Статистичне забезпечення аналізу інвестиційної привабливості регіонів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Статистичне забезпечення аналізу інвестиційної привабливості регіонів України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

інвестиційний регіон статистичний

Актуальність теми. Інтенсивний перехід до ринкових відносин в Україні спричинив значну диференціацію її регіонів за рівнем соціального, економічного та екологічного стану. Поряд з цим невдала структурна регіональна політика посилила кризу, яка супроводжувалась зменшенням обсягів виробництва, спадом інвестиційної активності, погіршенням фінансового стану великих, середніх і малих підприємств, що в підсумку знизило рівень життя громадян країни.

Після вступу до Світової організації торгівлі регіони повинні остаточно сформувати свою спеціалізацію і зайняти відповідне місце у міжрегіональному поділі праці. Це, в свою чергу, передбачає визначення вектору регіонального розвитку, як передумови для стабільного економічного розвитку країни. При цьому необхідно приділити особливу увагу визначенню, вивченню й оцінці інвестиційної привабливості регіонів України.

В умовах недостатнього статистичного супроводу програм регіонального розвитку і практично відсутньої всеохоплюючої статистичної інформації на регіональному рівні, зростає роль аналітичних досліджень і, зокрема, статистичного дослідження інвестиційної привабливості регіонів, які дають змогу здійснювати кількісну та якісну оцінку результатів діяльності суб'єктів господарювання.

Теоретичні та методологічні проблеми організації інвестиційного процесу й забезпечення регіонального розвитку країни розкриті в роботах багатьох вітчизняних вчених-економістів: В.Д. Базилевича, І.А. Бланк, З.С. Варналія, В.М. Гейця, М.І. Долішнього, В.Л. Осецького, А.Л. Ревенка, М.Г. Чумаченка, А.А. Чухна, А.Д. Шеремета та інших. Удосконаленню статистичних і математичних методів оцінювання й аналізу соціально-економічного розвитку регіонів, ефективності інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності присвячені науково-методичні розробки С.C. Герасименка, А.В. Головача, А.М. Єpiнoї, В.Б. Захожай, Н.В. Ковтун, Г.І. Купалової, О.К. Мазуренко, І.Г. Манцурова, Р.М. Моторина, О.Г. Осауленка, Н.О. Парфенцевої, В.Ф. Ситника, О.І. Черняка, В.Г. Швеця, Ю.С. Цал-Цалка та інших дослідників.

Аналіз та узагальнення результатів теоретичних досліджень свідчать про те, що основна увага в них приділяється окремим питанням, здебільшого без комплексного узгодження з широким спектром теоретичних і практичних засад оцінки інвестиційної привабливості регіонів з урахуванням сучасних проблем і суперечливих тенденцій щодо їх розвитку. Поза науковим пошуком залишаються питання, пов'язані з організаційними, інформаційними, соціологічно-психологічними аспектами аналітичного дослідження. Недостатньо розробленими й дискусійними є підходи до визначення системи показників, методики оцінки інвестиційної привабливості регіонів і застосування статистичних методів прогнозування її рівня.

Актуальність і практична значимість окреслених проблем, їх недостатнє висвітлення в наукових розробках визначили вибір теми дисертації, її мету i завдання, об'єкт, предмет, методи та інформаційну базу дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку та аудиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, є складовою частиною комплексної теми «Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах трансформаційної економіки» (номер державної реєстрації 01БФ040-01). В її межах автором дисертації обґрунтовано систему статистичних показників для здійснення статистичного аналізу інвестиційної привабливості регіонів України та багатовимірного групування областей за її рівнем методами кластерного аналізу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка та удосконалення існуючих методологічних, організаційних засад і опрацювання практичних рекомендацій щодо статистичного забезпечення аналізу інвестиційної привабливості регіонів України.

Меті дослідження підпорядковано вирішення ряду завдань науково-теоретичного, методологічного, організаційного та практичного характеру:

розкрити зміст поняття «інвестиційна привабливість регіону» як економічної категорії та об'єкта статистичного вивчення;

провести порівняльний аналіз існуючих методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості регіону;

дослідити інформаційне забезпечення статистичного аналізу інвестиційної привабливості регіонів;

визначити основні етапи статистичного дослідження інвестиційної привабливості регіонів;

дослідити організацію статистичного спостереження інвестиційної привабливості регіонів;

удосконалити систему статистичних показників для побудови інтегрального показника інвестиційної привабливості регіонів;

провести багатовимірне групування регіонів за рівнем інвестиційної привабливості адаптованими методами кластерного аналізу;

оцінити взаємозв'язок рівня інвестиційної привабливості та обсягів залучених інвестицій в економіку регіонів;

здійснити прогноз найважливіших характеристик інвестиційної привабливості регіонів.

