сільськогосподарського підприємства. Методичні розробки, висновки і пропозиції можуть бути використані як у практиці діяльності сільськогосподарських підприємств, так і в процесі визначення напрямів їх фінансового оздоровлення на державному рівні.

Наукові результати набули практичного використання у програмах фінансового оздоровлення СТзОВ «Зірка» Буського району Львівської області (довідка № 51 (а) від 4.02.2008 р.), а також у діяльності управлінь агропромислового розвитку Буської (довідка № 52 від 20.03.2008 р.) та Стрийської (довідка № 65 від 27.03.2008 р.) райдержадміністрацій.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження, в якій викладено авторський підхід до теоретичних положень банкрутства, здійснено діагностику ймовірності банкрутства, а також розроблено систему заходів, спрямованих на запобігання банкрутству та фінансове оздоровлення сільськогосподарських підприємств.

Апробація результатів дисертації. Окремі положення та результати дослідження доповідались та були схвалені на щорічних студентсько-аспірантських наукових конференціях Львівської державної фінансової академії «Перспективні напрямки реформування фінансової системи України» (2005-2006 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції «Теория и практика экономики и предпринимательства» (м. Алушта, 2006 р.), Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених «Економіка і маркетинг в XXI сторіччі» (м. Донецьк, 2006 р.), Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці» (м. Хмельницький, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми сільськогосподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави» (м. Кам'янець-Подільський, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Глобальна економіка як етап співробітництва країн» (м. Чернівці, 2007 р.), Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції «Нові обрії економічної науки» (Львів, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції» (Львів, 2007).

Публікації. Наукові результати дисертаційного дослідження опубліковані в 15 наукових статтях загальним обсягом 3,79 друк. арк, з них у фахових наукових виданнях опубліковано 6 статей загальним обсягом 1,74 друк. арк., в т. ч. чотири одноосібні статті обсягом 1,52 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації - 241 сторінка, основна частина - 177 сторінок. Робота містить 14 рисунків, 21 таблицю та 7 додатків. Список використаних джерел налічує 248 найменувань (23 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано її мету та завдання, описано основні методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, надано інформацію про апробацію та публікацію результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади формування системи запобігання банкрутству підприємств» - сформовано визначення банкрут-ства як економічної категорії, визначено основні форми його прояву, розглянуто соціально-економічні наслідки фінансової неспроможності суб'єктів господарювання, обґрунтовано основні функції інституту банкрутства як важливого чинника досягнення макроекономічної стабільності, виявлено проблемні аспекти формування системи запобігання банкрутству на мікрорівні, описано методику дослідження теоретичних засад і прикладних аспектів впровадження системи запобігання банкрутству сільськогосподарських підприємств.

Дослідження вітчизняними науковцями явища банкрутства знаходяться на початковому етапі, що зумовлює існування певних недосконалостей у базових визначеннях. У зв'язку з цим автором обґрунтовується необхідність формулювання чіткого визначення банкрутства як економічної категорії. З цією метою досліджено три форми його прояву: юридичне (банкрутство, факт настання якого визначається правовими нормами відповідної країни), економічне (етап життєвого циклу підприємства, за якого економічна система вичерпала свій потенціал, втратила здатність до внутрішньої саморегуляції, причому її подальший розвиток та існування неможливі без перебудови існуючих концептуальних засад господарювання), фінансове (фінансовий стан підприємства, ознаками якого є незадовільна структура балансу і нездатність у повному обсязі погасити фінансові зобов'язання). Оскільки між цими формами банкрутства існує тісний причинно-наслідковий зв'язок, то така класифікація дає змогу не лише встановити сутність явища, а й сформувати відповідну теоретичну базу для побудови системи запобігання фінансовій неспроможності підприємств. Механізм появи та загострення загрози банкрутства на мікрорівні розкриває схема розвитку кризи (рис. 1).

Банкрутство недостатньо розглядати як факт неспроможності підприємства погасити зобов'язання, термін оплати яких настав. Це складне комплексне поняття, що відтворює розуміння його як конкретної стадії розвитку підприємства, характеристики фінансового стану, юридичного факту та невід'ємного елемента ринкової економіки. Банкрутство підприємства як економічна категорія відображає зумовлений низкою економічних явищ, що перебувають у тісному причинно-наслідковому зв'язку, стан підприємства, який характеризується відсутністю потенціалу внутрішньої саморегуляції, що проявляється в тривалій неплатоспроможності у зв'язку із перевищенням суми зобов'язань над вартістю ліквідних активів цього суб'єкта господарювання.

Рис. 1. Механізм розвитку кризи та загострення ймовірності банкрутства підприємства.