Об'єктом дослідження є формування інвестиційної привабливості регіонів України з урахуванням сукупності факторів, що впливають на цей процес.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, організаційні та методичні засади статистичного забезпечення аналізу та прогнозування рівня інвестиційної привабливості регіонів України.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження є діалектичний метод пізнання явищ i процесів господарської діяльності, системний і комплексний підхід до оцінки інвестиційної привабливості регіонів. У процесі проведення дослідження використані традиційні загальнонаукові методи теоретичного узагальнення і порівняння - для уточнення сутності понять «інвестиційна привабливість» та «інвестиційна привабливість регіону» (п. 1.1.). Методика дослідження ґрунтується на науковому апараті методів статистики, а саме: кореляційно-регресійному аналізі (для встановлення зв'язків і рівня впливу факторів на соціально-економічний розвиток регіону (п. 3.2., 3.3.)), багатовимірних порівнянь і метод побудови інтегрального показника (для всебічної характеристики інвестиційної привабливості регіонів України (п. 2.4.)), багатовимірного групування методами кластерного аналізу (для виділення однорідних груп регіонів за рівнем їх привабливості щодо інвестування (п. 3.1.)).

Інформаційною базою дослідження були офіційні публікації, методичні та статистичні матеріали Державного комітету статистики України, статистичні дані Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України і Національного банку України, законодавчі та нормативні акти держави з питань регіонального розвитку й інвестиційної діяльності, монографії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, періодичні публікації науково-дослідних установ, організацій та неурядових інститутів за напрямом, ресурси Інтернету, самостійні розрахунки автора. Дисертацію виконано з використанням прикладної програми StatSoft Statistica 6.0 та табличного процесору Microsoft Excel.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш важливими теоретико-методологічними та практичними результатами, які формують наукову новизну дисертаційної роботи, є такі:

вперше:

систематизовано, сформульовано та обґрунтовано основні етапи статистичного дослідження інвестиційної привабливості регіонів України (організаційний, методологічний, аналітичний, прогнозний та завершальний етапи), що забезпечує її комплексне вивчення з урахуванням стану, особливостей, закономірностей та перспектив розвитку територій;

оцінено силу впливу інвестиційної привабливості регіону на обсяги інвестицій в основний капітал та іноземних інвестицій за допомогою регресійного аналізу з використанням логарифмічної функції, що дає змогу оцінити тісноту їх взаємозв'язку і розробити поваріантний (стабілізаційний і оптимістичний) прогноз обсягів інвестицій в основний капітал та іноземних інвестицій до 2015 р., який слугує науковим підґрунтям для прийняття управлінських рішень щодо подальшого територіального розвитку;

побудовано інтегральний показник інвестиційної привабливості регіонів шляхом відбору, систематизації та групування сукупності статистичних показників, які поділено на сім блоків, що характеризують: соціально-економічний стан, інфраструктурне забезпечення, розвиток ринкових відносин, інноваційну активність, якість людських ресурсів, інформаційне забезпечення та ступінь безпеки інвестиційної діяльності, тим самим надаючи можливість здійснювати комплексний системний статистичний аналіз інвестиційної привабливості регіонів;

удосконалено:

організаційно-методичні та практичні засади вибіркового статистичного спостереження, формування і використання інформаційного банку даних щодо інвестиційної привабливості регіонів за допомогою розробки й використання анкети соціологічного опитування керівників і спеціалістів різного рівня господарського управління, яка сформована з таких структурних блоків: потреба в інформації про рівень інвестиційної привабливості регіонів, оцінка існуючої інформаційної бази, а також основні шляхи покращення збирання, обробки і використання статистичних даних в аналізі та прийнятті управлінських рішень щодо розвитку територій;

багатофакторну регресійну модель статистичної оцінки взаємозв'язку обсягів залучених іноземних інвестицій у регіони та коефіцієнта покриття експортом імпорту до рівня інвестиційної привабливості, що дає змогу сформувати належне статистичне забезпечення регіональної політики;

дістали подальший розвиток:

трактування сутності категорії «інвестиційна привабливість регіону», як об'єкта статистичного вивчення, зміст якої характеризується не лише сукупністю об'єктивних можливостей та обмежень, що визначають привабливість середовища і впливають на інтенсивність інвестування, а може кількісно виражатися за допомогою комплексного інтегрального показника рівня привабливості. Це сприятиме застосуванню рейтингової оцінки за рівнем інвестиційної привабливості регіонів та прийняттю зважених управлінських рішень щодо доцільності вкладання інвестицій в економіку конкретної області;

багатовимірне групування регіонів України за рівнем їх інвестиційної привабливості за допомогою методів кластерного аналізу, що виступає базою розробки ефективної стратегії регіонального розвитку країни;

методика прогнозування обсягів інвестицій в основний капітал методом екстраполяції, який враховує основні тенденції розвитку, що дає змогу прийняти науково обґрунтовані рішення щодо управління інвестиційною привабливістю регіону;

принципи організації інформаційного забезпечення статистичного аналізу інвестиційної привабливості регіону шляхом доповнення їх такими, як гнучкість, мінімальність та синергія з метою більш повного й достовірного оцінювання результатів регіональної політики.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи покладені в основу пропозицій науково-методологічного та практичного плану щодо удосконалення наявного статистичного забезпечення аналізу інвестиційної привабливості регіонів України.

Пропозиції щодо поліпшення інформаційного забезпечення управління інвестиційною привабливістю регіонів, використання інвестиційних рейтингів для активізації інвестиційної активності та економічного розвитку територій, використані фахівцями Управління стратегії реформування соціальних відносин Секретаріату Кабінету Міністрів України при опрацюванні Програми діяльності уряду «Український прорив: для людей, а не для політиків» від 16.01.2008 р. №14 (довідка №040/488 від 18.06.2008).

Пропозиції здобувача враховані Українською асоціацією місцевих та регіональних влад і рекомендовані фінансовим управлінням обласних державних адміністрацій для практичного використання в процесі прийняття рішень щодо розподілу бюджетних коштів між районами та формування видаткової частини місцевих бюджетів (довідка №188/06 від 18.09.2006).

Методичні підходи, пропозиції та висновки дисертаційної роботи були використанні у роботі Державної районної адміністрації Вишгородського району Київської області при складанні комплексної програми соціально-економічного розвитку (довідка №7-17/742 від 13.04.2007).

Пропозиції щодо побудови рейтингів інвестиційної привабливості регіонів України, удосконалення інформаційного і статистичного забезпечення розробки державної інвестиційної та інноваційної політики використані фахівцями Державного агентства України з інвестицій та інновацій при розробленні та реалізації комплексу правових і організаційних заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості регіонів і інвестиційного клімату в Україні та удосконалення інституційної інфраструктури забезпечення державної інвестиційної політики на 2008-2009 рр. (довідка №1456/01-04-1-05 від 05.06.2008).

Положення дисертаційної роботи щодо методичних та організаційних засад статистичного аналізу інвестиційної привабливості регіонів України використані в навчальному процесі Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні дисципліни «Статистика» (довідка №013/393 від 06.04.2006).

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднені на 9 міжнародних і регіональних науково-практичних конференціях: «Україна у світовій економічній спільноті» (26 березня 2004 р., м. Дніпропетровськ); «Шевченківська весна. Сучасний стан; досягнення, проблеми і перспективи розвитку» (12-15 травня 2004 р., м. Київ); «Динаміка наукових досліджень» (21-30 червня 2004 р., м. Дніпропетровськ); «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України» (26 жовтня 2004 р., м. Дніпропетровськ); «Проблеми інформаційного та статистичного забезпечення управління економікою» (31 жовтня 2005 р., м. Дніпропетровськ); «Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації» (17-18 листопада 2005 р., м. Київ); «Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій» (16-17 лютого 2006 р., м. Вінниця); «Проблеми інформаційно-статистичного дослідження розвитку економічних систем» (23 лютого 2007 р., м. Дніпропетровськ); «Шевченківська весна. Актуальні проблеми сучасного економічного розвитку України» (20-23 березня 2008 р., м. Київ).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом авторського тексту 3,9 умовних друкованих аркушів, у тому числі 9 статей у наукових журналах, збірниках наукових праць загальним обсягом 3,1 умовних друкованих аркушів, що входять до переліку наукових фахових видань.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 209 сторінок комп'ютерного тексту. Дисертація має
22 таблиці на 25 сторінках, 30 рисунків на 30 сторінках, список використаних джерел налічує 198 найменувань на 21 сторінці і 16 додатків на 26 сторінках.

Основний зміст

інвестиційний регіон привабливість

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, а також окреслено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, повідомлено про їх апробацію та публікацію.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади статистичного забезпечення аналізу інвестиційної привабливості регіону» поглиблено розуміння інвестиційної привабливості регіону як економічної категорії та об'єкта статистичного вивчення; виділено основні методологічні підходи до оцінки та розроблено основні етапи статистичного дослідження інвестиційної привабливості регіонів.

В сучасних умовах нерівномірності розподілу внутрішніх і зовнішніх інвестицій між областями України актуальною є оцінка інвестиційної привабливості регіонів, яка виступає однією з головних передумов інвестування. В результаті системного вивчення та критичного розгляду, порівняння й узагальнення існуючого понятійного апарату встановлено, що інвестиційна привабливість регіонів - це складна економічна категорія, яка являє собою сукупність об'єктивних можливостей і обмежень, що обумовлюють привабливість середовища і впливають на інтенсивність інвестування з урахуванням існуючих умов господарювання.