Існування негативних соціально-економічних наслідків банкрутства зумовлює необхідність регулювання цих процесів з боку держави, що здійснюється через використання таких механізмів державного впливу, як антикризове регулювання та інститут банкрутства. Призначення останнього полягає у вирішенні проблеми неплатоспроможності через створення можливостей відновлення фінансово неспроможними підприємствами статусу фінансово стійких повноцінних суб'єктів господарювання з метою підтримання стабільності в макроекономічній системі держави та уникнення негативних соціально-економічних наслідків цього явища. Оздоровленню національної економіки та забезпеченню її стабільності сприяє виконання інститутом банкрутства стимулюючої, захисної та функції оздоровлення економіки. Здійснений аналіз існуючого в Україні інституту банкрутства дає підстави стверджувати, що останній не виконує своїх функцій, що зумовлюється як недоліками законодавства, так і іншими чинниками, зокрема неврегульованістю відносин власності, відсутністю системи страхування на випадок банкрутства, нестачею бюджетних коштів для мінімізації його негативних соціально-економічних наслідків тощо.

Незважаючи на важливість регулювання процесів банкрутства на рівні держави, основним джерелом формування системи запобігання банкрутству підприємств виступають управлінські рішення на мікрорівні. Зокрема, на кожному з етапів життєвого циклу підприємства існує можливість уникнення загрози його банкрутства через вживання заходів з усунення внутрішніх і зовнішніх чинників, негативний вплив яких може порушити фінансову стійкість суб'єкта господарювання. Тому визначальне місце в системі заходів із запобігання банкрутству посідає антикризове управління підприємством та його досудова санація. Оскільки антикризове управління та санація є порівняно новими явищами у вітчизняній теорії та практиці, спостерігається підвищений інтерес учених до цього напряму досліджень, що, з одного боку, сприяє появі нових розробок у цій сфері, з іншого - стає причиною розбіжностей у поглядах та суперечностей у трактуваннях базових понять.

У другому розділі - «Діагностика банкрутства сільськогосподарських підприємств» - виявлено проблемні аспекти існуючої методології діагностики банкрутства, здійснено диференційовану оцінку рівня кризового стану сільськогосподарських підприємств Львівської області на основі показника ймовірності банкрутства, розрахованого з використанням регресійної логістичної моделі, сформована система оціночних показників-індикаторів кризового стану підприємства для потреб діагностики його фінансової неспроможності, а також проведена рейтингова оцінка фінансового стану сільськогосподарських підприємств Львівщини та обґрунтовано можливості її використання для діагностики ймовірності банкрутства.

Проведені розрахунки з виявлення ознак неплатоспроможності сільськогосподарських підприємств Львівської області відповідно до офіційної методики показали, що практично всі підприємства галузі перебувають у стані постійної поточної неплатоспроможності, тобто в будь-який момент щодо кожного із цих суб'єктів господарювання може бути порушена справа про банкрутство; третина підприємств характеризується надкритичною неплатоспроможністю; фінансовий стан чотирьох із досліджуваних підприємств відповідає такому становищу боржника, коли він відповідно до законодавства зобов'язаний в місячний термін звернутися до суду з заявою про порушення справи про банкрутство. Попри такі оцінки за досліджуваний період лише проти двох підприємств було порушено справу про банкрутство. Це свідчить про низький рівень використання офіційної методики для виявлення ознак банкрутства сільськогосподарських підприємств.

Водночас і науковим методикам прогнозування банкрутства підприємств, незважаючи на їх значну кількість, властиві недоліки. Першочергового вирішення потребують проблеми теоретичного обґрунтування вибору оціночних показників, зокрема їх нормативних значень, а також розробки чітких алгоритмів діагностики банкрутства, які забезпечували б повну та однозначну оцінку стану підприємства.

Для вирішення зазначених проблем у процесі діагностики банкрутства сільськогосподарських підприємств Львівщини автором обрано один із методів нелінійного оцінювання, що полягає в побудові регресійної логістичної моделі. За допомогою цього методу здійснено оцінку впливу окремих значень показників фінансового стану підприємства на ймовірність його банкрутства і на основі цього визначено ключові показники діагностики: загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнт забезпечення власними засобами, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт фінансової автономії, оборотність кредиторської заборгованості, звичайна рентабельність власного капіталу, рентабельність обороту, рентабельність операційних витрат. З використанням цих показників збудовані логіт-регресійні моделі для кожної з природно-кліматичних зон Львівської області:

для підприємств, що розташовані в зоні Лісостепу:

Кб = exp(16,024 - 18,3*x1 + 2,365*x2 - 0,061*x3 - 3,491*x4 - 0,534*x5 - _ 7,886*x6 - 17,504*x7 - 5,257*x8)/[1 + exp(16,024 - 18,3*x1 + 2,365*x2 - 0,061*x3 - _ 3,491*x4 - 0,534*x5 - 7,886*x6 - 17,504*x7 - 5,257*x8)];