У свою чергу, виявлення важливих факторів і ступеня впливу інвестиційної привабливості на характер регіонального розвитку інвестиційних процесів слід здійснювати за допомогою методів статистичного аналізу. Саме у процесі його здійснення визначається рівень інвестиційної привабливості регіону як інтегрального показника, що складається з достатньо великої сукупності статистичних даних і характеризує як якісну, так і кількісну сторони даної категорії. Значення цього показника є конкретним з точки зору часу, місця, обсягу та динаміки інвестиційного процесу. Таким чином, інвестиційна привабливість регіону, як результат складного, динамічного масового процесу, є об'єктом статистичного дослідження, результати якого доцільно використовувати при прийнятті управлінських рішень щодо вкладання інвестицій в економіку регіону.

Проте проведення комплексного аналізу інвестиційної привабливості регіонів ускладнюється через недостатню опрацьованість теоретико-методологічних та організаційних засад його статистичного забезпечення. Насамперед, відсутнє чітке трактування й розмежування у використанні таких економічних категорій як «інвестиційна привабливість» і «інвестиційний клімат». Як свідчать результати дослідження, інвестиційний клімат, на відміну від інвестиційної привабливості, характеризує загальні умови інвестування (насамперед правові та політичні), створені на рівні держави з метою розвитку інвестиційної сфери і забезпечення зростання економіки країни в цілому, тому його не слід розглядати як мікро- і мезорівневу характеристику. Крім того, не існує єдиної загальновизнаної методики оцінки інвестиційної привабливості регіону. Більшість застосовуваних методик розроблені й використовуються не стільки для аналізу та оцінки інвестиційної привабливості регіонів, скільки для визначення інвестиційного клімату, що, на нашу думку, є не зовсім коректно і недостатньо науково обґрунтовано.

Організація статистичного дослідження інвестиційної привабливості регіонів розглядається науковцями і практиками дещо спрощено й поверхово, як правило, з використанням етапів дослідження, притаманних економічному аналізу. Тому запропоновано проводити її вивчення з урахуванням специфіки статистичного дослідження по кількох взаємопов'язаних етапах, а саме: організаційний, методологічний, аналітичний, прогнозний та завершальний.

Організаційний етап включає в себе: визначення мети, завдань, розробку плану дослідження, виокремлення джерел і технічних засобів обробки інформації, рекомендації по організації, послідовності й періодичності аналізу. Методологічний, як самостійний етап статистичного аналізу, охоплює: визначення об'єкта і предмета, вибір методів і прийомів та формування системи показників аналізу. Основними елементами аналітичного етапу є оцінка рівня й визначення резервів підвищення інвестиційної привабливості регіонів. Прогнозний етап має такі складові: прогнозування рівня інвестиційної привабливості регіону, оформлення і передача результатів дослідження. Завершальний етап передбачає визначення шляхів підвищення інвестиційної привабливості регіону, апробацію, коригування методики й організації аналізу. Виокремлення прогнозного та завершального етапів дає змогу здійснити перехід від констатації поточного стану справ до очікуваного. Проведення статистичного дослідження інвестиційної привабливості регіонів України за вищевказаними етапами в майбутньому дозволить уникнути ускладнень у процесі його підготовки і комплексного проведення та сприятиме отриманню точних, адекватних, вчасних результатів, які необхідні при розробці економічної й інвестиційної політики.

У другому розділі «Організаційні та методичні засади статистичного забезпечення аналізу інвестиційної привабливості регіонів України» розглянуто інформаційне забезпечення статистичного аналізу інвестиційної привабливості регіонів; наведено характеристику організації статистичного спостереження, сформовано систему показників оцінювання, здійснено побудову інтегрального показника інвестиційної привабливості та визначення рейтингу регіонів.

В умовах ринкової економіки для забезпечення прискореного соціально-економічного розвитку регіонів постає невідкладна потреба у формуванні прозорої, всеохоплюючої, чітко налагодженої системи збирання, зведення, групування й аналізу інформації для здійснення ефективного регіонального управління, у тому числі інвестиційною привабливістю. Це пояснюється тим, що існує певна залежність між рівнем організації інформаційного забезпечення для її статистичного аналізу й результативністю управління регіоном.

Однак ще невирішеними залишаються питання щодо своєчасного та якісного надання інформації про рівень інвестиційної привабливості регіонів за допомогою застосування сучасних методів збирання і методик обробки інформації; визначення принципів формування інформаційного забезпечення статистичного аналізу інвестиційної привабливості регіону тощо. Це доводять результати проведеного автором вибіркового соціологічного опитування щодо вивчення думки керівників і спеціалістів регіональних органів влади із Київської, Львівської, Закарпатської, Одеської, Кіровоградської областей та АР Крим. Так, 17% респондентів вважають головною перешкодою для аналізу інвестиційної привабливості регіонів низький рівень організації статистичного спостереження, 21% - відсутність необхідної інформації і відповідного банку даних, 18% - ускладнений доступ до даних, 14% - невикористання сучасних програм обробки інформації, 30% - недосконалу методику дослідження. Крім того, 87% респондентів підтвердили необхідність здійснення моніторингу інвестиційної привабливості регіонів. Це потребує попередньої реалізації сукупності заходів щодо завершення реформування системи державної статистики і здійснення технічного переоснащення управлінсько-господарських структур, насамперед шляхом формування й використання електронних систем моніторингу.

Важливою умовою організації належного забезпечення аналізу є чітке визначення й вирішення організаційно-методологічних та організаційно-практичних питань статистичного спостереження інвестиційної привабливості регіонів України. Це вивчення дозволить з наукової практичної точки зору обґрунтувати мету, об'єкт, одиницю спостереження, розробити план і виділити інструментарій та етапи статистичного дослідження, побудувати відповідну систему показників. Загальновідомі принципи організації інформаційного забезпечення статистичного аналізу виявилися недосконалими в сучасних умовах і потребують доповнення специфічними, зокрема такими, як формалізація, гнучкість і синергія. Необхідно також підвищити рівень оперативності акумулювання, обробки, обміну та опублікування статистичних даних з різних відомчих джерел.

На особливу увагу заслуговує методичний аспект оцінки інвестиційної привабливості регіонів. Методика її визначення включає такі етапи: визначення ознакового простору, формування системи змістовних і відносно незалежних статистичних показників, вибір методу побудови інтегрального показника. Запропонована у дисертаційній роботі блок-схема статистичних показників, які характеризують інвестиційну привабливість регіону, сформована з урахуванням наукових принципів та удосконалена доповненням до часто застосовуваних блоків додаткових характеристик, а саме: розвиток ринкових відносин, якість трудового потенціалу та інформаційне забезпечення. Застосування цієї системи сприятиме розширенню напрямів аналізу і може бути базою для формування комплексного інтегрального показника інвестиційної привабливості регіонів.

Для здійснення коректного, з точки зору методології, статистичного аналізу інвестиційної привабливості регіонів слід дотримуватися принципу однорідності досліджуваної сукупності. За результатами перевірки сукупності регіонів на наявність викидів за допомогою T-критерію Граббса, а також L - та E-критеріїв Тітьєна і Мура, обґрунтовано необхідність вилучення з переліку об'єктів дослідження міст Київ і Севастополь. Слід зазначити, що значення статистичних показників для м. Києва є реальними, а не грубими помилками. Проте столиця країни є центром всіх соціально-економічних процесів у суспільстві, тому приведення таких даних до значень за сукупністю позбавляє аналіз об'єктивності. У свою чергу, дані для м. Севастополя в переважній більшості надаються єдиним значенням для АР Крим. Таким чином, статистичний аналіз інвестиційної привабливості регіонів України доцільно здійснювати за скороченим переліком регіонів, який налічує двадцять п'ять адміністративних областей.

З метою надання системі показників оптимальної структури для оцінки інвестиційної привабливості регіонів слід застосовувати метод головних компонент.

За допомогою наведеного вище методу виділено дві головні компоненти, які описують 83,36% загальної варіації показників. Це свідчить про незначний вплив індивідуальних факторів і врахування ознак вилучених показників. За результатами аналізу сформована нова система найголовніших показників для оцінки інвестиційної привабливості регіонів.

Так, перша компонента пов'язана з такими ознаками як: обсяг інвестицій в основний капітал регіону на одну особу, грошові витрати населення регіону на одну особу, роздрібний товарообіг підприємств регіону на одну особу, обсяг прямих іноземних інвестицій в регіони на одну особу, введення в експлуатацію житла на 1000 осіб в регіоні та коефіцієнт покриття експортом імпорту. Друга - лише з часткою зайнятого населення віком 15-70 років у загальній чисельності населення віком 15-70 років у регіоні.

Для комплексної оцінки інвестиційної привабливості регіонів доцільно застосовувати інтегральний показник із використанням середньої арифметичної зі стандартизованих варіаційним розмахом статистичних показників.

Обґрунтованість вищевказаних методичних підходів щодо оцінки інвестиційної привабливості регіонів підтверджується і результатами досліджень інших учених-економістів, зокрема колективу Інституту Реформ та інших. Розрахунок інтегрального показника інвестиційної привабливості дає можливість здійснювати ранжування регіонів за її рівнем, тим самим гармонізуючи роботу керівників обласного рівня управління з оцінки, спостереження тенденцій (поліпшення чи погіршення позицій регіону порівняно з іншими), а також планування та прогнозування, розробки заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості регіону.

У третьому розділі «Комплексна оцінка інвестиційної привабливості регіонів України» здійснено багатовимірне групування регіонів України за рівнем інвестиційної привабливості за допомогою кластерного аналізу, типологічне групування за рівнем інтегрального показника; статистично оцінено взаємозв'язок рівнів інвестиційної привабливості та обсягів залучених інвестицій у регіони; запропоновано прогнозування обсягів інвестиційного потенціалу регіонів на основі інтегральної оцінки інвестиційної привабливості.