для підприємств, що розташовані в зоні Полісся:

Кб = exp(6,13 - 9,536*x1 - 4,267*x2 - 0,981*x3 + 11,169*x4 + 0,145*x5 - _ 6,195*x6 - 4,341*x7 - 0,805*x8)/[1 + exp(6,13 - 9,536*x1 - 4,267*x2
- 0,981*x3 + 11,169*x4 + 0,145*x5 - 6,195*x6 - 4,341*x7 - 0,805*x8)];

для підприємств, що розташовані в зоні Прикарпаття:

Кб = exp(-5,582 - 0,082*x1 - 0,597*x2 + 0,042*x3 + 7,477*x4 - 0,092*x5 - _ 3,281*x6 + 1,493*x7 + 0,29*x8)/[1 + exp(-5,582 - 0,082*x1 - 0,597*x2 + 0,042*x3 + + 7,477*x4 - 0,092*x5 - 3,281*x6 + 1,493*x7 + 0,29*x8)].

Проведена оцінка ймовірності банкрутства з врахуванням належності підприємства до однієї з природно-кліматичних зон дала змогу чітко провести межу між фінансово стійкими суб'єктами господарювання та підприємствами-банкрутами, а здійснена рейтингова оцінка фінансового стану сільськогосподарських підприємств Львівської області довела інформативність розрахованого показника банкрутства: підприємства, які посідають перші місця в рейтингу фінансового стану, як правило, мають низький показник ймовірності банкрутства, тоді як господарства з високою ймовірністю настання банкрутства знаходяться в останній десятці рейтингу (табл. 1).

Таблиця 1

Рейтингова оцінка фінансового стану сільськогосподарських підприємств Львівської області

Підприємство	Показник рейтингової оцінки, R	Рейтинг підприємства	Показник ймовірності банкрутства
Тепличний комбінат	1,799	1	0,217
ФГ «Соколівка»	2,425	2	0,000
СТзОВ «Агро-Прогрес»	2,535	3	0,000
СТзОВ «Зірка»	2,620	4	0,000
СТзОВ «Полтва»	2,660	5	0,000
СТзОВ «Дружба»	3,107	6	0,000
СТзОВ «Дністер»	3,181	7	0,000
ПП «Теодор»	3,222	8	0,162
СТзОВ «Вербляни»	3,299	9	0,002
СТзОВ «Авангард»	3,308	10	0,653
СТзОВ «Теребетівське»	3,357	11	0,069
ПА «Прикарпаття»	3,421	12	0,011
ПА «Відродження»	3,437	13	0,000
СТзОВ «Грімно»	3,494	14	0,001
СФГ «Весна»	3,546	15	0,547
ПП «Західний Буг»	3,585	16	0,004
ТзОВ «Відродження»	3,737	17	0,360
ТзОВ ім. І. Франка	3,884	18	0,601
СТзОВ «Виробник»	4,145	19	0,537
ТзОВ «Кавсько»	4,232	20	0,306
Приват-Агро-Львів	4,363	21	0,811
МПП «Обрій»	5,049	22	0,544
СТзОВ «Добряни»	5,069	23	1,000
АПФ «Львівська»	5,219	24	0,999
ПА ПАФ «Зоря»	7,568	25	1,000
СТзОВ «Перемога»	7,762	26	1,000
ТзОВ «Нива»	8,007	27	0,781
ТзОВ «Галичина»	8,063	28	0,003
П-ка «Львівська»	16,538	29	0,863
СФГ ім. Л. Українки	21,121	30	1,000

За допомогою кластерного аналізу досліджувані підприємства розподілено на три групи залежно від їх фінансового стану:

0Кб0,4 - фінансово стійкі підприємства;

0,4Кб0,8 - підприємства, фінансова стійкість яких порушена;

0,8Кб1 - підприємства-банкрути.

Така класифікація забезпечила якісну диференційовану оцінку кризового стану сільськогосподарських підприємств Львівської області (табл. 2).