Для аналізу тенденцій і змін реалізації стратегічних програм щодо підвищення рівня інвестиційної привабливості регіонів слід застосовувати їх багатовимірне групування за допомогою використання Манхеттенської відстані та методу ближчого сусіда (одиничного зв'язку) агломеративного ієрархічного алгоритму кластерного аналізу. Такий спосіб об'єднання дозволяє формувати таксони за рівнем інвестиційної привабливості таким чином, що всі регіони кластеру мають майже однакові значення.

За результатами кластерного аналізу до першого кластеру віднесено дев'ять регіонів: Дніпропетровська область, Автономна Республіка Крим, Київська, Донецька, Одеська, Харківська, Запорізька, Львівська та Полтавська області. До другого - сім регіонів: Волинська, Закарпатська, Вінницька, Івано-Франківська, Сумська, Хмельницька та Миколаївська області. До складу третього кластеру увійшли дев'ять областей: Чернігівська, Рівненська, Кіровоградська, Луганська, Черкаська, Херсонська, Чернівецька, Житомирська та Тернопільська.

Дані кластерного аналізу свідчать про майже рівномірний розподіл регіонів України за рівнем інвестиційної привабливості, проте для прийняття важливих стратегічних управлінських рішень на регіональному рівні й розробки детальної та змістовної стратегії регіонального розвитку тільки кластеризації недостатньо. Необхідно провести також типологічне групування. Його результати дають змогу сформулювати належну інформаційну базу для побудови коректної та ефективної системи управління інвестиційною привабливістю регіонів.

Результатом типологічного групування за значенням інтегрального показника інвестиційної привабливості стає розподіл сукупності регіонів України на п'ять груп. Чемпіоном є Дніпропетровська область. АР Крим, Київська, Донецька, Одеська, Харківська та Запорізька області мають рівень лідера. Львівська, Полтавська, Волинська та Закарпатська області відносяться до групи середняків. Відповідно група з 7 регіонів: Вінницька, Івано-Франківська, Сумська, Хмельницька, Миколаївська, Чернігівська та Рівненська області - відстаючі, і до групи аутсайдерів входять Кіровоградська, Луганська, Черкаська, Херсонська, Чернівецька, Житомирська, Тернопільська області.

Необхідною умовою формування й здійснення ефективної інвестиційної та інноваційної політики, а також подальшого прогнозування рівня інвестиційної привабливості регіонів є визначення сукупності показників, які найбільше впливають на інтегральний показник інвестиційної привабливості регіонів, зокрема, за допомогою методів кореляційно-регресійного аналізу. За результатами відбору даних із використанням кореляційної матриці, встановлено що на інтегральний показник інвестиційної привабливості регіонів (результативна ознака - ) найбільше впливають коефіцієнт покриття експортом імпорту () та обсяг прямих іноземних інвестицій в регіони на одну особу (). При цьому рівняння регресії має такий вигляд:

.

Ця модель є адекватною (коефіцієнт детермінації R² = 0,90). При цьому істотність зв'язку доведена з імовірністю 0,95: p-level = 0,000011. Коефіцієнти регресії також достатньо значимі. Розроблена модель придатна для прогнозування рівня інтегрального показника інвестиційної привабливості регіонів.

Крім того, для побудови дієвої системи управління інвестиційною привабливістю регіонів слід враховувати доведений у дослідженні вплив рангів інвестиційної привабливості регіону на обсяги інвестицій в основний капітал та іноземних інвестицій за допомогою регресійного аналізу з використанням логарифмічної функції. Результати аналізу (коефіцієнт кореляції r = 0,72 і доведений рівень істотності p-level = 0,000025) свідчать про сильний зв'язок між вказаними показниками.

Отримані результати оцінювання виступають дієвим інструментом управління, оскільки характеризують ступінь відповідності параметрів системи поставленим цілям і критеріям, а також сприяють виявленню резервів підвищення ефективності функціонування економіки регіонів.

Висновки

У дисертаційній роботі містяться висновки і пропозиції теоретико-методологічного, організаційного і прикладного характеру, які вирішили нове наукове завдання, що полягає в удосконаленні статистичного забезпечення аналізу інвестиційної привабливості регіонів. Результати проведеного дослідження дозволили зробити такі основні висновки.

В умовах інтеграції України до Європейського Союзу, здійснення трансформаційних процесів в економіці великого значення набувають проблеми визначення рівня інвестиційної привабливості регіонів і забезпечення їх комплексного соціально-економічного розвитку. Розв'язання цих проблем потребує оперативного прийняття обґрунтованих стратегічних управлінських рішень, що обумовлює необхідність чіткої організації статистичного спостереження й аналізу інформації щодо зазначених процесів. Проте нині існує коло невирішених теоретико-методологічних, організаційних і методичних питань, зокрема більшість діючих методик застосовується для визначення інвестиційного клімату, а не інвестиційної привабливості регіонів. Це обумовлює актуальність формування досконаліших методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України за допомогою запропонованої системи статистичних показників і сучасних статистичних методів аналізу з урахуванням особливостей розвитку територій.