Таблиця 2

Диференційована оцінка рівня кризового стану сільськогосподарських підприємств Львівської області на основі показника ймовірності банкрутства, розрахованого з використанням регресійної логістичної моделі

Група підприємств за рівнем кризового стану*	Підприємство	Показник банкрутства, Кб
		2004 р.	2005 р.	2006 р.
Фінансово стійкі підприємства	ПА «Відродження»	0,000	0,000	0,000
	ПА «Прикарпаття»	0,002	0,000	0,011
	ПП «Західний Буг»	0,000	0,000	0,000
	ПП «Теодор»	_	0,072	0,162
	СТзОВ «Авангард»	0,855	0,590	0,000
	СТзОВ «Виробник»	1,000	1,000	0,004
	СТзОВ «Грімно»	0,000	0,000	0,001
	СТзОВ «Дністер»	0,000	0,001	0,000
	СТзОВ «Дружба»	1,000	0,000	0,000
	СТзОВ «Зірка»	0,000	0,866	0,000
	СТзОВ «Перемога»	0,000	1,000	0,000
	СТзОВ «Полтва»	0,000	0,000	0,069
	СТзОВ «Теребетівське»	0,000	0,012	0,002
	Тепличний комбінат	0,269	0,181	0,217
	ТзОВ «Відродження»	0,427	0,288	0,360
	ТзОВ «Галичина»	0,845	1,000	0,003
	ТзОВ «Кавсько»	0,394	0,553	0,306
	ФГ «Соколівка»	0,004	0,000	0,000
Підприємства, фінансова стійкість яких порушена	МПП «Обрій»	_	0,604	0,544
	П-ка «Львівська»	1,000	0,536	0,537
	СТзОВ «Каменяр»	0,000	0,000	0,653
	СФГ «Весна»	0,531	0,531	0,547
	ТзОВ «Нива»	0,721	0,706	0,781
	ТзОВ ім. І. Франка	0,541	0,595	0,601
Підприємства-банкрути	АПФ «Львівська»	_	0,976	0,999
	ПА ПАФ «Зоря»	0,795	1,000	1,000
	Приват-Агро-Львів	_	0,883	0,811
	СТзОВ «Агро-Прогрес»	0,306	0,082	1,000
	СТзОВ «Вербляни»	0,000	0,009	0,863
	СТзОВ «Добряни»	1,000	0,999	1,000
	СФГ ім. Л. Українки	0,643	0,756	1,000

* За показником банкрутства у 2006 р.

Як показав аналіз результатів проведеної оцінки рівня загрози банкрутства сільськогосподарських підприємств Львівської області, впродовж 2004-2006 рр. намітилась позитивна тенденція до покращання їх фінансового стану. Зокрема, якщо в 2004 р. до групи підприємств-банкрутів належало 30 % досліджуваних господарств, то в 2006 р. банкрутами можна було вважати 23% підприємств. Збільшилась також питома вага фінансово стійких суб'єктів господарювання (з 48% у 2004 р. до 58% у 2006 р.).

Здійснений аналіз кореляційних зв'язків між фінансовими показниками, які використовувались у процесі дослідження, дозволив сформувати систему показників-індикаторів ймовірності банкрутства, яка охоплює три об'єкти спостереження “кризового поля”: 1) забезпеченість власним капіталом; 2) рентабельність операційної діяльності та фінансова стійкість; 3) ліквідність та ділова активність. Використання цієї системи показників-індикаторів банкрутства підприємства дає змогу оперативно оцінити масштаби його кризового стану.

У третьому розділі - «Шляхи удосконалення системи заходів із запобігання банкрутству сільськогосподарських підприємств» - визначено шляхи покращання існуючої методології вживання системи заходів із запобігання банкрутству на вітчизняних підприємствах з максимальним врахуванням глибини їх кризового стану та умов господарювання, здійснено апробацію розробленої програми фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств на прикладі конкретного господарства, окреслено шляхи удосконалення системи мінімізації ризиків банкрутства сільськогосподарських підприємств на макрорівні з врахуванням можливих перспектив і загроз після вступу України до СОТ.

Розроблена система запобігання банкрутству підприємств (рис. 2) охоплює заходи, які умовно розподілені на три блоки:

1. Заходи антикризового управління (АУ) першого рівня (збільшення виручки від реалізації основної продукції; зниження собівартості продукції, зменшення розміру витрат, що не належать до собівартості);

2. Заходи АУ другого рівня - оперативна реструктуризація підприємства (згортання інвестицій; закриття збиткових (низькорентабельних) підрозділів; мобілізація резервів; реструктуризація активів і зобов'язань);

3. Заходи АУ третього рівня (участь держави, власників і кредиторів у фінансовому оздоровленні; реорганізація підприємства).

У разі виявлення перших ознак кризи або в передкризовому стані рекомендується вживати антикризові заходи блоку 1. Вони спрямовані на збільшення надходжень грошових коштів та зменшення їх витрачання в процесі основної діяльності підприємства. У разі неефективності вжитих заходів та поглиблення кризи необхідно активізувати систему заходів, які дали б змогу: 1) зменшити обсяг поточних зобов'язань; 2) збільшити обсяг грошових коштів для погашення цих зобов'язань. З цією метою активізуються заходи АУ другого рівня спрямованих насамперед на забезпечення «виживання» підприємства в короткостроковій перспективі.