Важливою теоретико-методологічною передумовою обґрунтування інвестиційної привабливості регіону як об'єкта статистичного аналізу є визначення її категоріально-понятійного апарату. Інвестиційна привабливість регіонів є складною економічною категорією, що являє собою сукупність об'єктивних можливостей і обмежень, які обумовлюють привабливість середовища й впливають на інтенсивність інвестування з використанням існуючих умов і передумов. Інвестиційну привабливість регіонів слід оцінювати за допомогою інтегрального показника, який використовується при прийнятті рішень щодо доцільності вкладання інвестицій в економіку регіону.

Дослідження інвестиційної привабливості має здійснюватися за такими етапами: організаційний, методологічний, аналітичний, прогнозний та завершальний з відповідними їм технічними засобами. Це дозволить уникнути ускладнень у процесі його підготовки й комплексного проведення та сприятиме отриманню точних і оперативних даних.

Існуюча статистична інформація щодо інвестиційної привабливості регіонів не повністю відповідає вимогам користувачів за своїм складом, структурою та обсягом і потребує удосконалення за рахунок дотримання існуючих і запровадженням специфічних принципів інформаційного забезпечення статистичного аналізу, зокрема формалізації, гнучкості та синергії. Обґрунтовано необхідність гармонізації, підвищення рівня оперативності акумулювання, обробки, опублікування статистичних даних з різних джерел, що сприятиме досягненню меті та розв'язанню основних завдань статистичного аналізу інвестиційної привабливості регіонів.

Необхідність створення належного забезпечення інвестиційної привабливості регіонів потребує поліпшення організації статичного спостереження й аналізу інвестиційної привабливості в частині визначення, насамперед, елементів досліджуваної сукупності - суб'єктів господарювання, одиниць спостереження - адміністративно-територіальні утворення, об'єкта спостереження - їх інвестиційна привабливість. Поліпшенню організації статистичного спостереження інвестиційної привабливості регіонів сприяють налагодження системи моніторингу та вибіркових соціологічних обстежень з цієї проблематики.

Потребують удосконалення загальноприйняті методики оцінки інвестиційної привабливості у частині їх адаптації до сучасних умов розвитку регіонів з урахуванням специфіки ринкової економіки. Поглиблений статистичний аналіз інвестиційної привабливості запропоновано здійснювати з використанням удосконаленої системи статистичних показників, сформованої на наукових принципах спостереження та доповненої додатковими характеристиками: розвиток ринкових відносин, якості трудового потенціалу та інформаційного забезпечення. Запропонована система статистичних показників сприятиме розширенню напрямів аналізу і може бути базою для формування комплексного інтегрального показника інвестиційної привабливості регіонів.

Важливою методологічною вимогою побудови інтегрального показника, багатовимірного групування регіонів України за інвестиційною привабливістю є формування однорідної сукупності об'єктів дослідження. На підставі перевірки сукупності на грубі помилки та викиди T-критерієм Граббса, а також L - та E-критеріїв Тітьєна і Мура обґрунтовано необхідність вилучення з переліку об'єктів міст Київ та Севастополь. Адаптовано алгоритм побудови інтегрального показника з використанням середньої арифметичної зі стандартизованих варіаційним розмахом показників для здійснення комплексної оцінки інвестиційної привабливості регіонів. Здійснено ранжування регіонів за її рівнем, рейтинг і значення якого запропоновано використовувати за основу при прийнятті стратегічних інвестиційних управлінських рішень.

При здійсненні багатовимірного групування регіонів за рівнем інвестиційної привабливості методами кластерного аналізу слід використовувати Манхеттенську відстань і метод ближчого сусіда (одиничного зв'язку) агломеративного ієрархічного алгоритму. Це дало змогу здійснити багатовимірний розподіл регіонів України за рівнем інвестиційної привабливості на три таксони, які формуються областями з високим, середнім і низьким рівнями. За результатами типологічного групування сукупність регіонів була розподілена на п'ять груп. Саме результати багатовимірного і типологічного групування регіонів використовуються для підтримки, подальшого обґрунтування й використання управлінських рішень.

Дієвим засобом у розробці та прийнятті управлінських рішень є побудова моделі залежності між інвестиційною привабливістю регіонів та іноземними інвестиціями і коефіцієнтом покриття експортом імпорту. Результати статистичної оцінки сили впливу інвестиційної привабливості регіону на обсяги інвестицій в основний капітал та іноземних інвестицій за допомогою регресійного аналізу з використанням логарифмічної функції дають змогу оцінити тісноту їх взаємозв'язку і зробити поваріантний (стабілізаційний і оптимістичний) прогноз обсягів інвестицій в основний капітал та іноземних інвестицій до 2015 р., який слугує науковим підґрунтям для прийняття управлінських рішень щодо подальшого територіального розвитку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Коренєва Н.О. Статистичний аналіз інвестиційної привабливості / Н.О. Коренєва // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. Вип. 192: в 4 т. Т. 3. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 103-109.