Рис. 2. Алгоритм вживання системи заходів із запобігання банкрутству підприємств.

Якщо за результатами діагностики фінансового стану підприємства виявлена пряма загроза банкрутства, то максимально ефективною формою впровадження системи запобігання банкрутству на цьому етапі є досудова санація, яка може охоплювати як оперативну реструктуризацію (в першу чергу), так і заходи антикризового управління третього рівня (у разі, якщо оперативна реструктуризація не дала позитивного результату). У разі ефективності заходів оперативної та структурної реструктуризації наступним кроком має стати реалізація тактичного механізму фінансової стабілізації, який передбачає заходи, спрямовані на досягнення фінансової рівноваги на підприємстві.

Для підтримання фінансової рівноваги в довгостроковій перспективі в системі заходів із запобігання банкрутству передбачено стратегічний механізм фінансової стабілізації. Цей механізм може поєднувати надзвичайно широкий спектр заходів, спрямованих на забезпечення стійкого зростання підприємства. Єдиною особливістю процесу реалізації таких заходів на підприємстві, що перебувало перед загрозою банкрутства, є врахування “слабких сторін” та обставин, що призвели до кризового стану.

В процесі апробації розробленої системи заходів із запобігання банкрутству в практичній діяльності конкретного сільськогосподарського підприємства _ СТзОВ «Зірка» Буського району _ господарства, яке за результатами здійсненої диференційованої оцінки кризового стану належить до групи фінансово стійких, _ встановлено, що для суб'єктів господарювання такого типу максимально ефективними є заходи антикризового управління першого та другого рівнів, зокрема зниження собівартості продукції та пришвидшення оборотності оборотного капіталу, що досягається шляхом покращення матеріально-технічної бази, пришвидшення процесу відвантаження продукції та оформлення розрахункових документів, скорочення тривалості виробничого циклу (для господарств, домінуючою галуззю яких є тваринництво).

Кризовий стан сільського господарства, а також специфічність цього сектора економіки, зумовлюють ситуацію, коли система заходів із запобігання фінансовій неспроможності, що реалізується на рівні підприємства, не може забезпечити повного захисту суб'єкта господарювання від банкрутства навіть за умов її успішного впровадження, тому для формування системи заходів із запобігання банкрутству аграрних підприємств, неможливо не враховувати напрями участі держави у процесах їх фінансового оздоровлення. У зв'язку з цим існуючий механізм державної підтримки сільського господарства розглянуто автором з погляду його ефективності як інструменту мінімізації агроризиків на макрорівні. Враховуючи перспективи та можливі загрози, що несе в собі приєднання України до СОТ, основними векторами політики держави у сфері підтримки сільського господарства мають бути:

- в підготовчий період вступу до СОТ: продовження практики застосування спрощеної системи оподаткування та режиму акумуляції у підприємств сум ПДВ, належних до сплати в бюджет за реалізовану власну сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки; відміна нульової ставки ПДВ у продажу молока і м'яса у живій вазі; збільшення фінансування програм стимулювання довгострокового кредитування, цільових програм інноваційного розвитку галузі, програми соціального розвитку села, активізації процесів оновлення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств, впровадження концепції страхування сільськогосподарських ризиків, державної підтримки розвитку ф'ючерсного ринку сільськогосподарської продукції, мінімізації інституційних та інформаційних ризиків, вживання ветеринарних та фітосанітарних заходів; впровадження програми цільової державної підтримки потенційно конкурентоспроможної на світовому ринку сільськогосподарської продукції;

- в перші 5-10 років членства в СОТ: заміна механізму дотування виробництва продукції тваринництва через спецрежим справляння ПДВ на систему прямого бюджетного фінансування залежно від обсягів виробництва відповідного виду продукції; запровадження практики цільового фінансування сільськогосподарських підприємств залежно від фінансового стану, умов господарювання та пріоритетності продукції, що виробляється;

- в довгостроковій перспективі: відміна всіх пільгових режимів оподаткування; спрямування основної частини коштів на фінансування наукових досліджень в агросфері та соціального розвитку села.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми запобігання банкрутству, що виявляється у розробці теоретико-методологічних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення існуючої методології діагностики банкрутства сільськогосподарських підприємств з врахуванням специфіки їх діяльності, а також в обґрунтуванні системи заходів, спрямованих на недопущення їх банкрутства.

Існування розбіжностей у трактуванні вітчизняними науковцями та практиками базових термінів, що формують уявлення про банкрутство, зумовлює необхідність уточнення більшості понять, які складають теоретичну основу формування системи запобігання банкрутству сільськогосподарських підприємств. З метою розкриття економічної сутності банкрутства визначено три основних форми його прояву: юридичне (банкрутство, факт настання якого визначається правовими нормами відповідної країни), економічне (етап життєвого циклу підприємства, за якого економічна система вичерпала свій потенціал, втратила здатність до внутрішньої саморегуляції, причому її подальший розвиток та існування неможливі без перебудови існуючих концептуальних засад господарювання), фінансове (фінансовий стан підприємства, ознаками якого є незадовільна структура балансу і нездатність у повному обсязі погасити фінансові зобов'язання). З огляду на таку класифікацію, банкрутство розглядається як комплексне поняття, що охоплює розуміння його як конкретної стадії розвитку підприємства, характеристики фінансового стану, юридичного факту та невід'ємного елемента ринкової економіки. Враховуючи
це, а також результати дослідження механізму появи та загострення загрози банкрутства на мікрорівні, банкрутство підприємства трактується як економічна категорія, яка відображає зумовлений низкою економічних явищ, що перебувають в тісному причинно-наслідковому зв'язку, стан підприємства, який характеризується відсутністю потенціалу внутрішньої саморегуляції, що проявляється в тривалій неплатоспроможності у зв'язку із перевищенням суми зобов'язань над вартістю ліквідних активів цього суб'єкта господарювання.

Діагностика кризового стану підприємства займає одне із визначальних місць у системі запобігання банкрутству. Відповідно до офіційної методики діагностики банкрутства практично всі сільськогосподарські підприємства Львівщини перебувають у стані постійної поточної неплатоспроможності, третина підприємств характеризується надкритичною неплатоспроможністю, фінансовий стан чотирьох із досліджуваних підприємств відповідає такому становищу боржника, коли він відповідно до законодавства зобов'язаний в місячний термін звернутися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Попри такі оцінки за досліджуваний період лише проти двох підприємств було порушено справу про банкрутство, що свідчить про дуже низький рівень використання офіційної методики для виявлення ознак банкрутства сільськогосподарських підприємств.

Високий рівень інформативності в процесі діагностики банкрутства сільськогосподарських підприємств забезпечується завдяки використанню регресійної логістичної моделі, на основі якої визначено ключові показники діагностики: загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнт забезпечення власними засобами, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт фінансової автономії, оборотність кредиторської заборгованості, звичайна рентабельність власного капіталу, рентабельність обороту, рентабельність операційних витрат. Побудова окремих логіт-регресійних моделей для сільськогосподарських підприємств, розташованих в різних природно-кліматичних зонах (Поліссі, Лісостепу та Прикарпатті), дозволяє здійснити якісну диференційовану оцінку рівня їх кризового стану. За результатами здійсненої диференційованої оцінки фінансового стану сільськогосподарських підприємств Львівської області впродовж 2004-2006 рр. намітилась позитивна тенденція до покращання їх фінансового стану: якщо в 2004 р. до групи підприємств-банкрутів належало 30 % досліджуваних господарств, то в 2006 р. банкрутами можна було вважати 23% підприємств. Збільшилась також питома вага фінансово стійких суб'єктів господарювання (з 48% у 2004 р. до 58% у 2006 р.).

Оперативно попередньо оцінити масштаби кризового стану сільськогосподарського підприємства дозволяє система показників-індикаторів ймовірності банкрутства, яка охоплює три об'єкти спостереження “кризового поля”: 1) забезпеченість власним капіталом; 2) рентабельність операційної діяльності та фінансова стійкість; 3) ліквідність та ділова активність.

Для досягнення ефективності впроваджуваних програм фінансового оздоровлення на підприємстві доцільно використовувати розроблену систему заходів із запобігання банкрутству підприємств. Така система охоплює заходи, які умовно розділені на три групи: 1) заходи антикризового управління першого рівня (збільшення виручки від реалізації основної продукції; зниження собівартості продукції, зменшення розміру витрат, що не належать до собівартості); 2) заходи антикризового управління другого рівня - оперативна реструктуризація підприємства (згортання інвестицій; закриття збиткових (низькорентабельних) підрозділів; мобілізація резервів; реструктуризація активів і зобов'язань); 3) заходи антикризового управління третього рівня (участь держави, власників і кредиторів у фінансовому оздоровленні; реорганізація підприємства). Основними перевагами цієї системи є диференційований підхід до вибору заходів з антикризового управління залежно від результатів діагностики фінансового стану та глибини кризи.