2. Коренєва Н.О. Статистичні дані як основа статистичного аналізу інвестиційної привабливості підприємства / Н.О. Коренєва // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. Вип. 198: в 4 т. Т. 3. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 742-747.

3. Коренєва Н.О. Методологічні проблеми статистичного обліку інвестиційної привабливості / Н.О. Коренєва // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Економіка. - 2005. Вип. №75-76. - С. 108-110.

4. Коренєва Н.О. Роль М.Х. Бунге у розвитку вітчизняної статистики: започаткування соціологічного напряму / Н.О. Коренєва // Вісник КНУ
ім. Т. Шевченка. Економіка. Вип. 84. - 2006. - №84. - С. 62-64.

5. Коренєва Н.О. Методичні підходи до побудови комплексної інтегральної оцінки інвестиційної привабливості на регіональному рівні / Н.О. Коренєва // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №2 (68). - С. 106-111.

6. Коренєва Н.О. Організаційні засади статистичного аналізу інвестиційної привабливості на регіональному рівні / Н.О. Коренєва // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. Вип. 5 (72). - 2007. - С. 73-76.

7. Коренєва Н.О. Статистична оцінка впливу інвестиційної привабливості регіону на його економічний розвиток / Н.О. Коренєва // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №5 (71). - С. 200-206.

8. Коренєва Н.О. Конкурентоспроможність економіки країни як запорука інвестиційної привабливості її регіонів / Н.О. Коренєва // Науковий вісник АМУ. Серія «Економіка». Вип. 3. - 2007. - С. 216-224.

9. Купалова Г.І., Коренєва Н.О. Організація статистичного спостереження на аналізу інвестиційної привабливості регіонів / Г. І. Купалова, Н.О. Коренєва // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Фінансовий ринок України: глобалізація та євро інтеграція: зб. наук. праць / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; редкол.: відп. ред. Є. І. Бойко. - Львов, 2008. - Вип. 1 (69). - С. 424-431. (0,4 друк. арк., з них особисто автору належить 0,3 друк. арк., висвітлені науково-методологічні та практичні питання статистичного спостереження інвестиційної привабливості регіонів).

10. Коренєва Н.О. Статистичні дані як основа статистичного аналізу інвестиційної привабливості підприємства / Н.О. Коренєва: матеріали Всеукр. наук-практ. конф. [«Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України»]. Т. 1. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 96-97.

11. Коренєва Н.О. Методологічні проблеми статистичного аналізу інвестиційної привабливості / Н.О. Коренєва: матеріали ІІІ Міжнар. наук-практ. конф. [«Динаміка наукових досліджень, 2004»]. Т. 38. Інвестиційна діяльність та фондові ринки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. -
С. 20-21.

12. Коренєва Н.О. Інформаційне забезпечення статистичного аналізу інвестиційної привабливості / Н.О. Коренєва // Шевченківська весна: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студ., асп. та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України. - Вип. ІV: У 3-х ч. - Ч. 2: Актуальні проблеми економічного розвитку в глобальному середовищі / За заг. ред. проф. В.Д. Базилевича. - К.: Логос, 2006. - С. 238-239.

13. Коренєва Н.О. Напрями вдосконалення методів оцінки інвестиційної привабливості підприємств / Н.О. Коренєва: зб. матеріалів ІІІ Всеукр.
наук.-практ. конф. вчених, викладачів і практичних працівників, (16 лютого 2006 р.). Т.2. - Вінниця: Книга-Вега, 2006. - С. 182-184.

14. Коренєва Н.О. Основні аспекти статистичного забезпечення аналізу інвестиційної привабливості на регіональному рівні / Н.О. Коренєва: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Дні науки - 2007». Т. 1. Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007. - С. 49-50.

15. Коренєва Н.О. Основні етапи статистичного дослідження інвестиційної привабливості на регіональному рівні / Н.О. Коренєва // Шевченківська весна: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студ., асп. і молодих вчених. - Вип. V: У 5-х ч. - Ч. 4. / За заг. ред. проф. В.Д. Базилевича. - К.: ВЦ «Принт-центр», 2007. - С. 405-406.

16. Коренєва Н.О. Теоретичні засади побудови алгоритму оцінки інвестиційної привабливості регіону / Н.О. Коренєва: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Проблеми інформаційно-статистичного дослідження розвитку економічних систем»], (22-23 лютого 2007 р.). - Дніпропетровськ, 2007. - С. 131-132.

Размещено на Allbest.ru