Система заходів із запобігання банкрутству аграрних підприємств обов'язково повинна передбачати різні форми участі держави в їх фінансовому оздоровленні. При цьому особливу увагу слід приділити інтеграційним процесам. Максимально використати перспективи та уникнути можливих загроз, що несе в собі приєднання України до СОТ, дозволить реалізація розробленого автором алгоритму послідовності вживання заходів мінімізації ризиків банкрутства сільськогосподарських підприємств в умовах членства України в СОТ. Зокрема, пропонується диференціювати заходи державної підтримки сільського господарства за часовим чинником. При цьому державна політика у сфері підтримки сільськогосподарського товаровиробника має формуватись за наступним принципом: збереження існуючих форм державної підтримки в підготовчий період вступу до СОТ з подальшим скороченням обсягів фінансування заходів «жовтої скриньки», збільшенням фінансування заходів «зеленої скриньки» та впровадження специфічних форм державної підтримки в довгостроковій перспективі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

Марич П. М., Коваль Л. П. Особливості аналізу внутрішнього потенціалу фінансування підприємств // Вісник Львівської державної фінансової академії: збірник наукових статей: Економічні науки / Гол. ред. П. Ю. Буряк - Львів: Львівська державна фінансова академія. - 2005. - №8. - С. 230-234.

Марич П. М., Коваль Л. П. Використання показників фінансової стійкості у виявленні кризових явищ розвитку сільського господарства // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2006. - № 13. - С. 294-301.

Коваль Л. П. Проблемні питання державного регулювання банкрутства українських підприємств // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць. - Вип. 7: Економічні науки. - Чернівці, 2006. - С. 264-268.

Коваль Л. П. Банкрутство аграрних підприємств: проблеми та шляхи їх вирішення // Збірник наукових праць / За ред. М.І. Бахмата. - Вип. 14. Т.2. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2006. - С. 193-195.

Коваль Л. П. Проблемні питання розробки системи заходів з фінансового оздоровлення підприємств-банкрутів // Вісник Львівської державної фінансової академії: збірник наукових статей: Економічні науки / Гол. ред. П. Ю. Буряк - Львів: Львівська державна фінансова академія. - 2006. - №10. - С. 234-240.

Коваль Л. П. Про застосування процедур банкрутства до сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. - 2007. - №6. - С. 84-87.

Статті в інших наукових виданнях:

Коваль Л. П. Соціально-економічні наслідки банкрутства українських підприємств // Молодь і ринок: Щокварт. наук.-пед. та екон. журнал. - 2006. - № 3 (18). - С. 141-144.

Коваль Л. П. Сучасний стан інституту банкрутства в Україні // Перспективні напрямки реформування фінансової системи України: Матеріали студ.-аспір. наук. конф. - Львів: ЛДФА, 2005. - С. 48-55.

Коваль Л. П. Значення інституту банкрутства для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні // Теория и практика экономики и предпринимательства: Материалы ІІІ Междунар. науч.-практ. конф., Алушта, 11-13 мая 2006 года. - Симферополь, 2006. - С. 93.

Коваль Л. П., Тринько Р. І. Роль держави в системі антикризового управління підприємством // Економіка і маркетинг в XXI сторіччі: Матеріали 7-ої Міжнар. наук. конф. студентів і молодих учених. У 2 ч. - Ч.1. - Донецьк: ДРУК-ІНФО, 2006. - С. 156-158.

Коваль Л. П. Теоретико-правові засади формування механізму банкрутства аграрних підприємств // Перспективні напрямки реформування фінансової системи України: Матеріали студ.-аспір. наук. конф. - Львів: ЛДФА, 2007. - С. 15-22.

Коваль Л. П. Економічна суть інституту банкрутства та його значення як інструменту оздоровлення національної економіки // Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці (Ч1 - економічна секція): Матеріали Всеукр. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, м. Хмельницький, 23 травня 2006 р. / - Хмельницький: ХІЕП, 2006. - С. 83-85.

Коваль Л. П. Потенційні загрози банкрутства аграрних підприємств в умовах вступу України до СОТ // Глобальна економіка як етап співробітництва країн: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студентів та аспірантів, м. Чернівці, 26-27 квітня 2007 р.: У 2 ч. - Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2007. - Ч.1. - С. 33-36.

Коваль Л. П. Проблемні питання доцільності застосування процедур банкрутства до сільськогосподарських підприємств // Нові обрії економічної науки: Матеріали Міжнар. студ.-аспір. наук. конф. _ Львів: ЛНУ, 2007. - С.120-121.

Коваль Л. П. Удосконалення державної системи мінімізації ризиків банкрутства сільськогосподарських підприємств в умовах вступу України до СОТ // Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції: Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. - Львів: ЛДФА, 2007. - С. 169-172.

АНОТАЦІЯ

Коваль Л. П. Діагностика та запобігання банкрутству сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2008.

Досліджено теоретичні засади формування системи запобігання банкрутству підприємств. Сформовано визначення банкрутства як економічної категорії, визначено основні форми його прояву. Розглянуто соціально-економічні наслідки фінансової неспроможності підприємств, обґрунтовано основні функції інституту банкрутства як важливого чинника досягнення макроекономічної стабільності. Систематизовано напрацювання вітчизняних і зарубіжних учених у сфері антикризового управління на підприємстві. Виявлено проблемні аспекти формування системи запобігання банкрутству на мікрорівні.

Визначено проблемні питання існуючої методології діагностики банкрутства. Здійснено диференційовану оцінку ймовірності банкрутства сільськогосподарських підприємств Львівської області з використанням регресійної логістичної моделі. Сформована система оціночних показників-індикаторів кризового стану підприємства для потреб діагностики його фінансової неспроможності. Проведена рейтингова оцінка фінансового стану сільськогосподарських підприємств Львівщини та обґрунтовано можливості її використання в діагностиці ймовірності банкрутства.

Визначено способи удосконалення системи заходів фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств. Здійснено апробацію розробленої програми фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств на прикладі конкретного господарства. Окреслено способи удосконалення системи мінімізації ризиків банкрутства сільськогосподарських підприємств на макрорівні.

Ключові слова: банкрутство, антикризове управління, криза, фінансовий стан, діагностика.

АННОТАЦИЯ

Коваль Л. П. Диагностика и предупреждение банкротства сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (за родом экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2008.

Исследовано теоретические принципы формирования системы предупреждения банкротства предприятий. Сформировано определение банкротства как экономической категории, определено основные формы его проявления. Рассмотрены социально-экономические последствия финансовой несостоятельности предприятий, обосновано основные функции института банкротства как важного фактора достижения макроэкономической стабильности. Осуществлен анализ современного состояния института банкротства. Систематизированы наработки отечественных и зарубежных ученых в сфере антикризисного управления на предприятии.

Обнаружены проблемные моменты существующей методологии диагностики банкротства. Расчеты для выявления признаков неплатежеспособности сельскохозяйственных предприятий Львовской области в соответствии с официальной методикой диагностики банкротства показали низкий уровень их использования на практике. Доказано, что некоторые научные методики прогнозирования банкротства предприятий также несовершенны, а потому не могут быть использованы в практике управления сельскохозяйственным предприятием.

Осуществлена оценка вероятности банкротства сельскохозяйственных предприятий Львовской области с использованием регрессионной логистической модели. Проведенная с помощью этого метода оценка влияния отдельных значений показателей финансового состояния предприятия на вероятность его банкротства позволила определить ключевые показатели диагностики: общий коэффициент покрытия, коэффициент обеспечения собственными средствами, коэффициент абсолютной ликвидности, коэффициент финансовой автономии, оборотность кредиторской задолженности, обычная рентабельность собственного капитала, рентабельность оборота, рентабельность операционных расходов. Построенная на основе этих показателей логит-регрессионная модель позволила найти прогнозные значения показателя вероятности банкротства.

Сформирована система оценочных показателей-индикаторов кризисного состояния предприятия для потребностей диагностики его финансовой несостоятельности. Проведена рейтинговая оценка финансового состояния сельскохозяйственных предприятий Львовской области и обоснованы возможности ее использования в процессе диагностики вероятности банкротства. Определено пути усовершенствования системы мероприятий финансового оздоровления сельскохозяйственных формирований. Разработана схема принятия управленческих решений в процессе реализации мероприятий для предупреждения банкротства предприятий. Особое внимание уделено критериям принятия решений в зависимости от результатов диагностики финансового состояния.

Осуществлена апробация разработанной программы финансового оздоровления сельскохозяйственных предприятий на примере конкретного хозяйства.

Существующий механизм государственной поддержки сельского хозяйства рассмотрен с точки зрения его эффективности как инструмента минимизации рисков на макроуровне. При этом особое внимание уделено перспективам и возможным угрозам, что несет в себе присоединение Украины к СОТ. Сформированы основные векторы государственной политики в сфере поддержки сельского хозяйства в условиях членства Украины в СОТ

Ключевые слова: банкротство, антикризисное управление, кризис, финансовое состояние, диагностика.

SUMMARY

L.P. Koval. Diagnostics and prevention of bankruptcy of agricultural enterprises. - Manuscript.

Thesis for the degree of the Candidate of Economics on specialty 08.00.04. - Economy and management of enterprises (for types of economic activity). Lviv National Agrarian University, Lviv, 2008.

In this Dissertation the theoretical principles of bankruptcy prevention system are researched. A definition of a bankruptcy as economic category is formed and basic forms of its display are determined. Social and economic results of financial inability of enterprises are examined and the main functions of the bankruptcy institute as an important factor of achievement in macroeconomics stability are considered. The analysis of the current state of the Bankruptcy Institute in Ukraine is accomplished. Native and foreign scientists works in the sphere of antirecessionary management at the enterprises are systematized. Problematic aspects of forming system of bankruptcy prevention on the microlevel are discovered.

...